Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Громадянське суспільство та держава

Название: Громадянське суспільство та держава
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: курсовая работа Добавлен 16:51:55 20 ноября 2009 Похожие работы
Просмотров: 153 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Теорія держави та права»

на тему: «Громадянське суспільство та держава»


ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1 В сучасному світі

2.2 В сучасній Україні

2.3 Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

3.2 Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві.

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК


РЕФЕРАТ

Дана курсова робота містить в собі 24 сторінки, 10 джерел, 1 додаток.

Об`єктом дослідження громадянського суспільства і його взаємозв`язку з державою, а також те, що суть громадянського суспільства при всьому багатстві його можливих понять і визначень, де домінує не системний, а випадковий набір ознак і складових, часто відмінних між собою.

У першому розділі розглядається поняття держави та громадянського суспільства.

У другому розділі досліджується аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

Третій розділ аналізує взаємовідносини держави та громадянських молодіжних організацій у громадянському суспільстві, проблему визначення меж державного впливу на їх діяльність.

ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ, СТРУКТУРОВАНІСТЬ, ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІСТЬ, РЕФОРМУВАННЯ, ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ


ВСТУП

Наприкінці ХХ ст. все більший інтерес викликала проблема взаємовідносин людини й політичної влади. Це було пов’язано із змінами у розвитку світової спільноти, перенесенням людського фактора, людської особистості в центр визначення цивілізованості суспільства. Формування єдиного інформаційного простору, що забезпечувало інтеграційні процеси в сучасному світі, не призводило, однак, до стирання культурного розмаїття різних ареалів і цивілізацій. Більше того, саме цей фактор актуалізував проблеми духовних рушійних сил у життєдіяльності суспільств та індивидів.

Іншою відмітною рисою стало те, що після більш-менш тривалого періоду приватизації суспільного життя в розвинених країнах світу та згортання ролі держави ми стали свідками піднесення ролі держави не лише в сфері економіки, а й у сфері соціальних відносин.

Питання, яке поставлене в курсовому проекті є досить актуальним, адже Україна взяла курс на побудову цивілізованого, правового громадянського суспільства, а країна не досягне економічних, державотворчих успіхів загалом, якщо не матиме ідеології, системи цінностей, у яку б повірили люди і яка надала можливості всім комфортно жити у своєму державному домі.

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів.

Однією з найхарактерніших рис громадянського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободу, задовольняти свої інтереси.

Значущість концепції громадянського суспільства полягає в тому, що вона знімає напругу між державою і собою, забезпечуючи максимальні можливості та права для особи, ставлячи її інтереси вище ніж державні. Модель, згідно з якою співпрацюють між собою громадянське суспільство і держава є найдієвішою, коли існує відносна однорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп, тобто між цими суб`єктами не існує ключових розбіжностей, які мають принциповий характер.

Існує думка, що сьогодні ідея громадянського суспільства вже не є актуальною, оскільки в більшості країн вона визріла значно раніше, і навіть була в окремих країнах зреалізована, але нині основними цілісними орієнтирами розвитку нашого суспільства є ліберально-індивідуальні цінності такі, як права людини, законність і демократизм, власність, широке самоуправління, що дає шанс сподіватися, що ідея громадянського суспільства знайде свій розвиток і реалізацію в Україні.

Логіка роботи вимагає її поділ на такі розділи:

1. Теоретичний, в якому розглянуте поняття громадянського суспільства та держави.

2. Аналітичний, в якому дано аналіз формування громадянського суспільства.


1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

Держава – соціальний інститут всього суспільства, вона виконує життєдіяльність останнього.

Цивілізоване громадянське суспільство забезпечує демократичний лад формування найважливіших державних органів, здійснює гнучкий контроль за їх діяльністю на основі закона та права.

Особливості держави як організації всього суспільства накладають свій відбиток на форми і процеси об`єднання громадян, упорядкування їх суспільного життя, забезпечення нормальних умов існування та розвитку, що здійснюються з допомогою механізму держави – сукупності органів влади і управління, державних підприємств і установ, які концентрують і спрямовують зусилля громадян на здійснення загальносуспільних справ.

Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена від суспільства, інституалізована у вигляді механізму держави, має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби й інтереси.

Вразовуючи це, можна дати таке визначення державі: держава – це особливо політико-теріторіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спеціальним апаратом управління і примусу, у зв`язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов`язкового характеру.

В науковій та навчальній лутературі надається багато визначень та характеристик суспільства, але всі вони в одному схожі: суспільство – це продукт взаємодії людей, визначена організація їх життя, внутрішньо-протилежний організм, суть якого в економічних, релігійних та інших зв`язках та відносинах між людьми, їх об`єднаннями та спільністю.

У теоретичному плані громадянським суспільством визнається суспільство з розвиненими економічними, політичними, духовними та іншими відносинами і зв`язками, яке взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії і права. Побудова громадянського суспільства є метою суспільного розвитку, засобом забезпечення інтересів, прав та свобод людини і громадянина.

Взагалі, безпосереднє дослідження громадянського суспільства, як цілісної теорії було започатковано в період становлення капіталістичних відносин, і започаткував її Гегель, що свідчить проо той факт, що концепція громадянського суспільства є “продуктом” ринкової економіки. Проте в період, коли в світовій думці на перший план вийшла теорія насильства, ідея громадянського суспільства була дещо призабута до певного часу, поки не визріли умови, які відродили інтерес до даної концепції.


2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Сьогодні у вітчизняній науці дану тему підіймають у своїх дослідженнях такі науковці, як О. Скрипнюк, О. Кратюк, В. Селиванов, В. Копейчиков, Г. Щедрова, С. Рябов, С. Богалюбов, О. Хуснудінов, Ю. Тодика та ін. Безпосередньо питанню порівняльної характеристики процесів становлення громадянського суспільства в окремо взятих країнах присвячено праці Е. Генлера, К. Джонса, К. Поппера, М. Горшкова, А. Андреєва, П. Питхарта, А. Венгерського та ін. Однак таких праць занадто мало.

Тому предметом дослідження буде аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

2.1 В сучасному світі

Інтерес до проблеми громадянського суспільства в останні десятиліття пояснюється відомим його дослідником К. Джонсом політичними змінами у країнах центрально-східної частини Європи. Особливістю цього періоду є той факт, що сфера застосування громадянського суспільства стала дуже широкою, а звідси і його інтерпритації стали різноманітними. Вчені активно намагаються знайти пояснення тим змінам, які відбуваються в інститутах та функціях громадянського суспільства у зв`язку з розширенням соціальних функцій держави, віднайти нові способи взаємодії його з державними структурами.

Простежимо досліджувальну тему на прикладі ствердження громадянського суспільства в Західно-Європейському та Центрально-Європейському регіонах Росії.

Загальновідомо, що в колишніх країнах соціалістичного табору ідею громадянськогосуспільства впровадили як мету трансформації радянського суспільства між особою і державою не скоротилася, тому виникла необхідність якоїсь загальної ідеї, яка б дала можливість об`єднати суспільство і наблизити до світових стандартів.

Якщо звернутися до практики сучасного етапу ствердження громадянського суспільства Росії, то багато науковців вважає, що сьогодні «структури громадянського суспільства в Російській Федерації мають фрагментарний характер», адже становлення державності та громадянського суспільства в одній конкретно взятій державі дуже складно проводити.

Громадянське суспільство починається з повсякденного життя, з первинних форм задоволення повсякденних інтересів. А як зробити, щоб забезпечити особисту автономію і одночасну соціалізацію особи, її включеність в суспільні процеси? Ці питання ще досить не мають однозначних відповідей. Хоча неправильно виглядатиме посилання на повну відсутність інститутів громадянського суспільства. Окремі елементи, хоча і «фрагментарно», але присутні. Про це свідчать відносна самостійність суб`єктів господарювання, поява приватного власника, нових соціальних рухів, громадських асоціацій, політичних партій, незалежних засобів масової інформаціі (хоча ми знаємо низку скандалів в Росії, які ставлять під сумнів таке твердження), вплив релігїї на формування суспільних норм моралі та нших цінностей.

Якщо провести синхронне порівняння процесів становлення громадянського суспільства щодо інших країн, то можна констатувати, що «Чеська республіка має найсталіші традиції розвитку громадянського суспільства серед усіх країн посткомуністичного світу».

На думку професора, екс-прем`єра правління Чеської республіки, це було досягнуто лише завдяки тому, що ще з початку конституційного життя Австрійської монархіі (а пізніше в Австро-Угорщини) з початку 60-х років минулого століття влада не чинила майже ніяких перепон розвиткові діяльності особливих асоціацій, політичних партій.

В Угорщині «в кінці 80-х років при напівавторитарного режиму існувало близько 70 опозиційних груп. Вони діяли не в глибокому підпіллі, оскільки мали навіть напівофіційні книжкові магазини само видання».

Це не дає підстав твердити про існування на той час громадянського суспільства в Угорщині, а лише про існування «опозиційної політичної еліти», яка являла собою соціальну основу майбутньої демократичної держави, прогресивну частину політичної системи суспільства. Позитивних зрушень на шляху затвердження громадянського суспільства було досягнуто лише тому, що в Угорщині пройшло не зіткнення громадянського суспільства з політичної влади, а здійснилась реорганізація політичної еліти.

На Заході процес до громадянського суспільства йшов від економіки. Його вихідний пункт – приватна власність і приватний інтерес особи дав можливість сформувати суспільство приватних власників. На відміну від Заходу в Російській імперії таких традицій не було. В силу історичних передумов власність, багатство визнавалися як певне суспільне благо, а не як самостійна соціальна цінність, яка є засобом для досягнення вищих і значущих цілей.

2.2 В сучасній Україні

Україні були властиві окремі елементи громадянського суспільства, такі, наприклад, як: основи місцевого самоврядування, наявність в окремих місцях Магдебургського права.

Окрім того, окремі елементи місцевого самоврядування були і в період існування Козацької республіки, які занепали після того, як була знищена Козацька республіка і відбулося об`єднання України з Росією. Окрім самоврядування Україна має свою історію і свої традиції створення і функціонування рухів, партій, інших видів громадських об`єднань.

Однією з найважливіших цінностей, які притаманні як громадянському суспільству так і державі, є людина. В Конституції України зафіксовано, що «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». А на значенні прав людини в умовах громадянського суспільства і держави наголошує В. Тацій, зазначаючи, що здійснення прав та основних свобод людини і громадянина є одним із основних чинників, які забезпечують стабільність громадянського суспільства та свідчать про демократичність державно-правової системи.

Для громадянського суспільства України повинні бути притаманні такі риси, як вільне існування і функціонування недержавної сфери життя, що передбачає наявність широкої мережі громадських організацій, політичних партій, рухів, незалежність засобів масової інформації, інших форм громадської самоорганізації, які мають на меті реалізацію та захист своїх прав і свобод. Крім того громадське суспільство повинно грунтуватися на вже сталому суспільстві приватних власників, які є основою такого суспільства. Система сучасного місцевого самоврядування потребує ширшого спектру повноважень, адже лише децентралізацією та надання більших прав місцевому врядуванню можна прийти до громадянського суспільства.

2.3 Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

На основі проведеного аналізу формування громадянського суспільства в Україні та країнах світу можна дійти висновку, що на Заході в більшості країн вже є сформоване громадянське суспільство, але в Україні його не має. На Заході громадянське суспільство йшло від громадян, а у нас про його побудову проголошує влада, про що свідчать укази Президента, постанови уряду, парламенту. Зусилля громадян майже не видні за винятком окремих моментів, проте потенціал є, що й обнадіює. У них воно асоціюється із приватною власністю і приватними власниками, у нас цей процес іще лише набирає обертів. У них є розвинена система місцевого врядування, у нас ще досить ідуть дискусії щодо того, чи місцеве врядування є елементом громадянського суспільства, чи складовою держави? Світова практика свідчить, що громадянське суспільство неможливе без ширшого громадянського самоврядування. Західні засоби масової інформації вже давно є самостійними і позбавленими будь-якого впливу, а у нас через матеріальну неспроможність майже немає незалежних засобів масової інформації.

Для багатьох країн характерною є наявність більшою чи меншою мірою елементів громадянського суспільства. Це пояснюється тим, що старт на таке суспільство було взято країнами в різний проміжок часу і з різними стартовими умовами. Одні грунтувалися на буржуазному суспільстві, що давало можливість лише вдосконалювати наявні інститути і набувати нових якісних характеристик, а для інших це був перехід від тоталітаризму до якісно нової формації, що потребує значно більше часу і зусиль. Для них цей процес почався заново. Тому не слід переносити автоматично досвід побудови громадянського суспільства з однієї країни на іншу, адже специфіка громадянського суспільства у різних країнах є дещо відмінна.

Окрім того, не всі моделі інших країн є бажаними і допустимим для України. Хоча не слід вигадувати свою, українську модель. У нас є свої вагомі історичні традиції, є дослідження науковців щодо ідей громадянського суспільства, які грунтуються на кращих взірцях європейської науки. Необхідно лише виважено і аналітично підходити до процесу запозичення передового досвіду в побудові громадянського суспільства. І лише тоді в нас буде свій, притаманний лише нам, шанс створити в себе таке суспільство із своєю національною специфікою. (див. Додаток А)


3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів. Однією з найхарактерніших рис громадського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободи, задовільняти свої інтереси.

Громадянське суспільство найкраще характеризується як демократична форма самоорганізації суспільства незалежно від держави і поза ринком. Це сфера спонтанного самовиявлення вільних громадян і добровільно сформованих ними організацій та об`єднань у всіх сферах життя суспільства і відносин між ними, які захищені необхідними законами від прямого втручання і надмірної регламентації їх діяльності з боку державних органів.

В Україні процес переходу від тоталітарної держави до демократії торкається проблеми формування громадського суспільства і вимагає не тільки докорінної зміни соціально-політичної та економічної системи, а й цілковитого переосмислення стосунків між особою і державою. Спільними зусиллями нам необхідно створити справжнє громадське суспільство, в якому людина, її життя і здоров`я, честь і гідність стали б, як це передбачено Конституцією, найвищою соціальною цінністю, а забезпечення прав і свобод людини визначали б напрями функціонування держави і були б її головним обов`язком.

Однією з найхарактерніших рис громадського суспільства при зіставленні особистості те держави є існування певного прошарку організованих груп людей, прошарку громадськості, яка може об`єднуватися і відстоювати визначені свої інітереси перед державою, оскільки самому індивіду важко захищати свої права та інтереси перед державою.

3.1 Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

В Україні, в умовах становлення громадянського суспільства, дуже важливим є розвиток громадських організацій як важливого інституту громадянського суспільства, особливо молодіжних, оскільки молодь з її ще нереалізованим духовно-творчим потенціалом, є і, гадаємо завжди буде найперспективнішою, найенергійнішою частиною суспільства. Так, студентські страйки, голодування, студентська революція на майдані Незалежності – це, власне, і можна вважати першими паростками громадянського суспільства в Україні.

Саме молодь, не залякана репресіями часів тоталітаризму, вільна від радянської спадщини, критично із законними претензіями на провідне місце у суспільстві, може відкрито висловлювати своє незадоволення існуючим режимом чи державною політикою, будь-якими негативними явищами. А отже, цілком зрозумілою стає поява молодіжних організації, які ведуть боротьбу з корупцією, із зловживаннями посадових осіб тощо. Все це свідчить про активну громадянську позицію молоді, а також про невідворотність обов`язку держави відповідати за свою політику.

На сьогодні актуальним є пошук шляхів вдосконалення правового регулювання діяльності молодіжних організацій. Саме молодіжні громадські організації за нових життєвих реалій стають чи не єдиним посередником між молоддю і державою (молодою людиною віком від 15 до 28 років є майже кожен п`ятий житель України), створюють умови та гарантії для реалізації творчого потенціалу молоді, як у її власних інтересах, так і в інтересах усього суспільства. Вони зосереджують суспільно активну, свідому молодь, яка здобуває завжди необхідний досвід управлінської, організаційної, кадрової та іншої роботи. Люди, що мають таку підготовку є досить перспективними у майбутньому і можуть стати лідерами нової генерації.

Насамперед слід зазначити, що правовою базою молодіжних організацій на сьогодні є Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15.12.1992 р., Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 р. та Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.1998 р.

Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» є важливим у контексті досліджувальної проблеми тільки тим, що у статтях 14-15 він визначає правовий статус молодіжних громадських організацій та гарантії їх діяльності. Ці питання детальніше регламентуються Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Аналізуючи останній нормативно-правовий акт, слід зазначити, що у більшості статей він дублює норми Закону України «Про об`єднання громадян», про те є норми які заслуговують на увагу, зокрема, щодо форм державної підтримки молодіжних та дитячих організацій (фінансової, інформаційної, методичної, організаційної та іншої, якщо вона не суперечить законодавству України). Крім того, такі організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.

Натомість, молодіжні організації більше відчувають вплив, тиск держави. Так, скажімо, проблеми, пов`язані з реєстрацією або легалізацією їх. Тут йдеться про надлишковий бюрократизм посадових осіб та відповідних органів, які здійснюють офіційне визнання організації; про їхні зловживання своїм службовим становищем. Таку поведінку і таке їх ставлення можна вважати відлунням минулого, але в сучасному етапі розвитку нашої держави і суспільства потрібно боротися з цими явищами, використовуючи, зокрема, своє конституційне право на звернення з позовами до суду для забезпечення своїх законних прав та інтересів.

Законом (ст. 10) передбачена фінансова підтримка діяльності молодіжних громадських організацій.

Місцеві бюджети згідно з законом можуть передбачати певні видатки, проте тільки на реалізацію певних програм молодіжних громадських організацій. Однак нерідко посадові особи державних структур розподіляють фінансування згідно з власними забаганками, хоча зовні вони дотримуються певних планів і конкурсів, оголошують тендери на здійснення тих чи інших ініціатив і проведення заходів.

Слід також відверто говорити про проблеми взаємозв`язку громадських організації і держави. Йдеться про відносини співпраці, партнерство і взаємодопомоги. Прикро стверджувати, але державні органи все ще зверхньо із острахом ставляться до громадських організацій: намагаються всебічно контролювати їхнє громадське життя, встановлювати певні межі цієї діяльності, вбачаючи в них загрозу.

В цьому контексті важливими є формування і підвищення правової свідомості та правової культури молоді, підвищення суспільної активності й ініціативи молодих людей, створення сприятливих умов для звернення громадян та їх організацій до суду для захисту своїх прав і законних інтересів. Саме так можна зменшити тиск і втручання держави у функціонування громадських організацій і завдяки цьому трансформувати відносини між ними у партнерські.

Орієнтуючись на цінності свободи і демократії, ми повинні розбудувати суспільно-політичні інституції в Україні через які можна досягти конституційної мети – формування громадянського суспільства і правової держави. Активна участь у цій діяльності молодіжних громадських організацій – запорука досягнення визначеної мети.


3.2 Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві

На думку багатьох учених, саме громадські організації надають можливість суспільству нормально функціонувати і розвиватися. Аналізуючи їх теоретичні напрацювання, дійсно можна стверджувати, що завдяки діяльності громадських організацій громадяни мають можливість користуватися перевагами демократичної системи, яка дає змогу кожному висловлювати та відстоювати власну думку та погляди.

У громадянському суспільстві, яке ми намагаємося сформувати, особливо важливе значення мають також стосунки між державою і громадськими організаціями. Раніше в нашій країні вони мали односторонній характер і проявлялися у всебічному контролі громадських організацій з боку державних структур. На сучасному етапі ці стосунки мають набути нових якостей.

Громадські організації ні в якому разі не є загрозою для суспільства, більше того, вони є корисними для держави. Фактично вони виконують функції, які держава неспроможна виконувати, вони навіть можуть виконувати деякі функції більш результативно, ніж їх виконує держава. Це стосується, зокрема, соціальних функцій. Головне, щоб держава забезпечила і надала можливість громадянам спільно здійснювати свою власну ініціативу. У цьому контексті слід зазначити те, що хоча Конституція України закріплює право громадян на об`єднання у громадські організації, але на практиці це право залежить від великої кількості чиновників на національному і місцевому рівнях державної влади. Йдеться про проблеми, з якими стикаються громадяни при реєстрації громадської організації. Інколи навіть бачиться, що в нашій країні не діє загальнодозвільний принцип «дозволено все, що не заборонено законом», оскільки посадові особи змушують переробляти тексти статутів організацій у точній відповідності до «букви» закону.

Важливим є також підвищення правової свідомості громадян у цій сфері, донесення до людей думки про необхідність таких некомерційних недержавних добровільних організацій. Найкращим засобом для цього є всебічне висвітлення їхніх здобутків, громадської ініціативи. Це сприяло б усвідомленню людьми власної соціальної значущості та особистих можливостей у вирішенні важливих соціальних проблем без підтримки влади та без фінансування держави.

У життєвій реальності, на жаль, можна спостерігати окремі випадки, коли саме розуміння громадської організації спотворюється з боку деяких псевдоорганізацій, які використовують назву «об`єднання громадян», але працюють як приватні комерційні підприємства, намагаючись уникнути податків. Є і такі організації, що їх засновники створюють для задоволення якихось своїх амбіцій, і які, будемо відверті, є малозначущими для розвитку правової держави і громадянського суспільства.

Для того щоб оптимізувати процес формування громадянського суспільства в Україні, необхідно максимально спрямувати сили на розвиток і вдосконалення громадських організацій, на правове закріплення порядку їх створення та діяльності, законодавче визначення їх статусу. Всіма засобами потрібно сприяти тому, щоб громадські організації зайняли визначене, належне їм місце між державним і економічним секторами, а також поширенню серед населення інформації щодо ролі таких організацій у суспільстві.


ВИСНОВОК

Отже, розбудова громадянського суспільства лишається нагальною проблемою України. Суттєвою ознакою такого суспільства є плюралістичність, розмаїття укладів життя людей у ньому і відповідно інтересів та пріоритетів. Соціальна структурованість і диференційованість – невід`ємна ознака громадянського суспільства, оскільки «шаблі» соціальних витрат неначе відгороджують його від бюрократичних втручань, забезпечують певну свободу вільному волевиявленню людей і спільнот, а конкуренція й мобільність роблять його життєздатним і збалансовано стабільним.

Громадянське суспільство – це певний механізм неформального соціального партнерства, який уможливлює підтримання балансу існуючих інтересів у суспільстві та їх реалізацію. Громадянське суспільство передбачає свободу асоціацій індивідів, коли добровільні об`єднання та організації виражають інтереси і прагнення певних верств населення. Союзи підприємців, найманих робітників, органи виробничого самоврядування, спілки споживачів та багато інших структур покликані забезпечувати дотримання цивілізованих відносин між усіма учасниками виробництва й обміну, пом`якшувати зіткнення численних приватних устремлінь. Підгрунтям і ознаками громадянського суспільства є ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності та відкритою конкуренцією, структурованість суспільства, відокремленість різних груп і верств у ньому, множинність незалежних політичних сил і партій, недирективно сформована громадська думка і найголовніше, вільна ососба з розвиненим почуттям громадянськості й власної гідності.

І саме нині, переосмислюючи пройдений шлях, аналізуючи масштаби трансформацій і невипадкових зривів, є реальний шанс докорінно змінити хід подій на краще, насамперед на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Зрозуміло, що реалістичність цих очікувань великою мірою залежить від розвитку внутрішньополітичної ситуації в нашій країні. Але представники євроструктур неодноразово наголошували на тому, що двері до Європи, принаймні до НАТО, відчинені для України, хоча йдеться не лише про нашу здатність інтегрувати свої збройні сили у військову структуру НАТО, а й про забезпечення державою стандартів демократії: свободи преси, незалежності судової влади, стабільної внутрішньополітичної ситуації, вільних і справедливих виборів.

Ми усвідомлюємо, що незалежна демократична Україна має бути одним із ключових чинників забезпечення стабільності в Центральній і Східній Європі та на континенті в цілому. І на цьому шляху. В кінцевому підсумку, все залежить від самої України.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Теорія держави та права. Підручник для юридичних вузів та факультетів. Під ред. В.М. Корельського та В.Д. Перевалова – М.: Видавнича група ІНФРА М – НОРМА, 1997 – 570с

2. Розвиток громадянського суспільства в Україні / Укл. Я. Шара, І. Підлуська та ін. – К., 2002 – 59с

3. Копейчиков В.В. громадянське суспільство та проблеми розвитку підприємництва / Реферативний огляд чинного законодавства України. – К., 2000 р

4. Литвин В. На шляху державного самоствердження України // Birl.-2002 -№ 9.

5. Спіркін А.Г. Основи філософії: Підруч. посібник для вузів, - М., 1988 – 592 с

6. Криворучко Ю. Молодь як суспільний чинник формування громадянського суспільства України // Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвпропейський досвід / За ред. А. Карася. – Л., 1999.

7. Головенько В. молодіжний рух української діаспори // Українська діаспора. – Київ; Чикаго, 1994. - №6.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо (конституційності) положень абзацу четвертого ст.2, частини другої ст.6, частин першої, другої ст.10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - № 6

9. В. Кравчук Громадські організаціі в громадянському суспільстві // Підприємництво, держава та право. – 2003 - № 9.

10. М. Цимбалюк Особистість як головна умова існування громадянського суспільства // Підприємництво, держава та право. – 2004. - №2.


ДОДАТОК А

Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в країнах Заходу та колишніх країнах СРСР

Країни Шляхи Принцип Чинники гром. сусп -ва
Західноєвропейські Реалізація своїх прав та інтересів через громадські організації Індивідуалізму Моральність людей
Колишній соц. табір Сприяє затвердженню правового нігілізму Колективізму

Моральність людей

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:03:00 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:49:18 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Громадянське суспільство та держава

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151067)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru