Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення

Название: Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа Добавлен 20:40:50 16 августа 2010 Похожие работы
Просмотров: 929 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра економічної теорії та фінансів

Аналітична робота з дисципліни

Модуль «Управління державними фінансами»

Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення

Виконав:

слухач І курсу групи Д – 48

Севастьянов С.В.

Перевірив:

к. держ.упр. Гончаренко М.В.

Харків 2008


1. Теоретичні аспекти діяльності Пенсійного фонду України

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі 80фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Статус та повноваження Пенсійного фонду України визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121 (із змінами).

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністрові праці та соціальної політики України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Пенсійний фонд є одним із тих механізмів держави, основною функцією яких є здійснення соціального забезпечення громадян. Зокрема по своїй суті Пенсійний фонд призначений для надання фінансової допомоги тим громадянам, що в силу тих чи інших причин втратили працездатність і не здатні самі себе забезпечувати. Засоби на надання такого роду фінансової допомоги поступають із державних фінансів.

Необхідність національної фінансової системи обумовлює політично-державна самостійність України і переведення економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного доходу для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і, що немаловажно, задоволення соціальних потреб народу.

Зазначимо, що фінанси представляють собою грошові фонди, що утворюються в процесі відтворення. Економічні відносини, що виникають між державою, банками, суб’єктами господарської діяльності, окремими громадянами, між галузями економіки, регіонами тощо у зв’язку з формуванням та використанням грошових фондів, становлять фінансові відносини. Тобто, до фінансів не належать кошти, що обслуговують особисте споживання та обмін (роздрібний товарооборот, оплата побутових, комунальних послуг, особистого транспорту, зв’язку тощо).

Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів, необхідних для забезпечення функціонування держави, економіки та її розвитку, утворюють фінансову систему суспільства.

Сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств та організацій, утворюють фінансові ресурси. Останні характеризують стан економіки і одночасно є джерелом її розвитку.

Поява структури, яка поставила за мету своєї роботи покращення добробуту людей похилого віку шляхом їхнього пенсійного забезпечення, була покликана життям. Адже з проголошенням України незалежною державою постала необхідність розбудови нової, національної пенсійної системи, заснованої на принципах соціальної справедливості, фінансової міцності та економічно ефективної. Таке завдання було покладено на Пенсійний фонд України.

Сьогодні Пенсійний фонд України – найбільш розгалужена фахова структура, яка здійснює багатогранну діяльність щодо пенсійного забезпечення громадян України, найпотужніша інституція в державі, яка акумулює і розподіляє значні за обсягом кошти, структура з могутнім кадровим потенціалом, які розвиваються і вдосконалюються.

Головними напрямками фонду з реалізації пенсійної реформи є насамперед:

· взяття на облік платників страхових внесків;

· збір, акумулювання та розподіл коштів, призначених на пенсійне забезпечення;

· забезпечення повного і своєчасного фінансування пенсійних витрат;

· персоніфікований облік пенсійних справ громадян за допомогою сучасних інформаційних технологій;

· організація, призначення та виплата пенсій;

· створення організаційно-технічної бази функціонування накопичувального фонду другого рівня пенсійної системи;

· інформаційно-роз’яснювальна робота з питань пенсійного забезпечення.

Діяльність Пенсійного Фонду у середині 90-тих років минулого століття, пов’язана з початком комп’ютеризації органів Пенсійного Фонду, зокрема, введення автоматизованого обліку надходження страхових внесків, приймання відповідної звітності, а згодом складних програмних комплексів, без яких сьогодні важко собі уявити Пенсійний Фонд України. У період від 1998 до 2003 року була створена унікальна за своєю сутністю система персоніфікованого обліку відомостей щодо застрахованих осіб (СПОВ), прийняття закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”[3] і “Про недержавні пенсійні забезпечення”[4], які забезпечили процес створення нормативно-правової та організаційно-технічної бази для побудови принципово нової трирівневої пенсійної системи.

Унікальність Пенсійного фонду України як центрального органу виконавчої влади полягає в тому, що на відміну від інших державних установ він є одночасно і соціальною, і фінансовою інституцією.

Крім того Фонд опікується пенсійним майбутнім майже 20 млн. нині працюючих українців, ведучи персоніфікований облік їхніх пенсійних внесків. За великим рахунком майже все доросле населення країни користується соціальними послугами, що їх надає Пенсійний фонд.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

· участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

· забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

· ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України (Дод. А).

Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере у межах своєї компетенції участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України;

2) планує доходи та видатки Пенсійного фонду України, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його в установленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;

3) прогнозує і моделює надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та ефективний розподіл фінансових ресурсів Пенсійного фонду України для забезпечення соціальних виплат;

4) розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (далі – страхових внесків);

5) організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо:

- забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення;

- повного та своєчасного обліку платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

- забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

- забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- проведення перевірок правильності сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності;

6) здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України;

7) здійснює перерозподіл коштів Пенсійного фонду України між регіонами з метою забезпечення фінансування виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок його коштів тощо.

Отже, у державі сформувався стійкий, потужний, фінансовий та організаційний механізм, що забезпечує функціонування національної пенсійної системи, яка сьогодні продовжує вдосконалюватися, аби досягти світових стандартів, зробити життя наших пенсіонерів кращим, заможнішим.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України. Керівництво діяльністю Пенсійного фонду здійснює правління фонду, чисельність і склад якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Органи Пенсійного фонду утримуються за рахунок Державного бюджету.

2. Діяльність Пенсійного фонду України

Проблема формування коштів Пенсійного фонду досить складна. Для того щоб розробити відповідну програму, слід враховувати особливості різних методів фінансування пенсійних систем. У зв'язку з цим значний інтерес становлять потенційні джерела фонду та створення умов для їх трансформації у реальні. Зважаючи на те, що пенсійна система планується як складна у фінансовому відношенні ієрархічна структура, розглянемо деякі потенційні джерела.

Одним із найвагоміших джерел відрахувань у Пенсійний фонд можуть бути внутрішні заощадження населення. Слід зазначити, що в даному випадку не йде ототожнення їх із заробітною платою. За нинішніх її розмірів, на перший погляд, недоцільно сподіватися на істотне підвищення норми заощаджень в рахунок майбутньої пенсії. Воднораз цікаво в цьому плані провести порівняльний аналіз доходів і витрат населення.

Наведені дані свідчать, що грошові доходи населення, у тому числі за їх основним напрямом, мають стійку тенденцію до зростання. При цьому зазнала змін структура грошових витрат населення у бік зменшення питомої ваги заощаджень. Водночас особливістю економіки України є те, що приріст заощаджень населення у всіх формах залишається високим при відносно низьких офіційних доходах [2].

Можна стверджувати, що причина цього криється у значному тіньовому секторі фінансово-господарської діяльності, який, за визначенням деяких дослідників, охоплює 60% економіки. При цьому слід зауважити, що 40% населення (в тому числі й майбутні пенсіонери) одержують офіційно не зареєстровані доходи. Залучити ці кошти, принаймні частково, надзвичайно важливо, бо, за експертними оцінками, вони становлять досить велику суму - 10–15 млрд. дол. Це складне питання, тому що переважна частина цих коштів населення націлена на придбання майна і нерухомості. Крім того, значна частина заощаджень вкладається у короткострокові активи, які забезпечують високу дохідність або вивозяться за кордон.

Формування доходів бюджету Пенсійного фонду за рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування супроводжувалося значними втратами для бюджету Пенсійного фонду, зумовленими законодавчим зменшенням бази і ставки оподаткування, запровадженням спрощеної системи оподаткування, списанням боргів, вилученнями до державного бюджету зборів за додатковими ставками та погашенням недоїмки векселями з дисконтом. Лише у 2007 році з цих причин бюджетом Пенсійного фонду безповоротно втрачено 5 млрд. 979,9 млн. гривень.

Надходження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на 2007 рік були заплановані у сумі 12 млрд. 926,0 млн. грн., на 2008 рік - 15 млрд. 999,3 млн. гривень. У 2007 році до бюджету Пенсійного фонду надійшло збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в обсязі 15 млрд. 151,9 млн. грн. або 117,2 відс. річних призначень, за І півріччя 2007 року - 8 млрд. 204,8 млн. грн. або 51,2 відс. річних призначень.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" сплата застрахованими коштами збору у період діяльності, що зараховується до трудового стажу і з заробітку (доходу), з якого обчислюється розмір пенсії, є основною умовою для призначення пенсій.

Водночас із зазначеного правила для окремих категорій працівників та видів оплати їх праці пенсійне законодавство встановлює виключення:

• окремі особи, а саме: працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, учні, студенти, аспіранти, докторанти, які не сплачували збір, відповідно до пунктів "д" - "з" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають право на трудову пенсію, яка виплачується за рахунок доходів Пенсійного фонду від збору;

• існує низка доходів громадян, з яких збір, згідно із законодавством, не справляється, однак вони враховуються при визначенні заробітку для обчислення пенсій: суми доходів, що направляються у джерела їх одержання, а саме: на придбання акцій та суми, інвестовані в реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності, компенсації за невикористану відпустку при звільненні тощо.

Встановлена Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пільгова ставка 4 % (при загальній - 32 %) сплати збору від загальних витрат на оплату праці усіх працюючих на підприємствах всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить понад 50 %, є державною підтримкою підприємств інвалідів за рахунок коштів Пенсійного фонду, призначених на виплату трудових пенсій. Від запровадження цієї пільги втрати Пенсійного фонду лише у 2007 році склали 150,0 млн. грн., тобто, на зазначену суму зменшені фінансові можливості Фонду для підвищення розмірів пенсій, у тому числі і працівників-інвалідів цих підприємств.

На початок 2007 року недоїмка платників становила 2 млрд. 806,6 млн. грн., 52,7 % якої складають пені і штрафи. Протягом 2007 року її обсяги зменшилися на 2 млрд. 318,6 млн. грн. або на 82,6 % і станом на 01.01.2002 становили 488,0 млн. гривень. Зазначене зменшення, в основному, досягнуто шляхом списання і розстрочення боргів. Крім цього, Пенсійним фондом недоотримано доходів по збору внаслідок банкрутства АБ "Україна" в обсязі 58,8 млн. гривень.

Кошти підприємств на відшкодування витрат по пільговому пенсійному забезпеченню.

Платіжна дисципліна підприємств із шкідливими і важкими умовами праці в частині відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій у минулі роки була незадовільною. Як наслідок, заборгованість платників перед Пенсійним фондом на початок 2007 року становила 244,9 млн. гривень. Із нарахованих і виплачених у 2007 році пільгових пенсій в обсязі 157,1 млн. грн. відшкодовано платниками 156,4 млн. грн., нараховано пені у 2007 році за несвоєчасне відшкодування виплачених пенсій - 4,5 млн. грн., віднесено до недоїмки несплачену у 2007 році заборгованість минулих років, що була реструктуризована, у сумі 0,7 млн. гривень. На кінець 2001 року загальна сума богу, з урахуванням пені, склала 222,2 млн. гривень. Зменшення заборгованості у 2007 році досягнуто шляхом чергового списання 12,5 млн. грн. і реструктуризації 16,0 млн. гривень.

Станом на 01.01.2008 заборгованість платників збору перед Пенсійним фондом становила 3 млрд. 166,6 млн. гривень. Протягом 2007 року ними погашено заборгованості на суму 207,1 млн. грн., із них шляхом оформлення векселями на загальну суму 30,9 млн. грн. із середнім дисконтом 34,7 відсотка. Втрати бюджету Пенсійного фонду від погашення недоїмки векселями у 2007 році становили 10,7 млн. гривень.

Протягом І півріччя 2008 року погашено заборгованості в обсязі 95,1 млн. грн., у тому числі векселями - 6,8 млн. грн. з середнім дисконтом 36,1 відс., тобто, втратами бюджету Пенсійного фонду у сумі 2,5 млн. гривень.

Майже третина загальної недоїмки створена платниками збору у Харківській, Луганській, Донецькій областях.

В цілому, обсяги списаної і реструктуризованої заборгованості перед Пенсійним фондом характеризуються такими показниками (табл. 1):

Таблиця 1. Суми списаної та реструктуризованої заборгованості усіх категорій платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування перед Пенсійним фондом України за період 2001-2007 р.р.

Період Списано, млн. грн.

Реструктуризовано,

млн. грн.

2002 41,4 -
2003 617,2 -
2004 333,7 1271,5
2005 784,2 1219,3
2006 1407,0 15,8
2007 2930,7 392,3
Всього 6114,2 2898,9

Всього протягом 2007 року списано поточної та минулих років заборгованості усіх категорій платників у сумі 2 млрд. 930,7 млн. грн. та реструктуризовано - 392,3 млн. гривень. При цьому обсяг списаної і реструктуризованої заборгованості підприємств, установ, організацій по обов'язкових платежах на 231,2 млн. грн. більший загального розміру на початок року. Така ситуація пояснюється: списанням заборгованості, що була реструктуризована у попередні роки; облікована за окремим порядком, і на початок року у розмір недоїмки не враховувалася; списанням несплаченої пені. На кінець 2007 року загальна сума боргу склала 818,7 млн. грн., тобто, його зменшення на 92,7 відс. досягнуто шляхом списання і реструктуризації.

Списання і реструктуризація недоїмки у І півріччі 2008 року не проводилися. За 4 місяці 2008 року розмір заборгованості зріс на 58,7 млн. грн. і склав 877,4 млн. гривень.

Бюджетом Пенсійного фонду на 2007 рік затверджено здійснити видатки із коштів збору загальним обсягом 13 млрд. 568,3 млн. грн., у тому числі за рахунок власних доходів - 13 млрд. 283,3 млн. грн. та 285,0 млн. грн. - за рахунок залучення кредитних ресурсів, з яких на виплату пенсій і допомог передбачалося спрямувати 12 млрд. 760,1 млн. грн., на адміністративно-управлінські видатки - 808,2 млн. гривень. На 2008 рік, відповідно, 18 млрд. 907,7 млн. грн., у тому числі за рахунок власних доходів - 18 млрд. 800,9 млн. грн. та 106,8 млн. грн. - за рахунок коштів від погашення заборгованості Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, з яких на виплату пенсій заплановано 18 млрд. 267,7 млн. грн., адміністративно-управлінські видатки - 639,9 млн. гривень.

Аналіз бюджету Пенсійного фонду за останні 6 років показав, що обсяги його річних доходів мають стійку тенденцію до зростання (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка обсягів річних доходів Пенсійного фонду України за період 2002-2007 р.р.

Річні доходи бюджету Пенсійного фонду у 2007 році зросли, порівняно з 2002 роком, майже вдвічі, а планові показники доходів бюджету 2008 року - у 2,3 раза.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 № 1570 по доходах і видатках в обсязі 16 млрд. 452,3 млн. грн., у тому числі залишки коштів, невикористаних у попередньому році, в сумі 60,0 млн. грн.; на 2008 рік - постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1798 з доходами в обсязі 22 млрд. 264,3 млн. грн. (залишки - 532,0 млн. грн. та поточні доходи 21 млрд. 732,3 млн. грн.) і видатками - 21 млрд. 732,3 млн. грн.

Стан виконання доходів бюджету Пенсійного фонду у 2007 році та І півріччі 2008 року за джерелами надходжень характеризується показниками, наведеними у таблиці 2.

Таблиця 2. Виконання доходів бюджету Пенсійного фонду України у 2007 р. та І півріччі 2008 року (млн. грн.)

Джерела надходжень 2007 рік 2008 рік
Затверджено Виконано

Відс.

виконання

Затверджено на рік Виконано у І півріччі Відс. виконання
Власні доходи Пенсійного фонду 13508,3 16353,4 121,1 18400,9 9102,5 49,5
Кошти державного бюджету 2424,3 2377,1 98,1 2594,2 1196,9 46,1
Кошти державних цільових фондів 172,7 92,6 53,6 337,2 95,7 28,4
у тому числі:
Кошти ФСС по безробіттю 70,0 71,6 102,3 90,0 34,7 38,5
Кошти ФСС від нещасних випадків 102,7 21,0 20,4 247,2 61,0 24,7
Усього 16105,3 18823,1 116,9 21732,3 10395,1 47,8

Доходну частину бюджету Пенсійного фонду України у 2007 році, при затверджених призначеннях з урахуванням змін - 16 млрд. 105,3 млн. грн., виконано в обсязі 18 млрд. 823,1 млн. грн., тобто, на 116,9 відсотка. Одержано понад обсяги, затверджені бюджетом, 2 млрд. 717,8 млн. гривень. Відсоток виконання доходів бюджету Пенсійного фонду коливається від 97,3 у Хмельницькій області до 169,5 - у м. Києві. Зазначене перевиконання зумовлене надходженням власних доходів понад планові призначення (121,1 відс.) внаслідок перевиконання плану по збору у зв'язку із збільшенням фонду оплати праці та розміщенням вільних коштів у ОВДП.

При затверджених бюджетних призначеннях на 2008 рік (без залишків на початок року) 21 млрд. 732,3 млн. грн., у І півріччі надійшло доходів 10 млрд. 395,1 млн. грн. або 47,8 відсотка. Відсоток виконання доходів у розрізі реґіонів коливається від 39,2 відс. річних призначень (Сумська область) до 59,2 відсотка (м. Київ).

3. Необхідність реформування пенсійної системи в Україні

Ось уже протягом досить тривалого часу існуюча система пенсійного забезпечення є одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві, тут сконцентровані головні суперечності між законодавчою та виконавчою владою в соціальній сфері. Особливо посилюється значення пенсійних проблем у період передвиборних кампаній. І підстав для цього більш ніж достатньо: незадоволені і пенсіонери, і працівники, і роботодавці.

Роботодавці вважають відрахування до Пенсійного фонду (32% фонду заробітної плати) зависокими, стверджують, що саме це — основна перешкода для підвищення зарплати і виходу економіки з тіні. Ми дуже багато говоримо про необхідність залучення в українську економіку інвестицій з-за кордону. Але ж, приймаючи рішення про розміщення своїх коштів, кожен підприємець, за інших однакових умов, порівнює величину пенсійних внесків — 32% фонду оплати праці в нашій країні зі, скажімо, 16% — у Польщі, 19,5% — у Чеській Республіці чи 8,75% — у Хорватії.

Наймані працівники вважають, що їх несправедливо обдирають, оскільки сьогодні — через високі пенсійні відрахування — їм платять маленьку зарплату (та й справді, у двох третинах бідних сімей є хоча б один працюючий), а завтра, попри ці високі відрахування, платитимуть маленьку пенсію.

Люди похилого віку, котрі все своє життя тяжко працювали і чесно платили податки, справедливо ображаються на те, що держава не може забезпечити їм більш-менш пристойного рівня життя. Та й справді, 85% пенсій — за межею бідності. Особливо скривджені люди, котрі одержували відносно високу зарплату (за українськими стандартами, звісно) та, відповідно, перераховували великі суми до Пенсійного фонду, але не належать до привілейованих груп і одержують сьогодні пенсію за законом «Про пенсійне забезпечення». Якщо в середньому вихід на пенсію означає втрату приблизно двох третин доходу, то ці люди втрачають близько 90% доходу. До речі, в УРСР середня пенсія робітників та службовців становила 40% середньої зарплати, але не можна забувати про те, що колгоспники пенсійного віку одержували жалюгідні крихти, а тепер принаймні такого роду дискримінацію ліквідовано.

Вкрай низькі пенсії змушують усіх, хто має сили і може знайти робоче місце, працювати. На жаль, багато людей не з власного бажання працюють не за фахом, дуже часто в тіньовому секторі. Протягом перших десяти років після «виходу на заслужений відпочинок» працює (з урахуванням зайнятості у приватному підсобному господарстві) третина пенсіонерів.

Частка пенсії в сукупних доходах пенсіонерів скоротилася до 54%, а в сільській місцевості — до 38%. Таким чином, навіть у родинах, які складаються лише зі старих, вона перестала бути основним джерелом доходу. Нині не пенсії визначають рівень їхнього життя, а можливість отримання додаткових доходів, передусім з наявних у них ділянок землі.

Ще більше невдоволення пенсіонерів викликає те, що розмір пенсії жодним чином не залежить ані від виробничого стажу, ні від суми пенсійних внесків, зроблених протягом усього життя.

Закономірно постає запитання про причини такої ситуації. Наскільки системними є вади теперішнього пенсійного забезпечення? Як їх усунути?

Говорячи про діючу пенсійну систему нашої країни, слід насамперед підкреслити її соціальну несправедливість і фінансову уразливість.

У тих прошарках українського суспільства, які прагнуть зберегти лише солідарну пенсійну систему, побутує думка про її нібито максимальну націленість на підтримку соціально незахищених. Дозволю собі навести аргументи проти цієї тези.

Населення України помітно старше, ніж у більшості країн СНД, і приблизно відповідає європейським стандартам. Однак через значно нижчий пенсійний вік питома вага пенсіонерів у нас помітно вища, ніж у сусідніх країнах. У ряді регіонів (Вінницька, Житомирська, Чернігівська, Луганська області) на 100 працюючих їх припадає понад 70.

Пенсійний вік в Україні — майже найнижчий у світі, і, всупереч поширеній думці про надзвичайно високу смертність, жінки по досягненні 55 років живуть у нас іще в середньому 22,5 року, а чоловіки по досягненні 60 — 14,2 року. Це і є так звана середня очікувана тривалість життя при досягненні пенсійного віку.

Навіть якщо протягом найближчих років різко підвищиться народжуваність, це істотно вплине на фінансові можливості пенсійної системи лише через 25—30 років. Зниження смертності об’єктивно супроводжуватиметься поглибленням процесу старіння. Немає підстав розраховувати і на омолодження населення за рахунок припливу молоді ззовні, властивого економічно розвиненим країнам.

Таким чином, після досить нетривалого періоду (1995—2005 роки) виходу на пенсію відносно нечисельного покоління воєнних років Україна неминуче зіштовхнеться зі значним зростанням демографічного навантаження. Його пік очікується в середині століття, коли (за умови збереження нинішнього пенсійного віку) на 1000 працюючих припадатиме близько 900 пенсіонерів...

Навіть якщо вдасться мінімізувати безробіття, тобто знизити його з нинішніх 12% (за методологією Міжнародної організації праці) до близьких до природної норми 4—5%, а також практично викоренити всі наявні пільги і забезпечити дуже високий рівень сплати пенсійних внесків,— без підвищення пенсійного віку кардинально поліпшити ситуацію в рамках лише солідарної системи не видається можливим.

Однак аргументів і розрахунків спеціалістів суспільство не сприймає. Громадська думка і реакція народних депутатів не дозволяють підвищити пенсійний вік, як це зробили у зв’язку зі старінням населення практично всі країни, розпочавши реформи своїх пенсійних систем. Нам залишається лише стимулювати громадян до продовження трудової діяльності після 60 (55) років.

4. Пропозиції щодо вдосконалення пенсійної системи в Україні

Перше. Пропоную всім замислитися над тим, що саме бідні й соціально вразливі люди, як правило, помирають значно раніше, ніж заможні та здорові. Отже, вони протягом коротшого періоду часу отримують пенсії. І взагалі, саме високий рівень смертності чоловіків працездатного віку призводить до того, що третина шістнадцятирічних юнаків не доживає до пенсії. Тож внески, які надходили в Пенсійний фонд пропорційно до заробітку протягом усього їхнього трудового життя, для них втрачені. Адже ці суми не є їхньою власністю і не можуть бути бодай успадковані вдовою або дітьми у разі передчасної смерті. Пенсія, що призначається у випадку втрати годувальника, далеко не компенсує таких втрат.

Друге. При визначенні величини пенсії враховується заробітна плата за останні два роки (можливий і варіант п’ятирічного періоду, але в умовах високої інфляції і досить швидкого зростання номінальних заробітків він трапляється вкрай рідко). Це відкриває величезні можливості для зловживань, коли хороші стосунки з начальством дозволяють штучно завищити майбутньому пенсіонерові заробіток — на папері, звісно.

Третє. Теперішні обмеження максимальної величини виплат (йдеться лише про пенсії, що видаються відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення») призводять до того, що дві третини пенсіонерів одержують практично однакові суми. Різниця між максимальною пенсією та найменшою трудовою (мінімальна пенсія плюс цільова грошова допомога) становить із 1 серпня 2007 року 45 гривень. Навіщо ж платити великі внески до Пенсійного фонду?

Четверте. Є ціла група пенсіонерів (депутати та їхні помічники, державні службовці, працівники прокуратури, науковці, журналісти і т.д. і т.ін.), які одержують до 90% своєї колишньої зарплати. Відбувається це тому, що пенсійне забезпечення в Україні регулюється більш ніж 20 законодавчими актами. Відтак середня пенсія, призначена відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення», становить лише 7,3% середньої ж пенсії, призначеної відповідно до Закону «Про статус народного депутата».

П’яте. Прагнення вивести з тіні високі заробітки було реалізоване таким чином, що тепер відрахування до соціальних фондів (у томі числі, зрозуміло, й до Пенсійного) роблять із заробітків до 1600 гривень. Загалом це відповідає міжнародній практиці. Та є одна суто вітчизняна новація: при визначенні величини пенсії враховується вся сума зарплати. Таким чином, цілком заможні люди одержують високі (знову зроблю застереження — за українськими стандартами) пенсії, не сплативши адекватних внесків.

Оскільки для переважної маси пенсіонерів існує вже згадане обмеження максимального розміру пенсії, це стосується тільки привілейованих груп. Враховуючи, що на відміну від заробітної плати, пенсії не оподатковуються, доходи «спецпенсіонерів» (що фінансуються із солідарної системи!) після виходу на пенсію не лише не зменшуються, а навіть зростають. Якщо ж згадати ще практично однакові ставки відрахувань до Пенсійного фонду, то таку систему дуже важко визнати справедливою і спрямованою на захист уразливих прошарків суспільства.

Шосте. Попри те, що пенсійний вік в Україні значно нижчий, ніж у більшості країн не лише з розвиненою, а й з перехідною економікою, чинне законодавство передбачає право на дострокову пенсію для окремих категорій працюючих. Два мільйони теперішніх пенсіонерів вийшли на пенсію на 5—20 років раніше від загального пенсійного віку, причому коло осіб, які мають на це право за фаховою ознакою, за останні десять років різко розширилося.

Сьоме. Один із найсерйозніших чинників фінансової нестійкості теперішньої пенсійної системи — масштаби пільг зі сплати внесків до Пенсійного фонду. Це стосується, наприклад, тих самозайнятих і малих підприємців, які сплачують фіксований податок. З 18,7 млн. зайнятих в офіційному секторі економіки відрахування до Пенсійного фонду роблять лише 15,6 млн.

Ці й інші «вбудовані» вади багаторазово загострюють об’єктивно існуючі проблеми фінансування пенсій лише із солідарної системи — за так званим договором поколінь, коли пенсії виплачуються із внесків працюючого населення. Фінансова стійкість такої системи визначається, головним чином, співвідношенням кількості пенсіонерів і платників внесків, що, у свою чергу, залежить від:

— демографічного навантаження, тобто від співвідношення кількості населення пенсійного та працездатного віку;

— рівня зайнятості працездатних;

—питомої ваги платників пенсійних внесків у загальній кількості зайнятих.

Всі ці параметри визначаються загальною економічною ситуацією, зокрема розвитком ринку праці й рівнем сплати податків у цілому, а також демографічними процесами, насамперед віком виходу на пенсію і рівнем смертності в різних вікових групах. При цьому якщо економічна ситуація може змінитися на краще, то демографічні прогнози не залишають шансів на позитивні зміни протягом найближчих 40—50 років.

Оскільки накопичувальна система — і другий, і третій рівні — існує лише за рахунок перерозподілу споживання протягом життя однієї й тієї ж людини і в принципі не припускає перерозподілу від одних людей до інших, автоматично розв’язуються практично всі проблеми, обумовлені соціальною несправедливістю. Суми, накопичені на індивідуальних пенсійних рахунках, є власністю застрахованих і в разі передчасної смерті успадковуються в чинному порядку, а не залишаються у спільному «казані».

Немає і не може бути жодних обмежень максимальної величини пенсій — скільки відклав, стільки й одержав, а також фінансування пільг, наданих одним прошаркам суспільства за рахунок інших, — усі професійні пільги оплачують відповідні професійні пенсійні фонди. Оскільки значну частину коштів у такі фонди вносить роботодавець, у нього з’являються серйозні стимули впроваджувати нові технології, що дозволяють значно скоротити застосування робочої сили у шкідливих для здоров’я умовах, чим, власне, і мотивується призначення дострокових пенсій.

Безпосередня і зрозуміла залежність пенсії від суми накопичених коштів (у свою чергу, обумовленої сумою внесків до пенсійних фондів) найкраще стимулює легалізацію доходів, отримуваних протягом трудового життя. Якщо найманий працівник заперечує — роботодавець не зможе так легко платити зарплату в конверті.

Визначення величини пенсії з урахуванням усіх внесків, зроблених протягом усього періоду трудової діяльності, розв’язує і проблему штучного збільшення заробітків — чи то за два роки, чи то за п’ять.

Створення накопичувальної системи — це й такі потрібні для економіки країни інвестиційні ресурси. До того ж це будуть не «короткі» спекулятивні кошти, вкладені в банки на кілька місяців, а «довгі», які гарантовано підлягають вилученню лише через десятки років. У економічно розвинених країнах саме пенсійні фонди здійснюють значну частину інвестицій. У Чилі кошти пенсійних фондів становлять 40% ВВП. У Польщі протягом двох років в економіку було інвестовано близько 1 млрд. «пенсійних» доларів. В Угорщині за рахунок інвестування пенсійних накопичень вдалося знизити ставки банківських кредитів із 20 до 10%.

5. Світовий досвід соціального захисту людей похилого віку, безробітних та інвалідів

Пенсійна система у кожній країні - це важлива складова програм соціального захисту громадян. Від стабільності та ефективності системи залежить добробут окремих громадян та рівень стабільності у суспільстві загалом.

Сучасний світовий досвід свідчить про те, що за кордоном функціонують різні моделі пенсійного забезпечення. Причому моделі, побудовані за “розподільчим” або “накопичувальним” принципом в чистому вигляді, зустрічаються надто рідко, тому що як солідарна система, так і система індивідуальних пенсійних рахунків мають свої переваги і вади. Пенсійні системи більшості країн включають в себе різні інститути соціального захисту: державне соціальне забезпечення, особисте пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування та інші. Між собою ці системи розрізнюються тим, який з цих інститутів домінує [9].

У колишніх країнах соціалістичного табору використовуються різні моделі пенсійного забезпечення. Їх можна згрупувати за такими типами:

1. Пенсійна реформа на зразок чилійської. Цю модель застосував лише Казахстан, де пенсійні внески сплачуються лише працівниками. Розміри пенсій залежать від суми сплачених внесків та нарахованого інвестиційного доходу. Спочатку планувалося, що внески сплачуватимуться до недержавних пенсійних фондів, але в останній момент було прийняте рішення про створення пенсійного фонду, управлінням яким здійснює держава. На початковому етапі пенсійної реформи більшість казахських громадян вибрало саме цей фонд, але з часом все більше громадян переходить до недержавних пенсійних фондів. Упродовж усього часу існування нової пенсійної системи урядом висловлювалися наміри щодо закриття державного фонду.

У Казахстані не вщухають дискусії з приводу того, чи будуть пенсії в новій системі достатніми, і скільки доведеться доплачувати переважній більшості пенсіонерів до розміру мінімальної пенсії, обіцяної урядом.

2. Наступною системою, що заслуговує на увагу, є угорська, в якій на додаток до внесків, що сплачуються до зменшеної солідарної системи, також перераховуються кошти до приватної пенсійної схеми з визначеними внесками. У цій останній проводиться інвестування внесків від імені їх платників, і, зрештою, з неї будуть сплачуватись додаткові ануїтетні виплати за рахунок коштів на накопичувальних рахунках.

3. Потрібно також згадати про латвійську систему, у якій були запроваджені умовно-накопичувальні рахунки. Відповідно до цієї моделі при виході на пенсію виплати мають складатись з остаточної суми внесків та нарахованого на них інвестиційного доходу. У Латвії реальне інвестування пенсійних коштів в економіку не проводиться, але за використання грошових коштів платників внесків уряд нараховує номінальну ставку інвестиційного доходу. Її величина може встановлюватись, виходячи з рівня інфляції або змін у величині середньої заробітної плати.

4. У Польщі була введена у дію модель, яка є різновидністю третьої моделі. Відповідно до цієї моделі внески за станом на початок дії нової системи обліковуються як умовно-накопичувальні, а внески, що сплачуються з 1 січня 1999 року, дійсно інвестуються приватними пенсійними фондами, і від їх інвестування платники отримують реальний інвестиційний дохід. У момент виходу на пенсію їм має сплачуватись ануїтет, розрахований на основі цих обох складових частин.

5. Російський варіант пенсійної системи складається з базової пенсії для всіх громадян, а також додаткових пенсійних виплат, які формуються за рахунок номінального і реального інвестування внесків. Одна частина другого рівня складається з умовно-накопичувальних внесків, а друга (для осіб у віці до 50 років) – з коштів від інвестування внесків, що здійснюється як недержавними пенсійними фондами, так і єдиним державним накопичувальним фондом, схожим на фонд у Казахстані.

Джерелами міжнародно-правового регулювання в Європі є акти, прийняті Радою Європи і Європейським Союзом. Європейська соціальна хартія [9] була підписана державами — членами Ради Європи в Турині 18 жовтня 1961 р. і набула чинності 26 лютого 1965 р.

У Німеччині система обов'язкового страхування від безробіття була запроваджена у період найбільш високого безробіття у 1927 р., у Швеції - у 1932 р. у період правління соціал-демократів.

Важливу роль у захисті безробітних відіграє ефективна система допомоги по безробіттю. Відповідно до законодавства Іспанії безробітний у перші 180 днів одержує допомогу, що дорівнює 80-100% мінімальної міжгалузевої заробітної плати, у подальшому протягом 181-360 днів розмір допомоги скорочується до 70% і після 360 днів - до 60%. Новий Основний закон про зайнятість від 1994 р. передбачає також виплату 75% міжгалузевої заробітної плати сімейним робітникам, зареєстрованим на біржі праці. Допомога по безробіттю фінансується за рахунок надходження до системи соціального страхування внесків від підприємців і трудящих (відповідно 60 і 40%) [17].

Нещодавно, міжнародний досвід стимулювання роботодавців до працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями проаналізували фахівці відомчої ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці України (м. Луганськ).

В Україні, як і в багатьох розвинутих країнах світу, залучення інвалідів до сфери праці здійснюється шляхом квотування, тобто резервування певного мінімуму робочих місць на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності та господарювання. В нашій державі відповідно до ст. 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій встановлено 4-відсотковий норматив для забезпечення робочими місцями інвалідів, а якщо працює від 8 до 25 осіб — резервується одне робоче місце. Невиконання зазначеного нормативу тягне за собою сплату штрафних санкцій суб'єктами господарювання (крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів) до Фонду соціального захисту інвалідів.


Список використаних джерел

1. Конституція України, Відомості Верховної Ради,1996, №30, ст.141

2. Закон України про пенсійне забеспечення: Офіційне видання: Наукове видання.- К.: Парламентське вид-во, 1998.- 56 c.- ISBN 966-728

3. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

4. Закон України „Про недержавні пенсійні забезпечення”

5. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1994,–№4.

6. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України.– 1992,–№29.

7. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16.

8. Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р

9. Європейська соціальна хартія, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 51, Страсбург, 3 травня 1996 року

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. “Про порядок нарахування вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 909

12. Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 17.- C.73-78

13. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2002.- 368 c.- ISBN 966-8074-12-2

14. Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2004.- № 18.- C.53-59

15. Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.- C.30-38

16. Грег МакТаггарт, Керівник проекту Впровадження пенсійної реформи в Україні”

17. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 – 189., c. 180

18. Баранова Т.И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 – 158.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:03:56 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:50:08 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Діяльність Пенсійного фонду України та фінансові проблеми вдосконаленні системи пенсійного забезпечення

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151129)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru