Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Вдосконалення організації допоміжного виробництва

Название: Вдосконалення організації допоміжного виробництва
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: курсовая работа Добавлен 14:10:34 28 апреля 2010 Похожие работы
Просмотров: 1726 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

Вступ

1.Теоретичні основи вдосконалення організації допоміжного виробництва.

1.1 Основні задачі допоміжного виробництва

1.2 Організація ремонтного господарства

1.3 Організація енергетичного господарства

1.4 Організація транспортного господарства

1.5 Організація матеріально-технічного постачання

1.6 Організація складського господарства

2. Характеристика ТОВ Фірма «Меркурій»

2.1 Організаційно-правова форма підприємства

2.2 Потужність та асортимент продукції

2.3Основні показники діяльності ТОВ фірма «Меркурій»

2.4 Сировинна база

2.5 Збут продукції

2.6 Організаційна структура управління ТОВ фірма «Меркурій»

2.7 Виробнича структура ТОВ фірма «Меркурій»

2.8 Організація основного процесу виробництва

2.9 Інфраструктура підприємства

3.Вдосконалення організації допоміжного виробництва на ТОВ Фірма «Меркурій»

3.1 Особливості організації ремонтного господарства

3.2 Особливості організації енергетичного господарства

3.3 Особливості організації складського господарства

3.4 Особливості організації транспортного господарства

3.5 Пропозиції щодо вдосконалення ремонтного господарства

3.6 Пропозиції щодо вдосконалення енергетичного господарства

3.7 Пропозиції щодо вдосконалення складського господарства

3.8 Пропозиції щодо вдосконалення транспортного господарства

4. Проект заходів щодо вдосконалення організації

Виробництвана ТОВ фірма «Меркурій»

4.1 Розрахунок суми капіталовкладень по проекту

4.2 Розрахунок зміни поточних витрат

4.3 Розрахунок додатковогоприбутку та чистого грошового потоку (ЧГП)

4.4 Вплив впровадження заходу на показники діяльності підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП

В останні роки відбулися помітне покращення макроекономічної ситуації в результаті зростання обсягів виробництва в харчовій промисловості, експортно-орієнтовних галузях, а також в галузях кінцевого споживання. За обсягами виробництва харчова промисловість займає друге місце після чорної металургії. Це свідчить про стрімкий розвиток. Такий швидкий розвиток галузей харчової промисловості багато в чому залежить від допоміжного виробництва.

Жодне підприємство не може працювати без допоміжного виробництва, а особливо підприємства харчової промисловості. Чим краще організоване допоміжне виробництво тим краще працює підприємство. Також допоміжне виробництво можна назвати системою забезпечення виробництва, – це сукупність відділів та цехів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом та відновленням технологічного оснащення, його обліком, зберіганням та видачею у цехи на робочі місця. До складу допоміжного виробництва входить транспортне, складське, ремонтне і енергетичне господарство.

Умовою безперервного перебігу виробничих процесів на підприємствах є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства, сукупність яких утворює його складське господарство.

Структура складського господарства підприємства формується під впливом низки чинників, головними з яких є: номенклатура матеріалів, що споживаються; тип, рівень спеціалізації та обсяги виробництва.

Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.

Ремонт дає можливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякі параметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання.

Енергетичне господарство Удосконалення технічної бази виробництва, підвищення потужності сучасних машин та агрегатів, інтенсифікація їх використання закономірно збільшують споживання енергії на підприємствах. Питома, вага витрат на енергію в структурі собівартості продукції стало підвищується. При цьому, як відомо, енергія не може накопичуватися, процес її виробництва співпадає з процесом споживання. Тому будь-які порушення в енергопостачанні приводять до значних збитків. Все це постійно підвищує значення чіткого функціонування енергетичного господарства підприємства

Комплекс підрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.Вибір видів транспортних засобів залежить від обсягів перевезень, габаритів та фізико-хімічних властивостей вантажів, відстані та напрямків їх переміщення. Розрахунки необхідної кількості транспортних засобів кожного виду здійснюються з урахуванням добового обсягу перевезень вантажів, вантажопідйомності транспортних одиниць та кількості рейсів за добу.


1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1 Основні задачі допоміжного виробництва

Допоміжне виробництво є основою організації та діяльності підприємства, тому його задачі є такі:

– уніфікація механічного оснащення;

– розрахунок потреб в різних видах інструментів;

– підвищення рівня спеціалізації ремонтного господарства.

Основні забезпечуючі та обслуговуючі підрозділи підприємства, які утворюють основну систему технічного обслуговування є такі:

– ремонтне господарство (ремонтно будівельні цехи);

– транспортне господарство (транспортний цех);

– енергетичне господарство (відділ головного енергетика);

– складське господарство (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади).

1.2 Організація ремонтного господарства

Машини й устаткування, які є основою будь-якого виробництва, складаються з багатьох конструкційних елементів, що у процесі експлуатації зазнають різних навантажень і тому не рівномірно зношуються, тому виникає потреба у відновленні та заміні зношених частин устаткування, щоб відновити до максимуму його початкові можливості.

Ремонтне господарство – це сукупність служб, відділів та виробничих підрозділів зайнятих аналізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним, технічного обслуговування, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне та поліпшення його використання.

Організація діяльності ремонтного господарства підприємства включає виконання комплексу взаємопов’язаних робіт, основні з яких можна поєднати в три блоки:

1. Економічний, що поєднує такі роботи: облік та аналіз ефективності використання основних виробничих фондів; розроблення норм потреби в обладнанні для заміни його зношення; технічного переозброєння, використання та ремонту ОВФ.

2. Технічний, який включає здійснення технічного нагляду за станом обладнання та іншими елементами ОВФ, проведення технічного обслуговування, проектування, виготовлення та оновлення запасних частин, виконання різних видів ремонту ОВФ.

3. Організаційний, що охоплює організацію матеріально-технічного забезпечення ремонтного господарства, організацією вхідного та вихідного контролю якості матеріалів, комплектуючих виробів, отримання та обробки різних інформацій контролю аналізу зберігання.

Технічне обслуговування охоплює:

– догляд за роботою устаткування;

– перевірку його на точність;

– промивання і заміну масел;

– регламентовані огляди, які виконуються заздалегідь за складеним графіком.

ТО здійснюється робітниками які безпосередньо працюють на цьому устаткуванні, спеціальні ремонтні робітники.

У складі ППР здійснюються проведення періодичних ремонтів.

Ремонт – це процес відновлення початкової діє спроможності устаткування, яке було втрачене в результаті його виробничого використання.

Поточний ремонт здійснюється для гарантованого забезпечення нормального функціонування устаткування та інших засобів праці.

Середній ремонт полягає у частковому розбиранні механізмів, заміні зношених деталей, вузлів, складанні, регулюванні, та випробуванні під навантаженням.

Капітальний ремонт – це найбільш складний за обсягом й затратами ремонт. Він передбачає повне розбирання механізмів, заміною всіх зношених частин деталей та вузлів, складання вузлів, їх випробування. Капітальний ремонт має за мету відновити всі первісні показники устаткування в максимально можливі.

Тривалість ремонтного циклу – це проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком експлуатації та першим капітальним ремонтом

Тмц =А*Вв * *Вут (1.1)

де, А – норматив тривалості ремонтного циклу

Вв – коефіцієнт який враховує тип виробництва

Вм – коефіцієнт який враховує властивості матеріалів

Ву – коефіцієнт який враховує умови експлуатації

Вт – коефіцієнт який враховує розміри устаткуваня

Тривалість міжремонтного періоду (tмр ) визначається проміжком часу роботи устаткування чи іншого засобу праці двома суміжними ремонтами

tмр = Тмц /nc +nn +1 (1.2)

де, Тмц – тривалість робочого циклу в місяцях або в роках;

nc та nn – кількість середніх та поточних ремонтів у продовж одного ремонтного циклу.

Тривалість між оглядового періоду (tmo ) визначається проміжком часу між двома суміжними оглядами


tмо = Тмц /nc + nn + nо +1 (1.3)

де, nо – кількість оглядів у продовж одного ремонтного циклу

Кількість робітників, необхідних для виконання ремонту устаткування визначається за формулою

Nремр / Тевн (1.4)

Де, Квн – коефіцієнт виконання норм

Те – річний ефективний фонд часу одного ремонтного робітника.

Основні напрямки вдосконалення системи ремонтно профілактичного обслуговування та ремонтного господарства, підвищення їх ефективності функціонування:

1. У галузі організації виробництва розвиток спеціалізації та кооперації при виготовленні основної продукції в організації ремонтного господарства.

2. У галузі планування ОВФ – використання наукових підходів та методів менеджменту.

3. У галузі проектування й виготовлення запасних частин – уніфікації та стандартизації елементів запасних частин. Використання системи автоматизованого проектування та на основі класифікації та кодування, скорочення тривалості проектних робіт та підвищення їх якості.

4. У галузі організації робіт – використання принципів раціональної організації виробництва, методів календарного та сітьового планування та моделювання на базі комп’ютеризації розв’язання практичних задач.

5. У галузі технічного нагляду, обслуговування та ремонту основних виробничих фондів – розвиток предметної та функціональної спеціалізації робіт, підвищення технічного рівня забезпеченості ремонтно-механічних підрозділів в якості виконання ними ремонтних робіт, посилення мотивації праці.


1.3 Організація енергетичного господарства

Енергетичне господарство –це сукупність підрозділів і технічних засобів ,які забезпечують підприємство всіма видами енергії :електричною ,тепловою, механічною, хімічною, паливом.

Енергія використовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення та за іншими призначеннями. До звичайних енергоносіїв відносять: електричний струм, натуральне (природне, штучне, рідке, газоподібне паливо).

Головне призначення енергетичного господарства підприємства – безперебійно забезпечувати виробництво всіма видами енергії при дотриманні правил техніки безпеки, виконанні вимог до якості та економії енергоресурсів.

Головні задачі енергогосподарства:

– безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших витратах;

– економне використання енергії;

– впровадження найбільш ефективних та найновіших видів, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;

– підвищення продуктивності праці та зниження собівартості енергетичної продукції, затрати при її транспортуванні, розподілі та використанні;

– організація та впровадження систем обліку, контролю, планування, регулювання та управління затратами енергії, розроблення та втілення різних нормативів затрат та використання енергії, енергозберігаючих технологій.

На основі існуючих норм затрат енергоресурсів, а також обсягу виробничої програми розраховують потреби підприємства в різних видах енергії. При цьому треба враховувати витрати енергії у відповідних мережах при їх транспортуванні та передачі. Існують різні методи та способи розрахунку потреб енергоресурсів. Розглянемо деякі з них:

Витрати на силову електроенергію цеху визначаються за групами устаткування за формулою.

Релс =((Wсу * Тg * kn * kвч ) / ne д ) * kв (1.5)

де, Wсу – сумарна встановлена потужність по групі устаткування.

Тg – дійсний фонд часу роботи групи устаткування.

kn – коефіцієнт завантаження устаткування за потужністю.

kвч – коефіцієнт не рівномірності використання устаткування.

ne д – коефіцієнт корисної дії електродвигунів.

kв – коефіцієнт витрат електроенергії в мережах при її транспортуванні.

Затрати електроенергії на освітлення окремих робочих зон визначаються за формулою.

Рело =((Релс n *Te * ko ) / 1000 ) *kв (1.6)

Релс – Норма витрат електроенергії на освітлення одного м2 площі підлоги.

Аn – площа підлоги робочої зони.

Te – ефективний час використання штучного освітлення

ko – коефіцієнт що враховує одночасне використання світильників штучного освітлення.

Затрати пари на опалення за один сезон розраховується за формулою

Qn =((qн * ∆t* Tg * Vg ) / 1000 ) (1.7)

де, qн – затрати пару на опалення одного квадратного метра будівлі

∆t – різниця між зовнішньою та внутрішньою температурою.

Vg – об’єм будівлі, м3

Потреби в енергії та енергоносіях в більшості випадків визначаються на основі балансового методу планування. У витратній частині балансу вказується розрахована планова потреба в енергії на всю виробничу, господарсько-побутову та невиробничу діяльність підприємства, а у прибутковій джерела покриття цієї потреби. Такі баланси умовно називають енергетичними.

Енергетичні баланси бувають планові та зовнішні вони класифікуються за:

А) за календарними строками

– поточні

– перспективні

Б) енергоносіями

– часткові

– зведені

В) енергетичним процесом

– силові

– освітлювальні

– високотемпературні

Г) за метою використання

– підприємства

–цеху

– транспорту

– освітлення.

Звітні енергобаланси призначаються для аналізу стану енергозабезпечення, розробленням заходів з раціонального використання всіх видів енергії.

Основними показниками, що характеризують енергетичне господарство підприємства є енергоозброєність та електроозброєність.

Енергоозброєність Праці розраховується як відношення енергії, яка була фактично використана на виробництво продукції до середньоспискової кількості робітників.

Електроозброєність праці характеризує ступінь її озброєності електроенергією. Вона розраховується як відношення електроенергії, яка була використана у виробництві до середньоспискової кількості робітників.

Основними напрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищення ефективності функціонування енергетичного господарства є:

– вдосконалення енергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;

– вдосконалення системи та структури енергоспоживання;

– вдосконалення технічних процесів;

– автоматизація виробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;

– вдосконалення конструкції електрообладнання;

– використання розрахунково економічних методів нормування ресурсів;

– спрощення структури енергетичного господарства підприємства;

– стимулювання поліпшення використання ресурсів.

1 . 4 Організація транспортного господарства

Комплекс підрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.

Головним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організації транспорту.

Взагалі транспорт поділяється на зовнішній та внутрішній. Зовнішній пов'язаний з переміщенням вантажів за межі підприємства, постачання та доставка матеріальних цінностей на підприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.

Внутрішній транспорт пов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. він поділяється на міжцеховий та внутрішньо цеховий. Внутрішньо цеховий в свою чергу поділяється на загально цеховий та між операційний.

Для зовнішніх перевезень використовують: залізничний, автомобільний, водний транспорт. За його допомогою здійснюють великі обсяги перевезень на далекі відстані. Автомобільний транспорт – найбільш поширений завдяки його зручності, авіаційний використовується в досить малих обсягах.

Структура транспортного господарства залежить від обсягу зовнішніх і внутрішніх вантажоперевезень, рівні кооперації з транспортними організаціями, типу виробництва, загальних обсягів випускних габаритів та маси продукції.

Зазвичай транспортним господарством керує комерційний директор. До складу транспортного господарства входять:

1. Транспортний відділ, який тісно взаємодіє з підрозділами відділу і складається з планово-економічного бюро, технічного бюро, диспетчера, буро обміну.

2. Транспортні цехи за видами транспорту та гаражі, які включають всю необхідну ремонтно-обслуговуючу інфраструктуру.

Основними завданнями транспортного господарства є:

– вчасність та ритмічність всіх видів вантажоперевезень, вантажно-розвантажувальних робіт;

– нормування, визначення, планування й виконання транспортних та вантажно-розвантажувальних робіт;

– поточне обслуговування, ремонт та відновлення парку машин обладнання і механізмів транспортного господарства;

– організація та виконання заходів по техніці безпеки, охороні праці при виконанні транспортних й вантажно розвантажувальних робіт.

У галузі організації транспортного господарства необхідно постійно забезпечувати:

1. раціональну схему організації руху транспортних потоків і якнайшвидше пересування сировини, напівфабрикатів, палива та готової продукції згідно з визначним виробничим процесом;

2. ефективне використання всіх транспортних засобів та праці транспортних працівників;

3. підвищення механізації та автоматизації транспортних операцій, а також зниження її собівартості;

4. постійну працездатність транспорту, контроль виконання транспортних операцій.

Розрахунок необхідної кількості транспортних засобів

При маятниковій системі руху вантажів:

1. При маятниковій системі руху вантажів:

а) Необхідна кількість транспортних засобів одного виду на даному маршруті на плановий період (зміну, добу, місяць):

, (1.8)

де Q – обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий період часу (зміну, добу, місяць),т; Тт.ц - час здійснення одного транспортного циклу одним транспортним засобом, хв; q – вантажопідйомність визначеного виду транспортного засобу, т; Кв – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу; - ефективний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу за плановий період при однозмінному режимі роботи (1 зміна на добу), год; - кількість змін роботи транспортного засобу за одну добу.

б) Кількість рейсів, здійснюваних одиницею визначеного виду транспортного засобу за добу:

, (1.9)

де - тривалість однієї зміни, хв; - коефіцієнт використання добового фонду часу роботи транспортного засобу.

в) Продуктивність одиниці транспортного засобу за один транспортний цикл (рейс):

, (1.10)

де - кількість робочих днів роботи визначеного виду транспортного засобу за плановий період переведення заданого обсягу вантажів Q на даному маршруті, діб.

г) Час здійснення одного транспортного циклу при маятниковій системі руху вантажів:

,(1.11)

де L — відстань між двома кінцевими пунктами перевезень вантажів, км;

- середня швидкість руху транспортного засобу, км/год; - середній час

здійснення навантаження н ) і розвантаження ( ) транспортного засобу в початковому і кінцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл, хв,

(1.12)

2. При кільцевій системі руху транспортних засобів зі зростаючим вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

, (1.13)

де L - довжина всього кільцевого маршруту, км;

-кількість пунктівнавантаження за маршрутом, пунктів; Тн - середній час виконання навантажувальних операцій на одному пункті навантаження (за один транспортний цикл), хв;

-середній час розвантаження транспортного засобу за один транспортний цикл, хв.

При кільцевій системі руху транспорту з падаючим вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

, (1.14)

де - кількість пунктів розвантаження за маршрутом, пунктів; - середній час виконання розвантажувальних операцій на одному пункті розвантаження (за один транспортний цикл), хв; - середній час навантаження транспортного засобу за весь транспортний цикл, хв.

3. При кільцевій системі руху транспортного засобу з рівномірним вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

, (1.15)

де - кількість навантажувально-розвантажувальних пунктів на кільцевому маршруті, штук; - середній час здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій на кожному окремо взятому пункті, хв.

Потреба в транспортних засобах неперервної дії , яка необхідна для забезпечення вантажопотоку (наприклад, кількість конвеєрів):

, (1.16)

де - обсяг вантажопотоку за одиницю часу на даному маршруті, т/год; - продуктивність визначеного виду транспортного засобу неперервної дії (конвеєра), т/год; - годинний коефіцієнт використання продуктивності транспортного засобу неперервної дії.

Основні напрямки підвищення якості та ефективності транспортного обслуговування:

– скорочення часу транспортних операцій;

– удосконалення технологій процесів переробки вантажів;

– досягнення такого рівня організацій переміщення вантажів, що відповідали б ступеню організації основного виробництва;

– максимальне укрупнення транспортних партій, широке використання пакетних та конвеєрних перевезень;

– раціональне обслуговування транспортних операцій, що охоплює: ремонт транспортного, підйомно-транспортного обладнання, тари, забезпечення необхідними допоміжними засобами, розроблення транспортно-технологічних карт, удосконалення технологій транспортування;

– удосконалення нормування, обліку та контролю використання транспортних засобів; підвищення рівня автоматизації виробництва та його управління, скорочення середнього віку транспортних засобів та зростання питомої ваги прогресивних транспортних засобів.

1.5 Організація матеріально-технічного постачання

Система матеріально-технічного забезпечення охоплює сукупність підрозділів підприємства, які займаються постачанням усіх необхідних для виробництва матеріальних та технічних ресурсів, їх забезпеченням, доставкою на робочі місця при мінімальних затратах на їх придбання.

До складу матеріально-технічних ресурсів входить: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупне технологічне обладнання, комп’ютерна та мікропроцесорна техніка.

Основними цілями матеріально-технічного забезпечення виробництва є:

– власне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів потрібної кількості та якості;

– поліпшення використання ресурсів;

– аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та якості продукції, що надходять від постачальників та конкурентів;

– використання окремих методів та принципів системи управління проектами та якістю при створенні й впровадженні нової продукції, технологій і організації виробничих процесів.

Для досягнення вказаних цілей система матеріально-технічного забезпечення повинна:

1. проводити маркетингові дослідження ринку постачальників за конкретними видами ресурсів та здійснювати їх відбір.

2. нормувати затрати та потреби за конкретними видами ресурсів.

3 розробляти та впроваджувати організаційно-технологічні заходи що до зниження норм та нормативів затрат ресурсів.

4. брати безпосередню участь у розроблені матеріальних балансів.

5. вести облік та контроль використаних ресурсів.

6 організовувати збирання та переробку відходів виробництва.

7. проводити безперервний поточний аналіз ефективності використання ресурсів за видами, підрозділами та іншими показниками.

8. здійснювати організацію та управління діяльністю складського господарства.

9. брати участь у розробленні та впровадженні заходів для підвищення якості й ефективності використання ресурсів.

На підприємствах використовують дві форми постачання матеріалів: транзитну та складську.

Транзитна форма постачання матеріалів передбачає постачання від постачальника безпосередньо на місце споживання матеріалу, минаючи всі проміжні пункти його складування. За цією схемою транспортується електроенергія, газ, окремі види палива, вода.

Складська форма передбачає обов’язкове постачання матеріально-технічних ресурсів через систему складів – проміжних пунктів складування, зберігання, попередньої підготовки до виробництва. Така форма потребує утворення складського господарства.

Головні напрямки вдосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та обслуговування виробництва:

– використання принципів та методів управління запасом й затратами на оснащення методів оптимізації рівня запасів та затрат ресурсів;

– удосконалення конструкції чи структури продукції, технології її виготовлення у напрямі зменшення матеріало і енергоємності;

– використання матеріалів із наперд заданими властивостями;

– стимулювання поліпшення використання ресурсів;

– оптимізація формування і використання ресурсів.

1. 6 Організація складського господарства

Складське господарство підприємства виконує наступні функції:

– приймає, зберігає, обліковує і контролює переміщення матеріально-технічних ресурсів, що постачаються на підприємство, а також готової продукції, що вироблена підприємством або придбана для подальшої реалізації;

– готує ресурси до їх використання у виробництві – визначає якість, основні властивості, проводить попереднє оброблення і доведення сировини до використання основного виробництва та в різних підрозділах підприємства;

– здійснює сервісну підготовку готової продукції для її реалізації та споживання;

– займається всім інформаційно-технічним забезпеченням, передачею інформації та обслуговування цехів.

Залежно від призначення та обсягів роботи склади можуть бути загально заводськими та цеховими.

Загальнозаводські склади в свою чергу поділяються на :

– матеріальні (склади основних та допоміжних матеріалів);

– склади напівфабрикатів, сировини, заготовок;

– виробничі, які обслуговують виробничий процес;

– склади готової продукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням і відправкою споживачам;

– склади відходів та вторинної сировини;

– господарчі склади, які використовуються для зберігання тари та спецодягу;

– інструментальні склади.

За формою розміщення, умовами зберігання склади поділяються на:

– закриті (з опаленням та без опалення);

– навісні (огороджені та неогороджені);

– відкриті склади та складські майданчики.

За видами матеріалів, що зберігаються склади бувають:

– загального призначення;

– спеціального – для зберігання сипучих матеріалів, рідких матеріалів та палива.

Спеціальні склади мають спец обладнання для їх експлуатації, засоби пожежогасіння.

Розміщення складів залежить від багатьох факторів, серед яких слід виділити:

– характер матеріальних цінностей, що в них зберігається;

– призначення складів;

– екологічні та інші вимоги.

До цехових виробничих складів відносяться матеріальні, проміжні, склади готової продукції, комплекційні й спеціальні складські приміщення а також інструментально-роздавальні комори (ІРК).

Організація діяльності складського господарства крім уже перерахованих функцій також передбачає:

– визначення номенклатури та типу складських приміщень та їх розмірів;

– розроблення схеми розміщення нових складських приміщень, їх проектування та будівництво;

– організацію обліку та контролю руху матеріальних цінностей;

– організацію видачі та доставки вантажів споживачам;

– аналіз ефективної роботи складських господарств і впровадження нових форм їх діяльності.

Напрямки вдосконалення складського господарства:

– поглиблення спеціалізації та кооперації;

– використання нових форм автоматизації та механізації складських приміщень, широке використання комп’ютеризованих інформаційних систем обліку й обробки інформації та різної документації;

– поліпшення діяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції на основі організації й управління оптимальним рівнем запасів ресурсів і залишків готової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;

– раціональне планування розвитку й розміщення елементів системи складського господарства підприємства та його підрозділами.


2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ ФІРМА «МЕРКУРІЙ»

2.1 Організаційно-правова форма підприємства

ТОВ фірма «Меркурій» створена в 1990 році, у формі виробничої комерційної фірми. З 1997 року змінено організаційну форму на товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Меркурій».

Основою господарської діяльності підприємства було виробництво. За період існування виготовлялось: морозиво, газовані та негазовані напої, меблі, швейні вироби. З 1999 року освоєно виробництво інноваційного продукту для України – карамелі «Рокс». «Меркурій» являється єдиним виробником в Україні та займає лідируючу позицію в СНД по плоскій карамелі на палочці з малюнками.

ТОВ фірма «Меркурій» є підприємством, створеним його засновниками на базі колективної власності, на підставі законодавства України, зокрема Законів України «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», а також Статуту розробленого у відповідності з діючим законодавством. Засновниками товариства є фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність та беруть участь у розподілі прибутку в залежності і пропорційно вкладу в Статутний капітал Товариства, а за особисту працю їм нараховується заробітна плата.

Підприємство знаходиться за адресою: Черкаська об. м. Сміла. Товариство є юридичною особою з правом найму робочої сили, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку і штампи з і своїми найменуваннями і реквізитами.

Предметом діяльності Товариства є оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля, торгівельно-закупівельна діяльність;

Виконавчим органом Товариства є директор, який обирається зборами учасників. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, здійснює поточне керівництво. Забезпечує діяльність та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, контролю, аналізу на підприємстві.

2.2 Потужність та асортимент продукції

З 1999 року освоєно виробництво інноваційного продукту для України – карамелі «Рокс». В 1999 р. було виготовлено 14,5 тон карамелі, у 2005 році – 397,7 тон. За шість років випуск продукції збільшився в 27 раз.

На підприємстві на даний момент виготовляються такі види карамелі в асортименті: карамель „Мікро”, міні на паличці, міді без палички, міді на паличці, максі на паличці, кулька на паличці „Сосарик”, „Соска”, олівець міді, олівець міні, олівець максі, олівець на паличці, фігурна карамель: троянди, кошики з квітами, фігурна карамель на паличці: „Равлик”, „Зігзаг”, „Веселка”, „Буравчик”, „Змійка”,

План виробництва та реалізації продукції на рік не складається, тому що підприємство працює виключно на замовлення, які найчастіше надходять від таких країн, як Росія Молдова, Польща, Ізраїль. Також карамель може виготовлятися на виставки.

Підприємством розробляється технологія виготовлення та зареєстроване ТУ на Карамель «Рокс» без цукру» на основі сорбіту. Яка призначена для діабетиків.

Така соціально важлива продукція в Україні не виробляється. В даний час ведеться підготовка виробництва до запуску цієї продукції.

2.3 Основні показники діяльності підприємства

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники діяльності підприємства

Показники Од виміру 2001 2002 Абсол. відхил. Динаміка %
1 Основні засоби Тис.грн. 1427,1 1486,3 59,2 104,15
2 Знос основних засобів Тис.грн. 342,5 585,8 243,3 171,04

3

Запаси Тис.грн. 81,5 216,8 135,3 266,01
4 Дебіторська заборгованість за роботи Тис.грн. 185,0 347 162 187,57
5 Дт заборгованість за розрахунками Тис.грн. 19,9 30,9 11,0 155,28
6 Грошові кошти Тис.грн. 15,9 10,4 -5,5 65,4
7 Власний капітал Тис.грн. 883,5 1597,4 713,9 180,8
8 Поточні зобов'язання Тис.грн. 1248,8 882,6 -366,2 70,6
9 Валюта балансу Тис.грн. 2132,3 2480,0 347,7 116,3
10 Чисельність працюючих Тис.грн. 402 322 -80 80,1
11 В т.ч. робітники Тис.грн. 377 297 -80 80.1
12 Продуктивність праці Тис.грн. 13,07 12,78 -0,29 97,8
13 В т.ч. робітників Тис.грн. 13.94 13.85 -0,09 99,35
14 Витрати на оплату праці Тис.грн. 632,8 386,9 -245,9 61,14
15 Рівень ФОП, % % 10,35 7,86 -2,49 75,94
16 Середня з/п на 1 працюючого за рік Тис.грн. 1,57 1,2 -0,37 76,43
17 Дохід від реалізації Тис.грн. 6112,1 4921,3 -1190,8 80,5
18 пдв Тис.грн. 857,7 807,2 -50,5 94,1 1
19 Чистий дохід від реалізації Тис.грн. 5254,4 4114,1 -1140,3 78,3
20 Собівартість реалізації Тис.грн. 4147,2 3727,8 -419,4 89,8
21 Валовий прибуток Тис.грн. 1107,2 386,3 -720,9 34,8
22 Фін.рез-т від звичайної діяльності (до оподаткування) Тис.грн. 271,8 35,6 -236,2 13,1
23 Податок на прибуток Тис.грн. 81,5 10,7 -70,8 13,13
24 Чистий прибуток Тис.грн. 190,3 24,9 -165,4 13,08
25 Рентабельність діяльності, % % 3,62 0,61 -3,01
26

Рентабельність активів

(капіталу), %

% 8,25 1,08 -7,17
27 Фондовіддача К 4,19 3,38 -0,81

На підставі даних таблиці 2.1 можна зробити такі висновки:

За звітний рік майно підприємства збільшилось на 347,7 тис. грн. і становить на кінець 2002 року 2480,0 тис. грн.. Це зумовлено збільшенням основних засобів на 59,2 тис. грн. або на 4,1%, дебіторської заборгованості на 173 тис. грн, запасів на 135,3 тис. грн.

Збільшення майна підприємства було забезпечене зростанням джерел власних коштів на 80,8% та зменшенням поточних зобов’язань 366,2 тис. грн.. або на 29,3%;

В 2002 році порівняно з 2001 р. загальний об’єм реалізації зменшився на 1190,8 тис. грн.., що становить 19,5% реалізації минулого року, а собівартість реалізації в свою чергу зменшилась тільки на 419,4 тис. грн.., що становить 10,11% і є негативним фактором. Таким чином дані показники вплинули на зниження валового прибутку на 65,11% або на 720,9 тис. грн.

Фонд заробітної плати (витрати на оплату праці) зменшились на 245,9 тис. грн., що на 38,86% менше ніж у минулому році, а рівень ФОП в загальній масі реалізації на 2,49% і становить 7,86%;

За рахунок зменшення чисельності працюючих на 80 осіб та виручки від реалізації на 1190,8 тис. грн. продуктивність праці зменшилась на 2,2% або 0,29 тис. грн..

Рівень рентабельності основної діяльності порівняно з минулим роком зменшився на 3,01% і становить 0,61%, що вказує на зменшення загально-виробничих витрат(собівартість), а рентабельність використання активів (капіталу) зменшився на 7,17% і становить лише 1,08%, що вказує на значне зменшення ефективності використання активів в 2002 р. у порівнянні з 2001р.

Фондовіддача також має негативні зміни за аналізуємий період і знизилась на 0,81% і становить 3,38%.

Для визначення платоспроможності підприємства за умови мобілізації засобів в розрахунках (окрім готівкових грошових коштів) використовують коефіцієнт загальної ліквідності. Він дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов’язання. В загальному випадку нормальне вважається значення цього показника, яке знаходиться в межах 2-3 (але не менше 1).

Кзаг. лік. = (6)

(2001);

(2002 ).

На підприємстві коефіцієнт загальної ліквідності у 2002 році склав 0,69, а у 2001 році – 0,24. З наведеного розрахунку ми бачимо, що значення коефіцієнту загальної ліквідності значно менше мінімальної величини.

За результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки. Розрахувавши коефіцієнт фінансової стійкості та фінансової незалежності ми бачимо, що підприємство має досить сильну фінансову стійкість, проте коефіцієнт співвідношення позичкових і власних коштів показує у 2002 році більшу залежність від позичкових коштів, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

В результаті розрахунку ліквідності підприємства ми бачимо низьку платоспроможність.

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити висновок про тенденцію до зменшення ефективності використання майна підприємства, що призводить до погіршення і його фінансової стійкості.

2.4 Сировинна база

Для виробництва різних видів карамелі використовується слідуюча сировина:

1) Цукор. Для виробництва карамелі «Рокс» використовується тростинний цукор, оскільки буряковий цукор має високий вміст нецукрів, що негативно вплине на якість готової продукції і знизить її конкурентоспроможність.

Головним постачальником цукру на ТОВ «Меркурій» в даний момент є цукровий завод по переробці тростинного цукру-сирцю м. Дніпропетровськ. Раніше підприємство використовувало також цукор виробництва Пальмірського цукрового заводу, але через його невідповідність стандартам і технологічним вимогам, керівництво змушене було розірвати угоду з даним постачальником.

2) Патока – використовується при уварюванні цукру для приготування карамельної маси. Її постачають з м. Дніпропетровськ.

3) Лимонна кислота – використовується для приготування карамельної маси. Її постачають з заводів лимонної кислоти. Постійних постачальників цього виду сировини, нажаль ще не має.

4) Барвники, які застосовують у виробництві карамелі «Рокс» індійського виробництва і постачаються на фірму дилерами індійської фірми.

5) Ароматизатори – постачають на виробництво з Австрії.

6) Пакувальні матеріали. Частина пакувальних матеріалів виготовляється безпосередньо на самому підприємстві, а частина виготовляється на замовлення ТОВ «Меркурій» в м. Київ.

Основні нормативні документи якими керуються при прийомі сировини у виробництво є:

- ДСТУ 3893-99 “Карамель. Загальні технічні умови”.

- ТІ 14195438.001-2000 Технологічна інструкція по виробництву карамелі льодяникової групи “РОКС”

- Рецептура № 03081654.155-К-03 “Карамель льодяникова групи “РОКС” з ехінацеєю та вітаміном С”;

- Рецептура № 03081654.155-К-03 “Карамель льодяникова групи “РОКС””.

- ГОСТ 5904-82 “Изделия кондитерские. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб”;

- ГОСТ 5898-87 “Изделия кондитерские. Методы определения кислотности и щелочности”;

- ГОСТ 5903-89 “Изделия кондитерские методы определения сахара”;

- ГОСТ 5900-73 “Изделия кондитерские. Методы определения содержания влаги и сухих веществ”;

- ГОСТ 5897-90 “Изделия кондитерские. Методы определения органолептических показателей качества, размеров, массы нетто и составных частей”.

2.5 Збут продукції

Карамель на паличці «Рокс» міцно позиціює на ринку, як ексклюзивна продукція, що не має вітчизняних аналогів. Продукція поставляється у всі області України, її купують як оптові, так і роздрібні підприємства. Все більше використовується дистриб'юторська мережа, яка дозволяє довести карамель до точок роздрібної торгівлі і до кінцевого споживача.

Підприємство працює виключно на замовлення, які найчастіше надходять від таких країн, як Росія Молдова, Польща, Арабські Емірати. Також карамель виготовляться на виставки.

ТОВ фірма «Меркурій» має своє власне представництво у м. Києві, яке займається просуванням, розповсюдженням продукції ТОВ «Меркурій» у м. Києві та Київській області. Також існує ряд договорів на постачання карамелі «Рокс» з різними торгівельними організаціями, які мають свої представництва по всій Україні (мережа супермаркетів «Дастор», «Фуршет»).

На даний час ведуться переговори про збільшення обсягів поставок продукції ТОВ «Меркурій» до Арабських Еміратів. Активно ведеться пошук нових торгівельних партнерів.

2.6 Організаційна структура управління ТОВ фірма «Меркурій»

На ТОВ фірма «Меркурій» сформована організаційна структура (Додаток А).

Для функціональної структури управління характерне створення структурних підрозділів, кожен з яких має свої, чітко визначені, конкретні завдання й обов’язки. Отже, в умова даної структури кожен орган управління, а також виконавець спеціалізований на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Створюється апарат фахівців, що відповідає тільки за визначену ділянки роботи.

В основі функціональної структури лежить принцип повного розпорядництва: виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції обов’язкове для підрозділів.

Переваги функціональної структури управління можна звести до наступного:

1. Висока компетентність фахівців, що відповідають за виконання конкретної функції;

2. спеціалізація підрозділів на виконанні певного виду управлінської діяльності, ліквідація дублювань у виконанні завдань управління.

Недоліками цього виду організаційної структури є:

1. порушення принципу повноправного розпорядництва, принципу єдиноначальності

2. труднощі підтримки постійних взаємозв’язків між різними функціональними службами;

3. Тривала процедура прийняття рішень;

4. зниження відповідальності виконавців за роботу, оскільки кожен виконавець одержує вказівки від декількох керівників;

5. неузгодженість і дублювання вказівок і розпоряджень, які одержують виконавці «зверху»;

6. кожен функціональний керівник і функціональний підрозділ ставлять свої проблеми на перше місце, не погоджуючи їх з необхідністю досягнення поставлених перед підприємством цілей.


2.7 Виробнича структура ТОВ фірма «Меркурій»

На ТОВ фірма «Меркурій» використовують цехову виробничу структуру. Виробничий процес відбувається послідовно в кожному з цехів. В кожному з них сировина, матеріали, напівфабрикати проходять встановлені стадії виробничого процесу, внаслідок чого після його завершення отримують готову продукцію .

Склад цехів ТОВ фірма «Меркурій»:

– Варильні цехи;

– Цех карамелі з малюнком та льодяникової карамелі;

– Цех фігурної карамелі;

– Пакувальні цехи.

2.8 Організація основного процесу виробництва

На ТОВ фірма «Меркурій» основний процес виробництва організовано потоковим методом: технологічне обладнання розміщене за ходом технологічного процесу таким чином, щоб максимально скоротити простої, а отже й тривалість циклу основного виробництва.

На даному підприємстві застосовують серійний тип виробництва – продукцію випускають партіями – обсяг партії залежить від обсягу попиту на даний вид продукції, а також від обсягу замовлень.

Загальна принципово-технологічна схема виробництва карамелі, яку застосовують на ТОВ «Меркурій» наведена на рисунку 2.1.

Приготування карамелевого сиропу: його готують з води, цукру, а в якості анти кристалізатора обов’язково додають патоку або інвертний сироп. Приготування сиропу відбувається в сироповарочному агрегаті, куди дозують цукор, воду, патоку у співвідношенні на 100 кг цукру 50 кг патоки та 15,8 кг води. Все змішують, нагрівають до 70С, фільтрують, подають у варочну колонку де уварюють 1,5 хв. і далі сироп іде на основне уварювання.

Уварювання сиропу: процес уварювання відбувається під розрідженням. Розрідження створюється з метою зниження t кипіння сиропу. Сироп уварюється 3-5 хв. при t =85С.

Вигрузка карамельної маси: після уварювання карамельна маса випускається в мішалку, де охолоджується до t=80С. В цей час до неї додають есенції в якості ароматизаторів, барвники та харчові кислоти.

Проминання: процес проводиться на проминальних машинах, з маси витискають повітря і карамель стає прозорою, з неї виготовляють льодяникову карамель.

Витягування: на витягувальних машинах масу розтягують і вона навпаки насичується повітрям і робиться матовою. Її направляють на виготовлення карамельок з начинкою.

Формування карамелевого джгута: карамельний батон утворюється з прозорої маси або з маси в яку вводиться начинка на спеціальних карамелеобкатувальних машинах. Ця машина складається з коритоподібного корпуса, в якому обертаються 6 рифлених корпусоподібних веретен. Вони закручують карамельну масу і надають їй форму усіченого конуса.

Калібровка карамелевого джгута: для отримання карамелі необхідного діаметра проводять калібрування батона, пропускаючи його через калібровочну машину.

Формування карамелі: відбувається за допомогою ножів, які бувають двох типів: різальні – для отримання карамелі типу подушечки, штампувальні – для отримання карамелі з рельєфним малюнком на поверхні.

Охолодження: проводиться холодним повітрям і призводить до того, що пластична карамельна маса перетворюється в тверду. Якщо карамель подається на реалізацію без обгорток. Тоді проводять її глянцювання, тобто покривають поверхню цукерок воскожировою сумішшю, яка попереджає злипання та вплив вологи на цукерки.

Обгортання: здійснюється на спеціальних автоматах, там же вона дозується у пакетики або у ящички.


Рис. 2.1 Принципово-технологічна схема виробництва карамелі


2.9 Інфраструктура підприємства

До інфраструктури підприємства належать допоміжні виробництва і обслуговуючі господарства. Їх мета задоволення потреб основного виробництва, забезпечення безперебійного випуску продукції та ритмічної роботи технологічного обладнання.

До виробничої інфраструктури підприємства входять:

- ремонтне господарство;

- енергетичне господарство;

- складське господарство;

- тарне господарство;

- транспортне господарство.

Ремонтне господарство. Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.

Ремонтне господарство на ТОВ фірма «Меркурій» включає ремонтно-механічний цех, склад обладнання і запасних частин і інші підрозділи. Вони здійснюють всі види ремонтів, модернізацію і технічні огляди обладнання.

На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтне господарство організоване централізованим методом. При цьому методі ремонт всіх видів і деякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться силами ремонтно-механічного цеху РМЦ. Цей цех займається ремонтами і має спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне обладнання, запчастини, матеріали. Він застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійного в-ва.

Енергетичне господарство. Удосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності та інтенсифікація використання машин (агрегатів)об'єктивно збільшують споживання різних видів енергії. Частка витрат на енергію в структурі собівартості продукції на ТОВ фірма «Меркурій» має тенденцію до зростання. безперешкодного функціонування енергетичного господарства підприємства.

До складу енергетичного господарства зазвичай входять такі окремі його види:

• електросилове — знижувальні підстанції, генераторні та трансформаторні установки, електричні мережі, акумуляторне господарство;

• теплосилове — котельні, компресори, теплосилові мережі, водопостачання, каналізація;

• газове — газогенераторні станції, газові мережі, холодильні та вентиляційні установки;

• пічне — нагрівальні й термічні печі;

• енергоремонтне — технічне обслуговування, ремонт і модернізація різноманітного енергообладнання.

Керівництво енергетичним господарством за значних обсягів споживання енергії здійснює головний енергетик підприємства. Безпосереднє виконання функцій енергозабезпечення виробництва покладається на відділ головного енергетика, і відповідні лабораторії. На невеликих підприємствах енергетичне господарство.

Складське господарство. Умовою безперервного перебігу виробничого процесу на підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, а також міжцехових і внутрішньо цехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Всі ці запаси зберігаються на складах підприємства, сукупність яких утворює складське господарство. Окрім зберігання на складах підприємства виконується комплекс робіт по підготовці матеріалів до виробничого споживання.

Завіз матеріалів на склади ТОВ фірма «Меркурій» здійснюється згідно з оперативними планами відділу матеріально-технічного постачання. Матеріали, що надходять, обов'язково підлягають кількісному та якісному прийманню. Кількісне приймання передбачає перевірку відповідності кількості, обсягів та номенклатури матеріалів записам у супроводжуючих документах. Якісне приймання має за мету встановленням відповідності отриманих вантажів технічним умовам, стандартам, зразкам та іншим вимогам, що обумовлені договорами постачання.

Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах ліміту, який розраховується відділом постачання, виходячи з виробничої програми та відповідних витрат матеріальних ресурсів.

Облік руху матеріальних ресурсів ведеться за допомогою картотеки як на складах підприємства (кількісно-сортовий облік), так і в бухгалтерії (кількісно-вартісний). У кожній карточці вказують номенклатурний номер матеріалу, його найменування, марку, сорт, одиницю виміру та ціну, а також фіксуються всі надходження та видачі матеріалу. За її допомогою розраховуються залишки матеріалів, які й порівнюються з нормами встановленого запасу зберігання.

Тарне господарство. Основна задача тарного господарства – є забезпечення підприємства всіма видами тари і розфасовка готової продукції. На ТОВ фірма «Меркурій» використовують такі види тари: паперова, текстильна, картонна, полімерна, при чому полімерні циліндри виготовляються на самому підприємстві.

Транспортне господарство. Уся сукупність транспортних операцій на ТОВ фірма «Меркурій» здійснюється за допомогою трьох взаємозв'язаних видів транспорту. Зовнішній транспорт забезпечує зв'язок підприємства з приймальними пунктами транспорту загального користування (залізничною станцією) також зі складами місцевих постачальників. Міжцеховий транспорт використовується для перевезень вантажів на території підприємства (між цехами, службами, складами). Управління зовнішнім і міжцеховим транспортом покладається на начальника транспортного цеху. Внутрішньоцеховий транспорт виконує транспортні операції в межах окремого цеху. Він, у свою чергу, поділяється на загальноцеховий і міжопераційний. Управління ним здійснюють керівники відповідних цехів.


3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ТОВ ФІРМА «МЕРКУРІЙ»

3.1 Особливості організації ремонтного господарства

на ТОВ фірма «Меркурій»

На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтне господарство організовано централізованим способом – весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку. При цій системі всі ремонти технологічного, енергетичного та транспортного обладнання, а також чергове міжремонтне обслуговування виконується службою головного механіка підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ремонтно-механічні майстерні та бригади ремонтних працівників по поточному ремонту та догляду за обладнанням.

Така система дозволяє маневрувати ремонтними засобами, краще організовувати робочі місця, забезпечити їх необхідним обладнанням, що забезпечує ведення робіт на більш високому технологічному рівні.

Централізована система сприяє більш правильному і повному використанні кадрів, потужностей ремонтних цехів, скорочення строків ремонтів в зв’язку з можливістю концентрації зусиль на окремих об’єктах, підвищує якість ремонтних робіт і зменшує їх собівартість.

На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтні роботи проводяться п’ятьма чоловіками на чолі з головним механіком. Проводиться розробка проведення ремонтів.

Повсякденний ремонт проводиться безпосередньо працівниками цеху.Решта ремонтів проводиться працівниками ремонтної служби (періодичний, поточний, середній, капітальний).

Приведений вище перелік ремонтних робіт, які виконуються по системі ППР, здійснюється за певним порядком. Цей порядок залежить від строку служби окреми деталей і частин обладнання. Тому згрупувавши всі деталі по строкам служби, можна встановити не тільки склад і чергу проведення необхідних ремонтних робіт, а також періодичність.

Всі види ремонтів, за виключенням капітального, здійснюються за рахунок експлуатаційних витрат прийнятих та їх вартість включається в собівартість продукції яка виготовляється підприємством. Витрати на капітальний ремонт проводяться по звітам капітальних витрат за рахунок амортизаційних відрахувань.

Затрати на ремонт складають 6-8% а/в продукції.

В цих умовах ефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечує роботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничої діяльності підприємства.

Характер діяльності ремонтного господарства визначає його завдання :

– Здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання;

– Монтаж обладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством

– Модернізація експлуатуючого обладнання;

– Виготовлення запчастин і вузлів;

– Організація зберігання обладнання і запчастин;

Планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання

Системи техобслуговування і ремонту обладнання.

Всі роботи на підприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на:

- техобслуговування;

- ремонт


3.2 Особливості організації енергетичного господарства

на ТОВ фірма «Меркурій»

Для нормального функціонування виробничого процесу підприємства використовують різні види енергії На ТОВ фірма «Меркурій» використовуються слідуючі види енергії:

– електричний струм;

– теплова;

– механічна;

– паливо;

Обґрунтовуючи потребу в обладнанні для енергетичного господарства виходячи з виробничої потужності підприємства і його окремих підрозділів, прийнятої технологічної схеми, об’єму сировини яка переробляється і продукції, яка виробляється, норм витрат енергії на виробничі і невиробничі потреби, виду палива, яке використовується, необхідності створення резервів потужностей енергообладнання.

Енергія не може накопичуватися, процес її виробництва співпадає з процесом споживання. Тому будь-які порушення в енергопостачанні приводять до значних збитків. Все це постійно підвищує значення чіткого функціонування енергетичного господарства підприємства.

Процес складання витратної частини балансу передбачає: розрахунки потреб основного та допоміжного виробництва підприємства у паливі та енергії, у тому числі .на опалення, вентиляцію, освітлення, господарсько-побутові та невиробничі потреби; визначення припустимих втрат енергії у внутрішніх мережах. Розробка приходної частики балансу включає визначення виробничих потужностей власних генеруючих установок, потреб у паливі різних видів за їх нормами, проектування режимів роботи власних генеруючих установок. Звітний енергетичний баланс призначений для аналізу фактичного стану енергозабезпечення підприємства та для контролю використання енергоресурсів. Він також є базою для розробки заходів щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

3.3 Особливості організації складського господарства на ТОВ фірма «Меркурій»

На ТОВ фірма «Меркурій» є три види складів :

– матеріальні (склади основних та допоміжних матеріалів);

– склади напівфабрикатів, сировини, заготовок;

– склади готової продукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням і відправкою споживачам.

На матеріальних складах зберігається матеріали, які використовуються безпосередньо працівниками підприємства ( тальк, лимонна кислота, віск, інструменти для чищення обладнання, обгортки для цукерок).

На складі напівфабрикатів зберігається сировина для виробництва (цукор, патока, ароматизатори, барвники, неконденційна карамель (брак)).

На складі готової продукції зберігається вироблена підприємством продукція

На складах здійснюється слідуючі операції: прийом, зберігання, облік, відпускання матеріалів.

Матеріали, які приходять на склади підвергаються кількісному та якісному прийманню. Кількісне приймання полягає у перевірці відповідно фактичній наявності матеріалів вказаних в супроводжувальних документах. Якісне приймання встановлюється відповідність отриманих матеріалів стандартам або технічним рівням. Вона виконується працівниками хімічної лабораторії.

Обладнання для зберігання штучних і затарених матеріалів та виробів включає різні типи універсальних і спеціалізованих стелажів. Стелажі являють собою металоконструкції із сортового прокату чи гнучких профілів різного перетину, що створюють осередки для зберігання вантажу. їх виготовляють із дерева, великорозмірних, схожих на літери «Г» й «Т», залізобетонних елементів. За конструкцією опорних поверхонь для вантажу розрізняють стелажі полицеві й безполицеві, каркасні, консольні, пірамідальні, стоякові. На полицевих стелажах вантаж зберігається у пакетованому вигляді, як правило, на плоских стандартних піддонах. Безполицеві та каркасні стелажі використовують у комплекті зі спеціальною складською ящиковою тарою, в яку спочатку укладається продукція, що надійшла на склад. На цих стелажах зберігають продукцію виробничо-технічного призначення широкої номенклатури. Стоякові стелажі призначені для зберігання сортового металу, труб одного таромаркорозміру, кругляку. Для зберігання металопрокату і труб застосовують консольні стелажі (одно- і двобічні), на яких укладають продукцію у спеціальних металевих піддонах (касетах) завдовжки до 6 м. Для зберігання продукції спеціального призначення, наприклад барабанів з кабелем, використовують пірамідальні стелажі. Досить поширені також автоматизовані елеваторні стелажі для зберігання і зручного комплектування дрібноштучних вантажів широкої номенклатури. На складах використовують вантажні піддони різних конструкцій (розбірні й нерозбірні). За будовою виділяють піддони: плоскі — без надбудов над верхньою площиною настилу; стоякові — з постійними або знімними стояками; ящикові — з постійними, знімними або відкидними стояками. Виготовляють піддони з дерева, металу, пластмаси, пресованого паперу, а також комбіновані—дерев'яно-металеві. Для зберігання різних сипких матеріалів використовують бункери, засіки, траншеї, естакади. Бункери — це ємкості різної форми (круглі, прямокутні, конічні), що мають зверху завантажувальний, а знизу — розвантажувальний отвір з механічним затвором. Затвор може бути зв'язаним з автоматичним дозатором, ваговим пристроєм, що дає змогу відпускати споживачеві певну кількість металу. Бункери можуть бути металевими, залізобетонними та з інших матеріалів (дерев'яні з металевим каркасом), а за видом улаштування — надземні, підземні та напівзаземлені. Для зберігання нафтопродуктів на складах використовують резервуари і дрібну тару (бочки, бідони тощо). Резервуари бувають металеві й неметалеві (залізобетонні, бетонні та цегляні). Металеві резервуари за формою можуть бути циліндричними (вертикальні та горизонтальні); квадратними, прямокутними, краплеподібними, сферичними та ін. За способом влаштування Резервуари поділяють на наземні, напівпідземні та підземні.

У складському господарстві використовують ваги загального призначення. За конструкцією вони бувають гирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблатні, автоматичні, напівавтоматичні. За використанням та установкою розрізняють ваги настільні, товарні (платформні), пересувні та стаціонарні, автомобільні стаціонарні та пересувні, вагонні, кранові, конвеєрні, бункерні (порційні). Для складської переробки різних матеріалів застосовують різні типи підйомно-транспортних машин і пристроїв.

Склади на підприємстві не відповідають всім вимогам зберігання продукції, тому їх потрібно вдосконалювати.

На складах не існує засобів підтримання технологічних норм зберігання сировини та продукції.

3.4 Особливості організації транспортного господарства на ТОВ фірма «Меркурій»

На кожному харчовому підприємстві процес виробництва продукції тісно пов'язаний з транспортними операціями – переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, продукції.

Планування роботи транспортного господарства охоплює розробку річних (квартальних) та календарних (місячних, добових) планів, а також оперативне регулювання перевезень. В річних та квартальних планах розраховуються обсяги перевезень вантажів, кількість транспортних засобів та механізмів, обсяги вантажо-розвантажувальних робіт та інші показники господарської діяльності транспортного господарства. Календарні плани иовлюють завдання на місяць, добу, зміну і ^даються за окремими транспортними маршрутами. В календарних планах вказуються види вантажів, пункти відправки та прийняття, час початку і закінчення перевезень.

Виконанням транспортних робіт, які включають завантаження, перевезення та розвантаження, займається спеціально організоване на підприємствах транспортне господарство, основне завдання якого полягає у безперебійному та найбільш швидкому виконанню всіх необхідних підприємству транспортних робіт в строки, затвердженого з графіком ритмічного руху виробництва.

Транспорт поділяється на зовнішній та внутрішній. Зовнішній пов'язаний з переміщенням вантажів за межі підприємства, постачання та доставка матеріальних цінностей на підприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.

Внутрішній транспорт пов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. він поділяється на міжцеховий та внутрішньо цеховий. Внутрішньо цеховий в свою чергу поділяється на загально цеховий та між операційний.

На ТОВ фірма «Меркурій» до внутрішнього входить стрічковий конвеєр і візок. До зовнішнього входять транспортні засоби які знаходяться на обліку підприємства. Кількість одиниць транспорту на ТОВ фірма «Меркурій» становить дев’ять одиниць. Сюди входить: дві вантажівки «IVECO»; дві вантажівки МАЗ, одна вантажівка – напівпричіп, а інша вантажівка з цистерною; вантажівка ЗІЛ-150, підйомний кран на базі ЗІЛ -130; пасажирський автобус ПАЗ; вантажний автомобіль «Москвич-412» (пиріжок); вантажний автомобіль «Таврія».

З вище перелічених транспортних засобів більшість не працює. Одна з вантажівок «IVECO» перебуває в ремонті інша виконує транспортні перевезення продукції майже по всій території України. Автомобіль «Таврія» доставляє продукцію на невеликі відстані. Підйомний кран працює, але його не використовують. Решта транспортних засобів не працюють.

Для перевезення працівників підприємства підприємство наймає мікроавтобус тому, що це для підприємства є більш вигідним ніж перевозити працівників власним транспортом.

Що стосується внутрішнього транспорту, то там є також свої нюанси. Наприклад: стрічковий конвеєр постійно ламається, то виготовленні цукерки потрібно переносити вручну до охолоджувальної машини.

3.5 Пропозиції щодо вдосконалення ремонтного господарства на ТОВ фірма «Меркурій»

Процеси ремонтів на підприємствах відчутно відстають, як по своїй технологічній, так і по організаційній підготовці. За рахунок низького рівня продуктивності праці в ремонтних майстернях знижується рівень продуктивності праці в цілому по підприємстві.

Це тому, що на підприємстві завжди увага приділяється випуску продукції, а ремонт обладнання не брався до уваги.

Шляхи вдосконалення ремонтного господарства:

1.Розробка нової системи документації ГОСТ, ОСТ по організації і управлінню процесами ремонту обладнання, в якій в першу чергу повинен бути відображений національний і зарубіжний досвід

2.Вдосконалення методів планування і економічного стимулювання роботи ремонтних бригад

3.Спеціалізація ремонтного господарства на рівні галузі, регіону, підприємства.

На деяких підприємствах отримала розповсюдження інспекційна система технічного обслуговування і ремонту, при якому проведення ремонту залежить не від строку експлуатації обладнання, а від фактичної потреби в ньому.

4. Введення АСУ дозволяє планувати ремонтні роботи, контролювати їх виконання, розподіляти трудозатрати по видах ремонту і аналізувати їх, раціонально використовувати ресурси.

3.6 Пропозиції щодо вдосконалення енергетичного господарства

на ТОВ фірма «Меркурій»

При виробництві енергетичні витрати мають питому вагу в собівартості. Економія енергії при збільшення її потреб стає одним із центральних завдань енергетичного господарства.

Неминучі втрати при її виготовлені, розподіленню та використанню при правильній організації енергетичного господарства та виробництва можу бути зменшені та приведенні до мінімуму. В’явлення джерел втрат палива, електроенергії, пари, тощо, розробка та здійснення організаційно-технічних заходів для їх скорочення – найважливіше завдання енергетиків, механіків.

Аналіз використання енергоресурсів показує, що втрати енергоресурсів пояснюється неповним згоранням палива незадовільним станом електромереж та електрообладнання, недостатньою теплоізоляцією теплопроводів, технічним відставанням технологій та енергетичного обладнання.

Основні шляхи покращення використання енергії та палива:

1. скорочення або ліквідація прямих витрат енергії, що досягається організацією систематичного контролю за технічним станом енергетичного обладнання, забезпечення рівномірного розподілення електроенергії, систематичного огляду і профілактики ізоляції електрогазопроводів, оскільки несправності викликають витікання .

2. покращення технології та організації виробництва – введення прогресивних методів зберігання, встановлення оптимальних режимів процесів, підвищення завантаження обладнання, автоматизації виробничих процесів, не допускати виготовлення браку.

3. зменшення втрат палива при його транспортуванню, зберіганню та спалюванні, що досягається правильною організацією розвантаження, добрим станом складського господарства, удосконалення організації праці, заробітної плати та матеріального стимулювання робітників енергетичного господарства.

4. скорочення витрат електроенергії на технологічні та освітлювальні цілі, що має важливе значення. Неекономічна робота електродвигунів буває при недостатньому завантаженні їх за низького коефіцієнта корисної дії. А також несвоєчасного вимкнення електродвигунів при холостому ході машин.

Вся робота по скороченню втрат та по економії палива та електроенергії повинна бути обґрунтована глибокому та всебічному аналізі стану енергетики. Технології та організації виробництва на підприємстві. План організаційно- технічних заходів необхідно засновувати на цілком виразному уявленні про розміри та джерела втрат енергії та палива.

3.7 Пропозиції щодо вдосконалення складського господарства на ТОВ фірма «Меркурій»

Організація складського господарства складається у виборі і обгрунтуванні виду і складу складів, їх розміщення, розміри, обладнання, а також у визначені порядку роботи складів в залежності від функцій, які вони

Напрямки вдосконалення складського господарства:

– поглиблення спеціалізації та кооперації;

– використання нових форм автоматизації та механізації складських приміщень, широке використання комп’ютеризованих інформаційних систем обліку й обробки інформації та різної документації;

– поліпшення діяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції на основі організації й управління оптимальним рівнем запасів ресурсів і залишків готової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;

– раціональне планування розвитку й розміщення елементів системи складського господарства підприємства та його підрозділами.

3.8 Пропозиції щодо вдосконалення транспортного господарства

на ТОВ фірма «Меркурій»

Раціонально організоване транспортне господарство зобов’язане безперервно покращувати свою роботу за слідуючими основними напрямками: механізація навантажувально-розвантажувальни робіт, покращення використання транспортних засобів, організація попереджувального ремонту транспортних засобів. Склад транспортного господарства підприємства залежить від характеру випускаючої продукції, виробничої структури, типу і масштабів в-ва.

В 2005 році ТОВ фірма «Меркурій» впровадила в виробництво два нових види продукції: карамель з замінником цукру (для діабетиків) та мармеладу. Аналогів такого виду продукції (виготовлення карамелі з використанням сорбіту) на Україні не має. Вона користується значним попитом. Після впровадження даних видів продукції у виробництво збільшилася географія поставок – розширилась дистриб’юторська мережа фірми.

В зв’язку із збільшенням обсягів виробництва продукції та розширенням дистриб’юторської мережі виникла проблема у забезпеченні виробництва транспортом. Наявні транспортні засоби не спроможні забезпечити виконання встановленого плану реалізації. В автомобільному парку підприємства є в наявності вантажний автомобіль «IVECO», який на даний час знаходиться в неробочому стані. Ремонт даного автомобіля вантажопідйомність якого складає 3,5 тони, здатна в повній мірі забезпечити потребу в транспортних засобах.

Після здійснення заходу по ремонту вантажного автомобіля буде повністю ліквідовано застої готової продукції на складі. В наслідок чого ТОВ фірма «Меркурій» отримувала збитки кожен місяць в розмірі 17840 грн.

Обґрунтування ефективності здійснення заходу

Таблиця 3.1Вихідні дані

П/П

Показник Одиниці вимірювання Всього
1 Вартість запчастин тис. грн. 6
2 Витрати на ремонт автомобіля тис. грн. 1
3 Демонтаж тис. грн. 0,3
4 Вага демонтованих запчастин Тон. 0,2
5 Вартість тони металобрухту грн. 700

Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту (І) проводиться за формулою:

,

де ∆КВПДВ –додаткові капіталовкладення з урахуванням ПДВ;

Д – демонтаж устаткування;

КВінші - інші капіталовкладення.

См/б – вартість металобрухту

Додаткові капіталовкладення (∆КВ) без ПДВ розраховуємо за формулою:

Розраховуємо вартість металобрухту:

См/б =0,2 х 700 = 140 грн.

Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ для ремонту автомобіля


∆КВбезПДВ =6000+1000+300=7300 грн.

Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень з ПДВ для нового устаткування:

∆КВПДВ =7300 *1,2=8760 грн.

Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту:

І=8760+300-140 = 8920 грн.

Прибутком від впровадження даних заходів буде дорівнювати розміру збитків, які буде ліквідовано.

П = Ззастої год. прод. = 17840грн.

Термін окупності показує за який проміжок часу повертаються кошти, вкладені в проект:

Ток=І/П=8920/17840=0,5 року

Економічна ефективність інвестицій – це показник, обернений до терміну окупності. Він показує, скільки коштів підприємство отримає на кожну грошову одиницю інвестованих коштів:

Еі=П/І= 17840/8920=2грн.

Отже, проводити капіталовкладення у проект по ремонту автомобіля «IVEKO»досить доцільним і матиме позитивний економічний ефект.


4. Проект заходів щодо вдосконалення організації виробництва На ТОВ фірма «Меркурій»

На більшості підприємств України устаткування є застарілим і низькопродуктивним, а тому потребує заміни. З метою збільшення змінного завдання можна запропонувати здійснити реконструкцію, що полягатиме у заміні лінії А по виробництву продукції Х на лінію В по виробництву продукції У.

Така заміна може бути викликана такими причинами:

1) Лінія А э морально та фізично зношеною та вимагає заміни на нову, більш продуктивну лінію В;

2) Лінія В є високопродуктивною, спроектованою з урахуванням останніх досягнень науки і техніки;

3) Лінія В дозволяє отримати широкий асортимент продукції, в тому числі і продукцію У, яка користується попитом у населення (за даними маркетингових досліджень);

4) Впровадження в експлуатацію лінії В дозволить:

а) більш раціонально використовувати сировину, що збільшить вихід продукції;

б) більш економно витрачати основні і допоміжні матеріали;

в) скоротити чисельність робітників, що обслуговують лінію;

г) інші переваги, що дозволяють зменшити витрати коштів, часу, тощо.

Обґрунтування ефективності здійснення заходу з удосконалення організації виробництва доцільно проводити в декілька етапів.

Таблиця 4.1 Вихідні дані

№ п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове
1 Ціна устаткування, грн. 30000 37700
2 Невраховане устаткування, % до ціни - 20
3 Транспортні витрати, % до повної ціни - 5
№ п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове
4 Монтаж устаткування, % до повної ціни - 10
5 Залишкова вартість демонтованого устаткування, що підлягає реалізації, грн.. 550 -
6 Вага демонтованого устаткування, що здається в металобрухт, т 4,2 -
7 Ціна 1 т металобрухту, грн. 52 -
8 Демонтаж устаткування, % від повної ціни 5 -
9 Середньорічні нормовані оборотні кошти за даною продукцією, грн.. 5000 7000
10 Річний обсяг виробництва продукції, т. 50 70
11 Норма витрат сировини на 1 т. продукції, т. 1,39 1,35
12 Вартість 1 т. сировини, грн. 4400 4400
13 Витрати основних матеріалів на 1 т. сировини, грн. 420 420
14 Норма витрат допоміжних матеріалів на 1 т. продукції, т. 0,092 0,09
15 Вартість 1 т. допоміжних матеріалів, грн. 3500 3500
16 Норма витрат газу на 1 т продукції, м3 0,79 0,72
17 Вартість 1 тис. м3 газу, грн. 170 170
18 Норма витрат електроенергії на 1 т продукції, кВт/год 155 150
19 Вартість 1 Квт/год, грн. 0,22 0,22
20 Витрати води на 1 т продукції, м3 185 180
21 Вартість 1 м3 води, грн. 0,35 0,35
22 Кількість робітників, що обслуговують лінію, чол. 7 4
23 Середньомісячна заробітна плата 1 робітника по підприємству, грн. 270 270
24 Витрати на експлуатацію та проведення ремонту обладнання, , % від повної вартості устаткування 7,9 7,9
25 Умовна постійна частина витрат на утримання та експлуатацію обладнання, грн. 2400 2400
26 Загально виробничі витрати (кошторис), грн. 8500 -
27 Адміністративні витрати, грн. 4500 -
28 Витрати на збут (кошторис), грн. 650 -
29 Ціна за 1 т продукції, грн. 14200 14200
30 Заготівельно складські витрати по устаткуванню, , % від повної ціни устаткування 1,2 1,2
31 Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. 206 -
№ п/п Показник, одиниці вимірювання Старе Нове
32 Витрати на охорону праці, грн./чол 136 136
33 Обсяг продукції в оптових цінах, тис. грн. 144000 -
34 Повні витрати виробництва, тис. грн. 137600 -
35 Основні фонди, тис. грн. 67200 -
36 Заданий % від комерційних витрат базису 50 50

4.1 Розрахунок суми капіталовкладень по проекту

Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту (І) проводиться за формулою:

, (4.1)

де ∆КВПДВ –додаткові капіталовкладення з урахуванням ПДВ;

Д – демонтаж устаткування;

Л – ліквідаційна вартість;

∆Об – приріст обігових коштів;

З – залишкова вартість демонтованого обладнання;

КВінші - інші капіталовкладення.

Додаткові капіталовкладення (∆КВ) без ПДВ розраховуємо за формулою:

(4.2)

де Ц – ціна лінії;

Ну – вартість неврахованого устаткування;

Т – транспортні витрати;

Зс – заготівельно-складські витрати;

М – витрати на монтаж устаткування.

Обчислюємо вартість неврахованого устаткування :

Ну = 37700*0,2=7540грн.

Розраховуємо повну ціну лінії :

Пу = Ц +Ну = 37700+7540=45240 грн.

Обчислюємо суму транспортних витрат:

Т=П*%Пу =45240*0,05=2262 грн.

Розраховуємо розмір заготівельно-складських витрат:

Зсу *%Зс =45240*0,012=542,88 грн.

Обчислюємо витрати на монтаж устаткування:

М=Пу *%М=45240*0,1=4524 грн.

Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ для нового устаткування (формула 4.2):

∆КВбезПДВ =37700+7540+2262+542,88+4524=52568.88 грн.

Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень з ПДВ для нового устаткування:

∆КВПДВ =52568.88 *1,2=63082,66 грн.

Розраховуємо суму додаткових капіталовкладень без ПДВ для старої лінії:

∆КВстаре =30000+(30000*0,012)=30360 грн.

Розраховуємо витрати на демонтаж лінії А:

Д=30360*0,05=1518 грн.

Розраховуємо вартість металобрухту:

См/б =4,2*52=218,4 грн.

Розраховуємо ліквідаційну вартість лінії А з відмінами ПДВ і податку на прибуток (30%):

Л=(550+218,4/1,2)*0,7=568,46 грн.

Розраховуємо приріст обігових коштів:

∆Об.к.=7000-5000=2000 грн.

Розрахунок суми інвестицій (капіталовкладень) по проекту:

І=63082,66+1518-568,46+2000+550=66582,2 грн.

Отже, зробивши відповідні розрахунки я становив, що для впровадження нової прогресивної лінії В потрібні капіталовкладення по проекту в сумі 66582,2 грн

4.2 Розрахунок зміни поточних витрат

Розрахунок здійснюється як добуток норми витрат на ціну одиниці.

Розрахунок зміни поточних витрат (на 1т.), грн.

Таблиця 4.2

Стаття витрат Базис Проект
1. Сировина 1,39*4400=6116 1,35*4400=5940
2. Основні матеріали 420*1,39=584 420*1,35=567
3. Допоміжні матеріали 0,092*3500=322 0,09*3500=315
4. Паливо (газ) 0,79*170/1000=0,1343 0,72*170/1000=0,1224
5. Електроенергія 155*0,22=34,1 150*0,22=33
6. Вода 184*0,35=64.4 180*0,35=63

7. Заробітна плата

(ЗПсер*Чп*12/обсяг в-ва)

270*7*12/50=453,6 270*4*12/70=185,1
8. Нарахування на заробітну плату (37%) 453,6*0,37=168,8 185,1*0,37=68,5
9. Витрати на утримання, експлуатацію обладнання (УЕО):
а) амортизаційні відрахування
(15% від ∆КВбезПДВ )
30360*0,15=4554 52568.88*0,15=7885,2

б) витрати на експлуатацію та проведення поточного ремонту

( заданий % від∆КВбезПДВ )

30360*0,079=2398,4 52568,88*0,079=4152,9
в) умовно постійні витрати на утрим. і експлуат. устаткування 2400 2400
Всього витрат на УЕО 4554+2398,4+2400=9352,4 7885,2+4152,9+2400=14438,1
Витрати на УЕО на одиницю продукції 9352,4/50=187,05 14438,1/70=206.26
10. Загальновиробничі витрати 8500/50=170 8500/70=121,4
11. Адміністративні витрати 4500/50=90 4500/70=64,3
12. Позавиробничі витрати 650/50=13

1)Ум.пост=0,5*50/70=0,357

2) Впр=13*(1-0,5)=6,5

3) Всього: 6,5+0,357=6,857

Таблиця 4.3 Калькуляція витрат, грн

Стаття витрат Базис Проект Відхилення
Абсолютне Відносне,%
1. Сировина 6116 5940 -176 -2,87
2. Основні матеріали 584 567 -17 -2,9
3. Допоміжні матеріали 322 315 -7 -2,2
4. Паливо (газ) 0,1343 0,1224 -0,0119 -8,86
5. Електроенергія 34,1 33 -1,1 -3,23
6. Вода 64.4 63 -1,4 -2,2
7. Заробітна плата 453,6 185,1 -268,5 -59,1
8. Нарахування на заробітну плату 168,8 68,5 -100,3 -59,42
9. Витрати на утримання, експлуатацію обладнання 187,05 206.26 19,21 10,26
10. Загальновиробничі витрати 170 121,4 -48,6 -28,6
11. Адміністративні витрати 90 64,3 -25,7 -28,56
12. Поза виробничі витрати 13 6,857 -6,143 -47,25
Повні витрати 8203,1 7570,5 -405.86 -4.41
Ціна 14200 14200 - -
Прибуток (ціна – повні витрати) 14200-8203,1=5996,9 14200-7570,5=6629,5 632,6 10,6
Рентабельність((прибуток/повні витрати)*100%)

(5996,9/8203,1)*100=

73,1%

(6629,5/7570,5)*100=

87,6%

- 14,5

4.3 Розрахунок додаткового прибутку та чистого грошового потоку (ЧГП)

Приріст загального прибутку обчислюється як різниця між прибутком проектним та базовим:

∆П=Ппр – Пбаз.= 6629,5*70-5996,9*50=164220 грн.

Приріст чистого прибутку знаходиться як різниця між приростом прибутку та податком на прибуток, розмір якого складає 30%:

∆Пчист. =∆П-∆П*0,3=164220-164220 *0,3=114954 грн.

Приріст амортизації (∆А) розраховується як різниця між амортизацією проектною і базовою.

∆А=7885,2-4554=3331,2 грн.

Чистий грошовий потік розраховується як сума приросту прибутку і приросту амортизації:

ЧГП=∆П+∆А=164220 +3331,2 =167551,2грн.

Термін окупності показує за який проміжок часу повертаються кошти, вкладені в проект:

Ток=І/ЧГП=66582,2 /167551,2=0,39 роки

Економічна ефективність інвестицій – це показник, обернений до терміну окупності. Він показує, скільки коштів підприємство отримає на кожну грошову одиницю інвестованих коштів:

Еі=ЧГП/І= 167551,2/66582,2 =2,52грн.

4.4 Вплив впровадження заходу на показники діяльності підприємства

Розраховуємо обсяг виробництва в оптових цінах:

ОВпроект=ОВбаз– ОВвив+ОВвв (4.3)

ОВвив=Ціна продукції баз*Обсяг в-ва баз. (4.4)

ОВвив=14200*50=710000 грн.

ОВвв= Ціна продукції проект*Обсяг в-ва проект (4.5)

ОВвв=14200*70=994000 грн.

ОВ проект=144000-(710000/1000)+(994000/1000)=144284 тис. грн.

ПВпроект =137600 – тис. грн.

Прибуток при використанні старого обладнання:

Пбаз. =ОВбаз – Повні витрати виробництва баз.; (4.6)

Пбаз =144000-137600=6400тис. грн.

Прибуток при використанні нового обладнання:

Ппроект =144284 -137605.1=6678.9 тис. грн.

Чисельність проми слово-виробничого персоналу після заміни обладнання:

ЧПВПпроектПВПбазна стар. лініїна новій; (4.7)

ЧПВПпроект =206-7+4=203 чоловік

Вартість ОВФ після заміни обладнання:

ОВФпроект =ОВФбаз. -∆КВбаз +∆КВ; (4.8)

ОВФпроект =тис. грн.

Витрати на 1 грн. обсягу виробництва для старого та нового обладнання:

В 1грн.баз. =ПВбаз /ОВбаз ; (4.9)

В 1грн.баз. = 137600/144000=0,96 грн.

В 1грн.проект =ПВпроект /ОВпроект ; (4.10)

В 1грн.проект =137605.1/144284=0,95 грн.

Продуктивність праці – це співвідношення обсягу виробництва до чисельності промислово-виробничого персоналу.

ППбаз =ОВбазПВПбаз ; (4.11)

ППбаз =144000/206=699.03 тис. грн./чол.

ППпроект =ОВпроектПВПпроект ; (4.12)

ППпроект =144284/203=710.8 тис. грн./чол.

Рентабельність продукції – співвідношення прибутку до повних витрат:

Рбаз =(Пбаз /ПВбаз )*100; (4.13)

Рбаз =(6400/137600)*100=4,65%

Рпроект =(Ппроект /ПВпроект )*100; (4.14)

Рпроект =(6678,9 /137605,1)*100=4,85%

Фондовіддача показує, яка кількість обсягу виробництва припадає на одиницю ОВФ:

Фвбаз =ОВбаз /ОВФбаз ; (4.15)

Фвбаз = 144000/67200=2.14 грн.

Фвпроект =ОВпроект /ОВФпроект ; (4.16)

Фвпроект = 144284/67222,2=2.15 грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю


Таблиця 4.4

Вплив впровадження заходу на показники діяльності підприємства

Показник Одиниці виміру

Старе (базове)

обладнання

Нове (проектне) Відхилення
Абсолютне Відносне
Обсяг в-ва в оптових цінах Тис. грн.. 144000 144284 284 0,2
Повні витрати Тис. грн. 137600 137605,1 5,1 0,004
Прибуток Тис. грн. 6400 6678,9 278,9 4,4
ОВФ Тис. грн. 67200 67222,2 22,2 0,033
Чисельність ПВП Чол. 206 203 -3 -1.5
Продуктивність праці Тис.грн./чол. 699.03 710,8 11,8 1,7
Витрати на 1 грн. обсягу виробництва Коп. 95,6 96,7

1,1

1,2
Рентабельність продукції % 4,65 4,85 0,2 4,3
Фондовіддача Грн. 2,14 2,15 0,01 0,46

Висновок: зробивши відповідні розрахунки було встановлено, що для здійснення проекту заходів щодо вдосконалення організації виробництва на ТОВ фірма «Меркурій» необхідні капіталовкладення в сумі 66582,2грн. термін окупності даного проекту складає 0,39 року, а на кожну вкладену гривню підприємство отримає 2,52 грн. прибутку.

В наслідок проведення даних заходів обсяг виробництва підприємства в оптових цінах зросте на 284 тис. грн. або на 0,2% тоді як повні витрати зростуть тільки на 5,1 тис. грн., що становить 0,004%.

Прибуток підприємства зросте на 278,9 тис. грн., що становить 4,4% в порівнянні з старою лінією.

При впровадженні в дію нової лінії розмір ОВФ зросте на 22,2 тис. грн., що становить 0,033%, тоді як чисельність промислово-виробничого персоналу скоротиться на 3 особи. Також зросте продуктивність праці працівників на 11,8 тис. грн. або на 1,7%

Рентабельність продукції, яку випускає підприємство зросте на 4,3%, а фондовіддача на 0,46%

Отже, проводити капіталовкладення у проект по заміні старої технологічної лінії на нову є досить доцільним і матиме позитивний економічний ефект.


ВИСНОВ КИ

Жодне підприємство не може працювати без допоміжного виробництва, а особливо підприємства харчової промисловості. Чим краще організоване допоміжне виробництво тим краще працює підприємство. Також допоміжне виробництво можна назвати системою забезпечення виробництва, – це сукупність відділів та цехів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом та відновленням технологічного оснащення, його обліком, зберіганням та видачею у цехи на робочі місця. До складу допоміжного виробництва входить транспортне, складське, ремонтне і енергетичне господарство.

Основні забезпечуючі та обслуговуючі підрозділи підприємства, які утворюють основну систему технічного обслуговування є такі:

– ремонтне господарство (ремонтно-будівельні цехи);

– транспортне господарство (транспортний цех);

– енергетичне господарство (відділ головного енергетика);

– складське господарство (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади).

Енергетичне господарство – це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом.

Ремонтне господарство – це сукупність служб, відділів та виробничих підрозділів зайнятих аналізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним, технічного обслуговування, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне та поліпшення його використання.

Основними напрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищення ефективності функціонування енергетичного господарства є:

– вдосконалення енергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;

– вдосконалення системи та структури енергоспоживання;

– вдосконалення технічних процесів;

– автоматизація виробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;

– вдосконалення конструкції електрообладнання;

– використання розрахунково-економічних методів нормування ресурсів;

– спрощення структури енергетичного господарства підприємства;

– стимулювання поліпшення використання ресурсів.

Комплекс підрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.

Головним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організації транспорту.

Система матеріально-технічного забезпечення охоплює сукупність підрозділів підприємства, які займаються постачанням усіх необхідних для виробництва матеріальних та технічних ресурсів, їх забезпеченням, доставкою на робочі місця при мінімальних затратах на їх придбання.

До складу матеріально-технічних ресурсів входить: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупне технологічне обладнання, комп’ютерна та мікропроцесорна техніка.

Складське господарство підприємства виконує наступні функції:

– приймає, зберігає, обліковує і контролює переміщення матеріально-технічних ресурсів, що постачаються на підприємство, а також готової продукції, що вироблена підприємством або придбана для подальшої реалізації;

На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтне господарство організовано централізованим способом – весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку. При цій системі всі ремонти технологічного, енергетичного та транспортного обладнання, а також чергове міжремонтне обслуговування виконується службою головного механіка підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ремонтно-механічні майстерні та бригади ремонтних працівників по поточному ремонту та догляду за обладнанням.

Така система дозволяє маневрувати ремонтними засобами, краще організовувати робочі місця, забезпечити їх необхідним обладнанням, що забезпечує ведення робіт на більш високому технологічному рівні.

Для нормального функціонування виробничого процесу підприємства використовують різні види енергії На ТОВ фірма «Меркурій» використовуються слідуючі види енергії:

– електричний струм;

– теплова;

– механічна;

– паливо;

На ТОВ фірма «Меркурій» є три види складів :

– матеріальні (склади основних та допоміжних матеріалів);

– склади напівфабрикатів, сировини, заготовок;

– склади готової продукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням і відправкою споживачам.

На матеріальних складах зберігається матеріали, які використовуються безпосередньо працівниками підприємства (тальк, лимонна кислота, віск, інструменти для чищення обладнання, обгортки для цукерок).

На складі напівфабрикатів зберігається сировина для виробництва (цукор, патока, ароматизатори, барвники, неконденційна карамель (брак)).

На складі готової продукції зберігається вироблена підприємством продукція

На складах здійснюється слідуючі операції: прийом, зберігання, облік, відпускання матеріалів.

На ТОВ фірма «Меркурій» до внутрішнього входить стрічковий конвеєр і візок. До зовнішнього входять транспортні засоби які знаходяться на обліку підприємства. Кількість одиниць транспорту на ТОВ фірма «Меркурій» становить дев’ять одиниць. Сюди входить: дві вантажівки «IVECO»; дві вантажівки МАЗ, одна вантажівка – напівпричіп, а інша вантажівка з цистерною; вантажівка ЗІЛ-150, підйомний кран на базі ЗІЛ -130; пасажирський автобус ПАЗ; вантажний автомобіль «Москвич-412» (пиріжок); вантажний автомобіль «Таврія».

Для вдосконалення організації допоміжного виробництва на ТОВ фірма «Меркурій» в дані курсовій роботі розроблено проект заходів, що спрямовані на підвищення ефективності його дії. Дані пропозиції розроблені з врахуванням даних, отриманих під час проходження виробничої практики, а також набутих теоретичних знань з даної галузі.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України

2. ДСТУ 3893-99 “Карамель. Загальні технічні умови”.

3. Конспект лекцій з дисципліни «Організація виробництва»

4. Конспект лекцій з дисципліни «Економіка підприємства»

5. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник. – К.: «Каравела», 2001. – 298с.

6. Г.І. Башнянін, П.Ю. Лазур, В.С. Медвєдєв Політична економія К.;Ніка-Центр, 528 ст. 2000р.

7. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Посібник вищої школи (Воробйов Є. М., Грищенко А.А., Лісовицький В. М., Соболєв В. М.)/ Під загальною редакцією – Воробйова Є.М. – Харків-Київ,2001.- 704 с.

8. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: «Академвидав», 2003. – 416с.

9. Організація виробництва: Навч. Посібник/ В.О. Онищенко, О.В. Редкін і др. – К.: Лібра, 2005. – 336с.

10. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О., Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.

11. Покропивний С.Ф. «Економіка підприємств», К.: «Хвиля-Прес»,-1995.385с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:28:48 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:09:11 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Вдосконалення організації допоміжного виробництва

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150896)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru