Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат")

Название: Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат")
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: дипломная работа Добавлен 10:32:34 09 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 1873 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу

ДИПЛОМНА РОБОТА

Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ “Київмедпрепарат”)

Студента 5 курсу групи

спеціальності 7.050206 “Менеджмент

зовнішньоекономічної діяльності”

Науковий керівник

Допущено до захисту, протокол засідання

кафедри ЗЕД та маркетингу

№ ______ від _______________2005 р.

Зав. кафедрою

Київ - 2005


Зміст

Вступ

Розділ 1.теоретичні аспекти митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі

1.1 Основні етапи розвитку митно-тарифного регулювання в Україні, структура митного тарифу та визначення митної вартості

1.2. Визначення коду товару та вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного регулювання в Україні

1.3 Вплив вітчизняної митниці на сприяння розвитку зовнішньої торгівлі

Розділ 2. Аналіз впливу митно-тарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність ВАТ “Київмедпрепарат

2.1 Механізм впливу митно-тарифного регулювання на ефективність діяльності підприємства ВАТ “Киівмедпрепарат” на внутрішньому та зовнішньому ринках

2.2 Характеристика господарської та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” за 2002 –2004 роки

2.3 Аналіз контрактів та технології зовнішньоекономічних операцій в діяльності ВАТ “Київмедпрепарат

Розділ 3. Шляхи мінімізації впливу змін в політиці митно-тарифного регулювання на рентабельність діяльності ВАТ “Київмедпрепарат

3.1 Митні і податкові тарифи в схемах зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та використання пільгових митно-податкових режимів

3.2 Управлінські моделі загроз та рішень при впливі варіацій митно-податкових тарифів на результати діяльності ВАТ “Київмедпрепарат

3.3. Розрахункові зони управлінських рішень по забезпеченню рентабельної роботи ВАТ “Київмедпрепарат” при варіаціях імпортно-експортних тарифів в зовнішньоекономічних операціях

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Одним з найважливіших напрямків ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств України є зважене та продумане регулювання цього виду діяльності. До цього слід додати, що сприяння держави формуванню ефективного експортного потенціалу промислового виробництва, його оптимальної структури створює сприятливі умови для виходу економіки з кризового стану. Вплив державного регулювання на здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур в умовах переходу до ринкових від-носин відносять до малорозроблених проблем вітчизняної економічної науки. Зокрема, потребують посиленої уваги проблеми високих ставок митного збору, акцизного збору, недосконалість самого процесу митного оформлення товарів, які провозяться через кордон. Особливо важливого значення набуває дослідження вказаних проблем з позицій розвитку таких визначальних процесів як встановлення зовнішньоторговельних зв’язків між вітчизняними та зарубіжними підприємствами різних форм власності, зміна вже встановлених зв’язків з урахуванням тенденцій сучасного виробництва. Таким чином, очевидна потреба нового осмислення суті, ролі, ефективності державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і розробки проблемних питань його ефективного здійснення.

Реформи в галузі державного регулювання ЗЕД України, що відбуваються за відсутності чітко проробленої і послідовної стратегії, яка б базувалась на органічному поєднанні загальносвітових закономірностей із національною специфікою, врахуванням здобутків історичного розвитку, а також стартових умов трансформаційного процесу в Україні, необгрунтоване приниження важливості державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності призвели до насичення національного ринку імпортними товарами низької якості, негативно позначились на діях окремих фірм і створюють реальну загрозу національному виробництву.

Вирішення проблем збуту, завдань технічного переозброєння через прид-бання сучасних зарубіжних технологій та обладнання неможливе без встанов-лення сприятливих для здійснення цих процесів умов державного регулювання ЗЕД, а саме: встановлення фіксованих ставок митного та акцизного зборів, розробка системи надання експортних та імпортних субсидій, налагодження конт-ролю за здійсненням квотування товарів та інше.

Як свідчить досвід багатьох зарубіжних країн, встановлення чіткої системи регулювання ЗЕД є могутнім стимулом для розвитку експорту вітчизняних товарів, що є однією з головних рушійних сил підйому економіки країни в ціло-му, зростання національного доходу.

Актуальність досліджень дипломної роботи полягає в:

- необхідності упередженого проектування зовнішньоекономічної діяль-ності підприємства в умовах залежності виробництва від імпортної сировини з урахуванням ймовірних тенденцій і змін у митно-тарифній політиці України та інших держав світу;

- необхідності створення прогнозних матеріалів менеджерів зовнішньоекономічної діяльності по оперативному регулюванню ціновою політикою реалізації продукції в залежності від змін в митно-тарифному регулюванні та оперативному переорієнтуванню ринків збуту з внутрішнього на зовнішній, а можливо і зупинку виробництва нерентабельної фармацевтичної продукції при підвищенні собівартості вище витрат прямого імпорту готових ліків;

на основі законодавчого створення аудитної служби економічного супроводження чисельних малих підприємств в Україні, які не мають фахівців з економічного аналізу діяльності та організації зовнішньоекономічної діяльності, тому працюють з чисельними порушеннями законодавства чи з ризиками високих економічних втрат при зовнішньоекономічних операціях.

Метою дипломної роботи є дослідження впливу митно-тарифного регу-лювання на зовнішню торгівлю підприємницьких структур України.

Предметом дослідження є митно-тарифне регулювання зовнішньої тор-гівлі та проблеми і шляхи підвищення його ефективності.

Об’єкт дослідження – фармацевтична фірма ВАТ “Київмедпрепарат”по виробництву ліків.

Методологічну та медичну основи досліджень становлять сучасні теорії ринкової економіки, системний підхід, публікації вітчизняних вчених з питань митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі підприємств.

Завдання дослідження зводяться до наступного:

в першому розділі розглянути :

а) принципи формування митного тарифу та податків на зовнішньо-економічну торгівлю (транспарентність, сталість, передбачуваність, можливість оперативного реагування);

б)дослідити рівень та види ставок мита та інших еквівалентних видів мита, податків та зборів, що застосовуються в регулюванні зовнішньої торгівлі та порядок їх справляння (на загальній, пільговій, сезонній або преференційній основі, ставки в рамках тарифних квот)

- в другому розділі проаналізувати вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю об’єкта дослідження (ВАТ “Київмедпрепарат”) та оцінити діяльність цього підприємства, механізми та ефективність його експортно-імпортної діяльності цього підприємства;

- в третьому розділі на основі розроблених алгоритмів провести моделювання на ПЕОМ прогнозного рівня впливу змін в митно-тарифній політиці на діяльність підприємства та розробити і обґрунтуватиможливі шляхи розвитку підприємства в упередження негативних впливів.

Методи досліджень: проведення горизонтального(індексно-хронологічного) та вертикального(структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансової звітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, програмно-математичне моделювання ефективності схем митно-тарифних операцій підприємства, побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дипломної роботи роботи — звітні документи ВАТ “Київмедпрепарат” за 2002-2004 роки.

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи – в надан-ні керівництву ВАТ “Київмедпрепарат” рекомендацій по основним напрямкам планування розвитку діяльності підприємства в умовах можливих змін в митно-тарифній та податковій політиці України в області зовнішньоекономічних операцій.


Розділ 1. Теоретичні аспекти митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі

1.1 Основні етапи розвитку митно-тарифного регулювання в Україні, cтруктура митного тарифу та визначення митної вартості

Тарифні методи (найбільш прозорі для сприйняття) посідають центральне місце у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас митний тариф є головним інструментом, що, разом із внутрішньою податковою системою, регулює економічний клімат у країні і спрямований на захист вітчизняних товаровиробників від конкуренції товарів іноземного виробництва та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на внутрішньому споживчому ринку.

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні набуло своє втілення з отриманням державою незалежності в 1991 році.

Правовою основою митно-тарифного регулювання став Закон України "Про Єдиний митний тариф", прийнятий 5 лютого 1992 року.

Цей Закон визначив основні напрями тарифного регулювання, ввів в законодавство України такі поняття:

- ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мито;

- митна вартість товарів, країна походження товарів;

а також:

- визначив види мита за способом справляння - адвалерне, комбіноване, специфічне;

- регламентував процедуру нарахування і сплати мита та надання тарифних преференцій.

У 1993 році в Україні був значно лібералізований зовнішньоторговельний режим. Прийнятим на початку 1993 року Єдиним митним тарифом України були запроваджені ставки імпортного мита на рівні 0-10% на більшість товарних позицій. Лише незначна частина товарів обкладалася за ставками 15-30%, а максимальний їх рівень становив 50% (алкогольні та тютюнові вироби). При цьому товари, які імпортувалися з країн, що розвиваються, митом не обкладалися, а товари з промислово розвинутих країн, з якими Україна мала угоди про надання режиму найбільшого сприяння, оподатковувалися за пільговими ставками.

У 1994 році кількісні експортні обмеження щодо багатьох видів товарів, які існували на той час, було скасовано. Виняток становили товари, що підлягають експортним обмеженням у рамках міжнародних угод (текстиль, сталь), а також деякі стратегічні товари, внесені до списку "спеціального експортного режиму" (сталь, вугілля, нафтопродукти, електроенергія, коштовне каміння та метали). У той же час, прийняті Урядом зміни ставок ввізного мита значно їх підвищили на високоліквідну продукцію та підакцизні товари з фіскальною метою. Ставки на енергоносії та сировину, навпаки, були зменшені.

З початку 1996 року у зовнішньоторговельній політиці відбуваються значні зміни. Експортні податки по ряду товарних груп (вовна і шкіра тварин, чорні й кольорові метали) відновлюються. З лютого 1996 року запроваджуються нові експортні обмеження, пов'язані з встановленням індикативних цін на багато видів експортної продукції. У митно-тарифному регулюванні запроваджуються протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняної промисловості.

Таким чином, Україна, не маючи на той час теоретичної концепції становлення і розвитку зовнішнього сектора економіки, емпіричним шляхом дійшла висновку про передчасність лібералізації зовнішньої торгівлі й зробила ставку на політику протекціонізму. Вирішальну роль у прийнятті такого рішення відіграли два чинники: місткість внутрішнього ринку і рівень розвитку національних факторів виробництва.

Починаючи з 1999 року Україна починає поступово лібералізувати свій імпортний режим. Це, зокрема, пов'язано з відповідними її зобов'язаннями перед міжнародними фінансовими організаціями та намаганнями поступово пом'якшити свій зовнішньоторговельний режим. У цей період поступово починають скасовуватися мінімальні митні вартості, які протягом 2000 року були повністю скасовані. Також було суттєво зменшено кількість рішень, що приймаються Урядом щодо зміни ставок ввізного мита.

У 2000 році, у зв'язку із відновленням переговорного процесу щодо вступу України до ГАТТ/СОТ та переговорами з ЄС щодо зменшення рівня ввізного мита на товари легкої промисловості, було поступово зменшено загальний рівень митного обкладення.

Так, було зменшено розмір максимальних ставок ввізного мита Єдиного митного тарифу до рівня 25 відсотків (за винятком окремих видів товарів, став-ки мита на які встановлено Верховною Радою України). Також було зменшено ставки ввізного мита до рівня від 0 до 17 відсотків на широкий асортимент то-варів та продукції легкої промисловості, що класифікуються в 30-63 групі ТН ЗЕД. На даний час показник середньоарифметичної ставки ввізного мита на зазначену групу товарів (близько 1300 товарних підсубпозицій) за попередніми розрахунками фахівців Держмитслужби, складає близько 6,9 відсотка.

Також у 2000 році Верховною Радою України було прийнято декілька змін щодо ставок ввізного мита на товари з 1 - 24 групи ТН ЗЕД та підакцизні товари, зокрема, було суттєво зменшено перелік підакцизних товарів - вилучені кава, море- та рибопродукти та інші продукти харчування; зменшені ставки ввізного мита на жири великої рогатої худоби, які використовуються для виробництва мила.

Крім внесення змін до ставок акцизного збору та ввізного мита на підакцизні товари, прийнятими у 2000 році Законами України також запроваджується нова деталізація товарів на рівні дев'ятого знака ТН ЗЕД.

Постановами Кабінету Міністрів України здійснювалось коригування ставок ввізного мита на продукцію хімічної промисловості, окремі види сільськогосподарської техніки і запасні частини до неї, та товари широкого вжитку, що не виробляються або виробляються в недостатній кількості в Україні.

На даний час митно-тарифна політика характеризується наступними напрямками:

- зменшення максимального рівня ставок ввізного мита до рівня 25%;

- зменшення кількості підакцизних товарів;

- зменшення загального рівня ставок ввізного мита (номінального митного тарифу);

- впорядкування рішень Уряду з питань зміни ставок ввізного мита;

- зменшення кількості постанов Уряду щодо зміни ставок ввізного мита;

- зменшення рівня оподаткування ввізним митом текстильної продукції у зв'язку із відповідними домовленостями з ЄС;

- початок застосування антидемпінгових мит;

- достатньо високим залишається рівень ставок Єдиного митного тарифу щодо сільськогосподарських товарів та продуктів харчування.

Концептуальні засади формування та застосування митного тарифу України визначено в Законі «Про єдиний митний тариф».

Єдиний митний тариф — це, у першу чергу, систематизований звід ставок мита, встановлених для оподаткування експортованих або імпортованих товарів. Законом визначено, що митний тариф застосовується незалежно від форми власності суб'єктів ЗЕД. Види мита, визначені Єдиним митним тарифом, представлені на рис. 1.1 [35,161].


Види мита

Рис. 1.1. Види мита

Імпортне мито нараховується на товари при їх ввезенні на митну територію України. Його застосування диференційоване в залежності від походження. Преференційні, пільгові ставки мита застосовуються в тому разі, коли товар походить з країн експорту, з якими укладено угоди про надання режимів найбільшого сприяння або, які утворюють з Україною спеціальні митні зони. До товарів, що походять з країн, з якими Україна не має відповідних угод, застосовуються повні ставки мита.

Визначення країни походження товару здійснюється за певними показниками, які окреслюють головні чинники, пов'язані з виробництвом або обробкою та переробкою сировини чи матеріалів для продукції, що стає об'єктом купівлі-продажу або обміну.

Повністю виробленими в країні експорту вважаються корисні копалини, видобуті в даній країні, рослинна продукція, живі тварини та продукція тваринного походження, продукти мисливського, риболовного та морського промислу, продукція морського промислу, добута зафрахтованими суднами, вторинна сировина та відходи.

Переробка та обробка вважається достатньою, якщо:

- після завершення виробничого циклу товари класифікуються в іншій, ніж первинні матеріали або сировина, товарній позиції згідно з ТН ЗЕД;

- додаткова вартість, що утворилася в результаті переробки та обробки, становить не менше 50 відсотків вартості товару, який стає об'єктом купівлі-продажу або обміну.

Не визнаються достатньою переробкою товарів технологічні операції, пов'язані зі зберіганням, підготовкою товарів до продажу, прості операції, пов'язані зі складанням товару, утворенням сумішей, яким не властиві нові характеристики, що відрізняють їх від первинних.

Таким чином, Єдиним митним тарифом визначено порядок застосування ставок мита в залежності від країни походження товару та критеріїв визначення країни походження.

Експортне мито нараховується на товари в разі їх вивезення за межі території України та як засіб регулювання експорту застосовується до обмеженої кількості товарних позицій згідно з ТН ЗЕД. Застосування експортного мита в першу чергу передбачає можливість обмеження вивозу певних товарів за межі країни шляхом підвищення вартості самого товару.

Законом визначено основні види мита: адвалерне, специфічне та комбіноване. Адвалерне — обчислюється у відсотках від митної вартості товарів, які обкладаються митом. Специфічне — обчислюється у фіксованому грошовому розмірі на одиницю товару. Комбіноване — поєднує у собі два попередні види мита.

Крім цих видів мита стосовно певних товарів може тимчасово встановлюватись сезонне ввізне або вивізне мито, яке має на меті захистити вітчизняних товаровиробників аналогічних товарів.

До особливих видів мита законом віднесено компенсаційне, антидемпінгове та спеціальне мито.

Компенсаційне застосовується до імпортних товарів, у разі виробництва або експорту яких використовується субсидія, а ввезення таких товарів може завдати шкоди національному товаровиробнику або загрожує державним інтересам України.

Антидемпінгове мито виконує захисну роль щодо вітчизняного ринку в разі ввезення товарів за цінами, нижчими від цін країни експорту. Обчислення ставок антидемпінгового мита проводиться за різницею цін країни експорту та цін, заявлених при ввезенні цього товару в Україну.

Спеціальне мито як захисний захід застосовується до певних імпортованих товарів, ввезення яких загрожує інтересам вітчизняних товаровиробників. Крім цього, у разі дій, що суперечать загальнодержавним інтересам України як запобіжний захід також застосовується цей вид мита. Спеціальне мито може бути також введене як відповідь на. дискримінаційні заходи іноземної держави проти України.

Усі види особливого мита застосовуються після проведення відповідного розслідування Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України, яке проводиться на підставі заяви українських або іноземних державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

Експортне мито — це інструмент регулювання та обмеження вивезення деяких товарів. Імпортний митний тариф дозволяє формувати оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на різні товарні групи, впливає на господарську діяльність підприємств, захищає окремі національні галузі економіки, дозволяє вести активну зовнішньоторговельну політику, оптимізує співвідношення експорту та імпорту держави, валютних надходжень і витрат, сприяє досягненню позитивного зовнішньоторговельного балансу країни.

Імпортний митний тариф застосовується з метою:

створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

- регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

- формування раціональної структури споживчого ринку на основі

збалансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

збільшення доходної частини Державного бюджету України;

- покращення стану платіжного балансу держави;

- сприяння структурній перебудові національної економіки України;

- вирішення торговельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з іноземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу її до Світової організації торгівлі (СОТ).

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, котру умовно можна розподілити на три рівня ставок мита, які існують на даний час. Кожний рівень повинен відповідати стадії обробки продукції - сировина, напівфабрикати та готові вироби. Це розподілення на рівні також в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то у якості моделі можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем країн колишнього Радянського Союзу, зокрема:

- сировина та матеріали – 0-5%,

- напівфабрикати та комплектуючи вироби – 5-15%,

- готові вироби – 15-30%.

Імпортний тариф в Україні будується на таких основних положеннях митно-тарифної політики, як:

1) "ескалація митного тарифу" - це підвищення ставок мита по мірі зростання ступеня обробки продукції;

2) "ефективний митний тариф" - це встановлення низьких ставок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

3) поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;

4) відповідно до теореми симетрії Лернера імпортне мито – це податок і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і робить експорт менш корисним;

5) здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні призвести до раціоналізації тарифу і поступовому зниженню ставок імпортного мита по мірі підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що поперед усім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно робити зниження ставок імпортного мита на сировину та комплектуючи, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торговельно-політичними міркуваннями.

Формування діючого в певний відрізок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економіки країни. Для цього необхідно враховувати такі фактори: конкурентоспроможності вітчизняної продукції, можливості внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, сту-пені дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної важливості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення інозем-них та стимулювання внутрішніх інвестицій тощо. В той же час врахування цих факторів може призводити до відхилень від наведеної вище базової схеми побудови тарифу. Також періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок імпортного тарифу визначається на базі динаміки розвитку економ-міки країни.

Експортний тариф та основні принципи митно-тарифного регулювання експорту.

Експортні мита накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. У більшості розвинутих країн експортного тарифу просто не існує, а в США його введення навіть заборонене конституцією. Експортний тариф застосовується в основному країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою і накладається на товари традиційного експорту (кава в Бразилії, какао в Гані, нафта в Росії).

Основними функціями експортного тарифу в цих країнах є:

- фіскальна – збір коштів до бюджету держави для фінансування видаткових статей. В окремих країнах, що розвиваються, за рахунок експортного тарифу збирається до половини прибутків бюджету;

- балансувальна – застосовується як правило у випадку існування відповідної різниці у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари.

До 1994 року в Україні застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарів, що мав па меті фіскальні функції. Починаючи з 1994 року в Україні проводиться ліберальна експортна політика, яка має наступні принципи:

- нарощування експортного потенціалу та ліберальний експортний режим регулювання;

- дія експортного мита стосується невеликої номенклатури товарів (протягом 1996 року – металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкіряну сировину, а також запроваджені з вересня 1999 року ставки на насіння деяких видів олійних культур);

- з 1996 року введення експортного мита має на меті заборонні функції щодо вивезення зазначених вище товарів, оскільки фіскальні надходження від його введення у даному випадку незначні.

Застосування інших видів мита (сезонні, антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні).

Сезонні мита в Україні почали застосовуватись після прийняття Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", з 1998 року. На даний час сезонні мита застосовуються до деяких видів сільськогосподарської продукції і їх дія розповсюджується на товари, які імпортуються на митну територію України.

Основні положення:

- відносно невелика номенклатура товарів;

- запроваджуються щорічно у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного мита;

- термін дії - не менше 60, але не більше 120 послідовних календарних днів протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної продукції українського виробництва.

2. Особливі види мита в Україні до сьогодняшнього дня не застосовувалися, незважаючи на існуючу законодавчу можливість іх застосування (Закон України "Про Єдиний митний тариф" (1992 рік)), оскільки не існувало законодавчого механізму проведення антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних розслідувань. Після прийняття в кінці 1998 року Верховною Радою України Антидемпінгового кодексу зазначений механізм запрацював, але поки ще особливі мита не застосовуються, а реалізуються заходи нетарифного регулювання (кількісні обмеження). В той же час особливі види мита повинні складати основу механізму захисту внутрішнього ринку. За своєю суттю зазначені мита - це надзвичайні тарифні заходи. Захисні бар'єри, що при цьому створюються, незважаючи на достатньо високий розмір, повинні бути обмежені в часі.

Інший важливий аспект особливих видів – це “точковий характер” впливу. Вони використовуються по відношенню до імпорту окремих іноземних товарів і окремих іноземних виробників, які застосовують демпінг або субсидії при експорті або виробництві продукції, або при зростаючій загрозі для українського ринку від масованого імпорту товарів.

Особливі види мита можуть застосовуватись тільки після проведення розслідування і отримання об'єктивних доказів того, що саме несприятливий вплив іноземної конкуренції наніс або невідворотно загрожує спричинити істотний збиток якій-небудь галузі української економіки. Ці обставини ускладнюють процес введення та використання особливих видів мита.

Обкладення товарів і інших предметів ввізним митом при їх ввезенні на митну територію України здійснюється за ставками Єдиного митного тарифу України, який являє собою систематизоване зведення ставок ввізного мита. Єдиний митний тариф України базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів 1992 року; був чинний до 01.07.2001 року.

Єдиний митний тариф було затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року № 4-93 "Про Єдиний митний тариф України" і введений в дію з 12 лютого 1993 року. В Єдиний митний тариф України за минулий час внесено зміни 15 Законами України та 65 постановами Кабінету Міністрів України. Усього внесено зміни більше ніж у 95 % тарифних ставок.

Законодавчі акти, якими були внесені зміни в Єдиний митний тариф стосуються підакцизних товарів та продукції з 1 - 24 товарних груп ТН ЗЕД.

Відповідність Єдиного митного тарифу до Концепції трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 роки у відповідності з системою ГАТТ/СОТ.

Україна з 1994 року веде переговори по приєднанню до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) і вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). У зв'язку з цим національне законодавство поступово приводиться у відповідність до вимог ГАТТ і угод Уругвайського раунду (1994 року), основним лейтмотивом яких є лібералізація міжнародної торгівлі і зняття будь-яких обмежень в цій сфері. Митно-тарифна політика є, мабуть, одним з головних напрямів такого реформування. Тому, вже 6 квітня 1996 року Указом Президента України № 255/96 затверджується "Концепція трансформації митного тарифу України на 1996 -2005 роки у відповідності з системою ГАТТ/СОТ",

Ця Концепція визначає основні принципи та напрямки поступового зниження ставок ввізного мита для їх реалізації українською стороною в переговорному процесі з метою забезпечення доступу до товарних ринків в рамках вступу України в СОТ.

Мета Концепції:

- інтеграція економіки України в світову ринкову систему;

- забезпечення доступу товарів, які експортуються з України, на зовнішні ринки (тобто створення приблизно рівних умов митного оподаткування імпортних товарів в Україні і в країнах-членах СОТ);

- забезпечення стабільного і прогнозованого розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій;

- приведення товарної номенклатури і рівня ставок ввізного мита до норм і вимог угод СОТ і Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС 1996);

- встановлення режиму найбільшого сприяння в сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.

Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більш ніж 14%.

Порівнюючи рівень ставок у Єдиному митному тарифі (станом на 1.01.2001) із граничним рівнем, встановленим у Концепції трансформації митного тарифу України згідно з вимогами ГАТТ/ СОТ на 1996-2005 роки, можна виявити наступне:

дорівнюють граничному рівню - близько 18%;

перевищують граничний рівень - близько 10%;

нижче граничного рівня - близько 72%.

Структура ставок Єдиного митного тарифу

Динаміка зміни частки різних видів ввізного мита в структурі Єдиного митного тарифу представлена у таблиці 1.2 [37,20], а також на рис. 1.2 [37,20].

Таблиця 1.2

Структура Єдиного митного тарифу за період 1993 –2000 років

Види ставок мита 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Адвалерні 100% 100% 99,95 95,6% 75.4% 78.3% 79,1% 80.2%
Специфічні - - - 1,4% 1,6% 18.0% 17,7% 16,1 %
Комбіновані - - 0,05 5,0% 23% 3,7% 3.1% 3,7%

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Адвалерні Специфічні Комбіновані

Рис. 1.2. Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита в митно-тарифному регулюванні України

З діаграми можна побачити, що до 1996 року застосовувалися лише адвалерні ставки ввізного мита. У 1996 році рішеннями Уряду були запроваджені комбіновані та специфічні ставки ввізного мита. У 1997 році комбіновані ставки почали активніше застосовуватися і становили 23%. Впровадження комбінованих і специфічних ставок ввізного мита було направлено на запобігання заниженню суб'єктами ЗЕД митної вартості товарів і на стримування ввезення низькоякісної продукції. Тобто, це був один з кроків щодо підтримки національного товаровиробника та захисту внутрішнього ринку.

На даний час основу ставок ввізного мита складають адвалерні ставки. Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита застосовуються до деяких товарів з 1-24 групи ТН ЗЕД та підакцизних товарів. Зменшення показника специфічних та комбінованих видів мит також можливо пояснити реальними кро-ками виконавчої влади щодо вдосконалення порядку контролю за визначенням митної вартості.

У першому півріччі 2001 року показники адвалерної, специфічної та комбінованої ставок ввізного мита залишались незмінними.

Характеристики тарифного захисту

У роботі О. Кіреєва "Международная экономика" пропонується шкала "Характер інструментів торговельної політики", відповідно до якої можливо визначити рівень та вплив інструментів митно-тарифного регулювання, який можливо використати і для номінальної ставки Єдиного митного тарифу (див. таблицю 1.3) [44,21].

Таблиця 1.3

Вплив рівня митного тарифу

Вплив на імпорт Заборонний Обмежувальний Помірний Відкритий Вільний
Рівень тарифу <40 – 100 <25 10-15 0- 10 0

Показник середньоарифметичної ставки ввізного мита в Україні у 1999 році знизився на 1,7 % і на 1.01.2000 року складав близько 11 %, у 2000 році цей показник ще зменшився і складає близько 10 %, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (див. таблиці 1.3, 1.4) [44, 21].

Таблиця 1.4

Рівень номінальної ставки Єдиного митного тарифу (середньоарифметична ставка) в період з 11.01.1993 р. по 1.01.2001 р.

Показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу 1993-2000 років (%)
1993 1996 1997 1998 1999 2000
6,3 6,7 11,52 12,74 11,0 10,2

У першому півріччі 2001 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початок року.

На даний час існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20 та 25%.

В Україні визначена верхня межа ставок імпортного митного тарифу - це 25%. Потрібно зазначити, що Концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап - це 20 %. На даний час питома вага ставок із рівнем ставки ввізного мита 0% складає в Єдиному митному тарифі 17%, із рівнем оподатковування 25% і більше – 10% від загальної кількості тарифних ставок.

Розрахунки основних показників Єдиного митного тарифу свідчать про поступове приведення їх до вимог ГАТТ/СОТ і міжнародних фінансових організацій (рис. 1.3) [44, 22].

О 1993 1996 1997 1998 1999 2000

Рис. 1.3. Зміна номінальної ставки Єдиного митного тарифу України

Необхідно окремо зупинитись на показниках рівня тарифного захисту на товари, які складають найбільш чутливу для українського ринку групу товарів, це, зокрема, товари, які класифікуються в 1 - 24 групах ТН ЗЕД.

Максимальні ставки ввізного мита (пільгові) на товари 1-24 груп встановлені, зокрема, на м'ясо і харчові субпродукти, цукор, картоплю, овочі та олію соняшникову, сафлорову, масло вершкове.

Мінімальні ставки ввізного мита на рівні 0% установлено на такі продовольчі товари, як: горіхи кокосу, кеш'ю, виноград сушений, каву несмажену, чай зелений (неферментований) та чай чорний (ферментований і частково ферментований) для промислової переробки, пшеницю тверду насіннєву, пшеницю м'яку та суміш для сівби, насіннєві гібриди кукурудзи, боби соєві, олію пальмову та її фракції, олію кокосову та інші.

Як ми бачимо, на даний час діючий рівень ставок ввізного мита на окремі види імпортованої сільськогосподарської продукції достатньо високий в порів-нянні з показниками ставок Єдиного митного тарифу на інші види продукції, і кошти, які необхідно сплатити при митному оформленні цих товарів значно перевищують його вартість. З цього можна зробити висновок, що на даний час рівень ставок ввізного мита на товари з 1 по 24 товарну групу ТН ЗЕД має на меті обмежувальний характер ввезення. У разі подальшого підвищення розміру ставки ввізного мита, вони будуть виконувати заборонну функцію.

Нарахування мита на товари провадиться на базі їх митної вартості, визначеної згідно зі статтею 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф». Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України.

При визначенні митної вартості як складові частини до неї входить ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, у залежності від умов поставки товару, що передбачені контрактом;

- комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.

Складові митної вартості представлено на рисунку 1.4 [45,164]. У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, визначеної відповідно до положень ст. 16 Закону, або в разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні або подібні товари провідних країн-експортерів зазначених товарів.


Вартість використання об’єктів

інтелектуальної вартості

Фактурна вартість

Рис. 1.4. Складові митної вартості

Законом констатується право митних органів визначати митну вартість товару. Постановою Кабінету Міністрів затверджено порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, що окреслив декілька методів визначення митної вартості.

Перший з них базується на розгляді цінових показників товару згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), рахунками-проформами зовнішньоеконо-мічних контрактів та включенням до ціни товару фактичних витрат, якщо їх не включено до рахунку-фактури в залежності від умов поставки товарів згідно з правилами «ІНКОТЕРМС-2000». Таким чином, даний метод визначення митної вартості повністю відповідає вимогам Закону стосовно порядку визначення митної вартості. Певне застереження щодо застосування цього методу полягає в тому, що відомості про фактурну вартість мають бути цілком достовірні і не викликати жодного сумніву у представників митного органу.

Другий метод базується на цінах ідентичних товарів, якщо неможливо визначити митну вартість на підставі документів. Ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, а саме — призначення та характеристики, якість, наявність того ж самого товарного знака, репутація на ринку, країна походження та підприємство-виробник. Незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою вважати товари ідентичними. Разом з тим, якщо ідентичні товари ввозились в іншій кількості або умови поставки оцінюваних товарів відрізняються від умов поставки ідентичних товарів, слід провести коригування цін з урахуванням визначених розбіжностей.

Практичне застосування цього методу може бути ускладнене у зв'язку з тим, що Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» означено наявність термінів «торговельна марка» та «товарний знак» без тлумачення їхнього змісту та підпорядкованості. Слід зазначити, що окремим законом регулюються відносини щодо набуття і здійснення права власності на знаки для товарів і послуг в Україні. При цьому зазначається, що іноземні виробники товарів мають право зареєструвати знаки на свої товари через своїх представників, зареєстрованих у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Водночас наводиться таке визначення: «Товарний знак (trademark) — это зарегистрированное в установленном порядке обозначение, служащее для отличия товаров одних предприятий от однородньх товаров других предприятий. Товарні знаки звичайно мають буквенное или графическое изображение». Це перше обмеження застосування цього методу. Крім того, не встановлено яким чином має визначатись репутація ідентичних та оцінюваних товарів на ринку збуту, не дозволяє коректно використовувати цей метод.

Третій метод передбачає, що у разі неможливості визначення митної вартості першими двома методами, вона здійснюється на підставі ціни на подібні товари. Подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики та складаються з подібних компонентів, використовуються з тією ж метою, що й ті, які підлягають оцінці, та комерційно взаємозамінні. Так само, як і при попередньому методі, в цьому разі враховуються призначення та характеристики, якість, наявність товарного знака та репутація на ринку. Проблеми застосування цього методу такі ж самі, як і в разі використання другого методу.

Якщо у разі користування першим методом виявлено, що вартість менша, ніж визначена для певних товарів мінімальна митна вартість, для декларування з метою обчислення сум мита, податку на додану вартість та акцизного збору (для підакцизних товарів) обирається мінімальна митна вартість (четвертий метод). Переліки товарів та їх мінімальна митна вартість визначаються відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Так, постановою КМУ встановлено мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них. Визначено мінімальну митну вартість нових імпортних автомобілів у залежності від країни-експортера, марки автомобіля та об'єму двигуна, обчисленому у кубічних сантиметрах. У разі ввезення автомобілів, що були в користуванні, мінімальна митна вартість визначається у відсотках відповідно до мінімальної митної вартості нових імпортних автомобілів. Якщо обчислена митна вартість автомобілів, що були у користуванні, становить менше 5000 доларів США, її розмір встановлюється на рівні 5000 доларів. Цією ж постановою КМУ встановлено мінімальну митну вартість імпортних шин для автомобілів у залежності від посадочного діаметру, а для шин, що були в користуванні будь-якого посадочного діаметру, встановлено фіксовану мінімальну митну вартість, яка дорівнює 20 доларам США за одну шину.

Іншою постановою встановлено мінімальну митну вартість на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво. У преамбулі зазначено, що мінімальна митна вартість запроваджена з метою забезпечення повноти справляння податку на додану вартість під час імпорту лікеро-горілчаних виробів та пива, недопущення заниження їх митної вартості. Аналогічними постановами КМУ запроваджено мінімальну митну вартість на імпортовані товари, які підлягають обкладенню акцизним збором — тютюнові вироби, білизну та одяг, деякі продовольчі товари, мило туалетне.

Таким чином, митна вартість може визначатись на підставі мінімальної митної вартості на певні товари, що встановлюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Держмитслужба України надала роз'яснення щодо основи для нарахування податку на додану вартість у разі встановлення мінімальної митної вартості, яке полягає в тому, що коли заявлена митна вартість імпортованого товару перевищує мінімальну, встановлену відповідною постановою КМУ, за основу розрахунку митних платежів береться заявлена митна вартість товару. У разі, коли вона менше встановленої постановою КМУ мінімальної митної вартості, при розрахунках митних платежів застосовується визначена мінімальна митна вартість товару.

П'ятий метод застосовується митними органами за умови відсутності достовірної цінової інформації щодо імпортованих товарів, які підлягають оцінці. У цьому разі митним органам надається право використовувати цінову інформацію, що міститься в їхній базі даних, а також інформацію організацій, уповноважених проводити цінову експертизу. Отримана таким чином цінова інформація використовується як орієнтація для порівняння з цінами імпортованого товару, який підлягає оцінці. Щоразу, визначаючи митну вартість, слід враховувати технічні та якісні характеристики, функціональне призначення, умови поставок та цінові коливання на ринку.

Надавати цінову інформацію стосовно всіх імпортованих товарів уповноважено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, Торгово-промислову палату України, акціонерне товариство «Укрімпекс» та Український науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічної інформації. Водночас, існують організації, що спеціалізуються на певних товарах. До них належать Державний гомологічний центр, ДП «Укрзовнішекспертиза», АТ «Алінекс» та ДЗТП «ІНТЕР-ІСМ».

Висновки цих установ стосовно вартості товарів використовуються митними органами як допоміжний матеріал, а остаточне рішення щодо визначення митної вартості імпортованого товару та відповідальність за нього покладається на посадову особу митного органу, до компетенції якої входить остаточне визначення цієї вартості.

Якщо йдеться про експорт товарів, що підлягають обов язковому ліцензуванню або квотуванню, їх митна вартість зазначається у ліцензії чи у картці реєстрації (обліку) контракту (шостий метод). Умови поставки згідно з «ІНКОТЕРМС-2000», зазначені у ліцензії чи картці реєстрації, мають відповідати умовам, заявленим експортером.

Ціни, зазначені в ліцензії чи картці реєстрації (обліку) контракту, не потребують додаткового обґрунтування та приймаються митними органами без додаткової перевірки.

У разі експорту товарів, що входять до переліку товарів, на які Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України запроваджено індикативні ціни, зазначені у зовнішньоекономічному контракті, мають відповідати індикативним цінам, установленим на момент здійснення зовнішньоторговельної операції (сьомий метод). Якщо ціни відрізняються, підставою для проведення митного оформлення є лист-погодження, виданий МЗЕЗторгом.

Індикативні ціни запроваджено Указом Президента України, який констатував, що «контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін, запроваджених Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України». Щодо переліку товарів, на які запроваджуються індикативні ціни, Указом зазначено, що такі ціни встановлюються на товари:

«щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України».

Згідно з Указом МЗЕЗторгом розроблено Положення про методику формування та використання індикативних цін, у якому наведено визначення терміну « індикативна ціна». «Під індикативними цінами розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України, а також якісних показників товару, і які затверджено МЗЕЗторгом України».

Визначення рівня індикативних цін проводиться на підставі інформації з різноманітних джерел. Беруться до уваги: вид зовнішньоекономічної угоди, умови поставки товару згідно з «Інкотермс-2000», умови оплати, відхилення показників якості товару від стандарту України та інші фактори, що мають істотний вплив на умови здійснення операцій.

Розглянуті методи визначення митної вартості товарів та інших предметів представлено на рисунку 1.5 [45,170].

Таким чином, в Україні законодавчо закріплено поняття «митна вартість», державними актами визначено методи її обчислення, відповідальність за ухвалене рішення щодо визначення митної вартості імпортованого товару покладено на посадову особу митного органу, до компетенції якої входить остаточне визначення митної вартості.


Методи визначення

митної вартості


Рис. 1.5. Методи визначення митної вартості.

Слід зазначити, що у 1998 році в Україні введено ще одну цінову категорію — максимальна митна вартість, яку, на виконання Указу Президента України від 08.05.98 за № 444, запроваджено відповідною Постановою КМУ з метою регулювання імпорту окремих видів рослинної олії. Питання розробки та затвердження максимальної митної вартості покладено на МЗЕЗторг.

Статтею 1.20 Закону закріплене поняття — «звичайна ціна», що є ціною продажу товарів (робіт, послуг), яка включає суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. У разі, коли ціни підлягають державному регулюванню згідно з законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена з дотриманням принципів такого регулювання. Згідно з п. 9 Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в межах бартерних операцій визначається з метою оподаткування, виходячи із звичайних цін, що діяли на дату виписування відвантажувальних документів, а для товарообмінних операцій в галузі зовнішньої торгівлі — на дату проходження продукцією, що експортується, митного контролю.

Таким чином, додатково визначено ще дві цінові категорії - максимальна митна вартість та звичайна ціна, які також знаходять своє місце в разі митного оформлення товарів, що імпортуються та експортуються.

Існують ще ціни, які запроваджено для інформування, в першу чергу, суб'єктів ЗЕД про реально існуючий рівень цін українського та світового ринків. Це, перш за все, довідкові ціни, які розроблюються відповідними управліннями Держмитслужби та МЗЕЗторгу України на підставі інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Вони мають використовуватися митними органами як інформаційний матеріал для оцінки вартості заявлених до митного оформлення товарів шляхом порівняння з довідковими цінами ідентичних або аналогічних товарів.

Розглянуті види цін, які застосовуються при визначенні митної вартості товарів, що підлягають митному оформленню, представлено на рис.1.6 [45,171].

Слід зазначити, що передбачається заповнення та подання до митного органу для проведення процедури митного оформлення довідки-розрахунку митної вартості як для товарів, що імпортуються, так і для товарів, які заявляються для митного режиму експорту.

Довідка-розрахунок подається декларантом разом із заповненою вантажною митною декларацією на партію товару, заявлену до митного оформлення. Довідка-розрахунок заповнюється декларантом та засвідчується печаткою організації-декларанта. Відомості, що мають бути внесені до довідки, можна розділити на декілька взаємопов'язаних груп, а саме:

- відомості про покупця та продавця, декларанта, країну походження та підприємство-виробника, країну експортера; дата та номер контракту, умови


Рис. 1.6. Види цін, що можуть використовуватись при визначенні митної вартості

поставки, дата та номер рахунку-фактури, курс валюти на день подання вантажної митної декларації. Ці відомості надають представникам митного органу попередню інформацію для визначення напрямку цінової експертизи;

- відомості, які характеризують товар, що підлягає митному оформленню, та визначає: найменування та код товару згідно з ТН ЗЕД, його кількість, фактурну вартість у валюті розрахунку та у валюті України. Ці відомості визначають основні цінові показники товару та дозволяють обчислювати митну вартість одним із розглянутих вище методом;

- дані про витрати на транспортування, страхування, пакування, навантаження, комісійні та брокерські витрати продавця та інші витрати, що за умовами договору (контракту) не були включені до фактурної вартості, але були здійснені, що засвідчено відповідними документами;

- відомості про витрати, що при визначенні митної вартості з контрактної фактурної вартості виключаються, а саме: на транспортування після моменту перетину митного кордону та пов'язані з монтажем, складанням, налагодженням устаткування чи з поданням технічної допомоги після ввезення.

На підставі цих чотирьох взаємопов'язаних груп відомостей визначається митна вартість товару у валюті розрахунку та у валюті України. Всі відомості третьої та четвертої груп мають бути документально підтверджені. Інформація довідки-розрахунку митної вартості мусить бути тотожна відомостям відповідних граф вантажної митної декларації.

Довідка-розрахунок митної вартості подається митному органу декларантом, який несе відповідальність за:

- достовірність та повноту відомостей, що заявляються у Довідці;

- автентичність документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення товарів, та розрахунки за них;

- надання у разі потреби додаткових відомостей чи документів для визначення митної вартості товарів.

Найбільша кількість товарних позицій — вісімнадцять, на які слід подавати довідку, припадає на 71 групу товарів за ТН ЗЕД «Перли природні чи культивовані, дорогоцінне чи напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, оплаковані дорогоцінними металами, і вироби з них; біжутерія; монети».

По дев'яти товарних позиціях з 20-ї групи «Продукти переробки плодів, овочів, горіхів або інших частин рослин» слід подавати довідку-розрахунок. По семи товарних позиціях потребують довідки-розрахунку товари з 85 та 87 груп згідно з ТН ЗЕД. Таким чином, у разі митного оформлення імпорту потребують довідки-розрахунку митної вартості 111 товарних позицій.

Разом з оцінкою митної вартості імпортованих товарів існує перелік товарів, у разі експорту яких слід узгоджувати вартість з відділом тарифів та митної вартості. Товарні позиції цих товарів представлено в табл.1.6 [45,174].

Таблиця 1.6

Перелік кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, у разі експорту яких потрібно узгодження вартості з відділом тарифів та митної вартості

№ з/п Коди товарів згідно з ТН ЗЕД*
1 2 3 4 5 6
1 02.02 11.03 16.02 26.16 71.06 72.08
2 02.03 11.04 17.01 28.43 71.08 72.10
3 04.02 12.06 17.03 35.01 71.10 72.11
4 07.13 12.08 22.07 71.02 71.12 72.12
5 11.01 15.16 25.30 71.03 71.18 81.04

* Примітка: Узгодженню підлягають ціни товарів, що оформлюються в режимі експорту та на які встановлено індикативні ціни.

Слід зазначити, що переліки товарів, коди яких зазначено в таблицях, можуть бути доповнені за рішенням начальника регіональної митниці товарами, які традиційно експортуються чи імпортуються у певному регіоні.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що існує проблема обчислення митної вартості заявленого до митного оформлення товару, за винятком товарів, на які встановлено мінімальну та максимальну митну вартість. Наявність проблеми можна розглянути на прикладі визначення митної вартості на підставі ціни на ідентичні товари . У цьому разі як вхідні дані для оцінки слід використовувати такі показники:

1. Призначення;

2. Характеристики;

3. Якість;

4. Один і той же товарний знак;

5. Репутація на ринку;

6. Країна походження;

7. Підприємство-виробник.

Уявімо, що йдеться про імпорт кулькових ручок. Найлегше стосовно цього товару визначити показники 1, 6 та 7. З рештою справа дещо ускладнюється, оскільки практично відсутні дані про характеристики та якість ручок, які слід використовувати для порівняння. Окрім того, треба визначитись, з якого офіційного джерела можна довідатися про репутацію на ринку обох типів кулькових ручок та за якими ознаками можна їх порівнювати. Виникає коло невизначених характеристик (показників) даного товару, за якими можна оцінювати товари як ідентичні. Ця невизначеність стосується також якісних характеристик товарів та їх репутації на ринку. Вже йшлося про невизначеність такої категорії як «товарний знак».

За провідним маркетологом Ф. Котлером: «Марка — ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх сукупність, призначені для ідентифікащї товарів або послуг одного продавця або групи продавців та диференціації їх від товарів та послуг конкурентів...». «Товарний знак — марка або її частина, забезпечені правовим захистом. Товарний знак захищає виняткові права продавця та використання марочної назви та/або марочного знаку (емблеми)».

Виходячи з цих визначень, «товарний знак» — узагальнююча категорія. Товарна марка категорія вужча, що має правовий захист та визначає винятковість її використання підприємством-виробником певного товару.

Слід зазначити, що Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що «знак — позначення, за яким товар і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб», а «об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів». Цей Закон визначив правову охорону знака та зобов'язав Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України) здійснювати реєстрацію знаків та вести Державний реєстр Свідоцтв України на знаки для товарів та послуг.

Підсумовуючи, слід зазначити таке:

1. Одна з основних проблем, що потребує вирішення при митному оформленні експортних та імпортних товарів — визначення митної вартості.

2. Тлумачення Законом України «Про Єдиний митний тариф» терміну «митна вартість» та наявність методів її визначення на підставі документів, цін на аналогічні чи подібні товари, мінімальної митної вартості, цінової інформації, цін, зазначених у ліцензіях та картках реєстрації (обліку) контрактів, індикативних цін допомагають митним органам обчислювати митну вартість товарів та, тим самим, не допускати зменшення сум митних платежів з кожної процедури митного оформлення.

3. Наявність термінів «митна вартість», «контрактна ціна», «мінімальна митна вартість», «фактурна вартість», «індикативна ціна», «ціна ліцензії чи картки реєстрації (обліку) контракту», «максимальна митна вартість», «звичайна ціна», «довідкова ціна» та відсутність чітко визначеної їх підпорядкованості не дозволяють митним органам проводити митне оформлення за безумовно визначеною митною вартістю товарної партії, заявленою у вантажній митній декларації.

4. Визначення митної вартості розглянутими методами потребує визначення сукупності ознак для кожної товарної позиції ТН ЗЕД у числовому вираженні для практичного застосування митними органами під час митного оформлення товарів.

1.2 Визначення коду товару та вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного регулювання в Україні

Розглянуте вище свідчить про те, що для митного оформлення заявленого товару, працівникам митниці слід визначити правильність обчислення митної вартості декларантом, перевіривши чи відповідає заявлений згідно з ТН ЗЕД код реальному, пред'явленому для митного оформлення, товару.

Процедуру визначення коду товару, який стане основою для обчислення митної вартості, можна розділити на три окремих, але взаємопов'язаних етапи.

На першому етапі інспектор оперативного підрозділу звіряє заявлений, згідно з вантажною митною декларацією, товар за кодом ТН ЗЕД та описом з фактичним, пред'явленим до митного оформлення. За наявності зауважень або в разі неможливості з'ясувати чи відповідають відомості, заявлені у вантажній митній декларації, фактичному товару, інспектор має право:

- по-перше, письмово запропонувати суб'єкту звернутись до відділу тарифів та вартості митниці для визначення коду товару. В такому разі має бути зазначено підстави направлення з посиланням на представлені документи (контракт, товарні документи, специфікації, технічна документація, паспорти на товар) та зазначено ймовірність віднесення оглянутого товару до певного коду ТН ЗЕД;

- по-друге, на підставі вимог ст. 40 «Взяття проб і зразків» Митного кодексу України взяти проби та зразки. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.98 за № 1665 «Про порядок взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення досліджень, необхідних для їх митного оформлення» затверджено порядок взяття проб і зразків. Документ передбачає вибіркове взяття проб і зразків товарів, задля встановлення виду та найменування при їх класифікації згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності. Зразки відбираються на підставі письмового розпорядження керівника митного органу в присутності власника вантажу. Проби та зразки беруться у кількості, потрібній для проведення досліджень, з обов'язковим накладенням митного забезпечення та укладенням відповідного акта відбору зразків.

На другому етапі, на підставі запису інспектора оперативного підрозділу та супроводжувальних документів або на підставі розгляду зразків, відділ тарифів та вартості перевіряє правильність визначення коду товару, керуючись відповідними правилами. Якщо код визначається у відділі тарифів та вартості, видається відповідне рішення встановленого зразка з обов'язковим посиланням на зовнішньоекономічний договір (контракт), інвойс, згідно з яким проводиться митне оформлення даного товару, зазначаються результати огляду його зразків та робиться посилання на документи, на підставі яких було ухвалено рішення щодо визначення відповідного коду.

Класифікаційне рішення, ухвалене відділом тарифів та вартості, доводиться до оперативного підрозділу митниці, що здійснює митне оформлення.

У разі неможливості визначити код товару шляхом вивчення наданих документів та огляду його зразків, відділ готує звернення до митної лабораторії.

Третій етап — проведення, у разі необхідності, досліджень митною лабораторією. Свої висновки щодо класифікації товарів вона робить за результатами лабораторних випробувань проб і зразків товарів, доставлених з митного органу згідно з вимогами. Разом з тим, у разі потреби ґрунтовніших досліджень товарів, митна лабораторія може відправляти зразки до спеціалізованих науково-дослідних інститутів та спеціалізованих лабораторій.

На всіх трьох етапах застосовуються шість основних правил кодування товару. На всіх трьох етапах слід дотримуватись однозначного віднесення товарів до певного коду у відповідності до приміток та основних правил інтерпретації ТН ЗЕД.

Отже, визначення коду товару може відбуватися поетапно. На першому етапі код визначається у підрозділі митниці, який здійснює митне оформлення. У разі необхідності оформлюється відповідний пакет документів та відбираються проби і зразки товару для проведення на другому етапі кодифікації у відділі тарифів та вартості митного органу. Крім цього є можливість проведення відповідних досліджень у спеціалізованій митній лабораторії.

Національне законодавство України, що регулює застосування ставок мита, визначає, що ввізне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є диференційованим. До товарів застосовуються преференційні, пільгові та повні ставки ввізного мита згідно з Єдиним митним тарифом України.

Преференційні ставки мита застосовуються до товарів, що походять з країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, та в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.

Пільгові ставки застосовуються до товарів, що походять з тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом (за винятком товарів, ввезених з тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю).

Повні ставки застосовуються до товарів, що походять з країн, з якими не укладено угоди про вільну торгівлю, торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, а також до товарів, країну походження яких не встановлено.

Разом з цим Законом України надано певні роз'яснення щодо застосування ставок мита в залежності від країни походження товару. Ним визначено, що преференційні ставки, передбачені Єдиним митним тарифом України, включаючи звільнення від сплати мита, в зв'язку з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовується преференційний режим митного оподаткування, та міжнародних угод про створення митного союзу або утворення спеціальних митних зон, не застосовуються.

Крім цього Законом визначено, що при митному оформленні товарів, які ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови дотримання всіх вимог, установлених відповідними міжнародними угодами, застосовується відповідне положення про звільнення від обкладення митом. У разі невиконання правил, установлених відповідною угодою про вільну торгівлю, що передбачають підтвердження походження імпортованого товару, правил «прямого відвантаження» та «безпосередньої закупівлі», застосовуються пільгові ставки ввізного мита. Такі ж пільгові ставки ввізного мита застосовуються до товарів, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або національний режим, незалежно від країни-експортера цих товарів.

Повні ставки ввізного мита застосовуються до товарів походженням з країн, з якими відсутні угоди про вільну торгівлю та яким Україна не надала режиму найбільшого сприяння або національного режиму. Слід зазначити, що повні ставки ввізного мита також застосовуються до товарів, країну походжень-ня яких визначити неможливо.

Таким чином, до імпортованих в Україну товарів можуть застосовуватись повні або пільгові ставки ввізного мита, а за умови виконання певних вимог, можливо звільнення від обкладення ввізним митом.

Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю наведено в таблиці 1.7 [45,180].

Таблиця 1.7

Перелік країн, з якими Україноюукладено угоди про вільну торгівлю

№ з/п Країна № з/п Країна
1 Азербайджан 8 Литва
2 Білорусь 9 Молдова
3 Вірменія 10 Росія
4 Грузія 11 Туркменістан
б Естонія 12 Узбекистан
6 Казахстан 13 Киргизстан
7 Латвія

Угоди про вільну торгівлю передбачають, що сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з держав і призначені для митної території іншої держави.

Документом, що засвідчує походження товарів з країн, перелік яких зазначено в таблиці № 8, за винятком країн Балтії, є сертифікат за формою «СТ-1». Відповідно до угод, укладених з країнами Балтії, документом, що засвідчує походження товарів з цих країн і дозволяє не застосовувати імпортне мито у разі ввезення їх в Україну, є сертифікат за формою «EUR-1» або «EUR-2».

Податок на додану вартість, за винятком товарів, які походять і ввозяться з Російської Федерації та Республіки Білорусь, акцизний збір та митні збори в разі ввезення товарів, що походять з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, справляються на загальних підставах. У разі невиконання принаймні однієї з зазначених умов звільнення, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, так само як і при митному оформленні товарів у разі відсутності сертифіката СТ-1 та неможливості визначення країни походження на підставі маркування товару, товаросупроводжувальних чи інших документів. В такому разі, на товари, які походять та імпортуються з Російської Федерації та Республіки Білорусь нараховується податок на додану вартість. Якщо стосовно товарів неможливо визначити країну походження, застосовуються повні ставки ввізного мита, а також сплачується податок на додану вартість.

Слід зауважити, що деякі угоди про вільну торгівлю мають певні вилучення, які скасовують відповідний режим у торгівлі деякими товарами. Так, протоколом між урядом України і урядом Республіки Білорусь вилучено з режиму вільної торгівлі певний перелік товарів у разі експорту з України. Ці товари обкладаються вивізним (експортним) митом за ставками, встановленими Законом України від 07.05.96 за № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину». Крім того, також вилучено з режиму вільної торгівлі білий цукор, у разі його експорту з України до Республіки Білорусь. Перелік країн та коди товарів, вилучених у торговельних відносинах з режиму вільної торгівлі з Україною, представлено в таблиці К.9 (Додаток К) .

Вже зазначалось, що до товарів походженням з країн, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або національний режим, пільгова ставка ввіз-ного мита застосовується, у разі митного оформлення, незалежно від країни-відправника цих товарів.

Отже, на сьогоднішній день до імпортованих в Україну товарів може застосовуватися режим звільнення від сплати ввізного мита, пільгові та повні його ставки.

1.3 Вплив вітчизняної митниці на сприяння розвитку зовнішньої торгівлі

16 липня 2003 року в Брюсселі у ході переговорів між Головою Державної митної служби України Миколою Каленським та директором директорату офісу Євродопомоги Єврокомісії Пером Бріксом Кнудсеном підписано контракт "Митниця-7» програми ТАСIS.

Це – черговий важливий крок на шляху поглиблення співпраці з Євросоюзом, що має на меті ліквідацію зайвих перешкод на кордоні. На реалізацію проекту "Реформа та модернізація митної адміністрації України" за цим контрактом українській митниці виділено 2 000 000 євро.

У березні 1998 року набула чинності Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (далі: УПС), підписана Україною 14 червня 1994 року.

У цьому зв'язку набуття Україною асоційованого, а згодом і повного членства з ЄС визначено стратегією економічного та соціального розвитку нашої держави на 2000 - 2004 роки, а це – суттєве збільшення іноземних інвестицій, розвиток експортного потенціалу України та інші переваги.

Саме з метою реалізації положень УПС і було затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС, якою визначено пріоритети співробітництва. Цей документ включає також і заходи у галузі митної справи, конкретизує кроки із забезпечення виконання нашою державою критеріїв членства у ЄС і знайшов широку підтримку та схвалення Європейським Союзом.

Так, у рамках адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС Держмитслужба ініціювала та здійснила велику нормотворчу роботу, зокрема із ухвалення Верховною Радою України 11.07.02 Митного кодексу України (був введений у дію 01.01.04), побудованого на базі основних угод СОТ з питань надання національного режиму або режиму найбільшого сприяння, митної оцінки товарів, визначення країни походження, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

З 01.07.2001 року набув чинності новий Митний тариф України, побудований на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 1996 року та Комбінованої номенклатури ЄС. Ще більшу прозорість у співставленні даних статистики зовнішньої торгівлі та засобів тарифного регулювання обох сторін забезпечать опрацьовані Держмитслужбою зміни до Української класифікації товарів ЗЕД відповідно до ГС 2002 року. Передбачається також знизити ставки ввізного мита на текстильну продукцію відповідно із домовленостями України та ЄС у режимі безквотового ввезення в ЄС української текстильної продукції.

З 2001 року діє механізм захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні України, що є обов'язковою умовою УПС (передбачено й новим Митним кодексом України).

Здійснюються заходи з приєднання України до низки міжнародних торго-вих та митних конвенцій (законодавча база міжнародного митного співробіт-ництва України вже налічує 30 міжнародних угод).

На розвиток положень Протоколу про надання адміністративної допомоги митним органам сторін, який є невід'ємною частиною УПС, Держмитслужбою від імені Кабінету Міністрів України укладено двосторонні Угоди про співробітництво та взаємну допомогу з такими країнами-членами ЄС: Францією, Грецією, Великобританією, Австрією, Фінляндією. Готова до підписання Угода з Бельгією (предметом Протоколу та Угод з надання допомоги у попередженні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства, а також у забезпеченні правильного стягнення імпортного та експортного мита та інших податків). На черзі підписання Угод з Італією та Нідерландами.

Незамінним елементом організаційного та матеріально-технічного забезпечення процесу адаптації законодавства є технічна допомога, яка надається європейським співтовариством та за фінансової підтримки

Європейської Комісії й сприяння Євромитниці (ЄС є найбільшим донором фінансової допомоги Україні. За останні 10 років – 1 мільярд євро).

Прийняттю такого рішення передувало спеціальне попереднє вивчення європейською Стороною окремих аспектів роботи української митниці з метою встановлення пріоритетів. Результати засвідчили загалом дуже високий рівень організації діяльності вітчизняної митниці, яка, за експертними висновками, може слугувати прикладом для митних адміністрацій деяких сусідніх країн, а в окремих сферах надає послуги, рівень яких перевищує загальноєвропейський. Згідно з висновками, однак, є потреба внести окремі зміни на стратегічному та функціональному рівнях.

Так, з ухваленням Меморандуму взаєморозуміння 4 травня 2000 року між Кабінетом Міністрів України та Комісією Європейських співтовариств, фінансові потоки за програмою TACIS були спрямовані на розвиток митної інфраструктури, зокрема, на будівельні роботи у пункті пропуску «Тиса», постачання засобів митного контролю, надання технічної допомоги на реконструкцію всієї території даного пункту пропуску з метою безперебійного переміщення вантажів та громадян, а також забезпечення комфортного сервісу.

У грудні 2002 року реконструйований пункт пропуску було введено в дію на ділянці Західного кордону нашої держави, що стало відчутним кроком на шляху розвитку міжнародних транспортних мереж у Європейському регіоні. Тобто збільшення у 2 рази пропускної спроможності дозволяє за добу здійснити пропуск до 5 000 легкових, 500 вантажних автомобілів та 80 автобусів. Змінився не лише зовнішній вигляд пункту пропуску. За європейськими стан-дартами створено всі необхідні умови для здійснення прикордонного та митного контролів, безперебійного переміщення вантажів та громадян, здійснення з належною швидкістю та якістю прикордонно-митних процедур, забезпечення комфортного сервісу. У рамках зазначеної вище програми в кінці жовтня 2002 року на ділянці українсько-польського кордону в районі пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ» було відкрито рух по автодорожньому мосту через річку Західний Буг.

Успішне та своєчасне завершення проекту з прикордонного менеджменту на доповнення попередніх ініціатив, розпочатих в рамках Національної програми в Україні та Програми прикордонного співробітництва, стало добрим підґрунтям для співпраці надалі.

Згідно з програмою дій ТАСІS також передбачено у рамках надання технічної допомоги на розвиток інфраструктури пункту пропуску «Рава-Руська» спорудження вантажного терміналу на українському боці кордону та забезпечення пункту пропуску найсучаснішим обладнанням для митного контролю (пересувні рентгенівські установки, засоби радіозв'язку, детектори наркотиків тощо). Цей проект (вартістю 8 500 тис. євро) доповнює ініціативу Програми PHARE, яка має здійснюватися на польському боці кордону, а також передбачає навчання та постачання обладнання, що охоплюватиме як західну, так і східну ділянки кордону.

За проектом «Вдосконалення системи прикордонного менеджменту» на реконструкцію з розширенням міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин» передбачається спрямувати 2 750 тис. євро.

Окрім того, у рамках Програми ТАСIS та за фінансової підтримки Євро-пейської Комісії й сприяння Євромитниці в реалізації законодавчих ініціатив Держмитслужби у 1996 – 1998 роках були запроваджені проекти за контрактом «Митниця-2», а з 1998 по 2001 – «Митниця-4». Інформаційні, фінансові та інші ресурси, передбачені цими проектами, були задіяні під час підготовки проекту нового Митного кодексу – документу, створеного з урахуванням норм міжна-родного права та світового досвіду реалізації митної справи; розроблено низку навчальних модулів (у тому числі з системи аналізу ризиків) під час підготовки викладачів Академії митної служби України; проведено навчання фахівців Ін-формаційно-аналітичного митного управління на базі ORACLE та Sun Micro-systems (вартість навчання 150 тис. євро), проведено інші заходи.

Нині розпочато реалізацію проекту «Митниця-6» за напрямами: «Митне законодавство» – підготовка підзаконних актів щодо реалізації механізмів дії нового Митного кодексу України; «Митний контроль» – удосконалення навичок роботи із застосування системи аналізу ризиків (Подільська регіональна митниця), контроль за переміщенням через кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; «Комп'ютеризація» – допомога у створенні інтегрованого тарифу та можливе навчання фахівців ІАМУ, постачання комп'ютерного обладнання; «Митні лабораторії» – постачання лабораторного обладнання на суму 300 тис. євро, навчання фахівців лабораторії, вивчення потреб регіональних митних лабораторій з метою подальшого оснащення необхідним обладнанням.

29 листопада 2002 року у Брюсселі відбулася презентація Державної митної служби України в Європейських структурах. Широкому міжнародному представництву були продемонстровані досягнення Державної митної служби України: створену в Україні супутникову систему контролю за доставкою вантажів, аналоги якої є лише в декількох країнах – членах ЄС та яка практично унеможливила певні види міжнародного економічного шахрайства і однозначно додала привабливості Україні як транзитній державі. Не залишилася без уваги діяльність з уніфікації митного законодавства та приведення його до європейських норм, як і результати реалізації проектів за програмою TACIS.

Успіх цієї презентації здобутків Державної митної служби України відкрив серйозні перспективи в реалізації нових проектів, зокрема, з адміністративного реформування митних органів та вдосконалення митної інфраструктури й розвитку прикордонного менеджменту, що надзвичайно важливо сьогодні у контексті геополітичних змін. Оскільки найближчим часом Україна матиме спільні кордони з ЄС, та роль, яку відіграє у врегулюванні внутрішнього конфлікту у сусідній Молдові Митна служба України, демонструє її активну позицію лідера під час проведення нещодавно переговорів з Молдовою щодо організації митного контролю на Придністровській ділянці українсько-молдовського кордону. Дружні стосунки між сторонами, що встановлюватимуться у процесі реалізації митних проектів та програми прикордонного співробітництва ТАСIS, будуть використані при нормалізації здійснення митних і прикордонних процедур у регіоні для взаємної вигоди громадян та економік заінтересованих країн.

У ході реалізації проекту «Мигниця-7» кошти, виділені Європейською Комісією, будуть використані на:

- вдосконалення митного законодавства, а саме: приведення у відповідність до положень нового Митного кодексу України актів вторинного законодавства та адміністративних інструкцій для всіх рівнів управління (робота повинна бути сфокусована на підготовці адміністративних інструкцій/вказівок щодо застосування положень нового Митного кодексу, які б відповідали законодавству і правилам ЄС та кращим світовим стандартам, згідно з визначеним завданням в УПС про досягнення сумісності між митними системами України і Співтовариства);

- приєднання до основних конвенцій ВМО шляхом виділення необхідних коштів для здійснення їх перекладу;

- спрощення митних процедур, яке має відбуватися з урахуванням цих змін;

- створення центрального бюро аналізу ризиків;

- розвиток інформаційних технологій та комп'ютеризацію (пріоритетними для ЄС будуть системи митного оформлення, фінансових / бухгалтерських систем, системи аналізу ризиків, а також інформаційних транзитних систем);

- визначення митної вартості товарів;

- тарифну класифікацію та верифікацію сертифікатів.

За допомогою цього проекту передбачається розробити законодавчі підстави для проведення співробітниками митних органів пост-аудит контролю операцій, здійснюваних суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Має бути скорочено кількість, спрощено та стандартизовано інформацію і документи, які вимагаються митними та іншими контролюючими органами, включаючи використання Єдиного адміністративного документа та надано на основі міжнародних стандартів більшу кількість комерційних даних і документів.

Окрім того, передбачається, що дизайн транзитної системи також може бути підтриманий у рамках цього проекту.

Головним результатом, якого прагнуть досягти обидві сторони внаслідок реалізації контракту «Митниця-7» програми TACIS, має стати повна автоматизація процедури митного оформлення, і як наслідок – ліквідація зайвих перешкод на шляху розвитку міжнародної торгівлі, при цьому не завдаючи шкоди економічній безпеці держави.

Таким чином, у контексті загальнодержавних завдань із вступу України до ГАТТ/СОТ та стратегії входження нашої держави до ЄС, практика діяльності Держмитслужби вочевидь засвідчує системне поглиблення співробітництва вітчизняної митниці з європейськими структурами.


Розділ 2. Аналіз впливу митно-тарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність ВАТ “Київмедпрепарат”

2.1 Механізм впливу митно-тарифного регулювання на ефективність діяльності підприємства ВАТ “Киівмедпрепарат” на внутрішньому та зовнішньому ринках

Серед економічних функцій мита можна виділити такі: протекціоністська - для захисту національного виробництва від припливу в країну іноземних това-рів; преференційна - для стимулювання імпорту товарів із певних країн і райо-нів; статистична - для більш точного урахування зовнішньоторговельного обо-роту; зрівняльна - для вирівнювання цін на імпортні товари, товари місцевого виробництва тощо.

Розглянемо механізм впливу митно-тарифного регулювання на прикладі регулювання сукупного попиту та сукупної пропозиції на випускаємий дослід-жуваним ВАТ “Киівмедпрепарат” лікарський препарат “тіопентал КМП”, сиро-вина (субстанція порошку – тіопентал натрію NaCl+C17H24N2NaO2S+Na2CO3) для випуску якого імпортується з Латвії (контракт у Додатку Ж), а вироблений препарат поставляється як на внутрішній, так і на зовнішній ринки (цінові рівні реалізації тіопенталу КМП в ампулах для ін’єкцій на внутрішньому та зовнішньому ринках наведені в Додатках Д, Е) .

Сукупний попит — це залежність між кількістю виробленої продукції, на яку є попит покупців, та загальним рівнем цін. Іншими словами, сукупний попит — це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі готові придбати за існуючого рівня цін.

Сукупна пропозиція — це обсяг виробництва товарів, який виробники готові запропонувати споживчому ринку за існуючого рівня цін. Слід зазначити, що сукупна пропозиція визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рівня цін.

Сукупний попит як категорія, що залежить від кількості виробленої продукції та рівня цін на неї можна розглянути, аналізуючи формулу кількісної теорії грошей.

Відомо, що кількість грошових одиниць (пропозиція грошей — Гр), яка потрібна в даний період для забезпечення товарно-грошового обігу, прямо пропорційна кількості вироблених товарів (Q), їх ціні (Ц) та обернено пропорційна швидкості обігу грошей (Об):

Гр х Об = Q х Ц, (2.1)

або у показниках попиту та пропозиції грошей

Гр/Ц = К х Q , (2.2)

де

К = 1/Об. (2.3)

З рівнянь видно, що пропозиція грошей визначається обсягом виробництва товарів, яке, у свою чергу, залежить від рівня цін Ц та кількості виробленої продукції Q.

Рівняння кількісної теорії грошей визначає, що залежність між рівнем цін Ц та кількістю виробленого товару Q обернено пропорційна за будь-якого рівня грошей.

На рисунку 2.1 наведено криву, положення якої залежить від двох факторів — кількості вироблених товарів (Q) та їх ціни (Ц). Це крива сукупного попиту, Кпо.

Рівняння кількісної теорії грошей Гр х Об = Q х Ц свідчить про те, що зменшення пропозиції грошей Гр призведе до пропорційного зменшення вартісного обсягу виробництва товарів Q х Ц, тому кожному визначеному рівню цін відповідає менша кількість виробленої продукції, а кожній заданій кількості виробленої продукції — нижчий рівень цін. Такому зменшенню пропозиції грошей Гр2 < Гр1 відповідає зміщення Кпо1 до положення Кпо2.

Рис. 2.1. Крива сукупного попиту.

На графіку відображено, що за фіксованої ціни Ц* та пропозиції грошей Гр1 загальна кількість вироблених товарів складає обсяг Q1. У разі зменшення пропозиції грошей до Гр2 за умови тієї ж фіксованої ціни Ц* обсяг виробництва падає до рівня Q 2.

Якщо виникає зворотна ситуація, тобто коли пропозиція грошей збільшується ГрЗ > Гр1, зростає і вартісний обсяг виробництва товарів Q х Ц. У цьому разі певному рівню цін відповідає більший обсяг виробництва, а будь-якій певній кількості виробленої продукції — більший рівень цін. Таким чином Кпо1 зміщується ліворуч до положення КпоЗ. Отже, зі збільшенням пропозиції грошей з Гр1 до ГрЗ пропорційно збільшується кількість вироблених товарів на різницю Q 3- Q1.

Слід зауважити, що положення кривої Кпо залежить не тільки від обсягів грошової маси, а також від певних цінових та нецінових факторів.

Сукупна пропозиція (ПР) визначає рівень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рівня цін. Високі ціни стимулюють товаровиробників до збільшення обсягу виробництва товарів, а низькі ціни створюють умови для згортання виробництва. Отже, залежність між рівнем цін (Ц) та обсягом реального виробництва товарів (Q) є прямою.

Слід зауважити, що у разі розгляду впливу на попит та пропозицію додаткових факторів, таких як рівень доходу споживачів товару, цін на ресурси та сировину, технологій виробництва, податків, Кпо та Кпр не є прямими лініями, але для спрощення розгляду вони і надалі представлятимуться на графіках прямими.

Сукупну пропозицію можна представити у вигляді кривої сукупної пропозиції Кпр (рисунок 2.2), на поведінку якої, крім рівня цін, впливають нецінові фактори, що призводять до її зміщення. Положення кривої Кпр2 стосовно Кпр1 свідчить, що за фіксованої ціни Ц1 пропозиція Q 2 > Q 1, отже обсяги виробництва товарів збільшуються. За тієї ж ціни Ц1 положення кривої КпрЗ стосовно Кпр1 свідчить про зменшення обсягів виробництва Q 3 < Q 1.

Рис. 2.2. Крива сукупної пропозиції.

Загалом зміщення кривої Кпр1 до положення Кпр2 та КпрЗ залежить від ряду факторів, до яких можна віднести зміну:

• цін на ресурси, в тому числі і на сировину;

• технологій виробництва товару;

• кількості продавців певного товару на даному ринку;

• обсягу податків, якими держава стимулює чи стримує виробництво певного товару.

Розгляд впливу цих факторів переконує, що зниження цін на ресурси та сировину (тіопентал натрію), які витрачаються на виробництво лікарського засобу “тіопенталу – КМП”, дозволяє товаровиробникові ВАТ “Київмедпрепарат” збільшити обсяг виробництва за тієї ж фіксованої ціни. Крива пропозиції зміщується з положення Кпр1 до положення Кпр2 та при фіксованій ціні Ц обсяг виробництва препарату збільшується з Q1 до Q 2. У разі збільшення витрат на ресурси та сировину товаровиробник ВАТ “Київмедпрепарат”, за фіксованої ціни товару Ц, мусить зменшувати обсяг виробництва. У цьому разі Кпр1 може зайняти положення КпрЗ, а обсяг виробництва лікарського засобу зменшиться з Q 1 до Q З.

Таким самим чином впливає на поведінку Кпр1 поліпшення технології виробництва даного товару, що призводить до збільшення обсягу виробленого товару за фіксованої ціни (Кпр1 «переходить» до положення Кпр2, а обсяг збільшується з Q1 до Q2). У разі погіршення технології утворюється зворотна ситуація, а обсяг виробництва препаратуу зменшується (Кпр1 «переходить» до положення КпрЗ, а обсяг зменшується з Q1 до Q3).

Вплив податків, у тому числі мита за імпортовану сировину (тіопентал натрію) та експортовану продукцію (“тіопентал - КМП”), призводить також до коливання пропозицій товару в залежності від їх скасування чи введення нових збільшених податків.

Таким чином, визначено, що криві сукупного попиту та сукупної пропозиції представляють можливість придбати та виробити певні обсяги товару. Їхня поведінка залежить від двох основних факторів — ціни на товар і обсягів його виробництва та відображається у вигляді прямих ліній.

Оцінку ефективності запроваджених державою митно-тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі на прикладі ВАТ “Київмедпрепарат” буде проведено з застосуванням кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції, які, у разі накладення на один графік, визначають у точці перетину рівноважний рівень цін Ц та рівноважний обсяг виробництва товару Q (рисунок 2.3).

Рис. 2.3. Крива сукупного попиту.

Оцінюючи ефективність запроваджених державою тарифних засобів регулювання, ми будемо використовувати криві попиту на імпортну продукцію (лікарського засобу аналогічного за властивостями “тіопенталу – КМП”) Кпо,ім та криві пропозиції товару (“тіопентал – КМП”) на експорт Кпр,ек.

Слід зазначити, що попит на імпортний товар та пропозиція товару на експорт характеризують окремі сектори ринку цього товару.

Розглянуті види мита мають різний вплив на обсяги та на вартість одиниці імпортованої продукції.

Накреслимо криву попиту Кпо та криву пропозиції Кпр лікарського засобу виробництва ВАТ “Київмедпрепарат” “тіопенталу – КМП” в межах нашої країни. Крива Кпр показує скільки товару за певну ціну готовий реалізувати національний товаровиробник ВАТ “Київмедпрепарат”, а крива Кпо характеризує кількість товару, яку готові придбати національні споживачі (рисунок 2.4 а). Точка перетину кривих Кпр та Кпо є точкою ріноваги ціни, яка характеризує такий стан внутрішнього ринку, коли весь попит на цей товар повністю задовольняється за рахунок національного товаровиробника, тобто за ціни Ц — ціни рівноваги імпорт дорівнює нулю.

Якщо ціна на внутрішньому споживчому ринку зменшиться до Ц1, це призведе до зменшення кількості виробленого товару з Qц до Q1. Водночас, споживачі готові придбати Q 2 товару за ціною Ц1, а дефіцит, що виник у обсязі Q2 -Q 1, можна задовольнити імпортом аналогічного товару. Коли ціна досягне рівня Ц2, національне виробництво припиняється, а весь попит у кількості Q3 задовольняється виключно за рахунок імпорту. Таким чином, обсяг можливого імпорту обчислюється як рівень попиту мінус обсяг національного виробництва (ІМ = Кпо - Кпр). За ціни Ц обсяг імпорту дорівнює нулю, за ціни Ц1 —Q2-Q1, а за ціни Ц2 - Q3. Сполучивши отримані точки у системі координат Qім, Цім побудуємо криву попиту иа імпортний товар Кпо, ім (рис. 2.4 б).

Рис.2.4 Побудова кривої попиту на імпортний товар та кривої пропозиції товару на експорт

Слід зазначити, що за ціни на внутрішньому ринку Ц1 можна імпортувати для задоволення національних потреб Qім1=Q2 – Q1товару, а за ціни Ц2, коли пропозиція даного товару вітчизняним товаровиробником “Київмедпрепарат” дорівнює нулю, можливий імпорт товару складаєQ3 = Qім2.

Так само побудується крива пропозиції товару “тіопенталу - КМП” на експорт Кпр,ек. Обсяг експорту можна визначити як різницю між національним попитом та обсягом внутрішнього національного виробництва. За ціни Ц увесь товар, вироблений національним товаровиробником ВАТ “Київмедпрепарат”, споживається на внутрішньому національному ринку. За ціни Ц*1 виникає надлишкова пропозиція цього товару в обсязі Q*2 - Q*1, якому відповідає обсяг Qек1 (графік 4б). За ціни Ц*2 національний попит на товар “тіопентал - КМП” дорівнює нулю (Кпо = 0), тому весь обсяг цього товару, виробленого підприємством “Київмедпрепарат”, можна реалізувати тільки на зовнішньому ринку.

Таким чином, використовуючи криві попиту Кпо та пропозиції Кпр певного товару в межах окремо взятої країни, можна побудувати криву пропозиції національного товару на експорт Кпр,ек та визначити експортний потенціал країни. Крім того, побудова кривої попиту на імпортні товари Кпо,ім дозволяє визначити можливі обсяги імпорту певних товарів на внутрішній ринок.

Побудувавши криву попиту на імпортовані товари та криву пропозиції національного товару на експорт, можна оцінити вплив видів імпортного мита стосовно ввезених на внутрішній ринок товарів. Розглянуті види мита мають різний вартісний вплив на обсяги імпорту, а також на вартість одиниці імпортованого товару.

Розглянемо вплив специфічного виду мита на вартість одиниці імпортованого товару та на його обсяги. Механізм впливу цього виду мита, коли за кожну одиницю імпортованого товару сплачується фіксована ставка, можна розглянути, використовуючи криві попиту та пропозиції на імпортовані товари — Кпо,ім та Кпр,ім (рисунок 2.5).


Рис. 2.5. Вплив специфічного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту.

Точка перетину кривих Кпо,ім та Кпр,ім характеризує стан рівноваги внутрішнього ринку щодо товару аналогічному “тіопенталу – КМП”, який імпортується за ціною Ц у обсязі Qц. Введення специфічного виду мита на даний товар підвищує його вартість на внутрішньому ринку та веде до переміщення кривої пропозиції з положення Кпр,ім паралельно вгору до положення К*пр,ім на величину ставки мита. Нова рівновага встановлюється за ціни Ц* та обсягу імпортованого товару Qім. У цьому разі зменшується обсяг імпорту з Qц до Qім, але ціна, за якою можна придбати товар для імпорту на внутрішній ринок, становить Цім. Різниця цін Ц* -Цім дорівнює ставці специфічного мита.

Надходження до бюджету держави після введення специфічного мита представлено площею прямокутника, яка у числовому вираженні дорівнює (Ц* - Цім)хQім. За умови збільшення ставки специфічного мита зменшуватиметься обсяг імпортованого товару, але розрив між Ц* та Цім буде збільшуватись, що свідчить про зменшення одиниць імпортованого товару, який підлягає обкладенню митом. Тому у разі державного застосування ставок специфічного мита потрібне прогнозуюче обчислення можливих надходжень до бюджету держави (площа прямокутника Цім; Ц*; Ц*; В). Слід зазначити, що надходження до бюджету здійснюються як за рахунок національних споживачів (площа прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А), так і за рахунок іноземних експортерів (площа прямокутника Цім; Ц; А; В).

Вплив адвалерного виду мита, яке обчислюється у відсотках від вартості імпортованої партії товару, також можна розглянути користуючись кривими пропозиції Кпр,ім та попиту Кпо,ім на імпортний товар (аналогічний “тіопенталу – КМП”) (рисунок 2.6). Положення кривої попиту залежить не від введення податку на імпортовані товари, а тільки від бажання споживачів внутрішнього ринку придбати той чи інший вид товару. Разом з цим, поведінка кривої пропозиції імпортованого товару суттєво залежить від необхідності дотримуватися вимог тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі країни імпорту.

Рис. 2.6. Вплив адвалерного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту

Первісне положення Кпр,ім пов'язано з формуванням ціни внутрішнього споживчого ринку в залежності від ціни імпортованого товару.

На відміну від положення кривої Кпр,ім, яке характеризує пропозицію за відсутності імпортного мита, положення кривої К*пр,ім у разі застосування адвалерного мита зміщується щодо Кпр,ім не паралельно. Для кожної ціни осі Ц графіку абсолютна величина мита зростає внаслідок збільшення основи для розрахунку мита в залежності від ціни та обсягу імпортованого товару. З уведенням адвалерного мита, як і у разі застосування специфічного мита, зменшується можливість споживання імпортованого товару споживачами внутрішнього ринку з Qц до Qім. За таких обставин ціна імпортованого товару збільшується до Ц*, а експортери можуть здійснювати поставки товару за ціною Цім.

Бюджетні надходження від застосування адвалерного мита позначаються площею прямокутника Ц*; Ц*; В; Цім, яка дорівнює (Ц* – Цім) х Qім. Надходження до бюджету, які окреслені зазначеним прямокутником, сплачуються споживачами та закордонними експортерами. Частка сплати до бюджету вітчизняними споживачами позначається площею прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А та дорівнює (Ц * – Цім) х Qім, а експортерами — площею прямокутника Цім; Ц; А; В та дорівнює (Ц – Цім) х Qім.

Застосування державою адвалерного, «відсоткового» мита окреслює проблему коректного визначення митної вартості.

Таким чином, застосування імпортних митних тарифів призводить до підвищення вартості імпортованого лікарського препарату аналогічного за властивостями “тіопенталу – КМП” на внутрішньому ринку та зменшує обсяги його надходження на національний ринок. Це дозволяє національному виробникові ВАТ “Київмедпрепарат” підвищувати вартість лікарського препарату “тіопентал - КМП” до ціни імпортованого. Разом з тим, у зв'язку зі зменшенням кількості імпортованих товарів на внутрішньому ринку, дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти товар в обсязі, який дорівнює обсягу зменшення імпорту після введення на нього відповідного імпортного мита.

2.2 Характеристика господарської та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” за 2002 –2004 роки

ВАТ “Київмедпрепарат” – це підприємство з 150 –річною історією.

МІСІЯ КОМПАНІЇ - Ми створюємо, робимо і просуваємо на ринок України, а також країн СНД якісні й ефективні генерічні лікарськізасоби для забезпечення здорового, тривалого і більш продуктивного життя людей.

1847 - У Києві Адольфом Марцинчиком заснована "Парова лабораторія фармацевтичних і галенових препаратів, медичних пережирених і гігієнічних мил і пресованих коржів".

1897 - Розширено потужності підприємства — хіміко-фармацевтична лабораторія і миловарний завод стають одними з найбільших регіональних виробників фармацевтичної продукції.

1908 - Хіміко-фармацевтична лабораторія і миловарний завод А.Марцинчика поєднуються з паровою лабораторією Південно-Російського товариства торгівлі аптекарськими товарами в хімічне об'єднання "ЮРОТАТ".

1920 - На основі підприємств об'єднання "ЮРОТАТ" створена 1-я Українська Радянська хімфабрика. Протягом наступних десятиліть компанія кілька разів змінює назву (1923-київський хіміко-фармацевтичний завод ім. Я.М. Свердлова, 1947 — Київський пеніциліновий завод ім. Я.М. Свердлова, 1950 — завод "поштова скринька №488", з 1954 —Київський завод медичних препаратів)

1992 - "Київмедпрепарат" перетворений в орендне підприємство, а в 1994 р. — у відкрите акціонерне товариство.

2002 - Організація керування якістю продукції "Київмедпрепарат" сертифікована на відповідність міжнародним стандартам ISO 9001- 2000.

2003 - "Київмедпрепарат" став першою київською компанією, що сертифікувала систему екологічного менеджменту на відповідність міжнародному стандарту керування навколишнім середовищем ISO 14001:1996.

2004 - У рамках програма поетапної сертифікації виробництва за міжнародними стандартами Належної Виробничої Практики (GMP EC) сертифікована перша ділянка по виробництву твердих форм готових лікарських форм (сертификат № 8 от 14.03.2004).

ВАТ "Київмедпрепарат" — одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Заснована в 1847 році, компанія є найстаршим підприємством хіміко-фармацевтичної промисловості України.

Засновник компанії Адольф Марцинчик — талановитий фармацевт, неординарний підприємець, меценат — стояв у джерел фармацевтичної промисловості України. Одержавши престижне університетське утворення і пройшовши стажування на кращих хімічних фабриках Берліна і Відня, Адольф Марцинчик повернувся на батьківщину й у 1846 р. орендував одну з київських аптек.

У середині XIX століття виробництво лікарських засобів залишалося полем діяльності тільки аптек, а розширення цього виробництва ішло по лінії росту аптечної мережі й удосконалення аптечних технологій виготовлення хіміко-фармацевтичних препаратів і лік. Як правило, до складу аптеки входила виробнича лабораторія, у якій у промисловому масштабі виготовлялися медика-менти, і власне аптека, що готувала ліки по рецептах лікарів. Цим шляхом роз-вивалося і сімейне підприємство Марцинчиков. Згодом аптечна лабораторія перетворилася в самостійне промислове підприємство. Як свідчать архівні мате-ріали: "...аптека ця старанням і зі значними витратами, поставлена на ступінь відмінного благоустрою. Розташовуючи достатніми матеріальними коштами і широкими теоретичними і практичними пізнаннями по фармації, власник апте-ки ввів багато поліпшень у традиційні способи готування і відпустки лік, чим незабаром і здобув собі довіру й увагу населення. Коли по смерті його, аптека перейшла до сина його, то останній, продовжуючи добре почату справу, застосував поступово новітні способи й удосконалення в готуванні медичних засобів, зробив капітальну перебудову приміщення і розширив розміри виробництва ап-течної лабораторії, попит на вироби якої прогресивно зростав з кожним роком"

Наприкінці ХІХ століття в лабораторії й аптеці працювало вже 20 фарма-цевтів і 25 працівників. Вона була обладнана паровим двигуном у чотири кінсь-кі сили, вакуум-апаратом, гідравлічним пресом для виготовлення таблеток, різноманітними перколяторами, апаратами для виготовлення спиртових і ефірних екстрактів, бинто-різальною машиною, машиною для виготовлення медичних і косметичних мил.

У 1897 році продукція аптеки була визнана гідною срібної медалі Київської Сільськогосподарської і Промислової виставки. У цьому ж році лабораторія переїхала в новий будинок по вул. Мариїнсько-Благовещенській, 139, що стало новим виробничим центром підприємства Марцинчика — компанії, що за роки своєї діяльності ніколи не змінювала своєї гуманної місії, зв'язаної з турботою про здоров'я людини.

Особливе місце, що "Київмедпрепарат" займає серед інших фармацевтичних підприємств України сьогодні, визначено його найбагатшою історією, традиціями і досвідом виробництва лікарських препаратів, якістю й асортимент-том продукції, що випускається.

У 1997 році, крім стап”ятидесятирічного ювілею компанії, відзначалася ще одна знаменна дата. 1 листопада 1947 р. постановою Кабінету Міністрів УРСР було прийняте рішення про будівництво на базі Хіміко-Фармацевтичного заводу ім. Я.М. Свердлова Київського пеніцилінового заводу. І вже в 1949 році Україна одержала свій перший пеніцилін. З цього моменту історія "Київ медпрепарат" була нерозривно зв'язана з історією освоєння виробництва антибіотиків в Україні. За минулі десятиліття асортимент продукції, що випускається, розширився до більш ніж 80 найменувань лікарських засобів.

У період переходу України до ринкових відносин ВАТ "Київмедпрепарат" удалося зберегти позиції найбільшого підприємство з виробництва антибіотиків і одного з лідерів української фармацевтики. Компанії удалося зберегти не тільки обсяги виробництва і високу якість продукції, але й унікальний кадровий потенціал. У 1994 р. було створено акціонерне товариство "Київмедпрепарат". У 1998-1999р. у структурі акціонерного капіталу компанії відбулися істотні зміни: значна частина акцій компанії сконцентрувалася в руках стратегічних інвестор-рів, що послужило могутнім поштовхом для подальшого розвитку підприємств-ва.

ВАТ "Київмедпрепарат" сьогодні — одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Компанія робить і просуває на ринок України, а також країн СНД якісні й ефективні лікарські засоби для забезпечення здорової, тривалої і більш продуктивного життя людей.

В основі різноманітного асортименту добре відомих препаратів рецептурної і безрецептурної груп — 150-літній досвід розробки, виробництва і просування лікарських препаратів, сучасні технології і професійний менеджмент.

Номенклатура продукції складає більш 80 найменувань препаратів практик-но усіх фармакотерапевтичних груп. Підприємство випускає різні лікарські форми: ін'єкції, таблетки, капсули, мазі і гелі.

У 2003 р. компанія зайняла 4 місце серед українських виробників по обсягах продажів у роздрібному сегменті, 2 місце — у госпітальному секторі, і 1 місце — по обсягах продажів антибіотиків.

У 2002 р. за короткий термін освоєний випуск ін'єкційних форм цефалоспоринових антибіотиків, проведена модернізація фасувального устаткування, уста-новлена нова система підготовки кондиціонування повітря для виробничих приміщень по випуску ін'єкційних препаратів.

У 2002 р. обладнані чисті приміщення з зонами А и В, що забезпечені ста-ціонарним підведенням стерильного повітря, що пройшло триступінчасте очи-щення з автоматизованим процесом керування з дотриманням вимог Належної Виробничої Практики.

У 2002 р. виробництво ВАТ "Київмедпрепарат" сертифіковано на відповід-ність міжнародним стандартам керування якістю (стандарт ISO 9001:2000).

У 2003 р. "Київмедпрепарат" став першої компанією у Києві, що одержала сертифікат відповідності міжнародному стандарту керування навколишнім середовищем ISO 14001:1996.

Важливу роль у системі керування якістю продукції, що випускається, грають власні лабораторії компанії: хімічна, біологічна, фармакологічна, санітарно-епідеміологічна і центральна лабораторіїї. Лабораторії оснащені сучасним устаткуванням: високоефективними рідинними і газовими хроматографами, ІК-спектрофотометрами, поляриметрами, графічною станцією для визначення активності антибіотиків і ін.

Свідчення про атестацію №002, видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я Укра-їни 19 квітня 2004 р., підтверджує, що хімічна і біологічна лабораторії компанії ВАТ "Київмедпрепарат" атестовані на право проведення контролю якості і безпеки лікарських засобів.

У рамках програми поетапної сертифікації виробництва на відповідність міжнародним стандартам GMP у березні 2004 р. "Київмедпрепарат" сертифіку-вав ділянку по виробництву твердих форм лікарських препаратів на відповід-ність вимогам Належної Виробничої Практики і завершує підготовку до сертифікації ділянки по виробництву ін'єкційних форм ГЛС.

Виконавчий директор ВАТ "Київмедпрепарат" Д. Гарцилов відзначив, що сертифікація виробництва на відповідність європейським стандартам GMP є ще одним послідовним кроком, що зробила компанія на шляху забезпечення висо-кої, стабільної якості лікарських засобів, що випускаються. "Тільки за останні три роки наша компанія інвестувала в створення сучасної системи керування якістю і модернізацію виробництва більш 50 мільйонів гривень. Усі зусилля нашого колективу спрямовані на створення сучасної фармацевтичної компанії, що гарантує українським і закордонним споживачам, лікарям, провізорам, парт-нерам якість кожної таблетки, кожного флакона, кожного лікарського препара-ту, що випускається компанією".

2 березня 2005 р. ВАТ «Київмедпрепарат», одна з найбільших фармацевт-тичних компаній України, і ВАТ «Галичфарм», найбільше фармацевтичне підприємство західного регіону України, одержали дозвіл Антимонопольного комітету України на створення фармацевтичної корпорації «Артеріум».

Ціль створення корпорації – координація виробництва, маркетингу і дист-рибуції лікарських засобів в Україні і на закордонних ринках, освоєння нових технологій виробництва, розробка нових сучасних препаратів, впровадження і розвиток міжнародних стандартів якості продукції, що випускається.

В асортименті лікарських засобів, що випускаються підприємствами корпорації «Артеріум», – більш 150 найменувань препаратів, у тому числі генерічні препарати й оригінальні лікарські засоби, розроблені українськими фахівцями. Продукція корпорації представлена в 12 з 14 фармакотерапевтичних груп.

Забезпечення високої якості й ефективності лікарських засобів, що випускаються – пріоритетний напрямок розвитку корпорації. Компанії, що входять у корпорацію, сертифіковані на відповідність міжнародним вимогам, пропонова-ним до системи керування якістю ISO 9001. У 2004 р. у рамках реалізації прог-рами поетапної сертифікації виробництва на відповідність міжнародним стан-дартам Належної Виробничої Практики (GMP EC) сертифікована перша діляг-ка по випуску твердих форм готових лікарських засобів.

У 2004 р. обсяг продажів лікарських засобів, що випускаються компанія-ми, що входять у корпорацію «Артеріум», склав близько 220 млн. гривень, а сукупна частка роздрібного ринку корпорації – 3,2%, що відповідає другій позиції в рейтингу українських фармацевтичних компаній.

«Артеріум» володіє значним експортним потенціалом і входить у трійку найбільших українських експортерів фармацевтичної продукції. У 2004 р. су-купний обсяг експортних продажів лікарських засобів збільшився на 60% у по-рівнянні з попереднім роком і склав 14% від загального доходу корпорації.

За словами виконавчого директора ВАТ «Київмедпрепарат» Дениса Гарцилова, що очолить корпорацію, «створення «Артеріума» означає, що на фармацевтичному ринку України з'явився новий могутній гравець із серйозним ви-робничим потенціалом, широким спектром лікарських засобів, що випускаються, і командою професіоналів, що володіють як сучасними технологіями вироб-ництва і маркетингу лікарських засобів, так і унікальними традиціями фарма-цевтичного виробництва».

Президент ВАТ «Галичфарм» Ольга Семеренко підкреслює, що «новий рі-вень співробітництва дозволить обом компаніям істотно підвищити ефектив-ність роботи і вийти на якісно новий рівень виробництва і маркетингу лікарсь-ких засобів для реалізації стратегії розвитку».

Довідка: Про компанію ВАТ «Київмедпрепарат».

ВАТ «Київмедпрепарат» – одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Створена більш 150 років тому, сьогодні компанія випускає більш 80 генерических лікарських препаратів, у т.ч. такі відомі препарати як Герпервир, Дифлюзол, Сонат, Цефазолин, Цефтриаксон. За останні три роки в модерніза-цію виробництва і розвиток системи керування якістю інвестовано більш 50 млн. грн.

Про компанію ВАТ «Галичфарм»

«Галичфарм» – найбільший виробник лікарських препаратів у західному регіоні України. Компанія, створена в 1907 р., випускає близько 70 генерічних і оригінальних лікарських препаратів. Українським споживачам і медичним фа-хівцям добре відомі такі препарати як Уролесан, Седавит, L-лізина эсцинат, Мукалтин, Хлорофилипт. "Галичфарм" має замкнутий цикл виробництва від виготовлення субстанций до виробництва готових лікарських форм і є найбільшим українським виробником препаратів на рослинній основі (фітопрепаратів).

"Київмедпрепарат" купує російський завод "Акрихин".

"Альфа-Банк" продає одне з найбільших підприємств фармацевтичної га-лузі Росії "Акрихін". Покупцями виступлять компанії-акціонери АТ "Київмед-препарат" і АТ "Галичфарм".

Українські виробники медпрепаратов звернули увагу на російський ри-нок. За інформацією російської газети "Коммерсантъ", найбільш ймовірним покупцем заводу "Акрихін" є українське підприємство "Київмедпрепарат". Су-ма угоди може скласти не менш $40 млн.

Обсяг продажів ВАТ "Хіміко-фармацевтичний комбінат "Акрихін" у Росії в першому півріччі 2004 року склав $22,9 млн. "Альфа-Банк" є власником більш 90% акцій ВАТ, інші належать приватним особам. Основна спеціалізація - серцево-судинні ліки.

За словами виконавчого директора ВАТ "Київмедпрепарат" Дениса Гарцилова, у рамках процесу більш глибокого ознайомлення з діяльністю і потен-ціалом обох підприємств і аналізу можливостей співробітництва планується участь керівників компаній у роботі рад директорів. В даний час представники менеджменту компанії ВАТ "Київмедпрепарат" включені в раду директорів ВАТ "Акрихін".

"Київмедпрепарат" вже співробітничав з "Альфа-Банком" при покупці фармацевтичних заводів. Так, торік "Київмедпрепарат" купив підприємство "Галичфарм" (м. Львів), що належав структурам "Альфи" з 1998 року. Зараз "Київмедпрепарату" належать прямо 24,95% акцій "Галичфарма", ще 35% роз-ділені між двома акціонерами київського заводу - EastCoast United Inc. і Newport Inc. (за даними Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку в Україні). У 2003 році доход "Галичфарма" склав 60,452 млн. грн.

З покупкою російського заводу обсяг продажів фармацевтичного холдин-гу ("Київмедпрепарат", "Галичфарм" і "Акрихін") наблизиться до $100 млн. На думку учасників ринку, інтерес українських інвесторів до російського фармвиробника цілком логічний. Асортимент "Галичфарма" і "Київмедпрепарата" практично не перетинається з продукцією "Акрихіну". Купивши цей завод, ук-раїнці істотно збільшать свій вплив на ринок фармпрепаратів країн СНД, а та-кож розширять асортиментну лінійку. Логічно також очікувати, що вони змо-жуть скористатися напрацьованими схемами "Акрихіну" для збуту своїх препа-ратів у Росії. "Київмедпрепарат" планує до 2006 року збільшити частку експор-ту до 30%.


Таблиця 2.1

Основні реєстраційні характеристики ВАТ “Київмедпрепарат”

00480862 Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат"
Відкрите акціонерне товариство , Київ, хіміко-фармацевтична промисловість адреса: 032, Київ, Київ, Саксаганського, 139, http://www.kievmedpreparat.com/ e-mail: office@kievmedpreparat.com
цінні папери емітента в ПФТС
акції, іменні прості, третій рівень лістингу продаж 250,00 грн.
купівля 25,00 грн.
акціонерний капітал (01.01.2005)
кількість акцій, шт. 804 002 номінальна вартість акції, грн. 25,00 статутний капітал, грн. 20 100 050,00
ринкова вартість ак-ції, грн. (11.04.2005) 137,50
відомости про компанії - власників більше 5% акцій емітента
Частка ЄДРПОУ Назва компанії або установи На дату
24,70% 23721506 ЗАТ "Ділові партнери", 03056, Київ, Індустріальна, 27 01.01.2003
8,66% NEWPORT INC., 5920, Yellowstone road, Cheyenne, WY 82003,USA 01.01.2003
5,14% EastCoast United Inc., 913,N.Market Street, Suite 1100, Wilmington, DE 19801, USA 01.01.2003
Реєстратором емітента є ЗАТ "F.C.I.", код за ЄДРПОУ 21611564, Києва, м.Київ, вул.Січневого Повстання (інформація на 01.01.2003)
Аудиторські послуги надає емітенту АФ "Главбух-аудит", код за ЄДРПОУ 30676059, Києва, м.Київ, вул.Січневого Повстання (інформація на 01.01.2003)

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фі-нансами проводиться на основі його фінансових звітів [20,3] :

- Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [21,2].

- Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [22,2].

У табл. А.1, А.2 Додатку А приведені баланси підприємства ВАТ „Київ-медпрепарат” за 2002 - 2004 роки та звіти про фінансові результати за 2002 - 2004 роки.

В табл.А.3 – А.5 Додатку А представлені результати вертикального та го-ризонтального розрізу при аналізі динаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати. Розрахунки виконані з використанням ”ефект-ронних” таблиць EXCEL -2000 згідно статистичних алгоритмів робіт [38,45], [40,25].

Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” за 2002 –2004 роки, наведених в табл. А.1 – А.6 Додатку А, показує :

- валюта балансу ВАТ зросла на +27,4% у 2003 році (з 96,1 млн.грн.. до 122, 4 млн.грн..), а у 2004 році додаткове зростання становило + 7,4% (з 122,4 млн.грн. до 131,4 млн.грн..);

статутний капітал у 2002 –2003 роках становив суму 10,1 млн.грн. та, відповідно займав долю 10,5% (2002) та 8,5%(2003), у 2004 році статутний капітал зріс в два рази до 20,1 млн.грн., відповідно зайнявши структурну долю 15,3 % в валюті балансу;

сумарно власний капітал у 2002 – 2004 роках системно нарощується з 64,0 млн.грн..(2002) до 76,7 млн.грн..(2003) та до 98,2 млн.грн.., відповідно займаючи долю 66,6% (2002), 62,7%(2003) та 74,7% (2004) в валюті балансу;

таким чином основним джерелом в пасивах є власного капітала, а його значна структурна доля забезпечується капіталізацією прибутку – 52,0 млн.грн..(2002), 65,1 млн.грн..(2003) та 75,6 млн.грн..(2004), що відповідає структурним долям 54,1%(2002), 53,2%(2003) та 57,5%(2004) в валюті балансу;

власний капітал є основним джерелом необоротних активів балансу, при цьому його величина перекриває обсяги необоротних активів, тобто в ВАТ “Киівмедпрепарат” є значіні власні оборотні кошти

а) доля 66,6% власного капіталу в пасивах в 2002 році, покриває необоротні активи – доля 38,9 % в балансі активів;

б) доля 62,7% власного капіталу в пасивах в 2003 році, покриває необоротні активи – доля 40,0 % в балансі активів;

в) доля 74,7 % власного капіталу в пасивах в 2004 році, покриває необоротні активи – доля 44,79 % в балансі активів;

позичений та залучений капітали ВАТ “Киівмедпрепарат” представлені наступними основними агрегатами :

а) доля довгострокових зобов’язань становить 0% (2002), 3,8% (2003) та 3,1% (2004) від валюти пасивів балансу;

а) доля короткострокових банківських кредитів становить 8,8% (2002), 6,2% (2003) та 9,3% (2004) від валюти пасивів балансу;

а) доля поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями становить 3,5% (2002), 8,9% (2003) та 0% (2004) від валюти пасивів балансу;

а) доля виданих векселей становить 0% (2002), 1,9% (2003) та 0% (2004) від валюти пасивів балансу;

а) доля кредиторської заборгованості становить 19,0 % (2002), 14,7% (2003) та 11,5% (2004) від валюти пасивів балансу;

Порівняльний аналіз динаміки змін агрегатів активу балансів ВАТ “Киівмедпрепарат” (рис.2.8) дає наступні результати:

в 2003 році необоротні активи зросли на +31,1 % відносно рівня 2002 року (з 37,3 млн.грн.. до 49,0 млн.грн..), займаючи, відповідно, структурні долі в 38,9% (2002) та 40,0%(2003) від валюти балансу;

в 2004 році необоротні активи зросли на +20,0 % відносно рівня 2003 року (з 49,0 млн.грн.. до 58,8 млн.грн..), займаючи, відповідно, структурні долі в 40,0% (2003) та 44,7%(2004) від валюти балансу;

в 2003 році оборотні активи зросли на +18,0 % відносно рівня 2002 року (з 55,7 млн.грн.. до 65,8 млн.грн..), займаючи, відповідно, структурні долі в 58,0% (2002) та 53,7%(2003) від валюти балансу;

в 2004 році оборотні активи зросли на +2,6 % відносно рівня 2003 року (з 65,8 млн.грн.. до 67,5 млн.грн..), займаючи, відповідно, структурні долі в 53,7% (2003) та 51,3%(2004) від валюти балансу;

оборотні активи , в основному, представлені наступними агрегатами :

а) виробничі запаси в структурних долях 26,0%(2002), 22,1%(2003), 21,7% (2004) від валюти балансу;

б) незавершене виробництво в структурних долях 4,7%(2002),4,2%(2003), 3,75% (2004) від валюти балансу;

в) готова продукція в структурних долях 7,4%(2002), 7,6%(2003), 9,65 % (2004) від валюти балансу;

г) дебіторська заборгованість за відпущену продукцію в структурних долях 10,0%(2002), 10,9%(2003), 9,52% (2004) від валюти балансу;

д) дебіторська заборгованість за виданими авансами в структурних долях 7,0%(2002), 6,3%(2003), 5,5% (2004) від валюти балансу;

е) грошові кошти в структурних долях 2,5 %(2002), 0,52% (2003), 1,0 % (2004) від валюти балансу;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить, що практично половина активів балансу ВАТ “Киівмедпрепарат” вкладено в необоротні кошти, таким чином дисципліна нормування оборотних коштів на підприємстві є нагальною задачею.

При аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту , а також загальні вимоги до розкриття його статей [22, 4].

Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати за 2003 рік та , відповідно, за 2002 рік (базовий) наведені в табл.А.5 Додатку А, результати 2004 року та , відповідно, за 2003 рік (базовий) – в табл. А.6 Додатку А. Характер динаміки зміни показників доходів та витрат у 2002 – 2004 роках наведений в діаграмах рис.2.9,2.10.

Як показує аналіз графіків рис.2.9,2.10 у 2002 – 2004 роках :

при зростанні обсягу валюти баланса у 2003 році відносно 2002 року на + 27,4%, зростання виручки від реалізації у 2003 році відносно 2002 року становило +22,37%, зростання собівартості продукції у 2003 році відносно 2002 року становило +25,1%, а зростання чистого прибутку після оподаткування у 2003 році відносно 2002 року становило 13,28%;

при зростанні обсягу валюти баланса у 2004 році відносно 2003 року на + 7,4%, зменшення виручки від реалізації у 2004 році відносно 2003 року становило – 2,75 %, зменшення собівартості продукції у 2004 році відносно 2003 року становило –14,6%, а зростання чистого прибутку після оподаткування у 2004 році відносно 2003 року становило 7,76%;

Таким чином процеси росту чистого прибутку на ВАТ “Київмедпре-парат" реалізуються як за рахунок екстенсивного росту валюти балансу, так і за рахунок інтенсивного зменшення собівартості продукції.

В табл. Б.1-Б.4 Додатку Б наведені алгоритми розрахунків показників діяльності підприємства [40,26] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності”.

Результати розрахунків коефіцієнтів – показників фінансового стану дочірнього ВАТ “Киівмедпрепарат” за 2002 –2004 роки згідно алгоритмів табл.Б.1 – Б.4 Додатку Б наведені в табл. В.1 – В.5 Додатку В та на рис.2.11 – 2.16.

Аналіз графіків, наведених на рис.2.11 показує, що у ВАТ “Киівмедпре-парат” :

- у 2002-2004 роках тільки рівень загальної ліквідності знаходився в діапазоні, який значно перевищує нормативну;

- у 2002 –2004 роках рівні швидкої (строкової) та абсолютної ліквідності знаходилися значно нижче нормативного діапазону, що свідчить про проблеми моментальної та строкової платоспроможності у підприємства;

- у 2002 – 2004 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей був суттєво нижче значення стійкого діапазону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалізувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 – 2004 рокахі підприємство ВАТ “Киівмедпрепа-рат” попало в кризову полосу неліквідності балансу в короткострокових періодах.

Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ВАТ „Київмедпрепа-рат” показує, що діяльність може бути охарактеризована з двох сторін :

1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку знизилась з рівня 1,34 (2002) до 1,22 у 2003 році та зменшилась до рівня 1,10 у 2004 році;

1. Рентабельність активів та власного капіталу по валовому прибутку від реалізації ( різниця між чистим доходом та собівартістю продукції) є позитивною, має високі значення, але і тенденцію до падіння у 2003 –2004 роках відносно рівня 2002 року.

2. Витрати на реалізацію та інші статті позареалізаційних витрат, які не входять до виробничої собівартості продукції, у 2003 -2004 році складають до 93% від чистої вартості виручки від реалізації, що дає стійку норму рентабельності власного капітала по чистому прибутку на рівні 18% (2002 –2003) та 14,8%(2004), яка є інвестиційно привабливою на рівні альтернативних ставок банківських депозитів у 2004 році..

На рис.2.13 наведені характеристики ділової активності (швидкості обо-роту окремих характерних агрегатів активів та пасивів балансу) ВАТ „Киівмед-препарат”.

Як показано графіками рис.2.13 у 2004 році відносно 2002 - 2003 року з нарощенням обсягів операцій період обороту запасів балансу підвищився на 30,9%, що підняло відповідно строк фінансового та операційного циклу та свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності.

В той же час, слід відмітити, що строк обороту дебіторської за боргова-ності в 2 рази більший, ніж строк обороту кредиторської заборгованості, що компенсує невиконання нормативу відношення дебіторської до кредиторської заборгованостей .

На рис.2.14 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ВАТ “Київмедпрепарат”.

Як видно з графіків рис. 2.14 в 2002 –2003 роках по покриттю запасів в ВАТ “Київмедпрепарат" був кризовий стан, в 2004 році за рахунок підняття власних обігових коштів та залучення більших сум банківських кредитів стан покриття запасів перемістився в нестійку зону.

В табл. 2.2 наведені дані декларації по прибутку ВАТ “Київмедпрепарат” за 2003 – 2004 роки, який дозволяє проаналізувати використання пільгових режимів оподаткування в діяльності підприємства.

Аналіз даних декларацій по податку на додану вартість за 2004 рік (табл.2.3) показує, що ВАТ “Киівмедпрепарат використовує пільги по оподат-куванню як при виконанні зовнішньоекономічних операцій (пільги по несплаті ПДВ при імпорті з країн режиму вільної торгівлі) , так і при внутрішній торгівлі ( пільги по несплаті ПДВ з покупки - продажу ліків в Україні).


Таблиця 2.2


Аналітичні дані з декларацій про податок на прибуток ВАТ “Київмедпрепарат”

Таблиця 2.3

Аналітичні дані з декларацій ПДВ ВАТ “Київмедпрепарат”


2.3 Аналіз контрактів та технології зовнішньоекономічних операцій в діяльності ВАТ “Київмедпрепарат”

Аналіз типових зовнішньоекономічних контрактів по імпортуванню сировини для виготовлення медпрепаратів показав, що менеджери використовують дві основні схеми поставок та міжнародних розрахунків :

а) контракт заключається з фірмою – виробником сировини в Латвії, з якою Україна заключила “Угоду про вільну торгівлю”, при цьому експортер надає сертифікат походження товару – Латвія. Це дає наступні митні виграші:

митні тарифи на кордоні не застосовуються (ставка ввізного мита для імпорту із Латвії равна 0);

податок на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України не сплачується;

б) контракт заключається з міжнародною торгово-посередницькою фірмою (в Словенії чи Венгрії), яка знаходить по світу (Іспанія, Китай, Південна Корея) необхідну сировину, яка відгружається прямо в аеропорт Бориспіль(Київ), а оплата за поставлену партію направляється на рахунки торгово-посередницької фірми.

Основні умови контрактів обох типів :

контракт заключається на 2 –3 роки на певний великий обсяг поставки сировини по “твердим” цінам, а поставка виконується партіями по письмовому заказу ВАТ “Київмедпрепарат”;

оплата за поставлену партію виконується банківським переказом в валюті платежу через 60 – 75 днів після поставки партії;

при різкому падінні світових цін на імпортуєму сировину ВАТ “Киїівмедпрепарат” може настояти на додатковому погодженні до контракту на зниження ціни сировини чи відказатися від наступних заказів по високих цінах;

В табл. 2.4 – 2.6 наведені результати аналізу основних умов імпортних контрактів ВАТ “Київ-медпрепарат” у 2004 – 2005 роках (2 типи контрактів).


Таблиця 2.4

Основні параметри зовнішньоекономічних контрактів ВАТ “Київмедпрепарат”



Таблиця 2.5

Основні параметри зовнішньоекономічних контрактів ВАТ “Київмедпрепарат”



Таблиця 2.6

Основні параметри зовнішньоекономічних контрактів ВАТ “Київмедпрепарат”



Проведений аналіз діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та впливу митно-тарифної політики на ефективність його зовнішньоекономічної діяльності дають можливість сформулювати наступні висновки :

1. ВАТ “Київмедпрепарат” є динамічно розвиваючимся підприємством з високими рівнями рентабельності, при цьому виробництво ліків на ньому основане на імпортній фармакологічній сировині.

Це приводить до суттєвої залежності підприємства від митно-податкової політики України по відношенню до імпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. Імпортуємі товари (фармацевтична сировина), згідно з проаналізовани-ми матеріалами зовнішньоекономічних контрактів, по заключенням експертів Київської торгово-промислової палати відносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Ставки ввізного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 20% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пільгова - 0 % від митної вартості контракту;

повна - 5 % від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пільгова - 5% від митної вартості контракту;

повна - 10% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Таким чином, митні тарифи на імпортуєму сировину законодавством України встановлені знижені чи зовсім відсутні.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” [3,7] вищевказані групи фармацевтичніх товарів та сировини не оподатковуються як при операціях імпорту, так і при операціях реалізації на внутрішньому ринку України.

При імпорті продукції, країною походження якої є Латвія, працює “Угода про вільну торгівлю між Україною та Латвією” [18,1] про звільнення товарів імпорту-експорту від митних тарифів. Таким чином, частина імпорту ВАТ “Киівмедпрепарат” по продукції Латвії на митному кордоні звільнюється від сплати навіть зниженого митного тарифу.

Основні ризики та недоліки проаналізованих схем управління митно-тарифною політикою в зовнішньоекономічних контрактах ВАТ “Київмедпрепарат”:

а) досвід постійної корекції “Угоди про вільну торгівлю України з Білорусією та Росією” показує, що зміна статусу Латвії, як держави Європейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вільну торгівлю, що приведе до появи повної ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва Латвії (наприклад, тіопентал);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної спла-ти дебіторами вартості авансово відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно- імпортних контрактах;

3. У ВАТ “Київмедпрепарат” зафіксовані проблеми регулювання лік від-ності та фінансової стійкості:

- у 2002 –2004 роках рівні швидкої (строкової) та абсолютної ліквідності знаходилися значно нижче нормативного діапазону, що свідчить про проблеми моментальної та строкової платоспроможності у підприємства;

- у 2002 – 2004 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей був суттєво нижче значення стійкого діапа-зону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалі-зувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 – 2004 рокахі підприємство ВАТ “Киівмедпрепа-рат” попало в кризову полосу неліквідності балансу в короткострокових пері-одах.

4. Залежність виробництва підприємства від імпортної сировини визиває необхідність підвищення норм виробничих запасів( запаси на негативний ціно-вий тренд, страхові запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, які не покриваються джерелами ресурсів підприємства та створю-ють нестійкий (2004) чи кризовий (2002 –2003) характер забезпечення покриття запасів ресурсними джерелами.

При цьому ВАТ “Київмедпрепарат” не в повній мірі використовує фінан-сові важелі кредитного капіталу банків, оскільки в структурі пасивів балансу власний капітал займає долю до 75% ( при стійкій формі роботи не менше 55%), при цьому дві третини його імобілізовані в необоротних фондах.

Враховуючи вищевикладене для менеджерів по зовнішньоекономічним операціям ВАТ “Київмедпрепарат” необхідно розробити модель загроз бінесу та заходи по превентивному реагуванню на негативні процеси в митно-тариф-ному регулюванні імпорту сировини для виробничої діяльності підприємства.


Розділ 3. Шляхи мінімізації впливу змін в політиці митно-тарифного регулювання на рентабельність діяльності ВАТ “Київмедпрепарат”

3.1 Митні і податкові тарифи в схемах зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та використання пільгових митно-податкових режимів

Для розробки моделі загроз бізнесу необхідно розробити та проаналізу-вати технологію використання ВАТ “Київмедпрепарат” в зовнішній торгівлі пільгових митно-податкових режимів.

Попередня оцінка ефективності імпортних операцій має проводитись на етапі підготовки до укладання угоди на імпорт товарів певної групи, з урахуванням того, що при митному оформленні проводиться нарахування та сплата таких видів платежів:

— митні збори;

— мито;

— акцизний збір;

— податок на додану вартість.

Митні збори стягуються у відсотках до митної вартості партії товару, при цьому, якщо митна вартість знаходиться в межах від 100 до 1000 дол. США, то стягується 5%. При митній вартості товарів понад 1000 дол. США стягується 0,2%, але не більше еквівалента 1000 дол. США.

Мито обчислюється згідно зі ставками мита, запровадженими відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Для виготовлення своєї продукції ВАТ “Київмедпрепарат” обрав шлях закупівлі сировини переважно на зовнішніх ринках, з подальшою її обробкою і виготовлення ліків.

Як ми з вами знаємо, сьогодні будь-який ринок диктує свої умови існування/виживання. Саме тому ВАТ “Київмедпрепарат” обрав політику поєднання двох найважливіших факторів, а саме:

висока якість товару;

помірна/доступна для широкого кола споживачів ціна.

І для того, щоб забезпечити своїй продукції ці показники, потрібно, насамперед, закупити якісну та відносно недорогу сировину.

На сьогоднішній день на території України закупити таку сировину досить важко, тому що фактично виробників сировини медичного призначення немає, а ті одиниці, які все ж таки займаються подібною діяльністю, не можуть задовольнити необхідні умови.

Саме тому, ВАТ “Київмедпрепарат” звертає свою увагу на зовнішній/світовий ринок, де можна знайти сировину, яка повністю задовольняє поставлені умови.

На сьогоднішній день світовий ринок сировини для медичних препаратів досить насичений, тому проблеми з пошуком необхідної сировини навіть не виникає.

Саме тому, я пропоную розглянути вплив митного тарифу на імпортно-експортну діяльність ВАТ “Київмедпрепарат”. Спробуємо розглянути її на прикладі закупівлі (тобто імпорту) сировини – тіопентал натрію, і подальшої реалізації (експорту) готової продукції – “тіопентал-КМП”. Використовуючи достовірну інформацію, необхідно зазначити, що сировина тіопентал натрію закуповується в країні колишнього СРСР – Латвії, у підприємства “MED Pro Inc”. Тобто за умовами укладеного контракту: за 1 кг вище згаданої сировини ВАТ “Київмедпрепарат” сплачує 100 дол. США. В середньому за 1 рік ми ввозимо 1000 кг сировини – тіопенталу натрію, тобто маємо сплатити суму: 1000 кг * 100$ = 100000$.

Але це далеко не всі витрати, які несе ВАТ “Київмедпрепарат” під час закупівлі цієї сировини.

При ввезенні товару на територію України потрібно виконати фіксовану процедуру оформлення цього товару на митниці, так зване – “митне очищення”, з обовязковою сплатою відповідних митних зборів (стягнень).

Митні стягнення:

1. Митний збір – складає 0,2 % від загальної фактичної вартості сирови-ни, 0,2% – це фіксована ставка, яка не може змінюватися при здійсненні будь-яких імпортно-експортних операцій.

Тобто у нашому випадку митний збір дорівнює: 100000$ * 0,2% = 200$.

Отже, щорічно при імпорті тіопенталу натрію ВАТ “Київмедпрепарат” сплачує 200$ митного збору.

2. Ставка ввізного мита.

Існує два види ставок ввізного мита: пільгова та повна. Ставка ввізного мита залежить від товару, який переміщується через митний кордон України. Вид ставки мита залежить від країни походження товару, що підтверджується відповідним документом – сертифікатом про походження товару.

Митна ставка для сировини тіопентал натрію становить: повна – 10%, пільгова – 5%.

Але в зв’язку з тим, що Україна з більшістю країн СНД, зокрема з Латвією, уклала угоди про зону вільної торгівлі, товари, що імпортуються з цих країн, за наявності сертифікату про походження товару, звільняються від сплати ввізного мита.

Саме тому, при закупівлі цієї сировини ВАТ “Київмедпрепарат” взагалі не сплачує ввізне мито. Умовно ж можна вирахувати, скільки необхідно сплатити: 1) за пільгової ставки ввізного мита: 100000$ * 5% = 5000$; 2) за повної ставки: 100000$ * 10% = 10000$.

Отже, сума, яку ВАТ “Київмедпрепарат” мало б сплатити, складає 5000 або 10000$ відповідно до виду ставки.

3. Податок на додану вартість (ПДВ).

Як при будь-якій операції купівлі-продажу, так і при імпорті, підприємство, яке імпортує товар повинно сплатити ПДВ, ставка якого на території України становить 20%.

Тобто сума, яку необхідно сплатити підприємству “Київмедпрепарат” при імпорті сировини, складає: 100000$ * 20% = 20000$.

Але на території України існує та діє затверджений Кабінетом Міністрів України перелік медичних препаратів, які звільняються від сплати ПДВ. І сировина тіопентал натрію входить до цього переліку, тому “Київмедпрепарат” при ввезенні тіопенталу натрію не сплачує 20000$.

Згідно з відповідними законодавчими актами, що визначають ставки вивізного мита, встановлено ставки експортного мита щодо певних видів товарів. Єдиним видом митного платежу є митні збори, що розраховуються аналогічно викладеному вище.

Застосування положень методики оцінки ефективності експортної угоди розглянемо на прикладах.

Приклад 1.

Укладено угоду між українським ВАТ “Київмедпрепарат” та латвійською фармацевтичною фірмою “MED Pro Inc.” на експорт 50 кг лікарського препарату “тіопенталу-КМП 0,5 г” при вартості одного кілограму 740 дол. США. Загальна вартість товару за контрактом становить 37000 дол. США.

Примітка. На момент експорту співвідношення валют: 1 дол. США дорівнює 5,3 грн. Згідно з переліком довідкових цін, запропонованих Держзовнішінформом для укладення контрактів, ціна 1 кг “тіопенталу-КМП 0,5 г” має складати 408 – 468 дол. США.

Проведемо розрахунки ефективності даної угоди.

1. Визначимо контрактну вартість експортованої партії, взявши за ціну однієї тонни середню довідкову ціну у 438 дол. США.

50 х 438 = 21900 дол. США

2. Додатково розрахуємо вартість партії, виходячи з роздрібної ціни внутрішнього ринку, яка складає 1,2 грн за 1г. (За один кілограм — 2400 грн, що дорівнює 453 дол. США)

50 х 453 = 22650 дол. США

3. Розрахуємо ефективність даної угоди:

а) виходячи з довідкових цін:

37000 — 21900 = 15100 дол. США;

б) виходячи з роздрібних цін внутрішнього ринку:

37000 — 22650 = 14350 дол. США.

Таким чином, якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України ВАТ “Київмедпрепарат” для виконання контракту продасть іноземному контрагентові “тіопентал-КМП 0,5 г” за роздрібними цінами внутрішнього ринку, він зможе отримати прибуток у розмірі 14350 дол. США.

Разом з тим, слід відзначити, що продаж оптової партії за довідковими цінами дозволить отримати прибуток у розмірі 15100 дол. США, що дає прибуток майже вдвічі більший, ніж при продажу товару за роздрібними цінами.

Приклад 2

Укладено угоду між українським ВАТ “Київмедпрепарат” та латвійською фармацевтичною фірмою “MED Pro Inc.” на експорт 30 кг лікарського препарату “тіопенталу-КМП 1,0 г” при вартості одного кілограму 650 дол. США. Загальна вартість товару за контрактом становить 19500 дол. США.

Примітка. На момент укладення контракту співвідношення валют: 1 дол. США дорівнює 5,3 грн. Згідно з переліком довідкових цін, ціна 1 кг “тіопенталу-КМП 1,0” складає від 340 до 370 дол. США.

Роздрібна ціна внутрішнього ринку за 1 г “тіопенталу-КМП 1,0 г” становить 3,6 грн, що відповідає 3600 грн за 1 кг, що дорівнює 643 дол. США.

Проведемо розрахунки ефективності даної угоди.

1. Визначимо контрактну ефективність експортної партії, взявши за ціну одного кілограму “тіопенталу-КМП 1,0 г” довідкову ціну (355 дол. США).

30 х 355 = 10650 дол. США

2. Розрахуємо вартість контракту, виходячи з роздрібної ціни внутрішнього ринку (643 дол. США).

30 х 643 = 19290 дол. США

3. Ефективність даної угоди визначимо як можливий прибуток при придбанні експортної партії:

а) за довідковою ціною 355 дол. США за кілограм.

19500 — 106500 = 8850 дол. США;

б) за роздрібною ціною внутрішнього ринку України (643 дол. США за кілограм).

19500 — 19290 = 210 дол. США

Таким чином, при виконанні вимог зовнішньоекономічного контракту, експортер України ВАТ “Київмедпрепарат” отримує 100% прибуток при продажі на зовнішній ринок експортної партії за довідковими цінами.

Слід зауважити, що продаж товару за роздрібними цінами теж дає знач-ний прибуток, який дорівнює близько 50% прибутку, порівняно з витратами на отримання експортної партії.

Отже, розглянуті приклади розрахунку ефективності зовнішньоекономіч-ної угоди дозволяють дійти висновку, що на етапі попередньої оцінки ефектив-ності умов експортної угоди, базуючись на довідкових цінах Держзовнішінфор-му, і взявши за базові внутрішні роздрібні ціни, можна визначити прибутко-вість укладення того чи іншого зовнішньоекономічного контракту (договору).

3.2 Управлінські моделі загроз та рішень при впливі варіацій митно-податкових тарифів на результати діяльності ВАТ “Київмедпрепарат”

В модель загроз бізнесу ВАТ “Київмедпрепарат” в частині імпортних поставок сировини, з врахуванням даних розрахунків розділу 3.1, вводяться наступні флуктуації митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частині митних тарифів на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

відміна безмитного режиму торгівлі з Латвією;

підняття ввізних мит з рівня 0 – 10% до 20%;

Причиною таких загроз може бути заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисних імпортних мит для розвитку внутрішнього попиту. Такий прецедент з українсько-корейським СП “Автозаз–Деу” вже в Україні реалізований.

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

спільне хіміко-фармацевтичне підприємство для виготовлення фарма-цевтичної сировини на території України треба засновувати самому ВАТ “Київмедпрепарат”;

при вступі України до ГАТТ/СОТ – зона вільної торгівлі та відсутності імпортних мит значно розшириться, але на внутрішньому ринку безпе-решкодно з’являться ліки виробництва інших країн;

при введенні підвищених імпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% підніметься внутрішня ціна на вироблені лікарські препарати ВАТ “Київмедпрепарат”, а для аналізу результатів не обхід-но провести порівняння з внутрішньою та світовою ціною на аналогіч-ні ліки;

б) введення імпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.

Причинами такого рішення КМУ України може бути :

- нестача зібраного ПДВ для компенсації “експортного” відшкодування експортерам та напрямки дій нового керівництва на зняття всіх пільг;

- заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисного імпортного ПДВ для розвитку внутрішнього попиту. розвиток вітчизняного фармако-хімічного виробництва та виробництва ліків та введення захисних бар’єрів від демпінгового імпорту;

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

- заснування ВАТ “Київмедпрепарат” своїх спільних виробництв хіміко-фармацевтичної промисловості на території інших держав та перехід на транснаціональну технологію митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонів в процесах технологічного виробництва в єдиному транснаціональномуконцерні при бартерній формі взаєморозрахунків;

- підвищення експортної долі продукції та застосування механізму компенсації введеного “імпортного ПДВ” зустрічними потоками вимог на “експортне відшкодування ПДВ” за продукцію, поставлену на експорт;

- переход ВАТ “Київмедпрепарат” на технологію роботи з виготовлення ліків на основі давальницької сировини та сплати ПДВ тільки за ту частину сировини, яка у вигляді ліків ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробці давальницької сировини) залишається в Україні та реалізується на внутрішньому ринку.

3.3 Розрахункові зони управлінських рішень по забезпеченню рентабельної роботи ВАТ “Київмедпрепарат” при варіаціяхімпортно-експортних тарифів в зовнішньоекономічних операціях

З врахуванням даних декларацій ВАТ “Київмедпрепарат” по податку на прибуток (табл.2.2), податку на додану вартість (табл.2.3) та звітів про фінансові результати Форми-2 (Додаток А, табл..А.2) виконаємо на ПЕОМ моделювання звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат” при введенні ймовірних подій з моделі загроз ( розділ 3.2) :

1. Етап 1 - введення митних тарифів на імпортуєму сировину до 20% від контрактної митної вартості (тобто підвищення суми матеріальних витрат в собівартості на 12% з врахуванням пільгових статей по сировині);

2.Етап 2 - введення імпортного ПДВ на імпортуєму сировину 20% від повної митної вартості з врахуванням митних тарифів. При цьому національний режим торгівлі фармакологічною сировиною та ліками на внутрішньому ринку залишається без змін – тобто без ПДВ, що визиває сплату імпортного ПДВ у вигляді некомпенсуємого на внутрішньому ринку податка.

3. Етап 3 – підвищення рівня експортної реалізації продукції, випущеної ВАТ “Київмедпрепарат” до 70%-80% та отримання “експортного відшкодуван-ня ПДВ”, який частково компенсує сплачений імпортний ПДВ.

В табл.3.1 наведені результати моделюючих розрахунків, виконані на ПЕОМ в “електронних таблицях” EXCEL-2000. На рис.3.1 наведені розрахункові графіки впливу змінних факторів митно-податкового регулювання по 3 етапам ймовірних подій в моделі загроз на зони зміни прогнозного прибутку за 2004 рік.

Як показує аналіз даних табл.3.1 та графіків рис.3.1 :

а) при сплаті ВАТ “Київмедпрепарат” повного обсягу митних зборів за імпортуєму сировину (по ставці 20%) прогнозуємий прибуток Етапу 1 за 2004 рік зменшиться в 3 рази, а рентабельність власного капіталу по чистому прибутку знизиться з рівня 14,8 % (рис.3.2) до рівня 5,3 %;

б) при сплаті на Етапі 2 ВАТ “Київмедпрепарат” повного обсягу митних зборів за імпортуєму сировину та сплаті імпортного ПДВ (ставка 20%) підприємство попадає в зону збиткової роботи (збиток до – 3 млн.грн..);

в) якщо на Етапі 3 при прийнятті рішення про сплату імпортного ПДВ з товарів фармакологічної групи та фармакологічної сировини автоматично буде прийняте рішення про введенню для цієї групи товарів, відповідно, “експортного відшкодування ПДВ” по ставці 20% від митної вартості експортованих товарів, то при спрямуванні 70% продукції ВАТ “Київмедпрепарат” на експорт по цінам внутрішнього ринку підприємству вдасться вийти із зони збитковості та набрати рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку на рівні 18,5 %, що вище за фактичний рівень 2004 року 14,8 %.


Таблиця 3.1


Результати 3 етапів моделювання змін в митно-податкових тарифах по ВАТ “Київмедпрепарат”

Таким чином, проведене моделювання показує, що :

1. Введення повних ставок митних тарифів на імпортуєму сировину для підприємства ВАТ “Київмедпрепарат є при незмінності цін на реалізацію продукції еквівалентним зниженню рівня рентабельності власного капітала з 14,8% до 5,3%, що є нижче ніж альтернативний рівень доходності капіталу по депозитним ставкам комерційних банків (12 –16 %) і є неприйнятним для відкритого акціонерного товариства, де рівень доходності акцій повинен бути вищим за альтернативну доходність капіталу.

Рішення менеджерів :

на першому терміновому етапі – підняття цін на реалізуєму продукції;

на другому строковому етапі – перенести виробництво в іншу країну чи організувати на території України спільне хіміко-фармакологічне підприємство по випуску фармакологічної сировини;

2. При введені додатково до повних митних тарифів податку на додану вартість на імпортуєму сировину – результати для ВАТ “Киїівмедпрепарат” – катастрофічні – підприємство з прибуткової діяльності становиться збитковим.

Рішення менеджерів:

при наявності тенденцій на введення ПДВ на імпортуєму фармаколог-гічну сировину терміново наполягати на введенні відносно цієї сиро-вини , відповідно, загального режиму “експортного відшкодування”, після чого переорієнтувати 70% продукції підприємства на експорт, враховуючи, що ціни ВАТ “Київмедпрепарат” нижчі за світові, що забезпечить попит та поверне необхідний рівень прибутковості;

прийняти стратегічну програму створення транснаціональної компанії з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпора-ційного переміщення сировини та продукції на технологічно рознесе-них між державами виробничих участках;


Висновки

Розглянувши особливості тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні треба уявляти, що при розробці стратегії експорту чи імпорту національний підприємець має будувати прогнози та плани з урахуванням впливу митного тарифу своєї держави і тарифних засобів країни можливого контрагента зовнішньоекономічної угоди. Окреслюючи проблему виходу на зовнішній ринок та обчислюючи можливий вплив тарифного регулювання двох країн, слід уявляти комплексність впливу на вартість експортованого чи імпортованого товару видів та ставок мита, особливостей визначення митної вартості товару як бази обкладення митом та податками, застосування документального підтвердження походження товару, формування та застосування правил кодування згідно з національними версіями товарної номенклатури зовнішньоекономічні діяльності.

Національне законодавство України визначає, що ввізне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є диференційованим. У разі виконання певних умов можливе звільнення від сплати мита або застосування пільгових чи повних ставок імпортного мита. Підставою для звільнення від сплати ввізного мита є представлення до митних органів відповідного сертифіката походження товару та виконання умов безпосередньої закупівлі та прямого відвантаження, що передбачається відповідними міжнародними угодами про вільну торгівлю.

Угоди про вільну торгівлю застерігають, що сторони угоди не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт, походять з митної території однієї з держав та призначені для митної території іншої держави.

Оцінюючи ефективність запроваджених державою митно-тарифних мето-дів регулювання зовнішньої торгівлі на прикладі ВАТ “Київмедпрепарат”, мож-на застосувати криві сукупного попиту та сукупної пропозиції, які дозволяють визначити вартість імпортованих товарів на внутрішньому ринку та обсяги зменшення його надходження на національний ринок. Це, в свою чергу, дозволяє національному виробникові аналогічного товару підвищити його вартість до ціни імпортованого та додатково виробити певну кількість для споживання на внутрішньому національному ринку.

ВАТ “Київмедпрепарат” виробляє імпортноконкурентну продукцію, тому воно залишається у виграші від запровадження імпортного тарифу, оскільки для нього збільшується сектор ринку, а також з’являється можливість підвищувати ціну за свою продукцію на внутрішньому ринку України.

ВАТ “Київмедпрепарат” здійснює неоподатковуваний експорт товарів. Тому вплив експортного тарифу для нього виявляється мінімальним, а “знак” наслідків залежить від характеру зміни загальної кон’юнктери залежно від ситуації.

Підприємство “Київмедпрепарат” здійснює зовнішню торгівлю переважно з країнами СНД, що виявляється для нього найбільш ефективним з точки зору звільнення від значного оподаткування експортно-імпортної діяльності підприємства з цими країнами (наявність угод про зону вільної торгівлі).

Проведений аналіз діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та впливу митно-тарифної політики на ефективність його зовнішньоекономічної діяльності дають можливість сформулювати наступні висновки :

1. ВАТ “Київмедпрепарат” є динамічно розвиваючимся підприємством з високими рівнями рентабельності, при цьому виробництво ліків на ньому основане на імпортній фармакологічній сировині.

Це приводить до суттєвої залежності підприємства від митно-податкової політики України по відношенню до імпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. Імпортуємі товари (фармацевтична сировина), згідно з проаналізовани-ми матеріалами зовнішньоекономічних контрактів, по заключенням експертів Київської торгово-промислової палати відносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Ставки ввізного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 20% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пільгова - 0 % від митної вартості контракту;

повна - 5 % від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пільгова - 5% від митної вартості контракту;

повна - 10% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Таким чином, митні тарифи на імпортуєму сировину законодавством України встановлені знижені чи зовсім відсутні.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” [10,7] вищевказані групи фармацевтичніх товарів та сировини не оподатковуються як при операціях імпорту, так і при операціях реалізації на внутрішньому ринку України.

При імпорті продукції, країною походження якої є Латвія, працює “Угода про вільну торгівлю між Україною та Латвією” про звільнення товарів імпорту-експорту від митних тарифів. Таким чином, частина імпорту ВАТ “Киівмедпрепарат” по продукції Латвії на митному кордоні звільнюється від сплати навіть зниженого митного тарифу.

Основними ризиками та недоліками проаналізованих схем управління митно-тарифною політикою в зовнішньоекономічних контрактах ВАТ “Київмедпрепарат” є наступні:

а) досвід постійної корекції “Угоди про вільну торгівлю України з Білорусією та Росією” показує, що зміна статусу Латвії, як держави Європейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вільну торгівлю, що приведе до появи повної ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва Латвії (наприклад, тіопентал);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної спла-ти дебіторами вартості авансово відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно- імпортних контрактах;

3. У ВАТ “Київмедпрепарат” зафіксовані проблеми регулювання ліквід-ності та фінансової стійкості:

- у 2002 –2004 роках рівні швидкої (строкової) та абсолютної ліквідності знаходилися значно нижче нормативного діапазону, що свідчить про проблеми моментальної та строкової платоспроможності у підприємства;

- у 2002 – 2004 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей був суттєво нижче значення стійкого діапа-зону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалі-зувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 – 2004 рокахі підприємство ВАТ “Киівмедпрепа-рат” попало в кризову полосу неліквідності балансу в короткострокових пері-одах, що є результатом неоптимальних схем міжнародних розрахунків.

4. Залежність виробництва підприємства від імпортної сировини визиває необхідність підвищення норм виробничих запасів( запаси на негативний ціно-вий тренд, страхові запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, які не покриваються джерелами ресурсів підприємства та створю-ють нестійкий (2004) чи кризовий (2002 –2003) характер забезпечення покриття запасів ресурсними джерелами.

При цьому ВАТ “Київмедпрепарат” не в повній мірі використовує фінан-сові важелі кредитного капіталу банків, оскільки в структурі пасивів балансу власний капітал займає долю до 75% ( при стійкій формі роботи не менше 55%), при цьому дві третини його імобілізовані в необоротних фондах.

В проектній частині дипломної роботи в модель загроз бізнесу ВАТ “Київмедпрепарат” в частині імпортних поставок сировини були введені наступні флуктуації митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частині митних тарифів на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

відміна безмитного режиму торгівлі з Латвією;

підняття ввізних мит з рівня 0 – 10% до 20%;

Причиною таких загроз може бути заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисних імпортних мит для розвитку внутрішнього попиту. Такий прецедент з українсько-корейським СП “Автозаз –

Деу” вже в Україні реалізований.

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

спільне хіміко-фармацевтичне підприємство для виготовлення фарма-цевтичної сировини на території України треба засновувати самому ВАТ “Київмедпрепарат”;

при вступі України до ГАТТ/СОТ – зона вільної торгівлі та відсутності імпортних мит значно розшириться, але на внутрішньому ринку безпе-решкодно з’являться ліки виробництва інших країн;

при введенні підвищених імпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% підніметься внутрішня ціна на вироблені лікарські препарати ВАТ “Київмедпрепарат”, а для аналізу результатів не обхід-но провести порівняння з внутрішньою та світовою ціною на аналогіч-ні ліки;

б) введення імпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.

Причинами такого рішення КМУ України може бути :

- нестача зібраного ПДВ для компенсації “експортного” відшкодування експортерам та напрямки дій нового керівництва на зняття всіх пільг;

- заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисного імпортного ПДВ для розвитку внутрішнього попиту.

розвиток вітчизняного фармако-хімічного виробництва та виробництва ліків та введення захисних бар’єрів від демпінгового імпорту;

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

- заснування ВАТ “Київмедпрепарат” своїх спільних виробництв хіміко-фармацевтичної промисловості на території інших держав та перехід на транснаціональну технологію митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонів впроцесах технологічного виробництва в єдиному транснаціональному концерні при бартерній формі взаєморозрахунків;

- підвищення експортної долі продукції та застосування механізму компенсації введеного “імпортного ПДВ” зустрічними потоками вимог на “експортне відшкодування ПДВ” за продукцію, поставлену на експорт;

- переход ВАТ “Київмедпрепарат” на технологію роботи з виготовлення ліків на основі давальницької сировини та сплати ПДВ тільки за ту частину сировини, яка у вигляді ліків ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробці давальницької сировини) залишається в Україні та реалізується на внутрішньому ринку.

Проведене в дипломному проекті моделювання впливу введених факторів моделі загрози бізнесу показує, що :

1. Введення повних ставок митних тарифів на імпортуєму сировину для підприємства ВАТ “Київмедпрепарат є при незмінності цін на реалізацію продукції еквівалентним зниженню рівня рентабельності власного капітала з 14,8% до 5,3%, що є нижче ніж альтернативний рівень доходності капіталу по депозитним ставкам комерційних банків (12 –16 %) і є неприйнятним для відкритого акціонерного товариства, де рівень доходності акцій повинен бути вищим за альтернативну доходність капіталу.

Пропонуєме рішення менеджерів :

на першому терміновому етапі – підняття цін на реалізуєму продукції;

на другому строковому етапі – перенести виробництво в іншу країну чи організувати на території України спільне хіміко-фармакологічне підприємство по випуску фармакологічної сировини;

2. При введені додатково до повних митних тарифів податку на додану вартість на імпортуєму сировину – результати для ВАТ “Киїівмедпрепарат” – катастрофічні – підприємство з прибуткової діяльності становиться збитковим.

Пропонуєме рішення менеджерів:

при наявності тенденцій на введення ПДВ на імпортуєму фармаколог-гічну сировину терміново наполягати на введенні відносно цієї сиро-вини , відповідно, загального режиму “експортного відшкодування”, після чого переорієнтувати 70% продукції підприємства на експорт, враховуючи, що ціни ВАТ “Київмедпрепарат” нижчі за світові, що забезпечить попит та поверне необхідний рівень прибутковості;

- прийняти стратегічну програму створення транснаціональної компанії з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпоративного переміщення сировини та продукції на технологічно рознесених між державами виробничих участках;


Список використаної літератури

1. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959-XII (від 8 червня 2000 року N 1807-III).

2. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті”// № 185/94-ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 5 лютого 2004 року N 1454-IV)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість” // від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”// від 22 грудня 1998 року N 331-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року N 860-IV)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” // від 22 грудня 1998 року N 332-XIV (Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року N 860-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” // від 22 грудня 1998 року N 330-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 травня 2003 року N 860-IV)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Єдиний митний тариф” // від 5 лютого 1992 року N 2097-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

8. Закон України "Про Митний тариф України" // від N 2371-III від 5 квітня 2001 року(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

9. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 11 липня 2002 року N 92-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 662)

10. Декрет Кабміну України “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” // № 15-93 від 19.02.1993 в редакції змін від від 16 січня 2003 року N 436-IV

11. Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України” // Постанова КМУ від 5.10.98 за № 1598

12. Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України// Постанова КМУвід 12 грудня 2002 р. N 1864 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 28 жовтня 2004 року N 1443)

13. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Постанова КМУ від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 26 травня 2004 року N 675)

14. Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні // Постанова КМУ від 4 листопада 1997 р. N 1211 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 28 жовтня 2004 року N 1464)

15. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України // Постанова КМУ від 1 жовтня 1997 р. N 1104 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ станом від 23 лютого 2005 року N 143 )

16. МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНВЕНЦИЯ о Гармонизированной системе описания и кодирования товаров //ДАТА ПОДПИСАНИЯ: 14.06.83 г., ДАТА ПРИСОЕДИНЕНИЯ УКРАИНЫ: 17.05.2002 г.

17. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА Міжнародні правила по тлумаченню термінів "Інкотермс" (редакція 2000 р.) // Надруковано: "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

18. УГОДА між Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю // ДАТА ПІДПИСАННЯ: 21.11.95 р., ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 01.11.96 р., ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 15.01.97 р.( Додатково див. Угоду від 26 лютого1998 року)

19. Довідник № 33 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів СТАНОМ НА 01.04.2005 // Державна податкова адміністрація України 19.04.2005 №7532/7/19-1117

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

23. “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 21 червня 1995 р. N 444

24. Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання //Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 12 листопада 2003 року N 493)

25. Щодо застосування преференційного режиму оподаткування при ввезеннітоварів з країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ , ЛИСТ від 29.09.2004 р.N 25/4-14-35/11841-ЕП

26. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. – М.: Финансы и статистика, 1996.

27. Банківські операції. Під ред. А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пудовкіна та інші - Київ: КНЕУ, 2000 .

28. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Львів: В-во “Сполом”, 1998.

29. Буряковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К.: Основи, 1996. – 241 с.;

30. Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М., 2000. 35. Гребельник О.П. Тарифна політика за умов трансформації економічної системи. – К.: КНТЕУ, 2001. – 488 с.;

36. Дегтярева О. И., Полякова Т. Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. пособие. - М., 1999.

37. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 310 с.;

38. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

39. Єршов А.Д. Міжнародні митні відносини - Товариство “Знання”,Санкт-Петербург, 2000

40. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник – К.: МАУП,2000.

41. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник – Київ, “Знання Прес-2000”, 2000.

42. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996г.

43. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

44. Киреев А.П. Международная экономика: В 2 ч. Учебное пособие для вузов. – М.: 1997. – Ч.1 Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. – 416 с.;

45. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Опорний конспект лекцій для студентів всіх форм навчання/сост. О.П.Гребельник. – К.:КНТЕУ, 2001. – 120 с.;

46. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под. редакцией Л.Н.Красавиной – М.: «Финансы и статистика», 2001

47. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.;

48. Податкова система України: Підручник/За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 464 с.;

49. Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Підручник. Київ: Либідь, 2003, 784 с.

50. Стровский Л.Е., Казанцев С.К., Паршина Е.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1999. 51. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: Теорія та практика: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед. спец. навч. закл. – К.: АТ “Август”, 1999. – 296 с.;

52. Терещенко С.С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник для студ. вищих та середніх спеціальних навч. закладів. – К.: АТ “Август”, 2001. – 422 с.

53. Фомичев В.И. «Международная торговля»: Учебник. – М.: ИНФРА – М,1998. – 496 с.;

54. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч.-метод.посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 256 с.;

55. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.

56. Виробничо-практичний журнал торгово-промислової палати України “Діловий вісник” № 1 (68), січень 2000 р. – с. 22 – 23;

57. Виробничо-практичний журнал торгово-промислової палати України “Діловий вісник”. – 2003/ -10. –с. 28 – 29;

58. Журнал державної податкової адміністрації України “Вісник податкової служби України” № 29, серпень 2000 р. – с. 59 – 61;

59. Журнал державної податкової адміністрації України “Вісник податкової служби України” № 30, серпень 2000 р. – с. 52 – 53;

60. Інформаційно-аналітичний журнал з питань митної справи та ЗЕД “Митна справа” № 1, січень – лютий 2000 р. – с. 3 – 13;

61. Науково-аналітичний журнал з питань митної справи та ЗЕД “Митна справа” № 4, липень – серпень 2001 р. – с. 17 – 23;

62. Науково-аналітичний журнал з питань митної справи та ЗЕД “Митна справа” № 1, січень – лютий 2003 р. – с. 107 – 109;

63. http://www. ukrstat.gov. ua/richna/ZD /ZD U/ 2002. html;

64. http://www. ukrdzi. com. ua;

65. http://www. customs. gov. ua.


Додаток А

Таблиця А.1


Динаміка балансів ВАТ “Київ медпрепарат” у 2002 – 2004 роках



Таблиця А.2


Динаміка звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат" у 2002 – 2004 роках



Таблиця А.3

Результати статистичної обробки показників динаміки агрегатів балансів ВАТ “Київмедпрепарат” у 2002 –2003 р.



Таблиця А.4


Результати статистичної обробки показників динаміки агрегатів балансів ВАТ “Київмедпрепарат” у 2003 –2004 р.


Таблиця А.5


Результати статистичної обробки показників динаміки агрегатів звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат” у 2002 –2003 роках



Таблиця А.6

Результати статистичної обробки показників динаміки агрегатів звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат” у 2003 –2004 роках



Додаток Б

Таблиця Б.1

Алгоритми розрахунку показників рентабельності

№ п/п Показник

Умовн.

поз-ня

Формула для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності
ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
1 Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності Rзв Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів Форма 2(190) / Форма1 (280)
2 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком Чистий Прибуток / Валюта активів Форма 2(220) / Форма1 (280)
3 Рентабельність власного капіталу Rвк Чистий Прибуток / Власний капітал Форма 2(220) / Форма1 (380)
4 Рентабельність виробничих фондів Rвф Чистий Прибуток / Виробничі фонди Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)
5 Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації Rq Прибуток від реалізації / Виручка Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)
6 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності Rqоп Прибуток від операційної діяльності / Виручка

Форма 2(100) /

Форма 2 (035)

7 Рентабельність реал. продукції за прибутком Rqч Чистий прибуток / Виручка

Форма 2(220) /

Форма 2 (035)

.8 Коефіцієнт стійкості економічного зростання Ксез Реінвестований прибуток / Власний капітал Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)
9 Коефіцієнт реінвестування Кр Реінвестований прибуток / Чистий прибуток Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)
10 Період окупності капіталу Тк Активи/Чистий прибуток

Форма 1(280) /

Форма 2 (220)

11 Період окупності власного капіталу Твк Власний капітал / Чистий прибуток

Форма 1(380) /

Форма 2 (220)


Таблиця Б.2

Алгоритми розрахунку показників ділової активності

№ п/п Показник Умовне позначення Формула для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності
ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ
1 Коефіцієнт трансформації Кт Чиста виручка від реалізації / Валюта активів Форма 2(035) /Форма1 (280)
2 Фондовіддача Фоф Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди Форма 2(035) /Форма1 (030)
3 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) Ко Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти Форма 2(035) /Форма1 (260+270)
4 Період одного обороту обігових коштів (днів) Чо 365/ Ко 365 / Ко
5 Коефіцієнт оборотності запасів ( обороти) Коз Собівартість реалізації / Середні запаси Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)
6 Період одного обороту запасів(днів) Чз 365 / Коз 365 / Коз
7 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) Кдз Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)
8 Період погашення дебіторської заборгованості (днів) Чдз 365 / Кдз 365 / Кдз
9 Коефіцієнт оборотності готової продукції Кгп Чиста виручка від реалізації / Готова продукція Форма 2(035) /Форма1 (130)
10 Період погашення кредиторської заборгованості (днів) Чкз Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)
11 Період фінансового циклу (днів) - період обороту коштів Чфц Чфц= Чоц - Чкз Чфц= Чоц – Чкз
12 Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність) Квк Чиста виручка від реалізації / Власний капітал Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)

Таблиця Б.3

Алгоритми розрахунку показників майнового стану

№ п/п Показник Умовне позначення Формула для розрахунку Джерела інформації з форм фін звітності
ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ
1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах Ч овф Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)
2 Частка основних засобів в активах Ч оз Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів Форма 1(030) / Форма1 (280)
3 Коефіцієнт зносу основних засобів К зн Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів Форма 1(032) / Форма1 (031)
4 Коефіцієнт оновлення основних засобів К он Збільшення за звітний період первісної вар-тості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п)
5 Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах Ч дф Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів Форма 1(040+045) /Форма1 (280)
6 Частка оборотних виробничих активів Ч ова Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)
7 Коефіцієнт мобільності активів К моб Мобільні активи / Немобільні активи Форма 1(260+270) /Форма1 (080)

Таблиця Б.4

Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості

Показник Умов. позн. Формула для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності
ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
1 Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал) Рк Оборотні активи – короткострокові зобов'язання Форма 1(260+270-620-630)
2 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк Власні обігові кошти / оборотні кошти Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)
3 Маневреність робочого капіталу Мрк Запаси / Робочий капітал Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)
4 Маневреність власних обігових коштів Мвок Грошові Кошти / Власні обігові кошти Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)
5 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап Власні обігові кошти / Запаси Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)
6 Коефіцієнт покриття запасів Кпз "Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)
7

Коефіцієнт фінансової незалежності

(автономії)

Кавт Власний капітал / Валюта Пасивів балансу Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)
8 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км Власні обігові кошти / Власний капітал Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)
9 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк Позиковий капітал/Валюта пасивів Форма 1(480+620) /Форма1 (640)
10 Коефіцієнт фінансової стабільності ( фінансування) Кфс Власні кошти / позикові кошти Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)
12 Коефіцієнт фінансової стійкості Кфст Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів Форма 1(380+430+480 +630) /Форма1 (640)


Додаток В

Таблиця В.1


Таблиця В.2




Таблиця В.3

Таблиця В.4



Таблиця В.5

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:59:36 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:38:27 25 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат")
Шпоры по международной экономике
Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку. Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек ...
Вплив тарифу:тарифи сповільнюють економічне зростання; одностороннє введення тарифів нерідко призводить до торгівельних воєн; тарифи призводять до підвищення податкового тиску на ...
Принципи ГАТТ:* принцип найбільшого сприяння, *захист за допомогою мита (система захисту національного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Просмотров: 2030 Комментариев: 10 Похожие работы
Оценило: 12 человек Средний балл: 4.3 Оценка: 4     Скачать
Організація та ефективність використання митних складів при експорті ...
Міністерство освіти та науки України Дніпропетровській національний університет Факультет міжнародної економіки Кафедра менеджменту ДИПЛОМНА РОБОТА на ...
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та ...
Обсяги експорту соняшникової олії вітчизняного виробництва досягають вже 1,6 млн. тонн, а експорт насіння соняшника навіть при сплаті експортного мита (17 %) становить 230 тис ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 3347 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Предмет і метод економічної теорії
Предмет і метод економічної теорії Зміст Тема 1. Предмет і метод економічної теорії 1. Історичні етапи розвитку економічної думки 2. Предмет ...
З цієї точки зору ринок характеризується наявністю угод купівлі-продажу.
За допомогою податків можна впливати на потоки експорту та імпорту, врівноважуючи платіжний баланс, захищати внутрішній ринок та підвищувати конкурентоспроможність вітчизняних ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: учебное пособие Просмотров: 621 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Аналіз та шляхи покращення позиції підприємства на світовому ринку (на ...
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА ДИПЛОМНА РОБОТА спеціаліста Аналіз та шляхи покращення позиції підприємства на світовому ринку (на ...
Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами на підставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а також ...
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та ...
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: дипломная работа Просмотров: 10513 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна
ЗМІСТ ВСТУП I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В АПК 1.1 Сутність механізму регулювання міжгалузевих відносин 1.2 Методичні засади дослідження ...
... комплексу пропонує структуризувати його на чотири сфери: виробництво засобів виробництва для усіх сфер АПК, сільське господарство, заготівля, зберігання і промислова переробка ...
... клімату сорти та технології вирощування зернових, сприятлива кон'юнктура на внутрішньому ринку, а також потенційні можливості збільшення експорту зерна, дають змогу нарощувати ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 2375 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність ...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Фінансово-економічний факультет Кафедра страхування МАГІСТЕРСЬКА ...
Протекціонізм здійснюється за допомогою високих митних тарифів на іноземні товари, повної заборони або обмеження імпорту окремих товарів, нетарифних бар`єрів, компенсаційних мит ...
Стаття 5. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють експорт природного газу, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10 доларів США за 1 ...
Раздел: Рефераты по финансовым наукам
Тип: дипломная работа Просмотров: 5287 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Зовнішньоекономічна діяльність та її вплив на ефективність діяльності ...
Міністерство освіти та науки України Дніпропетровській національний університет Факультет заочної та дистанційної освіти Кафедра менеджменту ДИПЛОМНА ...
Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" [3], який встановлює ...
2) Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій , причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу ...
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: дипломная работа Просмотров: 6651 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi ...
Вступ Актуальність теми. Галузь виробництва зерна є галуззю стратегічного значення. Продукція галузі використовується в трьох основних і дуже важливих ...
У перспективі Україна повинна мати достатню кількість продовольчого і фуражного зерна для повного забезпечення своїх власних потреб, а також для його експорту на зовнішній ринок.
Ці дані підтверджують припущення про те, що обсяги продажу зерна більшою мірою впливають на формування середньої ціни на зерно, ніж обсяги валового виробництва, хоч тіснота цього ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 3765 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
Дипломна робота МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ ЗМІСТ ВСТУП ГЛАВА 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ...
Дамо визначення поняттю митний тариф - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари й інші предмети, увезені на митну територію країни, чи які вивозяться за межі ...
o антидемпінгове мито, що застосовується при ввозі на митну територію країни товарів за ціною істотно нижчою, ніж у країні експорту в момент цього експорту, якщо таке ввезення ...
Раздел: Рефераты по международным отношениям
Тип: дипломная работа Просмотров: 8167 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її ...
Вступ На кожному етапі розвитку суспільства виробництво сільськогосподарської продукції було і залишається первинною основою життя і в цьому розумінні ...
Експортні обсяги скоротилися, оскільки експорт з повною сплатою мита виявився невеликим.
Зменшення експорту дало можливість збільшити виробництво олії на вітчизняних переробних підприємствах і запаси для стабільної поставки насіння на внутрішній ринок країни.
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа Просмотров: 6212 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат") (2029)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151388)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru