Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму

Название: Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: курсовая работа Добавлен 09:25:58 10 апреля 2008 Похожие работы
Просмотров: 1932 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Чортківське педагогічне училище

Імені О.Барвінського

Предметна (циклова)

комісія викладачів

психолого-педагогічних

дисциплін

Соціально-педагогічна діяльність з дітьми

схильними до алкоголізму

Курсова робота

зі спеціальності

5.010105 Соціальна педагогіка

Студент-виконавець:

Михайлович Наталія Володимирівна,

група СП-4

Керівник:

Савінська Світлана Іванівна,

викладач соціальної педагогіки

Чортків

2008

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика схильності до алкоголізму як соціально

педагогічного явища

1.1. Причини виникнення у підлітків та молодих людей

схильності до алкоголізму

1.2. Основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму

1.3. Наслідки девіантної поведінки молодої людини пов’язаної зі

схильністю до алкоголізму

Розділ 2. Технологія соціально-педагогічної роботи з клієнтами

поведінка яких характеризується схильністю до алкоголізму

2.1. Робота соціального педагога по профілактиці схильності до алкоголізму

2.2 Реабілітація клієнтів, залежних від алкоголю

2.3. Програма подолання кризи клієнта залежного від алкоголю

Висновки

Список літератури

Додатки


Початок XXIстоліття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, харак­теризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, по­в'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками - рівнем споживання алкоголю, захво­рюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, при­лученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок. Проте, на тлі стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огля­ду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного ал­коголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розши­рення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокре­ма молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.

Тому, за даними соціологічного дослідження, переважна більшість опитаних представників молодого покоління України має досвід зна­йомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкого­лю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлоп­цям, так і дівчатам. Реальним виходом з цієї ситуації на сьогоднішній день є активне залучення до профілактичної роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Отже, соціологічні дослідження показали, що у всесвітньому масштабі 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років викликані вживанням алкоголю. В Європі кожна четверта смерть чоловіків у віковій групі від 15 до 29 років пов'язана з алкоголем. В цілому у світі від алкогольної залежності страждають 140 мільйонів осіб, в Україні - близько 1 млн. осіб. Вживання алкоголю у молодіжному середовищі України, за да­ними соціологічного опитування характеризується такими показни­ками: не вживають міцних алкогольних напоїв менш як 55% молодих людей, вина-менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв-менш як 30%. Існує певна різниця щодо вживання алкоголю у тендерному ас­пекті: практично не вживають алкоголь менш як 23% молодих людей чоловічої статі, серед молоді жіночої статі таких було 36%.

На сьогоднішній день молоді люди обирають переважно пиво та слабоалкогольні напої. Саме пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищим попитом у молоді. Майже кожна четверта молода людина (23%) вжи­ває пиво щотижня, а понад 6% - щодня.Дослідження серед молоді 13-17 років засвідчує, що 89% опитаних підлітків хоча б раз у житті вживали алкогольні напої, а за останні 30 днів це робили 60% опитаних підлітків, причому, серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% - 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31% - 16-річних та 36% - 17-річних. Сільські підлітки меншою мірою втяг­нуті у вживання алкоголю. Загалом же можна говорити - високий рівень вживання алкоголю молоддю України. Істориками доведено, що в Давній Русі пили дуже мало. Лише на певні свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу, і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не дозволялося, і пияцтво вважалося великою ганьбою і гріхом. Більшість людей сприймає проблему алкоголізму, передусім, як надмірне вживання алкогольних напоїв. Але як у громадській думці, так і в медицині немає чіткого визначення того, що саме вважати над­мірним споживанням. Поряд із закликами певної частини медиків та деяких громадських організацій, що пропагують тверезість, до цілко­витої відмови від алкоголю, пропагується корисність певних видів спиртних напоїв, незмінними залишаються традиції відзначення свят і важливих життєвих подій застіллям із спиртним. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини і що є різниця між дією міцних напоїв та слабоалкогольних, сприяє тому, що деякі з неміцних видів алкогольних напоїв батьки дозволяють дітям вживати вже у ранньому віці. Таким чином, ставлення підлітків до вживання алкоголю формується в ат­мосфері поблажливості щодо побутового пияцтва. Ось чому важли­во говорити як про небажане явище не тільки про алкоголізм, а навіть про так зване помірне вживання алкоголю молодими людьми.

Метою курсової роботи є розкрити сутність явища схильності до алкоголізму та соціально-педагогічної діяльності з дітьми схильними до алкоголізму.

Мету курсової роботи конкретизують наступні завдання:

- виявити причини виникнення у підлітків та молодих людей схильності до алкоголізму;

- показати основні появи у поведінці підлітка схильного до алкоголізму;

- розкрити наслідки девіантної поведінки молодої людини пов’язаної зі схильності до алкоголізму;

- проаналізувати роботу соціального педагога по профілактиці схильності до алкоголізму;

- встановити, як саме проводиться реабілітація клієнтів залежних від алкоголю;

- ознайомитися з програмою та історією подолання кризи клієнта залежного від алкоголю.

Основними джерелами матеріалів для курсової роботи були:

Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика / за редакцією Яременко О.О., де розкриті причини схильності до алкоголізму та шкідливі наслідки девіантної поведінки молодої людини;

Учням про шкідливість нікотину і алкоголю/за редакцією ЯгодинськогоВ.Н., де розкриті основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму, історія та подолання кризи клієнта;

Алкоголізм / за редакцією Лисицын Ю.П., Сидоров П.Н. , посібник, в якому розкрита система роботи з реабілітації клієнтів, залежних від алкоголю;

Основи здорового способу життя / за редакцією Грушко В.С., де розкрита профілактика пияцтва і алкоголізму.

А також користувалася журнальними статтями, в яких висвітлені питання про причини вживання алкоголю та профілактика клієнтів.


Розділ 1

Характеристика схильності до алкоголізму як соціально – педагогічного явища

1.1 Причини виникнення у підлітків та молодих людей схильності

до алкоголізму.

Проблемі порушеної поведінки дітей і підлітків приділяють увагу спеціалісти в галузі педагогіки, психології, соціології, права, дитячої і підліткової психіатрії. Це зумовлено великим діапазо­ном вираженості поведінкових розладів, високою час­тотою їх появи, непосильними для дітей та підлітків труднощами їх навчальної та соціальної адаптації. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних із зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соці­альному контексті можна віднести до проблеми девіантної поведінки, тобто до ненормативної поведінки особистості в суспільстві.

Останніми роками найбільш серйозною тен­денцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв. Особ­ливої уваги у розв'язанні цієї проблеми потребує дослідження соціально-психологічних чинників. Саме вивчення проблеми соціально-психологічних причин поширення пияцтва в молодіжному середовищі в те­перішній час слід вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так і в практичному вимірах. Це явище є досить розповсюдженим, але, на жаль, суспільство належним чином не усвідомлює йо­го небезпеки для сучасності та майбутнього українсь­кої держави і українського суспільства.

Тому, складна соціально-економічна ситуація, що спос­терігається в Україні, зумовлює негативні тенденції, серед яких не останнє місце займає зростання зловжи­вання не тільки алкоголем, а й наркотичними речови­нами. Поширення серед дітей, підлітків та молоді та­ких небезпечних явищ становить загрозу для здоров'я нації.[1]

Часто доводиться чути: „Вип'ємо, зігріємося". Вважається в побуті, що спирт є хорошим засобом для зігрівання організму. Вва­жається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, а й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового трак­ту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж, навпаки, вважають, що ви­разковому хворому категорично не можна вживати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного справді збуджують апетит. Або інше існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що досить важливо для компанії молодих людей. Мовляв, недарма спиртне вживають „проти втоми", при нездужаннях і практично на всіх святах. Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним про­дуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу. А в пиві і сухих виног­радних винах, до того ж, є цілий набір вітамінів та ароматичних речо­вин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезінфекції, готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб. Алкоголь вживають для підняття настрою, для зігрівання організму, для запобігання хворобам та їх лікування, зокрема, як дезінфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично цінний продукт.

Отже, міркування про корисність алкоголю для здоров'я - до­сить поширене хибне уявлення. Можна проаналізувати такий факт - чарка горілки або вина збуджує апетит. Але ж тільки на короткий час, поки спирт викликав „запальний сік". Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує робо­ту таких важливих органів, як печінка і підшлункова залоза. Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих по­треб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші „потреби" людини, з'являється тому, що суспільство, по-перше, виробляє даний продукт і, по-друге, „відтво­рює" звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживан­ням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою. Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку.До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або ви­падково, або його дають „для апетиту", „лікують" вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне. У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приво­ду: „свято", „сімейне торжество", „гості". Зазвичай, це буває, так би мовити, „безневинна" чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторк­нутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр - і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість. Недарма в народі кажуть: „Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво - з чарочки".

У14-15 років з'являються приводи на зразок: „незручно було відста­ти від хлопців", „друзі умовили", „за компанію", „для хоробрості". У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежать бажання дотримува­тись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість. Формуван­ню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв „для хоробрості". Цей мотив пов'язаний з відсутністю в непов­нолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням. Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш при­таманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

До цих мотивів також можна віднести і прагнення позбутися нудьги. У психо­логії нудьгою називають особливий психічний стан особистості, по­в'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаб­лений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтере­су до серйозної музики, живопису.Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, три­вожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

Для підлітків характерно проведення вільного часу переважно з
друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них вхо­дять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами та інте­ресами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає „порожнє" проведення часу, і така знудьгована група стає сприятливим середовищем для вживання спирт­них напоїв. Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особи­стості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.[2]

Тому до проблеми дитячого алкоголізму зверталися різні учені: медики, педагоги, психологи. І саме вони зуміли виділити три основні вікові періоди: раннє дитинство, дошкільний і молодший шкільний вік, дитячий і юнацький вік.[3]

Отже. розглянемо послідовно кожний з трьох періодів. Перший період - раннє дитинство, в якому алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю в період вагітності і годування грудьми, що веде до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини.

Другий період — дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найістотнішими причинами є дві — педагогічна неписьменність батьків, яка приводить до алкогольного отруєння організму і сімейні алкогольні традиції, що приводять до формування інтересу до спиртного.

Тому, біологічними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, передається тільки схильність до нього, витікаючи з особливостей характеру, одержаного від батьків. У розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль виконують погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

Третій період — підлітковий і юнацький вік. Як основні причини можна назвати наступні сім: неблагополуччя сім'ї; позитивна реклама в засобах масової інформації; незайнятість вільного часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід від проблем; психологічні особливості особи; самоствердження. У цей період відбувається формування ваблення до алкоголю, яке переростає в звичку, приводячи в більшості випадків до алкогольної залежності дитини.

Отже, одна з причин пияцтва підлітків — посилене претендування на дорослість. Споживання алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності, спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в шкільному колективі обумовлюють часте вживання підлітками алкоголю ради самоствердження у вуличній групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в підлітковому віці звична і зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у п'ючого підлітка навиків корисної діяльності і інтересу до неї приводить його до вживання спиртного як до форми самоствердження, спричиняючої за собою згубні наслідки.

Але основною привабливістю для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання алкоголю в кіно, телепередачах, рекламних роликах і проспектах.

У зв'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльності суспільних організацій, завищеною платнею за всілякі додаткові освітні послуги більшість підлітків випробовує надлишок вільного часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як правило, починають вживати спиртні напої. Круг активного соціального життя обмежується проблемами і інтересами алкогольної компанії, в якій іноді можна зустріти осіб, раніше судимих, що перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій в стані сп'яніння, а закінчується нерідко і серйозними правопорушеннями.[4]

Вживання спиртного стає патологічно необхідним атрибутом проведення часу, розширяється число мотивів і мотивів пияцтва. Вживання алкоголю стає мало не основним значенням життя.

Тому, психологічною передумовою розвитку алкоголізму у дітей часто стають відхилення від норми психічного здоров'я або патологи, утрудняючи соціальну адаптацію особи. Незалежно від причин появи дефекту у дитини порушуються гармонійні відносини з соціумом, формується неадекватність самооцінки. Алкоголь в таких випадках є компенсуючим чинником, що дозволяє згладити наявну дезадаптацію особи дитини, забезпечити його безболісне входження в групу однолітків, подолати скутість і боязкість, підвищити мовну активність, проявити приховані можливості.

1.2. Основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму.

Спираючись на дослідження учених науково-дослідного інституту фізіології дітей і підлітків Російської академії освіти, які провели обстеження 1700 підлітків в різних регіонах країни, можна виділити рівні залучення старшокласників в процес алкоголізації. Таких рівнів виділяють сім. [5]

Нульовий рівень характеризує неповнолітніх, які ніколи не вживали алкоголю завдяки особистій установці на повну тверезість. Мотиви відмови від вживання спиртних напоїв: переконаність в негативному впливі спиртного на організм, самопочуття і поведінка.

Початковий рівень характеризується одиничними або дуже окремими випадками вживання спиртних напоїв. Вживання алкоголю супроводжується комплексом неприємних відчуттів, переносимість спиртних напоїв низька. Мотиви вживання алкоголю наступні: залучитися до світу дорослих, поступати як всі. Ця стадія триває, як правило, 1-2 місяці.

Рівень епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями, що містять алкоголь. Невеликі дози спиртних напоїв викликають ейфорію. Мотиви вживання алкоголю: підвищити настрій, знайти упевненість в собі, підвищити комунікабельність. Цей період триває 3-4 місяці.

Рівень високого ризику відрізняється тим, що розширяється число приводів для випивок, звично більше двох разів на місяць. Мотиви: підвищити свій тонус або розслабитися, весело провести час в компанії. Тривалість цього періоду 4-12 місяців. На цьому рівні виявляється активне прагнення до вживання алкоголю, усвідомлюється його збудлива дія. А також виявляється схильність, але ще не залежність від алкоголю. Рівень вираженої психічної залежності від алкоголю. Алкогольне сп'яніння перетворюється на найбажаніший психічний стан і використовується підлітками як регулятор поведінки і настрою. Основними мотивами є: тимчасово піти від реальності, підвищити упевненість в собі. Психічна залежність формується протягом 1,5 року.

Саме на цьому рівні формується психічна залежність від алкоголю. Змінюється добовий ритм прийому спиртного. Ваблення до алкоголю відбувається тепер не тільки у вечірні години, але і протягом всього дня, при цьому добова частка прийому зростає. При стриманості від прийому спиртного підлітки стають дратівливими, збудливими, у них часто міняється настрій у бік пониження, нерідко виявляється конфліктність і агресивність. Вони перетворюються на активних ініціаторів випивок, залучаючи до цього молодших дітей.

Разом з педагогічними і виховними діями тут необхідні медичні заходи - обіг і лікування у нарколога.

Рівень фізичної залежності від алкоголю. Формується підвищена переносимість спиртного, з'являється синдром похмілля, не контролюється кількість прийому алкоголю. Мотиви: усунути погане самопочуття унаслідок попередньої випивки, відключитися від реальності, підвищити життєвий тонус. Фізична залежність формується протягом 3-5 років вживання спиртних напоїв.

На даному рівні відбувається одночасно посилення психічної залежності разом з фізичною і зміна її змісту. На цьому етапі чітко виражений похмільний синдром. В період похмілля наголошується тривожно-пригнічений настрій, образливість, плаксивість, порушення фізіологічних функцій організму: підвищена пітливість, дрібне тремтіння в руках, прискорене серцебиття. На даному рівні дуже швидко формуються патологічні риси особи, такі як дратівливість, запальність, злісність, агресивність, грубість. Сповільнюється інтелектуальний розвиток. Діти часто пропускають заняття, погано вчаться, іноді йдуть з будинку і бродяжать. На даному етапі необхідне термінове стаціонарне лікування.

Рівень алкогольного розпаду особи характеризується розвитком запійного пияцтва, зниженням переносимості спиртних напоїв, психічною залежністю від алкоголю, яка багато в чому перекрита важкою фізичною залежністю. Мотиви: прагнення усунути хворобливий стан.

В цьому випадку також необхідне термінове стаціонарне лікування.

Дуже часто можна почути такий вислів: «Алкоголь може розв'язати язика навіть тим, хто вміє міцно тримати його за зубами». Тому наведемо декілька випадків, які підтверджують негативні прояви у поведінці підлітків, які вживають алкоголь.

Отже. у кожного з нас є друзі, і кожному приємно провести з ними годину-другу вільного часу. Друзі приходять, щоб провідати вас, поговорити про справи, обмінятися дум­ами. І в кожного школяра, звичайно, утворюється своє зло друзів і знайомих, здебільшого з однокласників. Так народжується товаришування, дружба, згуртованість.

Не вино, а саме товариські почуття, спільність інтересів і мети - основа справжньої дружби. Дружба - один з найкращих проявів людських стосунків. А зустрічі «друзів» з метою пияцтва, як правило, наскрізь фальшиві. П'яні люди будь-якої хвилини можуть посваритися через якусь дрібницю, побитися, покинути іншого в біді, як свідчить досвід, п'яні компанії систематично приютять своїх членів до морального і фізичного падіння.

Історія знає сумні випадки, коли прекрасні художники, письменники або вчені ставали алкоголіками Є чимало талантів, на чиє життя «зелений змій» кинув трагічну тінь. Але дуже помиляються ті, хто вважає, ще алкоголь сприяв творчій, діяльності цих людей. «Алко­голь,-писав І. П. Павлов,- значно більше завдає горя ніж радості, всьому людству, хоча його і вживають за­для радості. Скільки талановитих людей загинуло через нього!»

Письменниця Ольга Чайковська у статті «Три звинувачення «балдежу», опублікованій у «Литературной газєте», описує такий жахливий випадок: «...Ігор випив і, приємно захмелівши, вирішив піти на танцмайданчик, де в цей час, він знав, була його дівчина. Але його дівчина з ним, хмільним, танцювати відмовилася. І тут на танцмайданчик зайшов Ігорів приятель Костя. Зайшов випадково, мимохідь -він був старший за Ігоря, уже одружений, недавно став батьком,- проводити час на танцмайданчику йому було вже нецікаво, він поспішав додому. Не знаючи, що дівчина відмовилася танцювати з його другом, він запросив її, потанцював з нею раз - усього лише раз! - і пішов собі геть. Скільки міг тривати один танець- кілька хвилин? За ці хвилини в запаленому мозкові Ігоря, в його бідному забалділому мозкові усе остаточно перекосилося. Він наздогнав Костю і загородив йому дорогу:

- Де в тебе серце?

Костя всміхнувся у відповідь і поплескав себе з лівого боку грудей.

- Ось у мене серце.

То були його останні слова. Ігор ударив ножем і став швидко тверезіти, а протверезившись, побачив, що сидить поруч з мертвим. І знайшли цього хлопця у в'язниці напівбожевільним від горя. Час від часу Костя приходив до нього ввісні й питав: «За що ти мене?» А Ігор ні ввісні, ні наяву відповісти йому не може. Він не знає, як це трапилося, хто направив його руку». А відповідь проста - алкоголь.[6]

1.2. Наслідки девіантної поведінки молодої людини пов’язаної зі схильністю до алкоголізму.

Як правило, перша спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці (12 років), коли дитина - ще не сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існу­ють хибні уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.

Під тиском реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо спожи­вання спиртного у підлітків можуть сформуватись неправильні уяв­лення про алкоголь. Звичайна заборона споживати спиртне не до­сить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

Отже, важливо говорити з дитиною про шкідливий вплив алкого­лю ще до того, як вона спробує його. Така інформованість, можливо, і не втримає підлітка від споживання спиртного, проте надасть йому можливість сформувати свій погляд на алкоголь і підвищити здатність протистояти тискові з боку інших.

Алкоголь потрапляє із шлунка в кров через 2 хвилини після вжи­вання. Страждають передовсім клітини великих півкуль головного мозку.

Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах го­ловного мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в цен­тральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спос­терігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епі­зодичному чи систематичному.

Кількаразове або часте вживання алкоголю справляє, буквально, спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і мораль­них категорій та естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток „тупіє" і інтелектуально, і емоційно, і морально.

Також негативно алкоголь впливає і на жіночий організм, тобто, порушує вироблення статевих гормонів та до­зрівання яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.

Стан сп'яніння в момент зачаття може вкрай негативно позначи­тися на здоров'ї майбутньої дитини. Уживання спиртних напоїв небез­печне протягом усього періоду вагітності, тому що алкоголь легко проникає крізь плаценту матері до дитини, а також у період годування грудьми.

Якщо мати під час вагітності вживає алкоголь, ймовірність пору­шень у розвитку плоду та ризик викидня значно підвищуються. Пла­цента, яка виконує захисну функцію для плоду, не може переробляти алкоголь, тому останній потрапляє у кров плоду. Оскільки печінка плоду розвинена недостатньо, вона також не в змозі розщеплювати алкоголь, в результаті чого він впливає на плід, тобто на дитину, більше, аніж на матір. Коли алкоголь досягає мозку плоду, утворен­ня нервових клітин зупиняється, тому мозок росте повільніше і функ­ціонує гірше. Ризик таких ускладнень тим більший, чим молодший вік жінки.

А також алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до пере­родження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білко­вому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів. Алкоголь „роз'їдає" слизову оболонку стравоходу, шлунка, по­рушує секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес трав­лення і, врешті решт, несприятливо відбивається на рості і розвитку підлітка.

Отже, соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються, передусім, у прогулах за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають кон­флікти з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

Алкоголь - те саме, що й одноатомний спирт. Рідина без кольору, з характерним запахом і смаком, легкозаймиста, з температурою кипіння 78,3°.[7]

Прийнято виділяти побутове пияцтво, хронічний алкоголізм, ал­когольні психози. З медичного погляду алкоголь є наркотиком, з юридичного - ні. Тому в сучасній літературі іноді використовується термін інтоксикант, в якому одночасно фіксується і отруйна, і сп'яніюча дія алкоголю.

Алкогольні напої - це напої, які містять алкоголь (етиловий спирт), воду та речовини, що надають йому запаху та смаку. Загалом можна виділити п'ять типів алкогольних напоїв:

- слабоалкогольні напої: джин-тонік, бренді-кола, ром-кола, лонгери;

- пиво;

- вино (сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі, кріплені вина, в тому числі шампанське);

- міцні алкогольні напої (горілка, коньяк, віскі, лікер, текіла, ром, джин);

- напої домашнього приготування (вина, лікери, самогон).

Але у різних алкогольних напоях неоднаковий вміст алкоголю: у пиві - близько 5%, у натуральному вині - 9-12%, а в міцних алкогольних напоях - мінімум 35%. Хоча все це залежить від конкретного напою.

Тому, у наркологів із цього приводу виникають думки: чи є безпечні дози? Європейські фахівці вважають, що безпечний рівень коливається в межах 20-60 г на добу в перерахунку на чистий 100-процентний спирт для чоловіків і 10-40 г для жінок.

Регулярне вживання алкоголю, що перевищує цю кількість, приводить до алкогольного отруєння організму. Більшість вітчизняних фахівців схильні вважати, що будь-яке регулярне вживання алкоголю вже є небезпечним. Тривале зловживання алкогольними напоями призводить до та­кого захворювання, як алкоголізм.

Отже, основним фактором сприйнятливості до алкоголю є ступінь спри­йняття алкоголю організмом - толерантність до алкоголю. Цей фак­тор є вродженим і визначається особливостями організму. Підвище­на толерантність - передумова хвороби на алкоголізм. Частіше підви­щена толерантність до алкоголю спостерігається в тих дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько - син.

Спадковий характер полягає не в передачі „гена потягу до алко­голю", а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код-радіаційним, хімічним, токсичним. Тобто невживання родичами спиртного - не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних про­цесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому, навіть перша спроба алкоголю може стати не­безпечною.

Але зловживання спиртним - не єдиний фактор розвитку хворо­би (алкоголізму); лише 10% людей, що регулярно споживають спирт­не, хворіють на алкоголізм.


Розділ 2

Технологія соціально-педагогічної роботи з клієнтами поведінка

яких характеризується схильністю до алкоголізму

2.1. Робота соціального педагога по профілактиці схильності до

алкоголізму.

Серед молодих людей пияцтво виникає частіше у осіб з, так званими, труднощами характеру. Ці люди своїми незвичними переживаннями і відповідно важкою поведінкою випадають із середовища ровесників. Одні з них звертають на себе увагу схильністю до конфліктів, інші - хворобливою сором'язливістю, ранимістю, душевною напруженістю з приводу своєї "малоцінності", "нікчемності", треті - в'ялістю, примітивністю духовних зацікавлень, ослабленою волею. Нерідко вони починають пом'якшувати труднощі характеру вином. Спочатку це ніби допомагає: зникає на деякий час злість, сором'язливість, виникає впевненість у собі. У багатьох з них алкоголізм протікає злоякісно.

Хронічний алкоголізм - токсико-органічний процес, який пошкоджує перш за все ті мозкові структури, з якими пов'язана духовна, моральна індивідуальність, тобто те неповторне чим людина відрізняється від іншої людини.

Соціальна профілактика - це динамічна система діяльності, спрямована на досягнення повного збереження особистості та соціального статусу студентської молоді методом, головний зміст якого в опосередкуванні через його особистість інформаційно - відновлюючи впливів та заходів.[8]

Сьогоднішня профілактика пияцтва і алкоголізму ґрунтується на двох взаємопов'язаних факторах. Перший - це виховання установки в людей на абсолютну тверезість і другий - виховання здатності людини досягати творчого натхнення в праці, захопленнях, в спілкуванні з людьми і природою, тобто відчувати і переживати ту насолоду життя, заради якої хочеться жити тверезо без винного й іншого дурману. Досвід показує, що саме другий момент є найважливішим в психопрофілактиці пияцтва, особливо у молодих людей із труднощами характеру.

Переважна більшість дітей із труднощами характеру - це акцентуйовані особи. Вони, на відміну від основної маси ровесників, виявляють не патологічні, але все ж суттєві труднощі характеру і поведінки, які виникають у звичайній життєвій обстановці. Це пов'язано з їх особистісним реагуванням на звичайні обставини. Вони більш вразливі в плані виникнення у них різних хворобливих розладів при травмуючих обставинах, ніж ті здорові підлітки, які живуть без суттєвих труднощів у переживаннях і поведінці, якщо не виникають справді важкі (в загальноприйнятому розумінні) і для них ситуації.

Профілактика пияцтва творчим самовираженням є одним із прийомів, яким треба керуватися в роботі з важкими підлітками. Творче самовираження - це емоційно-стресова психотерапія. Термін "стрес" не повинен вводити в оману. Будь-який душевний, духовний підйом, який викликаний певними обставинами життя, має біологічною основою стрес, як адаптаційний генералізований підйом життєвих сил організму. Фундатор вчення про стрес канадський патолог Г.Сельє говорить, що стрес - це будь-яка більш чи менш відчутна, пристосувальна по своїй суті, напруженість сил організму. Вона може пошкодити, але може бути зцілюючою, яка приносить задоволення. Стрес - це не просто нервове напруження. Стрес - не завжди результат пошкодження і тому стресу не слід уникати.[9]

Тому, виділяють такі види профілактики:

1. Профілактика творчим спілкуванням з літературою, мистецтвом,
наукою. Для цього необхідно на заняттях демонструвати слайди картин художників, слухати твори композиторів, вірші поетів. Підлітки самі підбирають вдома уривки із художніх творів, особливо близькі і співзвучні їм, і через них знову і знову показують себе в групі, класі і глибше себе пізнають в порівнянні з іншими.

Педагогу важливо самому досить глибоко знати душевні особливості художника із його творів, біографічних і автобіографічних робіт, щоб допомогти дітям знайти в мистецтві своє, порадити звернути увагу на того чи іншого письменника, художника. Клас після деяких підготовчих занять може відправитися в художній музей, на виставу, в філармонію чи на екскурсію, присвячену архітектурним пам'ятникам. При цьому не слід забувати головного: що це не просто розвага, невпорядковане пізнання нового, а пошук себе в мистецтві, виявлення себе в індивідуальності. Не потрібно втискувати в себе те поетичне, живописне, що не йде в душу або йде з трудом, потрібно шукати радість співзвуччя, коли спілкування з твором мистецтва стає таким же легким, вільним, як із самим собою. А інший твір по можливості слід вивчити, щоб розуміти інших, з ким живеш поруч.

2. Профілактика із залученням до творчих колекціонувань.

Творчі колекції дають в певній мірі опору в місці і часі невпевненій у собі людині, яка в'яло відчуває життя. Так альбом із значками міст, в яких побував в такому-то році, дає відчуття прожитих років, значки з гербами, пов'язують нас духовно з минулим. Але головне, щоб кожен значок, календарик, кожна сірникова етикетка несли в собі риси індивідуальності збирача, тобто були йому до душі.

3. Профілактика творчим заглибленням в минуле.

Суть її полягає в набутті індивідуальності через пошук співзвуччя в своєму особистому минулому (в дитинстві), в минулому свого народу, Землі, Всесвіту.

Для зміцнення своєї особистості, пізнання себе і своїх співвітчизників через історію, духовні особливості свого народу, важливо читати не тільки історичні художні і наукові твори, але й вивчати мову, обряди, звичаї. творчим самовираженням якраз і несе в собі той одухотворений стрес життя, який Сельє радить перенести кожній людині і яким нерідко живуть своє довге життя художники, артисти, вчені і інші, закохані в свою професію люди.

Отже, розглянемо деякі методики профілактики творчістю. На ділі, вони переплетені між собою і ніби розчинені одна в одній: 1) створення власних творів; 2) творче спілкування з природою; 3) творче спілкування з літературою, мистецтвом, наукою; 4) творче колекціонування; 5) творче заглиблення в минуле; 6) ведення щоденника, записної книжки; 7) творчі мандри; 8) творчий пошук одухотвореності в повсякденному житті.

Термін "творчий" у кожній методиці означає свідоме привнесення у будь-яку справу своєї індивідуальності. Мета прийому - допомогти людині стати духовно багатшою в розумінні усвідомлення своєї індивідуальності, відчути свою причетність до світу, найти найбільш корисне застосування своїх здібностей.

4. Профілактика шляхом ведення щоденника і записних книжок. Записування своїх роздумів, переживань допомагає зрозуміти себе,

своє місце серед інших людей. Тут прозова творчість «зливається» із заглибленням у минуле, з творчим спілкуванням з літературою, з мистецтвом. Ці записи відрізняються тим, що в них є внутрішня свобода, незакінченість і незалежність. Важливо усвідомлювати, що в кожному такому записі є щось своє, неповторне. Цього ніхто, ніде і ніколи не напише.

5. Профілактика творчими мандрівками.

Тут важливо готуватися до мандрівки, читати, виписувати з довідників і словників відомості про місця, куди людина відправляється, щоб більше там побачити, глибше зрозуміти побачене і головне з'ясувати своє ставлення до нового, зміцнити свою індивідуальність.

6. Творчий пошук одухотвореності в повсякденному житті. Незвичайне в повсякденному можна розгледіти лише завдяки своїй індивідуальності, оригінальності сприйняття.

Можливо, це квінтесенція всіх інших методик. Це той момент коли людина починає цінити кожну мить свого життя, усвідомлює, що неможливо жити планами на майбутнє і мріями, а потрібно жити тепер, радіти тепер, шукати і знаходити себе тепер. Все це проявляється в яскравому сприйнятті буденних явищ, які самі по собі неповторні, як і все життя. І своїми оригінальними поглядами на те чи інше явище потрібно ділитися і обговорювати їх.

Боротьба з такими тенденціями впливає, насамперед, шляхом здоровлення сімейно-побутовими умовами. Тут, вкрай, важливо ефективно впливати на батьків-п'яниць, утягувати старших у родині в систему протиалкогольної освіти в школі і поза школою.

Проведення протиалкогольних профілактичних заходів у школі

повинно базуватися на розумінні педагогами того, що спиртне у свідомостідеяких неповнолітніх виступає як фактор, що сприяє виникнення в питущогопочуття «емоційного благополуччя, розв'язання проблем. Шкільна профілактика повинна включати два основних напрямки роботи: перше - „витиснення" зі свідомості батьків, учнів питаних традицій як способу задоволення ряду людських потреб, друге - нейтралізація „факторів ризику" раннього прилучення до алкоголю, причому, найбільш істотним тут є зусилля по заміні будови й ієрархії мотивів поводження неповнолітніх, поведінкові реакції яких, всиляють педагогові побоювання.

Учневі, що вживає спиртне, необхідно роз'яснити шкідливість усіх видів алкогольних напоїв, у тому числі і пива. Для «питущого школяра» варто створити умови, що сприяють виявленню його інтересів і схильностей, постійно направляти ці інтереси в соціально прийняте русло, наприклад, у рамках групового організованого і контрольованого дозвілля.

2.2 .Реабілітація клієнтів, залежних від алкоголю.

Найзагальніше визначення реабілітації дане у резолюціях IX Наради міністрів охорони здоров'я і соціального забезпечення соціалістичних країн як системи державних, соціально-економічних, медичних, педагогічних і інших заходів, направлених на попередження розвитку патологічних процесів, ефективне і раннє повернення хворих і інвалідів в суспільство і до суспільно корисної праці.

Реабілітація - це комплексна і багаторівнева, етапна і динамічна система взаємозв'язаних компонентів, об'єднаних в рамках однієї концепції єдністю цілей, і принципів, методів і процесів. У загальній програмі реабілітацій-них заходів виділяють 3 етапи: відновне лікування, реадаптацію, реабілітацію. Реабілітація хворих на алкоголізм - це система заходів медичного, психологічного і соціального характеру, що проводяться після виникнення захворювання, а також направлених на його профілактику. У реабілітації хворих на алкоголізм можна виділити медичний, професійний і соціальний етапи. На першому з них застосовуються загальновідомі заходи терапії і ізоляції. На етапі професійної реабілітації в абсолютній більшості випадків проводиться не навчання нової професії, а закріплення на колишньому місці роботи. Нарешті, соціальний етап реабілітації включає переорієнтацію відносно традицій, обрядів і культурних цінностей .

У реабілітації хворих на алкоголізм досягнуті певні успіхи, але ця проблема вимагає рішення ще багатьох задач організаційного і методичного порядку. Прийняті в даний час рекомендації, але питанням медикаментозної, соціальної і професійної реабілітації хворих на алкоголізм ще не увійшли до повсякденної практики наркологічних установ. Не менш важливі методичні підходи до реабілітаційних програм і втілення їх в життя.

Найглибше і послідовно дослідження проблем реабілітації хворих на алкоголізм проводиться в області Томська. Виходячи з принципу поєднання протиалкогольного медикаментозного лікування з професійною і соціальною реабілітацією хворих на хронічний алкоголізм в психіатричній лікарні Томська на початку 70-х років був створений наркологічний комплекс, який включає диспансерне наркологічне відділення, відділення при обласній психіатричній лікарні і стаціонар на базі взуттєвої фабрики.

Для підвищення ефективності реабілітаційних програм, чіткішого розподілу сил і засобів наркологічної служби, оптимальної диференціації і інтеграції зусиль лікарів і середнього медичного персоналу в області Томська упроваджений принцип територіального (район, місто, область) амбулаторно-стаціонарного наркологічного об'єднання (ТАСНО). Його структура носить функціональний блоковий характер, що дозволяє диференційовано здійснювати динамічний комплекс медикаментозних, психологічних і соціально-трудових дій. З метою оптимізації реабілітаційної роботи складені режими спостережень і варіанти відновної терапії хворих на алкоголізм в наркологічних стаціонарах при промислових підприємствах, що є адаптованими режимами і програмами реабілітації для психічно хворих, розроблені Е. Д. Красиком.

Структура ТАСНО. включає чотири основні блоки, що тісно взаємодіють між собою.

1. Консультативно-діагностичний блок об'єднує кабінет функціональної діагностики, клініко-біохімічну лабораторію і кабінети фахівців (невропатолога, терапевта, психолога). Задача співробітників цього блоку - в найкоротші терміни (2-3 дні) провести повне обстеження, виявити соматичні і неврологічні відхилення, визначити ступінь інтоксикації організму хворого. Основною метою даного блоку є коректування початого дезинтоксикаційного, симптоматичного лікування, додання йому психотерапевтичної спрямованості, рішення питання про трудовлаштування на час лікування. Ті ж задачі стоять при виборі реабілітаційних програм, особливо для медикаментозного лікування хворих без відриву від основного виробництва.

2. Блок інтенсивної терапії і активних методів лікування об'єднує лікувальні і процедурні кімнати, палати інтенсивної терапії, кабінети фізіотерапії, психотерапії, хірургічний. Основні задачі блоку - інтенсивно провести дезинтоксикаційні заходи і перевести хворого на комплексну протиалкогольну терапію на фоні загальнозміцнюючого, симптоматичного лікування.

3. Блок трудової реабілітації працює в тісному контакті з відділом кадрів, начальниками і майстрами цехів. За свідченнями соматичного і неврологічного характеру активно розв'язуються питання трудовлаштування хворих; медичні працівники беруть участь в зборах бригад і цехів; велике значення надається організації роботи ради самоврядування і внутрішньо відділових занять хворих.

Після закінчення курсу лікування хворих співробітники блоку активно займаються їх трудовлаштуванням на підприємствах з допомогою не тільки прямих контактів з адміністрацією, але і міських бюро трудовлаштування.

4. Блок соціальної реабілітації об'єднує працівників амбулаторної служби, культтерапевтів і соціотерапевтів. Тут розв'язуються такі питання, як отримання паспорта, відновлення на роботі .Амбулаторна наркологічна служба об'єднання, здійснююча активне динамічне спостереження за хворими і їх диспансеризацію, вирішує питання, що стосуються також профілактичного прийому, роботи психотерапевтичних груп в рамках клубу тверезості.

Такий розподіл сил і засобів Томська ТАСНО допомагає здійснювати цілеспрямовану реабілітаційну дію на хворих на алкоголізм, полегшує управління реабілітаційним процесом, підвищує професійний рівень лікарів і середнього медичного персоналу.

Отже, відповідно до клінічних свідчень призначаються диференційовані режими і програми реабілітації хворих на алкоголізм.. І. Прядухин виділив три основні режими: лікувально-охоронний, лікувально-активуючий, лікувально-трудовий.

1. Лікувально-охоронний режим. Залежно від клінічного стану хворого передбачаються постільний і щадний режими:

а) постільний режим показаний при передпсихопатичних, психічних і депресивних станах, різко вираженому абстинентному синдромі, а також при потребі у фізичному комфорті, рецидиві захворювання з компульсивним вабленням до алкоголю, стані після вираженої алкоголь-тетурамовоновою реакцією; реабілітаційні програми, вживані при цьому режимі, перш за все медикаментозні і соціальні (дозована індивідуальна психотерапія); трудові програми при цьому режимі не рекомендуються.

б) щадний режим призначається при абстинентному синдромі легкого ступеня, потреби в психічному комфорті, алкогольному ексцесі під час лікування, сильномувабленні до спиртного, соматоневрологічних розладах і ускладненнях; при цьому режимі в числі медикаментозних програм застосовуються: комплексна терапія, що копіює психофармакотерапію, інсульнотерапія і фізеотерапія. З професійних програм маються на увазі дозована працетерапія внутрі відділення, а з соціальних - індивідуальна і групова психотерапія, дозована культтерапія і лікувальна фізкультура.

2. Лікувально-активуючий режим. Він передбачений на етапі становлення ремісії з установкою на тверезість при соціально-трудовій дезадаптації на фоні стабільного рівня світлого проміжку. Арсенал реабілітаційних заходів при цьому режимі вельми різноманітний. З медикаментозних - загальнозміцнююча, стимулююча, тонізуюча терапія, психотропні засоби, симптоматичне лікування, фізіотерапія, умовно-рефлекторна і сенсибілізуюча терапія.

Професійні програми передбачають раціональне трудовлаштування на промислових об’єктах за фахом, а також на промислових підприємствах з трудовим навчанням нової професії або відновленням колишньої.

3. Лікувально-трудовий режим призначається для стабілізації і поглиблення ремісії, твердої установки на тверезість. При цьому режимі максимально використовуються всі реабілітаційні програми: медикаментозні, професійні і соціальні. У числі останніх - індивідуальна і колективна психотерапія з хворими і їх родичами, зміцнення соціальних зв'язків (сімейних, виробничих, юридичних), проводяться індивідуальні, сімейні, групові і колективні культурні заходи, організація тематичних вечорів відпочинку, концертів і зустрічей з колишніми хворими, спортивні заходи з організацією змагань.[10]

Отже, доречно сказати, що ефективність реабілітації багато в чому залежить від її спрямованості на максимально раннє виявлення найуразливішого контингенту і своєчасну психопрофілактичну роботу з ним. Тому, реалізація перерахованих напрямів дозволить істотно поліпшити реабілітацію хворих на алкоголізм.

Також, важливе місце в системі реабілітації хворих на алкоголізм займає ситуативно-психологічний тренінг, сприяючий подоланню анозогнозії, аутоїдентифікації патологічного ваблення до алкоголю, навчання пацієнтів способам боротьби з ним. Тим самим методика є основою для профілактики рецидивів захворювання. Ситуативно-психологічний тренінг хворих на алкоголізм направлений на рішення наступних задач: підвищення ступеня усвідомлення хворими у себе патологічного ваблення до алкоголю і виявлення конкретних ознак його актуалізації; виявлення типових індивідуальних чинників актуалізації патологічного ваблення до алкоголю і навчання методам протидії ним; вироблення аутогенної релаксації і використовування її для боротьби з патологічним вабленням до алкоголю. Тривалість курсу складає 3 заняття, тривалість одного заняття 1,5-2 год.

Основними складовими ситуативно-психологічного тренінгу стали: групові дискусії, ролеве відтворення основних ситуацій і станів, сприяючих актуалізації патологічного ваблення до алкоголю, аутогенне тренування.

Застосування ситуативно-психологічного тренінгу дозволяє підвищити ефективність терапевтичних і реабілітаційних заходів, своєчасно попереджувати загострення патологічного ваблення до алкоголю і попереджати рецидиви алкоголізму.

Реалізовуючи профілактичний потенціал реабілітації, останнім часом з'являються програми, направлені на комплексну роботу з уразливим з погляду алкоголізації контингентом.

У останнє десятиліття в лікувально-реабілітаційній роботі з хворими на алкоголізм все більш рельєфно виступає тенденція розширення використовування немедикаментозних методів і, зокрема, різних варіантів лікувальної фізкультури і спортивних ігор. Показанням до застосування спортивних програм є і що знаходиться у 50-60% хворих на алкоголізм працездатного віку зниження фізичної працездатності. Причиною зниження працездатності, мабуть, є функціональна неповноцінність міокарду з порушенням метаболічних процесів і зниженням його скоротливої функції під впливом токсичної дії алкоголю, а також порушення адаптаційних механізмів, уповільнення пристосованої реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження .

2.3. Програма подолання кризи клієнта залежного від алкоголю.

Боротьба з алкоголізмом має таку ж давню історію, як і самі спиртні напої. Ось уривок з давньоєгипетського листа. Батько пише своєму синові: «...Чую, що кинув книжки і віддався любострастю. Ночами никаєш вули­цями, і запах спирту відганяє перехожих від тебе. Ба­чили, як перелазив через паркан і вдерся в чужий дім. Викликаєш огиду в людей...» Мабуть, батько цього молодика і гадки не мав, що слова його прозвучать по-сучасному і через кілька тисячоліть.[11]

Уже в давнину люди усвідомлювали шкідливість зло­вживання вином. Так, у Стародавній Греції пити не роз­ведене водою вино (міцність його і так не перевищу­вала 10°) вважалося недостойним вільного громадяни­на. Правитель Спарти легендарний Лікург заборонив пити вино вищій знаті держави, але заохочував спою­вання рабів, щоб тримати їх у покорі.

Давньоримський історик Пліній Старший писав про те, що перси й мідяни були переможені гре­ками під проводом Александра Македонського тому, що в них були розвинуті пияцтво та інші, пов'язані з ним пороки. Беручи до уваги негативний вплив вина на бо­єздатність війська, римський імператор Доміціан, з метою скорочення виробництва вина, наказав вирубати половину насаджень виноградної лози і забо­ронив садити її в майбутньому.

У деяких, насамперед мусульманських, країнах були запроваджені і релігійні заборони на вживання алко­голю. Один час і в Росії пияцтво переслідувалося дер­жавою. За Петра І п'яницям, які потрапили до в'язни­ці, вішали на шию важку чавунну медаль з написом «За пияцтво». А коли пияцтво почало загрожувати ви­робництву, правлячі класи стали вживати інших, рішу­чіших заходів. У 20-х роках нашого століття в Сполу­чених Штатах Америки було запроваджено «сухий за­кон», який забороняв виробництво і вживання спиртних напоїв. Цілковита заборона була приречена на провал. Уже за кілька років «чорний» ринок США наводнився багатим набором спиртних напоїв. Нелегальне вироб­ництво алкоголю стало найприбутковішим заняттям. У 1933 році «сухий закон» там було скасовано.

Нині в ряді країн метод переконання поєднують з більш чи менш енергійними адміністративними захода­ми. Цілком справедливими є суворі покарання в деяких країнах для осіб, які систематично пиячать і мають ма­лолітніх дітей.

Отже, виникає така думка: чому люди йдуть до театрів, на стадіони, в кіно, клуби? «Щоб відпочити, дістати задоволення»,- скажете ви. А що таке задоволення? Усе, що подобається, ви­кликає позитивні емоції. Але ж заради «задоволення» випити вина деякі люди ладні пожертвувати здоров'ям, навчанням, родиною, роботою. Як це пояснити?

Замисліться, хто п’є, з чого це почалося? Хіба з'являлося бажання, подібне до відчуття спраги чи голоду? Чи потребував організм алкоголю? Ця потреба виникла вже потім, коли організм звик до алкоголю. А чи не краще взагалі не пити?

Сп'яніння - це замінник природних радощів, утіх. І поступово алкоголь із задоволення надлишку перетво­рюється на потребу організму, на задоволення поповнення нестачі - нарівні з угамуванням спраги і голоду! Але скільки б не пив п'яниця вина, йому все одно мало...

Юнаки і дівчата! Подумайте про те, що чекає на вас попереду, якщо ви будете курити і пити спиртне. Пригадайте образи тих старих пияків і курців, яких ви знаєте: ось іде один з них - із жовтим, сухим, зморшкуватим обличчям, згорблений, постійно кашляє і задихається... А ось другий - він зму­шений раз у раз зупинятися через болі в ногах, що ви­никають під час ходьби. Або третій - він так часто скаржиться на болі в ділянці серця... Четвертий - його недавно відвезла «швидка допомога» до лікарні з ви­разковою кровотечею...Як кажуть, краще раз побачити, ніж сто разів почути. Дуже добре сказав про почуття лікаря щодо пияків професор В. Т. Бахур: «Коли мені доводиться бувати в палатах, де лежать хворі на рак печінки, які занедужали після багаторічного сп’яніння, бачити їхні виснажені об­личчя, чути надсадний кашель, бачити, як вони букваль­но задихаються, у мене іноді виникає бажання вийти на вулицю, взяти за руку будь-якого молодика, що з таким шиком зловживає алкогольним напоєм, привести його сюди і сказати: «Дивися, ось чим усе це може закінчитися!» Я певний, що після таких відвідин навряд чи знайшов­ся б хоч один пияк, який би негайно не кинув пити.»

Отже, у важкі хвилини життя згадайте слова Джека Лон­дона:

«Хмільне завжди простягає нам руку, коли нас спіт­кала невдача, коли ми підупадаємо на силі, коли ми стомлені, і вказує надзвичайно легкий вихід з такого становища. Але обіцянки ці фальшиві: оманливе душев­не піднесення, фізична сила, яку воно обіцяє, примарна, під впливом хмільного ми втрачаємо справжні уявлен­ня про цінність речей.»

Пам’ятай: здоров’я - справжня радість життя і щастя не сумісне з тютюном і спиртними напоями!

Ми не завжди задумувалася про актуальність досліджуваного явища. На мою думку, розвиток алкоголізму є одним із недоліків соціально-педагогічної роботи. Говорячи про недоліки, мається на увазі, те що людина, яка не має відношення до соціально-педагогічної діяльності не завжди розуміє всю складність проблеми розвитку алкоголізму, а тим більше не знайома з методами, формами роботи. Після поглибленого ознайомлення з даним напрямом соціально педагогічної діяльності, можна переконатися, що суспільство практично не могло обійтися без цієї проблеми. Протягом попередніх років держава взяла на себе відповідальність створити всі необхідні умови для того, щоб попередити і в тому числі боротися з негативними явищами, які виникають у суспільстві. На сьогоднішній день відчутні зрушення, оскільки випущено в друк безліч літератури, яка вчить як правильно виховувати дитину і себе щоб запобігти діям та вчинкам, спричиняються через мутаційне, викривлення світобачення.

Отже, слід мати на увазі, що зростання добробуту саме собою зовсім не вирішує проблеми алкоголізму, негативних явищ, що підтверджуються на прикладі багатьох економічно розвинутих країн. Соціальна система здатна як створювати привід і мотиви для вживання спиртного, так і обмежувати його розповсюдження. Тому чим менше в особи можливостей для подолання важких ситуацій, тим швидше людина вдається до спиртного і тим менша ймовірність вольового впливу, спрямованого проти споживання алкоголю. Пияцтво як наслідування, «без причин» розповсюджується тим швидше, чим терплячіше до нього ставляться оточуючі. Але англійський поет перелічує безліч приводів для пияцтва. Його слова лишаються актуальними і в наш час:

Щоб випити, є для цього приводи:

веселий настрій і сумний, розлука,

поминки, весілля, одруження і новосілля,

на службі – успіх, новий чин

і так пияцтво – без причин.

Свої думки поет влучно висловив у даних рядках. Тому, що всі добре знають, що горілка та інші спиртні напої при надмірному вживанні обмежуються злом, перетворюються на отруту, з якого пов’язана багато людського горя. І тому, боротьба з пияцтвом і алкоголізмом була і залишається однією з найважливіших завдань сучасного цивілізованого суспільства. Отже, падіння моралі добробуту значної частини населення пов’язане саме з алкоголізмом та усіма негативними явищами, які існують у суспільстві. Таким чином проблема схильності до алкоголізму є однією з проблем соціально-педагогічної діяльності. Тому одним із найважливіших напрямів соціально-педагогічної діяльності для молоді є профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі(наркоманії, алкоголю, тютюнопаління, Сніду). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи передусім серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, та професійної допомоги, що надається педагогічним колективам навчальних закладів. У процесі профілактичної роботи надається перевага масовим формам роботи, через які порушуються питання профілактики негативних явищ саме у молодіжному середовищі. Отже, основним масовими формами, які широко використовуються в профілактичній роботі є акція «Молодь -за здоровий спосіб життя», просвітницька робота, яка включає лекторії, виступи по радіо, в телепередачах по формуванню і збереженню знань і навичок здорового способу життя, розрахований на широкий загал дітей та молоді. Проте, однією із найпоширеніших, ефективніших форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці. Залишається лекційна робота, що насичується новітніми технологіями та прийомами. Тому, що під час лекцій можна використовувати профілактичні програми вітчизняних та зарубіжних авторів. Проводити дискусії, вікторини, рольові ігри.

Отже, потрібно працювати над тим, щоб профілактична робота крокувала в ногу з потребами молоді, щодо переконань, поглядів, щоб форми даної роботи були цікавими, а здоровий спосіб життя був престижний.


Список використаної літератури:

1. Болтівець С.І., Фоліменко. Соціально–педагогічні причинити поширення пияцтва серед молоді//Практична психологія та соціальна робота. -2004.-№10-С.4-6

2. Грушко В.С. Основи здорового способу життя. – Т.1999.-368с.

3. Капська К.Й. Соціальна педагогіка: підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003.-256с.

4. Клименко О.В., Гореленко С.О. Соціальна профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-СНІДу серед студентської молоді в умовах навчального закладу//Соціальна педагогіка: теорія та практика. -2006.-№2-С.58-60

5. Лисицын Ю.П., Сидоров Ю.П. Алкоголізм. Медико-социальные аспекты.-М.:Медицина,1990.-528с.

6. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: навчальний посібник.-К.:Кондор,2005.-650с.

7. Сорочинська В.Є., Удальова О.А., Штифурак В.С., Удальова О.Ю. Профілактика негативних явищ серед учнівської та студентської молоді (алкоголізм, наркоманія, СНІД): Навчально – методичний посібник.-К.:Вид-во Європ.ун-ту,2003.-168с.

8. Ягоднський В.Н.Учням про шкідливість нікотину і алкоголю.-К.1986.-104с.

9. Яреминко О.О., Банакірєва О.М., Стойко О.О. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика.-К2005.-196с.

10. Ярмоленко О.О., Болтівець С.І., Вакуленко О. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи.-К.:2000.-207с.


Додаток №1

Віковий період

Причини

Наслідки

Раннє

дитинство 0-3

років

1. п'яне зачаття;

2. споживання алкоголю в перебіг перших 3-х місяців вагітності;

3. споживання алкоголю в період годування грудьми.

Епілепсія, недоумство, аномалії фізичного розвитку, аномалії психічного розвитку.
Дошкільний і
молодший
шкільний вік 3-
9 років

1.педагогічна неписьменність
батьків;

2.сімейні алкогольні традиції

Алкогольне отруєння організму, формування інтересу до спиртного.

Підлітковий і юнацький вік 9-18 років


1.неблагополуччя сім'ї;

2. самоствердження;

3. позитивна реклама в засобах масової інформації;

4. незайнятість вільного часу;

5. відсутність знань про наслідки алкоголізму;

6. психологічні особливості особи;

7. відхід від проблем.

Формування ваблення до алкоголю, формування звички до вживання спиртних напоїв, виробленнястереотипу алкогольної поведінки, здійснення протиправних дій в

стані алкогольного сп'яніння.

Додаток № 2

Рівні залученої дітей у вживання спиртних напоїв

Найменування рівня Мотиви
Нульовий
Початковий

• залучитися до світу
дорослих

• «поступати як все»

Епізодичне вживання • підвищити настрій
алкоголю

• знайти упевненість в собі

• підвищити
комунікабельність

Високого ризику

• підвищити тонус

• розслабитися

• весело провести час в
компанії

Виражена психічна • тимчасово піти від
залежність від алкоголю реальності
• підвищити упевненість в
собі
Фізична залежність

• усунути погане
самопочуття унаслідок
попередньої випивки

• відключитися від
реальності

• підвищити життєвий тонус

Алкогольний розпад особи • прагнення усунути
хворобливий стан

Додаток №3

Тренінг з профілактики вживання алкоголю

Мета: підвищити рівень знань учасників тренінгу щодо алкоголю та його наслідків, обговорити основні мотиви щодо вживання алкого­лю молоддю, дати навички розробки профілактичних заходів із запо­бігання поширенню вживання алкогольних напоїв у молодіжному се­редовищі

Пропонована кількість робочих днів -1 день (6 год.)

Час Форма
Лекція Практика
Тема 1. Алкоголь та алкогольна залежність 1,5 год. 45 хв. 45 хв. І
Тема 2. Особливості підліткового віку та спроби алкоголю 1,5 год. 30 хв. 60 хв.
Тема 3. Чому потрібно розмовляти з підлітками про шкоду від вживання алкоголю 1,5 год. 30 хв. 60 хв.
Тема 4. Розробка програм, спрямованих на запобігання поширенню вживання алкоголю у молодіжному середовищі 1,5 год. 1,5 год.

Тема 1. Алкоголь та алкогольна залежність

Тривалість заняття: 1,5 год.

Форми проведення заняття: лекція (45 хв.), практичне занят­тя (45 хв.).

Мета: підвищити рівень поінформованості підлітків щодо про­блем, пов'язаних із вживанням алкоголю; з'ясувати найпоширеніші причини вживання молоддю алкоголю; виробити і розвинути навич­ки, що запобігають поширенню вживання алкогольних напоїв у моло­діжному середовищі.

Завдання:

- з'ясувати рівень поінформованості підлітків щодо проблеми;

- розвіяти міфи й хибні уявлення про алкоголь у молодіжному середовищі шляхом надання достовірної інформації про ал­коголь та алкогольні напої;

- дати інформацію про наслідки вживання алкоголю (соціальні, економічні, шкідливий вплив на здоров'я людини);

- виробити і розвинути навички прийняття відповідальних рішень у ситуаціях вибору;

- перевірити рівень засвоєння інформації.

Основні терміни та визначення

Алкоголь - те саме, що й одноатомний спирт (винний спирт, ета­нол, етиловий спирт). Рідина без кольору, з характерним запахом і смаком, легкозаймиста, з температурою кипіння 78,3°. Хімічна фор­мула С2 Н5 ОН. Використовується як розчинник, антифриз, дезінфікуючий засіб, моторне пальне, для приготування алкогольних (спирт­них) напоїв та лікувальних засобів.

Прийнято виділяти побутове пияцтво, хронічний алкоголізм, ал­когольні психози (гострі - наприклад біла гарячка; хронічні - наприк­лад хронічний галюциноз).

З медичної точки зору алкоголь є наркотиком, з юридичної - ні.

Алкоголізм-захворювання, що розвивається внаслідок трива­лого зловживання спиртними (алкогольними) напоями.

Алкоголік (алкоголічка) - особа, яка хворіє на алкоголізм.

Алкогольний (спиртний) напій-спеціально приготовлена ріди­на, що містить алкоголь (спирт), воду та речовини, що надають йому запаху та смаку.

Залежність від алкоголю - це неспроможність обходитися без алкоголю.

Пияцтво - ситуаційно зумовлене вживання алкоголю без прояву ознакзвикання.

Терпимість (толерантність) до алкоголю - це потреба у збільшенні доз алкоголю задля досягнення того ж самого ефекту.

Запитання для обговорення в групі:

1. Що таке алкоголь та алкогольні напої?

2. Чим схожий алкоголь на інші наркотики?

3. Чим відрізняється алкоголь від інших наркотиків?

4. В чому шкідливість вживання алкоголю для мозку?

5. Як алкоголь впливає на розумову діяльність?

6. Яка реакція організму на випивку?

7. Як формується залежність від алкоголю (алкоголізм)?

8. Хто стає алкоголіком (сприйнятливість до алкоголю)?

9. Якою має бути стратегія поведінки підлітка щодо вживання алкоголю (вміння протистояти тиску однолітків)?

Практичні завдання до теми 1

ВПРАВА "Ситуації"

Тривалість: 35 хв. (10 хв. для обговорення в групах, 25 хе. для обговорення в аудитори)

Матеріали: роздатковий матеріал - тексти про ситуації [1].

Хід вправи: серед учасників формується три групи, і кожній з груп дається по одній ситуації (кожному з учасників роздається текст про ситуацію).

Спочатку всі мають прочитати тексти про ситуації, потім обговорити в своїй групі.

Після цього кожна з груп представляє аудиторії свою ситуацію (зачитує текст про неї) та пропонує шляхи розв'язання проблеми. Інші учасники після презентації можуть задавати питання, дискутувати.

Ситуація 1.

Дві подруги, Тетяна і Лариса, уперше потрапили на "дорослу" вечірку, де ніхто не збирався говорити, що спиртне їм ще рано споживати, де взагалі нікому було підказати, як їм поводитись. Як і всі, подруги випили по чарочці коньяку, і їм відразу стало весело. Після другої чарки Тетяна в захваті хихикала, танцювала до упаду, і все навколо кружляло разом з нею. Третю чарку вона випила з деяким зусиллям, але відмовитись вважала за незручність, оскільки тост був "За пре­красних пань!". Після цього Тетяна стала поводитися зовсім нерозумно: заграва­ла з хлопцями, втручалася в чужі розмови, приставала до всіх з обіймами та поцілунками. Лариса, навпаки, трималася прекрасно, хоч і пила нарівні з Тетяною. Вона робила знаки, намагаючись зупинити Тетяну, повернути її поведінку в рамки пристойності.

Незважаючи на відчайдушний настрій, четверту чарку Тетяна пити побою­валася, але, подивившись на Ларису, яка зробила це зовсім спокійно, вирішила не відставати. Незабаром язик у неї почав заплітатися, руки-ноги не слухалися, почувалась погано, і Тетяна взагалі вже нічого не розуміла. П'ятий тост підняли за батьків. "Пити до дна! - кричали з усіх боків. - Батьки - це святе!" І цього разу, зробивши над собою зусилля, Тетяна з відразою випила. Добре, що поруч сиділа Лариса, яка довела подругу до туалету, інакше її вирвало б прямо за столом. Якби не Лариса, Тетяна взагалі б додому не добралася. Вона йшла, плентаючись, не розуміючи, в який бік іти, часом сідала на землю і бурмотіла, що спатиме тут. Лариса насилу довела її і "передала" з рук у руки батькам. Батьки Тетяни вжах­нулися. Промучившись із дочкою всю ніч, вони довго лаяли її та все ставили у приклад Ларису, яка поводилася пристойно, а не напилася до півсмерті.

"Дивно, - думала Таня, - адже ми ж з Ларисою пили однаково; чому вона сп'яніла менше за мене?"

Дайте відповіді на запитання:

1. Хто з дівчат біологічно схильний до алкоголізму?

2. Як варто поводитися стосовно алкоголю Ларисі?

3. Як варто поводитися стосовно алкоголю Тетяні?

4. Чи правильну позицію зайняли батьки Тетяни?

5. Які симптоми алкогольного отруєння спостерігалися в Тетяни?

6. Як складеться доля дівчат, якщо вони потраплять в алкоголь­не мікросередовище?

Ситуація 2.

У Світлани вагітність з перших же днів проходила важко. Вона двічі зомліва­ла, постійно почувала втому, сонливість, а головне - її* увесь час нудило і зовсім пропав апетит. До лікаря Світлана йти не поспішала: по-перше, ще нічого не помітно; по-друге, вона панічно боялася здавати аналізи; по-третє, вона чула, що під час вагітності все одно не можна ніяких ліків вживати - навіщо ж тоді йти до лікаря? Жаліслива сусідка, побачивши, що Світлана зблідла й схудла, стала роз­питувати про її самопочуття і розповіла, що коли її чоловік повернувся з Чорноби­ля, де брав участь у ліквідації наслідків аварії; він почував себе самісінько так. Тоді йому порадили пити по склянці червоного вина на день, оскільки це дуже корисно: очищає організм, підвищує гемоглобін і, взагалі, у вині багато вітамінів. Через півроку стан чоловіка значно покращився. Світлана вирішила спробувати засіб і в той же день купила пляшку червоного вина.

Дайте відповіді на запитання:

1. Чи правильно вчинила Світлана?

2. Наскільки достовірна інформація, яку повідомила сусідка?

3. Що потрібно зробити Світлані?

Ситуація 3.

Олег та Оля одружилися відразу після школи. У них все було прекрасно: любов, молодість, здоров'я. Незабаром чоловік пішов в армію, проте Ользі довго нудьгувати не довелося - народився син. Ігор ріс спокійним, веселим, міцним хлопчиськом. Оля радісно чекала повернення чоловіка, змальовуючи у своїй уяві картини їх майбутнього щасливого життя. Але сталося інакше. Чоловік повер­нувся з армії зовсім іншою людиною - це була "грудка нервів". Та найголовніше, він майже щотижня приходив п'яним. Оля раніше ніколи не бачила його п'яним, та й у родині в них такого не бувало. Молода жінка була геть розгублена, не знала, що діяти, тільки плакала. Добре, що чоловік, коли був п'яним, приходив дуже пізно, так що ні син, ні сусіди його не бачили, а вдома він особливо не гомонів. Через півроку трапилося нещастя: Олю збила машина, і через два дні вона вмер­ла. Ігор пішов у ясла на п'ятиденку, а Олег став пити ще більше. Коли по п'ятницях він приходив по сина зовсім п'яний, йому не хотіли віддавати дитини, і незабаром постало питання про оформлення хлопчика в дитячий будинок. Батько поста­вився до цього байдуже. Через рік Олег загинув за нез'ясованих обставин.

Незабаром Ігоря захотіли всиновити бездітний чоловік і жінка. Їм дуже спо­добався хлопчик, але, дізнавшись, що його батько – алкоголік, вони засумнівали­ся: чи не виявиться потім, коли Ігорю прийде час іти до школи, що він недоумку­ватий?

Дайте відповіді на запитання:

1. Наскільки обґрунтовані побоювання можливих усиновителів Ігоря? Поясніть, чому.

2. Що можна порекомендувати майбутнім усиновителям Ігоря?

Коментарі для тренера щодо наведених ситуацій

Ситуація 1.

Лариса біологічно більш схильна до алкоголю, і їй слід цілком відмовитись від уживання алкоголю.

Тетяна, навпаки, може не побоюватися негативних наслідків помірного вжи­вання алкоголю, оскільки у випадку передозування її організм реагує адекватно. Нагадаємо, однак, що цілком виключити споживання спиртного їй доведеться в період, коли вона захоче мати дитину (за місяць до зачаття і до закінчення груд­ного вигодовування дитини).

За відсутності стресових ситуацій і при переважанні позитивних емоційних станів над негативними Тетяна, ймовірно, залишиться на рівні помірковано питу­щої. Якщо ж життєві обставини складатимуться невдало, у неї можливий розви­ток алкоголізму.

Лариса ж не зможе вижити в алкогольному оточенні. їй доведеться або порвати усі відносини з таким мікросередовищем, або стати алкоголіком.

Ситуація 2.

Те, що говорить сусідка, цілком імовірно, але стосовно чоловіка сусідки, а не Світлани. Не виключено, що вживання вина поліпшить суб'єктивний стан Світлани, однак для майбутньої дитини це може мати трагічні наслідки.

Світлані варто негайно пройти медичне обстеження і дотримуватися розпо­ряджень лікаря, а не займатися самолікуванням, та ще й "народними" засобами.

Ситуація 3.

Побоювання потенційних усиновителів Ігоря щодо недоумкуватості хлопчи­ка через алкоголізм його батька безпідставні, оскільки той почав зловживати спиртним уже після народження дитини.

Проте, оскільки трагічні враження раннього дитинства залишили незглади­мий слід у душі дитини, майбутнім усиновителям потрібно бути дуже обережни­ми, щоб позбавити Ігоря від нових психотравмуючих ситуацій. Варто спеціально попередити їх про можливу біологічну схильність до алкоголізму, оскільки (судя­чи з перебігу хвороби Олега) у його батька така схильність, напевне, була.

Тема 2. Особливості підліткового віку та спроби вживання алкоголю

Тривалість: 1,5 год.

Форма проведення заняття: лекція (ЗО хв.) та групові вправи (60 хв.)

Мета: підвищити рівень поінформованості підлітків щодо про­блем, пов'язаних із уживакням алкоголю; розглянути особливості підліткового віку та з'ясувати найпоширеніші причини вживання мо­лоддю алкоголю; виробити і розвинути навички, що запобігають по­ширенню вживання алкогольних напоїв у молодіжному середовищі.

Завдання:

- з'ясувати рівень поінформованості підлітків щодо проблеми;

- дати достовірну інформацію про причини вживання алкоголю (міфи і реальність) та про формування адиктивної поведінки;

- з'ясувати біологічні фактори прилучення до вживання алко­голю (генетична схильність, фізіологічні особливості організ­му);

- визначити вплив сім'ї на формування алкогольної залежності підлітків;

- вплив соціального оточення (товариство, друзі);

- виробити і розвинути навички мотивованої відмови від ужи­вання алкоголю;

- перевірити рівень засвоєння інформації.

Запитання для обговорення в групі:

1. З яких мотивів підлітки вперше вживають алкоголь?

2. Що тягне за собою стан сп'яніння?

3. Хто стає алкоголіком (генетична схильність, фізіологічні особ­ливості організму, вплив сімї, друзів та оточення)?

4. Наскільки вживання алкоголю небезпечне для підлітків та молоді?

5. Якою має бути стратегія поведінки підлітка щодо вживання алкоголю (здатність прийняти рішення в ситуаціях вибору)?

Практичні завдання до теми 2

ВПРАВА "ВІДПОВІДЬ-ВІДМОВА"

Тривалість: 15хв.

Матеріали: плакат із зображенням підлітків та фразами, які мож­на почути в товаристві підлітків стосовно відмови від уживання спирт­ного, аркуші паперу, ручки, фліп-чарт, фломастери.

Хід вправи: до стіни прикріплюється плакат.

Серед учасників формуються 6 груп і кожній пропонується одна із 6 фраз. Учасники мають обговорити у своїх групах, що може підліток відповісти, коли не бажає пити. Кожна можлива відповідь-відмова пишеться на окремому маленькому аркуші, який потім прикріплюєть­ся на плакат.

На чистому аркуші паперу кожна з груп пише "свою" фразу вели­кими літерами і приклеює на цей же аркуш свої варіанти відповідей-відмов. Усі аркуші кріпляться на стіну біля плакату. Кожна група за­читує свої відповіді-відмови і обговорює з усіма учасниками. Ті відповіді-відмови, які учасники вважають вдалими, наклеюють на плакат. Аналізують, що вийшло, підсумовують, які альтернативи мож­на запропонувати дітям, щоб відмовитись від споживання спиртного у товаристві.

ВПРАВА "ЧОТИРИ КУТИ"

Тривалість: 45 хв.

Матеріали: дошка (фліп-чарт), фломастери

Хід вправи: аудиторії ставиться запитання "Який з факторів най­частіше стає причиною споживання алкогольних напоїв молоддю?" і пропонується чотири відповіді:

- біологічні фактори (генетична схильність, фізіологічні особ­ливості організму);

- питна традиція в колі сім'ї (регулярне споживання спиртного батьками);

- вплив соціального оточення (товариство, друзі);

- психоемоційний стан (невпевненість у собі, стреси, депресія, негаразди у школі, погана успішність тощо).

Учасникам пропонується поділитися на групи за обраними варі­антами відповіді і підготувати презентації для захисту своєї позиції.

Тема 3. Чому потрібно розмовляти з підлітками про шкоду від вживання алкоголю

Тривалість: 1,5 год. .

Форма проведення: лекція (30 хв.), практичні завдання (60 хв.).

Мета: підвищити рівень поінформованості підлітків щодо про­блем, пов'язаних із вживанням алкоголю; виробити і розвинути на­вички, що запобігають поширенню вживання алкогольних напоїв у молодіжному середовищі.

Завдання:

- з'ясувати рівень поінформованості підлітків щодо проблеми;

- розвіяти міфи й хибні уявлення про алкоголь у молодіжному середовищі шляхом надання достовірної інформації про шкідливі наслідки вживання алкоголю (ефекти сп'яніння; вплив алкоголю на здоров'я людини; соціальні наслідки алко­голізації молоді);

- з'ясувати, чому підліткам потрібні профілактичні дії;

- з'ясувати, чому підліткам, які почали вживати алкоголь, по­трібна допомога фахівців;

- виробити і розвинути навички прийняття відповідальних рішень у ситуаціях вибору;

- перевірити рівень засвоєння інформації.

Запитання для обговорення в групі:

1. Чому підлітки починають вживати алкоголь?

2. Що тягне за собою стан сп'яніння?

3. Чому вживання алкоголю небезпечне для підлітків та молоді?

4. Що таке звикання до алкоголю?

5. Чому важко буває сказати "ні"?

6. Якою має бути стратегія поведінки підлітка (про здатність прий­няти рішення в ситуаціях вибору)?

Практичні завдання до теми З

ВПРАВА "ПЛЮСИ ТА МІНУСИ"

Тривалість: 15 хв. (5 хв. обговорення в парах, 5 хв. обговорення в аудитори)

Матеріали: аркуші паперу, ручки, дошка (фліп-чарт), фломастери

Хід вправи: учасники діляться на пари. їм пропонується на ар­куші паперу написати "плюси" та "мінуси" у споживанні алкоголю. Після цього кожна пара зачитує свої варіанти, а тренер фіксує це на дошці. Підводяться підсумки.

РОБОТА В ГРУПАХ "Шкідливі наслідки споживання спирт­ ного"

Тривалість: ЗО хв. (15 хв. - для обговорення в кожній з груп, по 5 хв. для обговорення з аудиторією)

Учасникам тренінгу пропонується поділитися на 3 групи. Дається завдання для кожної групи щодо обговорення наслідків сп'яніння:

1-а група: фізичні;

2-а група: психологічні;

3-я група: соціальні.

Після обговорення в групах представник кожної з них доповідає аудиторії про результати та відповідає на запитання учасників тренін­гу з інших груп.

ВПРАВА "МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ"

Тривалість: 15 хв (7 хв. для обговорення в парах, 8 хв. для обго­ ворення в групі).

Хід вправи: учасники поділяються на пари і обговорюють пи­тання про те, які існують уявлення щодо корисності споживання ал­коголю, наскільки це відповідає дійсності за схемою "міфи і ре­альність". Після обговорення в парах кожна пара зачитує свої варіан­ти, а тренер фіксує результати на дошці.

Тема 4. Розробка програм, спрямованих на запобігання поширенню споживання алкоголю у молодіжному

середовищі

Тривалість: 1,5 год. (ЗО хв. на обговорення у сформованих гру­ пах і підготовку презентацій, по 15 хв. для представлення резуль­ татів та обговорення проблеми в групі).

Форма проведення: практичне заняття (робота в групах).

Матеріали: аркуші паперу, ручки, дошка (фліп-чарт), фломас­ тери.

Зміст теми:

- вплив батьківського оточення на формування ставлення мо­лоді до алкоголю та поведінки щодо його споживання;

- вплив соціального оточення (однолітків, друзів) на формуван­ня ставлення підлітків до алкоголю та поведінки щодо його споживання;

- роль школи у формуванні ставлення підлітків до алкоголю та поведінки щодо його споживання;

- вплив реклами на формування ставлення підлітків до алко­голю та поведінки щодо його споживання.

Практичні завдання до теми 4

РОБОТА В ГРУПАХ

Серед учасників формуються чотири групи і пропонується підго­тувати презентацію на задану тематику. По кожній тематиці пропонуєть­ся приблизний перелік питань, які бажано висвітлити під час презен­тації, проте кожна з груп може сформувати свою структуру для пре­зентації.

Теми для підготовки презентацій та приблизна структу­ ра презентації:

Група 1. Вплив батьківського оточення на формування став­ лення молоді до алкоголю та поведінки щодо його споживання

У ребенка День рождения,

Так чего, скажите, ради

Пьют до умопомраченья

Зти теши, зти дяди

Однією з найважливіших функцій сім'ї є її виховна функція. Відпо­відальність за виховання дітей лежить насамперед на батьках. Став­лення дитини до спиртного значною мірою виробляється під впливом батьків, перш за все, через особистий приклад та родинне спілкування.

Запитання, що пропонуються при підготовці презентації:

1. Чи потрібно батькам розмовляти з дитиною про алкоголь?

2. З якого віку батькам краще починати розмовляти з дитиною про алкоголь і в якому контексті можуть бути доречними такі розмо­ви?

3. Поведінка батьків щодо споживання алкоголю: чи можуть дорослі споживати спиртне при дітях?

4. Чи повинні дорослі категорично забороняти вживати алкоголь дітям?

5. Як батьки можуть визначити, чи вживає дитина алкоголь?

6. Яким чином можна сприяти підвищенню активності батьків у формуванні ставлення дітей до алкоголю та поведінки щодо спожи­вання алкоголю?

7. Сімейні свята: питні традиції та виховання дітей.

8. Чи слід приділяти окрему увагу розмовам про секс та алко­голь? Наскільки сучасні батьки готові до таких розмов?

Група 2. Вплив соціального оточення (зокрема друзів, од­нолітків) на формування ставлення підлітків до алкоголю та поведінки щодо його споживання

Одним з визначальних чинників у мотивації споживання спиртно­го підлітком є вплив однолітків, друзів, старших підлітків.

Запитання, що пропонуються при підготовці презентації:

1. Значення впливу однолітків та друзів серед інших факторів, що визначають мотивацію споживання спиртного, у різних вікових гру­пах молоді.

2. Як друзі та однолітки можуть впливати на формування став­лення до алкоголю та вироблення поведінки неповнолітніх щодо його споживання (позитивний і негативний вплив)?

3. Як можна контролювати оточення, з яким неповнолітні спілку­ються у вільний час? Хто може здійснювати такий контроль?

4. Чи слід забороняти дитині спілкуватися з "небажаним" колом однолітків? Які це може мати наслідки?

5. Як і хто може навчити дитину відмовлятися від споживання спиртного у товаристві.

6. Роль друзів та однолітків для 18-22-річної молоді.

7. Позитивні і негативні сторони застосування методики "рівний -рівному" для розв'язання проблеми вживання алкоголю молодцю.

8. Вживання алкоголю під час ділових зустрічей. Вживання ал­коголю на роботі.

Група 3. Роль школи у формуванні ставлення підлітків до алкоголю та поведінки щодо його споживання

Школа нарівні з батьками відповідає за здоров'я дитини. Врахо­вуючи те, що загальна освіта в Україні є обов'язковою для дітей, по­зиція школи у формуванні ставлення учнів до алкоголю та вироб­ленні поведінки щодо його споживання вкрай важлива.

Запитання, що пропонуються при підготовці презентації:

1. Чи може школа зменшити негативний вплив асоціального ото­чення дитини, передусім родини? Яким чином?

2. Що може зробити шкільна адміністрація?

3. Що можуть зробити вчителі?

4. Чи достатньо обговорення алкогольної тематики в курсі вале-ології?

5. Чи має школа впливати на батьків у справі антиалкогольного виховання дитини?

6. Чи слід залучати батьків до шкільних заходів, спрямованих на формування ставлення дітей до алкоголю та поведінки щодо його споживання? Наскільки це реально за умови зайнятості батьків?

Група 4. Вплив реклами на формування ставлення підлітків до алкоголю та їхньої поведінки щодо його спожи­вання

Запровадження ринкових відносин у нашій країні з орієнтацією на конкурентоспроможність змусило виробників розширювати асортимент своєї продукції та вдаватися до активної реклами своїх товарів. Ос­таннім часом істотно урізноманітнився ринок алкогольних напоїв, на­самперед недорогих слабоалкогольних напоїв (пиво, джин-тонік, соки та солодка вода із вмістом алкоголю тощо). У рекламі алкогольних напоїв виробники зосереджують увагу не стільки на якості продукції, скільки на прагненні молоді до певного стилю життя, і практично не йдеться про негативні наслідки. Бажання "бути модним" і "сучасним" підштовхує молодь до вживання алкогольних напоїв, що, на думку багатьох молодих людей, є одним із атрибутів "стильного" життя.

Запитання, що пропонуються при підготовці презентації:

1. Заборона реклами міцних алкогольних напоїв. Дозвіл рекла­ми торгових марок: прихована реклама.

2. Вплив реклами слабоалкогольних напоїв на формування по­ведінки молоді щодо Споживання алкоголю.

3. Соціальна реклама на антиалкогольну тематику.

4. Чого реально можна вимагати від рекламодавців, щоб у рек­ламі слабоалкогольних напоїв відображалася шкідливість впливу алкоголю?


Додаток №4

Декілька порад тим, хто хоче позбутися звички до вживання алкоголю

- Можна припинити вживати алкоголь на деякий час до поступового зменшення кількості вживаного алкоголю.

- Можна менше купувати спиртного й використовувати якомога слабкі напої - наприклад, легке пиво, в тому числі і безалко­гольне, або безалкогольне вино.

- Радимо не обирати собі "улюбленого" напою.

- Стежте за тим, щоб поїсти, якщо довелося вживати алкоголь.

- Не вживайте алкоголь після опівночі.

- Навчіться казати: "Ні, дякую" і поважайте "ні", сказане іншими.

Користуючись цими правилами і зменшуючи рівень споживання алкоголю, Ви отримуєте шанс на триваліше і здорове життя.

ПРО ЩО ТРЕБА ПАМ'ЯТАТИ

1. Фраза „Я НЕ ХОЧУ" або „Я НЕ П'Ю" повинна звучати твердо.

2. Тебе можуть попросити пояснити, чому ти не хочеш пити. І до цього ти повинен бути готовим. Аби не застали тебе зненацька, зазда­легідь подумай, що ти на це скажеш, наприклад:

- Мені не подобається смак алкоголю

- Мені не подобається, як я себе почуваю після алкоголю

- Тверезий я веселіший/Я краще повеселюся на тверезу голо­ву

- Я знаю, що алкоголь лише ускладнить мої проблеми

- Пити - це проти моїх переконань

- Не хочу ризикувати здоров'ям/Мені шкода свого здоров'я

- Похмілля - це гидка річ

- Я не хочу втрачати контроль над собою

- Та я просто не хочу

- Можна пожартувати: „Я буду почуватись краще, якщо моя голова не опиниться в унітазі" або „Моє похмілля - це страш­но!"

Причину відмови треба називати впевнено, тоді вона звучатиме правдиво, і Вас зрозуміють.

3. Пам'ятай, що якщо тебе все-таки умовлять на першу чароч­ку, келих вина, тоді твоя аргументація і впевненість у собі тобі вже не допоможуть, і наступного разу сказати „Ні" буде значно важче.

4. Якщо ти будеш до кінця дотримуватися свого рішення, неза­баром побачиш, що інші стали поважати твій вибір.

5. Справжні друзі не будуть примушувати тебе робити те, чого ти робити не хочеш.

6. Тусуйся з тими, хто поділяє твої думки і погляди.

Не думай, що ти один такий, хто не хоче вживати алкоголь.

Завжди є варіант, що на вечірці або в товаристві знайдеться

декілька молодих людей, які також не вживають алкоголь.

Ось тобі і компанія!

Додаток №5

ЯК ДІЯТИ ПРИ ПЕРЕДОЗУВАННІ?

Передозування - це одна із найнебезпечніших ситуацій у житті споживачів наркотиків. Наркотики впливають на мозок. Мозок контро­лює роботу всіх інших органів людського тіла - серця, дихальної си­стеми і т. д.

Передозування настає, якщо велика кількість наркотику потрапляє в мозок та інші органи занадто швидко. Передозування небезпечне для життя, воно може призвести до смерті, особливо якщо людині вчасно не допомогти.

Героїн та інші опіати придушують дихальний центр, сповільню­ють подих і можуть призвести до повної його зупинки. За будь-якого способу введення (при курінні, вдиханні, внутрішньовенно) героїн потрапляє у кровоплин.

При внутрішньовенному вживанні наркотик потрапляє в кров і мозок миттєво, а отже, небезпека передозування значно вища, ніж при інших способах вживання. Далі події розвива­ються за такою схемою: зомління + утруднення дихання = повна зупинка дихання (смерть).

Схема надання першої допомоги при передозуванні

Головне - не панікувати, а діяти за такою схемою:

1. Визначити, чи людина притомна - голосно покликати її на ім'я кілька разів.

2. Не давати спати, щипати потерпілого, ляскати по щоках.

3. Якщо людина отямилася, не залишати її одну: не давати їй заснути, розмовляти з нею, вивести на свіже повітря.

Людина, яка не реагує на подразники, непритомна.

4. Перевірити дихальні шляхи: покласти людину на спину, підня­ти підборіддя і відкрити їй рот. Якщо в роті блювотні маси, їх треба вичистити носовою хустинкою або ганчірочкою, намотаною на палець. Процедура не з приємних, але якщо цього не зробити, людина може задихнутися. Трапляється, що при зомлінні язик западає і перекри­ває дихальні шляхи. У цьому випадку беруть ложку, відкривають людині рот, ложкою притискають язик. Тоді повітря буде вільно проходити в легені.

5. Перевірити наявність подиху і пульсу: наблизити своє облич­чя до обличчя потерпілого і прислухатися, одночасно спостерігати за грудною кліткою (коли людина дихає, груди підіймаються й опуска­ються). Робити це протягом 10 сек. Перевірити пульс. У непритомної людини пульс треба перевіряти на сонній артерії на шиї.

Якщо людина перестала дихати, необхідно НЕГАЙНО виклика­ти швидку допомогу і починати робити штучну вентиляцію легень (штуч­не дихання).


[1] Болтівець С.І., Фоліменко Л.А. Соціально-психологічні причини поширення пияцтва серед молоді//Практична психологія та соціальна робота.-2004.-№10.-С.4

[2] Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика/за редакцією Ярмоленко О.О.-К,2005.-С.40

[3] Див.: Додаток №1

[4] Алкоголизм. Медико-социальные аспекты /под редакцией Лисицын Ю.П., Сидоров П.И.-М,1990.-С.230

[5] Див.: Додаток №2

[6] Учням про шкідливість нікотину, алкоголю/за редакцією Ягодинський В.М.-К,1986.-С.94

[7] Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика/за редакцією Ярмоленко О.О.- К,2005.-С.34

[8] Клименко О.В., Гориленко О.С.Соціальна профілактика алкоголізму, наркоманії серед студентської молоді в умовах навчального закладу //Соціальна педагогіка: теорія і практика.-2006.-№2.-С.58

[9] Основи здорового способу життя/за редакцією Грушко В.С.-Т,1999.-С.340

[10] Алкоголизм. Медико-социальные аспекты/под редакцией Лисицын Ю.П., Сидоров П.И. –М,1990.-С.431

[11] Учням про шкідливість нікотину і алкоголю/за редакцією Ягодинський В.М.-к,1986.-С.98

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:31:12 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:04:19 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150012)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru