Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Інвентаризація активів

Название: Інвентаризація активів
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Добавлен 20:30:44 14 октября 2008 Похожие работы
Просмотров: 3745 Комментариев: 3 Оценило: 2 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ АКТИВІВ І ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Основи побудови обліку інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

1.2. Організаційні аспекти аудиту та аналізу інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ І ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Методика проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства у національній обліковій системі

2.2. Принципи організації проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

2.3. Особливості відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера

РОЗДІЛ 3.МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ 1 ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Методика аналізу змін структури балансу та ефективності інвентаризаційної роботи на підприємстві

3.2. Методика аудиту інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота на тему "Облік, аналіз і аудит інвентаризації активів та зобов'язань підприємства" на матеріалах ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат" виконана у розмірі 100 сторінок і містить 14 таблиць, 12 рисунків та 4 додатки,

В результаті дослідження визначено сутність, зміст, роль інвентаризації в господарській діяльності, обґрунтовано значення та місце Інвентаризації в бухгалтерському обліку та господарському контролі, сформовано основні напрямкипроведення аудиту та аналізу інвентаризації активів і зобов'язань підприємства, розглянуті діючі методики комп'ютеризації інвентаризаційного процесу.

В роботі використані діючі закони, положення, інструкції, Національні нормативи аудиту, праці українських та зарубіжних авторів.

Результати отримані при дослідженні, складають підстави для подальших досліджень проблем бухгалтерського обліку і господарського контролю в ринкових умовах господарювання.


ВСТУП

Нововведення, що відбулися в політичному і економічному житті України, а також направленість її курсу на поступову інтеграцію в розвинуту економічну спільноту, зумовили проведення кардинальних змін в методології та організації бухгалтерського обліку, прийняття. Закону України ''Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та Національних (стандарті») положень бухгалтерського обліку. Це зумовило й посилення контрольних функцій як держави, так і власника, за здійсненням та результатами фінансово-господарської діяльності.

В Україні одним із найважливіших елементів ринкової економіки стає господарський контроль. В сучасних умовах багато його методологічних і організаційних питань потребують подальшої розробки, вдосконаленні і термінового впровадження, так як проведення інвентаризації було, є і залишається єдиним способом контролю за точністю даних, що надаються бухгалтерським обліком.

Зростання вимог до підвищення ефективності інвентаризації з метою поліпшення управління та контролю в нових умовах господарювання, зумовлюють необхідність наукового дослідження даної проблеми. Недосконалість чинних нормативних актів, які регламентують інвентаризаційну діяльність та невідповідність практики інвентаризаційної роботи вимогам підвищення ефективності використання майна господарюючого суб'єкту, забезпечення його збереження зумовлює актуальність дослідження організації інвентаризаційної роботи, практики проведення інвентаризації та удосконалення відображення її результатів в обліку. Необхідність розв'язання цих актуальних проблем зумовило вибір теми.

Метою роботи є теоретичне визначення сутності, змісту, ролі інвентаризації в господарській діяльності, обґрунтування значення та місця інвентаризації в бухгалтерському обліку, комплексне вивчення стану та перспектив розвитку інвентаризаційної робота та можливість комп'ютеризації інвентаризаційного процесу,

Для досягнення поставленої мети були намічені наступні основні завдання:

- розкрити сутність і зміст поняття інвентаризації;.

- визначити мету і завдання;

- визначити місце і роль інвентаризації активів і зобов'язань в сучасних умовах господарювання;

- визначити перелік об'єктів і суб'єктів інвентаризації;

- уточнити класифікації інвентаризації у відповідності з потребами сучасних умов господарювання;

- дослідити етап інвентаризаційної роботи на підприємствах, на прикладі відкритого акціонерного товариства Херсонський бавовняний комбінат;

- визначити основні показники за допомогою яких можна проаналізувати стан інвентаризаційної роботи на підприємстві.

Об'єктом дослідження є організація і методика проведення інвентаризації активів І зобов'язань на виробничих підприємствах, зокрема, відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат.

При написанні роботи використані нормативні та інструктивні матеріали і положення, що діють в Україні праці українських та зарубіжних авторш, практичні матеріали і результати досліджень етану внутрішньогосподарського контролю на виробничому підприємстві відкрите акціонерне товариство Херсонський бавовняний комбінат.

РОЗДІЛ 1

ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ І ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Основи побудови обліку інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

Будь-яка підприємницька діяльність втрачає свій сенс, коли господарські операції, факти та інші події не обліковуються. В той же час діяльність є некерованою, якщо не здійснюється контроль, хоча б для того щоб визначити її результати, Тому облік і контроль є обов'язковими складовими в будь-якій сфері діяльності людини, а особливо в господарській.

Це пояснює і факт тисячолітньої історії існування та застосування інвентаризації людством,

Слово "інвентаризація" запозичене з німецької мови і представляє собою похідне від інвентарю, (В 1713 р, з'являється термін "інвентаріум", в 1743 р, - "інвентарій" і тільки у 1797 р, - "Інвентаризація"),

Під інвентаризацією слід розуміти перевірку та оцінку фактичної наявності об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками. Інвентаризації притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом: виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішень (див. рис. 1.1).

Рис. 1.1. Сутність і зміст інвентаризації

Визначення сутності і змісту інвентаризації ДОЗВОЛЯЄ провести чітку межу між господарюючими діями, які за своєю природою схожі з інвентаризацією. До таких дій можна віднести переоблік, приймання товарно-матеріальних цінностей, самоперевірку, самоконтроль, перепис.

Тільки інвентаризація активів (основних засобів, сировини, товарів, грошових коштів, дебіторської заборгованості м інших статей активу

балансу) і зобов'язань (пасив балансу, за виключенням розділу 1 "Власний капітал") може підтвердити достовірність даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В процесі еволюції суспільства поняття інвентаризації трансформувалось з найпростішої форми здійснення дій по перерахунку, перемірюванню, зважуванню, метою яких було відображення фактичного стану об'єкту, - до дій по виявленню фактичної наявності майна з метою визначення власного та залученою капіталу, вкладеного в діло, і визначення фінансового результату від господарської діяльності. В наді час інвентаризація активів і зобов'язань t закінченим процесом, проведення якого дає змогу визначити наявність і стан майна та зобов'язань господарюючого суб'єкту.

Інвентаризація, як один з елементів методу бухгалтерського обліку тісно взаємодіє з оцінкою, калькуляцією, подвійним записом, балансом.

Оцінка і калькуляція базуються на документації, яка не завжди враховує всі явища й окремі факти, що мають місце в господарському житті.

Так, в процесі-виробництва як і в процесах постачання, зберігання та реалізації мають місце господарські факти, котрі не знаходять відображення в бухгалтерському обліку (наприклад, понаднормові природні втрати, недовкладення сировини і матеріалів, заміна більш цінних матеріалів, сировини, комплектуючих на більш дешеві). Всі ці факти спричиняють викривлення фактичної собівартості виготовленої продукції.

Калькулювання собівартості одиниці продукції на підставі облікових даних не завжди точно відображає фактичні витрати, що були здійсненні в протесі виробництва.

Отже, завдяки проведенню інвентаризації отримується Інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках.

Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку, як баланс так і звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності.

В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. В свою чергу, в практичному аспекті, інвентаризація впливає на всі елементи системи методу бухгалтерського обліку.

Інвентаризація, оскільки вона оформлюється документами, повинна розглядатися в обліку тільки як процедура, в результаті якої бухгалтер отримує документальне підтвердження про факти господарського життя. Яке ж значення інвентаризації в практичній діяльності? Належним чином організований поточний облік дозволяє постійно слідкувати за змінами в господарській діяльності підприємства та своєчасно повідомляти як про позитивні тенденції, так і про негативні явища. Але абсолютно точної картини ні поточний облік, ні складений на підставі його даних зведений облік не гарантують. Відбувається це з наступних причин:

1, Під час звичайної операційної діяльності в кількісних та якісних характеристиках запасів, що знаходяться в місцях зберігання, можуть виникати зміни, ззовні часто не помітні, які неможливо виявити та задокументувати в момент їх виникнення, а саме: природні зміни маси або якості внаслідок біологічних, хімічних та фізичних дій, вплив зміни температури або вологості повітря,

2. Навіть при найохайнішому здійснені розрахунків між підприємством і його Контрагентами можуть виникнути розбіжності та суперечки з приводу окремих вимог і зобов'язань. Для їх вирішення необхідно повертатись до раніше зроблених записів, перевіряти і при необхідності вносити відповідні поправки та уточнення до них,

3. Не завжди виконується вимога щодо вибуття матеріальних цінностей з місця зберігання за наявності бездоганно складених виправдовуючих документів, витрачання будівельних матеріалів відкритого зберігання без документального оформлення.

4. В практичній діяльності зустрічаються порушення діючих правил приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей (прорахунки, пересортиця, обважування), На практиці розрізняють об'єктивні і суб'єктивні причини таких порушень, Об'єктивні причини не залежать від дій матеріально відповідальних осіб. Суб'єктивні причини безпосередньо залежать від дій матеріально відповідальних осіб.

5. Мають місце недоліки у підборі матеріально відповідальних осіб та встановленні контролю за їх роботою, Інколи на посаду, що пов'язана із збереженням, обліком і розпорядженням цінностями та грошовими коштами призначаються особи, котрі не заслуговують на довіру; часто посади МВО обіймають особи, яку через свою низьку кваліфікацію не можуть забезпечити належного обліку та забезпечення доручених їм цінностей. Результатом таких прорахунків є випадки псування (навмисного і ненавмисного) майна, а також крадіжки.

Інколи порушуються правила оформлення документів. Це є результатом незадовільної організації бухгалтерського обліку, недотримання порядку обліку майна на підприємствах. Такі недоліки сприяють неповному оприбуткуванню, списанню внаслідок псуванню, наявності відходів при сортуванні, списанню продукції на витрати за фіктивними документами. На практиці виникають механічні помітки в обліку - це описки в первинних документах, арифметичні неточності в підрахунках, неправильне відображення документальних даних на рахунках бухгалтерського обліку.

Внаслідок наведених вище причин облікові відомості не відповідають дійсній наявності активів та реальності зобов'язань.

Усунути всі можливі недоліки можна завдяки проведеній інвентаризації, яка дозволяє перевірити достовірність документального оформлення і відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, а також здійснити необхідні виправлення й уточнення в облікові регістри.

Інвентаризація важлива тим, то дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і. відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливості, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги.

Іншими словами, якщо в традиційному розумінні інвентаризація ґрунтується на оцінці матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, то їх якісна оцінка через визначення існуючих можливостей (ступінь морального зносу обладнання, динаміка таких показників, як втрати, приріст надходжень платежів, розширення ринків збуту продукції, співвідношення чисельності й оплати праці основного і допоміжного персоналу) характеризує її перспективи.

Отже, інвентаризація є важливим заходом, в проведені якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

В економічній літературі до цього часу існують різні думки з приводу формулювання мети інвентаризації активів і зобов'язань.

Деякі автори[31] зазначають, що метою інвентаризації є забезпечення реальності показників бухгалтерської звітності і балансу.

Однак, на думку професора А. А. Афанасьева, "... інвентаризація - це не метод обліку, а лише контрольна операція і, до того ж, достатньо трудомістка, і що шлях до реального балансу лежить через удосконалення поточного бухгалтерського обліку" [11, с 25-26]. Разом з тим Н.В.Чебанова і Л.Н.Котенко вважають, що метою інвентаризації є доповнення відображення господарських операцій"[31, с. 28].

В сучасних умовах господарювання метою інвентаризації є порівняння фактичної кількості та стану майна., що є в наявності, незалежно від його місцезнаходження ( здане в оренду, передане на зберігання, переробку, отримане від інших власників та інше) з даними в бухгалтерських записів,

Основними цілями інвентаризації є :

- виявлення фактичної наявності майна;

- перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань;

- зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.

Серед завдань інвентаризації слід відзначити:

- забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

- виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком:

- виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

- виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

- перевірку дотримання правил і умов збереження майна;

- виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

- визначення розмірів природного убутку та інших витрат:

- контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб:

- перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність.

При виявлені тих або інших недоліків спектр завдань інвентаризації суттєво розширюється (див. рис. 1.2).


Рис, 1,2. Завдання інвентаризаціїпри виявленні недоліків

Для вирішення основних завдань, що розв'язуються в процесі інвентаризації, необхідним с організаційне, технічне, економічне, юридичне та обліково-аналітичне забезпечення (див. рис. 1.3).

Рис. 1.3. Передумови вирішення основних завдань інвентаризації

В умовах вільного підприємництва та самостійної ініціативи засновниками підприємства в будь-який моментможуть знадобитися відомості про майно, яке перебуває в їх власності. В цьому випадку рішення про строки інвентаризації та її масштаби приймає керівник підприємства.

Другий підхід до проведення інвентаризації обумовлений тим, що в господарській діяльності підприємства зустрічається багато випадків, коли її проведення виступає єдиним методом, за допомогою якого можна визначити фактичну наявність та оцінити оборотні і необоротні активи та підтвердити реальність зобов'язання.

Розглянемо в яких випадках проведення інвентаризації є обов'язковим. До таких подій в господарському житті підприємства належать:

- передача майна державних підприємств в оренду, його приватизація і корпоратизація;

- проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;

- ліквідація підприємства;

- пожежа, стихійне лихо чи аварія техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані екстремальними умовами;

- зміна керівника колективу (бригади) при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади) більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу (бригади) про її проведення;

- випадки відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензій щодо недовантаження;

- встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;

- розпорядження судово-слідчих органів;

- продаж об'єктів необоротних активів;

- консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробним и х потужностей;

- переоцінка майна;

- зміна матеріально відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;

- складання річної фінансової звітності;

- зміна керівника підприємства[14].

Під об'єктом інвентаризації слід розуміти те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання (див. рис. 1.4).

Інвентаризація окремих об'єктів здійснюється за місцем знаходження об'єктів або за центрами відповідальності.

Суб'єктами інвентаризації є носії прав та обов'язків - державні інститути,структури та підрозділи, що з чинним законодавством мають право контролювати фінансово-господарську діяльність {Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура), а також власники та керівники підприємств. Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка відносно нього є виконавчим органом.

Функції Інвентаризаційної комісії наступні: виявлення кількісних та якісних характеристик об'єкту інвентаризації причин відхилень від завданих нормативних, планових,облікових даних, відповідно до яких може функціонувати об'єкт інвентаризації та їх нормативно-правове регулювання.

Колективний характер виконавчого органу - інвентаризаційної комісії, що призначається суб'єктом інвентаризації, викликаний наступними обставинами:

1) необхідністю здійснення самоконтролю при визначенні фактичної наявності майна і встановленні його якісної характеристики;

2) вимогами одночасного виконання операцій - здійснення контролю і запису наявного майна;

3) необхідністю періодичного контролю за діями матеріально відповідальних осіб;

4) необхідністю забезпечення достовірності І об'єктивності результатів інвентаризації;

5) використанням результатів інвентаризації для доказів господарських порушень, інвентаризації класифікуються за частотою проведення, за характером проведення та обсягу охоплення об’єктів, за охопленням МВО, за способом проведення (див. рис, 1.5).

За частотою проведення інвентаризації поділяються на періодичні та разові (річні).

Періодичні інвентаризації проводяться, як правило, за ініціативою власника, керівника або іншої уповноваженої особи, яка відповідає за проведення Інвентаризаційної роботи на підприємстві. Вони можуть бути

Плановані інвентаризації проводяться в чітко встановлені строки у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства.


Рис. 1.4. Об'єкти інвентаризації в системі бухгалтерского обліку

Необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов'язкові оскільки необхідність їх проведення викликана об'єктивними і суб'єктивними причинами та регламентується нормативно-правовими актами.

Контрольна інвентаризація повинна проводитись після закінчення попередньої з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведеної інвентаризації.

За обсягом охоплення об'єктів інвентаризації поділяються на повні і часткові. Повні інвентаризації охоплюють все майно підприємства, що знаходиться на балансі, а також прийняте на відповідальне зберігання, в переробку, та стан короткострокової та довгострокової заборгованості.

Рис, 1.5. Класифікація інвентаризації

Часткові інвентаризації охоплюють окремі види майна або все майно, що знаходиться в підзвіті конкретної матеріально відповідальної особи.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації поділяються на індивідуальні і наскрізні. Індивідуальні інвентаризації - це перевірка окремого виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади. Наскрізна інвентаризація охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства.

За способом проведення інвентаризації поділяються на суцільні і несуцільні.

Суцільні інвентаризації передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в підзвіті тієї чи іншої матеріально відповідальної особи або однієї бригади.

Несуцільна інвентаризація охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь-який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в між інвентаризаційний період за об'єктами, де облік ведеться в натурально-вартісному виразі.

Отже, інвентаризація в сучасних умовах господарювання - це не тільки контрольний захід, що дозволяє виявити та оцінити фактичний стан майнової бази господарського суб'єкта, а й організаційно-правовий процес, в ході якого перевіряються й інші факти, що мають місце при здійснені господарської діяльності та результати якого впливають на управлінські рішення.

1.2. Організаційні аспекти аудиту та аналізу інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

Процес аудиту представляє собою в організаційному плані технічну сукупність яка поділяється на 3 етапи:

1. Підготовчий (ознайомчий), який полягає у підготовці і плануванні аудиторського процесу. Аудитор отримує достатнє представлення про всі сторони фінансово-господарської діяльності об'єкта перевірки і здійснює оцінку системи обліку з контролю майбутнього клієнта; встановлює ймовірність помилок у звітності клієнта і величинуаудиторського ризику; визначає масштаби, зміст і кількість аудиторських процедур; складає план і програму аудиторської перевірки.

2. Основний, на цьому етапі проводиться збір аудиторських доказів на основі проведення відповідних для кожного етапу аудиторських процедур. Отримана інформація документується і оформляється у вигляді робочих документів аудитора. Також збираються інші необхідні відомості отримані від експертів чи зовнішніх консультантів.

3. Заключний, на цьому етапі аудитор узагальнює результати перевірки і формулює висновки стосовно достовірності звітності, її відповідності діючому законодавству у формі аудиторського висновку чи аудиторського звіту.

Така структура процесу зовнішнього аудиту визначає зміст об'єктів його організації до яких відносять; аудиторські номенклатури, носії аудиторських номенклатур, рух носіїв аудиторської інформації і інформаційне забезпечення процесу аудиту (рис. 1.6)

Рис. 1.6. Організаційні аспекти аудиту

На різних етапах процесу аудиту інвентаризації аудиторські номенклатури формуються по-різному. Тому при їх виборі звертають увагу на характер оформлення цих номенклатур. За характером оформлення аудиторські номенклатури можуть бути трьох типів: первинного, кінцевого, проміжного.

Від вибору аудиторських номенклатур підготовчого етапу залежить якість майбутньої аудиторської роботи. Тому для їх визначення слід виходити з таких положень:

- обмежувати кількість номенклатури найнеобхіднішими даними;

- використовувати данні багаторазово;

- максимально спрощувати технічні процедури, особливо якщо вони здійснюються вручну.

Аудиторськими номенклатурами підготовчого етапу аудиту інвентаризації активів і зобов'язань підприємства можуть бути: кількість запланованих інвентаризацій, види об'єктів, які перевірялися, результати останньої інвентаризації тощо.

На цьому етапі крім вихідних даних до процесу аудиту залучають також і такі, які утворюються самим аудиторським процесом.

До аудиторських номенклатур цього етану перевірки інвентаризаційної роботи можна віднести: данні порівняння даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю, правильність списання природного убутки,виправлення записів тощо.

Дані, які здобуто у процесі обробки аудиторської інформації та надалі використовуються на заключному етапі для формування висновків, розробки пропозицій,становлять кінцеву номенклатуру аудиту.

До кінцевих номенклатур аудиту інвентаризації активів і зобов’язань підприємства можна віднести: результати загального оцінювання інвентаризаційної роботи, висновки та пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у роботі інвентаризаційної комісії.

Визначивши аудиторські номенклатури, переходять до організації носіїв процесу аудиту.

Господарські факти відображають на різних носіях: законах, внутрішньогосподарських нормах, нормативах, кошторисах, прогнозах, обліковій інформації.

Методика та техніка вибору носіїв аудиторської інформації мають ряд особливостей, які відрізняють цю процедуру від аналогічної з вибору носіїв облікової інформації.

Зовнішня номенклатура аудиторської інформації та її носії формуються за межами процесу аудиту і тільки незначна кількість їх створюється безпосередньо у процесі аудиту, 3 огляду на це розрізняють зовнішню і внутрішню аудиторську інформацію та її матеріальні носії.

Зовнішні носії аудиторської інформації при аудиті інвентаризації активів і зобов’язань підприємства, практично готові для здійснення аудиту (Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальнихактивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.94 p. №69, наказ про облікову політику, відомості результатів інвентаризації, баланс тощо).

Носії аудиторської інформації, сформовані в процесі аудиту створюються самостійно у процесі перевірки (таблиця порушень порядку проведення інвентаризації, таблиця рекомендованих строків проведення інвентаризації).

На кожному етапі процесу аудиту інвентаризації використовуються певні носії аудиторської інформації.

На першому етапі використовуються Інструкція №69, наказ про облікову політику, акти контрольних перевірок майна, відомості результатів інвентаризації тощо,

Основними носіями аудиторської інформації на другому етапі аудиторського процесу є різного роду та виду таблиці, у яких з одного боку систематизують результати перевірки, а з іншого - виявляють ступінь порушення (порівняльна таблиця запланованих і проведених інвентаризації, таблиця типових порушень проведення інвентаризації тощо). Слід уникати нагромадження в одній таблицібагатьох показників,

Організація носіїв підсумкової аудиторської інформації - оформлення результатів аудиту залежно від мети, об'єктів, форм, методів та інших ознак аудиту. На заключному етапі аудиту інвентаризації активів і зобов'язань підприємства носіями аудиторської інформації є: аудиторський висновок, експертна оцінка, акти тощо.

Складним елементомпроцесу аудиту є організація руху інформації. Основне завдання організації аудиторської інформації полягає в тому, щоб створити оптимальні канали руху її, а потім на основі взаємопов’язаної схеми побудувати один технологічний процес аудиту.

Тепер найпоширенішим є графічний метод організації аудиторського процесу та руху в ньому носіїв. Форму графіка не визначають наперед, У цих графіках фіксують найважливіші характеристики руху носія інформації. При цьому обов’язково визначають строки, прийоми, виконавців.

У процесі аудиту не формуються документи і документопотоки у прямому розумінні. Проте це не означає, що для процесу аудиту характерні операції передавання-приймання документів.

Заключним етапом процесу аудиту є оцінка його результатів, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.

Організаційно аналітичний процес як технологічна сукупністьскладається з трьох етапів: підготовчого, аналітичної обробки та заключного.

На кожному етапі об'єктами організації аналітичного процесу є аналітичні номенклатури, носії аналітичних номенклатур рух носіїв аналітичної номенклатури у процесі обробки та формування показників, забезпечення аналітичного процесу.

Визначення джерел аналізу та підготовка даних є одним з важливих моментів підготовчого етапу організації і технології аналітичного процесу інвентаризації активів і зобов'язань підприємства. При цьому визначають склад, зміст та напрями використання джерел аналізу.

Важливим елементом підготовчого етапу робіт є перевірка якості джерел аналізу. Оскільки від якості джерел інформації залежить вірогідність результатів аналізу, їх слід обов'язково ретельно перевірити. Зокрема мають бути перевірені:

- повнота складу аналізованих показників;

- правильність оформлення джерел аналізу;

- погодженість показників;

- методична єдність формування показників:

- взаємна погодженість показників у різних джерелах.

Джерела аналізу (акти контрольних перевірок інвентаризації майна, відомості результатівінвентаризації, інвентаризаційні описи тощо) ретельно перевіряють за методом розрахункової перевірки.

Одним із видів робіт з організації підготовчого етапу аналітичного процесу є рух аналітичної інформації. Вихідним моментом цієї роботи є визначення складу виконавців з проведення аналізу інвентаризації по кожному елементу обліку.

Кожному виконавцю повинен бути встановлений конкретний строк з кожного виду робіт. Далі визначають строки і спосіб передавання носіїв аналітичноїінформації, здійснення контролю за збереженням. j

Після підготовки переходять до найбільш трудомісткої роботи другого етапу - аналітичної обробки даних інвентаризації.

Найскладнішим в організації технології аналітичного процесу є забезпечення руху аналітичної інформації та її матеріальних носії».

Аналітична обробка економічної інформації по результатам інвентаризації здійснюється за допомогою різних технічних методичних прийомів: порівняння, групування, відносні величини, математично.

Потреба передавання носіїв аналітичної інформації в процесі обробки від джерел користувача спричинює їх рух. Найбільш поширеним є графічний метод організації руху потоків аналітичної інформації. У таких графіках фіксують найважливіші характеристики руху носіїв інформації. При цьому обов'язково відображають показники,виконавців, строки, способи передавання тощо.

Заключним етапом аналітичного процесу є узагальнення аналітичної! інформації. На цьому етапі дають об'єктивну оцінку результатів діяльності інвентаризаційної комісії, розробляють рекомендації. Для цього добирають аналітичні номенклатури на основі добутих у процесі аналітичної обробки даних. Основне в узагальненні - висновки та пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи інвентаризаційної комісії.

Важливим елементом заключного етапу аналітичного процесу є обговорення результатів з тим, хто брав участь в аналітичному процесі, та керівником господарства у якому проводився аналіз.

Результати аналізу потрібно доводити до всіх членів інвентаризаційної комісії. Гласність результатів аналізу є ефективним методом поліпшення роботи.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ї ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ 1 ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ШДРИЄМСТВА

2.1. Методика проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства у національній обліковій системі

Методика проведення інвентаризації багатогранна. Кожне підприємство мас свої, сугубо індивідуальні, підходи до її проведення.

Методика - конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення.

Розглядаючи методику організації і проведення інвентаризації слід зазначити, що це перш за все не перманентна перевірка (в її практичному застосуванні), а дискретний процес, який складається з сукупності подій, змін, що має певну цілісність і спрямованість.

Інвентарний процес слід розглядати через послідовність стадій його виконання, а саме: організаційної, підготовчої, технологічної тарезультативної,

На кожній окремій стадії виконують інвентаризаційні процедури, які в свою чергу складаються з сукупності окремих інвентаризаційних прийомів.

Інвентаризаційні процедури - система методичних дій, які застосовуються суб'єктом інвентаризації з метою дослідження її об'єкта. Інвентаризаційні процедури конкретизують зміст інвентаризаційного процесу.

Інвентаризаційні прийоми - сукупність однорідних дій, що проводяться при виконанні окремих процедур для визначення фактичної наявності, стану об'єктів інвентаризації, визначення їх якісної

Всі операції, які пов'язані з рухом матеріальних цінностей, на час інвентаризації повинні бути припинені.

Рис.2.1. Загальна методика проведення інвентаризації активів

Рис. 2.2. Загальна методика проведення інвентаризації зобов'язань

Інвентаризацію матеріальних цінностей і грошових коштів проводять в присутності матеріально відповідальних осіб, з обов'язковим застосуванням органолептичних прийомів: вимірювання, зважування, перерахунок (за кожним місцем зберігання цінностей і по кожній матеріально відповідальній особі). Цінності, які зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, інвентаризують по документах, з частотою вибірковою їх перевіркою. Однак в цьому випадку комісія повинна бути впевнена в тому, що вміст тари повністю відповідає маркуванню, зазначеному на ній. Наявність навалочних матеріалів (наприклад, вугілля) визначається розрахунковим шляхом.

Одержані дані заносять в інвентаризаційні описи, в яких зазначають найменування і кількість цінностей, а у випадку необхідності і характеристика їх стану. Інвентаризаційний опис - первинний документ, складений в процесі проведення інвентаризації, її підсумок,

Описи складають окремо по кожній матеріально відповідальній особі і за місцем зберігання цінностей та підписують всі члени інвентаризаційної комісії і МВО. Підпис останньої свідчить про те, що інвентаризація проводилася в її присутності, а також, що всі включені в опис цінності знаходяться на її відповідальному зберіганні.

Під час інвентаризації необхідно виявляти і виділяти в описах непотрібні матеріальні цінності, а також припинення замовлення, брак.

За результатами інвентаризації готівки та грошових документів складають акт, в якому відображають наявність готівки, цінних паперів та інших цінностей, виявлених у касі, а також їх залишок за даними обліку і виявлені відхилення (недостачі, лишки).

При інвентаризації дебіторської заборгованості дебіторам направляються довідки про залишки заборгованості або виписки з їх особових рахунків. Підприємства-дебітори в десятиденний строк повинні підтвердити суму заборгованості або представити свої заперечення. За аналогічною технологією проводиться й інвентаризація фінансових зобов'язань,

Оформлені описи про фактичну наявність майна і зобов'язань підприємства здаються до бухгалтеріїдля перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації.

Остаточні результати проведення інвентаризації можна визначити лише за порівняльними відомостями.

Порівняльні відомості - найважливіші заключні документи, що складаються на результативній стадії інвентаризаційного процесу. В них відображаються підсумкові результати, які представляють собою розбіжності між обліковими і фактичними залишками, тобто між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів.

Перед складанням порівняльної відомості бухгалтерія має ретельно перевірити правильність усіх записів на рахунках. В облікових даних залишки повинні бути виведені по всіх наданих прибутково-видаткових документах на дату інвентаризації (навіть якщо це і не перше число місяця).

Економічний суб'єкт має право складати порівняльні відомості лише по тих цінностях, по яких при інвентаризації були виявлені відхилення від облікових даних. При цьому кількісні та вартісні показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом порівняння виявляються розходження між даними інвентаризації та обліку. Порівняльна відомість повинна мати такі обов'язкові реквізити: найменування майна; одиниця виміру; попередні результати інвентаризації (визначаються як різниця між фактичними залишками майна і даними обліку); лишок (кількість, вартість); недостача (кількість, вартість); пересортування: а)лишки, зараховані в покриття недостач (кількість, вартість); б)недостачі, зараховані лишками (кількість, вартість); відхилення з урахуванням пересортування: а) лишок (кількість,вартість); б)недостача (кількість, вартість); природний убуток (кількість по нормі, належитьдо списання, вартість).

Виявлені недостачі та лишки майна, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.

Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу наступна (див. рис 2.3).

При визначенні попереднього результату може бути виявлено:

- відповідність фактичних і бухгалтерських даних;

- недостачу - вартісна оцінка фактичної інформації менше облікової;

- лишки- вартісна оцінка фактичної інформації більше облікової.

Саме другий та третій факти в бухгалтерському обліку отримали назву інвентаризаційних різниць. Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних.

Однією з причин виникнення недостачі може бути природний убуток. Під природним убутком слід розуміти зменшення ваги та об'єму одиниць запасів, що виникає в процесах постачання, реалізації та зберіганні внаслідок їх фізично-хімічних властивостей. Природний убуток виникає внаслідок усушки, випаровування, утруски, розпилення,вивітрювання, витікання тощо. Визначити заздалегідь розмір таких витрат неможливо, тому остаточний розрахунок суми природного убутку слід робити лише після проведення інвентаризації цінностей і лише в тому випадку, коли їх фактичні залишки менші за величину залишків за даними бухгалтерського обліку.

Списання недостач матеріальних цінностей, що утворилися за рахунок природного убутку проводиться за наявності наступних умов;

- в разі виявлення недостач цінностей після проведення інвентаризації;

- при наявності дійсних норм природного убутку на цінності яких не вистачає;

- у випадку непричетності матеріально відповідальних осіб до утворення недостач.

При списані природного убутку слід дотримуватися наступних правил;

- списання з матеріально відповідальних осіб недостачі запасів, що утворилась за рахунок природного убутку, без проведення інвентаризації і до встановлення факту недостачі забороняється;

- списання природного убутку запасів проводиться в межах фактичної недостачі, підтвердженої порівняльною відомістю, в сумі, яка не перевищує встановлені норми;

- економія природного убутку одних найменувань запасів, яка досягається шляхом забезпечення оптимальних умов зберігання, не може бути джерелом покриття недостач запасів інших найменувань.

Рис. 2.3. Визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризації.

Різновидом інвентаризаційних різниць може бути пересортування, яке є результатом взаємної заміни подібних товарно-матеріальних цінностей, допущене через порушення технологічного та організаційного порядку, що не відображене в обліку.

Під пересортуванням слід розуміти господарський факт, який є результатом руху товарно-матеріальних цінностей, виявлений при проведенні інвентаризації. Пересортуванням слід вважати лише виявлені факти недостачі і лишків по ТМЦ однакового найменування (виду) в тотожній кількості і у однієї матеріально відповідальної особи.

Термін "пересортування" та порядок його регулювання може застосовуватися до ТМЦ, що обліковуються на бухгалтерських рахунка: 20"Виробничі запаси", 22"Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25"Напівфабрикати", 26'Тотова продукція", 28'Товари", коли виконуються наступні вимоги;

- в результаті інвентаризації виявлені лишки та недостачі товарно-матеріальних цінностей одного найменування і тотожній кількості;

- виявлення лишків та недостачі утворилися за період, що перевіряється, та у однієї матеріально відповідальної особи, діяльність якої перевіряється.

При відсутності навіть однієї з цих умов проводити зарахування пересортування забороняється.

Отже, у порівняльних відомостях відображаються розбіжності між даними інвентаризаційних описів та показниками бухгалтерського обліку. Якщо за даними інвентаризаційних описів фактичний залишок цінностей перевищує або є меншимпоказника залишків за даними бухгалтерського обліку, то величина лишків відображається як в натурі, так і у вартісній оцінці. Вартість лишків та недостач товарно-матеріальних цінностей у порівняльних відомостях проводиться відповідно до їх оцінки в облікових регістрах. Також визначаються суми, які повинні внести винні особи а метою повного відшкодування недостач.

За тими цінностями, які належать іншим підприємствам складаються окремі порівняльні відомості. Інформацію в цих відомостях слід приводити в розрізі тих підприємств, яким ці цінності належать. Власників цінностей суб'єкт інвентаризації має повідомити про результати перевірки, а також додати до довідки копії інвентаризаційного опису.

По всіх недостачах та лишках, втратах, пов'язаних з псуванням основних засобів та інших цінностей, а також пропуском строків позовної давності по стягненню дебіторської заборгованості інвентаризаційною комісією повинні бути одержані письмові пояснення відповідних працівників.

Свої висновки та пропозиції інвентаризаційна комісія відображає в протоколі. В останньому наводяться детальнівідомості про причини та осіб, винних у недостачах, втратах, лишках, і зазначаються заходи, вжиті щодо цих осіб.

Після закінчення інвентаризаційної роботи комісія передає до центральної постійно діючої комісії всю документацію і протокол.

До складу такої документації повинні входити; інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, розрахунок природного убутку, розрахунок тю зарахуванню пересортування, пояснення матеріально відповідальних осіб за фактами недостач, лишків, псування тощо, акт обстеження місць зберігання, акт оцінки якісних характеристик об'єкту інвентаризації, розрахунок матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна. Крім зазначених документів, необхідно подати акти обмірювання, технічні розрахунки і відомості про зважування.

До перевірки документів, в яких відображені результати інвентаризації, висувають вимоги, адекватні вимогам щодо первинної документації, яка застосовується в обліку господарських операцій.

У документах, якими оформлюється списання ненормованих і понаднормових втрат, слід зазначити вжиті заходи щодо її запобігання.

Ці документи повинні зберігатися три роки. У випадках витиснення суперечок, порушення кримінальних справ - зберігати їх слід до винесення відповідного рішення.

На підставі одержаних пояснень та інших об'єктивних даних центральна інвентаризаційна комісія встановлює характер виявлених недостач, втрат і псування цінностей, а також їх лишків і у відповідності з цим приймає рішення щодо регулювання різниць між даними інвентаризації та бухгалтерського обліку. Висновок інвентаризаційної комісії, затверджений власником (керівником) підприємства, є підставою для бухгалтерських записів на відповідних рахунках.

Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в п'ятиденний термін. Остаточну причину невідповідності фактичної наявності майна бухгалтерським даним встановлює лише адміністрація.

В будь-якому випадку, якщо за результатами проведеної інвентаризації виявлені розбіжності між фактичною наявністю і обліковими даними, повинен бути виданий наказ керівника підприємства, відповідно до якого в обліку виправляються всі виявлені розбіжності, а результати включаються до звіту за той період, в якому була закінчена інвентаризація, а також до річного звіту.

Виявлені при інвентаризації розходження фактичної наявності об'єктів майна з даними бухгалтерського обліку, регулюються підприємствами в наступному порядку:

- вносяться корективи в облікові регістри шляхом виправлення (сторнування) неправильних записів та заміна їх правильними(якщо відхилення визнані як технічна помилка бухгалтера);

- здійснюється взаємне зарахування лишків і нестач у результаті пересортування за умови, що вони виявлені в один і той же інвентаризаційний період, в однієї й тієї ж особи, що до матеріальних цінностей одного і того ж найменування та в тотожній кількості. У тому випадку, коли при заліку нестач і лишків від пересортування вартість матеріальних цінностей, що не вистачає, лише вартості цінностей, виявлених у лишках, різниця у вартості повинна бути віднесена на винних осіб;

- основні засоби, нематеріальні активи, запаси, цінні папери, грошові кошти, документи та інші активи, що виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності з наступним встановленням причті виникнення лишку і винних у цьому осіб. Недостачі в межах норм природного убутку стісуються на собівартість продукції; робот, послуг. Нестачі понад норм природного убутку, а також нестачі таких матеріальних цінностей, по яких не може бути природного убутку, слід відносити на винних осіб, якщо такі виявлені, в інших випадках - на фінансові результати діяльності господарюючого суб'єкту. Остаточне рішення про списання нестачі приймає власник або керівник, при цьому його рішення не повинно суперечиш чинним нормативно-правовим актам;

- нестача запасів в межах встановлених норм природного убутку (паливно-мастильні матеріали, сировина, готова продукція, товари тощо) списується за рішенням керівника підприємства відповідно на втрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. Втрати запасів в межах встановлених норм визначаються після покриття нестач за рахунок лишків (пересортування);

- над нормовані та нормовані нестачі цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються у встановленому порядку винними особами, відповідно до оцінки встановленої для обчислення шкоди від розкрадання, недостач, знищення та псування матеріальних цінностей;

- понаднормові втрати і недостачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винні особи не встановлені або у стягнені матеріальної шкоди з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування;

- дебіторська й кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується на результати господарської діяльності.

При цьому протоколи інвентаризаційних комісій повинні містити вичерпні пояснення причин, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Таким чином, правильна організація інвентаризаційної роботи на підприємстві і відображення її результатів у бухгалтерському обліку мають важливе значення при забезпеченні достовірності фінансової звітності і покращення загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Правильність відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань на рахунках бухгалтерського обліку має важливе значення у представленні точної, об'єктивної інформації як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам. Однак, на жаль, даному питанню як за часів планово-розподільчої економіки управління, так і за часів ринкової економіки приділялось недостатньо уваги.

Вже введені в дію Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову ЗВІТНІСТЬ в Україні", а також ряд П(С)БО однак, цими законодавчими та нормативними актами не регулюються питання, що виникають в процесі прийняття рішень за результатами інвентаризації; а тому в практичній діяльності більшість бухгалтер і в практиці при врегулюванні та відображені результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку керуються Положенням №250 з наступними змінами і доповненнями та Інструкцією №69 [ 14].

Бухгалтерський облік нестач і лишків у відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат ведеться на субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", але цей рахунок призначений лише для обліку нестач і втрат по яких на момент їх виявлення винна особа не встановлена. На цьому рахунку здійснюється накопичення нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, які виявлені у процесі заготівлі, переробки, збереження і реалізації. Одночасно із списанням на витрати цінностей, винні в нестачі яких не встановлені, балансова вартість списаного активу зараховується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винних осіб - одночасними записами по дебету рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Якщо винна особа встановлена облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і крадіжок грошових коштів ведеться на субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". По дебету цього рахунку здійснюється узагальнення (накопичення) виявлених сум нестач або псування ТМЦ у кореспонденції з кредитом матеріальних рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", рахунки класу 2 "Запаси". По кредиту - ведеться накопичення утриманих Із заробітної плати сум заборгованості винних осіб в нестачі або псуванні ТМЦ у кореспонденції з рахунком 661 "Розрахунки за заробітною платою", При утримані такої заборгованості потрібно керуватися Порядком визначення розміру збитків від крадіжок, нестач, псування матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22,01.96 р, №116,

Нижче наведені випадки, які характеризують той чи інший вид нестач на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат (див. рис. 2.4).

При виконанні окремих господарських процесів та операцій "А" є особи, які їх безпосередньо здійснюють. Тому нестачі, що виникли в процесі здійснення звичайної діяльності, завжди є адресними.

Аналізуючи рис. 2.4. до нестач, за якими не встановлені винні особи, можна віднести лише нестачі, що виникли внаслідок надзвичайних фактів господарської діяльності ("Б"). Згідно з інструкцією №291 для випадків "Б" передбачено застосування рахунку 99 "Надзвичайні витрати". Наявність подій "В" є малоймовірною.

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха (повені, землетруси тощо).

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, нанесених підприємству в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

Рис. 2.4. Фізична та документальна нестача майна


На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

В аналітичному обліку нестач і втрат всі виявлені втрати відображаються загальною сумою. Це знижує контроль за рівнем втрат і відшкодуванням завданої матеріальної шкоди.

Правильна організація аналітичного обліку значно підвищує достовірність облікової інформації, а також розширює можливості її використання для аналізу втрат і прийняття управлінських рішень на ліквідацію втрат, що є особливо важливим в ринкових умовах господарювання.

Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Типові проводки з обліку результатів інвентаризації, які використовуються на ВАТ "ХБК"

пор.

Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума
1 2 3 4 5
Нестача виробничих запасів
1. Якщо винна особа не встановлена

1

Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду 947 Рахунки обліку запасів 356,05
2 Відображення на позабалансовому рахунку суми нестачі 072 - 356,05
2. Якщо винна особа встановлена
1 Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду 947

Рахунки

обліку

запасів

103,52
2 Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі 375 716 92,52

Продовження табл. 2.1

1 2 3 4 5

3

Відображена різниця між сумою до відшкодування, розрахованої згідно діючого порядку та балансовою вартістю запасів 375 719 11,00

4

Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету 719 642 11,00
5 Отримано суму відшкодування втрат 30 375 92,52
6 Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає 642 311 11,00
Нестача основних засобів
1. Якщо винна особа не встановлена
1 Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду 947 10 967,63
Відображення на позабалансовому рахунку суми нестачі 072 - 967,63
2. Якщо винна особа встановлена
1 Відображено знос списаних основних засобів 131 10 236,87
2 Відображено залишкову вартість списаних основних засобів 976 10 503,13
3 Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі 375 716 171,63
4 Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, та балансовою вартістю основних засобів 375 719 56,00
5 Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету 716 642 171,63
6 Одержана сума відшкодування втрати 30 31 375 227,63
7 Перераховано до бюджету належну 642 311 171,63
Heстача основних засобів внаслідок крадіжки (якщо винна особа не встановлена) та інших надзвичайних подій
1 Списання вартості основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних обставин 99 10 726,53

Продовження табл. 2.1

1 2 3 4 5
2 Відображення нестач основних засобів у зв'язку з їх розкраданням, якщо винні особи не встановлені 977 10 563,48
3 Списані активи, втрачені внаслідок надзвичайних подій 99 Відповідні рахунки класу 1, 2, 3 341,05

Безпосереднього відображення в фінансовій звітності (форми №1-4) згідно з П(С)БО [20] результати проведених інвентаризацій не знаходять, але в балансі підприємства (ф, №1) суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, знаходять відображення у складі іншої поточної дебіторської заборгованості.

У Звіті про фінансові результати (ф. №2) наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі:

- інших операційних доходів;

- витрат на збут (в торгівельних організаціях);

- інших операційних витрат;

- інших витрат;

• надзвичайних витрат.

У Звіті про рух грошових коштів (ф. №3):

- як зменшення (збільшення) оборотних активів;

- як рух коштів від надзвичайної діяльності. У Звіті про власний капітал (ф. №4) у складі:

- інших змін в капіталі: списання невідшкодованих збитків;

- безкоштовно отриманих активів.

2.2. Принципи організації проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

Кожна теоретична система знань групується на принципах, що тісно пов'язані між собою.

Інвентаризації як методу наступного господарського контролю характерні принципи, що витікають із загальних принципів господарського контролю. Під принципами інвентаризації слід розуміти вихідні положення, що визначають норми ЇЇ проведення.

Принципи інвентаризації визначають її організацію і техніку здійснення, прийоми становлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінки, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення.

Проте в практичній діяльності ідея правильної інвентаризації не завжди належним чином оцінюється, не зважаючи на те, що це один з тих серйозних аспектів роботи будь-якого господарства, який вимагає від осіб, що ним керують, найбільш прискіпливої уваги до себе,

В економічній літературі досить мало уваги приділялося принципам інвентаризації. Деякі автори обмежують їх лише перерахуванням. Отже, методичне значення принципів інвентаризації досліджено недостатньо, що негативно відбилося і на розробках теоретичних основ інвентаризації.

На нашу думку. Принципи інвентаризації слід поділяти на загальні та організаційно-правові (рис. 2.5).

Із загальної сукупності наведених принципів вирішальне значення для досягнення цілей,які поставлені перед інвентаризаційною комісією має принцип раптовості. Під раптовістю інвентаризаціцї слід розуміти неочікувану для матеріально відповідальних осіб перевірку їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті.

Рис. 2.5. Принципи інвентаризації

Саме раптовість інвентаризації впорядковує роботу матеріально відповідальних осіб, зобов'язує їх щоденно і правильно оформляти документи, підвищує їх відповідальність, що є однією з найважливіших умов контролю за зберіганням майна, попередженням можливихнедостач, лишків, втрат і зловживань.

Питома вага підприємств різних форм власності, на яких не дотримуються принципу раптовості досить суттєва - 44, або 39 %. Вважаємо, що саме цей фактор негативно впливає на якість інвентаризаційної роботи,

На нашу думку, принцип раптовості є обов'язковим як при проведенні інвентаризації вцілях бухгалтерського контролю, так і при здійсненні господарського контролю, Дотримання цього принципу дозволить встановити наявність цінностей, стан їх збереження, а також перевірити правильність і своєчасність оформлення операції з їх оприбуткування та витрачання.

Вважаємо, що дотримання принципураптовості забезпечується передусім нерозголошенням планів і графіків проведення інвентаризації.

Отже, принцип раптовості - це основний принцип будь-якого контрольного заходу. Без його дотримання контроль втрачає свою ефективність.

Принцип співставленості. Одиниці виміру, зазначені в інвентаризаційних документах, як за способом обчислення, так і за системою розрахунків повинні бути адекватними одиницям виміру, які застосовуються в обліку. Тільки за умови дотримання цього принципу є можливим співставлення кількісних та якісних характеристик, відображених в бухгалтерських регістрах та інвентарних документах, що дозволяє достовірно виявити результати інвентаризації. Якщо кількісні та якісні показники виміру фактичної наявності господарських засобів в обліку та інвентаризації не співпадають, їх неможливо порівняти.

Принцип плановості і своєчасності. Планування - важливий елемент інвентаризаційної роботи, адже від нього залежить якість інвентаризації та її ефективність. Планування забезпечує досягнення єдності мети та суворої узгодженості, дозволяє найбільш раціонально використовувати інвентаризаційну роботу з метою збереження власності.

Своєчасність інвентаризації має важливе значення, як для здійснення поточного контролю за роботою всіх матеріально відповідальнихосіб, так і для здійснення контролю за збереженням властивості.

Дотримання принципів раптовості і своєчасності інвентаризаційної роботи не дозволить приховати недостачу або порушення}' матеріально відповідальних осіб, що носять частковий і незначний характер, та в певній мірі усуває можливість виникнення матеріальної шкоди.

Принцип точності інвентаризації передбачає виконання вимогдостовірного відображення фактичної наявності господарських засобів, їх кількісної та якісної характеристики.

Вирішення задач, поставлених при проведенні інвентаризації, можливо лише завдяки особливій чіткості роботи з її проведення. Адже правильно Проведення інвентаризація має виключно важливе значення для скорочення в майбутньому можливих втрат. Тому наявність майна і реальність зобов'язань повинні визначатися з максимальною точністю. Будь-які викривленням характеристики майна і приховування недостач, розкрадання, лишків та упущеньв роботі неприпустимі,

Принцип об'єктивності. Тільки об'єктивність інвентаризації забезпечує її законність. Інвентаризаційна комісія не може ігнорувати будь-якого факту, наведеного МВО в своє виправдання. Об'єктивність інвентаризації полягає також у з'ясуванні всіх причин, що підтверджують або заперечують факт недостач або лишків. На дотримання принципу об'єктивності суттєво впливає й компетентність к складу комісії. Тільки кваліфікована комісія спроможна правильно визначити кількість, стан, здійснити оцінку об'єкта, перевірній організацію його зберігання, виявити та задокументувати пошкоджене і непотрібне майно.

Принцип юридичного значення результатів інвентаризації і можливості їх в обліку передбачає суворе дотримання його основних положень:

1. проведення інвентаризації всіма членами комісії. Недопустимість включення до складу комісії МВО

2. здійснення перевірки залишків майна в натурі повним складом інвентаризаційної комісії при обов'язковій участі МВО і в дублюючому режимі

3. отримання розписки від МВО до початку і після проведення інвентаризації

4. визначення наявності цінностей шляхом обов'язкового їх перерахування і виміру

5. відсутність зовнішнього впливу на порядок проведення інвентаризаційної роботи та її результати

6. проведення попередньої перевірки документів складського обліку та іншої документації

7. списання природного тільки в межах становленнях норм

Принцип безперервності полягає в тому, що інвентаризаційний процес повинен здійснюватися активно і безперервно до остаточного виведення результатів інвентаризації та прийняття відповіднихрішень. Дотримання даного принципу є обов'язковим, та на нашу думку, буде можливим лише за умови визначення центру відповідальності за стан інвентаризаційної роботи і проведення від початку до визначення кінцевих результатів одним виконавчим органом або структурним підрозділом.

Принцип повноти охоплення об'єктів. Дотримання цього принципу є обов'язковою умовою при проведенні повних і часткових інвентаризацій, Лише дотримання принципу повноти охоплення об’єктів дозволяє підтвердити або спростувати дані фінансової звітності та правильно оцінитифінансовий стан підприємства.

Принцип виховного впливу. Інвентаризація має не тільки економічне, а й певне виховне значення. Мало виявити порушення і недоліки в зберіганні майна, потрібно ще їх усунути. А цього можна досягти лише тоді, коли враховується виховний ефект Інвентаризації. Після правильно проведеної інвентаризації зростає взаємна вимогливість працівників бухгалтерії і МВО, сильніше проявляється нетерпимість до недоліків і порушень. Своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприятимуть вихованню і підвищенню у МВО почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна.

Принцип оцінки результатів передбачає обов'язкове прийняття рішення по виявлених інвентаризаційних різницях та інших порушеннях Результати інвентаризацій новині бути відображені в регістрах бухгалтерського обліку, винуватці недостач притягнені до відповідальності у встановленому законом порядку. Необхідно розробити конкретні заходи щодо усунення причин і умов, які сприяють порушенням, що забезпечують ефективне використання засобів підприємствата їх зберігання, а також покращення складського господарства і обліку. Всі вищезазначені заходи передбачені принципом оцінки результатів.

Принципи дотримання матеріальної відповідальності передбачає укладання між керівником підприємства і МВО договору, яким передбачається повна матеріальна відповідальність за цінності; що знаходяться на його зберіганні,тобто зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду в разі недостачі або псування майна з його вини в розмірах, встановлюваних законодавствах. Мають місце випадки, коли МВО не несе відповідальності за недостачу або псування матеріальних цінностей, яку вона завдала своїми діями.

Принцип оперативності передбачає таку організацію інвентаризаційного процесу, при якій витрати на їх проведення є мінімальними та усуваються ускладненням в здійсненні господарської діяльності. Перевірку фактичної наявності майна потрібно здійснювати при незначних залишках цінностей, що перевіряються.

Принцип економічності інвентаризаційної роботи значно зростає при застосуванні в процесі інвентаризації комп'ютерної техніки, а саме при складанні інвентаризаційних описів, порівняльних відносин та виведення результатів. Велику роль в зменшенні витрат на проведення інвентаризаційної роботи відіграє правильно спланована система вибіркових інвентаризацій

Принцип ефективності передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, узагальненням виявлених недоліків та впровадженням передового досвіду.

Ефективність інвентаризаційної роботи значно зростає, якщо задачею її буде не тільки виявлення, але ї попередження порушень. Ефективність багато в чому залежить від дієвості інвентаризаційної роботи, тобто від спільної, узгодженої розробки заходів зі сторони керівників, спеціалістів і бухгалтерської служби по усуненню виявлених недоліків і попередження їх можливого виникнення в подальшому.

Принцип гласності полягає в тому, що результати проведених інвентаризаційслід обов'язково обговорювати на виробничих нарадах або зборах колективу даного підприємства. Гласність ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства, підвищує відповідальність членів комісії за достовірність здійснення контролю.

Принцип обов'язковості інвентаризації полягає в тому, що її проведення регламентується законодавством. Результат інвентаризації повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження його підсумків, тому принцип документального відображення результатів контролю є також одним з не менш важливих.

Принцип доцільності полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації, новина мати конкретний економічний зміст, бути потрібною і корисною для прийняття управлінських рішень.

Розглянуті принципи відображають основні тези, найважливіші ідеї, що формують підґрунтя інвентаризаційної роботи. Роль і значення даних принципів слід розглядати комплексно, враховуючи щільний взаємозв'язок та взаємообумовленість охоплених ними фактів. Лише за умови дотримання всієї сукупності принципів гарантується якість та результативність інвентаризаційної роботи.

2.3. Особливості відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера

Особливістю практики проведення інвентаризації активів і зобов'язань с те, що перевірка в натурі товарно-матеріальних цінностей заснована на застосуванні ручної праці, Виконання великого обсягу робіт при знятті фактичних залишків з об'єктів майна є трудомісткою ділянкою, тому що необхідно перевірити десятки і сотні тисяч одиниць елементів об'єкту, їх якість і ціну, провести таксування І підрахунки підсумків я інвентаризаційних описах. Даний вид робіт призводить до втоми членів комісії і матеріально відповідальних осіб, а також до помилок і розрахунків. Часто це використовується нечесними матеріально відповідальними особами для приховування нестач і розкрадань, В окремих випадках намагання скоротити строки інвентаризації при ручному способі її оформлення і обробки призводить до неякісного та несвоєчасного її проведення, і, відповідно, до не виявлення фактів розкрадань та зловживань. У зв'язку з цим в процесі інвентаризації постає проблема використання обчислювальної техніки і комп'ютерних програм.

При комп'ютеризації бухгалтерського обліку інвентаризація майна та фінансових зобов'язань зберігає свій зміст, хоча комп'ютеризація вносить певні зміни, як до порядку облікового контролю, так і до проведення інвентаризації [2].

Виділимо два основні варіанти комп'ютеризації обліку.

При першомуваріанті комп'ютеризації підлягають окремі ділянки облікової роботи. Підприємство обладнують набором автоматизованих робочих місць (АРМ), кожне з яких призначене для вирішення певного облікового завдання, АРМ здійснюють автономну обробку інформації без використання інформації з інших АРМ. Інформаційні зв'язки між автономними АРМ, що надає можливість навмисних викривлень, зловживань. Отже, необхідний додатковий контроль та дублювання інформації, що забезпечується організаційнимиметодами.

За другим варіантом відбувається системна комп'ютеризація обліку, яка передбачає об'єднання АРМ в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам. Тому під час системної комп'ютеризації розрив будь-якого інформаційного ланцюга сигналізує про аварію та локалізує ЇЇ джерело. Крім того, стає можливою безпосередня коаліція (порівняння) облікових даних, В умовах системного комп'ютерного обліку підвищується інтеграція процесів контролю, що дозволяє забезпечити взаємозв'язок об'єктів контролю при перевірці господарських операцій і процесів.

Штриховий код - це особлива система кодування символьної інформації про товари або інші товарно-матеріальні цінності у вигляді послідовності темних та світлих смут, яка може бути прочитана автоматичним цифровим пристроєм.

Штрихове кодування базується на наступних елементах:

- штриховому коді;

- апаратних його нанесення і зчитування:

- автоматизованої системи розпізнавання товару по коду;

- комп'ютерної системи бухгалтерського обліку, що здатна працювати із кодованою інформацією.

Штрихове кодування є домінуючою технологією автоматичної ідентифікації, а символ штрихового коду - найбільш важливим компонентом цієї технології. Він є основою даних для автоматичної обробки.

При здійснені ідентифікації елементів об'єкту інвентаризації 95% часу витрачається на перевірку його комплектності, цілісності упаковки тощо. Можливості комп'ютерів дозволяють забезпечити порівняння фактичних залишків товарів з обліковими даними на підставі введеної в машину інформації про облікові і фактичні залишки товарів. При введені такої інформації на цій стадії виключаються показники ціни і вартості. Такі показники вводяться на кінцевій стадії інвентаризаційного процесу - виведення результатів інвентаризації, з метою виявлення нестач, надлишків, їх пересортування, природного убутку і остаточного визначення кінцевих результатів інвентаризації. При цьому використовується постійна картотека цін на товари, де кожному номенклатурному номеру (номеру по прейскуранту, артикулу), сорту товару відповідає прейскурантна роздрібна ціна.

Методика проведення інвентаризації активів і зобов'язань за допомогою комп'ютерної техніки може бути представлена у вигляді наступної схеми (див. рис. 2.6).

Отже, можна майже повністю комп'ютеризувати процес проведення інвентаризації товарів, тобто штучних предметів, на яких можна поставити штрих коди. Таке проведення інвентаризації розв'язує відразу декілька проблемних питань, а саме дотримання об'єктивності, точності результат», термін проведення, зменшення обсягу трудових затрат. Недоліком проведення інвентаризації шляхом сканування штрих-кодів є те, що сканер не може визначити повторно просканований один і той же товар.

Автоматизований контроль при обліку наявності ТМЦ повинен забезпечувати можливість занесення описів фактичної кількості товару на ту дату, коли було закінчено "зняття залишків" з урахуванням руху (надходження) і відпуску під час проведення інвентаризації. Відомість про нестачі і лишки повинна формуватись автоматично і будуватись на підставі порівняльних відомостей.

Заслуговує на увагу спосіб автоматизації інвентаризації товарів методом "стандартних партій". Такий метод інвентаризації товарів може використовуватись в тому випадку, якщо товар затарений в мірну тару з маркуванням або пломбами постачальника. За даних умов товар не потрібно важити і поштучно перераховувати. Попереднє затарювання певних товарів в мірну тару дозволяє значно скоротити строки інвентаризації.

Однак при цьому все ж таки потрібно втручання інвентаризаційної комісії в цей процес механізації з тим, щоб визначити, по-перше, цілісність упаковки і, по-друге, вміст упаковки (етан, якість затареного товару), В цьому випадку проводиться часткове (вибіркове) перерахування товарів при огляді тари, що дозволяє скоротити затрати часу на підрахунок в 2,5 рази порівняно з інвентаризацією цінностей звичайним шляхом.


Рис. 2.6. Комп'ютеризований сегмент інвентаризаційного процесу

Практика показує, що можна автоматизувати не тільки обробку інвентаризаційних матеріалів, але і весь процес проведення Інвентаризації і порівняння її даних з обліковими.

Існує багато сучасних комп'ютерних програм щодо проведення інвентаризації.

Широкі можливості для створення різних комплектів алгоритмів під кожну облікову модель мають "1С; Бухгалтерія 7.5", "1С; Бухгалтерія 7/7". Інвентаризація здійснюється на підставі документа "Порівняльна відомість". Вибір одиниць об'єкту інвентаризації може здійснюватись або шляхом вибору їх з каталогу, складеного на всі одиниці об'єкту, або по штриховому коду за допомогою пристрою для зчитування штрихових кодів.

В умовах застосування комп'ютерної техніки і програм бухгалтерського обліку, таких як „1С: Бухгалтерія 7.5", є можливість побудувати структуру аналітичного обліку по субрахунку „Недостачі з втрати товарів", яка дозволить мати будь-яку інформацію для потреб управління.

Розглянемо застосування програми „1С: Бухгалтерія 7.5" на наступному прикладі. За результатами проведення інвентаризації були виявлені такі факти недостач (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Журнал господарськихоперацій

з/п

Дата Зміст господарської операції Сума, грн. Кореспонденція рахунків
Дт Кт
1 2 3 4 5 6
1 03.02. 2001 Виявлено недостачу рушників махрових при транспортуванні понад норм природного убутку. Експедитор Чурков І.В. 48.00 947 282
2 31.03. 2001 Виявлено недостачу махри 1 сорту при зберіганні в межах норм природного убутку. Комірник Савельєва С. А. 12.50 947 282
3 31.03. Виявлено недостачу в торговельному залі хусток. Продавець Козлова Ш. 24.00 947 282
2001
4

31.03.

2001

Виявлено недостачу штапельної тканини понад норм природного убутку. Продавець Козлова Н.І.

7.00

947

282

5 31.03. 2001 Виявлено недостачу тканини білизняної при зберіганні понад норм природного убутку. Комірник 10.5 947 282
Савельєва С. А.
6

31.03.

2001

Виявлено недостачу банних рушників в торговельному залі. Продавець Дяткова Д. А. 9.80 947 282
7 31.03. 2001 Виявлено недостачу меблево декоративних тканин при зберіганні понад норм природного убутку. Комірник Савельєва С.А. 21.00 947 282
8 31.03. 2001 Виявлено махру, що не підлягає реалізації, з причин втрати споживчих властивостей. Комірник Ткачук Т. К. 4.40 947 282
9

31.03.

2001

Виявлено рушники, термін реалізації яких минув. Комірник Савельєва С. А. 1 35.00 947 282
10

31.03.

2001

Виявлено недостачу ворсової тканини при зберіганні. Комірник Ткачук Т.К. 41.00 947 282

Аналітичний облік по рахунку „Недостачі і втрати від псування цінностей" будується в п'яти незалежних розрізах.

Кожен з цих розрізів аналітики прикріплюють до рахунку „Недостачі і втрати від псування цінностей" в програмі "1С Бухгалтерія 7.5".

Далі при введенні господарської операції користувач програми послідовно вводить всі ознаки аналітичного обліку, як це показано в додатку А.

Зауважимо, що за такою схемою не потрібно вести складну ієрархічну структуру аналітичного обліку, а звіти можна отримувати, як це показано в додатках Б, В в будь-якому групуванні по трьох з п'яти розрізів,

Після завершення попередньої процедури система автоматично підраховує залишок, що повинен знаходитись на даному складі по документах. Далі оператор повинен ввести реальний залишок товару, визначений шляхом підрахунку його кількості. Якщо реальна кількість товару більше кількості, що зазначається в документах, то оператор також повинен ввести також собівартість лишків в закупівельних цінах.

Можливості програмних продуктів що комп'ютеризують обліковий процес при проведенні інвентаризації є досить обмеженими, їх функції дозволяють лише прискорити інвентаризаційний процес. На сьогодні не існує жодної комп'ютерної програми, яка б без втручання людини була в змозі визначити стан підконтрольного об'єкт}'.

Отже, завдяки розвитку обліку в цілому і його технічної бази, методика і техніка проведення інвентаризації постійно удосконалюється. Зокрема, використання сучасної комп'ютерної техніки та впровадження АРМ в організацію обліку дозволяє підвищити оперативність обліку, виключає несанкціонований доступ до облікових даних, підвищує контрольність та аналітичність облікової інформації і тим самим значно знижує обсяг та частоту проведення інвентаризації.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ АКТИВІВ І ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Методики аналізу змін структури балансу та ефективності інвентаризаційної роботи на підприємстві

Проводячи аналіз інвентаризацій активів і зобов'язань підприємства, особливу увагу потрібно звернути на зміни у структурі його балансу. Так як у балансі відображаються облікові показники підприємства на початок і кінець звітного періоду.

Для загальної характеристики активів підприємства, а у нашому випадку відкрите акціонерне товариство Херсонський бавовняний комбінат, вивчається їх наявність, склад, структура і зміни, які відбулися. По даним балансу складемо аналітичну таблицю 3.1. У таблиці відображено середні дані балансу відритого акціонерного товариства Херсонський бавовняний комбінат за 1 квартал 200 і року.

Аналізуючидані табл. 3,1 бачимо, що загальна сума засобів підприємства зменшилась на 2869 тис. гри, або на 1,64%, Розподіл засобів між довгостроковими і поточними активами на початок року зовсім різний (81,3% й 18,7% відповідно). На кінець кварталу відбулися зміни у цих групах засобів як в абсолютних сумах, так і в структурі. Зменшення довгострокових активів склало 2420 тис. гри, або 1,7%, а поточнихактивів 445 тис. грн. або 1,37%. Не дивлячись на зменшення суми довгострокових і поточних активів, доля поточних активів у загальній сумі засобів зросла на 0,1%, а довгострокових зменшилась на цю ж величину. Отже, підприємство провело перерозподіл своїх засобів таким чином, що зменшилась їх мобільна частина - оборотні засоби. Це може свідчити про зміну характеру виробництва.


Таблиця 3.1

Аналіз наявності, складу й структури засобів підприємства

Засоби

підприємства

На початок

року

На кінець

звітного

періоду

Зміни за звітний

період (+,«)

Зміна

структури, в %

(ст.4-

ст.2)

-у-

сума,

тис,

грн.

питома

вага.

%

сума,

тис.

грн.

питома

вага.

%

в тис

грн.

(ст.3-

ст.1)

в % (ст. 5*100/ ст.1)
А 1 2 3 4 5 6 7
1 .Всього 175211 100 172342 100 -2869 -1,64 X
засобів
1.1. Довго-строкові активи 142406 81,3 139986 81,2 -2420 -1.7 -0,1
1.2.Нематері-альні активи 6 - 6 - - -

-

1.3. Поточні

активи

32805 18,7 32356 18,8 -445 -1,37 +0,1
1.3.1. Мате-ріальні оборо-тні засоби 26538 80,9 25928 80,1 -610 -2 3 -0,8
1.3.2. Грошо-ві кошти 195 0,59 197 0,61 +2 +1,03 +0,02
1.3.3. Дебіторська заборгованість й інші активи 5872 17,9 6031 18,6 + 159 +2,7 +0,7

Питома вага показників 1.3.1 - 1.3.3 розрахована по відношенню до поточних активів, які прийняті за 100%.

У табл. 3.1. приведена и структура оборотних засобів, їх вивчення говорить про те, що матеріальні оборотні активи склали на початок року 80,9%, грошові - 0,59%, розрахунки й інші активи - 17,9%. Таке співвідношення пояснюється тим, що підприємство вже довгі роки займається виробництвом однієї й тії ж продукції, тому на матеріальні оборотні активи відноситься найбільша сума. Також підприємство освоює нововведення у виробництві і значна сума коштів затрачена на .витрати майбутніх періодів 5872 тис. гри, на початок року. На протязі звітного періоду освоєння нововведень здійснювалось успішно, і до його закінчення витрати майбутніх періодів небагато збільшились, У складі ж оборотних засобів вони дорівнюють 18,6% замість 17,9%, доля усіх матеріальних оборотних засобів зменшилась на 0,8 відсоткових пунктів і склала 80,1%.

По даним табл. 3.1 визначимо реальні активи, які характеризують виробничий потенціал підприємства. До них відносяться основні засоби по залишковій вартості, виробничі запаси і незавершене виробництво. Вони склали на початок року 16 ї 883 тис. грн. (1389294-J 2602+10345), або 92,4% в загальній сумі засобів; на кінець звітного періоду 158882 тис. грн. (136464+1259249826), або 92,2% відповідно.

Наведені дані показують, що в абсолютній сумі підприємство звузило свою матеріально-технічну базу, а також відносне вкладення коштів у виробничий потенціал. На це слід звернути увагу, тому що таке положення може свідчити про зародження негативної тенденції, яка в перспективі може привести до зниження виробничого потенціалу.

Довгострокові активи - це вкладення коштів з довгостроковими цілями в нерухомість, облігації, акції тощо. Воші відображаються у першому розділі активу балансу. Реальність їх оцінки дуже важлива для об'єктивного відображення у балансі первісної вартості. Це пояснюється тим, що користувачам інформацією важливо знати вартість на момент використання інформації. Крім того, у момент аналізу ця інформація потрібна для визначення вартості їх відшкодування.

До довгострокових активів відносяться й нематеріальні активи, Аналітики вивчають їх для оцінки ступеня ризику вкладення у них коштів. Особлива увага звергається на гудвіл - перевищення купівельної ціни підприємства над балансовою. Його реальна вартість знаходить відображення у рості доходу після купівлі підприємства. Якщо таких доходів немає, то вкладення в гудвіл не мають реальної цінності.

Для аналізу складу наявності і структури довгострокових, актив і в складається табл. 3,2.

Дані табл. 3.2 дозволяють зробити висновки про те, що на підприємстві засоби праці не обновлюються. Про це свідчить зменшення основних засобів по залишковій вартості на 1,77% і збільшення коефіцієнта зносу на 1%. Такий висновок підтверджує й зменшення незавершеного будівництва.

Це говорить про неправильну технічну політику на підприємстві, оскільки результати роботи привели до значного збитку.

В структурі довгострокових і нематеріальних активів основні засоби займають найбільшу частину 97,6%.

На початок року питома вага коштів ВАТ ХБК, вкладених в ного майно, тобто його активи: довгострокові активи й матеріальні необоротні фонди, - склала 96,4% (див. табл. 3.1 і 3.2 (показник 1.3.1)) в загальній сумі активів. На кінець звітного періоду цей показник дорівнює 96,3%. Ці дані свідчать про незмінність ресурсоємності підприємства, або про незмінність видів продукції у виробництві.

Потрібно врахувати, що чим вища доля активів, які амортизуються і чим старший їх вік, тим більш нестійким буде прибуток. Послабити цей процес може прискорена амортизація.

Таблиця 3.2

Аналіз наявності, складу й структури довгострокових активів

Статі

довгострокових активів

На початок року

На кінець

звітного періоду

Зміни за звітний період

Зміна структури, в %

(ст.4-ст.2)

сума, тис. грн.

питома

вага,

%

сума, тис. грн.

питома

вага, %

в тис.

грн. (ст.3-

ст.1)

в%

(ст.5* 100/

CT.1)

А 1 2 3 4 5 6 7
Основні засоби: первинна вартість 331743 X 331731 X -12 -0,004 X
Знос 192814 X 195267 X +2456 + 1,27 X

Ступінь(коефіцієнт)

зносу

0,58 58 0,59 59 X X +1
Залишкова вартість 138929 97,6 136464 97,5 -2465 -1,77 -0,1
Довгострокові фінансові вкладення 1714 1,2 1710 1,2 -4 0,23 -

Незавершене будівництво

1761 1,24 1810 1,29 +49 +2/78 +0,05
Всього довгостроков их активів 142404 100 139984 100 -2420 -1,7 -

Нематсріальні активи (по

залишковій

вартості)

2 - 2 - - - -
Всього довгостроков их і нематеріальн их активів 142406 100 139986 100 -2420 -1,7

Поточні активи (оборотні засоби) займають велику питому вагу в загальній сумі засобів, якими володіє підприємство. Від раціональності їх розміщення й ефективності використання у великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва й сфері обігу, ефективність використання. Вивчаються також і окремі групи поточних активів, які найбільш впливають на платоспроможність й фінансову стійкість підприємства.

В першу чергу дається загальна оцінка змін в наявності й структурі поточних активів по найважливішим їх групам (табл. 3.3).

Дані табл. 3.3 підтверджують зроблений раніше висновок про зміну структури поточних активів, яка визвана в основному подальшим виробництвом однієї й тієї ж продукції, тому ці зміни незначні.

Причини й наслідки змін структури по окремим статтям поточних активів різноманітні. Так, збільшенняпитомої ваги виробничих запасів може означати їх накопичення в разі наявності неліквідів, розумного накопичення в зв'язку з перебоями в постачанні й інфляційними процесами й з інших причин. Наслідки - втрата споживчих здібностей продукції із-за неякісної сировини, зниження ціни, збитки,

Зменшення питомої ваги вкладень коштів у виробничі запаси й незавершене виробництво може приводити до дефіциту окремих видів сировини й перебоями у процесі виробництва, до недовантаження виробничих потужностей, падіння об'єму виробництва й реалізації, збиткам.

Щоб забезпечити безперебійний виробничий процес і реалізацію продукції, виробничі запаси повинні бути оптимальними. Найважливішими умовами їх досягнення являються узагальнені розрахунки їх потрібної кількості, встановлення постійних договірних відносин з постачальниками й виконання ними своїх зобов'язань.


Таблиця 3.3

Аналіз наявності, складу і структури поточних активів

Статі поточних

активів

На початок

року

На кінець

звітного

періоду

Зміни за

звітний період

(+,-)

Зміна

структури, в % (СТ.4-

ст.2)

сума,

тис.

грн.

питома

вага,

%

сума.

тис.

гра

питома

вага,

%

В тис.

Три.

(ст.3-

ст.1)

в% (ст.5*

100/

ст.1)

А 1 2 3 4 5 6 7

Поточні активи

в тому числі:

32805 100 32356 100 -445 +0,1 X

виробничі

запаси

12609 38,4 12592 38,9 -17 -0,13 +0,5

Незавершене

виробництво

10345 31,5 9826 30,4 -519 -5 -1.1

Готова

продукція

1315 4 1289 4 -26 -2 -
Товари 2269 6,9 2221 6,8 -48 2,1 -0,1

Матеріальні

оборотні

засоби

26538 80,9 25928 80,1 -610 -23 -0,8
Грошові кошти й короткострокові цінні папери 195 0,59 197 0,61 +2 +1,03 +0,02

Дебіторська

заборгованість,

всього

3796 11,6 3627 11,2 -169 4,5 -0,4

Залишки готової продукції на кінець звітного періоду зменшились, Це свідчить про ритмічний випуск, відповідність графіка поставок готової продукції плану перевозок, задовільну організацію упаковки й відвантаження готової продукції.

Зменшення питомої ваги незавершеного виробництва свідчить про запуск додаткового обладнання й покращення технологічного процесу.

Значної уваги при аналізі поточних активів потрібно приділити дебіторській заборгованості. При наявності конкуренції і труднощів збуту продукції підприємства продають її, використовуючи форми наступної оплати. Тому дебіторська заборгованість являється важливою частішою оборотних засобів.

Проводиться вивчення складу і структури дебіторської заборгованості по даним другого розділу активу балансу. При цьому складається табл. З.4.

Дані табл. 3.4 свідчать про зміни як абсолютної суми, так і структури дебіторської заборгованості. Якщо на початок року розрахунки за товари, роботи, послуги складали 82,4% всієї дебіторської заборгованості, то на кінець звітного періоду цей показник дорівнює 83,1%, тобто він збільшився на 0,7%. По всім останнім статям, за виключенням іншої поточної заборгованості, відбулося зменшення питомої ваги. Зміни у структурі дебіторської заборгованості свідчать про погіршення платоспроможності.

Підприємство може купити основні, оборотні засоби і нематеріальні активи за рахунок власних й запозичених джерел (власного і залученого капіталу). Для їх попередньої оцінки по даним пасиву балансу складається аналітична таблиця 3,5.

Дані табл. 3.5 показують., що загальне зменшення джерел склало 2869 тис. грн. або 1,64%.

Таблиця 3.4

Аналіз складу й структури дебіторської заборгованості

Розрахунки з

дебіторами

На початок року

На кінець звітного

періоду

Зміни за звітний період (+,-)

сума,

тис. грн.

питома

вага, %

сума,

тис. грн.

питома

вага, %

в тис.

грн.

(ст.3-ст. 1)

в%

(ст.5

100/ ст.1)

А 1 2 3 4 5 6
1.3а товари, роботи, послуги 3129 82,4 3013 83 -116 -3,7
2. 3а авансами виданими 51 1,3 51 1,4 - +0,1
3. З бюджетом 5 0,13 1 0,03 -4 -80
4. Із внутрішніх розрахунків 56 1,5 26 0,7 -30 -53,6

5. Інша поточна дебіторська

заборгованість

555 14,6 536 14,8 -19 -3,4
Всього 3796 100 3627 100 -169 x

Це зменшення отримане за рахунок скорочення власних джерел на 13,1%, залучені кошти збільшились, але не значно, лише на 476 тис, грн. Також до кінця аналізуючого періоду відбулися зміни у структурі джерел. Так, якщо на початок року власні джерела складали 47,6%, то до кінця звітного періоду - 42,1%, запозичені ж кошти складали на початок року -42,9%, а до кінця - 43,9%. При цьому виросли кредити банків для робітників й кредиторська заборгованість.

Ріст запозичених коштів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки, так як тільки на державному підприємстві і на початковому етапі становлення ринкових відносин може бути така структура джерел коштів, як на підприємстві, що аналізуємо. Для підприємств, які функціонують в умовах розвинутих ринкових відносин, нормальним положенням, що забезпечує достатньо стабільний фінансовий стан в очах інвесторів і кредиторів, вважають відношення власних джерел до загальної їх суми на рівні 60%.

Відношення власних джерел до їх загальної суми називається коефіцієнтом власності (у нашому прикладі він дорівнює 43,9%). Цей коефіцієнт характеризує співвідношення інтересів власників підприємства і власників акцій, позикодавців і кредиторів. Західні економісти вважають, що коефіцієнт власності бажано підтримувати на достатньо високому рівні. Це дає можливість підтримувати стабільну структуру джерел коштів (капіталу). Такій структурі віддають перевагу інвестори й кредитори.

Для глибокого розуміння процесів формування І зміни пасивів, які відбуваються на підприємстві, необхідне більш детальне їх вивчення, що включає порівняльний аналіз джерел і засобів підприємства по різним напрямкам. Порівняння активів і пасивів підприємства дає можливість зробити висновок про ефективність фінансової політики за аналізуючий період.

Проводячи аналіз джерел довгострокових і нематеріальних активів, потрібно мати на увазі, що це, як правило, довгострокові кредити банку, займи, власні джерела. Причому тут дотримуються принципу цільового призначення, тобто покриття окремих активів здійснюється за рахунок окремих джерел.


Таблиця 3.5

Оцінка власних і залучених джерел коштів підприємства

Джерела коштів 11а початок року На кінець звітного періоду Зміни за звітний період (+,-)
сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. гри.

питома вага,

%

в тис.

грн. (ст.3-

ст.1)

в%

(ст.5*

100/

ст. 1)

А 1 2 3 4 5 6
І. Всього джерел 175211 100 172342 100 -2869 -1,64
1.1.Власні кошти 83455 47,6 72553 42,1 -10902 -13,1
1.1.1. Статутний капітал 35997 43,1 35997 49,6 - +6?5

1.1.2. Резервний

фонд

- - - - - -

1.1.3. Фонди

спеціального

призначення

- - - - - -

1.1.4. Інший

додатковий

капітал

165368 198,2 164945 227,3 -423 -0,26

1.1.5. Пайовий

капітал

- - - - - -

1.1.6.

Нерозподілений прибуток (збиток)

(117910) (141,3) (128389) (177) +10479 +8,9

2.1. Залучені

кошти

75237 42.9 75713 43,9 +476 +0,63

2.1.1.

Довгострокові

фінансові

зобов'язання

33145 44,1 33025 43,6 -120 -0,36

2.1.1.1.

Довгострокові

кредити банків

32342 43 3225 42,6 -91 -0,28

2.1.1.2.

Довгострокові

позики

- - - - - -
2.2.1 Короткострокові кредити 6593 8,8 6587 8,7 -6 -0,09
2.2.2. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2783 3,7 3110 4,1 +327 +11,7

2.2.3. Кредити

банків для

робітників

374 0,5 740 1 +366 +97,9

2.3, Розрахунки й інші короткострокові

пасиви

48861 83,4 56327 84,4 +7466 +15,3

Для аналізу складається табл. 3.6.

Сума власних джерел і довгострокових фінансових зобов'язань є перманентним капіталом, який склав: на початок року 116600 тис.грн.; на кінець звітного періоду - 105578 тис.грн. (33025+72553).

Дані табл. 3.6 показують, що на початок року довгострокові і нематеріальні активи не повністю покривались власними джерелами, на кінець звітного періоду за їх рахунок покривалось лише 26,9%, так як підприємство отримало довгострокові кредити на суму 33025 тис. грн.

За рахунок власних оборотних коштів на початок року покривалось 127,2% (41740*100/32805) поточних активів, на кінець звітного періоду цей показник склав 107,8% (34875*100/32356). Таке положення на кінець звітного періоду склалось за рахунок значного зменшення власних оборотних коштів (табл. 3.2).

Якщо є необхідність, можна більш детально вивчити джерела покриття окремих видів довгострокових і нематеріальних активів. Краще в аналітичній таблиці поділити довгострокові активи на фінансуючи за рахунок залучених коштів і власних. За рахунок залучених (довгострокових кредитів банку і позик), як правило, покривається незавершене будівництво, а за рахунок власних - основні засоби, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи. Але на практиці бувають й відхилення. По відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат вказана вище інформація наведена в табл. 3.7. Дані табл. 3.7 підтверджують висновки, зроблені раніше. По ним також можна помітити, що довгостроковий кредит, який маємо на кінець звітного періоду, є джерелом покриття незавершеного будівництва, частково інших довгострокових і нематеріальних активів і поточних активів. Заключний висновок лише по наведеним даним не можна робити тому, що варто врахувати, за рахунок таких джерел вже були сформовані раніше основні засоби і довгострокові фінансові вкладення. Для цього потрібно детально вивчити власні джерела засобів, які були направлені на ці цілі. Потрібну інформацію необхідно розширити шляхом використання даних аналітичного обліку, що дасть можливість точно встановити джерела отримання довгострокових і нематеріальних активів, зробити правильні висновки і узагальнення.


Таблиця 3.6

Аналіз джерел фінансування довгострокових активів

Довгострокові

активи

На

початок

року. тис. грн.

На кінець

звітного

періоду,

тис. гра

Зміни за

звітний

період.

тис.грн.

Джерела покриття

довгострокових

активів

На початок

року, тис.

грн.

На кінець

звітного

періоду,

тис. гри.

Зміни за

звітний

період,

тис.грн.

1 .Довгострокові 142406 139986 -2420 1. Довгострокові 33145 33025 -120
активи фінансові зобов'язання
2.Нематеріальні 6 6 - 2.Власнї джерела 83455 72553 -10902
активи засобів
2.1 .Використані на покриття довгострокових і нематеріальних активів 41715 37678 -4037
3.Всього 142412 139992 -2420 3.Всього 74860 70703 -4157

Таблиця 3.7

Аналіз відповідності довгострокових активів і джерел їх покриття

Довгострокові

активи

На

початок

року.

тис.грн.

На кінець

звітного

періоду.

тис.грн.

Зміни за

звітний

період.

тис. гри.

Джерела покриття

довгострокових

активів

На початок

року, тис.

грн.

На кінець

звітного

періоду,

тис. гри.

Зміни за

звітний

період,

тис. гри.

А 1 2 3 Б 1 2 3
1. Незавершене 1761 1810 +49 1. Довгострокові 33145 33025 -120
будівництво фінансові зобов'язання
2. Основні засоби 138929 136464 -2465 1.1 .Кредити банків 6593 6587 -6
3. Довгострокові 1714 1710 -4 І „2. Позики - - -
фінансові
вкладення

4. Нематеріальні

активи

2 2 - 2. Власні джерела, 74860 70703 -4157

які

використовуються для покриття довгострокових і

нематеріальних активів
5. Всього 142406 139986 -2420 3. Всього 108005 103728 -4277
(ет.І+ст.5) (ст.Нст.2)

Важливим напрямком аналізу є вивчення джерел фінансування поточних активів. Використовуються дані бухгалтерського балансу й попередніх розрахунків, на основі яких будується табл. З.8.

Дані табл. 3.8 підтверджують зроблений раніше висновок про значне зниження частки власних джерел у формуванні оборотних засобів. Якщо на початок року ця частка дорівнговала41,6% (41740*100/100351), то до кінця звітного періоду вона склала лише 34,3% (34875*100/101659). В якості недостаючих джерел були залучені короткострокові фінансові зобов'язання, в основному кредиторська заборгованість, у сумі 58611 тис.грн. на початок року і 66764 тис.грн. на кінець звітного періоду. Загальна сума власних джерел (34875) і залучених короткострокових (66764) склала на кінець року 101639 тис. грн.

Значну питому вагу у складі джерел коштів підприємства займають позикові, в тому числі кредиторська заборгованість. На ВАТ ХБК залучені джерела на кінець звітного періоду склали 43,9% (табл.3.3), в тому числі кредиторська заборгованість 32,7% (56327*100/172342). Тому потрібно вивчити склад і структуру кредиторської заборгованості, зміни, що відбулися, провести порівняльний аналіз з дебіторською заборгованістю.

Аналітик повинен бути впевнений в достовірності інформації по видам ї строкам заборгованості. Для цього використовується пряме підтвердження, вивчення контрактів і договорів, розмови з робітниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства; перевірка точності записів в боргових зобов'язаннях й даних про сплату.

Аналітику потрібно дати оцінку умов заборгованості - умов боргових договорів з точки зору їх реальності і повноти. При цьому важливими являються строки, обмеження на використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фінансування тощо.


Таблиця 3.8

Аналіз джерел фінансування поточних активів

Довгострокові і нематеріальні активи

На початок

року, тне. гри.

На кінець звітного періоду, тис.грн. Зміни за звітний період, тис.грн. Джерела покриття поточних активів

На

початок

року, тис.

грн.

На кінець звітного періоду, тис.грн.

Зміни за

звітний період, тис.грн.

А 1 2 3 Б 1 2 3
1. Запаси і витрати 26538 25928 -610 1. Власні джерела 83455 72553 -10902
1.1. Виробничі запаси 32609 12592 -17 1.1. Використані на покриття довгострокові і нематеріальні активи 74860 70703 -4157
1.2 Незавершене виробництво 10345 9826 -519 1.2. Використані на покриття оборотних активів 41740 34875 -6865
1.3. Витрати майбутніх періодів - - 2. Короткострокові фінансові зобов'язання 58611 66764 +8153
1.4. Готова продукція 1315 1289 -26 2.1. Короткострокові кредити банків 6593 6587 -6
1.5. Товари 2269 2221 -48 2.2 Короткострокові позики - - -
1.6. Витрати обігу - _ - 2.3. Кредиторська заборгованість й інші пасиви 13798 13837 +39
2. Грошові кошти, розрахунки й інші активи 6067 6228 + 161
2.1. Грошові кошти 195 197 +2
2.2. Короткострокові фінансові вкладення - - -
2.3. Дебіторська заборгованість 3796 3627 -169
2.4. Інші активи 2076 2404 +328
3. Всього (ст.1+ст. 2) 32605 32156 -449 3. Всього (ст. 1.2+CT.2) 100351 101639 + 1288

Для вивчення складу і структури кредиторської заборгованості будується табл. 3.9.

Дані табл. 3.9 показують, що в складі і структурі кредиторської заборгованості ВАТ "ХБК" відбулися деякі зміни. Так, якщо на початок року вона складалася в основному з заборгованості бюджету, органам соціального страхування, з іншими кредиторами, то до кінця звітного періоду більшу частку склала заборгованість органам соціального страхування. В зв'язку з цим зменшилась питома вага усіх інших видів кредиторської заборгованості. Основною причиною таких змін структури кредиторської заборгованості стали взаємні неплатежі. Це підтверджують і дані порівняльного аналізу кредиторської і дебіторської заборгованості (табл. 3.10).

Дебіторська заборгованість склала на кінець звітного періоду 3827 тис. грн., а перевищення її кредиторською заборгованістю - 56350 тис. грн. (56401-51). Взаємні неплатежі в наявності, однак не в збиток підприємству, так як загальне перевищення кредиторської заборгованості склало 56401 тис. грн. Така ситуація не тягне за собою погіршення фінансового положення, так як підприємство використовує цю заборгованість як залучені джерела на момент вивчення.

Таблиця 3.9

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості

Розрахунки з

кредиторами

На початок

року

На кінець звітного

періоду

Зміни за

звітний період

(+, -)

сума,

тис. грн.

питома

вага, %

сума.

тис. грн.

питома

вага, %

в тис.

грн. (ст.3-

cт.1)

в%

(сг.5* 100/

ст.1)

А 1 2 3 4 5 6

1.3а товари,

роботи, послуги

2783 5,35 3110 5,17 +327 -0,18

2.По векселям

виданим

374 0,72 740 1,23 +366 +0,51

3. З одержаних

авансів

- - - - - -

Продовження таблиці 3.9

4. Зі страхування 15362 29,5 20322 33,8 +4960 +4,3

5. З позабюджетних

платежів

- - - - - -
6. З бюджетом 20565 39,5 23320 38,8 +2755 -0,7
7. З оплати праці 1881 3,6 1920 3,2 +39 -0,4

8 Із внутрішніх

розрахунків

38 0,07 38 0,06 - -0,01

9. Інші поточні

зобов'язання

11015 21,2 10727 17,8 -288 -3,4
10. З учасниками - - - - - -
Всього 52018 100 60177 100 +8159 x

Таблиця 3.10

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду

Розрахунки

Дебіторська

заборгованість

Кредиторська

заборгованість

Перевищення

дебіторської

заборгованості

Перевищення

кредиторської

заборгованості

А 1 2 3 4
1.3а товари, роботи, послуги 3013 3110 - 97
2.По векселям 200 740 - 540
3.По авансам 51 - 51 -

4. З позабюджетних

платежів

- - - -
5. З бюджетом 1 23320 - 23319
6. З оплати праці - 1920 - 1920
7. Із внутрішніх розрахунків 26 38 - 12
8. Інші 536 10727 - 101.91
9. З учасниками - - - -
10.Зі страхування x 20322 - 20322
Всього 3827 60177 51 56401

Результати аналізу активів і пасивів не мажуть бути достовірними без даних проведеної Інвентаризації, так як останнє виявляє розбіжності між фактичними і обліковими даними підприємства. Провівши аналіз інвентаризації активів і зобов'язань на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат ми помітили, що інвентаризації проводились невчасно, а інколи й зовсім не проводились, коефіцієнт якості дорівнює лише 91,3%. Такі результати говорять про невдалу організацію інвентаризаційної роботи на комбінаті,

Ефективність інвентаризації можна вимірювати за допомогою показників, що характеризують своєчасність і якість визначення фактичних залишків майна та відшкодування виявленого збитку.

Проведення інвентаризації за планом характеризує її своєчасність.

Показник своєчасності можна визначити за двома ознаками. Відносний показник першого порядку слід визначити як відношення кількості інвентаризацій, що проведені згідно з планом, до загальної запланованої кількості інвентаризацій за формулою:

, (3.1)

де К0 - коефіцієнт своєчасності першого порядку,

N - загальна кількість запланованих інвентаризацій,

- загальна кількість не проведених за планом інвентаризацій з різних причин.

Наприклад, на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат протягом року планувалось провести 21 інвентаризацію, з яких 3 - не було проведено, 2 - з порушенням термінів без поважних причин. Коефіцієнт своєчасності буде дорівнювати 32%=((21 -3-2)/21 * 100%)

Відносний показник другого порядку характеризує своєчасність закінчення інвентаризації та своєчасність прийняття рішень. Цей показник слід розраховувати як відношення кількості інвентаризацій, закінчених з

порушенням термінів, зазначених в розпорядженні, до загальної кількості інвентаризацій.

, (3.2)

де - коефіцієнт своєчасності другого порядку, j

- кількість відповідно запланованих і необхідних інвентаризацій, завершених відповідно до термінів і за якими вчасно визначені результати,

- загальна кількість відповідно запланованих та необхідних інвентаризацій у звітному році,

- загальна кількість інвентаризацій, не проведених відповідно до плану з різних причин.

Наприклад, на ВАТ "ХБК" протягом року планувалось провести 21 інвентаризацію, з яких 3 не було проведено. Крім цього, протягом року було 5 необхідних інвентаризацій, пов'язаних з непередбаченими змінами МВО, стихійним лихом, фактами крадіжок тощо.

Із загальної кількості інвентаризацій, що проведені за планом, закінчені вчасно 18, із необхідних - 4. За таких умов коефіцієнт своєчасності ІІ-го порядку буде дорівнювати 95,7%=[(18+4)/( 18+5)* 100].

Поряд з тим, слід визначити показник виконання плану (Кв.п. ) по проведенню інвентаризацій.

За наведеним прикладом він буде дорівнювати 85,7%=[(21-3)/21*100%].

Використання наведених показників дозволить визначати своєчасність і повноту виконання плану проведення інвентаризацій за окремі періоди, а також порівнювати їх по підприємствах, що входять до складу корпорації, інших виробничих об'єднань та комплексів.

Необхідно також визначити якісний рівень проведеної інвентаризації, для чого потрібно впевнитись у тому, чи всі відхилення (порушення) виявлені. Тут можуть мати місце дві ситуації, а саме: виявленими можуть бути не всі з фактично наявних відхилень, або всі відхилення є справді виявленими.

Перший випадок свідчить, що інвентаризація є неякісною, у зв'язку з чим необхідно: підвищити компетентність членів інвентаризаційної комісії; удосконалити методику здійснення інвентаризаційного процесу; поєднати впровадження цих заходів. Другий випадок, тобто повнота виявлення відхилень завдяки добрій якості результатів проведеної інвентаризації, вимагає подальшого дослідження.

Коефіцієнт якості інвентаризацій (КЯ ) має велике значення для аналізу інвентаризаційної роботи на підприємстві. Даний коефіцієнт розраховується як відношення кількості достовірних інвентаризацій до всіх проведених.

, (3.3)

де КЯ - коефіцієнт якості інвентаризацій,

N - загальна кількість проведених інвентаризацій,

Σхі - загальна кількість інвентаризацій, результати яких визнані недостовірними.

Наприклад, на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат було проведено 23 інвентаризації, з яких 2, за даними контрольних перевірок та інвентаризацій, визнані недостовірними. Показник якості проведених інвентаризацій складає 91,3%=[(23-2)/23*100%].

Можна зробити припущення про те, що за умови доброї якості інвентаризації негативного результату її проведення не буває. Тому одержання внаслідок контролю інформації, що відхилень немає, також є важливим результатом (однак лише за умови її якісного проведення), причому, як правило, результатом бажаним, бо чим менше фактичних відхилень від нормативних, планових, облікових даних, тим це краще для оптимального функціонування й розвитку господарюючого суб'єкту.

Доцільно також розраховувати рівень перевірки достовірності (Кп.д.) проведених інвентаризацій як відношення кількості інвентаризацій, за якими було проведено контрольні інвентаризації, до загальної кількості проведених інвентаризацій. Якщо, наприклад, з 38 інвентаризацій було перевірено 12 контрольних, рівень перевірки достовірності складе 31,6%=ЧІ2/38*100%).

Визнаючи своєчасність і достовірність проведених інвентаризацій, в кожному окремому випадку потрібно визначити та вміти оцінити умови, що впливають на запланований час проведення інвентаризацій, а також характер і сутність допущених інвентаризаційною комісією порушень.

Одним з підходів до визначення результативності проведеної інвентаризації є порівняння величини фактичних відхилень з витратами на проведення інвентаризації. Можна припустити, що більш результативними с такі результати інвентаризації, внаслідок яких будуть виявлені відхилення, що перевищують здійснені витрати, Разом з цим це твердження не є однозначним і вимагає поглибленого аналізу.

Важливою умовою одержання ефекту від проведення інвентаризації є цілеспрямованість контрольних дій. Слід також підкреслити, що упущення або неякісне виконання будь-якої інвентаризаційної процедури унеможливлює одержання ефекту від проведення інвентаризації.

Запропоновані показники якості і ефективності інвентаризаційної роботи нескладні при розрахунку, а всю необхідну інформацію можна отримати із матеріалів інвентаризації. Це дозволить власникам, засновникам, аудиторам і ревізорам визначити якість і ефективність проведених інвентаризацій.

3.2. Методика аудиту інвентаризації активів і зобов'язань підприємства

В процесі проведення перевірки аудитор за будь-яких обставин (навіть якщо планом аудиту проведення інвентаризації не передбачено) повинен оцінити стан інвентаризаційної роботи на підприємстві та перевірити достовірність результатів раніше проведених інвентаризацій.

Перш за все, перевіряються наказ про облікову політику підприємство, в якому повинні бути зазначенні види об'єктів та кількість запланованих інвентаризації. Крім цього, в бухгалтерії, або голови центральної інвентаризаційної комісії одержується план проведення інвентаризацій за період перевірки, Вивченню також підлягають:

- книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій;

- акти контрольних перевірок інвентаризації майна;

- відомості результатів інвентаризації;

- книга реєстрації наказів (накази про проведення інвентаризацій, накази про прийняття рішень за результатами інвентаризацій).

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства необхідна вимога, яку слід передбачити в наказі про облікову політику. В ньому повинні бути зазначені види інвентаризацій, що проводяться (планова, раптова, при зміні матеріально відповідальних осіб тощо), терміни проведення зазначених в інвентаризації.

Аналіз книги реєстрації наказів, а також плану проведення інвентаризацій за період, що перевіряється, дозволить контролеру переконатися в тому чи дотримується керівництво підприємство діючих нормативних актів, які регламентують кількість інвентаризації та визначають об'єкти інвентаризації (див. табл. 3. 11)

Аудитор повинен перевірити, чи малі місце протягом періоду перевірки події, за якими проведення інвентаризації є обов'язковими.

Поряд з цим, аудитор повинен отримати і проаналізувати інформацію про результати останньої інвентаризації, пояснення матеріально відповідальної особи по недостачах, лишках і втратах (бій, брак, псування запасів), з'ясувати причини їх виникнення. Це має значення для полегшення подальшої перевірки документів і підвищення якості аудиту.


Таблиця 3.11

Строки проведення інвентаризацій

Об’єкти інвентаризації Строки, що рекомендуються для проведення інвентаризації
Основні засоби Не менше одного разу на три роки перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року
Капітальні вкладення Не менше одного разу на рік перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 грудня звітного року
Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва Перед складанням річної звітності і балансів, але не раніше 1 жовтня звітного року. Періодично в строки, що встановлюється адміністрацією або місцевими органами управління
Незавершений капітальний ремонт і витрати майбутніх періодів Не менше одного разу на рік
Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птахи, кролі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини Не менше одного разу в квартал
Готова продукція на складах Не менше одного разу на рік перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року

Товари на складах і базах:

Непродовольчі

Продовольчі

Не менше одного разу на рік

Не менше двох разів на рік

Товари і тара в магазинах і на інших підприємствах

роздрібної торгівлі, в тому числі в книжкових магазинах

Не менше двох разів на рік
Малоцінні та швидкозношувані предмети Не менше двох разів на рік
Нафта та нафтопродукти Не менше одного разу в місяць
Дорогоцінні метали і алмази Не менше двох разів на рік
Бібліотечні фонди Не менше одного разу на п’ять років перед складинам річного бухгалтерського звіту, але на раніше 1 жовтня звітного року
Не менше одного разу на рік перед складанням річного
Сировина та інші матеріальні цінності бухгалтерського звіту, але не раніше 1 жовтня звітного
року
Грошові кошти, грошові документи, цінні активи і бланки суворої звітності Не менше одного разу в місяць
Розрахунки з банками (по розрахункових та інших рахунках, позиках, отриманих із бюджету коштах тощо)

В міру тримання виписок банків на інкасо

розрахунковими документами - на 1-ше число кожного місяця

Розрахунки по платежах в бюджет і позабюджетні фонди Не менше одного разу в квартал
Розрахунки економічних суб’єктів з їх виробничими одиницями, виробництвами та господарствами, видами спільної діяльності, виділеними на окремі баланси, а також з вищестоящими організаціями Не менше одного разу в квартал
Розрахунки з дебіторами і кредиторами Не менше двох разів на рік

Отже, сутність аудиторського дослідження стану інвентаризаційної роботи полягає в перевірці: стану інвентаризаційної роботи і якості проведених інвентаризацій на підприємствах; виконання плану проведення інвентаризацій;правильності виведення результатів інвентаризацій та відображення їх в обліку; своєчасності та повноти вжитих заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Так, при ознайомленні з інвентаризаційними документами: наказами, інвентаризаційними описами (актами), порівняльними відомостями, поясненнями матеріально відповідальних осіб тощо аудитором можуть бути виявлені наступні недоліки (табл. 3.12.)

Аудитор проглядаючи інвентаризаційні описи, повинен звертати увагу на наявність необумовлених виправлень, зроблених в них, особливо на останні рядки (можуть допускатися приписки). Крім того, вибірково перевіряється правильність підрахунку натуральних показників та підрахунки підсумків.

Шляхом ретельного вивчення матеріалів інвентаризації аудитор встановлює обґрунтованість рішень інвентаризаційних комісії та з'ясовує, чи правильно комісією вказані причини недостач, втрат, доцільність заходів, які були прийняті у відношенні до винних в цьому осіб; своєчасність визначення результатів інвентаризації; чи не затримувалось порівняння фактичних залишків з даними обліку; чи оформленні результати інвентаризації протоколами комісій та чи затверджені ці протоколи керівником підприємства; чи правильно відрегульовані інвентаризаційні різниці між фактичними залишками та обліковими даними.

Визначаючи правильність списання природного убутку, аудитор повинен керуватися лише існуючими нормами та не виходити за їх межі. При цьому необхідно встановити, чи правильно розрахований розмір природного убутку за встановленими нормами. Особливо ретельній та суцільній перевірці повинні підлягати всі акти на списання запасів, за які відповідають матеріально відповідальні та посадові особи.

Таблиця 3.12

Типові порушення порядку проведення інвентаризації

з/п

Порушення Спосіб виявлення Можливі наслідки
1 2 3 4
1 Склад інвентаризаційної комісії не затверджений керівником Перевірка наявності наказу про затвердження складу інвентаризаційної комісії Результати інвентаризації є недійсними
2 Документальне підтвердження відсутності хоча б одного члену комісії під час проведення інвентаризації Перевірка наявності підписів членів інвентаризаційної комісії на усіх листках робочих документів і підсумкової документації Теж
3 В наказі про проведення інвентаризації не зазначені строки її проведення Перевірка наявності зазначених дат початку та завершення інвентаризації в наказі про проведення інвентаризації -"-
4 При неможливості зупинення господарської діяльності прибуткові та видаткові документи не завізовані представником інвентаризаційної комісії Перевірка наявності розписки матеріально відповідальної особи -"-
5 У матеріально відповідальних осіб не взяті розписки про те, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії Перевірка наявності розписки від матеріально відповідальної особи, що береться до початку технологічної стадії інвентаризації

Є можливість

викривлення

фактичних даних в залежності від даних бухгал-терського

обліку

6 Проводиться порівняння даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю, а не навпаки Встановлення наявності чи відсутності в інвентаризаційних описах даних бухгалтерського обліку -"-
7 Інвентаризаційний опис складений в одному примірнику Визначення кількості примірників інвентаризаційних описів

Результати

інвентаризації

недійсні

Підсумки не виверені на кожній сторінці: немає числа прописом, або кількості номерів, Сум матеріальних запасів, загального підсумку в натуральних показниках, навіть якщо підрахунок вівся в грошовому виразі Перевірка за формою Теж
9 На кожній сторінці немає запису „ціни, підсумки перевірив", підпису матеріально відповідальної особи Перевірка інвентариза-ційного опису за формою -"-
10 Помилки та виправлення не підписані та незавірені членами комісії «" -, перевірка наявності виправлень, узгоджених всіма членами інвентаризаційної комісії -"-
11 Інвентаризаційний опис після затвердження результатів містить незаповнені рядки, немає прокреслень Перевірка за формою -"-
12 На останній сторінці інвентаризаційного опису немає розписки матеріально відповідальної особи про відсутність у неї претензій до членів комісії та підтвердження, що зазначене в описі майно прийняте на відповідальне зберігання Перевірка інвентаризаційного опису за формою -"-
13 Під час перерв в роботі комісії не закритий доступ стороннім до приміщення, де зберігаються інвентаризаційні описи Обстеження -"-

Вивчаючи акти, аудитори повинні звернути увагу на наступне:

- чи не оформлюватись акти комісії особами, зацікавленими у списанні втрат;

- чи вказуються в актах причини псування та втрат;

- чи залучаються в необхідних випадках комісіями спеціалісти підприємств;

- чи правильно виносяться по актах рішення керівництва підприємства.

Також необхідно перевірити правильність відображення результатів інвентаризації, природного убутку та інших втрат в бухгалтерському обліку, для чого визначають повноту, правильність і своєчасність:

- відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої інвентаризації та ведення обліку операцій на підставі фактичних даних. Існують випадки, коли інвентаризація проведена, її результати

виведені в порівняльній відомості, але не відображені в бухгалтерському обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку результатів поточної інвентаризації.

Аналізуючи рух запасів за інвентаризаційний період, аудитору необхідно перевірити:

- підтвердження залишків, наведених в порівняльній відомості, даними обліків, записами в регістрах аналітичного обліку;

- відповідність записів в регістрах аналітичного обліку, що с основою для визначення залишку на кінець інвентаризаційного періоду за даними обліку, бухгалтерськими проводками і документами;

- виправлення записів (у них часто містяться приховані зловживання);

- правильність та обґрунтованість розрахунків, покладених в основу записів в облікових регістрах, які не підтвердженні відповідними первинними документами, а необхідність їх не викликає сумнівів.

При оцінці якості інвентаризації особлива увага звертається на випадки, коли інвентаризаційні залишки запасів співпадають з обліковими даними, що може свідчити про формальне відношення до інвентаризації по суті це можна розцінювати як приховування можливих недостач та розкрадань.

Виходячи з аналізу показників порівняльних відомостей та пояснень матеріально відповідальних осіб, встановлюються обґрунтованість протоколів центральних інвентаризаційних комісій та законність здійснених регулювань та списань як по суті самої операції так і з точки зору повноважень посадових осіб, що затвердили ці списання.

Зміст наказів та протоколів засідання центральної інвентаризаційної комісії не повинен суперечити порядку регулювання інвентаризаційних різниць.

Переконатися в правильній організації інвентаризаційної роботи аудитор може, отримавши відповіді на наступні питання:

- чи здійснюється охорона території підприємства;

- чи обладнане підприємство протипожежної та охоронною сигналізаціями;

- чи фактично укладенні та правильно оформленні договори про повну індивідуальну або бригадну матеріальну відповідальність з працівниками, яким передані запаси для зберігання та використання;

- чи відповідають посади матеріально відповідальних осіб затвердженому переліку посад і робіт, з якими можна укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність;

- чи створені матеріально відповідальним особам відповідні умови для забезпечення збереження матеріальних запасів;

- чи існує контроль за порядком вивезення запасів з підприємства та видачею довіреностей на їх отримання;

- чи призначена наказом керівника постійно діюча інвентаризаційна комісія.

Перевіривши усі вище перераховані положення аудитор може зробити висновок про якість і ефективність інвентаризаційної роботи на підприємстві.


ВИСНОВКИ

Розглянутий нами матеріал стосовно інвентаризації, її методологічних аспектів, як безальтернативного засобу підтвердження наявності реальних активів та зобов'язань дозволяють сформулювати наступні висновки.

1. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб'єктів не зникла, а, навпаки, суттєво зросла. Інвентаризація сьогодні - це організаційна форма контролю, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного майнового стану підприємства, підвищення ефективності використання ним ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення порушень в організації обліку активів і зобов'язань, причин, які зумовлюють відхилення від облікових даних, і встановлення винних осіб.

2. В системі бухгалтерського обліку інвентаризація є обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності.

3. В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від нормативних, планових, облікових та інших даних, у відповідності до яких вони можуть функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні. Досягти мети та розв'язати завдання, що поставлені перед Інвентаризацією, можливо лише при належному рівні її організаційного, технічного, економічного та обліково-аналітичного забезпечення.

4. В господарській діяльності окремого підприємства об'єктами інвентаризації виступають об'єкти бухгалтерського обліку і господарського контролю, які мають кількісний вираз та вартісну оцінку, а фактичну наявність і стан можна визначити органолептичними прийомами та шляхом перевірки або підтвердження сальдо. До таких об'єктів слід відносити оборотні і необоротні активи, а також зобов'язання.

5. Інвентаризаційний процес як безальтернативний засіб пізнання фактичного стану передбачає наявність об'єкту і суб'єкту. В якості суб'єктів виступають носії прав та обов'язків - державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право на здійснення контролю фінансово-господарської діяльності, а також власники та керівники підприємств. Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка по відношенню до суб'єкта є виконавчим органом.

6. При проведені інвентаризації слід дотримуватись наступних її принципів: раптовості, всебічності, повноти охоплення об'єктів, гласності, ефективності, оперативності, економності, об'єктивності, точності, своєчасності і плановості, співставленості, безперервності, а також організаційно-правових.

7. Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.

8. Результати інвентаризації щодо фактичної наявності та стану об'єктів повинні оформлюватись лише інвентаризаційними описами, які в обліковому і в контрольному процесах, виконують фіксаційну та інформаційну функції.

Результати перевірки залишків і дані бухгалтерського обліку проводяться лише в порівняльних відомостях - найважливіших заключних документах, які складаються на результативній стадії інвентаризаційного процесу.

9. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків, недостач, втрат та фактів псування майна.

10. Визначити ефективність інвентаризації пропонується за допомогою показників, що характеризують своєчасність і якість визначення фактичних залишків майна та відшкодування виявленого збитку, а саме: коефіцієнт якості інвентаризацій, коефіцієнт своєчасності першого та другого порядку, показник виконання плану, показник середнього рівня виявлених недоліків, абсолютний приріст сум виявлених нестач, втрат від псування, розкрадання та коефіцієнт відшкодованого збитку.

11. В процесі проведення аудиту інвентаризації активів і зобов’язань підприємства аудитор за будь-яких обставин повинен оцінити стан інвентаризаційної роботи і якості проведених інвентаризацій, виконання плану проведення інвентаризацій, правильності виведення результатів інвентаризацій та відображення їх в обліку, своєчасності та повноти вжитих заходів щодо усунення виявлених недоліків.

12. Комп'ютеризація вносить певні зміни в хід інвентаризаційного процесу. Використання комп'ютерних програм при проведені інвентаризації активів і зобов'язань, як правило скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах і запобігає фактам викривлення результатів інвентаризації. Найбільший ефект тут досягається при використанні засобів нанесення і зчитування штрихових кодів.

13. Покращення аналітичності обліку недостач і втрат є актуальним в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку. На базі функціональних можливостей комп'ютерної програми„)С: Бухгалтерія 7.5" пропонується структура аналітичного обліку по рахунку „Недостачі і втрати від псування цінностей".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев В.Д. практический аудит. Справочное пособие. ~М: Экономика, 1994. - 366 с.

2. Бандурка A.M., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ; Учебник, - Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999, -394 с.

3. Бардаш СВ. Інвентаризація: теорія, практика, комп'ютеризація -Житомир. ЖІТІ, 1999. - 372 с.

4. Бардаш СВ. Сутність і зміст інвентаризації // Вісник ЖІТІ. Економі науки. - 1999. - №9 . - С . 216 - 226

5. Бирюкова И.К. Практический бухгалтерский учет в Украине. Часть 2. К.: Экономика и Право, 1996. - 112 с.

6. Білуха М.Т. Аудит у бізнесі: Посібник для бізнесменів, -Дніпропетровськ, фірма „Преском", 1994. -240 с.

7. Бутинець Ф.Ф, Теорія бухгалтерського обліку, - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 236 с

8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік, - Житомир: ПП "Рута', 2000,™ 607 с

9. Воробиенко А. Инвентаризация-2000 // Все о бухгалтерском учете. ~ 2000. - № 118 (543). - с. 5 - 45.

10. Воронина Л.И. Основы бухгалтерского учета и аудита: Учебное пособие. В 2-х ч. Часть 1. Основы бухгалтерского учета. - М.: Издательство «ПРИОР» 1999. - 240с.

11. Грабова КМ. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. / За ред. М.В Кружельного. - 5*те вид., дои, і перероб. - А.С.К., 1998. - 223 с.

12. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000.: Учеб. Пособие для студентов вузов / Под ред. Н.В. Кружелъного. - К.: А.С.К., 2000. -624 с.

13. Грабова Н.Н., Кривоносое Ю.Г. Учет основных хозяйственных операций в бухгалтерских проводках: Учеб. пособие: 2-е изд., доп. и перероб. -К.: А.С.К., 1999.-432 с.

14. Демянюк Е. Об отражении в бухгалтерском и налоговом учете результатов инвентаризации // Бизнес. - 1999. - № 5 (316). - с. 72 - 76.

15. 3авгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К.: Изд-во "Вакдер", 1997. - 976 с.

16. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996 - XIV // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - №9. - с.3 - 8.

17. Инвентаризация активов и обязательств // Баланс. Библиотека бухгалтера. - 2000. - № 17. - с, 103 -109.

18. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.94 р. № 69 // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №118 (543). - с.5 - 8.

19. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу від 30.10.98 р. № 90 // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №118 (543). - с.8 - 15.

20. Коблянская Е. Отражение в учете недостачи товарно-материальных ценностей // Бизнес. Налоги. Бухгалтерия. - 1999. - № 33(208). - с. 30-34

21. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с

22. Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. - М.: Финансы, 1976. - 208с.

23. Кузьмінеький A.M., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку; Підручник. -К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. - 288 с.

24. Міжнародні Стандарти Бухгалтерського обліку / Переклад з англ. За ред. С.Ф. Голова. -К.: ФПБАУ, 1998. - 283 с

25. Мороз В.В. Инвентаризация продолжается // Налоги и бухгалтерський учет. - 1997. - № 45 (145). - с. 39-40.

26. Мурашко В. Методи інвентаризації цінностей і визначення її результатів // Бухгалтерський облік і аудит. - 1998. - № 11. - с 24-27.

27. Плешонкова Л. Инвентаризация // Баланс. - 2000. - №40 (321)-с.23-36.

28. Порядок проведения инвентаризации обязательств и расчетов // Бизнес. - 2000. - №43 (406). - с. 30-96.

29. Поникаров В. Опять инвентаризация. // Налоги и бухгалтерський учет. - 1998. - № 25 (117). - С. 43-45

30. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - № 6. - с 13 - 20.

31. Савельева Л. Взаємозалік надлишків і нестач матеріальних цінностей при проведенні інвентаризації // Все про бухгалтерський облік. -1998, -№101 (283).™ с 8.

32. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО "Новое знание", 2000. - 688 с.

33. Савченко О. Розрахунок і відшкодування шкоди, заподіяної підприємству // Податки та бухгалтерський облік. - 1998. - № 38 (90). - с 30-33.

34. Савченко Е. Учет излишков и недостач. - X.: Фактор, 1999. - 52с.

35. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1998, - 448с.

36. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. – 260 с.

37. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч, посібник. - 3-тє вид,, доп. й перероб.-К.: А.С.К., 1998. -784 с

38. Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет (торговые и посреднические предприятия). - 3-е изд., перераб. и доп. – X.: "Интелект - Эко", 1995. - 246 с.

39. Шевчук В, О, Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології): Монографія. - К.: Київ, 1998. - 371с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:51:14 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
19:56:26 28 ноября 2015
как плохо! не могу скопировать.
настена13:27:23 16 июня 2011Оценка: 2 - Плохо

Работы, похожие на Дипломная работа: Інвентаризація активів
Облік та аудиту комерційних банках
ОБЛІК ТА АУДИТ У КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ ЗМІСТ Глава 1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні комерційним банком . 5 1.1. Реформа обліку і звітності в ...
Отже, така система бухгалтерського обліку не давала змоги отримати об'єктивну інформацію щодо результатів діяльності та фінансового стану суб'єкта господарської діяльності (суми ...
Розглянемо методику відображення в бухгалтерському обліку основних господарських операцій щодо надходження від постачальників, безкоштовно, як лишків при інвентаризації, в ...
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: книга Просмотров: 1757 Комментариев: 7 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Правознавство
Міністерство освіти і науки України Луцький національний технічний університет Правознавство Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та ...
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується ...
Підвищена (кратна) (має місце тоді, коли шкоду, завдано підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших ...
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: учебное пособие Просмотров: 677 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат ...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Допущено до захисту Факультет: Економіки і менеджменту Кафедра: Бухгалтерського ...
принцип обачності, який означає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і ...
принцип автономності, який означає, що кожне підприємство повинно розглядається як окрема юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов ...
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Просмотров: 1630 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості
Міністерств науки та освіти України Донецький національний університет Кафедра обліку та аудиту КУРСОВА РОБОТА З дисципліни: "Аудит" На тему: "Аудит ...
Мета аудиту операцій за зобов"язаннями полягає в становленні первинних даних відносно наявності зобов"язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в ...
Інвентаризація зобов"язань дебіторів за звітний період здійснювалась протягом року _
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: реферат Просмотров: 13110 Комментариев: 4 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Суть і основи організації фінансів підприємства
... 1) Суть і функції фінансів підприємств. 2) Фінансові ресурси підприємств. 3) Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи. 4) Зміст та завдання ...
У процесі взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності порушуються умови виконання господарських договорів, фінансових зобов'язань, за що до порушників застосовуються ...
... у письмовій формі і передбачає деталізацію заставних вимог: їх розмір, строки виконання зобов'язань з повернення кредиту і сплати відсотків за нього, склад (опис) та вартість ...
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: учебное пособие Просмотров: 597 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Особливості обліку і контролю доходів і витрат бюджетної установи (на ...
... УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Й ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ ДИПЛОМНА РОБОТА Особливості обліку і контролю доходів і витрат ...
бюджетна установа веде бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій шляхом подвійного запису на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку, включених у ...
Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводити інвентаризації активів і зобов'язань відповідно до Інструкції по інвентаризації основних ...
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Просмотров: 4054 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Виробничі запаси - облік та аналіз
Зміст Вступ Розділ І. Основи побудови обліку та аналізу виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання 1.1 Економічна сутність ...
... документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій, ...
оформляють протокол із зазначеним в ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею ...
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Просмотров: 1582 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Учет и анализ банковских кредитов
... комерційних банків в Україні. Класифікація і характеристика кредитних операцій. Організація кредитного процесу. Характеристика об'єкта дослідження. ...
- регулярно сплачувати податки та інші зобов'язання, що у випадку несплати можуть призвести до накладення арешту на майно;
Коефіцієнт ліквідності призначений для оцінки спроможності позичальника оперативно визволити з господарського обороту кошти і погасити боргові зобов'язання.
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: реферат Просмотров: 535 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать
Державний фінансовий контроль в Україні
П Л А Н Вступ 1. Поняття державного фінансового контролю 1.1. Суть та функції державного фінансового контролю 1.2. Методи здійснення державного ...
Значно поліпшити роботу органів та окремих службовців Державної пробірної палати України допомогло прийняття Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству ...
... їх наявності даним бухгалтерського обліку; відповідність фактичних витрат бухгалтерським документам; своєчасність і правильність проведення інвентаризації товарно-матеріальних ...
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Просмотров: 254 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Інвентаризація активів (9086)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151310)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru