Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Неформальні об’єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків

Название: Неформальні об’єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат Добавлен 05:21:22 08 марта 2009 Похожие работы
Просмотров: 222 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Потреба у спілкуванні з однолітками, яких не можуть замінити батьки, виникає в дітей дуже рано і з роками посилюється. Вплив групи однолітків на процес соціалізації дитини розпочинається набагато раніше від початку підліткового віку. Одна з причин важливої ролі цього спілкування – це створення прототипу дорослих взаємин, які можна реалізовувати у подальшому житті. Особливості поведінки підлітків у колективі проявляються в переважанні у них емоційної рухливості над здатністю до гальмування; тяжіння до різноманітної діяльності; у частих конфліктах, які мають вибуховий характер та їх причин, що закриті для дорослих. Підлітковий тип спілкування характерний для учнів IV-VII класів. Спілкування підлітків з однолітками відбувається звичайно в процесі спільної діяльності. Поведінка ж підлітків по-суті є колективно-груповою.

Для підлітків характерне майже інстинктивне групування з однолітками. Багато підліткових неформальних груп жорстко структуровані, в них є лідер, його найближчі прибічники, “бійці” та “опозиція”. Такі групи мають свою територію, яку “захищають” від однолітків з інших груп. Інший тип груп – так звані епізодичні “тусовки”, які відрізняються більш розмитою структурою та відсутністю постійного лідера. Потрібно сказати, що у замкнених закладах реакція угрупувань у підлітків проявляється особливо сильно. Велика кількість правопорушень здійснюються саме у групі. Реакція угрупування – головний регулятор поведінки неповнолітніх злочинців. Тому і здійснювані іншими злочини переважно є груповими.

Підліткові угрупування поділяють на формальні й неформальні.

Формальні – це шкільний клас, підліткові клуби, скаутські організації, фанатські, спортивні клуби, “поппери” і т.д.

Неформальні – це групи екологічного захисту, групи “Система”, брейкери, клуби атлетичної гімнастики і т.д.

Формальні характеризується позитивною спрямованістю, які сприяють формуванню позитивної соціальної активності молодих людей.

Неформальні характеризується тим, що має в основному занадто розважальну спрямованість, орієнтований лише на отримання задоволення.

Існує ще третій тип самодіяльних об’єднань, які мають кримінальний нахил. Це антисоціальні угрупування, які об’єднують наркоманів, хуліганів “гопників і “пацанів”. Моральна глухота, небажання зрозуміти інших людей, їх біль і страждання, небезпечно наближають молодих людей до варварської психології, намагання утвердити себе за рахунок тих, хто не може дати відсіч.

Групи «правих панків» - декларованою метою усіх панків є протест проти існуючих меркантильних відносин у суспільстві. Реальною ж ціллю є самоутвердження в середовищі собі подібних шляхом різкого заперечення загальноприйнятого. Загальні риси “панків” - негативне відношення до праці, соціальний паразитизм, поверхнева начитаність, дуже висока зарозумілість про свої творчі якості. “Праві” (мілітаристські) угруповання мають воєнізований характер організації, націоналістські (а іноді і нацистські) агресивні погляди щодо інститутів суспільства, органів влади. У ці угруповання можуть входити і члени інших неформальних об’єднань молоді, яких вигнали за екстремізм. Суперменство, сильна особистість, яка не зважає на інтереси інших, екстремізм та агресивність – ось характеристика “правих”.

Група “фашиків”. Члени групи носять свастику, чорний одяг, чоботи, вітають один одного вигуками “Хайль, Гітлер!”, прагнуть наслідувати фашистів. Законом для них є “правий той, хто сильніший”.

Для самодіяльних об’єднань із кримінальним нахилом характерні жорстка регламентація соціально-ролевих функцій її членів, наявність “правил гори” злочинного середовища.

Значення соціальної спільності підлітків у розглянутих угрупованнях розкривається у способі їх життєдіяльності в умовах самовідчуження від соціально схваленого способу життя, який характеризується наступними ознаками:

по-перше , дана життєдіяльність проявляється в результаті неформального спілкування членів угруповань, соціальні відносини, які існують між ними, деформовані;

по-друге , соціальна спільність підлітків і молоді у групах виконує функцію відтворення свідомості злочинного середовища; Значне місце тут належить ядру - виразникам “істинних уявлень”, які мають авторитет і престиж;

по-третє , внутрішня організація угруповань сприяє їх життєстійкості, що є суттєвим фактором реалізації їх потенціально кримінальних можливостей;

по-четверте , жорсткий контроль здійснюється за допомогою ієрархічного керування, яке витікає з прийнятих нав’язаних “правил гри” злочинного середовища, деформованих норм та цінностей;

по-п’яте , формування соціально-психологічного клімату угрупувань відбувається за рахунок деформованих норм і цінностей, що відображається в неформальному спілкуванні, свідомості її членів, лежить в основі жорсткої внутрішньої організації угруповання.

Соціологи, кримінологи і психологи типологізували членів криміногенних угруповань за причинами, які привели їх до даного статусу.

Мною створена відповідна структурно логічна модель за їх даними:


ТИПОЛОГІЯ ЧЛЕНІВ КРИМІНАЛЬНИХ УГРУПУВАНЬ



1. “аутсайдер” – людина, яка потрапила у безвихідь, не знайшла визнання у формальній соціальній групі або організації, не має можливостей для самореалізації, мотивація її поведінки дуже часто пов’язана з ефектом неадекватності вимог і самооцінки реальному статусу та престижу особистості.

2. “маргінал” – в перекладі з латинського, людина, що знаходиться на краю. Це особистість, що опинилась за межами характерних для даного суспільства основних структурних підрозділів чи панівних соціальних норм і політичних традицій. Зростаюча міграція і маргіналізація різних соціальних груп призводить до відчуття індивідами, соціального й психологічного дискомфорту, у прагненні зберегти свою групову автономію, самоствердитися.

3. “конформіст” – людина, яка легко піддається впливу авторитетів, добре адаптується в новому соціальному мікросередовищі, швидко і без особливих зусиль засвоює групові цінності та норми.

4. “пристосованець” – на відміну від “конформіста” приймає групові цінності й норми лише зовнішньо, без інтернаціоналізації, імітуючи глибоку відданість груповим цілям для того, щоб домогтися визнання і підвищення свого статусу в групі, а за рахунок цього - і престижу в суспільстві.

5. “фанат” – людина, яка захоплена груповими цілями, вірна цінностям і символам групи, неухильно дотримуватися групових норм, повністю ідентифікували себе з групою, втратила критичне до неї ставлення і заперечує усе, що іде врозріз з груповими цінностями;

6. “борець” – людина, для якої велике значення має процес боротьби за ідеї, ніж сама ідея; завжди готова до активних дій захисту групових інтересів, групової автономії, групових цінностей;

7. “вождь” – людина, яка бачить своє призначення в керівництві іншими, яка претендує на роль лідера в групі. Вона проявляє ініціативу організатора і нерідко дійсно має непогані організаторські здібності;

8. “супутник “ – людина, яка випадково приєдналась до групи, не до кінця визначивши свої ціннісні орієнтації і керується більше солідарністю, ніж груповими цілями і нормами;

9. “імітатор” – людина, для якої найперше значення мають зовнішні атрибути і символи об’єднання; вони складають для неї предмет гордості, а сам факт належності до об’єднання дає їй глибоке внутрішнє задоволення, при цьому вона не дуже аналізує групові цінності й цілі;

10. “нудьгуючий” – людина, у якої одним з мотивів вступу до організації є реальна можливість активно організувати свій відпочинок і знайти середовище для спілкування;

Приблизна типологія об’єднання з антисуспільною свідомістю.

1. Випадкова група . Її члени доволі часто вступають у конфлікти з незнайомими людьми на дискотеках, вулицях, у парках. Однак група має свої неписані групові норми і цінності. Причому входження у випадкову групу сприймається як сигнал про звільнення від соціального контролю, як можливість “відпустити гальма”. Крім того, добре відомо, що дії здійснені індивідом в натовпі, здаються йому анонімними, ніби не особистими діями.

2. Ретристська група . Під ретризмом в соціології і психології розуміють прагнення до відходу від дійсності, від життєвих труднощів; крайнім варіантом цього є суїцид. Звичайне заняття ретристських груп – це безцільне проведення часу, низькопробні розваги, токсикоманія і наркоманія.

3. Агресивна група . Заснована на найпримітивніших уявленнях про ієрархію цінностей та мінімум культури. Вона прийшла практично не змінною з глибини віків до наших днів. Характерними особливостями агресивної групи є жорстка ієрархічна структура, сильний груповий тиск на її учасників, серйозні санкції за порушення групових норм, психологічною основою яких є різке протиставлення: “ми – вони”.

4. Корисна група . Це група яка ставить за ціль своєрідно трактувати матеріальну вигоду, отримання прибутків будь - якими засобами, навіть і грабіжництвом.

5. Злочинна група . Усі перераховані вище групи можуть ввійти в неї при певних обставинах.

Соціальному працівникові, щоб працювати з такими підлітками, переконливо вести з ними діалог, варто знати особливості кожної групи, кожного підлітка. Необхідно зібрати дані про існуючі групи в місті, селищі районі: хто в них входить, чи піддані вони наркоманії і розпусті, чи займаються спекуляцією, є чи серед них правопорушники. Важливо з'ясувати інтереси членів групи, їхній культурний рівень, ідеали, переконання, прагнення, довідатися про структуру груп, правила прийому до них, характер лідерства, про відношення членів групи до суспільства.

Учені проаналізували причини, за якими підлітки виявляються в неформальних об'єднаннях. Серед них такі причин:

· потреба в друзях;

· прагнення пізнати незвичайне, у тому числі сучасне західне мистецтво;

· неуспішність у школі й відчуження від шкільного колективу;

· відсутність інтересу до чого-небудь, бездіяльність, байдужість до навчання;

· потреба в емоційних враженнях;

· відсутність індивідуального підходу в школі при наявності затримки в розумовому розвитку в окремих учнів;

· неуважність до підлітків і конфлікти в родині, бездоглядність, самотність, занедбаність, беззахисність;

· оригінальність вражень, які підлітки одержують в групах, незалежність;

· можливість виявити протест проти становища молоді в сучасних умовах.

Педагог, що працює з подібними підлітками, насамперед має пам'ятати про необхідність індивідуального підходу до кожного учасника групи та диференційованого підходу до кожної групи. Заборона групи може тільки спровокувати протиправні дії підлітків. Важливо розібратися в проблемах, що хвилюють хлопців, спробувати допомогти у їхньому рішенні; переконати їх у тому, що вони помиляються, показуючи правдиві цінності вітчизняної і закордонної культури. Необхідно знайти з цими підлітками спільну мову, обрати шляхи створення умов для їхнього самовираження і самореалізації.

Однак у тих випадках, коли діяльність групи здобуває протиправний характер (якщо в групі пропагуються наркотики, пияцтво, насильство, жорстокість, порнографія, проституція, неофашизм), варто застосувати заборону. У таких випадках необхідно роз'єднати групу, переорієнтувати її цілі на суспільно корисні, нейтралізувати лідерів. При цьому головне - працювати з кожним підлітком окремо.

Підліткам з делінквентною поведінкою насамперед потрібна допомога в соціальній адаптації, оволодінні соціальними ролями, культурно-моральними нормами і цінностями, соціальна підтримка.

Основний суб'єкт реабілітації – соціальний педагог, здатний надати психологічну допомогу підліткам, що відкидаються у формальних колективах.

Реабілітація припускає: по-перше, виявлення причин деформацій у розвитку дітей і підлітків, пошук засобів і способів їхнього усунення, зміни середовища в інтересах дитини; по-друге, побудова адекватного процесу виховання, що сприяє розвиткові нормальної особистості.

У чому виражається педагогічна підтримка важкого підлітка? Соціальний педагог допомагає важкому підліткові пізнати самого себе, розібратися у відношеннях з навколишніми, набути необхідні знання, громадянські і професійні якості, досягти нормальних відносин з батьками, учителями, однолітками, сформувати творчі захоплення. Роботу з підлітком необхідно спланувати так, щоб він повірив у реальність поставленої цілі.

Ці задачі можна вирішити тільки при знанні особистості, задатків і здібностей підлітка, для чого проводяться опитування, анкетування інтересів, діагноз здібностей і самооцінки підлітка. З метою соціалізації підлітка, його професійної орієнтації соціальний педагог організує різноманітні заходи, наприклад, конкурс на кращий кулінарний виріб, виготовлення муляжів для шкільних кабінетів, карт схем; участь у ремонті школи; допомога пенсіонерам по господарству і т.д..

Процес перевиховання можна розділити на 4 етапи.

Перший етап - вивчення підлітка і навколишнього його середовища.

Другий етап – забезпечення психологічної готовності підлітка до перевиховання. Він містить у собі бесіди з підлітком, входження в довіру до нього, пробудження його інтересу до тієї або іншої діяльності.

Третій етап – це процес нагромадження підлітком морально позитивних якостей, вчинків. Важливо постійно тримати цей процес під контролем і при невеликих переміщеннях заохочувати дитину, направляючи його далі на зміну своєї поведінки. Мета соціального працівника в роботі з важкими підлітками полягає в тому, щоб вихованець сам навчився оцінювати свої вчинки, їх позитивні й негативні сторони, причини і самостійно знаходити шлях подальшої поведінки. У цьому йому допомагає орієнтація на ідеал, знайти який допомагає йому педагог.

Четвертий етап – перевиховання – самовиховання, коли вихованець прагне самостійно вийти з кризи.

На усіх перерахованих етапах вихователь виступає в ролі консультанта.

Отже, у неформальних угрупованнях формується протиправна кримінальна поведінка. Цьому сприяють вседозволеність у цих групах, бажання бути дорослішими і незалежними від батьків. Часто “ефект групи” поглинає людину, вона втрачає свою особистість, робить протиправні вчинки, будучи “зараженою” тим, що це роблять інші. Допомогти їм можна лише створивши інше середовище спілкування, де б підліток не перетинався би зі своїми колишніми друзями.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:31:38 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:07:04 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Неформальні об’єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151099)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru