Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Місце Центрального Банку РФ в банківській системі

Название: Місце Центрального Банку РФ в банківській системі
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: дипломная работа Добавлен 11:26:22 24 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 28 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІСЦЕ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ

Основні функції центрального банку

На ранній стадії розвитку капіталізму банки верхнього рівня називалися емісійними. Проте до теперішнього часу їх функції значно розширилися, тому в теорії і на практиці стало вживатися поняття «центральний банк».

Основними функціями центрального банку є:

1) грошово-кредитне регулювання економіки;

2) емісія кредитних грошей;

3) контроль за діяльністю кредитних установ;

4) акумуляція і зберігання касових резервів інших кредитних установ:

5) кредитування комерційних банків (рефінансування);

6) кредитно-розрахункове обслуговування уряду;

7) зберігання офіційних золотовалютних резервів.

Інструменти грошово-кредитної політики

Найважливішою функцією центрального банку є грошово-кредитне регулювання. При цьому крім адміністративних методів (встановлення прямих обмежень на діяльність комерційних банків, проведення інспекцій і ревізій, видання інструкцій, збір і узагальнення звітності і т.д.) центральні банки мають свій в розпорядженні і економічний інструментарій для регулювання банківської сфери. Найважливішими з них є:

- мінімальні обов'язкові резерви;

-операции на відкритому ринку цінних паперів;

-ставка рефінансування.


Політика мінімальних резервів

Мінімальні резерви - це обов'язкові внески комерційних банків в центральному банку, розмір яких встановлюється законодавством в певному відношенні до банківських зобов'язань (внескам клієнтів).

Підвищення резервної норми на декілька відсоткових пунктів знижує величину надмірних резервів і значення грошового мультиплікатора, внаслідок чого можливості комерційних банків створювати кредитні гроші зменшуються.

Політика мінімальних резервів вперше була випробувана в США в 30-е роки XX в., і відразу після Другої світової війни її упровадили в практику центральні банки всіх провідних капіталістичних країн. Наприклад, в США в 1972-1976 рр. норма їх варіювалася від 1 до 17,5%.

Норма мінімальних резервів може змінюватися в залежності як від кон'юнктури, так і від вигляду і величини внесків. У ФРН для безстрокових внесків, по яких сума мінімальних резервів уточнюється практично щодня, резервна норма встановлена в розмірі 30%, для термінових внесків - 20%, а для ощадних - 10%.

В Росії в 2000 р. норматив обов'язкових резервів по депозитах фізичних осіб в рублях склав 7%, по привернутих засобах юридичних осіб в рублях і привернутих засобах юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 10%.

Операції на відкритому ринку

Операції на відкритому ринку зводяться до покупки або продажу центральним банком державних цінних паперів. В період високої кон'юнктури, коли комерційні банки особливо активно займаються кредитуванням, центральний банк викидає на ринок цінних паперів державні облігації за вигідними цінами. Якщо їх купують самі комерційні банки, це означає безпосереднє скорочення об'ємів кредитування. Якщо ж їх купують приватні липа або фірми, то скорочуються розміри їх банківських внесків, що знову-таки спричиняє за собою зменшення кредитних можливостей банків. В обох випадках відбувається скорочення грошової пропозиції MS. Навпаки, в період спаду центральний банк може займатися викупом цих облігацій на вигідних умовах, що приводить до збільшення MS.

Вперше цей інструмент почав застосовуватися в США в 20-х роках XX в. В даний час операції на відкритому ринку вважаються ключовим засобом контролю грошової пропозиції. Чому в цій якості виступають не мінімальні резерви? Операції на відкритому ринку більш гнучкі, до того ж мінімальні резерви схожі на податки, не можна їх збільшувати до безкінечності.

Політика рефінансування

Ставка рефінансування - це ставка, стягувана центральним банком по кредитах, комерційних банках, що надаються.

Вживання цього інструменту базується на тому, що комерційні банки можуть збільшувати свої кредитні ресурси шляхом залучення засобів центрального банку. Підвищення ставки рефінансування, природно, робить рефінансування, здійснюване центральним банком, менш привабливим і за інших рівних умов приводить до зниження кредитної активності. Зниження ставки рефінансування дає протилежний результат.

Цей інструмент монетарної політики - найстаріший. В США він застосовується з 1913 р. Використовується він і в нашій країні, більш того, на перших порах (в початковий період розвитку дворівневої банківської системи в Росії) це був єдиний активно вживаний засіб в діяльності Центрального банку РФ. З моменту початку використовування цього інструменту в січні 1991 р. ставка рефінансування багато разів змінювалася, досягнувши свого максимуму 210% в жовтні 1993 р. Згодом ока знизилася і в кінці 2000 р. склала 25%.

В той же час з погляду дієвості зміни облікової ставки програють в порівнянні з операціями на відкритому ринку і резервною політикою. Річ у тому, що кількість кредитних ресурсів комерційних банків, одержуваних шляхом позик у центральних банків, звичайно дуже невелика. В США в середньому лише 2-3% банківських резервів отримуються таким шляхом. Тому к.п.д. облікової політики досить низок. Крім того, якщо вплив резервної політики і операцій на відкритому ринку на рівень грошової пропозиції можна відносно точно передбачити, то у випадку із зміною облікової ставки зробити цього не можна.

Статус, основні цілі і функції ЦБ РФ

Статус, задачі, функції, повноваження і принципи організації діяльності Центрального банку РФ визначаються Конституцією РФ, Федеральним законом «Про Центральний банк РФ» і іншими федеральними законами. Відповідно до ст. 71 російської Конституції федеральні банки (отже, і Центральний банк РФ, майно якого є федеральною власністю) відносяться до федеральних економічних служб і знаходяться у віданні РФ. В частині ] ст. 75 Основного закону закріплюється, що грошова емісія здійснюється виключно Центральним банком РФ; а в частині 2 цієї статті визначається основна функція Банку Росії - захист і забезпечення стійкості рубля. Цю функцію він здійснює незалежно від інших органів державної влади. Питання правового регулювання діяльності Центрального банку РФ зачіпаються у ряді інших федеральних законів. Зокрема, взаємостосунки Банку Росії і кредитних організацій регламентуються Федеральним законом «Про банки і банківську діяльність» і Законом РФ «Про валютне регулювання і валютний контроль».

В межах своїх повноважень, наданих йому Конституцією РФ і федеральними законами, Банк Росії незалежний в своїй діяльності. Федеральні органи державної влади, органи державної влади суб'єктів РФ і органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в діяльність Банку Росії по реалізації його законодавчо закріплених функцій і повноважень, ухвалювати рішення, що суперечать Федеральному закону.

Статутний капітал і майно Банку Росії є федеральною власністю. Проте Банк Росії є тільки титульним власником власності, що належить йому; специфічною особливістю є його обов'язок здійснювати правомочність володіння, користування і розпорядження вказаним майном не в своїх інтересах, а на користь держави або, точніше, суспільства і цілому. Свої витрати Банк Росії здійснює за рахунок власних доходів, тобто держава не фінансує його діяльність. Відповідно до Податкового кодексу РФ Банк Росії сплачує податки і збори. На діяльність ЦБ РФ накладається ряд обмежень. Так, Банк Росії не має права брати участь у формуванні капіталу російських кредитних організацій. Держава не відповідає по зобов'язанням Банку Росії, а Банк Росії - за зобов'язаннями держави. Центральний банк, що має незалежний статус (зрозуміло, в чітко певних законом межах), життєво необхідний економіці ринкового типу. Діючи на користь держави і всього суспільства, Банк Росії не має приватноправових цілей. Основними цілями Банку Росії є:

· захист і забезпечення стійкості російського рубля;

· розвиток і зміцнення банківської системи РФ;

· забезпечення ефективного і безперебійного функціонування платіжної системи.

Як видно, отримання прибутку не є метою функціонування Центрального банку РФ.

Поставлені перед ЦБ РФ цілі визначають його функції, які сформульовані в ст. 4 Федерального закону. Центральний банк РФ:

1)взаємодіє з Урядом РФ, розробляє і проводить єдину державну грошово-кредитну політику;

2)монопольно здійснює емісію готівки і організовує їх обіг, що закріплене в ст. 29 Закону про ЦБ РФ. Її проведення - виняткова функція Центрального банку РФ. Емісія - головне джерело ресурсів Банку Росії;

3)є кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організовує систему рефінансування;

4)встановлює правила здійснення розрахунків в РФ;

5)встановлює правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності для банківської системи;

6) ухвалює рішення про державну реєстрацію кредитних організацій, видає їм ліцензії на здійснення банківських операцій, припиняє їх дію і відкликає їх;

7)здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій і банківських груп;

8)реєструє емісію цінних паперів кредитними організаціями;

9)здійснює відповідно до законодавства РФ валютне регулювання і валютним контроль як безпосередньо, так і через уповноважені банки;

10) здійснює обслуговування рахунків бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

11)здійснює ефективне управління золотовалютними резервами Банку Росії;

12) здійснює самостійно або за дорученням Уряду РФ всі види банківських операцій і інших операцій, необхідних для виконання функцій Банку Росії;

13)визначає порядок проведення розрахунків з міжнародними організаціями, іноземними державами, а також юридичними і фізичними особами;

14)встановлює і публікує офіційні курси іноземних валют по відношенню до рубля;

15)бере участь в розробці прогнозу платіжного балансу РФ і організовує складання платіжного балансу РФ;

16) встановлює порядок і умови здійснення валютними біржами діяльності по організації проведення операцій по покупці і продажу іноземної валюти, видає, припиняє, відкликає дозволи валютним біржам на їх проведення;

17) в цілях здійснення названих вище функцій Центральний банк РФ проводить аналіз і прогнозування стану економіки РФ в цілому і по регіонах, перш за все грошово-кредитних, валютно-фінансових і цінових відносин, публікує відповідні матеріали і статистичні дані;

18)здійснює інші функції відповідно до федеральних законів.

Всі перераховані функції Центрального банку РФ тісно взаємозв'язані. Їх реалізація дозволяє створити необхідні передумови для виконання ЦБ РФ функцій регулювання всієї грошово-кредитної системи країни і, отже, регулювання економіки. На сучасному етапі все більше значення придбаває наглядова функція ЦБ РФ.

Таким чином, Центральний банк РФ, будучи федеральним органом влади, не входить в систему федеральних органів законодавчої, старанної і судової влади і здійснює свої функції незалежно від них. Для регулювання грошово-кредитної сфери з питань, віднесених до його компетенції, Банк Росії видає нормативні акти, обов'язкові для виконання федеральними органами державної влади, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, всіма юридичними і фізичними особами. В той же час нормативні акти Банку Росії не повинні суперечити федеральним законам і набувають чинності з дня їх офіційної публікації.

Структура ЦБ РФ і задачі його департаментів

Банк Росії є єдиною централізованою системою з вертикальною структурою управління. До складу органів управління входять Національна банківська порада, Голова Банку Росії і Рада директорів.

Національна банківська порада - колегіальний орган Банку Росії. В його склад входять 12 чоловік, з яких двоє прямують Радою Федерації Федерального Збору РФ з числа членів Ради Федерації, троє - Державною Думою з числа депутатів Державної Думи, троє - Президентом РФ, троє - Урядом РФ. До складу Національної банківської поради входить також Голова Банку Росії.

До компетенції Національної банківської поради відносяться:

а) затвердження загального об'єму адміністративно-господарських витрат і звіту про їх виконання, об'єму капітальних вкладень, правил бухгалтерського обліку і звітності для Банку Росії, порядку формування провізії і розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні;

б)рішення питань, пов'язаних з участю Банку Росії в капіталах кредитних організацій; визначення аудиторської організації - аудитора річної фінансової звітності ЦБ РФ;

в)внесення в Державну Думу пропозицій про проведення перевірки Рахунковою палатою РФ фінансово-господарської діяльності ЦБ РФ і його структурних підрозділів;

г)розгляд проекту і основних напрямів грошово-кредитної політики, питань вдосконалення банківської системи, а також інформації з основних питань діяльності ЦБ РФ і т.п.

Органом управління Банку Росії є і Рада директорів, до складу якої входять Голова Банку Росії і 12 членів, що працюють на постійній основі. Голова Банку Росії призначається на посаду Державною Думою строком на чотири роки більшістю голосів від загального числа депутатів. Голова Банку Росії несе всю повноту відповідальності за діяльність Банку Росії, забезпечуючи реалізацію покладених на нього функцій. Кандидатура на посаду Голови ЦБ РФ представляється для розгляду і твердження в Державну Думу Президентом РФ. Посідати посаду Голови Банку Росії одній і тій же особі дозволяється не більше трьох термінів підряд. Державна Дума розглядає питання і про звільнення Голови Банку Росії. Члени Ради директорів призначаються на посаду строком на чотири роки Державною Думою за уявленням Управляючого Банку Росії. Федеральний закон «Про Центральний банк РФ (Банці Росії)» обмежує компетенцію Ради директорів Банку Росії у сфері адміністративно-господарського управління, залишаючи за ним повноваження в рішенні питань, що відносяться до функцій центрального банку як органу контролю за грошовим обігом і гаранта стабільності банківської системи. Рада директорів розробляє і забезпечує виконання основних напрямів грошово-кредитної політики. До його повноважень відноситься ухвалення рішень:

· про визначення лімітів операцій на відкритому ринку;

· про зміну відсоткових ставок Банку Росії;

· про величину резервних вимог;

· про вживання прямих кількісних обмежень;

· про встановлення обов'язкових нормативів для кредитних організацій і банківських груп;

· про порядок формування резервів кредитними організаціями.

В організаційному плані в структуру Банку Росії входять: центральний апарат, територіальні установи, розрахунково-касові центри, обчислювальні центри, польові установи, учбові заклади і інші підприємства і організації, необхідні для здійснення діяльності Банку Росії.

В структурі центрального апарату. Банка Росії функціонують в даний час 22 департаменти, головне управління експертизи (на правах департаменту) і три підрозділи (головна інспекція кредитних організацій, головне управління безпеки і зашиті інформації, головне управління нерухомості), які в сукупності здійснюють реалізацію покладених на Банк Росії функцій. Розглянемо специфіку роботи департаментів і підрозділів центрального апарату Банку Росії на конкретному прикладі. Так, департамент ліцензування діяльності і фінансового оздоровлення кредитних організацій є структурною ланкою Банку Росії, яка забезпечує виконання покладених на Банк Росії функцій державної реєстрації кредитних організацій і видачі ним ліцензій. Задачами цього департаменту є:

· здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства РФ, нормативних актів Банку Росії кредитними організаціями на стадії їх створення і ліцензування;

· організація роботи по підготовці і реалізації заходів по відновленню діяльності комерційних банків, що зазнають фінансові труднощі;

· забезпечення проведення і ліквідаційних процедур реорганізацій відносно проблемних банків.

Задачею департаменту банківського регулювання і нагляду є методичне і організаційне забезпечення функцій Банку Росії у сфері нагляду за діяльністю кредитних організацій. Головна інспекція кредитних організацій займається інспекційною діяльністю територіальних установ Банку Росії, координацією їх роботи при підготовці і проведенні інспекційних перевірок. Крім того, в задачі цього підрозділу входить нормативне, методичне і інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів інспекції кредитних організацій в територіальних установах Банку Росії.

Департамент досліджень і інформації займає одне з провідних місць в структурі Банку Росії, оскільки результати його роботи служать основою для формування банківської політики і вироблення перспектив її розвитку. У функції департаменту входить, по-перше, аналіз поточних тенденцій, причому не тільки в банківській сфері, але і в економіці в цілому, оскільки одна із задач будь-якого центрального банку - стимулювання економічного зростання на стабільній основі; по-друге, прогнозування господарської кон'юнктури в грошово-кредитній системі і на основі цього складання програм дій, з тим щоб керівництво Центрального банку РФ було обізнане про проблеми, з якими доведеться зіткнутися в перспективі, і могло виробити методи їх подолання; по-третє, створення інформаційної бази для проведення макроекономічних досліджень.

В процесі своєї діяльності департаменти центрального апарату Банку Росії тісно взаємодіють між собою. Так, департамент банківського регулювання і нагляду є замовником ряду інспекційних перевірок, а також споживачем «продукції», яку проводять працівники головної інспекції кредитних організацій. На підставі актів проведених інспекційних перевірок департамент банківського регулювання і нагляду робить висновки про якість звітності, що представляється комерційними банками. Департамент ліцензування діяльності і фінансового оздоровлення кредитних організацій сумісно з підрозділами безпеки, емісійно-касової роботи проводить відбір самих гідних претендентів на заняття високих посад в комерційних банках. При плануванні заходів щодо запобігання збоїв в діяльності комерційних банків зведено-економічний департамент і департамент банківського регулювання і нагляду взаємодіють з головною інспекцією кредитних організацій, департаментом валютного регулювання і валютного контролю.

Територіальні підрозділи ЦБ РФ

Ефективність виконання покладених на департаменти центрального апарату Банку Росії функцій багато в чому залежить від успішної роботи територіальних підрозділів цього банку, оскільки на них лягає основне навантаження по реалізації його функцій. Територіальні підрозділи Банку Росії представлені територіальними установами і розрахунково-касовими центрами (РКЦ). Кожна територіальна установа Банку Росії є відособленим підрозділом ЦБ РФ, що здійснює на території суб'єкта Російської Федерації частина функцій Банку Росії. Територіальні установи Банку Росії не мають статусу юридичної особи і не мають права ухвалювати рішення, що носять нормативний характер, а також видавати гарантії і поручительства, вексельні і інші зобов'язання без дозволу Ради директорів. Функції, задачі і основні напрями діяльності територіальних органів Банку Росії визначаються Типовим положенням, затверджуваною Радою директорів. Територіальні установи ЦБ РФ звичайно створюються на території суб'єктів Російської Федерації. За рішенням Ради директорів Банку Росії територіальні установи можуть створюватися по економічних районах, об'єднуючих території декількох суб'єктів РФ.

Сучасна система територіальних установ Банку Росії представлена 59 головними управліннями (ГУ), 19 національними банками (НБ), апаратом уповноваженого Представника Банку Росії в чеченській Республіці, 5 відділеннями і Оперу московського ГТУ.

Територіальні установи здійснюють збір інформації про банки на підвідомчій території, проводять первинну її обробку в рамках своїх повноважень, а потім посилають її до департаментів центрального апарату. У свою чергу, працівники центрального апарату систематизують відомості, що поступають з регіонів, і аналізують їх. На основі такого аналізу можуть складатися прогнози розвитку економіки окремих регіонів і країни в цілому. Доцільність створення і функціонування територіальних установ Банку Росії обумовлена не тільки тим, що вони є центрами акумуляції і обробки інформації про фінансове положення в комерційних банках, але і тим, що це дозволяє забезпечити взаємоконтроль роботи всіх підрозділів Банку Росії.

В організаційному плані територіальні установи Банку Росії включають відділи або управління залежно від спрямованості і масштабів здійснюваної ними діяльності. Організаційна структура територіальної установи Банку Росії залежить від ряду чинників, визначаючими серед яких є:

· число самостійних банків в даному регіоні (ніж більше банків, тим вже спеціалізація наглядових органів);

· масштаби діяльності комерційних банків на підвідомчій території.

Певне навантаження в реалізації функцій Банку Росії несуть і розрахунково-касові центри, які є структурними підрозділами територіальних установ ЦБ РФ. розрахунково-касові центри створюються при територіальних установах ЦБ РФ з дозволу банку Росії на підставі наказу начальника територіальної установи. Повноваження РКЦ визначені Типовим положенням. Основними функціями РКЦ є:

· здійснення розрахунків між кредитними організаціями і проведення контролю по цих розрахунках через кореспондентські рахунки, відкриті в РКЦ;

· зберігання цінностей і касове обслуговування комерційних банків;

· касове виконання бюджету;

· проведення операцій з цінними паперами і операцій неторгового характеру в іноземній валюті.

Таким чином, РКЦ організовують розрахунковий, кредитний, касовий і валютний простір Росії і є провідниками грошово-кредитної політики Уряду РФ і Центрального банку РФ. Для реалізації покладених на них функцій розрахунково-касові центри відкривають комерційним банкам кореспондентські рахунки і здійснюють постійний нагляд за рухом засобів на цих рахівницях. Аналізуючи обороти і залишки грошових коштів на кореспондентських рахівницях комерційних банків, розрахунково-касові центри одержують необхідну інформацію про стан поточної ліквідності комерційних банків.

Повноваження і функції ЦБ РФ

по відношенню до кредитних організацій

Виходячи з основних цілей Центрального банку РФ, головною його задачею є мінімізація негативних соціально-економічних наслідків втрати ліквідності кредитними організаціями. Реалізація цієї задачі припускає попередження системної банківської кризи, зниження ризику неконтрольованої втрати банківської ліквідності. Очевидно, що рішення цих задач залежить не тільки від процедур регулювання кредитних організацій, але і від загальноекономічних умов їх комерційної діяльності, що особливо актуальне в сучасних умовах. Для реалізації поставлених перед Банком Росії цілей і задач він повинен володіти необхідними повноваженнями, які закріплені в ст. 57 Закону «Про Центральний банк РФ». Регулюючі повноваження ЦБ РФ виявляються у встановленні обов'язкових для кредитних організацій правил проведення банківських операцій, ведення бухгалтерського обліку, складання і надання бухгалтерської і статистичної звітності, а також обов'язкових економічних нормативів. Наглядова функція ЦБ РФ виражається в проведенні контролю за дотриманням кредитними організаціями чинного банківського законодавства, отриманні від них інформації про стан діяльності комерційних банків і аналіз її і т.д.

Банк Росії не має права втручатися в оперативну діяльність кредитних організацій і спонукати їх виконувати невластиві їм функції. Реалізовуючи наглядову функцію, ЦБ РФ може проводити перевірки кредитних організацій як силами своїх фахівців, так і привертати до їх проведення аудиторські фірми. Банк Росії має право регулярно аналізувати діяльність кредитних організацій, використовуючи представлену ними звітність, а також направляти відповідні розпорядження кредитним організаціям, у разі невиконання яких він накладає санкції на банки, починаючи з штрафом і закінчуючи забороною на проведення тих або інших банківських операцій аж до відгуку ліцензії. Результати аналізу діяльності комерційних банків дозволяють Центральному банку РФ робити висновки про їх фінансовий стан, визначити ознаки виникаючих в діяльності банків проблем і їх глибину, оцінити ступінь загрози інтересам кредиторів банку, його вкладників, стан ліквідності банку і в цілому банківської системи країни. Все це дає можливість Банку Росії, і перш за все його територіальним установам, ухвалювати рішення про подальші кроки відносно даного банку. Ступінь втручання Центрального банку РФ в справи банків у великій мірі залежить від здатності їх керівництва діяти належним чином в ситуації, що склалася. Якщо адміністрація банку після ознайомлення з результатами інспекційної перевірки може продемонструвати готовність і здатність подолати труднощі, позначивши задачі і визначивши способи і терміни їх рішення, то наглядові підрозділи територіальної установи Банку Росії тільки оцінюють запропоновані банком коректуючі заходи і спостерігають за їх реалізацією. Якщо ж керівництво банку виявляється не в змозі діяти самостійно, то контролюючі органи ЦБ РФ можуть або настійно рекомендувати комерційному банку провести відповідні заходи, або встановлюють операційні ліміти, або пропонують керівництву банку провести процедуру реорганізації (злиття, приєднання і т.д.). Як рекомендації може бути запропоновано замінити керівництво банку, збільшити капітал, привернути нових акціонерів і т.д., а операційні ліміти можуть бути особливими коефіцієнтами достатності капіталу, граничні розміри позик, обмеження на проведення нових операцій.

Основною задачею, яка розв'язується органами регулювання при вживанні заходів дії до комерційних банків, є приведення їх діяльності у відповідність з нормами і вимогами, що пред'являються чинним банківським законодавством і нормативними документами ЦБ РФ. Вибір заходів дії, вживаних до комерційних банків, визначається найефективнішим рішенням вказаної задачі. Підрозділи Банку Росії застосовують до комерційних банків міри дії двох типів: попереджувальні і примусові. Вживані заходи можуть як включати заходи дії одного типу (попереджувальні або примусові), так і поєднувати заходи дії різних типів. Якщо дії кредитної організації завдають банківській системі збитку, то ЦБ РФ має право:

1)стягнути з такої організації штраф до 1% розміру сплаченого статутного капіталу;

2)зажадати від кредитної організації здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення, у тому числі зміни структури активів;

3) зажадати заміну керівництва кредитної організації або її реорганізації;

4)змінити для кредитної організації обов'язкові нормативи на строк до шести місяців;

5)ввести заборону на певні види банківських операцій на строк до одного року;

6)заборонити відкриття філіалів протягом року;

7)призначити тимчасову адміністрацію по управлінню кредитною організацією на строк до шести місяців;

8)відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.

Для досягнення поставлених перед Банком Росії цілей і задач він має право здійснювати з російськими і іноземними кредитними організаціями такі операції:

· надавати кредити на термін не більше року під забезпечення цінними паперами і іншими активами;

· купувати і продавати чеки, прості і перевідні векселі, що мають, як правило, товарне походження, з термінами погашення не більше шести місяців;

· купувати і продавати державні цінні папери на відкритому ринку;

· купувати і продавати облігації, емітовані Банком Росії, і депозитні сертифікати;

· купувати і продавати іноземну валюту, а також платіжні документи і зобов'язання в іноземній валюті, виставлені російськими і іноземними кредитними організаціями;

· купувати, берегти, продавати дорогоцінні метали і інші види валютних цінностей;

· проводити розрахункові, касові і депозитні операції, приймати на зберігання і в управління цінні папери і інші активи;

· видавати гарантії і поручительства;

· здійснювати операції з фінансовими інструментами, що використовуються для управління фінансовими ризиками;

· відкривати рахунки в російських і іноземних кредитних установах на території Російської Федерації і іноземних держав;

· виставляти чеки і векселі в будь-якій валюті і ін.

При цьому забезпеченням кредитів, що надаються Банком Росії, можуть бути: золото і інші дорогоцінні метали в різній формі; іноземна валюта; векселі в російській і іноземній валюті з термінами погашення до шести місяців; державні цінні папери.

З метою організації грошового обігу в країні Банк Росії здійснює емісію готівки, організовуючи їх випуск, обіг і вилучення з обігу. Банкноти і монети Банку Росії є єдиним законним платіжним засобом на території Російської Федерації. Вони обов'язкові до прийому за прозивною вартістю при всіх видах розрахунків. Рішення про випуск в обіг нових банкнот і монет, про вилучення з обігу старих грошових знаків приймає Раду директорів. Для впорядкування наявного грошового обігу в Російській Федерації Банком Росії здійснюється;

· прогнозування і організація виробництва, перевезення і зберігання банкнот і монет, створення їх резервних фундацій;

· встановлення правил зберігання, перевезення і інкасації готівки для кредитних організацій

· встановлення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку заміни пошкоджених банкнот і монет, а також їх знищення;

· визначення порядку ведення касових операцій для кредитних організацій.

Грошово-кредитне регулювання економіки, його методи н інструменти

Центральний банк - основний провідник грошово-кредитного регулювання економіки, що є складовою частиною економічної політики уряду, головними цілями якої служать досягнення стабільного економічного зростання, зниження безробіття і інфляція, вирівнювання платіжного балансу. Загальний стан економіки великою мірою залежить від стану грошово-кредитної сфери. Тому державне регулювання грошово-кредитної сфери може бути успішним лише в тому випадку, якщо держава через центральний банк здатна впливати на масштаби і характер операцій комерційних банків.

Основними інструментами і методами грошово-кредитної політики Банку Росії є:

· відсоткові ставки по операціях Банку Росії. При цьому Банк Росії регулює загальний об'єм видаваних кредитним організаціям кредитів відповідно до прийнятих орієнтирів єдиної державної грошово-кредитної політики. Він має право встановлювати одну або декілька відсоткових ставок по різних видах операцій або проводити відсоткову політику без фіксації відсоткової ставки. Банк Росії використовує відсоткову політику для

· регулювання ринкових відсоткових ставок;

· нормативи обов'язкових резервів, депонованих в Банку Росії (резервні вимоги). Обов'язкові резерви (резервні вимоги) є механізмом регулювання обший ліквідності банківської системи, що використовується для контролю грошових агрегатів за допомогою зниження грошового мультиплікатора. Розмір обов'язкових резервів в відсотковому відношенні до зобов'язань кредитної організації, а також порядок їх депонуваннявстановлюються Радою директорів;

· операції на відкритому ринку (купівля-продаж Банком Росії казначейських векселів, державних облігацій і інших державних цінних паперів, короткострокові операції з цінними паперами із здійсненням пізніше за зворотну операцію);

· рефінансування кредитних організацій. Пол рефінансуванням розуміється кредитування Банком Росії кредитних організацій. Форми, порядок і умови рефінансування встановлюються Банком Росії;

· валютне регулювання (купівля-продаж Банком Росії іноземної валюти на валютному ринку для дії на курс рубля на сумарний попит і пропозицію грошей, проведення валютних інтервенцій);

· встановлення орієнтирів зростання грошової маси: Банк Росії може встановлювати орієнтири зростання одного або декількох показників грошової маси виходячи з основних напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики;

· прямі кількісні обмеження. Під прямими кількісними обмеженнями Банку Росії розуміється встановлення лімітів на рефінансування кредитних організацій і проведення ними окремих банківських операцій. Банк Росії має право застосовувати прямі кількісні обмеження у виняткових випадках тільки після консультацій з Урядом РФ;

· емісія Банком Росії облігацій, розміщуваних і обертаються серед кредитних організацій. Граничний розмір загальної номінальної вартості облігацій Банку Росії всіх випусків встановлюється як різниця між максимально можливою сумою обов'язкових резервів кредитних організацій і сумою обов'язкових резервів кредитних організацій, визначеною виходячи з діючого нормативу обов'язкових резервів.

· Відповідно до Закону про «Центральний банк РФ» Банк Росії щорічно не пізніше 26 серпня представляє в Державну Думу проект основних напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики на майбутній рік для затвердження. Заздалегідь цей проект представляється Президенту РФ і Уряду РФ. Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики повинні включати:

· концептуальні принципи, що лежать в основі грошово-кредитної політики, що проводиться Банком Росії;

· коротку характеристику стану російської економіки;

· прогноз очікуваного виконання основних параметрів грошово-кредитної політики в поточному році;

· кількісний аналіз причин відхилення від цілей грошово-кредитної політики, опеньку перспектив досягнення вказаних цілей і обгрунтовування їх можливого коректування;

· сценарний (що складається не менше ніж з двох варіантів) прогноз розвитку економіки Росії на майбутній гол з вказівкою цін на нафту і інші товари російського експорту, що передбачаються кожним сценарієм;

· прогноз основних показників платіжного балансу Російської Федерації на майбутній рік;

· цільові орієнтири, що характеризують основні цілі грошово-кредитної політики на майбутній рік, включаючи інтервальні показники інфляції, грошової бази, грошової маси, відсоткових ставок, зміни золотовалютних резервів;

· основні показники грошової програми на майбутній рік;

· варіанти вживання інструментів і методів грошово-кредитної політики, що забезпечують досягнення цільових орієнтирів при різних сценаріях економічної кон'юнктури;

· план заходів Банку Росії на майбутній рік по вдосконаленню банківської системи РФ, банківського нагляду, фінансових ринків і платіжної системи.

Так, відповідно до основних напрямів єдиної грошово-кредитної політики на 2005 р. Банком Росії намічено вдосконалення системи відсоткових ставок по своїх операціях. В рамках реалізації варіантів соціально-економічного розвитку, що характеризуються можливістю зростання вільної ліквідності, роль відсоткових ставок буде обмежена при режимі керованого плаваючого курсу рубля, що зберігається. Зміна відсоткових ставок по операціях Банку Росії повинна сприяти, з одного боку, стерилізації вільної ліквідності в необхідних об'ємах, а з іншою - обмеженню зростання ринкових відсоткових ставок.

Збережеться тенденція до послідовного зниження ставки рефінансування Банку Росії. Діяльність Банку Росії буде направлена на уніфікацію різних схем і механізмів рефінансування для розширення круга регіональних контрагентів і підвищення доступності внутрішньоденних кредитів і кредитів «овернайт». Операції рефінансування кредитних організацій передбачається здійснювати шляхом проведення ломбардних кредитних аукціонів на терміни, встановлювані залежно від поточної кон'юнктури, що складається на грошовому ринку, надання банкам внутрішньоденних кредитів, кредитів «овернайт», а також здійснення операцій «валютний своп». Крім того, для ефективного управління банківською ліквідністю Банк Росії припускає проводити операції надання ломбардних кредитів по фіксованій відсотковій ставці ні термін до семи днів з використанням Системи електронних торгів московської міжбанківської валютної біржі.

Уряд РФ спільно з Центральним банком РФ активно застосовуватиме практику оперативного випуску короткострокових цінних паперів, що використовуються як фінансові інструменти регулювання ліквідності. Абсорбція короткострокових надлишків ліквідності банків за рахунок оперативної пропозиції короткострокових державних цінних паперів використовуватиметься як один з найважливіших механізмів кредитно-грошової політики.

Планується продовжити роботу по розвитку ринку РЕПО. Учасники зможуть укладати угоди прямого і зворотного РЕПО без участі Центрального банку РФ. Банк Росії поступово проводити заміну операцій з продажу ОФЗ із зобов'язанням зворотного викупу аналогічними операціями з власними облігаціями для забезпечення середньострокового «скріплення» вільних грошових коштів кредитних організацій. Кредитним організаціям буде надана можливість одержати додаткові грошові кошти шляхом проведення операцій прямого РЕПО на термін від одного до 90 днів. Для розширення ломбардного списку передбачається включити в нього високоліквідні цінні папери найбільших російських емітентів, що мають відносно високий рейтинг.

Передбачається, що Банк Росії надалі здійснюватиме депозитні операції з кредитними організаціями - резидентами в російській валюті для регулювання рівня ліквідних засобів банківської системи в короткостроковому і середньостроковому періодах. Ці операції проводитимуться з використанням системи «Рейтерс-Ділінг» і системи електронних торгів московської міжбанківської валютної біржі.

В області політики обов'язкових резервних вимог Банк Росії продовжуватиме використовувати обов'язкові резервні вимоги як прямий інструмент регулювання ліквідності банківської системи. При цьому передбачається зберегти тенденцію до відносного зниження обов'язкових резервів кредитних організацій, у тому числі шляхом можливого підвищення коефіцієнта усереднювання. Незалежно від сценаріїв економічного розвитку Банк Росії припускає вдосконалення механізму обов'язкового резервування, включаючи механізм усереднювання, і нормативної бази, вживаної при формуванні банками обов'язкових резервів. Банк Росії продовжить політику, направлену на зниження загального рівня обов'язкових резервних вимог у міру збільшення попиту на гроші з боку економічних агентів.

Таким чином, грошово-кредитна політика, що проводиться Банком Росії, орієнтована на забезпечення стабільності внутрішньої і зовнішньої купівельної спроможності національної грошової одиниці і підтримку стабільної роботи всіх ланок російської банківської системи

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:31:05 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:14:55 25 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Місце Центрального Банку РФ в банківській системі

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149985)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru