Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Найсмачніші ліки - в лісі

Название: Найсмачніші ліки - в лісі
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: реферат Добавлен 09:15:10 18 февраля 2008 Похожие работы
Просмотров: 28 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЛАСОЩІ ЧИ НАЙСМАЧНІШІ ЛІКИ?

Кожен, хто хоч раз ласував лісовими плодами — ягодами чи горі­хами обов'язково запам'ятав їхній неповторний вишуканий смак. Ба­гаті на поживні речовини та вітаміни ці плоди не лише висококалорій­ні, вони передусім цінуються за свої лікувальні властивості.

З поживних речовин, які є в плодах, для людини найбільше значен­ня мають цукрові сполуки, здебільшого це глюкоза та фруктоза. Ліку­вальними, цілющими властивостями відзначаються біологічно активні сполуки — флавоноїди, вітаміни, аскорбінова кислота, мінеральні солі, органічні кислоти, мікроелементи тощо. Загальна кількість корисних для організму речовин у лісових ягодах становить близько 10, а іноді 20 % і більше. Хімічний склад деяких плодів і зокрема наявність у них вітамінів та мінеральних солей ще досліджені недостатньо. Підвище­ною кількістю калорій характеризуються ліщинові горішки, які дають у 2 рази більше енергії, ніж така ж кількість чистого білку із засвоюва­них вуглеводів.

Вживання лісових плодів та ягід збуджує апетит, багато з них мають потогінні, сечогінні та інші лікувальні властивості і часто засто­совуються при багатьох захворюваннях, особливо при гіповітамінозах, запальних процесах, простуді, недокрів'ї тощо. Вони апетитні, аромат­ні, смачні, тому навіть діти залюбки вживають ці ліки, які до того ж не мають побічного впливу на організм.

Наші ліси багаті на дикорослі плоди і ягоди: до 60 видів з них заготовляють на території Радянського Союзу централізовано і не мен­шу кількість збирає населення з власної ініціативи. Бережно ставитись до дарів лісу — завдання кожного, хто прийшов до щедрого зеленого друга на гостину.

Барбарис звичайний — дуже розгалужений кущ з родини барбарисових, вкритий оберненояйцеподібними, тонки­ми, пилчастозубчастими, звуженими в черешок листками, які виро­стають з пазух трироздільних колючок. Дрібні жовті квітки зібрані в пониклі грона. Плід — довгаста, червона ягода.

дводомна — на одному кущі знаходяться тичинкові сережки і маточко­ві суцвіття. Плід — горішок з великою листковидною обгорткою.

Росте на узліссях, у світлих листяних лісах (у свіжих і вологих су-грудках, судібровах і дібровах), на вкритих чагарниками схилах.

Цвіте ліщина в березні—квітні. Збирають улюблені плоди — горіш­ки, які дозрівають у літні місяці. Вони дуже смачні й корисні. До їх складу входить 60 % олії, цукор, гірка речовина танін.

З давніх часів горішки цінили як ліки. З лікувальною метою зби­рають і листки. Вони містять ефірну олію і глюкозид мирицитрин, сахарозу та ін. Листки використовують як сечогінний засіб. З них роблять корисний і смачний чай, який п'ють як сегочінне, при катарах кишок, хворобах печінки. Зовнішньо відвар листя використовують для полоскання горла, додають у ванну при геморої, захворюваннях шкіри.

Шипшина собача — високий розгалужений кущ з родини розоцвітих, вкритий твердими, гострими, серповиднозігнути-ми шипами. Ароматні блідо-рожеві квітки поодинокі або згруповані в рідкі розвилки. Плід — червона м'яка ягода.

Росте на узліссях (у сухих і свіжих суборах, сугрудках і дібровах), уздовж доріг, на схилах, межах, пустирях.

Цвіте в травні—червні. Заготовляють плоди при повній їх стиглості, до настання морозів, оскільки приморожені ягоди втрачають понад 50 % вітамінів. Сушать ягоди спочатку на протязі, потім досушують на плиті або в сушарках. Плоди містять багато вітаміну С, цукру, кислот, дубильні речовини, барвники та ін.

Плоди використовують як вітамінний засіб. Настій їх вживають при недокрів'ї, атеросклерозі, хворобах печінки, шлунка і нирок, при інфекційних захворюваннях, знесиленні й нервовому виснаженні.

Терен звичайний — дуже розгалужений кущ з родини розових з довгими колючками. Листки ланцетні, квітки білі, які зацвітають ще до появи листків, плід — дещо менший від вишні. Темно-червоні з синім нальотом і зеленою м'якоттю кістянки, що мають в'яжучий і терпкий смак, стають їстівними при легкому під­морожуванні.

Росте на узліссях (свіжі й вологі судіброви та діброви), біля доріг, на пагорбах, межах, по чагарниках.

з родини розових з довгими колючками. Листки ланцетні, квітки білі, які зацвітають ще до появи листків, плід — дещо менший від вишні. Темно-червоні з синім нальотом і зеленою м'якоттю кістянки, що мають в'яжучий і терпкий смак, стають їстівними при легкому під­морожуванні.

Росте на узліссях (свіжі й вологі судіброви та діброви), біля доріг, на пагорбах, межах, по чагарниках.

Листки і квітки збирають з березня до травня, а кору — восени. Квітки мають запах гіркого мигдалю, тому що містять ціанистоводне­ву і бензальдегідну кислоти, плоди — глюкозид амігдалін.

Квітки мають помірно сечогінну, послабляючу і відхаркувальну дію. Для очищення крові і лікування шкіряних прищів рекомендують чай з молодих листків суниці звичайної (3 ложки) і квіток терну (4 ложки), їх змішують, беруть 1 столову ложку суміші на 1 склянку води, настоюють і п'ють по 2 склянки на день. При запаленнях нирок добре діє чай з квіток терну. П'ють його по склянці щоденно протягом 5—8 днів (1 столова ложка на 1 склянку води). Відвари кори і коренів рекомендують при захворюваннях, що супроводжуються високою тем­пературою; з них роблять примочки на рожисті запалення.

У народній медицині глід застосовують при гіпертонії і для поліп­шення серцевої діяльності. Він зменшує збудження центральної нер­вової системи, тонізуюче впливає на серцевий м'яз, посилює кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, усуває тахікардію і аритмію, знімає неприємні відчуття в ділянці серця, знижує кров'яний тиск, поліпшує загальний стан хворих.

Дрік красильний — кущик з родини бобових з прямими, ребристими до півметра висотою стеблами. Листки прості, довгасто-еліптичні, по краях і вздовж жилок пухнасті. Жовті квітки зібрані в густі китиці. Плід — стиснутий чорний біб.

Цвіте у червні—липні. Збирають надземну частину рослин під час цвітіння, зрізуючи приблизно з половини стебла. Сушать у затінку або на горищі.

Росте у сухих, сонячних місцях, на узліссях (у сухих і свіжих субо-рях), горбах, біля лісових доріг, серед чагарників.

Сировина має жовту красильну речовину геністеїн лютеолін, ефір­ну олію, дубильні речовини та ін.

У народній медицині дрік застосовують як ефективний сечогінний засіб. Відвар з гілок вживають при водянці, сечових каменях, захво­рюваннях печінки, ревматизмі. Беруть 15 г сушеної трави, заливають сирою холодною водою (300 г) і кип'ятять, поки залишиться третина рідини. Коли прохолоне, приймають через день кожні 2 год по 2 сто­лових ложки, поки не почне гнати сечу.

Крушина ламка — високий кущ з родини кру­шинових з червонувато-сірою блискучою корою з поперечними білими смужками. Листки чергові, еліптичні, цілокраї, блискучі. Квітки дрібні, зеленуваті, знаходяться в пазухах листків. Плід — кістянка, спочатку червона, а коли дозріє — чорна, не їстівна.

Цвіте крушина з кінця квітня до початку липня, плодоносить у серпні—вересні.

Росте як підлісок у мішаних і листяних лісах (у свіжих, вологих і сирих суборах, сугрудках і дібровах та в сирих вільшаниках), на узліссях, лісових галявинах, у заплавах річок, поблизу боліт.

Заготовляють кору молодих стовбурів і гілок у березні—квітні, до появи листків, коли вони містять найбільше діючих речовин. Сушать її на вільному повітрі або під накриттям, не допускаючи вкладання тру­бок одна в одну.

Кора крушини містить проносні речовини, головним чином антра­хінони (франгулін, франгулаемодін), гіркі речовини та ін.

У народній медицині кора крушини відома як ефективне проносне. Відвар кори (2 ст. ложки на 1 склянку води) вживають по 1 ст. ложці вранці і ввечері. Порошок з кори, підсмажений на олії, є добрими ліка­ми від лупи і сверблячки.

Ліщина звичайна — високий кущ з родини березових з великими короткочерешковими обернено-яйцеподібними листками, по краях подвійно зубчастими, слабоопушеними. Рослина

Калина звичайна — невисокий дуже розгалу­жений кущ з родини жимолостевих висотою до 2—5 м. Листки крупні, супротивні, на довгих черешках. Білосніжні пелюсткові квіточки зі­брані в щитковидні суцвіття. Блискучі соковиті яскраво-червоні ягоди утворюють крупні пониклі грона.

Постійна супутниця вологих лісів — лісових галявин і долин, за­ростів у мішаних і листяних лісах, росте також в ярах і на берегах річок.

Цвіте калина в кінці травня — в червні; плоди дозрівають у верес­ні—жовтні. Для лікувальних цілей напровесні й на початку літа зби­рають кору з молодих стовбурів і гілок, а також достиглі ягоди.

У корі калини міститься велика кількість дубильних речовин, глю­козид вібурин, смоли та інші цінні речовини, в ягодах — аскорбінова кислота.

У народній медицині кору калини використовують як кровоспинний і заспокійливий засіб, вживають її при кашлі, простуді, задусі, скле­розі, туберкульозі легенів, захворюванні нирок і шлунка. Ягоди тоні­зують організм, проявляють в'яжучу, сечогінну і заспокійливу дію. Вони корисні при неврозах, судинних спазмах, гіпертонії. При голов­них болях допомагає повидло з ягід калини, змішане з медом: прийма­ють по чайній ложці щопівгодини. При простудах і високій температурі добре діє відвар з ягід калини, ягід і листя суниці, липового цвіту. Сік або відвар ягід з медом п'ють при захворюваннях дихальних шля­хів, проносах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Кизил — невисоке деревце, висотою від 2 до 9 м, з ро­дини кизилових. Крона куляста, розлога або пірамідальна, кора стовбу­ра темно-коричнева, листки супротивні, світло-зелені, опушені. Під час цвітіння кизил покривається золотаво-жовтими ніжними квітками, які складають суцвіття у вигляді зонтика. Плоди — темно-червоні, еліп­тичні чи циліндричні соковиті кістянки з міцною кісточкою.

Росте у світлих лісах, переважно дубових і грабових, на узліссях і схилах, в заростях чагарнику.

Цвіте у квітні. Збирають з лікувальною метою різні частини росли­ни — квітки, листки, плоди, кору, коріння.

Плоди насичені легкозасвоюваними цукрами — глюкозою і фрук­тозою, різними органічними кислотами, вітамінами, фітонцидами та іншими цінними речовинами, що зумовлює їх харчові та лікувальні властивості. За вмістом вітаміну С він лише трохи поступається шип­шині. Варення, джеми, компоти, соки, мармелади з кизилу надзвичай­но смачні й ароматні.

Цілющі властивості плодів кизилу використовують у народній меди­цині як в'яжучий засіб при розладах шлунка і кишок, а також при авітамінозах, порушеннях обміну речовин, простуді. Відвар свіжих листків приймають при болях у крижах, шумові у вухах, знесиленні, посиленому сечовиділенні.

Малина — багаторічний кущ, що дуже роз­ростається з коріння, з родини розоцвітих. Стебло до 2 м висотою,

вкрите дрібними колючками, листки трійчасті, квітки білі, зібрані в рідкі грона. Плоди складні.

Росте дико в розріджених лісах на вирубках, просіках, зарослих схилах, лісових галявинах.

Цвіте з травня до серпня. Збирають молоді листки і ягоди. Перші містять багато дубильних речовин, а ягоди — різноманітні органічні кислоти, вітаміни, вуглеводи, ефірну олію та ін.

Ягоди чудовий смачний продукт, з них готують варення, компоти, соки, креми, муси.

У народній медицині малину широко застосовують при простудних захворюваннях, бронхітах, ларингітах, кашлі. При простудах п'ють чай з малини, чорної бузини, липового цвіту; добре також пити сік з малини, наполовину змішаний з окропом, за 1 раз випивати склянку. Листки малини мають в'яжучу і закріплюючу дію і застосовують їх від поносу і дизентерії.

Ожина — невисокий багаторічний кущ з родини розо­цвітих. Стебло голчасте з трійчастими листками, які з нижнього боку мають біле опушення. Білі квітки зібрані в рідкі китиці. Плід — блиску­ча чорна з сизим нальотом кістянка.

Росте у чагарниках, на узліссях, просіках, крутосхилах, біля доріг.

Цвіте у червні—липні. Збирають молоде листя, плоди — після дозрівання, а корінь — у лютому, березні. Сухе листя повинне мати гарний природний колір.

Листя містить дубильні речовини, яблучну, молочну, щавлеву кис­лоти.

Ожину з давніх часів вважають чудовою ягідною і лікарською рослиною. В народній медицині плоди ожини вживають як загально-зміцнюючий і заспокійливий засіб. їх рекомендують при безсонні, під­вищеній збудливості, при розладах діяльності органів травлення. Від­вар з листків має ранозаживлюючу, протизапальну, потогінну і сечо­гінну дію. Його приймають при хронічних поносах, простуді, задусі, атеросклерозі, гіпертонії, нервових розладах, при захворюванні ясен. При дизентерії вживають чай з листя ожини і кропиви, які беруть по ложці на 1 склянку води. Подрібнені листки прикладають до ран, наривів, забитих місць, ними лікують лишаї, екземи, трофічні язви та інші хвороби шкіри. Корінь має сечогінні і послаблюючі властивості і є добрим засобом для лікування водянки.

Суниця лісова — багаторічна трав'яниста рос­лина з родини розоцвітих. Кореневище буре, коротке. З нього ви­ростають довгочерешкові трійчасті листки і прямостоячі квіткові стеб­ла, які закінчуються невеликими щитковидними суцвіттями з білих дрібних квіточок.

Росте на лісових полянах, узліссях, на вирубках, трав'янистих схи­лах, в чагарниках.

Цвіте в травні — червні. Листя збирають під час цвітіння, в квіт­ні—травні, а плоди — в червні—липні, дозрілими.

У листках містяться дубильні речовини, ефірна олія, цукор, віта- мін С, солі. В плодах — вітаміни С, Вб, провітамін А, органічні кислоти, пектинові та дубильні речовини, залізо, кальцій та ін.

Суницю широко застосовують у народній медицині. Вона діє в'яжуче, сечогінно, очищає кров, ягоди рекомендуються при подагрі і сечових каменях. Чай з коріння суниці і дубової кори допомагає при дизентерії. Від простуди п'ють відвар з ягід і листя суниці. При тубер­кульозі рекомендується протягом кількох тижнів їсти ягоди суниці по кілька склянок на день. При геморої з проявом болей в крижі слід пити чай з листя суниці, при каменях у нирках — їсти багато ягід. З метою оздоровлення організму і очищення крові вживають по 2 склянки на день чаю з такої суміші: молоді листки суниці (З ложки), стільки ж трави настурції, квітів терну (4 ложки), змішаних разом (1 столову ложку суміші на 2 склянки води). Рекомендується їсти сирі ягоди суниці у великій кількості при ревматизмі, подагрі, захворюван­нях печінки, жовтяниці, запорах, хронічних розладах шлунка.

Чорниця — дрібний кущик з родини брус-ницевих. Кореневище довге повзуче, з якого виростають прямостоячі зелені, ребристі гілки, вкриті світло-зеленими, яйцеподібними, на дуже коротких черешках листками. Квітки дрібні, зеленувато-білі з рожевим відтінком. Плоди — чорні з сизуватим нальотом кулясті яго­ди, з червоно-фіолетовою м'якоттю і численним дрібним насінням.

Росте в соснових, ялинових і хвойно-ялинових листяних лісах в напівзатінених місцях, серед чагарників.

Цвіте у кінці травня — на початку червня. Заготовляють листя і ягоди. Останні збирають досить стиглими, непошкодженими, сушать спочатку на сонці, потім у сушарках і досушують знову на сонці. Листя обривають з гілок до появи плодів, сушать тонким шаром у затінку.

Плоди містять понад 7 % дубильних речовин, а також цукор, ор­ганічні кислоти, характерну барвну речовину миртілін та ін. Листя містить до 11 % дубильних речовин, арбутин, миртілін і має протидіабетичну дію.

У народній медицині чорницю здавна використовують як в'яжучий засіб при поносі і для регулювання травлення. При хронічних поносах натощак або ввечері рекомендують пити чай з ягід: на 1 л ягід додають 1 склянку води і варять 3 хв, потім охолоджують і п'ють повільними ковтками. Найкраще щоденно вживати свіжі ягоди чорниці. їх реко­мендують приймати при розладах діяльності органів травлення, для підвищення гостроти зору, при ревматизмі, подагрі і деяких інших запальних процесах. З ягід роблять відвари або чай і вживають як сечогінний і в'яжучий засіб при лікуванні недокрів'я, ниркокам'яної хвороби тощо. Якщо немає ягід, тоді щоденно п'ють по 2 склянки чаю з листя: 2 столові ложки листя на 1 склянку води.

Яловець звичайний — вічнозелений кущ заввишки 2—4 м, з родини кипарисових. Він завжди вкритий хвоєю — короткими, жорсткими, гострими голками, розташованими кільцями по три. Плід — несправжня чорна, з сизим нальотом ягода розміром з горошину.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:23:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:57:00 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Найсмачніші ліки - в лісі

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149983)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru