Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

Название: Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: курсовая работа Добавлен 21:08:29 14 января 2010 Похожие работы
Просмотров: 558 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

з курсу: Інформаційний менеджмент

КР.ДМ. – 37.00.000

ПЗ Група ДМз-05-2

Каразєй Світлани

Допускається до захисту

Керівник

2008


Зміст

Вступ

1. Електронний бізнес як характерна риса сучасної економіки

1.1 Поняття та структура електронного бізнесу

1.2 Системи та елементи як складові електронного бізнесу

1.3 Менеджмент електронного бізнесу

1.4 Форми взаємодії в електронному бізнесі

2. Електронний бізнес в Україні

2.1 Проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

2.1.1 Основні правові проблеми електронного бізнесу в Україні

2.2 Тенденції і нагальні проблеми електронного бізнесу

2.3 Стан та перспективи електронного бізнесу в Україні

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

Бурхливе поширення інформаційних технологій та нових методів ведення бізнесу в нашій країні привело до зародження і становлення нової сфери підприємництва електронного бізнесу. Незважаючи на свої очевидні переваги (відкритість, демократичність, глобальність тощо), електронний бізнес є надто агресивним середовищем підприємництва, успіх в якому цілком залежить від глибоко продуманої стратегії діяльності. Дійсно, ґрунтовні основи електронного бізнесу залишаються колишніми", йог метою є одержання прибутку, генерування грошових потоків і створення конкурентних переваг. Єдина відмінність електронного бізнесу від класичних методів ведення бізнесу полягає в тому, що він функціонує швидше, отже, його конкурентні переваги є швидкоплиннішими.

Дотримання цього принципу дозволяє підприємцям уникнути не продуманих затрат на формування верхівки "айсберга" електронної комерції (дизайн web-сторінок, технічне та технологічне забезпечення тощо). Будь-яке підприємство сфері електронної комерції має починатися з розробки структури бізнесу, його логістики, цільової аудиторії, нормативно-правової бази.

Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Інтернет та бурхливе зростання електронного бізнесу в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки, на даний момент є найбільш динамічним та найбільш прибутковим, що і визначає актуальність обраної теми.

Електронний бізнес (E-business) – це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет.

Дослідженням питання електронного бізнесу сьогодні займаються Філіп Котлер (США), І. Успенський, І. Молдовський (Росія), В.Желіховський, Ю. Жвалюк, Н. Меджибовська, М. Садовий (Україна).

Об'єктом даного дослідження є електронний бізнес, як складова частина цифрової економіки.

Предметом даного дослідження є динамічні механізми, стратегії, елементи та проблеми розвитку електронного бізнесу.

Метою написання даної курсової роботи полягає у висвітленні проблем та тенденцій розвитку електронного бізнесу в Україні.

На основі поставленої мети передбачається розв’язання наступних завдань :

– ознайомитися з поняттям «електронний бізнес»;

– визначити місце та розкрити роль електронного бізнесу в сучасному світі;

– встановити і проаналізувати рівень дослідженості проблеми;

– на основі з’ясувати перспективи розвитку та шляхи вдосконалення розвитку електронного бізнесу в Україні.

Для вирішення конкретних питань були використані досягненні в галузі:

– менеджменту;

– економіки;

– історіографії;

– Інтернет технологій.

Специфіка даного дослідження полягає у застосуванні різнорівневих методів дослідження:

– порівняння;

– спостереження;

– дедуктивний, аналітичний.


1. Електронний бізнес як характерна риса сучасної економіки

1.1 Поняття та структура електронного бізнесу

Процес комерціалізації інформаційної сфери і перенесення ділової активності та частини бізнес-процесів у кібернетичний простір став одним із найяскравіших проявів "нової економіки" та одним із факторів, що її породжує. Внаслідок цього з'явився новий перспективний та динамічний сектор економіки – електронний бізнес (е-бізнес, англ.: e-Bussines, нім.: e-Geschaft). Електронний бізнес базується на нових способах взаємодії виробників, посередників, споживачів, а також нових специфічних методах просування товарів на ринку, але водночас він не заперечує традиційних форм взаємодії економічних суб'єктів та шляхів руху матеріальних благ і послуг, а доповнює їх, хоч інколи і витісняє. Інформаційні мережі є середовищем, в якому відбуваються бізнес-процеси, та одночасно інфраструктурним забезпеченням електронного бізнесу:

– Інтранет — підвищує ефективність взаємодії співробітників фірми, оптимізує процеси планування та прогнозування, прискорює документообіг між структурними підрозділами компанії, робить управління більш оперативним та ефективним;

– Екстранет — поліпшує зовнішню взаємодію з партнерами у бізнесі(наприклад, постачання в режимі "just-in-time"1 ), сприяє кращій організації бізнес-процесів шляхом їх моделювання та моніторингу, робить можливим відособлення певних видів діяльності (outsourcing2 ) і т. ін.;

– Інтернет є універсальним діловим середовищем, що поєднало ком панії між собою та з аудиторією споживачів, у ньому відбувається взаємодія всіх суб'єктів ринку щодо купівлі та продажу товарів і надання послуг.

Е-бізнес включає в себе якісно нові методи роботи компаній, що надає останнім можливість забезпечити конкурентні переваги за рахунок зменшення видатків на взаємодію, розширення ринків і сфери діяльності та виявлення нових каналів збуту, залучення нових та поліпшення обслуговування старих клієнтів, більшої мобільності та оперативності при прийнятті управлінських рішень.

Рис 1 Структура та інформаційно-технологічне середовище електронного бізнесу

У вітчизняній і зарубіжній фаховій літературі пропонуються різні підходи до визначення поняття е-бізнесу. Дуже часто його ототожнюють з електронною торгівлею (е-торгівля, англ.: e-Commerce, нім.: e-Handel), яку позначають, роблячи кальку з англомовного варіанта, як е-комерція, і вживають поняття "е-бізнес" та "е-комерція" як синоніми4 . На наш погляд, це не зовсім коректно, оскільки поняття "електронний бізнес" є ширшим, ніж електронна торгівля, та охоплює всі види підприємницької діяльності, що здійснюються в кібернетичному просторі (рис. 1), а саме: електронну торгівлю (е-комерція та м-комерція), Інтернет-рекламу (е-реклама та м-реклама), електронний маркетинг, онлайн-послуги (е-банкінг, е-страхування, е-консалтинг, е-сервіс, е-освіта, е-логістика), електронний рекрутинг і т. ін.

Згідно з визначенням компанії IBM е-бізнес — це процес використання мережевих технологій для спрощення, поліпшення та збільшення продуктивності виробничих процесів, що надає можливість компаніям легко контактувати з партнерами, дилерами та клієнтами, об'єднувати бази данних та оперативно здійснювати свою діяльність5 , тобто це перетворення основних бізнес-процесів, підвищення їх ефективності за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Компанія "Price Waterhouse Coopers" визначає е-бізнес як інтеграцію систем, процесів, ланцюгів створення вартості, часткових та національних ринків за допомогою технологій та концепцій, що базуються на використанні Інтернету та пов'язані з ним. Управління торгівлі Американського бюро перепису (U.S. Census Bureau) розглядає е-бізнес як будь-який процес, що здійснюється бізнес-структурами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та І мереж. Згідно з визначенням, що наводиться в онлайн-словнику Інтернету, електронний бізнес – це всі форми підприємництва, які відбуваються в електронному вигляді.

Узагальнюючи наведені вище визначення, можна стверджувати, що е-бізнес – це якісно нова модель інтегрованої економічної діяльності, яка базується на використанні Інформаційно-комунікаційних технологій та мереж як унікального макроекономічного середовища та основного засобу виробництва для оперативної комерційної діяльності з метою підвищення ефективності наявних або широкого, динамічного розвитку нових сегментів бізнесу та отримання стабільного соціально-економічного ефекту. Електронний бізнес являє собою складний взаємодіючий та взаємозумовлений комплекс компонентів, до яких належать:

– підсистеми обміну інформацією;

– підсистеми електронного документообігу;

– підсистеми управління ресурсами (матеріальними, фінансовими, людськими);

– підсистеми глобального пошуку інформації, збору та спільного використання знань;

– корпоративні представництва в кібернетичному просторі, інтегровані з іншими підсистемами компанії;

– підсистеми електронної торгівлі для організації продажу та закупівель;

– підсистеми взаємодії з партнерами та клієнтами;

– підсистеми обліку ресурсів (склад, логістика) і т. ін.

Цікавим є той факт, що деякі елементи електронного бізнесу функціонують вже досить давно. Так, багато компаній вже десятки років використовують засоби електронного обміну даними (Electronic Data Interchange, EDI), електронного переказу коштів (Electronic Fund Transfer, EFT), планування корпоративних ресурсів (Enterprise Resource Planning, ERP).

1.2 Системи та елементи як складові електронного бізнесу

Електронний бізнес включає основні системи:

р ішення для Інтернет-торгівлі. Виробники та постачальники товарів та послуг різноманітних категорій можуть запропонувати свої продукти, прийняти через Мережу замовлення клієнта та обробити його. Покупці (споживачі) за допомогою стандартних Інтернет-браузерів проглядають каталоги і прайс-сторінки запропонованих товарів та послуг та оформлюють через Інтернет замовлення (заявки, запити);

п латіжні системи . Покупець або замовник може оплатити вибраний ним товар або послугу через Інтернет, не встаючи з-за комп'ютера, таким чином, в електронному бізнесі можливе проведення операцій у режимі реального часу;

с истеми доставки. Замовлений товар необхідно доставити покупцю в максимально стислий час, в іншому випадку діяльність, пов'язана з електронним бізнесом, уявляється малоефективною, звичайно, якщо мова не йде про унікальний або більш дешевий товар, ніж пропонується у звичайному магазині;

а рбітражна (правова) система. Будь-яка діяльність незалежно від форми ведення бізнесу повинна регулюватися правовими нормами, так щоб при виникненні суперечливих ситуацій їх можливо було вирішити легітимним шляхом.

Електронний бізнес включає в себе наступні елементи ( у тому числі як міжнародні, так і внутрішні операції): купівлю-продаж, поставки, угоду про розподілення продукції, торгове представництво чи агентство, факторинг, лізинг, проектування, консалтинг, інжиніринг, інвестиційні контракти, страхування, угоди про використання та концесії, банківські послуги, спільну діяльність та інші форми промислового та ділового співробітництва, перевезення вантажів та пасажирів повітряним або морським, залізничним транспортом. Залежно від виду діяльності підприємства цей перелік може бути продовжений.

Будь-яка система для її успішного функціонування потребує присутності всіх складових своєї інфраструктури, повної їх дієздатності та успішної їх взаємодії, бажаного розвитку та вдосконалення їх діяльності. Що стосується інфраструктури системи електронного бізнесу в нашій країні, то на теперішній час вона знаходиться у досить нерозвиненому стані. Єдиною складовою, що більш-менш виконує свої функції, є перша система у складі електронного бізнесу - рішення для Інтернет-торгівлі. Дійсно в останній час з'являється велика кількість електронних ''дошок оголошень'', де можна розмістити свою рекламу та вибрати для себе необхідну продукцію. Але це нижчий рівень, який ми попередньо назвали Інтернет комерція (1-й рівень у електронному бізнесі). На цьому рівні відбуваються досить нескладні процеси і він певним чином забезпечений своєю інфраструктурою (це окремі програмні ресурси типу електронних магазинів, куди можна занести інформацію про свої товари і таким чином за досить незначну ціну зробити для себе рекламу як в СНГ, так і за кордоном). Наприклад: київська система "MarketLand 2000" - www.marketland.com.ua ; харківська система "Ринок СНГ"- www.cismarket.com; система з можливістю побудови свого бізнесу через сітьовий маркетинг ”Global E-Commerce System” - www/glecsys.com/777/anons17.com. ПКМП "Гемма" створила інтернет-проект "Україна промислова" - вітчизняні товаровиробники - www.gemma.kiev.ua. У Львові функціонує два ВЕБ-ресурси у вигляді електронних каталогів з багатьох рубрик, їхні адреси: www.lviv.ua та www.wertep.com .

Завдяки таким ресурсам підприємства та організації, які є клієнтами названих вище систем, можуть розширювати ринки збуту з виходом на конкретну цільову аудиторію; здійснювати пошук постачальників сировини, інвестицій та ділових партнерів; підтримувати та створювати імідж фірми.

Що стосується платіжної системи, системи доставки та системи правової підтримки, вони зовсім не розвинені в Україні і тому треба приділяти велику увагу вивченню та створенню умов для розвитку цих необхідних складових інфраструктури системи електронного бізнесу. Без них неможливо функціонування та подальший розвиток електронного бізнесу.

1.3 Менеджмент електронного бізнесу

Таке основне принципове питання, як менеджмент в системах електронного бізнесу до кінця не вирішено навіть на Заході, де розвиток електронного бізнесу відбувся набагато скорше і більш інтенсивними темпами, ніж в Україні.

Функціями менеджменту, як відомо, є наступні: визначення цілей, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль. Але ці функції в умовах електронної торгівлі мають суттєві особливості. Таке становище пов'язується з тим, що в системах електронного бізнесу всі контакти відбуваються опосередковано. Тому для того, щоб можливо було реалізовувати всі функції менеджменту, необхідно, щоб інформація в системах електронного бізнесу була "прозорою", повною та доступною для аналізу та керування нею.

Для досконалого менеджменту в системах електронного бізнесу ефективно управляти накопиченою інформацією дуже важливо.

На кожному з трьох рівнів електронного бізнесу процеси менеджменту мають свої особливості.

Р івні електронного бізнесу: Інтернет комерція (1-й рівень), електронна комерція (2-й рівень) та електронний бізнес (3-й рівень). Зрозуміло що 3-й рівень найбільш високий і передбачає наявність великої кількості складових та глобальних умов для свого функціонування.

Наприклад, на другому рівні дуже важливим моментом у менеджменті є вирішення такого питання - із переходом від звичайних традиційних методів торгівлі на електронну, закономірним процесом стане ліквідація торговельних посередників. Ці люди не залишаються без робочих місць, просто вони становляться менеджерами електронного бізнесу. Для успішного функціонування системи електронного бізнесу з її повною інфраструктурою необхідна велика кількість людей, які будуть обслуговувати її процеси. І процес підготовки таких кадрів є найвідповідальнішим в менеджменті систем електронного бізнесу.

На третьому рівні, наприклад, одним з найважливіших питань менеджменту є наступне. Отриманою внаслідок застосування нових форм інформацією необхідно ефективно керувати. І ця думка не нова - багато підприємств вже давно намагаються її реалізувати. Але в умовах збільшення обсягів інформації та її вільного розповсюдження, систематизування набуває все більшого значення. Якщо це не відбувається, підприємства та їхній персонал просто "зломляться" під вантажем інформації, для обробки якої немає належних інструментів.

Робота з діловими партнерами над проектами електронного бізнесу вимагає відповідності комунікаційних засобів тим, які використовуються партнерами. Така відповідальність і є однією з цілей менеджменту в системах електронного бізнесу в галузі стандартизації форми обміну даними між партнерами та засобів їх передачі.

Завдяки цим двом прикладам видно, що всім функціям менеджменту на кожному з рівнів електронного бізнесу треба приділяти найбільшу увагу. А при такому стані, в якому знаходиться електронний бізнес на Україні, треба розпочинати з самого початку, тобто з дослідження процесів менеджменту та інфраструктури систем електронного бізнесу.

1.4 Форми взаємодії в електронному бізнесі

Більшість компаній сьогодні в Україні вже мають власні Інтернет-сайти, що стали своєрідними вітринами, які репрезентують фірму та забезпечують ефективне двостороннє спілкування із зацікавленою аудиторією. У міру того, як компанії розширюють свою присутність у кіберпросторі, перед ними відкриваються нові можливості для отримання прибутку в рамках електронного бізнесу. Окрім представницької функції Інтернет-сайтів, компанії широко використовують різноманітні Інтернет-доповнення для ефективнішої взаємодії, наприклад, підключення постачальників та партнерів до баз даних з оперативною інформацією про товарні запаси, управління замовленнями в режимі реального часу, здійснення та обробку платежів, збір статистичної та маркетингової інформації і т. ін. Тобто можна сказати, що відбуваються процеси глобальної інтеграції між компаніями, а також більш тісного переплетіння бізнес-ланцюжків та бізнес-дроцесів. Ці процеси відображаються в таких формах взаємодії, які вже перетворилися на самостійні сегменти електронного бізнесу (рис. 2).

– Бізнес – споживач (В2С/С2В — Business-to-Consumer/Consumer- to-Business) – це форма взаємодії компаній зі споживачами та навпаки, яка надає виробникам додаткові можливості для просування своїх товарів та послуг безпосередньо до споживачів, а споживачам більше можливо стей для вибору. Дана форма взаємодії була однією з перших стратегій е-бізнесу, яка передбачає прямий рух товарів та послуг від виробників до кінцевих споживачів, обминаючи посередників.

– Бізнес – бізнес (В2В — Business-to-Business) – форма оперативної взаємодії підприємств на всіх рівнях, що орієнтується на діючий бізнес та на відпрацьовані схеми постачання та збуту, сталі внутрішні бізнес- процеси. Вона надає змогу об'єднати внутрішні мережі партнерів для спільного електронного документообігу, створює систему прямого розміщення замовлень з можливістю деталізації їх параметрів та відслідковування їх виконання в режимі реального часу і є новим засобом більштісної комунікації підприємств. Ця форма взаємодії набула сьогодні

найбільшого поширення. На сектор В2В припадає біля 85 % обороту електронного бізнесу.

– Споживач — споживач (С2С — Consumer-to-Consumer) — взаємо дія приватних осіб щодо купівлі-продажу, обміну чи надання товарів, по слуг та інформації в кіберпросторі. Прикладами такої форми взаємодії можуть бути дошки оголошень та інтернет-аукціони (E-bay.com).

Рис 2 Форми взаємодії в електронному бізнесі

Необхідно звернути увагу на відмінності між формами взаємодії В2В та В2С. Перша відмінність полягає в стратегічній спрямованості: В2В орієнтується на оптимізацію наявних взаємозв'язків між партнерами, а В2С — спрямована на зменшення кількості посередників та пряме досягнення груп споживачів. Друга відмінність полягає в суб'єктах відносин: В2С — один продавець (виробник) будує відносини з багатьма потенційними клієнтами; В2В — взаємозв'язок та інтеграція бізнес-процесів між підприємствами одного виробничого ланцюжка.

Проникаючи в усі сфери суспільного життя, інформаційні технології впливають на саме суспільство, охоплюючи таку сферу, як організація діяльності центральних та місцевих органів державної влади. Робота в цьому напрямку ведеться на різних рівнях, починаючи з національних проектів, закінчуючи програмою побудови глобального інформаційного суспільства країн "великої вісімки". Уряди країн не залишаються осторонь електронного бізнесу, що виявляється в появі електронних форм взаємодії держави з громадянами, комерційними структурами та з іншими державами:

– бізнес — уряд (G2B/B2G – Government-to-Business/Business-to- Government);

– уряд — громадяни (G2C/C2G – Government-to-Citizens/Citizens-to-Government);

– уряд — уряд (G2G – Government-to-Government).

2. Електронний бізнес в Україні

2.1 Проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

Сьогодні ринок Інтернет-розрахунків розширюється з дивовижною швидкістю, адже звернувшись до інформаційної мережі можна отримати цілий спектр послуг.

Так, наприклад, кількість українців, що мають постійний доступ в Інтернет, збільшується з кожним днем. За оцінками деяких експертів, на сьогодні вона складає близько 2 млн. чол. Цілком логічно, що разом із зростанням абонентської бази розвивається і вітчизняний сегмент Всесвітньої Мережі – стає більше Інтернет-магазинів, все частіше навіть не пов'язані з Мережею компанії ухвалюють рішення про прийом платежів в On-line за свої товари і послуги. Водночас стрімкий розвиток безготівкових розрахунків та розбудова інформаційного суспільства у нашій країні вимагає вирішення низки соціальних, організаційних, юридичних та інших проблем, що безпосередньо пов’язані із розвитком та становленням електронного бізнесу в Україні. Саме цим обґрунтовується актуальність питань, викладених у даній статті.

Якщо звернутись до Рейтингу "Електронної готовності країн світу», то необхідно відмітити, що згідно з цими статистичними даними Україна посідає лише 60 місце (рис.3). Дані рейтингу свідчать наскільки сприятливі умови для розвитку електронного бізнесу в країні і яка готовність ринку до реалізації Інтернет-технологій, а також рівень споживання цифрових товарів і послуг компаніями і громадянами.

За дослідженнями компанії ElVisti, індекс електронної готовності в першу чергу будується на загальному достатку громадян і країни та є похідним від економічного розвитку.


Рис. 3 Рейтинг "Електронної готовності країн світу-2007"

Отже, до факторів, які певним чином перешкоджають повноцінному розвитку електронної комерції в Україні необхідно віднести:

– недостатній економічний потенціал і недовір'я простого користувача;

Одна з проблем ведення електронного бізнесу - захист інформації. Користувач повинен стежити за тим, щоб On-line платежі в Мережі, також як і введення інформації про утримувача картки, проходили по захищеному протоколу зв'язку.

– недостатній рівень державних гарантій і правових норм;

Однією із основних проблем розвитку електронного бізнесу в Україні взагалі, і Інтернет-сектора фінансових послуг зокрема, є прогалини у законодавчій базі. В Україні не існує законодавчих актів, які б чітко регулювали сферу Інтерент-послуг.

– нерозвиненість сервісу, доставки товарів і надання послуг;

Швидкість роботи сайтів і зручність використання у багатьох випадках залишає бажати кращого. Це визначається, мабуть, якістю устаткування, на якому працює компанія, і програмним забезпеченням.

Розвиток електронного бізнесу значною мірою буде залежати від політики держави у даній сфері діяльності, а саме: в першу чергу від встановлення нормативно-правової бази. Вирішення питань правового регулювання сфери Інтернет-послуг повинно стати основою для врегулювання наявних й потенційних ризиків, серед яких: ухилення від податків, шахрайство, порушення прав інтелектуальної власності та ін. Тому закріплення основ електронної комерції у Цивільному кодексі України та подальший розвиток правового регулювання сфери Інтернет-послуг повинні закласти фундамент для розквіту електронного бізнесу в нашій державі.

Також, на нашу думку, держава повинна приділити більше уваги таким питанням, як: податкові пільги в сфері електронного бізнесу, вкладання коштів в освіту, високі технології, розвиток телекомунікацій, Інтернету, а також організацію їх інфраструктури.

Що стосується, забезпечення безпеки даних та якості сервісу у сфері електронної комерції, то необхідно відзначити, що ці чинники в першу чергу залежать лише від діяльності самої організацій, що надає послуги у дані сфері бізнесу.

Можливо, використання електронного бізнесу в Україні не отримало такого масштабного розвитку як у таких країнах, як Данія, США, Швеція, Швейцарія та все одно наша держава має значні перспективи розвитку даної сфери діяльності, адже може врахувати досвід інших країн, які пройшли такий же шлях становлення та розвитку електронної комерції.

2.1.1 Основні правові проблеми електронного бізнесу в Україні

Серед ключових правових проблем, від вирішення яких залежить ефективність електронного бізнесу, слід назвати наступні:

– правовий захист інформаційних комп’ютерних систем від незаконного втручання в їх роботу з метою порушення функціонування, крадіжки чи порушення цілісності інформації;

– захист прав споживача в роздрібній електронній торгівлі;

– надання правового статусу електронним документам;

– захист авторського права в Інтернет;

– захист основних прав людини, включаючи:

– захист конфіденційної інформації про особу;

– захист від поширення мережі неправдивої інформації про особу;

– встановлення порядку оподаткування електронного бізнесу;

– правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності з використанням Інтернет.

Як видно уже з цього переліку, правове регулювання електронного бізнесу не зводиться лише до узаконення електронного підпису чи до вирішення питань оподаткування.

2.2 Тенденції і нагальні проблеми електронного бізнесу

Технологічно розвинені країни бачать в електронному бізнесі потужний механізм економічного підйому і розширення ринків збуту товарів та послуг. Тому електронний бізнес всіляко підтримується і стимулюється. У США, наприклад, з 1998 року діє Internet Tax Freedom Act , який забороняє обкладати федеральними чи місцевими податками продажі підприємств, які ведуть Інтернет-торгівлю. В підсумку такі підприємства сплачують лише податок на прибуток.

Як видно з активності Європейського пар8ламенту, Європа також намагається всіляко сприяти розвитку електронного бізнесу. Директива 2000 року про електронну комерцію вимагає від держав-членів Євросоюзу швидкого прийняття відповідних законодавчих актів.

Як показують дослідження, електронний бізнес загалом збільшує надходження до бюджетів розвинених країн і відповідно зменшує надходження до бюджетів країн, які не використовують таких можливостей. Може скластися хибне враження, що країни, які менш розвинені технологічно, повинні стримувати запровадження методів електронного бізнесу.

Однак реальна ситуація складніша. Обмежувати доступ громадян до електронної торгівлі, особливо інформаційними продуктами в оцифрованому вигляді, доволі складно і дорого. Значить, електронна торгівля в країну прийде незалежно від бажання уряду.

З іншого, електронна торгівля може давати суттєві переваги в багатьох галузях. Наприклад, саме завдяки електронній торгівлі малі фірми – розробники комп’ютерних ігор – змогли вийти на світовий ринок і позбутися диктату великих компаній, які прагнули цей ринок монополізувати.

Таким чином, електронна торгівля створює сприятливі умови умови для виходу на світовий ринок невеликих, але спроможних технологічно компаній.

Тому реально для України електронний бізнес і електронна торгівля зокрема можуть бути важливим засобом виходу на світовий ринок у різних галузях: програмування, музична індустрія, розваги, наукова періодика тощо. Звичайно, при цьому можна зазнати і втрат черех прихід на наш внутрішній ринок через електронну торгівлю потужних Інтернет-компаній. Але, порівнюючи за і проти і зважаючи на те, що зупинити розвиток Інтернет- бізнесу неможливо, варто зробити висновок, що держава повинна вести активну наступальну політику у розвитку електронного бізнесу і його виходу на світовий ринок.

За останні два роки ріст українського сегмента Інтернету (UAnet) спостерігається у всіх напрямках. Аудиторія UAnet подвоювалася щорічно за останні три роки, за різними оцінками, складає від 2 до 4% населення. UAnet містить у собі більш як 12 тис. українських сайтів. Очікується щомісячний ріст відвідувачів UAnet на 15%, 56% аудиторії UAnet представлена жителями України, 19% - Росії, 12% - США, 8% - Західної Європи, 5% - інші. Регулярна аудиторія користувачів UAnet, що проживають в Україні, - 450 тис., а користувачів Інтернету - від 750 тис. до 2 млн чоловік. Швидке збільшення користувачів Інтернет стане рушієм Інтернет-сектора в Україні. Інтернет-економіка нашої країни представлена галузями комп'ютерної техніки і комунікаціями, рекламою і медіа-індустрією, Інтернет-послугами, електронною комерцією.

Сфера Інтернет-комерції розвивається не так швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, і має більш скромні інвестиції, тому що Інтернет-магазини ще не одержали масового визнання українськими покупцями. В авангарді української електронної комерції Інтернет-магазини Molotok.com.ua, Bambook, Azbooke, Webshop. Kiev.ua. Через UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Багатообіцяючим є ринок туристичних послуг, ринок продажів та оренди житла, продажів автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів. Водночас, за інформацією компанії TNS Interactive, всього 4% жителів України мають доступ до мережі Інтернет і лише 1% користувачів є одночасно Інтернет-покупцями.

Дуже перспективним в Україні є така форма організації інформаційної та торговельної взаємодії між компаніями через Інтернет, як електронна комерція "бізнес-бізнес". В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не тільки купують один у одного продукцію, а й спільно працюють над виробництвом нових товарів та послуг, електронна комерція такого напрямку набуває особливого значення, оскільки вона передбачає формування тривалих партнерських відносин між підприємствами, які здійснюються через комунікаційні мережі.

В Україні вже створюються корпоративні портали, в межах яких систематизується корпоративна інформація та надається доступ до неї сертифікованим користувачам. Прикладом є корпоративні системи компаній "Квазар-Мікро" та Softline. Перспективним для України є також створення електронних ринків, систем управління ланцюжком комплектації, систем управління взаємовідносинами з клієнтами. Важливим кроком у напрямі впровадження будь-яких систем "бізнес-бізнес" є використання відкритих міжнародних стандартів. В Україні вже існують технічні умови застосування цих технологій - створено національний електронний каталог товарів.

Для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідне:

– активне впровадження базового устаткування, комп'ютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;

– стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Ітернет-порталів;

– навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;

– розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.

На розвиток міжнародної електронної торгівлі в Україні та світі впливають ще й загальносвітові тенденції.

По-перше, в останні роки у зв'язку зі зниження цін на комп'ютерні системи і програмне забезпечення спостерігається бум у галузі продажів комп'ютерів.

Друга тенденція полягає у зростанні кількості користувачів Інтернетом. До 2020 р. приблизно більш як 1 млрд людей почнуть виходити в онлайн і буде створено понад 100 млн сайтів. Український сегмент Інтернету в даний час являє собою більш як 12 тисяч сайтів, і також очікується щомісячний ріст відвідувачів на 15 % .

Третя тенденція - це ріст онлайнових покупок, обсяг яких збільшився з 8 млрд дол. у 1999 р. до більш ніж 130 млрд у 2006 р.

Четвертий напрямок пов'язаний з різким ростом кількості домашніх компаній. Кількість людей, що працюють удома, підскочило з 4 млн у 1990 р. до майже 26 млн у 2007 р.

Сьогодні стоїть гостре питання про те, що електронний бізнес в Україні стоїть під загрозою. Постанова Національного банку України, що було оприлюднено 09.08.2008 на сайті НБУ, викликала обговорення в інтернет-виданнях, на форумах і в блогах. Постанова стосувалася регулювання ринку електронних грошей в Україні. Ця подія є безумовним регресом у становленні й розвитку електронного бізнесу в Україні.

У Положенні, зокрема, сказано, що випуск електронних грошей (ЕГ) в Україні мають право здійснювати тільки банки... А юридичні особи, які здійснюють випуск ЕГ в Україні й не є банками, зобов'язані протягом одного року від дня набрання чинності вищевказаною постановою привести свою діяльність у відповідність до вимог положення. Також фізичні і юридичні особи, які не є банками, також не мають права приймати електронні гроші в обмін на наявні або безготівкові кошти.

Фактично ця постанова означає спробу держави регулювати й легалізувати фінансові потоки в системах електронних грошей. І це - тільки один з перших кроків у цьому напрямку, у майбутньому можна чекати й інших, більше твердих заходів.

В Україні працює кілька електронних платіжних систем - поряд з популярною у всім СНД Webmoney можна назвати й Портмоне, Ukrmoney, Інтернет.Гроші, FlashCheque. Імовірно, постанова виявиться на руку системам, що працюють прямо з банками. Правда, серед них поки немає по-справжньому потужних і популярних у країні.

Тим часом, уже очевидно, що пропоновані зміни вдарять по користувачах, а також по інтернет-бізнесі. Одним з пунктів положення є заборона перекладів від юридичних осіб на користь фізичних. А це означає, що звичайний користувач, що не є юридичною особою, не може одержати платежі. Це виключає одержання грошей, наприклад, при виграші в онлайновом казино, букмекерской конторі, поверненні оплати в інтернет-магазинах, тобто там, де користувач може одержувати якусь суму грошей.

Ще однією проблемою фахівці називають неготовність банків до впровадження й регулювання ринку електронних грошей, у першу чергу, через відсутність фахівців достатнього рівня кваліфікації.

Таким чином, українському інтернет-бізнесу дали рік на упорядкування своїх способів розрахунку до правил, запропонованим державою. І потенційний розвиток цього бізнесу залежить, у тому числі, і від того, чи зможуть українські платіжні системи домовитися з якимись банками або переконати НБУ переглянути вимоги по обороті й емісії ЕГ.

2.3 Стан та перспективи електронного бізнесу на Україні

В Україні електронний бізнес знаходиться на початковій стадії свого розвитку.

Так, реалізовано проекти перших систем Інтернет-банкінгу (систем проведення банківських операцій через мережу Інтернет):

– система Міжнародного комерційного банку (http://www.icbua.com/interbanking/);

– система Приватбанку представлена (www.pbank.dp.ua).

Для порівняння, в США на кінець 2007 року близько 45% населення буде користуватися послугами систем інтернет-банкінгу. Надаються в Україні електронні брокерські послуги. Серед систем, що надають можливість Інтернет-трейдінгу цінними паперами он-лайн, можна назвати системи компаній “Атланта Капітал” - @Line (http://atlanta.com.ua); "Сократ" (www.sokrat.kiev.ua). Серед систем для здійснення валютних операцій на ринку FOREX, - систему компанії Forex Service (www.forexservice.net).

Пройшли випробування пілотні проекти вітчизняних електронних платіжних систем:

“Система інтернет-комерції” банку Аваль (www.int-commerce.com) - система на основі кредитних карток. На сьогоднішній день її використання призупинене – невдалість проекту можна пояснити замкненістю системи на одному банку, а також тим, що хоча платежі кредитними картками, поширені в світі, в Україні досить невелика кількість користувачів використовують кредитні картки в Інтернет (5-6 тис., за підрахунками спеціаліста АППБ "Аваль").

Система "PayCash – Україна" (www.paycash.kiev.ua) - система на основі електронних грошей, що розміщуються на комп’ютері власника, пілотний проект реалізовувався навесні 2001 року.

Система "Укрпей" (www.ukrpay.com) - система на основі електронних грошей, на сьогодні фінансування системи призупинене.

Система “Інтерплат” (www.interplat.com.ua) - система з використанням смарт-карток Національної системи масових електронних платежів (пілотний проект травень-липень 2001 року).

Розвиваються системи для електронної торгівлі. Так, на www.meta-ukraine.com на сьогоднішній день налічується близько 50 електронних магазинів. Проте лише одиниці з них надають можливість оплати покупки он-лайн (Bambook, Azbooka), більшість же використовують традиційні методи платежу (оплата по доставці, банківський або поштовий переказ та інш).

Розробляються системи дистанційної освіти, інтернет-страхування та інш.

Але в нас в країні не спостерігається того лавиноподібного росту використання всіх цих систем, яке спостерігається на Заході з цілого ряду причин:

– населення не має достатню кількість коштів, щоб випробувати переваги нових послуг;

– електронне обслуговування з попереднім замовленням товарів є принципово новим для нашого звиклого до черг населення (в нас, на відміну від Заходу, відсутній досвід торгівлі за каталогами);

– низький загальний рівень комп’ютеризації населення (12%) проти, наприклад, 77% в США.

Тому основні надії виходу України на метаринки пов’язані в першу чергу із створенням систем В2В.

В Україні за останній рік теж посилилась тенденція створення в комп'ютерних фірм, що працюють за схемою аутсорсингу. Так, у Києві нараховується майже півтори сотні висококваліфікованих комп'ютерних підрядчиків, що виробляють інформаційні продукти на Захід. У Львові цим бізнесом займаються півтора десятка структур різних масштабів. Однак оплата наших програмістів надзвичайно низька. Так капітал по аутсорсингових роботах Україні становить $500 тис. порівняно з $8 млрд в Індії.

Цілий ряд вітчизняних компаній співпрацюють через Інтернет зі своїми західними постачальниками (наприклад, практично 100% бізнес-операцій корпорації Intel з українськими партнерами здійснюється електронним способом).

Серед власних систем електронного бізнесу поки що можна назвати лише реально функціонуючу корпоративну систему електронного бізнесу KM E-Business компанії “Квазар-Мікро”, яка об’єднала віддалені підрозділи компанії та партнерів по збуту. Для роботи з системою як клієнтське ПЗ використовується спеціальний Windows-додаток. Можливості системи дозволяють автоматизувати практично всі бізнес-процеси.


Висновки

Отже, провівши відповідну джерелознавчу і пошукову роботу, а також опрацювавши доступну літературу за темою, можна зробити наступні висновки:

– електронний бізнес – це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет;

– електронний бізнес представляє собою комплекс бізнес-відносин який включає фази формування стратегії електронного бізнесу й інтернет-додатків;

– електронний бізнес перебуває зараз у стані динамічного розвитку, створюється дедалі більше й більше доповнень та мережевих рішень, за допомогою яких все частіше підприємницька діяльність у традиційних сегментах економіки пристосовується до вимог "нової економіки" і повністю або частково переноситься в кібернетичний простір;

– ведення бізнесу в кіберпросторі та намагання досягти клієнтів через мережу Інтернет вже стає невід'ємною частиною стратегії кожного підприємства, а моделі та методи електронного бізнесу поступово перетворюються в традиційний набір інструментів бізнес-процесів. Разом із цим все гостріше постають питання правового та організаційно-інституціонального забезпечення електронного бізнесу з метою його подальшого розвитку, що є сьогодні одночасно нагальним завданням для кожної країни і надзвичайно важливим для світової економіки в цілому. . Аналіз розвитку мережі Інтернет в Україні, показує достатню якісність аудиторії Інтернету для того, щоб бути цікавою політикам та підприємцям. Виявилось, що найбільший інтерес з боку українських користувачів мережі Інтернет спостерігається до сайтів, які відносяться до категорії “Бізнес” та “Освіта”.


Список використаної літератури

1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. №2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №1. – Ст. 1.

2. Проект Концепції розвитку Інтернет в Україні./ Вебономіка UA - 2002 р.

3. Прес-реліз “Щодо проекту Концепції розвитку Інтернет в Україні”.// Інтернет-газета “Експерт-центр”

4. Бакман Н. Е-business для малых и средних предприятий. Доклад на конференции "Перспективы использования интернет-технологий в бизнесе".

5. Макарова М.В. Електронна комерція/ М.В. Макарова. – К.: Видавничий центр Академія, 2002. - 272с

6. Мережа Інтернет – сучасний канал і середовище надання фінансових послуг // Вісник Національного банку України. – 2002. - №6. – С. 33-39.

7. Міщенко В.І. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг: практичний посібник/ В.І.Міщенко, А.В.Шаповалов, Г.В.Юрчук.– К.: Знання, 2003. - 278 с.

8. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник Національного банку України. – 2000. - № 9. – С. 20-25.

9. Ковтунець В Становлення електронного бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2001. - № 1-2. – С. 51

10. Садовський М. Бізнес процеси і зайнятість в умовах «нової економіки»// Банківська справа. – 2001. - №5. – С. 8-13.

11. http://www.irgintl.com

12. http://www.future.sri.com

13. http://expert.org.ua/2001/02/26/010226z2.shtml

14. http://www.lexikon-definition.de/E-Business.html.

15. http://biznessnews.net/pale

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:22:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:04:30 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150918)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru