Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту

Название: Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Добавлен 22:40:46 14 января 2008 Похожие работы
Просмотров: 513 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет

Факультет агрономії

Кафедра загального землеробства

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ

Зав. кафедрою, професор,

доктор с.-г. наук Єщенко В.О.

________________________

„____” травня 2007 р.

Дипломна робота

Науковий керівник – професор Єщенко В.О.

Консультант з питань охорони праці __________доцент Березовський А.П.

Умань – 2007

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку грунту (огляд літератури) 4
Розділ 2. Об’єкт досліджень 12
2.1. Ботанічна характеристика ріпаку ярого 12
2.2. Характеристика сорту „Клітинний 1” 12
Розділ 3. Умови і методика проведення досліджень 14
3.1. Ґрунтові умови 14
3.2. Кліматичні особливості регіону досліджень 15
3.3. Погодні умови в роки проведення досліджень 17
3.4. Схема досліду і методика проведення досліджень 19
Розділ 4. Результати досліджень 21
4.1. Водний режим грунту 21
4.2. Щільність грунту 22
4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого 25
4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку 26
4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку 28
Розділ 5. Економічна ефективність вирощування ярого ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку 32
Розділ 6. Організація умов і заходів охорони праці при виконані робіт на посіві і збиранні ярого ріпаку 35
Розділ 7. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні плоскорізного обробітку грунту 37
Висновки і пропозиції виробництву
Список використаних джерел 40
Додатки 45

Вступ

Збільшення виробництва олійних культур в Україні на сьогодні стає гострою проблемою, яка може бути вирішена за рахунок ширшого використання можливості ріпаку.

Зростання популярності ріпаку зумовлено низкою причин. Так, його насіння містить 50% олії, 16-24% білку. Олія використовується, як для харчових, так і для технічних потреб. Ріпак є чудовим попередником для багатьох культур, в тому числі і для озимої пшениці.

В нинішніх економічних умовах з погляду на підвищення цін на енергоносії, добрива і засоби захисту виникають потреби у здешевленні виробленої рослинницької продукції через удосконалення існуючих елементів агротехніки.

Питання при глибину основного обробітку грунту під ярий ріпак розкрите недостатньо, а наявні літературні дані були одержані 20-60 років тому, або стосуються інших грунтово-кліматичних умов. Тому вивченню цього питання і була присвячена дана дипломна робота.

Метою наших досліджень було виявити, як зменшення або збільшення глибини основного обробітку впливає на ріст і розвиток ріпаку ярого.


Розділ 1

Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку грунту

(огляд літератури)

За даними досліджень Л.М. Кононенко та В.О. Єщенка [1] при заміні полицевої оранки плоскорізним розпушуванням відмічається лише деяке погіршення фітосанітарного стану посівів ярого ріпаку за рахунок незначного підвищення їх забур’яненості, яке практично не відбивалось на урожайності. Зменшення глибини оранки чи плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см, як і збільшення до 25-27 см, не зумовлювало істотних змін в урожайності насіння ріпаку ярого, а найнижчим показником врожайності характеризувалися варіанти, в яких обидва способи основного обробітку грунту виконували на глибину 10-12 см.

В.А. Гулідова [2] вважає, що плоскорізне розпушування в системі основного зяблевого обробітку хоча й сприяє економії пального, підвищенню продуктивності праці і зниженню коефіцієнта енергоємності при вирощуванні гороху, але це зниження енерговитрат є невиправданим, тому що корисна енергія економиться за рахунок зниження валової енергії в урожаї і не забезпечує необхідного рівня виробництва насіння.

За даними досліджень А.А. Боронін [3] щільність грунту при зміні глибини обробітку не виходила за межі оптимальної для культур і залежала більше від інших елементів агротехніки.

Способи обробітку грунту неістотно вплинули на зволоженість метрового шару грунту в дослідженнях. Однак, при безполицевому обробітку вологість грунту в орному шарі була дещо вищою, щоб пояснюється меншими втратами вологи за рахунок випаровування з поверхні грунту [3], ніж це було за полицевого обробітку.

За дослідженнями А.В. Кислова на чорноземних і темно-каштанових грунтах найкращі умови водного і повітряного режиму були при оранці на 28-30 см порівняно з плоскорізним обробітком на таку ж глибину, хоч при менших глибинах способи обробітку були практично однакові, тому й рекомендувалось замінити оранку плоскорізним обробітком на 12-14 см [4].

Щербаков В.І., Зуза А.Г., Истоніна Р.Ф. вказували, що запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту в середньому за 7 років по плоскорізному обробітку на час сівби були на 8-21 мм вищими, ніж по оранці [5].

В дослідженнях В.В. Яровенка з співавторами при проведенні оранки і плоскорізного розпушування на 20-22 см вологість грунту істотно не змінювалась по варіантах [6].

За даними Н.А. Старовойтова застосування протягом 10 років різних способів обробітку грунту практично не впливало на складення верхнього 10-сантиметрового шару грунту і накопичення в ньому вологи. Швидкість засвоєння води при довготривалій відсутності оранки не знижувалась, а спостерігалась чітка тенденція до її підвищення порівняно із щорічною оранкою [7].

Дослідження Л.Д. Фоменка, І.М. Науменка [8] показали, що більші запаси вологи були сформовані по безполицевих обробітках порівняно з оранкою, а зменшення глибини полицевого обробітку з 20-22 до 10-12 см не вплинуло негативно на ці показники.

За даними В.М. Крутя [9], зяблевий безполицевий обробіток з одного боку забезпечує високий ґрунтозахисний ефект, сприяє деякому поліпшенню водного режиму, а з іншого – створює несприятливу диференціацію за родючістю оброблюваного шару, ущільнює, підкислює грунт, погіршує його фізичні властивості і загальний фітосанітарний стан грунту і посівів. Але найсуттєвішим недоліком безполицевого обробітку є збільшення забур’яненості.

Н.Х. Грабак [10] відмічає, що безполицевий спосіб обробітку підвищує водопроникність грунту. Застосування безполицевого мілкого та поверхневих обробітків грунту зменшує також непродуктивні витрати вологи на випаровування з поверхні грунту.

Групою дослідників [11] встановлено, що на варіантах з мілким плоскорізним обробітком запаси вологи протягом усього року були вищі порівняно з глибинним обробітком через найповніше її використання.

За В.І. Турусовим [12] збільшення глибини плоскорізного розпушування призвело до зниження запасів вологи в грунті.

В.Т. Кандакієв [13] на дослідному полі Кабардино-Башкирського НДІ с.-г. На чорноземах карбонатних важкосуглинкових встановив, що різні глибини обробітку сприяли доброму збереженню структури грунту, хоч при цьому за всі роки спостереження у варіантах з мілким плоскорізним обробітком. Посіви всіх культур сівозмін були забур’янені більше.

Ю.М. Мохинко [14] в степовій зоні при паровому обробітку надає перевагу неглибокому безполицевому обробітку. В дослідженнях, проведених на Білоцерківській ДСС, встановлено, що запаси вологи в грунті навесні при плоскорізному обробітку на 20-22 та 10-12 см були практично такими ж як і при оранці на 20-22 см.

За результатами досліджень, проведених в північному Степу України встановлено, що дещо більше продуктивної вологи за осінньо-зимовий період нагромаджувалось як під окремими культурами, так і в сівозміні в цілому, при мілкому безполицевому обробітку [15].

В середньому за три роки в шарі 0-10 см перед сівбою порівняно більша кількість продуктивної вологи містилась у варіантах з поверхневим обробітком (13,7-14,7 мм), менша – на фоні глибокого плоскорізного розпушування без попереднього дискування (11,6-11,9 мм). Така ж тенденція спостерігалась і в метровому шарі грунту [16].

Запаси вологи в грунті і забезпечення нею рослин протягом вегетації залежала в основному від погодних умов і менше від глибини основного обробітку. Вологозберігаюча роль неглибокого плоскорізного розпушування проявилась лише в умовах посушливого клімату, що зумовлено збереженням мульчі на полі [17]. Разом з цим за даними І.З. Зінченко і З.І. Зінченко [18], осінній обробіток на глибину 25-27 см сприяв підвищенню весняних запасів продуктивної вологи в метровому шарі грунту порівняно з іншим плоскорізним обробітком у роки з великою кількістю опадів в осінній період. Коли ж в цей період опадів було мало, то глибина безполицевого розпушування не мала ніякого впливу на формування весняних запасів вологи в метровому шарі грунту.

Іншими дослідниками [19] встановлено, що різноглибинний безполицевий обробіток сприяє однаковому накопиченню вологи в осінньо-зимовий і раціональному її використанню у весняно-літній період. Вивчення особливостей водного режиму грунту вказало на те, що в середні за зволоженістю роки вбирання вологи опадів грунтом при глибокому і мілкому безполицевому обробітку складало відповідно 70 і 72 %.

За глибиною промочування грунту за осінньо-зимовий період і накопиченням продуктивної вологи мілке плоскорізне розпушування переважає всі інші обробітки [20], хоч в дослідах Т.М. Брика та інших [21] на запаси продуктивної вологи в паровому полі позитивно впливали й інші способи обробітку грунту. По оранці на 25-27 см в метровому шарі грунту містилось 79,8 мм вологи, по плоскорізному та іншим безполицевим обробіткам цей показник зростав на 10,1-17,5 мм. Більше накопичення вологи відмічено по глибокому обробітку.

Одним із найбільш важливих агрофізичних показників родючості грунту є щільність. Для більшості сільськогосподарських культур оптимальні показники її знаходяться в межах 1,1-1,3 г/см3 . Оптимальна щільність сприяє більш швидкій і дружній появі сходів (в середньому на 2-3 дні), кращому розвитку кореневої системи і наростанню вегетативної маси культур, що в кінцевому результаті сприяє отриманню більш високих врожаїв. Рослини негативно реагують на надмірне розпушування, особливо в період від посіву до появи сходів (висіяне насіння має поганий контакт з грунтом). Переущільнений грунт також погіршує розвиток рослин: коренева система має меншу масу і об’єм (грунт є механічною перешкодою для росту коріння, має меншу кількість пор, заповнених водою та повітрям) [22].

При обробітку на 23-25 см щільність грунту в шарах 0-10 і 10-20 см складала відповідно 1,03 і 1,10 г/см3 , при обробітку плоскорізом на глибину 12-14 см – 1,04 і 1,19 г/см3 відповідно. Глибини плоскорізного обробітку грунту впливали на його щільність переважно в шарах 10-20 і 20-30 см на початку вегетаційного періоду [23].

Дослідження М.К. Шикули та С.В. Назаренка, проведені в грунтово-кліматичних умовах степової зони України показали, що для грунтів рівноважна щільність яких не перевищує оптимальної для даної культури, необхідність в щорічному глибокому обробітку відпадає [24].

За даними В.Г. Трушина та інших [25] в період вегетації культур щільність шару грунту 0-10 см залишалась однаковою у всіх варіантах обробітку (≤1,10 г/см3 ), хоч в інших дослідженнях [26] перед сівбою озимого жита щільність складення верхнього шару грунту (0-10 см) була порівняно більшою (1,18) при глибокому і меншою – при мільчому безполицевому обробітку (1,12 г/см3 ). В нижньому шарі грунту щільність була більшою при зменшенні глибини обробітку .

При проведенні оранки і безполицевого розпушування на чорноземах звичайних в Дніпропетровській області встановлено, що залежно від рельєфу і попередника щільність грунту на початок вегетації рослин ячменю на одних фонах обробітку не виходила за межі критичних величин. Різниця у показниках між варіантами в різні за погодними умовами роки не перевищувала 0,10 г/см3 [27].

А.М. Пестряков вважає, що лише за допомогою глибоких обробітків можна знизити щільність грунту до оптимальних показників, щоб забезпечити належний приріст урожаїв [28].

Дослідженнями В.В. Меліхова та інших [29] встановлено, що оптимальна щільність для культурних рослин становить 1-1,3 г/см3 , що відповідає 50-60% загальної пористості при пористості аерації не нижче 15%. Параметри такого фізичного стану грунту визначають можливі межі мінімалізації обробітку грунту в різних зонах і застосування плоскорізного обробітку [30].

Збільшення глибини плоскорізного обробітку сприяє зменшенню щільності грнуту лише в шарі 20-40 см, а у верхніх шарах за глибиною плоскорізного розпушування щільність грунту залишалась високою [31].

При вивченні різних глибин обробітку на Кримській дослідній станції на чорноземі південному малогумусному встановлено, що щільність грунту у варіанті з плоскорізним обробітком на глибину 12-14 і 25-27 см була практично однаковою і становила в шарі грунту 0-10 см перед входом в зиму 0,92-0,96 г/см3 і в шарі 10-20 см – відповідно 0,98-1,02 і 1,07-1,11 г/см3 . влітку грунт ущільнювався сильніше і щільність шару 0-10 см за мільчого обробітку була більшою на 0,11 г/см3 . Щодо шару грунту 10-20 см, то щільність в обох варіантах утримувалась на рівні 1,11-1,13 г/см3 , не виходячи за межі оптимальної [32].

Т.М. Блісов встановив [29], що при плоскорізному обробітку на 22-24 см відбувалося розпушування грунту – об’ємна маса була в межах 1,03-0,99 г/см3 . при плоскорізному обробітку на 12-14 см, відбувалося ущільнення грунту в нижніх шарах до 1,07 г/см3 .

В дослідженнях Йодко Л.Н., Йодко Г.Е. та інших [30] при мільчих полицевих обробітках агрегатний стан грунту не погіршується і коефіцієнт структурності грунту після обробітку на 10-12 см був дещо нижчий, ніж при обробітку безполицевими знаряддями на 20-22 см, вміст водостійких агрегатів розміром більше 0,22 мм незалежно від глибини обробітку грунту був відносно високий.

А.Н. Коломієць і Н.І. Другон встановили [31], що кількість пилуватих частинок (менше 0,25 мм) при всіх глибинах обробітку була близько 6,2-8%. В цьому випадку коефіцієнт структурності становить 1,33. деяке його зменшення (до 1,19-1,20) було при мілкому розпушуванні (1,05-1,13), що зумовлено збільненням грудочкуватості.

И.И. Исайкин [32] пояснює це тим, що при мільчому обробітку без обертання скиби природній характер складання ґрунтового горизонту залишається незмінним. Поверхневий шар грунту насичений рослинними рештками, добре оструктурюється, тому й не запливає і легше піддається обробітку боронами і культиваторами навесні.

В дослідженнях Н.І. Майстренка із співавторами [33] в посівах ярого ріпаку спостерігалось значне збільшення забур’яненості після мілких плоскорізних обробітків (після глибокого обробітку – 23 шт./м2 по мілких – 152 шт./м2 ). Загальна забур’яненість за ротацію по мілкому плоскорізному обробітку була вищою в 1,4-1,5 рази, ніж по щорічному полицевому глибокому обробітку [34].

Під впливом системного безполицевого обробітку відбувається перерозподіл насіння в межах оброблюваного шару з концентрацією його у верхній 0-10 см частині (65,4-72,6%) і зниження (27,4-34,6%) на глибині 10-20 см. На фоні беззмінної оранки насіння бур’янів розподіляється в орному шарі більш рівномірно: в 0-10 см шарі концентрується 43,6-49,3%, в 10-20 см – 50,7-56,4% [35].

В роботі А.В. Захаренка при мілкому плоскорізному обробітку спостерігалось збільшення забур’яненості посівів польових культур багаторічними бур’янами [36].

Аналіз отриманих даних Г.М. Кочик і А.І. Ворони [37] про засміченість грунту насінням бур’янів показує, що за тривалого поверхневого обробітку плоскорізними знаряддями потенційна засміченість шару грунту 0-5 см підвищується на 40,5-52,7 %.

Забур’яненість посівів – один із основних факторів, що впливають на урожай вирощуваної культури. В ланці зернової сівозміни (пар-озиме жито-яра пшениця) глибини обробітку грнуту при їх вивченні мали однакову ефективність в пригніченні бур’янів, хоч і відмічалось деяке збільшення забур’яненості посівів (на 3,7 шт./м2 ) при мілких безполицевих обробітках порівняно з глибшими [38].

В посівах озимої пшениці кількість однорічних бур’янів за мілкого обробітку була в 4-5,7 рази більшою, ніж по глибокому плоскорізному розпушуванню, хоча бур’яни у всіх варіантах з’являються в кінці вегетації і на урожай не впливали. Різниця в забур’яненості вівса і ріпаку за різних глибин була незначною, що обумовлено не лише механічним обробітком, а і застосуванням гербіцидів. За три роки досліджень виявлено деякі збільшення засміченості багаторічними бур’янами при мілкому плоскорізному обробітку [39].

На фоні мілкого плоскорізного обробітку спостерігалось збільшення кількості багаторічних бур’янів. Якщо при проведенні глибокого обробітку в посівах кукурудзи в середньому за три роки їх кількість нараховувала 0,7 шт./м2 , то при мілкому плоскорізному – 1,7 шт./м2 . В посівах послідуючих культур (ячмінь, конюшина) за мілкого обробітку було відмічено підвищення забур’яненості багаторічними бур’янами [40].

Підсумовуючи огляд літератури, можна зробити висновок, що немає єдиної думки вчених щодо ефективності впливу різних глибин безполицевого обробітку грунту на умови вирощування різних культур і лише більшість дослідників вважають, що зменшення глибини плоскорізного розпушування зумовлює збільшення забур’яненості посівів.


Розділ 2

Об’єкт досліджень

2.1. Ботанічна і біологічна характеристика ріпаку ярого

Ярий ріпак Brassicanapusoleiferaannua - однорічна рослина з родини капустяних.

Вегетаційний період ярого ріпаку становить 95-110 днів. Сходи з’являються на п’ятий-шостий день після висівання і в перші 20-30 днів після сходів стебло росте повільно.

Ярий ріпак – холодостійка рослина, насіння його починає проростати при температурі 1-3О С, а дружні сходи з’являються при температурі 9-12О С. Вони витримують заморозки до мінус 3-5О С, а дорослі рослини – до мінус 8О С.

Ярий ріпак належить до вологолюбних рослин. Найбільше води рослини потребують в період бутонізації – цвітіння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю насіння.

До грунтів ярий ріпак не дуже вибагливий, але кращі врожаї дає на чорноземах і добре підготовлених опідзолених грунтах. Непридатні для нього лише піщані та солонцюваті грунти. Він забирає з грунту багато поживних речовин, тому при внесення добрив значно підвищує врожай.

2.2. Характеристика сорту Клітинний 1

В обидва роки проведення досліджень для сівби використовувався сорт Клітинний 1 створений селекціонерами Українського національного аграрного університету. Основні напрямки використання сорту – олія на харчові цілі та макуха на корм тваринам. Введений до реєстру сортів рослин України в 1999 році і є перспективним для ріпакосіючих регіонів. Відповідає вимогам стандартів сортів (вміст ерукової кислоти 0%, вміст глюкозинонатів до 1,3 % та вмістом олії в насінні – 42,3 %).

Сорт середньостиглий (вегетаційний період 100 днів). За період станційного випробування в умовах Лісостепу даний сорт характеризувався урожайністю насіння 19 ц/га.

Сорт стійкий до вилягання (4,6 балів), осипання (4,2 бали) і посухи (4,2 бали). Хворобами і шкідниками пошкоджується на рівні стандарту: пероноспорозом на 14 %, ріпаковим квіткоїдом 8,1 %.


Розділ 4

Результати досліджень

4.1. Водний режим грунту

Для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно забезпечити їх життєву потребу у воді, тому одним з головних завдань є створення такого водного режиму грунту, який би найбільш повно відповідав більшим запитам культурних рослин.

Ярий ріпак має дрібне насіння, яке заробляється на невелику глибину (до 5 см), тому для проростання потребує наявності вологи у верхньому шарі грунту. Особливо чутливий до нестачі вологи у перший період росту.

Як склалися умови водного забезпечення рослин залежно від глибини плоскорізного обробітку в різні періоди вегетації в нашому досліді видно з аналізу таблиці 3.

Таблиця 3

Вміст доступної вологи в метровому шарі грунту під посівами ярого ріпаку на фоні плоскорізного розпушування, мм

Глибина обробітку, см Роки
2004 2005 Середнє
На початок вегетації
10-12 170,5 190,0 180,3
15-17 170,9 191,1 181,0
20-22 172,0 193,8 182,9
25-27 172,9 194,6 183,8
В середині вегетації
10-12 77,1 112,2 94,7
15-17 79,0 114,3 96,7
20-22 79,9 118,8 99,4
25-27 80,9 120,2 100,6
На кінець вегетації
10-12 100,2 77,4 88,8
15-17 99,9 74,5 87,2
20-22 99,6 72,1 85,9
25-27 98,2 70,6 84,4

Так, на час сівби ріпаку запаси доступної вологи в метровому шарі грунту в 2004 році складали 170,5-172,9 мм, а в 2005 році коливалися від 190,0 до 194,6 мм. В обидва роки досліджень спостерігається тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини обробітку.

На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році – 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим – 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.

До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. – 8,0 мм.

До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.

4.2. Щільність грунту

Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.

Таблиця 4

Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3

Глибини обробітку Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30 0-30
2004 рік
10-12 1,11 1,28 1,30 1,23
15-17 1,09 1,26 1,28 1,21
20-22 1,07 1,24 1,26 1,19
25-27 1,06 1,22 1,27 1,18
2005 рік
10-12 1,22 1,29 1,31 1,27
15-17 1,20 1,27 1,29 1,25
20-22 1,19 1,26 1,28 1,24
25-27 1,19 1,24 1,27 1,23
Середнє за два роки
10-12 1,17 1,29 1,31 1,25
15-17 1,15 1,27 1,29 1,23
20-22 1,13 1,25 1,27 1,22
25-27 1,13 1,23 1,27 1,21

В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см3 .

В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см3 . В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см3 . дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.

На середину вегетації 2004 році (табл. 5) щільність у всіх шарах грунту в цілому по досліду порівняно із вихідними показниками дещо збільшилась а в 2005 році це стосувалось тільки шарів 20-30 см і в окремих варіантів в шарі 10-20 см.

Таблиця 5

Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3

Глибини обробітку Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30 0-30
2004 рік
10-12 1,23 1,28 1,32 1,28
15-17 1,24 1,30 1,34 1,29
20-22 1,25 1,31 1,36 1,31
25-27 1,27 1,33 1,35 1,32
2005 рік
10-12 1,15 1,27 1,33 1,25
15-17 1,20 1,28 1,33 1,27
20-22 1,22 1,31 1,35 1,29
25-27 1,24 1,33 1,35 1,31
Середнє за два роки
10-12 1,19 1,28 1,33 1,27
15-17 1,22 1,29 1,34 1,28
20-22 1,24 1,31 1,36 1,30
25-27 1,26 1,33 1,35 1,32

В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.

Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.

4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого

Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.

Таблиця 6

Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку

Глибина обробітку, см Шар грунту, см
0-10 10-20 20-30
млн. шт./га % млн. шт./га % млн. шт./га %
2004 рік
10-12 301,5 41 290,3 39,5 143,3 19,5
15-17 342,5 46,6 253,3 34,5 138,5 18,9
20-22 357,5 48,3 242 32,7 140 18,9
25-27 391,3 52,7 221,5 29,8 129,5 17,4
2005 рік
10-12 247,9 44,6 218,4 39,3 106,2 19,1
15-17 268,2 48,5 195,2 35,3 100,6 18,2
20-22 286,7 51,4 174 31,2 97 17,4
25-27 302,6 54,1 166,1 29,7 90,6 16,2
Середнє
10-12 274,7 42,8 254,4 39,4 124,8 19,3
15-17 305,4 47,6 224,3 34,9 119,6 18,6
20-22 322,1 49,9 208 32 118,5 18,2
25-27 347,6 53,4 193,8 29,8 110,1 16,8

Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.

Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.

В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).

В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.

4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку

Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.

Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.

Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування

Глибина обробітку, см Кількість бур’янів, шт./м2
всього в т.ч. багато річних всього в т.ч. багато річних всього в т.ч. багато річних
на початку вегетації в середині вегетації в кінці вегетації
2004 рік
10-12 59,2 1,6 109,2 2,8 97,2 3,2
15-17 60,4 1,3 98,4 2,4 82,4 2,9
20-22 65,6 0,9 94,8 1,9 88,8 2,3
25-27 67,6 0,7 87,6 1,2 71,6 2,0
2005 рік
10-12 76,1 1,1 114,8 1,7 75,9 2,0
15-17 80,9 0,7 104,4 1,2 57,9 1,3
20-22 86,8 0,5 103,2 0,7 55,5 0,9
25-27 94,8 0,5 98,8 0,6 51,0 0,8
Середнє
10-12 67,7 1,4 112 2,3 86,6 2,6
15-17 70,7 1,0 101,4 1,8 70,2 2,1
20-22 76,2 0,7 99 1,3 72,2 1,6
25-27 81,2 0,6 93,2 0,9 61,3 1,4

Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2 , а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2 . Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.

В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.

На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур’яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.

Кількість багаторічних бур’янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.

Можна відмітити тенденцію до зменшення забур’яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.

На кінець вегетації великої різниці в забур’яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур’янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур’яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.

4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку

Зміна в деякій мірі агрофізичного стану грунту та водного режиму, а також рівня забур’яненості посівів, яка відбувалася під впливом різних глибин основного обробітку могла вплинути також і на ріст рослин та формування врожаю ріпаком ярим.

Як видно з таблиці 8, впродовж обох років досліджень чітко відмічається тенденція до зменшення всіх показників, які характеризують наростання вегетативної маси на час цвітіння, із зменшенням глибини обробітку.

Таблиця 8

Вплив різних глибин плоскорізного розпушування на формування вегетативної маси рослин ярого ріпаку

Глибина обробітку, см Густота рослин, шт./м2 Висота рослин, см Площа листя, см2
2004 рік
10-12 231 78,6 326
15-17 235 82,4 327
20-22 242 84,8 350
25-27 244 88,8 363
2005 рік
10-12 224 85,8 189
15-17 228 87,7 197
20-22 234 90,3 202
25-27 237 95,6 209
Середнє
10-12 228 82,2 257
15-17 232 85,1 262
20-22 238 87,6 276
25-27 241 92,2 286

Так, густота рослин впродовж 2004, 2005 і в середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см зменшувалась відповідно на 2,9; 2,6 і 2,5 %, а коли глибина такого обробітку зменшувалась з 20-22 до 10-12 см, то це зменшення збільшувалось відповідно до 4,5, 4,3 і 4,2 %.

При збільшенні з контрольної глибини плоскорізного розпушування до 25-27 см, густота рослин в 2004 році зростала тільки на 0,8 %, в 2005 році – на 1,3 %, а в середньому за два роки – на 1,25.

Аналогічна закономірність відмічалась і стосовно висоти рослин, яка із зменшенням глибини обробітку з 25-27 см до 10-12 см знижувалась в 2004 році на 11,5 %, в 2005 році – на 10,3 % і в середньому за два роки – на 10,8 %. Незначно знижувалась висота рослин за умови, коли глибина плоскорізного розпушування зменшувалась з 20-22 до 15-17 см. При цьому в середньому за два роки висота рослин зменшилась тільки на 2,5 см або на 2,8 %.

Те ж стосувалось і площі листя на рослині, яка зі зменшенням глибини плоскорізного розпушування з 25-27 до 10-12 см зменшувалась в середньому за 2004-2005 роки на 10 см або 10,8 %, а коли глибину обробітку зменшували з 20-22 до 15-17 см, то цей показник зменшувався лише на 2,5 см або на 2,8 %.

Гірше наростання вегетативної маси ріпаку на фоні мільчих обробітків грунту з осені не могло відбитись на формуванні врожаю насіння. Доказом цього є дані про урожайність ріпаку впродовж обох років досліджень (табл. 9), згідно яких можна зробити висновок – вона знаходилась в прямій залежності з кожним показником таблиці 8. Отже, можна було б зробити висновок, що з поглибленням плоскорізного обробітку грунту урожайність насіння ріпаку зростала і навпаки.

Таблиця 9

Урожайність насіння ярого ріпаку на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування, ц/га

Глибина обробітку, см Роки
2004 2005 Середнє
10-12 15,9 17,4 16,6
15-17 17,0 18,3 17,7
20-22 17,7 19,0 18,4
25-27 18,2 19,3 18,7
НІР0,95 1,80 2,86

При аналізі урожайності ріпаку по роках з виведенням істотності різниці між варіантами слід відмітити, що в 2004 році істотною вона була тільки між крайніми варіантами, тобто між глибинами плоскорізного обробітку на 25-27 см і 10-12 см на користь першого варіанту. Коли ж в виводили різницю між контрольним і дослідними варіантами, то виходить, що з поглибленням обробітку урожайність ріпаку неістотно підвищувалась, а при зменшенні глибини плоскорізного розпушування вона неістотно знижувалась.

Те ж саме стосувалось і 2005 року за тією різницею, що в цей рік дослідження неістотно залишалась і різниця між урожайністю ріпаку у варіантах з найглибшим і наймільчим основним обробітком грунту.

В середньому за два роки досліджень від збільшення глибини контрольного обробітку на 5 см урожайність насіння підвищувалась лише на 0,3 ц/га, а від його зменшення на 5 і 10 см цей показник знижувався відповідно на 0,7 і 1,8 ц/га. Все це добре корелювало зі станом надземної маси рослин на даних варіантах досліду.


Розділ 5

Економічна ефективність вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку грунту

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Вітчизняні технології більшості сільськогосподарських культур, як правило, досить енергоємні. Одним із шляхів зменшення затрат на виробництво сільськогосподарської продукції є міінімалізація обробітку грунту, яка ґрунтується на зменшенні глибини основного обробітку та впровадженні плоскорізного обробітку грунту.

В.А. Гулідова вважає [2], що плоскорізне розпушування в системі основного обробітку хоча й сприяє економії пального, підвищенню продуктивності праці і зниженню коефіцієнта енергоємності при вирощуванні гороху, але зменшення енерговитрат є невиправданим, тому що зменшення витрат корисної енергії відбувалось за рахунок зниження валової енергії в урожаї і не забезпечувала необхідного рівня виробництва насіння.

Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування в нашому досліді представлені в таблиці 10.

Розрахунки економічної ефективності вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку в нашому досліді представлені в таблиці 10. Їх аналіз показує, що при зменшенні глибини обробітку на 5 і 10 см відносно контрольного варіанту матеріально-грошові витрати зменшуються на 31 грн./га та 18 грн./га, а при збільшенні глибини до 25-27 см – витрати зросли на 27 грн./га.


Таблиця 10

Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного розпушування (середнє за 2004-2005 рр.)

Показники Контроль (20-22 см) Варіанти
10-12 см 15-17 см 25-27 см
Урожайність з 1 га, ц 18,4 26,6 17,7
Прибавка врожаю, ц -1,8 -0,7 0,3
Матеріально-грошові витрати на 1 га, грн. 1105 1074 1087 1132
В т.ч. додаткової продукції, грн. -116 -4,3 18
Собівартість 1 ц, грн. 60,1 64,7 61,4 60,5
Ціна реалізації 1 ц, грн. 120 120 120 120
Вартість валової продукції, грн. 2208 1992 2124 2244
В т.ч. додаткової продукції, грн. -216 -84 36
Умовно чистий прибуток, грн. 1103 918 1037 1112
В т.ч. додаткової продукції, грн. -100 -41 18
Рівень рентабельності, % 99,8 85,5 95,4 98,2

А собівартість 1 ц продукції знижувалась при збільшенні глибини обробітку. Але собівартість валової продукції порівняно з контрольним варіантом у варіанті на глибину 10-12 см була меншою на 216 грн./га, та на 84 грн./га при плоскорізному розпушуванні на 15-17 см. А при збільшенні глибини обробітку вартість валової продукції збільшувалась на 36 грн./га. Умовно чистий прибуток в досліджуваних варіантах був меншим при мілкому обробітку, порівняно з контрольним, при збільшенні глибини у варіанті на 25-27 см збільшується на 9 грн./га порівняно з контролем.

Рівень рентабельності у варіанті з мілким обробітком нижче контрольного. При розпушуванні на 15-17 см рівень рентабельності був на 4,4 % нижчим за контрольний варіант. При збільшенні глибини до 25-27 см порівняно з контрольним рентабельність зменшувалась тільки на 1,6 %.

Порівнюючи контрольний варіант та найглибший обробіток, треба відмітити зростання усіх показників крім рентабельності (вона зменшувалась).

Найбільший рівень рентабельності нам дав контрольний варіант. Варіант з мілким обробітком знижував рівень рентабельності, збільшував собівартість продукції, що не дає підстави рекомендувати його виробництву.

Хоча показники економічної ефективності при обробітку на 15-17 см були дещо гіршими за контрольний варіант, але за умови, що ціни на енергоносії будуть зростати, перевага залишається за мільчим обробітком. До переваг мільчого обробітку також можна зарахувати зменшення затрат часу роботи агрегату на виконання основного обробітку грунту, кількості паливно-мастильних матеріалів та праці людини на одиницю площі завдяки збільшенню норм виробітку на агрегат. Тому рекомендувати обробіток грунту на 15-17 см або 20-22 см виходячи лише з економічної ефективності вирощування не можна. Для цього треба враховувати дані попередніх розділів.


Розділ 6

Організація умов і заходів охорони праці при виконанні робіт та посіві і збиранні ярого ріпаку

З метою збереження здоров’я механізатора та допоміжного персоналу необхідно звести до мінімуму дію шкідливих факторів. Для цього проводиться цілий ряд організаційних заходів. Так, перед початком робіт проводять первинний та повторний інструктаж, відповідно з вимогами „Типового положення про навчання зпитань охорони праці”, ДНАОП 000-4.12.99. Перед посівом та збиранням в господарствах створюється комісія, яка перевіряє справність систем керування, пускових засобів, наявність аптечки, засобів гасіння пожежі та їх відповідність вимогам ГОСТ 12.2-019-86 ССБТ. До її складу входять головний агроном, головний інженер, інженер з техніки безпеки, механізатор. На основі рішень комісії дається допуск сільськогосподарським агрегатам до роботи. Для організації і відпочинку в полі обладнується спеціальне місце відпочинку, або пересувний вагончик з умивальником, милом, рушником, питною водою та медичною аптечкою.

При посіві ярого ріпаку агрегатами у складі ЮМЗ-6 і сівалки СЗТ-3,6 шкідливими факторами для людини є виділення від пестицидів і мінеральних добрив, а також пилові часточки у вітряну погоду. Сівалка повинна бути обладнана захисними кожухами для унеможливлювання намотування робочого одягу на рухому частини сівалки. Також перевіряють чи добре закріплена підніжка, наявність крищок та ручок на кришках ящиків.

Під час посіву в сухий грунт працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря, підвищеного рівня шуму, який може досягти 110 дБ при нормі 85 дБ. Завантаження сівалки насінням та добривами повинно проводитися за допомогою засобів механізації. На кожному агрегаті повинні бути лопатка для розрівняння протруєного зерна, засоби для очищення робочих органів і металеві дротини для очищення висівних апаратів.

Всі працівники забезпечуються спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту. Працюючим на сівалках видаються халати, окуляри ПО-1 або ПО-2, а для захисту органів дихання – респіратор РПГ-67 з патроном „А”. Рух агрегату можна починати після подачі сигналу трактористам і одержання сигналу у відповідь від старшого на посівному агрегаті.

Для збирання ріпаку використовують такі сільськогосподарські машини для скошування у валки СК-5 та обмолот валків. Відвіз насіння на тік – Газ-53А.

Перед початком збиральних робіт керівниками підприємств мають бути проведені такі організаційні заходи:

–проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки;

–закінчена підготовка збирально-транспортних засобів;

–організовані ланки технічного обслуговування;

підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач.

При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.

Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі агрегати і перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори або обладнуються пересувні вагончки на відстані 100 м від проведення робіт, які обладнуються умивальником, милом, рушником, питною водою та медичною аптечкою. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів та іншої техніки. Така організація роботи сприяє високопродуктивній праці і збереженню здоров’я механізаторів.

Також, слід відмітити деякі недоліки, які допускаються в підприємстві при організації роботи з охорони праці. Так, існують конструктивні недоліки машин, знарядь, механізмів, в тому числі відсутність запобіжних пристроїв, в роботі допускається експлуатація машин, механізмів, не дообладнаних захисними пристроями і в несправному стані.

Для усунення недоліків по охороні праці в підприємстві потрібно:

–поширити контроль за дотриманням техніки безпеки під час роботи;

–перевіряти знання механізаторів і інших працівників правил техніки безпеки;

–стежити за технічним станом і укомплектуванням техніки;

–краще дотримуватись вимог правил техніки безпеки при виконанні всіх робіт, а особливо при збиранні врожаю, так як саме в цей період було зафіксовано найбільше порушень вимог охорони праці;

–забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту, які ще не вичерпали свій ресурс придатності та стежити за їх використанням працівників під час виконання небезпечних робіт.


Розділ 7

Охорона навколишнього середовища при застосуванні плоскорізного обробітку грунту

Охорона навколишнього середовища згідно з Законом України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 27 грудня 1997 р. Повинна в першу чергу забезпечити виробництво екологічно безпечних продуктів харчування з розумним використанням грунтів, які можна вважати родючою плівкою планети Земля. Грунти, писав свого часу геніальний російський вчений М.В. Ломоносов у трактаті „О слоях земных”, утворилися „... от согнития животных и растительных тел... довготою времени”.

В.В. Докучаєв у роботах про грунти вперше розглядав їх як динаміку, а не систему. Він довів, що грунти – це живий організм.

До складу грунтів входять чотири важливих структурних компоненти: мінеральна основа (50-60% загального складу грунту), органічна речовина (до 10%), повітря (15-20%) і вода (25-35%).

Вважається, що ґрунтовий покрив – це найцінніший і незайманий природній ресурс, нагромадження сонячної енергії, основа життя рослин, тварин і людини. Тому людина повинна дбати про грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва.

Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур є однією з ланок ґрунтозахисної системи землеробства. Ріст і розвиток рослин, а значить і рівень урожайності культур залежить від поєднання факторів родючості – поживного, водного, теплового та повітряного режимів, які створюються системами обробітку грунту, удобрення й захисту рослин. Комплексне поєднання цих трьох систем є технологією вирощування сільськогосподарських культур.

Найбільш важливою ланкою ґрунтозахисних технологій є система ґрунтозахисного безплужного обробітку грунту, яка включає такі прийоми, як плоскорізний обробіток і чизельне розпушування.

Для кожної зони, підзони, області з іншими грунтово-кліматичними умовами, рельєфом, структурою, посівних площ потрібен свій набір машин і знарядь для безплужного обробітку грунту. Плоскорізні знаряддя краще працюють на легких і середніх за механічним складом грунтах. На важких грунтах вони працюють гірше, можуть перекошуватися, вглиблюватися, утворювати брили. Для ефективної роботи плоскорізів потрібен не перезволожений грунт. Ці дві обставини і зумовлюють застосування плоскорізів у посушливій зоні, в районах недостатнього і нестійкого зволоження, на супіщаних і суглинкових грунтах, а також у підзоні достатнього зволоження на піщаних і супіщаних грунтах західного Полісся з його надмірним зволоженням і поверхневим оглеєнням грунтів порівняно непогано працюють плоскорізи.

Отже, застосування ґрунтозахисних технологій, які ґрунтуються на безплужному обробітку грунту, а також відмові від пестицидів дає змогу виробляти екологічно чисту продукцію рослинництва й тваринництва. Це й буде початковим етапом біологічного землеробства. Нині до впровадження безплужного обробітку повинна використовуватись та техніка, яка вже є, серійно випускається промисловістю, але уже подальшого вдосконалення загальних і регіональних систем ґрунтозахисного безплужного землеробства потрібні знаряддя плоскорізного типу, які дають змогу вести безполицевий обробіток грунту на глибину 5-6 см. потрібні плоскорізи-глибокорозпушувачі, які добре розпушують грунти важкого механічного складу, а також плоскорізи-щілинувачі для силових грунтів.

Для глибокого безполицевого розпушування застосовують плоскорізи-глибокорозпушувачі КПГ-2,2, КПГ-250, КПГ-2-150, КПУ-400, ПГ-3-100, РУН-4. Вони забезпечують обробіток грунту без перевертання скиби на глибину від 10 до 30 см. Нині розпочався етап третього покоління плоскорізної техніки. На зміну культиваторам-плоскорізам другого покоління прийшли культиватори-плоскорізи КПШ-4, КПШ-9, КПШ-5, ОПТ-3-5, використання яких дозволить помітно знизити антропогенне навантаження на грунт і захистити його від подальшої деградації.


Висновки

Виходячи з результатів дворічних досліджень по вивченню глибини плоскорізного обробітку грунту під ярий ріпак можна зробити такі висновки:

1.На час сівби ріпаку ярого в обидва роки досліджень спостерігалась лише тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини плоскорізного обробітку, коли різниця за цим показником в середньому за два роки між варіантами і найбільшою і найменшою глибиною не перевищувала 3,5 мм.

2.Щільність грунту у шарі грунту 0-10 см перед сівбою ріпаку ярого на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної і сприяла появі дружніх сходів та початковому росту молодих рослин, хоч збільшення глибини обробітку сприяло деякому зниженню показників щільності. До середини вегетації спостерігається тенденція до збільшення щільності грунту із збільшенням глибини обробітку.

3.Збільшення глибини плоскорізного розпушування призводило до збільшення кількості мало річних бур’янів у посівах ріпаку ярого на початку вегетації та до їх зменшення на період цвітіння та до кінця вегетації культурних рослин.

4.Зменшення глибини безполицевого обробітку призводило до помітного зростання кількості багаторічних бур’янів протягом всієї вегетації ріпаку ярого.

5. Кінцева густота рослин більшою була на варіантах із глибшими обробітками, де дещо більшою була також висота рослин та площа їх листкового апарату.

6.Зменшення глибини плоскорізного розпушування із 20-22 до 10-12 см в один рік досліджень із двох призводило до істотного зниження рівня врожайності ріпаку ярого, а зменшення глибини обробітку до 15-17 см, як і збільшення його до 25-27 см, жодного року не призводило до істотних змін рівня врожаю.

7.Найбільш економічно вигідним виявився контрольний варіант, рівень рентабельності в якому був найвищим, хоча варіанти з обробітком на 15-17 см та 25-27 см мало відрізняється від контролю, тому варіант плоскорізного розпушування на 15-17 см можна рекомендувати виробництву без істотного зниження врожайності насіння та без додаткових затрат на отримання одиниці продукції.


Список використаних джерел

1. Кононенко Л.М., Єщенко В.О. Умови формування та рівень урожайності ріпаку ярого за різних способів і глибин основного обробітку грунту//Зб. наук праць. С. 72-76.

2. Гулідова В.А. Економія затрат енергії при вирощуванні гороху// Землеробство. – 2003. – № 1. – С. 21.

3. Боронін А.А. Обработка почвы под зерновые в севообороте//Земледелие. – 2003. – №4. – С. 14-15.

4. Кислов А.В.: Важкі агротехнічні рекомендації для орендаря// Землеробство. – 2003. – №5. – С. 15-16.

5. Щербаков В.И., Зузи А.Г., Истотин Р.Ф. Совершенствовать основную обработку черноземов в Донбасе//Земледелие. – 1984. – №11. – С. 18-20.

6. Яровенко В.В. Осенний Н.Г., Терещенко П.К., Криворотов В.И. Для предупреждения эрозии//Земледелие. – 1984. – №12. – С. 17-20.

7. Старовойтов Н.А. Оптимизация обработки почвы в зернотравяном севообороте//Земледелие. – 1984. – №12. – С. 14-16.

8. Фоменко Л.Д., Науменко М.Д. Совершенствование обработки почвы в Полесье УССР//Земледелие. – 1986. – №4. – С. 27-29.

9. Круть В.М. Обробіток грунту під зернові культури//Вісник Дніпропетровського ДАУ. – 2002. – №2. – С. 24-26.

10. Н.Х. Грабак. Поліпшення обробітку в Степу// Вісник аграрної науки. – 2003. – №3. – С. 12-13.

11. Михновская А.Д., Бульгин С.Ю., Коваленко А.П. Комбинированная обработка на склонах//Земледелие. – 1984. – №12. – С. 20-21.

12. Турусов В.И. Основная обработка почвы и продуктивность подсолнечника//Земледелие. – 2004. – №2. – С. 24.

13. Кандакієв В.Т. Списувати плуг –це витрати//Землеробство. – 1996. – №4. – С. 23-24.

14. Мохинко Ю.М. Нове в основному обробітку грунту в степовій зоні Східного Сибіру//Землеробство. – 2001. – №2. – С. 8.

15. Якименко В.Н., Тяселько В.Л., Кирилюк Г.П., Одреховський А.Ф., Сирота В.Г., Петрова Е.Т., Климчик Н.Н. Система основной обработки почвы в свекловичном севообороте//Земледелие. – 1985. – №6. – С. 50-52.

16. Лебідь Є.М., Льоринець Ф.А., Десятник М.М. Ефективність чизельного обробітку грунту в зернопросапній сівозміні//Вісник аграрної науки. – 2002. – №2. – С. 13-16.

17. Хабибрахнанов Х.Х., Лотдоуллин Р.В. Обработка почвы в занятом пару//Земледелие. – 1990. – №7. – С. 64-65.

18. Зинченко И.Г., Зинченко С.И. Новый способ безотвальной обработки почвы//Земледелие. – 1990. – №2. – С. 58-60.

19. Бенедичук Н.Ф., Леринец Ф.А. Севооборот и обработка почвы//Земледелие. – 1991. – №8. – С. 57-60.

20. Зинченко В.И., Кравчук Ю.И. Почвозащитная обработка солонцових земель в Крыму//Земледелие. – 1990. – №11. – С. 35-36.

21. Брик А.Д., Белицкая Г.В., Влажность и урожай озимой пшеницы//Земледелие. – 1990. – №11. – С. 37.

22. Литвинов Б.В. Регулирование плотности песчаных почв в системе предпосевной обработки//Земледелие. – 1976. – №3. – С. 45-46.

23. Парид І.А., Шевченко М.С., Горбатенко А.І., Горобець, А.Г. Мінімалізація обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур//Вісник аграрної науки. – 2004. – №4. – С. 11-14.

24. Шикула Н.К., Назаренко Г.В. Минимальная обработка черноземов и воспроизводство их плодородия. – М.: Агропромиздат, 1990. – 318 с.

25. Трушин В.Ф., Мингаев С.К., Малиничев С.А. Опыт минимализации обработки почвы на среднем Урале//Земледелие. – 1990. – №1. – С. 60-63.

26. А.М. Пестряков. Оптимизация способом обработки почвы в Рязанской области//Земледелие. – 2003. – №6. – С. 12-13.

27. Мелихов В.В., Шишлянников И.Д. Обработки почвы в плодосменных севооборотах//Земледелие. – 2003. – №6. – С. 10-12.

28. Зинченко И.Г. Эффективное средство в борьбе с сорняками//Земледелие. – 1976. – №10. – С. 29-31.

29. Блісов Т.М. Вравнение нулевой и традиционных обработок//Земледелие. – 1990. – №5. – С. 57.

30. Иодко Л.Н., Иодко Г.Е., Зяблицев Ю.В., Коммир О.В. Преимущество безотвальной обработки пара неоспоримо//Земледелие. – 1990. – №1. – С. 63-64.

31. Коломиец Н.В., Друган Н.И.. Глубокая обработка – лучше//Сахарная свекла. – 1990. – №5. – С. 9-11.

32. Исайкин И.И. Опыт освоения адаптивной системы обработки почвы Мордовии//Земледелие. – 2003. – №4. – С. 10-11.

33. Майстренко Н.И., Воронин Б.Н., Яремин А.В., Майстренко О.Г. Азотный режим почвы при безотвальных обработках//Земледелие. – 1993. – №4. – С. 8.

34. Йолов А.В. Основная обработка черноземов//Земледелие. – 1991. – №11. – С. 53-56.

35. Ворона Л.І, Кочик Г.М., Мисловська О.І. Залежно від обробітку//Захист рослин. – 2002. – №5. – С. 11.

36. Захаренко А.В. обработка почвы и засоренность посевов//Земледелие. – 1997. – №1. – С. 20-22.

37. Кочик Г.М., Ворона Л.І. Роль агротехнічних заходів//Каранти і захист рослин. – 2002. – №7. – С. 28-30.

38. Дусаев Х.Б. Безотвальная обработка почвы в Передуралье//Земледелие. – 1990. – №11. – С. 56-57.

39. Воронин Б.Н., Майстренко Н.Н., Еримин А.В., Майстренко О.Г.Плоскорезная на дерново-подзолистой почве//Земледелие. – 1992. – №3. – С. 24.

40. Борона В.П., Буткалик Т.Е., Чекалюк Т.М. Минимализация обработки почвы не снижает продуктивность севооборота//Земледелие. – 1991. – №11. – С. 52-53.

41. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Редкол.: М.В. Зубець (голова) та ін. – К.: Логос, 2004.

42. Научно обоснованная система земледелия в Черкасской области. – Черкассы: Облролтграфиздат, 1988. – 171 с.

43. Визначення щільності складення грунту – ДСТУ ISO 11272-2001. Національні стандарти України.

44. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії.– К.: Вища школа. 1994.– 334 с.

45. Ступаков В.П. Довідник по бур’янах. – К.: Урожай, 1977. – 152 с.

46. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії.– К.: Дія. – 2005.– 288 с.

47. Войнович О. Про шляхи поліпшення профілактичної роботи з питань охорони праці від час проведення осінньо-польових робіт в АПК України в 2006 р. – Техніка АПК. – 2006. – №11. – С. 31-32

48. Мазна Р. Проблеми безпеки праці в аграрному секторі. Охорона праці. – 2006. – №4. – С. 20-22.

49. Ханенко П. „Зібрати урожай без втрат”. Охорона праці. – 2006. – №7. – С. 30-31.

50. Про стан безпеки під час проведення збиральних робіт. Безпека життєдіяльності. – 2006. – №10-11. – С. 10-12.

51. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК. – Суми.: Університетська книга. – 2006.

52. Покромівного С.Ф. Економіка підприємств. К.: КНЕУ. – 2000.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:20:25 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:51:16 28 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149898)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru