Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Соцiальная статистика

Название: Соцiальная статистика
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: контрольная работа Добавлен 13:42:03 13 января 2009 Похожие работы
Просмотров: 53 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП

1.ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇСТАТИСТИКИ

1.1. Джерела статистики

1.2. Складові частини статистики

1.3. Основні поняття в статистиці

2.Метод соціальної статистики

3. ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Статистика — багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою. До цього часу виділились чотири складові частини статистики:

1) загальна теорія статистики, де розглядаються ка­тегорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;

2) економічна статистика, яка вивчає явища і проце­си, що мають місце в економіці, розробляє систему еконо­мічних показників і методи вивчення народного господар­ства країни чи регіону як єдиного цілого;

3) галузеві статистики (промисловості, капітального будівництва, сільського господарства, транспорту, соціальної інфраструктури та iн.), які розробляють зміст і ме­тоди обчислення показників, що відображують особли­вості кожної окремої галузі;

4) соціальна статистика, предметом якої с вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

1 ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇСТАТИСТИКИ

1.1 Джерела статистики

Слово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:

1) статистичні дані, отримані шляхом масових спосте­режень;

2) статистичну практику, тобто діяльність статистич­них установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

3) статистичну науку.

3а образним висловлюванням Н. К. Дружиніна, ста­тистика постає як дволикий Янус: вона — наука і в той же час один із засобів управління державою. Протягом тривалого і складного шляху формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли, і практичні потреби неминуче впливали на розвиток статистичної науки.

Первинною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав. Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та ін. Уже в країнах Стародавнього світу склались розвинуті систе­ми державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепи­су населення Китаю в 2238 р. до н. е. В Біблії, у Четвер­тій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоло­вічого населення, здатного носити зброю.

Античний світ змінив характер господарського обліку. Окрім державного обліку з'являється облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень, де працювали раби, і латифундій. З розширенням зв'язків і уявлень про світ виникли описи держав. Арістотель описав 157 міст і держав свого часу.

У стародавньому Римі був утворений перший стати­стичний орган — ценз для проведення переписів вільних громадян. Значний імпульс до розвитку дістав облік при­ватних господарств.

З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії «Книга страшного суду». Розвиток міст привів до появи муніципального обліку.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. В повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами «більше — менше» і лише в край­ньому випадку—кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у своїй фундаментальній енциклопедичній праці «Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення» (1494) заклав основи бухгалтерського обліку.

Розвиток бухгалтерського обліку і первинної реєстра­ції фактів, накопичування масових даних про суспільні явища і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту щодо кількісного вимірювання явищ і закономірностей суспільного життя, розвиток таких фундаментальних наук, як філософія і математика, які допомогли усвідо­мити значення статистики як засобу соціального пізнан­ня, - ось неповний перелік умов, завдяки яким в XVII ст. стало неминучим формування статистики. На початку цього процесу виділилось два напрями: державознавство і політична арифметика.

Державознавство часто називають описовою школою статистики, її представники основними завданнями ста­тистики вважали систематизоване описування тих фак­тів, які визначають велич та могутність держави. Однак через обмеженість цифрових даних переважали словесні характеристики, а математичні методи пізнання недооці­нювались. Незважаючи на все це, безперечним досягненням державознавства слід вважати сукупність розробле­них показників і створення спеціальної системи збору статистичних даних про масові явища.

Школа політичних арифметиків при вивченні соціаль­них явищ перевагу віддавала кількісним характеристи­кам. Основоположник її В. Петті використав новий спосіб доведення. Замість словесних порівнянь, похвали і аб­страктних аргументів він виражав свої думки мовою чисел, ваги, мір.

Політичні арифметики в цілому вірно визначили суть статистики, її завдання і значення як методу соціального пізнання, їх успіхам сприяв нерозривний зв'язок з прак­тичною, політичною і економічною діяльністю.

1.2 Складові частини статистики

Розглядаючи суспільні явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв'яз­ків і взаємозалежностей. Все це дає підставу твердити, що статистика — один із засобів пізнання суспільного життя.

Статистика — багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою. До цього часу виділились чотири складові частини статистики:

1) загальна теорія статистики, де розглядаються ка­тегорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;

2) економічна статистика, яка вивчає явища і проце­си, що мають місце в економіці, розробляє систему еконо­мічних показників і методи вивчення народного господар­ства країни чи регіону як єдиного цілого;

3) галузеві статистики (промисловості, капітального будівництва, сільського господарства, транспорту, соціальної інфраструктури та iн.), які розробляють зміст і ме­тоди обчислення показників, що відображують особли­вості кожної окремої галузі;

4) соціальна статистика, предметом якої с вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибут­ків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

1. 3 Основні поняття в статистиці

З поняттям про предмет статистики тісно пов'язані поняття статистичної закономірності і статистичної сукуп­ності.

Статистична закономірність — це повторюваність, по­слідовність і порядок в явищах. Закономірності масових соціально-економічних явиш властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об'єктивною основою існування їх є складне переплетення причин, які форму­ють масовий процес:

- основних;

- загальних для всіх подій масового пронесу;

- індивідуальних для кожної з них окре­мо, але випадкових для маси.

Якщо числа подій великі, вплив випадкових причин взаємно урівноважується.

Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ відображають характер дії об'єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу. При цьому вони проявляються по-різному.

Це мо­жуть бути закономірності:

1) розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельності населення, зростання тривалості життя, зменшення середньо­го віку обрання шлюбу);

2) структурних зрушень (збіль­шення частки міського населення в загальній його чисель­ності, а також частки населення похилого віку в сільській місцевості);

3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, середньодушовим доходом);

4) зв'язку між явищами (залежність про­дуктивності праці від фондоозброєності, собівартості про­дукції від продуктивності праці, врожайності від родючо­сті ґрунту, плинності робітників від умов праці).

Закономірності масового процесу властиві лише сукуп­ностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.

Статистична сукупність це певна множина елемен­тів, поєднаних умовами існування і розвитку. Так, при вивченні кваліфікаційного рівня робітників підприємства елементом сукупності виступає окремий робітник, межі сукупності визначені рамками підприємства. Елемент су­купності — робітник — є носієм кваліфікаційного рівня. У реальному житті існує складне переплетення різних сукупностей і елементів їх. Наприклад, вивчаючи про­мисловість, статистика розглядає її як сукупність під­приємств, але кожне підприємство, в свою чергу, це сукупність робітників, верстатів тощо. Специфічна риса статистики — узагальнення даних по сукупності в цілому. Передумовою і початком такого узагальнення має бути вимірювання, тобто приписування явищу числових зна­чень.

Статистичним еквівалентом притаманних елементам сукупності властивостей є ознака. Кожний елемент су­купності характеризується низкою ознак, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного пе­ріоду до іншого. Ознака, яка приймає в межах сукуп­ності різні значення, називається варіюючою, а відмін­ність, коливання значень ознаки — варіацією. Склад елементів і спосіб об'єднання їх визначають структуру су­купності.

Отже, поняття статистичної сукупності включає в себе співіснування елементів чи їх повторюваність у часі, ко­ливання значень ознаки від елемента до елемента, наяв­ність певної якісної спільності між елементами і озна­ками.

Ознаки поділяють на кількісні і атрибутивні (словес­ні). Якщо кількісна ознака представлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загально ви­знані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки).

Набір властивостей явища і відповідних їм чисел на­зивають шкалою вимірювання. Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими ариф­метичними діями виділяють метричну, номінальну, по­рядкову (рангову) шкали.

Метрична — це звичайна числова шкала обчислен­ня, яку використовують для вимірювання фізичних вели­чин (ваги, довжини, часу) або результатів обчислення {прибуток, середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяють на дискретні і неперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Найчастіше це результати лічби: кількість тракторів, число відпрацьованих днів. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах — вік, врожайність. Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна пред­ставити дискретною (вік — число виповнених літ та ін.).

Номінальна — не шкала найменувань. «Оциф­ровка» ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним — різні числа. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення «1» або «0» залежно від наявності чи відсутності властивості, що ви­вчається.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а й послідовно­сті — порядку. Це відношення типу «більше, ніж», «краще, ніж» тощо. Кожному пункту шкали приписується число — ранг, число балів або будь-яка монотонно зро­стаюча функція (—2, —1, 0, 1, 2), що відбиває послідов­ність значень, але не відстань між ними.

Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характе­ризуються практично необмеженим числом різних ознак, проте відносно мети дослідження вони мають загальні властивості, що дає підставу розглядати їх як якісно од­норідні.

Сукупність — не механічне об'єднання елементів, а упорядкована система, кожний елемент якої являє со­бою єдність загального і одиничного, необхідного і ви­падкового. Необхідність виступає як атрибут загального і проявляється сталими властивостями елементів. Ці вла­стивості зумовлені впливом об'єктивно необхідних умов існування та розвитку масового явища, тоді як поодино­кі, неповторні властивості є наслідком дії випадкових причин.

2 Метод соціальної статистики

Статистична методологія — це комплекс спеціальних, властивих лише статистиці методів і засобів дослідження. Вона ґрунтується на загально філософських (діалек­тична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Особливості статистичної методології пов'язані:

по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ;

по-друге, з аналізом диференціації їх;

по-третє, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об'єктивних статистичних закономірностей.

Основні принципи статистичного дослідження ґрунтуються на принципах матеріалізму. Так, статистика вивчає суспільні явища не ізольовано одне від одною, а виходячи з їх взаємозв'язку і взаємозалежності; виділяє різні типи і форми суспільних явищ, вивчає особливості їх та оцінює вплив факторів, які формують варіацію та дина­міку явиш. Суспільні явища розглядаються в їх розвитку, випиляються напрями та тенденції розвитку, перехід не­значних кількісних змін у корінні якісні.

Метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. З одного боку, статистика виділяє і окремо вивчає деякі частини явища, які відрізняються умовами і стадіями розвитку, а з іншого, за допомогою притаманних лише їй способів узагальнює дані по всіх частинах, дає відображення явища в цілому, в усій сукупності його сторін, тенденцій і форм розвитку.

Передумовою використання статистичних методів у конкретному дослідженні має бути визначення суті яви­ща, що вивчається, його властивостей і якісної своєрідно­сті. Теоретичний аналіз дає всебічну уяву щодо природи і логіки предмета пізнання, що є об'єктивного ослоною методологічних рішень.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно прохо­дить чотири етапи.

Перший етан — збір первинного ста­тистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів чи опи­тування респондентів.

На другому етані зібрані дані під­лягають систематизації і групуванню.

На третьому — хід характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі відносних чи середніх величин.

Четвертий передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей.

За результатами аналізу висновки можуть бути описані в тексті, подані у формі таблиць і графіків.

Етапи об'єднуються метою дослідження. На кожному з них використовують ті методи, які спроможні дати гли­боку і всебічну характеристику явищ, що вивчаються. В арсеналі статистики наявні методи вивчення варіації, диференціації і сталості, швидкості й інтенсивності роз­витку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі та iн. Статистичні методи пов'язані з математикою. У них спільні методи обробки й оцінки даних, але різні предмети пі­знання. Математична статистика вивчає закономірності явищ в абстрактній формі, статистика як су­спільна наука характеризує розміри і співвідношення су­спільних явищ у конкретних умовах існування і розвитку їх.

3 .ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ

Як суспільна наука статистика не може розвиватись поза розвитком теоретичних наук про суспільство, зокре­ма економічної теорії і соціології.

Спираючись на суть, якісну природу явищ, шляхом узагальнення масових да­них статистика вивчає:

- характер;

- дію основних законів у реальному житті.

Допускаючи, що комплекс умов і чин­ників, які формують закономірності, в майбутньому зали­шаться незмінними, статистика проводить прогнозні розрахунки, які конче необхідні при обґрунтування напря­мів соціально-економічної політики.

ВИСНОВОК

Отже, можна зробити такий висновок:

1) Статистика — багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою.

2) Слово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:

- статистичні дані, отримані шляхом масових спосте­режень;

-статистичну практику, тобто діяльність статистич­них установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

- статистичну науку.

3) Специфічна риса статистики — узагальнення даних по сукупності в цілому.

4) Статистична методологія — це комплекс спеціальних, властивих лише статистиці методів і засобів дослідження. Вона ґрунтується на загально філософських (діалек­тична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Особливості статистичної методології пов'язані:

по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ;

по-друге, з аналізом диферен­ціації їх;

по-третє, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об'єктивних статистичних закономірностей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Соціально-економічна статистика: Підручник / А.В. Головач.- К. : Вища школа..., 1991 р.

2. Кинг. У., Клиланд Д. Стратегичесое планирование и хозяйственная политика .- М.: Прогресс, 1982 г.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:27:43 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:01:39 28 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Соцiальная статистика

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150947)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru