Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Соціальна психологія як наука

Название: Соціальна психологія як наука
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Добавлен 12:25:19 23 февраля 2009 Похожие работы
Просмотров: 294 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

План

Вступ

Предмет і завдання соціальної психології

Висновок

Вступ

Одне з можливих визначень предмету соціальної психології може бути сформульоване таким чином: соціальна психологія - наука, що вивчає як люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як вони відносяться один до одного.

При цьому важливо розрізняти предмет соціальної психології, з одного боку, і предмет соціології і психології особи.

Соціологія і соціальна психологія дійсно мають загальні інтереси, вивчаючи, як поводяться люди в групах. Проте кожна наука робить свій акцент у вивченні поведінки людей в групах. Соціологія вивчає групи (від малих до дуже великих - суспільств). Соціальна психологія вивчає - індивідів, людей, складових цих груп - що думає людина про інших, як вони на нього впливають, як він відноситься до них. Сюди входить і вивчення впливу групи на окремих людей, а індивіда - на групу. Наприклад, розглядаючи подружні стосунки, соціолог центром своєї уваги зробив би тенденції браків, розлучень і тому подібне, а соціальний психолог, в першу чергу, став би досліджувати те, чому певні люди залучають один одного.

Схожість соціальної психології і психології особи полягає в тому, що обидві ці галузі психологічної науки вивчають індивіда. Проте, психологи, особи, що займаються вивченням, фокусують увагу на індивідуальних внутрішніх механізмах і на відмінностях між індивідами, ставлячи питання, наприклад, чому одні люди агресивніші, ніж інші. Соціальні психологи концентруються на тому, як в цілому люди оцінюють один одного, як соціальні ситуації можуть змусити більшість людей поступати гуманно або жорстоко, бути конформними або незалежними і так далі.

Предмет і завдання соціальної психології

Російська соціальна психологія відкриває свою новітню історію з 1962 року, коли відкрилася перша в країні лабораторія соціальної психології при відділенні психології Ленінградського Університету. Починаючи з цієї дати, а особливо останніми роками, збільшився потік літератури соціально-психологічного вмісту. Зросла поза сумнівом кількість перевиданих видань країн західної Європи і США. Можна навіть стверджувати, що на Росію обрушився потік публікацій, монографій, а також збірок тих, що охоплюють не лише вузькі, але і широкі питання по всіляких тематиках. Важливе місце займає підручник Д. Майєрса, будучи для багатьох американських студентів першою книгою, яка знайомить їх з основами соціально-психологічних знань. Праця Д. Майєрса по соціальній психології вельми своєрідна. Автор трактує соціальну психологію переважно в рамках когнітивізма, приводячи виключно цікаві дані отримані ним і його найближчими колегами у сфері міжособового пізнання і соціальної дії. Сильною стороною підручника Д. Майєрса є і орієнтація автора на практичне використання соціально-психологічних знань. Багато сторінок книги присвячено вживанню соціальної психології в юриспруденції, медицині, практиці врегулювання соціальних конфліктів. Але не дивлячись на вже позитивно висловлену точку зору із цього приводу професором А.Л. Свеніцьким, постараємося у свою чергу дати свою характеристику даного підручника, порівнявши його по деяких параметрах з іншими російськими, такими як "Соціальна психологія" під редакцією Р.М. Андрєєвой, "Соціальна психологія" під редакцією А.В. Петровського і "Психології спілкування" М.І. Станкіна. Соціальна психологія - це наукове дослідження того, про що люди думають, як вони впливають один на одного і як відносяться один до іншого. Соціальна психологія - дочірня гілка соціології і психології, яка яка хоче бути більш індивідуальною по своєму змісту і більш експериментальною у своїх методах методах, чим інші галузі соціології. Порівняно з психологією особистості, соціальна психологія менше «звертає увагу» на відмінності між індивідами і більше - на тому, як люди в загальному оцінюють одне одного і впливають одне на одного. Соціальна психологія екзогенна наука; вона виявляє як соціальні умови впливають на поведінку. Поглянемо як інтерпретується визначення соціальної психології в підручнику Андрєєвої Р.М. «Соціальна психологія» - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені включеністю їх в соціальні групи, а також психологічні особливості самих цих груп". Перегортаючи підручник Андрєєвої Р.М. "Соціальна психологія" ми мимоволі стикаємося з дуже конкретними назвами абзаців, такими як: "дискусія про предмет соціальної психології", "завдання соціальної психології і проблеми суспільства", знаходимо такі гучні фрази типа "сфера власних інтересів соціальної психології" є видимою досить чітко, що і дозволяє відмежувати її як від проблем соціології, так і від проблем загальної психології. У свою чергу підручник Д. Майєрса як би не ставити завданням звернути увагу настільки конкретні формулювання, і послідовність викладу матеріалу переходить дуже "плавно" від розділу до розділу. На погляд дослідника, Девід Майрс вельми справедливо зіставив соціальну психологію з фразою Артура Конан Дойля "Ви ніколи не можете передбачити, що зробить будь-який з нас, але ви можете з точністю назвати середнє число. Індивіди можуть мінятися, але відсоток залишається постійним". Соціальна психологія стикається з двома суперечливими критичними зауваженнями. По-перше вона тривіальна, оскільки засвідчує очевидне, по-друге, вона небезпечна, оскільки її відкриття можуть бути використані для маніпулювання людьми. Наводячи досить переконливі приклади зі всіляких джерел, навіть з політики, Д. Майєрс не лише зацікавлює даною проблемою, але і заставляє задуматися. Способи викладу матеріалу дуже сприйнятливі для запам'ятовування, оскільки підкріплюються, як вже було сказано вище "переконливим числом переконливих прикладів ". Більшість соціально-психологічних досліджень відносяться або до кореляційних, або до експериментальних. Кореляційні дослідження, для проведення яких інколи використовують метод систематичного опиту, виявляють взаємозв'язок між змінними, такими, наприклад, як рівень освіти і дохід. Ставлячи експерименти соціальні психологи інколи створюють ситуації які зачіпають емоції людей. У цьому випадку вони зобов'язані слідувати професійним етичним правилам: отримувати згоду від обізнаних випробовуваних, слідувати принципу "не нашкодь", після завершення експерименту повністю розкривати їм будь-який тимчасовий обман. . Соціальні психологи інтегрують свої ідеї і дані експериментів в теорії. Лабораторні експерименти дозволяють перевірити ідеї, зібрані по крупицях з життєвого досвіду, і потім застосувати принципи і результати на реальному світі.

Однією з найважливіших опор цієї науки є поняття про мене-концепцію. “Хто Я? ”, “Навіщо Я? ”, “З ким разом живу Я? ”. Як культура формує наше відчуття "Я"? Хто ви? Ви - унікальне і складне створіння і можете по-різному доповнити пропозицію "Я - … ". Елементи вашій Я - концепції, тобто специфічні переконання, за допомогою яких ви визначаєте, хто ви є, - це ваші ж Я - структури. Структури - це психічні моделі, з потужністю яких ми організовуємо наше життя. Вони впливають на те, як ми сприймаємо, запам'ятовуємо і оцінюємо інших людей і себе. Розглянемо, як Я впливає на пам'ять, явище відоме під назвою "Ефект заслання на себе". Коли інформація застосовна до наших Я-концепціям, ми швидко її обробляємо і добре пам'ятаємо. Ефект заслання на себе ілюструє найістотніший життєвий факт: відчуття самих себе лежить в центрі нашого світу. Розглядаючи себе зазвичай як центральна ланка, ми переоцінюємо, в якій мірі поведінка інші націлено на нас. І часто беремо відповідальність за події, в яких граємо лише невелику роль. Наша Я-концепція включає не лише наші переконання в тому, хто ми зараз, але також і те, ким ми могли б стати - наші можливі Я. Одні містять в собі те, якими ми бачимо себе в наших мріях, - багатий Я, худий Я, пристрасно улюблений і люблячий Я. Інші також містять в собі Я, якими ми боїмося стати, Я-безробітний Я, хворий Я, що відстає в навчанні Я. Такі можливі Я мотивують нас до досягнення особливої мети - до тому життя, до якого ми прагнемо.Д. Майєрс ставить питання чи "стає Я-концепція більш індивідуалізованою, коли Схід зустрічається із Заходом". У японських студентів, що виїжджали по обміну і пробули сім місяців в університеті Британської Колумбії, підвищилася самоповага. У іммігрантів з Азії, що довгий час живуть в Канаді, самоповага вища, ніж в недавно імігровавших і тих, хто живе в Азії. Самоповага - всеосяжне відчуття власної гідності, яка впливає на те, як ми оцінюємо свої особливості і здібності. Проте, самопізнання має слабкі сторони. Ми часто не знаємо, чому поводимося так, а не інакше. Люди розрізняються своїми Я-концепціями. Одні, особливо в індивідуалістичних західних культурах приймають концепцію незалежного Я. Інші, часто в Азії і культурах країн третього світу, - взаємозалежного Я. Ці протилежні ідеї сприяють культурним відмінностям в соціальній поведінці. Висока самоповага також приносить дивіденди. Додаткові дослідження локуса контролю і придбаної безпорадності об'єднав Альберт Бандура в концепцію, названу концепцією само ефективності. Люди з високою сомо ефективністю наполегливіші, менш тривожніші і менш схильні до депресій, краще вчаться. Хоча психологічне дослідження і тлумачення само ефективності є новим, акцент на вашій особистій відповідальності за своє життя і реалізацію свого потенціалу не новий. Тема "Ти можеш зробити це", є безсмертною американською ідеєю. В процесі переробки інформації, що відноситься до нашого Я, вторгається нахил. Ми охоче прощаємо свої невдачі приймаємо похвалу за наші успіхи і багато в чому рахуємо себе вище середнього. Така завищена думка про собі дозволяє більшості з нас насолоджуватися перевагами високої самооцінки, хоча є небезпека "задерти ніс". Нахил на користь свого Я з'являється і у тому випадку, коли люди порівнюють себе з іншими. У нас є забавна тенденція розширювати наш Я-образ, переоцінюючи або недооцінюючи міру того факту, що інші думають або поступають також, як ми, - феномен званий "ефектом помилкового консенсу". Якщо розглядати думку, то ми знаходимо підтримку наших позицій, вважаючи, що з нами згодна більшість. Можна стверджувати, що помилковий консенсус зустрічається оскільки ми робимо узагальнення з обмеженої вибірки. Що стосується наших здібностей або ситуацій, частіше зустрічається ефект помилкової унікальності. Таке сприйняття частково виникає з мотиву підтримати і підвищити самооцінку - спонуки, яка рятує людей від депресії, але сприяє недооцінки і груповому конфлікту. Самопрезентація відноситься до нашого прагнення представити бажаний образ як для аудиторії зовні (інші люди), так і для аудиторії усередині (ми самі). Ми виражаємо своє самовизначення показуючи себе як певний тип людини. Для деяких свідома самопрезентація - спосіб життя. Ті, у кого високі показники за шкалою тенденції до самомоніторингу діють як соціальні хамелеони, тобто пристосовують свою поведінку відповідно до зовнішніх ситуацій. Люди з низькими показниками самомоніторингу менше піклуються про те, що про них думають інші. Вони більше керуються внутрішніми відчуттями, тому вони говоритимуть і діятимуть як відчувають насправді. Проблема самомоніторингу досить актуальна у наш час. У різній мірі ми є самомоніторальні, ми звертаємо увагу на нашу поведінку і регулюємо її, щоб справити бажане враження. Підводячи певні підсумки по другій главі ми не можемо порівняти з російськими підручниками ті ж визначення, наприклад, як самоефективність, самопрезентація або самомоніторинг. Їх немає навіть в психологічному словнику А.С. Петровського, можливо вони мають інше тлумачення і інше визначення. На мій погляд Д. Майєрс дуже заглибився в психологію особи, задіявши концепцію само ефективності, А. Бандурі і установку локус контролю Д. Роттера. Проте в розділі Я-концепція досить переконливий був описаний "ефект заслання на себе". Самопрезентація представлена тут другою основною частиною цієї глави включаючи феномен помилкової скромності і нове визначення - самомоніторінг.

Висновок

В процесі написання я керувався в основному 2-ма основними книгами: Г.М. АНДРЄЄВА "СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ". ПІДРУЧНИК ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. - М. АСПЕКТ ПРЕС, 1997., Д. МАЙЄРС "СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ". ПЕРЕКЛ. З Англ. - СПБ ПІТЕР, 1997. Тому вийшло як би порівняльне зіставлення думок російської і американської шкіл психології. Але відразу треба відзначити, що американська соціальна психологія і російська соціальна психологія це два різні підходи, дві абсолютно різні теми і тематиці вивчення соціальної психології, різні аспекти проблем дослідження і так далі. В американській соціальній психології основний акцент ставиться на особу і її вивчення, на особу і її поведінку в групі. У російській вітчизняній соціальній психології акцент ставиться на групу, взаємодії в групі і колективі. Відразу впадає в очі відсутність в підручнику Д. Майєрса досліджень про масові рухи і великі групи, чому в підручнику Р.М. Андрєєвої, наприклад, надається особливе значення. Колективізм в американському підручнику це не більш, ніж культурний підхід до протилежного індивідуалізму. Можна не порівнювати визначення в російських вітчизняних джерелах, вони свідомо різні, а до поняття і значення індивідуалізму, наприклад, в підручнику А. Ст. Петровського, вже не хочеться повертатися, намагаючись знайти в нім щось позитивне.

Список використаної літератури

1. Г.М. АНДРЕЕВА "СОЦИАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ". УЧЕБНИК ДЛЯ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ. - М.: АСПЕКТ ПРЕСС, 1997.

2. Д. МАЙЕРС "СОЦИАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ". ПЕРЕВ. С АНГЛ. – СПБ ПИТЕР, 1997.

3. А.В. ПЕТРОВСКИЙ, М.Г. ЯРОШЕВСКИЙ. "ПСИХОЛОГИЯ". СЛОВАРЬ. - М. ПОЛИТИЗДАТ, 1990.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:48:21 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:40:04 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Соціальна психологія як наука

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150900)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru