Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Організація управлінського обліку на підприємстві

Название: Організація управлінського обліку на підприємстві
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: курсовая работа Добавлен 19:57:06 14 декабря 2008 Похожие работы
Просмотров: 1194 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

Вступ

1 Теоретичні основи організації управлінського обліку

1.1Сутність управлінського обліку та етапи його розвитку

1.2Управлінський, фінансовий та податковий облік, їх взаємозв’язок

1.3Нормативно-інформаційне забезпечення ведення управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах

2 Організаційно - правова та економічна та економічна характеристика господарства

3 Організація управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах

3.1Принципи побудови управлінського (внутрішньогосподарського) обліку на сільськогосподарських підприємствах

3.2Документальне забезпечення обліку витрат на підприємстві

3.3Загальні принципи синтетичного та аналітичного обліку витрат на підприємстві

3.4 Методика калькулювання фактичної собівартості продукції (робіт та послуг)

3.5 Внутрішньогосподарська, фінансова та статистична звітність сільськогосподарських підприємств

4 Шляхи удосконалення управлінського обліку та звітності на підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП

На сьогодні управлінський облік - це не лише облік витрат підприємства, а, передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об'єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов'язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення в сучасній економічній практиці суб'єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються в бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Адже саме така інформація, на нашу думку, стає центральним фактором господарського процесу. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат тощо.

Однак існують певні труднощі, пов'язані як з розумінням сутності та можливостей управлінського обліку, так і з його організацією. В терміні "управлінський облік" центр ваги усе більше переноситься на слово "управлінський".

На нашу думку, це неправильно, адже формування інформації про витрати і доходи, що отримані в ході діяльності підприємства, обґрунтування поточних і перспективних управлінських рішень, які приймаються при формуванні виробничої і комерційної політики підприємства, може бути реалізовано, як про це свідчить практика найбільш розвинутих країн, лише в межах системи бухгалтерського обліку.

Перехід на новий порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку в зв'язку з розробкою і впровадженням системи Національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку спричиняє необхідність використання нового понятійного апарату в управлінському обліку.


1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1. Сутність управлінського обліку та етапи його розвитку

Сьогодні українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики, а отже, суттєво зростає відповідальність керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для прийняття оперативних і ефективних рішень керівникам необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається бухгалтерська служба підприємства.

В сучасних умовах процес управління підприємством значно ускладнився у зв'язку з наданням підприємству повної господарської та фінансової самостійності.

Господарська самостійність полягає у вільному виборі організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по бізнесу, визначенні ринків збуту продукції (товарів, робіт) тощо. Фінансова самостійність підприємства полягає в його повному самофінансуванні, формуванні фінансової стратегії, політики ціноутворення тощо.

Виходячи з цього ускладнюються й завдання, що постають перед системою бухгалтерського обліку. В цих умовах не обійтись без управлінського обліку, використання якого сприяє вдосконаленню всього процесу управління підприємством, створює умови для його оптимізації.

Більшість теоретиків та практиків в сфері обліку дотримуються думки про те, що управлінський облік як самостійний вид формування та використання економічної інформації, не тільки має право на існування, але й нагально необхідний. Ця позиція знайшла відображення в міжнародних стандартах обліку та звітності, в англомовній економічній літературі, в практичній діяльності багатьох зарубіжних та вітчизняних підприємств.

Розглядаючи роль управлінського обліку, потрібно відмітити, що історично він часто мав другорядне значення після фінансового обліку. Однак розширення підприємств, зміни в технологіях, державне регулювання, а також підвищення освітнього рівня менеджерів за останні десятиріччя прискорили розвиток управлінського обліку і призвели до широкого визнання його як спеціальної області дослідження.

Саме тому впровадження управлінського обліку на підприємствах є необхідною передумовою їх успішної роботи, створення оптимальної ринкової інфраструктури, виживання підприємств в умовах вільної конкуренції та зростання їх економічного потенціалу.

Основними факторами, що сприяють зростанню ролі управлінського обліку, є:

посилення конкуренції;

розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління;

використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизація облікових робіт.

Але незважаючи на це, сьогодні питання про місце і роль управлінського обліку в системі управління підприємством є предметом полеміки вітчизняних і зарубіжних бухгалтерів та вчених-економістів. їх погляди з цього приводу можна класифікувати за наступними позиціями:

управлінський облік як такий не існує, є лише виробничий облік, який включає планування та облік виробничих витрат, калькулювання та аналіз собівартості продукції (товарів, робіт, послуг);

управлінський облік є самостійним видом обліку і навчальною дисципліною;

управлінського обліку як такого не існує, оскільки всю інформацію для управління підприємством надають оперативно-технічний, статистичний та бухгалтерський облік;

управлінський облік виступає підсистемою бухгалтерського обліку.
Останній підхід ми вважаємо найбільш правильним. З цієї позиції

управлінський облік — це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині підприємства'.

Управлінський облік дає можливість отримати інформацію про рух необоротних активів, виробничих запасів, надходження та витрачання грошових коштів, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, витрати на виробництво та доходи від усіх видів діяльності, обґрунтувати поточні та перспективні управлінські рішення, що приймаються при формуванні виробничої та комерційної політики підприємства.

Отже, управлінський облік є інструментом управління діяльністю підприємства, об'єднуючи практично всі функції управління - облік, планування, координацію, контроль, аналіз, прийняття рішень.

На кожному підприємстві система управлінського обліку має свої особливості, але водночас може включати в себе подібні елементи: збір інформації, структуризацію обліку за центрами відповідальності, бюджетування та розробку стандартів, аналіз системи показників, контроль та прийняття управлінських рішень.

Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на три етапи.

Тривалий час бухгалтерський облік був лише

засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік), як частина бухгалтерського обліку, здійснював тільки узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте, вже на початку XX століття стало зрозумілим, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва. Внаслідок цього на підставі розробки методів нормування праці (система Ф. Тейлора) було посилено контрольну функцію обліку через застосування системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.

Другий етап розвитку управлінського обліку розпочався з середини 30-х років XX ст. і був пов'язаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання змінних витрат (яка отримала назву "директ-костинг") та обліку за центрами відповідальності.

Внаслідок запровадження цих систем сформувалась окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка оперувала не тільки грошовими вимірниками. Вона була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.

Вважається, що управлінський облік як самостійна система сформувався в середині 50-х років XX ст. Саме відтоді він став обов'язковим початковим курсом для менеджерів в університетах США, а згодом і в інших країнах світу.

Третій етап розвитку управлінського обліку бере свій початок з середини 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління.

Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік.

1.2. Управлінський, фінансовий та податковий облік, їх взаємозв’язок

В сучасних умовах принципово змінилось концептуальне поняття суті бухгалтерського обліку, яке передбачає забезпечення обліковою інформацією не абстрактних осіб, а задоволення специфічних потреб конкретних користувачів: як зовнішніх, так і внутрішніх. Бухгалтерський облік і дві його підсистеми - фінансовий та управлінський облік1 - в сукупності складають систему інформаційного забезпечення економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Фінансовий облік охоплює інформацію, яка використовується, в основному зовнішніми користувачами (акціонерами, банками, податковими органами тощо) Головною метою фінансового обліку є надання - у вигляді фінансових звітів - інформації про фінансовий і майновий стан підприємства Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, яка необхідна для управління в межах даного підприємства Його головною функцією є обґрунтування процесу прийняття управлінських рішень. Бухгалтери на підприємствах займаються обліком і формуванням пов'язаної з ним інформаційної бази На великих підприємствах планові відділи співпрацюють з бухгалтерськими службами Працівники планового відділу займаються плануванням і прогнозуванням на базі оперативної бухгалтерської інформації Таким чином, вся інформація, що необхідна для управління підприємством, готується бухгалтерами, а вся пов'язана з цим професійна діяльність називається бухгалтерським обліком

Фінансовий га управлінський облік мають спільні і відмінні риси Можна виділити цілий ряд ознак розміщення яких допоможе краще зрозуміти сутність цих видів обліку, причому характеристика за більшістю ознак залежить від мети ведення обліку. Розглянемо більш детально особливості цих видів бухгалтерського обліку (табл 1.1)

Аналізуючи табл. 1.1 можна виділити основні відмінності між управлінським і фінансовим обліком:

управлінський облік не підпорядковується загальноприйнятим бухгалтерським стандартам і схемам, тоді як фінансовий - чітко регламентований за змістом і формами подання даних;

в управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності (на окремих видах продукції, яку виробляють і реалізують, на певних сферах ринку і території збуту, а також на різних рівнях управління тощо), а не на всьому підприємстві в цілому, як в фінансовому обліку;

управлінський облік, на відміну від фінансового, не є обов'язковим, і керівництво самостійно вирішує, вести його чи ні, якщо так, то в якому обсязі;

управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії підприємства.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика управлінського та фінансового обліку

Ознака порівняння Управлінський облік Фінансовий облік
1 Обов’язковість ведення обліку Залежить від рішення керівників підприємства, підрозділів В Україні регулюється ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", П(С)БО
2 Користувачі інформації Чітко обумовлене коло працівників управлінського персоналу підприємства Широке коло внутрішніх та зовнішніх користувачів

3 Об'єкт обліку та

звітності

Центри відповідальності, окремі продукти тощо Підприємство в цілому
4 Мета обліку Надання інформації для планування, управління контролю та прийняття рішень Складання звітності для потреб зовнішніх користувачів
5 Вимірники в обліку Грошові, натуральні, трудові, якісні Грошові, трудові, натуральні
6 Звіти Дуже детальні, часом зачіпають найдрібніші деталі і відображають навіть незначні фактори. Особливо це стосується витрат Зазвичай мають узагальнений вигляд і служать для найбільш загальних оцінок роботи підприємства
7. Частота подання звітності Залежить від потреб управління (частіше -щоденна, щотижнева, щомісячна) Квартальна і річна
8. Строки подання звітності Оперативно по закінченні звітного періоду, встановленого на підприємстві На вимогу користувачів або у встановлені законодавством строки
9. Ступінь відповідальності за помилки в обліку Дисциплінарна (догана, зауваження тощо) Адміністративна відповідальність
10. Групування витрат За статтями калькуляції, за способами включення до собівартості, за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат За елементами витрат ,
11. Ступінь відкритості інформації Інформація має конфіденційний характер Інформація є відкритою, публічною
12. Область використання інформації Визначається досить широким колом показників, які використовують керівники підприємств, технологи, маркетологи, економісти та ін. Окреслити чітко конкретні межі неможливо Може бути визначена більш чітко і конкретно. Набір показників досить стандартний і стабільний. Представляє інтерес для обмеженого кола спеціалістів у сфері фінансів, аудиту, біржових котирувань акцій тощо
13. Порядок розрахунку фінансових результатів В залежності від мети обліку розраховують прибуток або маржинальний дохід як результат діяльності окремого центру відповідальності Фінансовий результат від усіх видів діяльності підприємства за звітний період відображається на рахунку прибутків та збитків

Управлінський облік має свої особливості:

1)система обліку повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління;

2)відповідальність за всі види виробничих ресурсів на всіх етапах кругообігу засобів в процесі виробництва або обігу закріплюється за центром відповідальності і сприяє контролю, оцінці діяльності, стимулюванню діяльності менеджерів;

3)одним із основних об'єктів управлінського обліку є витрати, причому адміністрація сама вирішує, в яких розрізах їх класифікувати і наскільки деталізувати їх облік;

4)розробка системи внутрішньої звітності, налагодження чітких інформаційних потоків між відділами із застосуванням сучасних засобів автоматизації. Звітність надається в довільній формі, схваленій керівництвом підприємства. Періодичність кожного виду звітності встановлюється в залежності від потреб конкретного користувача. Крім того, може складатися неперіодична звітність, потреба у якій виникає в робочому режимі;

5)користувачі інформації управлінського обліку і їх специфічні вимоги заздалегідь відомі, тому немає сенсу в надмірному нарощуванні обсягу і деталізації інформації.

Такі особливості покладають велику відповідальність на спеціаліста з управлінського обліку, який є головним помічником керівника.

Проте, поряд із зазначеними відмінностями та особливостями, між видами обліку є й певні спільні риси. По-перше, і фінансовий, і управлінський облік ґрунтуються на даних єдиної інформаційної системи обліку; по-друге, спираються на концепцію відповідальності в управлінні господарськими об'єктами; по-третє, їх інформація служить для прийняття рішень, хоча й різної спрямованості.

Було б помилкою протиставляти фінансовий облік управлінському. Дійсно їх мета, завдання, окремі елементи методу, способи оцінки виробничих витрат і отриманих доходів, порядок виявлення і списання відхилень від поточних норм і затверджених бюджетів витрачання господарських ресурсів суттєво відрізняються. Поряд з цим очевидний загальний для фінансового і управлінського обліку об'єкт - процеси постачання, виробництва і продажу, які представляють в сукупності кругообіг господарських ресурсів підприємства, відповідно, види обліку не можуть функціонувати ізольовано і повинні розглядатися хоча й як такі, що виконують різні функції, але невід'ємними складовими бухгалтерського обліку в управлінні підприємством.

Отже, управлінський облік за інформаційним змістом і колом вирішуваних завдань набагато ширший і різноманітніший, ніж фінансовий. Він повністю підпорядкований запитам менеджерів підприємства. Його дієвість забезпечується орієнтацією на конкретні господарські завдання, вирішення яких ґрунтується на відповідній інформації про витрати і доходи. Але про розвиток управлінського обліку можна говорити лише в рамках єдиного бухгалтерського обліку.

1.3. Нормативно-інформаційне забезпечення ведення управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах

Основними нормативними документами в сфері регулювання обліку ви гра г, калькулювання собівартості продукції, обліку доходів та визначення фінансових результатів є

•Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 07 1999 р № 996 XIV (далі - Закон 996);

•Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р № 87 (далі ПБО 3);

•Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від від 29 листопада 1999 р N 290;

•Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 12 1999 р № 318 (далі-ПБО16);

• Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 18 05 2001 р № 132 (далі — Рекомендації 132);

• Інструкція щодо заповнення форми Державного статистичного спостереження № 50 сг «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств за 20 рік», затверджена Наказом Держкомстату України від 05 11 2004 р № 607.


2 ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПРАВОВА ТА ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Товариство з обмеженою відповідальністю СФГ ”Росава” згідно статутних документів має таку юридичну адресу : 72323, Запорізька область, Пологівський район, село Басань. Товариство було засноване у 2000 році.

Господарство має один населений пункт – с. Трудове, яке віддалене від обласного центру 120 км.

Господарство має як гарні так і погані якості кліматичних умов: з однієї сторони, тут спостерігається довгий без морозний період, велика кількість ясних сонячних днів, а з іншої, недостатній запас атмосферних опадів, нерівномірне випадання їх по періодам року, низька відносна вологість повітря, особливо в весняно-літній період, велике випаровування вологи.

Середньорічна температура повітря за декілька останніх років складає 12,2 градусів по Цельсію, найбільш теплим місяцем є липень 22,6 градусів, а найбільш холодним – січень (-3 градуси). Середня довжина без морозного періоду приблизно 190 – 200 днів.

Для розвитку сільськогосподарських культур велике значення має вологість повітря , вона тут максимальна в грудні (88%) і мінімальна у серпні (57%).

Землекористування СФГ”Росава” знаходиться в зоні сухого степу України і відноситься до другого агрокліматичного району, що характеризується, як дуже теплий і посушливий. Клімат характеризується нерівномірним і недостатнім випаданням атмосферних опадів, високою температурою і сухістю повітря, сильними східними і південно-східними вітрами в найбільш критичні періоди росту і розвитку рослин, середня кількість опадів, що випадає за рік, складає 430 мм. Цієї кількості опадів цілком достатньо для росту, нормального розвитку й одержання гарного врожаю більшості сільськогосподарських культур , але атмосферні опади розподіляються по місцям дуже нерівномірно. Ґрунтовий покрив СФГ”Росава” представлений темно – каштановими , каштановими, легко глинистими та лужними чорноземними.

Основними видами діяльності СФГ”Росава” є : вирощування зернових та технічних культур , м'ясне та молочне скотарство, бджільництво, масло – жирова промисловість.

За період існування господарства склад земельних угідь не зазнав змін .

За розміром – це відносно велике сільськогосподарське підприємство.

Процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до грунтово-кліматичних і економічних умов кожного підприємства називається спеціалізацією сільськогосподарських підприємств. Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищення його товарності, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності має назву - ефективність спеціалізації .

Завдання спеціалізації господарства розкривається в оцінці рівня розвитку всіх його галузей, визначення, наскільки вони в цілому і кожна зокрема забезпечують виконання плану реалізації продукції за державними замовленнями і контрактами та за іншими угодами; ефективному використанні природного, технічного і організаційного потенціалу підприємства.

Головні показники, які характеризують спеціалізацію - структура і склад товарної продукції, обсяг якої аналізують не менш як за три роки, забезпечуючи стабільність і зіставність показників. Допоміжними показниками при визначенні спеціалізації є склад і структура: виручки за продану продукцію, матеріальних і трудових затрат на виробництво окремих видів продукції, посівних площ під різними сільськогосподарськими культурами.

При визначенні впливу спеціалізації на результативні показники факторною ознакою є рівень спеціалізації, який розраховують відношенням обсягу продукції основних галузей до загального обсягу товарної продукції, до основних галузей належать ті, питома вага яких становить більше, ніж 25%, до розвинутих - з питомою вагою від 15 до 25%.

Для початку розглянемо розміри виробництва на підприємстві в наступній таблиці.

Таблиця 2.1

Розміри виробництва СФГ”Росава”

Показники 2003 рік 2004 рік 2005 рік Відхилення 2005 року від 2003 р.
+;- %
1 2 3 4 5 6
Основні :

Валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах 2000 р.,

тис. грн.

1887,3 767,3 917,4 -969,9 48,6

Товарна продукція,

тис. грн.

2960 1599 1366 -1594 46,1
Додаткові:
Земельна площа – всього, га 4006 3765 3995 -11 99,7
в т.ч. сільськогосподарські угіддя, га 3901 3660 3890 -11 99,7
з них рілля, га 3771 3530 3730 -41 98,9
Середньорічна вартість основних виробничих фондів – всього, тис. грн. 4410 4247 4156 -254 94,2
в т.ч. виробничих фондів сільськогосподарського призначення , тис. грн. 3748 3609 3533 -215 94,3
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. 1133,5 1194,5 1378 244,5 114,6
Всього працівників, чол.. 129 86 46 -83 35,6
з них працездатних 129 86 46 -83 35,6

Аналізуючи дані таблиці можемо зробити такі висновки: в СФГ”Росава” в 2005 році можна спостерігати значне зменшення валової продукції в порівняльних цінах 2000 року, а саме на 51,4% ( 969,9 тис. грн.). Також зменшилась і товарна продукція на 1594 тис. грн. Маємо незначне зменшення земельної площі на 11га, поряд з цим на 64,4% зменшилась чисельність працівників, в 2005 році складають 46 чоловік.


3 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

3.1. Принципи побудови управлінського (внутрішньогосподарського) обліку на сільськогосподарських підприємствах

Основою для правильної організації управлінського обліку є організаційна та виробнича структури підприємства.

Організаційна структура підприємства - це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій з вирішення завдань, які виникають в ході виробничої діяльності, таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, поставленої перед підприємством в цілому.

Організаційна структура системи управління представляє схему управлінських зв'язків між управляючою та керованою її складовими і характеризується складом та інформаційними зв'язками між самостійними підрозділами та окремими виконавцями, розташованими в ієрархічній послідовності та наділеними певними правами та обов'язками. Тому організаційну структуру ще визначають як сукупність "ліній відповідальності" всередині підприємства.

Організацію системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах доцільно здійснювати в такій послідовності:

1. Визначити організаційну структуру підприємства.

2. Розробити організаційну схему управлінського обліку.

3. Розробити схему документообороту.

4. Розробити систему контролю витрат.

5. Організувати центри відповідальності.

6. Розробити бюджети для центрів відповідальності і показники їх діяльності.

7. Визначити види продукції (робіт, послуг), яку виробляє сільськогосподарські підприємства.

8. Визначити систему обліку і калькулювання продукції (калькулювання за замовленнями, калькулювання за процесами).

9. Визначити перелік постійних та змінних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та порядок контролю цих витрат.

Аналітичний облік витрат при цьому ведеться не тільки в цілому по підприємству, але й окремо за структурними підрозділами.

Принципи та функції управлінського обліку

Принципи обліку - це правила, якими слід керуватись при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Загальноприйнятими принципами, які можна застосовувати до управлінського обліку є такі:

- принцип безперервності діяльності підприємства, що передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі;

- принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання і узагальнення господарських операцій в єдиній грошовій одиниці при плануванні та обліку виробництва;

- принцип повноти й аполітичності інформації, дані які містяться в звітах, повинні бути повними і представлені в зручному для аналізу вигляді та не вимагати додаткової аналітичної обробки;

- принцип періодичності відображає виробничий і комерційний цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;

- принцип методологічної незалежності - передбачає, що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;

- принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства — означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

- принцип результативності означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;

- принцип відповідальності означає, що за величину і витрат і результатів відповідність несе конкретна особа, яка їх контролює;

- принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);

- принцип багатоваріантності означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;

- принцип прийнятності і багаторазового використання ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків;

- принцип бюджетного методу управління витратами, фінансами, комерційною діяльністю використовується на підприємствах як інструмент планування, контролю і регулювання.

Дані принципи дозволяють створювати на підприємстві раціональну і економічну систему обліку відповідно до розміру і масштабу виробничої діяльності. Їх реалізація передбачає за мінімальної кількості даних отримати максимально необхідний для управлінських рішень обсяг інформації та дозволяє забезпечити виконання управлінським обліком покладених на нього функції.

Функції управління та інформація, що забезпечує їх дію, дозволяють сформувати функції управлінського обліку наступним чином:

· Інформаційна - забезпечення керівників всіх рівні» інформацією, яка необхідна для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень

· Прогнозна - перспективне планування, координування розвитку підприємства в майбутньому на підставі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності

· Комунікаційна - формування інформації, яка є засобом внутрішнього зв'язку між рівнями управління та різними структурними одиницями

· Аналітична - полягає у вивченні всіх складових системи управління з метою її удосконалення

· Контрольна - оперативний контроль і оцінка результатів діяльності як підрозділів, так і підприємства в цілому.

3.2. Документальне забезпечення обліку витрат на підприємстві

Для зведеного обліку витрат і виходу продукції (робіт, послуг) з виробництва передбачено використовувати журнал-ордер, який з метою кращого розподілу обов'язків між виконавцями, підрозділяють на два: 10-2 с.-г. та 10-3 с.-г.

В Журналі-ордері №10.3 с.-г. здійснюється зведений облік за рахунками:

23«Виробництво»;

24«Брак у виробництві»;

39 «Витрати майбутніх періодів»;

91«Загальновиробничі витрати»;

92«Адміністративні витрати»;

93«Витрати на збут».

Журнал-ордер № 10.3 с.-г. для відображення кредитових оборотів по виходу продукції окремих підгалузей основного виробництва, списання вартості послуг чи робіт допоміжних виробництв та певних видів витрат (кредит рахунків 231, 232, 233, 234, 235, 24, 39, 91, 92, 93). Кореспондуючими рахунками виступають рахунки: 20, 21, 22, 23, 24, 27, 39, 90, 91, 92, 93.

Журнал-ордер № 10.2 с.-г. використовується для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відрахувань на соціальні заходи та резерв наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань (рахунки 13, 471, 651, 652, 653, 656, 66).

Первинні документи, довідки бухгалтери, відомості по нарахуванню амортизації тощо, є підставою для заповнення місячних виробничих звітів. їх складання у виробничих підрозділах на підставі названих документів, а за потреби залучають ті з них, що складені в інших підрозділах чи в бухгалтерії господарства, а також аркуші-розшифрування, що складені при записах в інших журналах-ордерах. Практикується також виробничі звіти заповнювати в бухгалтерії господарства на підставі одержаних від підрозділів і складених в бухгалтерії документів, наприклад за нарахуванням амортизації.

По виробництву передбачено ведення таких виробничих звітів до Журналу-ордера №10.3 с.-г.:

Виробничий звіт № 10.3а с.-г. — для основного виробництва;

Виробничий звіт № 10.36 с.-г. — для інших виробництв;

Виробничий звіт № Ю.Зв с.-г. — для загальновиробничих витрат;

Виробничий звіт № 10.3г с.-г. для адміністративних витрат.

У виробничих звітах дані групуються в розрізі, який дозволяє у подальшому зробити записи по аналітичних рахунках відповідних синтетичних рахунків.

За наявності кількох виробничих звітів, за якими списують витрати на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковують продукцію, складають Зведену відомість до Журналу-ордера № 10.3 с.-г. (форма № Ю.Зд с.-г.).

Для накопичування даних протягом року про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) по кожному аналітичному рахунку використовують Оборотну відомість по рахунках (форма 10.Зе с.-г.). Рахунки в ній відкривають відповідно до діючих Положень (стандартів), записи роблять на підставі виробничих звітів.

Підсумки виробничих звітів з деталізацією сум по синтетичних рахунках (субрахунках) або підсумки Зведеної відомості переносять в Журнал-ордер № 10.3 с.-г., а його дані — в Головну книгу.

3.3. Загальні принципи синтетичного та аналітичного обліку витрат на підприємстві

В процесі історичного розвитку сформувались і розвивались три основні системи обліку:

загальна система;

переплетена система;

інтегрована система.

Загальну систему обліку застосовують підприємства сфери послуг, торгівлі, а також невеликі промислові підприємства, які випускають однорідну продукцію. Ця система базується на періодичному обліку запасів, тобто протягом звітного періоду на рахунках запасів не відображається їх зміна (відпуск, надходження), наприкінці звітного періоду проводиться інвентаризація запасів в місцях їх зберігання і на підставі її результатів та даних, відображених в бухгалтерському обліку на початку звітного періоду визначаються кількість витрачених та отриманих запасів.

Облік витрат підприємства ведеться за елементами, кількість та склад яких визначається самим підприємством. Доходи обліковуються за їх видами: від реалізації продукції (товарів), від інвестицій у цінні папери тощо.

Наприкінці звітного періоду всі рахунки витрат і доходів закриваються шляхом списання сальдо на рахунок "Прибутків та збитків" (в американській практиці він називається "Зведений рахунок прибутку"), за даними якого визначається фінансовий результат діяльності підприємства.

На промислових підприємствах поряд з обліком витрат за елементами застосовується "Зведений рахунок виробництва", за даними якого визначається собівартість випущеної продукції та "Зведений рахунок прибутку", за даними якого визначається фінансовий результат підприємства, отриманого в звітному періоді.

В дебет цього рахунку наприкінці звітного періоду списуються залишки запасів, сировини, матеріалів та незавершеного виробництва на початок періоду, а також всі елементи виробничих витрат звітного періоду. З кредиту "Зведеного рахунку виробництва", який представляє собою виробничу собівартість готової продукції і списується в дебет "Зведеного рахунку".

В дебет "Зведеного рахунку прибутку" списується також залишок готової продукції на початок періоду і дебетове сальдо всіх рахунків елементів невиробничих витрат. По кредиту "Зведеного рахунку прибутку" списується також залишок готової продукції на початок періоду і дебетове сальдо всіх рахунків елементів невиробничих витрат По кредиту "Зведеного рахунку прибутку" відображаються доходи звітного періоду та залишок готової продукції на кінець періоду. Кінцеве сальдо "Зведеного рахунку прибутку" відображає фінансовий результат звітного періоду.

Переплетена система обліку передбачає відокремлене ведення рахунків фінансового та управлінського обліку, які не кореспондують один з одним.

В системі рахунків управлінського обліку ведеться облік запасів, здійснюється калькулювання собівартості продукції та визначається фінансовий результат основної діяльності підприємства.

В системі рахунків фінансового обліку відображаються розрахунки з дебіторами і кредиторами, визначається загальний фінансовий результат діяльності підприємства.

Взаємозв'язок фінансового та управлінського обліку досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків

У фінансовому обліку використовується "Контрольний рахунок фінансового обліку", а в управлінському - "Контрольний рахунокуправлінського обліку". Ці рахунки мають протилежну побудову, "дзеркально" відображаючи порядок записів в них.

Сума прибутку за даними управлінського обліку не збігається з величиною прибутку в фінансовому обліку. Це пояснюється тим, що в системі управлінського обліку формується прибуток від основної діяльності підприємства, а в системі рахунків фінансового обліку відображаються ще й прибутки та збитки від позареалізаційних операцій, зокрема, одержані та сплачені відсотки, дисконти, дивіденди тощо.

На практиці розбіжності в прибутку можуть бути зумовлені також відмінностями в методах оцінки запасів. Так, наприклад, використання методу ФІФО у фінансовому обліку, а методу ЛІФО - в управлінському обліку звичайно призведуть до розбіжностей в сумі прибутку, що вимагатиме її додаткового узгодження.

В останні роки розгорнулась дискусія щодо форм та методів організації управлінського обліку. Одні вчені та фахівці наполягають на відокремленні фінансового обліку від управлінського, інші водночас наполягають на інтегрованій системі обліку. Більшість вважає, що немає потреби у відокремленні фінансового обліку від управлінського, і саме інтегрована система обліку у багатьох випадках є найефективнішою для підприємств України. Більшість промислових підприємств США, Великобританії, Канади та інших країн англосаксонської групи використовують інтегровану систему обліку, яка забезпечує калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво.

Це досягається через "включення" рахунків управлінського обліку в загальну систему рахунків, в результаті чого вони кореспондують з рахунками фінансового обліку. Інтегрована система обліку базується на безперервному обліку запасів, тобто всі поточні зміни запасів сировини, готової продукції та витрат виробництва відображаються на рахунках відповідних запасів протягом звітного періоду.

При створенні інтегрованої системи обліку однією з найголовніших проблем, яку потрібно вирішувати підприємству, є організація обліку витрат і калькулювання продукції (товарів, робіт, послуг). У фінансовому обліку пріоритетним є облік витрат за економічними елементами. А в управлінському обліку передбачають можливість розподілу витрат ще й заіншими критеріями, зокрема за цільовим призначенням, за місцями виникнення, за видами продукції тощо.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань, капіталу і господарських операцій підприємств і організацій України передбачено впровадження інтегрованої системи бухгалтерського обліку, яка передбачає "вмощування" рахунків управлінського обліку в систему рахунків фінансового обліку підприємства

В основу відокремлення рахунків для обліку витрат підприємства в інтегрованій системі обліку покладено функціональну ознаку. Для цього застосовуються рахунки, які ідентичні рахункам українського плану рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 39 "Витрати майбутніх періодів".

Прямі виробничі витрати відображаються безпосередньо на рахунку 23" Виробництво", а непрямі накопичуються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а наприкінці звітного періоду списуються на рахунок 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації" і розподіляються між об'єктами калькулювання.

Витрати підрозділів, що обліковуються на рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут, 39 "Витрати майбутніх періодів", які здійснюють невиробничі функції (управління, збут, дослідження тощо), не включаються до виробничої собівартості продукції. Ці витрати списуються на рахунок фінансових результатів в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Малі підприємства, що обирають загальну систему обліку, використовують рахунок 23 "Виробництво" для визначення собівартості виготовленої продукції та рахунки класу 8 "Витрати за елементами". В такій системі облік виробничих витрат можна вести одночасно за статтями калькуляції, в розрізі різних об'єктів витрат (аналітичний облік по рахунку 23) і за елементами витрат в загальній сумі для формування фінансових результатів та складання фінансової звітності. Таким чином, дані аналітичного обліку по рахунку 23 становитимуть комерційну таємницю підприємства, а дані рахунків класу 8 будуть відкритими для користувачів.

Не менш важливим при організації управлінського обліку є порядок побудови та застосування аналітичного обліку на підприємстві, який полягає, перш за все, в організації необхідних розрізів аналітичних рахунків для синтетичних рахунків. Саме аналітичні рахунки забезпечують потрібну для управління та контролю ступінь деталізації і агрегування даних.

Для оперативного управління і керівництва роботою підприємства, контролю та планування обсягу матеріально-технічного постачання, для контролю за збереженням всіх видів власності необхідний детальний облік витрат на виробництво; для здійснення розрахунків з працівниками (персоналом), з постачальниками, з бюджетом також необхідні конкретні дані, що детально характеризують всі сторони діяльності підприємства. Таким чином, для управління, керівництва, контролю і планування господарських процесів, організації розрахунків з робітниками, замовниками, бюджетом, власниками у адміністрації підприємства виникає потреба в інформації з різним ступенем узагальнення: як зведеній, так і більш детальній.

Узагальнені характеристики об'єктів бухгалтерського обліку (активів, зобов'язань, капіталу) відображаються на синтетичних рахунках, а деталізована інформація - на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки є способом узагальнення і групування даних, об'єднаних синтетичними рахунками або субрахунками не тільки в грошовому, айв натуральних і трудових вимірниках.

Законодавством визначено, що вести аналітичний облік, тобто застосовувати чи не застосовувати в обліку рахунки третього і нижчих рівнів, підприємство вирішує самостійно. Причому підприємство може вводити нові субрахунки (не передбачені Планом рахунків), виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності з обов'язковим збереженням кодів субрахунків, передбачених Планом рахунків. Таким чином, підприємство вирішує самостійно, чи необхідний йому облік доходів від реалізації, собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), а також фінансових результатів за субрахунками.

В обліковій політиці підприємства необхідно передбачити нові форми обліку, які б забезпечували ефективну систему аналітичного обліку матеріалів, готової продукції, товарів та інших видів майна і розрахунків.

Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.

Основою для записів в регістрах аналітичного обліку є первинні документи, які забезпечують отримання необхідної інформації в кількісному і вартісному вираженні та правове забезпечення збереження майна.

Аналітичний облік матеріальних цінностей дозволяє визначати запаси матеріальних ресурсів в цілому і для кожного матеріалу окремо. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та покупцями дає інформацію про взаємні розрахунки з кожним підприємством.

Показники аналітичного обліку використовують також для калькулювання, тобто для визначення собівартості придбаних запасів чи виготовленої продукції. Ці показники забезпечують точність калькуляції, наїх основі, в свою чергу, базується грошова оцінка засобів у бухгалтерському обліку.

Існують два варіанти відображення господарських операцій на рахунках:

від загального до часткового - узагальнення даних на синтетичному рахунку та їх наступна деталізація на аналітичних рахунках;

від часткового до загального - відображення даних на аналітичних рахунках з наступним узагальненням на відповідному синтетичному рахунку.

Для правильного ведення аналітичних рахунків слід дотримуватися наступних правил:

1)кількість аналітичних рахунків визначається потребами підприємства;

2)відображення господарських операцій на синтетичних і на аналітичних рахунках здійснюється за єдиними правилами (тобто, якщо по синтетичних рахунках запис було здійснено в дебеті, то й по аналітичних рахунках часткові суми операції, що відображається, слід провести по дебету. Якщо синтетичний рахунок активний, то й аналітичні рахунки активні);

3)відображена на синтетичних рахунках господарська операція може бути деталізована за допомогою аналітичних рахунків, але загальна сума на аналітичних рахунках повинна дорівнювати сумі, відображеній на синтетичному рахунку;

4)матеріальні цінності на аналітичних рахунках обліковуються в натурально-вартісному виразі, тобто ведеться кількісно-сумовий облік;

5)по закінченні звітного періоду (згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні") - щомісяця
здійснюється звірення аналітичних рахунків з синтетичними шляхом складання оборотної відомості;

6)аналітичний облік ведеться в книгах, відомостях або в картках (для розрахунків з працівниками та службовцями заводять особові картки);

7)по аналітичних рахунках складають стільки оборотних відомостей, скільки є деталізованих синтетичних рахунків (тобто таких, до яких були відкриті аналітичні рахунки). Всі аналітичні рахунки, які відносяться до певного синтетичного рахунку, узагальнюються в оборотній відомості.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках, як і оборотні відомості по синтетичних рахунках, призначені для перевірки правильності та повноти ведення обліку, для спостереження за станом та рухом окремих видів господарських засобів та їх джерел. Це досягається шляхом порівняння підсумків аналітичних оборотних відомостей з даними відповідного синтетичного рахунку в синтетичній оборотній відомості. Оскільки записи на синтетичних та аналітичних рахунках здійснюються паралельно, то і підсумки оборотних відомостей в аналітичному обліку повинні співпадати з відповідними показниками синтетичного рахунку, в розвиток якого ведуться аналітичні рахунки.

Таким чином, аналітичні рахунки - деталізовані рахунки ІІІ-го, IV-гo, V-гo і т.д. порядку, які формуються на підставі конкретизованої та об'єднаної на відповідному рівні інформації. Аналітичні (деталізуючі) рахунки є способом узагальнення і групування даних, що об'єднані синтетичним рахунком (вертикальні зв'язки). Система аналітичних рахунків деталізує й водночас узагальнює господарські операції за їх змістом, що необхідно для оперативного управління діяльністю підприємства.

3.4 . Методика калькулювання фактичної собівартості продукції (робіт та послуг)

У сучасних умовах калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), будучи частиною внутрішньогосподарського (управлінського) обліку підприємства, дає можливість приймати його власникам та керівникам ряд рішень при здійсненні господарської діяльності, і насамперед – з питань, пов'язаних із ціноутворенням.

Фактична собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі нижчезазначених рахунків.

Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою

ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,

де НВп - незавершене виробництво на початок калькуляційного періоду, грн.;

ВВп - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;

3В - зворотні витрати і відходи, грн.;

ПП - побічна продукція, грн.;

СП - супутна продукція, грн.;

БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;

НВк — незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.

Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків є важливою передумовою об’єктивності низки важливих економічних показників.

Собiвартiсть окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї визначається виходячи з витрат, вiднесених на вiдповiдну культуру (групу культур) чи вид (групу) тварин.

Фактична собiвартiсть продукцiї (робiт, послуг) в сiльськогосподарських пiдприємствах розраховується в цiлому за рiк, крім продукцiї (робiт, послуг) допомiжних виробництв, фактична собiвартiсть яких визначається щомiсяця.

Об’єктами калькуляції є конкретні види продукцiї, робiт і послуг

У рослинництвi, крiм сiльськогосподарської продукцiї, об’єктами облiку витрат можуть бути роботи, виконанi в поточному роцi пiд урожай майбутнього року.

Розрахунок собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) здійснюється в такiй послiдовностi:

а) розподiляються мiж окремими об’єктами планування та облiку витрати з утримання необоротних активiв;

б) визначається собiвартiсть робiт і послуг допомiжних виробництв;

в) розподiляються загальнi витрати: на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання мелiоративних споруд, на вапнування та гiпсування ґрунтiв та на утримання полезахисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сiльськогосподарськi культури, що запилюються;

ґ) списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат;

д) розподiляються бригаднi, фермськi, цехові та загальновиробничі витрати;

е) визначається загальна сума виробничих витрат з об’єктів облiку;

є) визначається собiвартiсть продукцiї рослинництва;

ж) визначається собiвартiсть продукцiї пiдсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукцiї;

з) розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);

і) визначається собiвартiсть продукції тваринництва;

ї) визначається собiвартiсть продукцiї інших промислових виробництв;

й) визначається собiвартiсть товарної продукцiї рослинництва, тваринництва та пiдсобних промислових виробництв.

Калькулювання собівартості продукції завершують розрахунком фактичної собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції. Це завжди зводиться до простої арифметичної дії: загальну суму собівартості окремого виду продукції ділять на кількісні характеристики виду.

Загалом калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі обчислюється собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому - фактична собівартість по кожному при управлінні виду продукції, на третьому - собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.

Розрахунок собівартості потрібен для різних цілей як у фінансовому, так і у внутрішньому бухгалтерському звіті.

3.5 Управлінська та фінансова звітність сільськогосподарських підприємств

Одночасно з встановленням системи та форми бухгалтерського обліку, підприємство повинно встановити всі необхідні умови щодо ведення управлінського обліку. Основною відмінністю організації управлінського обліку є те, що законодавством не встановлюється жодних обов'язкових для виконання умов. Крім того, система управлінського обліку та принципи, які використовуються при організації управлінського обліку, не повинні розкриватись у фінансових звітах підприємства. При організації управлінського обліку доцільним є поєднання документів управлінського та фінансового обліку.

Внутрішня бухгалтерська звітність - це звітність, яка складається бухгалтером-аналітиком і подається як адміністрації підприємства, так і

менеджерам всіх рівнів управління. Основною метою складання звітності є надання оперативної релевантної інформації відповідно до вимог управлінського персоналу.

Система внутрішньої звітності повинна будуватися таким чином, щоб дані, які в ній містяться, дозволяли отримати відповідь на всі питання управлінців.

Створити систему внутрішньої звітності можна лише за наявності:

масиву основних даних;

узгодженості змісту та форми звітів;

функціонального підходу до накопичення та підсумовування інформації.

Основними даними для складання внутрішньої звітності є нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку.

Форма внутрішньої звітності повинна максимально розкривати зміст її показників та бути зрозумілою для конкретного користувача інформації -менеджера, для якого складений звіт. Зміст кожного звіту також розглядається в деякій мінімальній формі з врахуванням того, що дана звітність підлягає адаптації до конкретного виду економічної діяльності та конкретного підприємства, враховуючи, зокрема, його можливості по збору тієї чи іншої інформації.

Основними вимогами, що висуваються до внутрішньої звітності, є наступні:

Внутрішній звіт повинен бути адресним та конкретним. Він не
принесе бажаних результатів, якщо:

інформація збирається для обліку обсягу продаж або визначення витрат і не пов'язана з інформаційними запитами конкретних керівників, які очолюють центри доходів або центри витрат;

буде адресований не конкретному менеджеру, а його керівнику вищого рівня;

буде містити нечітку інформацію по загальних питаннях. Ефективний управлінський контроль передбачає наявність конкретної звітної інформації.

Для прийняття управлінських рішень повинна надаватись корисна
оперативна інформація у формі внутрішніх звітів. При цьому слід враховувати особисті якості менеджера. Так, необхідно знати, якій формі надання інформації він надає перевагу (табличній чи графічній), які його плаїш та побажання, стиль роботи тощо.

Не слід перевантажувати звітність розрахунками. Керівнику потрібен мінімальний обсяг інформації, який повинен бути систематизований так, щоб на підставі інформації, яка в них міститься, керівник приймав оптимальні управлінські рішення.

Немає користі від того, що керівник з калькулятором в руках проводить додаткові розрахунки над звітом про діяльність свого підрозділу Набагато важливіше обдумати ті дії та рішення, які випливають з аналізу вже наведених в звітності даних. Планові або прогнозні показники повинен розраховувати не бухгалтер, а менеджер.

Порядок складання внутрішньої звітності прямо пов'язаний зі
структурою цехів, відділів і служб підприємства.

Виробнича структура підприємства впливає на функціональне призначення підрозділів підприємства.

Під управлінською звітністюбудемо розуміти звітність, яка складається управлінцями різних рівнів і містить оцінку результатів діяльності та прогнозні напрями розвитку.

В управлінській звітності на перший план висуваються управлінські завдання, які потребують для свого вирішення не тільки розуміння бухгалтерського обліку, але й техніко-економічного планування, статистики, аналізу господарської діяльності, фінансового менеджменту, стратегічного управління тощо.

Таким чином, сутність управлінської звітності визначається як інтегрована система обліку, нормування, планування, контролю і аналізу, яка систематизує інформацію для оперативних управлінських рішень і координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

Управлінська звітність повинна охоплювати дані за період, який дозволить найбільш повно провести аналіз діяльності підприємства та спланувати його майбутню роботу.


Рис.3.1 Функціональний підхід до управлінської звітності

Вона повинна задовольняти потреби управлінського персоналу в інформації, чітко розмежованій за галузями діяльності та сферою компетенції та відповідальності кожного менеджера

Форми звітів залежать від їх змісту, призначення та напрямів використання інформації. Наприклад, якщо асортимент продукції невеликий та звіт про продаж складається щоденно, в двох примірниках (перший передається керівнику, а другий — в бухгалтерію, де інформація звіту щоденно заноситься в комп'ютер і у всі накопичувальні регістри обліку, а потім автоматично робляться проводки), то його форма може бути довільною та мати будь-яке нагромадження даних - за день їх накопичується не дуже багато, і інформація стає зручною для сприйняття.

Якщо ж підприємство випускає декілька видів продукції, має багато постачальників або облік недостатньо автоматизований, то складання звітів про продаж доцільно розбити на два етапи. В цьому випадку спочатку складаються звіти про продаж за визначеною ознакою або групою ознак (наприклад, по видах продукції, місцях зберігання, покупцях тощо), а потім дані з цих довідок групуються у зведених звітах про продаж (або інформації про продаж). При цьому інформація про продаж міститься в декількох спеціалізованих звітах, наприклад, в звіті про канали збуту або звіт по групах покупців (постійні клієнти, разові покупки тощо).

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку визначено склад та призначення фінансової звітності.

Фінансова звітність— бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Мета фінансової звітності полягає в тому, щоб забезпечити користувачів інформацією для прогнозування, порівняння та оцінки можливостей підприємства приносити прибуток; для оцінки здатності адміністрації ефективно використовувати ресурси підприємства для досягнення мети діяльності

У фінансовій звітності міститься інформація, корисна для інвесторів і кредиторів при прогнозуванні, порівнянні та оцінці потенційних грошових потоків. Фінансова звітність повинна надавати інформацію про таку суспільно корисну діяльність підприємства, яка може бути визначена та описана або виміряна і важлива з точки зору ролі підприємства в оточуючому його соціально-економічному середовищі.

Фінансова звітність складається з таких форм: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і Примітки до фінансової звітності (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Управлінський аспект фінансової звітності

Форма фінансового звіту Інформація для управління
Баланс (форма № 1) Містить дані про засоби підприємства та джерела їх утворення; дозволяє отримати дані про динаміку та структуру необоротних га оборотних активів, витрат майбутніх періодів, визначити структуру зобов'язань підприємства, власного капіталу, забезпечень майбутніх платежів та доходів майбутніх періодів. За даними балансу розраховуються коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, поточної та абсолютної ліквідності та інші показники, які характеризують фінансовий стан підприємства
Звіт про фінансові результати (форма № 2) Містить інформацію про витрати, доходи та фінансові результати підприємства за видами діяльності в порівнянні з минулим періодом. Може використовуватися для прогнозування, порівняння та оцінки здатності підприємства приносити прибуток
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) У звіті відображаються, головним чином, факти господарського життя підприємства, що здійснюють, реально або потенційно, вплив на грошові потоки. Дані, що відображаються у звіті, повинні вимагати мінімуму оціночних суджень та інтерпретації від особи, яка його складає. Аналіз цього звіту має велике значення при управлінні грошовими потоками
Звіт про власний капітал (форма №4) Дає чітке уявлення про зміни у власному капіталі підприємства в розрізі елементів власного капіталу та причин змін. Має значення для управління фінансовою діяльністю підприємства
Примітки до фінансової звітності (форма № 5) Містять детальну аналітичну інформацію, яка не знайшла свого відображення у стандартизованих формах фінансової звітності

Прогнози, які робляться на основі фінансової звітності, підвищують надійність прогнозів користувачів управлінської звітності.

Є три причини, які перешкоджають використанню форм бухгалтерської звітності для глибокого фінансово-економічного аналізу.

По-перше, в бухгалтерському балансі (форма № 1) застосовуються специфічні методи кількісного відображення економічних процесів, відмінні від інших кількісних методів управління економікою. По-друге, сучасна бухгалтерська звітність будується з наголосом на характеристику статичного стану підприємства (на початок і кінець звітного періоду), відображаючи динаміку і характеристику економічних процесів. По-третє, звітність (форми № 2 "Звіт про фінансові результати", № 3 "Звіт про рух грошових коштів", № 4 "Звіт про власний капітал") характеризується фрагментарністю, в ній втрачена системність, яка властива відображенню господарських операцій на рахунках, в Головній книзі, складається на певну дату або за певний (як правило, тривалий) проміжок часу.


4 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Ефективність роботи бухгалтера, аналітика та управлінця на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи, підвищувати ефективність праці аудиторів, ревізорів.

Сьогодні багатьох керівників не задовольняє рівень автоматизації на підприємстві. Фізично і морально застарілі інформаційні системи, різноманітний набір програм та окремих автоматизованих робочих місць не в змозі забезпечити керівників оперативною і достовірною інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

Інформаційні бази мають забезпечувати як мінімум шестирівневу функціональну обробку інформації.

І. Загальні організаційні принципи побудови підприємства:

проектування автоматизованої системи управління під специфіку конкретного підприємства; оптимізація бізнесу, процесів відповідно до нової або існуючої системи управління; визначення облікової політики підприємства; удосконалення організації документообігу, складання звітності, бухгалтерського, складського та інших видів обліку; створення єдиного інформаційного простору для всіх служб управління.

ІІ. Оперативні принципи управління підприємством: управління закупками — матеріально-технічне забезпечення, управління реалізацією — збут продукції, управління бартерними операціями та взаєморозрахунками, управління запасами — рух і наявність матеріальних цінностей та малоцінних і швидкозношуваних предметів, управління консигнаційними операціями, управління реалізацією через торговельні комплекси з використанням сучасних реєстрів розрахункових операцій, управління договірними зобов’язаннями, розрахунками з постачальниками і покупцями, управління фінансами підприємства, здійснення моніторингу, управління витратами виробництвом, управління проектами, управління собівартістю продукції — товарів, послуг, управління персоналом, обліком кадрів, управління автотранспортом тощо.

Вирішення завдань бухгалтерського, податкового обліку відбувається без додаткових витрат, шляхом вторинної обробки даних оперативного управління. Таким чином, первинним є управління, а бухгалтерський облік — необхідний засіб для контролю, складання документів.

ІІІ. Комплексна обробка інформації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку: готівкові та безготівкові операції підприємства, облік валютних операцій, облік товарно-матеріальних цінностей, облік необоротних активів, облік праці і заробітної плати, облік фактичних витрат, ведення головної книги та складання Балансу, ведення податкового обліку, формування консолідованої звітності, формування бухгалтерської та фінансової звітності за міжнародними стандартами.

ІV. Контролюючі функції: контроль за виконанням планів, проектів, контроль за кошторисом витрат, контроль за взаємними фінансовими зобов’язаннями, контроль за використанням ресурсів підприємства, контроль якості, можливість виставлення рекламацій.

V. Аналітичні функції: аналіз виконання планів і використання ресурсів, аналіз фінансової і господарської діяльності, аналіз ефективності використання оборотних засобів, аналіз фактичних витрат (собівартості) і зіставлення їх з плановими, аналіз ефективності маркетингових заходів і рекламних заходів.

VІ. Технічні можливості інформаційних бухгалтерських програм: невибагливість до комп’ютерних систем, технічних можливостей комп’ютера, швидкість виконання поставлених завдань, обробки оптимального потоку первинних документів для підприємства, редагування бухгалтерських форм, обмін даними з іншим програмним забезпеченням, обмін інформацією через мережу, надійний захист і збереження інформації, можливість замінити програму (поновити версію).

Крім функціональних можливостей, комп’ютерний облік повинен відповідати єдиній прийнятій методологічній основі сучасного бухгалтерського обліку та забезпечувати:

• ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;

• взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліку;

• суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;

• зменшення ручної, монотонної праці;

• контроль за достовірністю введених даних, цілісністю господарських операцій;

• формування довільних зведень, бухгалтерських звітів автоматизованим способом.

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку своїми процесами аналогічна до звичайного “паперового” обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синтетичними та аналітичними рахунками, документами підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Основними загальними реквізитами комп’ютерних бухгалтерських реєстрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер синтетичного рахунка з дебету, його аналітичні рахунки, номер синтетичного рахунка з кредиту, його аналітичні рахунки.

Реєстр господарських операцій використовується для автоматизації обліку, якщо господарська операція пов’язана з використанням ведення набору бухгалтерських проведень. При реєстрації автоматично формуються бухгалтерські проведення за окремо взятою господарською операцією. В багатьох програмних продуктах (наприклад, “Парус-Підприємство”) господарські операції типізують на основі типових операцій і на їх основі проводять окрему господарську операцію у міру ведення господарських операцій.

Важливим елементом інформаційного забезпечення є використання різноманітних довідників та констант, які спрощують заповнення електронних документів шляхом автоматичної підстановки одиниць виміру, статей витрат, використання аналітичних рахунків, що запроваджені до синтетичних рахунків. Програми реєстрації і обробки бухгалтерської інформації повинні бути адаптовані до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, це стосується представлення бухгалтерських регістрів в зручному вигляді для читання і розуміння записів, виключення несанкціонованого виправлення записів у регістрах. Для будь-якої форми бухгалтерського обліку характерні свої спільні особливості:

• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

• повнота відображення в обліку за звітний період усіх господарських операцій, проведених у зазначений час, і результатів інвентаризації майна і зобов’язань;

• правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

• тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку.

У рамках цих вимог ведення бухгалтерського обліку за допомогою засобів комп’ютерного обліку не повинно бути копіюванням технічних прийомів при журнально-ордерній чи меморіальній формі обліків. Організація обліку в комп’ютерному варіанті має ряд особливостей.

Порівнюючи форми бухгалтерського обліку, можна виділити характерні фази обробки облікової інформації: збір і аналіз економічної інформації, запис економічних наслідків у журналах, перенесення даних до Головної книги, формування звітності. При автоматизованій формі обліку фази обробки проводяться автоматично за винятком введення інформації, якщо не передбачено входження інформації через електронну мережу.

При автоматизованій формі обліку, як правило, передбачається поєднання даних аналітичного і синтетичного рівнів. В автоматизованих системах для відображення аналітичної інформації щодо основних засобів, запасів постачальників передбачено заповнення ведення довідників. Дані із довідників переносять в облікові реєстри для проведення розрахунків за кожним етапом, обліковим періодом. Слід зауважити, що інформаційне забезпечення обліку можна розглядати як процес забезпечення інформацією і як сукупність форм документів, нормативної бази, які надходять з інших систем. Тому сучасна інформаційна система бухгалтерського обліку може представляти собою відокремлену систему або складову інших інформаційних систем підприємства чи мати доступ до іншої системи через електронну мережу, наприклад, банку (через систему “клієнт-банк”), біржі, державної установи для передачі звітності.

Прикладом використання підприємством віртуальної мережі є “електронна торгівля”, під якою розуміють таку форму постачання, обміну продукцією, при якій вибір замовлення товарів здійснюється з використанням електронних документів як засобів платежу. Але, враховуючи нерозвиненість даної структури та економічну ситуацію на вітчизняному рівні, широкого впровадження даної системи не передбачається.

Перспективним використанням електронної мережі для підприємств є надання банківських послуг для автоматизації проведення безготівкових рахунків через систему комплекс “клієнт банку — банк”. Вона дозволяє автоматизувати процес формування, прийому і передачі фінансових, інших документів між клієнтом і банком з використанням можливостей internet-технології, яка інтегрується із сертифікованими засобами захисту інформації. Така система дозволяє відправляти платіжні документи клієнтів, має набір у клієнтській частині довільних інформаційних повідомлень і передачі їх в банк, отримання виписок за рахунками у будь-який час; виконувати контроль проходження платежу в банк (клієнт отримує інформацію про прийом та проведення платежу); досягається також можливість доступу до реального залишку на поточному рахунку підприємства і формування звітності щодо отриманих даних.

При веденні автоматизованої форми бухгалтерського обліку проходить інтеграція оперативного, бухгалтерського, статистичного обліків у єдину систему. З іншого боку, застосування електронного зв’язку дає змогу підприємству швидше інтегруватися у світове співтовариство.

Важливим елементом сучасного програмного забезпечення є можливість зв’язку виходу до електронної мережі — віртуального зв’язку, що дає змогу виключити ручне введення вхідних даних і уникнути технічних помилок.

Комп’ютери надають великі можливості щодо обробки, зберігання і надання інформації, при цьому зростають вимоги щодо рівня кваліфікації працівників, необхідності підготовки фахівців із знанням комп’ютерної техніки. З іншого боку, при автоматизованому обліку зростає ціна помилки програмного забезпечення чи людської помилки, що призводить до втрати інформації чи її неправильного відображення, а це, у свою чергу, зменшує ефективність господарської діяльності підприємства.

Основа для автоматизації облікової роботи на підприємстві може складатися із загальних характеристик обліку як цілісної інформаційної системи:

• вид обліку та його мета (фінансовий, податковий, управлінський, статистичний), поняття аналізу прогнозу і контролю діяльності суб’єкта господарської діяльності як складових основ інформаційної бази — об’єднання цих понять стосовно автоматизації підприємства у термін контролінг;

• характеристика об’єкта автоматизації (підприємства, організації, установи);

• особливості господарської діяльності підприємства та його вплив на побудову облікової роботи, облікової політики підприємства;

• поняття та якісна характеристика інформації (вхідних і вихідних даних), інформаційної системи (оцінка її можливостей);

• групи користувачів та методи задоволення їх інформаційних потреб.

Щодо першого пункту орієнтовного змісту поданої концепції то питання загальних термінів, їх сутності та поставлені завдання потребують однозначності визначення перш за все в нормативних документах як до термінів власне обліку, так і до питань інформаційних технологій обліку. Крім того, потрібно встановити ступінь і форму автоматизації складових контролінгу, застосування до них відповідних технічних засобів. Для основи цього складового елементу концепції потрібно використовувати наукові підходи і методи, що направлені на сприяння раціонального використання засобів і предметів праці та самої праці в господарській діяльності для отримання максимального прибутку чи досягнення соціального ефекту.

Для характеристики об’єкта комп’ютеризації слід врахувати організаційну побудову та систему управління підприємством, у тому числі типи організаційних структур, функціональну структуру системи управління, методи управління підприємством. Ці характеристики значною мірою визначають особливості запроваджених інформаційних систем, вони мають безпосередній вплив на склад і структуру інформації, що становить базу даних. Важливим елементом для характеристики господарювання є вивчення технологій збору, обробки, зберігання і передачі інформації, що використовуються нині на сучасних підприємствах різних галузей народного господарства. Загальна характеристика інформаційної системи підприємства має визначатися за складом і властивостями основних компонентів інформаційної системи. До них слід віднести типову функціональну структуру та функціональні можливості типової інформаційної бази підприємства.

Крім запровадження комплексної внутрішньої автоматизації, потрібний перехід до розвитку сервісних ресурсів, запровадження обміну інформацією. Звітні дані можуть бути представлені контролюючим установам, інвесторам з метою реклами. Також інформація має бути отримана підприємством. Це доступ до нормативно-правової бази, для характеристики стану кон’юнктури ринку, для довідки. Особливу увагу тут слід приділити можливості автоматизації розрахункових операцій між підприємствами та реалізації товарів через мережу. На цьому шляху зовсім відсутні стандарти, нормативи, або такі, що проходять етап розробки. Ці стандарти створюються стихійно користувачами, заснованими на традиціях звичайних облікових прийомів і відносин. За такого виду послуг можлива повна автоматизація облікової роботи і прийняття ефективних управлінських рішень, досягнення максимального ефекту господарської діяльності підприємства. Сьогодні, зважаючи на проблеми, що виникають на шляху запровадження автоматизації, це має бути врегульовано у найкоротший строк. Спричиняють такий стан: мала кількість підприємств, які мають доступ до глобальної мережі; незначна кількість власників кредитних карток; низький розвиток постачання реалізованих товарів через мережу; низька платоспроможність населення, недовіра до фінансово-кредитних нових технологій бізнесу; регіональна нерівномірність розподілення користувачів нових видів послуг. Проте слід відзначити технічну надійність систем обліку електронної реалізації та розрахункових відносин.

При вирішені поетапного переходу до створення інформаційної системи потрібний цілеспрямований вибір програмного забезпечення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Проблема полягає в тому, що система має задовольняти кілька вимог: бути достатньо функціональною, завершеною з точки зору обліку (автоматизації обліку), бути універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємств. Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управлінського обліку фінансово-економічних служб.

Сучасне програмне забезпечення будується відповідно до вимог, принципів і методів ведення обліку, облікового забезпечення, виходячи із можливостей сучасної техніки. Вітчизняні програмні продукти, призначені для обліку на малих підприємствах, повинні відповідати основним функціональним обліковим вимогам, мати можливість проводити облікову, аналітичну, контролюючу роботу, враховуючи національні специфічні риси підприємств (галузь діяльності, розмір і форму власності підприємства). Саме ці моменти мають якісно характеризувати програмний продукт автоматизації інформаційної бази контролінгу підприємства. Тому можливості бухгалтерських програм можуть слугувати критерієм для їх якісних оцінок і вибору для застосування малими підприємствами. До цих критеріїв потрібно віднести можливість програмного забезпечення — інформаційної бази: 1) вести синтетичний та аналітичний облік активів, капіталу, зобов’язань з елементами управлінського обліку; 2) формувати фінансову, податкову, статистичну звітність; 3) надавати іншу довідкову інформацію для потреб ведення господарської діяльності; 4) на базі даних можливостей проводити автоматизований аналіз прогноз і контроль за діяльністю підприємства. Наведені оціночні компоненти інформаційної бази мають включати можливість ведення первинного обліку та складання різних форм первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, формувати оборотну відомість, бухгалтерські реєстри малих підприємств тощо. За таким критеріями можна відібрати приблизно 110 показників. Крім того, програмне забезпечення має задовольняти відповідні технічні, комерційні та ергономічні потреби.

До технічних характеристик слід віднести: 1) невибагливість до комп’ютерних систем; 2) швидкість виконання поставлених завдань; 3) можливість редагування бухгалтерських форм персоналом бухгалтерії залежно від змін на законодавчому рівні, від потреб управління підприємством; 4) обмін даними з іншим програмним забезпеченням; 5) обмін інформацією через мережу; 6) надійний захист і збереження інформації; 7) замінити програму (поновити версію) — приблизно 30 показників.

Стосовно комерційних характеристик, то їх має забезпечити фірма-виробник або фірма-постачальник: 1) ціна програми; 2) документація; 3) супровід програмного забезпечення (навчання, консультації, після реалізаційний сервіс) — приблизно 10 показників.

Ергономічні вимоги до бухгалтерських програм мають задовольнити характеристики щодо зручності у користуванні програмою та позитивно сприймати інформацію працівники— приблизно 10 показників. За такими характеристиками, що забезпечують автоматизацію обліку на підприємствах різних галузей, є бухгалтерські програми — “1С: Бухгалтерія”, розробки від фірми “Парус-Україна” та ін.

Сучасні бухгалтерські програмні продукти є комплексним інструментом для автоматизації обліку та управління малими підприємствами. У більшості випадків їх функції зведені до облікових завдань конкретного підприємства. При взаємодії різних програм як між ними, так і з технологічним обладнанням виникають труднощі, що з’являються при обміні інформацією з партнерами чи з контролюючими органами (формат інформаційних даних). Проблема уніфікованого формату обміну інформаційних баз є нині актуальною. Вирішити її може створення та підтримка єдиного стандарту обміну інформації на національному рівні.

Серед пакетів прикладних програм найбільшої популярності у користувачів набула програма “1С: Бухгалтерія” версія 7.7 для України. Програма побудована з урахуванням особливостей обліку в Україні на базі Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому врахована можливість одночасного ведення бухгалтерського і податкового обліку, що в сучасних умовах є досить актуальним і практичним моментом. Одночасне введення даних, необхідних як для податкового, так і для бухгалтерського обліку, дає можливість користувачам прослідкувати всі господарські операції і зміни в складі активів і пасивів, що відбуваються в різних ланках облікової роботи. Крім того, програмне забезпечення може легко налагоджуватися відповідно до особливостей облікової роботи на підприємствах конкретної галузі. Також на ринку комп’ютерних програм реалізуються типові галузеві рішення для ведення обліку в конкретних установах, організаціях (наприклад, “1С: Бухгалтерський облік для бюджетних установ України”, “1С: Бухгалтерський облік для військових частин”, “1С: Бухгалтерський облік для аптечних закладів” та ін.). Необхідно виділити окрему комплексну конфігурацію програми — “1С: Виробництво + Послуги + Бухгалтерський облік”, яка дає змогу автоматизувати облік та складання звітності на підприємствах виробничої сфери із можливістю отримувати аналітичні звіти для менеджерів виробничої сфери, менеджерів торговельної сфери та ін.


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Становлення ринкових відносин в нашій державі обумовлює необхідність удосконалювати господарський механізм і зокрема управління економічними процесами на підприємствах і об’єднаннях незалежно від форм власності. Важливе місце в системі управління ланками економіки – підприємством і їх підрозділами займає бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності.

Таким чином на основі інформації про затрати сировини і матеріалів за кожну зміну в розрізі видів виробів в порядку викладеному вище і даних про вихід продукції можна і необхідно аналізувати результати виробничого процесу співстановлення фактичних даних з нормативними, виявити відхилення і оперативно визначити причини відхилень, що дав можливість своєчасно виявити на хід того чи іншого процесу, користувати в потрібному напрямку.

Розглянувши теоретичні основи організації управлінського обліку на підприємстві ми запропонували використання підприємством автоматизованої форми ведення обліку.

Вирішення цих та інших питань удосконалення первинного обліку являється своєчасним ще і тому що в недалекому майбутньому виробничий облік відділиться від фінансового і виробничими будуть в більш повній мірі змушені до обліку операцій виробничого процесу і аудиту результатів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99р.

2. Закон України „Про податок на додану вартість”

3. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємства”.

4. П(С)БО 16 Витрати

5. Типове положення по плануванню, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт та послуг) сільськогосподарських підприємств. – 23.04.1996. №425 \Все про бухгалтерський облік. - №19.- 1996р.

6. Абаров Р.А. Оцінка виробничих запасів та вирахування собівартості продукції в умовах ринку//Економіка сільського господарства - №11. – 2002р. – 23 – 30с.

7. Атамас П.Й Управлінський облік: Навчальний посібник. – Д. –К. :Центр навчальної літератури, 2006. – 440с.

8. Беренгольц Я.М., Джинджирский Г.С. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. – К.: Вища Школа, 1995. – 329с.

9. Бухгалтерський облік витрат на виробництво продукції рослинництва //Все про бухгалтерський облік .- 2002 .- 16 січня (№4) .- с.56-63

10.Бухгалтерський облік формування витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції //Все про бухгалтерський облік .- 1999 .- №89.- с.16-19

11.Все про бухгалтерський облік: документи, матеріали, методики. – М.; Фенікс, 2001. – 329с.

12.Голов С. Проблеми і перспективи реформування бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. -№11.

13.Економічні проблеми виробництва сільськогосподарської продукції в України //Економіка України .- 1999.- №8.- с. 48-54

14.Журнал „Бухгалтерская наука”, №2, 2005г. с. 29 - 34

15.Журнал „Бухгалтерская наука”, №3, 2005г. с. 36 – 40

16.Завгородній В.Т. Бухгалтерський облік, контроль та аудит в системі управління підприємства. – М.: Ваклер Ді – КСІ, 2002р.- 839 с

17.Каричковський В.Д. Розрахунок собівартості продукції рослинництва за нормативними показниками //економіка АПК .- 2001 .- №6 .

18. Коміренко В. Документальне оформлення надходження від урожаю продукції рослинництва //Все про бухгалтерський облік .- 2002 .- №63.- с. 4-7-с.96-98

19.Лінник Є.С. Предмет, методи, функції та вплив на розвиток управлінського обліку в Україні // Збірник наукових праць ЧДТУ. – 2004. - випуск 8. с. 18 – 20.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:56:05 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
20:00:28 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Організація управлінського обліку на підприємстві

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150727)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru