Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів

Название: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: реферат Добавлен 15:39:14 25 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 316 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів


1 ШЛУНКОВО-КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Шлунково-кишкові захворювання здебільшого виникають внаслідок неправильної годівлі кролів, згодовування їм недоброякісних або невідповідних їхньому віку кормів, різкої зміни їх. Найчастіше ці захворювання спостерігають у молодняка, особливо незабаром після його відлучення.

Нетравлення шлунка, або, як його часто називають, слинявість, є наслідком обгодовування кролів свіжою, соковитою травою або використання для годівлі кормів, що легко бродять.

Хвороба може часто спостерігатися серед кролів, яких утримують в антисанітарних і незадовільно вентильованих клітках і коли кормовий раціон складається з недоброякісних грубих трав'янистих залишків.

Клінічна картина. У кролів смертність від нетравлення шлунка не дуже велика, проте це захворювання може призвести до порушення фізіологічного стану молодих тварин.

Нетравленням шлунка найчастіше уражуються молоді тварини віком до 8 тижнів. У хворих тварин з рота виділяється так багато слини, що вона стікає на підборіддя, передні кінцівки, які стають мокрими і замазаними. Кролі втрачають апетит, сидять пригнічені у кутку клітки; їх шерсть стає скуйовдженою, втрачає блиск.

Профілактика та заходи боротьби. При наявності ознак хвороби кролів протягом кількох днів необхідно годувати сухим кормом або давати їм кип'ячене молоко і сухий хліб. Після цього тварини звичайно видужують. У тяжких випадках добрий результат дає випоювання 2—3 рази на день протягом кількох днів невеликих доз (0,5—1,0) розведеної в теплій воді двовуглекислої соди.

Гострий катар шлунка. Причини катару шлунка поділяються на первинні і вторинні. У кролів бувають ті і другі. До первинних належать головним чином хиби в годівлі, наприклад згодовування великої кількості грубих об'ємистих недоброякісних кормів, нерівномірність годівлі протягом дня, даванка надто гарячої або холодної води і дуже подразливих медикаментів. До вторинних причин можна віднести різні захворювання порожнини рота, пов'язані з неправильним стиранням зубів, наявністю деяких інфекційних хвороб та ін.

Клінічна картина. Втрата апетиту, кролі лижуть стіну та інші предмети. Часто спостерігають спотворений апетит, наприклад кролі поїдають забруднену підстилку. При цьому захворюванні язик буває вкритий сіро-білим нальотом, кал звичайно твердий, вкритий слизовою плівкою.

При розтині оболонка шлунка почервоніла, на ній густий шар слизу з домішкою злущеного епітелію. Іноді спостерігають крововиливи.

Діагноз. При діагностиці зважають на клінічну картину і дані патологоанатомічного розтину.

І. Г. Усачова поділяє катари шлунково-кишкового тракту кролів на три групи: кислі, лужні та простудні. Основною причиною кислих катарів є поїдання забруднених та великої кількості соковитих кормів; лугові розвиваються при поїданні великої кількості м'яких кормів; простудні виникають внаслідок переохолодження тіла.

Кислий катар. Кролі погано їдять, температура тіла у перший день нормальна, потім понижена, перистальтика посилена, дефекація часта; кал рідкий, коричнево-сірий, з домішками слизу та бульбашок газу. Реакція калу різко кисла. Хвороба триває 1—3 дні і часто закінчується загибеллю тварини. При наявності метеоризму або тимпанії перистальтика послаблена або відсутня, дефекація відбувається рідко, об'єм черева збільшений, при перкусії тимпанічний звук.

При розтині у шлунку виявляють напіврідкий вміст із різко кислим запахом, слизова вкрита білуватим слизом, іноді відшаровується, в окремих випадках трапляються гіперемійовані ділянки. Вміст тонкого відділу кишечника рідкий, з домішками слизу та газів, слизова оболонка гіперемійована і у товстому відділі кишечника вміст напіврідкий або рідкий, з відразливим запахом. У сліпій кишці значна кількість газів, на її серозній оболонці нерідко розлиті крововиливи, лімфатичні вузли дещо збільшені.

Лужний катар. Кролі втрачають апетит, температура їх тіла знижена, кал рідкий, темно-коричневий, із гнильним запахом, реакція його лужна, кролі звичайно гинуть протягом першої доби.

Патологоанатомічна картина: у шлунку багато неперетравлених кормів сирої консистенції, слизова оболонка відшаровується, вміст у тонких кишках рідкий, коричневого кольору, слизова оболонка кишок гіперемійована; вміст товстого відділу кишечника рідкий, темно-коричневого кольору, з гнильним запахом.

Простудний катар. Кролі погано поїдають корми, температура їх тіла підвищена, перистальтика посилена, дефекація відбувається часто, кал рідкий, коричнево-жовтий, іноді з домішками слизу, реакція його нейтральна (іноді малолужна); тривалість хвороби 3—5 днів.

Лікування. У перші дні хворих переводять на голодну дієту (воду дають). Призначають 3—5 г глауберової солі, для підвищення кислотності шлункового соку — соляну кислоту (0,1 — 0,5), а для розрідження слизу — карлобадську сіль по 0,3—0,5 г З рази на день. Через день після лікування годівлю слід починати малими порціями і давати лише доброякісні корми.

Профілактичні заходи. Необхідно додержувати зоогігієнічних умов годівлі й утримання тварин.

Гостре розширення шлунка. Ця хвороба характеризується переповненням шлунка газами.

Причини. Неправильна годівля (несвоєчасна годівля і згодовування великої кількості кормів), використання кормів, що бродять, запліснявілих і підгнилих, давання кормів, багатих на білки, наприклад вики, люцерни і бобових.

Як вторинне явище, гостре розширення шлунка спостерігається при закупорці кишки каловими масами, грижах (часто пупкових) у підсисних кроленят і молодняка.

Клінічні ознаки. Надмірне збільшення об'єму живота внаслідок наповнення шлунка газами. Кролі пригнічені, втрачають апетит, при огляді легко прощупується напруженість черевної стінки, а при легких ударах пальцями по напруженій стінці чути звуки, що нагадують барабанні. Хворі кролі звичайно лежать на животі.

Хвороба триває кілька днів, нерідко закінчується смертю, якщо не вжито заходів лікування. Смерть настає від задушення внаслідок тиску на легені або від перитоніту (внаслідок розриву стінки шлунка).

Діагноз. Наявність типових клінічних ознак дає змогу правильно поставити діагноз.

Лікування. Дають всередину у водному розчині 0,3—0,5 г молочної кислоти, яка зменшує утворення газу і сприяє розширенню кардіального відділу шлунка і звільненню його від газів, що скупчилися.

При тяжких випадках можна застосувати прокол троакаром, використовуючи товсту голку, якою беруть кров у великих тварин. Гази слід випускати поступово.

Зазначені причини гострого розширення шлунка можуть спричинити здуття кишечника.

Мукоїдний (слизовий) ентерит, або здуття, пов'язане з розладом травлення і звичайно зумовлюється недоброякісністю кормів.

Це захворювання, особливо серед молодняка до 4-місячного віку, може іноді дуже поширитись.

Клінічна картина. При мукоїдному ентериті відмічають втрату апетиту, появу сильної спраги. Такі кролі часто сидять у позі пиття води, що є характерною ознакою при цьому захворюванні (рис. 42).

У хворих тварин спостерігають тьмяні неблискучі очі, деякі здаються косоокими, шерсть скуйовджена і матова.

У деяких хворих кролів спостерігають здуття від газів живота, запор або пронос, з випорожненнями виділяється значна кількість драглистої маси.

У кролів 5—8-тижневого віку ці симптоми можуть тривати від 24 до 72 год і звичайно закінчуються смертю тварини. Однак хвороба може тривати значно довше і не закінчуватись смертю.

При розтині молодих тварин не завжди можна поставити діагноз, особливо у кроленят до 3-тижневого віку. Ця хвороба подібна до будь-якої неспецифічної діареї.

При мукоїдному ентериті шлунок і передня частина тонкого кишечника наповнені водянистим вмістом, а іноді розтягнуті газами; інколи тут виявляють частково розкладений корм. У деяких випадках слизова оболонка тонкого кишечника здається гіперемійованою.

На стінці сліпої кишки часто спостерігаються геморагії, вміст її часто позбавлений нормальної кількості рідини і в той же час поблизу вершини сліпої кишки вміст цього відділу кишечника дуже зневоднений. У деяких кролів при розтині виявляють кров у просвіті тонкого відділу кишечника. В ободовій кишці часто збирається велика кількість світлої, в'язкої слизової маси.

У кролів старшого віку хворобливі явища при достатній тривалості процесу можуть призводити до значних змін. У цьому разі слизова оболонка тонкого кишечника може набувати сирнистого характеру і мати різного розміру виразки, що нерідко зумовлюють перфорацію кишечника.

В інших випадках хворобливі зміни дуже невиразні і не дають змоги диференціювати мукоїдний ентерит від інших розладів травлення, в тому числі і від деяких видів дизентерії.

При цьому немає змія у легенях, печінці або селезінці, за винятком випадків, коли вони з'являються як наслідок вторинних змін.

Лікування. Хворим кролям не дають корму протягом доби. При проносі і запорі їм призначають проносне: глауберове або карлобадську сіль молодняку — 3—4 г, дорослим кролям — 5—6 г.

При проносі через 8—10 год після проносного дають 0,2—0,5 г салолу і одну-дві чайні ложечки дубового відвару. Надалі застосовують таке лікування: до повного видужання дають один раз на день салол 0,2—0,5 г і 2—3 рази на день відвар дубової кори або 1-процентний розчин таніну (1—2 чайні ложечки); згодовуваний овес підсмажують, дають пити вівсяний відвар.

Добрий ефект при проносах дає також застосування синтоміцину в дозі 0,1—0,2 г на день. При здутті хворим кролям дають 5-—8 мл 10-процентіного розчину іхтіолу або 3—5 мл 5-процент-ного розчину молочної кислоти.

Хворим кролям треба давати невеликими порціями свіжу зелену траву. Після 4-денного утримання кролів на такому раціоні їм можна давати і воду, але тільки один раз на день і в дуже невеликій кількості; починаючи з 8-го дня можна давати невелику кількість доброго сіна, найкраще люцернового, але при цьому не треба перегодовувати тварин; з 10—11-го дня можна почати добавляти до раціону невелику кількість зернового корму, поступово збільшуючи його до норми.

Профілактика та заходи боротьби. У кролівницьких господарствах необхідно додержувати правильного режиму годівлі і згодовувати кролям тільки доброякісні корми. Не можна також різко змінювати кормові раціони.

Хворих кролів видаляють із стада, клітки та інвентар дезинфікують. Провадять загальні протиепізоотичні заходи.

Тушки забитих хворих і загиблих кролів знищують, шкурки використовують без обмежень.

Діарея (пронос) — порушення роботи кишкового тракту, що супроводжується виділенням з незначними проміжками ненормально рідких випорожнень. Вона може виникати у кролів будь-якого віку.

Причина. Діарея у свійських кролів часто виникає внаслідок інфекційних, паразитарних та інших захворювань. Вона може також виникати і від ненормальної годівлі, наприклад від раптової зміни раціону.

Клінічна картина. У захворілих кролів настає слабість, з'являються рідкі водянисті випорожнення, останні часто мають неприємний запах. Хворі швидко худнуть, настає сильне виснаження. Шерсть тварини буває забруднена випорожненнями. Сильний пронос часто закінчується смертю протягом 24 год.

Лікування. Хворим кролям потрібно давати кип'ячене молоко і призначати сухий кормовий раціон, до складу якого повинні обов'язково вводити люцернове сіно і суху зернову суміш. У разі гострої діареї рекомендують застосовувати азотнокислий окис вісмуту з слизовим відваром у дозі 0,1—0,25 г на один прийом.

Профілактика та заходи боротьби. Кролів потрібно годувати тільки свіжою зеленою травою. Корм давати щодня невеликими порціями. Не можна годувати кролів зіпсованим і запліснявілим кормом.

Гострий шлунково-кишковий катар підсисних кроленят. Захворювання спостерігають дуже часто у підсисних кроленят. Основними причинами хвороби є зміна молока матері внаслідок її неправильної годівлі або при захворюванні вим'я, а також порушення правил відлучення.

Клінічна картина. Відсутність апетиту, кроленята сидять згорбившись і нерухомо. Захворювання майже завжди супроводжується проносом. Хвороба триває від кількох днів до тижня, у тяжких випадках 2—3 дні і закінчується смертю при явищах судорог.

Лікування. При захворюванні призначають відповідну дієту. Якщо це не допомагає, дають проносне. Кроленятам рекомендують 0,7-процентну кухонну сіль з 3-процентним виноградним цукром.

Профілактика. Слід систематично оглядати вим'я кролиць, які годують, і в разі виявлення захворювання, лікувати їх.

Відлучення молодняка необхідно проводити поступово протягом 3—5 днів, причому у перші дні кроленят слід відлучати від матері на ніч, а потім підсаджувати вдень 2 рази (вранці та увечері) на 2—3 год, а потім 1 раз на день і, нарешті, зовсім відлучати.

Виразково-геморагічний ентерит. Хвороба характеризується утворенням виразок на слизовій оболонці шлунка та кишечника.

Етіологія. Причина захворювання точно не встановлена. Вважають, що хвороба пов'язана з якістю кормів.

С. В. Леонтюк спостерігав цю хворобу у кролів при згодовуванні їм різних кормів і вважає, що вона пов'язана з тим, що в організм тварини потрапляють разом із кормом подразнюючі та отруйні речовини (крупна сіль, протруєне зерно, добрива, отруйні трави тощо), які при зіткненні із слизовою оболонкою спричиняють пошкодження та загибель її клітин, виникнення геморагій та виразок.

Хворі тварини звичайно швидко гинуть.

Клінічна картина. Ознаки хвороби нехарактерні: спостерігають діарею, запор, тимпанію, метеоризм.

Діагноз за життя тварини встановити дуже важко. Звичайно хворобу виявляють при розтині.

При розтині відзначають досить характерні патологоанатомічні зміни; крізь стінку шлунка (рідше кишечника) видно чорні плями (геморагії, виразки) завбільшки від просини до горошини. Слизова оболонка шлунка та кишечника місцями гіперемійована і відшаровується. В окремих місцях вона вкрита виразками (чорні плями). Виразки можуть бути поверховими і більш глибокими, такими, що перфорують м'язовий шар. У шлунку (рідше в кишечнику) часто спостерігають скупчення великої кількості газів.

Лікування. Застосувати систематичне лікування неможливо, оскільки хворобу виявляють посмертно.

Профілактика та заходи боротьби. Провадять загальні для всіх шлунково-кишкових захворювань заходи, основну увагу приділяють якості кормів, їх підготовці до згодовування, а також раціону. Запобігають їх забрудненню домішками та отруйними травами.


2 ПОЇДАННЯ ПЛОДІВ

У практиці часто спостерігають випадки, коли самка поїдає своїх новонароджених кроленят.

Причини поїдання плодів бувають найрізноманітніші. Самка після окролу відчуває велику спрагу і при відсутності води в клітці може загризати і навіть з'їдати свій плід. Недостатність у раціоні вітамінів та мінеральних речовин також може стати причиною поїдання плодів. Іноді самки не годують кроленят, заминають і навіть загризають їх з інших причин: важкі пологи, хворобливе загрубіння сосків, тріщини на сосках, наявність у клітці мертвого кроленяти.

Після окролу у деяких кролиць настає тічка, і вони, перебуваючи у стані сильного збудження, також можуть з'їдати свій приплід. Якщо таку кролицю вчасно покрити, вона заспокоїться і добре вигодує молодняк.

Під час окролу самки звичайно поїдають послід, облизуючи своїх кроленят, і при цьому можуть їх з'їсти, оскільки на тілі кроленят є слиз і кров.

Поїдання плодів можна розглядати як успадкований інстинкт. Так, усі дикі тварини при родах поїдають послід і навколоплідні води, а також мертві плоди, щоб врятувати потомство від хижаків.

Проте не завжди зникнення приплоду з гнізда варто розглядати як поїдання його кролицями. Трапляються випадки, коли новонароджених кроленят з'їдають криси.

Профілактика. Забезпечення повноцінного і збалансованого щодо вітамінів та мінеральних речовин раціону, постійна наявність, особливо до і після окролу, води в клітках.

Під час окролу необхідно стежити за тим, щоб кролиці не розкидали кроленят і щоб ті не виповзали з гнізда, інакше в холодку пору року (при утриманні надворі) вони можуть замерзнути.

Якщо самка окролилася на підлозі, то окріл треба перекласти в маточник (гніздо). Роблять це звичайно після того, як кролиця оближе і погодує кроленят. Перекладати їх у гніздо відразу після окролу не слід, оскільки кролиця може розкидати кроленят або відмовитися їх годувати.

Перед оглядом гнізда ретельно миють руки простим милом. Мити руки туалетним милом не можна, оскільки кролиця, відчувши сторонній запах, може відмовитися годувати кроленят. В такому разі самка викидає малих з гнізда і заминає їх.

Треба дотримуватися обережності і при підкладанні частини окролу до іншої самки. При цьому кроленят очищають від пуху та решток підстилки попереднього гнізда. Видаляють з клітки кролицю і кладуть кроленят до її маточника. Через 15—20 хв, протягом яких кроленята набувають запаху нового гнізда, кролицю повертають у клітку і спостерігають за її поведінкою. В більшості випадків все минає благополучно. Якщо ж кролиця розкидає чужих кроленят, їх потрібно забрати і підсадити до іншої кролиці. Іноді можуть загинути як підкладені, так і її власні кроленята.

Якщо поїдання плодів спостерігають при нормальних умовах утримання і годівлі, таких кролиць необхідно вибраковувати.

Захворювання зубів та їх аномалія. Кролі із захворюванням зубів та їх аномалією погано або зовсім не їдять корму, що звичайно призводить до поступового схуднення та загибелі тварин.

Як правило, загальні симптоми захворювання у кролів (втрата апетиту, виснаження тощо) у практиці не пов'язують із хворобливим станом зубів, особливо кутніх, тому захворювання зубів діагностують рідко і з запізненням. Цьому також сприяють анатомічні особливості ротової порожнини кроля, які не дозволяють провести ретельного огляду.

Особливістю кролів є інтенсивний ріст різців, які звичайно при поїданні твердого корму стираються. Якщо ж ці зуби мають недостатнє навантаження, вони поступово видовжуються, і кріль не може їсти.

Видовження одного з різців може спостерігатися у тих випадках, коли з якихось причин ламається протилежно розташований зуб. Ненормальний ріст верхніх та нижніх різців може бути наслідком неправильного розвитку щелеп.

Лікування недоцільне; таких кролів вибраковують.

3 ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

У кролів часто спостерігають запалення слизової оболонки носової порожнини (серозний, або простудний стану нежить) і запалення легенів.

Серозний, або простудний, нежить. Це захворювання часто простудного характеру. Воно з'являється навесні або восени при різких змінах температури повітря, особливо при протягах. Крім того, це захворювання спостерігають при утриманні кролів у тісних і душних приміщеннях, де повітря, насичене аміачним запахом, подразнює слизові оболонки очей (спричиняючи кон'юнктивіти) і носової порожнини (риніт).

Клінічна картина. При легкому перебігу захворювання поведінка кроля майже не змінюється. На початку захворювання виникає почервоніння слизової оболонки, деяке підвищення вологості в носі, потім значне серозне витікання, що переходить у слизове. Різких змій щодо апетиту і загального стану не спостерігають.

При тяжких формах хвороби тварини дуже пригнічені. Вони втрачають апетит. Температура їх тіла підвищується на 1 —1,5°. Серозне витікання з носа переходить у серозно-гнійне; навколо ніздрів виникають засохлі кірки гною. Дихання утруднюється і часто стає сопучим. Кролі швидко худнуть.

При різкому ослабленні організму спостерігають ускладнення на трахею, бронхи, легені, плевру. У цих випадках загальний стан хворих кролів сильно погіршується і вони гинуть.

Діагноз. За даними клінічної картини встановити захворювання органів дихання у кролів легко.

Лікування. Хворим кролям щодня вводять у кожну ніздрю по 3—5 крапель 1-процентного розчину фурациліну або розчину, що містить в 1 мл 15—20 тис. ОД пеніциліну або по 3—5 крапель екмоновоциліну (1 частина його і 2 частини фізіологічного розчину або перевареної води).

Добру лікувальну дію при цій хворобі проявляє введення всередину сульфадимезину (кроленятам по 0,1—0,2 г, дорослим по 0,3— 1 г на один прийом). У тяжких випадках хвороби вводять внутрішньом'язово пеніцилін (молодняку по 10—ЗО, а дорослим по 40 000— 100 000 ОД) через чотири години 3—4 рази підряд. Можна давати всередину антибіотики: синтоміцин, тераміцин (молодняку 0,25 г, дорослим 0,5—1 г на один прийом).

Профілактика та заходи боротьби. Кролів переводять у сухі, чисті, світлі приміщення, поліпшують годівлю та догляд. Хворих кролів ізолюють і лікують.

При усуненні несприятливих умов хвороба кролів швидко припиняється.

Запалення легень. Це захворювання простудного характеру. Холод й особливо протяги у дощову погоду сприяють появі захворювання.

Клінічні ознаки. У гострих випадках захворювання кролі стають малорухомими. У них знижується апетит, а надалі він і зовсім зникає. Часто спостерігають гарячку. Дихання стає прискореним, утрудненим, у легенях прослухуються вологі хрипи, кашель, двостороннє слизово-гнійне витікання з носа; може спостерігатися серозне або гнійне витікання з очей.

При розтині загиблих тварин легені яскраво-червоні або синювато-чевоні. З них виділяється темна, що не зсілася, піниста кров; легені усіяні численними крововиливами. У найтяжчих випадках майже всі легені за кольором і консистенцією нагадують печінку, у воді тануть. Іноді в паренхімі легень можуть бути розсіяні абсцеси або спостерігаються явища гангренозного розпаду легеневої тканини.

Лікування. Добру лікувальну дію при цьому захворюванні проявляють антибіотики. Внутрішньом'язово вводять розчин пеніциліну по 20 000 ОД на 1 кг живої ваги тварини через кожні 4 год

2 дні підряд. Всередину можна давати норсульфазол, сульфадимезин (молодняку — 0,1—0,3 г, дорослим — 0,5—1 г на один прийом) або' 0,024—0,05 г на 1 кг ваги кроля сульфантролу; підшкірно 2—

3 рази на день вводять екмоновоцилін або пеніцилін (по 15 000— 20 000 ОД на 1 кг ваги кроля) протягом 5—6 днів.

Профілактика та заходи боротьби. Необхідно у кролівницьких господарствах створювати добрі зоотехнічні і ветеринарно-санітарні умови догляду і годівлі всього кролепоголів'я.

Хворих кролів відокремлюють, розміщують в утеплених приміщеннях і поліпшують годівлю, звертаючи особливу увагу на забезпечення їх вітамінним кормом.


Використана література

1. Болезни кроликов. А.П. Гончаров.К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:21:16 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:53:03 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149913)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru