Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації

Название: Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа Добавлен 09:45:19 01 февраля 2010 Похожие работы
Просмотров: 603 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ПЛАН

1. Роль інформації у діяльності ОВС

2. Інформаційне забезпечення ОВС та напрями його здійснення

3. Інформаційна система ОВС

4. Шляхи оптимізації інформаційного забезпечення ОВС


ВСТУП

Сучасний етап розвитку суспільства і становлення України як суверенної держави характеризується нечуваним зростанням ролі управління, ускладненням і розширенням його завдань у всіх сферах людської діяльності, які з успіхом розв'язуються на засадах нового інформаційно-методичного забезпечення. Висококваліфіковане, раціонально збалансоване та організоване управління на базі сучасного інформаційного забезпечення у зовнішній і внутрішній політиці держави та системі державного господарювання, зокрема, в правоохоронній діяльності, організації боротьби зі злочинністю та профілактиці правопорушень виступає нині надійною запорукою успіху, законності, прогресу та правопорядку.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку України спостерігається необхідність вивчення сутності інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, тому що воно є одним із гарантів та способом забезпечення ефективності бротьби зі злочинністю, захисту прав і свобод українського суспільства в цілому й окремих його членів. Адже не слід збувати давню мудрість: „Попереджений – значить озброєний”.

Суть досліджуваного питання торкається не тільки особливості інормаційного забезпечення ОВС України, але й систематизації даних в єдину інформаційну систему, створення та вдосконалення якої є необхідною умовою діяльності правоохоронних органів України.

Темою даної курсової роботи з навчальної дисципліни «Управління в ОВС України » є «Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації ». Мета даної роботи полягає в розгляді питання про інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та вивченні джерел відповідного законодавства, ознайомленні з поняттям інформації, розгляді інформаційної системи МВС. Необхідним для повноти вивчення ролі інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ є розгляд та аналіз його недоліків та пошук шляхів оптимізації інформаційної роботи. Відмітимо, що без інформації неможливе здійснення усіх функцій управління: аналітичної роботи, планування, надання допомоги, контролю, кадрового забезпечення. Інформаційна робота приводить інформацію до виду, придатного для використання при здійсненні цих функцій управління. Організація інформаційної роботи підвищує її ефективність. Значення інформаційної роботи визначається важливістю інформації. У ОВС України інформація — це систематизовані знання про стан злочинності, практику протидії правопорушенням, організацію роботи правоохоронних органів.

Завданням даної роботи, насамперед, є систематизація знань про становлення й розвиток інформаційного забезпечення ОВС України, спроба аналізу основних основних напрямів його здійснення. Завданням є, також, простежування еволюційного розвитку інформаційних підсистем.

Актуальність теми «Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації» і поставленого в ній питання про важливість інформації в роботі правоохоронних органів полягає в тому, що проблеми отримання та раціонального її застосування, з огляду на прогресивний науково-технічний прогрес, належать до числа найскладніших і ключових. Необхідною умовою наукової праці є теоретичне осмислення цих проблем. І це особливо важливо, тому що злочинність, як і всі соціальні явища, має здатність безупинно розвиватися, вбираючи в себе новітні світові наукові досягнення, виробляється адекватними реаліями життя та отримує складний характер. Цей факт зумовлює потребу вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення.

Методом дослідження даного питання є вивчення літератури, присвяченої обраній темі, систематизація й узагальнення отриманих знань. Також ми використовуємо метод порівняльного аналізу, що дозволить повною мірою оцінити основні положення досліджуваного питання й зробити відповідні висновки.


РОЗДІЛ І. Роль інформації у діяльності ОВС

Перш, ніж почати розгляд сутності інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, ми повинні дослідити поняття „інформація”.

Згідно із ст.1 закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Із вищевказаного поняття можна сформулювати висновок про те, що інформація в ОВС – це відомості, які відображають стан злочинності, охорони громадського порядку та умови зовнішнього середовища, характеризують сили та засоби, а також, результати діяльності ОВС [6, с.134].

Поняття „інформація” в соціальній сфері за своїм значенням найближче підходить до понять „дані”, „відомості” з усіма притаманними їм властивостями: вірогідність, повнота, первинність, вторинність, старіння тощо. Згідно до коментованих статей закону України "Про інформацію" під комп'ютерною інформацією розуміються не самі дані, а форма їх представлення у машинному вигляді, тобто сукупність символів яка зафіксована у пам'яті комп'ютера, або на машинному носії (дискеті, оптичному, магнітооптичному диску, магнітній смузі або іншому матеріальному носії). При розгляді справ слід враховувати, що за певних обставин й фізичні поля можуть виступати носіями інформації [10, с.5]. За джерелами отримання інформації її поділяють на первинну і вторинну, за формою фіксації - на документальну і недокументальну; за способом передачі – на ручну та механізовану; за способом обробки – на вихідну та оброблену.

Без інформації немає процесу управління, без неї неможливо сформулювати цілі управління, оцінити ситуацію, визначити проблеми, спрогнозувати розвиток подій, підготувати управлінські рішення, проконтролювати їх виконання. Сфера охорони правопорядку є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійного вдосконалення, взаємодії правоохоронних структур, що можливе тільки при належному інформаційному забезпеченні [4, с.240].

У цьому плані варто навести точку зору Р.А. Калюжного, з якою ми повністю погоджуємося. Він, зокрема, вважає, що при організації системи інформації в органах внутрішніх справ необхідно враховувати ряд вимог, реалізація яких забезпечує її ефективність, а саме: інформація має бути, по-перше, необхідною; по-друге, достатньою; по-третє, мінімальною; по-четверте, вірогідною; по-п'яте, надійною; по-шосте, сучасною; по-сьоме, оперативною, по-восьме, систематичною, по-дев’яте такою, яка може використовуватися для машинної обробки, тобто мінімально формалізованою і з максимальною уніфікацією носіїв інформації. На жаль, на практиці ці вимоги виконуються далеко не завжди. Так, загалом, відомо, що без необхідної вірогідності інформації про об'єкт управління не можна достатньо професійно, грамотно і ефективно організувати його роботу, навіть використовуючи і найсучасніші та найбільш досконалі методи управління. Підвищення вірогідності інформації при цьому можна здійснити, наприклад, за рахунок скорочення ланок опрацювання, підвищення відповідальності за вірогідність даних, більш широкого впровадження сучасних технологічних засобів тощо [13, с.172].

Відмітимо, що чим складніше та масштабніше завдання постає перед ОВС, тим відповідно і вищі критерії оцінки до інформації яка стосується його: її аналізу та захисту. Захист інформації розглядається як діяльність, спрямована на запобігання витоку інформації з обмеженим доступом (інформації, що складає таємницю ), а також по запобіганню різноманітного роду несанкціонованих і небажаних умисних впливів на інформацію та її носії, тобто діяльність, спрямована на захист інформації [6, с. 130].

Адже, без добре налагодженої інформаційної роботи ОВС перевага завжди буде на боці злочинців, які зможуть вільно вибирати час та місце вчинення злочину та мати необмежені можливості для цього. Інформаційно-аналітична робота – невід’ємна складова управлінської діяльності на всіх рівнях функціонування ОВС. Це стосується в першу чергу боротьби зі злочинністю. Hе знаючи реального стану справ на місцях, не можливо попередити негативні тенденції, оперативно керувати силами та засобами, вчасно надавати підпорядковуваним органам та підрозділам необхідну допомогу, впливати на організацію та кінцевий результат їх роботи [12, c. 258]. Саме інформаційна робота є самостійною функцією управління правоохоронних органів. Це сукупність суворо регламентованих операцій, що проводяться над інформацією і її носіями. До складу таких операцій входять збір, підготовка, обробка даних. У свою чергу, збір містить у собі фіксацію і передачу даних. Підготовка поєднує приймання, редагування, формалізацію даних. Обробка складається із введення, збереження даних, обробки масивів інформації [8, c. 53].

Інформаційна робота має потребу в її організації. Організація інформаційної роботи - це вплив на дану роботу з метою її оптимізації, тобто одержання найбільш ефективного результату при найменших зусиллях і витратах. Інформаційна робота плюс її організація складають поняття інформаційного забезпечення. Інформаційна робота - складова частина інформаційної системи, який притаманні наступні компоненти: люди (персонал), інформація, технічні засоби, методи, процедури збору та перетворення інформації [4, c. 3].

Підводячи підсумки по розглянутому питанню, можемо сформулювати висновок про те, що визначення змісту й обсягу початкової інформації, необхідної для здійснення ефективного управління органами внутрішніх справ, має велике значення для функціонування усієї інформаційної системи, оскільки, наявність вказаної інформації дозволяє визначити перспективи змін обсягу роботи органів внутрішніх справ, зробити висновки про те, на яких ділянках роботи мають бути зосереджені основні зусилля органів внутрішніх справ, які регіони, об'єкти й галузі економіки вимагають більшого профілактичного впливу, як найбільш раціонально розподілити сили і засоби ОВС, як їх використати, які корективи потрібно вносити у форми і методи їх роботи.

РОЗДІЛ ІІ. Інформаційне забезпечення ОВС та напрями його здійснення

Розглядаючи стан, проблеми та стратегію розвиток інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, слід зауважити, що основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України було закладено ще у 70-х роках та орієнтоване в напрямі інформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний для того періоду рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна база загальновідомчих інформаційних підсистем органів внутрішніх справ поступово перестала відповідати вимогам сучасності.

Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ України є одним із провідних питань, що вирішуються на сучасному етапі розвитку правоохоронних органів України.

Постійна циркуляція різноманітної інформації між складовими частинами системи органів внутрішніх справ, між системою ОВС у цілому і її навколишнім середовищем є обов'язковим атрибутом управління органами внутрішніх справ. Тільки завдяки інформаційним процесам система органів внутрішніх справ може ефективно впливати на зовнішнє її оточення, направляти свою діяльність на успішне вирішення завдань, що стоять перед нею, здійснювати координацію між її складовими частинами [4, с. 301].

Інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів.

Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ передбачає створення передумов для комплексного вирішення завдань, що стоять перед органами внутрішніх справ, надання суб'єктами управління ОВС науково обгрунтованої інформації для ефективного виконання управлінських функцій.

Управління органами внутрішніх справ здійснюється у двох напрямках: 1) зовнішньому - для забезпечення впливу системи органів внутрішніх справ на стан правопорядку у державі шляхом виконання основних функцій ОВС (охорона громадського порядку, попередження і розкриття шочинів, розшук злочинців, провадження дізнання і попереднього розслідування у кримінальних справах, забезпечення виконання вироків, підтримання паспортного режиму, боротьба із пожежами, забезпечення дорожнього руху); 2) внутрішньому - для створення оптимального режиму роботи самої системи органів внутрішніх справ (планування, організація інформаційно-аналітичної роботи, підбір, розміщення, виховання і навчання кадрів, раціональне використання сил і засобів, статистична звітність, контроль за виконанням рішень, фінансово-економічна діяльність тощо [3, с.161].

Нормативно-правову базу системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України складають: Конституція України, закони України: "Про міліцію"; "Про оперативно-розшукову діяльність"; "Про державну статистику в Україні"; "Про інформацію"; "Про дорожній рух"; "Про державну таємницю"; "Про захист інформації в автоматизованих системах"; "Про корупцію", кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси України, накази МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України та інші документи, що регламентують засади використання інформації у боротьбі зі злочинністю.

В системі МВС України нормативно-правове регулювання передбачає використання трьох груп нормативно-правових документів: а) закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; б) накази та розпорядження Міністра внутрішніх справ, рішення колегії міністерства; в) накази керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ [10, с. 6].

Режим захисту інформації встановлюється: відносно відомостей, віднесених до державної таємниці – уповноваженими органами на підставі закону України "Про державну таємницю"; відносно конфіденційної документованої інформації – власником інформаційних ресурсів на основі існуючого та чинного законодавства України [13, c. 173].
Правила єдиного обліку злочинів та осіб, що їх вчинили, поширюються на всі органи внутрішніх справ та прокуратури. У зв'язку з цим Генеральна прокуратура України та МВС розробили документи первинного статистичного обліку, єдині для всіх органів дізнання, попереднього розслідування й прокуратури, які набрали чинності з 1 січня 1996 р. 21 грудня 1995 р. було затверджено інструкції "Про єдиний облік злочинів" та "Про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ і протоколів про злочини". 28 липня 1994 р. Міністерство юстиції України затвердило Інструкцію по судовій статистиці. Нині діють нові інструкції, затверджені 26 березня 2002 р. спільним наказом Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, МВС України, Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України [9, c. 45].

В Інструкції про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ і протоколів про злочини, затвердженій наказом Генерального прокурора України і Міністра внутрішніх справ України від 21 грудня 1995 р. № 22/835 вказано, що первинний облік в органах прокуратури і внутрішніх справ здійснюється шляхом заповнення таких облікових документів:

· статистична картка на виявлений злочин (форма 1);

· статистична картка про наслідки розслідування злочину (форма 1.1);

· статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків; та вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2);

· статистична картка на особу, яка вчинила злочин (форма 2);

· статистична картка про рух кримінальної справи (форма 3);

· статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення (форма 4);

· довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6);

· форма журналу обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин [9, c. 46].

Ці документи первинного обліку є підставою для складання статистичної звітності, і вносити до них будь-які доповнення та зміни забороняється, оскільки вони єдині для всіх органів внутрішніх справ та прокуратури.

Документи первинного обліку про нерозкриті злочини не знищуються, а зберігаються у спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу. Статистичні картки заповнюються прокурорами, слідчими та органами дізнання при порушенні і розслідуванні кримінальної справи негайно після прийняття рішення у справі, після чого їх направляють до обліково-реєстраційного підрозділу ОВС. У додатку до Інструкції наведено "Пам'ятку слідчим та працівникам органів дізнання по наданню УОІ (ВОІ) обліково-реєстраційних документів по кримінальних справах і матеріалах, протокольному провадженню". За законність взяття особи на облік несуть відповідальність працівники органів внутрішніх справ, які оформляють облікову картку. Порядок взяття на облік особи, злочину, події, речових доказів та інших об'єктів інформації визначається вищезгаданою інструкцією[13, c. 170].

Документи первинного статистичного обліку підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах протягом року після складання на їх підставі звіту про злочинність і осіб, які вчинили злочини в минулому році, за умови, що за справами, направленими зі обвинувальним висновком до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла з суду статистична довідка про результати судового розгляду кримінальної справи (за формою 6). Накопичуючи дані для інформаційної системи, працівники органів внутрішніх справ повинні виходити з того, що правовими підставами взяття особи на облік є: протокол затримання підозрюваного; постанова слідчого, органу дізнання, прокурора про обрання заходу процесуального примусу - взяття під варту; протокол затримання підозрюваного; постанова слідчого, дізнання прокурора про запобіжний захід - попереднє ув'язнення, підписка про невиїзд; постанова про притягнення особи як обвинуваченого; вирок або ухвала суду; рішення органу внутрішніх справ про адміністративну відповідальність; інформація НЦБ Інтерполу про іноземців, що розшукуються на території України [10, с. 7].

Як бачимо, в Україні завдяки нормативно визначеному порядку єдиного обліку здійснюється реєстрація злочинів та осіб, які їх вчинили, і, в ідеалі, вводяться у статистичну звітність стовідсоткові дані про зареєстровані злочини. Чого не скажеш про деякі інші країни світу. На підтвердження зазначеного вище наведемо декілька прикладів. Наприклад, у США дані офіційної кримінальної статистики містяться в Єдиних звітах про злочинність (UniformCrimeReports — UCR): поліція повідомляє про злочини. А саме, у США немає в цілому обов'язкової та всеохоплюючої статистичної звітності про стан злочинності, як це визначено і практикується в Україні та інших країнах СНД і світу [6, с. 107].

Основними завданнями функціонування системи інформаційного забезпечення ОВС вважаються: забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді співробітниками та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців; збір, обробка та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної, і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обгрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС; забезпечення динамічної та ефективної інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ; забезпечення захисту інформації. Органи внутрішніх справ користуються й іншим інформаційним забезпеченням. За доступністю його можна поділити на відкрите і закрите забезпечення. Відкрите – це забезпечення зовнішного загального користування, наприклад, обласні адресно-довідкові картотеки (адресні бюро), а закрите - обмеженого користування, наприклад, оперативно-довідкова картотека джерел інформації, призначене тільки для певної категорії працівників, допущених до оперативно-розшукової діяльності. Окремі служби МВС створюють свої специфічні інформаційні системи, які забезпечують функціональну діяльність структури. Такі системи мають Головне управління пожежної охорони, Державна служба охорони, Медичне управління і деякі інші. За широтою охоплення розрізнюють комплексні й галузеві інформаційні системи. Комплексні забезпечують інформацією всю систему управління, галузеві – окремі функції управління.

Таким чином, ми бачимо, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів [3, c. 161].

Дана інформаційна робота ОВС регулюється такими нормативно-правовими документами, як: а) закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; б) накази та розпорядження Міністра внутрішніх справ, рішення колегії міністерства; в) накази керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Важливе значення в боротьбі зі злочинністю взагалі також має вищезгаданий облік злочинів та осіб, що їх вчинили, в органах внутрішніх справ (ОВС), прокуратури й суді.

РОЗДІЛ ІІІ. Інформаційна система ОВС

Розділ Інформація збирається через інформаційні системи «Інформаційна система, - підкреслюють В.Т.Жигалов та Л.М. Шимановська, - це система, яка призначена для збирання, передачі, обробки, зберігання і надання інформації, необхідної для процесу управління, за допомогою якої здійснюється комунікація між суб’єктом та об’єктом управління [3, c. 159].

Управління органами внутрішніх справ як у зовнішньому, так і внутрішньому напрямку грунтується на власній інформаційній системі, елементами якої є:

а) зосередження у відповідних інформаційних масивах (банках даних) відомостей, необхідних для здійснення основних функцій органів внутрішніх справ і управління структурними підрозділами системи ОВС; б) джерела отримання цих відомостей і схеми потоків інформації; в) засоби обліку, зберігання і переробки інформації; г) канали зв'язку і передачі інформації, персонал суб'єкта і об'єкта управління, що забезпечує діяльність інформаційної системи ОВС.

Головна мета інформаційної системи полягає в тому, щоб на підставі зібраних початкових даних отримати похідну, підсумкову інформацію, яка буде складати основу для підготовки управлінських рішень у системі органів внутрішніх справ [2, с. 35].

Інформація, необхідна для здійснення управління органами внутрішніх справ, накопичується, обробляється і зберігається в єдиному інформаційному масиві (банку даних).

Система інформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання та забезпечення загальновизначених та обов'язкових вимог: нормативно-правової бази, організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів, навчання та перепідготовки кадрів; комп'ютерних, програмних, телекомунікаційних засобів та технологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України є всебічна інформаційна підтримка діяльності ОВС у боротьбі зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів. Формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем, які складають основу системи інформаційного забезпечення ОВС, здійснюється згідно з такими принципами: функціонального призначення. нормативно-правової забезпеченості; фактичності даних; доцільності впровадження та експлуатації; нарощення та ровитку [13, с. 173].

Інформаційні підсистеми як складові частини системи інформаційного забезпечення, призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямків обліків і орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, мають загальновідомчий характер і належать до загальновідомчих інформаційних систем.

Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципами територіальності, специфіки використання та обсягом інформації, яка обробляється. Перший рівень – центральний, інтегрує інформаційні підсистеми ОВС загальновідомчого значення та галузевих служб МВС України. На центральному рівні інтегрується інформація, що використовується при аналізі, плануванні, прийнятті рішень та проведенні в межах України оперативно-розшукових, слідчих та інших спеціальних заходів по боротьбі зі злочинністю. До складу інформаційних обліків першого рівня входять: а) банки кримінологічної інформації про надзвичайні події, нерозкриті тяжкі та резонансні злочини, викрадені, загублені та вилучені предмети, знаряддя скоєння злочинів, речові докази, осіб таких категорій: особливо-небезпечних рецидивістів; гастролерів; оголошених у розшук; організаторів і членів злочинних угруповань, кілерів; засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками, торгівців наркотичними речовинами, схильних до вчинення злочинів, які посягають на інтереси держави; безвісти зниклих; невпізнаних трупів та невідомих хворих; б) банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного та дактилоскопічного обліків раніше засуджених осіб; в) банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності та результати боротьби з нею; г) банк спеціальної інформації; д) банк паспортної реєстрації громадян; е) банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт; є) банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну зброю; ж) банки даних адміністративно-управлінського призначення; з) банки даних спеціалізованого призначення галузевих служб; и) банки даних архівів та спеціальних фондів [5, с. 8].

Другий рівень – регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем, і використовуються службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ. У складі банків даних регіонального рівня інтегрується інформація, яка надходить з міськрайлінорганів, має регіональний характер та містить дані про надзвичайні події, злочини та адміністративні правопорушення, підприємства, організації та установи, зареєстрований автомототранспорт, вогнепальну та газову зброю, викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання, осіб криміногенних категорій; обліки адресних бюро, оперативно-довідкових і дактилоскопічних картотек, адміністративно-управлінського та спеціального призначення, галузевих служб, архівів та спецфондів.

Третій рівень – територіальний, охоплює інформаційні обліки, що є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і які використовуються в міських, районних та лінійних ОВС, спеціалізованих підрозділах міліції.

З 1985 р. в органах МВС почав формуватися єдиний автоматизований банк даних (АБД), у якому до цього часу зосереджується інформація, необхідна для здійснення органами внутрішніх справ основних функцій та управління підрозділами системи МВС.

Автоматизований банк даних в Україні функціонує на трьох рівнях: державному, обласному та на рівні місцевих органів [3, c. 163].

Основними банками даних обчислювального рівня є „АБД область”, АІС „АПРА”, АІС „ Автомобіль”.

«АБД - область» включає в себе інформацію: про осіб, які схильні до скоєння злочинів або представляють інший оперативний інтерес для ОВС (біографічні дані, прикмети, спосіб скоєння злочину); дані статистико-аналітичного характеру; про нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце); кримінальні справи та прийняті за ними процесуальні рішення; про предмети з індивідуальними номерами або особливостями (автомототранспорт, зброя, радіоприймачі, годинники тощо), що були викрадені, вилучені, виявлені; про мисливську і спортивну зброю, яка знаходиться у користуванні громадян та організацій; інформація дактилотек, фото- та відеотек.

В АІС «АПРА» зосереджено інформацію про осіб та скоєні ними адміністративних правопорушення. АІС «Автомобіль» містить у собі відомості про зареєстровані автомобілі та їх власникові.

Головним банком даних державного рівня є «АБД Центр», що вміщує інформацію про осіб (особливо небезпечних рецидивістів, «гастролерів», бродяг оголошених у міждержавному розшуку), тяжкі нерозкриті злочини та викрадення [3, c. 164].

При використанні існуючих автоматизованих масивів можна одержати таку інформацію: про наявність відомостей на особу, що перевіряється, на якому обліку вона перебуває (перебування у розшуку, під адміністративним наглядом), чи є вона особливо небезпечним рецидивістом, бродягою; про біографічні відомості, клички, специфічні прикмети зовнішності, способи скоєння злочинів, злочинні зв'язки, якщо такі дані закладено; про можливу причетність до скоєння нерозкритих злочинів (за даними специфічними прикметами, характерним способом скоєння злочинів та ін.); про скоєння особою, яка перевіряється, адміністративних правопорушень; про наявність у особи, яка перевіряється, мисливської зброї, автотранспортних засобів; про викрадення автотранспортних та механізованих засобів; про нерозкриті злочини, тяжкі нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце); яким органом внутрішніх справ розшукуються викрадені та вилучені номерні речі, зброя, автомототранспортні засоби; про належність автомототранспортних засобів; іншу оперативно-облікову та статистико-аналітичну інформацію.

Великі обсяги інформації накопичено у банках даних локальних обчислювальних мереж МВС України. Перша локальна обчислювальна мережа МВС України була впроваджена у 1991 р., її користувачами стали керівництво МВС та провідні служби управління [5, с.7].

Обсяги і характер даних залежить від оперативної обстановки, соціальної та економічної специфіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.

На сьогодні інформаційна мережа являє собою сукупність локальних обчислювальних мереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційну систему.

Локальна мережа кожної галузевої служби є автономною і може функціонувати самостійно. Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються та супроводжуються відповідними службами апарату міністерства. Доступ до баз даних здійснюється безпосередньо з робочих місць працівників.

На даний час у кожному без винятку органі дізнання працюють найбільш розповсюджені автоматизовані бази даних (у подальшому – АБД): „РВВС", „ЖРЗПЗ" (до 2004 р. – „КОЗП"), „Особа", у кожному підрозділі ДАІ (МРЕВ, ДАІ) працюють автоматизовані інформаційні системи (у подальшому – АІС): Національна автоматизована база даних „Автомобіль", „Угон", „Державний номер", „Документ", „Дорожньо-транспортна пригода", „Техогляд", „СНД - Інтерпол", „Митниця", „Адмінпрактика", є також і локальні АІС - такі як „Штрафний майданчик", „Арешт", в оперативних підрозділах також є свої різноманітні оперативно-розшукові та профілактичні бази даних. Треба зазначити, що й у неоперативних службах існують свої облікові системи. Наприклад, у дозвільній системі – база про номерний облік зброї, у паспортній службі - база даних про втрачені паспортні документи, у службі міліції громадської безпеки - система обліку адміністративних правопорушень тощо. Також існують і різні статистичні обліки. Слід додати, що більшість автоматизованих баз даних та інформаційних систем (практично за винятком баз оперативного обліку) мають відповідну „вертикаль", куди каналами електронної пошти (або каналами мережі Інтернет) підпорядковані підрозділи передають усю накопичену інформацію [3, с. 166] .

Для чергових частин органів внутрішніх справ розроблено автоматизовану систему оперативного інформування, яка являє собою комплекс інформаційних, програмних, технічних, організаційних засобів, що призначені для збору,зберігання, контролю та видачі інформації в Черговій частині [2, с. 32].

Інформаційні масиви автоматизованої системи оперативного інформування чергових МВС використовуються для: централізованого збору, обробки та зберігання відомостей про зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни заяви і повідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України; отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточний або інший день; аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, які дозволяють виявити основні тенденції динаміки як окремих видів, так і всієї злочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії; видачі інформації державним органам, керівництву та галузевим службам МВС у формах: а) оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстровані заяви та результати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами за станом обліково-реєстрованої дисципліни; організації розкриття злочину по гарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оперативної інформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі» тощо, пов'язаних із задачею «Заява»); видачі добового звіту про злочини та події в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статистичної інформації у табличному та графічному видах); отримання інформації від чергових частин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку для оперативних управлінських рішень [3, с. 167].

В Управлінні оперативної інформації МВС України та УМВС областей, а також у міських, районних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюється кримінальна реєстрація осіб та інших об’єктів, що становлять оперативний інтерес та сприяють розкриттю злочину.

Збір інформації для автоматизованого банку даних про об'єкти кримінальної реєстрації здійснюється за допомогою єдиних карток збору інформації усіх рівнів.

Важливе місце в системі інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ займають канали зв'язку і передачі інформації. В даний час в системі органів внутрішніх справ створено телекомунікаційні системи для здійснення звязку і передачі інформації з банку даних.

Так, для безпосереднього звернення в «АБД Центр» з УМВС областей та міськрайвідділів використовуються підсистема «Телеграф» і підсистема обробки запитів по телефонних каналах зв'язку. Система «Телеграф» дозволяє проводити обробку запитів в «АБД Центр» за такими напрямками: а) підсистема «Особа»;б) підсистема „Номерні речі”; в) підсистема „Автомобіль”.

В одному запиті можна перевіряти до 30 осіб, речей, зброї та автотранспортних засобів. Правила набору запитів містяться у відповідних інструкціях, які є у всіх інформаційних управліннях УМВС областей України. Абонентом системи «Телеграф» може стати будь-який орган внутішніх справ, обладнаний звичайним телеграфним апаратом, персональним комп'ютером із спеціальним адаптером [3, c. 170].

Для здійснення зв'язку і передачі інформації в системі органів внутрішніх справ використовується електронна пошта, телеграф, письмовий зв'язок, особисте звернення працівника ОВС [5, с. 3].

Підсумовуючи вищесказане, відмітимо, що за масштабом інформаційні системи, як зазначалось раніше, поділяються на загальнодержавні в межах МВС України, регіональні (обласні) в межах УМВС області (на транспорті) і місцеві (міські, районні) в межах УМВС міста, району. Зокрема, принцип дії розглянутої системи інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ заснований саме на кримінальній реєстрації. Для всіх видів інформаційного забезпечення важливе значення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформації, її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційному забезпеченні управління органами внутрішніх справ є ефективне використання інформації для прийняття управлінських рішень та їх реалізації.

РОЗДІЛ ІV. Шляхи оптимізації інформаційного забезпечення ОВС

Стрімкий розвиток інформаційних технологій у світовому просторі призвів до активного їхнього використання у боротьбі зі злочинністю. Основними тенденціями розвитку інформаційних систем у правоохоронній сфері є: удосконалення форм та методів управління системами інформаційного забезпечення; централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх інформаційних технологій для ведення кримінологічних та криміналістичних обліків; широке використання ефективних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованих засобів захисту інформації; налагодження ефективного обміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні [2, c. 32].

Вважаємо за доцільне, розглянути основні недоліки, що існують сьогодні у сфері інформаційного забезпечення, до яких вінесено: незадовільне матеріально-технічне та програмне забезпечення органів внутрішніх справ (відсутність дійових програмних розробок, технічних можливостей, каналів передачі інформації, відсутність засобів захисту обчислювальної техніки); недостатня поінформованість населення: відсутність висвітлення в центральних та місцевих засобах масової інформації діяльності територіальних органів і підрозділів ОВС, відсутність публікацій відкритих матеріалів щодо роботи, спрямованої на протидію злочинності.

Аналіз стану інформатизації, наведений в Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 - 2000 роки, показав, що існуючі банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, розробка і впровадження яких були здійснені наприкінці 80-х та початку 90-х рр., в чималій мірі застаріли й не виконують покладених на них функцій. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяє визначити їх основні недоліки:неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних;дублювання збирання і багаторазова переробка однакових даних різними галузевими службами і на різних рівнях;багаточисельність та недосконалість первинних облікових документів;слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими і довідковими фондами різних служб; відсутність реальної та належної інформаційної взаємодії між зацікавленими органами, департаментами й установами (тривалість очікування відповіді на запит, у зв'язку з чим виключається оперативність дій в екстремальних ситуаціях); недостатня повнота і вірогідність даних;несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей в банки даних і слабкого використання сучасних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку; практику всілякого роду укриття злочинів від державної статистичної звітності (перекваліфікація злочину з більш тяжкого на менш тяжкий, безпідставні відмови в порушенні кримінальних справ та їх призупинення, неприйняття повідомлень про злочини тощо), що призводить до викривлення реального стану справ; застарілість технічних комплексів МВС, УМВС України в областях, переважна більшість яких виробила свій ресурс; недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів МВС, УМВС в областях та в галузевих службах; нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи; недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних банків даних [11, с. 255].

Причини цього полягають, з одного боку, у недоліках постановчих розробок систем, і з іншого – у відірваності конкретних споживачів інформації (практичних працівників органів внутрішніх справ) від банків даних, неможливості чи незручності безпосереднього доступу до інформації, і як наслідок – їх незацікавленості в підтримці інформаційних підсистем в якісному та актуальному стані.

Потребує реорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке на даному етапі не відповідає сучасним вимогам. Відсутність відповідних підрозділів у міськрайлінорганах, невизначеність підходу до їх створення в галузевих службах, необхідність введення нових підрозділів для обробки спеціальної інформації – основні питання, які необхідно вирішувати при реорганізації організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів [7,с. 108].

Втім, були відмічені і певні позитивні зрушення, пов’язані з проявом тенденції використання персональної комп'ютерної техніки. А саме: загальне підвищення рівня комп'ютерної грамотності працівників міліції; збільшення переліку комп'ютерних інформаційних обліків; поширення «географії» використання сучасних засобів комп'ютерної техніки в діяльності усіх ланок ОВС; розвиток технологій безпаперової обробки інформації; створення компютерної мережі обміну інформацією [13, с. 172].

Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та ін.

Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, відповідними знаннями та навиками у цій галузі.

Важливо дбати про підготовку майбутніх фахівців, впроваджувачів сучасних технологій у майбутньому. Курсанти (слухачі) в процесі навчання або при проходженні практики мають отримати цілісне уявлення про склад інформаційних підсистем, їх практичне застосування, технологію збору, зберігання, обробки та використання інформації. Обов’язкове й набуття навиків практичної роботи з інформаційними підсистемами.

Постійне загострення криміногенного стану в Україні висуває вимоги докорінного поліпшення інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю, створення принципово нової системи, яка має поєднувати всі накопичені та наново створювані масиви оперативно-розшукового призначення в єдину інформаційно-обчислювальну мережу органів внутрішніх справ України. Ця система дозволяє здійснювати обмін необхідною інформацією на всіх рівнях управління, від МВС до будь-якого підрозділу міліції та іншого відомства. Наприклад, у нашій країні поки що немає єдиного центру, який збирав би й аналізував інформацію від всіх відомств, що ведуть боротьбу з тероризмом. Тому створення такого центру може забезпечити створення єдиної бази даних, яка буде доступна в реальному часі усім відомствам, організаціям і службам, що дозволить розширити їхні можливості щодо протидії тероризму. Аналіз інформативно-правової бази свідчить що про чималий потенціал взаємовідносин між СБУ та МВС, який треба використати для успішної боротьби з тероризмом. Одним із прикладів такої взаємодії можна назвати створення спільного інтерактивного банку даних про терористів та осіб, що їм симпатизують, що дає змогу оперативно розвязувати завдання щодо профілактики тих чи інших осіб [12, с. 225].

Досвід використання комп'ютерних інформаційних систем і технологій в правоохоронній сфері свідчить, що основними тенденціями їх розвитку та удосконалення є: удосконалення форм та методів керування системами інформаційного забезпечення; централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх комп'ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних обліків; розбудова та широке використання ефективних та потужних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації; налагодження ефективного взаємообміну інформацією на міждержавному рівні.

Розвиток науки, техніки, введення у дію новітніх технологій, розбудова суспільства на засадах демократії обумовлює зміни й у роботі органів внутрішніх справ, і,насамперед, тих їхніх підрозділів, які тісно співпрацюють з населенням. Таких змін вимагала робота дільничних інспекторів міліції. Детальне вивчення умов їх роботи, спільне обговорення проблем і шляхів їх вирішення з галузевими фахівцями органів внутрішніх справ підштовхнуло керівництво Юридичної академії МВС України (м. Дніпропетровськ) до розробки проекту „Електронне робоче місце дільничного інспектора міліції". Програма вже апробується в деяких районних відділах м. Дніпропетровська і дала перші позитивні результати.

Боротьба зі злочинністю постає пріоритетним напрямком міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України. Зважаючи на інтеграцію України у світове співтовариство, яке рухається у напрямку загальної інформатизації, пропонуємо зосередити увагу на інформаційному чиннику підвищення ефективності управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Аналіз відомчих нормативно-правових актів, наукової літератури та практичного досвіду працівників ОВС України дозволяє дійти до наступних висновків. По-перше, у Програмі інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005 роки не приділяється належна увага питанню інформаційного забезпечення міжнародної правоохоронної діяльності. По-друге, у Проекті створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів внутрішніх справ України на 2000-2005 роки до складу системи входить лише інформаційна підсистема НЦБ Інтерполу в Україні, яка здійснює інформаційну підтримку управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Що стосується практиків, то вони стурбовані таким становищем і, з свого боку, вкрай зацікавлені у відповідних наукових концепціях інформаційного забезпечення та науковому супроводженні управління міжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Безумовно, це потребує подальших спільних зусиль багатьох науковців та практичних працівників у цій сфері [7, c. 107].

Тому вважаємо, що завдання першочергової розробки та впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення усіх напрямків діяльності ОВС України, у тому числі і міжнародної правоохоронної діяльності, має усвідомлюватися не тільки керівництвом МВС України, але й окремими працівниками, що здійснюють міжнародну діяльність.

Таким чином, варто вказати на найбільш оптимальні шляхи вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення має бути досягнуто за рахунок: впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення; створення багатоцільових інформаційних підсистем діяльності ОВС; удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів; інтеграції та систематизації інформаційних обліків ОВС на всіх рівнях; розбудови інформаційної мережі; створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їх повноти, вірогідності, актуальності та безпеки; переоснащення інформаційних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою; поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційних підсистем;подальшої комп'ютеризації інформаційних обліків; впровадження сучасних інформаційних технологій.


ВИСНОВОК

Ми бачимо, що основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України були закладені ще у 70-х роках ХХ ст.та орієнтовані в напрямі інформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний для того періоду рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Проте, поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна база загальновідомчих інформаційних підсистем органів внутрішніх справ перестала відповідати сучасності.

Сьогодні ми чуємо численні дискусії та пропозиції з приводу необхідності реформування та вдосконалення системи інформаційного забезпечення ОВС України.

Роблячи висновки й підбиваючи підсумок даній роботі, відзначимо, що наявність інформації є невід’ємним гарантом ефективності функціонування правоохоронних органів, зокрема, їх протидії злочинності.

Звертаючи увагу на орієнтири нашої країни, одним із яких є побудова демократичної держави, ми не можемо недооцінити реальний рівень здатності державних структур виконувати свої завдання. Ці завдання виконуються відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, на основі аналізу норм правових актів можна зробити такі висновки:

По-перше, наявність інформації в підрозділах ОВС дозволяє визначити перспективи змін обсягу роботи органів внутрішніх справ, зробити висновки про те, на яких ділянках роботи мають бути зосереджені основні зусилля органів внутрішніх справ, які регіони, об'єкти й галузі економіки вимагають більшого профілактичного впливу, як найбільш раціонально розподілити сили і засоби ОВС, як їх використати, які корективи потрібно вносити у форми і методи їх роботи.

По-друге, ми бачимо, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів.

По-третє, практика боротьби зі злочинністю переконливо свідчить про суттєву, а в багатьох випадках пріоритетну роль системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ як ланки, що зумовлює ефективність роботи правоохоронних структур. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів внутрішніх справ у розкритті і попередженні злочинів, установленні і розшуці злочинців, надає багатоцільову статичну, аналітичну та довідкову інформацію.

По-четверте, приходимо до висновку, що процес запровадження в органах внутрішніх справ інформаційних технологій тільки набирає сили і не є досконалим, однак ті позитивні зміни, що відбуваються останнім часом, та визначені перспективні напрямки допоможуть здолати всі перешкоди в інформаційному забезпеченні діяльності органів внутрішніх справ і підвищити ефективність протидії злочинності.


ЛІТЕРАТУРА

1. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992р. № 48, ст.651, станом на 06 квітня 2000 р. № 27, ст. 213.

2. Бабаскін В.В., Жалгунова С.А. Проблемні питання інформаційного забезпечення діяльності ОВС // Науковий вісник ЮА МВС. – 2005. - № 3. – С.32-38.

3. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків, 1998. –780 с.

4. Державне управління: Навч. посіб./Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю.; За ред. А.Ф. Мельник. -К.: Знання-Прес, 2003. –343 с.

5. Інформаційні підсистеми ОВС України.- http://www. naiau.kiev.ua/biblio/books/Kriminalinform/tema 3/htm.

6. Ковалів М.В. Інформаційно-аналітична робота в ОВС // Проблеми інформаційного забезпечення діяльності практичних підрозділів ОВС та впровадження інформаційних технологій в навчальний процес. – Львів, 2004. – С. 126-134.

7. Леженіна О.І. Аналіз та напрями розвитку інформаційного забезпечення міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України: організаційно-правовий аспект // Право і безпека. – К., 2002. - №4. – С. 106-108.

8. Лисюченко В. П., Ольховик П.В. Теорія управління органами внутрішніх справ: Навч. Посібник. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2004. – 128с.

9. Навроцька Н.Г. Правова статистика: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 280 с.

10. Нормативно-правове забезпечення системи інформаційного забезпечення ОВС України. http://www.pravo.vuzlib.net/book_n046_page_40.html

11. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ. -Сімферополь: Таврія, 2004. –564 с.

12. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби: посібник; За ред. Я.Ю. Кондратьєва, В.В. Романюта. – С.257-254.

13. Фролова О.Г. Про сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС // Держава і право. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 171-176.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:28:57 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
21:07:30 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150392)
Комментарии (1831)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru