Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Місцеві суди в Україні

Название: Місцеві суди в Україні
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: реферат Добавлен 09:46:09 15 апреля 2010 Похожие работы
Просмотров: 100 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Місцеві суди в Україні


План

Вступ

1. Місцеві суди в судовій системі України

2. Правовий статус апеляційних судів

3. Верховний Суд України – найвищий судовий орган

4. Обрання, атестація та дисциплінарна відповідальність суддів

5. Правовий і соціальний захист суддів

Висновки


Вступ

Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, головною задачею якого є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди, Апеляційний суд України;

- спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Судова система України характеризується:

- єдиними принципами організації та діяльності судів;

- єдиним статусом суддів;

- обов`язковими для усіх судів правилами судочинства, визначеними законом;

- однаковим застосуванням законів судами загальної юрисдикції;

- єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

- фінансуванням судів виключно з державного бюджету України.

1. Місцеві суди в судовій системі України

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України “Про судоустрій України”, “Про статус суддів” і деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста. В назві місцевого суду використовують назву населеного пункту, в якому він знаходиться. До місцевих загальних судів належать і військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами - окружні суди, які утворюють у округах відповідно до Указу Президента України.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України “Про статус суддів” (ст. 9).

Голову місцевого суду та його заступника призначає на посаду строком на п'ять років із числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів).

Обов'язки голови місцевого суду досить широкі. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження,

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази й розпорядження.

Як суддя голова суду здійснює правосуддя у судових справах.

Належна організація роботи місцевого суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Голова суду розподіляє обов'язки між суддями. Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів щодо здійснення правосуддя діє апарат суду, структуру й штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

Голова суду добирає, приймає на роботу й звільняє з посади працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень у її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку й реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ і карток обліку тощо.

На секретарів суду покладають ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрацію, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку й передачу до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу й свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, й зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень, тощо.

Консультант суду веде облік законодавства й узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали й контролює їхнє виконання.

На архіваріуса суду покладають: ведення архіву; видачу копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.

2. Правовий статус апеляційних судів

Апеляційні суди — це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і нижчими стосовно Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди, а саме: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. За потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальну юрисдикцію яких поширено на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України.

В апеляційних судах утворюються судові палати. В складі загального апеляційного суду утворюється судова палата в цивільних справах і судова палата в кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України має діяти в складі трьох палат: судової палати у цивільних справах, судової палати у кримінальних справах та військової судової палати.

Суди другої ланки мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських і адміністративних справ. Вони діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів і як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних та цивільних справах, які віднесено до їхньої підсудності законом. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають. Апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику. До складу апеляційних судів входять судді, які як правило, обрані Верховною Радою України безстроково чи, в окремих випадках, призначені Президентом України в межах п`ятирічного строку. Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначає Президент України..

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду.

Голову апеляційного суду та його заступників зі складу суддів строком на п'ять років призначає і звільняє Президент України за поданням Голови Верховного Суду України (а спеціалізованих судів – голови вищого спеціалізованого суду).

3. Верховний Суд України – найвищий судовий орган

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про судоустрій України” Верховний Суд України:

- розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку, розглядає усі інші справи, пов`язані з виключними обставинами;

- дає судам роз`яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;

- дає висновки щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради письмове подання про можливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

- звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

- веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

- у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у відносинах з судами інших держав;

- здійснює інші повноваження, передбачені законом.

У складі Верховного Суду України діють:

- Судова палата у цивільних справах;

- Судова палата у кримінальних справах;

- Судова палата у господарських справах;

- Судова палата у адміністративних справах;

- Військова судова колегія.

Кількісний склад судових палат і Військової Судової колегії визначає Пленум Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України.

Судові палати в межах своїх повноважень здійснюють судочинство, готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику та виконують інші повноваження.

У Верховному Суді України діють: Президія Верховного Суду України, Пленум Верховного Суду України, Науково – консультативна рада.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. Голову Верховного Суду обирає на посаду та звільняє з неї

Пленум Верховного Суду України шляхом таємного голосування.

Обраним на посаду Голови Верховного Суду України вважають кандидата, за якого подано більшість голосів від загального складу Пленуму. Обрання Голови Верховного Суду України затверджують, на підставі протоколу таємного голосування постановою Пленуму. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

До компетенції Голови Верховного Суду України належить вирішення таких питань:

- організація діяльності Верховного Суду України;

- розподіл обов'язків між заступниками Голови Верховного Суду України;

- організація роботи Президії та скликання Пленуму Верховного Суду України, внесення питань на їх розгляд і головування наїх засіданнях;

Голова Верховного Суду України:

- може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України під час розгляду будь-якої справи;

- погоджує відповідно до Закону “Про судоустрій України” подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції;

- вносить подання про призначення та обрання, а також

звільнення з посади суддів судів загальної юрисдикції та вносить подання про призначення суддів на адміністративні посади у випадках і порядку, передбачених Законом “Про судоустрій”; вносить подання до відповідної кваліфікаційної комісії про надання висновку щодо можливості обрання або призначення суддів на посади;

- на підставі актів про обрання суддею Верховного Суду України або припинення повноважень суддів видає відповідний наказ;

- вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо кількості суддів у складі Президії Верховного Суду України й у складі судових палат Верховного Суду України; вносить пропозиції Президії Верховного Суду України щодо персонального складу судових палат;

- вносить подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проведення кваліфікаційної атестації суддів відповідних судів;

- вносить Президенту України подання про затвердження переліку штатних посад військових суддів і відповідних цим посадам військових звань, а також про присвоєння відповідно до закону військових звань військовим суддям;

- організовує фінансування та здійснює керівництво організаційним забезпеченням діяльності Верховного Суду України, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України;

- затверджує положення про структурні підрозділи Верховного Суду України:

- керує організацією роботи судових палат; здійснює керівництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звільняє працівників апарату, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства:

- інформує Пленум і Президію Верховного Суду України про діяльність Верховного Сулу України;

- представляє Верховний Суд України та систему судів загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, а також з судовими органами інших держав міжнародними організаціями;

- здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова Верховного Суду України має Першого заступника та заступників, яких згідно зі ст. 52 Закону України “Про судоустрій України” наділено такими повноваженнями:

- можуть головувати в судових засіданнях палат і колегій суддів Верховного Суду України, бути доповідачами в конкретних судових справах;

- організовують роботу відповідних судових палат;

- у межах своїх повноважень видають накази й розпорядження;

- здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;

- виконують інші обов'язки, визначені розпорядженням Голови Верховного Суду України.

Перший заступник Голови Верховного Суду України за відсутності Голови Верховного Суду України здійснює його повноваження, а за відсутності Першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України, який має більший суддівський стаж.

Суддя Верховного Суду України є посадовою особою судової влади й носієм судової влади в Україні. Його наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в порядку, встановленому процесуальним законом. Під час здійснення правосуддя суддя є незалежним від законодавчої та виконавчої влади й підкоряється лише закону, нікому не підзвітний, недоторканний і незмінюваний. З метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ суддя здійснює необхідні процесуальні та організаційні заходи, спрямовані на забезпечення розгляду справ відповідно до вимог закону. Крім того, він бере участь у розгляді питань, які вносять на засідання відповідної судової палати та Пленуму Верховного Суду України; аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо поліпшення й удосконалення законодавства; бере участь у підготовці проектів постанов Пленуму.

Матеріали суддя доповідає на засіданнях Президії Верховного Суду України. За результатами проведених аналізів і обговоренням зазначених питань приймають постанови Президії, які доводять до відома всіх суддів України. Суддя здійснює також інші передбачені законом повноваження.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді, проживає на території України не менш як десять років. Суддю Верховного Суду України обирає на посаду Верховна Рада України безстроково.

Суддя не може належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади й виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Суддю Верховного Суду України звільняє з посади Верховна Рада України, за наявності підстав, передбачених ст. 15 Закону “Про статус суддів”: досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; порушення суддею присяги та інших підстав, зазначених у законі.

Суддя Верховного Суду України має помічника, який допомагає судді виконувати його повноваження, забезпечує організацію розгляду справ, підбирає нормативно-правові акти, стосовно розгляду справ, організовує звернення до виконання рішень у справах, у яких суддя був доповідачем, тощо.

4. Обрання, а тестація та дисциплінарна відповідальність суддів

Обрання суддів і припинення їхніх повноважень

Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках - народні засідателі й присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідну за законом політичну нейтральність судді не може бути зведено тільки до формальних заборон його зв'язків із політичними партіями й рухами. Взагалі можливі й інші прояви суддею його політичних симпатій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати тощо). Все це - акції політичного характеру, й суддя має залишатися осторонь них. Якщо ж його політична заангажованість перетворюється на постійний фактор, на тлі якого він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'язки, то, незалежно від відсутності в судді формального членства в партії або русі, цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягали 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою (ст. 59 Закону України "Про судоустрій України").

Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їхнього професійного рівня встановлює закон, зокрема Закон України "Про статус суддів". Наприклад, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя в складі колегій суддів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендовано відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянина України, не молодшого тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, які охоплено межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого Складу суду є складання кваліфікаційного екзамену. Цю умову не поширено на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України "Про статус суддів" (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повноважень є підстави, які пов'язано з порядком проходження державної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'яти-річного віку, переведення чи обрання судді на іншу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридатністю (звільнення в порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

- шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

- дві особи від Міністерства юстиції України;

- дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

- сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

- дві особи, призначені Верховною Радою України;

- дві особи, призначені Президентом України;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- одна особа від Міністерства юстиції України. Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.

Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

- давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів із посади;

- проводити атестацію суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України й присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи;

- розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

- розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

- давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстрокове;

- припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів:

вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому - три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас.

Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.

Чергову кваліфікаційну атестацію судді проводять не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію може бути проведено не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.

Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображено ділові та моральні якості, дано оцінку його професійної діяльності.

Характеристику на голів судів складають голови судів вищого рівня.

Суддя має бути ознайомлений із характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.

Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:

- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- відкладення атестації до шести місяців.

За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді.

Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.

Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. її мають розглянути протягом місяця з дня надходження.

За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

- залишити скаргу без задоволення;

- змінити рішення й присвоїти судді кваліфікаційний клас;

- залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- призначити повторний (додатковий) іспит.

За порушення законодавства під час розгляду судових справ, вимог, які ставлять до судді, та обов'язків судді його притягують До дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладають лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст. 32 Закону України "Про статус суддів"):

-догана;

- пониження кваліфікаційного класу;

- за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає:

- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;

- порушення дисциплінарного провадження;

- розгляд дисциплінарної справи.

Право ініціювати порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст. 97 Закону України "Про судоустрій України" мають:

- Міністерства юстиції України;

- Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду);

- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

- члени Ради суддів України;

- голова відповідної ради суддів;

- народні депутати України.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про судоустрій України" дисциплінарне провадження здійснюють:

1) кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів апеляційних судів;

3) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України.

Рішення в дисциплінарній справі судді приймають більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховують характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення в дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.

5. Правовий і соціальний захист суддів

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Законом України "Про статус суддів" (ст. 44) передбачено, що не пізніше як через шість місяців після обрання, суддю Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечують благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку - Кабінет Міністрів України, а суддю іншого суду - відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Суддів військових судів забезпечують таким же житлом і в ті самі строки за рахунок Міністерства оборони України. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.

Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції).

У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.

З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.

Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.

Висновки

Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів. Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України “Про судоустрій України”, “Про статус суддів” і деяких інших нормативних актах. Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України “Про статус суддів” (ст. 9).

Література

1. Конституція України.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України.

3. Цивільно-процесуальний кодекс України.

4. Господарсько-процесуальний кодекс України.

5. Закон України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 р.

6. Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992 р.

7. Закон України “Про третейські суди” від 11.05.2004 р.

8. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р.

9. Військові суди – органи правосуддя у Збройних Силах України / За заг.ред. В.В.Денисенка. – К.: Реферат, 2002.

10. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. К., Юрінком Інтер.- 2004.-с. 69 – 146.

11. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу. – Право України. - № 5. – 2003.

12. Організація судових та правоохоронних органів. Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/ І.Є Марочкін, В.В.Афанасьєв, В.С.Бабкова та ін., За ред. І.Є Марочкіна, Н.В.Сібільової, О.М.Толочка. – Харків: Право, 2000.

13. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб./ В.С. Ковальський, В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

14. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

15. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м.Харків/ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.

16. Притика Д. Вищі спеціалізовані суди як конституційна гарантія демократизації судової влади. – Право України. – 1999. - № 12.

17. Притика Д. Арбітражні суди в України: історія, сьогодення, перспективи розвитку. – Право України. – 2001. - № 2.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:18:50 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:59:50 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Місцеві суди в Україні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150048)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru