Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Технологічні основи глобалізації

Название: Технологічні основи глобалізації
Раздел: Рефераты по информатике, программированию
Тип: реферат Добавлен 22:46:39 13 июня 2008 Похожие работы
Просмотров: 15 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат на тему:

Технологічні основи глобалізації.


ПЛАН

Вступ. 3

1. Роль інформаційних технологій в господарській діяльності суб'єктів світового господарства. 6

2. Інформаційні технології як засіб глобальної експансії 11

Висновок. 16

Список використаної літератури. 17


Вступ

Послідовний розгляд проблеми глобалізації мирохозяйственных стосунків вимагає з'ясування її технологічних основ, а потім – про організаційних форм і механізмів цього процесу на сучасному етапі.

Нижче мова піде переважно про одну форму глобалізації мирохозяйственных зв'язків – глобальну експансію. Це пояснюється тим, що глобальна експансія домінує в сучасній світовій економіці, маючи більш менш певне технологічне оформлення. Глобальне взаємопроникнення, що не отримало ще до кінця завершених форм, може бути предметом прогнозно-оцінного дослідження. Як вже мовилося в попередньому розділі, засобом глобальної експансії є перенесення в країну додатка капіталу стереотипів виробництва і споживання країни базування. Зупинимося детальніше на механізмі такого перенесення. Очевидна тонкість питання полягає в тому, що юридично ніхто не примушує окрему особу (фірму, уряд) ухвалювати в процесі зовнішньоекономічної діяльності ті або інші рішення. Так або інакше рішення ухвалюються самостійно.

Яким чином можна змусити людину використовувати ресурси, що належать йому, певним чином? Пропонуючи йому найбільш прості, тобто готові рішення (продукти і способи заробітку), призначені не для розуміння (роздуму і подальшого ухвалення рішення), а для механічного запам'ятовування і виконання. Пропонувати можна, використовуючи як його залежність від влади, як оформленою (думок і вирішень людей, під керівництвом яких він знаходиться), так і від неоформленої, так званої масової свідомості, громадської думки, традицій і стереотипів поведінки більшості. У обох випадках людина ухвалює рішення несамостійне, тільки в першому випадку він це усвідомлює, а в другому – ні: йому здається, що рішення він ухвалює сам.

Проте ієрархічні структури не можуть пронизати все суспільство, побудоване на демократичних принципах: максимальне поле їх розповсюдження обмежується правовою системою держави і системою управління на підприємствах. У сфері споживання (і ширше – при виборі напряму використання ресурсів) діють саме механізми дії на масову свідомість.

Інформація, необхідна для ухвалення рішення, призначена більшості, а не просто окремій людині, тому особливої значущості набувають неособисті способи передачі інформації, розраховані на масового адресата.

З цього витікає також, що потрібний своєрідний посередник - “транслятор”, інформаційний ефект, що мультиплікує, причому цьому транслятору не обов'язково володіти зворотним зв'язком, оскільки інформаційна реакція пасивного адресата не передбачається.

Перед нами, таким чином, предстає сукупність засобів неособистого, однобічного і опосередкованого спілкування як система, організаційно і що технічно підтримує глобальну експансію. У основі цієї системи (див. Таблица 1), на наш погляд, коштують засоби масових комунікацій (масовій інформації), а також всі ієрархічно побудовані організації, що виконують роль посередника в передачі інформації.

Засоби глобальної експансії повинні цілком відображати її суть. По-перше, вони протистоять засобам спілкування, орієнтованим на особу як індивідуальну здібність до осмислення інформації, що адресується.

По-друге, вони протистоять всім безпосереднім формам людського спілкування, які, хоча також можуть бути однонаправленими (як, наприклад, спілкування вимагача зі своєю жертвою), характеризуються мультиплікаційним ефектом.

Структуровані і неструктуровані засоби глобальної експансії відрізняються один від одного, проте, відзнака насправді лише формальне.

Неструктуровані засоби глобальної експансії замінюють, точніше, знеособлюють посередника: він йде “за куліси”, а в полі зору залишається лише технічний носій інформації, нібито що поширює те, що від нього хочуть глядачі (слухачі, читачі, користувачі), що на практиці зовсім не факт. Втім, виникнення і розвиток засобів глобальної експансії, аж до справжнього моменту було суперечливим. Особливо варто підкреслити, що ЗМІ - всього лише інструмент, засіб дії на свідомість. Цілі цієї дії можуть бути різними. Єдине, що можна затверджувати – вони більш за інші засоби личать для маніпуляцій подібного роду.

Об'єктивний погляд на розвиток засобів передачі інформації, значущої для процесу ухвалення рішень, вимагає виділення двох напрямів цього розвитку. А воно останнім часом торкнулося засобів однонаправленої дії і так званих засобів зв'язку, що передбачають реакцію адресата інформації (тобто особисте спілкування).


1. Роль інформаційних технологій в господарській діяльності суб'єктів світового господарства

Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології з їх нестримно зростаючим потенціалом і витратами, що швидко знижуються, відкривають великі можливості для появи нових форм організації праці і зайнятості в рамках як окремих корпорацій, так і суспільства в цілому. Спектр таких можливостей значно розширюється - нововведення впливають на всі сфери життя людей, сім'ю, освіту, роботу, географічні кордони людських общностей і так далі

Зачинаючи з середини 80-х років загальне розповсюдження персональних комп'ютерів і інформаційних мереж дозволило інформатизувати робочі місця керівників; при цьому комп'ютеризація охопила всі сфери офісної діяльності. У 90-і роки інформаційні мережі буквально обплутали весь світ, що знаменувало собою нову еру в їх розвитку.

Розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій відбувається небувалий високими темпами. Якби з 1971 р. автомобілебудування розвивалося настільки ж нестримно, як і мікропроцесорна техніка, то автомобіль сьогоднішнього дня вже мчався б із швидкістю 480 тис. км/год і споживав при цьому 1 л палива на 355 тис. км. пробігу. Так образно порівняли темпи науково-технічного прогресу в двох провідних галузях промисловості США фахівці фірми “Intel”, світового лідера в області мікроелектроніки. Для повноти картини можна додати, що і коштував би цей автомобіль всього 75 центів.

У діловій сфері отримала широке визнання і нова інформаційна технологія, представлена послугами глобальної мережі Інтернет. По оцінках аналітичної фірми “InternationalDataCorp” (США), останніми роками поточного століття слід чекати збільшення числа бізнес-користувачів мережею з 3,1 до 88 млн. підключень. Спеціалізовані видання вже назвали її “Мережею мереж”, а популярний журнал ділового світу “Бізнес уик” визначив найближче майбутнє як “епоху Інтернету”. Не випадково деяким ученим (перш за все російським) проблема усесвітньої інформації розглядується як одна з основних глобальних.

Поворот в розвитку мережі Інтернет, перетворення її, в глобальну стався в 1993 р. і пов'язаний із створенням так званої “усесвітньої павутини” (WorldWideWeb - WWW) - нової послуги мережі, що значно спростила пошук і роботу з інформацією. Якщо в 1980 р. “Інтернет” об'єднувала лише 25 мереж, то через 15 років - вже понад 44 тис. університетських, державних і корпоративних мережевих систем 160 країн світу, зв'язаних високошвидкісними приватними і загальнодоступними засобами зв'язку. За один 1995 р. до “Інтернет” підключилися від 40 до 50 млн. комп'ютерів і числа їх щомісячно збільшується на 10-20%. За даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), послугами “Інтернет” користується кожен п'ятнадцятий громадянин країн членів цієї організації (для порівняння, у Фінляндії, державі-лідерові - кожен четвертий, США - кожен шостий, Великобританії - один з 18, Німеччині - з 25, Франції і Японії - з 60).

Принципова характеристика інформаційних технологій - отримання користувачами доступу до потужних інформаційних систем через робочі станції і персональні комп'ютери.

Телекомунікаційні технології дозволяють перебудувати організаційні структури підприємств, створюючи можливість:

· реалізувати альтернативні форми взаємодії як усередині компанії, так і із зовнішнім світом за допомогою організації внутрішніх мереж

· змінити методи управління (контроль, аналіз, планерування)

· поступово долати обмеження, що обумовлюються необхідністю знаходитися у фізичному контакті при спільній роботі.

Замість функціональних ієрархічних структур виникають динамічніші і гнучкіші організації, пронизані мережевою інформацією, здатні відчувати потреби ринку і реагувати на них, замість того щоб просто проводити якусь продукцію і продавати її через окремі функціональні підрозділи, як у минулому.

В результаті і у сфері мирохозяйственных стосунків забезпечується доступність і оперативність інформації, істотне заощадження робочого часу – щонайпершого закону економіки, сформульованого неугодним До. Марксом.

Економічний аспект організаційних змін у виробництві, інформаційних технологій, що відбуваються при впровадженні, полягає не стільки в можливості понизити витрати виробництва (за рахунок зростання швидкості обробки і передачі інформації), скільки за рахунок підвищення ринкової привабливості товарів і послуг, наприклад, шляхом скорочення часу розробки нових продуктів або поліпшення роботи сервісних підрозділів. Головні причини використання телекомунікаційних технологій при здійсненні внутрішньої перебудови компаній - необхідність підтримки конкурентоспроможності або зменшення стратегічного відставання.

При цьому кінцевою метою виявляється створення доданої вартості і забезпечення економічного зростання, а не зменшення зайнятості.

З'явилися перші конкретні свідоцтва позитивній кореляції між зростанням показників доданої вартості компаній, продуктивності праці їх співробітників і інвестиціями в телекомунікаційні технології, а також впровадженням нових моделей організації виробництва.

Становлення мережі «Інтернет» відкрило для бізнесу нові маркетингові можливості. Корисність Web-страниц як інструмент маркетингу вже не викликає сумнівів. Вони мають необмежений потенціал в рекламі пропонованих компаніями продуктів і послуг, розміщуючи електронні копії друкарських брошур, інформацію про стратегію фірми і її продукції. Пошукові адреси Web-страниц розміщуються в газетах і на телеекрані, в телефонних довідниках і навіть на товарах.

Одночасно ця послуга - ефективний спосіб збору відомостей про покупців, що дозволяє включати реєструючи елементи в запитальники. Таким чином, компанія дістає можливість контролювати число звернень до своєї реклами, інтерес споживачів до окремих характеристик продукції, зіставляючи потім ці відомості з динамікою торгівельних операцій.

Основні перспективи розвитку “Інтернет” зв'язують, перш за все, з передачею мережі всіх основних функцій ринку - реклама фірм і їх продукції, збір перспективних заявок, прямі комерційні контакти між виробником і споживачем продукції з використанням електронних грошей і так далі

Звернемо увагу на те, що поява і бурхливе зростання мережевих технологій, перш за все, розширив можливості прямих контактів господарюючих суб'єктів і в цьому сенсі не став засобом глобальної експансії.

Найбільш серйозні перспективи дії на економічні процеси мережеві технології мають в торговельно-фінансовій сфері, діяльність якої в значній мірі перекладена на інформаційну технологію.

Найважливішим кроком в цьому напрямі стала розробка електронних банківських послуг на основі мікропроцесорних пластикових карток і телекомунікаційних мереж зв'язку. Не дивлячись на те що банки в числі перших почали широко використовувати інформаційну технологію, капітальні вкладення в засоби обробки і передачі даних ведучих з них як і раніше найзначніші і на них витрачається до 80% прибули.

Електронні послуги поступово міняють фінансові традиції суспільства: вводиться оплата рахунків без використання чеків і готівки, дистанційний прийом і видача вкладів, нові методи виплати пенсій, страховок, зарплати. Глобальна мережа “Інтернет” пропонує нові послуги, дозволяє відмовитися від використання при кожній покупці кредитних карток, ввівши для взаєморозрахунків так звані “електронні гроші ” (e-cash), які мають ходіння тільки в “Інтернет”. Без використання кредитних карток, банкоматів, чекових книжок електронні гроші можуть заощадити час і засоби, а “Інтернет” може перетворитися на глобальний ринковий простір, якщо послуги будуть дешевими і швидкими.

В середині поточного десятиліття різні системи телекомунікаційної торгівлі в США обслуговували близько 5% товарообігу країни, а через 10 років, по оцінках експертів, їх частка зросте до 20%. У кредитуванні і наповненні “електронних гаманців” можуть брати участь не лише банки, але і будь-які компанії, у тому числі і створені спеціально для цієї мети. Перші компанії цього профілю в системі “Інтернет” вже створені, в їх числі “DigiCash”, “CyberCash”, “Mondex” і ін. Попит на їх послуги нестримно росте. За даними компанії “First Virtual”, яка розробила першу достатньо безпечну систему платежів в рамках “Інтернет” і обслуговує ринок комп'ютерних програм, об'єм її операцій щонеділі збільшується на 16%.

Цей перспективний бізнес, заснований на передовій технології, приваблює велике число не лише банків і фінансових компаній, але і фірм, які спеціалізуються в області інформаційної технології і активно розробляють багаторівневу систему організації і захисту електронних грошових потоків. Якщо 12 років тому банки регулювали всю кредитово-карткову систему США, то в даний час не більше 20%.

Банківська система, що не перебудувала всі функції на мережеві форми роботи, втрачає цілий напрям свого бізнесу - роздрібні банківські послуги, і для зміни негативній тенденції, по розрахунках експертів, у неї залишилося не більше п'яти років. Динаміка розвитку останніх років і прогнози на перспективу дозволяють передбачити, що саме “Інтернет” здійснюватиме основний об'єм роздрібних банківських послуг. Якщо ще рік тому через цю мережу навіть в США не було сплачено жодної покупки, то до 2005 р., по деяких оцінках, на неї доводитиметься половина всіх електронних послуг в системі торгівлі.

Перспективи електронних грошей величезні, перш за все, із-за простоти і гнучкості їх використання. Будучи по суті комп'ютерною програмою, електронні гроші можуть надавати цільові послуги, недоступні ні готівці, ні кредитним карткам. Так, використання посібника пенсіонером може бути заздалегідь обмежене оплатою медичних послуг, а грошовий переказ може мати певну цільову спрямованість, і ніяких інших видів оплат мережа не допустить. Таким чином, в порівнянні з традиційною системою ліквідовується громіздке і трудозатратное проміжна ланка - безготівкова оплата, обробка накладних, відомостей, чеків.


2. Інформаційні технології як засіб глобальної експансії

Для того, щоб показати, яким чином, не дивлячись на перераховані вище переваги, інформаційні технології можуть стати засобом глобальної експансії, необхідно звернутися до істоти цього поняття. Що таке інформаційна технологія? Начебто все ясно – технологія збору, обробки і передачі інформації. Нічого небезпечного в цій словосполуці, здається, немає.

Тепер ще одне питання: а що таке система управління? По суті справи, це система дії суб'єкта, що управляє, на керований об'єкт з метою, що задається керівником. А з погляду техніки цієї дії, система управління – не що інше, як та ж система збору, обробки і передачі інформації.

Якщо інформаційні технології підприємств і країн розробляються незалежно один від одного і, так би мовити, не “стыкуются”, зберігається і взаємне рівноправ'я цих країн і підприємств. Якщо ж є небагато розробників і багаточисельні споживачі (користувачі) цих технологій, положення кардинальним чином міняється.

Ми приходимо до того, що інформаційні технології, по суті, - матеріальне втілення глобальної експансії. Експорт стереотипів виробництва і споживання втілюється в експорті технологій управління. З одного боку, застосування цих технологій в конкретних умовах – справа користувача, з іншої - виробник технологій виявляється спочатку присвяченим в систему управління всіх споживачів своєї продукції: “Специфіка цього типа технологій в тому, що сам факт їх застосування робить для сторони, що застосовує їх, принципово неможливою всяку серйозну конкуренцію з розробником цих технологій. Це свого роду плата за допуск до вищої ефективності, що забезпечується цими технологіями, що раніше зустрічалася лише в ділерських і ліцензійних системах. Сучасні передові технології в явній або неявній формі ставлять користувача в положення ліцензіата.” “Цілком природно, що перехід від створення нових технологій до їх розповсюдження і виникнення таким чином інформаційного суспільства найбільш концентрований виразив лідер цього процесу Б. Гейтс. Він вказав, що головним чинником розвитку інформаційних технологій, у відзнаку ще від минулого, 1997 р., стає не їх власне вдосконалення, а комплексне застосування вже наявних технічних рішень для забезпечення “інформаційної прозорості” всіх країн - “прозорості”, наскільки можна зрозуміти, цілком однобічною для країн, створюючих метатехнологии, і службовці забезпеченню їх глобальних конкурентних переваг.” Цей факт породжує цілу гамму різноманітних негативних чинників, зв'язаних з використанням інформаційних технологій. По-перше, те, що лежить на поверхні. Виникнення електронних грошей, а також небанківського сектора, обслуговуючого розрахунки в цих грошах, створює неконтрольований фінансовими органами держави оборот товарів і доходів, з одного боку, і непідконтрольну Центральному банку частка грошової маси - з іншою.

На взаєморозрахунки в електронних грошах між фінансовими організаціями, компаніями, що проводять і торгуючими, і споживачами, розташованими в різних країнах, не розповсюджуються форми державного контролю і оподаткування, що діють. Реалізувати такий контроль на практиці украй складно, оскільки електронні гроші як якась віртуальна реальність, переміщаються із швидкістю світла, можуть навіть не мати фізичного втілення, але при цьому мати реальну курсову вартість.

Широкомасштабний розвиток даного процесу може вплинути на такі функції держави, як збір податків, регулювання грошової готівки в країні, моніторинг торгівельного балансу.

По-друге, те, що приховано технічними можливостями інформаційних технологій: робота в мережах робить інформацію, передану користувачем, доступною для інших користувачів перш за все, розробника.

Розосередження пам'яті мережевого комп'ютера в мережі “дає розробникові всю інформацію користувача і дозволяє першому втручатися в діяльність останнього або навіть управляти нею (принцип зовнішнього управління включеного в мережу комп'ютера вже реалізований).

Сучасні технології зв'язку “дозволяють перехоплювати всі телефонні повідомлення на території всього світу; найближчим часом стане можлива повна комп'ютерна обробка всього об'єму цих повідомлень і перехоплення всіх повідомлень в мережі “Інтернет”.

Нарешті, в третіх, найголовніше, неявніше і небезпечніше: інформаційні технології дозволяють впливати на свідомість користувачів: “Річ у тому, що, на відміну від традиційних “матеріальних” технологій, продуктом яких є товар, продуктом інформаційних технологій хочемо ми того або не хочемо є певний стан людської свідомості, у тому числі масового. Більш того, значна частка інформаційних технологій спочатку призначена саме для такої перебудови свідомості, маючи її як головну мету дії.

Впливати на свідомість виявилося набагато ефективнішим, ніж на матеріал. Пов'язані з таким впливом технології вже отримали назву “high-hume” на противагу традиційному “high-tech’у”. Якщо раніше технології були направлені на матерію, то тепер вони перенацілюються на суспільну свідомість, суспільну культуру.”.

Можна з достатньою достовірністю передбачити, що використання персональних комп'ютерів і мережевих інформаційних ресурсів більшістю нинішніх користувачів – це зовсім не діставання доступу до необхідної інформації, потреба в якій виникла свідомо.

Спочатку Інтернет був перш за все засобом спілкування світової наукової спільноти. Електронна пошта в "Інтернет" не лише найдешевший вид зв'язку, але і засіб спілкування вчених різних країн, сприяючий активному розвитку міжнародної науково-технічної співпраці.

WWW (світова “павутина”) - не лише змінила взаємозв'язки, що склалися, в науці, але на думку самих учених, допомогла виявити нові форми і напрями наукового пошуку. Наявність власної Web-страницы, що повною мірою характеризує науковий колектив, його дослідження, основні результати останніх проектів, обов'язкова "візитна картка" і одночасно робочий інструмент будь-якої авторитетної дослідницької або інформаційної організації не лише в США, але і у всіх країнах Західної Европи.

На Web-страницах розміщуються репринты більшості наукових публікацій, що дає можливість авторам протягом короткого часу зібрати відгуки і зауваження фахівців, що працюють з даної тематики в різних країнах, провести обговорення в рамках "Інтернет".

Мережа розглядується користувачами як:

· засіб зв'язку один з одним

· різновид ЗМІ, що надає інформацію по будь-яких аспектах життя світової спільноти

· засіб розваги.

По оцінках “UUNETTechnologies", число нових повідомлень, що поступали щодня в мережу на початку 1996 р., перевищувало 920 тис., хоча із-за повної відвертості "Інтернет" велика їх частка вже не пов'язана з життям світової наукової спільноти.

Останні два варіанти передбачають повну інформаційну пасивність користувача, в якій його свідомість абсолютно не захищена від вторгнення, навпаки, відкрито йому. Формування горезвісної “віртуальної реальності” - зовсім не нешкідливий для незахищеної (особливо, ще не сформованого, молодіжного і дитячого) свідомості процес.

Ігри здатні повністю забрати вільний час у дітей, та і у багатьох дорослих. Чоловік отримує такий потік інформації, який він не в змозі “переварити”. За допомогою мультимедіа людина відчуває себе творцем на цьому нереальному світі, він визначає сам, що він хоче, і рухом пальців здійснює задумане, хоча насправді його поведінка стає такою ж програмованою, як і поведінка героїв віртуальних ігор, в які він грає.

Якщо у багатьох дорослих вже зараз не вистачає сил відмовитися від розваг, які пропонує “віртуальна реальність”, то для дітей 10-14 років вона може стати повною заміною миру реального на світ комп'ютерний; дитя, провідне левову частку часу біля комп'ютера, втрачає зв'язок з реальним світом - з природою, що оточує його, з людьми і, головне, – з самим собою.

І, нарешті, усесвітня комп'ютерно-інформаційна система вже в найближчому майбутньому дозволить обійтися без “товмачів”, перекладачів, що спеціально готуються, в діловому спілкуванні і в особистих контактах. Скажи по-російськи і. отримай текст по-англійськи або на якому-небудь іншій мові.

Відтворення людини без пам'яті (отже, без здібності до серйозного аналізу), уяви (отже, без здатності оцінювати майбутнє), тобто без самостійного мислення – необхідна умова експорту капіталу без інноваційної складової, а також продукту і технологій на вильоті” їх життєвих циклів.

Якщо переваги користувачів інформаційних технологій вичерпуються зростанням ефективності їх бізнесу, то переваги розробників, що отримуються ними в процесі розповсюдження, в перспективі міняють всю картину бізнесу: він перестає быть рискованным, поскольку в рамках единой информационной системы для них все принципиальные хозяйственные сделки всех пользователей находятся под контролем.


Висновок

Глобалізація міжнародного життя – нове явище, що охоплює всі області людської діяльності. Сьогодні абсолютно очевидний тісний взаємозв'язок різноманітних сфер життя світової спільноти. Від окремих проблем процесу його розвитку, що стосуються всіх народів і кожної людини (екологія, роззброєння, обмеження і ліквідація ядерної небезпеки, створення усесвітньої інформаційної мережі, забезпечення природними ресурсами і так далі), що отримали назву глобальних, світова спільнота приходить до глобалізації всієї людської діяльності, у тому числі міжнародних відносин, мирохозяйственных зв'язків. Процес глобалізації останніх – прикмета того, що настає ХХI століття. Новим істотним характеристикам, якісним змінам в цьому процесі, його прискоренню сприяє формування усесвітньої інформаційної середи.

Глобалізація міжнародних, мирохозяйственных стосунків – нове явище, а не нову назву стару. Це перш за все означає, що практично будь-яка акція в світовому господарстві, МЕО (комерційна, науково-технічна, інтеграційна і так далі) не може не враховувати позаекономічні чинники, і навіть більш – далеко нерідко її здійснення (або нездійснення) визначається саме ними. Причому глобалізація пронизує всі рівні МХО: макроекономічний, ринкову структуру, (мезоэкономический), мікроекономічний (підприємство, фірму). Виникає практична необхідність обліку глобалізації на кожному з цих рівнів, що зумовлює ефективність господарської діяльності.

З іншого боку, результати останньою в цих умовах не можуть оцінюватися тільки матеріальними вигодами, оскільки економічні процеси тісно переплітаються з соціальними, політичними, демографічними, правовими, етичними, етнічними і так далі Наслідки будь-якої господарської операції мають масу відтінків і є вельми різноманітними, причому відбиваються по-різному на різних учасниках міжнародних економічних відносин, нерідко породжує конфліктні ситуації, чреваті дестабілізацією світової спільноти.


Список використаної літератури

1. Чижов К.Я. Международные валютно-финансовые организации капитализма. М.: Международные отношения, 2006

2. Щербанин Ю.А. и др. Международные экономические отношения. Интеграция.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

3. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства. Уч. пос. / под. ред. А.Г. Грязновой и Т.В. Чепелевой. – М.: ЮНИТИ, 2007.

4. Юданов А.Ю. Конкуренция :теория и практика, М.: 1996 .

5. Яковлев И. В. Проблемы становления интеграционных отношений в СНГ. Диссертация на соискание ученой степени к.э.н. М., ДА МИД РФ, 1995

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:44:28 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
19:50:41 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Технологічні основи глобалізації

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150867)
Комментарии (1841)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru