Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності

Название: Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа Добавлен 03:29:06 03 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 220 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Курсова робота

З предмету: Фінансове право України

Тема: « Фінансово-правова відповідальність як особливий вид юридичної відповідальності»


План

Вступ

Розділ І. Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності

Розділ ІІ. Поняття, особливості та правова природа фінансово-правової відповідальності

2.1 Визначення поняття та основні ознаки фінансово-правової відповідальності

2.2 Відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративно-правової

2.3 Фінансово-правова відповідальність як охоронне фінансове правовідношення

2.4 Підстави фінансово-правової відповідальності

2.5 Функції фінансово-правової відповідальності

Розділ ІІІ. Види фінансово-правової відповідальності

3.1 Позитивна фінансово-правова відповідальність

3.2 Ретроспективна (негативна) фінансово-правова відповідальність

3.3 Інші види фінансово-правової відповідальності

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Постійне ускладнення суспільних відносин, розвиток у зв’язку із цим вітчизняного законодавства, породжує виникнення нових галузей права та правових інститутів в межах існуючих галузей. Норми, що складають кожну галузь права потребують наявності специфічних методів їх реалізації, захисту та охорони. В механізмі охорони та відновлення порушених правових норм важливе місце займає юридична відповідальність. Існує думка, що кожна фундаментальна галузь права повинна мати свій особливий вид юридичної відповідальності. З виникненням нових видів юридичної відповідальності завданням юридичної науки стає їх виявлення, дослідження, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої та правозастосовної практики. Останнім часом в юридичній літературі з’явилася низка праць, у яких обґрунтовується наявність нових видів юридичної відповідальності і серед них – фінансової, обґрунтовуючи свою точку зору тим, що самостійність виду юридичної відповідальності залежить від самостійності галузі права і виду правопорушення. Крім того, у законодавстві стали використовуватися як самостійні категорії такі поняття як “фінансова санкція”, “податкове правопорушення”, бюджетне правопорушення”, “фінансове правопорушення” тощо, що свідчить про відокремлення і формування нового виду відповідальності. Процес виділення фінансово-правової відповідальності в самостійний вид юридичної відповідальності супроводжується дискусіями у наукових колах, де існують різні точки зору стосовно цього питання. Висловлюються думки щодо відсутності такого виду відповідальності, про існування тільки адміністративної відповідальності за порушення фінансового законодавства. Процес виокремлення фінансово-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності супроводжувався цілою низкою невизначеностей, що й зараз мають місце. Це породило теорії про відсутність такого різновиду юридичної відповідальності, про існування лише адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства. У зв’язку із цим, теоретичне обґрунтування становлення і розвитку фінансово-правової відповідальності як особливого виду юридичної відповідальності є одним з пріоритетних напрямків науки фінансового права.


Розділ І. Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності

Становлення правових основ фінансово-правової відповідальності характеризується наявністю великої кількості нормативно-правових актів, що відбиває підвищену увагу до заходів примусу фінансового характеру з боку держави. Однак відсутність систематизації цих актів, їх суперечливість не може сприяти формуванню цього нового правового інституту. В цей же час практика показала необхідність розробки інституту фінансово-правової відповідальності. Особливо гостро стоять питання відмежування фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. Основні проблеми, пов’язані із застосуванням заходів фінансового примусу обумовлені недосконалістю Ії правової регламентації. Належним чином не відпрацьований механізм притягнення до відповідальності за фінансові правопорушення, чітко не врегульована сама система відповідальності у сфері бюджетного, валютного, банківського законодавства, а також за порушення правил ведення касових операцій. Інститут фінансово-правової відповідальності є відносно новим у вітчизняній науці фінансового права. Хоча деякі питання фінансово-правової відповідальності і розглядалися ще у радянські часи, проте більшість із них втратили свою актуальність у зв’язку із зміною економічних, політичних та соціальних умов, а також зі зміною змісту галузі фінансового права. Серйозні перешкоди у комплексному дослідженні проблем фінансово-правової відповідальності також викликають досить часті зміни законодавства, що вносяться різними суб’єктами законодавчої ініціативи.Окремі аспекти фінансово-правової відповідальності розглядаються у роботах Андрєєва В. К[1] , Артемова Н. М.[2] , Венедиктова Ю. А.[3] , Кучерова І. І.[4] , Ровинського Є. А.[5] , Розанової І. І.[6] , Крохіної Ю. А.[7] ,Батирова С. Є.[8] , Сердюкової Н. В.[9] ,Карасьової М. В.[10] та ін.

Як уже зазначалося процес виділення фінансово-правової відповідальності в самостійний вид юридичної відповідальності супроводжується дискусіями у наукових колах, де існують різні точки зору стосовно цього питання. Критичні погляди полягають у наступному. Висловлюються думки щодо відсутності такого виду відповідальності взагалі та про існування лише адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення фінансового законодавства. Деякі вчені розглядають фінансово-правову відповідальність як різновид адміністративної[11] , інші — як похідну цивільно-правової відповідальності, треті

— вказують на її комплексний характер, що полягає у поєднанні елементів адміністративної та кримінальної відповідальності. Вони також вважають, що санкції за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави часто виявляються неефективними внаслідок їх економічної необґрунтуванності чи надмірної жорсткості, вони не пов’язані між собою та із санкціями іншої галузевої приналежності (адміністративними, цивільно-правовими), чим у певній мірі можна пояснити невиконання фінансово-правовою відповідальністю превентивної та компенсаційної функції[12] .

Критичні зауваження на адресу існування фінансово-правової відповідальності, на нашу думку, обумовлені тим, що вона як вид юридичної відповідальності поки ще знаходиться в стадії формування та існуванням у зв’язку із цим багатьох суперечностей та невизначеностей. Це пов’язано з процесом уніфікації фінансового законодавства – розробкою єдиної системи мір фінансово-правової відповідальності та фінансово-процесуального провадження. Станом на сьогодення можна стверджувати, що встановлення цього виду відповідальності є складовою частиною фінансово-правового регулювання.

Так основний акт фінансового законодавства – Бюджетний кодекс України[13] – встановлює відповідальність за порушення бюджетного законодавства, тобто за здійснене бюджетне правопорушення. Існує також погляд, що із ускладненням суспільних відносин, виокремленням нових галузей права, кожна з них повинна мати свій різновид юридичної відповідальності та механізм її реалізації. Для того, щоб уникнути критики слід уточнити, що це стосується безумовно лише основних, фундаментальних, а не комплексних галузей права. Фінансове право вправі іменуватися фундаментальною галуззю права, а відповідно мати свій специфічний вид юридичної відповідальності.

На нашу думку фінансово-правова відповідальність посідає важливе місце серед інших видів юридичної відповідальності, її виникнення є цілком закономірним явищем у розвитку національного законодавства. Це пов’язано із необхідністю належного захисту та поновлення порушених публічних прав та інтересів держави у її фінансовій діяльності, оскільки вони не можуть бути належним чином та в повній мірі захищені через інші види юридичної відповідальності. Держава завжди була й буде зацікавленою у створенні й дотриманні встановленого порядку фінансових відносин, забезпеченні її майнових інтересів, зокрема, поповненні доходної частини бюджетів усіх рівнів, а також витрачанні коштів цих бюджетів. Порушення встановлених правил поведінки у фінансових відносинах призводить до притягнення до відповідальності. Надаючи суб’єктам фінансових правовідносин певні права і свободи, держава зі свого боку вимагає від цих суб’єктів належної реалізації встановлених приписів. Тим самим пояснюється необхідність і можливість державного примусу, однією з форм якого і є фінансово-правова відповідальність. Наявність бюджету та податків є однією з ознак держави і складає елемент правового статусу суверенітету держави. Порушення фінансової дисципліни в першу чергу зачіплює публічні інтереси держави. Примусове вилучення частини власності у грошовій формі сприяє виникненню у платників податків на рівні підсвідомості готовність до приховування доходу чи до інших неправомірних діянь, що забезпечують використання та розпорядження отриманим майном у повному обсязі без врахування суверенного права держави на частину цього доходу. Порушенню фіскальних прав держави також сприяють високі податкові ставки та низький рівень життя громадян. Сукупність перерахованих факторів створює передумови для здійснення чисельності податкових деліктів, і як наслідок, реакцію держави щодо захисту своїх майнових інтересів. Ще мають місце чисельні порушення встановленого порядку використання бюджетних коштів з боку розпорядників та одержувачів, що теж впливає на публічні інтереси держави[14] .

Проте роль фінансово-правової відповідальності не слід абсолютизувати. Вона повинна застосовуватися як додатковий вид юридичної відповідальності за вчинення фінансових правопорушень головним чином паралельно із іншими видами юридичної відповідальності такими як адміністративна чи кримінальна. Варто також зазначити важливу роль фінансово-правової відповідальність у випадках колективної відповідальності державних службовців, наприклад за бюджетні правопорушення, де вину окремих осіб практично неможливо встановити. Це, наприклад порушення суб’єктами бюджетного процесу бюджетно-правових норм, що регламентують окремі стадії бюджетного процесу. В цьому випадку фінансово-правова відповідальність повинна полягати не стільки у відповідних негативних наслідках майнового характеру для окремих посадових осіб відповідного державного органу, бо вину кожного з них окремо поза колективом неможливо встановити так само як і притягнути до відповідальності, скільки мати на меті саме відновлення та нормалізацію відносин щодо цільового використання бюджетних коштів, своєчасного і повного перерахування цих коштів, підтвердження бюджетних зобов’язань розпису закону про Державний бюджет тощо. Відновлювальний характер мають фінансово-правові санкції, реалізація яких унеможливлює здійснення фінансового правопорушення, відновлює правопорядок. Однак відновлювальний вплив здійснює не тільки санкція фінансово-правової норми, а вся фінансово-правова відповідальність, оскільки вона спонукає правопорушника до правомірної поведінки.


Розділ ІІ. Поняття, особливості та правова природа фінансово-правової відповідальності

2.1 Визначення поняття та основні ознаки фінансово-правової відповідальності

Для того, щоб переконатись у необхідності існування цього виду юридичної відповідальності розглянемо докладніше поняття, сутність, ознаки, види, підстави та мету фінансово-правової відповідальності. Поняття фінансово-правової відповідальності є однією з основних категорій фінансового права, її конструкція багато в чому визначає місце і роль правового регулювання фінансових відносин. Станом на сьогодення існують певні невирішені проблеми у дослідженні відповідальності за порушення фінансово-правових норм, зокрема, відсутність визначення фінансово-правової відповідальності, яке доцільно було б закріпити у загальній частині галузевого законодавчого акту. Але такий єдиний кодифікований акт, який би оформлював основи правового регулювання відносин в сфері публічної фінансової діяльності в Україні відсутній. Фінансово-правова відповідальність формується за інституційною ознакою, оскільки більш детальну розробку отримала податкова відповідальність і суттєві перспективи розвитку має бюджетно-правова відповідальність. Слід зауважити, що поняття фінансово-правової відповідальності не слід тлумачити досить широко як, наприклад поняття відповідальності кримінальної. Кримінальна відповідальність передбачає декілька стадій чи форм реалізації (порушення карної справи, оперативно-розшукна діяльність, дізнання, досудове слідство, розгляд справи в суді, відбування покарання, судимість). Негативні правові наслідки для правопорушника, тобто покарання є лише однією із таких форм та не вичерпує змісту кримінальної відповідальності. Стосовно ж фінансово-правової відповідальності, то в цій площині її слід трактувати дещо звужено, а саме лише як виконання ним юридичного обов’язку на підставі державного примусу, що покладає певні обтяження майнового характеру з метою відновлення публічних майнових інтересів держави і муніципальних органів.

Для фінансово-правової відповідальності, як виду юридичної відповідальності притаманні ознаки останньої:

- настає лише за правопорушення;

- встановлюється державою і пов’язана із застосуванням до правопорушника санкцій правових норм уповноваженими на це суб’єктами;

- пов’язана із заподіянням правопорушнику певних негативних наслідків;

- реалізується у процесуальній формі.

Зазначені ознаки юридичної відповідальності, будучи властивими і для фінансово-правової відповідальності, мають специфіку, зумовлену особливостями фінансово-правового регулювання. До цих специфічних ознак належать такі:

1. Фінансово-правова відповідальність настає за фінансове правопорушення. Фінансове правопорушення - дія або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання всіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

2. Фінансово-правова відповідальність виражається у застосуванні до правопорушника санкцій фінансово-правових норм. Фінансово-правові санкції встановлені Законом України “Про Державну податкову службу України”, Бюджетним кодексом України та іншими фінансовими законами.

3. Фінансово-правова відповідальність тягне для правопорушника певні негативні наслідки майнового характеру. Це зумовлено специфікою фінансово-правових санкцій, що мають майновий характер і, таким чином, впливають на економічні (грошові) інтереси правопорушників. В сфері фінансової діяльності держава намагається в перщу чергу отримати відшкодування збитків, заподіяних їй фінансовим правопорушенням і, крім того, покарати правопорушника, але у формі, що притаманна сфері фінансово-правового регулювання, тобто у грошовій. У зв’язку з цим фінансово-правова відповідальність є різновидом майнової (правовідновлювальної) відповідальності.

4. Фінансово-правова відповідальність реалізується у специфічній процесуальній формі. Так, застосування оперативно-бюджетних санкцій, передбачених ст. 117-120 БК України здійснюється в межах бюджетно-процесуального провадження, встановленого статтями БК України.

5. Суб’єктами відповідальності за порушення фінансового законодавства є учасники фінансових правовідносин.

В сучасний період багато вчених вважають, що теоретичні напрацювання дозволяють стверджувати, що фінансово-правова відповідальність – самостійний вид правової відповідальності[15] . Вона наступає за фінансові правопорушення, які, як правило, полягають у різноманітних порушеннях фінансової дисципліни, наприклад у порушенні суб’єктами фінансових правовідносин порядку внесення до бюджету податків та неподаткових платежів, порядку фінансування, кредитування та розрахунків, у нецільовому використанні бюджетних та кредитних асигнувань та в інших формах. У науці фінансового права фінансова відповідальність визначається подібним чином, що дозволило Ю. А. Крохіній стверджувати, що «доктринальне розуміння сутності фінансово-правової відповідальності не викликає суттєвих розбіжностей»[16] . За поглядом М. В. Карасьової, фінансово-правова відповідальність – це застосування у встановленому законом порядку до порушників фінансово-правових норм особливих заходів державного примусу, тобто фінансових санкцій, пов’язаних з додатковими обтяженнями майнового характеру[17] . С. Є. Батиров вважає, що фінансово-правова відповідальність – це правовідношення, що виникає із порушення встановлених законом фінансових зобов’язань, що виражається у застосуванні до правопорушника заходів фінансово-правового характеру, що тягнуть за собою настання невигідних майнових наслідків внаслідок негативної оцінки державою його протиправного винного діяння, настання яких забезпечується можливістю державного примусу[18] . Згідно думки Н. В. Сердюкової, фінансово-правова відповідальність – це закріплений нормами фінансового права обов’язок правопорушника перетерпіти заходи державного примусу у вигляді фінансових санкцій карального характеру (штраф, пеня) за вчинене ним правопорушення у сфері фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування[19] .

2.2 Відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративно-правової

У процесі дослідження питання фінансової відповідальності найважливішим є момент відмежування її від адміністративної. Спільними для них є такі ознаки, як нерівність сторін, спрощена процедура накладання стягнення та ін. Та все ж між ними є досить багато відмінностей. Основні з них такі:

1). Фінансова відповідальність настає тільки за порушення фінансово-правових норм, що встановлюють правила поведінки суб'єктів фінансових правовідносин, захищають фінансові інтереси держави.

2). Сутність фінансової відповідальності проявляється в застосуванні фінансових санкцій, якими на суб'єкта фінансового правопорушення покладається обов'язок відшкодувати заподіяну державі матеріальну шкоду (причому для цього немає потреби використовувати цивільно-правові засоби) та зазнати покарання за вчинене правопорушення.

3). Фінансова відповідальність може реалізовуватись паралельно з адміністративною, кримінальною та дисциплінарною.

4). Суб'єктами фінансової відповідальності є підприємства, установи, організації та їхні філії, фізичні особи, але не посадові особи, які є суб'єктами дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності[20] . Суб’єктами фінансово-правової відповідальності можуть бути колегіальні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють наприклад виконання бюджету. Суб’єкт фінансово-правової відповідальності не загальний – це не будь-яка особа, а спеціальний, тобто наділений спеціальним правовим статусом (платник податку, учасник бюджетного процесу тощо).

5). Відмінності таких фінансово-правових санкцій як штраф та пеня від аналогічних у інших галузях права. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу застосовується в установлених законом межах (певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а фінансова санкція може виражатися в конкретній сумі неправомірно одержаного доходу, в повному розмірі прихованого податку, частині прихованого обов'язкового платежу тощо, тобто розмір цієї суми, як правило, попередньо не визначено. Штраф у фінансовому праві на відміну від адміністративного права не може бути замінений іншим стягненням, від нього не можна звільнити або оскаржити постанову про накладення штрафу. Стосовно пені, то в цивільних правовідносинах вона стягується за прострочку виконання договірних зобов’язань, а у фінансовому праві за прострочення строку сплати податку. Стягується вона у безспірному порядку з юридичних осіб, а з громадян якщо вони не сплачують добровільно через суд. При цьому одержані кошти йдуть до бюджету, а в цивільному праві виплачуються на користь другого контрагента за договором[21] .

2.3 Фінансово-правова відповідальність як охоронне фінансове правовідношення

Фінансово-правова відповідальність є розвитком, продовженням матеріального фінансового правовідношення, яке реалізується за посередництвом процесуальної форми. Відповідальність за порушення фінансового законодавства складає частину механізму правового регулювання фінансових відносин і проявляється у вигляді накладення заборон. Забороняючи порушувати фінансове законодавство, держава покладає на суб’єктів фінансового права обов’язок утримуватися від здійснення певних дій або навпаки, не бездіяльничати, а активно реалізовувати покладені на них обов’язки.

Таким чином, фінансово-правова відповідальність існує в межах охоронного правового інституту, який регулює суспільні відносини у сфері публічних фінансів за допомогою встановлення заборон. Однак, фінансово-правова відповідальність не повністю співпадає з охоронним правовідношенням, яке за своїм складом і обсягом є ширшим ніж фінансово-правова відповідальність. Вона характеризує зміст правоохоронних відносин передусім з позицій правового статусу правопорушника, його обов’язків, що виникають внаслідок здійсненого фінансового правопорушення. Разом з тим фінансово-правова відповідальність існує тільки в межах охоронних правовідносин. До охоронних відносяться усі фінансові правовідносини, які виникають у зв’язку з порушенням фінансового законодавства, а також із притягненням винного до відповідальності. В межах охоронних правовідносин реалізуються санкції, встановлені фінансово-правовими нормами.

Склад правовідносин фінансово-правової відповідальності являє досить складне соціально-правове явище, яке складається з сукупності таких елементів: суб’єкти (учасники), права і обов’язки суб’єктів (учасників), їх дії (поведінка) та об’єкт правовідносини. У правовідносинах з фінансово-правової відповідальності приймають участь як мінімум дві сторони: держава в особі уповноваженого органу, вказаного у фінансовому законодавстві та правопорушник. Між сторонами виникають правовідносини, в яких держава виступає управленою стороною, а правопорушник зобов’язаною стороною. Але слід мати на увазі, що в зазначених правовідносинах суб’єктом матеріального право відношення фінансово-праваової відповідальності виступає держава в цілому, а не уповноважені державні фінансові органи. При цьому права й обов’язки держави і правопорушника є взаємопов’язаними і складають зміст право відношення фінансово-правової відповідальності.

Праву держави застосовувати до правопорушника міри державно-примусового впливу передбачають виникнення у правопорушника обов’язку притерпівати ці міри. Застосування фінансово-правової відповідальності є одночасно і правом і обов’язком держави, оскільки навіть у випадках добровільного припинення фінансового правопорушення порушником фінансового законодавства, держава не втрачає права застосування до нього відповідних фінансово-правових санкцій. Однак, надане державі право примусу стосовно правопорушника до притепівання ним фінансово-правової відповідальності не означає вседозволеності. Обидві сторони охоронного право відношення можуть і повинні діяти тільки в межах фінансового законодавства. Таким чином, фінансово-правова відповідальність являє собою обов’язок винної у здійсненні фінансового правопорушення особи притерпівати міри державно-вдадного примусу, які передбачені санкціями фінансово-правових актів, що полягають у покладанні додаткових юридичних обов’язків майнового характеру і застосовуються уповноваженими державними органами (управленою особою фінансових правовідносин) у встановленому законом процесуальному порядку[22] .

В юридичній літературі фінансово-правову відповідальність також визначають як застосування у встановленому законом порядку до порушника фінансово-правових норм особливих мір державного примусу – фінансових санкцій, пов’язаних з додатковими обтяженнями майнового характеру.

2.4 Підстави фінансово-правової відповідальності

Як і інші види юридичної відповідальності фінансово-правова відповідальність має три підстави:

- фактичну, яка являє собою здійснення суб’єктом фінансового правовідношення протиправного діяння, що містить склад фінансового правопорушення;

- формальну (нормативну), яка проявляється в наявності системи норм фінансового законодавства, що встановлюють склади фінансових правопорушень, прав і обов’язків учасників охоронного фінансового правовідношення і яка регулює відповідальність за порушення норм фінансового права, принципи, порядок і процесуальну форму притягнення до фінансово-правової відповідальності;

- процесуальну, яка полягає у винесенні уповноваженим органом рішення щодо застосування санкції за здійснене фінансове порушення.

Настання негативної фінансово-правової відповідальності є можливим лише при наявності усіх перерахованих підстав і в суворо визначеній послідовності: норма права – фінансове правопорушення – застосування санкції.


2.5 Функції фінансово-правової відповідальності

Важливе значення для застосування будь-якого виду юридичної відповідальності є її мета та функції. Мета фінансово-правової відповідальності реалізується в функціях. Функції відображають призначення фінансово-правової відповідальності і тому вони є тісно пов’язаними із застосуванням фінансово-правових санкцій та соціальними наслідками їх застосування. Питання щодо виділення функцій юридичної відповідальності, взагалі, і фінансово-правової, зокрема є дискусійними в юридичній літературі. Так, на думку одних вчених, фінансово-правова відповідальність виконує превентивну, правовідновлювальну, каральну та виховну функції. На думку інших – юридичну та соціальну функції. Також існує думка про те, що фінансово-правова відповідальність виконує регулятивну, превентивну, каральну, відновлювальну та виховну функції. Зазначаючи, що функції фінансових санкцій відповідають функціям права А.С. Ємельянов до функцій фінансово-правової відповідальності відносить охоронну, регулятивну, виховну, соціально-превентивну, цінностно-орієнтаційну, системно-правову, функцію підтримання державної влади і місцевого самоврядування, а також фіскальну.

Регулятивна функція проявляється в закріпленні й оформленні динаміки фінансових правовідносин, тобто оформленні статики і динаміки правовідносин, що складають предмет фінансового права.

Превентивна функція . Фінансово-правова відповідальність спрямована на попередження порушень відносин, що існують в процесі діяльності держави та муніципальних утворень щодо планомірного утворення, розподілу і використання грошових фондів (фінансових ресурсів). Превентивне (попереджувальне) спрямування правового впливу фінансової відповідальності на ці відносини складається із загально превентивного і приватно превентивного (індивідуально-превентивного) напрямів. Загальні превенції проявляються в самому факті існування фінансово-правової відповідальності. Превентивний вплив здійснює в цілому вся правовоа норма, а не її окремий структурний елемент (санкція). В іншому випадку виникатиме питання – за недотримання чого саме настає фінансово-правова відповідальність.Завданнями превентивної функції є укріплення фінансової дисципліни, що передбачає добросовісне здійснення наданих прав і виконання, передбачених фінансово-правовими нормами обов’язків.

Каральна функція. Каральна фанкція впливає на майнові (грошові) відносини, звужує майнову сферу фінансового правопорушення, але неможливо назвати в якості об’єкту впливу тільки публічно-правові майнові відносини. Об’єктами впливу каральної функції може бути право на заняття певним видом діяльності, психіка порушника фінансового законодавства. Так, наприклад, відкликання НБУ банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку є заходом (мірою) організаційно-правового характеру. А письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат залученими коштами, зменшення чи вилучення неефективних інвестицій є мірою психологічного впливу. Способи здійснення карального впливу фінансово-правової відповідальності є досить різноманітними. До правопорушників можуть застосовуватися санкції передбачені Бюджетним кодексом України.

Відновлювальна функція. Ця функція має найважливіше значення для забезпечення та захисту порушеного публічного фінансового інтересу держави та органів місцевого самоврядування в повній мірі. У широкому розумінні об’єктом відновлювального впливу є відносини, що існують в процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень. Саме цим відносинам заподіюється шкода внаслідок здійснення фінансового правопорушення. Відновлювальна функція призначена нормалізувати відносини щодо цільового використання бюджетних коштів, своєчасного і повного перерахування цих коштів, підтвердження бюджетних зобов’язань розпису закону про Державний бюджет тощо. Відновлювальний характер мають фінансово-правові санкції, реалізація яких унеможливлює здійснення фінансового правопорушення, відновлює правопорядок. Санкції застосовуються з метою спонукання правопорушника припинити здійснення правопорушення, хоча їх застосування інколи може й не спричинити автоматичного його припинення. До цієї групи відносяться санкції, пов’язані зі втратою майна для порушника (стягнення штрафу, пені, санкції, пов’язані з обмеженням прав порушника бюджетного законодавства, призупинення, обмеження фінансування, призупинення операцій на рахунках та інші вищезазначені санкції)[23] .

Розділ ІІІ. Види фінансово-правової відповідальності

3.1 Позитивна фінансово-правова відповідальність

Фінансово-правова відповідальність класифікується дослідниками за двома основними критеріями. Як відомо із загальної теорії держави і права юридична відповідальність перш за все класифікується на позитивну та ретроспективну (негативну). Будучи самостійним видом юридичної відповідальності фінансово-правова відповідальність також має таку класифікацію, яка має втім для цієї відповідальності особливу специфіку. Її сутність полягає у тому, що вона забезпечує відповідальну, правомірну поведінку суб’єкта фінансово-правового відношення.Для позитивної фінансово-правової відповідальності достатнім є наявність формальної (нормативної) підстави, оскільки вона виникає не на підставі фінансового правопорушення, а в силу добровільного виконання суб’єктом фінансового права своїх обов’язків. Фінансова діяльність держави базується не тільки на встановлені заборон стосовно здійснення будь-яких дій. Однією із важливих умов її здійснення є добосовісна реалізація зобов’язаними суб’єктами фінансових правовідносин наданих ним прав і реалізація покладених на них обов’язків. Усвідомлення зазначеними суб’єктами суті і значення своїх дій, узгодження їх зі своїми обов’язками надає фінансово-правовій відповідальності позитивний зміст.

В цілому позитивна відповідальність має добровільний характер, але разом з тим, можливим є і наявність певного ступеню державного примусу. Одні суб’єкти виконують покладені на них обов’язки в силу усвідомлення свого суспільного боргу, а інші – внаслідок небажання бути притягнутими до відповідальності за неправомірну поведінку. Стосовно позитивної фінансово-правової відповідальності примус у вигляді загрози настання негативних наслідків є тільки засобом попередження фінансових правопорушень. Добровільна форма реалізації фінансово-правової відповідальності має такі ознаки:

а) нерозривно пов’язана з нормою фінансово-правової відповідальності;

б) є юридичним обов’язком, зумовленим правовим статусом зобов’язаного суб’єкта фінансових правовідносин;

в) гарантована державним примусом;

г) добровільна реалізація у вигляді правомірної поведінки;

д) схвалюється з боку держави;

є) здійснюється в межах фінансових правовідносин.

Позитивна фінансово-правова відповідальність має досить важливе значення у фінансовому праві, зокрема у сучасних умовах. Вона доповнює собою ретроспективну відповідальність. У тих же випадках, коли у законодавстві чітко не виписані міри ретроспективної відповідальності за конкретні види правопорушень. Так ні Бюджетний кодекс, ні інші нормативно-правові акти поки що не встановлюють конкретних мір та заходів фінансово-правової відповідальності за бюджетні правопорушення на конкретних стадіях бюджетного процесу. Так, наприклад не передбачено відповідальності за неналежне виконання Державного бюджету через те, що тут має місце колективна відповідальність. Натомість наявність такої стадії бюджетного процесу як підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету очевидно повинна орієнтувати суб’єктів бюджетного процесу на позитивну відповідальність, тобто відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків на інших стадіях бюджетного процесу.

3.2 Ретроспективна (негативна) фінансово-правова відповідальність

Порушення фінансово-правових норм зумовлює існування негативної фінансово-правової відповідальності, яку можна розглядати у декількох аспектах. По-перше, як реакцію держави на порушення фінансово-правових норм, що проявляється в обов’язку винної особи притерпівати каральні заходи державно-примусового впливу за здійснене діяння у формі грошових чи інших майнових позбавлень. По-друге, фінансово-правову відповідальність можна визначити як виконання юридичного обов’язку на підставі державного примусу. Наявність або відсутність державного примусу визначає факт існування фінансово-правової відповідальності. Фінансово-правова відповідальність не пов’язується тільки з несприятливими наслідками до правопорушника, які настають для нього внаслідок порушення ним фінансового законодавства. Каральні механізми фінансово-правової відповідальності існують паралельно з право відновлювальними, оскільки для держави важливим є не тільки покарати поршника фінансового законодавства, а й відновити публічні майнові інтереси, компенсувати збитки, що виникли внаслідок правопорушення. Отже, негативна фінансово-правова відповідальність може існувати у двох формах: каральній (штрафній) та правовідновлювальній (компенсаційній).

3.3 Інші види фінансово-правової відповідальності

Крім того в межах фінансово-правової відповідальності як одного із видів юридичної відповідальності можна також виділити окремі різновиди юридичної відповідальності відповідно до певних підгалузей фінансового права. Зокрема можна виокремити бюджетно-правову, податкову, митну, валютну та інші різновиди фінансово-правової відповідальності. Найбільш детальну розробку отримала податкова відповідальність і суттєві перспективи розвитку має бюджетно-правова відповідальність. Зупинимось на них детальніше.

1) Бюджетно-правова відповідальність. Її ще називають фінансово-правова відповідальність за бюджетні правопорушення. Вона характеризується наступними ознаками:

- ця відповідальність встановлена безпосередньо бюджетним законодавством, зокрема бюджетним кодексом та ін. законами.

- до відповідальності притягується лише суб’єкт бюджетного правовідношення.

- відповідальність передбачає застосування мір покарання до особи, яка винна у невиконанні чи неналежному виконанні приписів, що передбачені нормами бюджетного законодавства.

- в основі відповідальності лежить бюджетне правопорушення, тобто порушення норм бюджетного законодавства.

- відповідальність полягає у застосуванні специфічних бюджетних санкцій.

- притягнення до бюджетно-правової відповідальності здійснюють органи, що здійснюють виконання бюджету.

- бюджетно-правова відповідальність є засобом забезпечення належного виконання вимог бюджетного законодавства.

Таким чином бюджетно-правова відповідальність – це застосування уповноваженими органами, що виконують бюджет, до порушника бюджетного законодавства мір юридичної відповідальності, встановлених цим законодавством, що покладають на правопорушника додаткові обтяження майнового характеру. Міри чи заходи бюджетно-правової відповідальності є одночасно санкціями за здійснення бюджетного правопорушення. Фінансово-правові санкції прийнято поділяти на 2 види: правопоновлюючі та каральні (штрафні). При чому більшість заходів бюджетно-правової відповідальності є саме правопоновлюючими. До них можуть наприклад відноситися:

а) попередження про неналежне виконання бюджетного процесу – це офіційне повідомлення учасника бюджетного процесу про неналежне виконання ним своїх обов’язків з вимогою припинити порушення бюджетного законодавства;

б) блокування видатків – це припинення бюджетного фінансування шляхом скорочення ліміту бюджетних зобов’язань або відмови в підтвердженні цих зобов’язань;

в) виїмка бюджетних коштів – примусове вилучення у одержувача грошових коштів з бюджету, які надаються йому на зворотній основі, шляхом безспірного списання цих коштів з його особового рахунку;

г) призупинення операцій на рахунках у кредитних організаціях – це заборона на проведення операцій на рахунках учасників бюджетного процесу у кредитних організаціях до усунення причин, що послугували підставою для цієї заборони;

ґ) скорочення чи припинення фінансової допомоги з відповідного бюджету – зменшення суми бюджетних асигнувань, що здійснюються у формі фінансової допомоги (дотації, субвенції, субсидії тощо)

е) повернення коштів, що були використані не за цільовим призначенням – відбувається у випадках, коли відповідний нижчестоящий бюджет використовує надану вищестоящим бюджетом субвенцію не за її конкретним цільовим призначенням[24] . Бюджетний кодекс України передбачає не всі із вищезазначених санкцій, а лише деякі. До числа каральних (штрафних) санкцій, передбачених БК України можна віднести лише нарахування штрафу та пені. При цьому штраф та пеню як каральні санкції у фінансовому праві слід відрізняти від штрафу у праві адміністративному праві та пені у цивільному за вже зазначеними нами критеріями[25] .

2) Податково-правова відповідальність.

Визначення цього виду фінансово-правової відповідальності можна дати виходячи із доктринального визначення юридичної відповідальності та застосовуючи специфічні ознаки. Податково-правова відповідальность – це застосування уповноваженими податковими органами до порушника податкового законодавства мір юридичної відповідальності, що полягають у застосуванні до правопорушника додаткових обтяжень майнового характеру. Характерною особливістю цього виду відповідальності також є те, що такі негативні наслідки майнового характеру не звільняють правопорушника від виконання основного обов’язку, наприклад сплати податку якщо він ухилявся від сплати.

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає в формі:

— стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет в формі податку;

— штрафу (що накладається податковими органами);

— пені, що стягується із платника за затримку внесення податку. Це є вичерпний перелік мір податково-правової відповідальності, що виступають у формі податково-правових санкцій[26] . Механізм сплати сум, нарахованих податковим

органом за порушення податкового законодавства, регулюється конкретними нормативними актами, що характеризують окремі види податків або відповідальність платників. Детальніше цей механізм конкретизується Декретом

Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів» від 21 січня 1993 року.


Висновки

Таким чином ми з’ясували всі специфічні відмінності фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. Ці особливості досить ґрунтовно досліджені у наукових працях багатьох вчених. Через те, що інститут фінансово-правової відповідальності перебуває ще на стадії свого формування необхідно визначити яким чином застосувати наукові дослідження на практиці. Для цього необхідно дослідити перспективи розвитку даного інституту та на основі всіх наукових досліджень намітити шляхи вдосконалення чинного законодавства, що регламентує питання фінансово-правової відповідальності.

Багато спірних питань діючого законодавства про фінансову відповідальність є результатом відсутності єдиного теоретичного та практичного підходу до розуміння фінансово-правової відповідальності, фінансово-правової санкції та фінансового правопорушення. У зв’язку із цим спостерігається гостра необхідність удосконалення чинного законодавства. Першочерговим завданням є закріплення у законодавстві легального визначення поняття фінансово-правової відповідальності, а також чітке визначення її підстав та форм[27] . Крім того сучасне фінансове законодавство не може далі розвиватися без власних ефективних засобів захисту. В ньому повинні переважати заходи прямої дії, оскільки не забезпечені реальними засобами захисту вимоги закону дозволяють безкарно здійснювати правопорушення. Досить значна кількість декларативних, відсильних, бланкетних та «порожніх» норм дає можливість різного тлумачення при застосуванні мір відповідальності, і навіть ухилятися від неї. Дуже важливим залишається питання співвідношення та чіткого розмежування фінансової та адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень у сфері мобілізації, розподілу та використання державних і муніципальних фондів грошових коштів. У законодавстві слід більш чітко розмежувати склади фінансових та адміністративних правопорушень, а також відповідних їм мір відповідальності. Це необхідно здійснювати за такими критеріями як суб’єктний склад та порядок застосування мір відповідальності. Також не розробленими у фінансовому законодавстві залишаються питання про вплив на міру відповідальності форми вини. Як правило форма вини не впливає на розмір санкції. Особливістю мір відповідальності, що застосовуються в сучасний період за фінансові правопорушення є те, що вони у більшості випадків становлять абсолютно визначені санкції. У зв’язку із цим деякими дослідниками пропонується замість абсолютно визначених санкцій встановити відносно визначені, тобто «від» і «до» з метою більш чіткого та коректного їх застосування. Це також буде сприяти втіленню основоположного принципу юридичної відповідальності – принципу індивідуалізації покарання. Крім цього деякі автори також вважають за необхідне закріплення у якості самостійної міри фінансово-правової відповідальності такої санкції як фінансове попередження. Це б дозволило за незначні фінансові правопорушення, вчинені за пом’якшуючих обставин, застосувати менш сувору міру відповідальності[28] .

Отже ми з’ясували, що фінансово-правова відповідальність займає важливе місце серед інших видів юридичної відповідальності. Її виникнення було цілком закономірним явищем обумовленим розвитком механізмів реалізації та захисту фінансово-правових норм та утвердженням фінансового права як однієї з провідних та фундаментальних галузей права. Численні дискусії та критичні погляди на інститут фінансово-правової відповідальності обумовлені раннім етапом її формування та наявністю у зв’язку із цим великої кількості суперечностей та невизначеностей. Застосування доктринального визначення поняття цього виду юридичної відповідальності, подальше закріплення його у законодавстві, чітке розмежування із іншими видами юридичної відповідальності сприятиме усуненню всіх розбіжностей у його трактуванні. В сучасний період існує досить багато наукових робіт в яких досить серйозно досліджена та обґрунтована необхідність існування фінансово-правової відповідальності, визначені її специфічні особливості, підстави та мета, порядок реалізації, наведене відмежування її від інших видів юридичної відповідальності. Реалізація на практиці фінансово-правової відповідальності поряд із іншими видами покликана забезпечити більш повний захист та поновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави та муніципальних органів. Останнім часом прийнято чимало нормативних актів, в яких містяться норми про встановлення фінансово-правової відповідальності до суб’єктів фінансового права за вчинення ними бюджетних, податкових та інших правопорушень, що позитивно вплинуло на загальну ситуацію, зокрема у сфері оподаткування та сприяло зменшенню кількості неправомірних діянь при справлянні обов’язкових платежів. Хоча в сучасному законодавстві та правозастосовчій практиці терміни «фінансово-правова відповідальність», «фінансове правопорушення», «фінансова санкція» вживаються дедалі частіше, все ще не має легального визначення цих термінів, чіткої класифікації фінансових правопорушень, достатньої кількості санкцій. Всі ці прогалини у законодавстві вказують на шляхи його вдосконалення, внаслідок якого фінансово-правова відповідальність займе самостійне місце поряд із конституційною, кримінальною, адміністративною, цивільно-правовою, дисциплінарною та матеріальною відповідальністю.


Список використаної літератури

1. Андреев В.К. Финансово-правовые санкции. Дисс . к.ю.н. М.., 1984.

2. Артемов Н.М. Валютное регулирование в РФ. Дисс ... д.ю.н. М. 2002.

3. Венедиктов Ю.А., Черепахин А.М Финансовые санкции в системе управления. Москва 1985.

4. Кучеров И.И. Бюджетное право России. // Курс лекций. Москва. 2002.

5. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. Москва. 1960.

6. Розанов И.И. Финансово-правовые средства обеспечения финансовой дисциплины. Дисс. к.ю.н.Саратов 1971

7. Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

8. Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

9.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

10. Карасёва М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98

11. Хаменушко И.В. О правовой природе финансовых санкций // Ваш налоговый адвокат. Советы юриста. — М.: Изд-во ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 229–240;

12. Алехин А.П. О современных тенденциях развития института административной ответственности в Российской Федерации // Вестник МГУ. Сер. «Право». — М., 1992. — № 5. — С. 11;

13. Тимофеев Е.В. Коллизии в нормах об ответственности налогоплательщиков — физических лиц в действующем законодательстве России // В кн.: Ответственность за нарушения налогового законодательства. Выпуск первый. — М.: ИГП РАН, 1996. — С. 30;

14. Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты. — М.: Юриспруденция, 2000. — С. 6; 15. Кролис Л.Ю. Административная ответственность за нарушение налогового законодательства: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Екатеринбург, 1996. — С. 13.

16.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 63.

17. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

18. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

19. Гогин А.А. Теоретико-правовые вопросы налоговой ответственности. — Тольятти, 2003;

20. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98;

21. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. — СПб., 2003. — С. 286–310;

22. Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003.

23. Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

24. Будько З.М. Адміністративна та фінансова відповідальність: критерії розмежування // Вісник Запорізького.

25. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н., Попов О.Н., Зарипов В.М. Налоговая ответственность: Штрафы, пени, взыскания.— М, 1997.— 176с.

26. Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 62.


[1] Див. Андреев В.К. Финансово-правовые санкции. Дисс . к.ю.н. М.., 1984.

[2] Див. Артемов Н.М. Валютное регулирование в РФ. Дисс ... д.ю.н. М. 2002.

[3] Див. Венедиктов Ю.А., Черепахин А.М Финансовые санкции в системе управления. Москва 1985.

[4] Див.Кучеров И.И. Бюджетное право России. // Курс лекций. Москва. 2002.

[5] Див. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. Москва. 1960.

[6] Див.Розанов И.И. Финансово-правовые средства обеспечения финансовой дисциплины. Дисс. к.ю.н.Саратов 1971

[7] Див.Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

[8] Див.Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

[9] Див.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

[10] Див.Карасёва М.В., КрохинаЮ.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98

[11] Див. напр.: Хаменушко И.В. О правовой природе финансовых санкций // Ваш налоговый адвокат. Советы юриста. — М.: Изд-во ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 229–240; Алехин А.П. О современных тенденциях развития института административной ответственности в Российской Федерации // Вестник МГУ. Сер. «Право». — М., 1992. — № 5. — С. 11; Тимофеев Е.В. Коллизии в нормах об ответственности налогоплательщиков — физических лиц в действующем законодательстве России // В кн.: Ответственность за нарушения налогового законодательства. Выпуск первый. — М.: ИГП РАН, 1996. — С. 30; Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты. — М.: Юриспруденция, 2000. — С. 6; Кролис Л.Ю. Административная ответственность за нарушение налогового законодательства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Екатеринбург, 1996. — С. 13.

[12] Див.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 63.

[13] Див.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

[14] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[15] Див.Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003; Гогин А.А. Теоретико-правовые вопросы налоговой ответственности. — Тольятти, 2003; Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98; Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. — СПб., 2003. — С. 286–310; Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003.

[16] Див.Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

[17] Див.Карасева М.В., Крохина Ю.А. Вказ. праця. — С. 74.

[18] Див.Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

[19] Див. Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

[20] Див. Будько З.М. Адміністративна та фінансова відповідальність: критерії розмежування // Вісник Запорізького.

[21] Див.Карасёва М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98;

[22] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[23] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[24] Див. Крохина Ю. А. «Финансово-правовая ответственность», Монография, М., 2004. – 79 с.

[25] Див.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

[26] Див. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н., Попов О.Н., Зарипов В.М. Налоговая ответственность: Штрафы, пени, взыскания.— М, 1997.— 176с.

[27] Див.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 62.

[28] Див.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:09:20 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:37:52 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149982)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru