Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України

Название: Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат Добавлен 09:25:54 11 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 54 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Інститут соціології Національної академії наук України

Чередник Галина Юріївна

УДК 316.6:373.5

ІНТЕРАКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті соціології Національної академії наук України.

Науковий керівник – доктор філософських наук, професор Суїменко Євген Іванович , Інститут соціології НАН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти :

доктор філософських наук Судакова Валентина Миколаївна , Міжнародний Соломонів університет, декан факультету соціальних і гуманітарних наук.

кандидат соціологічних наук Галустян Юлія Марсумівна , Інститут економіки і прогнозування НАН України, провідний науковий співробітник.

Захист відбудеться „_20 _” __червня _________ 2008 р. о _12.00 _ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.229.01 в Інституті соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ.

Автореферат розісланий „_07 _” __травня _______ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Стукало С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливе завдання становлення молодої особистості покладено, в першу чергу, на такі інститути суспільства, як сім’я та освіта. Саме вони мають виконувати соціальне замовлення держави – формувати нових членів суспільства, соціалізувати їх до нових умов життя.

Проте в системі освіти відбувся розрив між навчанням і вихованням, як провідним механізмом соціалізації: зростає число навчально-освітніх закладів, метою яких є тільки навчання – від дитячого садочка до школи. Внаслідок цього виховання виявляється відданим на відкуп асоціальним структурам (серед яких і релігійні секти тоталітарного характеру); маніпулятивним засобам масової інформації. Інститут сім’ї також переживає кризу: зростає кількість розлучень, збільшується темп життя родини й викривляється характер стосунків між різними поколіннями в сім’ї і, як наслідок, остання намагається перекласти свої функції на інші інститути.

Тому, на думку фахівців, зараз існує серйозний дефіцит позитивного впливу на дітей і підлітків усіх інститутів соціалізації – сім’ї, освітніх установ, масмедіа. Дітям не вистачає любові, довіри, поваги з боку дорослих.

Формуючий вплив інституцій суспільства на молоде покоління може відбуватися тільки за умов його постійної взаємодії з контрагентами впливових дій, що робить останню важливим чинником соціалізаційного процесу. Інтенсивні інтеракції молодого покоління з основними агентами соціалізації виступають як механізм оволодіння соціальним досвідом; характер спілкування впливає на творчу активність дітей, їх моральний розвиток, на формування емоційного світу.

Але для того, щоб соціалізація була успішною, а взаємодія – ефективною, необхідно усвідомлювати ті процеси, які відбуваються під час останньої, знати й свідомо використовувати впливові дії, які можуть привести до бажаного результату. Так, в процесі соціалізуючих інтеракцій діють як прямі, так і опосередковані механізми, за допомогою яких агенти інтеракцій впливають на підростаюче покоління з метою його акультурації й вироблення навиків просоціальної поведінки.

Наукова проблема полягає в тому, що проблему ефективності соціалізації й взаємодії неможливо зрозуміти без дослідження інтеракційних механізмів, але на цей час у науці немає чіткої систематизації впливових дій, як і дефініції інтеракційного механізму, зокрема. Крім того, слід зазначити, що сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується актуалізацією з’ясування основних детермінант і закономірностей соціалізуючого впливу на кожному з вікових періодів розвитку індивіда. Адже ті економічні, політичні, соціально-психологічні та інші перетворення, які відбуваються на сьогодні в Україні неможливі без зміни моделі взаємодії агентів соціалізації.

До питань соціалізації звертались в різні часи З. Фрейд, Е. Еріксон, Ж.Піаже, К.Роджерс, А. Маслоу, А. Бандура, У. Бронфенбреннер, Дж. Дьюї, В. Кукартц, Е. Дюркгейм, Т. Шибутані, Л.С. Виготський, А.Б. Залкінд, Б.Г. Ананьєв, М.В. Дьомін, Н.П. Дубінін, О.М. Леонтьєв, А.Ф. Поліс, К.А. Абульханова-Славська, І.С. Кон, які в рамках різних соціально-психологічних концепцій розглядали сутність і зміст соціалізаційного процесу, формулювали й уточнювали поняттєво-категоріальний апарат. В той же час проблемам міжособистісної взаємодії як механізму опанування соціальним досвідом приділялось значно менше уваги. Одними з перших підкреслили роль взаємодії в процесі соціалізації Дж.Г. Мід, Ч. Кулі, Б. Блум, Е. Гоффман. Питання взаємодії розглядались в працях Т. Парсонса, Р. Мертона, Г. Тарда, У. Джеймса, К. Хорні, Г. Блумера, Е. Фромма, М. Куна, А. Шюца, А. Тоффлера, Ю.Хабермаса. Значний вклад в розгляд проблеми взаємодії вніс П. Сорокін. Слід звернути також увагу на роботи Г.М. Андрєєвої, Б.А. Ананьєва, В.М. М’ясищева, М.І. Шевандріна, які розглядали позиції основних агентів в процесі взаємодії.

Серед сучасних українських соціологів до проблем соціалізації, впливових дій в її процесі звертались Л.О. Аза, І.О. Мартинюк, Н.І. Соболєва. Питання взаємодії й взаєморозуміння крім того розглядались Е.І. Головахою, Н.В. Паніною.

Аналіз наукового стану окресленої проблеми показав, що зазначені вище підходи зосереджуються, в основному, на значеннєвій стороні взаємодії в процесі соціалізації, коли звертається увага лише на окремі, провідні інтеракційні механізми – способи впливових дій. Відсутні систематизовані знання про те, як саме інтеракційні механізми спрямовують соціалізацію у конструктивному, суспільно значимому напряму: як, якою мірою „спрацьовують” ті чи інші механізми, яку вони роль відіграють, як виявляється їх специфіка і в якому обсязі виступає той чи інший механізм.

Слід також зауважити, що учні не є домінуючим об’єктом уваги соціологічних досліджень (з багатьох причин, серед яких чільне місце посідає проблема фінансового забезпечення подібних досліджень). Але отримати такі факти було б цікаво ще й тому, що учнівська молодь є досить численною людською спільнотою.

Актуальність і недостатня розробленість зумовили вибір здобувачем теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими планами, програмами, темами.

Мета й завдання дослідження. Головною метою дослідження є визначення специфіки дії інтеракційних механізмів соціалізації в середовищі учнів середньої школи України, їх значущості, характеру впливу на шкільну молодь.

Для досягнення мети дисертації треба було розв’язати такі завдання:

- дослідити, які провідні інтеракційні механізми використовуються кожним з агентів;

- рангувати соціалізуючі функції тих чи інших соціальних агентів за їх впливовим значенням;

- здійснити аналіз впливових дій агентів соціалізації на учнівську молодь за їх характерними ознаками;

- дослідити вплив соціально-демографічних, соціально-статусних та соціально-психологічних чинників на процес взаємодії учнівської молоді з агентами соціалізації;

- з’ясувати залежність впливових дій агентів взаємодії на учнівську молодь від матеріального стану родини та соціокультурного статусу батьків (рівня освіченості);

- здійснити порівняльний аналіз ставлення учнівської молоді до різних за віком агентів впливових дій і, відповідно, ставлення до них тих чи інших агентів;

- дослідити вікову динаміку вияву самостійності учнів школи в опануванні соціальним досвідом;

- дослідити взаємовплив характеру стосунків учнівської молоді з агентами взаємодії на авторитет та значущість останніх.

Об’єкт дослідження - учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України.

Предмет дослідження - взаємодія учнів середньої школи з агентами соціалізуючого впливу.

Методи дослідження. Для здійснення теоретичних завдань дослідження застосовувались загальнонаукові методи, а саме: метод аналізу для ознайомлення із станом наукової проблеми та виділення складових елементів інтеракційного механізму і метод синтезу для формулювання дефініції інтеракційний механізм, метод порівняння для співставлення поглядів представників різних наукових течій на провідні інтеракційні механізми, що використовуються в процесі соціалізації, методи класифікації та типологізації для систематизації опосередкованих впливових дій, метод системного аналізу для виділення структурних елементів взаємодії в процесі соціалізації й встановлення їх зв’язків та взаємозалежностей. Основним емпіричним методом, який було використано для збору первинної соціологічної інформації, є опитування.

Емпіричну базу роботи становить соціологічне дослідження інтеракційних механізмів соціалізації учнівської молоді, проведене в лютому-березні 2006 р. за безпосередньої участі здобувача. У вибіркову сукупність увійшли 12 учбових закладів Київської, Дніпропетровської, Вінницької й Полтавської областей (n=1053). Враховуючи масштабність генеральної сукупності, була проведена стратифікація за географічною локалізацією респондентів (районування). Так, південь представлений Дніпропетровською областю, північ – Київською, схід – Полтавською та захід – Вінницькою. Слід зазначити, що обрані області є центральними для названих регіонів і тому усереднюють картину в цілому по Україні, з урахуванням географічних та господарчих характеристик цих регіонів. Була використана багатоступенева районована вибірка типових гнізд (9-11 класів загальноосвітніх шкіл). Вибірка розраховувалась за трьома ознаками: 1) тип регіону: індустріальний, аграрний, змішаний; 2) поселенський тип школи: школи обласного центру; школи міста чи СМТ обласного підпорядкування; сільські школи; 3) академічний рівень школи: школи високого рівня, школи середнього рівня, школи низького рівня (головним пріоритетом рівня школи ми вважали середньовиважену успішність учнів старших класів). Помилка вибірки за кожною з цих ознак варіювалась в межах 1,7% - 2,7%.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативні акти України та статистичні дані урядових організацій, результати соціологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здобувачем було проаналізовано специфіку дії інтеракційних механізмів соціалізації в середовищі учнів середньої школи. В межах авторського аналізу були отримані результати, що містять в собі необхідні елементи наукової новизни і виносяться на захист:

- подається авторське визначення поняття інтеракційного механізму, в якому поєднано дефініції соціальної взаємодії та соціального механізму з врахуванням специфіки вияву цього соціального феномену в соціалізаційному процесі, що обумовлено відсутністю даного визначення в науковій літературі;

- розроблено структурну модель інтеракційного механізму соціалізуючого впливу у двох його аспектах – суб’єктно-рольовому та змістовно-інформаційному; при цьому з’ясовано, що у суб’єктно-рольовому аспекті сутність інтеракційного механізму полягає, по-перше, у взаємодії двох головних контрагентів – агента-вихователя, який є представником певного суспільного інституту, та агента-вихованця і, по-друге, у наявності безпосередніх впливових дій (учитель-учень, батьки-учень, однокласники-учень тощо) та опосередкованих впливових дій (вчитель-однокласники-учень, вчитель-батьки-учень, батьки-вчитель-учень, батьки-друзі-учень тощо); у змістовно-інформаційному аспекті інтеракційний механізм є сукупністю таких впливових дій, які містять в собі соціальну ідентифікацію, соціальну презентацію, соціальну орієнтацію, навіювання, фасилітацію та інгибіцію;

- запропоновано типологію опосередкованих інтеракційних впливів за технологічною, характерологічною та морально-ціннісною ознаками; за технологічною ознакою розрізняється одномоментний, ситуативний, систематичний, масований вплив, за характерологічною - формальний, неформальний, компетентнісний, переадресований, авторитарний, маніпулятивний, інтимний, за морально-ціннісною - позитивний, негативний, етичний, неетичний;

- здійснено ранжування соціалізуючих функцій агентів впливових дій за інтенсивністю їх вияву, завдяки чому не тільки підтверджено погляди науковців, що визначну роль у виконанні практично всіх функцій (за виключенням комунікативно-гедоністичної) відіграє родина, і в першу чергу мати й батько, але й з’ясовано, що інші агенти взаємодії є найбільш впливовими у виконанні лише окремих функцій: для вчителів це інформаційно-освітня, стимулююча і прагматична функції, для друзів – комунікативно-гедоністична і організаційно-регулююча, для дорослих знайомих, однокласників, інших людей – комунікативно-гедоністична;

- визначено, що основними позиціями, які займає учнівська молодь у взаємодії з особовими агентами, є її негативне ставлення до окремих агентів; байдужість по відношенню до більшості вчителів і однокласників; непослідовність ставлення, характерна для стосунків з батьками, рідними братами і сестрами та іноді з вчителями; позитивне ставлення до друзів і переважної більшості дорослих знайомих, при чому в оцінці школярами ставлення контрагентів до себе виявлено, що чим менш значущими є агенти взаємодії для учнів, тим менш адекватно і більш критично вони оцінюють таке ставлення;

- з’ясовано, що до найбільш ефективних способів впливових дій відносяться інтеракційні механізми соціальної презентації, фасилітації й переконання, а наймеш дієвою є соціальна ідентифікація, при цьому виявлено, що агенти впливових дій використовують провідні інтеракційні механізми.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження дозволяє визначити ефективні механізми впливових дій у соціалізаційному процесі; результати його можуть бути використані для аналізу сучасних соціокультурних умов соціалізації учнівської молоді, розробки принципів ефективної взаємодії з урахуванням специфіки прояву інтеракційних механізмів.

Основні положення даного дослідження можуть бути також залучені для розробки вузівських курсів соціології, соціології особистості, соціології освіти, а також в рамках просвітницької роботи з батьками і педагогами.

Особистий внесок здобувача. Усі статті написані автором особисто. Дисертаційне дослідження виконано самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладались автором на науково-прогностичній конференції „Людина – проект світу і смислу: життєтворчі орієнтири для освіти ХХІ століття” (Київ, 2004), науково-практичній конференції „Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості” (Кривий Ріг, 2006), V Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів „(Пост)сучасність і наука: соціологія в пошуках себе і суспільства” (Харків, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у трьох статтях у провідних наукових фахових виданнях, матеріалах виступу та двох тезах доповідей на конференціях.

Структура роботи. Дисертація містить вступ, два розділи, висновки, два додатки, список використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації – 162 с., 24 табл., 14 рис. Додатки і список використаних джерел (128 найменувань) займають 17 с.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено зв’язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету й завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подана інформація про особистий внесок здобувача, апробацію результатів і публікації.

У першому розділі „Соціалізація як процес соціального становлення особистості у взаємодії з оточуючими” проаналізовано концептуальні засади висвітлення сутності процесу соціалізації з погляду об’єктного (З. Фрейд, Д. Дьюї, Т. Парсонс, Е. Дюркгейм, Е. Еріксон, А. Бандура) та суб’єктного (Ф. Знанецький, У. Джемс, Д. Мід П. Бергер, Т. Лукман, У. Бронфенбреннер, Г. Андрєєва, О. Петровський) підходу до індивіда, який соціалізується.

Систематизовано категоріальний апарат поняття соціалізації як суспільного феномену. Проаналізовано дефініції соціалізації, внаслідок чого автор віддає перевагу тим, де соціалізація розглядається не тільки з точки зору суб’єкт-суб’єктного підходу, але й безпосередньо пов’язана із взаємодією, як необхідною умовою цього процесу. Уточнюється поняттєво-категоріальний апарат процесу соціалізації, зокрема розуміння її змісту й широти. Показано, що зміст соціалізації складають такі компоненти, як комунікативний, пізнавальний, нормативний, аксіологічний, а також те, що він значною мірою визначається віковими особливостями індивіда, який соціалізується. Розкрито особливості змісту процесу соціалізації в залежності від вікового етапу життя особистості.

Відзначається, що становлення особистості в процесі соціалізації відбувається трьома взаємопов’язаними шляхами: стихійно, цілеспрямовано, спонтанно, причому виховання є провідним механізмом цілеспрямованої соціалізації. Наголошується, що найбільше значення має первинна соціалізація, яка завершується в юнацькі роки, тоді як під час вторинної соціалізації інституціональний контекст засвоюється вже соціалізованим індивідом., який входить в нові сектори об’єктивного світу свого суспільства. Уточнюються характерні ознаки цих видів соціалізації, відзначається необхідність емоційної схильності молодої людини, яка соціалізується, до значущих інших в процесі первинної соціалізації та наявність діалектичного зв’язку між впливовими діями агентів соціалізації: активність дитини в процесі соціалізації протистоїть тому, що саме дорослі диктують їй правила.

Окреслено типове коло агентів соціалізації, до яких відносяться батьки, брати й сестри, педагоги, однокласники, друзі поза школою, герої телепередач і кіно, які виступають як представники суспільних інститутів. Проаналізовано їх роль в процесі первинної соціалізації, зокрема, вплив експектацій на індивіда, який соціалізується.

Наголошується, що процес соціалізації можливий лише за умови взаємодії. При цьому відзначається, що результат цього процесу залежить, по-перше, від кількісного складу й особистісних характеристик осіб, які беруть участь в інтеракціях, а, по-друге, від соціально-психологічних механізмів, що слугують в інтеракціях способами впливових дій представників суспільних інститутів на індивіда, який соціалізується. Окреслено структурні елементи процесу соціалізації учнів школи, які передбачають наявність індивіда, що соціалізується, наявність агентів впливових дій та наявність інтеракційних механізмів, які забезпечують процес соціалізації.

Пропонується авторське визначення поняття „інтеракційний механізм”, що обумовлено відсутністю цієї дефініції в сучасній соціологічній та соціально-психологічній літературі, а саме інтеракційний механізм процесу соціалізації визначається як сукупність способів взаємодії, які обумовлюють вплив членів соціальних груп одне на одного з метою вироблення спільних норм і цінностей, засвоєння зразків групової поведінки та встановлення стабільної структури групи.

Розроблено структурну модель інтеракційного механізму соціалізуючого впливу у двох його аспектах – суб’єктно-рольовому та змістовно-інформаційному; при цьому з’ясовано, що у суб’єктно-рольовому аспекті сутність інтеракційного механізму полягає, по-перше, у взаємодії двох головних контрагентів – агента-вихователя, який є представником певного суспільного інституту, та агента-вихованця і, по-друге, у наявності безпосередніх впливових дій (учитель-учень, батьки-учень, однокласники-учень тощо) та опосередкованих впливових дій (вчитель-однокласники-учень, вчитель-батьки-учень, батьки-вчитель-учень, батьки-друзі-учень тощо); у змістовно-інформаційному аспекті інтеракційний механізм є сукупністю таких впливових дій, які містять в собі соціальну ідентифікацію, соціальну презентацію, соціальну орієнтацію, навіювання, фасилітацію та інгибіцію. Виокремлюються й співставляються погляди представників різних соціологічних та соціально-психологічних концепцій на провідні інтеракційні механізми, що використовуються для соціалізації молоді. Систематизується соціально-психологічний зміст інтеракційних механізмів і наводиться технологія їх використання агентами соціалізації в процесі взаємодії.

Виокремлюються соціалізуючі функції інтеракційного впливу: інформаційно-освітня, організаційно-регулююча, регулятивно-контролююча, стимулююча, прагматична, комунікативно-гедоністична, які виконуються агентами соціалізації, та подається їх змістова характеристика.

Побудовано схему процесу взаємодії агентів соціалізації, що дає змогу описати типову модель інтеракційного впливу представників суспільних інститутів на учнів шкіл, які соціалізуються, при цьому відзначаються сутнісні ознаки прямих та опосередкованих впливових дій. Пропонується типологія опосередкованих впливів за технологічною, характерологічною, морально-ціннісними ознаками; за технологічною ознакою розрізняється одномоментний, ситуативний, систематичний, масований вплив, за характерологічною - формальний, неформальний, компетентнісний, переадресований, авторитарний, маніпулятивний, інтимний, за морально-ціннісною - позитивний, негативний, етичний, неетичний. Розкриваються сутнісні ознаки інтеракцій учнів середньої школи з контрагентами взаємодії (батьками, педагогами, однокласниками, суб’єктами вулиці, представниками ЗМК), характеризуються особливості прямого та опосередкованого впливу цих контрагентів на школярів, а також переважаючі інетракційні механізми, що використовуються ними.

Автор виокремлює такі проблеми первинної соціалізації в сучасному українському суспільстві: девіації у самому суспільстві внаслідок відсутності усталеної системи соціальних норм і послаблення виховного впливу соціальних інститутів на особистість, суперечність між необхідністю соціалізації й тими засобами, що її забезпечують, небезпека негативного впливу якісно нових ідеологічних цінностей в результаті соціальних трансформацій та культурно-інтеграційних процесів, деформації інституту сім’ї, соціальна депривація і наголошує, що наявність цих проблем вимагає конкретно-емпіричних знань стосовно впливу тих чи інших чинників спілкування і взаємодії на процес соціалізації учнів середньої школи.

Другий розділ „Агенти та інтеракції в процесі соціалізації учнів середньої школи” присвячений дослідженню особливостей взаємодії агентів соціалізації на основі емпіричного матеріалу. У розділі міститься обґрунтування вибіркових сукупностей емпіричних досліджень, які були покладені в основу дисертації, а також розкрито особливості побудови інструментарію дослідження.

Здійснено емпіричний аналіз структурних елементів типової моделі соціалізації учнів середньої школи. Виявлено ієрархію контрагентів впливових дій, до якої включено (за ступенем зменшення впливу): друзів (друга, подругу), батьків, однокласників, дорослих знайомих, інших осіб (брат, сестра, кохана людина), вчителів та розкрито характер стосунків з ними.

Порівняння існуючої ієрархії з бажаною виявило суперечність в стосунках з батьками, вчителями й однокласниками. Так, з батьками учні прагнуть зменшити комунікаційну взаємодію, а з вчителями й однокласниками – збільшити, що, на думку здобувача, може бути наслідком неузгодженості змісту і форм інтеракцій з цими контрагентами, а також опору школярів небажаним впливовим діям батьків.

Результати емпіричних досліджень свідчать про те, що пріоритетність і ранжування контрагентів взаємодії більшою мірою залежать від характеру стосунків з ними. Як ідеальні можуть розглядатись стосунки, які відзначаються інтенсивністю, неформальністю (близькість інтересів, довіра), можливістю вільного вибору партнерів по взаємодії, виваженістю змісту й форм спілкування.

Проаналізовано виконання соціалізуючих функцій стосовно учнів шкіл агентами впливових дій. Виявлено значний інформаційно-освітній вплив старшого покоління (батьків, вчителів) на учнів завдяки соціальному досвіду перших. Встановлено, що для організаційно-регулюючої, регулятивно-контролюючої й комунікативно-гедоністичної функцій взаємодії суттєвою є близькість стосунків між агентами, тому її переважно виконують батьки, друзі, дорослі знайомі, з якими учні взаємодіють у позаурочний час, а прагматична функція є пріоритетом родини (не тільки батьків, але й родичів). Виявлено також, що виконання батьками регулятивно-контролюючої функції соціалізації може спотворювати їх стосунки з дітьми і викликати опір останніх.

Аналіз референтності агентів взаємодії виявив, що при очікуваній значущості батьків, її визнає лише половина опитуваних, а результати аналізу свідчать про те, що провокуючими чинниками для соціалізуючого впливу є невміння батьків функціонувати у суспільстві, щоб досягти певного економічного й освітнього статусу, причому в першу чергу це стосується батька. Встановлено, що в тому разі, коли батьки неспроможні виконувати свої соціалізуючі функції, їх виконання переходить до представників інших інституцій, зокрема, родичів, вчителів.

У особистому ставленні учнів шкіл до контрагентів взаємодії виявлено залежність позитивного ставлення від рівня навчальних досягнень школярів, який є опосередкованим показником більш високого рівня загальної культури й відкритості, тому учні, які мають високі навчальні досягнення, швидше переймають зразки просоціальної поведінки й в цілому більш приязно ставляться до тих, хто ці зразки транслює. В оцінці школярами ставлення контрагентів до себе виявлено, що чим менш значущими є агенти взаємодії для учнів, тим менш адекватно і більш критично вони оцінюють таке ставлення. З’ясовано, що серед чинників, які негативно впливають на стосунки агентів взаємодії в процесі соціалізації, чільне місце посідають непорозуміння, невміння спілкуватись, нерівність у стосунках.

Результати дослідження свідчать, що до найбільш ефективних способів впливових дій відносяться інтеракційні механізми соціальної презентації, фасилітації й переконання, а наймеш дієвою є соціальна ідентифікація. При цьому виявлено, що агенти впливових дій використовують провідні інтеракційні механізми, що є більш ефективними, порівняно з іншими способами. У впливових діях батьків найбільш ефективними є способи соціальної презентації, для вчителів – способи фасилітації, для друзів – способи соціальної орієнтації, для однокласників і героїв фільмів – способи соціальної ідентифікації.


ВИСНОВКИ

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження та представлено результати, що були отримані на теоретичному та емпіричному рівнях.

Відзначається, що жоден представник молодого покоління не залишається поза суспільним та соціально-груповим впливом, але результат цього впливу залежить як від статусних характеристик агентів взаємодії (їх значущості, соціального досвіду, авторитету), так і від характеру їх стосунків, які між ними встановлюються в інтеракціях і можуть стимулювати або гальмувати процес соціалізації. Найчастіше по відношенню до своїх контрагентів учні займають переважно приязну позицію. Проте школярі не завжди можуть об’єктивно оцінити ставлення контрагентів взаємодії до себе: ставлення до себе тих контрагентів, з ким вони взаємодіють за власним бажанням і вибором (дорослі знайомі, друзі), учні оцінюють позитивніше, ніж, навіть, власне ставлення до контрагентів, в той час, як ставлення до себе тих контрагентів, взаємодія з якими є обов’язковою і, навіть, вимушеною, учні оцінюють більш критично і негативно, ніж своє ставлення до них.

Значним фактором соціалізації є соціокультурний статус поселення. в якому мешкають агенти взаємодії. Причому в поселеннях з більш високим статусом не тільки збільшується коло взаємодії за рахунок поширення інформаційного простору, але й змінюється характер стосунків учнів школи з контрагентами, зокрема, учні сільських шкіл більш приязно ставляться до вчителів і однокласників, а учні міських шкіл більш приязно оцінюють стосунки з матір’ю.

В процесі взаємодії соціалізуючі функції інститутів суспільства та їх агентів є взаємозамінними, хоча не можна однозначно сказати, наскільки ефективним і правомірним є штучне перекладання соціалізуючих функцій одних інститутів суспільства на інших, адже намагання деяких інституцій штучно підміняти функції одне одного є не тільки не ефективним, але й недоцільним, так само, як і обмеження соціального досвіду молодого покоління зменшує можливості в соціалізації учнівської молоді.

За результатами дослідження була підтверджена гіпотеза про те, що у взаємодії з кожним з агентів існують провідні інтеракційні механізми, а також гіпотеза про те, що особисте ставлення до агентів впливових дій може стимулювати, або, навпаки, гальмувати процес соціалізації. Підтвердилась також гіпотеза про те, що інтеракційний механізм соціальної презентації є більш дієвим порівняно з іншими способами впливових дій. Стосовно механізму соціальної фасилітації ця гіпотеза підтвердилась лише частково і була спростована стосовно механізму соціальної ідентифікації (способи наслідування, копіювання). Тому можна говорити про те, що в процесі соціалізації сучасних українських школярів відбувається перерозподіл провідних інтеракційних механізмів, з’являється тенденція становлення нової моделі взаємодії учнів середньої школи з агентами соціалізації.

З огляду на значну роль інституту сім’ї, зазначено, що в умовах системної кризи, руйнування минулої інфраструктури виробництва та культури, його соціокультурна роль в соціалізуючому процесі має зростати, на відміну від інституту освіти, який відходить на другий план, і тому його представникам слід орієнтуватись на виконання інформаційно-освітньої та стимулюючої функцій. Стосовно інституту мас-медіа відзначається, що, хоча його роль в процесі соціалізації школярів більше стосується інформування, проте зразки соціального поводження, ідеали, які пропонуються цим інститутом, повинні мати просоціальну спрямованість, особливо з огляду на той факт, що певна частина школярів прагне свідомо чи несвідомо ідентифікувати себе з героями кіно і телепередач.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чередник Г. Інтеракційні механізми первинної соціалізації людини // Соціальні виміри суспільства. Випуск 8. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005. – С. 286-296.

2. Чередник Г.Ю. Соціальне значення міжпоколінних взаємодій в процесі соціалізації підростаючого покоління // Грані. – № 5 (49). – 2006. – С. 84-89.

3. Чередник Г.Ю. Інтеракційні механізми соціалізації школярів. // Український соціум. – № 5 (16). – 2006. – С. 42-54.

4. Чередник Г. Роль міжпоколінних зв’язків у соціалізації особистості школяра // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: Наукові доповіді та повідомлення Міжнародної науково-практичної конференції. – Вип. 1/ Редкол. А.С.Лобанова (наук. ред.) та ін. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. – С. 135-137.

5. Чередник Г. Значення взаємодії учнівської молоді з основними агентами в процесі її соціалізації // (Пост)сучасність і наука: соціологія в пошуках себе і суспільства // Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. – Харків, 2007. – С. 127-131.

6. Чередник Г.Ю. Взаємодія суб’єктів молодіжної субкультури в процесі соціалізації учнівської молоді // Молодіжна політика: проблеми і перспективи // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції, Дрогобич, 10-11 травня 2007 р. / Наук. ред. С.Щудло. – Дрогобич: Вимір, 2007. — С. 194-198.


Чередник Г.Ю. Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Інститут соціології НАН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено соціологічному аналізу процесу соціалізації українських школярів з погляду їх взаємодії з основними представниками суспільних інститутів та способів впливових дій, які обираються останніми. У дисертації вперше у вітчизняній соціологічній літературі подано дефініцію інтеракційного механізму, систематизовано прямі й опосередковані впливові дії агентів соціалізації на молодь. Запропоновано типову модель взаємодії учнів з агентами соціалізації. Розглядаються проблеми соціалізації в сучасному українському суспільстві. Проведено емпіричний аналіз взаємодії школярів з основними контрагентами. Конкретизовано специфіку дії інтеракційного механізму в процесі соціалізації. Описано основні соціально-демографічні, соціально-статусні та соціально-психологічні чинники, які можуть впливати на результат інтеракцій.

Ключові слова: соціалізація, агенти, впливові дії, взаємодія, інтеракційний механізм.

Чередник Г.Ю. Интеракционные механизмы социализации учащихся средней школы Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии. – Институт социологии НАН Украины, Киев, 2008.

В диссертации комплексно рассмотрен процесс социализации украинских школьников с точки зрения их взаимодействия с основными представителями общественных институтов и способов влияния, которые избираются последними. Процесс социализации рассматривается разными авторами либо с точки зрения субъект-объектного, либо с точки зрения субъект-субъектного подхода, что проявляется в категориальном аппарате, который используется представителями этих течений для объяснения процесса социализации, и в предпочтении определенных доминирующих интеракционных механизмов, которые, по их мнению, обеспечивают этот процесс.

В диссертации впервые в отечественной социологической литературе подается определение интеракционного механизма, с учетом специфики его проявления в процессе социализации: совокупность способов взаимодействия, которые обуславливают влияние членов социальных групп друг на друга с целью выработки общих норм и ценностей, усвоения образцов группового поведения и установления стабильной структуры группы. По социально-психологическому содержанию к ним относятся социальная идентификация, социальная презентация, социальная ориентация, внушение, фасилитация и ингибиция, причем каждый из них может иметь различные формы проявления во взаимодействии школьников с основными контрагентами.

Автор предлагает типичную модель прямого и косвенного взаимодействия агентов социализации в постсоветском обществе. Предложенная типология косвенного влияния представителей общественных институтов на учащихся опирается на технологические, характерологические и морально-ценностные признаки. Охарактеризованы основные проблемы социализации в современном украинском обществе, которые заключаются в смене ценностных ориентаций молодого поколения, девиациях внутри самого общества, кризисе основных институтов общества, хотя те экономические, политические, социально-психологические и другие преобразования, которые происходят сегодня в Украине, требуют смены модели социализации.

Проведен эмпирический анализ взаимодействия школьников с основными контрагентами, к числу которых относятся родители, учителя, друзья, одноклассники, взрослые знакомые, другие люди (родственники, любимые, представители СМИ). Каждый из этих представителей институтов общества выполняет определенную социализирующую функцию, обусловленную определенными факторами. Для информационно-образовательной функции существенным является социальный опыт контрагентов, поэтому чаще всего ее выполняют родители, учителя. Организационно-регулирующая, регулятивно-контролирующая и коммуникативно-гедонистическая функции социализации зависят от интенсивности взаимодействия и доверительности отношений контрагентов со школьниками, поэтому они являются приоритетом института семьи и неформальных социальных групп. Учителя и родители выполняют также стимулирующую функцию социализации, а институт семьи – прагматическую.

Результаты эмпирического исследования конкретизируют специфику действия интеракционных механизмов в процессе социализации. Доминирующим интеракционным механизмом является социальная презентация, эффективными являются также социальная фасилитация и внушение, в отличие от социальной идентификации и ингибиции, на основании чего автор предполагает тенденцию смены устоявшейся модели взаимодействия учеников средней школы с агентами социализации. Каждый из агентов социализирующего влияния использует ведущий интеракционный механизм. Взаимодействие учащихся школы с представителями общественных институтов обуславливается социально-демографическими, социально-статусными и социально-психологическими факторами, среди которых значимость агента для социализируемого, его образовательный и экономический статус, а также тип поселения, в котором проживают агенты взаимодействия. Существенным фактором, влияющим на результативность взаимодействия, является личностное отношение агентов друг к другу. К числу негативных факторов могут быть отнесены отсутствие навыков взаимодействия, выбор неэффективных способов влияния.

Автор обращает внимание на необходимость усиления социально-культурной роли института семьи в процессе социализации, изменения социализирующего влияния института образования, а также совокупного интегрального влияния всех институтов на учащихся средней школы.

Ключевые слова: социализация, агенты, влияние, взаимодействие, интеракционный механизм.

СherednykG.Yu. Mechanisms of interaction in socializations of pupils secondary school of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Sociology on speciality — 22.00.04 — special and branch sociologies. - Institute of Sociology NАS of Ukraine, - Kyiv, 2008.

In the dissertation for the first time in domestic sociological literature is given determination mechanism of interaction,it is systematized direct and indirect influence of agents of socialization on youth. It is offered typology of indirect influence and typical model of interaction of pupils with agents of socializations. The problems of socialization are considered in modern Ukrainian society.Empirical analysis of interaction of schoolboys is organized with the main contractors.A specific of action of mechanism of interaction is Rendered Concrete in process of socializations. It is described main social-demographic factors, which can influence upon result of interaction.

Keywords: socialization, agents, influence, interaction, mechanisms of interaction.


Підписано до друку „_25 __” _березня ___ 2008 _ р.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Гарнітура „TimesNewRoman”.

Ум.-друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. № 379

Друкарня Дніпропетровського національного університету

Вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:13:51 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:45:32 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151454)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru