Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника

Название: Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Добавлен 06:32:02 09 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 305 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

ІФНТУНГ

Психологічні передумови створення позитивного іміжу керівника

Івано-Франківськ

2008


Зміст

Вступ

1. Історія розвитку і зміст поняття «імідж керівника»

1.1. Етапи формування уявлень про імідж керівника

1.2. Фактори і стадії утворення соціально-психологічного іміджу керівника

2. Формування ділового іміджу

2.1. Фактори, які впливають на створення позитивного образу керівника

2.2. Особистий піар як атрибут позитивного іміджу та успішності керівника

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Конкуренція в економічних колах та на політичній арені підвищує комплекс вимог, що стосуються керівника й вимагає аналізу його особистості. Впровадження ринкової економіки, нові економічні взаємовідносини, диференціація та інтеграція праці показують, що діяльність керівників стає більш інтенсивною. Це зумовлює необхідність безустанного удосконалення стилю і методів їхньої роботи, використання всіх сучасних можливостей для покращення результатів діяльності. Основним завданням, яке стоїть зараз перед спеціалістами з управління, перед теоретиками та практиками, державними структурами, є створення системи специфічно вітчизняного українського менеджменту із врахуванням досвіду зарубіжного управління, аналіз політичної, економічної ситуації в країні для того, щоб забезпечити підготовку нових кадрів керівників.

Нове покоління керівників повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє "обличчя", запам'ятовуватися людям, а отже мати власний привабливий імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми.

Успіх того чи іншого нововведення в організації залежить як від діяльності підлеглих, так і від особистості керівника цієї організації. Керівник в силу своєї соціальної ролі стоїть в центрі організації, на ньому концентрують увагу оточуючі його люди. Така особливість ролі керівника закономірно приводить до необхідності вивчення психологічних факторів утворення образу (іміджу) керівника.

Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується внаслідок позитивного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей [4, с. 13].


1. Історія розвитку і зміст поняття «імідж керівника»

1.1. Етапи формування уявлень про імідж керівника

Розвиток уявлень про явище іміджу керівника, усвідомлення його значення та функцій пройшли ряд етапів, але й на сьогодні процес ще не завершився. Розвиток цих уявлень науковці розглядають з двох сторін – стосовно наукових уявлень про імідж і стосовно побутових, точніше суспільних уявлень про нього. Перший етап формування уявлень про імідж охоплює значний період часу від початку 60-х до кінця 80-х років. Головна особливість цього етапу стосовно вітчизняної науки полягає у тому, що поняття "імідж" ще не було поширеним. Його заміняли розглядання особистісних якостей керівника, управлінських функцій планування і контролю, психологічного клімату колективу, питання ідеологічної та професійної підготовки керівників. Підготовка кадрів керівників для країни була одним з головних завдань і напрямків діяльності відповідних структур держави. Таке визначення державного завдання висувало на перший план дещо “ідеальний” тип керівника, який був підібраний точно за існуючими критеріями.

Тільки на початку 90-х років з'явилася література, де вивчався більш адаптований до вітчизняних умов тип керівника і приділялась увага таким факторам, як одяг, манери, зовнішність та привабливість керівника. Серед вчених, які займалися цими питаннями, можна назвати В.М.Шепеля, А.М. Омарова, В.І. Лебедєва, І.В. Бізюкову та інших.

В цей же час за кордоном з'явилося дослідження Р. Баумейстера із самопрезентації, яке базується на припущенні, що кожна людина зацікавлена у тому враженні, яке вона справляє на оточуючих. Поняття самопрезентації, безпосередньо пов'язане із системою міжособистісного сприймання, закономірно наближало науку до розгляду іміджу. До цього напрямку слід віднести й дослідження різноманітних особливостей керівника, без яких вивчення іміджу як суттєвої характеристики надалі було б неможливим. На рівні суспільної свідомості поняття "імідж" тільки почало входити до активного лексикону, але в побутовому розумінні його зміст варіював у дуже широких межах. У цей час під іміджем розумілися лише його зовнішні атрибути без уваги до внутрішніх факторів [4, с. 14].

Після 1992 року розпочався другий етап, для якого було характерно збільшення видань, що розглядають імідж, обговорення змісту поняття в наукових колах. На другому етапі інтерес до психологічних проблем управління різко зростає. Цей інтерес пов’язаний із соціально-психологічним питанням практики управління в організаціях, фірмах, компаніях. За останнє десятиліття психологія як наука стала не просто модною, а і необхідною. Все більше уваги приділяється психологічним проблемам взаємовідносин в колективі, психологічним питанням спілкування між людьми і бар’єрам, які перешкоджають оптимальному взаєморозумінню, а керівник опиняється в центрі уваги психологів. Серед вітчизняних дослідників, які працювали над розкриттям психологічних особливостей керівника, досліджували процеси міжособистого сприймання та становлення іміджу керівника можна назвати О.О. Бодальова, Н.Г. Любимову, Р.Л.Кричевського, Є. Соловйова, а серед зарубіжних – Л. Браун, М. Вудкока, Д. Френсіс, Д.Фрасера та інших. Цей етап, що триває і зараз, закріпив необхідність не тільки зовнішніх атрибутів у самому явищі іміджу керівника, а й почав додавати до них ще внутрішні, суттєві характеристики іміджу, пов'язані з особистістю керівника. Але не дивлячись на зростаючу кількість видань управлінського характеру, проблема визначення факторів, конкретних психологічних механізмів, які беруть участь в утворенні іміджу або в процесі його цілеспрямованого формування залишається невирішеною [2, с. 40].


1.2. Фактори і стадії утворення соціально психологічного

іміджу керівника

З точки зору утворення та функціональних особливостей імідж є соціально-психологічною категорією. Введення поняття соціально-психологічного іміджу спонукає до вивчення саме соціально-психологічних механізмів його утворення та розвитку. Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості. Ми вважаємо, що в процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів, одні з яких є первинними, а інші - вторинними. Сукупна дія цих факторів складає загальну функціональну структуру процесу утворення іміджу.

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов'язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу.

Первинна стадія включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, жести, манери), перше враження і галоефект, які є пов'язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. Необхідність в презентації себе іншим людям зростає з кожним днем, особливо для тих керівників, які бажають досягти успіху. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку. Складність феномена смопрезентації полягає в тому рівні зрілості керівника, який дозволяє, спираючись на реальну оцінку власних якостей та здібностей, довести свою корисність для організації.

Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає такі елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії.

Зміст поняття "імідж" був би неповним без двох додаткових ланок схеми: "імідж і мотивація" та "імідж керівника - імідж організації". До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер і характер, котрий не завжди усвідомлюється. Система очікувань підлеглих щодо особистості керівника має дві основні сторони: право очікувати від керівника поведінки, що відповідає рольовій позиції і обов’язок поводитися відповідно їхнім очікуванням. Очікування людей, які безпосередньо сприймають керівника і стихійно утворюють його образ, істотно впливають на характер самого іміджу.

Ланка "імідж керівника - імідж оргавнізації" нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють всю організацію та складають уявлення про неї в цілому. Позитивний ефект від індивідуального іміджу поширюється на уявлення про всю організацію і створює її імідж. Імідж організації певною частиною визначається тим, як керівник може її презентувати. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією. Тому цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати ще й представницьку функцію керівника, здійснення якої є потрібним для успішної діяльності всієї організації [3, с. 301-304].


2. Формування ділового іміджу

2.1. Фактори, які впливають на створення позитивного

образу керівника

Створення позитивного образу багато в чому визначає успіх діяльності людини. Влада над людьми залежить не тільки від сили, розуму і волі, але і від створюваного вами враження і привабливості.

Розглянемо ті якості керівника, що цінувалися за всіх часів:

1. вірність слову; слово дорожче будь-якого договору;

2. вміння приймати неординарні рішення, що дозволяють успішно діяти і вирішувати проблеми;

3. ерудованість і широта знань у багатьох питаннях;

4. привабливий зовнішній вигляд.

Статура, зріст мають значення для кар`єри. Великі люди сприймаються як більш значні, це сприяє їх більш швидкому просуванню, вони споконвічно виділяються. Амбіційні люди маленького росту вважають, що їхній ріст - виклик долі, тому вони багато працюють. Їхнє життя присвячене триступінчастій схемі – робота, робота, робота, щоб на них не дивилися звисока, але помітили.

У діловому спілкуванні велике значення має стать. Якщо чоловік не бачить у співбесідниці жінку, це різко погіршує її імідж. Аналогічно і жінка хоче бачити в діловому партнері чоловіка, якщо цього немає - його іміджеві нанесена втрата.

Твердість у відношенні з партнерами, підлеглими знижує імідж, тому що сприймається як бездушшя.

Зміцнити імідж допоможуть наступні рекомендації:

- будьте тверді, говорячи про проблему, але м`які з людьми;

- наводьте тверді аргументи в м`які вираження;

- у діловому контакті примиряйте інтереси, а не позиції - цього досить. Імідж страждає, коли людина починає відстоювати свої позиції, боротися за те, що не має значення для справи [5].

Зловживання твердженнями, категоричність суджень, безапеляційність знижують імідж керівника. Навпаки, задаючи питання, керівник демонструє інтерес до співрозмовника і його думці. Психологічна перевага на стороні задающего питання, а не відповідає на них. Це є прихованим компліментом, що підвищує імідж керівника.

Успіху сприяє імідж порядної людини. У політичному житті скомпрометувати конкурента – значить знищити його.

Відсутність приятельських відносин зі співробітниками і підлеглими також працює на позитивний імідж керівника. Його сприймають як строгою, недоступною, зайнятою тільки справою людини. У нашій країні на імідж керівника погано впливає наближення до себе своїх родичів, спадкоємців, членів родини.

Імідж керівника залежить від естетического враження, що складається в його підлеглих. Перше враження залежить від зовнішнього вигляду, манери поведінки, стилю одягу.

Формування позитивного іміджу керівника багато в чому визначається його вмінням спілкуватися з підлеглими. Існує ряд перевірених прийомів. До їхнього числа відноситься прийом швидкого запам`ятовування імен і по батькові. Щоб швидко запам`ятати ім`я і по батькові, необхідно кілька разів повторити його вголос. Запам`ятовувати можна і по асоціації з іменами знайомих, видатних діячів і т.д. Можна думкою повторити про себе ім`я і по батькові або дати установку на запам`ятовування: "мені необхідно запам`ятати цю людину", "ця людина мені дуже потрібна" і т.д.

Чим більш персоніфіковане звертання до людини, тим воно краще діє. При розмові з підлеглим можна поцікавитися його самопочуттям, запитати, чи усі вдома в порядку. Це значно підвищує імідж керівника як людини турботливого, уважного і т.д. В окремих випадках можна зробити комплімент щодо того, як добре виглядає жінка [2, с. 40].

Одним із прийомів створення позитивного іміджу керівника є вміння робити компліменти підлеглим. Багато керівників побоюються захвалити, перехвалити підлеглих. Взагалі в нашій країні існує явний перекіс убік твердого звертання з підлеглими. У нас не прийнято хвалити підлеглих, покарання переважають над заохоченнями, у той час як психологами встановлено, що заохочення є кращим, чим покарання, стимулом до праці.

Людину в окулярах навколишні сприймають як більш начитану. Деякі люди з відмінним зором (особливо японські бізнесмени) спеціально носять окуляри без діоптрій, намагаючись у такий спосіб підвищити свій імідж. Разом з тим окуляри з затемненими стеклами є перешкодою для спілкування, тому що можуть дратувати співрозмовника тим, що ховають ока співрозмовника. У цілому чим скромніше одяг, тим вище імідж керівника.

За результатами соціологічного опитування на тему "Яким ви бажаєте бачити свого керівника" був складений сучасний ідеальний образ керівника, з погляду підлеглого:

- він один з нас;

- він кращий з нас;

- він дасть нам більше, ніж кожен з нас.

Одяг – важлива частина іміджу людини. Старомодно одягнений керівник може догодити в очах навколишніх у розряд консерваторів: костюм вийшов з моди, а виходить, і погляди несучасні. У гардеробі керівника повинне бути кілька видів костюмів.

Вечірній костюм - одяг зобов`язуючий. Ідеальне сполучення - біла (або в тонку смужку) сорочка, краватка класичних розцвічень, чорні або темно-коричневі носки, чорні туфлі. На роботу такий костюм носити не рекомендується, він для дозвілля (презентації, зустрічі, вечірки і т.д.).

Діловий костюм допускає більш вільні сполучення. Необхідно враховувати гаму квітів. Краще сполучення – відтінки коричневого і синього кольорів, що додають виглядові керівника авторитетність. Найпростіша реалізація такого сполучення - у краватках. Для виступу на серйозних нарадах, коли треба максимально привернути увагу, виділитися серед інших, краще надягти синій костюм, білу сорочку і червону краватку. Бляклі тони костюма і краватки не привернуть увагу і притуплять інтерес до виступаючого. При тривалому виступі яскраві тони і деталі одягу викликають наростаюче роздратування.

Вибір костюма залежить від фігури. Якщо ваша фігура не підходить під опис "високий, стрункий чоловік", то двобортний костюм зі свого гардероба краще виключити і вибрати однобортний. Можна сполучити піджаки і штани різного виду .

Особливо потрібно зупинитися на іміджі ділової жінки. Найбільш підходящий одяг для роботи – діловий костюм: спідниця з піджаком, блузкою, жакетом. Плаття припустимі в жарку погоду. Одяг не повинний бути занадто облягаючим. Зачіска – елегантна, прикрас повинно бути якнайменше, але дорогих. Не слід зловживати косметикою.

Важливим фактором формування позитивного іміджу керівника є ефект сприйняття його підлеглими.

Ефекти сприйняття - це психологічні особливості, у силу яких ми сприймаємо людину або відносимося до нього певним чином. Існує багато прикладів, коли люди блискуче роблять свою справу, але в багатьох інших областях виявляються безпомічними.

Ефект ореола. Людина, що добились великих успіхів у якійсь одній області, люди, які її оточують вважають здатним на більше й в інших областях. Численні факти доводять, що для цього немає належних основ, що це омана, однак у свідомості людей цей ефект звичайно спрацьовує безвідмовно.

Для підтвердження існування ефекту ореола був проведений наступний експеримент. Групі роздали завдання, потім, не перевіряючи, одній половині учасників сказали, що вони прекрасно справилися з роботою, а іншої – що погано. Після цього група одержує ще одне завдання зразково такої ж складності, як і перше. У результаті більшість з тих, кого похвалили, другу роботу зробили краще, ніж ті, чия перша робота була названа незадовільної. Таким чином, при виконанні короткострокових планів ефект ореола діє, хоча і не на всіх людей в однаковому ступені.

Ґрунтом для виникнення ефекту ореола є особисті враження від короткострокових результатів. Дослідження психологів показують, що в людини, що випробує задоволення, спостерігається поліпшення гостроти зору, слуху, дотику і підвищується впевненість у собі, у своїх можливостях і здібностях.

Люди по-різному реагують на невдачу. Слабку людину невдача дезорганізує, гнітить, виводить із себе, сильного - мобілізує. Видатний винахідник Эдисон говорив: "Кожна невдала спроба - це ще і крок уперед". Поразкою людини завжди вважається ситуація, якщо він упокорився з нею. А якщо людина не упокорилася - те це тимчасова невдача. Це справедливо для сильних особистостей . Багато видатних особистостей вважали, що поразка набагато корисніше перемоги, оскільки перемога розслаблює, а поразка змушує діяти, шукати.

Ефект невдахи. Люди, що потерпели невдачу, що оточують переважно вважають здатним на менше й в інших справах. Психологічною основою є факт короткострокового гнітючої дії невдачі. Особливо важливо це в бізнесі. Фірми і ділові люди охоче говорять про свої успіхи і ховають невдачі.

Ефект порядку. При надходженні суперечливої інформації (перевірити яку неможливо) ми схильні віддавати перевагу тієї, що надійшла першої. Змінити думка дуже важка. Особливо це помітно в розмові з керівником: уже якщо той прийняв рішення, то повертатися до нього більше не хоче. Це характерна риса поводження будь-якої людини. Просто керівник може собі дозволити стояти на своєму, а підлеглий - не завжди. Досвідчені керівники у випадку суперництва намагаються донести до керівництва свою точку зору раніш інших співробітників ("устигнути вдути в уші начальству", "засвітитися" і т.д.).

Ефект приємної і неприємної людини. Приємному для нас співрозмовникові ми схильні приписувати більше достоїнств , тому що він викликає в нас позитивні емоції. Потреба в позитивних емоціях - одна з найважливіших потреб людини. Тому люди, яких задовольняє ця потребу, ми оберігаємо, не допускаємо поганих думок про неї. Для посилення позитивних емоцій ми наділяємо людини всілякими достоїнствами.

Ефект проекції. Приємному для нас співрозмовникові ми схильні приписувати достоїнства, а неприємному – недоліки. Коли людина мила, приємний, то в ньому представляються всі гарним, навіть недоліки здаються милими або не помічаються.

Ефект "іррадіації краси". Дослідження психолога Л.Я. Гозмана показали, що фізична привабливість чоловіка істотно залежить від зовнішності жінки, у суспільстві якої він постійно з`являється. Є визначена вигода від спілкування з зовні привабливими людьми - поруч з ними і тебе самого можуть оцінити вище.

На закінчення необхідно підкреслити, що за всіх часів цінувалися і будуть цінуватися такі якості керівника, як:

- чесність, порядність, принциповість. Ці якості відзначаються в першу чергу і є основою для будь-якої оцінки керівника і створення його іміджу;

- справедливість, повага до інших людей, уміння тримати своє слово, обов`язковість, доброзичливість, привітність, стриманість і урівноваженість. Ці якості безпосередньо зв`язані з психологічним кліматом у колективі і визначають взаємини між керівником і підлеглими;

- об`єктивність, організованість, дисциплінованість.

Від цих ділових якостей керівника залежить результативність його діяльності [5].

2.2. Особистий піар як атрибут позитивного іміджу

та успішності керівника

Дорогий автомобіль і довгонога секретарка – наразі не єдині атрибути успішності. Усе більше керівників, намагаючись втриматися на Олімпі, не шкодують грошей на особистий PR, адже значення позитивного іміджу конкретної особистості у сучасному діловому середовищі невпинно зростає. Між тим дехто з вітчизняних управлінців і власників бізнесу переконаний: цей вид піару є черговою модною забавкою для тих, кому нема чим зайнятися... Що ж насправді являє собою піар, призначений для перших осіб компанії?

На практиці поки все теоретично. Діаметрально протилежні погляди на необхідність подібних послуг аж ніяк не вплинули на загальну тенденцію зростання попиту на них. Наразі піар для перших осіб компанії пропонує чи не кожна друга рекламна агенція.

Не до кінця розуміють свою роль виконавці послуг з особистого піару. Ті, що працюють у спеціалізованих агентствах, для кожного керівника пропонують шаблонні рішення на кшталт розміщення піар-матеріалів про його діяльність та інтерв’ю з величезними фотографіями у рейтингових виданнях. Інколи агенції, працюючи над іміджем замовника, користуються технологіями політичного піару (останнім часом він набув неабиякого розвитку). Однак ефективні методики розкрутки кандидата на виборну посаду абсолютно безсилі у ситуації, коли потрібно створити імідж першої особи компанії.

„Придворні” піарники в основному є універсальними спеціалістами. Вони взаємодіють з пресою, відповідають за фірмовий стиль організації, її комунікації, імідж тощо. Особистий піар для них є справою номер сто двадцять сім. Якщо при цьому керівництво не зацікавлене в розвитку подібного напряму PR-діяльності, про нього ніхто й не згадує.

Отже, якщо бути відвертими, професійний піар для перших осіб компанії сьогодні існує в Україні лише теоретично.

Що ж має право називатися особистим піаром? Дати відповідь на це питання можна, визначивши спершу основну мету зазначеного виду PR-послуг. Особистий піар покликаний формувати позитивний імідж перших осіб компанії для їхньої ефективної взаємодії з персоналом, партнерами, клієнтами і навіть конкурентами. На відміну від загального піару особистий діє у чітко визначеній площині – корпоративній. Однак це зовсім не означає, що зовнішнє середовище знаходиться поза його увагою. Будь-який вид PR-послуг передбачає комунікативний зв’язок із зовнішнім світом.

Неприпустимо поєднувати в одній людині обов’язки PR-менеджера компанії і її керівника. Як мінімум, такий підхід виявиться не результативним.

Західні спеціалісти з особистого піару наголошують на важливості формування позитивного іміджу управлінця серед персоналу. Чим краще люди сприйматимуть свого керівника – тим успішніше працюватиме компанія [1].

Високий соціальний статус, керівна посада, успіхи на професійній ниві, хороша освіта та визначні особистісні якості самі по собі працюють на імідж. „Статусний” власник бізнесу неодмінно має займатися благодійністю (Причому не обов’язково щоразу після такого жесту запрошувати журналістів, головне, щоб про цей вид діяльності керівника знали його підлеглі). Не зайвим для іміджу стане членство у професійних спілках та асоціаціях, а також постійна участь у фахових семінарах або конференціях. Керівник, якому зрозумілі усі проблеми, що стосуються сфери діяльності його компанії, мимоволі викликає повагу. Завдання ж особистого піарника – продемонструвати чесноти свого „протеже” корпоративному загалу. Він подбає, аби отримані керівником нагороди (дипломи, подяки) були помітні кожному, хто зайде до його кабінету, а інформація про блискучу доповідь на міжнародній конференції швидко поширилася офісом [5].

Результативність особистого піару помітна не відразу – досягти поставленої мети можна, як мінімум, через рік. Якщо підкоригувати імідж потрібно терміново, піарники використовують експрес-методи. Так, підвищити статус керівника серед підлеглих можна, замінивши в його кабінеті...крісло. Висока спинка стільця на підсвідомому рівні змушує ставитися з повагою до того, хто на ньому сидить. Не випадково імператори та королі сиділи на тронах, висота спинки яких інколи сягала 2,5м. Загалом, чим монументальніше і дорожче директорське крісло, тим соліднішим здається керівник. Добре, якщо стілець може обертатися. Така модель асоціюється з владою і свободою. Втім, зазначені експрес-методи дають нетривалий ефект і докорінно змінити ситуацію та моментально покращити імідж керівника не в змозі.

Для підвищення статусу об’єкта піар-акції серед партнерів по бізнесу рекомендується використовувати прийом його героїзації. Мішенню впливу при цьому виступає архетип героя. Найкраще зарекомендувала себе інтелектуальна героїзація. Так, керівник підприємства може виступити ініціатором внесення радикальних, однак потрібних, змін до закону, яким регламентується професійна діяльність підприємств, що працюють в одній сфері. Оскільки людській свідомості важко втриматися в межах власне інтелектуального успіху, його краще матеріалізувати. Приміром, непогано позначається на іміджі написання фахових посібників, де автор пропонує неординарне вирішення проблеми, якою вже давно переймаються більшість підприємств-партнерів.

Умілий піар-менеджер повинен при кожній слушній нагоді підкреслювати переваги керівника, водночас добре маскуючи його недоліки.

Особистий PR покликаний створювати позитивний імідж першої особи компанії не лише для персоналу і партнерів, а й для конкурентів. Мета піару у цій ситуації – виховати у конкурентів повагу. Закрита позиція керівника – не найкращий спосіб заявити про себе. Досягти поваги простіше, самостійно йдучи на контакт з конкурентами. Категорично забороняється будь-яка критика, у пресі мають бути лише схвальні відгуки про діяльність підприємств-конкурентів. Якщо сказати щось хороше проблематично, краще утриматися від коментарів. Спілкуючись із конкурентами, варто уникати конфліктогенів. Ними можуть бути різні прояви агресії, відверта демонстрація власних переваг. Сформувати позитивний імідж, дозволяючи собі грубість, погрози, насмішки, безапеляційність, нав’язування порад або обман, - марна справа

Формуванню позитивного іміджу першої особи компанії серед персоналу сприяє використання прийому „Він – один із нас”. Публіці імпонує ситуація, коли успішна людина не відсторонюється від простих людей, намагається зрозуміти їхні проблеми і якимось чином зарадити неприємностям. Саме тому політики для досягнення атракції завжди намагаються „зарисуватися” у подібному амплуа. Згадайте Леніна, що несе колоду, на суботнику, а із свіжіших прикладів – Віктора Ющенка, який лопатою намагається погасити пожежу. Улюблений керівник не цурається будь-якої роботи, навіть коли йдеться про прибирання чи ремонт принтера...

Спеціалісти з особистого піару зізнаються: сформувати позитивний імідж керівника складно, якщо в його оцінках відсутня амбівалентність – поєднання протилежних якостей. Приміром, „добрий, однак суворий” керівник має більше шансів сподобатися. Ігнорування цього простого правила робить образ керівника штучним, а отже, неприємним для більшості людей. Занадто правильних і позитивних, м’яко кажучи, недолюблюють.

Вся сила - в спілкуванні. Важливою складовою особистого піару є грамотна організація комунікації керівника. Як наголошувалося вище, PR не був би собою без взаємодії із зовнішнім середовищем. Саме тому не слід нехтувати можливістю розміщувати інтерв’ю з об’єктом піару на сторінках спеціалізованих видань. Краще обирати саме фахові видання, рейтингові більше підійдуть політикам.

Позитивно позначається на іміджі також самостійна підготовка керівниками статей до тих же спеціалізованих видань та оперативне надання коментарів на вимогу журналістів. Радіо і телебачення штурмувати не варто. Подібні кроки доцільні, якщо у майбутньому керівник збирається розпочати політичну кар’єру.

Комунікації із зовнішнім середовищем повинні здійснюватися цілеспрямовано: і піар-менеджер, і сам керівник мають чітко усвідомлювати їх остаточну мету.

Спілкуючись із підлеглими, партнерами і конкурентами (по суті різними соціальними групами), необхідно мати якнайповнішу інформацію про них і відповідно до цього вибудовувати стратегію спілкування. Західні піарники представляють публіці своїх підопічних у різних амплуа, в результаті чого досягають стабільного успіху. Чим багатограннішим уявляється керівник, тим більше симпатиків він має. На підтвердження цього факту можна навести такий приклад. Соціальне уявлення про Гітлера цілеспрямовано створювалося Геббельсом. Цікаво, що воно не обмежувалося героїзацією цієї одіозної постаті. Створений ним портрет фюрера являв собою продумане поєднання різного роду інформації. Студентам та інтелектуалам Геббельс представляв Гітлера як художника та архітектора, що був змушений залишити навчання 1914 року через необхідність служити нації; людям сентиментальним – як людину, що обожнює дітей; робітникам диктатора показували неабияким трудягою, а ветеранам – вишколеним солдатом Першої світової війни.

Сьогодні успішна комунікація можлива за умови, що об’єкт піару має неабиякі акторські здібності. Як і політики, перші особи компанії повинні добре володіти собою, демонструючи лише необхідну в даний момент інформацію. При цьому в поведінці неприпустимі награність та штучність.

Керівник, якому імпонує більшість підлеглих, котрий має дружні стосунки з партнерами по бізнесу і спокійно спілкується з конкурентами, завжди має бути впевненим у власних силах, ідеях та переконаннях. Ораторській майстерності такого управлінця можна лише позаздрити – пояснити найскладніше він може простими і зрозумілими фразами. Заслужити любов і повагу аудиторії можна також через досконале володіння техніками прихованого управління людьми. Що тут скажеш, успіху досягають люди талановиті. Тож, аби особистий піар приніс очікувані результати, талановитим має бути не лише PR-менеджер, а й сам керівник. А талант, як відомо, має досить несправедливу формулу: 2% - унікальні здібності, решта – тяжка щоденна робота.

Соціологічні дослідження показують, що більшості українців притаманні патерналістські настрої. Імідж керівника компанії тільки виграє, якщо надати йому „батьківських” рис. Ця вимога є відображенням фрейдистських поглядів на проблему лідерства, з якими важко не погодитися. Фрейд свого часу висловив упевненість, що маса потребує лідера так само, як родина – авторитетного батька. Батько виступає гарантом захищеності та стабільності. Він здатний взяти на себе будь-яку відповідальність. Глава сім’ї – суворий, може покарати, однак усе це лише на користь. Подібні соціальні очікування є досить стійкими. Тож головне – грамотно ними скористатися [1].

Висновки

Отже, для створення позитивного іміджу керівника слід дотримуватись таких рекомендацій:

1. Цілеспрямоване формування іміджу можливе шляхом спирання на реальні характеристики особистості, а не за умови його цілком штучного створення, що стверджує необхідність індивідуального підходу до кожного керівника.

2. Створення іміджу грунтується не тільки на активізації реальних якостей керівника, які визнаються соціально бажаними в тій або іншій сфері, а й на знанні закономірностей, пов'язаних з процесом міжособистісного сприймання.

3. Елементи зовнішності, манер, одягу та інші невербальні компоненти комунікації, при цілеспрямованому формуванні іміджу комплексно входять до структури самопрезентації. Розвиток навичок самопрезентації у керівника, як можливості подати себе іншим людям сприяє більш адекватному сприйняттю керівника з боку оточуючих його людей.

4. При формуванні іміджу керівника необхідно враховувати очікування підлеглих щодо особистості управлінця, які істотно впливають на його образ.

5. Керівники вищої ланки управління, які створюють власний імідж, або їх іміджмейкери повинні враховувати роль засобів масової інформації (ЗМІ) при формуванні іміджу.

6. Створити позитивний та привабливий власний імідж - означає працювати не тільки на підвищення особистого статусу, але й на загальну ефективність організації. Тому, формуючи власний імідж, керівник формує імідж всієї організації. Позитивний імідж, який веде до емоційних реакцій довіри і, нерідко, симпатії, може сприяти більш швидкому процесу створення загальних інтересів і мотивувати інших як можна продуктивніше. Крім того, при всіх інших ситуативних умовах позитивний імідж дає більше гарантій для здійснення співробітництва, ніж конфронтації [3, С. 304-305].


Список використаної літератури

1. Кацал І. Хорошій картині – дорога оправа/ www.biz.kr.ua // Консалтинг в Україні.- 2008.- 25 лютого.

2. Коломінський Н. Л. Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття управлінських рішень // Современные методы и технологии принятия управленческих решений: Приложение №5 к науч. журн. “Персонал”, №6(54). – 1999.

3. Скрипаченко Т.В. Імідж керівника: поняття та його вживання // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Випуск 3(10), 2000.

4. Скрипаченко Т.В. Сучасні умови діяльності вітчизняного керівника // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.- К., Вид-во “Любіть Україну”, 2000.- т.1, ч.3.

5. www.lady.if.ua.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:44:33 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:37:22 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149898)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru