Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка

Название: Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: курсовая работа Добавлен 17:45:09 23 апреля 2010 Похожие работы
Просмотров: 8189 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Педагогічний коледж

Львівський національний університет імені Івана Франка

Випускна курсова робота

Мистецтво як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка

Виконала: студентка групи ДШС-41

спеціальності «Соціальна педагогіка»

Кренців Мирослава Любомирівна

Керівник роботи: викладач фахових дисциплін

спеціальності «Соціальна педагогіка»

Мовчан Оксана Петрівна

Львів – 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічна сутність мистецтва, як значного фактору впливу на становлення особистості в підлітковому віці

1.1 Поняття мистецтва, його соціальні функції та різновиди

1.2 Мистецтво як катарсис

1.3 Спілкування з мистецтвом як засіб соціалізації підростаючого покоління

Розділ 2. Мистецтво як важливий засіб в соціально-педагогічній роботі

2.1 Використання різних видів мистецтва в діяльності соціального педагога

2.2 Театральне мистецтво як одна з форм розвитку особистості підлітка

Розділ 3 Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників

3.1 Вихідні дані дослідження

3.2 Опис проведеного дослідження

3.3 Аналіз результатів дослідження

Висновок

Список літератури

Додатки


Вступ

На протязі історичного розвитку людства мистецтво посідало одне з провідних місць у системі формування особистості людини. Його розглядали як частину світу, як певний духовний засіб пізнання навколишньої дійсності. Власне всім різновидам мистецтва надавали цілющого значення, вважали, що за його допомогою людина “очищає” своє тіло та душу. На сучасному етапі розвитку суспільства молода людина стикається у процесі життєдіяльності з різноманітними чинниками, що здійснюють негативний вплив на формування особистості. Суспільство, де етично-моральні норми, цінності втратили своє значення, а на перший план виступають псевдо норми, потребує особливого засобу формування свідомості у молодого покоління. Саме багатогранність мистецтва, невичерпність його можливостей відкриває новий шлях до генерації гармонійної особистості. Розкриття внутрішнього світу людини через її творчість виступає на сьогоднішній день основним пріоритетом, ціллю, митою життя в ідеалі багатьох людей.

Питання вивчення особливостей взаємозв’язку “особистість - мистецтво” зустрічається ще у філософських поглядах Платона. Вивченням даного питання займалися Фіхте, Шопенгауер, Шеллінг, Ліне, Фереро та В. Соловйов.

Мистецтво на сьогоднішній період стає одним із засобів самореалізації особистості та способом вирішення життєвих труднощів сучасної людини. Його роль у вихованні підростаючого покоління неухильно зростає, оскільки протидіяти явищам бездуховності, аморальності можна лише шляхом формування усвідомлення важливості та пріоритету загальнолюдських цінностей, вдосконалення творчого потенціалу, прагнення до пізнання.

Метою даної роботи є дослідити вплив мистецьких засобів на становлення особистості в підлітковому віці.

Об’єктом дослідження є особистість підлітка, а предметом – система ціннісних орієнтацій, що формується під дією мистецтва в підлітковому віці.

Таким чином, доцільно поставити такі завдання:

· розглянути сутність мистецтва та проаналізувати його соціальні функції;

· охарактеризувати різновиди мистецтва;

· здійснити аналіз концептуального підходу до мистецтва як катарсису;

· проаналізувати значення використання мистецтва в діяльності соціального педагога в роботі із підростаючим поколінням;

· виявити вплив мистецьких засобів на становлення ціннісних орієнтацій в підлітковому віці;

Гіпотеза дослідження:

· ймовірно, що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій в особистості підлітка;

При проведенні дослідженні використали такі емпіричні методи: опитувальник, тренінгові заняття і спостереження, а також використовували методи опрацювання інформації: синтез, порівняння, аналіз, індукція.

Дослідження проводили за допомогою опитувальника “Ціннісні орієнтації” М. Рокича та двох тренінгових занять.

Дане дослідження проводилося у Львівській загальноосвітній школі №1 в 10 – А класі. Кількість респондентів дослідження становить 24 учнів віком 15 – 16 років.


Розділ 1. Соціально-психологічна сутність мистецтва, як значного фактору впливу на становлення особистості в підлітковому віці

1.1 Поняття мистецтва, його соціальні функції та різновиди

Мистецтво - це суспільна техніка почуття, знаряддя суспільства, за допомогою якого воно залучає в коло соціального життя саме інтимні і саме особисті сторони людини [9;120]. Мистецтво є формою відображення культури, воно намагається відтворити ряд життєвих явищ, подій, історію суспільства. Тому мистецтво робить вплив не тільки на почуття індивіда, а й на його волю, сприйняття оточуючого світу. Мистецтво становить стрижень духовної культури, є колективною пам’яттю людства, яка здійснює зв'язок поколінь, різних народів та культур. Воно ціннісно орієнтує людину в світі, розвиває у неї творчий дух, пробуджує у людині творця.

Ряд дослідників визначають різну кількість функцій мистецтва, але, незалежно від кількості, всі ці функції взаємопов’язані, доповнюють одна одну і становлять цілісне явище. Отже мистецтво виконує такі функції:

· Суспільно-перетворююча та компенсаторська, які проявляються як ідейно-естетичний вплив на людей (завдяки цій здатності мистецтво залучає людей до цілеспрямованої діяльності, що змінює суспільство, спонукає його до розвитку, зокрема пробуджується активність кожного індивіда створювати самого себе, прагнення до само зміни і саморозвитку);

· Пізнавально-еврестична функція розглядає мистецтво як знання та просвіта (мистецтво пізнає дійсність відносно людини, в усьому багатстві форм, що сприймається людською чуттєвістю; також воно виступає засобом просвіти, передачі досвіду, фактів життя, засобом навчання, передачі навичок мислення і узагальнення системи поглядів);

· Художньо-концептуальна функція дозволяє побачити у художньому творінні уявлення митця про світ у цілому, людину та її місце у світі;

· Функція передбачення має свій прояв у тому, що мистецтво здатне прогнозувати майбутнє, воно співвідноситься з людською інтуїцією, яка здійснює стрибок через розриви інформації, однак набагато важливішим є соціальні передбачення, прогнози щодо майбутнього людини та суспільства;

· Інформативна та комунікативна функції полягають в тому, що твір мистецтва містить у собі певне повідомлення, інформацію, яка є доступна тільки певному колу людей (мистецтво об’єднує людей, спонукає їх до взаємодії, спілкування, обміном знаннями та культурними досягненнями);

· Виховна функція дає змогу мистецтву впливати на склад думок та почуттів людини в цілому (мистецтво постає як катарсис формування цілісної особистості).

· Сугестивна функція полягає у тому, що мистецтво здатне навіювати певний склад думок та почуттів (емоційний вплив мистецтва діє безпосередньо, прямо на почуття того, хто сприймає, ця якість має найбільшу силу, яка спроможна впливати на особистість, вдосконалюючи чи руйнуючи її);

· Естетична функція сприяє формуванню естетичного смаку, здібностей, цінностей та потреб людини, мистецтво ціннісно орієнтує людину в світі, розвиває у неї творчий дух;

· Гедоністична функція має прояв у тому, що мистецтво – сфера свободи й майстерності, які несуть насолоду [9;126].

Мистецтво – невід’ємна частина життя людини та суспільства. Воно відбиває життя в його цілісності, повноти та загальнолюдській значущості, у тому, що цікаво кожній людині.

Багатоманітність видів мистецтва дає можливість естетично освоювати світ у всій його складності і багатстві. Немає головних і другорядних видів мистецтва, кожний з них має свої особливості та переваги, по різному виражає сутність життя людини. Отже вид мистецтва - це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться, способом втілення художнього змісту, специфікою творення художнього образу [22;78]. Зупинимось на короткій характеристиці деяких з них.

Декоративно-прикладне мистецтво (лат. decoro– прикрашаю) є національним за своєю природою, воно народжується із звичаїв, навичок, вірувань народу та безпосередньо наближається до його виробничої діяльності, його побуту [9;145]. Цей вид мистецтва – один із найдавніших видів художньої творчості, який є невичерпним джерелом формування моральних якостей, громадських рис, національної свідомості, пробудження творчої активності у особистості.

Архітектура (грец. аrchitecton – будівничий) – це мистецтво проектувати і будувати будинки та інші споруди, що створюють матеріально організоване середовище, необхідне людям для їхньої життєдіяльності [9;151]. Цей вид мистецтва відображає устрій життя суспільства, рівень його матеріального та духовного розвитку. Мета цього виду мистецтва - формування дійсності за законами краси при спорудженні будівель, що задовольняють потреби людини. Архітектура створює утилітарно-художній світ, відмежований від природи, такий, що протистоїть стихіям і дозволяє людям використовувати цей "олюднений простір" у відповідності з їх потребами і можливостями.

Скульптура (лат. sculpo – вирізаю) – це вид мистецтва, в якому образи дійсності відтворюються в пластичних, об’ємно-просторових формах при використанні різних матеріалів [9;156]. У сприйнятті скульптурних творів бере участь усе тіло людини, а не тільки очі.Людина відчуває м’язове напруження, розумом сприймає близький стан, відчуває схоже напруження душі, кращий спосіб сприйняття скульптури – спроба провести по її силуету рукою.

Графіка – це вид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає “пишу, дряпаю, малюю”[9;158]. Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Їй притаманні такі риси: високий ступінь умовності зображення, лаконізм, загостреність образів, сконцентрованість засобів виразності, імпровізації, ефект незакінченості, який примушує довершити процес творення художнього образу у своїй уяві.

Живопис, як вид мистецтва, здатний відтворити видиму реальність за допомогою кольору на поверхні. Психологи уподібнюють вплив живопису на людину впливу музики, оскільки в ньому відтворюється в одній миттєвості усе людське життя в усьому блиску кольору.

Музика ж завжди визнавалася надзвичайним видом мистецтва. З давнини використовується цілющість музики не тільки для духовного здоров’я, але й для фізичного та психічного. Терапевтичну властивість музики підкреслюють і психологи, стверджуючи, що за допомогою певної мелодії можна спонукати певного емоційного стану людини. Музика - це вид мистецтва, який відображає реальну дійсність в емоційних переживаннях і наповнених почуттям ідеях, що виражаються через звуки особливого роду, в основі яких - узагальнені інтонації людської мови.

В наш час великої популярності досягає хореографія. Мистецтво хореографії будується на музично організованих, умовних, виразних рухах людського тіла. У тому, як людина рухаються, жестикулює, діє й пластично реагує на дії інших, виявляється особливості її характеру, складу почуттів, своєрідність особистості, національні якості.

Своєрідним видом мистецтва є література, тобто мистецтво слова. Вона відображає світ у художньому слові, охоплює суспільні відносини, природні явища, духовне життя особистості, передає емоційний стан людини, її відчуття та почуття. Література має унікальні пізнавальні можливості, адже за допомогою слова дійсність досліджується комплексно, у всій багатогранності - не тільки чуттєво, але й через умовивід. Крім художньої літератури, виділяють такі види мистецтва: театр, кіно і телебачення. Найбільш масовим видом мистецтва є кіно. Монтаж, ракурс, план, зйомки, наплив, застосування звуку і кольору – усе це зумовило силу впливу кіно на глядача. В сучасному світі кіно та телебачення, зумовлюють значний вплив на формування особистості дитини. Демонструючи шаблони міжособистісних відносин, комплекс цінностей, переконань дитина несвідомо переносить їх в своє життя, свою життєву стратегію.

Значення художньої культури у сучасному світі неухильно зростає, оскільки .протистояти явищам бездуховності, зневаги до мистецьких надбань людства можна лише шляхом вдосконалення творчих потенцій суспільства, усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей і розуміння перспективи гуманітарного розвитку культури.

1.2 Мистецтво як катарсис

Мистецтво є складною, за своєю природою, діяльністю митця. Переживання творчого екстазу або процесу розрядки, вивільнення і образів фантазії в спонтанному осяєнні розглядають вчені, як своєрідний стан катарсису.

Цей неповторний стан душі творчої людини характеризується певним чином :

· Як стан депресії або переживання гніту творчих задумів, образів уяви, що мають нав’язливий характер;

· Як непереборна потреба митця відділитися, звільнитися, очиститися в процесі творіння від нав’язливих образів фантазії;

· Прагнення людини в образах творчої уяви виділити певні творчі задатки та потенційну творчість особистості;

· Як намагання відшукати особистістю в процесі творчої діяльності гармонію почуттів [6;70].

Перші спроби вивчення природи процесу творчості як катарсису зустрічаються у філософських думках Платона. Більш глибинним вивченням цього питання займались Шеллінг, Шопенгауер, Фіхте та В. Соловйов. Злиття в одне ціле нашого “Я” із об’єктом творчої діяльності в абсолютній безмежності і заклечається анестезуюча дія катарсису зазначив Шеллінг [6;72]. Шопенгауер розходився з Шеллінгом в розумінні природи мистецтва як катарсису: на його думку, не “об’єктивний світ зникає в нашій творчості”, а навпаки – наше “Я” зникає, розтворюється в естетичному творінні світу [6;73]. Він бачить джерело мистецтва в адекватному пізнанні ідей і визнає його, як певний вид творіння предметів не залежно від будь-яких законів, умов певного часу і простору.

За вченням Фіхте, процес художньої та наукової творчості є “певним знищенням індивідума та злиття його з абсолютно чистою формою розуму, тобто із богом ”, в злитті нашого “Я” із “вищою формою розуму”, на скільки воно долає умови певного часу та простору і заклечається анестезуюча дія катарсису, як повного розпилення особистості та з’єднання з богом [7;70]. Погляди Шеллінга на природу катарсису розділяє і В.Соловйов, приписуючи літературному мистецтву терапевтичну дію катарсису, як внутрішнього просвітління. Так як оточуючий світ реальної дійсності нерозривно пов'язаний з духовним світом, то “окреме проміння, відблиски вищого світу повинні – за словами В.Соловйова, – проникати в нашу реальність, і створювати, містити всю красу, істину, ідеал” [7;74]. Істинний поет, зазначає вчений, повинен проникати в “середину” племені, вивчати побут, фольклор, звичаї та ритуали, вірування до настання “ осяяння ”, внутрішнього просвітління, яке називається натхненням.

Флобер підкреслював в своєму тлумаченні катарсису здатність художника розтворитися до повного забуття в естетичному процесі творіння, “перестати бути людиною” і “перетворюватися чистим поглядом пізнання”[6;76].Лікувальну дію музики як терапевтичного чинника проти психологічного напруження, депресії та негативного емоційного стану, спроможну здійснити переворот в душі людини, – факт встановлений наукою. Терапевтичний вплив пісні та гри на особистість людини проявляється у вивільненні накопиченої потенційної енергії через ритмічний унісон звуків та рухи різних частин тіла. Наприклад, хорова пісня під час напруженої, стомлюючої діяльності нормалізує своїм темпом напруження м’язів; з першого погляду безцільна гра відповідає несвідомому поклику тренувати та упорядковувати м’язову чи розумову силу. В цьому розумінні естетичні емоції зводяться до функції – вивільняти запас енергії і розряджати приховану нервово-мозкову силу в ритмі танцю, гри, мелодії, вірша і пісні, як в своєрідному психофізіологічному катарсису, даючи вихід накопиченій нервовій енергії. В терапевтичній дії психофізіологічному катарсису, як прояв волі і сприймання потягу, приховані психологічні чинники, що пояснюють позитивний вплив мистецтва та літератури на погляди і смаки суспільства. Воно збагачує духовний досвіт людини та спонукає до досягнення ідеалів добра, краси та любові до людей.

Існує другий підхід до вивчення природи катарсису, який розглядає мистецтво, як процес розширення творчої особистості шляхом звільнення потенційної енергії душі, закладеної в її універсальній індивідуальності та перетворення її в образи творчої фантазії (Гюго, Вейлінгер, Ліне, Фереро). Такий дуалізм в розкритті питання про природу естетичного катарсису пояснюється двояким підходом до проблематики геніальності як багатогранного синтезу творчої енергії. О. Вайнінгер бачить, на відміну Шопенгаура, в геніальності “живий мікрокосмос”, що наділений універсальною перцепцією та втілення самого найцікавішого, живого, усвідомленого, неперервного, цілісного “Я”, як синтезу всіх потенційних енергій, закладених багатогранністю неповторності генія [7;51]. Погляд Вейнінгера на природу генія поділяв Скрябін: “Геній поміщає всі переливи відчуттів окремих людей і тому він містить в собі свідомість всіх сучасних людей” [7;53].

Гюго характеризує універсальність генія, як здатність бути “багатоликим”, поєднувати в собі декілька індивідуальностей, типів, концентрувати їх в своїй індивідуальності. Як живий мікрокосмос і універсальна особистість, геній приховує в собі в творчому стані ряд різноманітних нахилів, потягів включаючи і потяг до злочинності. В цьому розумінні геній – прихований, не виявлений злочинець, оскільки йому притаманний прихований потяг до протиправної дії, злочину. В цьому розумінні художнє перевтілення, перенесення внутрішніх переживань на об’єкт творчої діяльності служить для генія-творця захисним чинником для відводу закладених потенційних аномальних потягів, які б без цього перейшли б в дію. Даючи вихід аномальним схильностям творчої людини в створенні певних образів у фантазії, творчий процес як катарсис стає певним чином сублімацією – заміщенням, перевтіленням агресивної енергії в творчу. Наділяючи героїв своїх творів негативними якостями, потягами та пристрастями до протиправних дій, чи вчинками, що суперечить нормам та цінностям суспільства людина проектує на них закладені в ній самі латентні стани схильності до цих аномальних форм поведінки. Емоційне перевтілення супроводжується відчуттям художника психологічного стану героїв його творчості та викликає в його душі співпереживання їх емоцій, але художник перевтілюючись в героїв своїх творів, створюючи їхній внутрішній світ не повинен бути таким самим як він, а лише “однотипним” зі своїм героєм, відноситись до одного із ним психологічному типу.

Таким чином, основною базою естетичної реакції є мистецькі афекти, які переживаються людиною зі всією силою, але знаходять в собі розряд в тій діяльності фантазії, яка потребує від особистості постійне сприйняття мистецтва. Завдяки цьому центральному розряду надзвичайно затримується і подавляється зовнішня моторна реакція афекту, і людині починає здаватися, що вона переживає тільки фантомні відчуття. На цій єдності почуття і фантазії і засноване будь-яке мистецтво. Його особливістю виступає те, що воно, викликає в людини протилежно направлені афекти, затримує тільки завдяки початку антитези моторне вираження емоцій і, зіштовхуючи протилежні імпульси, зміщуючи афекти змісту, афекти форми.

При цьому перетворені афекти, в їхньому самозгоранні, у вибуховій реакції, яка призводить до розряду тих емоцій, які були викликані, і полягає катарсис мистецтва (естетичної реакції).


1.3 Спілкування з мистецтвом як засіб соціалізації підростаючого покоління

Духовна культура за своєю будовою об’єднує всі сфери життя людини: діяльність, потреби, взаємовідносини. Її компонентами стають розумова, художня, естетична, екологічна, правова і політична культура формування людських відносин. Показником рівня розвитку і досконалості людських стосунків вважають духовність як інтегративну якість особистості. Вона виявляється у потребі жити, творити відповідно до ідеалів істини, добра і краси. Тут знаходять своє відображення і почуття людини, і рівень морально-естетичної і громадської позиції, здатність до співчуття, співпереживання, милосердя.

Культурне середовище, збагачене животворною атмосферою загальнолюдського соціально-культурного досвіду, здатне сприяти вихованню в людини прагнення до самореалізації, формувати почуття соціальної відповідальності, навички критичного мислення. У такому середовищі формується повага до загальнолюдських матеріальних та духовних цінностей, уміння поважати особистість, здатну адекватно сприймати і творчо збагачувати навколишній світ.

Різноманітність почуттів і суджень людини породжуються в її свідомості завдяки розширенню спілкування з іншими людьми, різними культурами, поглядами, далекими і близькими історичними епохами. Формування молоді в середовищі “культурного напруження” виробляє здатність до самовизначення, формування активної життєвої позиції, здатності до пошуку нових знань, терпимості до чужої думки і поглядів [17;176]. Людина, яка має широкі соціально-культурні контакти, як правило, задоволена життям, спокійно та доброзичливо ставитися до представників інших культур і релігій, психології та ідеології. Відповідне соціально-культурне середовище дає можливість створити сприятливі умови для розвитку творчої природи молодої людини, скерувати їх на забезпечення психологічної безпеки та свободи, підтримку творчих пошуків дитини і захисту її свідомості від негативного впливу, розкріпачення внутрішніх сил і заохочення успіхів.

Значення мистецтва як фактора соціалізації особистості полягає в морально-естетичному характері його впливу: емоційний зміст твору стає стимулом для формування та вияву почуттів, емоційним фоном життя та діяльності людини. Спілкування з мистецтвом активізує емоції, думки, світосприймання людини, викликає асоціації, які мали місце в її особистому житті, почуття та переживання.

Основу спілкування з мистецтвом становлять важливі психологічні механізми процесу сприймання. Вони пов’язані з діалектичним характером взаємодії індивідуально-емоційного розвитку особистості, рівнем її інтелектуального та культурного розвитку, художньо-естетичного та життєвого досвіду, з одного боку, та діалектичністю взаємодії форми та змісту твору, пізнавальних і творчих елементів мистецтва під час його сприйняття – з іншого. Емоції та почуття, що виникають при спілкуванні з мистецтвом, формуються на межі свідомого та інтуїтивно-підсвідомого, але проблема до цього часу залишається ще недостатньо вивченою[17;179].

Соціалізація особистості засобами мистецтва відбувається в актах “співтворчості” та “співпереживання”. “Співтворчість” у процесі спілкування з мистецтвом – це така активізація емоційної та інтелектуальної сфер свідомості людини, коли в процесі сприйняття актуалізується весь її емоційний та інтелектуальний досвід, уява, здатність до співпереживання [17;184].

Здатність до співпереживання – це здатність по-своєму повторити той шлях, який пройшов художник. Вона залежить від двох обставин:

· Якість та досконалість твору мистецтва. Якщо зміст твору відірваний від життя та його проблем, від життєвого досвіду читача (глядача) – він не викликає відгуку, а почуття та думки його автора не можуть бути сприйняті іншими людьми. Не викликає душевного відгуку і твір, який тільки логічними засобами вирішує художні завдання. Істинний витвір мистецтва є за формою реалістичним. У ньому, як правило, додержуються законів відображення та втілення емоційно-чуттєвої стихії життя.

· Ступінь підготовленості слухача. Оскільки форма в мистецтві завжди умовна, її сприйняття є наслідком виховання. Виховується також здатність засвоювати життєвий досвід, що міститься в творі мистецтва і закодований в його специфічних формах [23;476].

Вплив мистецтва на формування особистості як фактора її соціалізації залежить від вікових особливостей, психічного стану, провідного типу художньо-естетичної діяльності людини. Молодший шкільний вік визначається у психолого-педагогічній літературі як вік, коли активно набувається емпіричний досвід та емоційно-чуттєве ставлення до навколишньої дійсності. У цей період духовний світ дитини формується завдяки активізації її емоцій та почуттів.

Важливою психолого-педагогічною характеристикою дітей середнього шкільного віку є яскравий вияв предметно-образної інтерпретації, яка починає переважати над емоційністю сприйняття. Процеси соціалізації відбуваються за рахунок інтенсивного морального формування особистості.

Процеси соціалізації за допомогою мистецтва цікаво відбуваються у дітей підліткового віку. Увага підлітків починає зосереджуватися на внутрішньому житті людини, вони прагнуть усвідомити свої стосунки з колективом однолітків. Активізуються процеси самопізнання, самовизначення, визначення особистих етико-естетичних поглядів і суджень, оцінок, засвоєння соціально прийнятих норм поведінки.

У своїх соціальних відносинах підлітки стають активнішими, а їхня діяльність в усіх сферах – все більш усвідомленою. Їм притаманні глибина переживань, виявлення індивідуальних смаків, уподобань. Вплив мистецтва на соціалізацію особистості дитини в цей період здійснюється через формування духовних потреб. Освітньо-розвивальна та ціннісно-виховна функції мистецтва набувають у свідомості дитини інтегративного значення, цілісність пізнання дає змогу подолати суперечності вікових особливостей, висвітлити та відбити чуттєвий світ у його діяльнісному аспекті.

Період активної соціалізації найбільш очевидно виявляється в старшому шкільному віці. Формуються індивідуально-особистісні потреби, форма поведінки стає засобом самовираження, самоствердження. Зростає значення мистецтва, воно все більш впливає на активізацію та соціалізацію особистості на якісно новому понятійному і чуттєвому рівнях; динамічно формується певний соціальний тип особистості. Зростає інтерес до музичного мистецтва. Бурхливий розвиток звуко- та відеотехніки сприяє поширенню впливу масової культури, переважно низького ґатунку, як за змістом, так і за професійним оформленням [23;489].

Популярність масового мистецтва в молодіжному середовищі пояснюється прагненням підростаючого покоління ствердити своє особисте “Я” на противагу старшим поколінням, їхнім смакам, інтересам, потребам, цінностям, які молодь вважає застарілими. Спілкування з предметами та результатами діяльності”масової культури” не потребує глибокої теоретичної підготовленості, розвинутості смаків, потреб та ідеалів, тому спілкування з нею доступне широкому колу людей.

Прагнення до самостійності, до усвідомлення себе в системі суспільних відносин, соціальна активність та почуття відповідальності загострюють бажання молодих людей самоутвердитися, зайняти певне соціально значуще місце серед ровесників. Оскільки музика є одним з найдоступніших видів мистецтва, найбільш поширеним проведення дозвілля молоді, то захоплення рок-музикою і “важким металом” стає престижним серед молоді, особливо шкільного віку. Це захоплення стає своєрідною візитною карткою, перепусткою до певної категорії ровесників.


Розділ 2. Мистецтво як важливий засіб в соціально-педагогічній роботі

2.1 Використання різних видів мистецтва в діяльності соціального педагога

Діяльність соціального педагога передбачає широкий спектр соціальних послуг, які надаються клієнтам для їхнього інформування, консультування, обслуговування, стимулювання тощо. Надаючи певну послугу, соціальний педагог може одночасно виконувати одну або декілька ролей: учитель соціальних умінь, консультант, менеджер, захисник прав клієнта, лідер команди, експерт, дослідник, анімато, режисер. Професійні ролі, які виконує соціальний педагог демонструють його уміння бути гнучким, мобільним, будувати певні сценарії професійних ситуацій, артистичним, креативним.

Власне, соціальний педагог, як режисер, постановник соціальних дійств, в своїй діяльності використовує різні види мистецтва, що дозволяє йому проявити творчість, оригінальність, організаторські здібності. Організовуючи соціальне дійство, він застосовує різноманітні методи: організаційні, педагогічні, психологічні, методи стимулювання та інші.

Організовуючи соціальне дійство, соціальний педагог включає в нього ряд компонентів, що здійснюють педагогічний і психологічний вплив на глядача та учасників соціального дійства. Тут соціальний педагог використовує педагогічний метод формування свідомості, який спрямований на формування певних оцінок, суджень, цінностей, світогляду особистості [21;275]. Споглядаючи певне дійство підліток бачить приклад поведінки, оцінку дій, вчинків, що схвалюються чи, навпаки, вважають аморальними і засуджуються в даному суспільстві, він переносить у власний світ та на цій основі в його свідомості формується уявлення про те, як люди оцінюють цю поведінку, що певним чином здійснює вплив на свідомість учня.

Ще один метод, який активно використовується в організації соціального дійства – метод стимулювання діяльності. Він спрямований на спонукання особистості людини до розвитку , особистісного зростання, зміні поведінки, розвитку мотивації на соціально схвалені способи і види діяльності. До цього методу відносять: гру, змагання, заохочення, схвалення [23;189].

При організації соціального дійства соціальний педагог застосовує також психокорекційні методи – арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, кольоротерапія, психогімнастика, бібліотерапія, ігротерапія, драмотерапія та інші [25;20].

Арттерапія – це лікування мистецтвом. Арттерапія є засобом вільного самовиразу, само прояву й самопізнання, вона зумовлює атмосферу довіри, розуміння внутрішнього світу дитини [13;34]. При використанні даного методу під час взаємодії соціального педагога та клієнта відбувається мобілізація творчого потенціалу особистості, внутрішніх механізмів саморегуляції і самомобілізації. Виділяють кілька варіантів цього методу:

· Використання вже існуючих творів мистецтва через їх аналіз та інтерпретацію клієнтами;

· Спонукання клієнтів до самостійної творчості;

· Використання творів мистецтва і самостійна творчість клієнта;

· Творчість самого спеціаліста – ліплення, малювання тощо, спрямовані на взаємодію із клієнтом [13;46].

Використання музики в діяльності соціального педагога з корекційною метою сприяє виникнення у слухачів певних емоцій, переживань тощо. Цей метод є найбільш ефективним, якщо музичний твір виконує сам педагог, тому що це сприяє виникненню обставин спонтанного взаємовпливу, більшої автентичності, довірливості [18;71]. Складання музичної програми потребує певної режисури, знання потреб, рівня культури учасників, необхідно враховувати актуальність ситуації в групі, музичну тематику тощо.

Ритмотерапія тісно пов’язана з музикотерапією та іншими засобами мистецтва, ритмом природи, певним колоритом рухів, дій. Красива ритмічна музика сприяє гармонійному емоційному розвитку людини в праці, побуті. У цілому ритмотерапія дає змогу індивідууму виконувати різні соціальні ролі й задовольняти потреби в емоційних зв’язках, розвиває естетичні потреби і збагачує новими засобами емоційного вираження. Застосовуючи даний метод в діяльності соціального педагога, дозволяє створити доброзичливу атмосферу в колективі, налагодженню міжособистісних взаємовідносин; людина під час виконання різних рухів, міміки, жестів засвоює певні ролі, типи поведінки, що є прийнятними в суспільстві, відбувається розвиток пізнання, розширення діапазону поведінкових стратегій, відтворення нових, креативним способів взаємодії із світом та іншими людьми.

Організовуючи соціальне дійство соціальний педагог використовує поруч із музикою, танцем, живописом, мистецтвом слова та іншими його різновидами і казку. Казка містить глибинне значення, передає мудрість, знання, норми поведінки, цінності від старшого покоління до молодого, за допомогою метафоричності, простоті викладу змісту казка є одним із найефективніших методів корекції та терапії із учнями підліткового віку. Застосування казкотерапії в організації соціальних дійств можна в таких формах: створення казок та їх постановка, казкова подорож, надання нового змісту відомим казкам (задається соціальна тематика, висвітлення актуальної проблематики в суспільстві), постановка казки за допомогою ляльок [13;57].

Одним із нових методів роботи соціального педагога є використання екранних мистецтв в своїй діяльності (організація функціонування кіноклубів, кінолекторіїв, відеоклубів при реабілітаційних центрах, соціальних службах, навчальних закладах) з метою естетичного розвитку, формування соціального поводження у соціумі, оздоровчо-лікувального, позитивного впливу на свідомість і психологію особистості, соціальної освіти і навчання. Кіномистецтво відіграє визначальну роль у формуванні особистості, розвитку її емоційної сфери. Сприймати твір кіномистецтва потребує від глядача постійної роботи думки, уваги, сформованої емоційної культури, певної естетичної підготовленості, ось чому осмислене сприйняття кінострічки має стимулюватися з боку соціального педагога [21;356].

Отже, широке поле діяльності соціального педагога дає можливість для використання різних видів мистецтва з метою розвитку особистості дитини, корекції її поведінки, попередження негативного впливу факторів зовнішнього середовища.

2.2 Театральне мистецтво як одна з форм розвитку особистості підлітка

Важливе місце в загальній системі виховання молодого покоління посідає театральне мистецтво. Мистецтво театру – засіб пізнання світу і людини, але водночас воно здатне вести людину за собою, встановлюючи духовну єдність творця і глядача [21;285]. Театр – це видовищна організація процесу педагогічного впливу, одна з форм формування особистості, і те, наскільки високою буде професійна підготовка соціального педагога, настільки ефективним, успішним і творчим буде цей вплив. В театральному самодіяльному колективі виконуються дві функції: соціально-виховна та художньо-творча [21;289]. Соціально-виховна функція полягає в організації змістовного дозвілля дітей та молоді, у зміцненні та розвитку театрального колективу, де у процесі взаємодії відбувається процес соціального виховання – діагностика та корекція міжособистісних стосунків, набуття та розвиток комунікативних навичок, розвиток творчого потенціалу.

Соціальний педагог – керівник театральної групи не тільки режисер, художник і організатор, але й педагог-психолог. Він організовує, сприяє зміцненню позитивних емоцій серед учасників, створює такі умови діяльності групи, де формуються: відповідальність, впевненість у власні сили, взаємопідтримка, взаємоповага серед учасників. Сцена формує свободу, розкутість дій, почуттів, вміння природно поводитися. В підлітковому віці, коли проявляється невпевненість у власні сили, страх бути смішним, не таким як інші, певні комплекси – театральна діяльність, участь в постановці певної вистави дозволяє самовиразитися, змінити власну поведінку, підвищити самооцінку дитини. При цьому важливо розглядати театралізовану діяльність в цілісності, а саме важливого значення має підготовчий процес, коли відбувається формування групи, розподіл ролей та оволодіння ними. Тому підготовка до вистави є однією з активних форм самоосвіти ісамовиховання [23;479]. Театральний гурток розвиває емоційне сприйняття людей і світу, пробуджує інтерес до світу почуттів ровесників, дорослих, здатність до емпатії, співпереживання.

Більшість підлітків приходять до театру з прагненням певним чином прилучитися до справжнього дорослого життя. Вони багато вчаться один у одного, переймають типи поведінки в складних життєвих ситуаціях, дорослішають, глибше пізнають самих себе. Отримуючи задоволення від театральної діяльності, радість при подолані особистісних труднощів та відчуття приналежності до колективу, його частинкою – все це збагачує як самих учасників, так і глядачів.

Соціальний педагог театральне мистецтво застосовує в таких формах освітньо-дозвіллєвої діяльності, як вправи із сценічної майстерності у розвиваючих іграх, елементи мистецтва словесної дії під час організації концертної самодіяльності, проведенні літературних вечорів, дійства на актуальну соціально-виховну тематику (“театральні агітки’), перегляд театралізованих вистав з подальшим їх обговоренням [21;298]. Соціальний педагог, який організовує і сприяє впровадженню театралізованих соціально-виховних дійств, повинен передбачати використання ефективних засобів і прийомів активізації дії та емоційного впливу на учасників та глядачів.

Засоби мистецтва підсилюють сценічну дію. Передають почуття виконавців, рухають дійство вперед. Особливо впливовою і виразною в емоційному плані є музика. Вона може виконувати функції як окремий номер( гра на музичному інструменті), так і фоном ( музичний супровід під час перегляду слайдів на соціальну тематику).

Найбільш впливовим прийомом є використання кіно в соціальному дійстві. Фрагменти художнього та документального кіно дають можливість швидко переноситись в різні періоди історичних і соціальних подій і стати їхнім учасником. В цьому неперевершена сила впливу кіно. Також соціальний педагог використовує такі засоби: мистецтво слова (найбільш впливовою дією володіє живе слово), хореографію (сольний танець, дуетний, груповий, масовий; класичний та естрадний), пантоміму, елементи ілюзії, клоунаду, акробатику, художню гімнастику тощо [21;312].

Художня творчість – це органічний процес, що передбачає щирі, правдиві, природні емоції і почуття людини. Беручи активну участь в театральній діяльності людина постійно перебуває у творчому пошуку, пошуку свого “Я”, відбувається формування певних життєвих позицій, поглядів на різні ситуації, вчинки та поведінку, відбувається формування самої особистості людини.

Отже, театр як художнє явище, як творчий організм, де неоднозначно переплетені різні прояви людської діяльності – художньої, виробничої, комунікативної, організаторської, ігрової – надає необмежену можливість соціальному педагогові у створенні необхідних умов для освітнього, морального, культурного та фізичного розвитку особистості.


Розділ 3. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників

3.1 Вихідні дані дослідження

Дане дослідження проводилося у Львівській загальноосвітній школі №1 в 10 – А класі. Кількість респондентів дослідження становить 24 учнів віком 15 – 16 років.

Дослідження ціннісних орієнтацій в підлітковому віці проводили у чотири етапи:

1. етап: діагностика системи ціннісних орієнтацій в досліджуваній групі підлітків за допомогою опитувальника “Ціннісні орієнтації” М. Рокича;

2. етап: проведення два тренінгові заняття з учнями 10 – А на тему “Самопізнання”;

3. етап: проведення діагностики ціннісних орієнтацій в досліджуваній групі за допомогою методики М. Рокича;

4. етап: опрацювання даних дослідження, їх інтерпретація та на основі результатів надання рекомендацій психологічній службі даного навчального закладу.

В роботі було висунуто таку гіпотезу:

· ймовірно, що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій в особистості підлітка;

3.2 Опис проведеного дослідження

В дослідженні ціннісних орієнтацій старшокласників та впливу на їх формування мистецтва було використано такі методи дослідження: опитувальник “Ціннісні орієнтації” М. Рокича, тренінгові заняття на тему “Самопізнання”.

Опитувальник “Ціннісні орієнтації” М. Рокича спрямований на визначення ціннісно-мотиваційної сфери людини. Методика розроблена М. Родичем на основі його теоретичної концепції про структуру людських цінностей. Ціннісні орієнтації є вищою системою диспозицій, що має два рівні: цінність-мета (термінальні цінності – переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб її прагнути) та цінність-засоби (інструментальні цінності – переконання в тому, що певний спосіб дій або властивість особистості є головними в будь-якій ситуації).

Стимульний матеріал до методики: два набори по 18 прикладів кожної групи цінностей. Обстежуваним пропонується подавати спершу список із термінальними цінностями, а через деякий час список із переліком інструментальних цінностей; їхнє завдання полягає – проранжувати цінності у порядку їхнього значення для особи як принципів, якими вона керується у житті.

Обробка результатів полягає в якісній оцінці ранжування цінностей у кожному списку, тобто виділити групу домінуючих та найменш значущих цінностей. Домінуючими вважаються цінності, що мають ранги від одного і до шести, найменш значущими вважатимуться цінності, що мають ранги від тринадцяти і до вісімнадцяти

Два тренінгові заняття на тематику “Самопізнання”. Їхня мета полягає: допомогти учням відкрити власний шлях, усвідомити можливість власного особистісного вчинкового потенціалу, як творчого та духовного зростання людини. Кожне тренінгові заняття складає тривалість 45 хв., та містить певні вправи, що спрямовані на розвиток творчого потенціалу особистості учня.

На першому етапі дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників та впливу на їх формування мистецтва: учням 10 – А класу загальноосвітньої школи м. Львова запропонували прийняти участь у дослідженні за методикою “Ціннісні орієнтації” М. Рокича. Кожному з учасників дослідження роздали спершу список А (термінальні цінності). Та зачитавши в голос інструкцію до опитувальника, попросили учасників проранжувати їх у порядку їхнього значення для кожного учня, як певних принципів, якими індивід керується у життєдіяльності. Уважно вивчивши зміст кожної цінності, учасник дослідження повинен був обрати ту, яка є найбільш вагомою, та розмістити її на перше місце. Потім вибирали другу, що є менш значущою, та розміщували її після першої. Аналогічно опрацьовувалися всі цінності із переліку, завершивши роботу із списком А, учасникам запропонували опрацювати список Б (інструментальні цінності) за аналогією до попереднього. Після завершення проведення діагностики на дослідження ціннісних орієнтацій в підлітків, учням запропонували продовжити участь в дослідженні через три дні.

На другому етапі дослідження: даній групі підлітків, яка прийняла активну участь в діагностиці ціннісних орієнтацій запропонували взяти участь в двох тренінгових заняттях на тематику “Самопізнання”, загальною тривалістю 90 хв., дані заняття проводилися на протязі двох днів.

Після завершення другого тренінгового заняття підліткам запропонували продовжити дослідження. Учасників попросили проранжувати список А та список Б цінностей за методикою М. Рокича.

3.3 Аналіз результатів дослідження

За методикою “Ціннісні орієнтації” М. Рокича результати представлені таким чином: старшокласники віддають перевагу таким термінальним цінностям, як здоров’я (50% учнів), щасливе сімейне життя (83% учнів), добрі та вірні друзі (100% учнів), любов (фізична та духовна) – 79% досліджуваних. Серед досліджуваних учнів підліткового віку недостатньо цінуються такі термінальні цінності як розвиток (42% досліджуваних), творчість (71% учнів), активне діяльне життя (87% учнів), краса (62% учнів), свобода як незалежність вчинків та дій (91% учнів). Якщо порівняти результати дослідження ціннісних орієнтацій серед досліджуваних хлопців та дівчат то виникають деякі відмінності. Серед опитаних хлопців найбільш популярними цінностями є добрі та вірні друзі (76%), суспільне визнання (59%), здоров’я (46%), а серед дівчат – перше місце посідає щасливе сімейне життя( 85%), кохання ( 69%) та вірні друзі (45%).

Отже, з отриманих даних випливає, що учні підліткового віку надають перевагу таким головним благам, як зручне життя, комфорт та споживання, вони прагнуть до життя, що сповнене радощів та різноманітних задоволень.

Серед інструментальних цінностей старшокласники понад усе цінують: вихованість (86%), життєрадісність (82%), відповідальність (65%), тверду волю (54%), чесність (53%). Менш за все опитані звертають увагу на непримиренність до недоліків у собі та інших людях (74%), завищені потреби (68%), широту поглядів (63%), терплячість (47%), самоконтроль (49%). Отримані результати серед дівчат та хлопців, що приймали участь в даному дослідженні щодо цінностей-засобів тотожні.

Аналізуючи результати дослідження ціннісних орієнтацій, виявили деякі суперечності. Попри те, що такі цінності-цілі як щасливе сімейне життя, добрі і вірні друзі, любов посідають високу рангову позицію, інструментальні цінності терплячість, широта поглядів, непримиренність до недоліків в собі та інших людях не є для них значущими. З цього можна зробити висновок, що не всі сучасні старшокласники усвідомлюють цілі, які вони ставлять собі в житті, а також не надають важливості шляхам їхньої реалізації.

Підлітковий вік є періодом інтенсивного формування системи ціннісних орієнтацій, на сам перед це пов’язано з появою необхідних передумов: оволодіння понятійним мисленням, накопичення морального досвіду, що відбувається при активній взаємодії індивіда із середовищем, що його оточує (рідні та близькі родичі, знайомі та друзі, засоби масової інформації, мистецтво, як засіб самопізнання та пізнання світу). Отже, з метою сприяти вивченню внутрішнього світу людини, активізувати активну соціальну позицію, її творчий потенціал провели два тренінгові заняття.

Тренінгове заняття №1 (загальна тривалість 45 хв.) складається із таких вправ: “Привітання”, “Правила роботи”, ”Чарівна рука”, казка “Скорб”, гра “Пластиліновий світ”, прощання.

Під час проведення першої вправи, що спрямована на знайомство та створення позитивної атмосфери в групі, учні по колу називали своє ім’я та продовжували фразу: “Про мене кажуть…”, діти активно приймали участь в даній вправі, висловлювали цікаві думки стосовно продовження речення, наприклад, “Про мене кажуть, що я неповторна романтична дівчина”, “- хороший друг, який вміє тримати в таємниці секрети”, “- просто добра людина, що постійно фантазує (філософ)” тощо.

У процесі прийняття групою правил роботи учасники запропонували такі правила: бути активним, один говорить – інші слухають, говорити тільки від свого імені, не критикувати інших учасників.

Виконуючи вправу “Чарівна рука” , що спрямована на самопізнання та пізнання інших дітей, учні описували п’ять характерних для них рис та декілька – які хочеться мати. Більша частина учасників заняття називала такі риси, що їм притаманні,: ввічливість, доброта, винахідливість, оригінальність, співчуття тощо. Один із учнів, Валерій, назвав такі характерні йому риси: безвідповідальний, творчий, неординарний, комунікабельний та доброзичливий. Серед бажаних рис – сміливість, вміння відстояти власну думку, впевненість. Більша частина учасників схильна до надбання та вироблення таких рис – сміливість, стійкість, вміння відстоювати власну думку, бути більш активним та інші.

Наступним етапом заняття – розповідь казки про скарби та подальше її обговорення. На запитання: “Що потрібно людям в усі часи.? Та чому вони не можуть самостійно це збагнути? ” учні відповіли таким чином: “людство з давнини потребує співдружності, злагоди та взаємопорозуміння, якби у світі панували дані цінності сучасність була б іншою, тому необхідно, щоб хтось відкрив людям очі ”, “любов до ближніх та турбота – ці риси необхідні людству загалом, адже зараз панує принцип життя – все для себе ”, “сміливість, рішучість та відповідальність за свої дії”. На запитання, чи всі вчинки людини виходять від серця, учасники заняття відповіли: “ люди діють дуже часто не замислюючись, не усвідомлюючи що чинять: добро чи зло, і тільки здійснивши певний вчинок починає шкодувати про те”. Під час обговорення казки виявили, що учні підліткового віку усвідомлюють значення загальнолюдських та моральних цінностей в житті людини, але, як було зазначено вище, людське суспільство є не досконалим, йому не вистачає цих цінностей у повсякденному житті.

Під час виконання вправи “Пластиліновий світ”, що спрямована на стимулювання креативності , самоаналізі ціннісних орієнтацій та викликання в учасників почуття співпраці, учні створювали фігурки близьких людей, відтворювали улюблені місця в природі, будували домівки також створювали абстрактні фігурки, що символізували певне поняття ( дружба, вірність, щирість, довіра), на завершення вправи всі учасники власні фігурки, свої світи об’єднали в одну цілісну систему, що символізувала необхідність ціннісних поглядів у соціумі.

Тренінгове заняття №2 (загальна тривалість 45 хв.) складається із таких вправ: “Привітання”, інформаційне повідомлення, ”Мій життєвий шлях”, “Австралійський дощ” та вправа “Коло рук”.

Перша вправа спрямована на ознайомлення із учасниками та рисами, що притаманні для них. Діти за допомогою невербальних засобів: жестів, міміки, рухів та інших “розповідали”про себе, свої вподобання, погляди тощо. Після завершення даної вправи учням надили інформацію про важливість пошуку власного шляху у житті. Кожна людина має своє призначення, кожна людина має найзаповітнішу мету та цілі до яких прагне наблизитися (цінності) і в залежності від того який шлях індивід обере – залежить досягнення життєвої мети чи ні.

Вправа “Мій життєвий шлях” спрямована на усвідомлення учнем своєї мети (цінності-цілі) в цьому світі та створення кроків (цінності-засоби) для її досягнення. Учасники за допомогою кольорових олівців та кольорового паперу створювали свої життєві шляхи. Наприклад, Оксана зобразила свою ціль в житті – стати відомою танцюристкою ( максимально використати власні можливості, здібності), що ж до шляхів її досягнення, дівчина зобразила: уміння настоювати на своєму, робота над власними здібностями, їхній розвиток та вдосконалення, не відступати перед труднощами. Інший учасник, Максим, зобразив ціль в своєму житті – вірна дружба. Він назвав такі кроки для досягнення даної цілі: бути справедливим та терплячим, довіряти іншим людям та вміти тримати в секреті довірену тобі інформацію, володіти почуттям гумору, бути відкритим для спілкування. Отже, учні надають вагомого значення таким цінностям, як толерантність, терпимість до поглядів та думок інших людей, справедливості, постійна робота над самим собою та неперервний саморозвиток.

З метою зняття емоційного напруження та втоми проводилася вправа “Австралійський дощ” та на завершення заняття всі учасники стоячи в колі передавали вогник любові та доброти іншим, що сприяло згуртованості учнів, вироблення почуття турботи про інших.

На третьому етапі дослідження учням запропонували проранжувати цінності у двох переліках ( за методикою М.Рокича). Результати дослідження показали, що учні-старшокласники надають перевагу таким термінальним цінностям, як здоров’я (64% учнів), щасливе сімейне життя (79% учнів), добрі та вірні друзі (100% учнів), любов (фізична та духовна) – 61% досліджуваних, розвиток (робота над собою) – 52% учнів, самостійність – 43% . Що ж до інструментальних цінностей, то результати представлені таким чином: вихованість (84%), життєрадісність (73%), відповідальність (75%), тверду волю (44%), чесність (59%), терплячість (56%), самоконтроль (51%). Отримані результати серед дівчат та хлопців, що приймали участь в даному дослідженні щодо цінностей-засобів тотожні.

Отже, співставивши результати дослідження цінностей в учнів із попередніми даними простежується така картина, що серед цінностей-цілей перше місце посідають такі: здоров’я, вірні друзі, щасливе сімейне життя; вагоме значення мають також саморозвиток та самостійність. А серед цінностей-шляхів: вихованість, життєрадісність, чесність а також терплячість і самоконтроль. Формування ціннісних орієнтацій – це складний і тривалий процес, що потребує довготривалого, систематичного впливу за допомогою засобів мистецтва. Таким чином висунута гіпотеза підтвердилась частково.


Висновок

Дана курсова робота присвячена вивченню та дослідженню впливу мистецтва на формування особистості , а саме ціннісних орієнтацій у підлітків. В роботі розглянули значення, зміст і поняття мистецтва, вивчення його різновидів, соціальних функцій мистецтва, використання засобів мистецтва в діяльності соціального педагога.

Розглянули погляди щодо природи процесу творчості як катарсису, а саме філософські думки Платона. Більш глибинним вивченням цього питання займались Шеллінг, Шопенгауер, Фіхте та В. Соловйов, що розглядали процес творчості, як злиття особистості митця із естетичним творчим світом. Вони вважали, що мистецтво володіє терапевтичними властивостями, а під час творчого акту людина звільняється від прихованих потенційних асоціальних вчинків.

Отже, формування особистості розпочинається з перших років життя людини і продовжується становитись та розвиватися під час всього життєвого шляху особи. Найбільш інтенсивно відбувається формування системи ціннісних орієнтацій у підлітковому віці, це пов’язано з рядом чинників: розширення кола контактних груп, мрії, соціум де розвивається дитина. Значне місце у формуванні переконань та поглядів старшого школяра займає мистецтво.

. Метою даної роботи було дослідити вплив мистецьких засобів на становлення особистості в підлітковому віці, а саме формування системи ціннісних орієнтацій.

Під час роботи висунули таку гіпотезу:

· ймовірно, що мистецтво здійснює вагомий вплив на становлення ціннісних орієнтацій в особистості підлітка;

Після проведення дослідження встановили, що у багатьох діагностованих учнів підліткового віку найбільш притаманно такі ціннісні орієнтації: здоров’я, вірні друзі, щасливе сімейне життя; вагоме значення мають також саморозвиток, робота над самим собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення та самостійність, незалежність суджень та вчинків. А серед шляхів їх реалізації: вихованість, життєрадісність, чесність а також терплячість до поглядів та думок інших людей, уміння пробачати іншим їхні провини і самоконтроль, самодисципліна.

Формування ціннісних орієнтацій – це складний і тривалий процес, він залежить від соціуму, зовнішніх умов, рівня розвитку культури, від самої людини, її бажань, мотивів та інтересів. Становлення чи якісна зміна ціннісних орієнтацій потребує довготривалого, систематичного впливу за допомогою засобів мистецтва. Таким чином висунута гіпотеза підтвердилась частково.

Результати дослідження дають можливість працівникам соціально-психологічно-педагогічної сфери по новому поглянути на становлення особистості старшого школяра, формування його ціннісних орієнтацій, поглядів переконань за допомогою мистецьких засобів


Список літератури

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М.: Академія, 1997. – 368с.

2. Анастази А Психологическое тестирование. – М.: Педагогика, 1982. – 279с.

3. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 301с.

4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Справочник по психологической диагностике. – К.: Наука, 1989.– 197с.

5. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологію: Курс лекцій: Учебное пособие для вузов. – М.: ЧеРо, 1997. – 210с.

6. Грузенберг С.О. Теория катарсиса. Творчество как катарсис //Практична психологія і соціальна робота. – 2007. - №12. – с. 70 – 76

7. Грузенберг С.О. Теория катарсиса. Творчество как катарсис // Практична психологія і соціальна робота. – 2008. - №1. – с. 69 – 80

8. Кон И.С. Ребьонок и общество: Историко-этнографическая перспектива. М., 1988. – 332с.

9. Лозовий В.О. Основи естетики. – К.: Вища школа, 2005. – 275с.

10. Маклаков А.Г. Общая психология. – Спб.: Питер, 2001. – 592с.

11. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальна література», 2004. – 272с.

12. Орбан Л.Э. Становление личности. – М.: Наука, 1992. – 68с.

13. Простір артотерапії. Збірник наукових праць. Вип. 1(3). 2008

14. Романець В.А. Психологія творчості: Навч. Посібник. 3-тє вид. – К.: Либідь, 2004. – 288с.

15. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 800с.

16. Соціальна психологія : навчально-методичний посібник / Л.Е. Орбан, В.Д. Хрущ. – Івано-Франківськ: Прикарпатський університет, 1994. – 100с.

17. Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, О.І. Янкович, З.П. Бондаренко, Т.Л. Лях; Луган. держ. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка; Християнський дитячий фонд. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: ДЦССМ, 2004. – 256с.

18. Старовойтов А.В. Содержательные и процесуальныэ особенности арттерапии // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. - №5. – с. 70 – 72

19. Талько М. Діагностика ціннісних життєвих орієнтацій у старшокласників // Соціальний педагог. – 2008. - №7. – с. 27 – 42

20. Терлецька Л. Психокорекція засобами малюнку. – К.: Главник, 2007. – С.144

21. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. А.Й. Капської. – К., 2000. – 372с.

22. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і замежами буденності. – К.: Либідь, 2003. – 376с.

23. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 574с.

24. Фромм Э. Искусство любить: исследование природы любви. – М., 1990. – 60с.

25. Яновський М.І. Психологічний вплив мистецтва на людину // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - №4. – с. 19 - 22


Додатки

Додаток А

Опитувальник “Ціннісні орієнтації” М. Рокича

Інструкція обстежуваному.

Зараз вам буде подано список із переліком цінностей. Ваше завдання – проранжувати їх у порядку їхнього значення для вас як принципів, якими ви керуєтеся у житті. Уважно вивчіть зміст переліку та виберіть ту, яка для вас є найбільш вагомою та позначте номером один. Потім виберіть другу, що є менш значущою, та позначте її номером два. Аналогічно опрацюйте інші цінності. Та, що виявиться найменш важливою, посяде 18 місце. Не поспішайте, обмірковуйте кожен крок. Якщо в процесі роботи ви зміните власну думку, то можете виправити свої відповіді. Кінцевий результат повинен відображати вашу істинну позицію.

Стимульний матеріал

Список А (термінальні цінності):

· Активне діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);

· Життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, котрі досягаються життєвим досвідом);

· Здоров’я (фізичне та психічне);

· Цікава діяльність;

· Краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);

· Кохання (духовна та фізична близькість з коханою людиною);

· Матеріально забезпечене життя ( відсутність матеріальних труднощів);

· Наявність вірних друзів;

· Суспільне визнання (повага оточення, колективу, товаришів);

· Пізнання (можливість розширення своєї освіти. Світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток);

· Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

· Розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);

· Розваги (приємний, необтяжливий відпочинок, відсутність обов’язків);

· Свобода (самостійність, незалежність суджень та вчинків);

· Щасливе сімейне життя;

· Щастя інших (добробут, розвиток та вдосконалення інших людей, людства загалом);

· Творчість (можливість творчої діяльності);

· Впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

Список Б (інструментальні цінності):

· Акуратність, умінні тримати в порядку речі, підтримувати порядок у справах;

· Вихованість (гарні манери);

· Високі запити (високі вимоги до життя та високі здобутки);

· Життєрадісність (почуття гумору);

· Старанність (дисциплінованість);

· Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

· Непримиримість до особистих вад та вад інших людей;

· Освіченість (широта знань, висока загальна культура);

· Відповідальність (почуття обов’язку, уміння дотримати слова);

· Раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);

· Самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

· Сміливість у обстоюванні своєї думки, поглядів;

· Непохитна воля (уміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами);

· Терпимість ( до поглядів та думок інших, уміння пробачати іншим їхні помилки);

· Широта поглядів (умінні зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї звички);

· Чесність (правдивість, щирість);

· Ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);

· Чуйність (турботливість).

Обробка результатів

1. Оцінити якісне ранжування цінностей у кожному списку, тобто виділити групу домінуючих та найменш значущих цінностей:

· Домінуючими вважатимуться цінності, що мають ранги від 1 до 6.

· Найменш значущими вважатимуться цінності, що мають ранг від 13 до 18.

2. Проаналізувати результат групування цінностей у змістові блоки за різними принципами.

3. Виявити індивідуальні закономірності створення ієрархії цінностей.


Додаток Б

Тренінгове заняття №1

Мета: усвідомлення важливості життєвої активності, її обов’язкової спрямованості; системи моральних цінностей людського життя, виявлення своїх внутрішніх прагнень.

Час проведення заняття: 45 хв.

Хід заняття

Вправа “Привітання”

Учасникам пропонують таку форму знайомства: назвати своє ім’я та продовжити речення: “Про мене кажуть, що я…”

Вправа “Правила роботи”

На плакаті кожен учасник пише своє правило роботи в групі, після чого учасники обговорюють записані правила, складають їх остаточний варіант та свою згоду із ними закріплюють підписом на плакаті.

Вправа “Чарівна рука”

На аркуші паперу кожен із учасників обводить свою руку. На пальцях записують свої хороші риси, а на долоні – ті, які хочеться придбати. Після цього учасники прикріплюють свої аркуші на грудях і. проходячи між учасниками, ознайомлюються з повідомленнями кожного.

Обговорення: які ваші найкращі риси? А яких хочеться набути?

Казка “Скарб”

У давні часи на нашій планеті жили двоє племен, які вміли добувати вогонь, полювати на птахів і звірів, збирати гриби та ягоди, танцювати біля вогнища і захищати свою домівку від диких звірів. Племена не вміли тільки дружити один з одним. Вони сварилися з будь-якої причини так часто, що одного разу, втомившись від постійних чвар, поділили свої землі глибоким рвищем і поставили по його краях високі башти. Жителі племен так поспішали побудувати свої фортеці, що вклали в них все каміння, яке знайшли на цих землях.

Довгі роки неприступні башти відлякували своїм виглядом усіх супротивників. Так минуло декілька століть.

Нащадки туземців навчилися добувати корисні копалини і майструвати, виготовляти гарні прикраси і ткати тканини. Вони навчилися навіть читати й писати. Люди жили тепер не в печерах, а в гарних будинках, і тільки башти зі зброєю і гарматами, як і раніше, стояли одна проти одної. Нові жителі міст, як і їх пращури, не навчилися дружити.

А потім пройшло ще декілька століть, і інші покоління жителів навчилися складати поеми і оповідання. Симфонії і легку музику. Вони почали вивчати космос. А башти неприступно і гордо стояли одна проти одної.

Але йшов час, і від багаторічних вітрів і злив, війн і нападів фортеці стали повільно руйнуватися. Каміння падало з висоти у глибоке провалля і потрапляло в чистий струмок. Його води несли їх кудись вдалину і змивали грязюку і пил, що осіли за століття. Коли каміння виносило на берег, з’ясовувалось, що в стінах башт, серед гальки та кругляків, були замуровані агати, бірюза, яшма і навіть діаманти.

Так і лежало б дорогоцінне каміння на піску, якби одного разу яскравий блиск маленького діаманта під вранішніми сонячними промінчиками не зацікавив самотнього мандрівника.

- Звідки тут цей скарб? – подумав він і поглянув навкруги.

У воді мандрівник побачив ще декілька гарних мінералів і вирішив знайти те незвичайне місце, звідки вони припливли. Він ішов понад берегом і уважно вдивлявся у кожен камінець, який лежав на піску чи плив по воді. Коли мандрівник дійшов до башт, то здивувався: саме з їх стін падали дорогоцінні камені.

- Такого ще не було, - подумав він, - жителі дивляться один на одного через бійниці в стінах, не помічаючи власних скарбів. І самотній мандрівник вирішив зробити жителям міст подарунок.

- Люди! – голосно закричав він. – Кожен, хто хоче знайти скарб, спускайтеся до цього струмка. Тут ви знайдете багатство і щастя, мудрість і кохання.

Жителі міст почули дивні слова незнайомця, виглянули із-за стін башт і вперше побачили один одного і гарну місцевість, яка пролягала між їхніми містами. Зелена шовковиста трава, ніжні квіти і чисте джерело – все дихало спокоєм і радістю. Внизу стояв і посміхався самотній пілігрим; рвище, освітлене сонцем, здавалося зовсім не страшним, і сусіди були дивно схожі один на одного.

- Як же ми не помічали цього раніше? – здивувалися люди і вирішили спуститися вниз, щоб послухати розповідь пілігрима.

Він показав їм дорогоцінні камені та мінерал і запитав:

- Чи знаєте ви, що серед кругляків, які знаходяться всередині кам’яних стін, можуть бути такі ж скарби? Тільки ворожість один до одного заважає вам це побачити.

Здивовані жителі міст подивилися на свої фортеці і вперше побачили, що башти закривають половину неба, горизонт і землю, на якій ростуть гарні квіти.

І хоча люди ще побоювалися один одного, їх бажання знайти скарби і віднайти мудрість, кохання і щастя перемогло. Вони розібрали свої башти та каміння, яке відмили від пилу та бруду. Незабаром біля води зібралися жителі двох поселень. Захоплені роботою, вони навіть не помітили, як перемішалися один з одним. Жарти і веселий сміх було чути протягом всіх днів праці, але коли вона скінчилася, на обличчях людей можна було прочитати тільки одне запитання: “Що далі?”

Небо стало ширшим, горизонт ближчим, пахощі трав і дзюрчання струмка було чути в містах, але як бути один з одним? Люди тепер не хотіли розлучитися. Тут вони знайшли не тільки скарби, але й друзів. А деякі зустріли біля струмка своє кохання.

Кругляки і мінерали лежали по обидва боки струмка, а люди продовжували дивитися на пілігрима.

Він посміхнувся і сказав:

- Камінням можна відгородитися один від одного чи напасти на супротивника, а можна побудувати міст і об’єднатися з друзями. Дорогоцінні камені можна замурувати як кругляки в стіну, а можна обробити і зробити з них прикраси. Всі наші вчинки виходять із серця.

- Міст – ось що нам потрібно, - посміхнулися жителі міст і дружно розпочали будівництво.

А самотній пілігрим взяв у одну руку посох, в іншу – діамант чистої води і помандрував по світу.

Він допоміг жителям міст віднайти багатство, мудрість і кохання, і тільки від них тепер залежало, як використають скарби, що знайшли.

Запитання для обговорення:

1. для чого люди збудували башти?

2. чи змінив час людей? Чому?

3. що потрібно людям в усі часи? Чому самостійно вони не можуть цього збагнути?

4. яку роль в житті племен зіграв мандрівник? Чому вони його послухали? Чи зрозуміли, які скарби мав на увазі пілігрим? Чому не зрозуміли?

5. поясніть слова мандрівника: “Всі наші вчинки виходять із серця”.

6. які скарби віднайшли жителі міст? На вашу думку, як вони ними скористаються, чи збережуть?

Гра “Пластиліновий світ”

Кожен учасник отримує великий шматок пластиліну і під музичний супровід створює свій світ, таким, як бажає.

Прощання.


Додаток В

Тренінгові заняття№2

Мета: усвідомлення індивідуальності призначення кожної людини для відчуття себе частинкою світу, що живе за духовними законами постійних змін та руху, що змінюють життя людини.

Час проведення заняття: 45 хв.

Хід заняття

Вправа “Привітання”

Кожен учасник має відрекомендуватися в будь-якій формі з допомогою рухів, жестів та пантоміми.

Інформаційне повідомлення

Що мають робити люди, щоб розкрити в собі чудові можливості, закладені в нас природою?

По-перше, ми маємо глибоко усвідомити суть і перспективу свого існування, високу цінність розвиненої індивідуальності.

По-друге, усвідомити велику відповідальність за свої думки і очистити своє мислення.

По-третє, стати, врешті, на єдино можливий шлях, це шлях морально-духовного вдосконалення, шукати свою дорогу в житті.

Сьогодні ми поговоримо про такі пошуки, адже у житті кожного приходить час, коли відчуваєш якусь незриму внутрішню тривогу, не розуміючи її витоків, причини, відчуваєш прагнення щось зробити, щоб віднайти гармонію зі світом, з собою, внутрішній спокій і задоволення, радість від вчиненого. Досягнути вищого, щастя – вічне прагнення людини, що не зупиняється у своєму розвитку, але у кожної людини свій шлях, її вчинки, взаємодія із оточуючими людьми та сприймання себе, своїх рис та якостей – визначає подальший шлях людини.

Вправа “Мій життєвий шлях”

Інструкція: а що для вас є головною метою життя? Спробуйте зараз визначити, що є головним для вас та прокласти певні кроки для досягнення мети.

Учасників ділять на три підгрупи, кожна група отримує ватман та набір кольорових олівців, фломастерів, кольоровий папір та клей. На ватмані кожен учасник створює свій життєвий шлях таким чином, щоб не перешкоджати іншим учасникам, але і в той же час при необхідності може відбуватися взаємодія .

Після виконаної роботи відбувається представлення та обговорення шляхів в житті.

Вправа “Австралійський дощ”

Інструкція: чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

В Австралії піднявся вітер ( ведучий тре долоні).

Починає крапати дощ (клацання пальцями).

Дощ посилюється (почергове плескання долонями по грудях).

Починається справжня злива (плескання по стегнах).

А ось і справжня буря (тупіт ногами).

Але що це ? буря стихає (плескання по стегнах).

Дощ стихає (плескання долонями по грудях).

Рідкі каплі падають на землю (клацання пальцями).

Тихий шелест вітру (потирання долонь).

Сонце (руки догори).

Вправа “Коло рук”

Учасники беруться за руки, уявляють у своїх грудях вогник добра і любові, який збільшується та переходить до сусіда.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:30:00 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:30:31 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
Кнепр= Тт. ц. /Тпр. ц., 6. принцип концентрации и интеграции производственных процессов используется на наличие высокого современного оборудования, когда в единичном комплексе ...
Соц-эк сущность М: 1 - произв-но-сбытовая деят-сть, 2 - м открывает товаропроизв-лю перспективу действий, нацеленную, 3 - создание и продвиж-е новых товаров, 4 - м учитывает ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1652 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Клиническая психология
Определение клинической психологии. Основные области клинической психологии, их краткая характеристика. практические задачи патопсихологии. Основной ...
Мыслительная д-сть этих больных несовершенно отражает предметы, явления и их взаимосвязи, ибо полноценный процесс отражения объективных св-в и закономерностей вещей всегда ...
Социальное содержание б-ни - связано с необходимостью для других людей, к-е не являются носителями болезни, заботится о больном ч-ке, т.е. как бы распределяют м\у собой и больным ...
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Просмотров: 10267 Комментариев: 8 Похожие работы
Оценило: 8 человек Средний балл: 4.8 Оценка: 5     Скачать
Билеты и ответы по туризму и экскурсиям
БИЛЕТ № 1 Школы научного управления: общая характеристика, значение для сферы сервиса и туризма. Порядок образования туристской фирмы. Туристский ...
альных и других причин, которые заставляют его реагировать определенным образом на рекламу.
Они были обусловлены рядом факторов демографического, экономического и соц. порядка, а т.ж. изменениями в психологии современного человека.
Раздел: Рефераты по туризму
Тип: реферат Просмотров: 11931 Комментариев: 21 Похожие работы
Оценило: 20 человек Средний балл: 4.2 Оценка: 4     Скачать
Психология как научная дисциплина
1. Понятие о личности. Теории личности в зарубежной психологии Личность - индивид как субъект социальных отношений и сознательной деятельности ...
Происход осоз-е св соц "я" (S в сист чел отнош), образ-е "внутр позиции", характер в дальнейшем все этапы развит.
Этические пр-пы: компетентность, порядочность, проф-я и научная ответ-сть, уважение к правам ч-ка, соц. ответ-ть, забота о благополучии других.
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: шпаргалка Просмотров: 2560 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Ответы на госудаственные экзамены по психологии ЮУрГУ
1. Принцип единства сознания и деятельности как конкретизация принципа детерминизма Деятельность - динамическая система взаимодействий субъекта с ...
4) Социально-психологич. совместимость- д.б. люди с такими св-ми Л-ти, котор. способст. успешному выполнению соц. ролей.
Процесс становления Л-ти связан с осознанием иерархий мотивов (Выготский-характеризовал соц. среду Т-я подр-ка -необ-сть Т-я их интересов => устойчивая иерархия мотивов ...
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: шпаргалка Просмотров: 2586 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпаргалки к госэкзаменам по Банковсому Делу
Банковская система РФ. (2) БС - форма орг-ции ф-нирования в стране специализированных кред. уч-ий, сложивш. исторически закреплена законами. Понятие ...
В результате перераспределения образуются вторичные или производственные доходы, получаемые в непроизводственной сфере (соц.обеспечение, управление, соц.страх).
1) недост. ресур. база банков, дефицит кред. рес-сов долгоср. хар-ра, низкий платежеспос. спрос на недв-сть, выс. темпы инфл. и % ставок =>оч. дорогие и недоступ.д\больш-ва людей ...
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: реферат Просмотров: 1515 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 4 человек Средний балл: 4.5 Оценка: неизвестно     Скачать
Билеты по философии (кандидатский минимум)
1. Античная философия, ее генезис, основные проблемы, концепции и понятия (Космос, Природа, Логос, Эйдос, Душа и т.д.) Др. гр.ф (дгф) возникла в ...
Как долго сущ. отд. вещи, организмы, люди, их жизнед-сть?"
Соц осущ в филогенезе (формирование родовых св-в и качеств человечества) и онтогенезе (форм конкретной личности).
Раздел: Рефераты по философии
Тип: реферат Просмотров: 4032 Комментариев: 8 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4.3 Оценка: неизвестно     Скачать
Проектирование систем электроснабжения промышленных предприятий на ...
Введение Передача электроэнергии от источников к потребителям производится энергетическими системами, объединяющими несколько электростанций ...
Откл.спо-сть
где кА - минимальный ток однофазного КЗ на шинах НН для цехового трансформатора с соединением обмоток Ѭ / Ѭ0.
Раздел: Промышленность, производство
Тип: дипломная работа Просмотров: 8012 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Курсовая работа: Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка (662)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150051)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru