Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Стиль роботи керівника

Название: Стиль роботи керівника
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: контрольная работа Добавлен 15:24:53 23 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 191 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МАГІСТРАТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНІ:

ПСІХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Стиль роботи керівника

Слухач гр. ДС-241з Льовіна М.О.

Викладач Денисенко Г.О.

Луганськ 2005

ЗМІСТ

Введення

1 Керівник в системі управління персоналом

1.1 Сфера діяльності керівника

1.2 Якості керівника

2 Стилі керівництва і управління

3 Функції керівника

3.1 Функції керівника по Файолю

3.2 Функції керівника по Десслеру

3.3 Функції керівника по Адаїру

3.4 Пам'ятка керівнику про стиль та методи керівництва

4 Стратегії керівництва

4.1 Стратегія Нельсона

4.2 Стратегія Жукова

4.3 Стратегія по Дракеру

Висновок

Контрольне тестування

Список літератури


ВВЕДЕННЯ

У всі часи і у всіх народів роль керівника будь-якого рівня управління і будь-якої сфери діяльності була, є і буде визначальної в досягненні мети з якнайменшими витратами часу і ресурсів. Такими керівниками не тільки народжуються, але і стають. Як стати такому керівником? Що в собі потрібно розвивати, над чим працювати? Цьому присвячена зазначена робота.

З розвитком економіки, зокрема в нашій країні, терміни «менеджмент» і «менеджер», швидко і міцно увійшли до нашого життя і в наш словарний ужиток, замінивши такі терміни, як «управління», «управлінська діяльність», «керівник», «директор».

Саме поняття management в значенні близькому до сучасного з'явилося з початком промислової революції XVII – XIX в Англії, а потім розповсюдилося по всьому світу. Народженням своїм менеджмент був зобов'язаний зростанню числа крупних підприємств з сотнями і тисячами робітників. Їх власники вже не могли кваліфіковано керувати поодинці такою кількістю підлеглих і вимушені наймати для цього спеціальних людей – менеджерів, професійних керівників. Групи таких людей і одержали назву менеджмент.

Менеджмент не дає готових рецептів ідеальної організації і найкращих методів рішення проблем, придатних на всі випадки життя, бо постійно міняються умови діяльності людей, їх мети, задачі. Він учить думати, правильно ставити питання і шукати на них відповіді, а також дає людям деякі прості правила гри.

Після тривалих дебатів в спеціальній управлінській літературі англійський термін «менеджмент» і украінськек «управління» розглядаються як тотожні, взаємозамінні. Ряд дослідників вважають, що таке збіг не випадковий, оскільки його основу складають об'єктивні процеси суспільного розвитку, що роблять вплив на трактування понять і підходи до розкриття їх змісту. Як доказ приводять шість підходів до визначення суть і ролі управління і менеджменту:

· Мистецтво (практика) виконання роботи;

· Наука (область людського знання);

· Функція (вид діяльності);

· Процес;

· Люди, що управляють організацією;

· Орган або апарат управління.

На підтвердження даних підходів можна привести визначення Пітера Дракера: «Управління – це особливий вид діяльності, перетворюючий неорганізований натовп на ефективну цілеспрямовану і виробничу групу». А зараз розглянемо термін «керівництво». «Керівництво – це основна функція керівника, пов'язана з управлінням людьми досягши поставленої мети».

У ефективній роботі підприємства традиційно важливу роль виконує керівник. Досвід останніх років показав, що практично в однакових економічних і соціальних умовах одні підприємства не тільки вижили, але і успішно розвиваються, а інші виявилися несостоятельнимі і переживають важку кризу. Аналіз стану цих підприємств показав, що в значній мірі доля підприємства знаходилася і дотепер знаходиться в руках його керівника.

Керівник – це працівник, що відповідає за конкретний господарський об'єкт або комплексну програму, що має в своєму підпорядкуванні колектив співробітників і наділений необхідними правами і повноваженнями ухвалювати управлінські рішення і нести за наслідки їх реалізації відповідальність.

Грунтуючись на аргументуванні про актуальність вибраної теми, можна визначити цільову орієнтацію роботи.

Мета курсової роботи:

1. Показати сферу діяльності керівника.

2. Дати уявлення про становлення керівництва як науки, ознайомитися з внеском основоположників менеджменту в науку управління і керівництво.

3. Показати різні стилі управління і керівництва.

4. Розглянути різні класифікації функцій керівника.

1 КЕРІВНИК В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

1.1 Сфера діяльності керівника

В умовах ринкових відносин і конкуренції з вітчизняними і зарубіжними фірмами керівники повинні все більше придбавати роль лідерів, господарників-професіоналів і опановувати досвідом рішення практичних задач розвитку і вдосконалення об'єктів підприємництва. Для цього необхідно уміти повернути людей до нових проблем, реалізувати можливості «людського чинника», організувати повнокровне життя колективів, підтримувати дух творчості і заповзятливості, шукати нетрадиційні шляхи рішення проблем, передаючи свої переконання підлеглим.

Керівник, розуміючи, що його помилки можуть завдати непоправного збитку людям, повинен володіти аналітичним мисленням, знати як організувати, підготувати, розрахувати варіанти, і вибрати найбільш відповідний і ефективний підхід, балансуючи на межі ризику, проводячи в життя ухвалені рішення. Для керівника велике значення мають особисті якості, організаторські здібності, досвід, навики. Використовуючи ці чинники, керівник повинен:

- добитися того, щоб люди діяли разом, використовуючи сильні сторони і усуваючи слабкі;

- визначити для підприємства прості, чіткі, об'єднуючі працівників цілі, легко сприймані і знайомі всім;

- побудувати таку організацію, яка дозволяє своїм членам рости, розвиватися і змінюватися шляхом постійного навчання і підвищення кваліфікації;

- розуміти особисту відповідальність за доручену справу;

- забезпечити виконання основних показників виробничої діяльності;

- пам'ятати, що кінцевим результатом роботи підприємства є задоволений клієнт.

Управлінський талант – це не менш важлива частина національного багатства країни, ніж найдорожча корисна копалини, але різниця у тому, що якщо якесь родовище не відкрите і не розробляється, то воно зберігається незмінним до кращих часів, а незатребуваний талант керівника втрачається безповоротно.

1.2 Якості керівника

Ранні дослідження у області менеджменту в основному зосереджувалися на внутрішніх якостях або рисах, якими повинні володіти керівники. Теорії, які вивчають якості або характерні риси керівників, називають особовими , або теоріями великих людей. Девіз цих теорій: «Лідерами народжуються, а не стають» Це помилковий підхід, оскільки він має на увазі, що якщо ви не володієте потрібними якостями, то можете відмовитися від думки бути керівником. На щастя, ніхто ще ніхто не зумів дати точний набір характеристик, якими повинен володіти керівник.

Більшість дослідників виділяє наступні важливі характерні риси керівника:

- Інтелектуальні можливості вище середнього, але не на рівні генія.

- Ініціатива, або здатність розуміти необхідність дії, а потім діяти.

- Упевненість, або здатність повірити у те, що ти робиш.

- Здатність подивитися на ситуацію «з висоти пташиного польоту»

На думку Джона Адаїра, найціннішими якостями керівника є:

- Здатність працювати з великою кількістю людей;

- Уміння брати відповідальність на себе за виконання важливих задач;

- Прагнення до досягнення великих цілей;

- Досвід керівництва колективом;

- Великий досвід різних ділових функцій у середині кар'єри.

Якості, властиві керівникам, більшість фахівців розділяють на три групи: професійні, особисті і ділові.

До професійних відносяться ті, які характеризують будь-якого фахівця. Тому володіння ними є лише необхідною передумовою успішного виконання людиною обов'язків керівника. Такими якостями є:

- високий рівень освіти, виробничого досвіду, знання відповідної і суміжних професій; широта поглядів, ерудиція;

- прагнення до постійного самоудосконалення, критичного сприйняття і переосмисленню навколишньої дійсності;

- пошук нових форм і методів роботи, допомога оточуючим, їх навчання;

- уміння планувати свою діяльність.

Особисті якості керівника також мало чим повинні відрізнятися від якостей інших працівників, охочих, щоб їх поважали і на них зважали. Тут можна згадати:

- високі моральні стандарти;

- фізичне і психологічне здоров'я;

- високий рівень внутрішньої культури;

- чуйність, дбайливість, доброзичливе відношення до людей;

- оптимізм, упевненість в собі.

Ділові якості , до яких необхідно віднести:

- уміння створити організацію, забезпечити її діяльність всім необхідним, поставити задачі і розподілити їх серед виконавців, координувати і контролювати роботу;

- честолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, до лідерства за будь-яких обставин, а деколи і за всяку ціну, завищений рівень домагань, сміливість, рішучість, напористість, воля, безкомпромісність у відстоюванні своїх прав.

- контактність, комунікабельність, уміння викликати до себе прихильність людей, переконати в правильності своєї точки зору, повести за собою;

- ініціативність, оперативність в рішенні проблем, уміння швидко вибрати головне і концентруватися на ньому, але при необхідності легко перебудуватися;

- здатність управляти собою, своєю поведінкою, робочим часом, взаємостосунками з оточуючими;

- прагнення до перетворень, нововведень, готовність йти на ризик самому і захоплювати за собою підлеглих.

Вимоги до керівників відносно цих якостей неоднакові на різних рівнях управління. На нішах, наприклад, більшою мірою цінуються рішучість, комунікабельність, деяка агресивність; на вищих – на перше місце висувається уміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, ставити нові цілі, здійснювати перетворення, організовувати творчий процес підлеглих.

Перелік якостей керівника можна продовжити, але видимо, має величезне значення те, як поєднуються ці якості, щоб вийшов класний керівник, який розвиває уміння керувати на основі досвіду і розширення у області знань.


2 СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА ТА УПРАВЛІННЯ

Стиль управління - це спосіб, яким керівник управляє підлеглими йому співробітниками, а також незалежний від конкурентної ситуації управління зразок поведінки керівника. За допомогою встановленого стилю управління повинна досягатися задоволеність роботою і заохочуватися продуктивність співробітників. Разом з тим оптимального стилю управління не існує і говорити про переваги того або іншого стилю управління можна тільки для певної ситуації управління. Умінню керувати не можна навчитися в школі або вузі. Це – природжена властивість людини, яка можна лише розвивати в перебігу життя, придбаваючи для цього необхідні знання, навики і досвід.

Розрізняють наступні стилі управління:

- Орієнтований на задачу , яку необхідно виконати, при цьому, як затверджує Бізані, керівник: засуджує недостатню роботу ; спонукає поволі працюючих співробітників докладати більше зусиль; надає особливе значення об'єму роботи; звертає увагу на те, що його співробітники працюють з повною віддачею;

- Особово-орієнтований , при якому в центрі уваги стоять співробітники з їх потребами і очікуваннями. По Бізані, керівник: звертає увагу на здоров'я співробітників; піклуватися про хороші відносини з своїми підлеглими; поводиться з своїми підлеглими як з рівноправними; вступається за своїх співробітників. Керівник, який управляє, орієнтуючись на особу, не може, проте, відразу розраховувати на повне задоволення співробітників. Для цього важливі вплив і пошана керівника на «верху», на основі чого він здатний захищати інтереси співробітників.

Стилі управління можуть бути одно- і багато мірними.

- Одновимірні стилі управління. Стиль управління одновимірний, якщо розглядається один критерій оцінки. Одновимірними є авторитарний, корпоративний і інші стилі управління, причому перший і другий стилі полярно відрізняються один від одного.

- Багатовимірні стилі управління. Стиль управління багатовимірний, якщо до уваги беруться декілька критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, а критерій варіює незалежно від іншого або інших критеріїв і базується на орієнтації на співробітників або на задачі.

- Авторитарний стиль управління. При такому стилі управління вся виробнича діяльність організовується керівником без участі підлеглих. Цей стиль управління може застосовуватися при рішенні поточних задач і припускає велику дистанцію в освіті між керівниками і підлеглими, а також матеріальну мотивацію співробітників.

- Демократичний стиль керівництва. Грунтується на формуванні керівником сприятливого морально-психологічного клімату, наданні підлеглим допомоги, залученні їх до ухвалення рішень, широкому застосуванні заохочень.

- Корпоративний стиль управління. При корпоративному стилі управління виробнича діяльність організовується у взаємодії керівника і підлеглого. Цей стиль управління може застосовуватися при превалюванні творчого змісту роботи і припускає приблизно рівний рівень утворення керівника і підлеглих, а також нематеріальне заохочення співробітника.

- Бюрократичний стиль управління. При якому співробітники розглядаються як анонімні чинники і вплив на їх мотивацію виявляється шляхом розпоряджень і розпоряджень (частіше письмових). Інформування відбувається офіційним шляхом, нагляд і контроль – за допомогою доповідних і письмових перевірок.

- Патріархальний стиль управління. Розглядає співробітників як дітей і впливає на їх мотивацію шляхом залежності від керівника. Інформування йде з «благословення вгорі», нагляд і контроль відбуваються «на дотик».


3 ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА

Дослідження показують, що робота керівника, по суті своїй, дуже сильно відрізняється від роботи тих, ким він керує. Дійсно, робота начальника цеху має набагато більше загального з роботою генерального директора, ніж з роботою людей, які знаходяться під його керівництвом.

3.1 Функції керівника по Файолю

На думку А. Файоля, у всякого керівника таких функцій п'ять.

1. Передбачення і планування. Файоль вважає, що процес передбачення і планування є центральним в підприємницькій діяльності. Для успішного функціонування організація потребує плану, який володіє наступними характеристиками: єдністю, нерозривністю, гнучкістю і точністю. Ця ідея Файоля була успішно реалізована в США при виході з «великої депресії» і в СРСР при індустріалізації країни і організації роботи народного господарства в період Великої Вітчизняної війни.

2. Організація – «вибудовування структури підприємництва як матеріальної, так і людської». Задача керівника полягає в тому, щоб побудувати організаційну структуру, яка дасть можливість реалізувати діяльність фірми оптимальним чином.

3. Віддання розпоряджень – «підтримка активності в середовищі персоналу». Третя функція керівника логічно зв'язана двома першими. Робота повинна починатися з складання плану визначення операції. Потім повинна бути побудована організаційна структура, відповідна досягненню цих цілей.

4. Координація – «робота разом, в тісному взаємозв'язку, об'єднавши зусилля і гармонійно діючи». Розпорядження відноситься до взаємостосунків між керівником і підлеглими в рамках здійснення безпосередньої задачі.

5. Контроль – «спостереження за тим, щоб все відбувалося відповідно до встановлених правил і зроблених розпоряджень». Для того, щоб бути ефективним, контроль повинен здійснюватися швидко і слід передбачити його певну процедуру.

3.2. Функції керівника по Десслеру.

Більшість пізніших дослідників згодна з А. Файолем, що керівник виконує п'ять основних функцій, але їх перелік відрізняється від функцій по Файолю. Наприклад, Гар Десслер приводить такий підбір функцій:

1. Планування – постановка цілей і стандартів, розробка правив і послідовності дій, розробка планів і прогнозування деяких можливостей в майбутньому;

2. Організація – постановка певних задач перед кожним підлеглим, розділення на відділи, делегування частини повноважень підлеглим, розробка каналів управління і передачі інформації, координація роботи підлеглих;

3. Управління персоналом – рішення питання про визначення стандарту для кандидатів, підбір працівників, їх відбір, установка стандартів роботи, компенсації працівникам, оцінка виконання робіт, консультування працівників, навчання і розвиток працівників;

4. Керівництво – рішення питання, як примусити працівників виконати роботу, надання моральної підтримки, мотивація підлеглих;

5. Контроль – встановлення таких стандартів, як квота продажів, якість, рівень продуктивності; перевірка відповідності виконання робіт цим стандартам; їх коректування при необхідності.

3.3 Функції керівника по Адаїру

На відміну від Файоля Джон Адаїр – автор моделі функціонального керівництва, описаної в його книзі «Ефективного керівництво», - вважає, що керівник виконають вісім основних функцій:

1. Визначення завдання. На думку Адаїра, щоб досягти поставленої мети, особливо при реалізації довгострокових проектів, її необхідно розбити на ряд конкретних здійснимих завдань.

2. Планування. Задача керівника полягає в тому, щоб негативну ситуацію перетворити на позитивну за допомогою творчого планування. Необхідно творчо мислити самому, користуватися ідеями інших, оцінювати можливі варіанти і пам'ятати, що в процесі аналізу можливостей завжди більше, ніж на вихідній позиції. Виконання другої функції керівника дозволяє визначити, коли можна досягти мети.

3. Інструктаж. Після визначення того, що робити для досягнення мети і коли її можна досягти, необхідно сформулювати, як це зробити. На це питання відповідає третя функція керівника – інструктаж. Для керівника життєво необхідне уміння проводити збори і писати чіткі інструкції.

4. Контроль. Адаїр попереджає, що марно контролювати інших, якщо ви не умієте контролювати себе. Розробіть систему контролю потрібно відстежувати, щоб бути упевненим, що план виконується.

5. Оцінка роботи. Ця функція керівника тісно пов'язана з попередньою. Необхідно підводити підсумки роботи і здійснювати розбір виконання завдань.

6. Мотивація. Задача керівника – застосувати теорію мотивації на практиці, причому частіше себе виправдовують прості методи. Успіх стимулює людину, тому високі, але досяжні цілі, регулярні звіти, похвала, нагороди дають новий імпульс і стимул для роботи колективу.

7. Організація. Керівник сам особисто не повинен виконувати роботу, але він повинен бути упевнений, що робота виконується і буде завершена. Його задача полягає в тому, щоб інфраструктура працювала ефективно і своєчасно.

8. Особистий приклад. Дослідження процвітаючих організацій показують, що основною запорукою їх успіху є поведінка, цілі і установки керівника. Керівник не може не подавати приклад, який може бути позитивним або негативним. Приклад дуже важливий. Люди перш за все звертають увагу на те, що є їх керівники, що вони роблять, а вже потім, що вони говорять.

3.4 Пам'ятка керівнику про стиль і методи керівництва

Кожен керівник до певної міри повинен бути і психологом, бо правильний стиль керівництва, сприятлива обстановка на роботі, культура управлінської праці сприяють підвищенню якості і ефективності праці, роблять вирішальний вплив на результати діяльності колективу. Поведінка керівника, його уміння управляти підлеглими, здоровий психологічний клімат в колективі сприяють зростанню продуктивності праці, розвитку творчої ініціативи працівників і у результаті дають не менший виробничий ефект, ніж механізація і автоматизація праці. Повсякденна практика учить, що керівники зуміли добитися здорових відносин в колективі, що налагодили міцний контакт і взаємостосунки між співробітниками, добиваються кращих результатів в роботі.


4 СТРАТЕГІЇ КЕРІВНИЦТВА

Слово «стратегія» відоме з часів Стародавньої Греції. Означає воно «мистецтво ведення крупних операцій, компаній і війни в цілому. По Альфреду Чандлеру, Стратегія – це визначення основних довготривалих цілей разом з відповідним планом дій і розподілом ресурсів для досягнення цих цілей.

Історія людства знає багато прикладів найбільших стратегій керівництва, які змінювали карту миру, істотним чином впливали на долю тієї або іншої держави, різко підвищували ефективність виробництва, створювали «чудеса світла». Їх методи керівництва актуальні і в даний час, особливо в надзвичайних ситуаціях і в умовах жорсткої конкуренції. Над цим досвідом корисно задуматися і дещо з нього запозичити.

4.1 Стратегія Нельсона

Горацио Нельсон (1758-1805) – англійський флотоводець, віце-адмірал. У 20 років одержує першу командну посаду, а в 24 роки стає капітаном фрегата, маючи 165 см зростання, 66 кг ваги і 12 років стажу служби на флоті. Він «втратив» око при десанті в Кальфі і руку при штурмі гавані Санта-Крус на о. Тенефір, був смертельно поранений в морській битві при Трафальгарі, в тій самій знаменитій битві, в якій Нельсон знищив французько-іспанський флот, що вирішило результат боротьби за світове панування і забезпечило перетворення Велікобретанії в «центр морської імперії». З погляду Г.Х. Альтманна, стратегія керівництва по Нельсону включає наступні моменти:

1. Будьте готові платити за керівне положення.

2. Не відрікайтеся від своїх сокровенних бажань.

3. Продемонструйте мужність діяння.

4. Хай підлеглі беруть участь в процесі ухвалення рішень.

5. Передовіряйте задачі і відповідальність вашим підлеглим.

6. Надайте вашим підлеглим можливість вищих досягнень.

7. Піклуйтеся особисто про кожного з ваших підлеглих.

4.2 Стратегія Жукова

Георгій Костянтинович Жуків (1896-1974) – маршал Радянського Союзу, чотири рази Герой Радянського Союзу, нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Як полководець суворовської школи, Жуків не програв жодної битви на полі бою. Особливо розцвів його талант як великого стратега в основних битвах Великої Вітчизняної війни.

Стратегія керівництва по Жукову включає такі положення:

1. Ставте перед собою високі і благородні цілі: служіння Батьківщині, своєму народу.

2. Присвячуйте досягненню великої мети все своє життя.

3. Повірте своїм підлеглим.

4. Піклуйтеся про них.

5. Моделюйте поведінку супротивника.

6. Спирайтеся на досягнення технічного прогресу.

8. Будьте готові прийняти удар долі.

4.3 Стратегія сучасного бізнесу по Дракеру

Пітер Дракер народився в 1909 р. у Відні. Дістала освіта Австрії і Англії. З 1957 р. працює в США, економіст у ряді банків і страхових компаній, а потім консультант по менеджменту ряду найбільших фірм. Останнім часом професор менеджменту школи бізнесу при Нью-йоркському університеті. Ним написаний ряд книг, що стали класичними, по теорії і практиці бізнесу. У всьому світі Дракер визнаний основоположником сучасного етапу розвитку, вона повинна:

1) вирішити, які можливості вона може використовувати і які ризики прийняти;

2) вирішити питання об'єму і структури і особливо питання правильного співвідношення між спеціалізацією, диверсифікацією і інтеграцією;

3) ухвалити рішення по проблемах грошей і часу свого подальшого розширення або «прикупу» (тобто придбання іншої фірми, злиття або утворення спільного підприємства) для досягнення своїх цілей;

4) ухвалити рішення по організаційній структурі, відповідній економічним реаліям, можливостям і програмі дій.

ВИСНОВОК

Відповідно до мети і задач даної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Підготовка сучасних професіоналів неможлива без знання історії розвитку менеджменту. Менеджмент розвивався впродовж століть, перш ніж перетворився на самостійну галузь знання, науку. Значний вплив на формування менеджменту зробили: видатні представники наукових шкіл, такі як Ф. Тейлор, А. Файоль, і ін.

2. Ринкова економіка вимагає адекватної їй системи управління, яка повинна зазнати радикальні перетворення разом зі всім суспільством. В умовах переходу до ринкових відносин найважливішим чинником успіху стає безперервне вдосконалення теорії і практики управління.

Господарський керівник, вирішуючи задачі, що стоять перед ним, підбирає гідних виконавців і спонукає їх до діяльності. Щоб ефективно керувати підлеглими, він повинен мати пізнання в педагогіці і психології. Це обумовлено тим, що управлінська дія, яким би цінним воно ні було, робить вплив на людей не безпосередньо, а лише заломлюючись в їх свідомості, відчуттях, настрої.

Задачі, з якими стикається господарський керівник, відносяться до класу задач з «розмитими» умовами. Не можна задати які-небудь строге правило для вирішення таких задач, звідси неможливий і такий часто очікуваний рецепт. У зв'язку з цим велику силу придбаває загальний принцип, теорія питання. «Немає нічого практичніше за хорошу теорію», - свідчить народне прислів'я. Психолого-педагогічні знання виявляються необхідною умовою успішного керівництва людьми.

З вищенаведеного матеріалу можна зробити висновок, що дякуючи новітнім розробкам у області менеджменту можливо навчитися ефективному керівництву, застосовуючи на практиці одержані знання. Не дивлячись на те, що теорії різних дослідників нерідко суперечать один одному, в кожній з них є раціональне зерно, яке можна застосувати на практиці.


КОНТРОЛЬНОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ ПО ДИСЦИПЛИНЕ

«ПСИХОЛОГИЯ УПРАВЛЕНИЯ»

1. Что является предметом управленческой деятельности?

а) коллективный труд конкретной организации;

б) морально-психологический климат коллектива;

в) правильно все выше сказанное.

2. Психология управления – отрасль психологии, изучающая психологические закономерности управленческой деятельности и особенности личности управленца.

а) да;

б) нет.

3. Какой психологический феномен описан ниже:

«явление, обусловленное врожденными динамическими свойствами нервной системы, которая определяет скорость реагирования, степень эмоциональной возбудимости, особенности приспособления индивида к миру»

а) характер;

б) способности;

в) темперамент.

4. Какому типу темпераменту соответствует характеристика:

Повышенная эмоциональная реактивность, быстрый темп и резкость в движениях, большая энергия и прямолинейность в отношениях, резкая смена настроений. При соответствующей мотивации способен преодолевать значительные трудности, отдаваться делу с большой страстью. Вспыльчив, самолюбив, прямолинеен.

Холерик

5. Какое полушарие головного мозга нагружено логически-вербальной деятельностью?

а) правое полушарие; б) левое полушарие.

6. Направленность личности госслужащего – это:

а) свойство личности, характеризующееся ее потребностями, мотивами, целями, интересами;

б) показатель высшей нервной деятельности, характеризующий ее;

в) главенствующие глубинные проявления психики.

7. Кто научно обосновал типы темпераментов и связал их с функционированием высшей нервной системы:

а) Павлов И.П.;

б) Сеченов И.М.;

в) Гиппократ.

8. К каким психическим явлениям относятся такие проявления психики, как: возбуждение, спокойствие, равнодушие, заинтересованность, взволнованность?

а) психические процессы;

б) психические состояния ;

в) психические свойства;

г) все ответы верны.

9. Определите ряд, в котором помещены основные методы психологии:

а) внешние наблюдения, естественный эксперимент, свободное наблюдение, лабораторный эксперимент, включенное наблюдение;

б) анкета, интервью, социометрия, тест-опросник, лабораторный эксперимент, свободное наблюдение, интервью;

в) интроспекция, естественный эксперимент, интервью, проективный тест, устный опрос.

10. Определите правильный ответ, толкующий методы психологии:

а) средства, способы воздействия на психические процессы, происходящие у человека;

б) средства и способы предупреждения различных психических состояний;

в) совокупность способов и приемов изучения психических проявлений у людей.

11. Выделите правильный ответ. Психика – это:

а) функция высокоразвитой материи, находящая внешнее выражение в поступках, мыслях и т.д.;

б) реакция высокоорганизованной материи на различные психические раздражения;

в) свойство высокоразвитой материи отражать, независимо от нее реальную действительность.

12. К то ввел в психологию понятие «бессознательное»:

а) З. Фрейд;

б) Ж. Пиаже;

в) К. Юнг.

13. О каком научном методе психологии ниже идет речь?

На основании предварительно сформулированных критериев выбора, диктуемых реальной обстановкой, испытуемого спрашивают, например, о том, кого он взял себе в помощники при выполнении общественного поручения, к кому обратился бы при выполнении профессионального задания:

а) наблюдение;

б) социометрия;

в) интроспекция.

14. О каком методе психологии управления ниже идет речь?

Кратковременное психологическое испытание проводится по заданной стандартной форме с целью выяснить, насколько качества испытуемого (способности, навыки, умение и др.) соответствуют установленным психологическим нормам и стандартам. Применяется главным образом для определения пригодности к той или иной профессии.

а) наблюдение;

б) лабораторный эксперимент;

в) тестирование.

15. Определите ряд, в котором значатся структурные элементы управленческого общения:

а) макроуровень, микроуровень, мезоуровень;

б) межличностное, деловое, управленческое общение;

в) коммуникация, интеракция, перцепция.

16. Определите, о каких средствах воздействия в управленческом общении идет речь:

Руководитель для более эффективного воздействия на подчиненных использует громкость голоса, меняет темп речи, изменяет высоту и окраску голоса.

а) вербальные;

б) визуальные;

в) паралингвистские.

17. Чтобы овладеть этим методом слушания надо научится внимательно молчать, демонстрируя понимание, доброжелательность и поддержку. О каком методе идет речь?

а) рефлексивное слушание;

б) нерефлексивное слушание;

в) пассивное слушание.

18. Какое научное направление изучает особенности "языка" тела?

а) токезика;

б) кинесика;

в) проксемика.

19. Определите ряд с опосредованными формами делового общения:

а) деловая беседа, собеседование, переговоры;

б) собрание, совещание, отчет;

в) деловые письма, письменные приказы, распоряжения.

20. Найдите приемлемый выход из ситуации.

При общении с вышестоящим руководством, доказывая свою правоту, Вы обычно:

а) стараетесь найти точку соприкосновения;

б) стараетесь избежать неприятностей;

в) настойчиво добиваетесь своего.

21. Как называется стиль поведения в ситуации рассогласования, если Вы настойчиво стремитесь добиться своего:

а) сотрудничество;

б) соперничество;

в) компромисс.

22. Социальные роли связаны:

а) с социальным положением;

б) с поведением, которого ждут от человека другие члены группы;

в) с фактическим поведением человека;

г) все ответы верны.

23. Коммуникатору легче воздействовать на ваши установки, если он:

а) внушает доверие;

б) любезен;

в) похож на нас самих;

г) все ответы верны.

24. Какое психологическое воздействие описано ниже?

Это эффект многократного взаимного усилия эмоциональных состояний общающихся между собой людей. Оно происходит на бессознательном уровне и особенно сильно проявляется в толпе, в очереди, в публике.

а) подражание;

б) заражение;

в) внушение.

25. Приоритетным направлением деятельности управленца является:

а) создание трудового коллектива;

б) организаторская работа;

в) развитие коммуникационных связей.

26. Какой вид управленческого общения описан ниже?

Общение между руководителем и его коллегами на основе административно-этических норм.

а) субординационное;

б) служебно-товарищеское;

в) дружеское.

27. В какой зоне рабочего пространства руководитель должен проводить собеседование с подчиненными по поводу текущего контроля:

а) зона личной работы;

б) зона коллегиальной деятельности;

в) зона дружеского общения.

28. Какая дистанция должна использоваться при служебном общении между руководителем и подчиненными?

а) личная или персональная зона;

б) социальная зона;

в) публичная зона.

29. Пантомимика как научное направление изучает:

а) моторику всего тела;

б) позы, осанку;

в) походку, поклоны;

г) правильно все вышесказанное.

30. Как в социально-психологической науке называется феномен приспособления индивида к мнению группы:

а) конформизм;

б) адаптация;

в) принятие социальной роли.

31. Какой механизм восприятия человека человеком описан ниже:

Осознание человеком того, как он воспринимается партнером по общению

а) эмпатия;

б) идентификация;

в) рефлексия.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вахинській О.С., Наумов А.І. Менеджмент:Учебник. – 3-е видання. – М.: Гардаріки, 2000. – 528 с.

2. Аникін Б.А. Вищий менеджмент для керівника: Навчальний посібник. – М.: ИНФАРА-м, 2000. – 136 с.

3. Травін В.В., Дятлов В.А. Менеджмент персоналу підприємства: Учебн.-практ. Допомога – 2-е видавництво – М.: Справа, 2000. – 272 с.

4. Травін В.В., Дятлов В.А. Основи кадрового менеджменту: Практ. Допомога – 3-е видавництво, іспр. І доп. – М.: Справа, 2001. – 336 с.

5. Веснін В.Р. Основи менеджменту – М.: «ГНОМ-прес» при соди. Т.д. «Еліт-200», 1999. – 440 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:20:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
18:03:17 25 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Стиль роботи керівника

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150311)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru