Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Валяне взуття

Название: Валяне взуття
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: реферат Добавлен 23:56:59 24 апреля 2008 Похожие работы
Просмотров: 339 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Львівський інститут економіки і туризму

РЕФЕРАТ

На тему:

ВАЛЯНЕ ВЗУТТЯ:

СИРОВИННІ МАТЕРІАЛИ, ВИРОБНИЦТВО,

АСОРТИМЕНТ

Підготував:

Студент групи ТЕМ-04

Олексин Назар

Володимирович

Львів 2007


ПЛАН

1. Сировина для виготовлення валяного взуття.

2. Технологія виготовлення взуття.

3. Асортимент валяного взуття.

4. Контроль якості взуття.

5. Маркування, пакування і зберігання взуття.


1. Сировина для виготовлення валяного взуття.

Валяне взуття – це одношарова конструкція переважно у формі чобіт, сформована в процесі валяння з волокон шерсті. Повстеподібна структура стінок взуття створюється за рахунок взаємного переплетення і зчеплення волокон, пов’язаних між собою силами тертя.

Головна функція валяного взуття – захист ніг від низьких температур, а для виробничого взуття – від високих температур навколишнього середовища. Низька теплопровідність взуття забезпечується пористою структурою його стінок. Для захисту від вологи і передчасного зношування використовуються калоші або низ чобіт обгумовується. Ергономічні й естетичні властивості цього взуття недостатні. Теплозахисті властивості залежать від товщини і густини стінок, волокнистого складу, вмісту вологи.

Залежно від складу суміші вовни взуття розподіляється на грубошерстне, напівгрубошерстне і фетрове. Грубошерстне взуття використовується з різною товщиною стінок – обважнене, середнє і тонке.

Обважнене валяне взуття має найвищі теплозахисні властивості і призначене для носіння при низьких температурах і незначній рухливості протягом тривалого періоду часу. Середнє валяне взуття має нижчі теплозахисні властивості, меншу товщину стінок і масу, призначене для захисту від помірного холоду. Тонке взуття носять з калошами під час невеликих морозів. Фетрове взуття відноситься до напівгрубошерстного з вмістом козячого пуху, носиться з калошами.

Для виготовлення валяного взуття використовується овеча натуральна вовна різної тонини, вовна заводська, хутряна, відновлена та ін. Овеча натуральна вовна розподіляється за тониною па тонку, напівтонку, напівгрубу і грубу. Груба і напівгруба неоднорідна вовна буває пояркова, весняного і осіннього стриження.

Пояркову вовну отримують при першому стриженні ягнят. Вона м'яка і шовковиста, містить менше жиропоту і забруднень, косиці і волос мають конічну форму, волокна легко відокремлюються одне від одного. Валкоспроможність 5-8 балів.

Вовна весняного стриження має з'єднані між собою косиці, зні­мається у вигляді руна, має значну кількість пухових волос і сторонніх домішок, більшу довжину, деяку зваляність. Валкоспроможність 3-6 балів.

Вовна осіннього стриження знімається пасмами (не утворює руна). Вона не зваляна, має менше пухових волос і жиропоту. Валко­спроможність 8-9 балів.

Козячий пух отримують весною вичісуванням кіз пухових порід. Він м'який, тонкий (15-19 мкм), легкий має достатню валкоспроможність – 4 бали.

Заводську вовну отримують при знешерстюванні шкір під час підготовчих процесів вичинювання шкіри. Коров'яча заводська вовна має середню довжину 20 мм, валкоспроможність 3-7 балів, овеча – 3-4,5 балів.

Хутряну вовну отримують при стриженні хутряних і шубних ов­чин, які мають зайву довжину волосяного покриву. Вона розподі­ляється за тониною і довжиною (від 10 до 35 мм і більше). З недоброякісних овчин знімають усю вовну довжиною від 13 до 70 мм. Валко­спроможність хутряної вовни залежить від групи порід і знаходиться в межах 2-6 балів.

Відновлена шерсть отримується при переробці шерстяної і напівшерстяної сировини ношених виробів, суконних, камвольних і трикотажних клаптів та обрізків. Довжина волокон 15-35 мм, валкоспроможність 1,5-2,5 балів.

Використовуються також відходи шерстяної промисловості – чистошерстяні пачоси гребінні, кардні випади, валкоспроможністю 1,5-4 бали.

Склад суміші волокон для кожного виду взуття нормується від­повідними нормативними документами. Для виготовлення грубо­шерстного взуття використовується натуральна груба вовна, у тому числі осіннього стриження і пояркова 65 % маси натуральної вовни, заводська овеча і коров'яча, вовна відновлена.

Напівгрубошерстні чоботи виготовляють з вовни напівгрубої, хутряної, гребінних пачосів. У суміші фетрових чобіт ті самі компо­ненти, але частина напівгрубої вовни (14 %) замінюється чесаним козячим пухом.

Залежно від наявності сировини та її якості дозволяється деяка заміна видів шерсті. Основним показником суміші є валкоспроможність. Із суміші з недостатньою валкоспроможністю неможливо виготовити щільне взуття доброї якості. Суміш з доброю валкоспроможністю оцінюється в 5,5 балів і вище, а з низькою – менше 4,5 балів. З урахуванням цих оцінок складається і контролюється суміш шерсті.

Валкоспроможність вовни зумовлена її будовою і властивостями – лускатим шаром, звивистістю, пружністю, спроможністю до звивання, переплутування, пресування в процесі валяння. Найкраще звалюється тонка і звивиста вовна. Для виготовлення валяних чобіт найбільш придатна вовна довжиною не більше 55 мм у суміші з короткими волокнами.

2. Технологія виготовлення взуття.

Взуття виготовляється за технологією і зразками, затвердженими в установленому порядку. Технологія включає такі основні процеси і операції: підготовка сировини, складання суміші, змішу­вання, чесання, формування волокнистого напівфабрикату, виготовлення і попереднє ущільнення основи, валяння, фарбування і сушіння, сухе опоряджування взуття, сортування і підбір пар, обрізання халяв.

Під час підготовки сировини з вовни видаляють жиропіт, рос­линні та мінеральні домішки, волокна розпушуються на щипальних і тіпальних машинах. Підібрані за рецептурою складові частини суміші перемішуються на пневматичних установках. Перед змішуванням суміш обробляють масляними емульсіями. Після змішування суміш повинна бути однорідною з рівномірним поділом волокон кожного компонента по всій масі суміші, без жмутиків і мушок, закочування і "загорошування" жмутиків волокон.

У процесі чесання суміші на кардочесальній машині досягається подальше розпушування жмутиків на окремі волокна, видалення до­мішок, формування тонких волокнистих шарів і отримання напів­фабрикату, з якого формується волокнистий напівфабрикат виробів. Отриманий прочіс складається з індивідуальних волокон, пов'язаних між собою силами тертя і зчеплення з різним розташуванням одне відносно одного.

Формування волокнистого напівфабрикату валяного взуття здійснюється з допомогою конусно-навивальних кареток, агрегованих з чесальною машиною. Навивальне пристосування може бути з простими патронами у вигляді зрізаного конуса або з фігурними патро­нами, що мають форму двох конічних барабанів – більшого для нави­вання халяви і меншого для навивання голівки чобіт, з'єднаних вузь­кими кінцями. На патрони надягають полотняні чохли для запобігання пошкодженню напівфабрикатів і зрощенню стінок на перших етапах звалювання основи.

Розміри отриманої основи повинні бути більшими за розміри готового взуття у 2,5 раза за довжиною і шириною верху халяви і в 2 рази за довжиною голівки і шириною низу халяви. Шерсть розподі­ляють по поверхні основи шаром різної товщини: найбільша – товщи­на голівки, найменша – верхня ділянка халяви.

Розрізняють операції звалювання і валки.

Звалювання - це об­робка напівфабрикату тертям і тиском при одночасній дії тепла і во­логи з метою початкового зближення і переплутування волокон. При цьому зменшується переважно товщина напівфабрикату.

Валка – обробка напівфабрикату тертям, ударом або тиском з одночасною дією тепла, вологи і хімічних реагентів з метою подаль­шого зближення і взаємного переплутування волокон, що досягається завдяки їх спроможності до пресування і петлювання. Вироби скоро­чуються у всіх напрямах, особливо за площею, набувають необхідної густини і міцності структури.

Виготовлення і звалювання основи включає такі операції: почат­кове ущільнення (притирання) конусів, попереднє ущільнення і обги­нання, виготовлення і ущільнення пластів, зрощування і ущільнення основи. Конуси ущільнюють на притиральних і плитних звалюваль­них машинах, які мають нижню нерухому чавунну плиту, що підігрі­вається, і верхню дерев'яну плиту, якій надається зворотно-поступальний рух у горизонтальній площині. Після ущільнення товщина стінок конуса різко зменшується, з волокон формується м'яка повсть.

Для формування голівки чобота надривають протилежні стінки нижнього кінця конуса, надривають шар вовни з загнутих пругів, на­тягують пруги один на одного. Для кращого зрощення пругів між ни­ми прокладають тонкий шар чесаної вовни підвищеної валкоспроможності. Після цього напівфабрикат ущільнюють на плитній машині і з нього виймають чохол.

Конус містить приблизно 2/3 необхідної для виготовлення чобо­та вовни. Решту вовни накладають вручну при зарощуванні основи окремо виготовленим пластом для потовщення голівки, п'ятки і пі­дошви.

Ущільнення основи проводиться в кілька етапів на різному устаткуванні, робочими органами якого можуть бути металеві напівформи, що рухаються по колу назустріч одна одній. Основа підігріва­ється і зволожується. Кінцеве ущільнення проводиться на барабанних катальних машинах. Основу загортають у полотно у вигляді рулона і підігрівають. Рулон обробляється затиснутим між верхнім і двома нижніми барабанами. Верхній барабан обертається та рахунок тертя об рулон. Густина основи після звалювання становить 0,15-0,17 г/см3 . Між окремими періодами і після попереднього ущільнення основа розправляється на спеціальних верстатах.

Перед валянням або в процесі валяння і фарбування основу просочують розчином сірчаної кислоти концентрацією 2,5-4,5 % залежно від валкоспроможності суміші. Набубнявіння кератину вовни у кислому середовищі приводить до розкривання лусочок, збільшення сил тертя між волокнами і прискорює процес валяння. Під час просочування у барабанах основа ущільнюється до густини 0,24-0,25 г/см3 .

Валяння проводиться у молотових машинах, переважно двомолотових горизонтального бою. Молоти по черзі наносять удари по об­роблюваному напівфабрикату. Валяння проходить чотири періоди. Після першого періоду (тривалістю 5 хв) основа розправляється на ричажному розтягувальному верстаті, а після наступних і на ролико­вій розтягувальній машині для розправляння в поздовжньому напрямі. Тривалість наступних періодів подвоюється, температура поступово підвищується з 30 до 60-70 °С. Загальна тривалість валяння 1,5 год. Густина стінок взуття в процесі валяння досягає приблизно 0,4 г/см3 .

Фарбують взуття найчастіше кислотними і прямими барвниками з додаванням сірчаної кислоти у фарбувальних апаратах двофазним способом після другого й останнього періодів валяння при температурі відповідно 60 і 100 °С.

Необхідні розміри й об'ємну форму надають взуттю насаджуванням на форми-копили і висушуванням при підвищеній температурі. Стабільність розмірів і форми залежить від величини розтягування взуття при насаджуванні й температурі сушіння: чим більше витя­гування, тим більшою буде усадка при повторному намоканні взуття.

Перед насаджуванням взуття підігрівають гострою парою температурою 90-100 °С. Фіксування структури і форми взуття досягається сушінням до вмісту вологи 8-10 % і ще більшою мірою додатковою і тепловою обробкою – декатируванням.

Сухе опоряджування взуття включає такі операції: опоряджу­вання поверхні, знепилювання, визначення розміру, підбір у пари, обрізання халяв, зшивання півпар, маркування.

Поверхня чобіт, що випускаються без ворсу, обробляється абразивними інструментами на верстатах або обпалюванням у камерах. Пил видаляється щітками і пилососом. Дефекти перед обпалюванням видаляються шліфуванням. Видалення ворсу обпалюванням дозволяє отримати взуття з меншою густиною стінок, що підвищує теплоза­хисні властивості. З внутрішньої поверхні халяв фетрового і напівгрубошерстного взуття ворс видаляється абразивними валиками, а знепилювання – пилососом з конічною щіткою.

У взутті з ворсом останній начісують голчастою стрічкою після усунення нерівностей шліфуванням.

Розмір взуття визначають за довжиною внутрішнього сліду слідомірами різного типу. Взуття сортують за розмірами і згідно з вимо­гами стандарту. На кожен чобіт ставлять клеймо з означенням розміру і сорту. Розсортоване взуття підбирають у пари, споріднені за всіма ознаками. Пари взуття надходять на обрізування верхнього краю халяви дисковим ножем. Чоботи обрізують по прямій лінії так, щоб передня частина була вища від задньої на 10-20 мм, а потім зшивають попарно у середній частині верху халяви міцними нитками.

Валяне взуття може виготовлятися з гумовими деталями низу для підвищення захисних властивостей і зносостійкості, але при цьому збільшується маса і жорсткість на згинання. Призначене для кріплення деталей низу (обгумовування) взуття повинно формуватися на асиметричних (правому і лівому) копилах, мати однакову форму, товщину стінок, внутрішні й зовнішні розміри на ділянках обгумовування. Деталі низу можуть кріпитися методами пресової або котлової вулка­нізації і клейовим.

Для пресової вулканізації слід взуття калібрують так: зрізають потовщення в носковій і п'ятковій частинах, щоб досягти необхідну товщину стінок і довжину сліду. Операція виконується на напівавто­матах з ввігнутими абразивними колами. Деталі отримують з каліброваних пластин гуми на вирубних пресах (підошви і каблуки) і спе­ціальних верстатах (обсоюзки).

Для формування деталей низу чобіт надягають на осердя прес-форми, накладають підошву і каблук, дерев'яні або повстяні вкладні каблука, а за периметром – смужку обсоюзки. Осердя з взуттям вводиться в секцію преса, пуансон і напівматриці формують деталі. При відповідному температурному режимі під тиском проводиться вулка­нізація гуми. Випресовки зрізають спеціальним ножем.

У разі котлової вулканізації на голівку взуття з допомогою спеціального пристосування кольоровим олівцем наноситься котурна лінія – верхня межа накладання обсоюзки. За лінією контура нано­ситься густий клей з натурального каучуку або клейової суміші з гуми. Після висушування клейової плівки і освіжування рідким клеєм за контурною лінією накладають обсоюзку й обкатують зубчастим роли­ком. На неходову поверхню підошви і край обсоюзки по сліду нано­сять рідкий клей, накладають і притискають підошву. Гумовий низ лакують калошним лаком. Взуття вулканізують у котлах гарячим по­вітрям під тиском.

Взуття, обгумоване клейовим методом, виготовляють без обсо­юзки з підошвою і каблуком із пористої гуми. Деталі приклеюють на пресах наїритовим клеєм. Уріз деталей фрезерують. За формою сліду взуття може бути асиметричне і симетричне.

3. Асортимент валяного взуття.

Основну частку випуску займає взуття з грубої овечої вовни з різними домішками. Стандарт на грубошерстне валяне взуття передба­чає досить широкий асортимент залежно від волокнистого складу. Деякі артикули взуття з покращеної суміші вовни можуть містити: 15-40 % козячого пуху (жіночі, шкільні і дошкільні чоботи "Зимушка", дошкільні "Малюк"); 20 % пачосу гребінного чистошерстяного (шкільні і дошкільні "Ведмедик", "Оленятко", "Веселка" і дошкільні "Малюк") поряд з вмістом 60-80 % натуральної грубої вовни.

За статево-віковим призначенням взуття виготовляється чоло­віче (розмірів 26-35), жіноче (23-27), шкільне (20-23) і дошкільне ( 13-19). Розмір означає довжину сліду всередині взуття в сантиметрах.

За товщиною стінок і масою взуття виготовляється обважнене (чоловіче і жіноче), середнє (чоловіче, жіноче і шкільне) та тонке (усіх груп). Види побутового взуття – чоботи, чобітки і панчохи для носіння в чоботях; виробничого для металургійних і машинобудівних підприємств – чоботи і калоші (заввишки 130-250 мм).

За кольором взуття випускається натуральне, фарбоване, нату­ральне біле з вкрапленням темних плям (шкільне і дошкільне "Оле­нятко"), кольорове, фарбоване у волокні (дошкільне "Веселка").

За характером обробки поверхні взуття може бути з ворсом й без нього, за формою сліду – симетричне і асиметричне. Напівгрубошерстне взуття за призначенням аналогічне грубошерстому.

Фетрове взуття тонке і м'яке, має нижчі теплозахисні власти­вості. Виготовляються фарбовані і нефарбовані чоловічі чоботи (роз­мір 25-32) з нормальними, видовженими і розширеними халявами, жіночі чобітки різної висоти, шкільні і дошкільні чоботи. Взуття може мати оздоблення халяв стрічкою, тасьмою, аплікацією, штучною шкірою, штучним хутром, різною фурнітурою.

4. Контроль якості взуття.

Взуття повинно виготовлятися відповідно до вимог норматив­них документів (державних і галузевих стандартів), за технологічним режимом, зразками-еталонами і технічним описом, затвердженим в установленому порядку. Внутрішні розміри і форма повинні відпові­дати симетричним або асиметричним механічним копилам. Взуття має бути парним за розмірами, формою, густиною, товщиною стінок, опоряджуванням і кольором. Зовнішня і внутрішня поверхні повинні бути очищені від подрібнених волокон шерсті і пилу. Міцність фарбування повинна відповідати зразкам-еталонам.

Стандартами нормуються лінійні розміри, маса пари взуття, тов­щина на окремих ділянках, вологість, густина (ступінь ущільнення на ділянці халяви), масова частка вільної сірчаної кислоти, зсідання після замочування.

Основними лінійними розмірами взуття є довжина сліду все­редині, периметр обхвату в пучках і косому підйомі (через п'ятку), висота (рис. 1 ). Товщина стінок нормується вгорі халяви, на ділянках задника, голівки (щічок) і підошви.

За відсутності слідоміру довжину внутрішнього сліду можна ви­значити як різницю між довжиною зовнішнього сліду і товщиною сті­нок у носковій і п'ятковій частинах. Лінійні розміри вимірюють металевою лінійкою, рулеткою, вимірювальною стрічкою. Товщину визначають проколюванням стінок голкою або тонким шилом за різницею між загальною довжиною голки і тією частиною, що виступає над стінкою взуття. Товщина вгорі халяви вимірюється товщиноміром.

Рис. 1 . Місця контролю лінійних розмірів і товщини стінок валяних чобіт:

За перетиномВГ – периметр обхвату в пучках; АБ – периметр обхвату вгорі халяви; ДЕ – периметр внизу халяви. 1 – товщина задника; 2,3 – товщина підошви; 4,6 – товщина голівки (щічок); 5 – товщина халяви вгорі.

Вологість визначається методом висушування подрібненого зразка до постійної маси.

Густина стінок визначається на зразках розміром 50x50 або 40x20 мм (у дитячому взутті), вирізаних з халяви на відстані 5 см нижче лінії обрізування. Лінійні розміри зразків вимірюють штангенциркулем, а товщину товщиноміром. Густина зразка (г/см3 ) розра­ховується як відношення його маси при нормованій вологості (13 %) до об'єму. Густина стінок грубошерстного взуття залежить від статево-вікового призначення і артикула, нормується в межах 0,34-0,41 г/см3 , напівгрубошерстного – 0,38-0,40, фетрового – 0,38-0,45 г/см3 .

Вміст вільної сірчаної кислоти визначається титруванням роз­чином лугу водної витяжки висушеного до постійної маси подріб­неного зразка. Норма – не більше 0,7 %.

Міцність фарбування до сухого тертя визначається за мето­дикою, передбаченою для текстильних матеріалів. Візуально показник можна перевірити тертям білою бавовняною тканиною по внутрішній поверхні халяви. Зсідання після замочування визначається за показ­никами зменшення лінійних розмірів: довжини внутрішнього сліду, периметрів обхвату в пучках, вгорі і внизу халяви. Взуття зважують, у місцях вимірювання наносять лінії кольоровою крейдою, замочують у воді протягом години, витримують на стележах 30-40 хв, сушать при температурі 50-60 °С до попередньої маси й обмірюють по нанесених лініях. Різниця між попередніми показниками і розмірами після вису­шування, віднесена до попередніх розмірів, характеризує величину усадки. За нормами стандарту усадка грубошерстних чобіт не повинна перевищувати за довжиною сліду – 4 %, периметром у пучках – 3, внизу халяви – 6, вгорі халяви – 10 %.

Під час оцінювання лінійних розмірів, маси взуття і товщини стінок враховуються допустимі відхилення в більшу і меншу сторони, а також різниця в лінійних розмірах між півпарами.

Для чобіт з гумовим низом додатково нормуються товщина і міцність кріплення гумових деталей. Товщина підошви, залежно від статево-вікового призначення взуття, коливається в таких межах: при пресовій вулканізації – 3-7 мм, котловій вулканізації – 2-2,3, клейо­вому – 5-10, обсоюзки 0,6 мм. Нормується також висота обсоюзки (7-15 мм). Міцність кріплення підошви методом пресової вулканізації становить – 24-26 Н/см, котлової вулканізації – 12, клейовим мето­дом – 25 Н/см. Міцність кріплення обсоюзки при пресовій вулканізації – 19, котловій – 11 Н/см. Міцність кріплення гумових деталей визначається за стандартами на шкіряне взуття.

Дефекти взуття виявляються зовнішнім оглядом. У взутті не до­пускаються: місцеве розшарування з внутрішнього і зовнішнього бо­ків, потовщення і потоншення з різкою зміною товщини вище допус­ків стандарту, механічні пошкодження і відшарування гумових деталей.

У процесі сортування взуття з поділом на два сорти врахо­вуються такі дефекти з обмеженням площі, висоти, товщини або гли­бини: дрібні частики реп'яхів, нитки і рослинні домішки з обмеженням глибини вкраплення; місцеві западини всередині взуття; плями та помарки; рубці, заломи та сліди їх зачищення на поверхні взуття; сліди від зачищення просічки; затиски на підйоми всередині взуття; жолобки на підошві і голівці; зачищені рубці на ходовій по­верхні; плямистість зовнішньої поверхні від сировини різного кольору і нерівномірного пофарбування; вм'ятини, недопресування та пошкод­ження лакової плівки, раковини на поверхні гумових деталей, різниця у висоті каблуків і обсоюзок в одній парі.

Для оцінювання потовщення, потоншення, слідів від рубців і заломів враховуються допустимі відхилення від норм товщини на відпо­відних ділянках взуття.

Сорт пари взуття визначається за гіршою півпарою.

5. Маркування, пакування і зберігання взуття.

До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товар­ний ярлик з позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру, штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стан­дарту. Ярлик заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кож­ної півпари проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень па підошовній частині кожної півпари. Мар­кування фарбами повинно бути чітким. У взутті з гумовим низом мар­кування наноситься па підошву кожної півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.

Для транспортування взуття пакується у мішки, дерев'яні або картонні ящики. Маса пакувального місця не повинна перевищувати 50 кг.

Кожна пара дитячого взуття повинна пакуватися в картонну ко­робку або пакет з поліетиленової плівки. Кожна пара чобітків з гумо­вим низом пакується в картонну коробку, поліетиленовий пакет або обгортковий папір.

На кожне вантажне місце наклеюється пакувальний ярлик з по­значенням необхідних реквізитів. Аналогічний ярлик вкладається все­редину вантажного місця.

Взуття транспортується всіма видами транспорту в закритих транспортних засобах і в універсальних контейнерах.

Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщен­нях. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев'яних ящиках – до 1.8 м; відстань штабеля від підлоги – 0,2 м.

Взуття з гумовим низом зберігається при температурі від 0 до +25 °С на відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів, має бути захищене від сонячного світла. Під час зберігання не рідше одного разу на 6 місяців взуття повинно оброблятися протимольннм препаратом.

У кожну пару взуття повинна вкладатися пам'ятка для покупця з вказівками стосовно його експлуатації.

Відповідність взуття вимогам стандартів гарантується вироб­ником за умов дотримання транспортування і зберігання.

Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття – 35 днів від дня продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових чобіт з гумовим низом – 40 днів, чобітків з гумовим ни­зом –60 днів.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:27:14 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:53:40 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Валяне взуття

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151205)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru