Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Отчет по практике: Техніко-економічне планування та прогнозування роботи підприємства "Ларіс"

Название: Техніко-економічне планування та прогнозування роботи підприємства "Ларіс"
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: отчет по практике Добавлен 15:15:20 17 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 155 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки

Кафедра економіки підприємств і корпорацій

Звіт про переддипломну практику

Вінниця – 2010


ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПП «ЛАРІС»

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПП «ЛАРІС»

3. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗБУТУ НА ПП «ЛАРІС»

4. ПЛАНУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА ПП «ЛАРІС»

5. РОЗРОБКА НОРМ І НОРМАТИВІВ НА ПП «ЛАРІС»

6. ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПП «ЛАРІС»

7. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПП «ЛАРІС»

8. ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ПП «ЛАРІС»

9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ФОНДІВ НА ПП «ЛАРІС»

10. ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСІВ НА ПП «ЛАРІС»

11. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Планування є однією з основних функцій управління й у жодному разі не може бути поза увагою ні практиків, ні науковців. З різних аспектів планування (оперативного, поточного, перспективного) більшість фахівців максимум уваги зараз віддають перспективному, заснованому на моделях стратегії розвитку підприємства в мінливих умовах зовнішнього середовища.

За останні роки вчені, що займаються проблемами стратегічного управління й розробкою стратегії поведінки підприємства в зовнішньому середовищі, створили цілісну систему основних знань про стратегічний менеджмент і планування. Серед них найбільш суттєві дослідження у сфері планування виконані в роботах українських учених І. Лукінова, В. Пономаренка, В. Бабича, В. Герасимчука, О. Пушкаря, Д. Божка, Д. Бо-гині, А. Яковлєва, О. Тридіда та ін. Вони розглядали розвиток планування з урахуванням особливостей української економіки. Із закордонних фахівців у теорію й методологію стратегічного планування вагомий внесок внесли І. Ансофф, Дж. Акофф, Р. Бранденбург, Дж. Стейнер, Дж. Гелбрейт, та ін.

Незважаючи на досягнення закордонних і вітчизняних учених, багато теоретичних та практичних питань у цій області знань ще не вирішені. Це проблеми, пов'язані з уточненням сутності планування, з науково-методичним забезпеченням стійкості розвитку підприємств із урахуванням ризику; з інформаційним забезпеченням системи планування, взаємозв'язку стратегії розвитку підприємства з оптимізаційним механізмом організації діяльності підприємства в поточному періоді.

У розробці планів слабко використовуються можливості міждисциплінарних підходів, зокрема логістична концепція управління економічними процесами. Недостатньо вивчені питання оцінки внутрішніх ресурсів аналізу поточної діяльності підприємств і ролі цих оцінок у стратегічних програмах, що досить актуально для українських підприємств, які шукають шляхи виходу із кризи. Актуальність і недостатня вивченість указаних проблем визначили вибір теми, мети і задач роботи.

Метою переддипломної практики є розкриття особливостей планування діяльності ПП «Ларіс».

Основні завдання практики обумовленні метою звіту про переддипломну практику:

- досліджується підприємство ПП «Ларіс»;

- організація техніко-економічного планування досліджуваного підприємства;

- планування виробництва та збуту продукції ПП «Ларіс»;

- розробка норма та нормативів на ПП «Ларіс»;

- планування матеріально-технічного забезпечення ПП «Ларіс»;

- планування собівартості продукції, прибутку, рентабельності на ПП «Ларіс»

- планування економічних фондів та фінансів підприємства;

- охорона праці та навколишнього середовища.

Предметом роботи є дослідження комплексу заходів, що використовує підприємство для організації планування виробництва і збуту своєї продукції, норм та нормативів, матеріально-технічного забезпечення підприємства та ін.

Об’єктом переддипломної практики є ПП «Ларіс» та процес планування на ньому.

Робота складається з вступу, одинадцяти розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків.


1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПП «ЛАРІС»

ПП «Ларіс» було засновано в 1998 році в м. Вінниця.

Юридична адреса ПП «Ларіс»: м. Вінниця, вул. Пирогова, 3, к. 227 тел./факс: (0432) 35-31-43, e-mail: laris.vin@mail.ru, tgm@svitonline.com icq: 421-856-306

На сьогодні - це потужний виробник виробів з нержавіючої сталі і провідний оператор на українському ринку металопрокату.

За роки діяльності налагоджений індивідуальний і серійний випуск продукції, зареєстрована торгова марка «Laris» під якою випускаються сушки для рушників.

На даний момент в структуру підприємства входять:

1) Підприємства по виробництву виробів з неіржавіючої сталі.

2) Металобаза і відділ реалізації металопрокату.

Основними комплексними споживачами продукції є підприємства і організації харчового, промислового і агропромислового секторів Вінницької області, Центрального і Південного регіонів України.

По об’ємах вироблюваної продукції з неіржавіючої сталі ПП «Ларіс» може задовольнити потреби десятків регіонів України. Середній вихід продукції в місяць складає 1500 одиниць. А в сезон зростання обсягів виробництва досягає 200%. Виробничі підприємства розташовані в Калинівці - цех по первинній підготовці сировини, і у Вінниці - основне виробництво і металобаза.

Постачальниками сировини являються провідні заводи України і Європи, що виготовляють неіржавіючий металопрокат.

Якість продукції відповідає всім галузевим, державним і міжнародним стандартам, що підтверджене сертифікатами.

У всіх регіонах України працює широка дилерська мережа, де продукцію можна придбати або замовити по ексклюзивних цінах «від виробника».

Особливою гордістю є клієнти, серед яких: ТОВ «АВІС» (ТМ Авіс), Немирівський спиртзавод (ТМ Nemiroff), Вінницький Завод Тракторних Агрегатів, завод «Аналог», Вінницький Авіаремонтний завод, Вінницький Олієжиркомбінат, фірма «Панда» (ТМ «Караван») і багато інших.

Багаторічний досвід роботи на ринку, репутація, стабільне зростаюче виробництво і довгострокові партнерські зв'язки - ось «три кити», на яких упевнено стоїть і розвивається ПП «Ларіс».

Організаційна структура ПП «Ларіс» є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін. (Додаток Ж).

Організаційна структура ПП «Ларіс» постійно вдосконалюється, все більше пристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. В зв'язку з цим в перспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, що включає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливати на майбутнє.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПП «ЛАРІС»

Зміст програм (планів) технічного розвитку ПП «Ларіс» визначається сукупністю конкретних заходів, що входять до їхнього складу. Як правило, такі програми (плани) охоплюють кілька розділів, а кожен з останніх – певну групу цілеспрямованих заходів.

Головним недоліком діючого нині в Україні порядку розробки програми (планів) технічного розвитку ПП «Ларіс» є механічне «підсумовування» різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми (плану) технічного розвитку в так званому, режимі групової роботи. Мета такої роботи полягає в реальному перегляді та узгодженні пропозицій, що рекомендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано проводити у вигляді проблемної наради, учасниками якої можуть бути керівники підприємства і група експертів, включаючи незалежних. Це певною мірою забезпечує здійснення конкурсного відбору конкретних об’єктів і напрямків технічного розвитку підприємства.

Технічний розвиток є визначальним чинником розвитку ПП «Ларіс», його змістом, визначає його динамічну основу. Організаційний - веде до змін його форми [14].

Організаційний розвиток реалізується у технологічно раціональному існуванні елементів виробництва та забезпеченні необхідної системи виробничих зв’язків, активно впливає на формування технології та техніки.

Формується чітка залежність між технічним та організаційним розвитком, що доповнюється ефективністю реалізації економічних, соціальних та юридичних напрямів в декілька етапів розвитку підприємства.

Організаційний розвиток - це узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва та управління, він визначається у вдосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва, праці та елементів господарського механізму.

До факторів, за якими досліджується організаційний розвиток ПП «Ларіс» належать наступні:

- рівень спеціалізації виробництва (вартість річного обсягу профільної продукції до загального обсягу продукції);

- рівень кооперування виробництва (обсяг комплектуючих виробів до загального обсягу);

- стабільність номенклатури продукції;

- прогресивність застосовуваних технічних засобів в управлінні підприємством;

- рівень підготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управління.

Для забезпечення ефективного управління організаційним розвитком важливо своєчасно виявляти і правильно оцінювати його тенденції, прогресивні й небажані зміни у формах організації виробництва та праці, функціонуванні окремих чи всієї сукупності елементів господарського механізму.

Основні сучасні тенденції організаційного розвитку ПП «Ларіс»:

- прискорення темпів розвитку окремих (деконцентрації кооперування, конверсії, диверсифікації) та посилення взаємопов’язаних форм організації виробництва, що забезпечує демополізацію виробництва багатьох видів продукції, конкуренцію продуктивності на ринку, мультиплікаційну ефективність діяльності підприємств різних типів і систем господарювання;

- розвиток колективної (бригадної) форми організації та оплати праці, що за умов прискорення НТП, якісного вдосконалення й ускладнення техніко-технічної бази виробництва стає об’єктивно необхідним і економічно доцільним;

- посилення безперервності та гнучкості виробництва на підприємствах багатьох галузей завдяки широкому застосуванню автоматичних ліній, робото-технічних комплексів і гнучких виробничих систем, що уможливлюють зведення до мінімуму втрат часу й ресурсів, багаторазове підвищення продуктивності праці, значне прискорення оновлення продукції, що виготовляється;

- формування нових типів суспільної комбінації речових і особистісних елементів процесу виробництва, науки та виробництва, виробничої сфери споживання у вигляді спільних міжгалузевих і міждержавних підприємств, науково-технічних комплексів, інженерних і сервісних центрів, створюваних ресурсів, підвищення ефективності науково-технічного прогресу;

- удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств, перехід останніх на ринкові економічні відносини з державою та іншими контрагентами, що посилює відповідальність за кінцеві результати діяльності, конкурентоспроможність на світовому й національному ринках, фінансову стійкість і прибутковість;

- активізація людського чинника через здійснення такої кадрової політики, котра відповідає сучасним вимогам правильного підбору керівників усіх рівнів, підвищенню їхньої компетентності, діловитості й відповідальності; вимогам подальшого розвитку демократії і управління виробництвом, забезпечення належної організованості та виконавчої дисципліни.

Розвиток і поглиблення названих тенденцій у галузі організації виробничо-трудових процесів та функціонування господарського механізму необхідно вважати сучасними завданнями прискорення організаційного розвитку на підприємстві.

3. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗБУТУ НА ПП «ЛАРІС»

Система ринкових відносин передбачає тісний взаємозв'язок між процесами виробництва, розподілу й споживання матеріальних благ у сфері обмежених економічних ресурсів. ПП «Ларіс» планує виробництво товарів та послуг тільки в таких обсягах і строках, які відповідають запитам споживачів і на їх основі визначає всі планові показники.

Складання плану збуту (реалізації продукції) є завершальним етапом складання виробничої програми підприємства. Тим же часом, план збуту служить основою для складання загальногосподарських та інших кошторисів витрат на виробництво і реалізацію товарів.

У будь-якому плані збуту, як правило, зазначається кількість продукції, робіт, послуг кожного виду, які будуть реалізовані в запланованому періоді господарської діяльності підприємства.

При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту, як правило, складається на кожен місяць. В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку; вартість напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величину експортних постачань товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги робіт і послуг виробничого призначення у ринкових цінах.

Показник обсягу реалізації продукції пов'язує ПП «Ларіс» з усіма споживачами на відповідних ринках збуту. До реалізованої продукції включають не тільки обсяги виробленої у плановому періоді нової продукції, але й залишки нереалізованої у минулому (звітному) періоді готової продукції.

На першому етапі на основі планових показників виробництва продукції визначаються обсяги потреб у ресурсах та їх основні постачальники. При нестачі тих чи інших ресурсів необхідно погодити план виробництва і збуту продукції з урахуванням фінансово-економічних та матеріально-технічних пріоритетів.

Другий етап складання плану збуту передбачає створення програми руху потоків виробів по всьому розподільчому ланцюгу, від виробничих підрозділів підприємства до кінцевого споживача, яка безпосередньо пов'язана з плануванням потреби підприємства у складських приміщеннях і транспортних засобах.

При дефіциті останніх, за необхідністю, переглядаються вже намічені програми. чинному етапі складання плану збуту продукції складається програма масових переміщень товарів, оптимізується схема розміщення складських приміщень і транспортних потоків, складаються календарні плани-графіки підготовки товарів для відвантаження та постачання

Важливою характерною рисою ефективності розроблених планів збуту можуть бути витрати збуту, які коливаються у зарубіжних фірмах, залежно від виду продукції і умов постачання, в межах від 2 до 20 % від загального обсягу продажу товарів. При плануванні збуту продукції необхідно враховувати ознаки дорогих систем товаропросування і забезпечувати зниження їх витрат з метою підвищення ефективності всієї системи збуту.

У будь-якому плані реалізації ПП «Ларіс», як правило, указується кількість продукції кожного виду, а також робіт і послуг, які будуть реалізовані в майбутній період. При рівномірних поставках планований обсяг продажів на плановий строк можна визначити як сполучення середньодобового випуску продукції на період часу.

Так, на ПП «Ларіс» плановий обсяг продажів на січень 2010 р. становить 0,5*30 = 15 тис. грн.

При нерівномірному або нестабільному виробництві, яке піддається сезонним коливанням, план реалізації на ПП «Ларіс» зазвичай складається щомісяця.

Виходячи із плану випуску продукції ПП «Ларіс» досить актуальним є визначення планового річного обсягу продукції на основі «Перспективного плану випуску продукції на 2010 р.».

Так, із вищевикладеного можливим є визначення планового річного обсягу реалізації ПП «Ларіс» на 2010 рік:

РП = 4035,6 + 37,1 – 24,2 = 4048,5 тис. грн.

Тобто, плановий річний обсяг реалізації продукції на 2010 рік становить 4048,5 тис. грн.

Плановий обсяг збуту продукції визначається в діючих цінах на момент складання плану.

Отже, планування виробництва і збуту продукції ПП «Ларіс» є одним із основних завдань роботи планового відділу підприємства. Дослідження має перспективний характер і може мати зміни, коректуватися в різні періоди.


4. ПЛАНУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА ПП «ЛАРІС»

Організаційно-технологічне забезпечення виробництва ПП «Ларіс» як стадія життєвого циклу продукції включає технологічну підготовку виробництва і організаційну подготовку виробництва. Метою ОТЗВ є забезпечення технологічної і організаційної документації для виготовлення нової продукції.

Завдання ОТЗВ:

- аналіз технологічності нової продукції;

- аналіз існуючих технологій, устаткування і виробничих потужностей підприємства;

- розробка оперативно-календарних планів запуску і випуску продукції; оперативне управління ОТЗВ тощо.

Складання плану організаційно-технічного розвитку ПП «Ларіс» не є останнім етапом у плануванні цього напряму діяльності підприємства. Цей план є переліком проектів і заходів, спрямованих на вирішення поставлених завдань. Тому успіх реалізації плану значною мірою залежить від ефективного контролю за реалізацією відібраних і прийнятих до виконання проектів, хоча, на жаль, цим питанням приділяється ще недостатньо уваги на вітчизняних підприємствах. Проте в умовах зростання темпів ринкових змін, вимог споживачів, посилення конкурентної боротьби успіх компанії залежатиме не тільки від ефективного стратегічного й тактичного планування, а й від її здатності успішно реалізовувати ці плани, яка значною мірою визначається підходами до управління проектами, які діють в організації.

План ОТР - це перелік проектів чи заходів (із зазначенням назви й керівника проекту, строків початку та закінчення, бюджету, місця впровадження й очікуваних результатів), згрупованих у такі основні розділи:

Мета організаційно-технічного проектування на ПП «Ларіс»- дати технічну характеристику процесу реорганізації.

У процесі реорганізації використовуються різні технології для моделювання, аналізу статистичних даних, збору інформації і документування процесів, комп'ютерних розробок, проведення телеметрії, створення експертних систем, баз даних та ін. Намічаються конкретні заходи для технічного оснащення (табл.4.1)

Таблиця 4.1 Методи управління на етапі організаційно-технічного проектування

Завдання Методи управління
Модель взаємин об’єктів і суб’єктів Інформаційне проектування
Перегляд зв’язків процесу Аналіз трудового процесу
Інструменти й інформатика

Інформаційне проектування

Вимір і оцінка інформації

Об’єднання інтерфейсів і інформації Інформаційне проектування
Оцінка варіантів Інформаційне проектування
Поліпшення режиму контролю Інформаційне проектування
Модулювання Інформаційне проектування
Розміщення обраних модулів Інформаційне проектування
Застосування технологій

Інформаційне проектування

Стратегічна автоматизація

Реалізація плану Управління проектом

Система планування організаційно-технічного розвитку на ПП «Ларіс» включає комплекс різноманітних планів, які взаємодіють один з одним та спрямовані на здійснення за цілями, предметом, рівнями, змістом та періодом планування. Важливо виділити фактори, які визначають склад та зміст цього комплексу:

- організаційна структура та профіль інноваційної діяльності ПП «Ларіс»;

- склад інноваційних процесів, які здійснюються;

- рівень кооперації при їх проведенні, масштаби та постійність інноваційної діяльності.

Основним завданням організаційно-технічного розвитку є забезпечення прискорення впровадження перерахованих вище елементів у діяльність ПП «Ларіс» в рамках стратегічних та поточних планів. Комплексне планування розвитку і підвищення ефективності діяльності повинне знаходити висвітлення в плані організаційно-технічного розвитку підприємства, показниках ефективності виробництва та планах капітальних вкладень і капітального будівництва (інвестицій).

Технічний та організаційний розвиток розглядаються як напрями єдиного процесу, де технічний розвиток виступає визначальним та безпосереднім чинником зростання ефективності виробництва - він визначає динамічну основу розвитку ПП «Конекс», а організаційний розвиток забезпечує реалізацію створених технічно-потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів, тобто веде до зміни форми процесу розвитку.

Технічний розвиток є визначальним чинником розвитку ПП «Ларіс», його змістом, визначає його динамічну основу. Організаційний – веде до змін його форми.

Організаційний розвиток реалізується у технологічно раціональному існуванні елементів виробництва та забезпеченні необхідної системи виробничих зв’язків, активно впливає на формування технології та техніки.

План ОТР має міжфункціональний характер і вміщує як плани інноваційної діяльності.

5. РОЗРОБКА НОРМ І НОРМАТИВІВ НА ПП «ЛАРІС»

Якість і обґрунтованість норм і нормативів в значній мірі залежать від методів розробки. На ПП «Ларіс» існують наступні методи нормування:

- розрахунково-аналітичний;

- досвідчений;

- дослідно-статистичний;

- комбінований.

Нормативи, встановлені розрахунково-аналітичним методом, найбільш прогресивні і обґрунтовані, тому що в основі розробки їх лежить розрахунково-технічний метод. В основі розрахунково-аналітичного методу лежить глибокий аналіз передового виробничого досвіду і результатів економічного використання ресурсів, досягнутих на передових підприємствах або ділянок виробництва. Розрахунково-аналітичний метод нормування нерідко дозволяє знайти шляхи підвищення технологічності продукції, зміни технологічних режимів її виготовлення.

Вихідною базою для розробки норм при цьому методи є аналіз організації трудових процесів, використання обладнання, технологічних режимів і прийомів, лабораторні дослідження і експеримент. Аналізу піддається інструкції вироби з метою визначення шляхів зниження витрат матеріалів, виявлення можливості спрощення конфігурації і полегшення маси окремих деталей; аналізується так-же відходи і втрати, що виникають у процесі виробництва. Після виконання шляхів економії матеріалів на етапах проектування і виготовлення виробів розробляють організаційні та технічні заходи і з урахуванням їх ефективності встановлюють норми витрат матеріалів.

Досвідчений метод нормування полягає в тому, що норми створюються на основі спостережень, дослідів і досліджень, що виробляються в виробничих або лабораторних умовах. Він застосовується, коли розрахунковим шляхом встановити норму не можливо і доводиться виходити з досвіду роботи в попередньому періоді з виготовлення однотипної продукції. Встановлена досвідченим методом норма враховує досягнутий рівень техніки і організації виробництва, а минулому періоді і не враховує їх вдосконалення, впровадження передового досвіду, нової техніки і технології.

Дослідно-статистичний метод нормування полягає у визначенні норм на основі звітно-статистичних даних про витрати руда або матеріалів на одиницю продукції в минулих періодах. Цей метод має ті ж недоліки, відсутність прогресивності у встановленій нормі, низька Мобілізуюча роль такої норми в пошуку і впровадженні нової техніки, технології, організації виробництва та праці. Неточність норм, встановлених дослідно-статистичним методом, підтверджується наявністю значних відхилень фактичних витрат від планових, розрахованим за такими нормам.

На ПП «Ларіс» розробку, впровадження та систематичне оновлення норм і нормативів здійснюють різні цехи та функціональні служби: технічні, економічні, виробничі, - під керівництвом одного із заступників директора і підлеглого йому апарату. Створення нормативної бази доцільно доручати професійним нормативним групам. функціями яких є:

- систематизація всіх норм і нормативів, що надходять від відповідних підрозділів;

- створення фондів нормативної інформації;

- створення нормативних нормативної інформації;

- створення нормативних норм для цехів і служб;

- облік зміни норм та внесені їх нормативні корективи;

- контроль за своєчасністю вимірювань норм;

- складання звітів про вимірювання норм і про їх причини.

В процесі розвитку нормативного господарства виробляються інвентаризація діючих норм, заміна встановлених норм новими, технічно обґрунтованими, встановлюється взаємозв'язок нормативів з показниками плану.

6. ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПП «ЛАРІС»

Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва на ПП «Ларіс» включає комплекс робіт по аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню технологічного устаткування і оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів по видах ресурсів, джерелах надходження і вище перелічених напрямах використання. Перераховані роботи по плануванню вельми трудомісткі. Вони виконуються економістами і плановиками за участю інших фахівців. Менеджери не приймають участі в розробці планів, їх завдання - перевірити дотримання принципів планування, склад планових документів, їх якість.

В умовах ринку у підприємств виникає право вибору постачальника, а значить, і право закупівлі ефективніших матеріальних ресурсів. Це примушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, що виготовляється різними постачальниками. Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу. Співвідношення значущості окремих критеріїв з течією часом може мінятися.

Організаційна побудова, характер і методи роботи служб постачання на ПП «Ларіс» відрізняються своєрідністю. На невеликих підприємствах, споживаючих малі об'єми матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладаються на невеликі групи або окремих працівників господарського відділу підприємства. На більшості середніх і крупних підприємств цю функцію виконують спеціальні відділи матеріально-технічного постачання, що знаходяться у підпорядкуванні у заступника керівника підприємства по виробництву. Оскільки якість роботи відділу багато в чому визначає якість виробничого процесу, то він повинен бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями. Крім того, багато вирішуваних відділом питань носять комплексний характер, вимагають знань в області маркетингу, логістики, техніки, технології, економіки, нормування, прогнозування, організації виробництва і міжвиробничих зв'язків.

Відділи МТЗ будуються за функціональною або матеріальною ознакою. У першому випадку кожна функція постачання (планування, заготівка, зберігання, відпустка матеріалів) виконується окремою групою працівників. При побудові постачальницьких органів за матеріальною ознакою певні групи працівників виконують всі функції постачання по конкретному виду матеріалів. Характерний тип структури служби постачання - змішаний (рис.6.1), коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізовані на постачанні конкретними видами сировини, матеріалів, устаткування. Проте разом з товарними, до складу відділу постачання входять функціональні підрозділи: плановий та диспетчерський.

Змішаний тип структури відділу постачання - найбільш раціональний метод будови, який сприяє підвищенню відповідальності працівників, поліпшенню МТЗ виробництва. Планове бюро (група) виконує функції по аналізу навколишнього середовища і ринковим дослідженням, визначенню потреби в матеріальних ресурсах, розробці плану забезпечення підприємства і його підрозділів матеріально-технічними ресурсами (входить до складу бізнес-плану підприємства), оптимізації ринкової поведінки за найбільш вигідним забезпеченням, формуванню нормативної бази, розробці планів постачання і аналізу їх виконання, контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань. Організаційна структура відділу МТЗ представлена на рисунку 6.1.


Рис. 6.1 Організаційна структура відділу МТЗ


Планування матеріально-технічного забезпечення великою мірою зумовлює ритмічну роботу ПП «Ларіс» з випуску продукції в заданій номенклатурі та асортименті. Тому на підприємстві, яке ревізується, необхідно встановити:

а) питому вагу матеріальних ресурсів згідно з укладеними договорами по прямих господарських зв'язках;

б) питому вагу придбаних матеріальних ресурсів на фондовій біржі. Наступним кроком ревізора є перевірка правильності та своєчасності укладення договорів, стану оперативного обліку і контролю за їх виконанням. Ревізор також виясняє, які заходи вживались до постачальників, котрі не виконують своїх договірних зобов'язань.

7. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПП «ЛАРІС»

Об'єктивне, обгрунтоване і справедлива винагорода може бути встановлене на основі технічного нормування і тарифікації.

Технічне нормування праці - це система визначення витрат живої праці, необхідного для виконання визначеної роботи, тобто встановлення норм часу, витрат праці і виробітки.

Норма часу - час, встановлений для робітників відповідних професій на виконання визначеної роботи або виготовлення певного обсягу продукції; виражається в годинах на одиницю виміру продукції або робіт. Норма витрат праці - трудомісткість, або кількість затраченої праці, установлена для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці робіт; обчислюється в людино-годинах на одиницю виміру продукції або робіт.

Різниця між нормою часу і нормою витрат праці складається тільки в тому, що норма часу виражає поточний час, необхідний для виконання певної роботи, а норма витрат праці - трудомісткість, або передбачену нормою суму часу, що необхідно затратити всім робітникам.

Норма виробітки - кількість продукції, що необхідно виготовити, або обсяг робіт, що необхідно виконати за одиницю часу.

У тих випадках, коли нормування праці на основі норм часу (виробітки) неможливо, встановлюються норми обслуговування і нормативи чисельності.

Норми обслуговування - кількість одиниць устаткування або м виробничої площі, що повинні обслуговувати один або група робітників за одиницю часу. На цій основі встановлюються нормативи чисельності робітників для виконання конкретної роботи.

Норми витрат праці, виробітки й інше мають велике значення як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері надання послуг. Вони використовуються при плануванні і завантаженні устаткування, розробці календарних планів, визначенні чисельності робітників, розрахунку фонду заробітної плати і бюджету організації.

Технічне нормування визначає витрати праці, а тарифне дає оцінку якості праці різноманітних груп і категорій робітників. Основним завданням тарифного нормування заробітної плати є розробка і правильне застосування обгрунтованих нормативів тарифної системи.

Тарифна система є основою всіх систем заробітної плати, тому що усі види матеріального заохочення обчислюються на основі тарифних ставок і посадових окладів. Основні її елементи - тарифні ставки, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій.

Тарифна сітка є практичним засобом здійснення диференціації оплати праці робітників у залежності від їхньої кваліфікації і кваліфікаційного рівня виконуваних робіт. Вона являє собою сукупність чинних в одній галузі виробництва тарифних (кваліфікаційних) розрядів і відповідного кожного розряду тарифних коефіцієнтів.

Тарифний розряд, привласнений робітнику, або розряд, до якого віднесена робота, є показником кваліфікації робітника або кваліфікаційного рівня даної роботи. Тарифний же коефіцієнт, що відповідає певному розряду, є показником того, у скільки разів рівень оплати роботи, віднесений до даного розряду, перевищує рівень оплати роботи, віднесеної до 1-го розряду (або в скільки разів робітник, що має даний розряд, одержує більше, ніж робітник 1-го розряду).

Тарифна сітка - найважливіший елемент тарифної системи, що відбиває в грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників в одиницю робочого часу. У залежності від прийнятих одиниць робочого часу встановлюються годинні, денні або місячні тарифні ставки (оклади).

Всі системи оплати праці можна віднести до таких основних форм: відрядної і погодинної.

При відрядній оплаті заробіток робітника знаходиться в прямої залежності від виробітки, тобто від кількості і якості зробленої їм за даний період часу продукції. Основним документом при такій оплаті праці є виробниче завдання, у якому вказується обсяг робіт (продукції), терміни їхній виконання (або денні, тижневі, місячна норми виробітки), сума заробітної плати, розрахована по встановлених окремих розцінках. Різновиду відрядної оплати праці - пряма відрядна, відрядно-преміальна, акордна й акордно-преміальна.

Пряма відрядна система оплати праці - це оплата за фактично виконаний об'єм роботи необхідної якості за розцінками за одиницю, тобто оплата праці пропорційна його результатам. Непряма відрядна система оплати праці застосовується в основному для оплати праці допоміжних і обслуговуючих робітників.

Акордна система оплати праці полягає в тому, що окремому робітнику або групі видається завдання на виконання певного комплексу робіт із указівкою повної суми оплати.

При погодинній системі провадиться оплата за фактично відпрацьований час по тарифних ставках, що відповідає розряду робітника. Вона застосовується для оплати робіт, що не піддаються нормуванню. Розрізняють просту погодинну і почасово-преміальну системи. Друга поєднує погодинну оплату з преміюванням за кінцеві результати. Вона стимулює кращу роботу і тому є переважним способом погодинної оплати.

У принципі, організація може сама для себе розробити найбільше прийнятну систему оплати праці, що не суперечить законодавчим актам по праці й оплаті, що стимулює і забезпечує виконання плану і досягнення цілей організації.

8. ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ПП «ЛАРІС»

Головним показником ефективності господарювання є прибуток. У свою чергу основними його складовими є виручка від реалізації і собівартість реалізованої продукції (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Основні складові прибутку

Збільшити виручку можна за рахунок підвищення обсягів реалізації продукції і (або) ціни реалізації. Ціна залежить, передусім, від якості продукції, каналів і строків її реалізації. Знизити собівартість реалізованої продукції можна за рахунок зменшення витрат і (або) збільшення обсягів виробленої продукції. Більшість із цих складових уже розглянуто в попередніх темах, де йшлося про розробку маркетингової і виробничої (теми 6-8) програм підприємства, а також про планування витрат і собівартості продукції. Тому тут зупинимось на методичних питаннях планування реалізації продукції, цін, прибутку і рентабельності та покажемо результати цих розрахунків на прикладі ПП «Ларіс»

Вхідні грошові потоки ПП «Ларіс» за їхніми джерелами поділяють на внутрішні та зовнішні. Про використання зовнішніх джерел свідчать надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку. У світовій практиці 60-70 % фінансових ресурсів надходять на ПП «Ларіс» за рахунок внутрішніх джерел. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включають:

- виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;

- виручку від іншої реалізації;

- доходи від позареалізаційних операцій (проценти, перераховані за зберігання грошей у банку, плата за передане в оренду майно, доходи на акції та ін.).

Основним джерелом грошових надходжень кожного підприємства є виручка від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг на сторону. Планову виручку розраховують окремо за видами продукції, за роботи, виконані на стороні, та послуги, надані різним підприємствам, організаціям і особам.

Після виконання зобов’язань за державними і регіональними контрактами решту продукції сільськогосподарські підприємства реалізують за своїм вибором заготівельним і торговельним організаціям, переробним підприємствам, організаціям і підприємствам споживчої кооперації, міжгосподарським підприємствам та об’єднанням, на міських ринках і власних магазинах, працівниками господарства, для громадського харчування і поліпшення місцевого постачання. Обсяги продукції, що підлягають реалізації, узгоджуються за їхніми видами з даними балансових розрахунків продукції та обслуговуючих виробництв.

На особливу увагу заслуговує планування бартерних операцій. У кінці 90-х років через глибоку економічну і соціальну кризу господарства суспільного сектору за бартерними угодами реалізували 30-50 % від загальних обсягів продажу.

Порівняно з грошово-товарними відносинами бартер є неефективним способом товарообміну. У більшості випадків для сільськогосподарських товаровиробників він є збитковим і шкідливим, значно уповільнює інвестиційний процес, ускладнює транспортні операції, створює тіньову економіку. Тому бартеризація є тимчасовим явищем і має поступитись нормальним стосункам постачальників і споживачів агропромислової продукції на взаємовигідних засадах. Так, на ПП «Ларіс» у 2002 р. питома вага бартерних операцій була зведена до мінімуму і становила 106 тис. грн, або 1,6 % загальної виручки від реалізації продукції. У цілому по Україні частка бартерної форми розрахунків у загальному обсязі реалізації сільськогосподарських підприємств скоротилася з 27,1 % у 1999 р. до 4,5 % у 2002 р.

Продукцію, що її передбачається продавати (видавати) працівникам господарства і залученим особам у рахунок оплати праці, оцінюють за прийнятими в господарстві цінами. Продукцію на громадське харчування відпускають за плановою собівартістю, але не вище ринкових цін. Видачу працівникам господарства грошової додаткової оплати і премій планують за плановою собівартістю, але не вище роздрібних цін за вирахуванням торгової знижки за плановою собівартістю. Видачу продукції працівникам ПП «Ларіс» в рахунок оплати праці здійснюватимуть за цінами, прийнятими в господарстві. Розділивши всю виручку від реалізації продукції конкретного її виду на загальну кількість цієї продукції, визначають середню ціну продажу.

Після цього обчислюють повну собівартість реалізованої продукції, яка складається з виробничої собівартості й реалізаційних витрат. Виробничу собівартість визначають множенням собівартості одиниці продукції, на обсяг її реалізації. Витрати з реалізації, що не відшкодовуються заготівельними організаціями, включають у витрати з реалізації продукції на ринку, через ларки і комісійну торгівлю, кооперацію та інші організації, а також у витрати з навантаження продукції, її пакування, утримання приміщень для зберігання в місцях її реалізації, оплати праці працівникам та ін.

Заготівельні, торговельні та інші підприємства і організації, що здійснюють закупівлю продукції на умовах державного контракту, несуть усі витрати з її транспортування й розвантаження. У разі доставки продукції транспортом ПП «Ларіс» заготівельні організації відшкодовують господарствам витрати за тарифами того виду транспорту, яким здійснювалась доставка продукції.

Слід відзначити особливості розрахунку виручки від реалізації продукції та її собівартості стосовно окремих видів продукції:

У разі, коли господарство частину молока реалізує в натуральному вигляді через торгову мережу, а частину – сировина для виготовлення продукції, слід визначати виручку за окремими каналами реалізації і виходячи з цього - середню виручку за 1 виріб продукції. Аналогічно розраховують середні ціни за одиницю продукції, що підлягає реалізації, для інших її видів.

Результат від реалізації рушникосушок визначають не за окремими її видами, а в цілому для всієї її кількості. При цьому реалізаційну ціну і виручку спочатку визначають для кожного виду вовни, а потім показують загальну суму виручки. Собівартість вовни в перерахунку на залікову кількість визначають виходячи зі співвідношення між натуральною і заліковою масою вовни.

Відніманням від виручки за реалізовану продукцію повної її собівартості визначають результати реалізації: прибуток чи збиток. У свою чергу діленням суми прибутку на повну собівартість продукції і множенням на 100% обчислюють рентабельність по окремих продуктах, галузях і господарству в цілому. Норму прибутку визначають діленням суми прибутку від господарської діяльності на середньорічну вартість основних виробничих фондів і нормативних оборотних засобів. Більш детально методики розрахунку планових грошових надходжень, собівартості реалізованої продукції і результатів від реалізації продукції [86, 169].

Наведений вище метод розрахунку прибутку називається методом прямого розрахунку. Крім нього можуть ще використовуватись метод розрахунку прибутку на основі показника витрат на 1 грн продукції та економічний (аналітичний) метод.

9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ФОНДІВ НА ПП «ЛАРІС»

До основних виробничих фондів ПП «Ларіс» відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будинки, спорудження, електромережі, трубопроводи й ін.), служать для збереження і переміщення предметів праці.

Крім основних виробничих фондів до складу основних фондів входять і основні невиробничі фонди, до яких відносяться такі об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, дитячі сади і ясла, школи, лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового призначення), що перебувають у віданні промислових підприємств (вони не безпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва). Тут ми розглядаємо тільки основні виробничі фонди.

Основні виробничі фонди ПП «Ларіс» це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру свого зношення.

Основні фонди займають важливе місце в національному багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничих фондах народного господарства складає більш 48%.

У практиці обліку і планування відтворення основних фондів ПП «Ларіс» і використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність визначених засобів праці.

Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, установлення зношуваності, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності ПП «Ларіс», а також для здійснення господарського розрахунку.

У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також зі зміною за цей період умов відтворення існує кілька видів грошової оцінки основних фондів:

1) по повній первісній вартості;

2) по первісній вартості за винятком зносу;

3) по повній відновленій вартості;

4) по відновленій вартості з урахуванням зносу.

Повна первісна вартість представляє собою фактичну вартість за цінами придбання (включаючи витрати на доставку і монтаж) чи будівництва основних фондів.

Первісна вартість за винятком зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної первісної вартості на величину зносу основних фондів і часто називається залишковою вартістю.

Ці два види грошової оцінки утрудняють порівнянність даних про динаміку основних фондів, тому що ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, придбані (збудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах.

Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних фондів досягається завдяки їхній оцінці по відновленій вартості.

Повна відновлена вартість - це вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах (даного року).

Метод оцінки по відновленій вартості не враховує ступінь зношеності основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів по відновлювальній вартості з урахуванням зносу.

Відновлена вартість з урахуванням зносу показує яка частина відновленої вартості основних фондів, ще не перенесена на продукт.

Оцінка основних фондів по відновленій вартості це складний, трудомісткий процес, що вимагає значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється періодично.

Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів праці. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність ПП «Ларіс» і галузей, визначити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично проводяться в промисловості.

За допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні угруповання різноманітних елементів основних фондів.

У цих угрупованнях окремі елементи основних фондів виділяються у відносно однорідні групи відповідно до їх призначення у виробничому процесі.

Рівень амортизації залежить від кожної складової цієї формули, але головною величиною є нормативний термін служби засобів праці.

Існує класифікація методів нарахування амортизації та відновлення економічних фондів.

Показники, що розраховуються на основі наведеної рівності:

1) індекс росту основних виробничих фондів:

K 1 = Fвп.к.р. / Fвп.п.р. (9.1)

К1 = 4852 / 739 = 6,56

Призначення даного показника очевидно (Додаток А, Б).

2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів:

К2 = Fвп.нов. / Fоп.к.р. (9.2)

К2 = 7310 / 4852 = 1,5

Однак цей показник варто було б скоріше назвати коефіцієнтом новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових основних засобів у складі усіх фондів на кінець року (Додаток А, Б).

Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати відношення:

К3 = Fвп.нов / Fвп.виб. (9.3)

К3 = 7310 / 52,6 = 138,9

3) коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів:

К4 = Fвп.виб. / Fвп.нов (9.4)

К4 = 52,66 / 7310 = 0,007.

Це важливий показник для характеристики темпів технічного прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до «старіння» застосовуваної техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно доцільні межі;

4) коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів:

K5 = Fвп.нов. / Fоп.н.р. (9.5)

К5 = 7310 / 274 = 26,6

Показник характеризує частку нових фондів стосовно початкового рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.) (Додаток А, Б).

10. ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСІВ НА ПП «ЛАРІС»

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками ПП «Ларіс» у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на ПП «Ларіс» є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

- які джерела їх надходження;

- чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

- яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

- як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

- як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

- максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

- максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

- мінімум поточних витрат;

- мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

- максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Балансовий метод застосовується передусім при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.

Наприклад, балансова ув’язка по фінансових фондах має вигляд:

, (10.6)

де, Зп - залишок коштів на початок планового періоду, грн.;

Н - надходження коштів до фонду, грн.;

В - витрачання коштів з фонду, грн.;

Зк - залишок коштів на кінець планового періоду, грн.

Залишок фонду накопичення на плановий період на ПП «Ларіс» – 20 тис. грн. Протягом року за рахунок коштів фонду планується придбати обладнання на суму 100 тис. грн. Передбачається, що залишок фонду накопичення на кінець року складе 10 тис. грн. Тоді план надходження коштів до фонду накопичення буде:

,

тобто тис грн.

Сутністю методу оптимізації при складанні кошторису є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних затрат чи максимального одержаного ефекту (результату).

В розрахунках використовується критерій максимуму приведеного прибутку

, (10.7)

де, П - прибуток, грн.;

К - капіталовкладення, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15).

Під час розробки планів ПП «Ларіс» ставить перед собою певні цілі. Нестача інформації, а інколи й засобів її швидкої обробки, ускладнює формування цілей. Одночасно з цільовою постановкою підприємство визначає можливу сферу застосування капіталу, тобто географічну арену і диверсифікацію виробництва з метою розширення збуту товарів і послуг, нові ринки для придбання сировини, різноманітних інших матеріалів, машин та устаткування, ліцензій, крім того, лізингові операції, які передбачається здійснити.

11. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ

Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці. Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:

а) здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

б) забезпечувати працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

в) забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці;

г) забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

д) вимагати професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику.

Система управління охороною праці підприємства (СУОП) включає службу охорони праці та керівництво підприємства і керується у своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

Основними функціями управління охороною праці, що розробляє і втілює служба охорони праці, є:

1. Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

2. Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці.

3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення (якщо вони досягнуті), а також підготовка розділу «Охорона праці» колективного договору

4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.

5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.

6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.

7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.

8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них.

9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.

10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.

12. Пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, конкурсів, бесід, лекцій, наочної агітації та методичної роботи кабінету охорони праці.

13. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

14. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій.

15. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.

16. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із важкими і шкідливими умовами праці.

17. Контроль за дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов'язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.

18. Контроль за дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.

19. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Для виконання перелічених вище функцій служба охорони праці повинна мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Крім того, служба охорони праці повинна мати засоби впливу на виробничу діяльність підприємства, що передбачається Положенням про службу охорони праці. Так, працівники служби охорони праці мають право видавати роботодавцям, керівним органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці); вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці.

Окрім адміністративних заходів, рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

Положення про матеріальне заохочення розробляється службою охорони праці, погоджується з профспілкою (колективом найманих працівників) і затверджується власником.


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ПП «Ларіс» це потужний виробник виробів з нержавіючої сталі і провідний оператор на українському ринку металопрокату.

За роки діяльності налагоджений індивідуальний і серійний випуск продукції, зареєстрована торгова марка «Laris» під якою випускаються сушки для рушників.

На даний момент в структуру підприємства входять:

1) Підприємства по виробництву виробів з неіржавіючої сталі.

2) Металобаза і відділ реалізації металопрокату.

Основними комплексними споживачами продукції є підприємства і організації харчового, промислового і агропромислового секторів Вінницької області, Центрального і Південного регіонів України.

ПП «Ларіс» самостійно визначають обсяг надходження товарів по укладеним угодам на поставку виробів, встановлюють оптову і роздрібну ціни, самостійно користуються валютними коштами.

Відповідні показники узгодженого плану економічного та соціального розвитку підприємство оголошує місцевим плановим органам, торгівельним, транспортним та іншим організаціям, які знаходяться з ним у узгоджених відношеннях.

Розпрацьовані річні плани ПП «Ларіс» затверджують на загальних зборах трудового колективу та показники цього плану доводяться до конкретних виконавців: колективів цехів, відділів, бригад, до кожного робочого місця.

Підвищення ефективності діяльності ПП «Ларіс» ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наскільки цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, настільки успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва на ПП «Ларіс» включає комплекс робіт по аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню технологічного устаткування і оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів по видах ресурсів, джерелах надходження і вище перелічених напрямах використання. Перераховані роботи по плануванню вельми трудомісткі. Вони виконуються економістами і плановиками за участю інших фахівців. Менеджери не приймають участі в розробці планів, їх завдання - перевірити дотримання принципів планування, склад планових документів, їх якість.

Використання основних фондів визнається ефективним на ПП «Ларіс», якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.

Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.

відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції. Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за аналізований період збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.

Експертна оцінка є результатом проведення експертизи, обробки і використання цього результату при обґрунтуванні значення імовірності. Прийняття експертної оцінки - це комплекс логічних і математично-статистичних методів і процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень.

Фактичні залишки нереалізованої продукції на кінець кварталів передпланового періоду в днях обігу складали 10, 8, 11, 16 днів. Експертна оцінка динаміки зміни запасів свідчить, що є тенденція до збільшення норми запасу. Тому за базовий показник приймаємо 16 днів. Експертна оцінка перспектив розвитку господарського процесу в плановому кварталі показує, що попит на цю продукцію зростає. Це призводить до прискорення обігу.

Балансовий метод застосовується передусім при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.

Для більш активного розвитку підприємства доцільним є відкриття нових торгових представництв, які дозволять реалізовувати усе більше продукції підприємства.

При цьому планування має відбуватися і на основі планових показників торгових представництв, їх реалізаційних показників.

Планування діяльності таких показників як техніко-економічне планування мають плануватися з урахуванням думки працівників цехів, які більш об’єктивно оцінюють стан обладнання, його виробничу потужність.

Зростання ролі комп’ютерних технологій під час процесу планування, що не тільки економить час, а й дає більш чітку картину та точну картину майбутнього плану роботи.

У плануванні діяльності ПП «Ларіс» потрібно враховувати найважчі варіанти подальшого існування підприємства, щоб не стати банкрутом.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25.

2. Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31.

3. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 20.

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.

5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 29.

6. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Голос України. - 1992. - № 78.

7. Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30.

8. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.

9. Закон України «Про підприємства в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 24.

10. Закон України «Про приватизаційні папери» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24.

11. Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 24.

12. Закон України «Про систему оподаткування» // Урядовий кур’єр. - 1997. -№ 23.

13. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Нові Закони України. Випуск 2. - К., 1991.

14. Рясних Є.Г. Основи фінансового планування. Навчальний посібник. – К.: Скарби, 2003. -238 с.

15. Савчук В.П. Управление финансами предприятия. М: «Бином» - 2003, 480 с.

16. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: «Каравела», 2003. – 432 с.

17. Томяковский А.С., Щербак И.А., Гудинова Л.И. Экспертная система диагностики финансово-хозяйственного состояния предприятия. // Модели управления в рыночной экономике. Сб. науч. тр. - Донецк, ДонГУ, 2008. – С. 246-258.

18. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник. Под ред. Стояновой Е.С. - 4-е изд., М.: Преспектива, 2007. – 656 с.

19. Финансы и кредит: Учебное пособие для вузов./Под ред. д.э.н., проф. А.И.Амоши - Донецк: ДонГТУ, 2008 г.. - 148 с.

20. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с.

21. Планування підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

22. Фінансове забезпечення діяльності малих підприємницьких структур: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / М.Д. Бедринець; Нац. акад. держ. податк. служби України. - Ірпінь, 2004. - 19 с.: табл. - укp.

23. Планування діяльності підприємства: Навчальний посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. - К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т.: 2002, - 301 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:22:32 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:04:49 25 ноября 2015

Работы, похожие на Отчет по практике: Техніко-економічне планування та прогнозування роботи підприємства "Ларіс"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150049)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru