Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Лексико-тематична група соматичної лексики в українській мові

Название: Лексико-тематична група соматичної лексики в українській мові
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 04:00:36 16 января 2009 Похожие работы
Просмотров: 122 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат на тему:

«ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНА ГРУПА СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ»

ПЛАН

1. Загальній огляд соматичної лексики та її роль у пізнанні картини світу.

2. Лексико-семантичні групи та розрядисоматизмів.

3. Місце лексико-семантичної групи соматизмів у фразеології.


1. Загальній огля д соматичн ої лексики та її роль у пізна н ні кар т ини світу.

Соматична лексика – одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один з самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови [Ю.Ю. Аваліані, Д.А.Базарова, А.Ф.Богданова, Р.М.Вайнтрауб, Ф.О.Вакк, В.Г.Гак, Ю.А.Долгополов, А.В.Дибо, В.А.Плунгян, В.Н.Суєтенко, Е.М.Сендровец, Ю.С.Степанов, А.В.Кунін, Н.М.Шанський та ін.].

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктом, і слова, що позначають частини тіла людини, так само древні, як і сама людська свідомість.

За допомогою цих «інструментів» пізнання чоловік почав орієнтуватися в просторі і в часі, виражаючи своє відношення до світу. Еталоном просторової орієнтації людини є анатомічна орієнтація його тіла: передня частина – та, де розташовані його органи чуття, органи зору, задня сторона – сторона спини, що відображає структурний асиметризм людського.

Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» був введений у фіно-угроведенні Ф. Вакком, який, розглядаючи фразеологізми естонської мови з назвами частин людського тіла, назвав їх соматичними. Він зробив висновок про те, що вони є з якнайдавніших пластів фразеології і складають найбільш споживану частину фразеологізмів естонської мови.

Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний [від грецького soma (somatos) – тіло], - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм – це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров), тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, що включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів.

Термін «соматичний» використовується в біології і медицині в значенні «пов'язаний з тілом людини, тілесний» і протиставляється поняттю «психічний». У мовознавстві він починає активно застосовуватися з другої половини 20-го століття в дослідженнях, що відображають в своїй семантиці все те, що відноситься до сфери тілесності.

Автори робіт по культурології і соціолінгвістиці (М. М. Бахтін, І. З. Кон, М. Фуко і ін.) відзначають ті історичні зміни, які відбувалися в свідомості людей і в суспільстві по відношенню до ціннісної сторони сфери тілесності: від відкритого визнання культу краси людського тіла в античну епоху, через табуювання тілесності в період раннього середньовіччя, вироблення нового суперечливого канону тілесності в епоху Відродження, посилювання тілесної дисципліни в період зародження капіталізму, що досяг піку у вікторианську епоху, до реабілітації людського тіла і зняття існуючих заборон на прояви тілесності в сучасній культурі. Дискурсивні практики, що знайшли віддзеркалення в створених в різні історичні епохи текстах, красномовно свідчать про еволюцію поглядів на тілесність.

У даній роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності.

Назви частин тіла – якнайдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних співтовариств. Така лексика називається соматичною, тобто позначає частини тіла людини і прояву його організму, і є однією з цікавих лексико-семантичних груп. Ця група відноситься до основного словарного фонду, який складався протягом багатьох тисячоліть і який відображає не тільки знання носіїв мови про навколишній світ, але і їх уявлення про себе і про свій організм.

Група соматизмів, як один із самих архаїчних і стійких до змін компонентів лексичної системи, завжди використовувалася і використовується при вирішенні багатьох важливих проблем історії мови, зокрема для встановлення спорідненості мов.

Ця лексико-семантична група найнаочніше демонструє процес утворення вторинних значень, семантичний зміст яких зв'язаний з людською діяльністю.

Тема людського чинника в мові останнім часом набуває великої актуальності, що свідчить про важливе методологічне зрушення, що намітилося в сучасному мовознавстві. Антропоцентрична парадигма, що припускає звернення до аналізу семантичних і понятійних категорій егоцентричної спрямованості, набуває, таким чином, домінуючого значення в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Лексико-семантичне поле «частини тіла» відноситься до такої категорії егоцентричної спрямованості і включає безліч концептів, що синтезуються за допомогою ментально-когнітивних операцій носіїв мови.


2. Лексико-семантичні груп и та розря ди соматиз мів.

В дисертаційному дослідженні А.М.Кочеваткіна, яке присвячене лінгво-географічному аналізу соматичної лексики у діалектах ерзянської мови вся соматична лексика залежно від характеру об'єкту номінації вся соматична лексика розподілена по наступних групах та розрядах.

I. Сомонімічна лексика . Сомонімія є найкрупнішим розділом соматичної лексики багатьох мов. Вона служить для позначення частин і областей людського тіла. Вся сукупність сомонімічної лексики залежно від приналежності до відповідної сфери об'єктів, що позначаються, розподіляється таким чином:

1. Назви, що є загальносистемними позначеннями: лексеми, що позначають тіло людини.

2. Назви голови і її частин.

3. Назви шиї і тулуба людини.

4. Назви верхніх кінцівок.

5. Назви нижніх кінцівок.

II. Остеонімічна лексика . Остеонімічна лексика служить для номінації кісток людського тіла і їх з'єднань. Залежно від приналежності до відповідної сфери об'єктів, що позначаються, її можна розподілити таким чином:

1. Назви кісткової системи людського організму в цілому.

2. Назви кісток голови.

3. Назви кісток тулуба.

4. Назви кісток верхніх кінцівок.

5. Назви кісток нижніх кінцівок.

III. Спланхнонімічеськая лексика. Спланхнонімічна лексика служить для найменування внутрішніх органів людського організму. Вся сукупність спланхнонімічної лексики залежно від приналежності до відповідної сфери об'єктів, що позначаються, розподіляється так:

1. Назви внутрішніх органів в цілому.

2. Назви травних органів.

3. Назви дихальних органів.

4. Назви сечостатевих органів.

IV. Ангионімічна лексика . Ангионімічна лексика служить для найменування кровоносної системи людського організму. Дана лексико-тематична група складає саму нечисленну частину в системі соматичної лексики багатьох мов.

V. Сенсонімічна лексика . Сенсонімічна лексика служить для позначення органів чуття людського організму. Разом з ангионімічною сенсонімічна лексика складає одну з нечисленних груп в системі мов і залежно від приналежності до відповідної денотативної сфери об'єктів, що позначаються, розподіляється таким чином:

1. Назви органів зору.

2. Назви органів слуху.

3. Назви органів нюху і органів смаку.

4. Назви органів дотику.

VI. Лексика, що позначає хвороби, недуги і прояви людського організму .

1. Назви хвороб і недуг людини.

2. Назви проявів людського організму.

Таким чином, соматична лексика є цілісною системою, яка має постійну кількість об'єктів номінацій і призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Якщо перший показник не залежить від своєї мовної приналежності і може повністю співпадати в різних мовах, то другою знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови і розрізняється як в кількісному, так і в якісному відношенні.

По семантичних ознаках виділяються десять лексико-семантичних груп соматизмів: характер, фізичний стан, відчуття-стан, відчуття-відношення, якісна характеристика людини, розумова діяльність, портрет, дії і вчинки людини, соціальне положення, ступінь віддаленості від об'єкту. Виділені лексико-семантичні групи дозволяють диференціювати як загальні риси, властиві всьому мовному колективу, так і специфічні особливості фразеологізмів-соматизмів в різних мовах.

Ю. Д. Апресян и В. Ю. Апресян виділяють сім систем, функціонування яких відбувається за участю якого-небудь органу або органів:

1) сприйняття (органи тіла «сприймати»);

2) фізіологія (тіло в цілому, «відчувати»);

3) моторика (частини тіла, «робити»);

4) бажання (воля, «хотіти»);

5) інтелект (розум, «думати про»);

6) емоції (душа, «відчувати»);

7) мова (мова, «говорити»).

Автори відзначають специфіку взаємодії вказаних систем, яка виявляється в тому, що: а) вони утворюють послідовність систем, що ускладнюється (від сприйняття до мови); б) найскладнішою системою є емоції, оскільки будь-яке душевне переживання активує всі інші системи людини; у) один і той же орган може обслуговувати ряд систем.

Н.В.Лугова у праці «Національно-культурні особливості одиниць фразеологізмів сфери психоемоційного стану» включає групу соматизмів до складу лексико-семантичної групи тієї, що описує людину. Разом з соматизмами в цю групу вона відносить наступні - нервова і серцево-судинна система людини; речовини людського організму; рослинність на тілі людини; розумово-психічне і духовне життя людини; антропоніми.

На думку деяких вчених соматизми відносяться до концепту Я-фізичне, яке складається із наступних компонентів: 1. Організм людини. 2. Фізичне сприйняття. 3. Здоров'я. Самопочуття. 4. Фізичні можливості і стани людини: 4.1. Фізичні можливості; 4.2. Стани. 5. Зовнішній вигляд людини. 6. Фази людського життя. 7. Потреби, звички. 8. Рухи, положення тіла.

Ядро соматичної лексики включає три розряди назв:

1. загальні позначення тіла/частей людського тіла і назви, пов'язані із специфікою чоловічого і жіночого тіла;

2. позначення внутрішніх органів, які забезпечують життєздатність і життєдіяльність людського організму;

3. позначення матерії (субстанції) тіла людини і його органів.

У широко відомій класифікації понять, розробленою Р. Халлігом и В. фон Вартбургом, лексика представлена в рамках трьох сфер: 1.Всесвіт. 2. Людина. 3. Всесвіт і Людина [2]. Соматизми в строгому сенсі слова локалізуються у сфері «Людина» під рубрикою «Людина як жива істота» і входять в 10 тематичних груп (організм, вік, здоров'я, гігієна, фази життя і ін.).

В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються і лексеми що їх означають. Але органи людського тіла можна по-різному класифікувати і виділяти їх в групи по різних ознаках: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні, - це очі, вуха, ніс. У цьому не беруть участь живіт, плечі і ноги. Мова - орган, що відповідає за передачу інформації. Тому на мову посилаються, коли говорять про надходження інформації від того, що говорить. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть участь. Проблема класифікації соматизмів досить складна, тому на наш час є декілька класифікацій, які ми і роздивились вище.

3. Місце лексико-семантичної групи соматизмів у фразеології.

Фразеологізми грають особливу роль в створенні мовної картини миру. Вони – дзеркало життя нації. Природа значення фразеологізмів тісно пов'язана з фоновими знаннями носія мови, з практичним досвідом особи, з культурно-історичними традиціями народу, що говорить на даній мові. Фразеологічні одиниці приписують об'єктам ознаки, які асоціюються з картиною світу. Своєю семантикою фразеологічні одиниці направлені на характеристику людини і його діяльності.

На думку Ю.Д. Апресяна, мовна картина світу, що створюється фразеологізмами, антропоцентрична, що виражається в її орієнтації на людину, тобто людина виступає як міра всіх речей. Значення цілого ряду базових слів і фразеологізмів сформувалося на основі антропоцентричного розуміння світу – голова колони, шийка пляшки, ніжка столу, прибрати до рук, палець об палець не ударити, на кожному кроці і ін. Такі номинативні одиниці створюють культурно-національну картину світу, в якій відбиваються побут і вдачі, звичаї і поведінка людей, їх відношення до світу і один до одного.

Мовна картина світу створюється різними фарбами. Найбільш яскравими, з погляду В.А. Маслової, є міфологеми, образно-метафоричні слова, конототивні слова і ін. Кожна конкретна мова містить в собі національну, самобутню систему, яка визначає світогляд носіїв даної мови і формує їх картину миру. У мові відображена наївна картина світу, яка складається як відповідь на головним чином практичні потреби людини, як необхідна когнітивна основа його адаптації до світу. Неозорі простори, трудову і інтелектуальну діяльність, бурю своїх відчуттів чоловік вимірює через себе самого (наскільки вистачає очей, каша в голові, не покладаючи рук, серце переповнюється і так далі), приймаючи все в себе і поширюючи себе на навколишній світ.

Наївна картина світу відрізняється значною прагматичністю. Прагматичність ця особливого роду. Претендуючи на абсолютну істину, знання даного типу можуть скільки завгодно відходити від того, що порахувала б об'єктивною істиною традиційна наука. Зовнішня схожість цілісного зорового образу нерідко знаходиться в основі побутової класифікації. Як головна складова в них виступають соматизми – слова, що називають різні частини тіла з різними життєво важливими функціями. Наприклад, в російських ідіомах по вуха, по горло (ситий по горло), з головою (пішов в роботу з головою) соматизми можуть бути об'єднані в одну тематичну групу – «вказівку на еталон фізичної межі». Буденна свідомість виділяє типовий для цих частин тіла людини ознака – «розташування вгорі» і об'єднує їх в одну групу на основі цієї ознаки, що і фіксується в мовній картині світу.

В.А. Маслова пише, що світ, відображений крізь призму механізму вторинних відчуттів, відображених в метафорах, порівняннях, символах, – це головний чинник, який визначає універсальність і специфіку будь-якої конкретної національної мовної картини світу. При цьому важливою обставиною є розмежування універсального людського чинника і національної специфіки в різних мовних картинах світу. Оскільки генетичний механізм оцінки тілесних відчуттів універсальний, то, переплітаючись з людською діяльністю, одночасно і універсальною, і національно-специфічною, він незмінно приводить в результаті до створення мовних картин світу як з типологічно загальними, так і з індивідуальними особливостями.

Соматичну фразеологію утворюють одиниці фразеологізмів, один з компонентів яких – назва частини тіла людини або тварини. Це одна з обширних і продуктивних груп у фразеології. Широке вживання соматизмів у складі одиниць фразеологізмів в значній мірі обумовлене тим, що соматизми є одним з якнайдавніших шарів в лексиці різних мов і входять в ядро основного складу словарного фонду мови.

Популярності соматичних фразеологічних одиниць сприяють також актуальність змісту, яскрава образність, народність, нескладність граматичного оформлення і стилістичне різноманіття.

Характерною межею соматичної фразеології є наявність в мовах численних аналогів, дуже близьких по образній спрямованості словосполучень. Ця особливість різко відрізняє соматичні фразеологізми від інших тематичних груп одиниць фразеологізмів. Збіг образності соматичних фразеологізмів в різних мовах пояснюється не тільки запозиченням, але і загальними закономірностями, які приводять до виникнення близьких одиниць фразеологізмів, що демонструють універсальний характер перенесення соматичних лексем, їх функціонально-семантичну динаміку у складі фразеологізмів.

Чому ж назви частин тіла так продуктивно використовуються як метафоричних универсаліях? Річ у тому, що при назві нового об'єкту у людини виникає асоціація перш за все з тим, що йому добре знайомо, що постійно знаходиться при ньому. В першу чергу людина порівнює навколишні предмети з самим собою, з частинами свого тіла. Завдяки тому, що частини тіла постійно знаходяться перед очима, вони і стають своєрідними еталонами для порівняння.

Проте при створенні метафор назви частин тіла різною мірою продуктивні: одні використовуються дуже рідко, а інші – навпаки, дуже часто. Останнє Т.Н. Чайко називає словами з «широким сенсом», здатними передавати численні значення, оскільки перенесення найменування не тільки створює наочність, але і абстрагує.

Найбільш продуктивними виявляються соматизми, функції яких в організації людини найбільш ясні, з цим же пов'язана легкість їх переосмислення. Чоловік пізнає навколишній світ через відчуття за допомогою різних органів (вухо, око, мова, ніс), здійснює різноманітні дії за допомогою рук, ніг, голови, плечей. Соматичні фразеологічні одиниці виражають емоції людини і його відношення до навколишнього середовища, відображають традиційну символіку, пов'язану з частинами тіла, часто виявляючись або описами характерних станів (радість, здивування), або продуктом повного переосмислення описів різних ситуацій (захворіти, померти).

Таким чином, в соматичній фразеології уживаються найменування частин тіла, з функціями яких чоловік стикається повсякденно. Від важливості і функцій тих або інших органів або частин тіла залежать кількість і тематичне різноманіття груп фразеологічних одиниць, що включають відповідні соматизми.

Відмітною особливістю фразеологізмів слід вважати їх здатність передавати прояви духовного і матеріального життя за допомогою слів-компонентів, що позначають фізичні, матеріальні процеси, властивості, стани, що сприймаються зором, слухом, що доступно кожній здоровій людині. Такими і являються слова-соматизми. Лексико-семантична база фразеологізмів багато в чому визначається історичним устроєм життя, етнографічними особливостями народу. Деякі вчені виділяють натуральні соматичні і конвенціональні соматичні фразеологізми.

Натуральні соматичні фразеологізми – вирази фразеологізмів, що виникають в будь-якій мові стихійно, незалежно від інших мов. У основі їх формування знаходяться 3 чинники:

1. навколишня дійсність (спостережувані людиною явища природи, особливості еволюції тваринного і рослинного світу);

2. загальні закономірності епохального розвитку світу (глобальні історичні події загальносвітового значення);

3. індивідуальні ознаки людини (його фізичні, психологічні, характерологічні особливості).

Отже, натуральні фразеологізми є загальними для різних мов.

Конвенціональні соматичні фразеологізми (від латів. сonvencionalis – відповідний договору, умові) – фразеологізми, відповідні сталим традиціям, пов'язані із специфічними умовами розвитку певного народу: особливостями історичного розвитку даної спільності, перетвореннями матеріальної і духовної культури (умовами побуту, сімейного устрою, господарювання і тому подібне), релігійними віруваннями, специфікою традиційних уявлень про світ (народних звичаїв, обрядів).

Конвенціональні соматичні фразеологізми не тільки демонструють національно-культурну специфіку мови, але і дають цікавий і важливий матеріал для перекладачів.

Фразеологізми з особливою культурно-специфічною семантикою відображають і передають спосіб життя і спосіб світобачення, характерні для даної лінгвокультурної спільності. Вони є, за словами А. Вежбицької, понятійні знаряддя, що відображають минулий досвід суспільства відносно дій і роздумів про різні речі певними способами; і вони сприяють увічненню цих способів. У міру того як суспільство міняється, вказані знаряддя можуть також поступово видозмінюватися і відкидатися.

Лексика мови, що визначає компонентний склад фразеологічних одиниць, тісно пов'язана з навколишнім світом. Тому відправною крапкою є положення про те, що найбільш активними в утворенні фразеологізмів є лексеми-соматизми, що викликають образні асоціації, – з інтелектом, фізичною працею, життям, відчуттями, а також асоціації, пов'язані із сприйняттям миру, його пізнанням і зміною.

Лексико-семантична група «соматизми» володіє дуже високою активністю фразеологізму – одиниці фразеологізмів з компонентом-соматизмом складають досить таки значну частину від загального числа фразеологізмів в українській мові.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова А.Г. К вопросу о сопоставительном изучении фразеологических единиц с компонентами-соматизмами (на материале русского и чувашского языков)//Материалы региональной научной конференции «Актуальные вопросы филологии», Чебоксары, 2004. С. 65.

2. Абрамова А.Г. О соматической фразеологии чувашского языка (Некоторые заметки о проблеме лингвистического хронотопа) //Материалы Всероссийской научной конференции «Актуальные вопросы филологии», Чебоксары, 2005. С. 69.

3. Абрамова А.Г. Структурно-семантические особенности фразеологических единиц-соматизмов русского, английского и чувашского языков (на основе анализа концептов сердце, глаз) //Материалы Всероссийской научной конференции «Актуальные вопросы филологии», Чебоксары, 2005. С.73.

4. Антологія української поезій. Українська дожовтнева поезія. Твори поетів ХІХ-го століття. Т. І., – Київ, «Дніпро», 1984.

5. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – Київ, 2003.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь, 2003.

7. Гулак-Артемовський П. Поетичні твори. – Київ, Наукова думка. – 1984.

8. Гулак-Артемовський П.П. Твори. – Київ, 1978.

9. Иорданская Л. Н. Лингвистика частей тела // Семиотика, лингвистика, поэтика: К столетию со дня рождения А. А. Реформатского. М.: Языки славянской культуры, 2004. С. 397–406.

10. Історія української літератури ХІХ століття: У 3 т. / За ред. М.Т.Яценка. - К., 1995. - Т.1.

11. Колдун Л.І. Семантичні переходи соматичних термінів у політехнічну термінологію // Вестник ХГТУ. - № 2 (4). - 1998.

12. Котляревський І. Твори. – Київ, 1965.

13. Куницкая Н.В., Мельник В.Ф., Данилов Б.С. Функционально-семантическаядинамика соматических лексем в составе фразеологических единиц //Дериватология и динамика в романских и германских языках. - Кишинёв, 1989. - С. 48-55.

14. Ленец Е. З. Конвенциональные фразеологизмы с соматизмами в современном французком языке. – Пособие. – Гродно, 2004.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:31:56 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:07:17 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Лексико-тематична група соматичної лексики в українській мові

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150311)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru