Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Умови праці

Название: Умови праці
Раздел: Рефераты по безопасности жизнедеятельности
Тип: реферат Добавлен 06:10:53 20 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 397 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1.1. Поняття умов праці і необхідність їх поліпшення на підприємствах

1.2. Класифікація чинників складових рівень і стан умов праці

1.3. Загальна характеристика категорії тяжкості праці

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Передумовою організації роботи із створення сприятливих умов праці є об'єктивна оцінка їх фактичного стану. При цьому, разом з аналізом і оцінкою окремих чинників, що впливають на формування умов праці, важливо виразити все різноманіття дії виробничого середовища за допомогою єдиного, інтегрального показника.

Кількісна і якісна оцінка сукупної дії всіх чинників виробничого середовища на працездатність, здоров'я і життєдіяльність людини знаходить вираз в показнику тяжкості праці. Це поняття застосовне як до фізичного, так і до розумової праці. Під впливом умов праці формуються три основні функціональні стани організму: нормальне, прикордонне (між нормою і патологією) і патологічне.

Кожний стан має власні відмітні ознаки, і від того, в якому з них знаходиться організм людини, залежать результати його трудової діяльності і здоров'я.

В даній контрольній роботі я хотіла б розглянути основні чинники виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність в процесі праці.

Отже, почнемо.


1.1 Поняття умов праці і необхідність їх поліпшення на підприємствах

Виконання будь-якої роботи протягом тривалого часу супроводжується стомленням організму, що проявляється в зниженні працездатності людини. Разом з фізичною і розумовою роботою значну дію на стомлення надає і навколишнє виробниче середовище, тобто умови, в яких протікає його робота.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність в процесі праці. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, створюючими певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця. Існує і інше визначення поняття «умови праці».

Умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище, що формується в процесі праці під впливом взаємозв'язаних чинників соціально-економічного, технико-організаційного і природно-природного характеру і впливаюче на здоров'я, працездатність людини, на його відношення до праці і ступінь задоволеності працею, на ефективність праці і інші економічні результати виробництва, на рівень життя і всесторонній розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства.

Дане визначення дає цілісну характеристику умов праці: їх єства як об'єктивного явища, механізму формування і основних напрямів дії на працюючу людину, ефективності, впливу на соціальний розвиток. Це визначення конкретизує терміни «виробниче середовище» і «умови праці», що є єдністю двох сторін. З одного боку, це чинники, що впливають на формування умов праці, а з іншою - елементи, що становлять умови праці. До елементів умов праці відносяться, наприклад, температура, загазованість і т. д., тобто все те, що безпосередньо впливає на працюючу людину, його здоров'я, працездатність і соціальний розвиток.

За даними Мінпраці і соціального розвитку, знос основних фундацій підприємств наблизився до 60%, частка використання застарілих технологій і устаткування в окремих галузях промисловості складає більш 80%. незадовільні умови праці часто є основною причиною високого рівня виробничого травматизму, загальної професійної обумовленої захворюваності.

Росія щорічно втрачає майже 2% ВВП (більше 500 млрд. крб.) через незадовільні умови праці, травм і загибелі працівників на виробництві.

Нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання є не тільки людською трагедією, але і причиною найсерйозніших, як я вже було сказано вище, економічних втрат. За даними Росстату, частка зайнятих на роботах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, а також кількість вперше виявлених професійних захворювань неухильно ростуть.

В 2007 р. порівняно з 2005 р. дещо зросла абсолютна кількість працюючих на устаткуванні, що не відповідає вимогам безпеки. При цьому протягом 2005 - 2007 рр. загальна чисельність працівників, що працюють на такому устаткуванні, змінювалася трохи і складала щорічно трохи більше 50 тис. людина. Про те, що більш третини працівників, серед яких значну частину складають жінки, зайнято на роботах з шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, свідчать показники за уявленням різних компенсацій за умови праці, які поки не знижуються. Щорічно на виробництві гине близько 5 тис. людина працездатного віку.

1.2 Класифікація чинників складових рівень і стан умов праці

Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запорошена повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники). Приведення цих чинників у відповідність з сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою нормальної працездатності людини.

Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримці стійкого рівня його працездатності. Робота по поліпшенню умов праці припускає в першу чергу вдосконалення техніки, технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних норм, стандартів і вимог.

В поняття метеорологічні умови (мікроклімат) виробничого середовища входять температура, вогкість, рух повітря і його барометричний тиск. Підвищені або знижені проти норми температура і вогкість повітря викликають додаткові виробничі витрати енергії людини, знижують продуктивність праці. Систематичні охолоджування і прогрівання організму можуть привести до різних захворювань.

Холодними виробництвами вважаються такі, в яких тепловиділення від навколишніх предметів, людей, сонячного проміння не перевищує 20 ккал на 1 м3 в годину. При низькій температурі знижується рухливість кінцівок, притупляється увага, організм витрачає додаткову енергію на підтримку нормальної температури.

При високій температурі частішає дихання, порушується водний і сольовий баланс організму в результаті рясного виділення поту, температура тіла може підійматися до 39 °С. Потери води в гарячих виробництвах досягають 5-8 л в зміну, тобто 7-10% ваги людини.

Для створення сприятливого мікроклімату на робочих місцях і у виробничих приміщеннях необхідно герметизувати устаткування, укрити і ізолювати поверхню випаровування рідин, теплоізольованість джерела тепла, а також автоматизувати і механізувати процеси з надмірним виділенням тепла і вологи.

Шум і вібрація з фізичної точки зору багато в чому схожі, але один сприймається слухом, інша - дотиком. В даний час шум - один з найпоширеніших чинників зовнішньої, у тому числі виробничого середовища. Шум характеризується силою (рівнем) звуку, визначуваної в децибелах (дБ), частотою в герцах (Гц) і інтервалом частот в октавах. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття. Так, при 50-60 дБ виникає відчуття спокою і комфорту, при 60-80 - лише відчуття зручності, шум в 90 дБ - цілком прийнятний, 100 дБ - відчуття галасливості, 110 дБ - дискомфорт, 120 дБ - відчуття тривоги, 130 дБ - болісне відчуття. Найбільший вплив надають високочастотні звуки навіть при однаковій силі (рівні). Шкідлива дія шуму позначається на нервовій і серцевосудинній системах, на роботі органів травлення, підвищує кров'яний тиск, притупляє увагу і приводить до швидкого стомлення. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття.

Вібрація супроводжує багато виробничих процесів. Вона викликає захворювання суглобів, може порушити рухові рефлекси людини. Характеризується частотою (в Гц) і амплітудою (в мм).

Вібрації неоднаково впливають на людину, при цьому по характеру дії слід розрізняти місцеву і загальну вібрації. Загальна вібрація викликає струс підлоги, стін, місцева вібрація впливає на обмежену ділянку тіла.

Для зменшення шуму і вібрацій на робочих місцях, ділянках і в цехах необхідно перш за все усунути причини утворення вібрацій в самому їх джерелі. З цією метою застосовуються різні конструктивні рішення при модернізації устаткування і технологічних процесів. Зниження інтенсивності шуму і вібрації досягається: за допомогою облицьовування стін, стель звукопоглинаючим і звукоізолюючим покриттями; виключення або зменшення різкої зміни тиску, вихрових рухів в машинах і устаткуванні; вживання пружинних амортизацій; відведення «галасливих» цехів за межі приміщень, де працюють люди; точної підгонки всіх деталей і відладки їх роботи, вживання глушників і індивідуальних засобів захисту і т.д.

Психофізіологічні умови - величина фізичної, динамічної і статичної навантажень, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженість функцій аналізаторів, монотонність, нервово-емоційна напруга, естетичний (прибирання туалетів, робота з гноєм, екскрементами і т.д.) і фізичний дискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність). Обмеження і регламентація фізичних зусиль, оптимальне поєднання фізичної і розумової роботи надають значний вплив на зниження стомлюваності робітників.

Естетичні умови (колірне оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглих територій, забезпечення спецодягом і ін.). Всі ці чинники надають дію на працюючого через створення емоційного виробничого фону. Приємно, легше і продуктивний працюється на робочому місці, оснащеному сучасним устаткуванням, в конструкції якого враховані ергономічні вимоги, коли дотриманий естетично виразний зовнішній вигляд устаткування, механізмів, інструменту, приміщень, робочого одягу.

Виробничий інтер'єр є естетично оформленим архітектурно-художнім внутрішнім простором промислових будівель. Створення виробничого інтер'єру вимагає:

• чіткої композиції внутрішнього простору і раціонального планування робочих місць;

• систематизованого розміщення основного технологічного устаткування і доцільної прокладки внутрішніх проходів, проїздів, санітарно-технічних і технологічних комунікацій.

• оптимальної системи освітлення і «колірного клімату», тобто забарвлення поверхонь і предметів в приміщенні;

• загального впорядкування приміщення (зон відпочинку, візуальної інформації і т.д.).

При створенні виробничого інтер'єру слід враховувати: призначення будівлі, його об'єм і площа; особливості технологічного процесу; режим праці і відпочинку; характер устаткування; психологічна і естетична дія різних поєднань композицій і кольорів на людину; кліматичні особливості і т.д.

Колірне оформлення грає важливу роль в створенні сприятливої виробничої обстановки. Умовно воно виконує дві функції, будучи засобом інформації і засобом психологічного комфорту.

Як засіб інформації колір використовується для орієнтації працюючих у виробничому середовищі і при експлуатації устаткуванні. Орієнтація у виробничому середовищі припускає вживання кольору для позначення маршрутів руху, маркіровки комунікацій і забезпечення безпеки працюючих. Відповідно до призначення кольорів (червоний - забороняючий, жовтий - застережливий, зелений - приписуючий, синій - вказуючий) встановлюються і відповідні знаки.

Орієнтації робітника при експлуатації устаткування сприяє правильне забарвлення елементів останнього залежно від ролі в трудовому процесі. При цьому доцільно використовувати не більше трьох кольорів: один - для органів управління (жовтий, приглушений оранжевий); інший - для частин, що створюють фон оброблюваної деталі (сталь і чавун - кремовий, бронза і мідь сіро-голубої і т.д.) і третій - для решти офарблюваних поверхонь (корпуси устаткування - салатний і зелено-голубий).

Кольори забарвлення допоміжного устаткування рекомендується вибирати близькими до кольору основного устаткування, а забарвлення оргоснастки повинне бути таким, щоб не відволікати увагу робітника від основних елементів праці.

При забарвленні травмонебезпечних засобів рекомендується застосовувати кольори близькі до жовтого і оранжевого. Самі небезпечні з погляду травматизму частини транспортних засобів слід офарблювати в жовто-оранжевий колір з чорними смугами.

Озеленення підприємства відноситься до естетичних чинників виробничого середовища. Воно сприяє оздоровленню повітря, впливає на тепловий режим, зменшує шум, знижує запорошену, прикрашає і створює затишок, заспокійливо діє на нервову систему. При озеленення враховуються властивості рослин, кліматичні і грунтові умови, а також характер виробництва. Асортимент рослин, їх розташовує у виробничих приміщеннях визначаються на підставі рекомендацій санітарних служб, архітекторів і дендрологів.

Той, що розташовує зелених бар'єрів в інтер'єрах, різноманітний: уздовж віконних отворів, сходів, в поєднанні з меблями. З їх допомогою розмежовують простір, виділяють певні зони і т.д. Для озеленення території промислового підприємства рослини підбирають з урахуванням їх гігієнічних властивостей. Так, з метою пониження температури посадки проводять груповим способом без чагарника. Для зменшення шуму застосовують посадки дерев і чагарника з густою і дрібнолистою кроною, з великою кількістю гілок.

В місцях відпочинку робочих, виконуючих монотонні операції, висаджують квіти з теплим, збудливим, активним забарвленням.

соціально-психологічні чинники, характеризують взаємостосунки в трудовому колективі і створюють у працівників відповідний психологічний настрій.

На людину постійно впливають як чинники зовнішнього середовища, так і подразники, створювані самою людиною. Це знаходить віддзеркалення в трьох функціях центральної нервової системи: рефлекторної; координаційної; інтегральної.

Перераховані функції мають відношення до дієздатності і працездатності людини.

Працездатність характеризує трудову діяльність з кількісної сторони і пов'язана з ефективністю праці. Вона має свою межу, обмежену кількістю енергії, яка може бути витрачена без збитку організму. Названі функції обмежують витрату енергії людини, що зовні виражається в стомленні, т.е в упадку сил унаслідок втрати енергії. Стомлення пов'язано з гальмуванням і в цілому з координаційною функцією.

Під час трудової діяльності відбуваються не тільки фізичні, але і психологічні зсуви: поліпшення і погіршення стану, сприйняття запам'ятовування, уявлення, уяви і т.д. Всі ці поняття є психічними категоріями, які разом з фізіологічними функціями формують, визначають особу людини, його фізичні і нервово-емоційні здібності і можливості, придатність до виконання тієї або іншої діяльності.

Фізичні і психологічні функції необхідно враховувати при здійсненні технічних, організаційних, соціальних і інших заходів щодо вдосконалення організації праці. Крім того, необхідно враховувати і емоції людини, які викликаються не тільки власне трудовою діяльністю, але також виробничими і особистими взаємостосунками, естетичним оформленням навколишнього середовища.

Ослаблення несприятливого впливу психофізичних чинників в процесі роботи досягається:

- зменшенням фізичних зусиль;

- оптимізацією темпу і ритму роботи;

- вибором раціональної пози, зниженням нервово-психічною напругою, попередженням монотонності і ін.

Обмеження фізичних зусиль відповідно до фізіологічних рекомендацій повинне забезпечуватися як за рахунок дозування ваги вантажу, що піднімається, так і з урахуванням загального вантажообігу за зміну. Беруться до уваги спосіб перенесення або пересування вантажу, характер поверхні вантажів. Так, для жінок разовий підйом тяжкості не повинен перевищувати 20 кг, для чоловіків - 50 кг.

Регламентувати підняття і перенесення тяжкості слід з обліком не тільки висоти підняття вантажів, але також розмірів і форми предметів. При дозуванні фізичної праці робітників слід керуватися фізіологічно обгрунтованою вимогою: витрати енергії за одну годину роботи не повинен перевищувати 250 ккал. Якщо ця кількість калорій за рахунок більш інтенсивної роботи витрачається за менший час, то в даному випадку треба пропорційно збільшувати час на відпочинок. Наприклад, якщо 250 ккал витратив за 50 мін, то після такої роботи слід представляти щогодини відпочинок по 10 мін. Для більш інтенсивної роботи встановлюється режим праці і відпочинку, що передбачає не тільки переривши в роботі, але і перемикання на інший вид діяльності, що не вимагає великих фізичних зусиль. Усунення негативного впливу великого статистичного навантаження можна добитися оптимальним поєднанням динамічної і статистичної роботи.

При оптимізації темпу і ритму роботи слід мати у вигляді, що завишений і занижений темпи, ослабляючи увагу і знижуючи точність руху і ритмічність роботи, негативно позначаються на працездатності людини. Тому темп слідує встановлювати залежно від ступеня фізичної і нервово-психічної навантажень: меншим навантаженням винен відповідати більш високий темп, а із збільшенням нервово-психічних або фізичної навантажень темп роботи повинен знижуватися. Стосовно окремих ланок рухового апарату людини оптимальний темп - не більш 20% від максимальних можливостей людини, які складають: для пальців - 6 рухів в секунду, для долоні - 3 рухи в секунду, для руки - 80 рухів в хвилину, для ноги - 45 рухів в хвилину, для корпусу - 3 рухи в хвилину.

Враховуючи, що відмінності в індивідуальному темпі у людей складають зверху 30%, комплексні бригади робітників доцільно комплектувати з людей з приблизно рівними природними темпами.

Порушення ритму трудової діяльності викликає напругу нервової системи, приводить до втрати засвоєного ритму, а це вимагає вироблення нового стереотипу, що приводить до уповільнення виконання трудових операцій. Ще більш утомлива для людини аритмічність, коли малі фізичні і нервово-розумові зусилля і низький темп несподівано зміняються в процесі праці форсованими зусиллями і швидким темпом. Ритмічність праці протягом зміни сприяє організації роботи по годинному графіку, коли розподіл денного навантаження планується з урахуванням фізіологічних закономірностей розвитку працездатності людини. В перші і останній годинник навантаження повинне бути на 10-15% менше ніж в середині першої і другої половини робочого дня.

Ритмічність праці робітників протягом зміни, тижні, місяця, роки досягається поліпшенням оперативно-виробничого планування, яке дозволяє погоджувати роботу всіх окремих його частин, забезпечити рівномірне завантаження робітників протягом даного періоду і виключити штурмівщину.

При організації праці на робочому місці доставку деталей, матеріалів необхідно здійснювати партіями відповідно до графіка обслуговування. При роботі на конвейєрі темп роботи регулюється шляхом програмування швидкості руху конвейєрної стрічки або створення лінії з вільним темпом роботи. При варіюванні темпу роботи коливання швидкості руху стрічки не повинне перевищувати середнього темпу більш ніж на 10-15%. Раціональна робоча поза з фізіологічної точки зору забезпечується в тому випадку, якщо працівник на свій розсуд може трудитися як сидячи, так і стоячи. Робота стоячи більш утомлива і вимагає великих енергетичних витрат, ніж робота сидячи. Тривала робота стоячи може привести до органічних змін. При виборі робочої пози повинна враховуватися також величина зусиль, необхідна для виконання роботи. Якщо, наприклад, під час виконання роботи вимагається розвивати зусилля більше 10 кг, то неминуча поза стоячи. При менших зусиллях робоча поза може мінятися. Точні роботи повинні виконуватися переважно в позі сидячи.

Оптимальне нервово-психічне навантаження забезпечується дотриманням вимог і рекомендацій, що розробляються інженерною психологією і ергономікою, щодо об'єму поступаючої і переробляється інформації, норм обслуговування устаткування і інших об'єктів. Сьогодні кількість інформації, що поступає до виконавця, постійно росте, що позначається на нервово-розумовій напрузі.

Одним з шляхів забезпечення оптимальної нервово-розумової напруги служить науково обгрунтоване визначення норм праці. Норми повинні встановлюватися з урахуванням об'єму інформації, яку людина може достатньо швидко сприйняти, переробити і на цій основі своєчасно ухвалити правильне рішення.

Встановлено, що якщо об'єм простої інформації на пульті управління близький до оптимального, то людина може працювати протягом всієї зміни, не напружуючи нервової системи, і правильно реагувати на сигнали. Якщо потік інформації збільшується на 30-40%, то через 2-3 ч втрачається здатність розрізняти сигнали і відповідати на них правильними діями.

Іншим засобом зниження нервово-розумової напруги є чергування різних видів навантаження. Зокрема рекомендується чергувати: роботи, що вимагають обов'язкової участі органів зору або слуху, з роботами, що не вимагають участі цих аналізаторів; роботи різної складності і інтенсивності, нервово-розумову роботу з фізичною.

Перемикання на новий вид діяльності можна розглядати як різновид відпочинку лише за умови, що при цьому відбувається передача функцій регуляції з одних нервових кліток на інші.

При перемиканні на іншу діяльність необхідно дотримувати правильне співвідношення величини робочого навантаження під час перемикання. Перемикання буде ефективним тільки при навантаженнях, близьких до середньої інтенсивності (як фізичної, так і розумової). При цьому необхідно враховувати ступінь навантаження на увагу при виконанні різних робіт і ступінь засвоєння інформації залежно від її вигляду. Велике значення для зменшення нервово-психічного навантаження має формування і підтримку серед членів виробничих колективів сприятливого психологічного клімату.


1.3 Загальна характеристика категорії тяжкості праці

Оскільки виробничі умови праці розглядаються з погляду їх впливу на організм працюючого, оцінка їх фактичного стану повинна грунтуватися на обліку наслідків такого впливу на здоров'я людини. При цьому дуже важливо врахувати все різноманіття чинників, що формують умови праці. Під впливом конкретних умов праці формуються три якісно певні основні функціональні стани організму.

Кожне з них має свої відмітні ознаки. Ступінь дії умов праці на організм характеризують категорії тяжкості праці. Відповідно до розробленої НДІ праці «Медико-фізіологічною класифікацією робіт по тяжкості» (М., НДІ праці, 1974) всі роботи можна розділити на 6 категорій.

До першої категорії тяжкості відносяться роботи, виконувані в комфортних умовах зовнішнього виробничого середовища при допустимих величинах фізичної, розумової і нервово-емоційної навантажень. У практично здорових людей такі умови підвищують тренованість організму і його працездатність. Стомлення в кінці зміни (тижні) незначне. В цих умовах реакції організму є оптимальним варіантом нормального функціонального стану.

До другої категорії тяжкості відносяться роботи, виконувані в умовах, що не перевищують гранично допустимих значень виробничих чинників, встановлених діючими санітарними правилами, нормами і ергономічними рекомендаціями. У практично здорових людей, що не мають медичних протипоказань до таких робіт, до кінця зміни (тижні) не виникає значного стомлення. Працездатність істотно не порушується. Відхилень в стані здоров'я; пов'язаних з професійною діяльністю, протягом всього трудового періоду життя не спостерігається.

До третьої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких, унаслідок не цілком сприятливих умов праці (у тому числі підвищене м'язове, психічне, нервово-емоційне навантаження), у практично здорових людей формуються реакції, характерні для прикордонного стану організму. Погіршуються деякі показники фізіологічних функцій в міжопераційних інтервалах, особливо до кінця роботи, в порівнянні з доробочим початковим станом; погіршуються функціональні показники в процесі виконання виробничих операцій, перш за все функції центральної нервової системи; подовжується відновний період; дещо погіршуються виробничі техніко-економічні показники. Подібні негативні зсуви можуть бути порівняно швидко усунені при поліпшенні режимів праці і відпочинку.

До четвертої категорії тяжкості відносяться роботи, при яких несприятливі умови праці приводять до реакцій, характерних для більш глибокого прикордонного (передпатологічного) стану у практично здорових людей. При цьому більшість фізіологічних показників погіршується як в міжопераційних інтервалах (і особливо в кінці робочих періодів), так і у момент трудового зусилля. Змінюються співвідношення періодів в динаміці працездатності і продуктивності праці. Знижуються і інші виробничі показники. Підвищується рівень захворюваності, з'являються типові виробничо-обумовлені професійні захворювання, збільшується кількість і тяжкість виробничих травм.

До п'ятої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в результаті вельми несприятливих (екстремальних) умов праці в кінці робочого періоду (зміни, тижні) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей. Спостерігається відносна, а іноді і абсолютна функціональна недостатність життєзабезпечуюючих вегетативних підсистем; сильні, іноді спотворені реакції з боку центральної нервової системи (її вищих відділів), особливо при підвищеній нервово-емоційній і інтелектуальній напрузі і ін. У більшості працюючих патологічні реакції зникають після достатнього і повноцінного відпочинку. Проте у деяких працівників з різних причин, у тому числі і у зв'язку з індивідуальними особливостями організму, з часом скороминущі патологічні реакції можуть стабілізуватися і перейти в більш менш розвинене захворювання. Тому для п'ятої категорії тяжкості характерний високий рівень виробничо-обумовленої і професійної захворюваності. Значно погіршуються техніко-економічні показники, змінені і нерідко хаотичні криві працездатності і продуктивності праці.

До шостої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в результаті надзвичайних, часто раптових перевантажень, як правило, при стресових психічних (нервово-емоційних) ситуаціях, виникають гострі патологічні реакції, що нерідко супроводжуються важкими порушеннями функцій життєво важливих органів. Іноді психічний або емоційний стрес усугубляє іншими, також несприятливими умовами праці. Це знижує загальну опірність організму шкідливим і небезпечним виробничим умовам.


Висновок

В даній контрольній роботі я загострила свою увагу на наступних питаннях:

1. Зміст поняття «умови праці»

2. Чинники, що впливають на умови праці, з урахуванням сучасних умов розвитку бізнесу.

3. Категорія тяжкості праці.

На мій погляд, тема даної контрольної роботи є актуальною для нашої країни. Це викликано впливом ряду чинників, таких як:

1.скорочення площ офісів, у зв'язку з дорожчанням орендної платні

2.небажанням підприємців витрачати гроші на поліпшення обстановки в офісних приміщеннях, проводити заміну морально і фізично застарілого устаткування і ін.

У зв'язку з досить швидким, на сьогоднішній день, розвитком трудового законодавства Російської Федерації, а також постійним вдосконаленням норм і правил по організації необхідних і гідних умов праці працівників я вважаю, що було б логічним, продовжити вже почате науково-практичне дослідження в більш обширній і глибокій роботі.


Список використаної літератури:

1.Конституція РФ 2003 р.

2.Трудовий кодекс РФ

3.Трудове право Росії: підручник для Вузів. Під ред. Е.А.Ершової, Статут, 2007

4.Т.П.Барбашова, В.І.Міронов. Захист трудових прав працівників. Журнал «Трудове право», 2007 №7

5.М.В.Белоусова. Гарантії і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці. Газета «Податки», 2007 №№47,48

6.Бысик Г.П., Іоничева С.П, Рубанцов С.И. Наукова організація праці. Короткий курс: Навчальний посібник. Хабаровськ: Хабаровський прикордонний інститут Федеральної служби безпеки Російської Федерації, 2005

7.Порядок проведення атестації робочих місць за умов праці. Затв. Наказом Мінздравсоцрозвитку Росії від 31 серпня 2007 р. №569.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:05:29 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
19:26:49 28 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Умови праці

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150904)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru