Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Сучасні технології опитування

Название: Сучасні технології опитування
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат Добавлен 21:42:53 02 октября 2009 Похожие работы
Просмотров: 71 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

М іністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра соціології, політології та права

Реферат

На тему:

«СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОПИТУВАННЯ»

Виконав:

Студент 3-го курсу МЕФ

Групи ПТМ-34

Ващук Ю.М.

Перевірила:

Таловєрова А.В.

Рівне – 2009

Зміст:

Вступ

1. Інтернет як джерело інформації.

2. Соціологія і можливості Інтернет.

3. Інтернет-опити - нова техніка роботи.

4. Різновид Інтернет-опитів.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Сучасні комп'ютери активно використовуються дослідниками як допоміжний інструмент в науковій діяльності. Але з появою Інтернету, до якого у всьому світі підключено більше 100 млн., комп'ютер став необхідним атрибутом сучасного дослідження. Саме в період перетворення системи суспільних відносин в Росії, становлення нового інформаційного порядку у російських учених з'явилася можливість заглянути у всесвітню електронну мережу - Інтернет - і ознайомитися з її ресурсами.

А незабаром дуже гостро встала проблема наповнення російських структур Інтернету серйозною науковою інформацією по всіх напрямах, зокрема - по соціології.

Розвиток соціології немислимий без взаємодії дослідників і обміну науковою інформацією. Сьогодні глобальна комп'ютерна мережа Інтернет надає можливість безпосереднього, практично щоденного професійного спілкування між дослідниками, звернення до наукової інформації і обміну інформацією. Інформаційні мережі і комп'ютерна взаємодія, звичайно, не можуть замінити безпосереднього "живого" спілкування учених, але можуть значно сприяти підвищенню його ефективності.

Вивчення і володіння навиками використовування Інтернет ресурсами актуальне для соціолога в наші дні. Останніми роками достоїнства нових інформаційних технологій все активніше використовуються при організації і проведенні соціологічних досліджень. З'явилася можливість комп'ютеризації практично всіх етапів дослідження, починаючи з складанням програми дослідження і закінчуючи формуванням вихідного документа, що дозволяє значно полегшити працю дослідника. Нові інформаційні технології звільняють соціолога від рутинних елементів в роботі, скорочують витрати на організацію дослідження, обробку і аналіз даних.

В даній контрольній роботі розглянуті особливості використовування Інтернет в проведенні соціологічних опитів і досліджень, різновиду, можливості, а також техніка збору інформації за допомогою Інтернет-ресурсів. Надана увага на вивчення переваг і достоїнств Інтернет-опитів перед звичайними «польовими» умовами збору інформації. Але в теж час, розглянуті основні недоліки Інтернет-технологій і причини, що не дозволяють до кінця і з повною упевненістю довіряти цьому методу збору соціологічної інформації.


1. Інтернет як джерело інформації

З технічної точки зору, Інтернет - це об'єднання комп'ютерних мереж, що працюють по найрізноманітніших протоколах, що зв'язують всілякі типи комп'ютерів, що фізично передають дані по телефонних дротах, оптичному волокну, через супутники і радіомодеми. Слово Інтернет з'явилося ще в середині 70-х років, коли були розроблені стандарти передачі даних, що дозволяють об'єднувати між собою локальні мережі довільної архітектури. Ці стандарти згодом одержали назву протокол TCP/IP і заклали основу для зростання глобальної комп'ютерної мережі шляхом об'єднання вже існуючих мереж.

Справжній розквіт Інтернету почався в 1992 році (тоді він об'єднував вже більше мільйона комп'ютерів), коли була винайдена нова служба World Wide Web (або WWW, або просто веб). Web- це величезний інформаційний простір, в якому користувачу доступні незліченні архіви документів, зв'язаних між собою посиланнями. Такі документи прийнято називати гіпертекстовими, а посилання - гіперпосиланнями. Інформація в WWW може бути представлена у вигляді текстів, графіки, звуку або відеозображення. До сьогоднішнього дня WWW залишається найпопулярнішим сервісом, завдяки якому Інтернет є джерелом інформації, фантастичним по своїх об'ємах, і здатний надати велику інформаційну підтримку, у тому числі на стадії пошуку базової інформації для розробки програми соціологічного дослідження.

Результати соціологічних досліджень, що проводяться різними творчими колективами, достатньо рідко публікуються в центральних наукових виданнях. Основна маса результатів або публікується в місцевих виданнях, які частіше за все неприступні широкій науковій громадськості, або просто осідає в архівах дослідників. Інтернет надає можливість легко і оперативно публікувати результати наукових досліджень в мережі. Таким чином, Інтернет виконує функції не тільки електронної бібліотеки, але і електронного видавництва.

Для того, щоб опублікувати свої матеріали в Інтернеті, необхідно вибрати сервер, на якому розташовуватимуться матеріали, і підготують їх до публікації. Сьогодні існує достатньо велика кількість серверів, які пропонують безкоштовний хостінг (розміщення сторінок користувачів), найпопулярніші російськомовні хостінги: Narod.ru, Нова пошта, Chat.ru, Boom.ru, Agava.ru. Крім того, приблизно 12% російськомовних web-сторіночок сьогодні розміщуються на міжнародних хостінгах: virtualave.net, geocities.com, bizland.com, fortunecity.com, tripod.com.

Нові можливості для емпіричної соціології відкриває використовування Інтернету як інструменту дослідження. Світова практика використовування Інтернету для проведення соціологічних опитів існує вже більше десяти років. В нашій країні такі опити ще не набули достатньо широкого поширення, перш за все, з причини все ще невеликого розміру Інтернет-аудиторії.

Але у міру зростання Інтернет-аудиторії практика проведення Інтернет-опитів, швидше за все, розвиватиметься, оскільки такі опити мають ряд незаперечних переваг над традиційними методами збору первинної соціологічної інформації.

Перш за все, швидкість збору інформації через Інтернет вимірюється хвилинами, що незрівнянне з тимчасовими витратами на проведення традиційного опиту. А при дослідженні соціальних процесів, що швидко розвиваються, часовий чинник має дуже велике значення.

В російськомовній частині мережі вже сьогодні існують сайти, що спеціалізуються на опитах Інтернет-аудиторії. Як приклад можна привести сайт "Голос Рунета", який розсилає питання своїм підписчикам по електронній пошті, результати опитів публікуються на сайті і розсилаються поштою.


2. Соціологія і можливості Інтернет

До початку 2001 року в російськомовній частині Інтернету кількість сайтів, що мають відношення до соціології, вимірювалася вже сотнями. Це сайти дослідницьких організацій, учбових закладів, електронні соціологічні журнали, персональні сторінки - вони розрізняються як за об'ємом, так і інформації, що за якістю надається. Багато соціологічних ресурсів можуть надати неоціниму допомогу як студентам, так і соціологам в їх професійній діяльності.

До кінця 20-го сторіччя Інтернет і електронна пошта все більшою мірою стали використовуватися соціологами для проведення масових опитів. Мережа Інтернет розвивається інтенсивними темпами, а кількість користувачів мережі з кожним роком збільшується. Доступ до інформації в Інтернет постійно розширяється і дає можливість безлічі людей її одержувати у будь-який час, коли їм це необхідне.

З допомогою Інтернет, можливо, проводити дослідження громадської думки специфічних груп людей, що живуть в різних куточках земної кулі. Інтернет дає можливість проведення глобальних досліджень по актуальних проблемах світової спільноти. Збирається інформація з різних країн, різних континентів, по всьому світу.

Традиційні методи проведення масових опитів не дозволяють респондентам одержувати зворотний зв'язок від дослідника відразу після відповіді на питання. Людина затрачує час, сили, відповідаючи на питання, його не цікавить соціологічного дослідження в цілому, а він випробовує потреби в аналізі власних відповідей. В методиці Інтернет-опиту відсутній прямий візуальний контакт соціолога з респондентом, що сприяє створенню абсолютно іншої комунікативної ситуації, яка дозволяє понизити психологічний дискомфорт і підвищити рівень щирості одержуваних відповідей. Використовування Інтернету як інструменту дослідження відкриває нові можливості для емпіричної соціології.

Світова практика використовування Інтернет для проведення соціологічних опитів існує вже більше десяти років. Інтернет технології в соціологічному дослідженні допомагають прискорити збір первинної соціологічної інформації для дослідження швидкоплинних соціальних процесів.

Використовування можливостей Інтернету російськими соціологами в їх професійній і науковій діяльності може вестися по декількох напрямах.

Мережа може використовуватися не тільки як ефективне джерело необхідної інформації, але і як унікальний засіб професійного спілкування, а її можливості дозволяють трансформувати технології соціологічних досліджень.

Дотепер малодослідженою залишається проблема вживання інформаційних і телекомунікаційних технологій в гуманітарних науках. Вони відкривають нову техніку роботи і для соціології. Особливо це актуально для емпіричних досліджень, де важливо адекватно реагувати на вимоги реальності, переглядаючи традиційні методи і підходи.

Бурхливий розвиток Інтернету кардинально міняє спосіб життя мільйонів людей. Електронна мережа розвивається швидкими темпами, а кількість її користувачів з кожним роком збільшується. Доступ до інформації постійно розширяється і дає можливість кожному одержувати її у будь-який час, коли це необхідне. Процес інформатизації дав імпульс до відвертості суспільного пристрою, дієвості феномена громадської думки. Виник так званий кіберпростір, а в ньому – ком’юнитис - групи, співтовариства людей, яких зв'язує якийсь загальний інтерес і які встановили міцні зв'язки між собою завдяки Інтернету. Це і нова форма суспільних відносин, і продукт новітніх інформаційних технологій. Через Інтернет відбувається вільне, без жодного придушення, залучення особи в опосередкований комунікативний процес. По суті, Інтернет залучає людину до нових форм існування і, до певної міри, може формувати особу. Правда, віртуальні реальності можуть бути використані в цілях маніпулювання свідомістю людей, тому цей процес не повинен залишатися безконтрольним.

Розвиток технологій використовування кіберпростору в наукових цілях і залучення ком’юнитис, що швидко формуються, до досліджень, можливо, в якійсь мірі запобіжать негативним соціально-психологічним наслідкам бурхливого розвитку інформатизації суспільства. Аналізуючи темпи зростання інформаційних ресурсів російського сектора Інтернет, можна цілком оптимістично дивитися в його майбутнє. Але рішення багатьох питань залишається за російським соціологічним співтовариством.

3. Інтернет-опити - нова техніка роботи

До кінця XX сторіччя Інтернет і електронна пошта все більшою мірою стали використовуватися соціологами для проведення масових опитів. Інтернет дає соціологам можливість проведення глобальних досліджень по актуальних проблемах.

Збирається інформація з різних країн, різних континентів, по всьому світу. Світова практика проведення таких опитів існує близько десяти років. Інтернет-технології допомагають прискорити збір первинної соціологічної інформації для дослідження стрімких соціальних процесів. Стають можливими персональні інтерв'ю, експертні опити, проведення віртуальних фокус-груп, через Інтернет.

Та все ж соціологічні дослідження, організовані через Інтернет, достатньо рідкісні. Навіть за рубежем такі дослідження проводяться нечасто, хоча число користувачів Інтернету значно більше, ніж в Росії.

В той же час мережні соціологічні дослідження викликають науковий і практичний інтерес у соціологів. Він обумовлений рядом переваг але порівнянню з традиційними формами.

Перш за все, дослідження через Інтернет дозволяють заощадити час, гроші, людські ресурси, а також підвищити якість збираних даних. В умовах інформаційного суспільства чинник економії ресурсів в соціологічному дослідженні стає вирішальним. І вже зараз в ухваленні рішення по проведенню дослідження в мережі Інтернет він достатньо значимо.

Кажучи про збір якісної соціологічної інформації від респондентів, необхідно відзначити, що при проведенні традиційних соціологічних опитів дослідник досить часто зазнає труднощі в цій справі. Сучасна людина не знаходить нічого привабливого в тому, щоб відволікатися від поточної роботи (традиційно опити проводяться в робочий час), читати і відповідати на питання соціологічної анкети із стандартним текстом на декількох сторінках, витрачати на цей особистий час і інтелект і при цьому не мати нагоди взнати хоча б проміжні результати опиту (немає можливості одержати зворотний зв'язок).

Завдяки Інтернет технологіям, існує можливість надання індивідуального зворотного зв'язку безпосередньо після заповнення анкети, що може стимулювати респондента до постійної участі в Інтернет-опитах і формувати у нього позитивний імідж такої форми соціологічних досліджень, а також служити чинником залучення інших респондентів. Традиційні методи проведення масових опитів не дозволяють респондентам одержувати зворотний зв'язок від дослідника зразу ж після відповіді на питання. Людина проробляє серйозну роботу, відповідаючи на питання, витрачає на цей час і сили, а замість нічого не одержує. Це усугубляє ту обставину, що респондент часто виступає в опитах як об'єкт маніпуляції з боку дослідника. Проблематика зворотного зв'язку звичайно виходить на перший план в кризові моменти суспільного життя. недостатня увага до проблеми зворотного зв'язку дослідження чревата спотворенням його результатів, а деколи навіть його "провалом" (через низький відсоток повернення анкет).

Інтернет-технології дозволяють легше і швидше проводити пілотаж, і, отже, змінювати анкету (питання). Інтернет-опити дозволяють забезпечити високий ступінь так званої екологічної валідності. Умови заповнення анкети (інтерв'ювання) ближче до природних, звичних для респондента умов життя. Особливо треба підкреслити, що людина, відповідаючи на питання в такому режимі, знаходиться в комфортній для нього ситуації. Це максимально наближає умови проведення дослідження до польових. Людина дає свої відповіді на питання електронної анкети, вибираючи час, коли йому ніхто не заважає і немає прагнення пошвидше звільнитися від "приставучого інтерв'юєра". В методиці Інтернет-опиту відсутній прямий візуальний контакт соціолога з респондентом, і це сприяє створенню абсолютно іншої комунікативної ситуації, яка часто дозволяє понизити психологічний дискомфорт і підвищити рівень щирості відповідей.

В Інтернет-опитах у меншій мірі позначається вплив інтерв'юєра. У респондента не виникає відчуттів примушення, незручності, утруднення, нервозності, часто що спостерігаються за ситуації, коли інтерв'юєр, мотивуючи до участі в дослідженні, мимовільно просить зробити позику, а людині важко відмовити і неможливо як слід відповісти.

Інтернет розташовує респондента до більш відвертих відповідей, що має велику цінність в реалізації досліджень по гострих і делікатних проблемах. Останніми роками актуалізувалися "сенситивні" проблеми, такі як вживання і розповсюдження наркотиків, СНІД, аборти і використовування засобів контролю над народжуваністю, вживання алкоголю і здоров'я, самогубства і т.п. Досліджувати їх стає все важчим, оскільки сучасна людина не вітає "вторгнення" соціологів в свою індивідуальну практику і приватне життя.

Вивчення відзначених проблем вимагає більшого забезпечення анонімності респондентів. Цього не завжди вдається досягти при проведенні опитів традиційними методами.

"Відвертість" респондентів дозволяє одержувати не спотворені дані. Людина не прагне давати соціально бажані відповіді, що часто спостерігається при безпосередньому контакті з інтерв'юєром. У відповідях на відкриті питання по електронній пошті респонденти дають більш докладні і розгорнені відповіді, ніж в традиційному опиті "ручкою на папері". Про це свідчать результати зарубіжних досліджень Інтернет-опитів і Інтернет-тестінгу.

Використовування Інтернету як інструменту дослідження відкриває нові можливості для емпіричної соціології.

Разом з тим, є багато технічних і методологічних проблем у вживанні інтернет-технологій для соціологічних досліджень. Ці проблеми, перш за все, зв'язані з тим, що доступ в Інтернет має обмежене число людей (особливо це важливо для Росії), недостатнє для проведення глобальних опитів. З другого боку, деякі особливості Інтернету можуть приводити до специфічних проблем, справитися з якими програмними засобами поки неможливо. Наприклад, респондент може давати довільні відповіді на питання з метою подивитися, що з цього вийде; велика вірогідність навмисного спотворення інформації про себе. Відповіді, які даються по Інтернету, можуть бути цілком правдоподібними, і тому їх складно контролювати за допомогою програмного забезпечення. Це може привести до спотворення результатів дослідження, хоча слід помітити, що такі ж негативні явища відбуваються і при традиційних методах опиту, особливо опосередкованих (поштовий, телефонний опити). Проблема полягає і в тому, що деякі респонденти можуть брати участь в дослідженні неодноразово. Це особливо вірогідно, якщо за участь в дослідженні вважається матеріальна винагорода (наприклад, так звані електронні гроші).

4. Різновид Інтернет-опитів

Технології організації і проведення мережних (online) досліджень стрімко розвиваються. Спочатку online-опит практично нічим не відрізнявся від групового анкетування, за винятком використовування в його процедурі комп'ютерної техніки і електронних технологій. Сьогодні виникають нові види online-техніки. Перш за все, це викликано бурхливим розвитком електронної комерції, створенням роздрібними торговими фірмами Web-вузлів. Маркетинг придбав нові можливості завдяки дешевизні, швидкості і інтерактивності Мережі. Web-сторінки влаштовані таким чином, що їх можна відновити за лічені секунди. Зарубіжні Web-маркетологи вважають: чим швидше інформація дійде до покупця, тим швидше він ухвалить рішення про її покупку. Цей висновок зроблений на основі відповідних досліджень, що показали, що багато користувачів відвідують початкові сторінки тільки для того, щоб дізнатися про нову продукцію.

Існує сім телекомунікаційних технологій проведення online-досліджень, що використовуються:

- розсилка анкет по електронній пошті (E-mail-розсилка);

- розміщення текстових анкет в групах новин (newgroups);

- Інтернет-форуми, телеконференції (Bulletin Boards);

- Web-сторінка (анкета у форматі HTML);

- стандартний Web-опитувальник; опитувальник, що самозавантажується;

- online-фокус-групи.

Найраніше соціологічні дослідження проводилися за допомогою електронної пошти. Електронна пошта - один з найстаріших, найпоширеніших сервісів Інтернету. Вона з'явилася задовго до сервісу WWW і є практично у всіх користувачів Мережі. Цей метод залишається найпростішим і універсальним.

Техніка дослідження мало чим відрізняється від традиційної техніки опитів за допомогою олівця і паперу. Анкети у вигляді текстів розсилаються респондентам в електронних листах. Довжина запитальника повинна бути обмеженою, приблизно в 20-25 питань. Для розсилки листів з текстами анкет (опитувальників) використовуються списки е-mail-адрес, які формуються по-різному. Ранні e-mail-опити не мали програм автоматизованого накопичення даних, тому досліднику доводилося уручну обробляти листи із заповненими анкетами. Сучасні е-mail-опити більш вчинені і дозволяють за допомогою спеціальних програм проводити обробку результатів напівавтомат при отриманні заповнених анкет. Для підвищення рівня збору анкет, які починають поступати від дня розсилки протягом трьох днів, можлива повторна розсилка листів-нагадувань (приблизно через тиждень). Як і в традиційному поштовому опиті, для контролю здійснюється декілька інтерактивних перевірок. В e-mail-опиті немає можливості уникнути залучення в дослідження ненадійних (несумлінних) респондентів. Під час заповнення анкети респонденти можуть міняти свої відповіді в будь-якому пункті опитувальника або навіть змінювати формулювання питання.

Головна гідність e-mail-опитів — гранична простота, дешевизна і висока швидкість збору даних. Дослідник, що не володіє спеціальною комп'ютерною підготовкою, може розіслати підготовлений їм запитальник і проаналізувати одержані дані. При цьому, оскільки анкета в еmail-onpoce обмежується плоским текстовим форматом, він не може відстежувати логіку пропусків, випадковість у відповідях і здійснювати ретельну перевірку помилок. Списки для розсилки електронних анкет формуються з баз електронних адрес, які збираються дослідницькими і провайдерскими компаніями. Як приклад можна назвати компанію "America OnLinc" - найбільшого Інтернет-провайдера в США, послугами якого користуються більше 20 млн. людина. Для збереження конфіденційності інформації про респонденти розсилка робиться силами подібної компанії. Адреси можна зібрати з Web-сайтів, де відвідувачі, як правило, залишають їх при реєстрації, в списках newgroups, дискусійних листах. Більш ранні e-mail-опити проводилися з використанням бази даних e-mail-адрес спеціалізованих журналів. Наприклад, в одному з крупних online-досліджень, яке було зроблене за замовленням компанії "Henley Centre" у Великобританії в 1995 р., списки e-mail-адрес отримувалися в редакції журналу "Internet" і включали як підписчиків цього журналу, так і інших осіб, які взаємодіяли з журналом в поточному році.[[1] ] У сучасних користувачів Інтернету прості e-mail-опити не викликають особливого інтересу. Під час з'ясування пріоритетних методик online-досліджень перед участю в черговому опиті респонденти поставили e-mail-опити на останнє місце. Вони пояснили, що дуже просто і скучно заповнювати звичайні текстові анкети і посилати їх по e-mail. Це одна з причин того, що в сучасних online-дослідженнях електронна пошта використовується, як правило, лише для розсилки запрошень на участь в online-опиті.

Для розміщення текстів анкет використовуються також групи новин (newgroups). Такі групи створюються для обговорення визначених тим і привертають великі аудиторії користувачів. Кожна група має свій список учасників, який можна використовувати для складання вибіркового списку. Анкета відсилається у вигляді текстового повідомлення на сайт newgroup. Опит респондентів відбувається інтерактивно або автономно. Маючи текстову копію запитальника, респонденти можуть взяти участь в дослідженні, зробивши необхідні відмітки або набравши текст відповіді за допомогою клавіатури. Дані від респондентів поступають у вигляді текстів і вимагають самостійної обробки. Для залучення до опиту нових відвідувачів необхідно регулярно відновлювати розсилку анкети (приблизно 1 разів на тиждень). Нові відвідувачі частіше за все розглядають тільки перші 50 розсилок і тому можуть не побачити анкету, що "пішла" в самий кінець. Перед розсилкою текстів анкет основного опиту проводиться опит відібраних учасників групи новин для з'ясування їх основних характеристик. Ці дані, які дослідник одержує заздалегідь, можуть служити базою для формування вибірки. При цьому будь-який респондент може відмовитися від участі в опиті, якщо він помітив які-небудь ознаки контролю за його "віртуальною поведінкою". Існують різні технічні способи, що допомагають захистити респондентів від можливого "переслідування". Демонструючи їх, дослідник може привернути до опиту набагато більшу кількість учасників.

Опити в newgroups рідко бувають бездоганними, хоча неминучість їх проведення викликана вагомими причинами - існують цільові групи, важко досяжні для дослідження в реальності. Учасники групи новин, як правило, мають певну, "рідкісну" орієнтацію (наприклад, анонімні алкоголіки, торговці наркотиками, сексуальні меншини і т.п.). Саме такі соціальні групи можуть бути набагато легше знайдені через Інтернет. Далі багато що залежить від соціолога, його уміння ефективно використовувати Інтернет в конкретній дослідницькій роботі: виявлення всіх newgroups даної орієнтації, забезпечення анонімності респондентів і т.д. Можлива розсилка електронних листів для тих конкретних людей, які пишуть в групу новин. Залежно від проблематики і умов дослідження багато хто з таких респондентів проявляє готовність піти назустріч досліднику. Істотний недолік подібних досліджень – немає можливості відстежувати відвідувачів, які читали запитальник, але не заповнили його.

Технологія проведення опитів в Інтернет-форумах або телеконференціях відносно проста і не вимагає великих тимчасових і фінансових витрат. Інформація збирається протягом певного проміжку часу. Для цього необхідно знайти телеконференції з аудиторією, що цікавить дослідника. Доцільний якийсь час стежити за дискусіями відібраних телеконференцій, потім взяти активну участь в них. Після цього можна помістити в телеконференції питання, на які дослідник чекає одержати відповіді. Бажано розміщувати не всього опитувальника, а тільки його частина (ключові питання). На повну анкету, яка розташована на Web-сайті, дається посилання. Респонденти, як правило, охочіше беруть участь в таких опитах. При цьому можливі певні проблеми: спотворення інформації, неадекватне реагування, незаповнення повного тексту анкети.

Вказана технологія хороша у разі, коли для опиту притягується група експертів. Частіше використовуються відкриті питання, що вимагають самостійного введення відповідей. Респонденти охоче дають свої відповіді і коментарі в телеконференціях. Вони повніше, ніж при традиційному опиті.

Більш пізня технологія - мережні сторінки (Web-сторінки). Це звичайна текстова анкета, але в HTML-форматі, яка розміщується в WWW. Всі питання такої анкети розташовуються по черзі і приймають форму єдиної довгої сторінки. Для її перегляду і заповнення респондент постійно "прокручує" екран монітора, знаходячись в певній напрузі. "плоска" Web-сторінка може містити необмежене число питань, на які респондент відповідає за допомогою миші (відзначаючи вибрані відповіді в закритих питаннях) і клавіатури (для набору тексту на відкриті питання). Для побудови таких анкет використовується спеціальна мова скриптів (GGI), за допомогою якої дані прочитуються в базу і можуть бути автоматично оброблені. Залежно від інструкцій в коді скрипту відповіді учасників можуть бути безпосередньо записані в базу даних або переслані на певну адресу електронної пошти в реальному часі (можлива комбінація обох процедур). Переваги Web-сторінок можуть перетворитися на недоліки, оскільки їх створення вимагає певних технічних навиків. Необхідні програми, які можуть спростити створення Web-сторінок, з'явилися порівняно недавно.

Опит при цьому інтерактивно не контролюється, тому складно обмежувати час заповнення анкети і відстежувати кількість виправлень у відповідях. Для швидких і простих досліджень (де не потрібна комплексна обробка даних) Web-сторінка виявляється дуже ефективною. Зразкове 80% всіх опитних даних, зібраних через Інтернет, з'являються завдяки вживанню технології Web-сторінок. Більшість HTML-анкет розміщена не самі по собі, а на тематичних Web-сайтах і заповнюються їх відвідувачами без праці. Але можливість зробити вибірку і цілеспрямовано привертати респондентів до участі в опиті при даній методиці мінімальна. Дослідник вимушений просто чекати даних, які з'являтимуться в результаті випадкового (і добровільного) заповнення анкети відвідувачами Web-сайту. Ця методика підходить для реєстрації користувачів і неглибоких досліджень (рейтингових опитів, вивчення емоційних переваг і т.д.).

Web-сторінки активно використовуються для маркетингових опитів на сайтах компаній-виробників певних товарів. Такі сайти, як правило, мають свою постійну цільову аудиторію, у якої немає упереджень відносно суті питань анкети і необхідності подачі відповідей.

Стандартний Web-опитувальник - це програма, що містить запитальник в HTML-форматі, яка розміщується в WWW. В її основі - гіпертекст і візуалізація інформації, з використанням елементів мультиносія: картинок, графіків, звуків і т.п. В цьому відмінність від більш ранніх середовищ для online-опитів. Web-опитувальники мають деякі унікальні переваги: вони можуть бути зроблені з максимально привабливими шрифтами і графікою. Характеристики гіпертексту WWW звичайно надають можливості для адекватної реакції, даючи максимум пояснень для респондентів. Поточні версії Netscape і Internet Explorer є найпопулярнішими вікнами перегляду WWW — вони максимально задовольняють індивідуальні запити користувачів. Стандартний Web-опитувальник є програмою, що містить декілька Web-сторінок, які завантажуються по черзі або у випадковому порядку. У будь-якому випадку, при запуску програми спочатку з'являється сторінка з анотацією дослідження і інструкцією до анкети. Потім, перегортаючи сторінки Web-опитувальника, респондент відповідає на питання, які поодинці висвічуються на екрані монітора. При цьому він бачить тільки одне питання, може спокійно його прочитати і подумати над відповіддю, не відволікаючись на попередні і подальші.

Частіше всього, окрім питання і варіантів відповідей, на окремій сторінці Web-опитувальника розміщені лічильники часу, заповнених і незаповнених питань. Технічно час відповіді на одне питання можна обмежити, а також заблокувати "перегортування" вперед і назад всього опитувальника. На окремій сторінці респондент заповнює свої особисті дані, а потім завантажує весь масив відповідей в базу для обробки. У разі відмови від введення інформації про особу респондента можлива затримка або часткова втрата раніше введених відповідей, і респондент ризикує втратити шанс на винагороду за участь в опиті, якщо таке передбачене. За допомогою високотехнологічних і адаптаційних програм, які створюють Web-опитувальників, дослідник може наперед встановлювати стандарти більш гнучкого управління процесом вивчення online-середовища. Великою перевагою технології Web-опитувальника є можливість створення складніших (структурованих) анкет. Але, з другого боку, робота за цією технологією вимагає більше часу для того, щоб запустити опит, і достатньо складна для дослідження з погляду технічних навиків.

Далеко не кожний соціолог уміє самостійно програмувати і модифікувати програми. Розробкою програмних пакетів для Web-опитувальників займаються окремі фірми, які потім здійснюють хостинг. Вартість дослідження, що проводиться із застосуванням технології Web-опитувальника, значно збільшується в порівнянні з e-mail і newgroups. Проте, витрати окупають себе.

Посилання на Web-опитувальників розміщуються на тематичних Web-сайтах. Особливо важливе їх розміщення на сайтах спеціалізованих дослідницьких компаній. За рубежем таких компаній дуже багато. Вони привертають тисячі користувачів до участі в online-опитах на власних сайтах.

Опитувальник, що самозавантажується, - найсучасніший метод online-обстеження, який з'явився порівняно недавно. Такі опитувальники завантажуються з WWW і запускаються на наперед встановлене програмне забезпечення, підтримуване дослідником. Це переміщає процедуру обробки даних з Wеb-серверу на комп'ютер респондента. Заздалегідь завантажене програмне забезпечення для опиту допомагає прочитувати набагато менше файлів, ніж при вході респондента в WWW. Респондент, таким чином, економить гроші на використовування Інтернет-ресурсів і менше витрачається на участь в опиті. Далі процедура заповнення анкети здійснюється так само, як і в попередній технології діалогових досліджень.

Online-фокус-групи - технологія online-дослідження, необхідна для збору якісної інформації. По суті, це online-інтерв'ю в реальному часі з декількома респондентами одночасне. Люди через Інтернет входять в сеанс дискусії, знаходять на екранах моніторів пропоновані модератором питання і потім вводять свої відповіді з клавіатури. В цих фокус-групах, як і в традиційних, логічні і управляючі механізми здійснюються дуже кваліфікованим модератором, вимоги до якого в online-сеансах зростають.

Робота фокус-групи часто ускладнюється тим, що в дискусії можуть брати участь користувачі з дуже слабкими навиками комп'ютерного набору. Ще один недолік - при індивідуальному підключенні ні модератор, ні учасники не можуть відчути якість групового обговорення. Фактично дослідник одержує дещо одночасно проходячих глибинних інтерв'ю.

Висновок

Не дивлячись на існуючі в даний час обмеження, дослідження в Інтернеті як новий метод привертають і привертатимуть соціологів зручностями методологічною перспективністю. Сьогодні число таких досліджень дуже невелике, особливо в Росії.

Росія істотно відстала від США і західних країн у вживанні інтернет-технологій для досліджень. Вітчизняна соціологія робить лише перші спроби використовування Інтернету в науково-дослідних цілях, особливо це торкається Інтернет-опитів. Збір і аналіз соціологічної інформації гальмуються браком фахівців, що займаються вивченням інформаційних співтовариств, які володіли б як соціологічними знаннями, так і володінням новітніми інформаційними технологіями. З другого боку, низька забезпеченість сучасною обчислювальною технікою, складність і дорожнеча підключення до Інтернету, а деколи просто невміння цілеспрямовано користуватися ресурсами мережі призводять до того, що більшість соціологів продовжує працювати в рамках традиційних методів проведення соціологічних досліджень. Проблеми інформаційного суспільства всесторонньо можна вивчати тільки з використанням тих можливостей, які нам дає Інтернет, а він сам по собі - реальність інформаційного суспільства.

Дослідники, що усвідомлюють неминучість і необхідність повсюдного входження в нашу дійсність Інтернету і що самі користуються мережею в наукових цілях, надалі розвиватимуть методологію і практику вживання Інтернет-опитів по різних напрямах. І, ймовірно, таким чином, зміниться сама технологія соціологічного дослідження.

Інтернет сьогодні нам представляється фінальною крапкою в досягненнях глобалізації, проте дослідникам феномена світової Мережі вже очевидно, що Інтернет—це тільки перший крок, багато в чому недосконала і несуча в собі не тільки масу можливостей, але і непередбачені помилки і небезпеки. Інтернет — перша сходинка до нових форм взаємодії і комунікації.

Готуючи даний матеріал, я сама зверталася до ресурсів Інтернет. Поза сумнівом, Інтернет – це унікальна можливість швидкого і об'єктивного збору інформації, особливість же полягає в тому, щоб уміти правильно її використовувати. Здається думці, незабаром методика використовування Інтернет-опитів для соціологічних досліджень стане основною, а техніка їх проведення дійде до найвищого рівня, в якому будуть усунені всі існуючі на сьогодні недоліки.

Список використаної літератури:

1. Романович Н.А. Ситуація опиту очима респондента // Соціологічні дослідження. 2005. № 2.

2. Ромек В., Сатин Д. Надежность тестів при тестуванні в Інтернеті // Міждисциплінарний семінар "Віртуальна комунікація в мережі Інтернет" http://www.virtual.ru/vculture/seminar/index.html

3. Соціологія від А до Я. Данные сайту http://www.glasnet.ru

4. Живців А. Интернет і маркетингові дослідження // Маркетинг і маркетингові дослідження в Росії. 2000. № 2.

5. Чураков А.Н. "Інформаційне суспільство" і емпірична соціологія //Соціологічні дослідження. 2004. № 1.

6. Шадрін А. Перехід до інформаційного суспільства. http://www.ieie.nsc.ru:8101/parinov/arteml.html


[1] Чураков А.Н."Информационное общество" и эмпирическая социология //Социологические исследования. 2004. № 1.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:32:09 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:04:58 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Сучасні технології опитування

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151310)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru