Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Аналіз фінансового стану сільськогосподарського підприємства ООО "Степове"

Название: Аналіз фінансового стану сільськогосподарського підприємства ООО "Степове"
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: курсовая работа Добавлен 04:11:59 24 марта 2010 Похожие работы
Просмотров: 846 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

План

Введення

1. Теоретичні і методичні аспекти аналізу фінансового стани сільськогосподарського підприємства

2. Аналіз фінансового стану СТОВ «Степове» Слав’яносербського району Луганської області

2.1 Економічна характеристика підприємства

2.2 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

2.2.1 Аналіз валюти бухгалтерського балансу

2.2.2 Аналіз джерел власних засобів

2.3 Ліквідність і платоспроможність

2.4 Аналіз фінансової стійкості

2.5 Аналіз ділової активності

3. Основні напрями стабілізації фінансового стани підприємства

Виводи і пропозиції

Література

Введення

Фінансовий стан підприємства (ФСП) — це економічна категорія, що відображає фінансові відносини суб'єкта ринку і його здатність фінансувати свою діяльність за станом на певну дату. В процесі постачальницької, виробничої, збутової і фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, — фінансовий стан підприємства.

Основні завдання аналізу:

1. Своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності і пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

3. Розробка конкретних заходів, направлених на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Актуальність даної теми обумовлена необхідністю систематичної оцінки фінансового стану підприємства за допомогою системи показників з метою визначення рівня розвитку підприємства, його фінансової стійкості, незалежності, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, його місце на національному ринку і системі АПК держави.

Мета курсової роботи – розкрити поняття фінансовий стан підприємства, визначення показників що характеризують фінансове полягання підприємства і їх аналіз в динаміці, своєчасного виявлення негативних тенденцій в розвитку підприємства, чинників тих, що вплинули на нього і ухвалення ефективнішого управлінського рішення, виявлення додаткових резервів поліпшення фінансового стану підприємства.

Завдання курсової роботи – на прикладі аналізованого підприємства розкрити методику здійснення аналізу фінансового стану сільськогосподарського підприємства.

Предмет дослідження – фінансова і статистична звітність господарської діяльності аналізованого підприємства.

Об'єкт дослідження є діяльність сільськогосподарського суспільства з обмеженою відповідальністю «Степове».

Джерела інформації:

1. «Баланс» (Форма №1);

2. «Звіт про фінансові результати» (Форма №2);

3. «Звіт про рух грошових коштів» (Форма № 3);

4. «Звіт про власний капітал» (Форма № 4);

5. «Примітка до річної фінансової звітності» (Форма №5);

6. Доповнення до прикмети до річної фінансової звітності «Інформація по сегментах» (Форма №6);

7. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства» (Форма № 50 сх)

8. Статут сільськогосподарського суспільства з обмеженою відповідальністю «Степове».

1. Теоретичні і методичні аспекти аналізу фінансового стану сільськогосподарського підприємства

Сільське господарство є важливою галуззю національної економіки. Агропромислова політика сьогодні направлена на те, щоб зробити її високоефективною і істотно підвищити надійність забезпечення країни продукцією сільського господарства, поліпшити її якість. Ставиться завдання провести корінну перебудову економічних відносин в сільському господарстві. Сенс економічної реформи в сільському господарстві полягає в тому, щоб дати сільським жителям можливості для прояву самостійності, підприємництва і ініціативи, подолання відчуження сільських працівників від власності. Передбачається відкрити широку дорогу найрізноманітнішим формам господарювання: колгоспам, радгоспам, агрофірмам, акціонерним, фермерським і особистим підсобним господарствам. Всі господарські формування можуть тісно взаємодіяти в соціально-економічній структурі суспільства, конкурувати між собою і на ділі доводити свою ефективність і перспективність. [10, с. 11-13] Основні шляхи рішення цих завдань: демократизація господарського життя, приватизація державного майна, розвиток орендних відносин, вдосконалення форм управління, перехід до ринкової економіки. Велику роль в рішенні цих завдань грає аналіз господарської діяльності підприємств, методика якого направлена на обґрунтування планів соціально-економічного розвитку господарства і управлінських рішень; систематичний контроль за їх виконанням; вивчення впливу чинників на результати господарської діяльності; пошук резервів підвищення ефективності виробництва і розробку заходів щодо їх освоєння; оцінку діяльності підприємства по використанню можливостей підвищення ефективності виробництва. За своїм змістом і завданням аналіз господарської діяльності в АПК майже не відрізняється від аналізу в інших галузях національної економіки, проте він має деякі особливості в методиці його проведення, які обумовлені специфікою цієї галузі виробництва.

1. Результати господарської діяльності сільськогосподарських підприємств багато в чому залежать від природно-кліматичних умов. Оскільки дощи, засухи, морози і інші природні явища можуть значно зменшити збори урожаю, понизити продуктивність праці і інші показники, при аналізі господарської діяльності необхідно враховувати природно-кліматичні умови кожного року і кожного господарства. Для отримання правильних виводів про результати господарської діяльності показники поточного року повинні зіставлятися не з минулим роком, як це робиться на промислових підприємствах, а з середніми даними за 3 — 5 років.

2. Для сільського господарства характерна сезонність виробництва. У зв'язку з цим протягом року неритмічно використовуються трудові ресурси, техніка, матеріали, нерівномірно реалізується продукція, поступає виручка. Так, зернозбиральні комбайни можуть бути використані тільки 10 — 20 днів в році, сівалки — 5 — 10, картоплезбиральні комбайни — 20 — 30 днів. Цю особливість також необхідно враховувати при аналізі таких показників, як забезпеченість і використання основних засобів виробництва, земельних, трудових і фінансових ресурсів.

3. У сільському господарстві процес виробництва дуже тривалий і не співпадає з робочим періодом. Багато показників можна розрахувати тільки в кінці року. У зв'язку з цим якнайповніший аналіз в рослинництві можна зробити тільки за наслідками року. Протягом року аналізується виконання плану агротехнічних заходів щодо періодів сільськогосподарських робіт.

4. Сільськогосподарське виробництво має справу з живими організмами. Тому на рівень його розвитку роблять вплив не тільки економічні, але і біологічні, хімічні і фізичні закони, що ускладнює вимірювання впливу чинників на результати господарської діяльності. В той же час облік дії цих законів має виключно важливе значення при аналізі діяльності підприємств.

5. Основним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, природні особливості якої нерозривно пов'язані з кліматичними умовами. На відміну від інших галузей народного господарства, де точно відома економічна ефективність і виробнича потужність всіх фондів, продуктивність землі не піддається точному обліку і під впливом різних чинників міняє природний і економічний характер. Причому земля як головний засіб виробництва не тільки не зношується, але і, навпаки, поліпшується, якщо її правильно використовувати. І нарешті, однією з особливостей цього засобу виробництва є те, що земля надзвичайно універсальна. Відомо, що в промисловості на окремому заводі, як правило, можна здійснювати виробництво тільки відповідного виду продукції. У сільському господарстві на одній і тій же землі можна проводити численні види продукції. В результаті їй властиві такі особливості, як універсальність виробництва, слабка концентрація, багатогалузевий характер, нижчий рівень продуктивності праці. У зв'язку з цим аналіз господарської діяльності підприємств повинен надати допомогу керівництву високопродуктивно використовувати землі, послідовно розвивати найбільш корисні в умовах господарства напряму виробництва.

6. Сільське господарство відрізняється від інших галузей виробництва також тим, що в нім частина продукції використовується на власні цілі як засоби виробництва: насіння, фураж, тварини. Тому товарна продукція, як правило, набагато менше валовою в зіставних цінах.

7. З урахуванням специфіки сільського господарства для оцінки діяльності сільськогосподарських підприємств використовуються багато специфічних показників (врожайність, продуктивність худоби, жирність молока і ін.). Загальні показники, вживані у всіх галузях народного господарства (собівартість продукції, прибуток, рентабельність, оборотність засобів і ін.), відображають специфіку сільськогосподарського виробництва. Це обумовлює деякі особливості їх аналізу.

8. Разом з тим слід зазначити, що в сільському господарстві більше, ніж в промисловості, однотипних підприємств, що здійснюють виробництво приблизно в однакових природно-кліматичних умовах. Тому на відміну від промислових підприємств тут можна ширше застосовувати міжгосподарський порівняльний аналіз. Це дозволяє точніше оцінювати результати господарської діяльності, виявляти передовий досвід інших підприємств.

9. Наявність широкої бази для порівняння як в рамках окремого підприємства, так і в масштабах району, області дозволяє частіше використовувати в аналізі такі прийоми: зіставлення паралельних і динамічних рядів, аналітичні угрупування, кореляційний аналіз, багатовимірний порівняльний аналіз і ін. [20, с. 9-10]

Ефективність господарської діяльності організації визначається зрештою її фінансовим станом. Саме у показниках фінансового стану відбиваються рівень використання капіталу і робочої сили, положення розрахунків і вплив формування виручки, податків, платежів і зборів на величину чистого прибутку як джерела створення фондів накопичення і соціальної сфери організації, на її платоспроможність. [4, с. 151]

Всі суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють свою діяльність на принципах комерційних розрахунків, в умовах ринкової економіки повинні володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства з метою оперативного управління активами і пасивами підприємства, досягнення високих кінцевих результатів, забезпечення стабильності і належного іміджу підприємства. Фінансовий стан підприємства на конкретну дату характеризує ступінь його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності, раціональності їх розміщення і ефективність використання. Задовільне фінансове полягання підприємства в перебігу тривалого періоду (3-5 років) свідчить про фінансову стабільність суб'єкта господарювання на ринку товарів і послуг.

Фінансова стабільність підприємства досягається за рахунок ритмічної і ефективної роботи підприємства, умілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування, тобто управління активами і пасивами підприємства. Цьому сприяє прогнозоване розміщення і ефективне використання власного і привернутого капіталу, всебічний аналіз і об'єктивна оцінка фінансового стану за даними фінансової звітності, впровадження оптимальних управлінських рішень відносне забезпечення фінансової стабільності. Основними ознаками фінансової стабільності підприємства є фінансова стійкість, рентабельність, платоспроможність, кредитоспроможність, ліквідність і ділова активність. Вони є основою аналізу і оцінки фінансового стану підприємства в ухваленні необхідних управлінських рішенні відносного його зміцнення.

Методика аналізу фінансового стану підприємства залежить від поставленої мети і таких чинників, як час і необхідна глибина аналізу, інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення.

Залежно від часу і необхідної глибини аналізу фінансового стану підприємства для ухвалення економічно обґрунтованого управлінського рішення розрізняють:

- експрес-аналіз фінансового стану;

- поглиблений факторний аналіз фінансового стану. [21, с. 218-220]

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство повинне забезпечити такий стан своїх фінансових ресурсів, при якому воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найнятими робітниками.

Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована по багатьом показникам характеристика якості його діяльності. [12, с. 353-354]

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його хороший фінансовий стан і навпаки. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибули і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Стійке фінансове положення у свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимуму прибули. Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам освіти, яку частку повинні займати власні засоби, а яку — позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платеже- і кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь риски, ефект фінансового важеля і ін., а також методику їх аналізу. [17, 272-273]

До завдань аналізу фінансового стану відносяться:

- характеристика джерел інформації, використовуваних для аналізу фінансового стану;

- визначення показників фінансової незалежності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;

- визначення показників ліквідності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;

- визначення показників платоспроможності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;

- визначення показників формування доходу, що самофінансується, і чинників їх зміни;

- визначення і кількісне порівняння наявності власних і позикових оборотних активів, розрахунок і обґрунтування чинників їх зміни;

- визначення показників платоспроможності підприємства, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;

- обґрунтування і розрахунок показників прогнозування фінансового стану організації. [4, с. 151- 153]

Існує безліч класифікацій показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Наприклад.

Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства, відповідно до Савицької Г.В., використовується ціла система показників, що характеризують зміни:

а) структури капіталу підприємства, його розміщення і джерел освіти;

б) ефективності і інтенсивності його використання;

в) платеже- і кредитоспроможності підприємства;

г) запасу його фінансової стійкості. [18, с. 620]

Аналіз ФСПґрунтується головним чином на відносних показниках, оскільки абсолютні показники балансу в умовах інфляції практично неможливо привести в зіставний вигляд.

Відносні показники аналізованого підприємства можна порівняти з:

• загальноприйнятими "нормами" для оцінки ступеня риски і прогнозування можливості банкрутства;

• аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

• аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення ФСП. [19, с. 209]

На думку Єрмоловича Л.Л. об'єктами аналізу фінансового стану підприємства є показники, приведені на мал. 1.

Суть методики аналізу показників фінансового стану полягає у визначенні величини кожного з них, виявленні і вимірюванні чинників їх зміни, резервів поліпшення фінансового стану. [4, с. 152]

Інші учені (Климко Г.Н., Несторенко )В.П. до основних показників фінансового стану підприємства відносять:

коефіцієнт фінансової незалежності (забезпеченності власним капіталом);

коефіцієнт фінансової стійкості;

коефіцієнт інвестування;

коефіцієнт маневреності;

коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом;

коефіцієнт поточної ліквідності;

коефіцієнт загальної ліквідності;

рентабельність обороту з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

фондовіддача активів;

рентабельність сукупного капіталу;

рентабельність власного капіталу. [7, с. 310-312]

Фінансовий стан

Показники ділової активності

Показники забезпеченості (покриття) внеоборотныхі оборотних активів капіталом і резервами
Показники ліквідності засобів
Показники фінансової незалежності
Показники платоспроможності
Показники формування власних і позикових засобів
Показники доходу, що самофинансируемого, у виручці від реалізації за мінусом податків, платежів і зборів

Мал. 1. Об'єкти аналізу фінансового стану підприємства

Російські фахівці в області аналізу діяльності підприємства (Ковалев В.В., Волкова О.Н.) стверджують, що фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, в найбільш загальному вигляді що характеризують, чи може воно своєчасно і в повному об'ємі провести розрахунки по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами. Короткострокова заборгованість підприємства, відособлена в окремому розділі пасиву балансу, погашається різними способами, зокрема, забезпеченням такої заборгованості можуть, в принципі, виступати будь-які активи підприємства, у тому числі і необоротні. Разом з тим очевидно, що ситуація, коли, наприклад, частина основних коштів продається для того, щоб розплатитися по короткострокових зобов'язаннях, є ненормальною. Саме тому, кажучи про ліквідність і платоспроможність підприємства як про характеристики його поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційні можливості розплатитися з кредиторами по поточних операціях, цілком логічно зіставляти оборотні активи і короткострокові пасиви.

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розумінні будь-які активи, які можна обернути в гроші, є ліквідними. Проте в обліковий-аналітичній літературі часто поняття ліквідних активів звужується до активів, споживаних протягом одного виробничого циклу (роки).

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому об'ємі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості. [8, с. 240-242]

Ліквідність менш динамічна в порівнянні з платоспроможністю. Річ у тому, що у міру стабілізації виробничої діяльності підприємства у нього поступово складається певна структура активів і джерел засобів, різкі зміни якої порівняно рідкісні. Тому і коефіцієнти ліквідності зазвичай варіюють в деяких цілком передбачених межах, що, до речі, і дає частково підставу аналітичним агентствам розраховувати і публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання в міжгосподарських порівняннях і як орієнтири при відкритті нових напрямів виробничій діяльності.

Навпаки, фінансове полягання в плані платоспроможності може бути вельми мінливим, причому з дня на день: ще вчора підприємство було платоспроможним, проте сьогодні ситуація кардинально змінилася - прийшов час розплатитися з черговим кредитором, а у підприємства немає грошей на рахунку, оскільки не поступив своєчасно платіж за поставлену раніше продукцію. Іншими словами, воно стало неплатоспроможним із-за фінансової недисциплінованості своїх дебіторів. Якщо затримка з надходженням платежу носить короткостроковий або випадковий характер, то ситуація в плані платоспроможності може незабаром змінитися в кращу сторону, проте не виключені та інші, менш сприятливі варіанти. Такі пікові ситуації особливо часто мають місце в комерційних організаціях, по яких-небудь причинах тих, що не підтримують в достатньому об'ємі страхового запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оцінка ліквідності і платоспроможності може бути виконана з певним ступенем точності. Зокрема, в рамках експрес-аналізу платоспроможності звертають увагу на статті, що характеризують готівку в касі і на розрахункових рахівницях в банці. Це і зрозуміло: вони виражають сукупність наявних грошових коштів, тобто майна, яке має абсолютну цінність, на відміну від будь-якого іншого майна, що має цінність лише відносну. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені у фінансово-господарську діяльність у будь-який момент, тоді як інші види активів нерідко можуть включатися лише з певним тимчасовим лагом. Мистецтво фінансового управління якраз і полягає в тому, щоб тримати на рахівницях лише мінімально необхідну суму коштів, а решту частини, яка може знадобитися для поточної оперативної діяльності, - в активах, що швидко реалізовуються. Таким чином, для експрес-оцінки фінансового стану підприємства чим значніше розмір грошових коштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою вірогідністю можна стверджувати, що воно має в своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів. Разом з тим наявність незначних залишків на розрахунковому рахунку зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможне, - засоби можуть поступити на розрахунковий рахунок протягом найближчих днів, деякі види активів при необхідності легкого перетворюються на грошову готівку і ін.[9, с. 112-114]

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки — для оцінки умов кредитування і визначення ступеня риски, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження засобів до бюджету і т.д. Відповідно до цього аналіз ділиться на внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування ФСП. Його мета — забезпечити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і позикові засоби так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимуму прибули і виключення риски банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючими органами на основі публікованої звітності. Його мета — встановити можливість вигідно вкласти засоби, щоб забезпечити максимум прибули і виключити ризик втрат. [2, с. 215]

2.1 Економічна характеристика підприємства

Аналізоване підприємство – Сільськогосподарське Суспільство з обмеженою відповідальністю «Степове», розташоване в Луганській області, Славяносербськом районі, с. Степове. Географічне положення підприємства достатнє вигідно, оскільки воно знаходиться поряд з важливими автодорожніми магістралями і недалеко від обласного центру м. Луганська. Клімат на цій території сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур – жарке літо і помірна сніжна зима. Сільськогосподарське суспільство з обмеженою відповідальністю є підприємством, заснованому на умовах угоди громадян України, юридичних осіб шляхом об'єднання їх майнових, земельних пайових, власних засобів для підприємницької діяльності відповідно до законодавства України. Основною метою Суспільства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види господарської діяльності, направлені на задоволення потреб як учасників Суспільства, так і всього населення України, і отримання прибули.

Предметом діяльності Суспільства є:

- організація сільськогосподарського виробництва і реалізація продукції і сировини;

- переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаною.

Проаналізувавши отримані дані СТОВ «Степове» в динаміці за 2004-2006 рр. можемо зробити вивід, що загальна сума виручки від реалізації в 2005-2006гг. зросла в порівнянні з 2004г. У 2005г. спостерігається значне збільшення об'ємів реалізації в порівнянні з 2004 г (на 1686,8 тис.грн.), але в 2006 р. Виручка знизилася в порівнянні з 2005 р. (на 1047,8 тис.грн.).

Структура товарної продукції на підприємстві за аналізований період піддавалася змінам, але впродовж всього періоду пріоритетною сферою (що приносить найбільшу суму прибули) залишалося виробництво і реалізація молока (хоча його питома вага в сумі виручки з 2004г. по 2006г. знизився на 7,6 %). Спостерігається збільшення об'ємів реалізації зернових культур – з 7,3 % у 2004 р. до 26,6 % у 2006г. у загальній структурі виручки (на 902,7 тис.грн.). Щодо реалізації соняшнику спостерігається тенденція різкого падіння виручки в 2005г. (зменшилася на 248,6 тис.грн.) і значне її зростання в 2006г. (збільшилася на 136,2 тис.грн.) в порівнянні з 2004г. Загалом по рослинництву спостерігається збільшення об'ємів реалізації і суми виручки на 936,7 тис. грн. в 2006г. в порівнянні з 2004г. Що стосується м'яса КРС і свиней в 2005г. спостерігається різке зростання суми виручки (КРС – на 490,6 тис. грн., свиней – на 252 тис.грн.), а в 2006г. її істотне зменшення при реалізації м'яса КРС (на 169,6 тис.грн.) і не значне зменшення при реалізації м'яса свиней (на 38,8 тис. грн) в порівнянні з даними базисного року – 2004г.

Швидкими темпами росте виручка від реалізації промислової продукції – з 3,2 тис.грн. у 2004г. до 66,5 тис.грн. у 2006г.

Порівнявши ж загальну суму виручки від реалізації всіх видів продукції, можна зробити вивід, що в 2005г. виручка істотно збільшилася в порівнянні з 2004г. (на 1686,8 тис.грн.), але вже в 2006 р. в порівнянні з 2005г. зменшилася (на 1047,8 тис.грн.). Звідси витікає, що виручка від реалізації товарної продукції СТОВ «Степове» за аналізований період збільшилася на 639 тис.грн. в порівнянні з базисним роком – 2004г.


Таблиця 1.Склад і структура товарної продукції підприємства

Види товарної продукції

2004 рік 2005 рік 2006 рік
сумарна виручка, тис. грн. питома вага продукції в сумі виручки % порядковий номер в ранжируваному ряду сумарна виручка, тис. грн. питома вага продукції в сумі виручки % порядковий номер в ранжируваному ряду сумарна виручка, тис. грн. питома вага продукції в сумі виручки % порядковий номер в ранжируваному ряду
1. Всього по рослинництву 991,6 26,2 1181,3
1928,3 43,5
1.1. Зерно 274,6 7,3 5 662,6 12,1 3 1177,3 26,6 2
1.2. Соняшник 591,8 15,6 3 343,2 6,3 5 728,0 16,4 4
1.3. Овочі 102,4 2,7 6 154,8 2,8 6 6,2 0,1 9
1.4. Інша продукція рослинництва 22,8 0,6 9 20,7 0,4 9 16,8 0,4 8
2. Всього по тваринництву 2675,4 70,6 4164,6 76,1 2360,1 53,3
2.1. Молоко 1353,3 35,7 1 2099,7 38,4 1 1244,8 28,1 1
2.2. М'ясо КРС 957,0 25,2 2 1447,6 26,4 2 787,4 17,8 3
2.3. М'ясо свиней 362,5 9,6 4 614,5 11,2 4 323,7 7,3 5
2.4. Інша продукція тваринництва 2,6 0,1 10 2,8 0,1 11 4,2 0,1 9
3. Промислова продукція 3,2 0,8 8 67,6 1,2 7 66,5 1,5 6
4. Інша продукція, роботи і послуги 23,2 0,6 9 15,6 0,3 10 15,9 0,4 8
5. Товари 66,4 1,8 7 46,3 0,8 8 56,8 1,3 7
6. Всього по господарству 3788,6 100 5475,4 100 4427,6 100

Результати господарської діяльності багато в чому залежать від рівня спеціалізації і концентрації виробництва. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва розвиваються під впливом двох тенденцій: з одного боку, поглиблення суспільного розподілу праці сприяє вужчій спеціалізації, а з іншої — особливості сільськогосподарського виробництва (сезонність, особлива роль землі і тісний зв'язок рослинництва і тваринництва) викликають необхідність розвитку багатогалузевих підприємств. Більшість колгоспів і радгоспів є багатогалузевими, хоча останніми роками збільшилася кількість вузькоспеціалізованих господарств (птицефабрик, овочевих фабрик, комплексів по вирощуванню і відгодівлі тварин і ін.). Проте така вузька спеціалізація можлива далеко не по всіх видах сільськогосподарської продукції.

Завдання аналізу — не тільки визначити рівень спеціалізації, що склалася в господарстві, але і намітити шляхи її подальшого вдосконалення. Основним показником, що характеризує спеціалізацію сільськогосподарських підприємств, є структура товарної продукції (Таб. 1.). Як додаткові показники можуть бути використані структура посівних площ, валової продукції, поголів'я худоби, витрат праці. По питомій вазі в загальному об'ємі реалізації продукції виділяють 2 — 3 основних галузі або культури і додаткові. Вивчають обґрунтованість підбору додаткових галузей виробництва, узгодженість їх розміру з провідними галузями. Додаткові галузі часто необхідні для нормального функціонування основних (наприклад, в свиноводстві потрібне молоко для выпойки поросят, в насінництві — розвиток бджільництва).

Багато додаткових галузей прискорюють оборотність капіталу, підвищують ефективність використання земельних ресурсів і основних засобів. У неспеціалізованих господарствах можна спостерігати універсальність виробництва: одночасно проводиться і реалізується багато видів продукції рослинництва і тваринництва, причому важко визначити, які з них переважають.

Для оцінки рівня (глибини) спеціалізації виробництва розраховують коефіцієнт спеціалізації:

До сп . = 100 / [У дi ·( 2n – 1)]

де У дi – питома вага 1-го виду товарної продукції загалом її об'ємі; п – порядковий помер окремих видів продукції по їх питомій вазі в ранжируваному ряду.

Значення коефіцієнта спеціалізації може коливатися від 0 до 1. Якщо його рівень менше 0,2, то це свідчить про слабо-виражену спеціалізацію, від 0,2 до 0,4 — про середню, від 0,4 до 0,65 — про високу і понад 0,65 — про поглиблену. [17, с. 9-11]

Визначимо коефіцієнт спеціалізації нашого підприємства за аналізований період:

1). 2004г. До сп. = 100/(35,7 · 1 + 25,2 · 3 + 15,6 · 5 + 9,6 · 7 + 7,3 · 9 + 2,6 · 11 + 1,8 · 13 + 0,8 · 15 + 0,6 · 17 + 0,6 · 17 + 0,1 · 19) = 0,24

2). 2005г. До сп. = 100/(38,4 · 1 + 26,4 · 3 + 12,1 · 5 + 11,2 · 7 + 6,3 · 9 + + 2,8 · 11 +1,2 · 13 + 0,8 · 15 + 0,4 · 17 + 0,3 · 19 + 0,1 · 21) = 0,26

3). 2006г. До сп. = 100/(28,1· 1 + 26,6 · 3 + 17,8 · 5 + 16,4 · 7 + 7,3 · 9 + + 1,5 · 11 + 1,3 · 13 + 0,4 ·15 + 0,4 · 15 + 0,1 · 17 + 0,1 · 17) = 0,23

Звідси можна зробити вивід, що коефіцієнт спеціалізації за аналізований період піддавався не значним коливанням і підприємство СТОВ «Степове» має середню спеціалізацію. Основними галузями є виробництво і реалізація м'яса КРС, молока і зернових культур, решта галузей – додаткові.

Земля є основним елементом національного багатства і головним засобом виробництва в сільському господарстві. Тому раціональне використання земельних ресурсів має велике значення для розвитку національної економіки. З ним тісно пов'язані об'єм виробництва сільськогосподарської продукції і продовольча проблема. Кожне підприємство повинне ефективно використовувати землю, дбайливо відноситися до неї, підвищувати її родючість, не допускати ерозії грунтів, заболочування, заростання бур'янами і т.д.

Основні завдання аналізу використання земельних ресурсів:

вивчення складу і структури земельного фонду, встановлення порушень в землекористуванні і виявлення резервів розширення і поліпшення сільськогосподарських угідь;

оцінка ефективності використання земель і розробка заходів, направлених на її підвищення.

Перед сільськогосподарськими підприємствами коштує завдання якнайповнішого використання кожного гектара землі. Тисячі гектарів покладів, низькопродуктивних сінокосів і пасовищ, чагарників, заболочених земель можна перетворити на продуктивні угіддя.

У зв'язку із зміною розмірів земельних угідь, їх трансформацією відбуваються істотні зміни в структурі земельного фонду: частка одних видів угідь збільшується, інших зменшується. [3, с. 60-61]

Якщо розглядати сільськогосподарські угіддя з погляду інтенсивності їх використання, то найінтенсивніше використовуються і дають кращу віддачу рілля, потім покращуються сінокоси і пасовища, багаторічні насадження, а потім природні луги і пасовища. Тому для оцінки ступеня інтенсивності використання земель в господарстві необхідно розглянути показники питомої ваги кожного виду угідь в загальній площі земель сільськогосподарського призначення в динаміці (табл. 2).


Таблиця 2. Аналіз динаміки складу і структура земельних угідь підприємства

- 1642,8

Види угідь 2004 р. 2005 р. 2006г. Відхилення 2006г. від рівня 2004 р.
Площа, га Питома вага % Площа, га Питома вага % Площа, га Питома вага % Площа, га Питома вага %

Сельськохозяйственные угіддя

в т.ч.

5360,5 100 3995,0 100 3717,7
рілля 4672,7 87,2 3448,9 86,3 3491,1 93,9 - 1181,6 6,7
сінокоси 337,0 6,3 271,6 6,8 151,9 4,1 - 185,1 - 2,2
пасовища 350,8 6,5 274,5 6,9 74,7 2,0 -276,1 - 4,5

багаторічні

насадження

- - - - - - - -

Несельськохо-

зяйственные угіддя

- - - - - - - -

Загальна земляна

площа

5360,5 100 3995,0 100 3717,7 100 - 1642,8 -

Проаналізувавши дані таблиці 2. можемо зробити вивід, що на підприємстві відбувається значне скорочення сільськогосподарських угідь: рілля – на 1181,6 га, сінокоси – на 185,1 га, пасовища – 276,1 га. Загалом же земельний фонд підприємства на 01.01.07г. в порівнянні з 2004г. зменшився на 1642,8 га. Це негативно впливає на результати діяльності підприємства: скорочуються посівні площі, зменшується кількість проведеної с/х продукції, зменшується прибуток підприємства.

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і трудовими навиками у відповідній галузі. Формування трудових ресурсів і їх використання в різних галузях економіки мають свої особливості. У сільському господарстві з розвитком продуктивних сил, науково-технічного прогресу скорочується чисельність працівників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції, в їх використанні спостерігається сезонність і тісний зв'язок з природно-кліматичними умовами. Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення об'єму виробництва продукції і підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості господарства трудовими ресурсами і ефективності їх використання залежить об'єм і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки і як результат— обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників. [5, с. 114-115]

Проаналізувавши Таб. 3., що характеризує рух працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві «Степове», можемо зробити вивід, що на підприємстві відбувається скорочення трудових ресурсів. Особливо значні скорочення відбуваються працівників рослинництва (на 57 чіл.), це пов'язано із зменшенням сільськогосподарських угідь підприємства. Кількість працівників, зайнятих в тваринництві, в 2005г. в порівнянні з 2004г. збільшилося на 20 чіл., але вже в 2006г. цей показник порівнявся з базисними даними - з 2004г. Загалом же на підприємстві кількість працівників сільськогосподарської сфери зменшилася на 58 чіл. з 2004г. по 2006г.

Таблиця 3.Аналіз динаміки складу і структури трудових ресурсів підприємства

- 58

Категорії працівників 2004 р. 2005 р. 2006г. Відхилення 2006г. від рівня 2004 р.
Среднеспісочная чисельність, чіл. Питома вага % Среднеспісочная чисельність, чіл. Питома вага % Среднеспісочная чисельність, чіл. Питома вага % Среднеспісочная чисельність, чіл. Питома вага %

Зайняті в сельско- господарському виробництві

в т.ч.

226 100 210 100 168
-
працівники рослинництва 102 45 63 30 45 27 -57 -18
працівники тваринництва 124 55 147 0,7 123 73 -1 18

Загальна кількість працівників

226 100 210 100 168 100 -58 -

Забезпеченість сільськогосподарських підприємств основними засобами виробництва і ефективність їх використання є важливими чинниками, від яких залежать результати господарської діяльності, зокрема якість, повнота і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, а отже, і об'єм виробництва продукції, її собівартість, фінансовий стан підприємства. У зв'язку з цим аналіз забезпеченості підприємств основними фондами і пошук резервів підвищення ефективності їх використання має велике значення.

Основні фонди – важлива складова необоротних активів. [22, с. 21-22]

Таблиця 4. Аналіз динаміки і структури основних засобів підприємства

705,8

Групи основних засобів 2004 р. 2005 р. 2006г. Відхилення 2006г. від рівня 2004 р.
Середньорічна вартість тис. грн. Питома вага % Середньорічна вартість тис. грн. Питома вага % Середньорічна вартість тис. грн. Питома вага % Середньорічна вартість тис. грн. Питома вага %
Основні виробничі засоби сельско-господарського призначення 2064,0 93,5 2316,2 94,2 2769,8
1,6
Основні виробничі засоби несельско-господарського призначення 142,8 6,5 142,8 5,8 142,8 4,9 - -1,6
Невиробничі основні засоби - - - - - - - -
Всього 2206,8 100 2459,0 100 2912,6 100 705,8

За даними таблиці 4. видно, що на підприємстві відбувається поступове оновлення основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (їх вартість в 2006г. в порівнянні з 2004г. збільшилася на 705,8 тис. грн.). Це відбувається за рахунок покупки нових машин і устаткування і за рахунок надходження робочої і продуктивної худоби. У загальній структурі основних фондів підприємства існує тенденція поступового збільшення частки основних фондів с/х призначення (на 1,6%) і зменшення основних фондів нес/х призначення (на 1,6%). Також підприємстві, як видно з таблиці 4, не має невиробничих основних засобів – тобто основних засобів житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, культури і ін.

Аналіз основних фондів включає такі етапи (Таб. 5):

- оцінка забезпеченості підприємства основними фондами;

- оцінка стану основних фондів;

- оцінка ефективності використання основних фондів [15, с. 17-19]

Таблиця 5. Показники оцінки основних фондів

№ п/п Назва показників Методика обчислення
1 2 3
1. Показники оцінки забезпеченості підприємства основними фондами ( ОФ )
1.1 Фондомісткість (Ф їм.) обороту з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Ф їм. = (ОФ) / (О),

де ОФ – середньорічна вартість основних фондів за первинною вартістю (Ф. №1);

Про – оборот з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (Ф. №2)

1.2. Фондозабезпеченість (ФВ)

ФВ = (ОФ) / Чр

де Чр. – середньосписочна чисельність працівників

1.3. Коефіцієнт вартості основних фондів в активах підприємства (До са.)

До са. = (ОФ осту.) / АБ

де ОФ осту. – остаточна вартість основних фондів;

АБ – підсумок активів балансу.

2. Показники оцінки стану основних фондів
2.1. Коефіцієнт зносу основних фондів (До з.)

До з. = Іоф / ОФ

де Іоф – знос основних фондів

2.2. Коефіцієнт придатності основних фондів (До ін.)

До ін. = (ОФ осту.) / ОФ

або До ін. = 1 – До з.

2.3. Коефіцієнт оновлення основних фондів (До обн.)

До обн. = (ОФ вв.) / ОФ до.,де

ОФ вв. – первинна вартість введен

них в дію основних фондів за рік;

ОФ до. – первинна вартість основних фондів на кінець року.

2.4. Коефіцієнт вибуття основних фондів (До в.)

До в. = (ОФ выб.) / ОФ н.,

де ОФ выб. – первинна вартість вибулих за рік основних фондів;

ОФ н. – первинна вартість основних фондів на початок року.

2.5. Коефіцієнт приросту основних фондів ( До ін.)

До ін. = До обн. – До в.,

де До обн. – коефіцієнт оновлення

До в. – коефіцієнт вибуття

2.6. Коефіцієнт зростання основних фондів (До р.) До р. = ОФ до. / ОФ н.
3. Показники оцінки ефективності використання основних фондів
3.1. Фондовіддача основних фондів (ФО)

ФО = О / (ОФ)

3.2. Рентабельність основних фондів (ФР)

ФР = ЧП / (ОФ),

де ЧП – чистий прибуток за рік

На підставі системи показників, приведеної в таблиці 5, проаналізуємо основні фонди СТОВ «Степове» (Таб. 6.)

Таблиця 6.Показники оцінки основних фондів СТОВ «Степове»

№ п/п Назва показників 2004г. 2005г. 2006г. Відхилення 2006г. від 2004г.
1. Показники оцінки забезпеченості підприємства основними фондами ( ОФ )
1.1 Фондомісткість (Ф їм.) обороту з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 0,509 0,395 0,549 0,04
1.2. Фондозабезпеченність (ФВ) 9,46 11,11 15,99 6,53
1.3. Коефіцієнт вартості основних фондів в активах підприємства (До са.) 0,235 0,249 0,276 0,041
2. Показники оцінки стану основних фондів
2.1. Коефіцієнт зносу основних фондів (До з.) 0,29 0,316 0,333 0,043
2.2. Коефіцієнт придатності основних фондів (До ін.) 0,71 0,684 0,667 - 0,043
2.3. Коефіцієнт оновлення основних фондів (До обн.) 0,234 0,243 0,202 - 0,032
2.4. Коефіцієнт вибуття основних фондів (До в.) 0,183 0,156 0,054 - 0,129
2.5. Коефіцієнт приросту основних фондів ( До ін.) 0,051 0,087 0,0148 0,097
2.6. Коефіцієнт зростання основних фондів (До р.) 1,067 1,114 1,184 0,117
3. Показники оцінки ефективності використання основних фондів
3.1. Фондовіддача основних фондів (ФО) 1,966 2,534 1,821 - 0,145
3.2. Рентабельність основних фондів (ФР) 0,33 0,542 0,752 0,422

Дані таб. 6 свідчать про:

- збільшенні на 0,04 фондомісткості (показує вартість основних фондів, що доводиться на 1 грн. реалізованої продукції);

- збільшенні на 6,53 фондозабезпеченості (показує вартість основних засобів, що доводиться на 1 середньосписочного працівника);

- збільшенні на 0,041 основних засобів в загальному активі підприємства, що свідчить про поступове зростання і оновлення ОФ;

- негативним є збільшення коефіцієнта зносу ОФ, що привело до зменшення коефіцієнта придатності ОФ;

- коефіцієнт оновлення трохи зменшився (на 0,032), що свідчить про уповільнення покупки ОФ;

- коефіцієнт вибуття зменшився на 0,129, що показує про зменшення застарілого і повністю зношеного устаткування на підприємстві;

- коефіцієнти приросту збільшилися відповідно на 0,097 і 0,117, що свідчить про те, що на підприємстві активно упроваджується політика оновлення і вдосконалення основних фондів;

- фондовіддача (показує суми виручки, що доводиться на 1грн. середньорічній вартості ОФ) зменшилася на 0,145, що пов'язане із збільшенням вартості ОФ підприємства;

- рентабельність ( показує суму чистого прибутку, що доводиться на 1 грн. вартості ОФ) збільшилось на 0,422, що безпосередньо пов'язане із збільшенням чистого прибутку підприємства.

2.2 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

2.2.1 Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Баланс в системі інформаційної бази фінансового аналізу займає центральне місце, є головним джерелом даних про фінансовий стан підприємства на певну дату.

Валюта балансу – підсумок балансу.

Збільшення валюти балансу свідчить про збільшення виробничих можливостей підприємства і заслуговує позитивної оцінки.

Доцільно порівняти аналізований баланс з плановим, з балансом минулих років, з даними підприємств конкурентів, з кращими господарствами району. Для отримання загальної оцінки, динаміки фінансового стану можна зіставити підсумки валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства (виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутком від реалізації, загальним прибутком (балансовою)). (Мал. 2) [13, с. 159; 168-169]

Мал. 2. Схема можливих співвідношень показників при аналізі валюти балансу

Для цього розраховуємо коефіцієнт зміни валюти балансу по формулі:

Квб. = ( ВБ ср.1 – ВБ ср.0)/ВБ ср.0 · 100

Де До вб. – коефіцієнт зміни валюти балансу

ВБ ср.1 і ВБ ср.0 – середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди.

ВБср. 2005г. = (6658,7 + 6740,5) / 2 = 6699,6

ВБср. 2006г. = (6740,5 + 7046,5) / 2 = 6893,5

До вб = (6693,5 – 6699,6) / 6699,6 · 100 = 2,89%

До вб показує, що валюта балансу в 2006г. в порівнянні з 2005г. збільшилася на 2,89% .

Для того, щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей. Т акаючи оцінка здійснюється за допомогою горизонтального (тимчасового) і вертикального (структурного) аналізів. При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні і відносні зміни величини статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам (Таб. 7). Варіант горизонтального аналізу є трендовым, який базується на розрахунках відносних відхилень показників за ряд років від рівня базисного року, для якого всі показники приймаються за 100%. Трендовий аналіз широко використовується в прогнозуванні.

Таблиця 7.Горизонтальний аналіз балансу СТОВ «Степове»

Показники На 01.01.06г. На 01.01.07г.
тис.грн % тис. грн %
А ДО Т І В
1. Внеоборотниє активи
1.1. Основні засоби (ост. ст-ть) 1681,5 100 1941,4 115,5
1.2. Незавершене будівництво 27,0 100 27,0 100

1.3. Довгострокові фінансові

інвестиції

54,7 100 54,7 100
Всього по розділу 1 1763,2 100 2023,1 114,7
2. Запаси і витрати
2.1. Виробничі запаси 2332,4 100 1970,8 84,5

2.2. Тварини на вирощуванні і

відгодівлі

1725,9 100 2178,1 126,2
2.3. Незавершене виробництво 383,8 100 529,4 137,9
2.4. Готова продукція 18,8 100 17,8 94,7
2.5. Товари 18,8 100 3,9 20,7
2.7. Витрати майбутніх періодів - 3,1 *
Всього по розділу 2 4479,7 100 4703,1 105,0
3. Грошові кошти, розрахунки і інші активи
З.1. Дебіторська заборгованість 301,2 100 152,7 50,7
3.2. Грошові кошти 195,4 100 167,6 85,8
3.3. Інші оборотні активи 1,0 100 - *
Всього по розділу 3 497,6 100 320,3 64,4
БАЛАНС (р.1 + р.2 + р.3) 6740,5 100 7046,5 104,5
П А С И В
1. Капітал, фонди і резерви
1.1. Статутний фонд (капітал) 153,0 100 153,0 100

1.2. Інший додатковий

капітал

449,8 100 466,0 103,6
1.3. Резервний фонд 1662,4 100 1503,9 90,5

1.4. Резерв майбутніх витрат і

платежів

21,1 100 30,8 150,0

1.5. Нерозподілений прибуток

звітного року

1263,4 100 2019,2 159,8
Всього по розділу 1 3549,7 100 4172,9 117,6
2. Довгострокові пасиви

2.1. Довгострокові фінансові

зобов'язання

1965,2 100 1965,2 100

2.2. Інші довгострокові

зобов'язання

18,9 100 - *
Всього по розділу 2 1984,1 100 1965,2 99,0
3. Розрахунки і інші короткострокові пасиви
3.1. Кредиторська заборгованість 534,7 100 454,2 84,9

3.2. Короткострокові кредити

банків

7,0 100 6,1 87,1
3.3. Векселі видані 144,6 100 - *
3.4. Поточні зобов'язання 520,4 100 448,1 86,1
Всього по розділу 3 1206,7 100 908,4 75,3
БАЛАНС (р.1 + р.2 + р.3) 6740,5 100 7046,5 104,5

За даними таб. 7 можна зробити вивід, про такі зміни в структурі активу і пасиву балансу підприємства за 2005-2006гг:

1. У структурі активів:

- збільшилася сума необоротних активів на 4% за рахунок збільшення основних засобів;

- запаси і витрати збільшилися на 5%, хоча в структурі цього розділу відбулися значні зміни – виробничі запаси зменшилися на 15,5%, вартість тварин на вирощуванні і відгодівлі і вартість незавершеного виробництва значно зросли на 26,2% і 37,9% відповідно, трохи зменшилася кількість нереалізованої готової продукції – на 5,3% і істотно скоротилася кількість товарів – на 79,3%.

- позитивним є скорочення дебіторської заборгованості на 50,3%, негативним – зниження суми грошових коштів підприємства на 14,2%.

2. У структурі пасиву:

- відбулися значні зміни в структурі капіталу і резервів (збільшення на 17,6%), що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства – збільшилася сума нерозподіленого прибутку на 59,8% і сума резерву майбутніх витрат і платежів на 50%;

- у структурі довгострокових пасивів ніяких змін не відбулося;

- позитивні зміни відбулися в короткострокових пасивах – вони зменшилися на 24,7% за рахунок зниження кредиторської заборгованості на 15,1%, кредитів банку – на 12,9%, поточних зобов'язань – на 13,9%.

Велике значення для оцінки фінансового стану підприємства має вертикальний (структурний) аналіз. Він використовується для дослідження структури засобів і джерел їх формування шляхом визначення питомої ваги окремих статей в підсумкових даних і оцінювання цих змін.


Таблиця 8. Вертикальний аналіз балансу СТОВ «Степове»

Показники На 01.01.06г. На 01.01.07г.

Откло-

нение

(+,-)

тис.грн % тис. грн %
А ДО Т І В
1. Внеоборотниє активи
1.1. Основні засоби (ост. ст-ть) 1681,5 24,9 1941,4 27,5 + 2,6
1.2. Незавершене будівництво 27,0 0,4 27,0 0,4 -

1.3. Довгострокові фінансові

інвестиції

54,7 0,8 54,7 0,8 -
Всього по розділу 1 1763,2 26,1 2023,1 28,7 + 2,6
2. Запаси і витрати
2.1. Виробничі запаси 2332,4 34,6 1970,8 28,0 - 6,6

2.2. Тварини на вирощуванні і

відгодівлі

1725,9 25,6 2178,1 30,9 + 5,3
2.3. Незавершене виробництво 383,8 5,7 529,4 7,5 + 1,8
2.4. Готова продукція 18,8 0,3 17,8 0,2 - 0,1
2.5. Товари 18,8 0,3 3,9 0,1 - 0,2
2.7. Витрати майбутніх періодів - * 3,1 0,1 + 0,1
Всього по розділу 2 4479,7 66,5 4703,1 66,8 + 0,3
3. Грошові кошти, розрахунки і інші активи
З.1. Дебіторська заборгованість 301,2 4,5 152,7 2,1 - 2,4
3.2. Грошові кошти 195,4 2,9 167,6 2,4 - 0,5
3.3. Інші оборотні активи 1,0 0,01 - - - 0,01
Всього по розділу 3 497,6 7,4 320,3 4,5 - 2,9
БАЛАНС (р.1 + р.2 + р.3) 6740,5 100 7046,5 100 *
П А С И В
1. Капітал, фонди і резерви
1.1. Статутний фонд (капітал) 153,0 2,3 153,0 2,2 - 0,1

1.2. Інший додатковий

капітал

449,8 6,7 466,0 6,6 - 0,1
1.3. Резервний фонд 1662,4 24,7 1503,9 21,3 - 1,4

1.4. Резерв майбутніх витрат і

платежів

21,1 0,3 30,8 0,4 + 0,1

1.5. Нерозподілений прибуток

звітного року

1263,4 18,7 2019,2 28,7 + 10,0
Всього по розділу 1 3549,7 52,7 4172,9 59,2 + 6,5
2. Довгострокові пасиви

2.1. Довгострокові фінансові

зобов'язання

1965,2 29,1 1965,2 27,9 - 1,2

2.2. Інші довгострокові

зобов'язання

18,9 0,3 - - - 0,3
Всього по розділу 2 1984,1 29,4 1965,2 27,9 - 1,5
3. Розрахунки і інші короткострокові пасиви
3.1. Кредиторська заборгованість 534,7 7,9 454,2 6,4 - 1,5

3.2. Короткострокові кредити

банків

7,0 0,1 6,1 0,1 -
3.3. Векселі видані 144,6 2,2 - - - 2,2
3.4. Поточні зобов'язання 520,4 7,7 448,1 6,4 - 1,3
Всього по розділу 3 1206,7 17,9 908,4 12,9 - 5,0
БАЛАНС (р.1 + р.2 + р.3) 6740,5 100 7046,5 100 *

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс (Таб. 9).

Порівняльний аналітичний баланс характеризує як структуру балансу, так і динаміку його статей. Він систематизує попередні розрахунки.

Таблиця 9.Порівняльний аналітичний баланс СТОВ «Степове»

Показники На 01.01.06г. На 01.01.07г. Відхилення
тис.грн % тис. грн % Абс. (3-1) Отн. (5/1)·100 По уд. вазі
А ДО Т І В
1. Внеоборотниє активи

1.1.Основні засоби

(ост. ст-ть)

1681,5 24,9 1941,4 27,5 +259,9 +15,46 + 2,6

1.2. Незавершене

будівництво

27,0 0,4 27,0 0,4 - - -

1.3. Довгострокові

фінансові

інвестиції

54,7 0,8 54,7 0,8 - - -
Всього по розділу 1 1763,2 26,1 2023,1 28,7 +259,9 +14,74 + 2,6
2. Запаси і витрати

2.1. Виробничі

запаси

2332,4 34,6 1970,8 28,0 -361,6 -15,5 - 6,6

2.2. Тварини на

вирощуванні

і відгодівлі

1725,9 25,6 2178,1 30,9 +452,2 +26,2 + 5,3

2.3. Незавершене

виробництво

383,8 5,7 529,4 7,5 +145,6 +37,94 + 1,8
2.4. Готова продукція 18,8 0,3 17,8 0,2 -1,0 -5,32 - 0,1
2.5. Товари 18,8 0,3 3,9 0,1 -14,9 -79,26 - 0,2

2.7. Витрати майбутніх

періодів

- * 3,1 0,1 +3,1 - + 0,1
Всього по розділу 2 4479,7 66,5 4703,1 66,8 +223,4 +4,99 + 0,3
3. Грошові кошти, розрахунки і інші активи

З.1. Дебіторська

заборгованість

301,2 4,5 152,7 2,1 -148,5 -49,3 - 2,4
3.2.Грошові кошти 195,4 2,9 167,6 2,4 -27,8 -14,23 - 0,5

3.3. Інші оборотні

активи

1,0 0,01 - - -1,0 -100 - 0,01
Всього по розділу 3 497,6 7,4 320,3 4,5 -177,3 -35,63 - 2,9

БАЛАНС

(р.1 + р.2 + р.3)

6740,5 100 7046,5 100 +306,0 +4,54 *
П А С И В
1. Капітал, фонди і резерви

1.1. Статутний фонд

(капітал)

153,0 2,3 153,0 2,2 - - - 0,1

1.2. Інший

додатковий

капітал

449,8 6,7 466,0 6,6 +16,2 +3,6 - 0,1
1.3. Резервний фонд 1662,4 24,7 1503,9 21,3 -158,8 -9,53 - 1,4

1.4. Резерв майбутніх

витрат і платежів

21,1 0,3 30,8 0,4 +9,7 +45,97 + 0,1

1.5. Нерозподілена

прибуток звітного

роки

1263,4 18,7 2019,2 28,7 +755,8 +59,82 + 10,0
Всього по розділу 1 3549,7 52,7 4172,9 59,2 +623,2 +17,56 + 6,5
2. Довгострокові пасиви

2.1. Довгострокові

фінансові

зобов'язання

1965,2 29,1 1965,2 27,9 - - - 1,2

2.2. Інші

довгострокові

зобов'язання

18,9 0,3 - - -18,9 -100 - 0,3
Всього по розділу 2 1984,1 29,4 1965,2 27,9 -18,9 -0,95 - 1,5
3. Розрахунки і інші короткострокові пасиви

3.1. Кредиторська

заборгованість

534,7 7,9 454,2 6,4 -80,5 -15,06 - 1,5

3.2. Короткострокові

кредити банків

7,0 0,1 6,1 0,1 -0,9 -12,86 -
3.3. Векселі видані 144,6 2,2 - - -144,6 -100 - 2,2

3.4. Поточні

зобов'язання

520,4 7,7 448,1 6,4 -72,3 -13,89 - 1,3
Всього по розділу 3 1206,7 17,9 908,4 12,9 -298,3 -24,72 - 5,0

БАЛАНС

(р.1 + р.2 + р.3)

6740,5 100 7046,5 100 306,0 4,54 *

2.2.2 Аналіз джерел власних засобів

Розглянемо чинники, які впливають на формування власного капіталу. Для цього складемо спеціальну таблицю (таб. 10).

Таблиця 10. Динаміка і структура власного капіталу СТОВ «Степове»

Показники 2005г. 2006г. Відхилення
тис.грн. питома вага % тис.грн. питома вага % абсолютне относи-тельное % до підсумку

1.1. Статутний фонд

(капітал)

153,0 4,3 153,0 3,7

1.2. Інший

додатковий

капітал

449,8 12,7 466,0 11,3 +16,2 -1,4 +2,6
1.3. Резервний фонд 1662,4 47,1 1503,9 36,3 -158,5 -10,8 -25,8

1.4. Нерозподілена

прибуток звітного

роки

1263,4 35,8 2019,2 48,7 755,8 +12,9 +123,2
Всього 3528,6 100 4142,1 100 613,5 * 100

З таблиці видно, що сума власного капіталу в 2006г. зросла на 613,5 тис. грн. в порівнянні з даними 2005г. Головною і основною причиною є значне збільшення суми нерозподіленого прибутку на 755,8 тис. грн. Незмінним залишився статутний капітал. Незначні зміни відбулися в структурі іншого додаткового капіталу – він збільшився на 16,2 тис. грн. Також істотно зменшилася сума резервного капіталу на 158,5 тис. грн. В цілому ж в структурі власного капіталу підприємства відбулися позитивні зміни. (Мал. 3)


Мал. 3 Структура власного капіталу

2.3 Ліквідність і платоспроможність

Ліквідність (від латів. liguidus текучий) — це здатність активів організацій, фірм, банків легко звертатися в грошові кошти для своєчасного погашення зобов'язань; це мобільність активів підприємства, в першу чергу оборотних, що забезпечує фактичне покриття короткострокових зобов'язань.[4, с. 164] Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видати кредит, банк повинен упевнитися в кредитоспроможності позичальника. То ж повинні зробити і підприємства, які хочуть вступити у економічні відносини один з одним. Особливо важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту або відстрочення платежу.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше вимагається часу для інкасування даного активу, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу - це можливість підприємства обернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в грошову готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню убутної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, які групуються по ступеню терміновості їх погашення. У бухгалтерському балансі в активі засобу підприємства групуються по ступеню збільшення їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені у міру скорочення термінів їх погашення. Всі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності і швидкості перетворення на грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. У цю групу включаються також і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

2. Активи, які швидко реалізуються (А2), - активи, для перетворення яких в наявні засоби необхідно певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються впродовж 12 місяців після дати балансу, і інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних і об'єктивних чинників: кваліфікація фінансових працівників, взаємин підприємства з платниками і їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного звернення і ряду інших чинників.

3. Активи, які поволі реалізуються (А3), - найменше ліквідні активи – це запаси і витрати. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості і правильності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банці, від якості і попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків і ін.

4. Активи, які важко реалізуються (А4), - це активи, призначені для використання в господарській діяльності впродовж тривалого часу. У цю статтю можна включити статті розділу 1 активу балансу «Необоротні активи».

Отже, перші три групи активів (А1, А2, А3) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства. Пасиви балансу залежно від ступеня збільшення термінів погашення зобов'язань групуються так

1. Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові позикові кредити банків і інші позики, які підлягають погашенню впродовж 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити банків, позикові засоби і інші довгострокові пасиви.

4. Постійні пасиви (П4) – статті розділу 1 пасиву балансу.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. [13,238-242]

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині боргових зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується умова:

А1 : П1;

А2 : П2;

А3 : П3;

А4 : П4.[14, з 125]

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується і остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

Невиконання будь-якої з перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшим або меншим ступенем відрізняється від абсолютної. Аналіз ліквідності балансу СТОВ «Степове» оформимо у вигляді таб. 11, проаналізувавши яку бачимо, що за важ аналізований період не виконується перша рівність абсолютної ліквідності балансу. Це свідчить про недостатню кількість на підприємстві найбільш ліквідних активів – грошових коштів в наявній і безготівковій формах.

При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (До яскраво-червоний). Визначається відношенням найбільш ліквідних активів (А1) до поточної кредиторської заборгованості підприємства (П1 + П2):

До яскраво-червоний = А 1 / ( П1+П2 ).

Цей показник є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань воно може погасити у нинішній момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо До яскраво-червоний вище 0,2-0,35. Це означає, що на 20-35% підприємство може у нинішній момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.

Такий показник ще називають коефіцієнтом платоспроможності.[11, з 44]

Визначимо цей показник на нашому підприємстві за кожен аналізований період:

1). 2004г. До яскраво-червоний = 140,6 / (2049,4 + 151,6) = 0,06

2). 2005г. До яскраво-червоний = 195,4 / (1055,1 + 151,6) = 0,16

3). 2006г. До яскраво-червоний = 167,6 / (902,3 +6,1) = 0,18

Як видимий на підприємство існує тенденція збільшення коефіцієнта платоспроможності за аналізований період на 12%. Проте показник не досяг достатнього рівня, що свідчить про недостатність «живих» грошей.

Коефіцієнт швидкої (проміжною) ліквідності (До бл ) . Обчислюється відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1 + А2) до поточної кредиторської заборгованості (П1 + П2), тобто :

До бл = ( А1 + А2 ) / ( П1 + П2 ).

Він допомагає оцінити можливість погашення підприємства короткострокових зобов'язань у випадки його критичного стану.

Теоретично найбільш низьке значення цього показника 1, найбільш високе – 2. [11, с. 45]

Визначимо цей показник на нашому підприємстві:

1). 2004г. До бл = (140,6 + 538,9) / (2049,4 + 151,6) = 0,31

2). 2005г. До бл = (195,4 + 302,2) / (1055,1 + 151,6) = 0,41

3). 2006г. До бл = (167,6 + 152,7) / (902,3 +6,1) = 0,35

Як видимий відбувається незначне коливання даного показника і він знаходиться на низькому рівні.

узагальнювальним показником ліквідності є коефіцієнт покриття (Кп), або загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності. Він розраховується відношенням поточних активів (А1 + А2 + А3) до поточних зобов'язань (П1 + П2):

До п = ( А1 + А2 + А3 ) / ( П1 + П2 ).

Він вимірює загальну ліквідність і показує, в якому ступені поточна кредиторська заборгованість забезпечується поточними активами, тобто скільки грошових одиниць доводиться на 1 грн. поточних зобов'язань. Теоретичне значення цього показника 1,5-2,5. [11, з 47]

Визначимо значення цього показника на СТОВ «Степове»:

1). 2004г. До п = (140,6 + 538,9 + 4330,3) / (2049,4 + 151,6) = 2,28

2). 2005г. До п = (195,4 + 302,2 + 4479,7) / (1055,1 + 151,6) =4,12

3). 2006г. До п = (167,6 + 152,7 + 4703,1) / (902,3 +6,1) = 5,53

Як видно на нашому підприємстві показник загальної ліквідності значно високий і спостерігається його зростання швидкими темпами (з 2004 р. по 2006г він зріс на 3,25).

Отже, СТОВ «Степове» має високі показники ліквідності, та варто збільшити кількість найбільш ліквідних активів – грошових коштів і їх еквівалентів.

2.4 Аналіз фінансової стійкості

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато чинників. Від того, які саме чинники впливають на неї, виділяють декілька видів стійкості.

По відношенню до підприємства як господарюючому суб'єктові існує?

- внутрішня стійкість;

- фінансова стійкість;

- загальна стійкість.

Внутрішня стійкість – це такий фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується достатньо високий результат його функціонування.

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати на його розширення і оновлення.

Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження грошей (доходів) над їх використанням (витратами). Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинне мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

Головною складовою загальної стійкості підприємства є його фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Отже, фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємства, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервні процес виробничий-торгової діяльності. До найбільш важливих проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього засобів для розвитку виробництва і загалом діяльності господарюючого суб'єкта. Зайва фінансова стійкість також негативно впливає на виробничий-торгову діяльність підприємства, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і одночасно задовольняло потреби розвитку підприємства. [13, с. 221-222] Значення і суть фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Виділяють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості.

I. Абсолютні показники фінансової стійкості.

| Наявність власних оборотних коштів (НСОС). Даний показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

НСОС = ( II р . АБ + III р . АБ ) – IV р . ПБ

де IIр. АБ + IIIр. АБ – поточні активи;

IVр. ПБ – поточна кредиторська заборгованість.[2, с. 314]

Розрахуємо даний показник для нашого підприємства:

1). 2004г. НСОС = (5001,7 + 8,1) – 2201,0 = 2808,8

2). 2005г. НСОС = (4977,3 + 0) – 1206,7 = 3770,6

3). 2006г. НСОС = (5020,3 + 3,1) – 908,4 = 4115,0

Це означає, що в 2006г. поточні активи, сформовані за рахунок власних засобів, в порівнянні з 2004г. зросли на 1306,2 тис.грн. Звідси можна зробити вивід, що після повного погашення поточної кредиторської заборгованості у підприємства ще залишиться 2808,8 тис.грн. оборотних коштів в 2004г., 3770,6 тис.грн. – в 2005г. і 4115,0 тис.грн. – в 2006г.

Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СДЗИ). Виходить цей показник шляхом збільшення до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (IIIр. Пасиву балансу):

СДЗИ = НСОС + III р . ПБ

IIIр. ПБ – підсумок розділу III пасиву балансу.

Розрахуємо даний показник для нашого підприємства:

1). 2004г. СДЗИ = 2808,8 + 2003,0 = 4811,8

2). 2005г. СДЗИ = 3770,6 + 1984,1 = 5754,7

3). 2006г. СДЗИ = 4115,0 + 1965,2 = 6080,2

II. Відносні показники

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами розраховується відношенням суми власних коштів до матеріальних запасів:

До мз = [( IIр . АБ + IIIр . АБ ) – IVр . ПБ ] / IIр . АБ

До мз показує, в якому ступені матеріальні запаси покриваються власними засобами і не вимагають залучення позикових.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних засобів) розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:

До мск = [( IIр . АБ + IIIр . АБ ) – IVр . ПБ ] / . ПБ

З фінансової точки зору, чим вище цей коефіцієнт, тим краще. Він характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто в тій формі, яка дає можливість вільно маневрувати цими засобами. Чим вище показник, тим краще фінансовий стан підприємства, забезпечується більш достатня гнучкість у використанні власних засобів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення дорівнює 0,3-0,5.[6, з 121-122]

Стабільність структури оборотних коштів розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

ССОБ = [( II р . АБ + III р . АБ ) – IV р . ПБ ] /( II р . АБ + III р . АБ )

Використовується для оцінки власних оборотних коштів.

Індекс постійного активу розраховується як відношення основного капіталу до власного капіталу:

Iпа = . АБ / . ПБ

Використовується для характеристики стану основного капіталу, показує питома вага основних засобів і внеоборотных активів в джерелах власних засобів.

Коефіцієнт накопичення амортизації розраховується як відношення суми амортизації (зносу) основних засобів і нематеріальних активів до їх первинної вартості:

До нас = АМ (З)/ ПСОФ

Цей коефіцієнт показує інтенсивність накопичення засобів для оновлення основного капіталу. Його величина залежить від терміну експлуатації основних засобів: чим він більший, тим вище коефіцієнт.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності всіх активів підприємства:

До рсос = ОСОФ / АП

Відображає питому вагу основних засобів в загальному капіталі підприємства.

Розрахуємо відносні показники фінансової стійкості СТОВ «Степове» (таб. 12). Як видимий аналіз сукупності всіх показників з чотом специфіки діяльності с/х підприємства дає можливість зробити вивід, що підприємство має хорошу фінансову стійкість, хоча в динаміці деяких показників і спостерігається зниження (коефіцієнта маневреності власного капіталу і індексу постійного активу).


Таблиця 12. Аналіз відносних показників фінансової стійкості СТОВ «Степове»

1.Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами

5001,7

+0,26

2.Коефіцієнт маневреності власного капіталу

2440,7

-0,16

3.Стабільність структури оборотних коштів

5009,8

+0,26

4.Індекс постійного активу

2440,7

-0,19

5.Коефіцієнт накопичення амортизації

2206,8

+0,05

6.Коефіцієнт реальної вартості основних засобів

6658,7

+0,04

п/п

Показники 2004г. 2005г. 2006г.

Откло-

нение

(+;-)

розрахунок

рівень

пок-ля

розрахунок

рівень

пок-ля

розрахунок

рівень

пок-ля

2808,8/ 0,56

3770,6/

4977,3

0,76

4115,0/

5020,3

0,82
2808,8/
1,15

3770,6/

3528,6

1,07

4115,0/

4142,1

0,99
2808,8/
0,56

3770,6/

4977,3

0,76

4115,0/

5023,4

0,82
1648,9/
0,68

1763,2/

3528,6

0,50

2023,1/

4142,1

0,49
639,6/
0,29

777,5/

2459,0

0,32

971,2/

2912,6

0,34
1567,2/
0,24

1681,5/

6740,5

0,25

1941,4/

7046,5

0,28

2.5 Аналіз ділової активності

На фінансовий стан вплив робить ділова активність організації. Остання характеризується системою наступних показників:

-просування на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту товарів, продукції і надання послуг:

-вкладення капіталу на вигідних умовах;

-зростання динаміки об'єму продажів, прибули від реалізації і чистого прибутку, виробництва, якості продукції;

-збільшення виробництва товарів, продукції, зростання питомої ваги, послуг, що поставляються і виконуваних, на експорт;

-виконання договірних зобов'язань:

-питома вага прибули від реалізації і чистого прибутку у виручці від продажних товарів, продукції, робіт і послуг;

-стан кредиторської і дебіторської заборгованості;

- питома вага доходу, що самофинансируемого, у виручці від продажів;

- питома вага чистого прибутку в загальній величині прибули від продажів;

- платоспроможність організації;

- величина чистого прибутку, що доводиться на одного працівника;

- нарахування і використання резервного фонду, фонду соціального захисту, фонду накопичення;

E забезпеченість дивідендів чистим прибутком;

- технічний стан виробничого потенціалу;

-рентабельність продажів, функціонуючого і власного капіталу;

-показники фінансової незалежності;

- показники ефективності використання основного капіталу, матеріальних і трудових ресурсів;

- показники оборотності оборотних коштів і основних виробничих фондів.

Ділова активність організації представлена на мал. 4. [24, с. 19-20]

Мал. 4. Ділова активність організації

Ділова активність організації залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників і умов. Найбільш істотними з них є наступні:

• чинник попиту — асортимент промислових товарів і послуг, що мають попит на внутрішньому і зовнішньому ринках;

• ціновий чинник — співвідношення між рівнем цін, що склався на дані товари, продукцію і послуги на ринку, і рівнем цін на ці товари і послуги у товаровиробника. Конкуренція може бути подолана тим успішніше, чим більше одиниці співвідношення вказаних цін;

• виробничий чинник — характеризується віковою структурою і рівнем використання основного і оборотного капіталу, а також якістю вживаних технологій;

• науково-технічний чинник — визначає, разом з виробничим чинником, якість продукції, що випускається, і послуг, рівень її наукоемкое™ і конкурентоспроможності;

• група макроекономічних чинників — включає ту, що проводиться і країні грошово-кредитну, податково-бюджетну, цепову, амортизаційну політику, правила валютообмінних і зовнішньоекономічних операцій і інші заходи державного регулювання. На ділову активність впливають такі чинники, як рівень інфляції і процентних ставок — на фінансовий стан і інвестиційну активність; вплив зміни курсу національної валюти — на ефективність експорту, зокрема на конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. [12, с. 363 - 364].

Розглянемо систему показників, які характеризують ділову активність підприємства:

1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (Коо) розраховується як відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості загального капіталу за певний період (ОК):

До оо = ВР / ЗК

Даний показник відображає швидкість обороту загального капіталу підприємства. Його збільшення означає прискорення кругообігу засобів підприємства або збільшення цін ( у випадках пониження рентабельності фірми і рентабельності необоротних активів).

2. Коефіцієнт оборотності мобільних засобів (Кому) є відношення виручки від реалізації до середньої за період величини мобільних засобів (запаси і витрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи по балансу (МК):

До ом = ВР / МК

Даний показник показує швидкість обороту всіх мобільних (як матеріальних, так і нематеріальних) засобів підприємства. Збільшення цього показника характеризується позитивно, якщо він співпадає із збільшенням коефіцієнта оборотності матеріальних оборотних коштів, і негативно, якщо До омз зменшується.

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів ( До омз ) обчислюється як відношення виручки до середньої за період вартості запасів і витрат по балансу (МЗ):

До омз = ВР/ МЗ

Даний показник відображає число оборотів запасів і витрат господарюючого суб'єкта за аналізований період. Зниження цього коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію (у разі зменшення оборотності готової продукції).

4. Коефіцієнт оборотності готової продукції (До огп ) визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини готової продукції ( ГП):

До огп = ВР/ ГП

Даний показник відображає швидкість обороту готової продукції. Його збільшення свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства, а зниження – про збільшення залишків готової продукції у зв'язку із зниженням попиту.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (До одз ) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості ( ДЗ):

До одз = ВР / ДЗ

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (До окз ) як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості (КЗ):

До окз = ВР/ КЗ

Коефіцієнт оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, який надає підприємство або надається підприємству.

7. Середній період обороту дебіторської заборгованості (тривалість періоду обороту в днях (П обд) як відношення календарного фонду часу за певний період (наприклад, за рік – 365 днів) до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості (До одз):

П обд = 365/ До одз

Даний показник характеризує середній термін її погашення. Позитивно оцінюється зниження цього показника.

8. Середній період обороту кредиторської заборгованості (П обк ) як відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості за цей же період (До окз):

П обк = 365/ До окз

Даний показник відображає середній термін повернення боргів підприємства.[23, с. 150-153]

9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (До оск ) як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу (СК):

До оск = ВР/ СК

Розрахуємо показники ділової активності в динаміці для нашого підприємства (таб.13 ):

Таблиця 13. Аналіз ділової активності СТОВ «Степове»

+0,04

Показники 2004г. 2005г. 2006г. Отклоненняє
розрахунок значення розрахунок значення розрахунок значення
Коефіцієнт загальної оборотності капіталу

4202,1/

6245,5

0,67

5911,3/

6699,6

0,88

4891,2/

6893,5

Коефіцієнт оборотності мобільних засобів

4202,1/

4599,4

0,91

5911,3/

4993,6

1,18

4891,2/

5000,4

0,98 +0,07

Коефіцієнт

оборотності матеріальних оборотних коштів

4202,1/

3968,1

1,06

5911,3/

4401,5

1,34

4891,2/

4591,9

1,07 +0,01
Коефіцієнт оборотності готової продукції

4202,1/

107,1

39,2

5911,3/

97,5

60,6

4891,2/

18,3

267,3 +228,1
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

4202,1/

388,8

10,8

5911,3/

411,4

14,4

4891,2/

227,0

21,5 +10,7
Середній період обороту дебіторської заборгованості

365/

10,8

33,8

365/

14,4

25,3

365/

21,5

17,0 -16,8
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

4202,1/

2181,2

1,93

5911,3/

1683,9

3,51

4891,2/

956,4

5,11 +3,18
Середній період обороту кредиторської заборгованості

356/

1,93

189,1

365/

3,51

104,0

365/

5,11

71,4 -117,7
Коефіцієнт оборотності власного капіталу

4202,1/

2035,4

2,06

5911,3/

2984,7

1,98

4891,2/

3835,4

1,28 -0,78

Як видимий на підприємстві спостерігається незначне збільшення кругообігу капіталу (+0,04). Що позитивно характеризує розвиток підприємства. Позитивним є також збільшення коефіцієнта оборотності мобільних засобів і матеріальних оборотних коштів відповідно на 0,07 і 0,01.

Значно зріс коефіцієнт оборотності готової продукції (на 228,1), що свідчить про збільшення попиту на продукцію підприємстві і зменшенні кількості продукції на складі – уникаючи тим самим «залежування» готової продукції.

Позитивним є також збільшення коефіцієнтів оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості відповідно на 10,7 і 3,18. Це означає збільшення швидкості сплати дебіторами заборгованості підприємству, зменшення продажів товарів в кредит і збільшення швидкості погашення заборгованості даного підприємства перед кредиторами. Позитивним є також зменшення періодів оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей. Звідси можна зробити вивід про високу ділову активність підприємства, оскільки за аналізований період всі показники значно покращали.

3. Основні напрями стабілізації фінансового стану підприємства

Проаналізувавши фінансовий стан СТОВ «Степове» в цілому можемо зробити вивід про достатній його рівень. Проте я вважаю, що поліпшити свій фінансовий стан підприємство власними силами не здатне, тому необхідно привернути додаткові фінансові інвестиції (можливо навіть іноземні), які змогли б поліпшити всі показники діяльності підприємства і можливо навіть вивести підприємство на світовий рівень (оскільки для цього у підприємства є достатній потенціал). Оскільки у нашої держави немає достатніх засобів для підтримки і стимулювання розвитку сільського господарства, варто звернути увагу на іноземних інвесторів. Держава України винна допомога підприємству створити сприятливий інвестиційний клімат і зробити с/х пріоритетною галуззю інвестування. Адже сільське господарство - основоположна галузь в будь-якій економіці, яка спочатку є малоприбутковою і малопривлекательнойдля інвестицій, але від розвитку сільського господарства залежить розвиток всієї економіки. Тому питання інвестицій в с/х, є ключовим в розвитку економіки наший країни.

Сьогодні фінансові, кредитні, товарні, лізингові інвестиції повинні прямувати туди, де від них буде отриманий найбільш швидкий і максимальний ефект. Очевидно, що в умовах гострої конкурентної боротьби на ринку інвестицій між державами, регіонами, підприємствами переможе той, хто зуміє привернути їх достатню масу і з найбільшим ефектом їх використовувати. В умовах глибокої кризи, що переходить зараз агропромисловий комплекс, особливу цінність представляють іноземні інвестиції в цю складну, з тривалим терміном окупності сферу економіки. Проте, як відомо, інвестиції йдуть туди, де є гарантія їх високоефективного використання і максимальної віддачі. Особливий інтерес, на наш погляд, викликають система організації і стимулювання виробництва, механізм економічної відповідальності які дозволяють забезпечувати високу ефективність виробництва, рівень технологічної і виробничої дисципліни, проводити високоякісну і конкурентоздатну продукцію. Зарубіжна практика і вітчизняний досвід ринкових перетворень дозволяють зробити вивід, що «запуск» інвестиційного процесу, що створює основу для стійкого зростання вітчизняного виробництва, може і повинен початися з галузей, орієнтованих на кінцевий споживчий попит, в першу чергу, як це ні парадоксально, з сільськогосподарського виробництва, харчової і легкої промисловості, тобто саме з тих галузей, які випробовують найбільший спад виробництва. Особливе значення сільського господарства, легкій і харчовій промисловості для стимулювання інвестиційної активності обумовлено тим, що, по-перше, ці галузі мають сильне міжгалузеве «зчеплення», внаслідок чого інвестиції в їх розвиток створюють найбільший кумулятивний ефект, стимулюючи попит на продукцію суміжних галузей і формуючи в них власний інвестиційний потенціал. По-друге, завдяки найбільш низькій капіталоємності і найменшим термінам окупності капітальних вкладень. По-третє, для продукції цих галузей характерний масовий і стійкий попит на внутрішньому ринку. По-четверте, більшість видів продукції легкої і переробної промисловості, на відміну від складної побутової техніки, цілком конкурентоздатні не тільки на внутрішньому, але і на деяких зарубіжних ринках.Сучасна ситуація в інвестиційній сфері формувалася під впливом наступних чинників: зміни структури і джерел фінансування інвестиційних витрат; інституційних змін в національній економіці, пов'язаних з роздержавленням власності; відносного скорочення платоспроможного попиту у зв'язку із зміною рівня і структури цін на інвестиційну продукцію; зміни структури інвестиційного попиту і його невідповідності потужностям інвестиційного сектора; недостатній оперативності заходів щодо зміни порядку індексації амортизації і переоцінці основних виробничих засобів. Складне фінансове положення сільськогосподарських підприємств робило їх непривабливими з погляду сторонніх інвесторів, а власні засоби для довгострокових вкладень через відсутність прибутку обмежувалися лише амортизацією, сума якої неухильно знижувалася у зв'язку з перевищенням вибуття основних засобів в порівнянні з їх введенням в експлуатацію. Одна з головних причин скорочення об'ємів сільськогосподарського виробництва — значні збої в матеріально-технічному забезпеченні. Нині іноземні фірми мають намір розширювати виробництво в АПК України.Найважливіша роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату належить чиннику правової стабільності. Одна з умов стимулювання припливу іноземного капіталу і захисту іноземних інвестицій — вдосконалення законодавчої бази і правових норм, а також можливість забезпечити їх обов'язкове дотримання. Один з найбільш ефективних способів стимулювання притоки іноземних інвестицій — надання гарантій від політичних і комерційних рисок, закріплених законодавчо. Саме по цьому я вважаю для поліпшення фінансової, виробничої, технічної ситуації на аналізованому підприємстві необхідно загальними зусиллями і підприємстві і держави стимулювати інвестиційні потоки в АПК. Тільки завдяки цьому підприємство зможе освоїти передові технології вирощування сільськогосподарських культур і тварин, понизити витрати завдяки впровадженню досконалішої техніки, підвищити якість продукції і тим самим стимулювати підвищення попиту на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Пожвавлення інвестиційної активності є неодмінною умовою виходу підприємств АПК на стійку траєкторію економічного зростання. Як світовий досвід, так і українська дійсність свідчать, що без активізації ролі держави, місцевих органів влади в інвестиційному процесі шляхом його прямого і непрямого регулювання подолання депресивного стану економіки, відновлення і зростання економічного потенціалу України і її регіонів неможливі. Також я вважаю, що для поліпшення фінансового стану підприємства і збільшення суми прибутку необхідно відкрити мережу магазинів безпосереднього продажу своїй продукції споживачам. Тим самим підприємстві уникне продажу товарів посередникам по оптових цінах, а здійснюватиме продажі по роздрібних цінах, збільшивши при цьому прибуток від продажу кожної одиниці товару. Ще щоб підвищити престиж підприємства і збільшити попит на його продукцію необхідно провести активну маркетингову політику, привертаючи до роботи висококваліфікованих фахівців цієї області. Оскільки в умовах становлення ринкових відношенні саме реклама є двигуном торгівлі. Підприємству також варто активно провести політику дослідження ринку споживачів для пошуку нових ринків збуту і можливо не тільки в Луганській області, але і за її межами. Це приведе до збільшення об'ємів виробництва і підвищення попиту на товари.

Якщо проаналізувати. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства» (Форма № 50 сх) за три роки, то ми побачимо, що підприємство в області рослинництва тільки в 2006г. отримало прибуток, а в 2004-2005гг працювала в збиток. Це означає, що підприємство повинне особливо сконцентрувати свої зусилля в цій галузі і удатися до введення нововведень для отримання максимальних об'ємів урожаю, зниження втрат при зборі урожаю і мінімізації собівартості. Це може бути досягнуто за рахунок введення нової техніки, вирощування нових сортів рослині, які б давали вищий урожай, були стійкішими до засухи і заморожувань.


Виводи і пропозиції

Проаналізувавши фінансове полягання СТОВ «Степове» в динаміці, можемо зробити вивід про позитивний його стан. Підприємство є платоспроможним має достатню кількість ліквідним активів (хоча необхідно збільшити кількість високоліквідних активів – грошових коштів в наявній і безготівковій формах). Підприємство за аналізований період зменшило кредиторську заборгованість по всіх статтях, що свідчить про наявність достатніх засобів для швидкого погашення зобов'язань, зменшило дебіторську заборгованість, що показує швидку оборотність готової продукції і зниження її залежування на складі. На підприємстві активно ведеться політика оновлення основних фондів за рахунок покупки нового устаткування і техніки. Цей процес необхідно підтримати і прискорити для підвищення виробничої потужності підприємства. СТОВ «Степове» необхідно активізувати діяльність в області менеджменту і маркетингу для підвищення попиту на продукцію і ефективного управління трудовими, виробничими і фінансовими ресурсами підприємства.

Література

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник. – М.: Фінанси і статистика, 2000. – 416 с.

2. Василенко А.А., Петров И.Н. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарського підприємства: Навчальний посібник. – К.: Віща школа, 2002, - 430 с.

3. Долинський В.П. Аналізгосподарськоїдіяльностісільскогосподарськихпідприємств: підпручник для вузів. – К.: Віща школа, 1999. – 164 с.

4. Ермолович Л.Л. Аналіз господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих учбових закладів. – Мінськ: ТОВ Інтерпрессервіс, 2011. – 571 с.

5. Економічнийаналіз: Навчальній посібник / М.А.болюх, В. Збурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУпроф. М.Г. Чумаченко. – До.:КНЕУ, 2001. – 540 с.

6. Івахненко В.М. Курс економічногоаналізу: навчальнийпосібник. – К.: Знання-прес, 2001. – 206 с.

7. Климко Г.Н., Несторенко В.П. Основі економічноїтеорії: політекономічний аспект: Навчальній посібник / Г.Н. Клімко, В.П. Несторенко // Київ: Віща школа – Знання, 1999. – 431 с.

8. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Аналіз господарської діяльності підприємств: Підручник. – М.: проспект, 2004. – 420 с.

9. Колалев В.В. Фінансовий аналіз: Підручник. – М.: Фінанси і статистика, 1996. – 430 с.

10. Ковальчук М.І. Економічнийаналіз у сільскомугосподарстві: Навчально-методічній посібник для самостійноговивченнядисципліни. – К.: КНЕУ, 2001 – 282 с.

11. Кононекко О., Маханько О. Анализ фінансовій звітності: Навчальний посібник. – Харків: Видавничий будинок-чинник, 2007. – 198 с.

12. Коробов М.Я. Фінансово-економічнийаналіздіяльностіпідприємства: Навчальній посібник. – К.: - Знання, 2000. – 378 с.

13. Лахтіонова Л.А. Фінансовийаналізсуб’єктівгосподарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

14. Мніх Є.В. Єкономічний аналіз: Підручник для студентіввищихнавчальнихзакладів. – До., 2003. – 411 с.

15. Несененко П. Некоторые аспекти розвитку власності в сучасних умовах // Економіка України 1994 №9, 67 с.

16. Проєктній аналіз / за ред. С.О. Москвіна. – К.: Лібра, 1998. – 368 с.

17. Савицкая Т.В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК.: Підручник. – Мінськ: Екоперспектіва, 1999. – 494 с.

18. Савицкая Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Мінськ : Нове знання, 2001. – 703 с.

19. Савицкая Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. – М.: Инфра-М, 2002. – 335 с.

20. Савчук В.К. Аналізгосподарськоїдільностісільськогосподарськихпідприємств. – К.: Урожай, 1995. – 328 с.

21. Тарасенко Н.В. Єкономічний аналіз: Навчальній посібник. – Львів: Новій Світ-2000, 2004. – 341 с.

22. Тарасенко О.Г. Методичніматеріали : аналізфінансово-господарського стану підприємств, методика складаннябізнес-планів: Методічній посібник. – До., 2000. – 88 с.

23. Трінько Р.І., Яцкфі М.І. Аналізгосподарськоїдіяльностісільськогосподарськихпідприємств: Навчальній посібник. – Львів: Віща школа, 1987. – 216 с.

24. Рум'янців С. Як залучити інвестора: новіпідходи до приватизації // “ЦінніпапериУкраїни” № 23 (60), 17 червня 1999 р.

25. Царенко О.М. Економічнийаналіздіяльностіпідприємствагропромислового комплексу: Навчальній посібник. – К.: Віща школа, 1998. – 256 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:25:54 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:52:52 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Аналіз фінансового стану сільськогосподарського підприємства ООО "Степове"

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150725)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru