Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Захист права інтелектуальної власності в Україні

Название: Захист права інтелектуальної власності в Україні
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: реферат Добавлен 01:27:40 09 августа 2009 Похожие работы
Просмотров: 613 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Захист права інтелектуальної власності в Україні


1. Види порушень прав на об'єкти права інтелектуальної власності

Захист прав інтелектуальної власності – відповідальний етап в управлінні нею. Без наявності ефективної системи захисту всі результати попередніх дій, що пов'язані з її створенням, правовою охороною і використанням можуть бути зведені нанівець. У наш час фактор захисту прав набуває ширшого значення ще й тому, що у зв'язку зі швидким розвитком технологій виникла можливість порушення прав у таких обсягах, які були неможливими кілька десятиліть тому.

Порушення прав, тобто їх використання без дозволу правовласника, може відбуватися як у рамках договору, укладеного між правовласником і користувачем, так і в разі позадоговірного використання прав. Порушником прав найчастіше буває недобросовісний конкурент. Але в окремих випадках ним може бути держава й навіть колега-співавтор.

Типовими порушеннями авторського права та суміжних прав, відповідно [23 ст. 50], які дають підстави до судового захисту, є:

- вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав;

- піратство в сфері авторського права та (або) суміжних прав;

- плагіат;

- ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право та (або) суміжні права, примірників творів (зокрема й комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

- вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права та (або) суміжних прав;

- будь-які дії, свідомо спрямовані на обхід технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження та застосування засобів для такого обходу;

- підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

- розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права та (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав вилучено чи замінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній формі.

Щодо об'єктів права промислової власності порушенням прав визнаються такі дії, що вчинені без дозволу правовласника. Стосовно винаходів, корисних моделей і промислових зразків це:

- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, зокрема й через інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний обіг або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, зважаючи на обставини, це й так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, внесену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, внесену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, через брак доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

- продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

- є підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням цього процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

У такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, зокрема й через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використано всі суттєві ознаки промислового зразка.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника свідоцтва про реєстрацію права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, визнаються порушенням його прав:

- нанесення його на товар або на етикетку;

- нанесення його на упаковку товару, застосування в рекламі;

- запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є:

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

- використання зареєстрованого зазначення географічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується в перекладі або супроводжується словами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації;

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника свідоцтва на торговельну марку (знак для товарів і послуг), визнаються порушенням його прав:

- нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, зокрема й у доменних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює загалом відмітності знака.


2. Запобігання порушенням прав на об'єкти права інтелектуальної власності

Виявивши факт порушення своїх прав, правовласник повинен передовсім звернутися до конкурента, вказавши йому на наявність своїх прав. Для цього можна направити конкурентові лист, для того щоб порушник не зміг згодом посилатися на своє незнання. Дійовим засобом запобігання судовому розгляду є переговори. Цілком можливо, що в процесі переговорів вдасться переконати порушника змінити своє поводження. Компроміс, досягнутий на переговорах, у багатьох випадках краще, ніж судовий розгляд.

Якщо переговори не приведуть до позитивного результату, можна передати розв'язання питання до третейського суду. У цьому разі обидві сторони повинні попередньо підписати відповідний документ про згоду визнати рішення третейського судді.

Інша можливість запобігти порушенню прав міститься в попередженні потенційного порушника про свої права шляхом нанесення на товарі або його упаковці попереджувальних надписів і знаків. Наприклад, можна проставити номери патентів на винахід, які були використані під час виготовлення цієї продукції. Можна також нанести на книги, які є носієм авторських прав, знак копірайта. Для об'єктів суміжних прав таким знаком є (Р), для незареєстрованої торговельної марки – ™, а для зареєстрованої – ®. Це відносно слабкий захист прав. Тим не менше, порушник не може в подальшому посилатися на те, що він не знав, що права на ці об'єкти охороняються. З іншого боку, такі позначення виконують інформаційну функцію, тому що дають змогу ідентифікувати правовласника й провести з ним переговори щодо законного використання прав на ці об'єкти.

Якщо ці заходи не досягли позитивного результату, правовласник може вдатися до захисту своїх прав у судовому порядку.

Судовий розгляд повинен використовуватися як останній засіб у розв'язанні суперечки. Судовий процес звичайно пов'язаний з великими витратами часу та засобів. Крім того, вирок суду може мати серйозні наслідки для порушника. Саме тому більшість конкурентів прагнуть уникнути ризику судових вироків, які можуть зупинити підприємницьку діяльність, і тому намагаються не порушувати наявного права. Практика показує, що переважна кількість спорів про інтелектуальну власність не доходить до суду.

Зокрема, судова практика США свідчить, що більшість спорів щодо порушення прав інтелектуальної власності просто не доходить до суду. Сторони, домовившись, приймають рішення про зняття справ із судочинства (табл. 1) [115, 116].

Тим не менш, усі національні системи охорони інтелектуальної власності мають бути підкріплені сильною правоохоронною інфраструктурою для забезпечення розгляду як цивільно-правових, так і кримінально-правових порушень, укомплектованою необхідною кількістю суддів з відповідною підготовкою й досвідом. Судова система має забезпечувати справедливий і оперативний розгляд спорів. Без належної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості незаконного одержання аналогічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною. Отже, наявність розгалуженої системи правового захисту інтелектуальної власності сама по собі є ефективним засобом запобігання правопорушенням у сфері інтелектуальної власності.

11 «Еххоп» проти «Lubrizoi» $129,000,000 2/19/94 New York Times

Суд о Вnil

розгляд

припинено

12 «Honeywell» проти «Minolta Camera* $127500000 3/5/92

The

Financial Post

Угода
13 «Honeywell* проти «Seven camera makers* $124100000 8/24/92

The

Toronto Star

Угода
14 « Kimberly-Clark* проти «Paragon Trade* $115000000 3/22/99

Dow

Jones

News

Угода
15 «Rhone-Poulenc Rorer» проти «Baxter» $105000000 5/13/93

Wall

Street

Journal

Угода
16 «C.R. Bard» проти «Guidant» $100000000 4/6/98 Bard Website Угода
17 « Kinetic Concepts* проти «Hillenbrand* $84800000 9/20/94

Wall

Street

Journal

Угода
18 «Unocal» проти «Six major oil companies* $84000000 7/6/99

Dow

Jones

News

Судовий розгляд
19 «Applied Materials* проти «Novellus Systems* $80000000 5/6/97

Wall

Street

Journal

Угода
20 «Odetics» проти «Storage Technology* $70600000 7/7/99

Dow

Jones

News

Судовий

розгляд

відновлено


3. Відстеження порушень прав інтелектуальної власності

Етап розроблення нової технології або нового товару, як правило, закінчується набуттям прав на отримані результати інтелектуальної діяльності – винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. Впровадження продукції у виробництво й організація її масового виробництва потребує певного часу, іноді кількох років. За цей час конкуренти можуть створити ефективнішу технологію або якісніший продукт і захопити сегмент ринку, на який розраховував розробник. Але якщо навіть розробникові вдалося захопити цільовий сегмент ринку, конкуренти спробують витіснити його звідти.

Ефективною зброєю конкурента є створення ефективніших чи блокувальних винаходів. Щоб запобігти цьому, необхідно постійно відстежувати патентну діяльність потенційних конкурентів для того, щоб вчасно прийняти превентивні заходи.

Конкуренти можуть використовувати для цього різні стратегії, наприклад, стратегію «патентної повені» або стратегію «облоги» ефективного патенту фірми-розробника десятками вузькоспеціалізованих патентів суміжного характеру. В результаті фірма, що розробила оригінальний продукт або технологію, найчастіше не в змозі вдосконалити їх і навіть буває вимушеною розпрощатися з ринком.

Яким чином можна відстежувати конкурентів? Для цього існують технології з проведення кількісного аналізу патентних даних з графічним представленням точних відомостей про технічну конкурентність досліджуваних компаній [74]. Об'єктом аналізу є відомості про цитування даних, що містяться на титульних аркушах патентної документації. Результатом дослідження є «карта патентного цитування». Це дозволяє встановити, наскільки одна компанія зацікавлена в патентах іншої.

Приймаючи за відправну точку патенти вихідної компанії, можна простежити її зв'язки з тими, що цитують її патенти. По суті, це є не що інше, як відстеження подальшого технічного розвитку на основі розробок вихідної компанії. Найчастіше залежність патентів компанії від цитованих настільки велика, що комерційне використання їх неможливе без законного (за ліцензією) або протиправного використання патенту іншої компанії. Отже, така інформація спроможна ідентифікувати майбутніх конкурентів або навіть правопорушників.

Якщо карта цитування виявляє багаторазові посилання від патентів компанії В на будь-який патент (патенти) компанії А, це зазвичай свідчить про те, що компанія В розробляє технологію, що тісно пов'язана із запатентованими технічними рішеннями компанії А, і останній бажано регулярно відстежувати процес патентування компанії В, що відповідає напрямові здійснюваних нею НДДКР, а також появу нової продукції, що може порушити патенти компанії А.

Отже, виявивши за картою цитування тісний зв'язок між патентами своєї й іншої компаній, рекомендується насамперед установити ступінь їхньої взаємозалежності. Взаємозалежні патенти підлягають подальшому відстеженню, оскільки тут виникає ймовірність актів передання патентних прав, завершення терміну дії одного з патентів або перехід винахідника до іншої організації. Зацікавлена компанія може спробувати одержати необхідну технологію за ліцензією, придбавши патентні права або створивши спільне підприємство. Якщо нічого подібного не відбуватиметься, потрібно продовжити відстеження виробничих процесів підозрюваної компанії на предмет можливого правопорушення.

Розглянутий метод також корисний під час виявлення часто цитованих патентів, які варто підтримувати в силі протягом усього терміну їхньої дії, і тих, від яких цілком можна відмовитися.

Аналіз патентного цитування належить до діяльності, іменованої останнім часом конкурентною розвідкою, що переважно призначена для забезпечення керівників відомостями, необхідними для прийняття обґрунтованих рішень.


4. Форми та способи захисту прав інтелектуальної власності

4.1 Форми захисту прав

В Україні є дві форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна та неюрисдикційна (рис. 8.1). Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення по допомогу до державних або інших компетентних органів, тобто самозахист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору тощо. Обрані засоби самозахисту мають бути не забороненими законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства [117].

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.


Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління, в органах Антимонопольного комітету України та Державної митної служби України.

4.2 Способи захисту прав інтелектуальної власності

Адміністративно-правовий спосіб захисту прав

Адміністративний спосіб полягає в розгляді та розв'язанні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також закони України: «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин» тощо.

У галузі авторського права та суміжних прав адміністративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публічний показ, порушення умов публічного демонстрування та тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчення. Стосовно об'єктів промислової власності цей спосіб захисту прав передбачає накладення штрафів за неправомірне використання фірмових найменувань, торговельних марок тощо. Засобом захисту в цьому разі є скарга, яку у встановленому адміністративним законодавством порядку подають у відповідний орган державного управління.

Учинення дій, визначених законодавством України як недобросовісна конкуренція, спричинює накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну та цивільно-правову відповідальність. До таких дій належать:

- неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, торговельних марок;

- введення в обіг під своїм позначенням товарів іншого виробника;

- відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарської діяльності та введення його в цивільний оборот;

- неправомірний збір, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші протиправні дії.

Відзначимо, що Антимонопольний комітет України розглядає скарги щодо дій, які здійснені після вводу об'єктів права інтелектуальної власності до цивільного обігу.

Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт тощо.

Зокрема, за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права інтелектуальної власності накладають штраф від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання й матеріалів, що призначені для їх виготовлення.

Цивільно-правовий спосіб захисту прав

Суперечки, що пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підвідомчі загальним і господарським судам. Якщо хоча б однією зі сторін у суперечці є фізична особа, то зазначена суперечка підвідомча судові загальної юрисдикції.

Згідно із Законом України «Про судоустрій» такі суперечки передбачено розв'язувати також і в адміністративних судах, які наразі ще не почали функціонувати.

У випадку порушення прав потерпілий подає позов – заяву, звернену до суду, про відправлення правосуддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У позовній заяві вказують форма захисту (заборона робити будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір завданого збитку, наводять докази обґрунтованості вимог.

За загальним правилом цивільного судочинства конкретна цивільна справа, як правило, розглядається за місцем перебування відповідача. У будь-якому судовому розгляді про порушення прав інтелектуальної власності зважуються два основних питання. Перше пов'язане зі встановленням чи не встановленням факту використання ОІВ, що знаходиться під охороною. Друге – з визначенням розміру збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Власник прав на ОПІВ має право вимагати від порушника:

- визнання прав власника;

- відновлення становища, що існувало до порушення права;

- припинення дій, що порушують право чи загрожують його порушенням;

- відшкодування збитків, зокрема й втраченої вигоди тощо. Якщо в результаті незаконного використання ОПІВ порушник

одержав дохід, потерпілий має право вимагати відшкодування втраченої вигоди в розмірі, не меншому, ніж сума такого доходу.

Якщо одночасно з порушенням майнових прав порушено особисті немайнові права автора, то він може зажадати майнової компенсації за заподіяння йому морального збитку, розмір якої визначає суд. Наприклад, порушенням прав авторства є присвоєння результатів чужої творчої праці та спроба видати ці результати за власну розробку.

Суд, господарський суд має право прийняти рішення чи визначення про заборону випуску твору, використання постанови, фонограми передачі в ефір чи кабелем, про припинення їхнього поширення, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору, якщо буде достатньо даних про порушення авторського права та суміжних прав.

Застосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на ОПІВ можливе в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років від дати, коли власник права Довідався чи мав довідатися про порушення свого права.

У Великій Британії, Німеччині та деяких інших країнах є спеціалізовані патентні суди. Це дає змогу зосередити досвід розв'язання патентних суперечок, створити умови для правильного й однакового застосування нормативних актів, скоротити кількість інстанцій, що розглядають суперечки.

В Україні поки що немає патентного суду, але є практика створення судових колегій з інтелектуальної власності, наприклад, при Вищому господарському суді України. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну фахову підготовку з інтелектуальної власності й тому можуть компетентно розв'язувати суперечки щодо інтелектуальної власності.

Кримінальна відповідальність за порушення прав

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОПІВ чинним законодавством передбачено також кримінальну відповідальність. Кримінальна відповідальність настає тільки тоді, коли матеріальна шкода в 200 й більше разів перевищила неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо матеріальна шкода в 1000 й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то матеріальна шкода вважається заподіяною в особливо великому розмірі. Зокрема, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти права промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них визнається карним злочином.

Законодавство України передбачає також кримінально-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб'єктові підприємницької діяльності. Як покарання передбачається застосування до порушника штрафу в розмірі від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавляння волі від 2-х до 5-ти років тощо.

Залучення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців злочину не унеможливлює вимог про відшкодування заподіяного збитку.

У судовій процедурі розв'язання спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: «документальний доказ» – доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; «речовий доказ» – доказ, що існує у вигляді предметів; «показання свідків» – усні свідчення експерта. Наявність охоронного документа – патенту чи свідоцтва – є важливим доказом.

4.3 Захист прав інтелектуальної власності в рамках угодиTRIPS

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (COT). Необхідною умовою для вступу України вCOTє обов'язкове виконання угодиTRIPS. Цю угоду світова спільнота визнала як правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на ОПІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини III угоди TRIPS, «захист прав інтелектуальної власності» країни-учасниці зобов'язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства в сфері охорони прав інтелектуальної власності та їх недопущення.

Стаття 41 угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, зокрема й термінові заходи для запобігання порушенням і правові санкції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні процедури та штрафи, що їх можуть застосувати до порушників прав.

Подальше вдосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного акта.

У ст. 61 угоди TRIPS 1964 p. (розділ 5 частини III «Кримінальні процедури») зазначено, що засоби покарання за порушення авторського права мають передбачати позбавлення волі, штрафи достатні за розміром порівняно з іншими злочинами подібної тяжкості.

Порівнюючи норми Кримінального кодексу України з нормами угоди TRIPS щодо відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, можна констатувати, що Цивільний кодекс України передбачає недостатню відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (максимальна – п'ять років позбавлення волі). Для порівняння: за крадіжку 5000 гривень передбачається позбавлення волі до восьми років. Водночас збитки правовласника в разі порушення прав інтелектуальної власності можуть бути в десятки, а то й у сотні разів більшими й таке порушення є тією ж крадіжкою.

Відзначимо, що кількість справ, які розглядають у судах і предметом яких є інтелектуальна власність, з року в рік зростає (рис. 8.2) [73].

Цікаво знати, які саме ОПІВ є предметом розгляду в судах. Аналіз 126 господарських спорів показав, що їх предметом були такі об'єкти права інтелектуальної власності [118]:

- торговельні марки – 87;

- винаходи – 22;

- промислові зразки – 10;

- корисні моделі – 2;

- комерційні таємниці – 1;

- раціоналізаторські пропозиції – 1.

Підсумовуючи, можна констатувати, що на сьогодні в Україні вже сформовані законодавча й організаційна системи, які прямо або опосередковано забезпечують захист прав у сфері інтелектуальної власності.


Перелік посилань

1. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика.–Наук, практ. вид. у 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоць-кого.–К.: Видавничий дім «Ін Юре», 1999.

2. Охрана промышленной собственности в Украине: Монографія / Под ред. А.Д. Святоцкого, В.Л. Петрова. – К.: Издательский дом «1н Юре», 1999. – 428 с.

3. Підопригора О.А., ПідопригораО.О. Право інтелектуальної власності.– К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.

4. Дроб'язко B.C., Дроб'язко P.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник.–К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

5. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. –М.: «Теис». – 1999. – 704 с.

6. Крайнев П.П., Роботягова Л.І., Дятлик І.І., Патентування винаходів в Україні / За ред. П.П. Крайнева. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 340 с.

7. Демченко Т.С. Охорона товарних знаків.– К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 184 с.

8. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью: Учебное пособие. – М.: Дело, 2003. – 512 с.

9. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности: Учебное пособие – К.: Ин-т интел. собств. и права, 2005. – 196 с.

10. Цыбулев П.Н. Маркетинг интеллектуальной собственности. – К.: Ин-т интел. собств. и права, 2004. – 184 с.

11. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью в Оксфордском университете / ст. Интеллектуальные ресурсы. Интеллектуальная собственность. Интеллектуальный капитал. // Сост. и общ. ред. В.Г. Зинов. – М.: АНХ, 2001. – с. 27–58.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:08:41 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:53:16 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Захист права інтелектуальної власності в Україні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151228)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru