Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень

Название: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Раздел: Рефераты по медицине
Тип: реферат Добавлен 06:35:45 01 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 79 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ"

ЦУРКАН ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК 613.6:656.2 – 021

ОПТИМІЗАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ ДИСПЕТЧЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ОСНОВІ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗА НОВОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Киïв – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Уманський Володимир Якович , Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чернюк Володимир Іванович , Державна установа "Інститут медицини праці АМН України", заступник директора,

доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович , ДП НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості МОЗ України, директор.

Захист відбудеться 03.03.2008 р. об 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Державній установі "Інститут медицини праці АМН України" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут медицини праці АМН України" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий 31.01.2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. При впровадженні нових видів обладнання і технологічних процесів більш інтенсивним стає процес праці операторів і за цих обставин потрібно вивчення впливу на їх організм факторів виробничого середовища. Це можливо тільки при умові аналізу стану здоров’я працівників, їх захворювань у конкретних виробничих умовах, що дає змогу визначити необхідні профілактичні заходи (Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чабанова О.В., 1997; Шевченко А.М., Яворовський О.П., Гончарук І.О., 2000; Нагорна А.М., Степаненко А.В., Морозов А.М., 2002 ).

Аналіз виникнення надзвичайних випадків і типових помилок диспетчерів на залізничному транспорті сприяв розробці системи прогнозування екстремальних ситуацій та керуванню процесом їх запобігання на рівні Єдиних (дорожніх) центрів керування рухом поїздів (ЄЦК). Відповідно, на залізничному транспорті проблема стану здоров’я операторів розглядається як складова і невід’ємна частина більш широкої проблеми забезпечення безпеки руху (БР). Вивчення впливу нових технологій на операторів контрольних центрів передбачає дослідження людського та організаційного факторів, з оцінкою безпеки цих технологій і розробкою стратегій попередження впливу несприятливих факторів ( Шафран Л.М., Захаренко М.І., 1999; Псядло Е.М., 2001; Мухін В.В., 2002; Измеров Н.Ф., 2002; Войтенко А.М., 2004; Чернюк В.І., Вітте П.М., 2005).

Дослідженню умов праці диспетчерів зайнятих на станціях залізниці присвячено ряд досліджень в минулі роки (Прохоров А.А., Суворов С.В., Грибанов О.И., 1981; Кандрор І.С., Кудрин В.А., 1984). Свідчення про умови праці диспетчерського персоналу ЄЦК на залізницях практично відсутні. Специфічність же умов праці на транспорті, у відповідності з основними напрямками розвитку сучасної гігієнічної науки, відноситься до пріоритетних об’єктів дослідження (Измеров Н.Ф., 1996; Кундієв Ю.І., 1998-2006).

Як показує досвід роботи санітарно-епідеміологічних станцій, існуюча система державного санітарного нагляду за умовами праці операторів залізничного транспорту потребує удосконалення, з урахуванням того, що коли йдеться про оцінку професійного ризику, перспективним напрямком досліджень є вивчення впливу факторів умов і характеру праці на функціональний стан (ФС), рівень здоров’я диспетчерів працюючих в умовах ЄЦК перевезеннями, що визначило мету і завдання проведеної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася, при безпосередній участі автора, як співвиконавця, у відповідності з планами науково–дослідної роботи Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми: „Розробка і впровадження системи передрейсових медичних оглядів водіїв різних транспортних засобів” (2000 – 2002 роки, № Державної реєстрації 0100 U 000035, УДК 613.658.1/7; 61:656.1/7, шифр УН 00.08.28).

Мета дослідження: На основі оцінки умов і характеру праці, при новій технології керування процесом перевезень на залізниці, дати науково–практичне обґрунтування їх оптимізації, розробити та впровадити міри профілактики несприятливого впливу виробничих факторів на стан здоров’я диспетчерів.

Завдання дослідження:

1. Провести комплексне гігієнічне дослідження умов праці диспетчерів, з урахуванням змін у взаємовідносинах на рівні Управління залізниці, дирекцій залізничних перевезень і станцій, при впровадженні та експлуатації ЄЦК для удосконалення технічної експлуатації залізничного транспорту.

2. Встановити вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі.

3. Здійснити аналіз розповсюдженості специфічних для працівників операторських професій захворювань системи кровообігу, нервової системи і органів чуття, шлунково-кишкового тракту, кістково-м’язової системи і сполучних тканин у диспетчерів залізниці працюючих в умовах технологічно прогресивного процесу керування перевезеннями.

4. Оцінити існуючі засоби зменшення можливих негативних наслідків впливу на стан здоров'я диспетчерів нової технології керування рухом поїздів.

5. Удосконалити засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів в умовах ЄЦК, як транспортного залізничного підприємства, що призначене для удосконалення безпеки руху поїздів, з розробкою концептуальних основ попередження віддалених наслідків для здоров'я.

6. Обґрунтувати, розробити і впровадити в практику комплексну систему заходів по попередженню впливу несприятливих факторів виробничої діяльності на здоров’я диспетчерів залізничного транспорту.

Об’єкт дослідження: умовипраці на робочих місцях диспетчерів служби руху залізниці, які працюють при груповій операторській діяльності; облікові індивідуальні медичні карти диспетчерів.

Предмет дослідження :

1. Трудовий процес і несприятливі фактори виробничого середовища, що виникають при організації диспетчерського керування рухом поїздів із ЄЦК, для розробки, на основі отриманих даних, оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці;

2. Стан здоров’я диспетчерів ЄЦК, які піддаються у процесі виробничої діяльності впливу несприятливих і шкідливих виробничих факторів, для визначення засобів профілактики захворювань, що є виробничо обумовлені.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки факторів виробничого середовища, фізіологічні - для оцінки функціонального стану організму диспетчерів, соціально-гігієнічні – для оцінки впливу умов праці на стан здоров’я і медико-статистичні – для обробки результатів і визначення вірогідності різниці вивчаємих показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержана , на основі комплексного вивчення особливостей виробничої діяльності, гігієнічна характеристика умов праці нової професійної групи дорожніх диспетчерів залізничного транспорту, що працюють при колективній формі керування рухом поїздів, дозволила запропонувати системний підхід до гігієнічних досліджень і оптимізації умов праці при впровадженні єдиних центрів керування на залізницях України.

Дістало подальший розвиток уявлення про те, що:

- несприятливі фактори виробничого середовища розглядаються не тільки як загрожуючі здоров’ю людини – оператора, але і як надмірні перешкоди для використання всіх його функціональних можливостей, тобто як фактори, що знижують ефективність його виробничої діяльності і професійну надійність у системі „людина – машина – середовище”;

- захворюваність є одним із найбільших інформативних показників стану здоров’я працюючого населення, яка суттєво реагує на зміни умов праці;

- успішне виконання операторської діяльності залежить в значній мірі від умов праці і зовнішнього середовища;

- незмінний рівень розумової працездатності, який підтримується за рахунок вибіркової мобілізації фізіологічних функцій, підтверджує ефективність профілактичних заходів по попередженню негативної дії напруженої праці.

Удосконалено , в умовах виробничого експерименту, систему збереження стану здоров'я для підтримання професійно важливих якостей диспетчерів залізничного транспорту на основі превентивних гігієнічних і оздоровчих заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати і форми їх впровадження (система профілактики несприятливого впливу факторів виробничої діяльності на стан здоров’я диспетчерів залізничного транспорту) використані у практичній діяльності державних санітарно–епідеміологічних закладів на Донецькій залізниці, служби охорони праці Донецької залізниці. Розроблені, затверджені і впроваджені в діяльність лінійних СЕС, розташованих на території Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей методичні рекомендації „Медико–профилактическое обеспечение оптимизации труда дорожных поездных диспетчеров” МР 7.7.2-01112149-002-00 (наказ головного державного санітарного лікаря Донецької залізниці № 91 від 11.07.2000 року). Для проведення атестації робочих місць диспетчерів за умовами праці підготовлені і направлені на підприємства Донецької залізниці інформаційно-методичні матеріали „Гигиенические особенности условий труда работников ведущих профессиональных групп железнодорожников, обеспечивающих безопасность движения поездов” (акт впровадження від 27.08.2007р.), які використовуються, у всіх 56 держсанепідзакладах МОЗ України на залізничному транспорті, при здійсненні державного санітарного нагляду за умовами праці диспетчерсько-операторського персоналу (акт впровадження від 20.09.2007р.). Видані і також використовуються, у 56 держсанепідзакладах МОЗ України на залізничному транспорті, при проведенні державного санітарного нагляду інформаційно-методичні матеріали „Рационализация питания диспетчерского персонала” (акт впровадження від 20.09.2007 року).

Основні результати дослідження використано при підготовці 2 методичних посібників: „Факторы производственной среды и направления сохранения состояния здоровья диспетчерского персонала, координирующего железнодорожные перевозки” і „Профілактика негативного впливу особливостей умов праці диспетчерів як напрямок забезпечення безпеки руху поїздів” (відповідно, розглянуті і рекомендовані Вченою радою Донецького інституту залізничного транспорту 06.02.2001 р. і 06.04.2004 р.), які використовуються в навчальному процесі курсу „Охорона праці” по темі "Основи гігієни, фізіології праці і профілактики професійних захворювань" на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту залізничного транспорту (акти впровадження від 22.08.2007р. та від 29.08.2007р.). Практична адаптованість до особливостей умов виробничої діяльності результатів досліджень знайшла відображення у розробленій по службі перевезень Донецької залізниці „Програмі поліпшення стану санітарно-побутових приміщень і підвищення якості обслуговування на виробництві працівників господарства перевезень на 2003 – 2005 роки” від 27.01.2003 р. та в „Комплексних заходах по подальшому поліпшенню стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на підприємствах господарства перевезень” від 14.11.2003р. Результати впровадження на залізницях країн СНД знайшли відображення у 3 інформаційних листках ДЦНТІ: „Гигиеническая оценка внедрения оздоровительных мероприятий на рабочих местах дорожных диспетчеров центра управления” № 1490 (0-8), 2000 р., „Гигиеническая характеристика условий труда диспетчеров дорожного единого центра управления перевозками” № 1532 (0-21), 2001 р., „Методологическое решение вопросов профилактики воздействия факторов производственной деятельности диспетчеров для повышения уровня безопасности движения” № 1572 (0-1), 2003 р.

Особистий внесок здобувача. Визначена тема дослідження, його мета і задачі, виконано підбір контингенту диспетчерів ЄЦК і станцій, зібрано та проаналізовано дані їх захворюваності, проведено науково–інформаційний пошук і критичний аналіз літературних джерел, статистичну обробку отриманих матеріалів, їх аналіз та узагальнення, формування висновків і практичних рекомендацій, оформлення роботи. Автор організував і безпосередньо провів гігієнічні дослідження, здійснив аналіз отриманих при комплексному дослідженні впровадження ЄЦК даних психофізіологічних досліджень і лабораторно–інструментальних даних.

Всі дані зведені у таблиці, описані та інтерпретовані автором. В дисертації не використані ідеї та розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення проведених досліджень було оприлюднено на: „Дорожной научно–практической конференции по актуальным вопросам гигиены и эпидемиологии” (Донецьк, 1999), Всеросійський конференції з міжнародною участю „Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” (Санкт – Петербург, 1999), науково–практичній конференції „Актуальные проблемы профилактической медицины Донбасса” (Донецьк, 1999), 1-му міжнародному симпозіумі, присвяченому 25-річчю Українського НДІ медицини транспорту „Актуальні проблеми транспортної медицини” (Одеса, 2000), міжнародній науково–практичній конференції „Государственный санитарно–эпидемиологический надзор на транспорте” (Іллічівськ, 2002), науково– практичній конференції до 120–річчя народження академіка О.М. Марзеєва „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), III Всеукраїнський науково-практичній конференції „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни” (Львів, 2004), віртуальній науково-практичній конференції „Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, присвяченої 10-річчю надання статусу державної санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту України (Київ-Львів-Харків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2004), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші марзеєвські читання) (Київ, 2005), дистанційній інтернет-конференції „Теоретичні та прикладні проблеми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на залізничному транспорті України” (Київ-Львів-Харків-Дніпропетровськ-Одеса-Донецьк, 2005), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські читання) (Київ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей в наукових журналах, з них 4 – самостійно, 5 статей у збірниках праць, з них 3 – самостійно, 7 тез науково–практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 2 методичних посібника, 3 інформаційних листка, 2 інформаційно–методичних матеріала. По переліку ВАК 5 статей у наукових журналах і збірниках робіт.

Структура та обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел літератури, 4 додатків. Робота викладена на 158 сторінках друкованого тексту, містить 19 таблиць та 3 рисунки. Список вітчизняних та іноземних джерел літератури включає 168 найменувань і викладений на 17 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленної мети і реалізації передбачених задач було проведено дослідження умов праці в ЄЦК та на 44 станціях залізниці. Основні види та обсяг проведених досліджень представлені в таблиці 1. Були застосовані гігієнічні дослідження умов праці диспетчерів загальноприйнятими методами по наступним показникам: параметри мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху повітря), шум, освітленість, концентрація пилу, азоту оксидів і озону у повітрі робочої зони, напруженість електростатичного та електромагнітного поля, наявність м’якого рентгенівського випромінювання.

В умовах ЄЦК, на початку та в кінці робочої зміни, вивчалась напруженість праці, на основі аналізу досліджень стану серцево-судиної системи (ССС) по частоті серцевих скорочень (ЧСС) і артеріальному тиску (АТ), зміні зоровомоторних реакцій безпосередньо на робочих місцях диспетчерів на дільницях з найбільш напруженою роботою. Обстеження диспетчерів проводили за переліком стандартизованих методик, що пройшли експертизу і дозволені до застосування методичними вказівками „По професійному психофізіологічному добору і супровіду професійної діяльності осіб диспетчерсько-операторських груп господарства перевезень” затверджених наказом „Укрзалізниці” від 26.09.2002 р. № 484/Ц. Вивчення стану здоров’я проводилось по даним про захворюваність 95 диспетчерів ЄЦК за три роки по медичним картам (форма № 025/0), з контролем по захворюваності 93 диспетчерів станцій. Для проведення статистичної обробки результатів, при виключенні впливу різниці у віковому складі порівнюємих груп, були використані методи стандартизації. Оцінка виробничих факторів, після впровадження комплексу профілактичних заходів, проводились у відповідності з ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 „Гігієнічна класифікація праці...”.


Таблиця 1

Основні види та обсяг досліджень

Показники Обсяг досліджень
Гігієнічні дослідження: на 66 робочих місцях диспетчерів ЄЦК і 44 робочих місцях диспетчерів станцій:
Дослідження токсичних речовин в повітрі 630
Дослідження параметрів мікроклімату 830
Дослідження концентрації пилу в повітрі 522
Виміри виробничого шуму 645
Виміри неіонізуючого випромінювання 588
Виміри освітленості 722
Вивчення важкості і напруженості праці на робочих місцях 110
Аналіз показників, які характеризують стан здоров’я працівників диспетчерсько-операторських професій служби руху залізниці, по медичним карткам за три роки 188
Фізіологічні дослідження, які характеризують функціональний стан організму, у диспетчерів ЄЦК:
Проста рухома реакція 216
Складна зорово-моторна реакція 216
Артеріальний тиск 216
Частота серцевих скорочень 216
Соціально-гігієнічні дослідження:
Аналіз опитувальних анкет, які включають 33 пункти 118
Аналіз річних звітів про порушення безпеки руху поїздів на Донецькій залізниці за 1999-2005 роки 7

Для оцінки стану повітря робочої зони, на відповідність ГОСТ 12.1.005 – 88 використані наступні методики: МУ 4751-88, МУ 1633-77, МУ 4436-87. Температуру повітря, відносну вологість, швидкість руху повітря визначали у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99. Вимірювання та оцінку рівнів шуму проводили у відповідності з ГОСТ 12.1.050-86, ДСН 3.3.6.037-99. Оцінка освітленості здійснювалася на відповідність ДБН В. 2.5-28-2006, з контролем за ДСТУ БВ 2.2-6-97. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання від корпусу ВДТ досліджувалась на відповідність НРБУ-97, ДСП 6.074.120-01. Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ досліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.045-84. Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ досліджувались у відповідності з ГОСТ 12.1.006-84 та ДСанПіН 3.3.2.007-98. Показники важкості і напруженості трудового процесу вивчали після впровадження ЄЦК, у відповідності з ГКП №4137-86 та ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. Для оцінки думки диспетчерів про їх виробничу діяльність у нових умовах була розроблена і впроваджена опитувальна анкета, що вміщала 33 набори тверджень, які скеровані на виявлення соціально-гігієнічних, емоційних і виконавчих аспектів їх праці. Отримані дані статистично оброблені з застосуванням методів оцінки вірогідності порівнюємих показників. При статистичній перевірці обробки отриманих матеріалів використані алгоритми, які містяться у стандартному наборі статистичного інструментарію ліцензованого програмного середовища “Excel’’.

Результати дослідження та їх обговорення

Впровадження гігієнічно значимих заходів в ЄЦК проходило у процесі багаторічної експериментальної експлуатації (до впровадження ЄЦК на Донецькій залізниці аналогічні структури в Україні були відсутні) і для подальшого порівняння, вивчались умови праці диспетчерів зайнятих на 44 станціях. Дослідження на станціях показали, що у виробничих приміщеннях відмічаються незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці: неоптимальні параметри мікроклімату, недостатня освітленість робочіх місць, високий рівень шуму, на 15-17дБА вище за гранично допустимий рівень (ГДР). Аналіз даних, отриманих при дослідженні умов праці чергових диспетчерів станцій, дозволив розробити ряд профілактичних заходів, які були реалізовані при впроваджені ЄЦК. У зв'язку з невідповідністю планування приміщень і компоновки робочого простору та зон комунікацій на станціях ергономічним вимогам, які забезпечують трудовий процес, у ЄЦК були використані конструктивно-функціональні модулі при обладнані робочих місць диспетчерів. З таких модулів були набрані комплекси оснащення робочих місць в інтер'єрах різноманітної, у тому числі і складної конфігурації, що забезпечило єдине стилєве рішення робочих місць диспетчерських залів при використанні уніфікованих деталей. Разом з цим, необхідно відзначити те, що на екранах дисплеїв могли бути помітні, поряд з символами підвищеної яскравості, відбиття люмінесцентних ламп, вікон, столів працюючого диспетчера. Тому в усіх приміщеннях конструктивно передбачене змішане освітлення, нівелююче або зводяче до мінімуму виникаючи полиски. Одночасно з цим створена можливість регулювання природної освітленості за допомогою ролет. На початку впровадження ЄЦК шум був постійно присутнім фактором в приміщеннях. Його еквівалентні рівні (з урахуванням голосових та неголосових повідомлень) складали, до проведення реконструкції приміщень ЄЦК, у різні зміни від 75дБА до 88дБА, що на 10-23дБА перевищувало ГДР для цієї категорії працівників і створювали перешкоди для нормальної роботи дорожніх диспетчерів. Впровадженя комплексу заходів по раціоналізації робочих місць, перш за все, за рахунок виносу шумогенеруючого обладнання і звукоізолювання кабін диспетчерів, дало можливість знизити вираженість акустичного фактору у ЄЦК. При використанні дисплеїв, прийомі і речовій передачі інформації рівень звуку був знижений до 60–64дБА на робочих місцях дорожніх диспетчерів, що не перевищувало допустимі рівні (навіть на час роботи у діалоговому режимі). Оцінка мікроклімату в приміщеннях ЄЦК, в різні періоди року, дозволила охарактеризувати його як комфортний, бо всі основні показники (температура, відносна вологість повітря і швидкість руху повітря) відповідали оптимальному рівню. В приміщеннях ЄЦК періодично виявлявся озон. Його вміст у повітрі робочої зони складав 0,065±0,006мг/м³. Пил, як фактор виробничого середовища, постійно визначався у виробничих приміщеннях, однак його вміст не перевищував 2,1±0,012мг/м³. Обидві величини нижчі від гранично допустимих концентрацій, встановлених для цих речовин. Застосоване візуальне відображення інформації (дисплеї комп’ютерів) є джерелом кількох типів випромінювань. Рівень напруги електростатичного та електромагнітного випромінювання не перевищував показників регламентованих ГОСТ 12.1.06-84. М’яке рентгенівське випромінювання від дисплеїв не перевищувало рівнів зовнішнього фону. Освітленість у всіх обстежених приміщеннях пультових ЄЦК відповідає за рівнем III-IV розряду точності зорових робіт. У таблиці 2 наведено порівняння відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища на робочих місцях диспетчерів ЄЦК і станцій, яке підтвердило ефективність проведених заходів.

В той же час на ФС диспетчерів впливають не тільки фізичні, хімічні фактори виробничого середовища, а й сам трудовий процес безпосередньо. Завдання дорожніх диспетчерів ЄЦК, на відміну від диспетчерів, які працюють на станціях, є не в тому, щоб слідкувати за тим, якпотяги йдуть по дільницям і роблять обгони та схрещення на станціях, а в тому, що вониповинні бачити загальну обстановку і скеровувати не один поїзд, а всівагонопотоки. Праця диспетчерів ЄЦК включає прийом і переробку інформації, аналіз причин збоїв у заданому ритмі руху поїздів, знаходження шляхів його усунення та організацію заходів по ліквідації цього ускладнення з великою відповідальністю за безпеку руху. Характерно також почуття напруженості від того, що мінімальне відхилення від розробленого графіку, непередбачені перешкоди і помилки, можуть визвати непоправні наслідки у роботі транспорту.

Таблиця 2

Порівняння питомої ваги відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища (%)

Робочі місця Повітря

Шум

Електро-магнітні поля

Освіт-леність

Хімічні речо-вини Пил

Темпе-

ратура

Відносна вологість Швидкість руху повітря

Диспетчерів

станцій

3 - 24 11 - 56 - 15

Диспетчерів

ЄЦК

- - - 5 - - - 2

Виходячи із сумарної оцінки усіх вивчених факторів праця диспетчерів ЄЦК є дуже напруженою і віднесена до 3 класу 2 ступінь ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1- 083-2001 і ГКП № 4137-86, при тому, що праця диспетчерів станцій віднесена до 3 класу 1 ступінь. Більша напруженість праці диспетчерів ЄЦК обумовлена евристичною (творчою) діяльністю, що вимагає вирішення складних завдань (при відсутності алгоритму), особистим керівництвом в складних ситуаціях, необхідністю сприймання сигналів з наступною оцінкою взаємозв'язаних параметрів і всієї виробничої діяльності при керуванні рухом поїздів, контролем та попереднім розподілом завдань іншим особам, роботою в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат та тим, що неправильні рішення можуть викликати пошкодження вантажів, обладнання, техніки, зупинку технологічного процесу перевезень і небезпеку для життя людей.

Зважаючи на виявлені особливості умов праці, для оцінки втомлення у обстежуваних диспетчерів ЄЦК проводилось порівняння результатів простої і складної зорово-моторних реакцій на початку зміни і при повторному їхньому обстеженні наприкінці зміни (табл. 3).

Таблиця 3

Узагальнені результати дослідження латентного періоду зоровомоторних реакцій у диспетчерів ЄЦК (мс) (n = 54)

Показник Початок зміни Кінець зміни

Мn-Mк

t p
(М± m) (М± m)
Проста рухома реакція:
Денна зміна 261±5,1 259±36,62 -2мс 0,05 >0,05
Нічна зміна 260±21,17 314±25,95 +54 мс 1,61 >0,05
Складна зорово-моторна реакція:
Денна зміна 358±42,19 343±58,46 -15 мс 0,21 >0,05
Нічна зміна 329±14,24 372±29,39 +43 мс 1,31 >0,05

Як видно із таблиці 3 зміни латентного періоду зорово-моторних реакцій на протязі денної та нічної змін виявилися недостовірними. Це збігається з літературними даними (Смирнов К.М., 1984) про те, що при збільшенні фізіологічної ціни роботи працездатність може деякий час залишатися на потрібному рівні. Можливо, що в даному випадку мала місце вибіркова мобілізація фізіологічних функцій, так як отримані дані показали, що розумова працездатність диспетчерів ЄЦК на протязі змін підтримується на незмінному рівні. Результати спостережень за розумовою працездатністю диспетчерів порівнювались з даними про ФС серцево-судинної системи. Дослідженя ФС серцево-судиної системи за показниками АТ та ЧСС у диспетчерів, на початку і наприкінці робочої зміни (табл. 4), показали, що величини АТ знаходилися у межах параметрів добового моніторованого АТ у нормі, достовірних змін АТ не було, але виявлено зниження ЧСС наприкінці денної і нічної змін, що може бути обумовлено зрушенням добового максимуму на початок зміни, як умовнорефлекторна реакція та наслідок підвищеного емоційного стану на наступну роботу (Кандрор І.С., Смирнов К.М., 1984; Ластовченко В.Б., 2006).

Таблиця 4

Зміни показників ЧСС і АТ у диспетчерів на початку і у кінці денної і нічної зміни при впровадженні ЄЦК (n = 54)

Час дослідження, показник АТ, мм рт. ст.

ЧСС, уд/хв.

(М±m)

Систолічний

(М±m)

Діастолічний

(М±m)

Денна зміна:

Початок

Кінець

126,6±1,25

125±0,82

77,3±5,2

77±2,86

81,3±2,72

75,3±2,73

% -1,26 -0,39 -7,38
t 1,01 0,04 2,15
p > 0,05 > 0,05 < 0,05

Нічна зміна:

Початок

Кінець

122,3±3,18

128,2±2,5

71,3±3,3

82,3±3,21

86,4±1,73

74,4±1,99

% +4,82 +15,43 -13,89
t 1,33 1,44 2,27
p > 0,05 > 0,05 < 0,05

Аналіз захворюваності диспетчерів ЄЦК по звертаннями за медичною допомогою, показав, що удосконалення робочих місць при модернізації технології управління перевезеннями і зміні організації праці поїзних диспетчерів, супроводжувалось зниженням захворюваності. Після впровадження комплексу оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці, рівень захворюваності серед диспетчерів (у порівняні з початковим періодом створення ЄЦК) знизився в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності. Індекс здоров’я, навпаки, виріс у 1,23 рази. У структурі захворюваності диспетчерів ЄЦК на початку впровадження ЄЦК переважали захворювання системи кровообігу (16,6%) і кістково–м’язової системи та сполучних тканин (11,1%). Після впровадження ЄЦК питома вага захворювань системи кровообігу серед диспетчерів ЄЦК знизилася в 2,24 рази, але збільшилася питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту в 2,69 рази, що обумовило необхідність раціоналізації харчування диспетчерів. Враховуючи те, що профілактична спрямованість при вирішенні проблеми функціональних порушень у організмі передбачає попередження впливу несприятливих факторів оточуючого середовища, були підготовлені інформаційно-методичні матеріали по раціоналізації харчування поїзних диспетчерів, в яких враховані специфіка їх діяльності та гігієнічні принципи харчування як осіб інтектуальної праці.

Загальна захворюваність у диспетчерів ЄЦК стала нижча ніж у диспетчерів станцій, за кількістю випадків захворювань у 2,77 рази, за кількістю днів захворювання у 3,5 рази, а частота нехворівших серед диспетчерів ЄЦК складає 78,7% (тобто більше 50%), при 34% нехворівших серед диспетчерів станцій. Величини довірчих коефіцієнтів, які обчислені для виробничо обумовлених захворювань диспетчерів (кістково-м’язової системи та сполучних тканин, системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, шлунково-кишкового тракту), знаходяться у межах 0,14-1,4, тобто далекі від критичних (1,96-1,98). Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працюючого населення залізниці, показали, що після стандартизації захворюваність у групі диспетчерів ЄЦК також нижча, ніж у чергових диспетчерів станцій, у 2,7 рази. Невисокий рівень захворюваності зв’язаний також з тим, що при прийомі на роботу у ЄЦК нових диспетчерів, здійснювався професійний відбір, який враховував результати проведеного нами анкетування та був спрямований на попередження прийому осіб, що знизили кваліфікацію та хворих, велося активне динамічне спостереження та лікування у групі довго і часто хворіючих працівників.

Відносно невисока в цілому захворюваність диспетчерів ЄЦК – 31,25 ± 5,73 випадки на 100 працюючих, при аналогічному показнику у диспетчерів станцій – 86,29 ± 9,63 випадків, зниження рівня захворювань, обумовлених виробничою діяльністю, підтвердили ефективність профілактичного напрямку оптимізації умов праці і поліпшення стану безпеки руху, при якому на протязі 1999-2005 років відмічались тільки поодинокі випадки браку в роботі служби перевезень залізниці.

На початку впровадження ЄЦК було виявлено негативне ставлення диспетчерів до його організації (негативно відносились до роботи в нових умовах 75% опитаних). До недоліків 100% респондентів відносили підвищену напруженість, емоційне навантаження і втомленість. Крім цього, вони відзначали те, що робота проходила в умовах підвищеного виробничого шуму (100% опитаних), заважало велике скупчення людей (96%), неможливо було зосередитись (92%), незручними були самі приміщення (84%). Після впровадження комплексу оздоровчих заходів у ЄЦК до недоліків роботи в нових умовах опитані віднесли: підвищене напруження (44% опитаних), скупчення людей (23%), неможливість зосередитись (17%), незручність приміщень (36%), тобто кількість незадоволених суттєво скоротилась, а оцінили свої умови праці як оптимальні 86,9% опитаних, задоволені своєю працею 84% опитаних. Суб’єктивні ж відчуття обстежених диспетчерів (табл. 5), навіть при сприятливих умовах праці, можуть свідчити про наявність психоневротичної травматизації та підтверджують актуальність проблеми стресу, що зумовлено його важливим значенням у розвитку як психічної, так і психосоматичної патології (Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Кальниш В.В., 2002).

Таблиця 5

Прояви психоневрологічних станів у диспетчерів ЄЦК (n = 68)

Тип реакції Питома вага, %
Почуття головного болю 43,47
Порушення сну 21,73
Агресивність 15,94
Депресія 7,24
Плаксивість 4,34

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що професійно придатні диспетчери, навіть працюючі з великим нервово-емоційним напруженням, більш успішно пристосовуються (адаптуються) до зміни умов праці при реалізованих гігієнічних заходах. Досягнення мети і задач дослідження дозволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’єднати наукове, інформаційне та методичне обґрунтування гігієнічних заходів забезпечення оптимальних умов праці диспетчерів залізничного транспорту для розробки ряду документів для державної санітарно-епідеміологічної служби та фахівців залізничного транспорту.


ВИСНОВКИ

1. У дисертації вперше проведено комплексне гігієнічне дослідження умов праці на робочих місцях нової професійної групи диспетчерів ЄЦК, які працюють в умовах колективної операторської діяльності по керуванню рухом поїздів.

2. Праця диспетчерів при виробничий діяльності в умовах ЄЦК характеризується нервово-емоційним навантаженням, але на протязі зміни функціональний стан підтримується на незмінному рівні завдяки вибірковій мобілізації фізіологічних функцій. Почуття підвищеної напруженості і емоційного навантаження підтвердили 44% опитаних диспетчерів.

3. Умови праці диспетчерів ЄЦК, при реалізованих гігієнічних заходах, характеризуються, як близькі до оптимальних за ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5.-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Це підтверджено при анкетуванні диспетчерів (оцінюють свої умови праці як оптимальні 86,9% диспетчерів, задоволені своєю роботою 84% респондентів) та аналізом стану умов праці.

4. Після впровадження комплексу заходів по поліпшенню умов праці, захворюваність серед диспетчерів ЄЦК (у порівнянні з початковим періодом його створення) знизилася в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності, індекс здоров’я виріс у 1,23 рази, знижено рівень захворювань системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, кістково-м'язової системи та сполучних тканин. Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працівників залізниці, показали, що у групі диспетчерів ЄЦК вона також нижча, ніж у диспетчерів станцій, у 2,7 разу.

5. Результати досліджень використані при обґрунтуванні системи комплексних профілактичних заходів, що складається із рекомендацій по обладнанню робочих місць, загальних санітарно-гігієнічних вимог і заходів по підвищенню працездатності, при першочерговій увазі профілактиці емоційної напруженості та раціональному харчуванню, як засобу попередження розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, питома вага яких у диспетчерів ЄЦК збільшилася в 2,69 разу.

6. Розроблені організаційно-методичні засади гігієнічного забезпечення безпеки руху поїздів, при використанні ЄЦК, дозволяють здійснювати профілактичні заходи на трьох взаємопов’язаних рівнях: безпосередньо на виробництві – в ЄЦК і на станціях, в лінійних санепідстанціях при контролі дотримання гігієнічних вимог, при навчанні на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту.


СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, опубліковані в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України

1. Дудник И.Н., Цуркан В.Г. Гигиенические аспекты труда поездных диспетчеров // Вестник гигиены и эпидемиологии.– 1999. – Приложение, Т.3, № 2.- С.43-44. Диссертантом вивчені умови праці диспетчерів і узагальнені матеріали досліджень.

2. Дудник И.Н., Цуркан В.Г., Псядло Э.М., Панасовская Л.С., Шаптала П.В., Шепотько С.Н., Малкин В.И. Физиолого-гигиеническая оценка напряженности труда диспетчерского персонала в условиях концентрации управления движением поездов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С.180-184. Дисертантом проведено обробку результатів вивчення напруженості праці диспетчерів, розроблені висновки.

3. Уманський В.Я., Цуркан В.Г. Напрями вивчення і запобігання негативного впливу умов праці на стан здоров’я операторів залізничного транспорту при удосконаленні керування процесом перевезень (огляд) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, № 1. - С.55-61. Дисертантом проаналізовані і оброблені літературні дані, прийнята участь у розробці комплексу заходів профілактики несприятливого впливу виробничих факторів.

4. Цуркан В.Г. Стан соматичного здоров’я як свідчення ефективності оптимізації умов праці диспетчерів, які керують рухом поїздів // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2004. - №3-4. - С.103-107.

5. Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Приложение, Т.10, № 1 - С.47-52.


Наукові праці, опубліковані в інших виданнях

1. Цуркан В.Г. Вплив нових технологій управління залізничними перевезеннями на стан здоров’я диспетчерів // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. - № 4. – С.63-66.

2. Цуркан В.Г. Застосування гігієно-фізіологічних досліджень у разі зміни умов праці операторів залізничного транспорту // Медицина транспорту України. - 2005.- № 1 (13). - С.28-35.

3. Цуркан В.Г., Шепотько С.Н., Дудник И.Н. Гигиенические приоритеты при подходе к оптимизации условий труда специалистов единого центра управления перевозками // Матер. дорожной науч.- практ. конф. по актуальным вопросам гигиены и эпидемиологии: Тезисы докладов. – Донецк, 1999. – С.9-11. Дисертантом узагальнені дані про стан умов праці диспетчерів при впровадженні ЄЦК.

4. Уманский В.Я., Цуркан В.Г., Дудник И.Н., Партас О.В., Шепотько С.Н. Внедрение мероприятий по защите от шума на рабочих местах поездных диспетчеров как фактор повышения безопасности движения на железной дороге // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Докл. 4-й Всерос. науч. - практ. конф. с междунар. участием. – СПб., 1999. - Т.2. - С.489-491. Дисертантом проведені дослідження рівнів шуму та розроблені заходи по зниженню несприятливого впливу шуму на диспетчерів.

5. Цуркан В.Г. К гигиенической оценке эффективности мероприятий по рационализации рабочей обстановки в условиях эксплуатации единого центра управления перевозками //”Актуальные проблемы транспортной медицины”: Матер. 1-го междунар. симпозиума посвященного 25-летию Украинского НИИ медицины транспорта. – Одесса: Друк, 2000.- С.234-236.

6. Цуркан В.Г., Дудник И.Н. Изучение факторов риска в труде диспетчеров и совершенствование профилактики профессионально обусловленных заболеваний // „Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на транспорте”: Матер. междунар.науч.- практ.конф. Государств - участников СНГ. – Одесса, Библиотека морской медицины: „Укрмормединформ”, 2003. – С.89-90. Дисертантом проведено узагальнення результатів впровадження профілактичних заходів на робочих місцях диспетчерів ЄЦК.

7. Цуркан В.Г. Про розвиток досліджень по запобіганню професійно обумовлених захворювань у працівників диспетчерсько–операторських професій залізниці // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доповідей наук. - практ. конф. до 120-річчя народження академіка О.М. Марзеєва. - Київ, 2003. – Випуск 5. – С.222.

8. Цуркан В.Г. До концептуальних основ попередження розвитку виробничо обумовлених захворювань у операторів при зміні умов праці // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: Зб. матер. конф. - Львів, 2004.- С.139-140.

9. Цуркан В.Г. Методологічні питання викладання гігієни при запобіганні негативного впливу умов праці на стан здоров’я операторів залізничного транспорту // Матер. III Всеукраїнської наук.- практ. конф. „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи”. - Донецьк: ДонНУ, 2004.- С.320-325.

10. Цуркан В.Г. Щодо техногенного впливу залізничного транспорту і окремих напрямків гігієнічного забезпечення попередження аварійних ситуацій // Матер. віртуальної наук.- практ. конф. „Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті” присвяченої 10-річчю надання статусу державної санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту України. - Х.; Курсор, 2005. - С.195-199.

11. Цуркан В.Г. Обґрунтування системи заходів по усуненню можливих негативних наслідків впливу на диспетчерів факторів ризику трудової діяльності при новій технології керування перевезеннями // Матер. наук.- практ. конф. „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші марзеєвські читання): Зб.тез доповідей. – Київ, 2005.- С.295-296.

12. Уманський В.Я., Цуркан В.Г., Самсонкін В.М., Хаустова О.О. Щодо медичного забезпечення удосконалення системи оперативного керування рухом поїздів // Матер. дистанційної Інтернет - конф. „Теоретичні та прикладні проблеми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на залізничному транспорті України”. – Х.; Курсор, 2006. – С.90-94. Дисертантом виконано гігієнічний аналіз особливостей впровадження профілактичних заходів в ЄЦК.

13. Цуркан В.Г. Удосконалення державного санітарного нагляду за умовами праці операторів при модернізації процесу управління залізничними перевезеннями // Матер. наук.- практ. конф. „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські читання): Зб. тез доповідей. – Київ, 2006. – С.228.


АНОТАЦІЯ

Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Державна установа "Інститут медицини праці АМН України", м. Київ, 2008.

Викладені результати гігієнічних досліджень умов праці і захворюваності диспетчерів, які керують рухом поїздів. На основі власних і літературних даних запропонована схема основних завдань по дослідженню проблеми гігієни праці і профпатології диспетчерів залізничного транспорту, які зайняті на нервово-емоційній роботі в умовах автоматизованої системи керування. Встановлено, що професійна діяльність диспетчерського персоналу здійснюється в умовах впливу фізичних, хімічних і психофізіологічних чинників виробничого середовища. Праця диспетчерів оцінена як дуже напружена. Показана необхідність виявленя початкових змін функціонального стану організму операторів, як засобу збереження стану здоров’я і працездатності. Матеріали досліджень дозволили розробити комплекс заходів, скерованих на попередження впливу факторів ризику напруженої праці. Апробовані рекомендації по оптимізації умов праці дали певний гігієнічний ефект, сприяючи зниженню загальної захворюваності і профілактиці розвитку обумовлених виробничо захворювань. Анкетне опитування підтвердило ефективність впроваджених заходів щодо нормалізації умов виробничої діяльності цієї професійної групи працівників. Розглянуті передумови розробки нової концепції керування професійним здоров’ям, яка базується на узагальненому уявленні про якість виробництва і на моніторингу здоров’я, оцінці ризику, здійсненні комплексу профілактичних заходів.

Ключові слова: умови праці, гігієнічне регулювання, профілактика, стан здоров’я.


АННОТАЦИЯ

Цуркан В.Г. Оптимизация условий труда диспетчеров железнодорожного транспорта на основании гигиенической оценки при новой технологии управления процессом перевозок. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология. – Государственное учреждение "Институт медицины труда АМН Украины", г. Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме – профилактике влияния на организм операторов неблагоприятных факторов производственной среды при новой форме деятельности диспетчеров железнодорожного транспорта работающих в единых центрах управления движением поездов. Изложены результаты гигиенических исследований условий труда и заболеваемости диспетчеров, координирующих движение поездов из единого дорожного центра управления перевозками. Установлено, что профессиональная деятельность диспетчерского персонала осуществляется в условиях влияния физических, химических и психофизиологических факторов производственной среды. Труд диспетчеров оценен как очень напряженный (относится ко 2 степени 3 класса условий и характера труда по ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001). Подтверждена необходимость исследования начальных изменений функционального состояния организма диспетчерско-операторского персонала, при внедрении новых технологий, для дальнейшено сохранения состояния здоровья и трудоспособности, так как неизменный уровень умственной работоспособности диспетчеров поддерживается за счет выборочной мобилизации физиологических функций. На основе гигиенической оценки условий труда и коллективной деятельности диспетчеров единого центра управления движением поездов получены и интерпритированы данные по комплексу мероприятий направленных на формирование максимально оптимального уровня гигиенических показателей внутрипроизводственной среды.

Для определения влияния изменения условий труда на состояние здоровья диспетчеров проведено изучение заболеваемости среди дорожных диспетчеров единого центра управления перевозками и дежурных диспетчеров работающих на станциях, с учетом возможного влияния производственных особенностей операторского труда на уровень заболеваний системы кровообращения, нервной системы и органов чувств, желудочно-кишечного тракта, костно-мышечной системы и соединительных тканей. Низкий уровень заболеваемости дорожных диспетчеров - 31,25±5,73 случая на 100 работающих, при аналогичном показателе у дежурных диспетчеров станций – 86,29±9,63 случая, отсутствие заболеваний обусловленных профессиональной деятельностью, подтвердили эффективность профилактического направления устранения факторов риска за счет оптимизации условий труда. Более высокий уровень заболеваемости в группе дежурных диспетчеров станций, с худшими в гигиеническом отношении условиями труда, свидетельствует о влиянии неблагоприятных условий труда на их здоровье.

Опрос диспетчеров единого центра управления движением поездов показал наличие кратковременных и слабо выраженных невротических состояний, связанных с типичными психологическими проявлениями нервно-эмоциональной напряженности труда: апатией, сонливостью, невнимательностью, падением интереса к выполняемой работе. Выявление особенностей влияния нервно-эмоционального напряжения на состояние здоровья диспетчеров позволило определить направления действенного гигиенического контроля за условиями профессиональной деятельности операторов в системе психофизиологического сопровождения, в том числе при проведении профилактических мер в отношении практически здоровых людей, профессионально важные качества которых, вследствие утомления, перенесенного стресса и других причин, могут быть сниженными.

Подтверждено то, что обслуживание диспетчерами нового оборудования требует не только высокой квалификации персонала, но и соблюдения гигиенических требований. Материалы исследований позволили разработать комплекс мероприятий, направленных на предупреждение воздействия факторов риска напряженного труда. Апробированные рекомендации по оптимизации условий труда дали определенный гигиенический эффект, способствуя снижению общей заболеваемости дорожных диспетчеров и профилактике производственно обусловленных заболеваний. Анкетный опрос подтвердил эффективность внедрения мероприятий по улучшению условий труда (86,9% опрошенных дорожных диспетчеров оценивают свои условия труда как оптимальные).

Изучение гигиено-физиологических особенностей трудовой деятельности диспетчерского персонала, в процессе внедрения единого центра управления перевозками, позволило целенаправленно проводить обучение способам здоровой жизни на факультете последипломного образования и в отраслевом учебном центре по охране труда, с предоставлением информации о медико-профилактических мерах.

Рассмотрены предпосылки разработки концепции управления профессиональным здоровьем работников операторских профессий железнодорожного транспорта, которая основывается на обобщенном представлении о качестве производственной среды, мониторинге здоровья, оценке факторов риска и проведении комплекса профилактических мероприятий. Основные результаты работы, направленные на оценку условий и характера труда диспетчеров и применение комплекса профилактических мероприятий, реализованы в методических рекомендациях, учебных пособиях и нашли применение в практической деятельности государственных санитарно-эпидемиологических учреждений на железнодорожном транспорте.

Ключевые слова: условия труда, гигиеническое регулирование, профилактика, состояние здоровья.

SUMMARY

Tsurkan V.G. Optimisation of their work condition of labour of railroad traffic control operators on the base of hygienic estimation at the new railroad deliveri management technologies . Manuscript.

Thesis submits for the degree of Candidate of Medical Sciences of the speciality 14.02.01 – Hygiene and professional pathology. – State establishment "Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine", Kiev, 2008.

The article presents the findings of the sanitary studies of work condition and sickness rate of rail way yard – masters. The author’s own and literature data form a background for setting forth and discussing a schematic list of basic problem in the domain of investigations concerned with the issues pathology of railroad traffic control operators with long service record engaged in a shift – wise nervous and emotion – producing work with automated control system. It was established that professional activity of controller performs in conditions of influence physical, chemical and psychopgysiological factors of production environment. Labour of controller was appreciated as very strained. It is pointed out on the necessity of resoling the initial changes of functional condition of operators’ organism, as means of preserving health condition and ability to work. The obtained data have allowed developing a covplex of veasures directed to preventing risk faktors of tense work. The approved recommendations on optimisation of work condition had positive sanitary effect resulting in decreasing a sickness rate and preventing the development of occupational diseases. A fill-in the-blank request confirmed effectiveness of inculcated arrangements on conditions normalization of production activity of this professional group. Preconditions for development of a new concept of occupational health management in transport workers. The concept is based on a generalized concept about quality of manufacture and on heath monitoring, risc estimation, realizati of a complex of preventive actions.

Key words: work conditions, hygienic regulation, system of prevention, health condition.


Підписано до друку 28.01.2008.

Формат 60x90/16. Гарн. TimesNewRoman.

Умовн.друк.арк. 0,95. Наклад 100 прим. Зам. № 17.

Надруковано в редакційно-видавничому відділі ДонІЗТ

83018, м. Донецьк 18, вул.Горна,6

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:48:31 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
17:02:14 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150450)
Комментарии (1831)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru