Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"

Название: Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: курсовая работа Добавлен 22:35:58 22 января 2009 Похожие работы
Просмотров: 324 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Курсова робота

з дисципліни "________________________"

на тему: ______________________________________________

______________________________________________________

Студент – виконавець

курс____ гр._________

____________________

(П.І.Б. студента, підпис)

Науковий керівник

__________________

(П.І.Б. викладача, підпис)

_____________________

(науковий ступень,

вчене звання)

Допущено до захисту

Зав. кафедрою_______________

"___"__________________200_р.

Луганськ 2008


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Затверджено

Зав. кафедрою

_________________________

"_____" ____________200_р.

Завдання

на курсову роботу студента

____________________________________________________

(прізвище, ім‘я, по – батькові)

Тема курсової роботи__________________________________________

____________________________________________________________

Строк здачі студентом закінченої роботи_________________________

Вихідні дані роботи (рекомендації щодо рішення обраної проблеми)

4 Зміст, перелік питань, які підлягають розробці______________________________________________________

___________________________________________________________

5. Дата видачі завдання __________________________________________


РЕФЕРАТ

Обсяг стор., табл., рис., джерел, додатків

Ключові поняття:___________________________________________

__________________________________________________________

Актуальність теми _________________________________________

__________________________________________________________

Мета курсової роботи_________________________________________

____________________________________________________________

Об'єкт курсової роботи ________________________________________

_____________________________________________________________

Предмет курсової роботи ______________________________________

_____________________________________________________________

Результати дослідження ________________________________________

_____________________________________________________________


Зміст

ВСТУП.

1. Загальна характеристика підприємства

2. Опис підприємства, як кібернетичної системи

3. Розробка стратегії підприємства

3.1 Опис місії і цілей підприємства

3.2 Оцінка і аналіз зовнішнього середовища

3.3 Управлінське обстеження сильних і слабких сторін підприємства

3.4 Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства

3.5 Планування реалізації стратегії

4. Розробка організаційної структури управління підприємством

4.1. Визначення типа організаційної структури управління підприємством

4.2. Описання функцій звена управління

5. Проектування комунікацій на підприємстві

6. Розробка пропозицій по ефективному керівництву

Висновок

Список використаних джерел


Вступ

Менеджмент, як наукова дисципліна пройшов довгий и противоречивый путь розвитку, і розглядати його потрібно з урахуванням с історичного опиту, цих цілей и задач, котрі ставились на різних етапах його розвитку. Ефективність и якість управлінського труда визначається, насамперед, обґрунтованістю методології рішення проблем, тобто підходів принципів, методів без гарної теорії практика сліпа.

Менеджмент – це самостійний вид профессионально осуществляемої діяльності. Він забезпечує управління підприємством в умовах ринка. ЦЕ означає:

1. Орієнтація підприємства на спроси и потрібності ринка. Ринок - це форма економічних взаємовідносин між покупцем і продавцем.

2. Постійне стремління к збільшенню ефективності виробництва з найменшими затратами, тобто отримання оптимальних результатів.

3. Господарська самостійність організації, яка забезпечує свободу прийняття управлінських рішень тим, які несуть відповідальність за результати.

4. Постійна корректировка цілей діяльності, та виробничих програм в залежності від кон’юнктури ринку.

5. Необхідність використання сучасної комп’ютерної бази для розробки прогресивної технології підготовки и прийняття рішень.

Метою дослідження курсової роботи є аналіз системи стратегічного управління ДП «Укрдонбасекологія» і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення напрямів реалізації стратегії підприємства.

Завдання курсової роботи: охарактеризувати діяльність ДП «Укрдонбасекологія»; розглянути основні питання, що стосуються системи управління підприємства, сформулювати стратегію, тощо.


1. Загальна характеристика ДП «Укрдонбасєкологія»

Дослідження питань плану курсової роботи, буде розглядатися на матеріалах Державного підприємства “Укрдонбасекологія” засноване на державній власності і перейменовано згідно з наказом Мінпаливенерго України від 9 вересня 2004 року № 557 та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, діє державне підприємство в умовах самофінансування і повного самоокуповування. Місцезнаходження Підприємства: Луганська область, м. Свердловськ, вул. К.Лібкнехта, 18а.

Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на роботи, послуги та необхідності забезпечення виробництва, а також соціального розвитку підприємства, підвищення доходів.

Підприємство, здійснюючи господарську та інші види діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечить чинному законодавству України.

Основними напрямками діяльності Підприємства є:

1.Зведення земляних гребель, дамб, насипів, шламо – і хвостосховищ, накопичувачів промислових стоків;

2.Вишукувальні та проектні роботи для будівництва;

3. Зведення несучих та огороджувальних конструкцій;

4.Будівництво берегозахисних та берегоукріплювальних споруд;

5.Рекультивація ґрунтів та протиерозійних робіт.

6.Складування породи в плоскі відвали, гасіння та озеленення породних відвалів;

7.Ущільненню та заміна непросідаючих і просідаючих грунтів.

8. Переробка, використання та реалізація відходів виробництва, вторинної сировини;

9. Нове будівництво, реконструкція.

10. Інше.

Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штатний розпис. Також самостійно встановлює форми, системи, розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених генеральною і галузевою угодами та чинним законодавством України.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Підприємства визначаються контрактом з ним.

Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через системи прямих угод (контрактів) або через товарні біржі на конкурентних засадах.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (доход).

Прибуток Підприємства, що залишається після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат, витрат на оплату, оплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством України податків та інших загальнообов’язкових платежів до бюджету та цільових фондів, залишається у повному його розпорядженні.

Прибуток розподіляється керівником Підприємства за участю трудового колективу (профспілки), і витрачається відповідно до кошторису, затвердженого керівником Підприємства.

Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, бюджетні кошти, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Відносини Підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на підставі договорів.

Підприємство вільне у виборі предмета договору, визначення зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить чинному законодавству України, рішенням Органу управління майном і Статуту.

Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України. Втручання в господарську та іншу діяльність Підприємства з боку державних, громадських і кооперативних органів, політичних партій і рухів не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються керівником Підприємства за участю відповідного виборчого органу профспілки, якщо інше не передбачене законодавством.

Аудит фінансової діяльності Підприємства здійснюється згідно із чинним законодавством України. Контроль за господарською діяльністю Підприємства здійснюється згідно із чинним законодавством України.

Розглянемо по пунктам юридичний статус даного підприємства :

1. Підприємство є юридичною особою. Права і обов’язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

2.Підприємство є правонаступником “Свердловського виробничого управління з екології” Регіонального виробничого об’єднання “Укрвуглеекологія”.

3. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, галузевої угоди, колективного договору та цього статуту, який затверджується Органом управління майном за участю трудового колективу (профспілки), рішень Органу управління майном та внутрішніх нормативних документів Підприємства.

4. Створення будь-яких спільних підприємств за участю Підприємства здійснюється Фондом державного майна України за згодою Органу управління майном.

5.Підприємство веде самостійний баланс, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням і зображенням фірмового знаку, а також знак для товарів і послуг, штампи, фірмові бланки та інші реквізити.

6. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно із чинним законодавством.

7. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем, відповідачем і третьою особою в господарських судах та судах загальної юрисдикції.


2. Опис підприємства, як кібернетичної системи

Посилення взаємозв'язаної всіх сторін діяльності організації (виробничої, фінансової, маркетингової, соціальної, екологічної та інше), а також розширення, ускладнення і інтенсифікація як внутрішніх, так і зовнішніх відносин привели до формування в середині XX сторіччя так званого системного підходу до управління.

Він розглядає організацію як цілісну сукупність різних видів діяльності і елементів, що знаходяться в суперечливій єдності і у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем, припускає облік впливу всіх чинників, що впливають на неї, і акцентує увагу на взаємозв'язках між її елементами.

Відповідно до нього управлінські дії не просто функціонально витікають один з одного (на цьому робив акцент процесний підхід), а всі без виключення надають один на одного як безпосередню, так і опосередковану дію. Через цю зміну в одній ланці організації неминуче викликають зміни в інших, а зрештою в ній в цілому.

Тому кожний керівник, ухвалюючи власні рішення, повинен враховувати їх вплив на загальні результати, а основна мета менеджменту полягає в інтеграції елементів організації, пошуку механізмів збереження.

Системний підхід в управлінні ґрунтується на тому, що всяка організація є системою, що складається з частин, кожна з яких володіє своїми власними цілями. Керівник повинен виходити з того, що для досягнення загальних цілей організації необхідно розглядати її як єдину систему. При цьому прагнути виявити і оцінити взаємодію всіх її частин і об'єднати їх на такій основі, яка дозволить організації в цілому ефективно досягти її цілей. (Досягнення цілей всіх підсистем організації явище бажане, але майже завжди не реальне).

Системний підхід - це підхід до дослідження об'єкту (проблеми, явища, процесу) як до системи, в якій виділені елементи, внутрішні і зовнішні зв'язки, найістотнішим чином впливаючи на досліджувані результати його функціонування, а цілі кожного з елементів, виходячи із загального призначення об'єкту.

Можна також сказати, що системний підхід - це такий напрям методології наукового пізнання і практичної діяльності, в основі якого лежить дослідження будь-якого об'єкту як складної цілісної соціально-економічної системи.

Далі розглянемо основні принципи системного підходу:

1. Цілісність, що дозволяє розглядати одночасно систему як єдине ціле і в той же час як підсистему для вищестоящих рівнів.

2. Ієрархічність будови, тобто наявність безлічі (принаймні, двох) елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня - елементам вищого рівня. Реалізацію цього принципу добре видно на прикладі будь-якої конкретної організації. Як відомо, будь-яка організація є взаємодією двох підсистем: управляючої і керованої. Одна підкоряється іншій.

3. Структуризація, що дозволяє аналізувати елементи системи і їх взаємозв'язку в рамках конкретної організаційної структури. Як правило, процес функціонування системи обумовлений не стільки властивостями її окремих елементів, скільки властивостями самої структури.

4. Множинність, що дозволяє використовувати безліч кибернетичних, економічних і математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому.

Таким чином, на підставі викладеного вище можна зробити певні висновки, а точніше відмінність системного і традиційного ( аналітичного) підходів. Якість управлінського рішення - це сукупність параметрів рішення, що задовольняють конкретного замовника і забезпечують реальність його реалізації.

Компоненти «чорного ящика» системного підходу до ухвалення рішення представлені на рис.1.

Рис.1. Компоненти «чорного ящика» системного підходу до ухвалення рішення

Розглянемо зміст компонентів, представленого на рис.1 «чорного ящика».

«Вхід» системи характеризується параметрами проблеми, які необхідно вирішити по конкретних ринках (вимоги споживачів результати сегментації, якість об'єкту, об'єми продажів терміни поставок, ціни і т.п.).

На «виході» системи - рішення, виражене кількісно або якісно, що має певний ступінь адекватності і вірогідність реалізації, ступінь ризику досягнення запланованого результату.

До компонентів «зовнішнього середовища» системи відносяться чинники макро- і мікросередовища фірми, інфраструктура регіону, що впливає на якість управлінського рішення. До цих чинників відносяться міжнародна інтеграція, політична ситуація в країні, економіка, технічний стан, соціально-демографічні, природно-кліматичні, культурні і інші чинники країни, чинники інфраструктури регіону (ринкова інфраструктура, моніторинг навколишнього середовища, соціальна інфраструктура, промисловість, транспорт, зв'язок і ін.), чинники, що характеризують конкретні зв'язки фірми (особи, що ухвалює рішення) з іншими фірмами, організаціями, посередниками, конкурентами і т.д.

Зворотний зв'язок характеризує різну інформацію, що поступає від споживачів до особи, що ухвалила рішення (до «процесу»), або до особи, від якої поступила інформація за рішенням проблеми («вхід»). Надходження інформації зворотного зв'язку може бути пов'язано з неякісним рішенням, додатковими вимогами споживачів про уточнення або доробки рішення, появою новин і іншими чинниками.

Процес ухвалення рішення включає наступні операції: підготовка до роботи; виявлення проблеми і формулювання цілей; пошук інформації; її обробка; виявлення можливостей ресурсного забезпечення; ранжирування цілей; формулювання завдань; оформлення необхідних документів; реалізація завдань. Вживання системного підходу до процесу ухвалення управлінського рішення дозволяє визначити структуру проблеми, систему її рішення, взаємозв'язки компонентів системи і черговість їх вдосконалення.

З метою економії часу і засобів на розробку управлінського рішення рекомендується наступна черговість вдосконалення (формування, відробітки) компонентів «чорного ящика»


3. Розробка стратегії підприємства

Розглянемо різні визначення терміна „стратегія” стосовно до ДП «Укрдонбасекологія». Необхідно відзначити той факт, що кількість визначень поняття стратегія приблизно дорівнює числу книг, де вона розглядається. Обмежимося наступними шістьма визначеннями цього досить складного управлінського терміна:

Стратегія - це загальний план досягнення довгострокових цілей компанії - це найбільш загальне визначення стратегії.

Стратегія - це план розподілу обмежених ресурсів фірми в обраних напрямках - це гарне інструментальне визначення стратегії.

Стратегія - це інструмент координації стратегічних ресурсів підприємства - це визначення обґрунтовує користь стратегічного планування.

Стратегія - це процес приведення у відповідність сильних і слабких сторін компанії з небезпеками і можливостями в зовнішнім середовищі - це визначення достатньо докладно описує послідовні кроки алгоритму стратегічного планування.

Стратегія - це довгостроковий план для реалізації амбіцій керівництва компанії - це визначення характеризує один з нових напрямків розвитку теорії стратегічного управління.

Стратегія - це метод зміни системи підприємства для досягнення більш якісних параметрів вироблених їм товарів і послуг - це визначення змушує подивитися на стратегію з зовсім нової сторони .

Отже, звернемося до першого визначення - Стратегія - це загальний план досягнення довгострокових цілей компанії. Що стосується "довгострокових цілей" ДП «Укрдонбасекологія», то в їхньому переліку обов'язково варто сформулювати досягнення довгострокових конкурентних переваг, що залучать до нього замовників і дозволять позитивно відрізнитися фірмі від її найближчих конкурентів. Такими якостями може бути відмінне знання свого напрямку. Коли у підприємства є головні цілі, тоді зрозуміло, що потрібно робити завтра і післязавтра. Недоліком першого визначення стратегії є однак те, що воно не дає чіткого орієнтира - що конкретно повинно робити підприємство, щоб вижити на конкурентному ринку. Для вирішення цієї задачі звернемося до другого визначення розглянутого терміна. Одне з кращих інструментальних визначень стратегії підприємства, що змушує керівництво серйозне подумати про важливість своїх ключових ресурсів і можливих варіантів їхнього застосування, звучить так - Стратегія - це план розподілу обмежених ресурсів фірми в обраних напрямках. Згадаємо, що термін стратегія прийшов з військового мистецтва. А у війні, як відомо, перемагає не той, у кого кількісно більше війська і зброї, а той, хто вчасно зможе сконцентрувати в потрібному місці свої людські і матеріальні ресурси, вибір "правильних" напрямків розподілу цих ресурсів відіграє визначальну роль для перемоги над ворогом.

Сущность стратегического планирования заключается в формулировании основных направлений деятельности предприятия (миссии) и показателей его развития на планируемый период (целей), определяющих желаемый результат его деятельности в целом и в конкретном бизнесе. В рамках стратегического планирования обеспечивается комплексное обоснование проблем, с которыми может столкнуться предприятие, и определяются действий по их разрешению, а также разрабатывается конкретный план управленческих действий (стратегии) по выполнению миссии предприятия и достижению сформулированных целей.

Стратегические планы должны быть разработаны так, чтобы быть целостными в течение длительного периода и одновременно быть достаточно гибкими, позволяющими при необходимости осуществить их совершенствование и переориентацию. Общий стратегический план следует рассматривать как программу деятельности предприятия на длительный период времени с условием, что постоянно меняющаяся деловая и социальная обстановка делает коррективы этого плана неизбежными.

3.1. Опис місії і цілей підприємства

Основними завданнями стратегії є вибір довготривалих напрямів діяльності і формування стратегічної місії підприємства.

Перетворення місії в сукупність цілей.

Розробка стратегії для досягнення встановлених цілей.

Здійснення і виконання стратегії маркетингу.

Оцінка результатів, ситуативний аналіз, розробка коректуючих дій.

Стратегічні цілі і задачі підприємства відображають кількісні і якісні показники, які характеризують результати його діяльності в довготривалій перспективі. Звичайно підприємство зацікавлено в досягненні цільового набору різних цілей, які можна ранжирувати по ступеню їх важливості. Для діяльності ДП “Укрдонбасекологія” визначення цілей ґрунтується на наступних положеннях: 1) Визначається не одна, а декілька цілей. До побудови цілей і їх узгодження застосовується комплексний підхід (основні цілі, що забезпечують установки).

2) Цілі повинні бути реальними, виключати суперечність.

3) Цілі покликані стимулювати подальший розвиток, забезпечувати зосередження сил і засобів підприємства на пріоритетних напрямах діяльності.

4) фінансові цілі є життєво важливими для підприємства.

Кожне підприємство вимушено формулювати як фінансові цілі, так і стратегічні. Приклади стратегічних і фінансових цілей відображені у формі таблиці 1.

Таблиця 1. Цілі стратегічного управління

Фінансові цілі Стратегічні цілі

Зростання замовників

Зростання доходів

Збільшення прибутку

Стабілізація доходів

Збільшення частки ринку вища позиція в галузі

Підвищення якості послуг.

Висока репутація серед замовників

Підвищення конкурентоспроможності ринку

Розширення і зростання можливостей

Як фінансові, так і інші цілі є життєво важливими для підприємства. Проблеми виникають при встановленні пріоритетів в їх досягненні, коли необхідно вибирати між діями, направленими на досягнення короткострокових фінансових показників і зусиллями, які забезпечують сильнішу ринкову позицію в довгостроковій перспективі. Підприємство повинне розробити поточні цілі маркетингу. Довгострокові цілі дозволяють вирішити наступні задачі: по-перше, встановлення цільових показників на п'ять або більше років вперед дозволяє краще представити, які дії потрібно робити вже зараз і впродовж всього планованого періоду, щоб забезпечити досягнення цих цілей; по-друге, наявність довгострокових цілей дозволяє керівникам точніше оцінити значення і вплив поточних рішень на досягнення намічених показників в майбутньому. Короткострокові цілі направлені на досягнення негайних або найближчих результатів і, як правило, обмежуються періодом.

Цілі управління є віддзеркаленням довготривалих і короткострокових цілей підприємства. Розробка цілей діяльності повинна включати їх чітке формулювання, ранжирування всього набору по критерію значущості, остаточний вибір найважливіших цілей з погляду інтересів підприємства. Як приклад можна запропонувати наступні формулювання цілей діяльності підприємства і відповідних їм цілей маркетингу.

Встановлені стратегічні цілі повинні бути конкретизовані для кожного самостійного підрозділу підприємства. При цьому слід керуватися принципом поступової деталізації змісту цілей маркетингу від вищого рівня управління до нижчого. Такий підхід дозволяє усунути суперечності між цілями окремих підрозділів і підприємства в цілому. Проблеми виникають при встановленні пріоритетів в їх досягненні, коли необхідно вибирати між діями, направленими на досягнення короткострокових фінансових показників і зусиллями, які забезпечують сильнішу ринкову позицію в довгостроковій перспективі. Довгострокові цілі дозволяють вирішити наступні задачі: по-перше, встановлення цільових показників на п'ять або більше

3.2 Оцінка і аналіз зовнішнього середовища

Підприємства, що виходять на ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу. Щоб вижити в цій боротьбі і досягти успіху, необхідно використовувати можливості маркетингу.

Саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку. Спеціальними дослідженнями встановлено, що більше 75% комерційних невдач відбувається через помилки в маркетинговій діяльності.

Під маркетингом розуміється система внутріфірмового управління, спрямована на вивчення і облік ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукту для більш обґрунтованої орієнтації виробничої діяльності фірми і діяльності в сфері збуту.

Перш ніж вирішити вийти на ринок, підприємству необхідно багато чого дізнатись, досконало розібратися в особливостях внутрішнього й зовнішнього середовища.

До зовнішнього (оточуючого) середовища відносяться конкуренти, покупці, посередник, фінансові установи, митні та державні органи і т. п. Важливу роль відіграє економічна ситуація в країні, політична обстановка, природні умови, культура, традиції та інше.

Зовнішні фактори - це ті, на які підприємство впливати не може і в своєї політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне. Отже зовнішні фактори :

1.Діяльність державних владних структур (фіскальна та кредитно-грошова політика, законодавство). Наприклад, в залежності від характеру податкової політики (розміри податкових ставок) підприємство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсім його не отримувати.

2.Господарська кон’юнктуру, що складається. Вона включає кон’юнктуру ринків сировинних та матеріальних ресурсів, ринків трудових ресурсів, ринків засобів виробництва, ринків фінансових ресурсів.

3. Розвиток родинних та підтримуючих галузей. В даному випадку мова йде про розвиток нових технологій (ресурсозберігаючих, технологій глибокої переробки), нових матеріалів та джерел енергії. Їх впровадження у виробництво підвищує науковий та виробничий потенціал підприємства.

4. Параметри попиту. Вони включають ріст попиту на товари, що виробляються підприємством, його стабільність і дозволяють підприємству отримувати високий прибуток , а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції підприємства, зниження покупної можливості населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства

До внутрішнього середовища відносяться функціональні структури підприємства, система розробки оказання послуг, кваліфікація кадрів і їх використання, системи передачі інформації між ланками управління та інше.

До внутрішніх факторів відносяться такі:

1.Діяльність керівництва та апарату управління підприємства (організаційна та виробнича структури управління, професійний та кваліфікований рівень керуючих кадрів і т. д.).

2. Система технологічного оснащення. Обновлення устаткування та технологій, тобто заміна їх на більш прогресивні, забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.

3. Ефективне оказання послуг. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів в виробництві, надаючи послуги вищої якості і відносно невисокої собівартості. Тому підприємство намагається здійснити ефективне оказання послуг за рахунок придбання нової техники, кваліфікованим кадрам та інше. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування "свого" покупця, проведення ефективної цінової політики і т. п., а з іншої - шляхом ефективного забезпечення новітнішою технікою та устаткуванням по доступним цінам.

Всі фактори внутрішнього й зовнішнього середовища розподіляються на ті, що піддаються управлінню з боку підприємства, і ті, що не піддаються.

Зовнішня середа, в свою чергу, поділяються на середу прямого й середу непрямого діяння.

Середа прямого діяння об’єднує елементи, безпосередньо впливаючи на діяльність ДП „Укрдонбасекологія” і випробуючи на себе її відповідний вплив. Елементами середи прямого впливання є: постачальники, конкуренти, споживачі, посередники, державні органи регулювання економіки, контактні аудиторії. (Таблиця 2.)

Головними в середі прямого впливу є покупці послуг. Маркетингова діяльність ДП „Укрдонбасекологія” повинна постійно реагувати на зміни споживчої поведінки і їх причини, ураховувати характер, типи і фактори покупного попиту, опиратися на знання процесу прийняття споживачами рішень. Основними споживачами ДП „Укрдонбасекологія” шахти Луганської та Донецької областей

Конкурентияк суб’єкти зовнішньої середи задають критерій господарської діяльності, котрих слід не тільки достигнути, але й перевершити. Тільки в цьому випадку ДП „Укрдонбасекологія” може розраховувати на успіх на ринку послуг.

Перш за все, необхідно вивити коло як реальних, так і потенційних конкурентів. Ринок постійно змінюється, і значення потенційних конкурентів дуже важливо. Основними конкурентами є ДП “УШБМ”, ВГСЧ, РВО “Укруглєекологія”, ТОВ “Донбасуглєекологія. (Табл.3 )

Постачальники також можуть оказати значний вплив на маркетингову діяльність, наприклад, шляхом організування спільної реклами або заходів з підтримкою збуту.

Таблиця 3. Конкурентне середовище ДП “Укрдонбасєкологія”

Підприємство Місто Послуги
ДП “УШБМ” м.Свердловськ Рекультивація тереконів
ВГСЧ м.Свердловськ Температурна з’йомка
РВО “Укруглєекологія” м.Луганськ Рекультивація тереконів
ТОВ “Донбасуглєекологія” м..Луганськ Рекультивація тереконів

Таблиця 2. Фактори зовнішній середи прямого діяння на маркетингову діяльність ДП „Укрдонбасекологія”

Постачальниками ДП “Укрдонбасекологія є ТОВ ”Ровеньковська нефтебаза” , ТОВ “Агрогазсервіс”, ЧП Рожков, які постачають ГСМ для своєчасного виконання робіт

Посередники пов’язують виробника з споживачами товарів, сприяв тім самим просуванню продуктів по каналам розподілу. Контактні аудиторії часто бувають представленні любими фірмами або організаціям, проявляючи інтерес до даної організації і здатним оказати на неї вплив.

Основными замовниками ДП «Укрдонбасекологиі» в 2008г. є :

Державне підприємство «Свердловантрацит»:

ВП ЦОФ «Свердловская»:

- прйом и складування вітходів вуглезбогачення в плоский породний отвал;

- расширення іи реконструкція хвостохранилища.

ВП шахта «Красний Партизан»:

- будівництво котлавану під плоский породний отвал на промплощадке колишній шахти «Черновицька»;

- прйом и складировання відходів вуглезбогачення в породный отвал.

ВП ГОФ «Краснопартизанська»:

- перевозка глины на діючий породный отвал;

- чистка шламоотстойников, накопителей.

ВП шахта ім. Свердлова:

рекультивація участков промплощадки шахты № 67.

- проведення температурных з’йомок териконов и породных отвалов по шахтам.

Державне підприємство «Ровенькиантрацит»

Шахтоуправління «Ровеньковське»

- пристрій укриплюючий дамбы породного отвала.

Шахта ім. Вахрушева

- тушеніе способом пониження породного отвала № 1.

- хлорирование шахтных сточних вод по шахтам ДП «Ровенькиантрацит»

- проведение температурных з’йомок териконов и породных отвалов по шахтам ДП «Ровенькиантрацит».

Середа непрямого діяння об’єднує елементи, існування котрих виявляється на маркетинговій діяльності ДП «Укрдонбассєкологія» , але не виявляв безпосереднього і негайного впливу на неї. До таких елементів відносяться: економічні, техніко-технологічні, політичні, правові, природно-ресурсні, демографічні, соціально-культурні і міжнародні (Табл.4)

Таблиця 4. Фактори зовнішній середи непрямого діяння на маркетингову діяльність підприємства ДП “Укрдонбасекологія”

Економічна середа

- темпі економічного росту;

- рівень зайнятості в країні і ;

- темпи інфляції;

- платоспроможність підприємства;

- міжнародний платіжний бізнес.

Техніко-технологічна середа

- використовування технології виробництва;

- ви користування обчислюваної техніки у проектуванні нових товарів та послуг;

- технології збору, обробки і передачі інформації.

Політико-правова середа

- стан законодавства;

- державне регулювання економіки;

- політична ситуація в країні;

- наявність груп з особовим політичними і економічними інтересами.

Природно-ресурсна середа

- наявність в країні сировинних ресурсів;

- ціни на сировину;

- стан добувної промисловості.

ФІРМА

Демографічна середа

- чисельність населення і її динаміка;

- вікова структура населення;

- освітній рівень населення;

- міграційні процеси в країні.

Соціально-культурна середа

- установки, традиції, життєві цінності в суспільстві;

- відношення до підприємництва;

- очікування населення;

- національні почуття.

Міжнародна середа

- політика правління інших країн;

- можливості проникнення на міжнародні ринки;

- економіка, політика, право, культура інших країн.

3.2. Управлінське обстеження сильних і слабких сторін підприємства

Оцінку сильних і слабких сторін ДП “Укрдонбассєкологія” я приведу в таблиці 5.

Таблиця 5 Сильні і слабкі сторони ДП “Укрдонбассєкологія”

ФУНКЦІОНАЛЬНА ЗОНА Слабка Середня Сильна
Маркетінг
Расширення ассортимента послуг +
Пропозиція на ринку +
Виробництво
Якість послуг +
Длітельність виробничого процесу +
Науково-техничний потенціал
Потоки нових послуг +
Іслідувальский потенціал +
Фінанси
Заборгованість +
Рівень запасів +
Персонал
Стимулювання +
Талантливі робітники +
Організація
Гибкість організаціоної структури +
Чіткість розподілу +
Організаційна культура
Система цінностей +
Імідж +

3.3. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства

Підприємство створене з метою організації виробничо-господарської діяльності з виконання комплексу природоохоронних робіт та ліквідації шкідливих наслідків виробничої діяльності підприємств системи Міністерства промисловості України, оздоровлення екологічного стану на підприємствах, що обслуговуваються та виконання інших робіт, послуг, отримання прибутку, та реалізації соціально-економічних інтересів трудового колектив. Можливі стратегії розвитку ДП «Укрдонбасєкологія» передбачені статутом:

1.Зведення земляних гребель, дамб, насипів, шламо – і хвостосховищ, накопичувачів промислових стоків;

2. Вишукувальні та проектні роботи для будівництва;

3. Зведення несучих та огороджувальних конструкцій;

4. Будівництво берегозахисних та берегоукріплювальних споруд;

5. Рекультивація ґрунтів та протиерозійних робіт.

6. Складування породи в плоскі відвали, гасіння та озеленення породних відвалів;

7.Ущільненню та заміна непросідаючих і просідаючих грунтів.

8.Будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж;

9. Переробка, використання та реалізація відходів виробництва, вторинної сировини;

10.Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України);

11.Матеріально-технічне забезпечення, надання послуг через систему прямих угод (договорів, контрактів), або через біржі та інші організації. Реалізація власної продукції, майна, відходів виробництва, вторинної сировини тощо за цінами та тарифами, встановленими самостійно, або на договірних засадах, а у випадках, що передбачені законодавством України – за державними цінами та тарифами.

13. Організація збуту продукції (робіт, послуг).

14. Організація управління виробництвом, розвиток ринкових відносин.

15. Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

16.Розвиток виробничо-господарського використання Підприємства, підвищення продуктивності праці, максимальне використання внутрішніх резервів, інтенсифікація виробничих процесів.

17.Комерційна діяльність і комерційні послуги (посередницькі операції на підставі договорів, доручень, агентських угод), представницькі послуги.

18. Операції з цінними паперами.

19. Ремонт і технічне обслуговування автомобілів, іншої автомобільної техніки та механізмів.

20.Здійснення інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством України. Здійснюючи всі види діяльності, Підприємство забезпечує дотримання законодавства України про надра та про охорону навколишнього природного середовища.

3.5 Планування реалізації стратегії

Сформульовані цілі і вибрана загальна стратегія розвитку підприємства є головними елементами (компонентами) стратегічного планування. Вони визначають бажаний Результат ефективного розвитку підприємства і загальний підхід до його досягнення. Проте такий підхід дає велику свободу дій менеджерам різних рівнів і співробітникам, відповідальним за досягнення цілей, коли вибір ними конкретних Дій може не привести до досягнення бажаного результату підприємства в цілому. Для забезпечення скоординованих дій відповідальних виконавців вище керівництво підприємства повинне розробити додаткові організаційні рішення по досягненню цілей і організувати реалізацію стратегічного плану.

Основною задачею цих рішень є орієнтація майбутніх дій і поведінки відповідальних виконавців і менеджерів всіх рівнів на досягнення загальних цілей підприємства. Основними елементами рішень керівництва, направлених на організацію злагоджених дій всіх виконавців по досягненню цілей підприємства, є тактика, політика, процедури і правила.

Тактика. Організація реалізації стратегічних цілей підприємства передбачає їх розділення на довгострокові, середньострокові і короткострокові цілі. Реалізація цих цілей розрахована відповідно на весь горизонт (період) планування, певну його частину і в найближчий період (в перший - другий рік). Короткострокові цілі узгоджуються з середньостроковою і довгостроковою метою і забезпечують їх досягнення. Аналогічно короткостроковим цілям необхідно розробляти короткострокові стратегії, які називають тактиками. Тактика і досягнення короткострокових цілей дозволяють визначити правильність стратегічного вибору підприємства і при необхідності внести відповідні корективи в досягнення бажаного результату при реалізації вибраної стратегії. Характерні особливості і вимоги до формування тактики підприємства зводяться до наступного. Тактика завжди розробляється виходячи із загальної стратегії підприємства і в її розвиток. На відміну від стратегії розвитку підприємства, яка розробляється на вищому рівні управління, тактика в більшості випадків визначається на середньому рівні керівництва (або при його активній участі).

Політика формулюється вищим керівництвом підприємства на весь період реалізації стратегічного плану. Політика служить загальним керівництвом для дій і ухвалення рішень, яке сприяє досягненню цілей підприємства. Вона є довгостроковим орієнтиром для ухвалення конкретних рішень на всіх рівнях управління при виконанні стратегічного плану. Політику слід також розглядати як деяку сукупність правил, що визначають напрями дій по реалізації стратегії і досягненню цілей підприємства в ближній і дальній перспективі. Політика, як правило, розробляється стосовно досягнення функціональних цілей підприємства (в області маркетингу - маркетингова політика, в області фінансів - фінансова політика, в області інновацій - інноваційна або технічна політика і т.д.).

Процедури і правила. При реалізації стратегічного плану корисно використовувати минулий досвід підприємства для майбутніх вирішень, якщо вони мають тенденцію повторення. При цьому відпадає необхідність наново проводити аналіз ситуацій, що повторюються або схожих, коли у минулому подібний аналіз привів до задовільного рішення. Стосовно цього випадку звичайно розробляються стандартизовані вказівки. Ці вказівки, звані процедурами, регламентують певну послідовність дій в конкретних ситуаціях. Процедура є описом сукупності дій, які слід зробити в конкретній ситуації.

Коли успішна реалізація плану залежить від точного виконання конкретного завдання, доцільно повністю виключити всяку свободу вибору. Для таких випадків розробляються відповідні правила. Правило точно визначає, що повинне бути зроблене в специфічній (одиничної) ситуації. Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретну ситуацію, що передбачає обмежені дії. Процедури використовуються в ситуаціях, коли є деяка послідовність зв'язаних між собою дій.

4. Розробка організаційної структури управління підприємством

4.1 Визначення типа організаційної структури управління підприємством

Структура управління - це сукупність рівнів управління і конкретних підрозділів, зв'язаних між собою конкретними управлінськими відносинами. Рішення про вибір конкретної структури організації ухвалюється керівництвом вищого рівня.

Взаємодія на рівні «подразделеніє - підрозділ» реалізується за допомогою комбінацій різних типів департменізациі і виступає в рамках організаційних структур: традиційної, дивізіональної або відділової, матричної. І, нарешті, на рівні «індивід-організація» взаємодія залежно від того, яка сторона виконує лідируючу роль, може додати організації «індивідуалістський» або «корпоративний» характер.

Залежно від характеру зв'язків виділяються декілька основних типів організаційних структур управління (табл.6):

- лінійна;

- функціональна;

- лінійно-функціональна;

- матрична;

- дивізіональна;

- множинна.

Табл.6 Типи організаційних структур

Для ДП «Укрдонбасекологія» дивізіональна структура (табл.6)

Дивізіони (філіали) виділяються або по області діяльності або географічно.

Табл. 7 Дівізіональная структура управління

Рук. - керівник вищого рівня; рук.фил.1, рук.фил.2- керівники філіалів; штаб - штаби фахівців при керівниках вищого і середнього рівнів .

Дівізіональная структура. Розподіл конкретної структури на елементи відбувається не по видах функціональної діяльності, а по інших ознаках, наприклад, по видах продукції або послуг, що випускається, по групах покупців або по регіонах. В цьому випадку розрізняють:

- продуктову структуру

- структуру, орієнтовану на конкретного споживача

- регіональну структуру

Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює відносини між рівнями повноважень, є делегування. Неможливо зрозуміти організаційний процес без попереднього розуміння делегування і пов'язаних з ним повноважень і відповідальності.

Делегування, як термін, що використовується в теорії управління, означає передачу задач і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

Критична роль делегування позначена в самому його визначенні. Воно є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників незліченні задачі, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації.

У деяких випадках межі повноважень змінюють характер повноважень в такому значному ступені, що необхідно розглянути відносини між рівнями повноважень, які виявляються у вигляді двох загальних типів. Вони позначаються як лінійні і апаратні (штабні) повноваження, причому обидва типи можуть застосовуватися в різних формах.

Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих. Саме лінійні повноваження надають керівнику узаконену владу для напряму своїх прямих підлеглих на досягнення поставлених цілей.

Керівник, що володіє лінійними повноваженнями, має також право ухвалювати певні рішення і діяти в певних питаннях без узгодження з іншими керівниками в тих межах, які встановлені організацією, законом або звичаєм.

4.2 Описання функцій ланки управління

Функції ланки управління я приведу на прикладі АХО ДП "Укрдонбасекологія " в таблиці 8.

Табл.8. Чисельність і функції должностних осіб підприємства

Посада працівника Чисельність, чіл. Основні функції робітника
Генеральний директор 1
Технічний директор 1
Директор по виробництву 1
Директор по економіці 1
Заст. генерального директора по ВІД 1
Головний механік 1
Начальник юридичного відділу 1
Провідний технолог 1
Начальник відділу МТС 1
Головний бухгалтер 1
Провідний бухгалтер 3
Бухгалтер 1
Касир 1
Економіст по плануванню і нормуванню 1
Ст. інспектор ОК 1
Провідний інженер ПТО 1
Маркшейдер 1
Завідувачка господарством 1
Секретар-друкарка 1
Начальник СИЛ
Експедитор по перевезенню вантажів 1
Слюсар - сантехнік 4 розряди 1
Охоронець 3
Прибиральник 2
Водій легкового авто 1
29

Докладне розглянемо функції на прикладі должностої інструкції бухгалтера.

Должностна інструкція бухгалтери

I.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади наказом керівника підприємства.

1.2 Бухгалтер безпосередньо підкоряється головному бухгалтеру.

1.3 У своїй роботі бухгалтер керується Конституцією України, нормативно-правовим і законодавчими актами України, що стосуються питань організації і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, а також Положенням про головну бухгалтерію і справжньою посадовою інструкцією.

II. ЗАВДАННЯ І ОБОВ'ЯЗКИ.

Бухгалтер зобов'язаний:

2.1. Здійснювати облік поступаючих товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, своєчасно відображати на рахівницях бухгалтерського обліку операції, пов'язані з їх рухом, облік витрат виробництва і обіг, своєчасно і правильно оформляти відповідні бухгалтерські документи.

2.2. Мати навики роботи і ведення обліку в програмі «1С: Підприємство», з програмами Мінвуглепрому України: U49, U81, U72, програмою Арм Пенсійний фонд.

2.3. Формувати журнали - ордери по рахівницях: 301,372,311,631 і т.д.; оборотно-сальдові відомості по рахівницях: 201,2030,2031,204,207,22,МЦ і т.д.; інвентарних списків МНМА; інвентаризаційні описи.

2.4. Брати участь в проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства з метою виявлення внутрішньогосподарчих резервів.

2.5. Брати участь в проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків і платіжних зобов'язань.

2.6. Працювати з програмою «Клієнт-банк» (під час відсутності касира): здійснювати контроль за рухом грошових коштів на поточних рахівницях; імпорт платіжних доручень з програми «1С: Підприємство».

2.7. Вживати заходи по попередженню недостач, незаконного витрачання товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства.

2.8. Складати бухгалтерську звітність на основі первинних документів і бухгалтерських записів, надавати її в установленому порядку до відповідних органів.

2.9. Стежити за збереженням бухгалтерських документів, оформляти їх відповідно до встановленого порядку для передачі в архів.

2.10. Забезпечити захист комерційної таємниці і конфіденційність інформації про діяльність підприємства.

III. ПРАВА.

Бухгалтер має право:

3.1. Одержувати від виконавців і керівників структурних підрозділів підприємства інформацію, необхідну для виконання своїх службових обов'язків.

3.2. Не приймати до оформлення і виконання фінансові документи, оформлені з порушенням вимог порядку приймання, зберігання і витрачання товарно-матеріальних і інших цінностей.

3.3. Докладати головному бухгалтеру про всі виявлені недоліки в межах своєї компетенції.

3.4. Вносити пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з передбаченими даною посадовою інструкцією обов'язками.

IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Бухгалтер несе відповідальність за:

4.1. Якість і своєчасність виконання покладених на нього справжньою інструкцією обов'язків.

4.2. Нерозголошування відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства.

4.3. Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

4.4. Дотримання інструкцій по охороні праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

V. ПОВИНЕН ЗНАТИ.

Бухгалтер повинен знати:

- ухвали, розпорядження, накази вищестоящих органів, методичні, нормативні і інші керівні матеріали по організації бухгалтерського обліку і складанню звітності;

- форми і методи бухгалтерського обліку на підприємстві, план і кореспонденцію рахунків, організацію документообігу по ділянках обліку;

- порядок документального оформлення і віддзеркалення в системі бухгалтерського обліку господарських засобів і їх руху;

- правила експлуатації обчислювальної техніки;

- основи економіки, організації виробництва, праці і управління, цивільного і трудового законодавства;

- перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства;

- правила внутрішнього трудового розпорядку;

- правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

VI. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ.

На посаду бухгалтера призначаються особи, що мають середньо-спеціальну освіту за фахом «Бухгалтерський облік», із стажем роботи по професії не менші 1 роки.

VII. ВЗАЄМОСТОСУНКИ.

Надає інформацію головному бухгалтеру підприємства. Здійснює зв'язок із структурними підрозділами підприємства і іншими організаціями із питань, що входять в компетенцію бухгалтера.


5. Проектування комунікацій на підприємстві

Комунікація - це обмін інформацією, на основі якого керівник одержує інформацію, необхідну для ухвалення ефективних рішень, і доводить ухвалені рішення до співробітників організації. Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть виявлятися помилковими, люди можуть невірно розуміти чого ж хоче від них керівництво, або, нарешті, від цього можуть страждати між особові відносини. Ефективністю комунікацій часто визначається якість рішень і те, як вони насправді будуть реалізовані.

Комунікації бувають зовнішні і внутрішні, вертикальні і горизонтальні.

Зовнішні комунікації - це комунікації між організацією і середовищем (договори). Від чинників зовнішнього середовища залежать комунікаційні потреби організації.

Внутрішні комунікації - це комунікації усередині організації між різними рівнями і підрозділами (накази, розпорядження).

Горизонтальні комунікації - це комунікації між різними відділами організації. На додаток до обміну інформацією по низхідній або висхідній організації потребують горизонтальних комунікацій. Організація складається з безлічі підрозділів, тому обмін інформацією між ними потрібен для координації задач і дій.

Вертикальні організації - це інформація переміщається усередині організації з рівня на рівень. Вона може передаватися по низхідній, тобто з вищих рівнів на нижчі. Таким шляхом підлеглі рівні управління повідомляється про поточні задачі, зміну пріоритетів, конкретні завдання, процедури і т.п. , що рекомендуються, Крім обміну по низхідній, організація потребує комунікацій по висхідній. Передача інформації з нижчих рівнів на вищі може помітно впливати на продуктивність. Комунікації по висхідній, тобто, також виконують функцію сповіщення верху про те, що робиться на нижчих рівнях. Таким шляхом керівництво дізнається про поточні або назріваючі проблеми і пропонує можливі варіанти виправлення положення справ.

Основні функції коммуникацій:

Інформативна - передача істинних аболожных сведєній;

Інтерактивна (побудительна) –організація взаємодії між людьми, наприклад, згода дій розподіл функцій, вплив на настрій, убежденія, поведінку співбесідника шляхом використання різних форм воздействія: внушеніе, приказ, просьба, убежденіє;

Перцептивна функція - восприятіє друг друга партнерами по спілкуванню і установлення на цій основі взаіморозуміння;

Експресивна – збудження чи зміна характера емоціональних переживань

Види коммунікацій :

Кадри. Головним об'єктом кадрової політики підприємства є - персонал (кадри). Персоналом підприємства називається основний (штатний) склад його працівників. Кадри - це головний і вирішальний чинник виробництва, перша продуктивна сила суспільства. Вони створюють і приводять в рух засобу виробництва, постійно їх удосконалюють. Від кваліфікації працівників, їх професійної підготовки, ділових якостей значною мірою залежить ефективність виробництва.

Загальні вимоги до кадрової політики в сучасних умовах зводяться до наступного:

Кадрова політика повинна бути тісно пов'язана із стратегією розвитку підприємства. В цьому відношенні вона є кадровим забезпеченням реалізації цієї стратегії.

Кадрова політика повинна бути достатньо гнучкою. Це значить, що вона повинна бути, з одного боку, стабільної, оскільки саме із стабільністю пов'язані певні очікування працівника, з іншою - динамічної, тобто коректуватися відповідно до зміни тактики підприємства, виробничої і економічної ситуації. Стабільними повинні бути ті її сторони, які орієнтовані на облік інтересів персоналу і мають відношення до організаційної культури підприємства.

Оскільки формування кваліфікованої робочої сили пов'язано з певними витратами для підприємства, кадрова політика повинна бути економічно обґрунтованою, тобто виходити з його реальних фінансових можливостей.

Кадрова політика повинна забезпечити індивідуальний підхід до своїх працівників.

5. Організаційна культура. В багатьох керівництві затверджується, що добре розвинена культура - найважливіша характеристика організацій, що мають значні успіхи. Термін "міцна культура" означає, що більшість менеджерів і співробітників сповідає набір загальних цінностей і методів робити справу. Міцна культура може бути асоційована з міцним виконанням з трьох причин. Перше, міцна культура припускає стійкий зв'язок між культурою і стратегією. Друге, міцна культура може вести до єдності цілей серед співробітників. Третє, міцна культура веде до високої мотивації співробітників і їх більшої участі в діяльності організації.

Організаційна культура включає наступні компоненти:

1.Світогляд, що спрямовує дії членів організації відносно інших співробітників і її клієнтів і конкурентів;

2. Культурні цінності, домінуючі в організації, такі як "якість продукції" або "оцінюване лідерство", символи і міфологія;

3. Характеристики поведінки при взаємодії людей, такі як ритуали і церемонії, а також мова, що використовується при спілкуванні;

4. Норми, що приймаються повсюдно в організації, наприклад, "запрацював - одержав" або як обґрунтовано відмовитися від нового завдання, до норм відносяться так звані "правила гри", які новачок повинен освоїти у процесі становлення членом організації;

5.Психологічний клімат в організації, з яким стикається людина при взаємодії з її співробітниками.

Технології. Об'єктом пильної уваги управлінців є технології, що використовуються при виробництві продукції або послуг, оскільки вони багато в чому визначають якість вироблюваною організацією продукції, а отже, її конкурентоспроможність.

Комунікації ДП «Укрдонбассекологія» приведено в таблиці 9

Таблиця 9. Комунікації ДП «Укрдонбассекологія»

Віди комунікацій Характеристика конкретних видів Приклад використання інформації Приклад застосування

Зовнішні

підприємства

держава

замовники

Звіти

Звіти

реклама

Для визначення платежеспроможності підприємства

для збільшення замовників

Забезпечення контролю

Збільшення об’ємів виробництва

Внутрішні

по низходящєй

по восходящєй

Ряспорядження, прикази, постанови

Пропозиції, звіти , службові записки

Інформація про об’йоми виробництва

Методі презентації

Пояснення задач підприємства

Отримання інформації об ідеях


6. Розробка пропозицій по ефективному керівництву

Центральне місце в системі управлення займає керівництво. Воно виконує слід функції: вироблення загального плану дій всієї організації; координація всіх підрозділів управління; дія на нижчестоячі ланки і їх керівників; підбір кадрів.

У складі керівників виділяють два основні типи - лінійні і функціональні. Лінійні очолюють лінійні підрозділи і всю систему управління. Функціональні очолюють функціональні підрозділи. Ухвалення рішень-основної функція керівника. Керівник - ключова ланка в кадровій системі. По займаному в управлінській ієрархії рівню керівники складають три ланки: первинне, середнє і вище. Імідж - сложівшєєся в думці уявлення про товар, організацію, технологію, людину. Це правильний вибір моделі поведінки. Вибір моделі може бути різний, але необхідно враховувати наступне: відповідність поведінці особи законодавству і правовим нормам; конкретну ситуацію, цілі особи, етичні критерії; психолог характеристики. Фахівці з іміджірованію виділяють три складові іміджу керівника: особиста чарівливість; етичні характерістікики; техніку самопрезентациі

Аналіз якості виконання роботи припускає також визначення стилю керівництва. Керівник створює цінності не напряму, а за допомогою інших людей, регулюючи їх поведінку і модифікуючи його в необхідному для реалізації загальних цілей напрямі. Засобом рішення всіх задач в колективі для нього виступає цілеспрямована і систематична дія на людей в процесі сумісної праці.

Головними в діяльності керівника є особова позиція, стиль ділового спілкування, вибраний спосіб взаємодії з підлеглими. І якщо аналіз управлінських функцій дозволяє розкрити зміст виконуваної керівником роботи, круг вирішуваних задач, то визначення стилю керівництва розкриває систему відповідальності, що вноситься керівником в процес роботи і виступаючу як важливий засіб його впливу на інших людей.

При такому підході предметом оцінки є характер взаємостосунків керівника з підлеглими. Вона дозволяє розкрити особові особливості поведінки керівника в системі відносин "руководства- підпорядкування". Спосіб дії на людей має принципове значення для успішної роботи керівника, забезпечення ефективної спільної діяльності, тому оцінка вживаних засобів керівництва - важливий аспект аналізу якості управлінської праці.

Керівником ДП "Укрдонбасекологія" є генеральній директор Вихристюк О.С., він володіє хорошими професійними знаннями в своїй області роботи. Має необхідний для своєї роботи мінімум правових знань. Відмінно знає свої права, обов'язки і відповідальність, знає точно, де і що із цього приводу зафіксовано і уміє, при необхідності, це знання використовувати. Здатний аналізувати нову ситуацію і ухвалювати відповідні рішення виниклих проблем. Володіє великими знаннями в області теорії управління, уміє ці знання використовувати на практиці. В своїй роботі постійно добивається високих результатів, своїм прикладом надихає підлеглих. До своєї роботи відноситься сумлінно, не допускає порушень трудової дисципліни. Може швидко розібратися в суті питання і виділити головне. Прагне вчасно підтримати будь-який почин підлеглих. Проявляє виняткову старанність і пунктуальність, ступінь особистої ініціативи і організованості дуже великий. Настирний в доведенні початого до кінця. Тримає під своїм контролем основні моменти в ході роботи. Завжди допомагає тим, що звернулися до нього по допомогу або раду. Відрізняється високими вимогами до себе і до оточуючих.

Є віруючою людиною з високими моральними якостями.. Є професіоналом своєї справи і відмінним організатором.

За 6 років роботи на підприємстві, стягнень не мав. Роботи був удостоєний нагрудними знаками «Шахтарська доблесть» III і II ступеня, Орденом Святого Миколи Чудотворця I степені начальником управління. работуєтніх дітей і одну совершеннолетнію дочь.осударственного управління при Президенті України по сп (за високий професіоналізм і значущий внесок у розвиток економіки України).

По своєму єству він - лідер! Його характеризує сильне прагнення прийняти на себе відповідальність і виконати задачу. Рішучість і завзятість в досягненні цілей, сміливість і оригінальність при дозволі проблем. Прагнення проявити ініціативу в соціальних ситуаціях, упевненість в собі і цілісність особи. Готовність відповідати за наслідки своїх рішенні і дій, уміння знімати між особову напругу. Толерантність до фрустрації та різній тяганині. Здатність впливати на поведінку інших людей і уміння структурувати системи соціальних взаємодій, підпорядковувавши їх виконанню даної задачі».


Висновки

У даній курсовій роботі був розглянутий процес управління на прикладі державного підприємства “Укрдонбасекологія”. Був приведена характеристика підприємства його організаційна структура, визначена місія і стратегія поводження ДП “Укрдонбасекологія” на ринку. Були показані сильні і слабкі сторони підприємства. Сильна сторона втому, що підприємство має мало конкурентів в своїй галузі, а слабка, що воно повністю залежить від замовника послуг. Далі був проведений аналіз стратегічних альтернатив.

Була визначена організаційна структура Для ДП «Укрдонбасекологія» це дивізіональна структура (деление конкретной структуры на элементы происходит не по видам функциональной деятельности, а по другим признакам, например, по видам выпускаемой продукции или услуг, по группам покупателей или по регионам.)

Спроектовані комунікації на підприємстві, приведень приклад должностної інструкції бухгалтера.

Дана характеристика керівнику підприємства, показані його лідерські якості.

На жаль, останні декілька років підприємство зазнає постійні труднощі, пов'язані з недосконалістю і нестабільністю законодавчої бази України.

Маючи сучасні технології, а також сучасні підходи роботи на ринку послуг вже достатньо довгий час, воно визначає свій рівень і потенційні можливості кожного співробітника. Прагнення керівництва – постійно вдосконалюватися, ось головний лозунг на підприємстві.

Завдяки покращенню якості роботи підприємства і якості оказаних послуг, зростає його імідж, завойовуючи довіру нових клієнтів. Підприємство працює з виконанням плану.


Список використаних джерел

1. Воронкова А. Э., Осыка А. П. Менеджмент в производственной сфере. Луганск: Изд-воВУГУ, 1996.-160 с.

2. Вайсман А Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху; Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха. /Пер. с нем. - М.: АО "Интерэксперт", Экономика, 1995.- 334 с.

3. Герчекова И.Н. Менеджмент – М.: Изд-во объединение «Юность» "Биржи и банки", 1994.

4. Карлоф Б. Деловая стратегия. /Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.

5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. /Пер. с англ. – М.: Дело, 1993.

6. Саймон Г.А., Смитбург Д.У., Томсон В.А. Менеджмент в организациях. /Пер. с англ. - М.: Экономика, 1995. - 230 с.

7. Шалушкин Н. Н. Основы менеджмента и бизнеса, - К.: МАУП, 1995

8. Щекин Г. В. Управление бизнесом.- К.: МЗУУП, 1994.

9. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент.-М.:„Финансы и статистика",1996.

10. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: „Финансы и статистика", 1997.

11. Баранова И.В., Болгова Е.К., Сидоренко С.Ю., Фадейкина Н.В. Методические указания по написанию, оформлению и защите дипломных работ. Новосибирск: СИФБД, 2000. 36 с.

12. Барсуков А.В., Малыгина Г.В. Финансы предприятия, Новосибирск, 1998. 113 с.

13. Белолипецкий ВТ. Финансы фирмы. — М.: „ИНфРА-М", 1998.

14. Бернар И., Колли Ж-К. Толковый экономический и финансовый словарь. Пер. с франц. — М.: Международные отношения, 1994.

15. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация. Пер. с англ. — М.: финансы и статистика, 1996.

16. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. — Киев: „ИТЕМ", „Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995.

17. Бланк И.А, Стратегия и тактика управления финансами. - Киев: „ИТЕМ", «АДЕФ-Украина», 1996.

18. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. — Киев: „Ника-Центр", „Эльга", 1998.

19. Бланк И.А. Управление прибылью. — Киев: „Ника-Центр", 1998.

20. Бланк И.Б. Финансовый менеджмент. Киев: Ника – Центр – Эльга, 1999. 306 с.

21. Брейли Р. Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. – М.: ЗАО Олимп – Бизнес, 1997. 226 с.

22. .Бригхем Ю. Энциклопедия финансового менеджмента. Пер. с англ. – М.: РАГС, Экономика, 1998. 369 с.

23. Владимирова Т.А., Соколов В.Г. Анализ финансовой отчетности предприятия. Методические указания к курсовой работе. Новосибирск: СИФБД, 50 с.

24. Вяткин В., Хэмптон Дж., Казак А. Принятие финансовых решений в управлении бизнесом. – М.: ЯВА, 1998. 195 с.

25. Герчикова И.Н. Финансовый менеджмент. М.: Инфра-М, 1996. 208с.

26. Дамари Р. финансы и предпринимательство: финансовые инструменты используемые западными фирмами для роста и развития. Пер. с англ. – Ярославль: Елень,1993. 211 с.

27. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Анализ годовой бухгалтерской отчетности. М.: ДИС, 1998. 216 с.

28. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ,1998. 154 с.

29. Дружинин А.И., Дунаев О.Н. Управление финансовой устойчивостью, Екатеринбург: ИПК УГТУ, 1998. 113 с.

30. Ефимова О.В. Финансовый анализ. М.: Бухгалтерский учет, 1999. 208 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:39:11 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:58:54 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150240)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru