Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Культура як соціальне явище

Название: Культура як соціальне явище
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат Добавлен 23:30:29 10 мая 2010 Похожие работы
Просмотров: 350 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти та науки України

Сумський державний педагогічний університет

ім. А.С.Макаренка

Реферат по соціології на тему:

"Культура як соціальне явище"


Зміст

Вступ

Культура як регулятор поведінки людей

Культура – предмет солідарності та конфліктів

Елементи культури

Мова

"Культурні конфлікти"

Список використаної літератури


Вступ

Слово "культура" походить від латинського слова colere, що означає культивувати, або обробляти грунт. В середні віки це слово стало позначати прогресивний метод обробітку зернових, таким чином виник термін agriculture або мистецтво землеробства. Але в XVIII і XIX вв. його стали вживати і по відношенню до людей, отже, якщо людина відрізнялася витонченістю манер і начитаністю, її вважали "культурною". Тоді цей термін застосовувався головним чином до аристократів, щоб відокремити їх від "некультурного" простого народу. Німецьке слово Kultur також означало високий рівень цивілізації. У нашому сьогоднішньому житті слово "культура" все ще асоціюється з оперним театром, прекрасною літературою, хорошим вихованням.

Сучасне наукове визначення культури відкинуло аристократичні відтінки цього поняття. Воно символізує переконання, цінності і виразні засоби (вживані в літературі і мистецтві), які є загальними для якоїсь групи; вони служать для впорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї групи. Вірування і погляди підгрупи часто називають субкультурою.


1. Культура як регулятор поведінки людей

Засвоєння культури здійснюється за допомогою навчання. Культура створюється, культурі навчаються. Оскільки вона не набувається біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступному поколінню. Цей процес є основою соціалізації. В результаті засвоєння цінностей, вірувань, норм, прав і ідеалів відбуваються формування особи дитини і регулювання його поведінки. Якби процес соціалізації припинився в масовому масштабі, це привело б до загибелі культури.

Культура формує осіб членів суспільства, тим самим вона в значній мірі регулює їх поведінку.

Про те, наскільки важлива культура для функціонування індивіда і суспільства, можна судити по поведінці людей, не охоплених соціалізацією. Неконтрольована, або інфантильна, поведінка так званих дітей джунглів, які виявилися повністю позбавленими спілкування з людьми, свідчить про те, що без соціалізації люди не здатні засвоїти впорядкований спосіб життя, опанувати мовою і навчитися здобувати кошти для існування. В результаті спостереження за декількома "істотами, що не виявляли ніякої цікавості до того, що відбувалося навколо, які ритмічно розгойдувалися назад і вперед, немов дикі звіри в зоопарку", шведський натураліст XVIII в. Карл Лінней зробив висновок, що вони є представниками особливого виду. Згодом вчені зрозуміли, що у цих диких дітей не відбулося розвитку особи, для якого необхідне спілкування з людьми. Це спілкування стимулювало б розвиток їх здібностей і становлення їх "людських" осіб.

Якщо культура регулює поведінку людей, чи можемо ми зайти так далеко, щоб назвати її репресивною? Часто культура дійсно пригнічує спонуки людини, але вона не виключає їх повністю. Вона скоріше визначає умови, при яких вони задовольняються. Здатність культури управляти людською поведінкою обмежена з багатьох причин. Перш за все небезмежні біологічні можливості людського організму. Простих смертних не можна навчити перестрибувати через високі будівлі, навіть якщо суспільство високо цінує такі подвиги. Точно також існує межа знань, яку може засвоїти людський мозок.

Чинники навколишнього середовища також обмежують дію культури. Наприклад, засуха або виверження вулкану можуть порушити спосіб землеробства, що склався. Чинники навколишнього середовища можуть перешкоджати формуванню деяких моделей культури. Згідно звичаям людей, що живуть в тропічних джунглях з вологим кліматом, не прийнято протягом тривалого часу обробляти певні ділянки землі, оскільки на них не можна довго отримувати високі урожаї зернових.

Підтримка стійкого громадського порядку також обмежує вплив культури. Саме виживання суспільства диктує необхідність засудження таких вчинків, як вбивство, крадіжка і підпал. Якби ці вчинки набули широкого поширення, стала б неможливою співпраця між людьми, необхідна для збирання або виробництва продуктів харчування, забезпечення житлом і здійснення інших важливих видів діяльності.

Інша важлива частина культури полягає в тому, що культурні цінності формуються на основі відбору певних видів поведінки і досвіду людей.

Кожне суспільство здійснило свій відбір культурних форм. Кожне суспільство з погляду іншого нехтує головним і займається маловажними справами. У одній культурі матеріальні цінності ледве признаються, в іншій вони оказують вирішальний вплив на поведінку людей. У одному суспільстві до технології відносяться з неймовірною зневагою, навіть в сферах, необхідних для виживання людей; у іншому аналогічному суспільстві технологія, що постійно удосконалюється, відповідає вимогам часу. Але кожне суспільство створює величезну культурну надбудову, яка охоплює все життя людину, - і юність, і смерть, і пам'ять про нього після смерті.

В результаті такого відбору минулі і нинішні культури абсолютно різні. У деяких суспільствах вважали війну найблагороднішою діяльністю людини. У інших її ненавиділи,а представники третіх не мали про неї уявлення. Відповідно до норм однієї культури жінка мала право виходити заміж за свого родича. Норми іншої культури це рішуче забороняють. У нашій культурі галюцинації вважаються симптомом психічного захворювання. Інші суспільства розцінюють "містичні бачення" як вищу форму свідомості. Коротше кажучи, існує велика кількість відмінності між культурами.

Навіть збігле зіткнення з двома або декількома культурами переконує, що відмінностям між ними немає числа. Ми і Вони їздимо по різних сторонах, Вони говорять на іншій мові. У нас різні думки про те, яка поведінка божевільна, а яка нормальна, у нас різні поняття добродійного життя. Значно важче визначити загальні риси, властиві всім культурам, - культурні універсалії.

Соціологи виділяють більше 60 культурних універсалей. До них відносяться спорт, прикраса тіла, сумісна праця, танці, освіта, похоронні ритуали, звичай дарувати подарунки, гостинність, заборони кровозмішення, жарти, мова, релігійні обряди, виготовлення знарядь праці і спроби впливати на погоду.

Проте для різних культур можуть бути характерні різні види спорту, прикрас і т.д. Навколишнє середовище є одним з чинників, що викликає ці відмінності. Крім того, всі культурні особливості обусловлені історією певного суспільства і формується в результаті унікального розвитку подій. На основі різних видів культур виникли різні види спорту, заборони на кровні браки і мови, але головне - в тій або іншій формі вони є в кожній культурі.

Чому існують культурні універсалії? Деякі антропологи вважають, що вони формуються на основі біологічних чинників. До них відносяться наявність двох половин; безпорадність немовлят; потреба в їжі і теплі; вікові відмінності між людьми; засвоєння різних навиків. У зв'язку з цим виникають проблеми, які треба вирішувати на основі даної культури. Певні цінності і образи мислення також є універсальними. У кожному суспільстві заборонено вбивство і засуджується брехня, ні в одному з них не схвалюється страждання. Всі культури повинні сприяти задоволенню певних фізіологічних, соціальних і психологічних потреб, хоча зокрема можливі різні варіанти.

У суспільстві виникає тенденція судити про інші культури з позиції переваги своєї власної. Ця тенденція називається - ентоцентрізмом. Принципи етноцентрізма знаходять виразний вираз в діяльності місіонерів, які прагнуть обернути "варварів" в свою віру. Етноцентрізм пов'язаний з ксенофобією - страхом і неприязню до чужих поглядів і звичаїв.

Етноцентрізмом відмічена діяльність перших антропологів. Вони були схильні порівнювати всі культури з своєю, яку вважали самою передовою. На думку американського соціолога Уїльяма Грем Самнера культуру можна зрозуміти тільки на основі аналізу її власних цінностей, в її власному контексті. Така точка зору називається культурним релятивізмом. Читачі книги Самнера були приголомшені, прочитавши, що людоїдство і дітовбивство мали сенс в тих суспільствах, де практикувалися подібні звичаї.

Культурний релятивізм сприяє розумінню тонких відмінностей між близькими культурами. Наприклад, в Германії двері в установі завжди щільно закриті, щоб роз'єднати людей. Німці вважають, що інакше службовці відволікаються від роботи. Навпаки, в США двері кабінетів зазвичай відкриті. Американці, які працюють в Германії, часто скаржилися, що закриті двері викликали у них відчуття непривітності що оточують і відчуття відчуження. Закриті двері для американця мають зовсім не той сенс, що для німця.

2. Культура – предмет солідарності та конфліктів

Культура - цемент будівлі суспільного життя. І не тільки тому, що вона передається від однієї людини до іншого в процесі соціалізації і контактів з іншими культурами, але також і тому, що формує у людей відчуття приналежності до певної групи. Видно, члени однієї культурної групи в більшій мірі випробовують взаєморозуміння, довіряють і співчувають один одному, чим стороннім. Їх загальні відчуття відображені в сленгу і жаргоні, в улюблених блюдах, моді і інших аспектах культури.

Культура не тільки укріплює солідарність між людьми, але і є причиною конфліктів усередині груп і між ними. Це можна проілюструвати на прикладі мови, головного елементу культури. З одного боку, можливість спілкування сприяє об'єднанню членів соціальної групи. Спільна мова об'єднує людей. З іншої - спільна мова виключає тих, хто не говорить на цій мові або говорить на ній трохи інакше. У Великобританії представники різних суспільних класів вживають декілька форм англійської мови, що відрізняються. Хоча всі володіють "англійською мовою", деякі групи вживають " правильніший" англійський, ніж інші. У Америці є буквально тисяча і одна різновидів англійської мови. Крім того, соціальні групи відрізняються один від одного своєрідністю жестикуляції, стилю одягу і культурних цінностей. Все це може стати причиною конфліктів між групами.

3. Елементи культури

На думку антропологів, культура складається з чотирьох елементів.

1. Поняття (концепти).

Вони містяться головним чином в мові. Завдяки ним стає можливим упорядкувати досвід людей. Наприклад, ми сприймаємо форму, колір і смак предметів навколишнього світу, але в різних культурах світ організований по різному.

У мові жителів Тробріандськіх островів одне слово означає шість різних родичів: батька, брата батька, сина сестри батька, сина сестри матері батька, сина дочки сестри батька, сина сина брата батька батька і сина сина сестри батька батька. У англійській мові навіть відсутні слова, що позначають чотирьох останніх родичів.

Ця відмінність між двома мовами пояснюється тим, що для жителів Тробріандськіх островів необхідне слово, що охоплює всіх родичів, до яких прийнято відноситися з особливим шануванням. У англійському і американському суспільствах склалася менш складна система споріднених зв'язків, тому у англійців немає необхідності в словах, що позначають таких далеких родичів.

Таким чином, вивчення слів мови дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому світі за допомогою відбору організації свого досвіду.

2. Відносини.

Культури не тільки виділяють ті або інші частини світу за допомогою понять, але також виявляють, як ці складові частини зв'язані між собою - у просторі та часі, по значенню ( наприклад, чорне протилежно білому), на основі причинної обумовленості ("пошкодувати різку - зіпсувати дитину"). У нашій мові є слова, що означають землю і сонце, і ми упевнені, що земля обертається навколо сонця. Але до Коперника люди вірили, що справа йде навпаки. Культури часто по-різному тлумачать взаємозв'язки.

Кожна культура формує певні уявлення про взаємозв'язки між поняттями, що відносяться до сфери реального світу і до сфери надприродного.

4. Цінності.

Цінності - це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу етичних принципів.

Різні культури можуть віддавати перевагу різним цінностям ( героїзму на полі бою, художній творчості, аскетизму), і кожен суспільний устрій встановлює, що є цінністю, а що не є.

4.Правила.

Ці елементи ( у тому числі і норми ) регулюють поведінку людей відповідно до цінностей певної культури. Наприклад, наша законодавча система включає безліч законів, що забороняють вбивати, ранити інших людей або загрожувати їм. Ці закони відображають, наскільки високо ми цінуємо життя і добробут особи. Так само у нас існують десятки законів, що забороняють крадіжку із зломом, привласнення чужого майна, псування власності і ін. У них відображено наше прагнення до захисту особистої власності.

Цінності не тільки самі потребують обгрунтування, але і, у свою чергу, самі можуть служити обгрунтуванням. Вони обгрунтовують норми або очікування і стандарти, що реалізовуються в ході взаємодії між людьми.

Норми можуть бути стандартами поведінки. Але чому люди схильні підкорятися їм, навіть якщо це не відповідає їх інтересам? Під час складання іспиту студент міг би списати відповідь у сусіда, але боїться отримати погану відмітку. Це один з декількох потенційно стримуваних чинників. Соціальні заохочення ( наприклад, пошана ) стимулюють дотримання норми, що вимагає від студентів чесності. Соціальні покарання або заохочення, сприяючі дотриманню норм, називаються санкціями. Покарання, стримуючі людей від певних вчинків, називаються негативними санкціями. До них відносяться штраф, тюремний висновок, догана і ін. Позитивними санкціями ( наприклад, грошова винагорода, наділ владою, високий престиж) називають заохочення за дотримання норм.

4. Мова

У теоріях культури завжди важливе місце відводилося мові.

Мову можна визначити як систему комунікації, здійснювану за допомогою звуків і символів, значення яких умовні, але мають певну структуру.

Мова - явище соціальне. Їм не можна опанувати поза соціальною взаємодією, тобто без спілкування з іншими людьми. Хоча процес соціалізації значною мірою заснований на імітації жестів - кивків, манери посміхатися і хмуритися, - мова служить основним засобом передачі культури. Іншою її важливою межею є те, що на рідній мові практично неможливо розучитися говорити, якщо його основний словарний запас, правила мови і структури засвоєні у віці восьми або десяти років, хоча багато інших аспектів досвіду людини можуть бути повністю забуті. Це свідчить про високий ступінь пристосовності мови до потреб людини; без нього спілкування між людьми здійснювалося б значно прімітівніше.

Мова включає правила Вам, звичайно, відомо, що існує правильна і неправильна мова. У мові є безліч формальних правил, що визначають способи поєднання слів для виразу потрібного сенсу. Граматикою називається система загальноприйнятих правил, на основі яких використовується і розвивається стандартна мова. Разом з тим часто спостерігаються відхилення від граматичних правил, пов'язані з особливостями різних діалектів і життєвих ситуацій.

Мова бере участь також в процесі придбання у організації досвіду людей. Ще антрополог Бенджамін Уорф показав, що багато понять здаються нам "само собою зрозумілими" тільки тому, що вони укорінялися в нашій мові. "Мова ділить природу на частини, формує поняття про них і надає їм значення головним чином тому, що ми прийшли до угоди організувати їх саме таким чином. Це угода ... закодовано в моделях нашої мови". Воно виявляється особливо виразно при порівняльному аналізі мов. Ми вже знаємо, що кольори і споріднені відносини в різних мовах позначаються по-різному. Іноді в одній мові є слово, яке повністю відсутнє в іншій.

При вживанні мови потрібне дотримання його основних граматичних правил. Мову організовує досвід людей. Тому, як і вся культура в цілому, вона виробляє загальноприйняті значення. Комунікація можлива тільки при наявності значень, які сприймаються, використовуються її учасниками і зрозуміли ним. Насправді, наше спілкування між собою в повсякденному житті багато в чому обумовлено нашою упевненістю, що ми розуміємо один одного.

Трагедія розумових розладів типу шизофренії полягає перш за все в тому, що хворі не можуть спілкуватися з іншими людьми і виявляються відірваними від суспільства.

Спільна мова також підтримує згуртованість суспільства. Вона допомагає людям координувати свої дії завдяки переконанню або засудженню один одного. Крім того, між людьми, що говорять на одній мові, майже автоматично виникають взаєморозуміння і співчуття. У мові знаходять віддзеркалення загальні знання людей про традиції, що склалися в суспільстві, і поточних подіях. Коротше кажучи, вона сприяє формуванню відчуття групової єдності, груповій ідентичності. Керівники країн, що розвиваються, де існують племінні діалекти, прагнуть до того, щоб була прийнята єдина національна мова, щоб вона розповсюджувалася серед груп, що не говорять на ній, розуміючи значення даного чинника для об'єднання всієї нації і боротьби з племінною роз'єднаністю.

Хоча мова є могутньою об'єднуючою силою, в той же час вона здатна і роз'єднувати людей. Група, що використовує дану мову, вважає всіх, що говорять на ній, своїми, а людей, що говорять на інших мовах або діалектах, - чужими.

Мова - головний символ антагонізму між англійцями і французами, що проживають в Канаді. Боротьба між прихильниками і супротивниками системи викладання на двох мовах (англійській та іспанській) в деяких районах США свідчить, що мова може бути важливою політичною проблемою.

5. "Культурні конфлікти"

Антропологи кінця XIX в. були схильні порівнювати культуру з величезною колекцією "обрізків і латочок", що не мають між собою особливих зв'язків і зібраних по волі випадку. Бенедикт (1934) і інші антропологи XX в. стверджують, що формування різних моделей однієї культури здійснюється на основі єдиних принципів.

Істина, напевно, десь посередині. Культури дійсно мають переважаючі риси, але ними не вичерпується жодна культура, є ще і різноманіття, і конфлікти.

Можна виділити принаймні три види конфліктів, пов'язаних з розвитком культури: аномію, культурне запізнювання і чужий вплив.

Термін "аномія", що позначає порушення єдності культури у зв'язку з відсутністю ясно сформульованих соціальних норм, був вперше введений Емілем Дюркгеймом ще в 90-і роки минулого сторіччя. У той час аномія була викликана ослабленням впливу релігії і політики про підвищення ролі торговельно-промислових кіл. Ці зміни спричинили за собою розпад системи етичних цінностей, яка у минулому відрізнялася стійкістю. З тих пір суспільствознавці неодноразово відзначали, що зростання злочинності, збільшення числа розлучень відбувалися в результаті порушення єдності і культури, особливо у зв'язку з нестійкістю релігійних і сімейних цінностей.

На початку століття Уїльям Філдінг Огборн (1922) ввів поняття культурного запізнювання. Воно спостерігається, коли зміни в матеріальному житті суспільства випереджають трансформацію нематеріальної культури ( звичаї, переконання, філософські системи, закони і форми правління). Це приводить до постійної невідповідності між розвитком матеріальної і нематеріальної культури, і в результаті виникає безліч невирішених соціальних проблем. Наприклад, прогрес в деревообробній промисловості пов'язаний із знищенням обширних лісових масивів. Але поступове суспільство усвідомлює життєву необхідність їх збереження. Точно також винахід сучасних машин привів до значного зростання нещасних випадків на виробництві. Пройшло багато часу, перш ніж було введено законодавство, що передбачає компенсацію за виробничу травму.

Третій вид культурного конфлікту, викликаного пануванням чужої культури, спостерігався в доїндустріальних суспільствах, які піддалися колонізації з боку народів Європи.

Згідно дослідженням Б.К. Маліновського (1945), безліч протилежних елементів культури гальмувала процес національної інтеграції в цих суспільствах. Вивчаючи суспільства Південної Африки, Маніловський виявив конфлікт між двома культурами, сформованими в абсолютно різних умовах.

Соціальне життя тубільців до колонізації складало єдине ціле. На основі племінної організації суспільства одночасно сформувалися система споріднених зв'язків, економічний і політичний устрій і навіть прийоми ведення війни. Культура колоніальних держав, головним чином Великобританії, виникла в інших умовах. Але коли європейські цінності були нав'язані тубільцям, відбулося не об'єднання двох культур, а їх неприродне, чревате напруженістю змішення. На думку Маліновського ця суміш виявилася нестійкою. Він правильно передбачив, що очікується тривала боротьба між цими двома культурами, яка не припиниться і після того, як колонії знайдуть незалежність. Вона підтримуватиметься прагненням африканців подолати напруженість в своїй культурі. В той же час Маліновській вірив, що зрештою переможуть західні цінності.

Таким чином, моделі культури формуються в ході постійної боротьби між протилежними тенденціями - до об'єднання і роз'єднання.

У більшості європейських суспільств до початку XX в. склалися дві форми культури.

Висока культура - витончене мистецтво, класична музика і література - створювалася і сприймалася елітою.

Народна культура, що включала казки, фольклор, пісні і міфи, належала бідним. Продукти кожній з цих культур були призначені для певної публіки, і ця традиція рідко порушувалася. З появою засобів масової інформації ( радіо, масових друкарських видань, телебачення, грамзапису, магнітофонів) відбулося стирання відмінностей між високою і народною культурою. Так виникла масова культура, яка не пов'язана з релігійними або класовими субкультурами. Засоби масової інформації і масова культура нерозривно зв'язані між собою.

Культура почала ставати "масовою", коли її продукти стандартизують і поширюють серед широкої публіки.

У всіх суспільствах існує безліч підгруп, що мають різні культурні цінності і традиції. Система норм і цінностей, що відрізняють групу від більшості суспільства, називають субкультурою.

Субкультура формується під впливом таких чинників, як соціальний клас, етнічне походження, релігія і місце проживання.

Цінності субкультури впливають на формування особи членів групи.

Деякі з найцікавіших досліджень субкультур присвячені мові. Наприклад, Уїльям Лабов (1970) прагнув довести, що вживання нестандартної англійської мови дітьми з негритянської гетто не свідчить про їх "мовну неповноцінність". Лабов вважає, що негритянські діти не позбавлені здатності спілкуватися, як білі, просто вони вживають декілька іншу систему граматичних правил; за багато років ці правила укорінялися в субкультурі негрів.

Лабов довів, що у відповідних ситуаціях і чорні і білі діти говорять одне і те ж, хоча вживають різні слова.

Проте вживання нестандартної англійської мови неминуче викликає проблему - несхвальну реакцію більшості на так зване порушення загальноприйнятих правил. Вчителі часто рахують використання негритянського діалекту порушенням правил англійської мови. Тому негритянські діти незаслужено піддаються критиці і покаранням.

Термін "субкультура" не означає, що та або інша група виступає проти культури, пануючої в суспільстві. Проте у багатьох випадках більшість суспільства відносяться до субкультури з несхваленням або недовір'ям. Ця проблема може виникнути навіть по відношенню до поважних субкультур лікарів або військових. Але іноді група активно прагне виробити норми або цінності, які протирічать основним аспектам пануючої культури. На основі таких норм і цінностей формується контркультура. Відома контркультура в західному суспільстві - богема, а найбільш яскравий приклад в ній - хіппі 60-х років.

Цінності контркультури можуть бути причиною тривалих і нерозв'язних конфліктів в суспільстві. Проте іноді вони проникають в саму пануючу культуру. Довге волосся, винахідливість в мові і одязі, вживання наркотиків, характерні для хіппі, набули широкого поширення в американському суспільстві, де головним чином через засоби масової інформації, як часто буває, ці цінності стали такими, що менш викликаючими, тому привабливими для контркультури і, відповідно, менш загрозливими для культури пануючої.

Культура - це невід'ємна частина людського життя. Культура організовує людське життя. У житті людей культура значною мірою здійснює ту ж функцію, яку в житті тварин виконує генетично запрограмована поведінка.


Список використаної літератури

1. Під редакцією М.А.Барг "Цивілізації"1 і 2 випуски

2. Н.А.Бердяев "Сенс історії", 1990

3. А.Дж.Тойнби "Вивчення історії" (збірка), Прогрес, 1991

4. О.Шпенглер "Захід Європи", Мистецтво, 1993

5. К.Ясперс "Сенс і призначення історії", Республіка, 1991

6. К.Юнг "Підхід до несвідомого" (У сб. "Людина і його символи", Б.С.К., 1996

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:48:10 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
16:11:49 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Культура як соціальне явище

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150907)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru