Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Північноамериканська політична думка просвітницької доби (Т. Джефферсон)

Название: Північноамериканська політична думка просвітницької доби (Т. Джефферсон)
Раздел: Рефераты по политологии
Тип: реферат Добавлен 09:19:00 18 октября 2010 Похожие работы
Просмотров: 228 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра соціології, політології, права

Реферат

з дисципліни

«Політологія»

на тему:

«Північноамериканська політична думка просвітницької доби

(Т. Джефферсон)»


ЗМІСТ

Вступ

1. Ліберальний демократизм Томаса Джефферсона

2. Ідеї про народний суверенітет і пряму демократію

Висновки

Список використаної літератури


ВСТУП

XVIIIст. увійшло в історію Європи і Америки як століття просвітництва. Блискуча плеяда філософів проголосила всесилля людського розуму і завдала смертельного удару марновірству і мракобіссю – темній спадщині Середньовіччя. Вільнодумство входило в моду. Вивільнення розуму від пут обскурантизму сприяло швидкому прогресу наук і мистецтва.

Політична думка Північної Америки другої половини XVIIIст. розвивалася в умовах гострої боротьби проти колоніального панування Англії. Спочатку ця боротьба була спрямована на приведення політико правового режиму колоній у відповідність з англійським: місцеве населення домагалося представництва в парламенті, скасування несправедливого оподаткування тощо. Ці вимоги ґрунтувалися на принципах англійського права і конституційності. У 70-ті роки вони були радикалізовані на основі поширених в той час у Західній Європі природно-правових доктрин Дж. Локка, Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо та ін.

Унаслідок загострення внутрішніх суперечностей, протистояння з метрополією почалася війна за незалежність (1775—1783). За своєю суттю це була і демократична, антиколоніальна революція, і громадянська війна. Її рушійні сили (підприємці, фермери, робітники) боролися не лише за незалежність, а й за соціально-економічні, політичні перетворення, права і свободи громадян. Закінчилася ця війна перемогою американського народу.

Прийнята у 1776 р. Декларація прав проголошувала, що всі люди народжуються і є вільними у правах, які не можуть бути ні відчужені, ні відняті у них. Це — право на життя і власність, право домагатися і досягати благополуччя, безпеки. Особливо значимими були її формули: «вся влада знаходиться в руках народу і внаслідок цього виходить від народу», «Жодна людина чи групи людей не мають права на особливі вигоди або привілеї». Ще один важливий принцип — відокремленість законодавчої, виконавчої і судової влади. Усі ці принципи згодом стали ядром ліберальної демократії.

Найтиповішими представниками північноамериканської політичної думки просвітницької доби є Томас Пейн (1797-1809), Томас Джефферсон (1743-1826), Олександр Гамільтон (1757-1804) та ін.

В їхніх працях розглядаються важливі ідеї, формуються теорії держави, права, суспільства: по-перше, історія твориться людьми, по-друге, революція є результат суспільних суперечностей, загострення яких вибухонебезпечне, по-третє, походження соціальних спільностей і станів, державної влади сягають своїм корінням до завоювань одних племен іншими. Політико правові концепції ставили метою дослідити процес виникнення людства, розкрити рушійні сили історії і її законів на базі емпіричних і узагальнених фактів і даних, подій і явищ в історії, культурі народів.


1. ЛІБЕРАЛЬНИЙ ДЕМОКРАТИЗМ ТОМАСА ДЖЕФФЕРСОНА

Американський просвітник, філософ і політичний діяч Томас Джефферсон був переконаним прибічником ідеалів європейського просвітництва, намагався утвердити їх у реальній політичній практиці.

Найпромовистішим свідченням цього є написана ним Декларація незалежності (1776), - видатний документ соціально-філософської думки ХVІП ст.

Томас Джефферсон народився 13 квітня 1743 року в родині великих землевласників. Політична діяльність Томаса Джефферсона починається тоді, коли посилився натиск з Лондона і торкнувся інтересів широких шарів населення Північної Америки. Нові закони боляче вдарили по прибутковій для американських купців торгівлі з Вест-Індією. Колоністи вчинили відкритий опір твердій політиці Лондона. Метрополія, бажаючи припинити порушення імперських законів, у 1764 р. вирішила розквартирувати в Північній Америці 10 тисяч солдат, для того, щоб третину витрат на їхнє утримання оплачували самі колонії. Це означало нове збільшення податків. Збори ще більше зросли з прийняттям у 1765 р. так званого закону про гербовий збір, відповідно до якого для будь-яких ділових операцій, у тому числі всіх комерційних справ, потрібно було купувати дозвільні марки.

Колонії відповіли вибухом незадоволення. Важливою подією, що викликала загальну реакцію американців, була резолюція законодавчої палати Вірджинії від 30 травня 1765 р., що об’явила гербовий збір незаконним. Щоб утихомирити схвильовану Америку, англійський уряд скасував гербовий збір. Але незабаром даний хід став ясний колоніям. У 1766 р. колоніям був оголошений законодавчий акт, що підтверджував верховні права корони. І тоді рух протесту спалахнув з новою силою.

Такою була ситуація в колоніях, коли Томас Джефферсон починав свою політичну діяльність. Він вступив у політичну боротьбу як адвокат і позивач. Залежність від законів метрополії ставала усе більш тяжчою для південних плантаторів. Позбавлені права на пошуки найбільш вигідних ринків збуту своєї основної продукції — тютюну, вони були змушені продавати його англійським купцям. При цьому плантатори з метою підвищення своїх доходів розширювали посіви і підсилювали експлуатацію рабів. Але всі їхні зусилля виявлялися безрезультатними, тому що ціни на тютюн, встановлені в Лондоні, падали швидше, ніж росло його виробництво. Промислові вироби, завезені з Англії, з року в рік дорожчали. Такий характер обміну призвів до утворення і безперервного росту заборгованості американських плантаторів англійським купцям. Однак, Томас Джефферсон був одним їх тих деяких діячів, чиї думки йшли набагато далі власних інтересів. Безумовно, він не відразу привернув до себе увагу в законодавчій палаті Вірджинії.

Як тільки відкрилося засідання, відразу ж зазвучали гнівні промови в захист прав колоністів, велика частина депутатів, а серед них був і Томас Джефферсон, проголосувала за чотири резолюції, що були зухвалим викликом королівським прерогативам. Губернатор Берклі негайно розпустив палату. Тоді законодавча палата Вірджинії не підкорилася вимогам губернатора і продовжили засідання. Така поведінка мала серйозні наслідки. Бойкот прийняв масовий характер. У результаті, ввезення товарів з Англії різко скоротилося і це позначилось на прибутках британських купців. Новий англійський уряд пішов на деякі поступки, скасував деякі раніше введені мита. Однак, подібна політика метрополії задовольняла не усіх.

Не задовольняла вона і Томаса Джефферсона. Він входив у число тих вірджинських депутатів, що голосували за чотири знаменні резолюції. І він не тільки витримав іспит на політичну зрілість, але і набув впевненості в неминучості безкомпромісної боротьби. На відміну від тодішніх політичних лідерів Вірджинії, він вважав об'єктом боротьби аж ніяк не тільки оподатковування і митні збори, мова йшла про дещо більше. Позиція Томаса Джефферсона ґрунтувалася не стільки на запереченнях проти збережених митних зборів за чай, стільки на неприйнятті самого принципу королівського втручання в справи американської колонії. Він не без підстави думав, що мито на чай є небезпечним прецедентом і залишено як символ англійського панування над Північною Америкою. І дійсно, подальші події 1770-1772 років підтвердили дане його припущення. Особливо ситуація загострилася в 1772 році, коли в Лондоні була прийнята постанова, відповідно до якого гроші губернаторам, чиновникам і суддям у колонії повинна була виплачувати королівська скарбниця. Американські купці, промисловці і плантатори оцінили ці дії англійського уряду як спробу метрополії подібним чином посилити свою владу в Північній Америці. На дане нововведення вони відповіли створенням власних, незалежних органів керування в особі комітетів зв'язку. Перший з них був затверджений у Бостоні. І знову прикладом була найбільша колонія Півдня – Вірджинія. У визначенні позиції її законодавчої палати зіграв Томас Джефферсон. Досить відзначити, що перша законодавча ініціатива Джефферсона стосувалася полегшення долі рабів.

Поступово Джефферсон зрозумів, що прихильність влади метрополії зберігала та частина землевласників і купців, чий стан прямо залежав від королівських законів і торгівлею з Англією. Він також побачив і те, що поєднувало і втягувало в боротьбу з метрополією всілякі шари населення колоній.

Т. Джефферсон усвідомлював основну слабість революційних сил Північної Америки – ізольованість їхніх виступів. У ньому міцніло переконання, що жодна американська колонія нічого не досягне, діючи поодинці, і що тільки спільними зусиллями можна протистояти диктатові колонії. Спочатку ідею колоніального єднання розділяла невелика група депутатів, однак поступово коло прихильників даної ідеї значно розширився. Так виникла політична організація, що поєднувала революційні сили Північної Америки і сприяла посиленню бажання до її незалежності. Ставши одним з ініціаторів створення комітетів зв'язку, Томас Джефферсон висунувся в число головних політичних діячів Вірджинії.

Тим часом, влада губернатора, позбавленого підтримки військ, послаблювалася з кожним днем і переходила в руки комітетів зв'язку. Суди закрилися, і Т. Джефферсон, закінчивши свою останню судову справу, назавжди попрощався з юридичною практикою. У травні 1774 року проходила чергова сесія законодавчої палати Вірджинії. Томас Джефферсон ґрунтовно готувався до виступу на ній, однак не брав участь там через хворобу дизентерією. Його записи були видані згодом у вигляді памфлету під назвою «Загальний погляд на права Британської Америки». У ньому Томас Джефферсон виклав думки, що об'єктивно означали заклик до відділення колоній від метрополії. Він перелічував незліченні факти насильства метрополії над американськими колоністами, що поставили їх у повну залежність Англії. Перший континентальний конгрес відкрився 5 вересня 1774 року і тривав понад 7 тижнів, однак Томас Джефферсон не був присутній на ньому через хворобу. Його робота під назвою «Загальний погляд», що повинний був виступати як інструкція для делегації від колонії Вірджинія, була надрукована в місцевій друкарні без вказівки авторства, тому що офіційні влади побоювалися можливих репресій з боку англійської влади. Значення даної роботи Джефферсона полягало в тому, що він являв собою ідеологічне обґрунтування для спільної боротьби проти диктату метрополії. Делегати Вірджинії виявили на континентальному конгресі виняткову активність, були прийняті важливі рішення, що означали про рішучий крок у боротьбі проти метрополії.

Подальші події прийняли ще більш напружений характер. Тривожна обстановка змусила депутатів розпущеної губернатором вірджинської палати знову зібратися в березні 1775 року й активно вирішувати подальшу долю колонії. На цьому таємному засіданні досить сильно заявила про себе революційна група. Суть плану, запропонованого депутатами, полягала в тому, щоб реорганізувати загони міліції в колоніях в ополчення й оголосити воєнний стан. Джефферсону довелося виступати кілька разів, призиваючи Вірджинію не скоритися. Також важливу роль зіграла позиція Джорджа Вашингтона, який користувався загальною повагою. Ідея рішучих дій була прийнята з незначною перевагою. Необхідно відзначити, що помірні сили були в той час ще сильні. Вплив помірних сил особливо позначився на діяльності другого континентального конгресу, що відбувся влітку 1775 року цього разу при участі Т. Джефферсона. Джефферсон увійшов до складу «Комітету п'ятнадцяти», обраного для розробки плану створення збройних сил у Вірджинії. Величезну роль зіграв Томас Джефферсон і у визначенні позиції вірджинських депутатів у питанні викриття підступної сутності англійської пропозиції зменшення податків у заміну на відмовлення від воєнних дій. Для Джефферсона це була година іспиту, і він блискуче його витримав, зумів своєю непохитною вірністю справі революції потягнути за собою однодумців. Майбутній автор Декларації незалежності зачитав свій ретельно підготовлений проект резолюції палати і у результаті, резолюція була прийнята, що означало оголошення війни.

Т. Джефферсон розумів, що мають бути роки тяжкої боротьби, і ніхто не міг ручатися, що це буде швидка перемога. Пізніше, у той час, коли вже почалися активні бойові дії на території Північної Америки, постало питання про вироблення документа, що повинний був визначити мету американців у війні, що почалася, з Англією. Нескінченні суперечки з приводу змісту Декларації про причини і необхідність звертання до зброї призвели до того, що робота спеціального комітету, обраного для її розробки, не зрушилися ні на крок. Тому Томасу Джефферсону довелось зіграти основну роль у розробленні Декларації про причини і необхідність звертання до зброї. У пошуках виходу з тупика, у якому виявився обраний для цієї мети комітет, конгрес уключив до складу комітету Джефферсона, для того, щоб він представив свій варіант декларації. І те, чого не удалося досягти за півтора місяця, було зроблено протягом декількох днів. Головним питанням у даному документі було питання про мету боротьби проти метрополії. Т. Джефферсон бачив її в об'єднанні американців і завоюванні незалежності в ім'я створення вільної, демократичної держави. Ця ідея цілком володіла ним, він жив нею, і тому для нього не склало великої роботи сформулювати її в декларації. Однак, його проект відразу ж стикнувся з запереченнями з боку визначеної групи депутатів, що виражала погляди тієї частини американської буржуазії, що поки ще не представляла свого існування поза Британською імперією. Після вилучення або зм'якшення деяких формулювань остаточний текст був прийнятий комітетом і 30 червня 1776 року затверджений конгресом.

Декларація незалежності на століття прославила Джефферсона, поставивши його в один ряд з найбільшими ідеологами Освіти. Але її створення виявилося тільки початком довгого шляху, великих здійснень. День прийняття Декларації став національним святом для всіх колоністів, Америка радісними лементами, гарматними пострілами і дзенькотом дзвонів вітала «свідоцтво про народження» своєї незалежної держави.

У роки революції та деякий час після неї вів боротьбу за відокремлення церкви від держави і проголошення релігійної свободи, за розширення політичних прав народу, обстоював його право на революцію, виступав проти рабства негрів, розвивав утопічні мрії про демократичну республіку дрібних землевласників.

Значними є його досягнення у справі просвіти і пропаганди свободи мислення — він автор Закону штату про встановлення релігійної свободи (1777). Джефферсон був президентом американського філософського товариства, опікуном університету, збудованого в штаті Вірджинія за його архітектурним проектом. Суспільне навчання (від початкової школи до університету) вважав таким же невід'ємним атрибутом демократичної республіки, як і природні права людини, як право народу на самоврядування.

Велика заслуга Томас Джефферсон у справі американської революції в період його перебування на посаді губернатора Вірджинії. На цю посаду він був обраний практично одностайно в 1779 році. Тут Джефферсон діяв дуже енергійно і виявив свої прекрасні організаторські здібності. Штат знаходився в дуже важкому положенні – панував економічний хаос, що заважав збільшенню внеску Вірджинії в боротьбу з ворогом. Фінансове становище було украй важким. Невтримна інфляція завдала жорстокого удару революційним силам штату. Вірджинія повинна була постачати республіканську армію людьми, зброєю, боєприпасами. Але вона виявилася не в змозі виконувати свої зобов'язання. Новий губернатор вступив у боротьбу з цими труднощами. Керування великим штатом з його розкиданим по великій території населенням було дуже складною задачею. Воєнний стан ще більш збільшував труднощі. Усі справи здобували життєво важливе значення і не терпіли зволікання. Однак, положення погіршувалося ще і слабкістю організаційної структури влади американських штатів. Томас Джефферсон, відчував труднощі, і наполягав на деякій зміні порядку організації керування, зокрема у відношенні проблем, безпосередньо зв'язаних з веденням війни. Він прийняв посаду губернатора на другий термін, рішуче зажадавши розширення власних повноважень. Зокрема, Джефферсону удалося вирішити проблему організації зв'язку з континентальним конгресом і з Вашингтоном, створивши службу оповіщення, що одержала високу оцінку конгресу.

Завдяки Джефферсону було вирішено створити регулярну армію. Завдяки цьому вже в березні-квітні виникли передумови для створення пастки, у яку потрапило угруповання англійських військ у жовтні.. Боротьба, що за два роки до цього була почата під керівництвом Т. Джефферсона, закінчилася повним розгромом англійців на півдні. Але йому самому не довелося довести справу до кінця. У той момент новим губернатором був обраний Нельсон. Але Томас Джефферсон, незважаючи на звільнення з посади губернатора в 1781 році, активно продовжував політичну діяльність і процвітав у справі американської революції і війни за незалежність.

У 1782 році він був відправлений у Париж разом з іншими американськими політичними діячами для виконання дипломатичної місії. Франція була в той час єдиною країною, з ким американці уклали союзний договір (1778 р.), що гарантував цілісність американської території. Джефферсон направив усі свої зусилля на збереження єдності штатів і ратифікацію договору і уніс великий особистий внесок у юридичне оформлення гарантій молодої республіки.

Місія Джефферсона, таким чином, зводилася до двох задач: зберегти союз із Францією в противагу Британії і Європі і сприяти підйомові американської торгівлі з передовими європейськими країнами. Також їм було запропоновано щось нове в міжнародних відносинах – обмін правами громадянства. Тобто, американець, що прибув в Англію, одержував англійське громадянство і навпаки. Подібна практика мала величезне значення, тому що призвела до розширення зв'язків між державами і народами.

В 1790 — 1796 рр. — Т. Джефферсон стає державним секретарем, 1796 1800 рр. — віце-президентом, у 1800—1808 рр. — президентом США.

У пореволюційні роки радикальні погляди Джефферсона поступово поступилися ліберальним буржуазним, а ставши президентом, він з цих позицій зміцнював владу буржуазії та плантаторів.

Після відставки оселився у своєму вірджинському маєтку і всі зусилля віддавав заснуванню Вірджинського університету. Помер 4 липня 1826 року у день 50-річчя Декларації незалежності.

За винятком раннього періоду життя, Т. Джефферсон свідомо утримувався від систематичного викладу своїх поглядів на суспільство, державу і право. Про його ідеї можна судити на основі Декларації незалежності і величної епістолярної спадщини. Як справжній енциклопедист, він поєднав у собі багатство античної та європейської політичноїдумки. Праці англійських і французьких просвітників були його настільними книгами. Особливо близькими йому були ідеї Ж.-Ж. Руссо про народний суверенітет і пряму демократію.

2. ІДЕЇ ПРО НАРОДНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ І ПРЯМУ ДЕМОКРАТІЮ

У першій своїй помітній праці «Загальний огляд прав Британської Америки» (1774), опублікованій анонімною брошурою як звернення до англійського монарха, молодий філософ і публіцист Т. Джефферсон обґрунтував тезу про необхідність повернення народові «прав, отриманих за законами природи».

Звернення було написане «мовою правди», без вірнопідданського поклоніння. Монарх поставав «не більш як головний чиновник свого народу, призначений законом і наділений певною владою, щоб допомогти роботі складної державної машини, поставленої для того, щоб приносити користь народу». Тобто йшлося про контроль народу за функціонуванням державного механізму.

Найбільше матеріалу для з'ясування політичних поглядів Джефферсона містить Декларація незалежності, написана ним за участю Б. Франкліна і Дж. Адамса і прийнята всіма 13 штатами. Цей документ відтворює логіку природних і невід'ємних прав людини. Ця логіка починалася з обґрунтування причин і правових підстав для відособлення колоній і зміни форми урядової влади. «Коли в процесі людської історії одному народу необхідно розірвати політичні узи, що пов'язують його з іншим народом, і зайняти серед держав світу відособлене і рівне становище, на яке народ має право відповідно до законів природи і її Творця, то загальноприйнята повага до думки людства вимагає викладення причин, що спрямовує його до відособлення».

Далі йшов перелік невід'ємних прав людини. Як і Дж. Локк, Т. Джефферсон вважав невід'ємними правами людини право на життя і свободу, але замість права на власність — право людини бути щасливою. Він також не радив своєму другові генералу Лафайєту включати право власності до французької Декларації прав людини і громадянина (1789).

«Для забезпечення цих прав людини створюють уряди, що беруть на себе здійснення справедливої влади зі згоди керованих; якщо будь-яка форма правління руйнує ці принципи, то право народу полягає в тому, щоб змінити або ліквідувати її і встановити нову урядову владу, яка закладатиме у своє підґрунтя такі принципи, буде організовувати свої повноваження в таких формах, які, на думку народу, були б найпридатнішими для забезпечення його безпеки і щастя». Далі йшлося про те, що здоровий глузд підказує не змінювати існуючих форм правління «через мало важливі і перехідні причини». Крім того, досвід минулого свідчить, що «люди скоріше стерплять зло, поки воно терпиме, ніж будуть виправлятися, вдаючись до скасування звичних для себе форм». Однак зміна урядової влади необхідна, якщо влада має намір підкорити народ власним амбіціям або абсолютному деспотизму.

Республіканські принципи організації і діяльності держави повинні пронизувати всі рівні: організацію і діяльність федерації (з питань зовнішньої і загально федеральної політики), штату (стосовно громадян), округу, району і окремої парафії (з усіх дрібних, але важливих питань). Полемізуючи з Юмом щодо походження справедливої влади та її носіїв (більшість, меншість, окремі особи), Джефферсон дотримувався принципу правління більшості, вважаючи що ліками від зла, які приносить демократія, є ще більша демократизація, оскільки від народу несправедливості менше, ніж від правлячої меншості.

У ранніх політичних творах Джефферсон висвітлював революційну боротьбу північних американських колоній, які прагнули незалежності від Британської імперії. Грунтуючись на англійській концепції вольностей, що походила від давнього ладу, і на політичній теорії Дж. Локка, Джефферсон розробив федеративну концепцію Британської імперії. Згідно з нею всі законодавчі органи Британії (англійський парламент і вірджинські збори городян) є «вільними, рівними і незалежними», а королівській владі належить роль їх неупередженого арбітра. З цього погляду те, що в 1760—1770 роках англійський парламент управляв американськими колоніями, було узурпацією «повноважень колоніальних законодавчих органів», а підтримка парламенту британською короною — тиранією.

У «Нотатках про штат Вірджинія» Джефферсон висловлювався щодо майбутнього демократії в Америці. Його не полишала надія, що людство незабаром «навчиться добувати користь із всякого права і влади, яку воно має».

Як і Аристотель, Джефферсон вважав людину істотою суспільною, однак зауважував, що для розвитку соціальних і політичних якостей їй необхідно бути членом демократичної громади. Він прагнув поділити Вірджинію на адміністративні райони, подібні до класичного грецького полісу, розміром у 5—6 кв. миль з приблизно 100 громадянами в кожному. Джефферсон вірив, що пряма демократія допоможе визначити найкращих серед громадян — «мудрих і достойних людей», яких він називав «природною аристократією». Їх обирають на провідні посади в політичній верхівці, і вони стають представниками в усіх ланках дедалі централізованішої системи управління (в округах, штатах, у всій державі) американської республіки. Він пропонував загальну державну освіту і відносну економічну рівність. Просування в системі освіти має відповідати заслугам, а держава мусить дати кожному безземельному по 50 акрів землі. Джефферсон виступав проти інституту рабства, обстоював ідею поступового звільнення чорних рабів і повернення їх до Африки. Водночас він був противником участі жінок у політиці.

Релігійні переконання Джефферсона відповідають його політичній теорії. Будучи консервативним прихильником унітарної церкви, він вважав християнську етику життєво важливою для формування доброчесності людини як суспільної істоти і заснування справедливої гармонійної держави. На противагу англіканській церкві як офіційній церкві Вірджинії він обстоював «свободу віросповідання», яку розумів як можливість вираження всіх релігійних уподобань (або атеїзму), і сподівався, що з-поміж такого розмаїття громадяни виберуть засадниче моральне вчення Ісуса.

Томаса Джефферсона вважають ідеалістом, який ще за життя зіткнувся з неприйняттям більшості своїх ідеалів. Тяжіння американської політики до централізації державної влади та етика промислового капіталізму змусили його боротися за права штатів і гідність селян. Тому пізні політичні праці Джефферсона нагадують його ранні роботи про революцію: як і раніше, він нападав на англійський парламент і британську корону за узурпацію законодавчих повноважень у колоніальній державі; критикував національний Конгрес і суди за узурпацію повноважень владних органів штатів.

Внесок Т. Джефферсона у справу боротьби за незалежність і становлення державності США важко переоцінити. Саме завдяки цілеспрямованості цього політичного діяча в процесі завоювання демократичних воль надалі вивело США з кризи і сприяло їх подальшому політичному, економічному і культурному розвиткові. Томас Джефферсон виявив себе в період боротьби за незалежність і становлення державності як справжній син батьківщини, вникаючи абсолютно в усі питання і проблеми колоній того часу. Він зарекомендував себе не тільки як видатний політичний діяч, але і як дипломат, законотворець. Очевидно, що без участі Томаса Джефферсона в американській революції результати не були б настільки значними і колонії ще довго були б роз'єднаними, що не привело б до становлення державності.

Глибина і розмаїття його політичних ідей і досі приваблюють представників багатьох політичних рухів.


ВИСНОВКИ

На основі всього вище сказаного, можна зробити наступні висновки:

1. Томас Джефферсон – американський юрист, філософ, дипломат, державний діяч, один із ідеологів війни за незалежність у Північній Америці.

2. Томас Джефферсон відстоював ідеї народного суверенітету, республіканізму, демократії, свободи, рівності й братерства. Підкреслював, що будь-якій людині притаманне моральне розуміння справедливого та несправедливого, що всі люди створені рівними і наділені Творцем природними, невідчужуваними правами - на життя, свободу і щастя.

3. Право приватної власності Джефферсон вважав не природним, а громадянським правом, він гостро критикував несправедливий розподіл багатств. Саме вільні люди, на думку Томаса Джефферсона, укладають суспільний договір про створення держави для задоволення своїх природних прав і потреб, а тому всі без винятку можуть брати участь у формуванні органів державної влади та контролі над нею. Виходячи з цього, він ратував за виборче право і за право народу на скинення тирана.

4. Прийнята у 1776 році Декларація незалежності на століття прославила Томаса Джефферсона, поставивши його в один ряд з найбільшими ідеологами Освіти. Вона проголошувала, що всі люди народжуються і є вільними у правах, які не можуть бути ні відчужені, ні відняті у них. Це — право на життя і власність, право домагатися і досягати благополуччя, безпеки. День прийняття Декларації став національним святом для всіх колоністів.

5. Томас Джефферсон підтримував безпосередні контакти з французькими революціонерами під час розробки ними Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

6. Книгою життя Томаса Джефферсона стали «Замітки про Вірджинію» (англійську колонію, згодом штат, де він народився, багато років працював і підготував чимало конституційних актів).

7. Його політичним ідеалом була демократична республіка, заснована на принципах народовладдя, урівноваження і розмежування влади, вільного розвитку дрібновласницького трудового фермерського господарства.

8. Демократизував федеральний державний апарат, армію і флот. Він виступав за демократичну виборчу систему, при якій право голосу надавалося б усьому населенню чоловічої статі, незалежно від їх майнового становища. Т. Джефферсон намагався поширити права людини на рабів, але це завдання йому не вдалося виконати.

9. Політичне кредо Томаса Джефферсона вибите золотом на його меморіалі у Вашингтоні: «Я дав клятву на Божому вівтарі бути вічним ворогом будь-якої тиранії над розумом людини».

10. Томас Джефферсон справив значний вплив на формування національно-державних концепцій багатьох українських мислителів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ-2000», 2002. – с. 344.

2. Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби. Посібник. – К.: «Академія», 2003. – с. 303.

3. Політологія: наука про політику / За заг. ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. Київ-Харків «Єдінорог», 2001. – с. 364.

4. Шляхтун П.П. Політологія – К., 2002. – с. 532.

5. Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка, Вид. 2-ге – К. – 2002. – с.450.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:41:33 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
16:02:16 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Північноамериканська політична думка просвітницької доби (Т. Джефферсон)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151171)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru