Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом

Название: Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: курсовая работа Добавлен 10:33:47 20 июня 2010 Похожие работы
Просмотров: 10469 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості подружньої сумісності

1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї

1.2 Подружня сумісність, як фактор стабільності шлюбу

1.3 Рольові очікування подружжя як складова частина подружньої сумісності

1.4 Суб’єктивні та об’єктивні показники якості шлюбу. Задоволеність шлюбом

1.5 Методи діагностики подружніх взаємин

Розділ 2. Організація, методика та результати дослідження рівня подружньої сумісності

2.1 Методика та організація дослідження

2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик

2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом

2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї

2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Актуальність теми. Сім’я є необхідним елементом соціальної структури людського суспільства, важливим інститутом соціалізації особистості. Негативні тенденції розвитку сучасної сім’ї (збільшення кількості розлучень за психологічними мотивами, зменшення народжуваності, рольове перевантаження молодого подружжя та ін.) викликають занепокоєння фахівців різних галузей науки, а також актуалізують практичні соціально-психологічні дослідження закономірностей функціонування сучасної сім’ї, ефективних форм і методів психологічної допомоги сучасному подружжю.

Сім’я є об’єктом ретельного наукового аналізу дослідників з різних психологічних галузей. Дослідження психологічної готовності сучасної молоді до шлюбних стосунків, особливостей статеворольової диференціації в умовах сучасної сім’ї, причин і механізмів порушень функцій сім’ї, загальних тенденцій розвитку української сім’ї є важливою основою для розширення психодіагностичних і психокорекційних методів сімейного консультування й психотерапії.

Але поруч із проблемою психологічної корекції сімейних стосунків не менш актуальною постає проблема профілактики дисгармоній сімейного спілкування, виникнення та деструктивного розвитку сімейних конфліктів, виявлення подружньої несумісності. Адже відомо, що можливих порушень легше запобігти, ніж їх усунути. Саме в контексті профілактики сімейних конфліктів спрямовано дослідження особливостей та компонентів подружньої сумісності, рольових очікувань (експектацій) як важливого регулюючого компоненту міжособистісного спілкування.

Об’єкт дослідження – подружня сумісність та задоволеність подружжя шлюбом.

Предмет дослідження – особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом, особливості впливу рольових очікувань подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного спілкування шлюбних партнерів.

Мета дослідження – дослідити особливості подружньої сумісності, задоволеності шлюбом, рольові очікування та домагання у шлюбі.

Досягнення мети курсового дослідження здійснювалось послідовним вирішенням таких завдань:

Визначення поняття подружньої сумісності, її компонентів.

Аналіз рольових очікувань в структурі міжособистісної взаємодії.

Визначення рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії, з’ясування особливостей подружніх рольових очікувань, що обумовлюють конфліктогенність сімейного спілкування.

Розробка програми емпіричного дослідження подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії.

З’ясування особливостей впливу подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність сімейними стосунками.

Методологічна та теоретична основа дослідження: рольові теорії особистості, в яких підкреслюється концептуальна роль взаємодії у формуванні соціально-психологічних явищ, концепції статево-рольової соціалізації? рольової соціалізації особистості; концепція психології сімейних відносин (Т.В.Андрєєва [4], В.М.Дружинін [9], С.В.Ковальов [11], М.М.Обозов [17], [18]); сучасні теорії системної сімейної психотерапії.

Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз психологічної та психолого-педагогічної літератури; емпіричні: спостереження, тестування, анкетування; методи математичної обробки даних: статистичні та аналітичні. У психодіагностичний комплекс увійшли традиційні стандартизовані методики. До методик належать: Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової, методика «Задоволеність шлюбом» (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко), методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська)

Вибірку склали 10 молодих подружніх пар, жителі м. Рівне.

Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне обґрунтування понять «подружня сумісність» та «рольові очікування», з’ясування особливостей впливу узгодженості рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність шлюбом.

Практичне значення отриманих результатів. Для практики психологічної допомоги сім’ї мають значення результати дослідження складових сімейно-рольової взаємодії (подружня сумісність, рольові очікування, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність подружжя), їх зв’язок із показниками сімейного благополуччя. Виявлені закономірності щодо узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї, спрямованості на шлюбного партнера можуть бути використані в психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній роботі з конфліктними сім’ями.

Матеріали та результати дослідження можуть також бути використані при написання наукових, курсових, дипломних та інших робіт, пов’язаних з даною проблематикою.

Структура дослідження: курсова робота зі вступу, двох частин, перша, з яких — теоретична, друга — практична, складається з емпіричного психологічного експерименту, обґрунтування результатів дослідження та розробки психологічних рекомендацій, висновків, додатків та списку використаної літератури, який налічує 37 найменувань.


Розділ 1. Особливості подружньої сумісності

1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї

За останні роки вітчизняна психологічна література збагатились значною кількістю робіт з проблем сім’ї, але низка важливих питань залишається мало вивченою. До них можна віднести психологічний клімат в сім’ї, а саме шляхи створення сприятливого клімату та методи діагностики і корекції несприятливого. Аналізові деяких аспектів проблеми і присвячена ця стаття.

Будь-яка сім’я є інтимною соціальною групою, життя в якій має свою специфіку; люди, які її створюють – індивідуальні і неповторні. Головне, що відрізняє сім’ї, – це характер атмосфери, яка панує в родинних стосунках.

Характерний для тієї чи іншої сім’ї більш чи менш стійкий емоційний настрій прийнято називати психологічним кліматом (синонім – психологічна атмосфера). Він є наслідком сімейної комунікації, тобто виникає в результаті сукупності настроїв членів сім’ї, їх душевних переживань і хвилювань, ставлення одне до одного, до інших людей, до роботи, до оточуючих, до суспільних подій. Отже, не тільки особливості рольових та міжособистісних стосунків членів сім’ї відбиваються на психічному її стані (мікрокліматі), але й він, у свою чергу, впливає на міжособистісні стосунки її членів, на їхнє світовідчуття, самооцінку, саморегуляцію та життєздатність сімейного колективу загалом [5, 43].

Психологічний клімат – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сім’ї, це сукупність психологічних станів, настроїв, стосунків її членів. Психологічний клімат – не стале поняття. Його творять члени кожної сім’ї, і саме від їхніх зусиль залежить, яким він буде. Вміння і бажання розуміти одне одного, задовольняти потребу партнера в рівноправ’ї, підтримувати уявлення членів родини про сімейні ролі – ось складові психологічного клімату [5, 46].

Психологічний клімат нерозривно пов’язаний із ідейно-моральними цінностями сім’ї і є показником якості міжособистісних стосунків між членами родини. Ось чому його нерідко називають морально-психологічним кліматом, маючи на увазі емоційну єдність, загальний стиль життя сім’ї, характер стосунків у ній [5, 47].

Зазвичай вчені виділяють два типи психологічного клімату в сім’ї: сприятливий та несприятливий. Представниками такої теорії розподілу є М. Алексеєва, В. Сердюк, С. Кулаков І. Шилов, І. Гребенников [8].

Ознаками сприятливого психологічного клімату є: згуртованість, подружня сумісність, можливість всебічного розвитку особистості кожного члена родини, висока доброзичлива вимогливість одне до одного і до себе самого, почуття захищеності та емоційної задоволеності, висока внутрішня дисциплінованість, принциповість, відповідальність, бажання й уміння зрозуміти іншого, можливість вільно висловлювати свою думку з будь-якого питання в прийнятній для іншого формі, прагнення проводити вільний час разом (хай то буде домашній вечір у колі сім’ї чи подорож), уміння адекватно розподілити обов’язки, щоб усі були завантажені в залежності від своїх можливостей. Ознакою сприятливого психологічного клімату є також відкритість сім’ї, а саме – доброзичливі стосунки з родичами, сусідами, друзями, знайомими.

Найяскравіше психологічний клімат проявляється в сумісності людей. Зовнішнім і об’єктивним показником сумісності є сам факт збереження сім’ї. Внутрішнім і суб’єктивним показником цього є відчуття у членів родини психологічного комфорту, надійності, захищеності, задоволення від спілкування одного з одним.

У дослідженні Д. Іванова, яке здійснювалося в руслі концепції самоактуалізації (А. Маслоу), показано деякі особливості процесу самореалізації особистості в шлюбно-сімейних стосунках. Самореалізація особистості завжди опосередкована пізнанням і ставленням людини до іншої людини та інших людей до неї. У шлюбі найближчою людиною, яка значною мірою сприяє самореалізації, є шлюбний партнер. Образ “Я” як програма самореалізації опредмечується кожним шлюбним партнером у конкретних результатах шлюбно-сімейної взаємодії [35, 132].

Шлюб слугує гармонізації різноманітних потреб чоловіка та жінки в умовах тісного і тривалого контакту. Вчені вважають, що шлюбний потенціал складається із матеріального, фізичного, духовного, сексуального і психологічного чинників. Для формування стабільних шлюбних стосунків вирішального значення набуває не лише наявність у подружжя тих чи інших позитивних якостей по кожному з факторів, але й ступінь відповідності цих якостей очікуванням [36, 131].

Матеріальний чинник визначається внеском партнера до матеріального рівня сім’ї і відповідністю цього внеску очікуванням і вимогам іншої сторони. Відповідність зазвичай є високою при задоволенні великих вимог, але тієї ж відповідності можна досягти, якщо внесок невеликий, але й вимоги невисокі. Зрозуміло, що матеріальний чинник значно залежить від важливості для кожного з партнерів матеріальної сторони шлюбу. Ці якості закладаються ще в дитинстві. Дитина, що звикла до благополуччя та достатку в батьківській родині, в подальшому прагнутиме отримати належний рівень забезпеченості та комфорту і в своїй сім’ї. Практична оцінка матеріального чинника здійснюється співвідношенням прибутків і майнового стану партнерів із врахуванням взаємних претензій і докорів у цьому плані. В цьому зв’язку соціальна допомога молодим сім’ям є важливою і необхідною, оскільки самостійно швидко заробити кошти на придбання необхідних матеріальних благ майже неможливо. Опитування “Настрої, цінності та орієнтації української молоді: червень 2007 року” виявило, що серед видів допомоги молодій сім’ї виділили допомогу на отримання чи будівлю житла 76 % респондентів, а 57 % – надання кредитів для придбання речей тривалого користування.

Фізичний чинник часто має неусвідомлений характер: незалежно від статевої належності одна людина може викликати в іншої симпатію чи антипатію. Сприйняття людей одне одним суто індивідуальне і визначається зовнішнім виглядом, голосом, манерою поведінки, мовою, мімікою, жестикуляцією, одягом, запахом. Фізичний чинник зазвичай має вирішальне значення на початку спілкування між людьми і носить винятково стійкий характер, довго зберігаючи своє позитивне чи негативне забарвлення. В процесі спілкування можливі лише незначні корекції: посилення симпатії, більша терпимість чи, навпаки, загострене сприйняття негативного відтінку.

Ознакою подружньої сумісності буде схожість темпоритмічної активності, індивідуальна психомоторика. Висока психомоторна сумісність допомагає досягти оптимальної спрацьованості пари. Проте така висока сумісність скоріше виняток, ніж правило. Нижча спрацьованість у тієї пари, де індивідуальні показники контрастні: в одного партнера – високі, в іншого – низькі. Їхні спроби практичної взаємодії будуть переважно асинхронними і не співпадатимуть. Прикладом цього може бути спільна діяльність холерика і меланхоліка. Перший постійно поспішатиме, а другий – відставатиме. Сприйняття одним одного теж буде неадекватним, оскільки меланхолік весь час дорікатиме: “Куди ти поспішаєш?”, а холерик роздратовано підганятиме меланхоліка.

Контраст психомоторики породжує постійну неузгодженість взаємодії і викликає відчуття якоїсь несумісності, що постійно нервує подружжя і викликає незадоволення одне одним. Найнижча спрацьованість у пари, де обидва мають низькі показники психомоторної активності. В них усе падає з рук, спільна діяльність відбувається мляво, вони навіть заважають одне одному, бо як слід не можуть розподілити обов’язки, проте суб’єктивна задоволеність їх одне одним вища, ніж у контрастної пари [36, 138].

Духовний чинник визначається співвідношенням інтелектуально-культурних запитів партнерів, а на практиці здійснюється співвідношенням освітніх індексів, колом культурних інтересів, дозвіллям (спільні відвідування театрів, кіно, музеїв, читання, перегляд телепрограм), а також врахуванням взаємних претензій у цьому плані. Вираженість цього чинника досить мінлива протягом життя.

До духовної сумісності можна включити і соціальну: сумісність світоглядів, ідеалів, ціннісних орієнтацій, життєвих планів, спільність суспільно-політичних і трудових спрямувань людей. Слід зазначити, що справжнє кохання, а, отже, духовна єдність, а відтак і щасливий шлюб неможливі між людьми, які по-різному дивляться на світ, мають неоднакові життєві цілі і плани, життєву спрямованість. Якщо психологічні і фізіологічні сторони можна гармонізувати як при їх тотожності у партнерів, так і при їх протилежності, то соціальна сумісність вимагає повного збігу поглядів [25, 88-89].

Слід мати на увазі, що неспівпадання за змістом основних цінностей у сім’ях відбувається не так часто. Частіше сумісність (або несумісність) проявляється в оцінці цінностей, у їх ієрархії: що є головним, що другорядним у житті сім’ї? При незбігові оцінки цінностей суперечності між членами родини можуть виникати з незначних причин, зовнішньо нейтральних. Ними можуть бути переглянутий кінофільм, прочитана книга, навіть і суперечка між знайомими чи сусідами тощо.

Іншим випадком прояву соціальної сумісності (чи несумісності) є різний ступінь збігу поглядів на способи досягнення тих чи інших цілей, які способи вважати прийнятними, гідними, які – ні. Причинами виникнення соціальної несумісності часто є різниця в освіті, віці, загальному культурному рівні подружжя.

Наступний рівень сумісності – інтелектуальний. Він передбачає єдність пізнавальних інтересів, близький рівень освіти, стиль мислення. І тут важливі не стільки рівень ерудованості кожного з партнерів, скільки вміння правильно зрозуміти одне одного. Процес взаєморозуміння передбачає подолання змістових бар’єрів, оскільки трапляються такі ситуації, коли одну подію люди сприймають по-різному. Постійне взаємонепорозуміння, нездатність та небажання збагнути духовну сутність одне одного призводять до повного інтелектуального і комунікативного відчуження, що в подальшому породжує конфліктні ситуації. Духовно та інтелектуально розвинена людина прагне насамперед до розумової близькості, вона скоріше пробачить партнерові недбалість у господарстві, ніж повне інтелектуальне відчуження та духовну обмеженість.

Сексуальний чинник визначається відповідністю реальної сексуальної поведінки кожного з партнерів очікуванням іншого. Сексуальні запити партнерів можуть дуже відрізнятися. Це залежить від особливостей виховання в батьківській родині, від життєвих установок, діапазону прийнятності, а також від ряду біологічних характеристик: вік, темперамент, стан здоров’я [25, 103].

На нашу думку, важливо врахувати природну різницю між моделями жіночої та чоловічої сексуальності як в якісному плані, так і в віковому ракурсі.

Говорячи про сексуальну сумісність, треба згадати і про фізичну, бо саме вони найтісніше пов’язані між собою. Тобто, сексуальна сумісність – це відповідність потреб в інтимному спілкуванні одного шлюбного партнера можливостям і потребам іншого. В останній час набула популярності теорія “пробного шлюбу”. Зазвичай її прихильниками є молоді люди, які вважають, що до того, як брати шлюб, обов’язково треба перевірити сексуальну сумісність. Але слабким місцем такої теорії є те, що під час закоханості, тобто на перших етапах інтимних взаємин, фізіологічна несумісність майже не проявляється. Вона стає проблемою після кількох років спільного проживання, коли минула перша емоційна закоханість, відбулося звикання партнерів одне до одного.

Вчені довели, що більшість випадків сексуальної несумісності молодят залежить не від фізіологічних чинників, а від рівня їх вихованості та особливостей характеру [20, 52].

За матеріалами дослідження “Настрої, цінності та орієнтації української молоді: червень 2007 року” 51 % опитаних поставились позитивно до “пробного шлюбу”, 26 % висловилися за можливість такого співжиття, але не для себе особисто. Ще 18 % поставилися негативно.

Психологічна сумісність – це сумісність темпераментів, характерів, емоційно-вольових особливостей людей. Наприклад: екстраверт постійно прагне до спілкування, обміну думками, нових знайомств, але цього зовсім не розуміє інтроверт, який прагне усамітнення і почувається незручно в новому товаристві.

Психологічна сумісність шлюбних партнерів ґрунтується на взаємному позитивному психологічному сприйнятті якостей характеру, темпераменту, розуму, звичок та потреб. Вона теж істотно залежить від взаємної поваги, симпатії, дружби, кохання, від єдності поглядів і уявлень; обов’язково психологічна сумісність включає в себе здатність до психологічної адаптації.

Якщо говоримо про взаєморозуміння в повсякденному житті, то мало тотожно відчувати, треба, щоб співпадали способи вираження цих почуттів. Так, людина, яка звикла зовні стримувати свої емоції в кризовій ситуації, може мати вигляд жорсткої для свого емоційно розкутого партнера і вже це може стати причиною конфлікту [20, 58].

Важливою рисою є здатність своєю реакцією продовжувати реакцію партнера, відчуваючи її та розвиваючи. Саме невміння відчути і відреагувати на емоційний стан партнера є однією з найпоширеніших проблем у шлюбі.

Отже, можна зазначити, що в шлюбі кожен з подружжя може виступати як психотравмуючий фактор. Особливо яскраво це проявляється, якщо один з подружжя стає на заваді у задоволенні потреб, інтересів та намірів іншого. Виходить, що наміри і бажання одного блокуються незгодою та протидією іншого. У такій ситуації подружжя стає вже не союзниками і партнерами, а суперниками, і такий стиль суперництва вкрай негативно впливає на психологічний клімат.

Велике значення у збереженні позитивного психологічного клімату відіграє психологічна установка. Песимісти і оптимісти по-різному сприймають періоди, за яких превалюють позитивні і негативні емоції.

Наступним, дуже впливовим на почуття людей чинником, а відтак і на психологічний клімат в родині, є сезонні цикли. Навесні і влітку переважають світлі і теплі романтичні почуття і настрої і, відповідно, набагато легше створювати в родині доброзичливий настрій. Але взимку і восени зазвичай недоліки стають рельєфнішими і помітнішими. У цей час набагато складніше стримувати свої негативні, песимістичні настрої. Ось і сімейні проблеми!

Ще одним важливим чинником співіснування в шлюбі є сприйняття партнерами часу. Приблизно тричі на день настає зміна настрою та фізичних сил. І часто у членів подружжя вона не синхронізується. Вміння „підлаштуватися” одне до одного, не зашкоджуючи іншому, теж визначає сприятливість мікроклімату в родині.

Отже, ми виокремили найважливіші чинники, що впливають на психологічний клімат у родині. Але не варто забувати, що кожна родина індивідуальна, шляхи досягнення сприятливого психологічного клімату теж різні, однак завжди базуються на повазі, талантові поступатися та співчувати.

1.2 Подружня сумісність, як фактор стабільності шлюбу

Функціонування людини як живої істоти припускає реалізацію різних потреб. Деякі з них можуть бути задоволені самостійно дорослою людиною, деякі – тільки спільно з ким-небудь, а саме при створені сім’ї. Сім’я – це результат і творець цивілізації. Вона займає важливе місце в людському суспільстві. Протягом усієї історії подружня сумісність була запорукою стабільності в державі. Тому дана проблема є досить актуальною в наш час.

Широке коло питань пов‘язаних з проблемами сім’ї, формування шлюбно-сімейних стосунків та розгляд подружньої сумісності досліджували В.А. Семиченко [24], В.Н. Дружинін [9], М.М. Обозов [18].

Сім’я – найважливіше джерело соціального і економічного розвитку суспільства. Вона породжує головний суспільний скарб – людину. Через неї відбувається зміна поколінь людей, у ній здійснюється виховання, первинна соціалізація людини, досягнення нею громадянської зрілості. Вона слугує ефективним засобом для відновлення, підтримки духовних і фізичних сил людини, включення її в суспільне життя [5, 53]. В.І. Постовий визначає молоду сім’ю як „фазу або період у житті людини, яка характеризується відчутною зміною умов, духовного спілкування щонайменше двох людей, незалежно від їхнього віку, поєднання їхньої економічної взаємодії, що позначається на створенні матеріальної бази сім’ї, активному дітонародженні та освоєнні виховної функції” [5, 81].

Хороша сім’я створюється не за один день, а будується поступово. Багато душевних сил вкладається при підготовці до шлюбу і після його заключення. Виникають житлово-побутові труднощі, матеріальні, економічні, які можна подолати лише за умови міцних подружніх стосунків, підтримки, допомоги з боку держави. Сьогодні державою створено багато служб, які допомагають молодим сім’ям, підтримують їх у скрутний час. Проте кількість розлучень не зменшується, а навпаки збільшується. Чому?

Створення міцних відносин, що ґрунтуються на довірі, повазі один до одного, повинно виховуватися не на початку сімейного життя, а ще у батьківській сім’ї. Мова йде про виховання культури дошлюбних та подружніх взаємовідносин паралельно з вихованням старшого покоління – батьків молодих сімей. Для того, щоб побудувати будинок, потрібно все ретельно підготувати: купити частину землі, спроектувати будинок і лише потім закласти фундамент. Це ж саме стосується і створення щасливого шлюбу.

Часто люди говорять „Я хочу одружитися”, проте не замислюються над труднощами, з якими доведеться зіткнутися. Статистика свідчить, що майже п’ятдесят відсотків молодих сімей, які одружилися за останні п’ять років, розпалися. Аналіз причин цього явища досить складний, але одним з аспектів є сімейні конфлікти. Вони пов’язані з неправильним розумінням сутності шлюбу та сім’ї, з відсутністю кохання, з проблемами виховання та нездатністю зрозуміти дітей, збагатити їхній духовний світ. Від того наскільки молоді люди будуть сумісні, вступаючи в шлюб, залежить згуртованість сім’ї. При цьому сумісність однієї людини з іншою означає схожість ціннісних 103 орієнтацій, інтересів, поглядів на життя. Чоловік і дружина повинні розуміти один одного, іти на поступки.

Подружня сумісність багатопланова. Виділяють такі види подружньої сумісності: соціальну, психологічну, сексуальну, сімейно-побутову. Соціальна сумісність – особливий погляд людини на світ, ціннісні орієнтації. Вона полягає в розумінні сенсу життя, суспільній активності, відносинах до себе і до інших людей. Дуже важко витримати таку несумісність у шлюбі протягом усього життя. Психологічна сумісність полягає у взаємодії характерів, темпераментів, особистісно-вольових якостей подружньої пари. Саме від неї залежить емоційний настрій у сім’ї.

Гармонійність, відповідність потреб у інтимному спілкуванні обох сторін подружжя забезпечує сексуальна сумісність, яка формується на знаннях з анатомії і фізіології людини, на культурі і техніці статевого спілкування. Сімейно-побутова сумісність означає єдність поглядів на стиль життя, на призначення сім’ї, на сімейні ролі. Якщо партнери будуть мати схожі погляди на побутові питання, то у сім’ї завжди буде панувати комфорт і затишок [5, 72-75].

Різні види сумісності взаємопов’язані і доповнюють один одного. Тому у сімейних відносинах потрібно враховувати кожен аспект, щоб не порушувати злагоди, яка так важко здобувається.

Високий рівень подружньої сумісності значно збільшує вірогідність подружньої гармонії, але вирішальною все ж таки є загальна культура партнерів, яка полягає у толерантності, вмінні не розпускатися, контролювати і стримувати негативні емоції, у розумінні того, що добрі стосунки, а не порядок, затишок і смачна їжа є головною цінністю сімейного життя. При наявності такої культури подружня несумісність мало помічається і не псує подружніх стосунків, тоді, коли у неврівноважених, нестриманих, агресивних та грубих партнерів вона викликає постійні конфлікти. Учені радять, вступаючи до шлюбу, пам’ятайте, що це не дружній союз, який можна розірвати, коли того забажаєш. Це велика відповідальність і прив’язаність обох партнерів.

Розрив у сім’ї погано впливає на саме подружжя, їхніх дітей. Більшість розлучень відбувається у молодих сім’ях тому, що молоді люди легко можуть зруйнувати тільки що створене сімейне вогнище, вважаючи, що всі „серйозні” стосунки ще попереду. Вони найчастіше не готові до обмеження особистої свободи, не готові принести у жертву щось заради іншої людини, навіть коханої. Молодята з легкістю погоджуються на розлучення, не думаючи про те, що саме їхня сім’я могла бути тією сім’єю, у якій вони, за умови терпіння і розуміння, були б щасливі і могли б реалізувати свої можливості. Якщо ви хочете створити щасливу сім’ю, сповнену любові і турботи, радощів і затишку, то запам’ятайте, що сімейне життя – це праця розуму і серця, рук і нервів. Тому необхідно при створенні сім’ї серйозно віднестися до свої прав і обов’язків.

Отже, лише у сім’ях де є співпадання темпераментів, характерів, інтелекту, функціонально-рольових очікувань, ціннісно-орієнтаційної єдності, особистісна і соціальна зрілість подружжя можна говорити про подружню сумісність та стабільні шлюбно-сімейні відносини.

1.3 Рольові очікування подружжя як складова частина подружньої сумісності

Ґрунтуючись на фундаментальних положеннях розуміння особистості як активного суб’єкта діяльності і відносин зі світом, соціальні очікування розглядаються як прояв самосвідомості особистості, базовий психологічний механізм саморегуляції поведінки, а також як компонент соціальних цінностей і ціннісних орієнтацій особистості.

Соціальні очікування розглядаються багатьма дослідниками, як мотиваційний компонент особистості, як компонент комунікативної взаємодії, що відображає об’єктивну необхідність узгоджених дій; як вид соціальної оцінки і прояв особистісної рефлексії).

В теоріях атрибуції та міжособистісної перцепції підкреслюється провідна роль експектацій у процесі становлення і збереження взаєморозуміння. В теоріях рольової поведінки та теорії конвенціональності, соціальні очікування розглядаються як компонент соціальної ролі, як нормативні очікування, що виступають в ролі соціальних санкцій [33, 228].

Рольові очікування, в контексті даного дослідження — це компонент функціонально-рольової структури сім’ї. Рольова структура сім’ї забезпечує ефективне її функціонування й задоволення потреб усіх її членів за умов рольової узгодженості – несуперечливості сімейних ролей, які утворюють цілісну систему. Основними параметрами рольової структури сім’ї є характер керівництва, який визначає систему стосунків влади й підпорядкування, тобто, ієрархічну побудову сім’ї і розподіл ролей у відповідності з тими завданнями, які вирішує сім’я на певній стадії свого життєвого циклу.

Егалітаризація сім’ї, яка відбувається на сучасному етапі, призводить до необхідності по-новому подивитися на соціальні функції чоловіка й жінки в сім’ї. Сучасні труднощі функціонування сім’ї слід шукати у співвідношенні традиційних і егалітарних тенденцій розподілу сімейних ролей, особливостей сімейно-рольової взаємодії у сучасному подружжі.

Розподіл моделей сім’ї на традиційні й егалітарні зумовлений функціонально-рольовим розподілом у сім’ї, а також розподілом сфер влади й відповідальності. Для традиційної моделі сім’ї характерна сувора статеворольова диференціація сімейних ролей. У традиційній патріархальній сім’ї природним є верховенство чоловіка, яке виявляється в тому, що в його руках зосереджені економічні ресурси і прийняття основних рішень. Традиційна сім’я потребує від своїх членів підкорення й покірливості, а це в свою чергу може стати джерелом конфліктів і навіть початком розриву стосунків [33, 229].

Українська традиційність у сфері шлюбно-сімейних відносин дещо відрізняється від психології статевого, насамперед чоловічого шовінізму, історично притаманного іншим слов’янським народам. На думку багатьох вітчизняних дослідників, домінуючою гендерною рисою українців є пошана до жінки та її волі, партнерство статей, взаємна довіра і рівність. Специфічну роль у ментальності українців відіграє архетип Матері, що зумовлює особливе місце жінки у системі родинних стосунків.

Егалітарна модель сім’ї характеризується однаковим залученням шлюбних партнерів до реалізації сімейних ролей. Рольовий розподіл у даній моделі сім’ї відбувається насамперед виходячи з особистісних уподобань і на основі взаємної домовленості подружжя, а не на основі статеворольвої диференціації. Однак, саме свобода вибору егалітарної моделі дуже часто стає тим підводним каменем, на який наражається молодий “сімейний човен”. На думку Т.А.Гурко, труднощі у взаєморозумінні молодого подружжя зумовлені, насамперед, тим, що в сучасній сім’ї зразки поведінки чоловіка і дружини стають менш жорсткими [34, 211].

Аналіз традиційної й егалітарної моделі функціонально-рольового розподілу в сім’ї доводить, що не слід вести мову про однозначну перевагу однієї моделі над іншою, тим більше, що зміни характеру розподілу ролей у сім’ї в процесі сімейного циклу є природними і сприяють успішній адаптації сім’ї до нових життєвих ситуацій. Для успішного сімейного життя більш важливим є збіг уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі.

На думку вітчизняних та зарубіжних дослідників (П.П.Горностай, А.М.Обозов, М.М.Обозов, Ю.Н.Олейник) [17], [18], показником ефективної сімейно-рольової взаємодії подружжя є сімейно-рольова сумісність, як вид міжособистісної сумісності. На думку А.Н.Волкової та Т.М.Трапезнікової, сімейно-рольова сумісність подружжя передбачає узгодженість сімейних цінностей, узгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, загальну рольову адекватність шлюбних партнерів [7].

Теоретичний аналіз проблеми рольових очікувань подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, дав змогу виявити властивості функціонально-рольового розподілу, які за певних обставин обумовлюють конфліктогенність сімейного спілкування. Це суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання, що не задовольняють особистісних потреб членів сім’ї, рольова перевантаженість шлюбних партнерів (зокрема, жінки), невизначеність рольових очікувань подружжя, невідповідність сімейних ролей можливостям особистості, загальна ригідність і хаотичність функціонально-рольової структури сучасної сім’ї.

Вивчаючи задоволеність подружжя шлюбом, Ю.Є.Альошина та І.Ю.Борисов послуговуються у своєму дослідженні таким поняттям, як «статево-рольова диференціація», що є комплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так і ставлення до нього кожного з подружжя [2, 28].

Статево-рольова диференціація визначається на основі таких характеристик:

1. Уявлення подружжя про ролі чоловіка та жінки (статево-рольові установки);

2. Уявлення подружжя про розподіл ролей у сім’ї (приватні статево- рольові установки);

3. Рольова поведінка подружжя (реальний розподіл ролей);

4. Статева ідентичність (фемінність-маскулінність як характеристики кожного з подружжя). Чітка статево-рольова диференціація сприяє звуженню кола обов’язків кожного з партнерів, що дає змогу їм бути більшою мірою включеними в реалізацію завдань та функцій, які перед ними безпосередньо стоять.

Подібна диференціація дозволяє парі в цілому більш успішно вирішувати проблеми, справлятися з великою кількістю завдань, внаслідок чого підвищується задоволеність шлюбом. Водночас збереження жорсткої диференціації, коли необхідність у ній вже відпала (сім’я повністю адаптувалася до ситуації чи проблемність її зменшилася), навпаки, може призводити до зниження задоволеності шлюбом).

Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. М.М.Обозов та О.М.Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій [17, 148].

Функції сім’ї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сім’ї, всього устрою сім’ї. Багатьма авторами висловлюються міркування про велике значення й одночасно про тісний зв'язок один з одним параметрів, що характеризують розподіл і реалізацію подружніх ролей у сім’ї [5, 89]. Той факт, що вони пов'язані зі статтю подружжя, тобто з біологічними основами сім’ї, підкреслює їхню значимість і базовий характер, дозволяє розглядати їх як детермінанту багатьох внутрішньосімейних процесів.

Комплексний показник, що враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так і відношення до нього подружжя, одержав у літературі назву гендерно-рольової диференціації.

1.4 Суб’єктивні та об’єктивні показники якості шлюбу. Задоволеність шлюбом

Міцність та стабільність сімейних стосунків, а, значить, і факт задоволеності подружжя стосунками в сім’ї, фактично повністю залежить від соціально-економічних умов в суспільстві. Урбанізація, міграційні процеси, можливість швидкого переміщення як у межах країни, так і за її кордонами, майже повна анонімність особистісного життя людини у місті, радикальні і практично постійні зміни у виробництві внаслідок науково- технічного прогресу, вплив масової культури, агресивної реклами, послаблення дії на життя людини релігійних норм, кризові ситуації у розвитку суспільства, висока напруженість особистісного життя – все це не сприяє зміцненню сім'ї.

Багато молодих і не тільки молодих людей не витримують таких навантажень. Це призводить до різноманітних зривів, розладу сімейного життя, адюльтеру, розлучень. Але все сказане не заперечує високої цінності сім'ї, відсутності їй альтернатив, та її постійного сходження на більш високий рівень розвитку.

Проведений аналіз літературних джерел показує, що ще недостатньо розроблені питання, що мають безпосереднє відношення до якості сім’ї та шлюбу. Проведені в цьому напрямку дослідження в основному стосувалися вивчення окремих сторін якості шлюбу: стабільності й стійкості шлюбу, сумісності подружжя, ролі сім’ї в суспільстві й т.д. [22, 129]. Лише деякі автори зверталися до проблеми дослідження сімейних стосунків з погляду якості шлюбу, задоволеності шлюбом подружжя.

Досліджуючи різні підходи до інтерпретації поняття «задоволеність шлюбом», було виявлено, що в психологічній науці немає єдиної концепції понятійного апарату сімейної психології, а так само існують певні фактори, що впливають на задоволеність подружжя шлюбом. Вступаючи в шлюб, людина прагне збагатити, наповнити своє життя новим змістом. Люди сподіваються на те, що після того, як вони одружаться, їхнє життя стане краще й цікавіше. Ці сподівання лежать в основі майбутньої сім’ї. Коли сподівання починають танути, з'являється реальна загроза шлюбу.

У соціологічній науці існує наступна інтерпретація поняття задоволеності шлюбом, як характеристики «суб'єктивної оцінки кожним з подружжя характеру їхніх взаємин». Сім’я при цьому розглядається з погляду її власних динамічних змін, аналогічним процесам у малій групі. Часто вживаними синонімами терміну «задоволеність шлюбом» є «успішність шлюбу», «згуртованість сім’ї», «сумісність подружжя» тощо.

Стабільність шлюбу й задоволеність шлюбом є досить пов'язаними характеристиками, що відображають різні рівні відносин подружжя. Першим, найзагальнішим, є рівень стійкості шлюбу, тобто юридична збереженість шлюбу (відсутність розлучення). Другий рівень є рівень «пристосування в шлюбі», «адаптованості подружжя». Третій рівень є найбільш глибоким. Це рівень «успіху» або «успішності» шлюбу, що характеризується збігом ціннісних орієнтацій подружжя [22, 132].

Подружня задоволеність шлюбом є не що інше, як суб'єктивне сприйняття людьми крізь призму соціокультурних норм ефективності функціонування сім’ї в плані задоволення їхніх індивідуальних потреб. Так, в одному з досліджень були виділені три блоки факторів, що впливають на якість сімейних відносин: перший блок факторів пов'язаний з особистістю подружжя, їхнім походженням і сімейним вихованням, другий блок – пов'язаний з передісторією шлюбу й умовами його виникнення, третій блок – фактори, що проявляються в процесі спільного життя подружжя (характер внутрішньосімейних стосунків, організація побуту).

За результатами дослідження, серед факторів першого блоку несприятливо впливають на успішність шлюбу виховання в неповній родині, ранній вік вступу до шлюбу, а так само заперечення батьків подружжя проти виникнення даного шлюбу.

До числа факторів другого блоку, що негативно впливають на стабільність шлюбу, було віднесено короткочасність дошлюбного знайомства, а так само значну різницю у віці між одруженими.

Найбільш великою виявилася третя група факторів, що відображають специфіку стосунків у сім’ї подружжя, що розлучаються. Ці сім’ї характеризувалися несправедливим розподілом домашніх обов'язків, часто зустрічалася сексуальна дисгармонія, надмірне вживання алкоголю одним з членів подружжя. Окрім цього, загальний шлюбний потенціал складається з фізичного, матеріального, культурного, сексуального й психологічного факторів. Фізичний фактор має повністю інтуїтивний характер: незалежно від статевої ідентифікації, одна людина викликає в іншої людини абсолютну симпатію або антипатію. Ця індивідуальна й глибоко особистісна реакція визначається всім фізичним виглядом, тембром голосу, манерою поводження, мовою, мімікою, жестикуляцією, манерою одягатися властивим окремій людині.

Визначаючись на перших етапах спілкування, фізичний фактор відрізняється винятковою стійкістю. Матеріальний фактор визначається співвідношенням внеску партнера в загальний матеріальний статус сім’ї й відповідністю цього внеску очікуванням і вимогам іншого партнера. Культурний фактор визначається співвідношенням інтелектуально-культурних запитів подружжя. Виразність цього фактора досить мінлива на протязі життя навіть однієї пари.

Сексуальний фактор визначається відповідністю реальної програми інтимної близькості кожного з партнерів сексуальним очікуванням іншого. Цей фактор піддається багатьом впливам, у тому числі впливам віку й стану здоров'я, з якими він і повинен насамперед співвідноситися. Всі розглянуті вище фактори тісно пов’язані один з одним. І, все-таки, особливе положення займає психологічний фактор. Цей фактор – колектор, на якому фокусуються всі інші, і в той же час він визначає єдність і цілісність людської поведінки. У загальній структурі шлюбної взаємодії психологічний фактор має на увазі співвіднесення особистісних особливостей подружжя, насамперед їхніх характерів і рольових домагань [19, 20].

До числа факторів, що впливають на задоволеність шлюбом відносять наступні:

позитивне ставлення до партнера, що виражається в легкості спілкування, сексуальної, фізичної й інтелектуальної привабливості партнера, збіг ціннісних орієнтацій партнерів;

емоційна задоволеність відносинами з партнером: вираження любові з його боку, повага, взаємна допомога подружжя особистісному зростанню кожного, задоволеність тим, наскільки добре партнер виконує запропоновану соціально-емоційну роль, наскільки рівноправними є його відносини з партнером, наявність сексуальної задоволеності, любов до партнера, відповідність образу дружини образу ідеального чоловіка, відчуття подружжя себе єдиним цілим – подружньою парою;

параметри ефективності спілкування в подружній парі: глибина саморозкриття партнерів, точність невербальної комунікації, наявність у подружжя загальних символів, спільність очікувань, частота успішного спілкування в парі, подібність сприйняття подружніх ролей, взаєморозуміння й емпатія;

взаємодія, що поєднує такі фактори успішності шлюбу, як дружба подружжя, спільність їхньої діяльності, ефективність взаємодії, фізична близькість при взаємодії. Крім явища «задоволеності шлюбом» вчені виділяють таке поняття як «незадоволеність шлюбом» [15, 31-32].

Подружня незадоволеність є наслідком незадоволеності потреб, серед яких:

незадоволеність сексуальних потреб одного або обох членів подружжя;

незадоволеність потреби в цінності й значимості свого «я» (порушення почуття власної гідності з боку партнера, його зневажливе ставлення, образи, критика);

незадоволеність потреби одного або обох членів подружжя в позитивних емоціях (відчуження подружжя, емоційна холодність);

фінансові розбіжності подружжя (питання спільного бюджету, внеску кожного партнера в матеріальне забезпечення сім’ї);

незадоволеність потреби у взаємодопомозі, потребі в співробітництві, пов'язаної з розподілом обов'язків у родині;

різні потреби в проведенні відпочинку й дозвілля.

1.5 Методи діагностики подружніх взаємин

Необхідну інформацію, що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, психолог одержує за допомогою діагностичних опитувальників, що виявляють особливості спілкування й взаємин, якості особистості членів подружжя, способи проведення сімейного дозвілля, спільність інтересів і цінностей, а також дозволяють зрозуміти морально-психологічні основи подружніх взаємин.

Методи вивчення особливостей спілкування й взаємин у подружній парі визначають, що спілкування між людьми є основою сімейного благополуччя й включає дуже важливу функцію – допомога людині забезпечити особистий комфорт собі й своїм близьким.

Спілкування та взаємини подружжя в благополучних сім’ях характеризуються відкритістю, інтимністю, довірою один до одного, високим рівнем взаємної симпатії, конструктивністю, рефлексивністю, гнучким, демократичним характером розподілу ролей в родині, моральною й емоційною підтримкою. Особливості розподілу сімейних ролей, очікувань і домагань у шлюбі, сумісність подружньої пари досліджуються за допомогою спеціальних методик.

Опитувальник «Спілкування в сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) вимірюють рівень довіри спілкування в подружній парі, подібність у поглядах, спільність символів, взаєморозуміння подружжя, легкість спілкування. Методика «Рольові очікування й домагання в шлюбі» (Див. Додаток І.)виявляє уявлення подружжя про значимість у сімейному житті тих або інших ролей, а також про бажаний розподіл їх між чоловіком і дружиною.

Методика «Розподіл ролей у сім’ї » (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тієї або іншої ролі: відповідального за матеріальне забезпечення сім’ї, хазяїна (господарки) будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуального партнера.

Методи дослідження сімейного дозвілля, інтересів і цінностей визначають духовну взаємодію партнерів, їхню духовну сумісність, проявляються на соціокультурному рівні подружніх відносин. Це спільність ціннісних орієнтації, життєвих цілей, мотивації, соціального поводження, інтересів, потреб, а також спільність поглядів на проведення сімейного дозвілля. Відомо, що подібність інтересів, потреб, цінностей тощо є одним з факторів подружньої сумісності та стабільності шлюбу. Саме ці якості подружжя і допомагає визначити тест-опитуваник задоволеності шлюбом (В.В.Столін, Г.П.Бутенко, Т.Л.Романова) (Див. Додаток ІІ), призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності- незадоволеності, а також узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом у конкретній подружній парі.

Крім тестування в дослідженні подружньої пари можна використовувати опитування, бесіду, інтерв'ю. Метод опитування дозволяє виявити соціально-економічні й демографічні характеристики подружньої пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вік подружжя й різницю у віці, рід занять, кількість і вік дітей. Метод бесіди або інтерв'ю може бути використаний, якщо буде потреба у вивченні мікрооточення сім’ї. Цей фактор також має значення для стабілізації шлюбу й сім’ї в цілому. Крім того, необхідно знати, на якій стадії шлюбу перебуває пара, тому що для кожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, уклад і спосіб життя сім’ї.


Розділ 2. Організація, методика та результати дослідження рівня подружньої сумісності

2.1 Методика та організація дослідження

У дослідженні взяли участь 20 респондентів (10 пар). Емпіричне дослідження базується на вивченні таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії, умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків. Відповідно до завдань емпіричного дослідження було підібрано методики дослідження: опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова) (Див. Додаток І),опитувальник “Задоволеність шлюбом” (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко) (Див. Додаток ІІ), Методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ.)

Опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко)

Щоб дослідити особливості задоволеності шлюбом подружніх пар, що входять до вибірки, яка становить десять сімей, було визначено рівень задоволеності шлюбом за допомогою теста-опитувальника «Задоволеність шлюбом».

Даний тест призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари. Даний опитувальник може застосовуватись індивідуально в консультативній практиці та масово для з’ясування задоволеності шлюбом членів тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню з опитувальника відповідають три варіанти відповіді. Якщо обраний варіант відповіді досліджуваного збігається з наведеним у ключі, йому нараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний варіант, то він отримує 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеною в ключі – 0 балів. Після цього підраховується сумарний бал.

Високі бали свідчать про високу задоволеність шлюбом, при цьому за розподілом балів розрізняють такі сім’ї : – 0-16 балів - абсолютно неблагополучні; – 17-22 бали - неблагополучні; – 23-26 бали - скоріше неблагополучні; – 27-28 балів - перехідні; – 29-32 бали - скоріше благополучні; – 33-38 балів - благополучні; – 39-48 балів - абсолютно благополучні.

Опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова)

За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:

про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);

про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).

Приладдя. Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”.

Порядок роботи. Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією:

“Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним, але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”.

Розподіляючи картки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”.

Після виконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини у протоколі консультаційного дослідження

Опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї»

Опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити:

1) переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення;

2) позитивне або нейтральне відношення до дітей;

3) відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки;

4) орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.);

5) позитивне або негативне відношення до кохання;

6) орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки;

7) уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

Друга частина опитувальника містила інформацію про реальний розподіл ролей у родині в семи сферах. У цю частину були включені шкали, призначені для виявлення наступних характеристик сімейної взаємодії:

1) активність відстоювання своїх поглядів;

2) оцінка активності іншої людини у відстоюванні своїх поглядів;

3) рівень конфліктності сім’ї ;

4) конструктивність подружніх сварок;

5) особливості примирення після конфлікту;

6) рівень спілкування між людьми;

7) терпимість до подружньої автономії;

8) оцінка терпимості до автономії партнера.

Було виділено 14 параметрів, що відрізняють традиційні сім’ї від егалітарних і в такий спосіб характеризують ступінь традиційності сім’ї: орієнтація на обов’язок, а не на задоволення (1); ставлення до дітей як головної сімейної цінності (2); уявлення про необхідність спільних дій в будь-якій ситуації (3); традиційне уявлення про роль жінки на роботі та вдома (4); уявлення про те, що функції виховання дітей (5) і підтримки емоційного клімату в сім’ї (6) є переважно жіночими, а матеріальне забезпечення сім’ї (7) – чоловічий; можливість лише для чоловіка відстоювати свої погляди (8), а для дружини – підкорятися в ситуації розбіжності з ним (9); терпимість дружини до автономії чоловіка (10) і нетерпимість чоловіка до автономії дружини (11); традиційний розподіл ролей у сферах: виховання дітей (12), емоційний клімат (13), матеріальне забезпечення (14).

Параметри (1) – (7) характеризують установки подружжя, (8) – (14) відображають реальні відносини в сім’ї. По кожному з 14 параметрів кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї , що теоретично варіюється від 0 до 28.

Крім загального індексу, підраховувалися також 4 частки:

1) тільки по відповідях чоловіка;

2) тільки по відповідях дружини;

3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»;

4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини».

Для того, щоб досліджувані почувалися максимально комфортно, опитування проводився на території їхнього місця проживання, в час, який підходив досліджуваним, щоб не викликати незручності при опрацюванні завдань. Опитуванню передувала настановна бесіда, в ході якої, крім інших, висвітлювалася тема конфіденційності. Після прочитання інструкції члени подружжя відправлялися в різні кімнати для самостійної роботи, щоб уникнути обміну враженнями. Час роботи досліджуваних з опитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додаткові запитання, якщо було щось незрозуміле.

2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик

2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом

Для дослідження особливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які було розподілено в таблиці 2.1. за стажем подружнього життя, крім цього в даній таблиці подано додаткову інформацію про кожну сім’ю, для більш точної характеристики кожного подружжя.

Таблиця 2.1.

№ п.п. Кодове ім’я Вік Стать Стаж подружнього життя Діти
1 А.Б 23 жіноча 2 1
О.Б 25 чоловіча 2 1
2 О. Л-ка 21 жіноча 5 2
І. Л-кий 22 чоловіча 5 2
3 Н. Т-о 25 жіноча 0,5
Ф. Т-о 24 чоловіча 0,5
4 І. Я-ка 21 жіноча 1
М.Я-кий 27 чоловіча 1
5 Ю.Макс 18 жіноча 1 1
К. Макс 22 чоловіча 1 1
6 Ю.Лаг 20 жіноча 2
С.Лаг 21 чоловіча 2
7 Л.Т-ко 22 жіноча 1,5
Ю.Т-ко 22 чоловіча 1,5
8 Г. В-с 24 жіноча 2 1
В.В-с 26 чоловіча 2 1
9 І.К 21 жіноча 1 1
Р.К 23 чоловіча 1 1
10 О.Г-й 20 жіноча 0,5
А.Г-й 19 чоловіча 0,5

Після проведення методики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) подружжя були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростання та визначено до якого типу сім’ї можна віднести дане подружжя, оскільки за даним опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

№ п.п. Кодове ім’я Кількість балів Типи сімей
1 А.Б 19 неблагополучна сім’я
О.Б
2 Ю.Лаг 20 неблагополучна сім’я
С.Лаг
3 Г. В-с 33 благополучна сім’я
В.В-с
4 І. Я-ка 33 благополучна сім’я
М.Я-кий
5 І.К 34 благополучна сім’я
Р.К
6 О.Г-й 34 благополучна сім’я
А.Г-й
7 Л.Т-ко 35 благополучна сім’я
Ю.Т-ко
8 Ю.Макс 37 благополучна сім’я
К. Макс
9 Н. Т-о 37 благополучна сім’я
Ф. Т-о
10 О. Л-ка 44 абсолютно благополучна сім’я
І. Л-кий

Графічно ці данні можна зобразити наступним чином

Діаграма 2.1 Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки

Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

В даному випадку ми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім’ї, що ніяк не пов’язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім’я», тому що наразі в правовому полі вживаються інші терміни (а саме: сім’я, що опинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термін не пов'язаний з нашим дослідженням.

Благополучна сім’я характеризується позитивним впливом на формування особистості дітей в сім’ї, емоційним комфортом в сім’ї, в такій сім’ї існують взаєморозуміння, високий рівень координації.

В такій сім’ї існують взаєморозуміння, взаємна повага між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.

Саме такими сім’ями є більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певними показниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використання методик.

Абсолютно благополучною сім’єю з даної вибірки є сім’я з досить великим стажем подружнього життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. До неблагополучних сімей відносяться сім’ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості з тих чи інших причин.

В результаті цього в таких сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу відносяться сім’ї, в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; зовні благополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки у створенні емоційно-стабільної сім’ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім’ї.

Неблагополучними сім’ями з даної вибірки є сім’ї, в яких один або два члени подружжя є безробітними, перебувають в повторному шлюбі або є багатодітними.

2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї

Наступний опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення в сім’ї; позитивне або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

По кожному з параметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.

Після цього було вирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки по відповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини» За результатами даного опитувальника ми отримали наступні показники ГРД, що представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

№ п.п. Кодове ім’я Загальний індекс ГРД Індекс ГРД дружини/чоловіка Шкала установок Шкала реальних відносин
1 А.Б 14 балів 6 8 6
О.Б 8
2 Ю.Лаг 15 балів 7 10 6
С.Лаг 8
3 Г. В-с 12 балів 7 9 8
В.В-с 5
4 І. Я-ка 15 балів 7 8 7
М.Я-кий 8
5 І.К 17 балів 9 9 8
Р.К 8
6 О.Г-й 13 балів 6 9 5
А.Г-й 7
7 Л.Т-ко 15 балів 8 8 6
Ю.Т-ко 7
8 Ю.Макс 17 балів 9 8 6
К. Макс 8
9 Н. Т-о 14 балів 7 6 7
Ф. Т-о 7
10 О. Л-ка 18 балів 9 10 8
І. Л-кий 8

Для підтвердження правильного вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницьку стратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отримані за різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності шлюбом (КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, що дав можливість зробити висновок про надійність і валідність обраних методик для даної досліджуваної вибірки. Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,69 і зв'язок не випадковий, а рівень статистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність шлюбом позитивно зв'язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже по всім індексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв'язок не досягає рівня значимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повної картини змін подружніх відносин відзначимо також, що зв'язок показників задоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена, рівний в кожній із досліджуваних сімей.

Спеціалізація (традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню вартих уваги завдань і тому повинна бути «вигідна» сім’ї й позитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом.


2.2.3 Дослідження р ольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом

Отримані результати 10 подружніх пар, після застосування опитувальника “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілити наступим чином.

Таблиця 2.4.

Сімейні цінності Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10
Інтимно-сексуальна сфера Ч 8 9 6 7 5 9 7 6 6 7
Ж 4 3 6 6 7 7 5 6 7 6
Сфера особистісної ідентифікації Ч 4 4 4 5 7 9 6 6 7 5
Ж 2 3 5 6 8 8 7 7 5 6
Господарсько-побутова сфера Ч 8 7 6 5 6 7 5 6 8 5
Ж 4 3 3 4 4 7 6 6 5 5
Батьківсько-виховна сфера Ч 4 8 6 7 7 7 6 8 8 7
Ж 8 4 5 9 6 7 7 7 8 8
Сфера соціальної активності Ч 3 7 8 6 5 4 6 8 7 7
Ж 6 5 6 5 6 8 8 7 6 6
Емоційно-терапевтична Ч 5 3 8 6 6 6 7 7 7 8
сфера Ж 8 4 5 8 7 6 6 8 8 7
Сфера зовнішньої привабливості Ч 7 7 6 8 4 3 5 5 7 5
Ж 6 2 5 5 8 9 8 7 6 4

Нумерація пар відповідає нумерації згідно дослідження про задоволеність шлюбом (див. таблицю 2.2).

В подружній парі спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою сферами і сферою соціальної активності подружжя.

Виявлено взаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.

Виявлено взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів.

Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Опираючись на отримані дані можна констатувати, що пари під номером 1 і 2 не співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в господарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальної активності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу — тут вочевидь низькі показники значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

Подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім’ї, спостерігається відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх очікувань та рольових функції у сім’ї.

Пара під номером 10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.

Співставивши результати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає на загальний психологічний клімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).

Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях та домаганнях — виявили стабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації у сім’ї.

Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв’язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім’ї.

Таким чином, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів на сімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеності у шлюбі.

На підставі виявленого взаємозв’язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейного благополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих складових сімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї.

Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.


Висновки

Сім’я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни.

Життя більшості людей певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньо впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.

Сім’я – це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв’язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.

Однією з найважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.

Проаналізувавши причини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.

Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім’ї.

В умовах сучасної неклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.

Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі.

З метою вивчення соціально-психологічної сумісності подружжя нами було проведено дослідження, у якому прийняло участь 10 пар молодих сімей.

За результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.


Список використаної літератури

1. Августинавиюте А. Исследования и совместимость в семье // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). – М., 1981. – С. 76 – 77.

2. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. – 1989. – №2.

3. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубровская Е.М. Социально- психологические методы исследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психологии. Изд-во МГУ, 1987. – 120 с.

4. Андреева Т. В. Семейная психология. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005. – 244 с.

5. Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій / МАУП. – К., 2001.

6. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. –2000. –№2.

7. Волкова А. Н., Трапезникова Г. М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопр. психологии. — 1985. — № 5. — С. 110– 116.

8. Гребенников И. В. Основы семейной жизни - М.: Просвещение, 1991. – С. 24 – 26.

9. Дружинин В.Н. Психология семьи. – М.: КСП, 1996. – 160 с.

10. Кісарчук 3.Г., Єрмусевич О.І. Психологічна допомога сім'ї. Книга 1. Навчальний посібник (у 3 книгах). – К.: Главник, 2006. – 128 с. – (серія «Психол. інструментарій»). 1

11. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

12. Ковалев С. В. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.

13. Коннер Р.Ф., Зырянова Ю.И., Каленский М.И., Дроздовский Ю.В. Стратегический подход к семейной психотерапии. Новокузнецк, 1998. —62 с.

14. Кравець В. П. Психологія сімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практична психологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. – С. 105 – 121.

15. Левицкий В.Н. Психология семейных отношений. Рекомендации и тесты. – К., 1991. – 67 с.

16. Левкович В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Психол. журн. — 1985. — Т. 6. — № 3. — С. 127–137.

17. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. — 1982. — № 3. — С. 147–151.

18. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака.— В сб.: Семья и личность. Тезисы докладов Всесоюзной конференции в г. Гродно 28—30 сентября 1981 г. М., 1981, с. 44—49.

19. Психологічна допомога сім’ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. — К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1998. — С. 15–20.

20. Психологія сім’ї: Курс лекцій. – К.: НАУМ, 2001. – 208 с.

21. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. — З-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 560 с.

22. Райгородский Д.Я. Психология семьи. – Самара: Издательский дом Бахрам; М, 2002.

23. Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. – М., «Мысль», 1974.

24. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Веселка, 1998. – 214 с.

25. Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування:Навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. — К.: Веселка, 1998.

26. Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М.: Педагогика, 1989.

27. Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.

28. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. – М., 1987. – 210 с.

29. Торохтий В. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. — 1996. — № 4. — С. 20–30; 1997. — № 9. — С. 28–41; 1998. — № 3. — С. 30–49.

30. Трапезникова Т.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок в супружеской паре // Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - С.486-497.

31. Трапезникова Т.М. Психологические аспекты семейных отношений // Вестник СПб. ун-та. Философия. Политология. Социология. Психология. Право. - 1992. - Вып.2 (№13). - С.106-111.

32. Федотова Н. Ф. Некоторые вопросы межличностного познания в семье.— В кн.: Психология межличностного познания / Под ред. А. А. Бодалева. М., 1981.— 222 с.

33. Хлопоніна Н.Є. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім’ї //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). – Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.228-234.

34. Хлопоніна Н.Є. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. - №3(11) 2005. – С.209-215.

35. Хлопоніна Н.Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. – К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. – 228 с. – С.132-137.

36. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.

37. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер, 1999.


Додаток

І. Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової

За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:·

про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);

про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).

Приладдя.

Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”,“Це не зовсім так”, “Це неправильно”.

Порядок роботи.

Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією: “Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним,але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”. Розподіляючи картки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”. Після виконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини у протоколі консультаційного дослідження (див. форму 1).

Форма 1

Консультаційне дослідження сімейних цінностей

ПРОТОКОЛ

Прізвище, ім’я, по батькові _______________________________

Вік _____________________________

Сімейний стаж _____________________

Кількість дітей ____________________

Дата проведення заняття____________

Шкала сімейних цінностей Номер картки Оцінка балів Номер картки Оцінка балів Загальний показник балів
1 2 3 4 5 6
1. Інтимно-сексуальна 1
2
3
∑=
2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером 4
5
6
∑=
3. Господарсько-побутова 7 22
8 23
9 24
∑= ∑=
4. Батьківсько-виховна 10 25
11 26
12 27
∑= ∑=
5. Соціальна активність 13 28
14 29
15 30
∑= ∑=

6. Емоційно-психотерапевтична

16 31
17 32
18 33
∑= ∑=
7. Зовнішня привабливість 19 34
20 35
21 36
∑= ∑=

Інструкція.

Варіант відповіді “Цілком згодний” оцінюється у 3 бали,

“Загалом це правильно” — 2 бали, “Це не зовсім так” — 1 бал, “Це неправильно” — 0 балів. У протоколі консультант підсумовує бали за кожним показником ШСЦ. За двома першими показниками одержані результати будуть підсумковими. Їх переносять в останню графу протоколу. Підсумкові бали інших показників обчислюють як напівсуму балів за підшкалами “Рольові очікування” і “Рольові домагання”.

Інтерпретація шкали сімейних цінностей.

1. Значущість сексуальних стосунків у шлюбі. Високі оцінки (7–9 балів) означають, що чоловік (дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою подружнього щастя; ставлення до дружини (чоловіка) істотно залежить від оцінки її (його) як сексуального партнера. Низькі оцінки (менш як 3 бали) інтерпретуються як недооцінка сексуальних стосунків у шлюбі.

2. Установка чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером: очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способів проведення дозвілля. Низькі оцінки (менш як 3 бали) припускають установку на особисту автономію.

3. Установка чоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім’ї.

Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь очікування від партнера активного вирішення побутових питань. Чим вищі оцінки за цією підшкалою, тим більше вимог висуває чоловік (дружина) до участі іншого в організації побуту і більше значення мають господарсько-побутові вміння і навички партнера.

Підшкала “Рольові домагання” відбиває установки на власну активну участь у веденні домашнього господарства. Загальна оцінка цієї шкали є оцінкою чоловіком (дружиною) значущості побутової організації сім’ї

4. Ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов’язків. Підшкала “Рольові очікування” відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Підшкала “Рольові

домагання” відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов’язки

щодо виховання дітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значення має для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона) вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім’ї.

5. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що у шлюбного партнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активну суспільну роль. Підшкала “Рольові домагання” ілюструє вираженість власних професійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) позасімейних інтересів, що становлять основні цінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя.

6. Установка чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім’ї в питаннях корекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки, створення “психотерапевтичної атмосфери”. Підшкала “Рольові домагання” ілюструє прагнення чоловіка (дружини) бути сімейним “психотерапевтом”. Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

7. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідність стандартам, моді. Підшкала “Рольові очікування” відбиває бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера

Підшкала “Рольові домагання” ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно і красиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини (чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду.

Обробка й аналіз результатів. Передбачає три етапи.

1. Аналіз індивідуальних показників шкали сімейних цінностей, рольових очікувань і рольових домагань чоловіка (дружини), що відбувається на основі підрахунку балів у протоколі консультаційного дослідження. У результаті консультант одержує такі дані: уявлення чоловіка (дружини) про ієрархію сімейних цінностей. Чим вищий бал за шкалою сімейних цінностей, тим більш значущою для чоловіка (дружини) є ця сфера життєдіяльності сім’ї;

Методика “Рольові очікування і домагання у шлюбі”

Жіночий варіант

1. Настрій і самопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.

2. Щастя у шлюбі залежить від сексуальної гармонії подружжя.

3. Сексуальні стосунки — головне у відносинах чоловіка і дружини.

4. Головне у шлюбі, щоб чоловік і дружина мали багато спільних інтересів.

5. Чоловік — це друг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.

6. Чоловік — це насамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.

7. Найголовніша турбота чоловіка — забезпечити матеріальний добробут і побутовий комфорт сім’ї.

8. Чоловік має виконувати хатню роботу нарівні з дружиною.

9. Чоловік повинен уміти обслуговувати себе, а не чекати, що дружина візьме на себе всі турботи про нього.

10. Чоловік має ходити коло дітей не менше, ніж дружина.

11. Я хотіла б, щоб мій чоловік любив дітей.

12. Про чоловіка я роблю висновок, зважаючи на те, добрий чи поганий він батько.

13. Мені подобаються енергійні, ділові чоловіки.

14. Я дуже ціную чоловіків, які серйозно захоплені своєю справою.

15. Для мене дуже важливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості мого чоловіка.

16. Чоловік повинен уміти створювати в сім’ї теплу, довірчу атмосферу.

17. Для мене головне, щоб мій чоловік добре розумів мене і сприймав такою, яка я є.

18. Чоловік — це насамперед друг, що уважно і турботливо ставиться до моїх переживань, настрою, стану.

19. Мені подобається, коли мій чоловік красиво і модно вдягнений.

20. Мені подобаються показні, високорослі чоловіки.

21. Чоловік має виглядати так, щоб на нього було приємно подивитися.

22. Найважливіша турбота жінки — щоб у сім’ї всі були доглянуті.

23. Я завжди знаю, що потрібно купити для моєї сім’ї.

24. Я збираю корисні поради господарці: як готувати смачні страви, консервувати овочі, фрукти.

25. Головну роль у вихованні дитини завжди відіграє мати.

26. Я не боюся труднощів, пов’язаних з народженням і вихованням дитини.

27. Я люблю дітей і із задоволенням займаюся з ними.

28. Я прагну посісти гідне місце в житті.

29. Я хочу стати фахівцем.

30. Я пишаюся, коли мені доручають важку і відповідальну роботу.

31. Близькі друзі часто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.

32. Оточуючі часто звертаються до мене зі своїми бідами.

33. Я завжди щиро і зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.

34. Мій настрій багато в чому залежить від того, як я виглядаю.

35. Я люблю красиво одягатись, носити прикраси, користуватись косметикою.

36. Я надаю великого значення своєму зовнішньому вигляду.

Чоловічий варіант

1. Настрій і самопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.

2. Щастя у шлюбі залежить від сексуальної гармонії подружжя.

3. Сексуальні стосунки — головне у відносинах чоловіка і дружини.

4. Головне у шлюбі, щоб у чоловіка і дружини було багато спільних інтересів.

5. Дружина — це друг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.

6. Дружина — це насамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.

7. Найголовніша турбота дружини — годувати і доглядати всіх у сім’ї.

8. Жінка може впасти в моїх очах, якщо вона добра господиня.

9. Жінка може пишатися собою, якщо вона хороша господиня.

10. Я хотів би, щоб моя дружина любила дітей.

11. Жінка, яка вважає за обтяжливе бути матір’ю, є неповноцінною.

12. Для мене головне в жінці, щоб вона була доброю матір’ю моїм дітям.

13. Мені подобаються ділові й енергійні жінки.

14. Я дуже ціную жінок, які серйозно захоплені своєю справою.

15. Для мене дуже важливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості моєї дружини.

16. Дружина повинна насамперед створювати і підтримувати теплу, довірчу атмосферу в сім’ї.

17. Для мене головне, щоб моя дружина добре розуміла мене і сприймала таким, який я є.

18. Дружина — це насамперед друг, який уважно і турботливо ставиться до моїх переживань, настрою, стану.

19. Мені дуже подобається, коли моя дружина красиво і модно вдягнена.

20. Я дуже ціную жінок, що вміють красиво вдягатися.

21. Жінка має виглядати так, щоб на неї звертали увагу.

22. Я завжди знаю, що потрібно купити для моєї сім’ї.

23. Я люблю господарювати.

24. Я можу робити ремонт квартири, лагодити побутову техніку

25. Діти люблять грати зі мною, охоче спілкуються.

26. Я дуже люблю дітей і вмію з ними займатися.

27. Я брав би активну участь у вихованні своєї дитини, навіть якби ми з дружиною вирішили розлучитися.

28. Я прагну посісти гідне місце в житті.

29. Я хочу стати фахівцем.

30. Я пишаюся, коли мені доручають важку і відповідальну роботу.

31. Близькі і друзі часто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.

32. Оточуючі часто звертаються до мене зі своїми бідами.

33. Я завжди щиро і зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.

34. Мій настрій багато в чому залежить від того, як я виглядаю.

35. Я намагаюся вдягати те, що мені личить.

36. Я прискіпливо ставлюсь до крою костюма, фасону сорочок, кольору краватки

ІІ. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)

Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній практиці і масово для з’ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді.

Інструкція опитуваному.

Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу “важко сказати”, “важко відповісти”.

Текст опитувальника

1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:

а) правильно

б) важко сказати;

в) неправильно.

2. Ваші подружні відносини приносять вам:

а) скоріше занепокоєння і страждання;

б) важко відповісти;

в) скоріше радість і задоволення.

3. Родичі і друзі оцінюють ваш шлюб:

а) як удалий;

б) щось середнє;

в) невдалий.

4. Якби ви могли, то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):

а) багато чого;

б) важко сказати;

в) нічого.

5. Одна з проблем сучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальні стосунки:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

6. Коли ви порівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вам здається, що ви:

а) більш нещасливі, ніж інші;

б) важко сказати;

в) щасливіші від інших.

7. Життя без сім’ї, близької людини — надто дорога ціна за цілковиту свободу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

8. Ви вважаєте, що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

9. Сподівання більшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

10. Тільки безліч різних обставин заважає подумати вам про розлучення:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно

11. Якби повернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

б) важко сказати;

в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).

12. Ви пишаєтеся, що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

13. На жаль, недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:

а) у характері вашого чоловіка (дружини);

б) важко сказати;

в) скоріше у нас обох.

15. Почуття, з якими ви одружувалися:

а) підсилилися;

б) важко сказати;

в) ослабли.

16. Шлюб знижує творчі можливості людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

17. Можна сказати, що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:

а) так;

б) важко сказати;

а) ні.

18. На жаль, у вашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

19. Вам здається, що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречно жартує:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

20. Життя в сім’ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

22. Помиляються ті, хто вважає, що саме в сім’ї людина найменше може розраховувати на повагу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

23. Як правило, товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

24. Щиро кажучи, у вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

Ключ

1в, 2в, 3а, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.

Порядок підрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) — 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі — 0 балів. Потім підраховують сумарний бал. Можливий діапазон тестового бала — від 0 до 48. Високий бал свідчить про задоволеність шлюбом. При цьому за розподілом балів розрізняють такі сім’ї: 0–16 — абсолютно неблагополучні; 17–22 — неблагополучні; 23–26 — скоріше неблагополучні; 27–28 — перехідні; 29–32 — скоріше благополучні; 33–38 — благополучні; 39–48 — абсолютно благополучні

ІІІ. Методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська)

Бланк методики

ПІП (код)_____________________ Вік ________Стать_______

Дата дослідження________________________________________

Місце роботи (навчання)_____________________________________

Інструкція

Просимо Вас відповісти на пропоновані нижче питання, які стосуються деяких моментів організації Вашого сімейного життя. Всі Ваші відповіді зберігаються в таємниці.

Для кожного питання пропонується набір варіантів відповідей; виберіть, будь ласка, ту відповідь, що у більшій мірі відповідає Вашій точці зору, і на відповідному листку відзначте його хрестиком напроти відповідного питання.

Текст опитувальника розподілу ролей у сім’ї

1. Від кого з вас залежать інтереси й захоплення сім’ї?

А. В основному це залежить від чоловіка.

Б. Це більшою мірою залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

В. Це більшою мірою залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. В основному це залежить від дружини.

2. Від кого з вас більшою мірою залежить настрій у сім’ї?

А. В основному настрій залежить від дружини.

Б. Більшою мірою настрій залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

В. Більшою мірою настрій залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

Г. В основному настрій залежить від чоловіка.

3. Якщо виникне необхідність, хто з вас у першу чергу знайде, де можна зайняти велику суму грошей?

A. Це зробить дружина.

Б. У першу чергу це зробить дружина, але й чоловік теж.

B. У першу чергу це зробить чоловік, але й дружина теж.

Г. Це зробить чоловік.

4. Хто у вашій сім’ї частіше запрошує в дім гостей?

A. Частіше запрошує чоловік.

Б. Зазвичай запрошує чоловік, але й дружина теж.

B. Зазвичай запрошує дружина, але й чоловік теж.

М. Частіше запрошує дружина.

5. Кого в сім’ї більше турбує затишок і зручність вашої квартири?

A. В основному чоловіка.

Б. Більшою мірою чоловіка, але й дружину теж.

B. Більшою мірою дружину, але й чоловіка теж.

Г. В основному дружину.

6. Хто з вас частіше першим цілує й обіймає іншого?

A. Зазвичай це робить чоловік.

Б. Зазвичай це робить чоловік, але й дружина теж.

B. Зазвичай це робить дружина, але й чоловік теж.

М. Зазвичай це робить дружина.

7. Хто у вашій сім’ї вирішує, які газети й журнали виписувати?

А. Зазвичай вирішує дружина.

Б. Більшою мірою це залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

В. Більшою мірою це залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

Г. Зазвичай вирішує чоловік.

8. Із чиєї ініціативи ви частіше ходите в кіно, у театр?

A. З ініціативи чоловіка.

Б. В основному з ініціативи чоловіка, але буває, що й дружини.

B. В основному з ініціативи дружини, але буває, що й чоловіка.

Г. З ініціативи дружини.

9. Хто у вашій сім’ї грає з маленькими дітьми?

A. В основному дружина.

Б. Частіше дружина, але й чоловік теж.

B. Частіше чоловік, але й дружина теж.

Г. В основному чоловік.

10. Від кого у вашій родині залежить взаємна задоволеність інтимними відносинами?

A. В основному це залежить від чоловіка.

Б. Більшою мірою це залежить від чоловіка, але й від дружини теж.

B. Більшою мірою це залежить від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. В основному це залежить від дружини.

11. Майже всі подружні пари час від часу зазнають труднощів в інтимних відносинах; як ви вважаєте, від кого це може залежати у вашій сім’ї (вільно або мимоволі) більшою мірою?

А. Частіше від чоловіка.

Б. Зазвичай від чоловіка, але й від дружини теж.

В. Зазвичай від дружини, але й від чоловіка теж.

Г. Частіше від дружини.

12. Чиї життєві принципи й правила (відношення до неправди, обов'язковість виконання обіцянок, неможливість запізнень й ін.) є визначальними у вашій родині!

A. Життєві принципи дружини.

Б. Як правило, дружини, але в деяких випадках і чоловіка.

B. Як правило, чоловіка, але в деяких випадках і дружини.

Г. Життєві принципи чоловіка.

13. Хто у вашій родині стежить за поведінкою маленьких дітей!

A. В основному це робить дружина.

Б. Частіше це робить дружина, а іноді й чоловік.

B. Частіше це робить чоловік, а іноді й дружина.

Г. В основному це робить чоловік.

14. Хто у вашій сім’ї ходить із дитиною в кіно, театр, на прогулянки й ін.?

A. В основному це робить чоловік.

Б. Частіше це робить чоловік, але й дружина теж.

B. Частіше це робить дружина, але й чоловік теж.

Г. В основному це робить дружина.

15. Хто у вашій сім’ї більшою мірою звертає увагу на самопочуття іншого?

A. Чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, але й дружина теж.

B. Більшою мірою дружина, але й чоловік теж.

Г. Дружина.

16. Уявіть собі таку ситуацію: в обох з вас з'явилася можливість перемінити роботу на більш високо оплачувану, але менш цікаву. Хто це зробить у першу чергу?

A. Це зробить дружина.

Б. Скоріше дружина, ніж чоловік.

B. Скоріше чоловік, ніж дружина.

Г. Це зробить чоловік.

17. Хто у вашій сім’ї займається повсякденними покупками?

A. В основному чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, але й дружина теж.

B. Більшою мірою дружина, але й чоловік теж.

Г. В основному дружина.

18. Хто у вашій сім’ї має більше підстав ображатися на байдужість, черствість, безтактність іншого?

A. Чоловік.

Б. Більшою мірою чоловік, ніж дружина.

B. Більшою мірою дружина, ніж чоловік.

Г. Дружина.

19. Якщо у вашій сім’ї виникнуть грошові труднощі, то хто – чоловік, чи жінка, займеться пошуками додаткового заробітку?

А. Це зробить чоловік.

Б. У першу чергу це зробить чоловік, але й дружина прийме в цьому участь.

В. У першу чергу це зробить дружина, але й чоловік прийме в цьому участь.

Г. Це зробить дружина.

20. Хто у вашій сім’ї планує, як і де провести відпустку

A. В основному дружина.

Б. Частіше дружина, але й чоловік бере участь.

B. Частіше чоловік, але й дружина бере участь.

Г. В основному чоловік.

21. Хто у вашій сім’ї викликає представників різних ремонтних служб і веде з ними переговори!

A. В основному це робить дружина.

Б. Частіше це робить дружина, але іноді й чоловік.

B. Частіше це робить чоловік, але іноді й дружина.

Г. Зазичай це робить чоловік.

Спасибі за участь

Інтерпретація результатів методики

Обробка результатів зводиться до підрахунку, у якому ступінь тієї або іншої ролі реалізується чоловіком (або дружиною).

Нижче приводиться «ключ» методики (тобто розподіл питань по конкретних сімейних ролях).

Індекси по кожній сфері підраховуються як середнє арифметичне трьох питань.

У питаннях 1, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 15, 17, 18, 19 першому варіанту відповіді (А) приписується 1 бал, другому (Б) - 2 бали, третьому (В) - 3 бали, четвертому (Г) - 4 бали. В інших питаннях значення приписуються у зворотному порядку, тобто в питаннях 2, 3, 7, 9, 12, 13, 16, 20, 21 ( А = 4 бали, Б = 3 бали, В = 2 бали, Г = 1 бал).

Підрахунок по сферах (з першої по сьому) ведеться в такий спосіб (у дужках - номера питань, на їхнє місце треба вписати кількість отриманих по даному питанню балів):

1) (9 + 13 + 14) : 3 =

2) (2 + 15 + 18) : 3 =

3) (19 + 3 + 16) : 3 =

4) (20 + 8 + 4) : 3 =

5) (17 +5+ 21) : 3 =

6) (10 + 6+ 11) : 3 =

7) (1 + 7 + 12) : 3 =

Чим вище бал, тим більшою мірою дана роль в опитуваній сім’ї реалізується дружиною, чим нижче - тим більше реалізується чоловіком. Якщо величина близька до серединного значення, то дану роль обоє реалізують приблизно рівною мірою.

Найбільш повна інформація може бути отримана, якщо в опитуванні беруть участь обидва члени подружжя, тоді представляється можливість не тільки з'ясувати думку кожного з них про розподіл ролей у сім’ї, але й зіставити їхні відповіді на пропоновані питання.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:33:18 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:32:26 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом
Психологічна готовність до шлюбу
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАЇНА" ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: Психологічна готовність до шлюбу Мошко Жанна ...
Шлюб, таким чином, був одночасно й економічною угодою, визначеним контрактом між чоловіком і дружиною.
Чим вище отриманий бал, тим у більшому ступені дана роль у родині повинна реалізовуватися дружиною, чим нижче - чоловіком.
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: дипломная работа Просмотров: 10044 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4.7 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по Госам МСХА
... Она состоит из общих основ эк теории, микрои макроэкономики и интерэкономики (мировой экономики). В общ осн эк теории дается: хар-ка понятия общества ...
Осня цель СП - созд-е потенциала для выжив-я пред-я в усл-ях динамично измен-ся внеш и внут среды, порождающей неопр-сть перспективы.
Эт-пы СП: опре-е миссии пред-я; формул-е целей и задач функ-ния пред-я; ан и оц внеш среды; ан и оц внутрен структуры пред-я; разраб-ка и ан стратегич альтернатив; выбор стратегии ...
Раздел: Остальные рефераты
Тип: реферат Просмотров: 2892 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 4 человек Средний балл: 3.3 Оценка: неизвестно     Скачать
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
Соц-я эф-сть -соот-вие рез-тов хоз-й д-сти соц-м целям общ-ва.
Инв-й климат - обобщ-я хар-ка сов-сти соц-х, эк-х, организац-х, правовых, полит-х предпосылок, предопределяющих привлекательность инвестировать ту или иную хоз-ю с-му.
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1654 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Психология как научная дисциплина
1. Понятие о личности. Теории личности в зарубежной психологии Личность - индивид как субъект социальных отношений и сознательной деятельности ...
Этические пр-пы: компетентность, порядочность, проф-я и научная ответ-сть, уважение к правам ч-ка, соц. ответ-ть, забота о благополучии других.
... общения и взаимодействия людей - в частности, роль общения в системе отношений общественных и межличностных; 2) П. групп, изучающую псих-е харак-ки соц. групп - больших и малых; 3) ...
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: шпаргалка Просмотров: 2561 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Особливості говіркового мовлення Житомирської області
ЗМІСТ ВСТУП ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя ЧАСТИНА 2. Репрезентативні ...
jа з хвéрми iдoу // так кaжoут' сп"івaла шчoо кoудu // вaн'ка завoóдит' / а вoонá / кaжoут' / вивoóдит' // пoотoóм приiшлu ў хaтoу / с'iли ў хaт'і// сп"івajеім // jа тoоб"i скажoy ...
накривaў ц'oóгoо // шoоб уже jaк дoóшч / шчoоб вoонoó́ зб"ігaлoо пoо jідн'ii сoолoóм"і́ тoудu / ўже вoонoó́ на́ хaтoу не́ б"іжuт' // так ушивaли // ушuли ўс'oу хaтoу // верхa ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: отчет по практике Просмотров: 2670 Комментариев: 1 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Билеты по философии (кандидатский минимум)
1. Античная философия, ее генезис, основные проблемы, концепции и понятия (Космос, Природа, Логос, Эйдос, Душа и т.д.) Др. гр.ф (дгф) возникла в ...
Ценность может рассматриваться как предмет, удовлет ту или иную потребность, как идеал, как соц норма, положительная как значимость чего-либо для ч-ка или группы.
Если сначала природа воспринималась как господин, в новое время как слуга, то теперь она должна стать партнером ч-ка.
Раздел: Рефераты по философии
Тип: реферат Просмотров: 4032 Комментариев: 8 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4.3 Оценка: неизвестно     Скачать
Социальная работа как знание, деятельность и специальность
1. С.р. как знание, деят-ть и специальность. 27 октябряподдержки соц. работни_ 2000г. Президент РФ В. В. Путин издал Указ (№ 1796) об установлении нов ...
Мед-ая модель (индивид-ая соц-ая р-а) - взаимод-ие соц-го р-ка с клиентом: сбор фактов; соц-ый диагноз; соц-ая терапия: (непосредственный метод лечения, косвенный метод лечения ...
СР- это общ-ая деят-сть, напр-ая на сохранение соц-го мира в конкр. общ-ве, в конкр. время ( вкл. и соц пом. детям, увечным; и соц. защита; соц.реаб-я).
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: шпаргалка Просмотров: 2808 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпаргалки к госэкзаменам по Банковсому Делу
Банковская система РФ. (2) БС - форма орг-ции ф-нирования в стране специализированных кред. уч-ий, сложивш. исторически закреплена законами. Понятие ...
... расшир-я произв-ва 3) экономия издержек обращения (использ-е кр-тов, кред. инструментов ведет к ускор. оборота кап-ла, увелич-ся произв-сть его использ-я, ускор. безналич. оборот) ...
В результате перераспределения образуются вторичные или производственные доходы, получаемые в непроизводственной сфере (соц.обеспечение, управление, соц.страх).
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: реферат Просмотров: 1515 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 4 человек Средний балл: 4.5 Оценка: неизвестно     Скачать
Проектирование систем электроснабжения промышленных предприятий на ...
Введение Передача электроэнергии от источников к потребителям производится энергетическими системами, объединяющими несколько электростанций ...
Откл.спо-сть
где кА - минимальный ток однофазного КЗ на шинах НН для цехового трансформатора с соединением обмоток Ѭ / Ѭ0.
Раздел: Промышленность, производство
Тип: дипломная работа Просмотров: 8021 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Ответы на госудаственные экзамены по психологии ЮУрГУ
1. Принцип единства сознания и деятельности как конкретизация принципа детерминизма Деятельность - динамическая система взаимодействий субъекта с ...
Становление Я-концепции. обусловленное широким со ц.-культурным контекстом, возникает в обстоятельствах обмена Д-ю между людьми, в ходе коего субъект "смотрится как в зеркало в ...
Процесс становления Л-ти связан с осознанием иерархий мотивов (Выготский-характеризовал соц. среду Т-я подр-ка -необ-сть Т-я их интересов => устойчивая иерархия мотивов ...
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: шпаргалка Просмотров: 2587 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Курсовая работа: Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом (1533)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150687)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru