Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Підбір чергування культур в сівозмінах

Название: Підбір чергування культур в сівозмінах
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: курсовая работа Добавлен 01:51:14 21 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 8821 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Природно–економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

1.2 Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання

1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства

1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої для освоєння

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

4. Система обробіток ґрунту в полях сівозміни

5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами на полях сівозміни

5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур`янами в сівозміні

5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур`янами

5.3Біологічні заходи боротьби з бур`янами

Висновок

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Багатовіковий досвід землеробства показує, що при беззмінному обробленні більшості сільськогосподарських культур їх врожайність знижується. І в сучасних умовах, незважаючи на комплексну хімізацію, механізацію, меліорацію землеробства, запобігти цьому зниженню поки не вдається, хоча з позицій спеціалізації землеробства беззмінні посіви були б економічно дуже вигідні. Особливо різке зниження врожаю дають беззмінні посіви цукрового буряка, соняшника, льону, зернобобових і інших культур.

Підвищення родючості і врожайності сільськогосподарських культур можливе лише при запровадженні науково обґрунтованої системи землеробства, що забезпечує комплекс взаємопов`язаних агротехнічних, меліоративних і організаційно – господарських заходів , які забезпечують інтенсивне і найбільш раціональне використання сільськогосподарських угідь, вирощування врожаїв різних культур та підвищення родючості ґрунту.

Серед агротехнічних заходів найбільш важливими є:

1. Впровадження та освоєння науково обґрунтованих сівозмін;

2. Впровадження системи раціонального обробітку ґрунту в полях сівозмін;

3. Застосування системи заходів боротьби з бур`янами.

Наявність у сівозміні культур з різною тривалістю вегетаційного періоду і з різною технологією оброблення дає можливість розвантажити періоди напружених робіт під час посіву і збирання, рівномірніше використовувати робочу силу і техніку і виконати всі польові роботи в оптимальний термін і при високій якості. Правильна організація системи сівозмін у господарстві з урахуванням особливостей землекористування створює передумови для високопродуктивного використання широкозахватної техніки й інших засобів виробництва, для успішного впровадження підрядної й інших прогресивних форм організації праці.

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування культур, а при необхідності і парів у часі та на території. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування називають схемою сівозмін. Кожна сівозміна має певну кількість певну кількість нарізаних і закріплених у натурі полів. Для ефективного використання техніки в кожному полі доцільно розміщувати одну культуру. Поле сівозміни, в якому вирощують кілька культур, називають збірним полем. Кожна сівозміна складається на основі запланованої для неї структури посівних площ. Структура посівних площ – це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур.

Щоб визначити місце культур, або попередників, необхідно враховувати народногосподарське значення культури, її біологічні особливості, технологію вирощування та природно – економічні умови господарства. Попередники по різному впливають на умови росту, розвитку і врожайність наступних культур, в зв`язку з цим усі попередники поділяють на добрі та недопустимі.

Розробляючи систему обробітку ґрунту в полях сівозміни, слід враховувати особливості ґрунтового покриву кожного поля, біологічні особливості культур та вказати шляхи мінімізації обробітку ґрунту. Запроектована система заходів боротьби з бур`янами в полях сівозміни повинна ефективно і надійно захищати вирощувані культури протягом всієї вегетації.

Ця тема досить актуальна: на даному етапі розвитку нашого суспільства почали приділяти досить велику увагу щодо розвитку сільського господарства, обробітку ґрунту та вирощування екологічно чистої продукції.

Мета курсової роботи: навчитися самостійно розробляти структуру посівних площ і на цій основі скласти науково обґрунтовану сівозміну для конкретних умов господарства, дати агротехнічне обґрунтування чергування культур у сівозміні та економічну оцінку.

Предмет дослідження – чергування культур в сівозмінах.

Об`єкт дослідження – земельні угіддя господарства “Новий шлях” (с. Довжик).

Завдання курсової роботи:

1) розробити науково обґрунтовану структуру посівних площ сільськогосподарських культур для господарства;

2) скласти на основі розробленої структури посівних площ раціональну систему сівозмін, обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур`янами з урахуванням досягнень науки і передового досвіду;

3) на підставі однієї з існуючих сівозмін провести зміну структури посівних площ з метою підвищення продуктивності.

В процесі виконання роботи були використані наукові методи дослідження: аналіз та синтез, прогнозування, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо.

У процесі розроблення проблеми використовувалися формально-логічний, системного підходу, системно-функціональний, структурно-функціональний, порівняльний та інші методи дослідження.

Курсова робота містить 5 розділів (11 підрозділів), список літератури, висновок та додатки.


1. Природно – економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

ТОВ “Новий шлях” розташоване на території чернігівського району Чернігівської області. Площа сільськогосподарських угідь складає — 2086 га. Господарство займається вирощуванням переважно зернових культур та картоплі, порядок чергування культур у сівозмінах відповідає загальновстановленій схемі сівозміни.

Ґрунти на території господарства дернові, дерново-підзолисті, лучні.

У геологічній будові масиву до регіонального водотриву (алеврити київської свити палеогену) беруть доля палеогенові, неогенові і четвертинні відклади. Палеогенові відклади подані алевритами, пісками харківської свити і суглинками, пісками берекської свити. Загальна потужність відкладів 30—37 м. Неогенові породи перекривають палеогенові і подані пісками різнозернистими, рябими глинами і суглинками. Потужність їх 10—15 м. Четвертинні відклади подані середньо четвертинними, верхньочетвертинними і новочетвертинними відділами. Середньочетвертинні розповсюджені в лощинах стоку. Подані пісками, суглинками потужністю 3—5 м. Верхньочетвертинні відклади (піски, суглинки, супіски) розвинені на підвищених частинах рельєфу, поза улоговинами стоку., Потужність їх до 3—5 м. Новочетвертинні відклади залягають з поверхні, в улоговинах знизу. Подані алювіально-делювіальними супісками, суглинками з прошарками пісків. Потужність відкладів до 5 м.

За генетичними ознаками в даній товщі порід до місцевого водотриву (глини неогену) виділяється єдиний ґрунтовий водоносний обрій четвертинних відкладів. Тип водяного живлення — атмосферно - ґрунтовий. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієвого типу, прісні. Глибини залягання рівнів ґрунтових вод змінюються від 0,6 до 3,0 м.

Аналіз даних свідчить, що внесення мінеральних добрив в 2002 році, проти 1999 - 2001 років зросло під всі посіви сільськогосподарських культур.

Безумовно, добрива – високоефективний засіб підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарство вносить дуже незначні їх кількості, як наслідок, і врожаї одержують невисокі.

Клімат робить прямий і непрямий вплив на ґрунтоутворюючий процес. Прямий вплив позначається в безпосередньому впливів елементів клімату (зволоження ґрунту вологою опадів і її промочування; нагрівання й охолодження). Непрямий вплив виявляється через дію клімату на рослинний та тваринний світ.

Склад рослинності і її біологічна продуктивність, кількість органічних залишків, що попадають у ґрунт, і швидкість їхнього розкладання, кількість хімічних елементів, що втягуються в біологічний круговорот — усе це в тієї чи іншій мері залежать від кліматичних умов у робить суттєвий вплив на особливості ґрунтоутворюючого процесу.

Клімат помірно континентальний, з достатньо теплим літом і порівняно м'якою зимою. Минулі роки характеризуються значними відхиленнями від багаторічних даних по температурному режиму і кількості опадів. Загальна кількість опадів перевищувала середні багаторічні дані на 14%, а в червні - липні – на 37 – 39 %. Тепла волога весна сприяла росту і розвитку як озимих, так і ярих культур, що позитивно відбилось на рівні їх урожаїв. Проте в серпні встановилась суха жарка погода, що призвело до “підгоряння” посівів зернових культур, а перезволожені червень і липень обумовили розвиток хвороб. Ці фактори також істотно вплинули на формування урожаїв, але вже в негативному плані. Спекотний серпень, крім зернових, згубно вплинув на розвиток цукрових буряків та інших культур.

Значне пересихання ґрунту затягнуло початок посіву озимих культур, внаслідок чого значна частина їх була посіяна в пізні терміни і пішла в зиму недостатньо загартована. І лише м’яка зима дає підставу сподіватись на їх благополучну перезимівлю.

Рельєф впливає на розподіл речовин і енергії по поверхні ґрунту. На різні його елементи надходить неоднакова кількість вологи, тепла, мінеральних сполук. Усе це істотно впливає на життєдіяльність рослинного і тваринного світу, на темп і напрямок ґрунтоутворюючого процесу.

У геоморфологічному відношенні територія ТОВ “Новий шлях“ належить до Поліської низовини, Чернігівське Полісся (на неоген - палеогенлеогеновій основі) і розташовані в межах Чернігівсько-Городнянської моренно-зандрової рівнини, ускладненої місцевими лощинами стоку р. Свишень, припливи р. Білоус. У межах господарства виділяється 2 лощини стоку, у східній і західній її частинах.

Материнська порода перетворюється в ґрунт тільки при тривалому прояві ґрунтоутворюючого процесу. Отже, час, на протязі якого йде цей процес і формується той чи інший ґрунт, тобто її вік, є істотним чинником ґрунтоутворення.

Ґрунтоутворюючі породи — вихідний матеріал, з якого формується ґрунт, тому її механічний, хімічний, мінералогічний склад, а також фізичні, хімічні, і фізико-хімічні властивості в значній мірі визначаються складом і властивостями ґрунтоутворюючими породами. Властивості материнських порід впливають на видовий і хімічний склад і біологічну продуктивність рослин на швидкість розкладення органічних залишків і якість гумус, що утвориться. Між ґрунтом і ґрунтоутворюючою породою відбувається обмін тепловою енергією, газами, водяною парою і розчинами. Усе це впливає на темп і напрямок ґрунтоутворюючого процесу.

Ґрунти утворяться з гірських порід. Але гірські породи на відміну від ґрунтів марні чи характеризуються лише зачатками родючості. Тим часом найбільш важливою властивістю ґрунту є її родючість, тобто здатність задовольняти рослини, що виростають на ній, елементами харчування, водою й іншими факторами життя. Отже, для утворення ґрунту насамперед необхідно, щоб у гірській породі нагромадилися елементи родючості. Від гірської породи ґрунт відрізняється й іншими особливостями.

Гірська порода перетворюється в ґрунт у результаті двох спільних процесів, що мають місце - вивітрювання і ґрунтоутворення. У самому верхньому горизонті літосфери вивітрювання протікає спільно і одночасно з ґрунтоутворенням.

В ґрунтоутворенні дерново-підзолистих ґрунтів важливе місце належить осадковим породам, озерними відкладенням (стрічкові глини), льоси, льосовидні суглинки, карбонатні породи, алювіальні суглинки, піщані відкладення, кварцити.

ТОВ “Новий шлях знаходиться неподалік від обласного центру. Забезпеченість спеціалістами та технікою на даний час недостатня, господарство має не досить високі доходи від реалізації продукції, тому нема можливості купувати багато нової сучасної техніки – користуються переважно старими машинами.

№ п/п Вид земельних угідь Гектар Відсоток
1 Рілля 1652 79
2 Сінокоси 179 8,5
3 Пасовища 200 9,5
4 Переліг 20 0,95
5 Землі під будівлями та дворами 45 2,15
6 Інші землі 10 0,48
Всього угідь 2086 100

1.2 Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання

Розташування території області, де розміщене дане господарство в двох ґрунтово-кліматичних зонах в значній мірі обумовило дуже складний ґрунтовий покрив. Ґрунти кожної зони відрізняються між собою за механічним складом, особливостями ґрунтового процесу, оглеєнням, засоленням, тощо.

В цілому по господарству дерново-підзолисті ґрунти та їх оглеєні відміни займають 30% до площі орних земель. Дерново-середньо і сильно підзолисті ґрунти географічно приурочені до вододілів та їх островів, які є широтними відрогами Деснянської меридіальної рівнини. Ґрунтоутворюючою породою цих ґрунтів є водно льодовикові відклади, морена та лісовидні породи. За механічним складом дерново-середньопідзолисті ґрунти переважно супіщані, а дерново-сильнопідзолисті супіщані та піщано-легкосуглинкові. Дерново-слабопідзолисті ґрунти сформовані в умовах других терас рік та прохідних долин на більш рихлому наносі алювіальних піщаних відкладів та глинистих пісках.1

Ґрунти господарства відрізняються більшою зв`язністю, легкосуглинкові їх відміни становлять відповідно 23 і 37%.

Дерново-підзолисті ґрунти мають низьку природну родючість, невелику глибину гумусового горизонту, яка частіше дорівнює глибині орного шару (15-20 см). Вміст гумусу в них коливається від 1,16 до 1,80%. Вони мають кислу реакцію ґрунтового розчину, середньозважений показник рН дорівнює 4,6 -5,8. Забезпеченість рухомими формами фосфору – середня та підвищена, 58-133 мг/кг ґрунту, обмінним калієм – середня, 52-122 мг/кг ґрунту. Для них характерний низький вміст обмінних форм кальцію та магнію, відповідно 3,6 і 0,62 мг-екв/100 г ґрунту.

На понижених елементах рельєфу сформовані – дернові ґрунти. Дернові ґрунти займають 19% до площі орних земель. В агрономічному відношенні ці ґрунти збіднені органічними та мінеральними колоїдами і характеризуються малою кількістю гумусу та великою ненасиченістю основами, що при піщано-легкосуглинковому механічному складі обумовлює їх погані фізичні властивості. В орному горизонті ці ґрунти розпилені, а наявність ілювіального горизонту створює незадовільний повітряний і водний режими. Глибина гумусового горизонту коливається від 14 до 32 см. Вміст гумусу знаходиться в межах 1,31-2,37%. За кислотністю ці ґрунти переважно слабо кислі або близькі до нейтральних, рН 5,20-5,91, мають підвищений вміст рухомих форм фосфору і середній вміст обмінного калію, середньозважені показники їх складають відповідно 73-144 і 50-118 мг/кг ґрунту, обмінного кальцію і магнію, відповідно – 5,3 і 1,05 мг-екв/100 г ґрунту.

Лучні ґрунти сформовані на лісових породах, делювіальних та алювіальних відкладах. В агрономічному відношенні це кращі ґрунти області. Вони займають найбільшу площу в межах орних земель – 36%. За гранулометричним складом – це легкосуглинкові, крупнопилувато-легкосуглинкові і піщано-крупнопилуваті ґрунти. Глибина гумусового горизонту має товщину 50-65 см. Вбирний комплекс їх найбільш стійкий, вони відрізняються близькою до нейтральної або нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 5,87-6,39). Вміст гумусу знаходиться в межах від 2,68 до 3,69%. Середньозважений вміст рухомих форм фосфору коливається по районах від 81 до 175 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 82-128 мг/кг ґрунту. Ці ґрунти мають підвищений вміст обмінного кальцію та магнію, відповідно 10,6 і 2,22 мг-екв/100 г ґрунту.

За гранулометричним складом ґрунти господарства розподіляються таким чином: середньо суглинкові – 22%, легкосуглинкові – 36%, супіщані – менше 30%, зв’язнопіщані – 9%, піщані – менше 4%.

1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства

Клімат області, де розташоване ТОВ “Новий шлях” с. Довжик, помірно континентальний, з достатньо теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня – 6 –80 С , самого теплого місяця – червня +18 +200 С. Середньорічна кількість опадів – 550-600 мм. Максимум їх випадає влітку. У деякі роки опадів випадає дещо більше, ніж в попередні. У посушливі роки найменше опадів буває у травні.

Минулий 2002 рік характеризується значними відхиленнями від багаторічних даних по температурному режиму і кількості опадів. Загальна кількість опадів перевищувала середні багаторічні дані на 14%, а в червні-липні – на 37 – 39%. Тепла волога весна сприяла росту і розвитку як озимих, так і ярих культур, що позитивно відбилось на рівні їх урожаїв. Проте в серпні встановилась суха жарка погода, що призвело до “підгорання” посівів зернових культур, а перезволожені червень і липень обумовили розвиток хвороб. Ці фактори також істотно вплинули на формування урожаїв, але вже в негативному плані. Спекотний серпень, крім зернових, згубно вплинув на розвиток цукрових буряків та інших культур.1

Значне пересихання ґрунту затягнуло початок посіву озимих культур, внаслідок чого значна частина їх була посіяна в пізні терміни і пішла в зиму недостатньо загартована. І лише м’яка зима дає підставу сподіватись на їх благополучну перезимівлю.

4. Кількість опадів, температура повітря та їх розподіл за місяцями

Показник Місяці За рік За вегетаційний період
І ІІ ІІІ VI V VI VII VIII IX X
Кількість опадів за останні три роки, мм 30 46 61 51 46 103 107 14 68 58 194,6 169,3
Середньобагаторічна кількість опадів, мм 38 34 35 40 48 74 78 66 50 42 168,3 144,3
Температура повітря за останні три роки 0,9 -5,8 0,8 10,5 13,4 16,9 16,6 19,0 12,4 7,4 9,7 12,1
Середньобагаторічна температура повітря, 0 С -6,5 -5,8 -1,0 7,6 14,4 17,9 19,0 18,0 12,7 6,5 8,2 8,8

1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь

В користуванні господарства “Новий шлях” с. Довжик знаходиться 1652 га орних земель, та 200 га пасовищних угідь, кожного року проводиться підживлення 50 га пасовищ – це сприяє одержанню кращих врожаїв сіножаті. З моменту переходу колгоспу в товариство землі почали краще оброблятися, деякі ділянки орних земель були роздані членам товариства під городи. В господарстві реально існує інтенсивна система землеробства – майже всі орні землі зайняті під посівами, введені деякі просапні культури, я саме цукровий та кормовий буряк, картопля, овочеві культури (переважно для потреб товариства – забезпечення дитсадка, школи, їдальні). Керівництво товариства забезпечує раціональне використання земельних угідь – на всіх площах кожного року сіють сільськогосподарські культури враховуючи чергування культур.

На рік освоєння сівозміни було запропоновано збільшити одне з полів (№ 4) за рахунок зменшення іншого поля (№ 2). Інтенсивно використовуються провідні технології обробітку ґрунту та вирощуються високоврожайні та стійкі до хвороб культури.

5. План трансформації земельних угідь

Угіддя Площа, га
На рік написання курсової роботи На рік освоєння нових сівозмін Зміни /+/
Орні землі 1652 1652 0

Сіножаті – всього

в т.ч. корінного поліпшення

Поверхневого поліпшення

179 170 9

Пасовища – всього

в т.ч. культурні

200 190 10
Під громадськими будівлями, дворами, вулицями, шляхами та інші угіддя 55 60 -5
Всього землі 2086 2072 -14

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи

Оскільки господарство займається вирощуванням переважно зернових та просапних культур, то ці культури розміщуються на значно більших за площею полях, врожаї вирощувані культури дають середні та трохи вищі за середні, оскільки на дерново – підзолистих ґрунтах (вони переважають на території господарства) дуже високі врожаї одержати досить складно.

Посівні площі на рік виконання курсової роботи

№ п/п Назва сівозмінних груп і сільськогосподарських культур у них 2001
Площа, га % до землі в обробітку
1 Всього землі в обробітку 1652 100
2 Озимі – всього 400 34
в т.ч. озима пшениця 350 3
озиме жито 50 37
3 Ярі зернові - всього 240 14
в т.ч. овес 200 12
гречка 20 1
просо 20 1
4 Зернобобові - всього 80 3
в т.ч. люпин 60 3
рапс озимий 20 1
5 Просапні - всього 176 6
в т.ч. картопля 70 0,7
кормові буряки 25 0,3
кукурудза на силос 81 5
6 Прядильні - всього 25 1
в т.ч. льон - довгунець 25 1
7 Багаторічні трави 200 11
8 Однорічні трави 179 10
9 Пари - всього 352 20
в т.ч. чистий 352 20

Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га

Культура Урожайність за останні три роки, ц/га Середній Перспективна врожайність на рік освоєння сівозміни
за 2000 рік за 2001 рік за 2002 рік
Озима пшениця 38,0 37,6 37,9 37,8 43,47
Озиме жито 17,7 17,2 18,0 17,6 20,24
Ярий ячмінь 21,8 20,2 19,5 20,5 23,57
Кукурудза на зерно 38,2 36,5 37,3 37,3 42,89
Просо 22 25 25 24 27,6
Горох 20,5 22 23,5 22 25,3
Льон – довгунець 6,6 6,8 6,5 6,6 7,59
Кукурудза на силос 280 270 250 266 305,9
Картопля 190 160 180 176 202,4
Кормові буряки 520 540 500 520 598
Овочі 248,5 249,0 249,5 249 286,35
Багаторічні трави на сіно 90 92 95 92,3 106,14
Багаторічні трави на зелену масу 250 200 240 230 264,5
Однорічні трави на сіно 70 68 71 69,6 79,84
Сіножаті на зелену масу 240 230 250 240 276

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

Структура посівних площ в господарстві розроблена згідно з перспективами його розвитку, планом щодо реалізації сільськогосподарської продукції і повного забезпечення потреб у насінні самого господарства. В практиці сільського господарства важливим агротехнічним і організаційно-господарським заходом є сівозміна. Раціональна структура розподілу площ є основою сівозміни. Виходячи з конкретних природних і економічних умов, встановлено співвідношення посівних площ під кожною вирощуваною культурою або групою культур.

Сівозміни даного господарства поділяються за трьома ознаками: господарським використанням угідь (за цим показником виділяють типи сівозмін); наявністю провідних культур у сівозміні, тобто специфічних полів, це поля багаторічних трав, пари, просапні культури (за цією ознакою виділяють види сівозмін), і за кількістю полів.1

За використанням угідь виділяють три типи сівозмін: польові, кормові і спеціальні. Польова сівозміна, застосовується для вирощування зернових і технічних культур. У кормовій сівозміні вирощують кормові культури. Для більш раціонального використання всієї площі господарства і агротехнічне кращого чергування культур деяку частину зернових культур розміщують в кормовій сівозміні, а кормових — у польовій.

Польові сівозміни за наявністю провідних культур в господарстві розділені на зерно просапні (те саме, але є ще не менш як одне поле просапних культур), зерно-трав’яні (переважають зернові і є поле багаторічних трав).

Кормова сівозміна в господарстві лукопасовищна. Тут вирощують кормові культури, які дають продукт, значний за обсягом (зелену масу), перевезення якого на великі відстані невигідне. Лукопасовищна сівозміна розміщена на луках. В ній основною культурою є багаторічні трави (травосуміші). В сівозміні поля, які використовують для випасу, чергуються з полями сінокосу. На протязі декількох років в поля сівозміни були введені і зернові, і просапні культури.

Сівозміни запроваджені в господарстві, а саме 7 – пільна та 8 – пільна, добре освоєні, розміщені раціонально з урахуванням характеристик дерново – підзолистих ґрунтів (що характерні для господарства), відповідає розміщення сівозмін рельєфу місцевості.

7. Система сівозмін у господарстві

№ п/п Назва сівозміни Площа землі в сівозміні, га Кількість полів у сівозміні Середній розмір поля сівозміни, га
1 Польова № 1 726 8 90,7
2 Польова № 2 926 7 132

Чергування культур у сівозміні базується на дотриманні певних вимог. На чергування культур впливають чотири групи факторів, дотримання яких дає змогу господарству досягти раціонального чергування культур.

В господарстві ведеться облік впливу хімічних факторів в сівозміні культур, які виносять з ґрунту різну кількість елементів живлення і в різному співвідношенні; використовують поживні речовини з різних ґрунтових горизонтів; мають різну здатність засвоювати важкорозчинні сполуки. Якщо не чергувати культури, то досить швидко можуть виснажитися запаси того чи іншого елемента живлення. Чергування культур дає змогу регулювати винос, а отже, й економне витрачання запасів елементів живлення. Важливо чергувати культури, що використовують елементи живлення з різних ґрунтових горизонтів. Чергування культур дозволяє регулювати баланс не тільки мінерального живлення, але і процеси синтезу і розпаду органічної речовини в ґрунті.

Друга група об'єднує фізичні фактори. Треба так чергувати культури, щоб не руйнувалася структура ґрунту. У зв'язку з цими вимогами в господарстві не допускають розміщення кілька років підряд просапних культури після просапних або після пару, оскільки в цьому випадку інтенсивний обробіток ґрунту призводить до руйнування структури ґрунту. На фізичні властивості ґрунту по-різному впливає і різна здатність рослин до нагромадження органічних залишків у ґрунті. Розходження при чергуванні культур дозволяють враховувати позитивний чи негативний вплив попередника на фізичні і водно-фізичні властивості ґрунту і цілеспрямовано будувати сівозміна з одержанням максимально можливого ефекту від кращих попередників по їх впливі на родючість ґрунту. Крім того, це дозволяє знижувати витрати праці і засобів на енергоємних операціях по обробці ґрунту. Не рекомендується кілька років підряд розміщувати культури, що інтенсивно витрачають ґрунтову вологу.

Біологічні фактори, біологічні умови також впливають на чергування культур. Відповідно до них господарство використовує у сівозміні чергування культур з різною стійкістю проти хвороб і шкідників, які пошкоджуються однаковими шкідниками і хворобами, але по-різному впливають на ґрунтові мікроорганізми і бур’яни.

Сільськогосподарські культури виносять із ґрунту з врожаєм різна кількість основних елементів харчування. Тому беззмінне оброблення культур приводить до однобічного виснаження ґрунту по якому-небудь елементу харчування і погіршує її живильний режим.1

При беззмінних посівах збільшується засміченість посівів, рослини уражаються хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур. При беззмінних посівах у ґрунті зростає негативний фітопотенціал — на рослинних залишках однієї і тієї ж культури накопичуються збудники її хвороб і кожен наступний посів уражається ними в ще більшому ступені. Точно так само при цьому збільшується заселеність ґрунту шкідниками, що ушкоджують посіви даної культури. Але проста зміна культур на полях позбавляє збудників хвороб (звичайно ґрунтові гриби) і шкідників свого рослини-хазяїна, і вони гинуть.

Беззмінне оброблення викликає швидке засмічення полів так називаними спеціалізованими бур'янами, що добре пристосовані до біології і технології оброблення даної культури і від них важко позбутися за допомогою традиційних заходів боротьби. Сучасні засоби інтенсифікації, на жаль, не дозволяють усунути причини біологічного порядку, тому вони в даний час стають головними і фітосанітарна роль сівозміни зростає.

Економічні й організаційно-господарські причини чергування культур визначаються тим, що сівозміна є основною ланкою зональної системи землеробства. Вона забезпечує раціональне використання землі, ресурсів і біологічного потенціалу рослин, техніки, добрив, робочої сили. Сівозміна створює сприятливі передумови для успішного захисту рослин від хвороб, шкідників, бур'янів, ґрунту — від водяної і вітрової ерозії, для підвищення родючості ґрунту, для одержання стійких і високих врожаїв сільськогосподарських культур при найменших витратах праці і засобів на одиницю продукції.

Чергування культур в господарстві “Новий шлях” має економічну доцільність, воно повністю забезпечує виконання господарством намічених планів, спеціалізацію господарства. Економічними факторами зумовлена й вимога розміщення провідних культур у сівозміні по найкращих попередниках.

Виходячи з цього, найбільш раціональне розміщення у сівозміні основних культур по господарству має наступну послідовність. Так, озимі зернові в сівозміні переважно розміщують по парах (в районах достатнього зволоження — зайнятих, недостатнього — чистих). Допускають розміщення озимих після просапних, що рано збирають, зокрема після кукурудзи, яку вирощують на зелений корм. Добрим попередником озимих є багаторічні трави. Допускають розміщення озимих і після зернових колосових, в основному після озимих, які йдуть по парах.

Ярі зернові на полях господарства в основному висівають після просапних, особливо картоплі, кукурудзи.

Зернові бобові культури висіваються після озимих і ярих зернових, а також після просапних. Горох є важливою культурою, яка зайнята паром.

Просапні культури висівають після озимих зернових, у деяких випадках після ярих зернових або просапних культур. Нерідко кукурудзу висівають по кукурудзі (але не більше двох років підряд). Для цукрового буряка найкращими попередниками використовують в господарстві здебільшого озимі зернові, які йдуть по чистих парах і багаті на добрива. Велика різноманітність просапних культур, що вирощуються в господарстві спричинює різне розміщення їх у сівозмінах.

Багаторічні трави підсівають під покрив озимих або ярих зернових. Після збирання покривної культури трави зимують, а на другий рік життя їх починають використовувати (перший рік користування). В польових сівозмінах використовують трави звичайно один рік, у кормових — до 3 — 4 років. Висівають трави з метою підвищити родючість ґрунтів перед сівбою цінних культур.

Пар у сівозміні розміщують у тих її ланках, де треба знищити бур'яни і підвищити родючість ґрунту. Розміщувати парове поле після поля багаторічних трав і навпаки недоцільно, оскільки в цих випадках не використовується повно родючість ґрунту, створена травами в цих полях. Важливим питанням є вибір типу пару. У районах недостатнього зволоження доцільніше застосовувати чисті

2.3 Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування

Основою для проектування нової сівозміни є науково обґрунтована структура посівних площ та планова врожайність.

В основу побудови сівозміни покладено поле провідної зернової культури – озима пшениця – найбільш вибаглива до попередників культура.

В структурі посівів маємо 4 поля, які включають в себе по чотири поля, кращими попередниками для них є – конюшина, люпин, однорічні трави, горох.

В даному випадку ланки сівозміни будуть такі:

1. Конюшина – озима пшениця – льон – озиме жито.

2. Люпин (зайнятий пар) – озима пшениця – кукурудза на силос – кормові коренеплоди.

3. Однорічні трави на зелений корм – озима пшениця – цукрові буряки – ярі зернові + конюшина.

4. Горох – озима пшениця – картопля – льон.

Загальне розміщення сільськогосподарських культур у новій сівозміні пропонуємо у такий спосіб:

Для побудови правильного чергування культур у сівозміні потрібно знати їхні кращі попередники. Попередником називається сільськогосподарська чи культура пара, що займали дане поле в попередньому році. Його вплив на родючість ґрунту і врожай наступної культури й оцінка як попередника зв'язані з його біологією і технологією оброблення.

Попередники озимої пшениці й озимого жита використовуємо зайнятий пар та однорічні трави на зелений корм. Поле, вільне від оброблюваних сільськогосподарських культур протягом одного року і підтримуване в чистому від бур'янів стані.

В господарстві застосовують зайнятий пар, він протягом деякого періоду (1 – 3 роки) зайнятий культурними рослинами, а в інший час обробляється. В якості культури, що займає пар використовували: 1 рік - однолітні трави на зелений корм, 2 рік - ранню картоплю, 3 рік - кукурудза на зелений корм — всі вони швидко ростуть і рано звільняють поле, у якому ми проводимо комплекс прийомів по підготовці ґрунту під посів озимої культури.

Ячмінь, овес розміщуємо після просапних і озимих культур, після багаторічних трав, що йде по чистій парі. Пізні ярові зернові культури — просо, гречку — розміщуємо після багаторічних трав, що добре очищають поля від бур'янів.

Посіви ярових зернових культур сильно засмічуються бур'янами й уражаються хворобами, тому вони є поганими попередниками для багатьох культур і поля після них відводимо під чисту чи зайняту пару, можемо використати під багаторічні чи трави просапні культури.

Ми вважаємо, що краще місце просапних культур у сівозміні — після озимих і ярових хлібів, що йдуть по чистій чи зайнятій парі, а також по шарі багаторічних трав і інших гарних попередників за умови, що ґрунт на цих полях добре заправлений органічними добривами.

В господарстві вирощується льон-довгунець гарним попередником для нього є багаторічні трави, озимі і просапні культури, що йдуть по шару багаторічних трав.

Конюшина, люцерна в суміші зі злаковими багаторічними травами, є добрими фіксаторами азоту, тому роблять підсівання навесні під покрив ярових чи озимих зернових культур. 1

Зернобобові, цукровий буряк, льон, соняшник не можна обробляти повторно через ураження хворобами, нематодами, заразихами (у соняшника). Їх можна повертати на те саме поле не раніш чим через 3—4 роки, соняшник — через 7—9 років.

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої для освоєння

Заключний етап проектування нової сівозміни полягає в обґрунтуванні економічної оцінки сівозміни.

Розрахуємо окремі показники для 8-ми пильної сівозміни економічні показники та занесемо до таблиці.

1. Виробництво зерна з 1 га засіяної площі складає:

2. Виробництво всієї продукції в кормових одиницях

3. Вихід перетравного протеїну з 1 га сівозмінної площі

4. Вихід валової продукції в грошовому виразі у порівняльних цінах складає:

Виробництво (валовий збір) продукції в сівозміні:

1. Зерна 75,9 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 115 ц (загальна кількість для нової сівозміни).

2. Кормових одиниць 88,53 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 101,76 ц (загальна кількість для нової сівозміни)

3. Перетравного протеїну 9,16 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 10,53 ц (загальна кількість для нової сівозміни)

4. Вартість продукції 62 грн.(загальна кількість для існуючої сівозміни), 64 грн. (загальна кількість для нової сівозміни).

Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни

Економічні показники Існуюча сівозміна Нова сівозміна Процент до існуючої сівозміни
Виробництво зерна, ц/га

37,8

17,6

20,5

43,47

20,24

23,57

87

86,9

86,9

Вихід кормових одиниць, ц/га

44,98

19,36

24,19

51,7

22,26

27,8

87

86,9

87

Вихід перетравного протеїнй, ц/га

4,53

1,76

2,87

5,21

2,02

3,3

86,9

87,1

86,9

Вартість валової продукції, грн/ц

22

16

21

24

17

23

91,6

94,1

91,3


3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

Освоєння сівозміни представляє собою поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який буде тривати протягом 1 – 3 років. Для освоєння сівозміни складаємо план переходу до прийнятої сівозміни, при цьому на потрібно врахувати деякі умови.

1. Період освоєння триватиме 3 роки.

2. У період освоєння сівозміни повинні бути забезпечені виконання і по можливості перевиконання обсягу валового виробництва всіх видів рослинницької продукції, це передбачено перспективним планом розвитку господарства. Попередники нами були вибрані правильно, підвищенню родючості ґрунту сприяють внесення органічних та мінеральних елементів живлення у достатній кількості (враховуючи попередники вирощуваних на даному полі культур),

3. Посівні площі, які запроектовані не змінюються у всі роки освоєння сівозміни, а саме на протязі трьох років, при запровадження нової сівозміни було збільшено посівну площу 3 поля, а площі поля №1 зменшена на 10 га та №4 на 4 га. На полі №3 будемо сіяти картоплю, і в зв`язку з інтенсивним виведенням високоврожайних та стійких до хвороб сортів картоплі, та збільшилися потреби населення у даному продукті в господарстві вирішили дещо збільшити посівну площу для даної культури.

4. Проведений збір фактичного розміщення культур на полях за останні 2 роки до освоєння сівозміни:

Ми встановили історію полів, тепер можемо перейти до складання плану переходу до освоєння нової сівозміни, тобто нам потрібно розмістити культури на полях у перший рік освоєння.

Спочатку з`ясуємо, які вже поля засіяні на даний час: це поля № 1, 2, 5.

Найвимогливіші культури розміщуємо з урахуванням найкращого попередника: озиму пшеницю після конюшини, льон після озимої пшениці.

Тепер розмістимо решту культур враховуючи їх попередники: озиме жито ® картопля ® льон ® озима пшениця ® кормовий буряк ® кукурудза на силос ® конюшина.

План освоєння являє собою таблицю, в якій подано фактичне розміщення культур у кожному полі на два попередні роки і планове розміщення культур на період освоєння сівозміни.

Існуюча польова сівозміна №1

План освоєння 8- пільної польової сівозміни

Номер поля Площа, га Фактичне розміщення культур Розмішення культур у роки освоєння сівозміни
У попередньому році У поточному році 2003 рік 2004 рік 205 рік
культура площа, га культура площа, га культура площа, га культура площа, га культура площа, га
(1) 86,8 Кукурудза на силос 86,8 Ярий ячмінь + конюшина 86,8 Конюшина 86,8 Озиме жито 86,8 Картопля 86,8
(2) 94,0 Ярий ячмінь + конюшина 94,0 Конюшина 94,0 Озиме жито 114,0 Картопля 94,0 Льон 94,0
(3) 90,0 Конюшина 90,0 Озиме жито 90,0 Картопля 70,0 Льон 90,0 Озима пшениця 90,0
(4) 89,0 Озиме жито 89,0 Картопля 89,0 Льон 89,0 Озима пшениця 89,0 Кормовий буряк 89,0
(5) 94,0 Картопля 94,0 Льон 94,0 Озима пшениця 94,0 Кормовий буряк 94,0 Кукурудза на силос 94,0
(6) 84,0 Льон 84,0 Озима пшениця 84,0 Кормовий буряк 84,0 Кукурудза на силос 84,0 Ярий ячмінь + конюшина 84,0
(7) 91,0 Озима пшениця 91,0 Кормовий буряк 91,0 Кукурудза на силос 91,0 Ярий ячмінь + конюшина 91,0 Конюшина 91,0
(8) 97,2 Кормовий буряк 97,2 Кукурудза на силос 97,2 Льон 97,2 Конюшина 97,2 Озиме жито 97,2

В запропонованій сівозміні дотримуються межі полів, а чергування культур відповідає прийнятій схемі.

Складемо ротаційну таблицю, яка допоможе встановити правильний порядок дотримання чергування культур в сівозміні. Від кількості полів у сівозміні залежить строк ротації сівозміни. Ротацією сівозміни називають період, за який відбувається повна зміна культур на всіх полях. Порядок цієї зміни показує ротаційна таблиця. Тривалість ротації в роках дорівнює кількості полів.

При розробці схеми сівозміни важливо передбачити гнучкість її, тобто можливість при потребі зменшувати або збільшувати посівні площі одних культур за рахунок інших без ломки сівозміни. Розроблену і прийняту сівозміну впроваджуємо у виробництво. Спочатку проводять потрібні землевпорядні роботи: визначають межі полів, нарізують поля в натурі тощо. Після виконання цих робіт сівозміну вважаємо введеною.


Ротаційна таблиця польової сівозміни.

№ поля Рік
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
1 Конюшина Озиме жито Картопля Льон Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина
2 Озиме жито Картопля Льон Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина Конюшина
3 Картопля Льон Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина Конюшина Озиме жито
4 Льон Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина Конюшина Озиме жито Картопля
5 Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина Конюшина Озиме жито Картопля Льон
6 Кормовий буряк Кукурудза на силос Ярий ячмінь +конюшина Конюшина Озиме жито Картопля Льон Озима пшениця
7 Кукурудза на силос Ярий ячмінь + конюшина Конюшина Озиме жито Картопля Льон Озима пшениця Кормовий буряк
8 Ярий ячмінь +конюшина Конюшина Озиме жито Картопля Льон Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на силос

4. Система обробок ґрунту в полях сівозміни

Система обробітку ґрунту включає у себе ряд основних взаємопов'язаних ланок, або елементів. Такими ланками є: 1) раціональна система обробітку ґрунтів; 2) передові прийоми сівби, садіння рослин і виробництва їх насіння; 3) раціональна структура посівних площ і сівозмін; 4) досконала система боротьби з бур'янами і захист рослин від хвороб та шкідників; 5) меліоративні заходи; 6) заходи боротьби з ерозією ґрунту; 7) раціональна система удобрення.

Отже, всі заходи підвищення родючості ґрунту й урожайності рослин входять у єдину систему землеробства як її елементи.

Обробіток ґрунту є однією з основних ланок у системі землеробства. В результаті обробітку поліпшуються фізичні властивості ґрунту, інтенсифікується діяльність ґрунтових мікроорганізмів, знищуються бур'яни і забезпечується загортання в грунт стерньових рослинних решток та добрив. Тепер застосовують різні заходи обробітку ґрунту, які в науково обґрунтованій послідовності об'єднуються в систему обробітку. Основними заходами обробітку, які використовуються в досліджуваному нами господарстві є оранка, культивація, лущення, боронування, шлейфування.

Оранка. Перевертання скиби призводить до повнішого знищення бур'янів, забезпечує глибоке загортання в грунт стерньових решток і добрив, сприяє знищенню шкідників. Проте періодичне вивертання на поверхню глибших шарів ґрунту прискорює мінералізацію перегною та висушує шар ґрунту, здорожує обробіток тощо. 1

Оранка дає змогу досить повно розв'язати всі основні завдання обробітку: поліпшення фізичних властивостей ґрунту (водо- і повітропроникності, структури тощо), знищення бур'янів, а також загортання добрив і рослин них решток. Тому її використовують як основний прийомом обробітку. Орють грунт плугами. Для оранки в господарстві використовують різні навісні і причіпні плуги, що мають різну кількість корпусів (частіше 3 - 5) (додаток 1). Дисковий ніж встановлюють після останнього корпусу. Він відрізує скибу вертикально, щоб утворився рівний край борозни. В середньому оранку проводять на глибину 20 - 22 см. Конкретну глибину оранки встановлюють залежно від товщини перегнійного ґрунту і характеру вирощуваних рослин. Ґрунти з тонким перегнійним горизонтом — на всю його товщину. В результаті глибокої оранки на поверхню може бути вивернутий малородючий підзолистий горизонт, що різко погіршить агровиробничі властивості ґрунту. Проте при оранці на глибину, меншу ніж 20— 22 см, проводиться поступове збільшення її періодичним вивертанням на поверхню 3 - 4 см нижнього шару ґрунту з одночасним внесенням добрив. Цей захід дістав назву поступового поглиблення орного шару. Він має дуже велике значення для окультурення ґрунтів і створення на поверх ні їх товстого родючого шару.

Глибину оранки встановлюємо також залежно від характеру рослин, які будуть рости на даному полі. Для вирощування коренебульбоплодів грунт зорюють на більшу глибину, оскільки при мілкій оранці у цих рослин помітно зменшується врожайність. Для вирощуванні зернових, колосових та інших культур, у яких коренева система розташована в поверхневих горизонтах, оранку проводимо на глибину 20 - 25 см.

При оранці протягом кількох років підряд на однакову глибину у верхній частині підорного шару утворюється щільний прошарок, який дістав назву плужної підошви. Плужна підошва заважає проникненню кореневих систем рослин углиб. Щоб вона не утворилась, глибину оранки треба періодично змінювати. Є два основних способи оранки, які використовуються в господарстві: всклад та врозгін. Щоб на полі після оранки не утворились постійні звальні гребені або борозни, ці два способи чергують. Важливим показником є швидкість оранки. Збільшення швидкості дає можливість провести оранку в кращі агротехнічні строки.

Культивація - це розпушування ґрунту для поліпшення фізичних властивостей його і боротьби з бур'янами. Культивацію підрозділяють на суцільну, при якій обробляється вся поверхня поля, і просапну, при якій обробляються лише міжряддя. Культивацію проводять культиваторами та ротаційними мотиками. Робочий орган культиватора - лапа (рис. ). Залежно від засміченості поля і типу переважаючих бур'янів використовують лапи різної форми. Найбільш поширені стрілчасті універсальні лапи, які добре підрізують бур'яни і розпушують грунт. Глибина культивації - від 5 - 6 до 10 - 12 см. Спеціальними культиваторами грунт розпушують на 20см і більше.

Лущення використовується господарством з метою розпушування ґрунту з частковим або повним обертанням скиби, що розпушується, яке проводять для поліпшення фізичних властивостей ґрунту і боротьби з бур'янами. Лущать грунт дисковими або лемішними лущильниками. Дискові лущильники розпушують грунт, частково перевертають його, оскільки диск має блюдцеподібну форму, і підрізують бур'яни. Глибина обробітку дисковими лущильниками 8 - 10 см. Лемішні лущильники розпушують грунт, як невеликі плуги, з обертанням скиби. Глибина розпушування 10 - 15 см. Вони добре знищують бур'яни, але, дуже розпушуючи верхній шар, сприяють пересиханню його.

Боронування застосовують для розпушування ґрунту на глибину 2 - 8 см в основному для «закриття» вологи, вирівнювання його поверхні та надання йому дрібно грудкуватої структури. Боронування застосовуються також при догляді за посівами (особливо озимини, травами). Боронування проводять зубовими, сітчастими, голчастими та дисковими боронами (рис. ). Дискова борона працює аналогічно дисковому лущильнику. Специфічно діє зубова борона, робочим органом якої є зуб. Перемішуючись у ґрунті, він розпушує його. За масою ці борони поділяють на важкі, середні й легкі. Важкі борони розпушують грунт на більшу глибину (6 - 8 см), легкі - на меншу (2 - 4 см). Сітчасті борони використовують для післяпосівного боронування. Кожний зуб такої борони може рухатися незалежно від інших, тому вона краще копіює поверхню ґрунту і не пошкоджує сходів культурних рослин. Голчасту борону використовують насамперед в районах поширення вітрової ерозії.

При боронуванні поверхня ґрунту набуває дрібно грудкуватої структури, капілярні пори перериваються, волога перестає надходити до поверхні і менше випаровується—«закривається» в ньому. Боронуванням знищують молоді сходи бур'янів. При весняному боронуванні озимих культур і трав поля очищають від відмерлих за зиму органів рослин, грунт розпушують, у ньому затримується волога і одночасно полегшується доступ кисню до кореневої системи рослин. Все це має велике значення для зміцнення рослин після зими.

Шлейфування — вирівнювання ґрунту за допомогою шлейфа. В результаті одночасно зменшується випаровування вологи з ґрунту.

Коткування — ущільнення поверхні ґрунту для вирівнювання його і підтягування вологи у верхні шари. Коткування проводять котками. Коткування ущільнює грунт, внаслідок чого в ньому збільшується кількість капілярних пор, по яких волога надходить у верхній шар. Підтягування вологи потрібне після сівби в сухий грунт або сівби таких культур, насіння яких потребує для проростання більшої кількості вологи. Даний вид обробітку грунту використовуємо під кормовий буряк, коткування проводимо відразу ж після сівби. Післяпосівне коткування цукрових буряків збільшує врожайність. Гладенькі котки застосовують для прикочування ґрунту до сівби. Вони добре вирівнюють грунт, що забезпечує рівномірність загортання насіння. Це особливо важливо при неглибокій сівбі дрібного насіння (наприклад, льону).

Всі заходи обробітку об'єднують і складають системи обробітку, найважливішими з яких є: система основного (зяблевого обробітку ґрунтів), система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури і система передпосівного обробітку ґрунтів під озимі культури. Своєрідні системи обробітку ґрунтів застосовують під час догляду за рослинами.

Система основного (зяблевого) обробітку ґрунтів, її застосовуємо у літньо-осінній період, після збирання урожаю на полях, які весною засіватимуться ярими культурами. Наприкінці літа грунт на полях після збирання врожаю звичайно дуже ущільнений, має малу водопроникність, інтенсивно випаровує вологу, збіднений на поживні елементи. На ньому ростуть бур'яни, на поверхні є насіння бур'янів та післяжнивні рештки рослин. У зв'язку з цим основною метою системи зяблевого обробітку ґрунтів є; розпушування ґрунту для збільшення його водопроникності та зменшення інтенсивності випаровування вологи з ґрунту, знищення бур'янів та їх насіння; загортання в грунт післяжнивних решток рослин і добрив; знищення шкідників сільськогосподарських культур.1

На полях господарства застосовують такі види зяблевого обробітку ґрунтів: обробіток стерні, обробіток після збирання просапних культур, обробіток задернілих ґрунтів, напівпаровий обробіток, обробіток ґрунтів у районах недостатнього зволоження і обробіток ґрунтів, де можлива вітрова ерозія.

Зяблевий обробіток стерні починаємо відразу після збирання урожаю. Спочатку грунт лущать дисковими лущильниками на глибину 8—10 см, а на полях, засмічених кореневищами та коренепаростковими бур'янами, - до 12 см. Під час лущення підрізуються вегетуючі бур'яни, на поверхні ґрунту утворюється пухкий дрібно грудкуватий шар, що знижує випаровування вологи з ґрунту, і, що особливо важливо, в грунт на невелику глибину загортається насіння бур'янів. Останнє сприяє проростанню їх. Після масових сходів бур'янів, але не пізніш як через 1,5—2 тижні після лущення, проводимо глибоку оранку плугами з передплужниками. Під час оранки знищуються пророслі бур'яни, у грунт загортаються післяжнивні рештки і добрива, знищуються шкідники сільськогосподарських культур та збудники їх хвороб, різко збільшується водопроникність ґрунту. В результаті вода досить легко надходить у грунт.

Поля після збирання просапних культур, які добре оброблялися (цукровий буряк, кукурудза, картопля), очищені від бур'янів, тому лущення, тут не потрібне. Після збирання просапних культур здебільшого обмежуються зяблевою оранкою. Проведенням глибокої зяблевої оранки обмежуються звичайно і при обробітку поля, яке звільняється після вирощування багаторічних трав і має дернину. Культурна оранка, тобто оранка плугами з передплужниками, створює сприятливі умови для розкладення дернини й утворення перегною.

Система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури. Навесні, після танення снігу, поля, які були оброблені восени за системою зябу, характеризуються рядом особливостей. Грунт цих ланів багатий на вологу, але ущільнений і тому активно випаровує цю вологу. В ньому містяться насіння і вегетативні органи бур'янів, здатні утворювати нові рослини. Тому система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури найчастіше складається переважно з двох ланок: ранньовесняного боронування для закриття вологи і культивації, що проводяться для знищення бур'янів, що проростають, та розпушування ґрунту.

При сівбі деяких культур, особливо дрібнонасінних, доцільно проводити передпосівне прикочування ґрунту для вирівнювання поверхні і більш рівномірного загортання насіння. Ранньовесняне боронування проводять, як тільки підсохнуть гребені оранки, його краще проводити під кутом 45° до напрямку гребенів оранки у два-три сліди. Дво-, триразовий прохід борони, крім розпушування ґрунту, добре розрівнює поверхню ланів, внаслідок чого менше випаровується вологи. Боронування слід закінчувати протягом 1— 2 днів. Запізнення з цим агрозаходом призводить до значних втрат вологи і зниження урожайності.

Система обробітку ґрунтів під озимі культури. Озимі культури висіваємо після просапних культур. Для посіву озимих культур в господарстві використовують при: просапні та сидеральні. Просапними називаються пари, які займають просапними культурами (ранньою картоплею, кукурудзою на зелений корм, тощо). При вирощуванні цих , культур міжряддя розпушують. Сидеральні — такі пари, які засівають культурами, зелену масу яких потім приорюють у грунт у вигляді зеленого (сидерального) добрива. На парових полях висівають культури з коротким вегетаційним періодом. Парозаймальну культуру висіваємо так, щоб можна було знищувати бур'яни під час обробітку ґрунту; парозаймальна культура повинна забезпечити нагромадження в ґрунті елементів живлення. Цінними парозаймаючими культурами є бобові рослини, в нашому господарстві використовуємо конюшину.

У більшості зернових культур - пшениця, жито, ячмінь при повторному посіві урожайність не знижується, а в наступні роки помітно знижується. Картопля, кукурудза, коноплі, тютюн і деякі інші культури при доброму удобренні і обробітку ґрунту протягом кількох років підряд (3— 5) можуть рости на одному місці практично без зниження врожайності. Однак і ці культури підвищують урожайність у сівозміні, менше уражаються хворобами і пошкоджуються шкідниками, тому повторних посівів намагаємося уникати, полів для цього в господарстві достатньо.

Значення сівозміни в сільському господарстві винятково велике. Сівозміна дає змогу значно підвищити врожайність усіх культур. Сівозміна дає можливість раціонально використати територію господарства, створити повне співвідношення культур у виробництві, раціональніше використати добрива, знизити собівартість продукції тощо.

Збирання врожаю — відповідальний етап сільськогосподарського виробництва. Збирання, проведене в оптимальні і стислі строки, дає змогу значно скоротити втрати урожаю. Строки і способи збирання залежать від виду і сорту культури, метеорологічних умов. Зернові культури збирають двома способами: прямим і роздільним. Пряме комбайнування можливо тільки при повній стиглості зерна. Але в цей час зерно вже починає осипатися, що може призвести до значних втрат. Тому тепер широко застосовують роздільне збирання хлібів, суть якого полягає в тому, що з настанням фази сокової стиглості рослини скошують у валки, які після просушування протягом 3— 5 днів підбирають і обмолочують також комбайнами. Роздільне збирання дає змогу різко знизити втрати зерна.

Технологія збирання просапних культур залежить від виду культури. Кукурудзу збирають силосо- і кукурудзозбиральними комбайнами, картоплю — картоплезбиральними машинами, цукрові буряки — бурякокопачами та бурякокомбайнами, які витягують буряки із землі й обрізують їм листя, льон збирають льонобралками і льонокомбайнами (льонокомбайн не тільки висмикує льон з ґрунту, а й відокремлює коробочки від стебел і зв'язує льон у снопи).


5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами на полях сівозміни

5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур`янами в сівозміні

Бур'яни — це рослини, які не вирощуються людиною, але ростуть разом а культурними і завдають їм шкоди. Шкода від бур'янів дуже велика. Вони знижують урожайність культур.

Втрати зерна в результаті забур'яненості посівів щороку в усьому світі досягають такої кількості, якої вистачило б на рік для 1000 млн. чоловік. Лише у нашій країні через бур'яни з кожного гектара в середньому недобирають по 2 ц/га. Але бур'яни призводять не тільки до зниження урожайності. Вони погіршують якість продукції, зменшують вміст цукру в цукрових буряках, крохмалю в картоплі, білків у зерні пшениці тощо. Все це відбувається внаслідок того, що бур'яни витрачають воду і поживні речовини, затіняють культурні рослини, є переносниками хвороб і шкідників, а іноді просто паразитують на вирощуваній рослині. Наприклад, осот польовий, вівсюг, хвощ польовий забирають з ґрунту в 20—30 раз більше азоту, ніж пшениця; лутига витрачає в 2—3 рази більше вологи, ніж такі рослини, як кукурудза, ячмінь. Насіння бур'янів, потрапляючи в зерно, погіршує зберігання його, а при розмелюванні погіршує якість борошна, надаючи йому неприємного запаху (наприклад, насіння буркуну), смаку (насіння полину). Тому боротьба з бур'янами є важливим народногосподарським завданням.

Однак боротьба з бур'янами утруднюється біологічними особливостями бур'янів. Швидкість розмноження бур'янів дуже велика. Осот рожевий дає з однієї рослини до 35 тис. насінин, грицики — 73 тис., лутига біла — 100 тис. Крім того, насіння бур'янів має найрізноманітніші пристосування для поширення, дуже розтягнуті строки проростання і тривалий час зберігає схожість. Насіння осоту зберігає схожість до 20 років, подорожника — до 30, лутиги — 70 років і більше. Крім того, багато бур'янів розмножуються вегетативним способом. Утруднює боротьбу з бур'янами й те, що вони належать до найрізноманітніших видів і родин і є однорічними й багаторічними рослинами.

У господарстві виявлено більш як 20 видів різних бур'янів. В агрономії їх класифікують за різними ознаками: характером живлення, тривалістю життя, особливостями розмноження тощо. Так, за характером живлення бур'яни поділяють на паразити. Найпоширеніші бур`яни, які зустрічаються в господарстві представлені в додатку 2.

Забур`яненість полів польової сівозміни

№ поля Схема чергування культур у сівозміні Питома вага біологічних груп бур`янів і їх переважаючі види, %
Малорічні однодольні Малорічні дводольні Багаторічні кореневищні Багаторічні коренепаросткові
1 Ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк - кукурудза на силос 10 20 50 20
2 Конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос - ярий ячмінь + конюшина 22 15 35 28
3 Озиме жито – картопля – льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина – конюшина 30 12 45 13
4 Картопля – льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина – озиме жито 28 33 36 3
5 Льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля 15 25 30 30
6 Озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля - льон 23 44 15 18
7 Кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця 18 35 32 15
8 Кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк 25 36 12 27

Найважче знищувати бур'яни, які розмножуються вегетативне (кореневищні й коренепаросткові бур'яни), а також бур'яни-паразити.

Досить повно знищувати бур'яни на полях можна лише при створенні широкої системи боротьби, що складається з ряду взаємопов'язаних ланок. Основними ланками системи боротьби з бур'янами є запобіжні і знищувальні заходи та протибур'яновий карантин. Мета цих заходів — запобігати попаданню насіння бур'янів та їх поширенню на полях; очищати грунт від насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів; знищувати бур'яни на полях.

Запобіжні заходи спрямовані на те, щоб зменшити кількість насіння бур'янів, яке потрапляє на поля з посівним матеріалом, тарою, гноєм тощо. Тому запобіжні заходи дуже різноманітні. Важливим запобіжним заходом є ретельне очищення насінного матеріалу. Вміст у посівному матеріалі насіння бур'янів контролюють. Сівба кондиційним насінним матеріалом є важливою умовою підтримування чистоти полів. Тара, в якій перевозять посівний матеріал, нерідко є джерелом надходження насіння бур'янів на поля, оскільки до мішковини може чіплятися насіння багатьох бур'янів. Треба постійно стежити за чистотою тари. Джерелом надходження на поля насіння бур'янів є гній, у який воно потрапляє, проходячи через кишки тварин. Наприклад, у 20 т гною (тобто у найменшій дозі, що звичайно вноситься на поля) може міститися до 18—20 млн. штук, а іноді й більше схожого насіння. При цьому на кожний квадратний метр поля припадає 1000—2000 штук насіння. Тому при підготовці кормів для худоби потрібно намагатися очищати їх від насіння бур'янів: запарювати, розмелювати, силосувати до масового плодоношення бур'янів тощо. Гній слід використовувати достатньо перепрілий. Дослідами Українського науково-дослідного інституту землеробства доведено, що при перепріванні гною в ньому через 6 місяців кількість схожого насіння бур'янів може зменшитись у 5 разів. Важливим заходом запобігання занесенню бур'янів на поля з вітром та водою є скошування бур'янів до цвітіння на межах, придорожніх і лісових смугах. Щоб запобігти надходженню в грунт насіння тих бур'янів, які вже є на полі, треба суворо дотримуватись строків і технології збирання врожаю. В системі запобіжних заходів боротьби з бур'янами велике значення має введення правильних сівозмін, дотримання строків сівби культурних рослин й інші агротехнічні та господарські заходи.1

Знищувальні заходи спрямовані на знищення бур'янів та очищення ґрунту від їх насіння. У ґрунті знищувальних заходів найбільше значення має правильний обробіток ґрунту, а також застосування різних хімічних засобів знищення бур'янів. Велике значення мають й інші агротехнічні заходи, наприклад впровадження в сівозміну таких рослин, що пригнічують бур'яни (горох, вико-овес), тимчасове підвищення рівня води на полях тощо.

Знищення насіння бур'янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавленням життєздатності. Метод провокування полягає у створенні сприятливих для проростання насіння умов з наступним знищенням бур'янів. Провокують проростання, загортаючи насіння в грунт при лущенні, підтягуючи до них вологу коткуванням. Часто провокують проростання насіння при обробітку парів, особливо чорних. Пошаровий обробіток пару створює умови, які сприяють проростанню насіння в ґрунті на різній глибині. При цьому сходи, які з'явились після першого обробітку, знищуються під час другого, а сходи, що з'явились після другого,— під час третього обробітку і т. д. Позбавляють життєздатності насіння глибоким (до 30 см) загортанням у грунт під час оранки. Однак насіння багатьох бур'янів при загортанні на 30 — 35 см втрачає життєздатність лише через 4—5 років (кукіль, стоколос польовий). Тому орати треба на різну глибину, що б не вивертати на поверхню раніше загорнутого в грунт насіння, доки воно не втратило життєздатності.

Вегетуючі бур'яни і вегетативні органи розмноження знищують механічним видаленням їх, висушуванням, проморожуванням, виснажуванням та удушенням. Малорічні бур'яни досить легко знищуються під час своєчасного зяблевого та передпосівного обробітку. Значно складніше боротися з кореневищними та коренепаростковими бур’янами, які розмножуються вегетативним способом. При цьому застосовують особливі заходи боротьби.

Механічне видалення застосовують для очищення ґрунту від кореневищ пирію, свинорию та інших кореневищних бур'янів. При цьому кореневища витягують з ґрунту багаторазовим боронуванням або культиваціями пружинними культиваторами. Витягнуті кореневища спалюють. Проте викорчовувати цей спосіб можна тільки як виняток, оскільки повного видалення кореневищ з ґрунту при цьому не відбувається, а ті частини бур'янів, що залишилися в ґрунті, швидко відростають. Крім того, багаторазовий обробіток потребує значних затрат праці і призводить до руйнування структури ґрунту.

Спосіб виснаження полягає в регулярному зрізуванні паростків. При цьому на утворення нових паростків витрачаються запаси пластичних речовин підземної частини рослини. Знищення надземної маси призводить до того, що запаси не поповнюються і підземна частина виснажується. В результаті рослина гине. Метод виснаження широко застосовують у системі обробітку парів. Частково його можна застосувати в системі зяблевого обробітку. Цей метод дає добрі наслідки в боротьбі як з кореневищними, так і з коренепаростковими бур'янами.

Метод удушення також застосовують для боротьби з коренепаростковими і особливо кореневищними бур'янами. Він полягає в подрібненні кореневищ для ослаблення їх і наступного глибокого заорювання ослаблених багаторазовим проростанням кореневищ (в їх «удушенні»). Практично цей засіб має місце в системі зяблевого обробітку ґрунту дисковими боронами на глибину 10 – 12 см з наступною глибокою оранкою під час масової появи сходів бур`янів.


5.Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур`янами в полях сівозміни

№ поля Схема чергування культур у сівозміні Механічний обробіток ґрунту
зяблевий передпосівний післяпосівний
1 Озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк - озима пшениця – конюшина - льон Оранка Культивація
2 Льон – озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина Оранка Культивація Коткування
3 Конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця Підживлення
4 Озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк Оранка Культивація
5 Кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос Оранка Культивація Культивація міжрядь, формування густоти
6 Кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь Оранка Культивація Культивація міжрядь
7 Ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля Зяблева оранка Культивація
8 Картопля - ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито Оранка Культивація Культивація міжрядь

5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур`янами

Бур'яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами (застосування гербіцидів). Гербіциди застосовують також і для передпосівного та післязбирального знищення бур'янів.

Гербіциди за характером дії на рослини поділяють на селективні, тобто такі, які діють вибірково на будь-яку групу або вид рослин, і гербіциди суцільної дії, які знищують усі рослини. Селективні гербіциди застосовуємо для знищення бур'янів у посівах. Гербіциди суцільної дії застосовуємо для знищення бур'янів на ділянках, де немає культурних рослин: незасіяні поля, узбіччя доріг, канави тощо. Проте такий поділ умовний, оскільки самий гербіцид у різних концентраціях може діяти або як селективний, або як суцільної дії. Селективні гербіциди з характером дії на рослини поділяють на контактні і системні. Контактні гербіциди пошкоджують тільки покривні та паренхімні тканини рослин. Системні гербіциди проникають в організм рослини і рухаються по них, нагромаджуючись в життєво важливих частинах її (в зонах активного росту, генеративних органах тощо). Внаслідок цього бур'яни гинуть.

Доза застосування гербіцидів для знищення бур'янів змінюється в межах 0,5—1,5 кг/га діючої речовини. При неправильному визначенні доз гербіцидів можуть пошкоджуватись і культурні рослини. Крім того, багато гербіцидів токсичні для людини і домашніх тварин, тому, застосовуючи їх, треба суворо дотримуватись інструкцій щодо роботи з ними та агроправил застосування цих сполук, не допускаючи їх нагромадження в ґрунті та харчових продуктах.

5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами

Найбільш ефективними з цієї групи мір боротьби з бур'янами є чергування культур у сівозміні, способи, терміни і норми посіву сільськогосподарських культур. Завдяки високому рівню агротехніки, кращим умовам для життя культурних рослин у сівозмінах підвищується їхня конкурентна здатність стосовно бур'янів. Особливо висока вона в багаторічних трав і озимих зернових культур. Дотримання сівозміни в сполученні з високими нормами добрив, оптимальними термінами і нормами посіву, вапнуванням дерено-підзолистих ґрунтів придушує бур'яни у посівах.1

Іншим важливим біологічним прийомом боротьби з бур'янами є використання збудників хвороб і шкідників, що уражають тільки бур'янисті рослини. На півдні України, у Середній Азії для боротьби з заразихою застосовують мушку фітомизу, що відкладає яйця в квітки заразихи. Коли розвиваються з яєць личинки, вони ушкоджують 70—90% рослин заразихи й істотно знижують засміченість посівів цим злісним бур'яном. Водяною суспензією гриба альтернарія обприскують вогнища ураження повитицею. Спори гриба, які потрапили на стебла повитиці проростають, і протягом 5—10 днів повитиця гине. Точно так само спори гриба іржі гублять рослини іншого злісного бур'яну — будяка польового. Однак такі біологічні прийоми ще не знайшли широкого поширення. Найбільший ефект у боротьбі з бур'янами дає комплексне використання всіх методів, що особливо добре виявляється в сівозміні як основі всіх інших елементів інтенсивної технології оброблення сільськогосподарських культур. Запобіжні заходи боротьби повинні вміло сполучатися з винищувальними з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур. Тільки при цій умові досягається повне і швидке очищення посівів від бур'янів, а ґрунту — від насінь і вегетативних органів розмноження бур'янів, забезпечується висока культура землеробства.


17. Система біологічних заходів боротьби з бур`янами

№ поля Схема чергування культур у сівозміні Біологічні заходи боротьби з бур`янами
назва біологічного заходу проти яких бур`янів застосовується спосіб застосування
1 Озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк - озима пшениця – конюшина - льон чергування культур пирій повзучий, осот польовий посів жита з переорюванням навесні
2 Льон – озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина використання збудників хвороб і шкідників повитиця обприскування водною суспензією гриба альтернарія
3 Конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця використання збудників хвороб і шкідників будяк польовий обприскування водною суспензією гриба іржі
4 Озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк вапнування переважна більшість всіх бур`янів обприскування водною суспензією розчину вапна
5 Кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос вапнування переважна більшість всіх бур`янів обприскування водною суспензією розчину вапна
6 Кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь інтенсивна технологія обробки сільськогосподарських культур переважна більшість всіх бур`янів
7 Ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля інтенсивна технологія обробки сільськогосподарських культур переважна більшість всіх бур`янів
8 Картопля - ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито чергування культур переважна більшість всіх бур`янів сівозміни

Висновок

Фізико-географічне розташування і особливості природно-ресурсного потенціалу Чернігівщини зумовлюють провідну роль в її економіці земельного фонду, тому необхідною умовою його ефективного використання, а також застосування органічних і мінеральних добрив є наявність інформації щодо еколого-агрохімічного стану ґрунтів.

Застосування чергування сільськогосподарських культур сприяють підвищенню врожайності, якості продукції та знищенню переважної частини бур`янів (без частого застосування хімічних заходів боротьби).

В господарстві застосовують нові технології вирощування нових сортів невибагливих та високоврожайних культур. Застосовують інтенсивні системи землеробства. Вирощуються переважно зернові та просапні культури.

Економічна та пов'язана з нею енергетична криза, зменшення обсягів застосування засобів хімізації в сільськогосподарському виробництві, наслідки Чорнобильської катастрофи привели до погіршення ряду показників агрохімічного та радіоекологічного стану ґрунту, що в свою чергу позначилось на продуктивності полів та якості вирощуваної сільгосппродукції.

Застосування органічних та мінеральних добрив в умовах господарства є основним фактором для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте у зв`язку з низьким рівнем хімізації землеробства, нестачею поживних речовин в ґрунті, як наслідок, залишається середньою та низькою урожайність сільськогосподарських культур.

Запропонований варіант проектування нової сівозміни вважаю раціональним та ефективним для використання, так як були враховані історичні дані полів на яких будуть сіятися культури, розглянуті та проаналізовані попередники вирощуваних культур, внесення добрив та засоби боротьби з бур`янами.


Список використаної літератури

1 Агроклиматический справочник по Черниговской области. - Л. Гидрометиздат, отв. редактор Кекух А.М.,1958.-172с.

2 Байда В.І., Мельник А.І., Зміна агрохімічних показників ґрунтів і потреба в добривах господарств Чернігівської області. Чернігів:Десна,1993.-62с.

3 Бойко Є.І. Агровиробничі властивості ґрунтів Чернігівської області і заходи по підвищенню їх родючості. Київ, 1963 – 151с..

4 Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. – К.: Урожай, 1994. – 145 с.

5 Витриховський П.І., Ступенко О.В. Використання азоту добрив рослинами озимого жита, що вирощується за інтенсивною технологією// Вісник аграрної науки. - 1993.- №6.- С.30-37.

6 Дмитрієва В.І. Грунти Чернігівської області. К.: Урожай, 1969.-64с.

7 Довідник агрохімслужби. К., “Урожай”, 1991

8 Козловский Е.В. и др. Известкование почв. Л.: Колос. 1983.-286с.

9 Кротов М.Н. Зависимость продуктивности севоооборота и агрохимических свойств дерново-подзолистой почвы от норм минеральных удобрений// Удобрение полевых культур в системе интенсивного земледелия. Рига: Зинатне, 1990. – С.94-106.

10 Мельник А.І. Еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення// Агрохімія і грунтознавство. Частина 3.- Харків.1998.-С.146-147.

11 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

12 Смирнов П.М., Муравин Э.А. Агрохимия – М.: Колос,1981, 182 с.

13 Собко О.О. Сівозміни – основа інтенсифікації землеробства. – К.: Урожай, 1985. – 295 с.

14 Церлинг В.В. Диагностика питания сельскохозяйственных культур.-М.: Агропромиздат, 1990.-235с.

15 Шкарда М. Производство и применение органических удобрений. М., Агропромиздат ,1985/-364 с.


Додатки

Додаток 1

Технічні засоби, які використовуються в господарстві для обробітку грунту

Рис. 1. Начіпний чотирикорпусний плуг:

1 - полиця; 2 - стояк корпуса; 3 - дисковий ніж; 4 - регулятор глибини; 5 - опорне колесо; 6 - балка жорсткості; 7 - сполучена вісь; 8 - сполучний стояк; 9 - рама; 10 - передплужник; 11 - леміш.

Рис.2 Загальний вигляд культиватора КПС - 4

Рис. 3. Типи культиваторних лап: 1 - однобічні плоскорізальні; 2 - стрілчасті плоскорізальні: 3 - стрілчасті універсальні: 4 - розпушувальні долотоподібні, 5 - розпушувальні на пружинній стойці; 6 - підгортач; 7—голчасті диски,

Рис. 4. Борона (а) і шлейф-борона (б).


Додаток 2

Найбільш поширені бур`яни господарства

Рис. 5. Овес пустий

Рис. 6. Заразиха соняшникова

Рис. 7. Редька дика

Рис. 8. Повитиця польова

Рис. 9. Щетинник сизий

Рис. 10 Костриця польова

Рис. 11. Хвощ польовий

Рис. 12. Будяк польовий

Рис. 13. Полинь гірка

Рис. 14. Пирій повзучий


1 Агроклиматический справочник по Черниговской области.-Л. Гидрометиздат, отв. редактор Кекух А.М.,1958.-172с.

1 Агроклиматический справочник по Черниговской области.-Л. Гидрометиздат, отв. редактор Кекух А.М.,1958.-172с.

1 Собко О.О. Сівозміни – основа інтенсифікації землеробства. – К.: Урожай, 1985. – 295 с.

1 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

1 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

1 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

1 Основи сільського господарства: Навч.посіб. / Б.М.Польський, М.І.Стеблянко, Р.Д.Чмир, В.С.Яворський. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

1 Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. – К.: Урожай, 1994. – 145 с.

1 Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б Довідник по бур`янам. – К.: Урожай, 1994. – 145 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:15:22 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:42:45 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Підбір чергування культур в сівозмінах
Технология выращивания озимой пшеницы в АОО "Симферопольский" ...
Технология выращивания озимой пшеницы в АОО "Симферопольский" Введение Проблема питания населения земного шара, в настоящее время, стала ещё более ...
Однако имеют место и стерневые предшественники - оз. пшеница по черному пару, горох, пропашные - кукуруза и сорго на силос и др [3].
Наиболее распространенным видом ржавчины на пшенице является бурая листовая ржавчина (Puccinia triticina Frikss.)
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 12342 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Совершенствование технологии возделывания озимой пшеницы на ...
Выпускная квалифицированная работа Тема "Совершенствование технологии возделывания озимой пшеницы на продовольственные цели" 2010 г. Содержание ...
В среднем на формирование 1 ц высококачественного зерна с соответствующим количеством соломы пшеница использует из почвы азота 4 кг, фосфора - 1,3 и калия - 2,5 кг (И.Г. Бананов ...
Иванов В.И., Банькин В.П.Продуктивность сортов озимой пшеницы Главный агроном-2007-№7-СЛ 8-23.
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 9167 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать
Возделывание яровой пшеницы
КУРСОВОЙ ПРОЕКТ ПРОЕКТИРОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ВОЗДЕЛЫВАНИЯ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ НА ПРИМЕРЕ "УЧЕБНО-ОПЫТНОЕ ХОЗЯЙСТВО МГУ ИМ. Н.П. ОГАРЕВА" Введение Пшеница как ...
Кукуруза на силос, (з/м), ц
Биологическая урожайность яровой пшеницы, рассчитанная по приходу ФАР, составляет 101 ц/га или 10,1 т/га.
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: курсовая работа Просмотров: 9933 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
... и качество зерна яровой пшеницы сорта "Селенга" за три года ...
Аннотация В своей дипломной работе, я изучала влияние различных предшественников на урожайность и качество зерна яровой пшеницы сорта "Селенга" за три ...
В исследованиях изучали влияние следующих предшественников: чистого пара, кукурузы первого и второго срока сева, смеси гороха с овсом на силос, гороха на зерно и подсолнечника - на ...
Наиболее распространенные болезни пшеницы - бурая, желтая, стеблевая ржавчина, пыльная и мокрая головня, фузариос колоса.
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 2358 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Сортоиспытание яровой пшеницы в условиях северной лесостепи ...
СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ 1. Обзор литературы 1.1 Морфологические признаки яровой пшеницы 1.2 Биологические особенности яровой пшеницы 1.3 Основные ...
По чистым парам посевы пшеницы идут повторно, а оставшуюся ее часть размещают по зернобобовым, однолетним и многолетним травам, кукурузе на силос и некоторым другим ...
На пашне (опытное поле Института агроэкологии), под посевом яровой пшеницы профиль среднесуглинистого выщелоченного чернозема характеризуется меньшей мощностью гумусовых горизонтов ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 3186 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
... деятельности посевов озимой пшеницы в условиях биологизации ...
БРЯНСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННАЯ АКАДЕМИЯ АГРОЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ СПЕЦИАЛЬНОСТЬ 32.04.00. АГРОЭКОЛОГИЯ КАФЕДРА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ...
Большой вред посевам озимой пшеницы причиняют болезни: бурая, желтая и линейная ржавчины, пыльная и твердая головня, корневые гнили; из вредителей: злаковые, гессенская и шведская ...
Полевые опыты в течение трех лет исследований закладывались на опытном поле агроэкологического института в рамках плодосменного севооборота со следующим чередованием ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 1974 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Диплом по восьмипольным севооборотам
Содержание Содержание 4 Аннотация 5 Введение 7 1. Обзор литературы 9 1.1. Задачи современного земледелия по воспроизводству плодородия почвы 9 1.2 ...
... сорняками, рекомендуем восьмипольный зернопаропропашной севооборот со следующим чередованием культур: черный пар; озимая рожь; просо; яровая пшеница мягкая; ячмень; кукуруза на ...
... всех предшественников из группы яровых культур, просо оставляло в почве наибольшее количество растительных остатков: в среднем за 2 года 20,3 ц. воздушно - сырой массы, против 18,6 ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: реферат Просмотров: 1355 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Комплексная механизация возделывания озимой пшеницы
Федеральное агентство по образованию Государственного учреждения Высшего профессионального образования Калмыцкий Государственный Университет Кафедра ...
В полевых севооборотах под озимые отводят несколько полей: в дявитипольных-3, семипольных-2. Севооборот - связующее звено в технологии возделывания озимой пшеницы, он снижает ...
Часто посевы озимой пшеницы служат источником зеленого корма, приготовления сена, сенажа и силоса.
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: курсовая работа Просмотров: 4043 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
Преим-ва: созд-ся благопр-е усл-я для внедр-я новой техники, поточного метода орг-ции пр-ва, механизации и автом-ции, сокращ-ся дл-сть цикла.
А самое главное, после того, как проблема решена, лидеры берут на себя риск и бремя выявления новых проблем, особенно в тех случаях, когда сущ-т возм-сть для получ-я соответств-го ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1652 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Курсовая работа: Підбір чергування культур в сівозмінах (856)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150315)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru