Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Отчет по практике: Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ "ПриватБанк"

Название: Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ "ПриватБанк"
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: отчет по практике Добавлен 07:32:14 23 апреля 2010 Похожие работы
Просмотров: 646 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Університет сучасних знань

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

ЗВІТ

з фінансово-економічної практики


Вступ

I. Структура та організація діяльності ЗАТ «ПриватБанк»

1.1 Предмет, мета і завдання ЗАТ «ПриватБанку»

1.2 Організаційна структура ЗАТ «ПриватБанк»

1.3 Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку

II. Аналіз економічної та маркетингової діяльності

2.1 Планово – економічна діяльність

2.2 Маркетингова діяльність

2.3 Комерційна діяльність

2.4 Управлінська діяльність

III. Зовнішньоекономічна ЗАТ «ПриватБанку

3.1 Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ «ПриватБанку»

3.2 Загальна характеристика ринку на якому діє ЗАТ «ПриватБанк»

3.3 Експортно-імпортні операції

3.4 Перспективи виходу ЗАТ «ПриватБанку» на зовнішній ринок

IV. Орієнтаційна структура ЗАТ «ПриватБанку»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В умовах становлення та розвитку банківської системи України актуальна проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінювання їхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.

Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

Сучасний комерційний банк являє собою упорядковану сукупність ресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових і інформаційно-технологічних), що у взаємодії складають цілісне утворення з такими новими властивостями, що відсутні в окремо узятого ресурсу і забезпечують прибуткове надання клієнтам якісних продуктів і послуг.

Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці, збільшувати їхню пропозицію.

Об’єктом даного дослідження під час проходження виробничої практики по закінченню IV курсу став ЗАБ «ПриватБанк».

Метою комплексної практики полягає в: закріплені теоретичних знань. Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:

1. Загальне ознайомлення зі структурою управління та організацією фінансової роботи ЗАБ “ПриватБанку”

2. Формування капіталу ЗАБ “ПриватБанку”

3. Організація кредитування в ЗАБ “ПриватБанку”

4.Організація розрахунків в ЗАБ “ПриватБанк”

5. Організація надання послуг в ЗАБ “ПриватБанку”

6. Аналіз ефективності фінансово-банківських послуг

Можна визначити такі основні переваги Приватбанку: найбільш широка мережа відділень, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технології Іnternet Bankіng, E-commerce, ATM-Bankіng. Володіючи генеральною ліцензією Національного банку України, Приватбанк здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Послідовно розширюючи спектр наданих послуг і їх якість, Приватбанк активно нарощує свою клієнтську базу. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти Приватбанку – більш 180 тисяч найбільших українських підприємств.

За станом на 1 січня 2004 року балансовий капітал одного з найбільших українських банків складає 1 032,8 млн. грн., збільшившись з початку року на 86%. За підсумками року статутний фонд банку збільшився з 400 до 700 млн. грн., розмір чистих активів складає 9 842 млн. грн. (ріст на 59%). Чистий прибуток Приватбанку за підсумками роботи в 2003 році складає 60,549 млн. грн. На сьогоднішній день Приватбанк обслуговує більш 164 тисяч корпоративних клієнтів і 94 тисячі приватних підприємців. Кредитний портфель банку з початку 2003 року виріс на 69% до 8 114 млн. грн. У 2003 році одним із пріоритетних напрямків роботи банку став розвиток сучасного комплексу послуг для фізичних осіб. За підсумками року обсяг засобів фізичних осіб, притягнутих банком, досяг 4 300 млн. грн. у тому числі депозитний портфель фізичних осіб – 3 327 млн. грн. Обсяг виданих банком споживчих кредитів у 2003 році збільшився вдвічі до 2,1 млрд. грн. (частка банку на ринку споживчого кредитування України складає 24%). На 1 січня 2004 року Приватбанк обслуговує понад 5,5 мільйонів рахунків українських громадян. Банк протягом року запропонував індивідуальним клієнтам ряд нових, унікальних продуктів і послуг, серед яких миттєві пластикові карти, кредитні пластикові карти, карта «Найкращий подарунок», депозитні програми «Капітал», «Комбі» і ін. З початку 2003 року Приватбанк збільшив обсяг емісії пластикових карт міжнародних платіжних систем Vіsa і MasterCard у 1,8 рази до 4,1 мільйони карт, зберігши за собою лідируючі позиції на ринку (біля 43% ринку емісії карт). Активними темпами розвивалася мережа обслуговування пластикових карт Приватбанку, що за станом на 1 січня 2004 року включає 1 138 банкоматів і 13 675 POS-терміналів.

Розділ 1. Структура та організація діяльності ЗАБ «ПриватБанк»

1.1 Предмет, мета і завдання ЗАБ «ПриватБанку»

ЗАТ “Приватбанк” заснований 14 травня 1992 року. Він був одним із перших банків, який з'єднував усі держави СНД. Приватбанк став одним із перших українських банків,створених на основі приватного капіталу. Комерційний банк «ПриватБанк» є банком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. У банці працюють понад 31 тис. співробітників, з них 3 тис. - в головному офісі, розташованому в Дніпропетровську [Додаток ] .

Станом на 1 січня 2007 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 33,777 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 2,082 млрд. грн., власний капітал - 3,288 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 28,768 млрд. грн., в тому числі кредити фізичним особам - 11,564 млрд. грн. 2006 року склав 506,208 млн. грн.

Приватбанк - Лідер банківського ринку України. У 2007-му році Global Finance четвертий рік підряд визнає Приватбанк кращим банком в Україні по рейтингу World’s Best Foreign Exchange Banks 2007. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваності серед населення без підказки: 64%. ПриватБанк є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України.

ПриватБанк є універсальним банком – він надає повний спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів

На підставі ліцензії Національного банку України №22 від 04.12.01р.[Додаток ], банк здійснює наступні операції:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик.

За умови отримання письмового Дозволу Національного банку України (№ 22-2 від 29.07.03р. року та додатку до нього), банк також має право на:

- здійснення інвестицій у статутні капітали та акції інших юридичних осіб;

- здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

- перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

- операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках, з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

- депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

- операції з валютними цінностями;

- емісія власних цінних паперів;

- організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг).

Проводячи послідовну політику укріплення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Зараз банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються в партнерстві з провідними вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями та автовиробниками. ПриватБанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій та соціальної допомоги громадянам, а також з виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію та соціальні виплати у ПриватБанку отримує понад 1,5 мільйон громадян.

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично у будь-якій точці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов’язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.

ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогодні банком випущено понад 6,74 мільйона пластикових карток (40% від загальної кількості карток, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карток банку працює 2 306 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 16 тисяч торговельно-сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активно впроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карток.

ПриватБанк також є лідером на ринку послуг фізичним особам. Так, понад 40% клієнтів банків, які оформлюють кредити на купівлю побутової техніки, користуються кредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються 27,8% усіх клієнтів депозитних програм, понад 26% клієнтів, які здійснюють обмін валюти. Близько 21% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк для відкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.

ПриватБанк здійснює такі послуги, як:

- Поточні рахунки (відкриття/закриття й обслуговування поточних (в т. ч. пенсійних) рахунків у валюті й гривні);

- Депозити (оформлення й обслуговування депозитних вкладів, ощадні сертифікати, депозитна пластикова картка) [Додаток ];

- Споживче кредитування:

· розстрочка

· авто в кредит

· кредитні ліміти на ПК

· кредитування під заставу коштів і забезпечене порукою

- Пластикові картки

· Емісія особистих пластикових карток (в т. ч. пенсійних)

· Продаж дисконтних карток

· Видача готівки й поповнення пластикових карток

· Видача виписок по картці

· Залучення на обслуговування з GSM-banking, Інтернет-banking (Приват24).

- Розрахункові операції

· Прийом і виплата термінових переказів у гривні й валюті PrivatMoney [Додаток ]

· Прийом комунальних та інших платежів від населення

· Неторговельні операції

· Продаж карток Visa TravelMoney, VTM Cash Passport

· Продаж карток Privat Travel

· Купівля й продаж дорожніх чеків

· Оплата чеків компанії Global Refund (Tax Free)

· Прийом на інкасо платіжних документів: іменних чеків й старих банкнот, монет і банкнот країн єврозони

· Купівля/продаж іноземної валюти

· Продаж/купівля золота за попередніми заявами

- Соціальні послуги (здійснення зарахування пенсій й соціальних виплат на пенсійні й соціальні рахунки; здійснення виплат жертвам переслідувань нацистів);

- Супутні послуги:

· Прийом оплати за передплачені послуги операторів мобільного зв‘язку й IP-телефонії, Інтернет провайдерів [Додаток ] ;

· Прийом оплати за електронну передплату на газети і журнали, квитки, оголошення;

Інноваційна політика ПриватБанку орієнтована на вдосконалення на українському ринку принципово нових, провідних банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги Інтернет-банкінгу «Приват24» та GSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів та POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв’язку та IP-телефонії.

Надійність та якість банківських операцій, які проводяться, багато в чому залежать від досвіду та компетентності спеціалістів банку. Сьогодні персонал банку – це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогодні у банку працюють понад 23 тисячі співробітників, із них 2 400 – у головному офісі банку. Середній вік працівників банку становить 34 - 35 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для отримання вищої та післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.

У відділенні Васильківського КГРУ «ПриватБанк» робочий колектив складається з 8 чоловік, посадові обов’язки яких детально описані в (додатку1).

Основна мета – забезпечити найвищу якість послуг клієнтам як в Україні, так і поза її межами. Принципи роботи - відповідальність, чіткість, своєчасність та гнучкість в проведенні операцій. Прагнучи активно працювати в усіх регіонах України, ПриватБанк продовжує розвиток регіональної мережі, котра в 2002 році збільшилась на триста відділень. Також банк має намір розширити мережу своїх представників в країнах СНД і далекого зарубіжжя.

Предметом діяльності є організація і здійснення банківських операцій на грошовому і валютному ринках, а також діяльність в межах, встановлених законодавством України, виконання банківських операцій та надання інших послуг на підставі дозволу.

Місія банку – бути найнадійнішим універсальним банком України, орієнтованим на інтереси клієнтів усіх форм власності і надавати повний спектр послуг у всіх сегментах фінансового ринку.

1.2 Організаційна структура ЗАБ «ПриватБанк»

Організаційна структура банку:

Функціонування банку забезпечує гнучка організаційна структура управління (ОСУ), яка обумовлена тим, що ПриватБанк є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні та за її межами.

ОСУ ПриватБанку є однієї з найбільш прогресивних як серед банків України, так і банків Східної Європи. По суті вона є комбінованою, тому що містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:

· горизонтальна (площинна) , оскільки в ній виділено лише 3 рівні управління:

- вищий – (Головний офіс);

- середній – (Головні регіональні управління, Регіональні управління, Самостійні філії);

- нижчий – (відділення).

· лінійно-функціонально-штабна, тому що в ОСУ сформовано штаби при Голові Правління, при Директорах ГРУ, РУ та філій;

· дивізіональна клієнто- і функціонально-орієнтована , тому що виділено підтримуючі й бізнесові дивізіони (напрямки), які зорієнтовані на комплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексу однорідних функцій;

В структурі ЗАТ «Приватбанку виділяються:

- бізнесові доходні напрямки , котрі отримують дохід у результаті прямого контакту із клієнтами. Їх 9 на 2008 р;

- бізнесові керуючі (витратні) напрямки , які займаються, в основному, управлінням і координацією діяльності РП та частково вступають у прямий контакт із клієнтами. Їх на 2008р. є 10;

- підтримуючі напрямки , що забезпечують необхідні умови, для функціонування інших напрямків діяльності підрозділів банку, при цьому не вступаючи в прямий контакт із клієнтами. Таких напрямків у банку 15.

Для підготовки, обговорення та прийняття стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньо під керівництвом Голови Правління функціонують колегіальні органи:

- Правління Банку;

- Стратегічний комітет;

- Кредитний комітет;

- Бюджетний комітет;

- Комітет з питань безпеки.

- дивізіональна продуктова , тому що в межах окремих бізнесів виділяються підрозділи, що спеціалізуються на розробці й просуванні до клієнтів однорідних продуктів або послуг;

- дивізіональна регіональна , оскільки регіональна мережа структурних підрозділів ПриватБанку представлена у всіх адміністративно-територіальних центрах України та Автономній Республіці Крим, підрозділи банку функціонують також у всіх містах обласного підпорядкування, районних центрах та в найбільш перспективних населених пунктах.

Станом на 01.01.2009р. до складу ПриватБанку входять:

· Головний офіс, розташований у м. Дніпропетровськ - Україна;

· Регіональні підрозділи у складі 37 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 3236 відділення.

Представництва:

· м. Київ, Україна;

· м. Москва, Російська Федерація;

· м. Алмати, Республіка Казахстан;

· м. Лондон, Велика Британія;

· м. Пекін, Китайська Народна Республіка.

- мережна - наявність пов'язаних (дочірніх) банків і компаній;

- проектно-матрична, тому що в межах ОСУ банку часто створюються тимчасові проектні групи для реалізації конкретного проекту або робочі групи для вирішення важливих завдань.

Організаційна структура Васильківського відділення КГРУ ЗАБ «ПриватБанк»

В м.Васильків знаходиться Васильківське відділення КГРУ ЗАБ «ПриватБанк» за дресою: вул. Грушевського, 17А, м. Васильків, Київська область, 08600, Україна, 380-4471-5-37-89.

Керівник відділення Васильківського КГРУ «ПриватБанк» - Баранова Л.Н

Основне завдання : Відповідає за роботу відділення з питання виповнення ними основних планових показників, виконання бюджету відділення, виконання програми відділення по збільшенню кредитного портфеля, забезпечення його мінімального ризику, створення системи моніторингу кредитів з моменту видачі і до повного його погашення, а також забезпечення потреб відділення кредитними ресурсами у вигляді залишків засобів на розрахункових рахівницях і депозитів юридичних осіб.

Старший фахівець корпоративного бізнесу відділення гр Б / Старший економіст (Бабинец Т.Г.). Основне завдання : Забезпечення правильності операційно-розрахункової роботи, що проводиться, з погляду законності і відповідності нормативним актам і внутрішнім розпорядженням, а також надавати широкий спектр послуг юридичним особам, з метою отримання максимального доходу від операцій, що проводяться. Забезпечувати складання звітності і її передачу в підрозділи банку. Проводити бухгалтерські проводки по рахунках фізичних осіб, здійснювати авторизацію і проводити видачу наявних грошових коштів по пластикових картах і пенсійним рахункам, і іншим засобам фізичних осіб.

Фахівець корпоративного бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Ролик Ю.Ю.). Основне завдання: Вести у відділенні напрям роботи по щоденному залученню юридичних осіб на обслуговування /розрахунково-касове, кредитне та ін. у банк.

Фахівець індивідуального бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Монастирецкая К.В.). Основне завдання: Здійснювати діяльність з метою надання максимального спектру послуг фізичним особам, забезпечення потреб банку в кредитних ресурсах, отримання максимальної прибутковості від активних операцій і послуг для населення.

Фахівець індивідуального бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Козоріз В.Н.). Основне завдання: Здійснювати діяльність з метою надання максимального спектру послуг фізичним особам, забезпечення потреб банку в кредитних ресурсах, отримання максимальної прибутковості від активних операцій і послуг для населення.

Фахівець корпоративного бізнесу відділення грБ/ Економіст (Линейцева Т.П.).Основне завдання : Виконувати роботу по розрахунковій касі обслуговуванню клієнтів - юридичних, фізичних осіб з метою забезпечення правильності операційно-розрахункової роботи, що проводиться, з погляду законності і відповідності нормативним актам і внутрішнім розпорядженням, а також надавати широкий спектр послуг юридичним особам, з метою отримання максимального доходу від операцій, що проводяться.

Касир - операціоніст 2 кат відділення гр Б/ Касир-операціоніст (Реус В.Ю.). Основне завдання : Здійснювати прийом комунальних платежів від населення і проведення платежів від фізичних осіб за товари і послуги.

Розташування банкоматів в м.Василькові:

Розташування Адреса № Банкомату
Банкiвський модуль Вiйськове мiстечко, 11 CAKI6421
Базар вул.Володимирiвська, 39 CAKI7940
Супермаркет вул.Грушевського, 19 CAKI6953
Вiддiлення банку вул.Грушевського, 6а CAKI6209
ФОП Мороз Л.П. вул.Фрунзе, 32 CAKI7939

1.3 Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності Банку

Передумовою ефективної діяльності ЗАТ “ПриватБанку” як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій.

Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Первісну роль у цьому процесі відіграє формування власного капіталу банку.

Капітал банку це фонд ресурсів, що були внесені засновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм. Він складається із статутного фонду, загальних резервів і фондів банку та нерозподіленого прибутку.

Структура капіталу ПриватБанку не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо [Таблиця 1.1].

Власний капітал ПриватБанку — це величина, яка визначається шляхом розрахунку. Вона містить ті статті власних коштів (і навіть залучених), які за економічним змістом можуть виконувати функції капіталу банку. Основні елементи власних коштів, тобто основні фонди, створені згідно із законодавством, і резерви, утворені за рахунок внутрішніх джерел з метою підтримання діяльності банку, входять і в капітал банку, якщо вони в доповідають таким принципам:

· стабільність;

· субординація стосовно прав кредиторів;

· відсутність фіксованих нарахувань доходів.

Під власним капіталом ПриватБанку слід розуміти спеціально створювані фонди і резерви, призначені для забезпечення його економічної стабільності та погашення можливих, збитків, які перебувають у користуванні банку впродовж усього періоду його функціонування. Капітал банку містить: статутний капітал, Резервний капітал, засновницький прибуток, нерозподілений прибуток поточного і минулого років, залишений у розпорядженні банку, резерви на покриття різноманітних ризиків і виконує ряд найважливіших функцій у діяльності банку.

Власний капітал ПриватБанку складається із статутного фонду, спеціальних фондів банку, загальних резервів, нерозподіленого фінансового результату минулих років, фінансового результату поточного року і фонду переоцінки основних засобів [Таблиця 1.2] . Статутний фонд є основним компонентом власного капіталу банку, а інші елементи в сукупності — додатковими компонентами. При цьому додатковий капітал, за міжнародними стандартами, не може перевищувати основний капітал.

Формула визначення власного капіталу банку:

К=ОК+ДК , де

К— власний капітал банку;

ОК— основний капітал банку;

ДК —додатковий капітал банку.

У фінансовій звітності власний капітал банку являє собою нефіксовану, неконтрактну частину вимог до активів банку. Такі вимоги виникають на момент внесення власниками коштів у статутний фонд банку. Тому власний капітал банку можна також обчислювати за формулою:

К=А-З , де

де К— власний капітал банк);

А — активи банку;

3 — зобов'язання банку.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів – достатність капіталу розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків:

К достатності = (власний капітал / активи загальні) * 100 %

Нормативне значення має бути не менше 10 %.


К достатності 2009 = (203954 / 2889121) * 100 % = 7,06 %

К достатності 2008 = (195644 / 1547770) * 100 % = 12,6 %

У 2008 році цей показник становив 12,6 %, а в 2009 році цей показник знизився на 5,54 %.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу характеризує співвідношення капіталізованих активів і власного капіталу. Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість:

К = (активи капіталізовані / власний капітал) * 100 %

Нормативне значення має бути не менше 10 %.

К захищеності 2009 = (85172 / 203954) * 100 % = 41,8 %

К захищеності 2008 = (60918 / 195644) * 100 % = 31,1 %

У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008 роках без порушень.

Станом на 1 січня 2008 року власний капітал складає 3,288 млрд. грн. Власний капітал банку є тим фундаментом, на якому будується вся споруда банківських операцій. Чим міцніший фундамент, тим міцніший банк. Основними функціями власного капіталу банку є: захисна, регулятивна та оперативна.

Регулятивна функція власного капіталу ПриватБанку, полягає в принципі адекватності або достатності, — обсяг власного капіталу повинен відповідати обсягу активів банку з урахуванням ступеня їхнього ризику. Ця функція пов'язана із зацікавленням суспільства у підвищенні надійності банківської системи країни. Центральний (національний) банк звичайно регламентує діяльність комерційних банків, виходячи з розміру власного капіталу кожного банку. Як правило, при цьому встановлюються вимоги до мінімального розміру статутного фонду і власного капіталу, а також припустимі співвідношення між власним капіталом і активами з метою обмеження кредитних та інвестиційних операцій.

Частка власного капіталу банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку ж достатнім вважається 8%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності.

Банк користується переважно чужими грошима, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп’ютерної техніки, будівництво або оренда банківських офісів, упровадження систем банківського захисту, банківських технологій і систем зв’язку.

Статутний капітал ПриватБанку у формі АТ створюється шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій – звичайних та привілейованих. Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банком і поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Якщо комерційний банк не одержує прибутку, власники звичайних акцій не отримують дивідендів, їм нічого не гарантується і при ліквідації банку.

Привілейовані акціїдають право їхнім власникам на отримання фіксованого розміру дивідендів, що не залежить від отриманого банком прибутку. Власники привілейованих акцій у разі ліквідації комерційного банку та розподілу його майна мають переваги: їм повертається вартість привілейованих акцій, однак після того, як будуть задоволені грошові вимоги кредиторів банку.

Власний капітал банку буває:

1. Основний:

статутний фонд;

– резервний фонд;

– емісійні різниці;

– фонди економічного стимулювання;

– нерозподілений прибуток минулих років;

– несформований резерв за активними операціями.

2. Додатковий:

– резерви для покриття можливих втрат за виданими кредитами;

– загальні резерви;

– резерв переоцінки основних засобів;

– резерв за стандартною заборгованістю інших банків.

Капітал комерційного банку виконує такі функції:

- захисна – для страхування інтересів вкладників та кредиторів та покриття збитків від банківської діяльності;

- забезпечення діяльності комерційного банку (доходи повинні перевищувати витрати)

- регуляторна діяльність.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Платоспроможність банку – здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та зазнаних витрат.

За 2008 р. обсяг регулятивного капіталу банку збільшився на 2 464 235 тис. грн. (47,17%) і склав 7 688 393 тис. грн.

Основний капітал збільшився на 3 046 657 тис. грн., за рахунок:

- збільшення статутного фонду за рахунок внесків акціонерів в сумі 1 515 000 тис.грн. та капіталізації прибутку в сумі 1 456 632 тис. грн.;

- збільшення резервного фонду на 75 333 тис. грн.

Додатковий капітал зменшився на 577 251 тис. грн., за рахунок:

- отримання прибутку звітного року в обсязі 1 291 776 тис. грн. (зменшення його обсягу за 2008 рік на 242 386 тис. грн.);

- збільшення обсягу нарахованих доходів, що призвело до зменшення додаткового капіталу на 404 746 тис. грн.;

- зменшення обсягу субординованого капіталу на 26 726 тис. грн. (за рахунок амортизації субординованого боргу та скасування дозволу на врахування коштів до капіталу банку);

- зменшення результатів переоцінки основних засобів в результаті їх продажу на 8 601 тис. грн.;

- збільшення обсягу резервів під стандартну заборгованість на 52 296 тис. грн.;

- зростання прибутку минулих років на 52 914 тис. грн.

Обсяг відрахувань збільшився на 5 172 тис. грн. за рахунок здійснення вкладень у дочірні компанії.

Загальний обсяг активів, зважених на відповідні коефіцієнти ризику, на кінець року був на рівні 76 219 400 тис. грн. Зростання ризикових активів за методикою НБУ (без урахування внесених постановою Правління НБУ №458 від 27.12.2007р. змін до методики розрахунку активів в частині додавання до активів сукупної суми відкритої валютної позиції та 50% від обсягу розриву між активами та пасивами строком більше року) за рік склало 25 430 621 тис. грн., або 54,08%. Дане зростання обумовлено збільшенням обсягів кредитування банків, юридичних та фізичних осіб.

Норматив платоспроможності станом за 31.12.2008р. був на рівні 10,09% (при нормі не нижче 10%), у порівнянні з 29.12.2007р. його рівень зменшився на 1,02%.

Середньозважене значення показника достатності капіталу (Н3) банку протягом січня–жовтня 2008р. знаходилося на рівні 7,44%, що задовольняє нормативним вимогам НБУ (не менше ніж 4%). З листопада 2008р. було введено новий норматив Н3 – норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, нормативне значення Н3 – не менше ніж 9% (починаючи з 01.03.2009р.). Протягом листопада-грудня 2008р. середньозважене значення показника співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) становило 9,18%.

Протягом року існуючий обсяг капіталу дозволяв банку виконувати всі нормативні вимоги НБУ щодо ризиків і достатності капіталу. Вищенаведене зростання активів супроводжувалося одночасним хеджуванням ризиків - зростання страхових фондів за рік склало 5 230 515 тис.грн. Проведення і нарощування активних операцій банку здійснювалось в рамках підтримки нормативного рівня показника платоспроможності; проведення роботи з контролю і керування ризиковими активами, встановлення лімітів по нарощуванню ризикових активів для регіональних підрозділів банку.

Важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази виступають депозитні операції.

Депозитними операціямиє пасивні операції банку по залученню грошових засобів юридичних та фізичних осіб у національній та іноземній валютах у вигляді вкладів, депозитів шляхом зачислення їх на відповідні рахунки на визначених умовах.

Депозит це гроші, передані у банки їх власниками для збереження та зарахування на банківських рахунках.

Бувають депозити строкові та за вимогою.

Збереження клієнтів у вкладах за вимогою зберігаються на рахунках, які відкриваються банками кожному клієнтові, з цього рахунка в будь-який момент можна зняти готівку або, за вимогою клієнта, перерахувати на інші рахунки у банку. Частина цих ресурсів використовується банками для забезпечення необхідного рівня залишків на кореспондентському рахунку в НБУ. Приватбанк є учасником системи гарантування вкладів населення. Згідно Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №639-VI від 30.10.2008 р, розмір повернення коштів по вкладам, враховуючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.11.08 р. збільшено до 150 000 гривень [Додаток ].

Розділ 2. Аналіз економічної, маркетингової, комерційної та управлінської діяльності

2.1 Планово-економічна діяльність

Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем.

Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.

Кожна з перелічених сторон-контрагентів у процесі аналізу дбає про власні цілі.

Комерційні банки ставлять перед собою такі завдання:

— визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;

— дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;

— підтримувати капітал у стані адекватності й достатності;

Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність банку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльність банківської системи в цілому.

Економічна робота у банку, як і визначення класу кредитоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладання угод, обов’язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:

· приймаються управлінські рішення;

· координується діяльність різних підрозділів і служб;

· з’ясовується об’єктивна оцінка результатів діяльності установи і перспектив її розвитку;

· визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.

Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з тим чи іншим банком.

Національний банк України на основі аналізу діяльності банків прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкості та надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банками встановлених економічних нормативів.

Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремого банку. А суб’єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них — центральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичні особи.

Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.

Аналіз діяльності комерційного банку включає:

· оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;

· порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;

· порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших комерційних банків;

· узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.

При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно:

- провести аналіз структури активних і пасивних операцій;

- визначити значення показників, які характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку, та виконання нормативів, встановлених Національним банком;

- провести аналіз прибутковості діяльності банку.

Серед нормативів ліквідності розраховуються такі:

· норматив миттєвої ліквідності;

· норматив загальної ліквідності;

· норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочих активів (Ра).

Миттєва ліквідність сигналізує про здатність установи банку покрити коштами в касі та на коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Норматив миттєвої ліквідності розраховується як співвідношення суми грошових коштів до депозитів всього:

К мл = (грошові кошти / депозити всього) *100%

Нормативне значення має бути не менше 20%.


К мл 2009 = (140934/187237)*100% = 75,3%

К мл 2008 = (59060/221369)*100% = 26,7%

У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008 роках без порушень.

Загальна ліквідність характеризується відношенням зобовязань банку незалежно від строку їх виконання до активів незалежно від строку їх надходження. Розраховується цей норматив як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобовязань банку (З):

К зл = А / З * 100%

Значення цього нормативу має бути не менше 100 %.

К зл 2009 = (2889121/2685167)*100% = 107,6 %

К зл 2008 = (1547770/1352126)*100% = 114,5 %

У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008 роках без порушень.

Коефіцієнт відношеня високоліквідних активів до робочих

Норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочих активів (Ра) банку характеризує питому вагу високоліквідних активів (Ва) у робочих активах (Ра) і розраховується за формулою:

К = Ва / Ра * 100%, де

Високоліквідні активи = грошові кошти та залишки в НБУ,кошти в інших банках, інвестиції

Активи робочі = ОЗ + Нематеріальні активи

Нормативне значення показника має бути не менше 20%.

К 2009 = (140934+52630+736695+24+37232+1078)/85172 *100% = 1137 %

R 2008 = (59060+31709+362312+1592+1305+1522)/60918 *100% = 751 %

Отже, питома вага високоліквідних активів у робочих активах у 2009 та 2008 роках становить набагато більше за нормативне значеня, що свідчить про достатність коштів, щоб покрити свої зобовязання.

Аналіз структури активних і пасивних операцій може біти ясним і кількісним. При якісному аналізі активних операцій визначаються напрямки використання коштів банку, а при аналізі пасивних операцій — джерела власних і залучених коштів. При кількісному аналізі активних операцій спочатку слід визначити виконання нормативу мінімального розміру обов’язкових резервів, депонованих в Національному банку. Далі визначаються відносна вага напрямків використання коштів банку, за якими можна оцінити їх значимість в активних операціях. При кількісному аналізі пасивних операцій можна аналогічно визначити відносну вагу різних джерел коштів банку, за якими оцінюється стратегія, яка використовується керівництвом банку в роботі по залученню коштів. Деталізація кількісного аналізу активних і пасивних операцій буде, звісно, залежати від детальності інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу банку необхідно, насамперед, розрахувати відповідні показники (коефіцієнти), на основі яких можна перевіряти виконання нормативів, встановлених для комерційних банків НБУ. До таких нормативів належать:

- мінімальний розмір статутного капіталу;

- граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку і сумою його активів з урахуванням оцінки ризику;

- показники ліквідності балансу;

- максимальний розмір ризику а одного позичальника.

При виявленні порушень нормативів НБУ може пред’явити засновникам комерційних банків вимоги про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (збільшення капіталу, зміна структури активів тощо). Нормативи для комерційних банків, встановлені НБУ, можуть бути як директивними, обов’язковими до виконання, так і оцінними, рекомендованими для аналізу діяльності та фінансового стану комерційних банків.

Крім вказаних показників для більш повного аналізу достатності капіталу і ліквідності балансу банку доцільно розрахувати і інші показники (коефіцієнти), які використовуються в практиці банків і приводяться в спеціальних вітчизняній і зарубіжній літературі.

Аналіз прибутковості діяльності комерційних банків включає:

- розрахунок показників, які характеризують прибутковість діяльності банку в цілому;

- якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат;

- аналіз прибутковості окремих операцій банку.

При аналізі прибутковості діяльності банку в цілому можуть бути використані показники (коефіцієнти) прибутковості (рентабельності), які застосовуються в практиці роботи банків.

Якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат банку може бути проведено аналогічно вищевикладеному аналізу структури активних і пасивних операцій. При цьому деталізація аналізу структури доходів і витрат також буде визначатися детально інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі прибутковості окремих операцій банку повинні враховуватися отримані доходи, а також прямі та непрямі витрати на їх проведення. В зарубіжних банках такому аналізу приділяється особлива увага, оскільки на його основі можна скоротити обсяг менш прибуткових операцій і збільшити обсяг більш прибуткових, реорганізувати структурні підрозділи банку тощо.

При порівнянні стану і результатів діяльності банку за вибраний період також може бути проведено якісний і кількісний аналіз. При якісному аналізі роблять висновки про активність банку в сфері розширення його діяльності як по залученню коштів нових категорій вкладників, так і по проведенню нових видів операцій, пов’язаних з розміщенням коштів банку. При кількісному аналізі можна зробити висновки при зміни значущості окремих операцій в діяльності банку, а також про поліпшення чи погіршення показників, які її характеризують.

Порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків необхідне для оцінки ролі та місця банку в кредитно-фінансовій системи країни, а також для більш повної оцінки ефективності його роботи.

Узагальнення результатів проведеного аналізу дозволяє визначити фактори, які впливають на діяльність банку, і підготувати рекомендації по прийманню управлінських рішень, спрямованих на її поліпшення.

2.2 Маркетингова діяльність

Маркетинг це одна з управлінських функцій банку, що покликана сприяти збуту банківських продуктів шляхом організації вивчення ринку, проведення рекламної політики і власне продажу продукції. Ці завдання маркетингу реалізуються на рівні середньої ланки управління банком - відділу маркетингу.

Тим часом у маркетингу є і інша сторона, пов'язана з розробкою стратегії розвитку організації. З одного боку маркетинг – це комплекс взаємозв'язаних елементів, що визначає правила роботи організації на ринку.

До комплексу маркетингу входять:

- дослідження ринку;

- організація збуту;

- система просування товарів на ринок (реклама, паблик рилейшз, стимулюючі заходи);

- цінова політика;

- розробка нових продуктів;

- управління маркетингом.

З іншого боку, маркетинг - це концепція управління організацією, філософія бізнесу. Ця концепція є повною протилежністю збутового підходу. Вона полягає в тому, щоб пропонувати клієнтам саме те, що потрібний в даний момент на ринку.

Концепція маркетингу вперше була сформульована фірмою "Дженерал електрик" в кінці 50-х років як інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток філософія бізнесу. У основі концепції маркетинга лежать три принципи:

- орієнтація на споживача;

- прибуток як основа діяльності будь-якої фірми;

- координація зусиль всіх служб і підрозділів організацій з погляду поставлених цілей.

Фірми, що орієнтується на концепцію маркетингу, вводять в структуру управління посаду віце-президента або директора по маркетингу, який часто є першою особою після президента і відповідає за розробку стратегії розвитку організації.

У 80-і роки на Заході виникло поняття стратегічного маркетингу, яке продовжило еволюцію маркетингу. Стратегічна концепція маркетингу означає зсув акценту із споживача (клієнта) або продукту (послуги) на зовнішнє оточення фірми. Щоб досягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, який включає конкуренцію, урядову політику і регулювання, ширші економічні, політичні і соціальні чинники макросередовища, які і визначають еволюцію ринку і маркетингу.

Загострення конкуренції приводить до того, що все більше значення в банківській діяльності має визначення якнайкращої маркетингової стратегії, що дозволяє направляти ресурси в ті сегменти ринку фінансових послуг, які в даний час приносять максимальний прибуток.

Збір інформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банці, виявлення його конкурентних переваг повинні знайти своє віддзеркалення в стратегії управління маркетинговою діяльністю. Стратегія показує, як досягти поставлених цілей, вона визначає, де, коли і як банк надаватиме послуги клієнтам.

Маркетинг в банці можна визначити як стратегію виявлення і використання потреб суспільства в послугах банку в комерційний цілях.

Глибина опрацьовування окремих питань маркетингу може бути різній залежно від масштабу діяльності банку, загальній стратегії його розвитку і кваліфікації фахівців, що займаються питаннями маркетингу. У загальному випадку найповніше питання маркетингу повинні бути розроблені при ухваленні особливо важливих для діяльності банку рішень, таких, як плановане збільшення статутного капіталу, розширення географії діяльності банку, зокрема відкриття філій і представництв, а також інших рішень, що враховують значущі зміни в умовах зовнішнього середовища і внутрішньої організації банку.

У маркетинговій діяльності банку ціна виконує важливу функцію: узгодження інтересів банку і клієнтів. Особливістю ціноутворення в банці є відсутність чіткого взаємозв'язку споживної вартості банківської послуги і її ціни. З іншого боку, покупці банківських послуг, особливо якщо вони є постійними клієнтами банку, можуть ви процесі переговорів впливати на ціну, добиваючись певних знижок.

Звичайно, у міру розвитку ринкових відносин роль ціни як основи купівельного вибору знижується, вона все більше поступається місцем неціновим чинникам: репутації банку, сервісу, рекламі і так далі Проте в Україні маніпулювання цінами як і раніше є важливим засобом конкурентної боротьби за клієнтів, найстарішим і найпростішим з погляду технічного виконання.

Різноманіття функцій реклами, універсальний і всеосяжний характер цієї форми маркетингових комунікацій роблять необхідним більш глибокий аналіз її окремих різновидів.

Розрізняють такі різновиди маркетингу:

* власне рекламу (advertising), що інформує про виробника товарів і послуг, формує і підтримує образ (image) рекламодавця. Така реклама оплачується рекламодавцем відповідно до тарифів на розміщення рекламного звертання в засобах масової інформації (ЗМІ);

* сейлз промоушн (Sales promotion) – діяльність з реалізації комерційних і творчих ідей, що стимулюють продажі продуктів або послуг рекламодавця, нерідко в короткі строки, шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу (знижки, змагання, розіграші);

* директ-маркетинг (Direct marketing) –направлені комунікації з окремими клієнтами, фірмами, компаніями, які постійно підтримуються, сюди належить, наприклад, директ-мейл – поштове розсилання;

* паблік рілейшнз (Public relation) передбачає використання засобів масової інформації з метою здійснення престижної реклами, спрямованої на доброзичливе ставлення до компанії-рекламодавця (статті в пресі, прес-конференції, престижні розділи виставок).

Цілі, що досягаються за допомогою елементів вищеназваного комплексу, такі:

* реклама – створення образу компанії, товару, послуги, досягнення обізнаності про них у потенційних клієнтів;

* сейлз промоушн – спонукання до здійснення купівлі товару, послуги, стимулювання роботи товаропровідної мережі;

* директ-маркетинг – встановлення довгострокових двосторонніх комунікацій між компанією-рекламодавцем і клієнтом-споживачем;

* паблік рілейшнз – досягнення високої суспільної репутації компанії.

Сфера діяльності реклами включає:

* Стратегічне планування з погляду поставлення цілей, визначення меж ринку, забезпечення асигнувань та розробки творчого підходу і планування використання засобів реклами (план реклами);

* Ухвалення тактичних рішень з кошторису витрат під час вибору засобів реклами (бюджет реклами), розробки графіків публікацій і трансляції оголошень (медіапланів);

* Складання рекламних оголошень, включаючи підготовку тексту, макета, художнє оформлення та їх виробництво.

Іміджева реклама банку – ця реклама покликана закріпити назву та образ банку у громадській свідомості, пов'язати його логотип з тими сегментами ринку, які для банку є пріоритетними.

Головна мета іміджевої реклами:

* створення асоціативного образу бренду, який емоційно близький споживачеві;

* донесення до споживача місії бренду;

* формування довіри до марки.

Іміджева реклама, як правило, переважно емоційна, тому її не можна «перенавантажувати» інформацією. Вона повинна допомогти споживачеві зорієнтуватися: «це – мій бренд або не мій бренд» (відштовхуючись від розподілу на «мій світ» і не «мій світ»).

Іміджева реклама представляє достоїнства банку, що вигідно відрізняють його від конкурентів. Мета іміджевої реклами – закріплення і розвиток іміджу банку як стабільного, надійного фінансового інституту, що володіє обширною філіальною мережею, і який викликає довіру до банку та його послуг.

Існує багато нестандартних рекламних ходів, які можна віднести до іміджевих.

Наприклад, з липня 2007 р. НЗМіР ПриватБанку вводить по системі іміджеві значки з гумористичними фразами, основною метою яких є знімання напруги під час спілкування клієнтів і співробітників, можливість відчути себе на «одному боці» з клієнтом.

Не зайвим у цьому розділі буде згадати про таке поняття як бренд.

Бренд (за визначенням Валентина Перції) – послідовний набір функціональних, емоційних та самовиразних обіцянок цільовому споживачеві, які є унікальними, важкоімітованими, значущими [Додаток ].

У цьому визначенні кожне слово має смислове навантаження, що відображає характеристики бренду.

Функціональність означає, що бренд, який обіцяє певний товар, зобов'язаний надати саме цей (а не який-небудь інший) товар.

Емоційність – це сфера відчуттів, які відчуває споживач стосовно певного бренду. Тобто бренд – спосіб самовираження споживача, інструмент створення іміджу.

Унікальність бренду – «родзинка» – набір індивідуальних ознак, обов'язковою умовою якого є значущість і практична користь для споживача.

Важкоімітованість бренду означає те, що в самій його суті закладена здатність захисту цього товару від конкурентів. Що важче імітувати «родзинку», то досконаліший бренд.

Нерідко плутають два близькі поняття — бренд і торговельну марку. Слід пам'ятати, що торговельна марка – поняття юридичне, офіційне, тоді як бренд існує лише в головах споживачів.

З усіх видів реклами іміджева – найскладніша. Існують різні методи формування позитивного іміджу банку:

* Інформування громадськості про внесок банку в розвиток регіону, про діяльність, що сприяє зростанню добробуту району, міста, країни в цілому;

* Освітлення в ЗМІ підсумків роботи банку (баланси), виступи в ЗМІ керівників банку і регіональних підрозділів;

* Спонсорство, участь банку в соціальних, культурних, освітніх програмах регіону;

* Заснування стипендій, премій, проведення конкурсів та інших заходів, що мають суспільний резонанс.

ПриватБанк знаходиться на такому рівні розвитку, що для його подальшого розвитку необхідно використовувати маркетинг події – інструмент стратегічного позиціонування, який пов'язує бренд з певною соціальною подією, робота з якою може створити «кредо», або «систему цінностей» бренду і в результаті значно поліпшити його іміджеве сприйняття, привести до наміру споживачів зробити покупку, а також збільшити кількість лояльних споживачів.

Програма маркетингу подій найчастіше здійснюється у вигляді стратегічного альянсу компанії з благодійною організацією, що працює в обраному напрямку, або у вигляді роботи безпосередньо із соціальним явищем.

Цілі програми:

* створення іміджу ПриватБанку як соціально орієнтованої організації, нівелювання негативних якостей у сприйнятті бренду банку;

* залучення утримувачів пластикових карток до програми з благородною місією – порятунок життя дітей, що дозволить клієнтам пишатися своїми діями і як наслідок – збільшення транзакцій, підвищення лояльності клієнтів до банку;

* залучення нових корпоративних клієнтів і зміцнення відносин з уже існуючими, а також із урядовими організаціями;

* створення безпрецедентного прикладу позиціонування фінансової структури на ринку України за допомогою маркетингу події.

Місія банку часто виражається у вигляді гасла – фірмового девізу, зміст якого змінюється дуже рідко. Ідеально, коли у фірмовому девізі відбивається специфіка діяльності і назва банку, тобто коли девіз унікальний і належить саме даній організації. Наприклад, новий девіз ПриватБанку: "Новому стадіону - нові технології продажу квитків", або: "Користуйся часто, сплачуй вчасно!".

2.3 Комерційна діяльність

Сектор по комерційній діяльності (кредитний відділ) - це структурний підрозділ «ПриватБанку», ціллю якого є отримання прибутку шляхом залучення тимчасово вільних грошових коштів у одних осіб та надання іншим особам, які мають потребу в позичкових коштах. В своїй діяльноті сектор по комерційній діяльності взаємодіє з бухгалтерією банку, контролює правильність відображення в обліку операцій відділу, з відділом кредитування та фінансування, з відділом безпеки, юридичним відділом, відділом координації діяльності банку.

На кінець 2008 року результати від банківських операцій ПриватБанку були такими: активи банку збільшилися протягом року на 47,04 відсотки та склали 80 165 465 тис. грн. значною мірою завдяки зросту на 70,08 відсотка обсягу наданих кредитів (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік
1 2 3 4
1

Кредити, що надані органам державної

влади та місцевого самоврядування

- -
2 Кредити юридичним особам 47 175 994 23 418 919
3 Кредити, що надані за операціями репо 3 393 5 706
4 Кредити фізичним особам-підприємцям 560 830 569 943
5 Іпотечні кредити фізичних осіб 4 002 356 2 948 738
6 Споживчі кредити фізичним особам 7 696 729 5 160 854
7 Інші кредити фізичним особам 14 993 025 10 535 729
8 Резерв під знецінення кредитів (8 607 224) (3 936 636)
9 Усього кредитів за мінусом резервів 65 825 103 38 703 253

Таким змінам посприяло активне просування банком різних видів кредитування юридичних та фізичних осіб задля втілення стратегічної мети.

За звітний рік зобов’язання банку збільшились на 46,49 відсотків та склали 71 969 781 тис. грн. Ці зміни відбулись в основному за рахунок привернення банком коштів:

- коштів клієнтів - збільшились на 19 187 372 тис. грн.,

- коштів банків - збільшились на 3 656 618 тис. грн.,

- та залучення коштів на умовах субординованого боргу - збільшились на 363 102 тис. грн. (Таблиця 2.2) .

Таблиця 2.2.

Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік
1 2 3 4
1 Субординований борг, що наданий юридичним особам 1 241 711 889 296
1.1 Субординований борг, що наданий фізичним особам 58 045 47 358
1.2 усього 1 299 756 936 654

Власний капітал ПриватБанку зріс на 52,08 відсотків та склав 8 195 683 тис. грн. значною мірою завдяки збільшенню Статутного капіталу банку на 2 971 632 тис. грн. за рахунок внесків акціонерів банку. За станом на кінець дня 31.12.2008 року сплачений Статутний капітал ПриватБанку склав 5 684 882 тис. грн. (Баланс, Таблиця 2.3).

Чистий прибуток від діяльності банку за 2008 рік склав 1 291 776 тис. грн., що є на 15,8 відсотків або 242 386 тис. грн., менше, ніж прибуток за 2007 рік (Звіт про фінансові результати). Значною мірою на фінансовий результат вплинув зріст витрат від здійснення операцій, а саме:

- процентних витрат (Таблиця 2.4) , які у порівнянні з 2007 роком збільшився на 71,96%,

- комісійних витрат (Таблиця 2.5) , які у порівнянні з 2007 роком збільшився на 72,27%.

Регулятивний капітал, розрахований за методикою Національного банку, збільшився протягом року на 47,17 відсотків, та становив 7 688 393 тис. грн.

2.4 Управлінська діяльність

Нормативно-правова база

Вимоги до ліквідності банків:

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національному банку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності — ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов’язаннями у зв’язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв’язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов’язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів. З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Положення Національного банку України "Про кредитування"

Це Положення визначає правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб’єктами, що виникають у процесі кредитування.

Система кредитних органів:

1. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Форми кредиту

2. Суб’єкти господарської діяльності, а також фізичні особи можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, споживчий тощо.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 79 (z0207-03) від 05.03.2003)

Види банківського кредиту

Кредити, які надаються банками, поділяються:

3. — за строками користування

а) короткострокові — до 1 року,

б) середньострокові — до 3 років,

в) довгострокові — понад 3 років.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.

ПриватБанк надає такі послуги:

Приватна особа

· Автомобіль в кредит

– АвтоКредит за 30 минут (авто производства стран СНГ и отечественного производства)

– АвтоКредит за 30 минут (иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)

· Банківські метали

· Вживаний автомобіль в кредит

- АвтоКредит за 30 минут (б/у, иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)

- АвтоКредит за 30 минут (б/у, пр-ва стран СНГ и отеч. пр-ва)

· Депозити

- Депозитная акция "Капитал плюс"

- Комби

- Копилка

- Копилка детям [Додаток ]

- Максимальный доход

- Пенсионный накопительный [Додаток ]

- Приват-вклад

- Срочный пенсионный

- Стандарт

- Стандарт с ежемесячной выплатой процентов

- Текущий счет пенсионера

· Земельна ділянка в кредит

· Кредит на придбання нерухомості

- Кредиты на покупку жилья (первичный и вторичный рынок) [Додаток ]

- На покупку квартиры (вторичный рынок) через Государственное ипотечное учреждение

· Кредитні пластикові карти [Додаток ]

· Обмін валюти

· Оренда індивідуальних сейфів

· Особисті пластикові карти [Додаток ]

· Поточні рахунки

· Розрахунковий-касові операції

· Споживче кредитування

- Быстрые наличные

- Под обеспечение квартир на вторичном рынке и домов с приватизированной землей

- Программа "Товары в рассрочку"

- Событийное кредитование и кредиты под поручительство

Юридична особа

· Автомобіль в кредит

· Банківські метали

· Депозити

· Довгостроковий кредит

· Короткостроковий кредит

· Кредити для приватних підприємців

· Кредити для сільгосппідприємств

· Кредитні пластикові карти

· Міжнародні кредитні лінії

· Обмін валюти

· Овердрафт

· Оренда індивідуальних сейфів

· Поточні рахунки

· Розрахунковий-касові операції

Розділ 3. Зовнішньоекономічна ЗАБ «ПриватБанку

3.1 Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАБ «ПриватБанку»

При аналізі конкурентів необхідно виділити ключових або найбільш небезпечних конкурентів, вивчити їх маркетингову, операційну і фінансову стратегію, оцінити стратегічні можливості. Зазвичай конкурентами банку на ринку банківських послуг є три стратегічні групи:

- банки, розташовані на тій же території;

- великі, а також спеціалізовані банки з інших регіонів, що формують філіальні мережі;

- різноманітні небанківські фінансові установи.

Всю інформацію про конкурентів можна розділити на дві групи: формальна і якісна інформація.

Формальна інформація:

- організаційно-правова форма, основні пайовики або засновники;

- величина статутного капіталу;

- наявність валютної ліцензії, ліцензії на здійснення операцій з дорогоцінними металами, генеральна ліцензія;

- наявність і розміри філіальної мережі;

- перелік основних видів послуг;

- інші кількісні дані (банки-кореспонденти, найбільш крупні клієнти і так далі).

Якісна інформація

- репутація конкурентів;

- престиж, популярність банків;

- рівень обслуговування у конкурентів;

- прихильність клієнтів;

- рекламна стратегія;

- інші якісні характеристики, наприклад, стратегія розвитку.

Якісна інформація відображає суб'єктивну думку співробітників банку про діяльність конкурентів. Вона може бути доповнена відгуками клієнтів, фахівців-експертів. Без усесторонньої інформації про конкурентів неможливо визначити свої конкурентні переваги, ефективно просувати послуги на ринок, а головне - розробити грамотну стратегію розвитку банку.

Дослідження ринку і власних можливостей банку дозволяє визначити конкурентні переваги банку - ті матеріальні і нематеріальні активи банку, а також сфери діяльності, які стратегічно важливі для банку і які дозволяють йому обійти конкурентів. Володіння конкурентними перевагами дозволяє зайняти міцну позицію на ринку. На практиці конкурентні переваги банку можуть мати різноманітні форми:

* імідж банку;

* висока якість послуг, що надаються;

* величина статутного капіталу і активів;

* наявність валютної або генеральної ліцензії;

* стійка клієнтура;

* кореспондентська мережа;

* система розрахунків і спектр послуг, що надаються;

* наявність філіальної мережі і перспективи її розширення;

* дієва реклама;

* кваліфікація працівників, грамотний менеджмент, накопичений досвід роботи і так далі

Основні напрями досягнення конкурентних переваг - це диференціація здійснюваної діяльності, розширення спектру банківських послуг, що надаються, і зниження величини витрат, хоча можуть бути і інші направлення реалізації конкурентних переваг, наприклад " піонерська стратегія" - ранній вихід на ринок з новою послугою.

У сучасній економічній ситуації не всякому банку під силу обслуговувати всі категорії клієнтів, часто це і мало ефективно. Багато банок усвідомлюють, що треба виділити свій сегмент ринку, своє коло клієнтів і розвивати послуги, орієнтуючись на цих клієнтів, тобто реалізовувати стратегію диференціації.

Диференціація припускає пристосування послуг до потреб певних груп споживачів і клієнтів банку, створення у клієнта відчуття унікальності послуги, що надається йому. У результаті однотипні послуги, навіть у разі їх повної ідентичності за якістю і ціні, не сприймаються споживачами як замінники, а розглядаються як унікальні. Відбувається формування стійких споживчих переваг, стійких зв'язків "банк - клієнт", а це утрудняє вихід на ринок нових, невідомих фінансово-кредитних організацій.

Джерелом унікальності послуги, що надається, може бути:

* репутація і визнане ім'я банку (імідж);

* якість послуг і зручність обслуговування (слушний час роботи

* обслуговування по вихідних днях, приємна обстановка);

* орієнтація на запити і побажання клієнта;

* консультаційна діяльність;

* кваліфікація і досвід працівників;

* новий вигляд операцій і послуг;

* місце розташування банку;

* доступність послуг для клієнтів - філіальна мережа.

За кордоном широко застосовується диференціація якості однотипних послуг, в основі якої лежать різні чинники: ціни (звичайні і ексклюзивні); цільові сегменти (масові і індивідуальні послуги); канали збуту (послуги надаються банківськими автоматами, відділеннями банку, консультаційним центром).

З погляду клієнтів, критеріями якості банківського обслуговування є: швидкість обслуговування, терміновість проведення операцій, години роботи банку, наявність помилок і неточностей в роботі, якість консультування. Клієнт зіставляє якість послуг банку з їх цінами.

Для банку критеріями якості є: швидкість внутрішніх робочих процесів, рівень витрат на виправлення допущених помилок, продуктивність праці, мотивація працівників банку і інші чинники, які зіставляються з рівнем витрат на виробництво банківських послуг.

Очевидно, що в управлінській діяльності необхідно враховувати обидві групи критеріїв якості.

На думку американських дослідників найбільш важливим критерієм для визначення якості банківських послуг клієнтом є кваліфікація обслуговуючого персоналу і оточення.

Робота з клієнтами вимагає від банківського фахівця не тільки відмінної економічної підготовки, але і хороше знання основ психології, ділової етики, уміння вести переговори. У багатьох випадках клієнтові складно або практично неможливо оцінити головного вимірника якості послуг - кваліфікацію банкіра. Тому велике значення навколишнього оточення і наявності додаткових послуг: особиста увага, ввічливість, обслуговуючого персоналу, спілкування на мові клієнта, уміння слухати.

Для банків важливий також захист своїх конкурентних переваг - це перш за все забезпечення режиму контролю вхідної і вихідної інформації і секретності інформації про внутрішню діяльність.

Для виявлення і аналізу конкурентних переваг корисно систематизувати інфромацію у вигляді таблиці, в якій такі чинники як: величина капіталу, менеджмент, банківські технології, якість інформації, фінансові інновації, кореспондентська мережа, культура обслуговування, рекламна кампанія, репутація банку, якість послуги - порівнюються з аналогічними показниками інших банків. Такий аналіз необхідний для позиціонування - визначення позицій банку на ринку.

Скажімо, конкурентними перевагами Приватбанку є широка мережа філій і значний комплекс послуг для населення: прийом комунальних, податкових, страхових платежів і зборів, виплата пенсій, пособій і заробітної плати. І як наслідок цього, Приватбанк зберігає сильні позиції в операціях з гривневими і валютними внесками, як українців так і представників інших країн, будучи при цьому членом Фонду гарантування заощаджень. Часто найважливішою характеристикою на ринку є частка ринку.

3.2 Загальна характеристика ринку на якому діє ЗАБ «Приватбанк»

Будь-яка організація, у тому числі і банк, діє в постійно змінних умовах, які характеризують середовище маркетингу. Аналіз цього середовища зводиться до спостереження за змінами макросередовища, яке непідконтрольне банку і дослідженням ринку, на якому працює банк.

Метою аналізу ринку є отримання інформації про нові ринкові можливості, а також потенційні проблеми і погрози, з якими може зіткнутися банк. Дослідження ринку дозволяє визначити конкурентні переваги банку на даному ринку і розробити маркетингову стратегію, основану на використанні цих переваг. Отже, інформація про ринок необхідна працівникам банку для ухвалення ефективних управлінських рішень.

Зазвичай процес дослідження ринку включає наступні складові:

1. Загальні характеристики ринку банківських послуг.

2. Стан конкуренції на ринку банківських послуг.

3. Основні споживачі.

4. Тенденції розвитку зовнішнього середовища, непідконтрольні банку.

Загальні характеристики ринку банківських послуг

При описі загальної ситуації на ринку банківських послуг необхідно врахувати наступні чинники:

- перспективи і тенденції зміни даного ринку;

- умови роботи іноземних банків на даному банку;

- співвідношення банківської і небанківської сфери;

- потенційну ємкість ринку банківських послуг;

- географічні (регіональні) межі ринку, на якому працює даний банк, перспективи розширення;

- ступінь монополізації даного ринку;

- інші важливі характеристики.

ПриватБанк є одним із найбільших операторів міжбанківського ринку України, встановлює кореспондентські відносини з відкриттям і без відкриття кореспондентських рахунків (проведення документарних операцій, операцій з торгового фінансування, казначейські операції).

ПриватБанк у 2008 році мав змогу проводити операції по торговельному фінансуванню в лімітах понад 500 млн. доларів США з відомішими банками світу: JP Morgan Chase Bank, Bank of Tokyo-Mitsubishi, Commerzbank AG, The Bank of New York, BNF-Bank AG, Bank Austria Creditanstalt, UBS AG, Dresdner Bank, Hypo Vereinsbank, Bank Gesellschaft Berlin, Fortis, UniCredit, Credit Suisse, Banka UBAE, Bayerische Landesbank, Deutsche Bank, SEB Bank та інші.

На ПриватБанк встановили ліміти на проведення довгострокових операцій по торговельному фінансуванню такі страхові агентства світу як EULER-HERMES (Німеччина), COFACE (Франція), SACE (Італія), OeKB (Австрія), CESCE (Іспанія), EGAP (Чехія), US-EXIM (США), GIEK (Норвегія), EKF (Данія), KUKE (Польща), EDC (Канада).

На міжбанківському валютному ринку ПриватБанк здійснює наступні операції:

- приймає участь у Торговій сесії по валютам 1-ої та 2-ої груп Класифікатора НБУ;

- на міжнародному валютному ринку з валютами 1-ої та 2-ої груп Класифікатора НБУ;

- з готівковою валютою;

- з банківськими металами.

ПриватБанк має найбільшу кількість кореспондентських рахунків серед українських банків як з банками-резидентами, так і нерезидентами. Добре розвинута мережа коррахунків забезпечує максимально швидке проведення розрахунків з контрагентами - резидентами та нерезидентами.

Станом на кінець дня 31.12.2008 року загальна кількість лоро і ностро рахунків склала понад 500. Кореспондентські рахунки ПриватБанку відкриті в 66 банках 28 країн, у т.ч. у 12–х банках України (27 рахунків), у 3-х банках США (3 рахунки) і в 15 банках Євросоюзу (40 рахунків).

Також в процесі своєї діяльності ПриватБанк взаємодіє з багатьма зовнішніми організаціями.

3.3 Експортно-імпортні операції

В КБ "Приватбанк" здійснення валютних операцій покладено на валютний відділ.

КБ "Приватбанк" виконує наступні операції:

· купівля та продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту;

· міжнародні перекази "Western Union";

· розрахунки за експортно-імпортними операціями;

· здійснення валютно-обмінних операцій;

· термінові грошові перекази “PrivatMoney”.

Клієнт банку – резидент може купувати іноземну валюту на міжбанківському ринку для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами.

Порядок купівлі банком іноземної валюти на міжбанківському ринку за дорученням клієнта:

- клієнт подає до банку договір з нерезидентом, за яким буде здійснюватись операція, на яку купується іноземна валюта;

- клієнт подає до банку вантажно-митну декларацію (у разі імпорту);

- клієнт заповнює: заявку на купівлю валюти в двох примірниках, яка дійсна на протязі 90 днів (для юридичних осіб - Додаток № 20), платіжне доручення (для фізичних осіб - Додаток №21);

- клієнтом подається копія платіжного доручення на перерахування коштів на рахунок 2900 в сумі за прогнозним курсом угоди;

- банк формує реєстр заявок клієнтів для придбання іноземної валюти на УМВБ в 2-х примірниках і разом з супровідним листом відсилає до ДПІ для відмітки;

- після відмітки ДПІ реєстр відсилається до НБУ для отримання погодження за допомогою електронної пошти, що НБУ не заперечує щодо здійснення операції купівлі іноземної валюти.

До 10 годин ранку заявки відсилаються на валютну біржу, де здійснюється операція купівлі іноземної валюти.

В обов’язковому порядку 1% від гривневого еквіваленту перераховується до Пенсійного фонду України у день зарахування придбаної суми іноземної валюти.

В разі продажу іноземної валюти за дорученням клієнта останній заповнює заявку на продаж іноземної валюти (для юридичних осіб – Додаток №22).

Всі угоди по валютообмінних операціях повинні відображатися відповідними проводками по балансовим рахункам 2800 і 2900. Зарахування і списання коштів на зазначені рахунки можу здійснюватись лише в кореспонденції з кореспондентськими рахунками філії та пасивними рахунками клієнтів.

Перед початком розрахунку необхідно перевірити наявність коштів: при продажу коштів в іноземній валюті – на рахунку клієнта або на рахунку 2900 к.91, призначеного для здійснення обов’язкового 50% продажу; при купівлі - на рахунку 2900 /980 – кошти, які клієнт перераховує з поточного рахунку платіжним дорученням на купівлю іноземної валюти включаючи комісійну винагороду; - на рахунку 2909/980 –сума збору до Пенсійного фонду.

Далі під час виконання операції за НОСТРО-рахунками на підставі виписок від банку – кореспондента закриваються рахунки 3540 і 3640:

- списання з НОСТРО-рахунку проданої валюти:

Дт 3640 Кт 1500

- зарахування на НОСТРО-рахунок придбаної валюти:

Дт 1500 Кт 3540

Після проведення операції перевіряється правильність її проведення. Якщо сальдо рахунків (2800, 2900) не дорівнює нулю, з’ясовуються причини розбіжностей та виправляються помилки. При відсутності розбіжностей роздруковуються зведені меморіальні ордери за кожною угодою і разом з підтверджуючими документами передаються контролеру.

Зведені меморіальні ордери підшиваються в валютні та гривневі документи дня.

Перекази за допомогою системи "PrivatMoney".

Якщо клієнту необхідно відправити або отримати терміново кошти в іноземній валюті за кордон або із-за кордону, він може зробити це за допомогою системи "PrivatMoney". Грошові кошти можна переслати в одну із 185 країн світу.

Для цього необхідно заповнити заяву:

- для переказу коштів;

- для отримання коштів.

Клієнт повинен пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Клієнт, що здійснює переказ, отримує пароль, а особа, що отримує кошти повинна знати його для одержання суми переказу.

Працівник веде аналітичний облік за допомогою:

- Журналу обліку переказів іноземної валюти із-за кордону, одержаних фізичними особами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;

- Журналу обліку переказів іноземної валюти за межі України, відправлених фізичними особами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;

В журналах вказується: № п/п, дата переказу, прізвище, ім’я та по батькові, документ, що засвідчує особу, код валюти, сума на користь резидентів чи нерезидентів.

Однією з традиційних послуг банку є обмінні операції, що здійснюються через обмінні пункти банків. Курси купівлі-продажу іноземних валют в касі банку та в пунктах обміну установлюється банком щоденно до початку робочого дня, згідно з наказом по банку за підписом керівника банку та скріплений печаткою банку.

При надходженні на користь клієнта коштів в іноземній валюті вони підлягають попередньому зарахуванню в повній сумі на розподільний рахунок 2603. У разі надходження коштів на користь клієнта відділення:

Дт 1500 Кт 3901 (із зазначенням призначення платежу)

Філії засобами електронної пошти ОДБ відсилається валютне повідомлення (077). У разі надходження коштів на користь клієнта ГК:

Дт 1500 Кт 2603

При отриманні засобами пошти ОДБ валютного повідомлення від ГК про надходження коштів на користь клієнта відділення:

Дт 3900 Кт 2603

Протягом 5-ти наступних днів, кошти з розподільного рахунку підлягають обов’язковому продажу в розмірі 50% надходження у іноземній валюті:

Дт 2603 Кт 2900 – 50% від обов’язкового продажу

Обов’язковий продаж здійснюється на МВРУ і тільки ГК банку та частка експортних надходжень після обов’язкового продажу зараховується на поточний рахунок клієнта:

Дт 2603 Кт 2600 – не підлягають продажу

Клієнт повинен надати до банку копії документів, що підтверджують експортну операцію. Отримані документи перевіряються та підшиваються у справу клієнта.

Працівник банку реєструє експортну операцію в "Журналі реєстрації експортних/імпортних операцій".

Індивідуальне завдання : Організація та контроль виконання рішень

Організація виконання рішень - це специфічна діяльність керівника, яка завершує управлінський цикл. У процесі організації виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка найчастіше відрізняється від ідеальної.

Слід враховувати, що керівник організовує не свою власну діяльність, а працю інших людей, тому організацію виконання рішень також слід організовувати. Завдання полягає в оптимальній побудові структури комунікації управлінських працівників і виконавців. У зв'язку з цим можна виділити комунікації, які найчастіше зустрічаються в організації: ланцюжкову, багато зв’язкову, зіркову, ієрархічну.

При ланцюжковій структурі комунікації рішення, яке передасться і одного кінця в інший, стає відомим усім виконавцям і всіма обговорюється. Всі зв'язки в такій комунікації однакові, а командний стиль керівника відсутній. Така структура взаємовідносин розпадається, якщо порушують ся зв'язок між двома учасниками комунікації.

При багато зв’язковій структурі комунікації всі її учасники пов'язані між собою. Вона відзначається достатньою стійкістю і швидкістю передачі інформації. Відношення командування яскраво виражені. В практиці управління вона найбільш часто зустрічається на рівні первинного колективу.

При зірковій структурі комунікації яскраво виявляється "комутатор-керівник", через якого передаються всі завдання. Всі зв'язки зосереджуються на керівникові. Стійкість і швидкість передачі інформації невисокі.

Для ієрархічної структури комунікації характерні яскраво виражені командні відносини. Проміжні ступені одночасно є підлеглими і командними.

Організаційно-управлінські рішення оформляють у вигляді наказу або розпорядження, після чого вони набувають сили. Однак велика кількість рішень мігрує в організації у вигляді усних розпоряджень, завдань, побажань та інших керуючих директив. Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координацію і контроль виконання.

Таким чином, організація виконання рішень немислима без контролю. Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна одержати інформацію про виконання рішення, досягти мети, яку визначила організація.

Головне призначення контролю полягає у своєчасному виявленні можливих відхилень від заданої програми реалізації рішення, а також у своєчасному прийнятті заходів щодо їх ліквідації.

За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення від завдань, сформульованих в рішеннях, а й визначаються причини цих відхилень.

Методи реалізації рішень повинні бути такими, які можна застосувати на практиці.

Другою вимогою є економічність рішень. Ефект повинен бути більшим, ніж затрати, пов'язані з їх реалізацією.

Методи реалізації рішень повинні бути точними. Вони мають забезпечувати відповідність одержаного результату тому, якого очікували.

Методи реалізації рішень повинні бути надійними, не допускати значних помилок і не створювати ситуацій з підвищеним ризиком.

Успіх у справі вирішення проблем зумовлений впливом трьох груп факторів: організаційних, матеріальних і особистих. До організаційних факторів відносять, насамперед, здатність організації своєчасно перебудуватися для вирішення проблеми у відповідності до умов, які змінилися.

Другий фактор – це своєчасність виявлення проблеми і наявність необхідного запасу часу для виходу з ситуації, яка склалася.

Третій фактор – це можливі наслідки. Якщо прогноз сприятливий, то виконавці будуть працювати з піднесенням, а якщо несприятливий – неохоче. У першому випадку результат буде більший від очікуваного, а в другому – гірший.

На ефективність реалізації рішення впливає надійність організації, її стабільність у відношенні до різноманітних перешкод, які можуть створити відхилення від наміченого шляху.

До матеріальних факторів відносять наявність необхідних для цього ресурсів – природних, технологічних, інформаційних тощо та можливість вільного маневрування ними.

Особисті фактори – це необхідний рівень кваліфікації знань і досвіду співробітників, які займаються вирішенням проблем, ступінь розуміння рішень, очікувана винагорода у випадку успіху, або навпаки, побоювання можливого покарання при невдачі, загальний морально-психологічний клімат в організації.

За організацією та контролем виконання рішень в КГРУ ЗАБ «ПриватБанку» відповідає Наглядова Рада.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”

Протокол № 1 3 від 04 серпня 2007 р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАГЛЯДОВУ РАДУ

Закритого акціонерного товариства

комерційного банку “ПриватБанк“

(нова редакція)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Наглядова Рада (далі – Рада) Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (далі – Банк) є органом Банку, яка представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних Зборів акціонерів Банку (далі – Збори) в межах компетенції, визначеної Статутом, та здійснює контроль за діяльністю Правління Банку.

1.2. У своїй діяльності Рада керується чинним законодавством України, Статутом Банку, цим Положенням, а також іншими рішеннями, прийнятим Зборами.

1.3. Жодні органи Банку, за винятком Зборів, не мають права давати вказівки Раді щодо порядку здійснення нею покладених на неї функцій, а також інших питань її діяльності.

1.4. Розміри та порядок отримання членами Ради винагороди встановлюються Зборами.

2. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ

2.1. Рада обирається Зборами з числа акціонерів у кількості 3-х осіб строком на п’ять років.

2.2. У випадку неможливості будь-яким членом Ради виконувати свої обов’язки, Рада приймає рішення про обрання нового члена, та звертається до Правління з вимогою скликання позачергових Зборів для затвердження нового члена Ради.

2.3. Член Правління може бути обраний членом Ради не раніш, як через два роки після припинення його повноважень в Правлінні.

2.4. Член Ради може бути відкликаний до закінчення строку повноважень Ради при наявності достатніх на це підстав. Рішення про дострокове відкликання члена Ради приймають Збори.

2.5. Члени Ради не можуть бути членами Правління Банку та Ревізійної комісії Банку.

3. КОМПЕТЕНЦІЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.

3.1. Рада виконує такі функції:

а) контролює виконання рішень Зборів, діяльність Правління Банку;

б) затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи Банку за поданням Правління Банку, крім тих, що затверджуються Зборами, Правлінням Банку або Головою Правління Банку, згідно вимог Статуту;

в) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх банків, дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

г) заслуховує результати перевірок Ревізійною комісією Банку фінансово-господарської діяльності Банку, пропонує рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, визначає обсяг інформації за результатами перевірок для ознайомлення загальними зборами, враховуючи забезпечення конфіденційності інформації;

ґ) визначає організаційну структуру та чисельність працівників Банку, його філій та представництв, затверджує економічні нормативи з праці і розміри видатків на утримання і розвиток Банку;

д) приймає рішення про придбання Банком акцій, що випускаються ним;

е) встановлює обмеження у вигляді граничних сум (лімітів) для Правління Банку на прийняття рішень по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку, а також для Голові Правління Банку на укладення угод та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку;

є) надає згоду на перевищення Правлінням Банку та Головою Правління Банку обмежень, вказаних в підпункті «е» цього підпункту;

ж) приймає рішення про виділення або приєднання до Банку інших господарських товариств;

з) обирає, призначає та звільнює Голову Правління Банку;

и) обирає, призначає та звільнює членів Правління за поданням Голови Правління Банку;

і) визначає кількісний склад Правління Банку;

ї) здійснює попередній розгляд річних звітів і балансів та висновків по них Ревізійної комісії;

й) затверджує звіти Правління Банку;

к) аналізує дії Правління Банку щодо управління Банком, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, додержання номенклатури товарів і послуг;

л) визначає порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;

м) подає Зборам пропозиції з питань діяльності Банку;

н) заслуховує інформаційні доповіді Правління Банку про діяльність Банку;

о) надає питання Правлінню Банку для внесення в порядок денний Зборів;

п) попередньо розглядає всі питання, що належать до виключної компетенції Зборів, готує ці питання до Зборів;

р) приймає рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Банку;

с) затверджує кошторис витрат Правління Банку;

т) встановлює порядок та розмір оплати праці посадових осіб Банку, філій та представництв;

у) розглядає конфліктні ситуації, які виникають між Правлінням Банку і трудовим колективом, приймає заходи щодо їх вирішення;

ф) здійснення інших дій щодо контролю за діяльністю Правління Банку;

х) визначає зовнішнього аудитора;

ц) приймає рішення щодо покриття збитків;

ч) затверджує положення про службу внутрішнього аудиту Банку;

ш) приймає рішення за поданням Голови Правління Банку про вступ (вихід) до складу учасників (засновників) суб’єктів господарювання, концернів, асоціацій, об’єднань шляхом придбання (відчуження) часток (долей) в їх статутних капіталах.

Повноваження, передбачені пунктами «а», «б», «г», «ґ», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «і», «ї», «й», «к», «л», «н», «о», «с», «ф», «ш», належать до виключної компетенції Ради і не можуть бути делеговані іншім органам управління Банку.

3.2. За рішенням Зборів на Раду може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції Зборів за винятком тих, які згідно з законом віднесено до виключної компетенції Зборів.

За рішенням Ради повноваження, що не належать до її виключної компетенції, можуть бути делеговані Правлінню Банку.

3.3 Голова Ради підписує за дорученням Зборів трудовий договір з Головою Правління Банку та з головним бухгалтером.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ

4.1. Засідання Ради проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

4.2. На першому засіданні Ради з числа її членів обираються Голова, заступник Голови та секретар.

4.3. Голова Ради:

- керує роботою Ради;

- скликає засідання Ради;

- головує на засіданнях Ради;

- головує на Зборах;

- здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності Ради в межах її повноважень.

4.4. Заступник Голови Ради подає допомогу Голові, а під чає його відсутності - виконує функції Голови.

4.5. Секретар Ради веде діловодство, книгу протоколів інші документи Ради.

4.6. Про наступне засідання Ради її члени повинні бути повідомлені письмово не пізніш, як за сім днів до дати засідання. Повідомлення має містити відомості про дату, час і місце проведення засідання, а також порядок денний засідання.

4.7. Не пізніш як за три дні до дати проведення засідання будь-який член Ради може запропонувати зміни або доповнення до порядку денного.

4.8. Позачергові засідання Ради скликаються Головою Ради (а під час його відсутності - заступником Голови), а також на письмову вимогу будь-кого з членів Ради, Голови Правління або Ревізійної комісії. Вимога про скликання позачергового засідання Ради повинна містити вказівку на питання, що вимагають обговорення Ради.

4.9. Позачергове засідання Ради повинно бути скликане не пізніше десяти днів з дня надходження вимоги на адресу Ради від осіб, що вказані в п. 4.8 цього Положення.

Порядок повідомлення членів Ради при підготовці позачергових засідань встановлюється такий же, як і для чергових.

4.10. Член Ради може брати участь у засіданні особисто, або через свого представника з належним чином оформленою довіреністю. Член Ради може також передати свої повноваження у засіданні іншому члену Ради, що оформлюється довіреністю. Один член Ради не може мати більше однієї довіреності від інших членів Ради.

4.11. Рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні належним чином представлені не менш як 2/3 членів Ради.

4.12. Кожен член Ради має при голосуванні один голос.

4.13 Рішення з усіх питань, за винятком питання про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Банку, приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Ради дає перевагу.

4.14. Протокол засідання Ради підписується Головою Ради (або заступником Голови, що його заміщує), та секретарем Ради. Для вирішення завдань, покладених на Раду, Голова користується бланками Банку і має право підпису на листах Банку, що не мають відношення до фінансово-господарських стосунків Банку.

4.15 Члени Ради, які не згодні з рішенням Ради, можуть висловити окрему думку, що вноситься до протоколу та оголошується разом з рішенням на Зборах.

4.16 Рішення з питання про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Банку, приймаються 3/4 голосів присутніх членів Ради.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.

5.1. Члени Ради несуть персональну відповідальність за виконання рішень Зборів, якщо вони не суперечать чинному законодавству та Статуту Банку.

5.2. Члени Ради у разі невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

5.3. Члени Ради несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну Банку порушенням покладених на них обов’язків.

6.ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

6.1. Це Положення набуває чинності з дати його затвердження Зборами.

6.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися на розгляд Зборів органами управління та контролю Банку та набувають чинності після їх затвердження Зборами.

Висновки та пропозиції

У даній роботі розглянуто необхідність побудови ефективної системи управління персоналу для кожної організації з метою найбільш ефективного використання трудових ресурсів. Реформування економіки України обумовлює необхідність використання адекватних ринковим умовам механізмів регулювання всіх сфер життєдіяльності, зокрема, відтворення найважливіших видів економічних ресурсів, у тому числі і трудових. Оволодіння основами кадрової роботи, її принципами і методами вкрай важливо для організаторів виробництва, командирів промисловості і будівництва, керівників банків. Навчання керівників основам кадрової політики, включення в програми їх підготування і підвищення кваліфікації питань організації управління персоналом сприяють формуванню в них уваги важливості правильної, науково обґрунтованої роботи з людьми, підвищенню престижу кадрових служб і в остаточному підсумку - підвищенню ефективності використання людського фактору в роботі. Управління кадрами – багатогранний і винятково складний процес, що має специфічні особливості і закономірності. Знання їх необхідно керівникам і спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб і соціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності, якості роботи і продуктивності праці. Кадрова політика – це система правил і норм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводять людський ресурс у відповідність із стратегією фірми (звідси слідує, що всі заходи щодо роботи з кадрами – відбір, упорядкування штатного розкладу, атестація, навчання, просування – заздалегідь плануються і погоджуються з загальним розумінням цілей і задач організації). Дальше вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивного досвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмової підготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу, формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорій працівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значної частини персоналу до управління виробництвом (справами фірми). ЗАТ КБ ПриватБанк є одним із найбільш динамічно процвітаючих банків України і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. Ми розглянули кадрову політику ЗАТ КБ ПриватБанку, яка забезпечує успішну реалізацію стратегії банку і єдиний підхід до управління персоналом. Вона являється основою для розробки системи управління персоналом і формування всіх планових, а також нормативно-методичних документів банку. Ціль кадрової політики – підвищення якості персоналу ПриватБанку і ефективності його праці до рівня кращих банків. Для того, щоб згуртувати персонал в ефективну робочу команду, ЗАТ КБ ПриватБанк використовує ефективну систему мотивації, тобто створення у співробітників стимулів до праці й спонукання їх працювати з повною віддачею з метою досягнення особистісних і організаційних цілей. ЗАТ КБ ПриватБанк розробляє, програми управління продуктивністю для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці. В цих програмах зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи по їх реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуванні економічний ефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003р. із змінами і доповненнями.

2. Закон України Про банки і банківську діяльність №2121-III від 07.12.2000р. із змінами і доповненнями.

3. Закон України Про Національний банк України №679-XIV від 20.05.1999р. із змінами і доповненнями.

4. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні №2346-III 05.04.2001р. із змінами і доповненнями.

5. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями.

6. Закон України “Про Державний бюджет України”

7. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І.Тиркала. -

8. Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314с. - (Серія "Банки і біржі")

9. Банківський менеджмент: Навч. Посіб. Для вищ. Навч. Закл. / О.

10. Кириченко, І. Гіленко, А.Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671с

11. Банківські операції: Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002.

12. Васильченко З. Структурні диспропорції у розвитку банківської системи України // Фінанси України. – 2005. - №9. – с. 140-151.

13. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник - К.: Видави. Центр

14. "Академія", 2001. - 320с. (Альма - мастер)

15. Долішній М., Другов О. Проблеми та перспективи підтримки банками розвитку економіки регіонів // Економіка України. – 2005. - №9 – с. 4-12.

16. Довгань Ж. Банківський капітал: суть і значення // Вісник НБУ. -1998. -

17. липень. — с. 18-21

18. Другов О. Регіональні аспекти функціонування банківської системи України// Вісник Національного банку України, 2004.- №10 – с. 42-53.

19. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. №2121 -

20. III // Урядовий кур'єр. - 2001. - №8. - 17 січня

21. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності // Вісник НБУ -2003.-

22. №2.- 83с

23. КочетковВ.Н. Аналіз банківської діяльності/МАУП. -К.:МАУП, 1999, 122с

24. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2001 р. // Вісник НБУ.-

25. 2002.-№3.-с. 2-19

26. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2001 р. // Вісник НБУ. -

27. 2002.-№3.-с.2-19

28. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова НБУ №21 від 02.02.95 р.

29. Про “Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками”: Постанова НБУ №166 від 30.06.95 р.

30. Про вдосконалення надання послуг у галузі розрахункового обслуговування комерційних банків та регіональних управлінь Національного банку України: Постанова НБУ №245 від 28.09.95 р.

31. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Постанова НБУ №204 від 02.08.96 р.

32. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова НБУ №135 від 29.03.01 р.

33. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова НБУ №527 від 18.12.98 р.

34. Про затвердження Правил організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті: Постанова НБУ №44 від 05.02.01 р.

35. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист НБУ №22001/116 від 24.05.93 р.

36. Про розрахунки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем: Лист НБУ №13-110/609-2071 від 25.03.97 р.

37. Про умови договору на розрахунково-касове обслуговування: Лист НБУ №25-113/193-678 від 30.01.01 р.

38. Щодо Переліку операцій розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установами банків в Україні: Лист НБУ №12-111/561 від 19.05.00 р.

39. Щодо порядку відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Лист НБУ №44-215/3419 від 03.12.01 р.

40. Регіони України: проблеми та перспективи розвитку: Монографія / Ред. З.С. Варналій. – К.: Знання України, 2005. – 498 с.

41. Черняк О. та ін. Аналіз розвитку банківських установ по території України// Банківська справа. – 2005.- №1 с.10-21.

42. Ю.Примостка Л.О. Банківський менеджмент: Вивчення фінансових ризиків: Навч. Посібник. - К: КНЕХ, 1998. - 108с.

43. Річний звіт ЗАТ “ПриватБанк”

Додатки

Таблиця 1.1

Структура капіталу ПриватБанку з урахуванням коригуючих проводок станом на 01.01.08р., та 01.01.09р.

Статті 29.12.2007 31.12.2008
Основний капітал (1 рівня) 3 042 898 6 089 555
5000 -Зареєстрований статутний капітал 2 713 250 5 684 882
5020 - Загальні резерви 2 072 2 894
5021 - Резервні фонди 331 593 406 926
4300 - Нематеріальні активи -12 975 -10 286
4309 - Знос нематеріальних активів 9 443 5 609
4310 - Капітальні інвестиції за нематеріальними активами -485 -470
Недосформований резерв
Додатковий капітал (2 рівня) 2 741 221 2 163 970
5030П - Прибуток минулих років 518 758 571 672

5100 - Результати переоцінки основних засобів, на які

отримано дозвіл на включення до капіталу

287 873 279 272
1591 - Резерви під стандартну заборгованість інших банків 744 47 239
1593 - Резерви під стандартну заборгованість за кор.рахунками банків 12 872 11 018
2401 - Резерви під стандартну заборгованість за кредитами 161 391 164 594
3690 - Резерви під стандартну заборгованість за позабалансовими рахунками 10 064 14 516
Прибуток поточного року (з урахуванням нарахованих відсотків), в т.ч.: 942 856 295 723
прибуток поточного року (6 кл. мінус 7 кл. плюс 5040); 1 534 162 1 291 776
нараховані доходи за активними операціями -591 307 -996 053
Субординований капітал, на який отримано дозвіл на включення до капіталу, з урахуванням амортизації 806 663 779 937
Відвернення 559 960 565 132
3005 Інші акції та ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 30 30
3007 Переоцінка акцій та інших ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 33 -17
3102 Акції та інші ЦП, випущені банками, у портфелі на продаж 30 30
3103 Акції, вип.фін. у портфелі на продаж
3203 Акції, вип.Фін. у портфелі на продаж 0 0
3105 Інші акції та ЦП у портфелі на продаж (вкладення у капітал більше 10%) 286 286
3135 Інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з метою продажу 135 135
4202 Вкладення в дочірні банки 425 798 416 060
4205 Вкладення в інші дочірні компанії 126 967 139 590
Страховий резерв, сформований за цінними паперами -451 -451
Обсяг операцій з інсайдерами, здійснених на більш сприятливих умовах 7 132 9 469
Регулятивний капітал 5 224 158

7688 393

Активи, зважені коефіцієнтами ризику 47 028 064 76 219 400
Норматив адекватності регулятивного капіталу 11,11% 10,09%
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:33:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:20:36 25 ноября 2015

Работы, похожие на Отчет по практике: Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ "ПриватБанк"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150910)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru