Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

Название: Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: дипломная работа Добавлен 03:13:07 02 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 1832 Комментариев: 3 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗМІСТ

Вступ

1 СУТНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Суть і перспективи електронної торгівлі

1.2 Форми і види електронної торгівлі

1.3 Організація електронної торгівлі в сучасних умовах

2 АНАЛІЗ СТАНУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

2.1 Аналіз відвідуваності (аграрних)

2.2 Аналіз способів оплати

2.3 Аналіз аудиторії торгових площадок (сайтів)

3 ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

3.1 Використання систем електронної торгівлі для підвищення ефективності аграрного бізнесу

3.2Необхідність впровадження малими та середніми підприємствами електронної торгівлі

3.3 Оптимізація роботи підприємств за допомогою B2B рішень

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Поява глобальних мереж зв'язку, і в першу чергу - Інтернет, привела до справжньої революції в області організації і ведення комерційної діяльності. Перетворення торкнулися як зовнішніх відносин між компаніями і їх партнерами або клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній. З'явилися не тільки нові напрями ведення бізнесу, але і принципово змінилися ті, що вже існують.

Останніми роками ці тенденції стають все більш явними. Згідно дослідженню фахівців компанії Intel (www.intel.com), до 2008 року число користувачів Інтернет досягне мільярда, а оборот електронної комерції виросте до трильйона доларів.

Подібні дослідження красномовно свідчать про те, що компанія, що недообліковує потенціал електронного бізнесу і електронної комерції, може втратити свої комерційні позиції під натиском здібніших до адаптації в умовах нових реалій ринку конкурентів.

Проте в Україні інтернет знаходитися в зачатковому стані, і могло б показатися, що інтернет торгівля у нас не розвинена. І це дійсно так. Інтернет портали можна перерахувати по пальцях. Представництва крупних компаній в мережі виконують тільки іміджеву функцію.

Інтернет - це технологія майбутнього. І необхідно знати, як ефективно використовувати цю технологію.

Успіх електронної комерції багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет- торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів).

Найважливішою проблемою сучасної економіки є зупинення спаду агропромислового виробництва, гарантування продовольчої безпеки держави та досягнення раціональних норм споживання продуктів харчування на душу населення. Для цього необхідно створити економічні та правові відносини в усіх галузях продовольчого комплексу. Зниження темпів виробництва у продовольчій сфері спричинилося не лише технічною відсталістю виробництва, а й недосконалістю виробничих відносин, засиллям адміністративно-командних методів. Монополія держави на засоби виробництва і продукцію, централізоване планування в поєднанні зі зрівняльним розподілом результатів праці позбавляли підприємства ініціативи в пошуках ефективних шляхів розвитку виробництва та поліпшення якості продукції.

Роль маркетингових каналів і маркетингової логістики в діяльності компаній розглянута в книгах Штерна Льюіса В., Ель-Ансарі Аделя І., Кофлана Енна Т. "Маркетинговые каналы" та Джонсона Джеймса, Вуда Дональда, Ф., Вордлоу Деніела, Л., Мерфі-мл., Поля П. "Современная логистика". Проте в цих книгах мало порушуються питання взаємозв'язку маркетингових каналів та маркетингової логістики з електронним бізнесом із застосуванням мережі Інтернет. М. В. Макарова в підручнику "Електронна комерція" не розглядає переваги застосування електронного бізнесу з точки зору маркетингових каналів та маркетингової логістики. Тому розглянемо переваги застосування електронного бізнесу для сучасних агропідприємств з точки зору маркетингових каналів та маркетингової логістики.

Метою даної роботи є визначення основних принципів використання інтернету в торговій діяльності підприємств АПК і з'ясування способів оптимізації цієї діяльності.

Виходячи з мети в роботі поставлені наступні завдання

- вивчити суть і перспективи електронної торгівлі

- проаналізувати форми і види електронної торгівлі

- розглянути організація електронної торгівлі в сучасних умовах

- проаналізувати стан електронної торгівлі в аграрній сфері

- визначити необхідність використання систем електронної торгівлі для підвищення ефективності аграрного бізнесу

Об`єктом роботи є електронна торгівля в АПК України.

Предмет – механізм здійснення електронної торгівлі в аграрній сфері.

1 СУТНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Суть і перспективи електронної торгівлі

Двадцять перше століття – час інформації, час автоматизації у різних галузях людської діяльності (наука, промисловість, фінансова активність, побут тощо). Комп’ютер, що використовується практично в усіх сферах життя, став символом сьогодення. У всьому світі інформаційні та телекомунікаційні технології викликають нову індустріальну революцію не менш значущу, ніж промислові революції минулого, і таку, що матиме вельми далекосяжні наслідки, що додає величезних можливостей інтелекту людини та створює нові інформаційні ресурси, які суттєво впливають на спосіб нашої діяльності та життя. Це означає: заохочення підприємницького інтелекту, який створює можливості для появи нових секторів економіки, що динамічно розвиваються; розвиток загального підходу до регулювання ринку, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності економіки та ринку інформаційних послуг.

До одного з таких секторів економіки відноситься електронна торгівля, або е-комерція, як її називають на Заході, що розвивається бурхливими темпами, змінюючи звичні способи ведення бізнесу. Сьогодні в розвинених країнах кількість он- лайнових операцій росте, а компанії на будь-якому ринку і в будь-якому регіоні світу поспішають включити електронну комерцію у свої бізнес-плани. Великі та малі компанії-професійні користувачі вже прокладають шлях до застосування нових технологій для підвищення ефективності своїх систем управління та виробництва. Серед роздрібних продавців також має місце стійкий інтерес до е-комерції, що виражається вже не тільки в дослідженнях даного сегмента ринку, але й у конкретних діях, покликаних забезпечити ефективність роботи із невпинно зростаючим потоком споживачів.

Під електронною торгівлею розуміються будь-які форми ділових угод, при яких взаємодія сторін здійснюється електронним способом замість фізичного обміну чи безпосереднього фізичного контакту і в результаті якого право власності чи право користування товаром або послугою передається від однієї особи іншій [21, с. 61]. Іншими словами, електронна комерція – це продаж товарів, при якому як мінімум організація попиту на товар здійснюється через Інтернет. При цьому спосіб оплати не має значення: розрахунки за покупку можуть здійснюватися навіть готівкою.

Батьківщиною е-комерції прийнято вважати США, де ще в 60-х роках з’явилися перші системи електронної комерції. Застосовувалися вони, здебільшого, транспортними компаніями для замовлення квитків, а також для обміну даними між різними службами при підготовці рейсів. Спочатку електронна комерція велася по мережах, що не входять в Інтернет. Для цього були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange, EDI) – набори правил електронного оформлення типових ділових документів: замовлень, накладних, митних декларацій, страхових форм, рахунків тощо. До кінця 60-х років у США вже існувало чотири індустріальні стандарти для обміну даними в системах управління авіаційним, залізничним і автомобільним транспортом.

Оскільки така множинність не сприяла розвитку економіки для об’єднання форматів, був створений спеціальний Комітет узгодження транспортних даних (Transportation Data Coordination Committee, TDCC). Його робота покладена в основу нового EDI-стандарту – ANSI X.12.

Приблизно у той самий час аналогічні події відбулися й в Англії, хоча в цій країні основною галуззю застосування EDI був не транспорт, а торгівля. Вироблений тут набір специфікацій Tradacoms був прийнятий Європейською економічною комісією ООН (United Nations Economic Commission for Europe, UNECE) як стандарт обміну даними в міжнародних торгових організаціях. Цей набір форматів і протоколів називається GTDI (General-purpose Trade Data Interchange).

У 80-х роках почалися роботи з об’єднання європейських і американських специфікацій. На базі GTDI міжнародна організація по стандартизації ISO сформувала новий стандарт – Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT, ISO 9735), що використовує за транспортний протокол електронної пошти Х.400.

Оскільки ключем до інформаційного суспільства є комунікаційні системи, поєднані з розвиненими інформаційними технологіями, ситуація у сфері “заочних” покупок стала якісно мінятися через поширення Інтернету як глобального середовища інформаційної взаємодії користувачів один з одним. У 1996 році, коли число користувачів Інтернету в світі, за різними оцінками, нараховувало 50–60 млн чол. (нині лише в США нараховується більше 100 млн. чол.), операцій з електронної торгівлі було здійснено на 300 млрд. дол. У 1999 році цей показник збільшився до 1,1 трлн доларів [1, с. 57], у 2003 році – до 2,3 трлн дол.[85]

Е-комерція має безліч форм, у ній все частіше використовуються складні, інтегровані віртуальні торгові майданчики, що складаються з безлічі різних покупців і продавців. Один із прикладів – eSteel, “горизонтальний” ринковий центр, який зв’язує виробників і постачальників з покупцями в усьому світі й надає можливості здійснення он-лайнових покупок і оплати в режимі реального часу. Інший приклад – Covisint, “вертикальний” он-лайновий ринковий центр. Він дозволяє виробникам автомобілів здобувати всі необхідні для зборки машини деталі в одному місці.

Електронна торгівля є, операції, проведені за допомогою мережі Інтернет, в ході яких здійснюються покупки і продажі товарів і послуг.

Електронна торгівля – оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних систем і мереж.

Часто відбувається плутанина двохбазових понять: е- комерції та е- бізнесу.

Згідно визначенню фахівців компанії IBM, електронний бізнес (е-бізнес) - перетворення основних бізнес-процесів при допомозі Інтернет технологій.

Таким чином, е-бізнесом ми називаємо будь-яку ділову активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою створення прибули.

Внутрішня організація компанії на базі єдиної інформаційної мережі (интранет), що підвищує ефективність взаємодії співробітників і що оптимізує процеси планування і управління; зовнішня взаємодія (экстранет) з партнерами, постачальниками і клієнтами - все це складові частини е-бізнесу.

Електронна комерція є найважливішим складовим елементом е- бізнесу. Під електронною комерцією (е--комерція) маються на увазі будь-які форми ділової операції, яка проводиться за допомогою інформаційних мереж.

У Україні як "локомотив" розвитку електронного бізнесу можуть виступити перш за все крупні українські компанії. Як вже наголошувалося, для цього вони мають об'єктивні передумови[16]:

- сучасну комп'ютерну техніку і засоби зв'язку;

- корпоративні інформаційні системи з високим рівнем інтеграції;

- виходи в мережу Інтернет, досвід використання Web-технологій і наявність відповідних фахівців;

- фінансові можливості залучення до розвитку електронного бізнесу провідних консалтингових, комп'ютерних компаній, а також компаній, що спеціалізуються на розробці інформаційних технологій.

Крупні українські корпорації, що мають значні об'єми експорту і обширні зовнішньоекономічні зв'язки, просто не можуть дозволити собі залишитися поза простором сучасного світового ринку, в якому все велика частка починає доводитися на його електронну частину. Тому вони повинні бути технічно і інформаційно готові якщо не до створення власних галузевих електронних бірж, то, в усякому разі, до активної участі в діяльності тих, що вже існують. Великі об'єми продажів дозволяють, навіть у разі реалізації на перших етапах незначної частини вироблюваної продукції, забезпечувати економічну ефективність своїх електронних майданчиків. Слід мати, що багатьма крупними українськими корпораціями, особливо в нафтогазовій галузі, значні об'єми продукції законтрактовані в рамках довгострокових договорів, багато хто з яких до того ж виступає як гарантії по довготривалих зобов'язаннях. Тому українські компанії не можуть вільно розпоряджатися всією вироблюваною продукцією. У такій ситуації перспективним сектором ринку для впровадження технологій електронної комерції може стати оптовий ринок, що розвивається в Європі, дає можливість реалізовувати додаткові (крім законтрактованих) об'єми продукції на довгострокових умовах. Величезні щорічні об'єми придбання сировини, матеріалів, що комплектують, машин і устаткування роблять ефективним для крупних українських корпорацій використання такої форми електронного бізнесу, як електронні закупівлі і проведення електронних тендерів.[12] Витрати тільки на придбання матеріалів у складі собівартості реалізації товарів, робіт, послуг складають в крупних компаніях 3-6%, рахунок тут йде на сотні мільйонів доларів США. Аналогічні форми електронного бізнесу застосовні в певних масштабах і при розподілі підрядних робіт в капітальному будівництві. Однією з переваг крупних корпорацій при освоєнні електронного бізнесу в умовах України є можливість підключення до організації розрахунків і платежів дружніх українських фінансових установ, що користуються довірою у населення і підприємців.[31, с. 25]

І, нарешті, "розкрученість" торгових марок найбільших українських структур робить можливим їх успіх при розвитку електронної комерції типу В2С. Популярність і довіра, якими користуються ці торгові марки, можуть в даній ситуації розглядатися як найважливіший комерційний ресурс, який отримується іншими компаніями за багато років при значних витратах на рекламу. Для крупних компаній доцільна наступна послідовність входження в електронну комерцію:

- електронна торгівля непрофільною продукцією, включаючи продукцію дочірніх і сумісних підприємств;

- електронна закупівля сировини і що комплектують, проведення електронних тендерів на постачання матеріалів;

- електронна торгівля основною продукцією. Розрахунки показують, що переклад на електронну торгівлю всього десятій частині цих ринків з розрахунку на фактичні об'єми 2007 року може принести крупній компанії економію понад 5-15 млн. дол. США.[11]

Виникнення і швидке розповсюдження в світі електронного бізнесу обумовлене поряд об'єктивно необхідних для цього умов і передумов. Перш за все, це високий рівень комп'ютеризації суспільства. Персональні комп'ютери, широкі, що отримали, розповсюдження у виробництві і побуті, стали матеріальною основою переходу більшої частини населення промислово розвинених країн до практичного оволодіння знанням і навиками користування сучасними інформаційними технологіями. Крім того, для швидкого розповсюдження електронного бізнесу необхідно, щоб інформаційний і технологічний потенціал Інтернет перевищив деякий критичний рівень, що відкриває доступ до нього не тільки порівняно обмеженого круга елітарних користувачів, але і широких мас населення. Ще однією передумовою електронізації бізнесу є досягнення певного рівня інтеграції (інформаційною і технологічною) внутрішньо корпоративних інформаційних систем і Інтернет. До середини 90-х років умови, необхідні для широкого розповсюдження найрізноманітніших форм електронного бізнесу, були досягнуті в багатьох країнах. [28, с. 61]

1.2 Форми і види електронної торгівлі

За останніх 5 років електронна торгівля стала чинником глобального значення. Спостерігається стрімке її зростання в світі. В Україні в мережі Інтернет функціонує більше 500 електронних магазинів і торгових майданчиків. Найбільш популярні магазини, торгуючі книгами, компакт-дисками, програмними продуктами, комп'ютерною технікою. Створюються галузеві торгові майданчики (метал, цінні папери). З'явилися холдинги, об'єднуючі ряд Інтернет - магазинів і що декларують щорічний дохід в декілька млн. дол. США.

Разом з традиційними секторами торгівлі "бізнес-бізнес" і "бізнес-споживач" в даний час на ринку послуг ЕТ можна виділити сегменти pc-commerce, m-commerce, t-commerce. На жаль, достатньо чіткої української термінології в області електронної торгівлі ще не склалася. Основні форми ЕТ реалізуються з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет: Інтернет - магазини, електронні торгові майданчики, електронні аукціони і Інтернет -біржі.[65]

У країнах Західної Європи і США набули поширення системи інтерактивного кабельного і супутникового телебачення (t-commerce), за допомогою яких користувачі не тільки можуть дивитися відеофільми, але і замовляти різні товари і послуги. Ці системи, за оцінкою більшості фахівців, надійніші, оскільки на відміну від Інтернет - магазинів реалізуються в замкнутих мережах без прямого доступу покупців до глобальних інформаційних мереж.

Новим напрямом розвитку електронної торгівлі є використання засобів мобільного доступу до мережі Інтернет для здійснення покупок (m-commerce). В умовах України, що має значну територію і низьку щільність населення, а також недостатньо розвинену наземну телекомунікаційну інфраструктуру у видалених регіонах, безпровідні технології підключення до мережі Інтернет можуть мати серйозну перспективу.

Прийнято виділяти чотири напрями електронній комерції:

· бізнес - бізнес (business-to-business, B2B);

· бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C);

· бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A);

· споживач - адміністрація (consumer-to-administration, C2A).

Напрям бізнес-бізнесвключає себе всі рівні інформаційної взаємодії між компаніями. При цьому використовуються спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними, такі як EDI (Electronic Data Interchange).

Рис. 1.1. Склад учасників торгових В2В - майданів

Вигоди від подібної співпраці важко переоцінити. Наприклад, ділер дістає можливість самостійно розміщувати замовлення і стежити за ходом їх виконання, працюючи з базами даних постачальника і таким чином отримуючи необхідну інформацію про запаси продукції на складах. Так само і постачальник, маючи підключення до складських баз, може оперативно відстежувати запаси партнера, своєчасно їх поповнюючи. І подібні приклади можна знайти в будь-якій сфері взаємодії між компаніями.

Напрям бізнес-споживачпредставляється найбільш перспективним з комерційної точки зору. Його основу складає електронна роздрібна торгівля. У Інтернет працює велике число електронних магазинів, що пропонують широкий спектр товарів і послуг.[52, с. 61]

Бізнес - адміністрація. Взаємодія бізнесу і адміністрації включає ділові зв'язки комерційних структур з урядовими організаціями, починаючи від місцевих властей і закінчуючи міжнародними організаціям.

Наприклад, останнім часом в наявності прагнення урядів розвинених країн і керівництва міжнародних організацій активно використовувати Інтернет для проведення закупівель товарів і послуг шляхом публікації оголошень і результатів укладених операцій. Нерідко комерційні структури мають і можливість направляти свої пропозиції в електронному вигляді.

Споживач-адміністрація.

Цей напрям найменш розвинений, проте має вельми високий потенціал, який може бути використаний для організації взаємодії уряду і споживача, особливо в соціальній і податковій сфері.

Залежно від ринкової стратегії компанії можливі наступні форми присутності в Інтернет:

· електронна візитна картка;

· електронний каталог;

· електронний магазин.

· торгові Інтернет - системи

Електронна візитна карткає декількома сторінками з інформацією про компанію і її діяльність. Основна функція подібного сайту - надати можливість потенційному клієнтові познайомитися з послугами компанії, аналогічно звичайному бізнес довіднику або рекламному оголошенню.[21]

Більш просунутою формою інформування клієнта є електронний каталогз докладної інформації про товари і послуги, а часто - і з поточними цінами.

Електронний магазиндозволяє не тільки вибрати товар або послуги, але і оформити замовлення і зробити покупку через Інтернет.

Нарешті торгова Інтернет - система об'єднує в одне ціле Інтернет - магазин і традиційний магазин, із загальною системою логістики, управління товарними запасами і тому подібне.[4]

1.3 Організація електронної торгівлі в сучасних умовах

B кінці минулого року американські Інтернет - проекти були стурбовані одним: довести своїм інвесторам, що справи не так вже і погані і що на Інтернет - торгівлі з кінцевим споживачем рано ставити хрест. Вони розраховували, що сезон різдвяних розпродажів дозволить їм істотно поліпшити свої фінансові показники. Як видно із звітів, вдалося це небагато чим. Більшість торгових сайтів потерпіли нищівна поразка. У чому причини і в яких цифрах оцінюються втрати?

Американські консультанти протестували один з сайтів і прийшли в жах: 70% відвідувачів не змогли зробити покупку із-за складних і незручних систем реєстрації і пошуку. Запитавши власника сайту, яким чином перевірявся на зручність користування його клієнтський інтерфейс, консультанти почули: «Ми попросили оцінити сайт наших співробітників – людей, професійно пов'язаних з Інтернетом, знайомих з передовими технологіями обслуговування клієнтів і новітніми віяннями в області веб-сервера-дизайну». Після того, як були враховані зауваження «рядових» відвідувачів сайту, вже 80% користувачів змогли без особливих проблем зробити покупку.

Отримавши ці дані, консультанти вирішили протестувати провідні сайти, що продають споживачам модний одяг, книги, компакт-диски, електроніку і іграшки. Результати виявилися невтішними для власників Інтернет-магазинів Америки: 43% спроб зробити покупку виявилися невдалими. Якщо співвіднести цю цифру з об'ємом покупок в різдвяні свята, то можна порахувати, що електронні магазини миру втратили суму не менше $14 млрд.[61, с. 31]

Звичайно, об'єми Інтернет-торгівлі в Україні не ті, що в США. Якщо об'єм ринку В2В, по прогнозах, тільки до 2008 року досягне $1500 млн., то, відповідно до середньосвітового співвідношення секторів міжкорпоративних продажів і продажів кінцевому користувачеві, український ринок В2с в тому ж 2008 року складе приблизно $425 млн. Тобто в 2008 році, якщо орієнтуватися на дані «Експерта», ринок для Інтернет-магазинів в Україні можна оцінити максимум в $515 млн по найоптимістичніших прогнозах. Проте американські консультанти на основі своїх досліджень провідних сайтів пропонують рецепти, які дозволять підняти продажі мінімум на 20% (а це для українських Інтернет-продавців складе порядка $103 млн в рік).

Середнє співвідношення кількості відвідувачів сайту з кількістю людей, що зробили на нім покупку, за даними The Boston Consulting Group, однаково для всього світу і складає 1,8%. З цього виходить, що при відвідуваності торгового сайту в 1000 чоловік в день його власник має право розраховувати на 18 покупців. Якщо їх немає – значить, погано організований віртуальний торговий простір і самий час скористатися рекомендаціями американських консультантів.

Фахівці BCG рекомендують зробити спеціальні зусилля для того, щоб підвищити співвідношення відвідувачі/покупці хоч би на 10% (до 2%). Нагадаю, що для України це означатиме підвищення оборотів Інтернет-магазинів на $1,5 млн в рік. Ключовою проблемою, на думку BCG, є максимальна простота оформлення замовлення і платежу.

Для того, щоб чіткіше уявляти собі місце, яке компанія може зайняти у сфері електронної комерції, розглянемо приведену нижче схему. Компанія може проводити широкий спектр товарів, від газу і нафти до програмного забезпечення, або бути монопродуктовою. Далі розглянемо такий показник, як купівельна спроможність компанії певної галузі, вона або висока, або низька. Один з можливих сценаріїв наступний: якщо компанія проводить багато видів товарів, то має сенс створити sell-сайт, який використовуватимуть покупці продукції. Як приклад можна привести компанію Cisco, вісімдесят чотири відсотки продажів якої здійснюються за допомогою Інтернету.

У випадку якщо у компанії дуже висока купівельна спроможність, вона створює buy-сайт. Цей варіант використовують такі компанії, як General Motors, Ford, Chrysler в США. Їх частка в загальному об'ємі бізнесу в США складає в даний час сімдесят вісім відсотків. Використовуючи можливості Інтернету, ці компанії сприяють зростанню ефективності операцій зі своїми постачальниками.

Альтернатива для решти учасників ринку - електронні торгові майданчики. Компанія може не проводити великого асортименту товарів, але володіти достатньо високою купівельною спроможністю і стати учасником вертикального електронного ринку. А якщо у неї великий розкид напрямів діяльності, таких, як, наприклад, транспортні послуги, фінансові послуги або щось ще, їй необхідно націлюватися на участь в горизонтальному електронному ринку.

Створюючи ринок, компанія може піти декількома шляхами. По-перше, можна створити групу, зібравши голоси потенційних учасників. З цією метою проводяться дослідження крупних компаній; якщо ідея їм сподобається, вони стануть учасниками створюваного ринку. Інший варіант, коли декілька компаній, наприклад General Motors, Chrysler, Ford, утворюють єдиний товарний ринок і пропонують приєднатися до нього ще одній компанії, скажемо Volkswagen. Третій варіант - створення ринку "з нуля", адже ринків для багатьох товарів, наприклад пластмаси, раніше просто не існувало.[26]

А чи повинні всі так вже прагнути працювати на нових ринках? Навіть американські консультанти вважають, що в багатьох галузях електронна торгівля ще довго не займатиме значної частки ринку. Кінець кінцем ефективність використання електронного майданчика залежить від галузі, від виду виробничої діяльності. Якщо копання проводить предмети споживання, то ціновий тиск ринку на компанію набагато вищий, тому що товари взаємозамінні. Інший приклад: витрати процесу, наприклад, в галузях сфери обслуговування просто величезні, вони досягають сорока відсотків. Такі компанії зможуть значно заощадити на витратах при покупці, використовуючи електронну торгівлю. Разом з тим, вони можуть процвітати і не використовуючи B2B, продовжуючи працювати за старою схемою, і дійсно знаходитимуть постачальників, які запропонують їм вигідну ціну. Вони скажуть: "Американська економіка неефективна, тому що вона витрачається на інтернет-технології", - і все залишиться як і раніше.

Але ми вже зараз спостерігаємо приголомшливі зміни в способах ведення бізнесу, бачимо появу нових бізнес - стратегій. Компанії повинні бути в змозі дуже швидко міняти напрям свого бізнесу. Якщо вони зможуть це робити, то отримають значні переваги. Раніше, щоб почати працювати, мені необхідно було знайти постачальників, чим займався маркетинговий відділ, близько сотні чоловік. Після того, як постачальники були знайдені, я вів з ними переговори. Паралельна така ж співпраця йшло з фірмами, що займаються дизайном, забезпечують розповсюдження. Виробництво завжди супроводжували тисячі подібних процесів.[31]

Зараз, якщо у підприємства виникають труднощі з пошуком постачальників, воно може використовувати Інтернет. В даний час через нього можна здійснювати вже до п'ятдесяти відсотків подібних операцій, а протягом наступних чотирьох років можна повністю перемкнутися на цей ринок. Що це означає? Традиційний, звичний спосіб роботи з одними і тими ж постачальниками, дистриб'юторами, роздрібними торговцями повністю зміниться. Якщо інша компанія запропонує товар за вигіднішою ціною, підприємство купуватиме у неї, електронний ринок дозволяє йому це зробити, покаже безліч постачальників, у яких товар дешевший. Наступного разу, коли підприємству знов знадобиться щось купити, воно протягом доби знайде третього, четвертого постачальника, які за цей час встигнуть перебудувати свою роботу так, щоб запропонувати підприємству ще вигідніші умови і ціни.

Тим часом масовий перехід до електронної торгівлі викликає побоювання за долю ринків. І багато хто побоюється, чи не приведе одночасний вихід на єдиний ринок великого числа учасників, що не стримуються адміністративними межами, до значних коливань цін і, відповідно, прибутку компаній - учасниць ринку?

Але ж і швидкість здійснення операцій значно зросте, збільшиться їх кількість, так що і прибуток компаній буде рости. І дедалі більше прибуток, що отримується компанією в умовах нової бізнес-середи, залежатиме від ряду чинників. Перший - зниження товарних витрат, витрат на товари, що купуються. Другий - зниження витрат на процес здійснення самої операції, що, до речі, дає більше, ніж економія на витратах на продукти. Підприємство економить, відмовляючись від послуг посередників з пошуку партнерів, витрат на ведення переговорів з ними, висновок операцій з ними, укладаю угоду виходячи з прямої пропозиції, зробленої через Інтернет. Третій - зниження так званих перспективних витрат, тому що спрощується процес взаємодії компаній з іншими компаніями, і їм не потрібно буде використовувати довгий ланцюг посередників, через який виробник вимушений взаємодіяти з дистриб'юторами, постачальниками, роздрібними торговцями.

Електронний ринок дозволяє з найменшими витратами погоджувати ефективність діяльності всього ланцюжка постачальників. Якщо підприємство довіряє своєму замовникові, а він - своєму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар і, отже, проводити тільки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизація процесу покупки дозволить значно збільшити прибуток, а значить, і річний дохід.[22]

Ще одне побоювання, що стосується перспектив електронної торгівлі, пов'язане з вірогідною монополізацією деяких глобальних ринків особливо крупними гравцями, які диктуватимуть свої умови решті не тільки компаній, але і цілих країн.[13, с. 55]

Але потрібно підкреслити, що тільки крупні компанії, що мають високу купівельну спроможність, можуть добиватися низьких цін, тоді як всі останні не в змозі це робити. Але електронна комерція допомогла, наприклад, всім лікарням в Європі уникнути такої небезпеки. Вони створили спільний електронний ринок, і тепер європейські клініки можуть купувати наркотичні речовини там, а не у крупних фармацевтичних компаній, таких, як Johnson & Johnson, за їх страшною ціною.

Крупним компаніям набагато простіше самим створити електронний майданчик, через неї чинити тиск на дрібніших покупців і отримати перемогу. Маленьким компаніям створення таких майданчиків допомогло б більше, але сьогодні вони цього зробити не можуть.

Новітні технології, зокрема EDI (Electronic Data Interchange, прямий обмін даними між прикладними системами різних компаній, наприклад системами управління виробництвом, складського обліку, бухгалтерії. - "Експерт"), використовують зараз тільки два відсотки компаній. Чому? Є декілька причин, і найбільш важлива - їх дорожнеча. Висока ціна технологій пояснюється перш за все тим, що їх розробкою займаються в основному приватні компанії. Другою причиною є необхідність залучення висококваліфікованих фахівців, що володіють необхідними знаннями і навиками в даній області. І нарешті, необхідно пам'ятати, що, якщо підприємство захоче встановити, наприклад, EDI, їй знадобляться на це місяці, і з цих пір воно не змиє вже нічого змінити.[25.с. 45]

Все вище перелічене створює користувачам технологій певні труднощі. Але їх необхідно подолати, якщо компанія хочете працювати в області B2B. А в умовах вільної конкуренції використання технологій компаніями неминуче, і, якщо відповідні технології будуть найдені, це зробить бізнес процеси легко здійсненними, доступними, безпечними. І допоможе змінити спосіб ведення бізнесу. Проте серйозні зміни відбудуться лише тоді, коли нові технології зможуть застосовувати все. Звичайно, вони працюватимуть, навіть якщо їх використовують всього два відсотки компаній, присутніх на ринку, але потрібні технології, які застосовувалися б всіма.[10]

На зорі електронної торгівлі був висунутий постулат, що незабаром став класичним: "Торгівля стане краще, швидше, дешевше ...але з цих трьох бажаних характеристик ви можете вибрати тільки дві".

Будь-яка модель електронної торгівлі повинна дозволити компанії використовувати Інтернет, щоб:

· поширювати інформацію і послуги швидше, ніж за допомогою яких-небудь інших маркетингових каналів;

· значно знижувати трансакційні витрати в порівнянні з іншими каналами розподілу;

· забезпечити реальну доступність товарів і послуг 7 днів в тиждень, 24 години в добу (звичайно, далеко не кожен почне замовляти в три години ранку, але якщо кому-небудь все-таки прийде в голову, цей потенційний покупець дуже засмутиться, якщо сайт продавця не зможе тут же задовольнити його бажання);

· дозволяти покупцям знайти саме ті товари, які їм потрібні, за допомогою новітніх технологій пошуку, що знімають необхідність в дорогому торговому персоналі;

· нарешті, робити все це без затримок і помилок, властивих посередникам.

Партнери і споживачі почали чекати від електронних компаній саме задоволення всім трьом критеріям. Фірми нового зразка поступово стали стандартом електронної компанії, і стала зрозуміло, що якість сервісу, його швидкість і відносна дешевизна тепер невідокремлені один від одного і є обов'язковими атрибутами електронної торгівлі.[16]

Лідери електронної торгівлі повинні пропонувати товари і послуги абсолютно нового типу в рамках своєї галузі, щоб вигідно відрізнятися від конкурентів.

Виграють більше всіх той, кому вдасться першим знайти вірне новаторське рішення, що виводить його компанію на принципово новий рівень електронної торгівлі.[2]

З кожним днем в Україні стає все більше людей, що купують товари через Інтернет. Інші могли б робити покупки в Інтернеті, але поки не зважилися. Є категорія людей, які віртуальному середовищу взагалі не довіряють і нічого там купувати не збираються. Інтернет магазином є сайт, на якому виставлені пропозиції товарів або послуг і передбачена можливість замовлення товару або платної послуги в режимі on-line, зокрема по електронній пошті.

На жаль, магазини рідко проводять анкетування купівельної аудиторії: опити вимагають витрат, і не всі магазини можуть собі це дозволити. Проте, продавцям важливо знати, яка публіка заходить на сайт магазина і який дохід потенційного покупця. Великою підмогою в цьому питанні можуть бути дані, зібрані аналітичними службами. Більшість Інтернет-маркетологів при підготовці даних частіше покладаються на такий інструмент, як рейтинги і лічильники відвідин web- сторінок. Така статистика дозволяє з високим ступенем точність визначити переваги Інтернет аудиторії. За даними Rambler.ru, в робочі часи по робочих днях годинна аудиторія Рунета, тобто число користувачів, що відвідували Мережу протягом години, складає близько 250 тисяч чоловік, добова аудиторія наближається до півтора мільйонів. Основна частина відвідування Інтернет-магазинів доводиться на робочі дні, а у вихідні відвідуваність декілька падає. Видно, покупці користуються можливістю доступу в Інтернет переважно на роботі. Покупки в Інтернет-магазинах роблять не тільки приватних осіб, але і малий бізнес: наприклад, невеликі організації часто купують конторське устаткування і канцтовари для офісу.

Успіх електронної торгівлі багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет- торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів). [26]

Істотного зростання кількості Інтернет-магазинів в регіонах чекати поки не стоїть. Зрозуміло, це не стосується регіональних філій крупних магазинів. Є ніші, які зайняті достатньо крупними компаніями, що працюють на ринку Інтернет-торгівлі багато років. Швидше за все, будуть створені спеціалізовані підрозділи магазинів, що діють, орієнтовані на обслуговування замовлень, що поступають з регіонів.

Багато в чому успіх бізнесу B2C пов'язаний з розвитком телекомунікацій. В рамках СНД вже сформувалися більш менш активні торгові зони, що охоплюють Україну, Білорусію, Урал і Далекий Схід.

Рис. 1.2. Мережа передачі даних


До недавнього часу найбільш товарами, що часто купуються в Інтернеті, були програмне забезпечення, що комп'ютерні комплектують, книги, аудіозаписи на CD, відеофільми на касетах VHS і DVD. Проте сьогодні відвідувачі Інтернет-магазинів почали набувати і дорожчих товарів. Помітну активність почали проявляти торгові майданчики, що представляють антикварні магазини, художні галереї, салони мистецтва, що пропонують витвори образотворчого мистецтва, ювелірні вироби, меблі, предмети розкоші. Характеристики таких товарів, як книги, музичні записи, вино, бізнес-сувеніри і парфумерія, часто бувають відомі покупцеві ще до походу на сайт, оскільки часто достатньо знати ім'я виробника, щоб ухвалити рішення про покупку[32]. А ось делікатеси, пропоновані найбільшими Інтернет гастрономами, надихають небагато. Українці, що купують продукти харчування в Мережі, поза сумнівом, відчувають себе героями. Для більшості українців ковбаса з Інтернет магазина все ще є екзотикою. Говорять, що скоро з'явиться такий вид послуг, як віртуальна примірка одягу. Сьогодні ж придбання одягу без примірки вимагає від покупця певної сміливості. Припустимо, ви звикли носити джинси Levi’s 501-ої моделі. Якщо ви знаєте свій розмір і точно знаєте, що хочете купити саме ту модель, ви можете сміливо відправлятися у віртуальний магазин для оновлення гардероба. Навіть стилісти і візажисти також почали пропонувати свої послуги в Інтернеті. Вже сьогодні ви можете без проблем підібрати програмними методами відповідну модель зачіски в Мережі. У моду входять інтерактивні творчі сервіси. У Інтернеті є магазини, де клієнт сам конструює меблі для кімнати або офісу, сам збирає комбінацію з готових елементів різних конфігурацій, за яку готовий платити гроші. У якомусь сенсі це розвиваючий інтерактивний сервіс, спонукаючий до творчості. Знаючи реальний розмір простору, куди повинні встати меблі, можна самому сконструювати віртуальний інтер'єр. Навіть якщо така гра не завершиться покупкою, в такому сервісі є певна користь: це цікава іграшка для дорослих і дітей. Особливо активно розвивається в Мережі торгівля побутовою технікою. На сайтах крупних московських магазинів успішно продаються комп'ютери, стільникові телефони, кухонне устаткування і оргтехніка. Як правило, ці товари забезпечені технічними характеристиками, фотографіями і описом в стандартній і доступній формі. Оснащеність Інтернет-магазинів апаратними і програмними засобами ведення бізнесу неоднакова. Деякі магазини приймають замовлення по електронній пошті. Інші взагалі повідомляють лише номер телефону і поштову адресу, куди слід направити замовлення[28].

Із-за недостатнього розповсюдження електронних карт для оплати покупок в Інтернет- магазинах основна маса розрахунків відбувається готівкою при отриманні замовлення. В цьому випадку кур'єр виконує ще і роль касира. Найбільш популярні способи оплати в порядку убування: оплата готівкою при отриманні замовлення (більше 75% покупок); більше 60% магазинів приймають оплату через банк; меншину складають покупки, оплачувані через мережеві системи або за допомогою платіжних пластикових карт. Недостатня популярність пластикових карток частково пояснюється і недовір'ям, укоріненим в масовій свідомості. Не всі упевнено в тому, що привезуть саме той товар, який оплачується заздалегідь. Проте, недовір'я поступово поступається місцем бажанню користуватися благами цивілізації, зокрема електронними платежами.

Успіх того або іншого Інтернет-торгового ресурсу визначається не тільки тим, що саме можна там купити, але і тим, наскільки наочно і повно представлені предмети, що продаються. Переваги Інтернет-вітрини полягають в тому, що вона завжди доступна, до неї можна у будь-який момент повернутися і уважно ознайомитися із споживчими властивостями і зображенням запропонованого товару. Зрозуміло, вибір товарів в Інтернеті не завжди закінчується покупкою. Дуже часто вітрини Інтернет-магазинів використовуються як інформаційні ресурси, що дозволяють отримати докладну характеристику товару, побачити його фотографію, вибрати кращу модель, порівняти існуючі ціни на однотипні товари або послуги, прочитати коментарі, що залишаються іншими покупцями. Подача замовлення здійснюється в режимі on-line або по електронній пошті. Якщо Інтернет-магазин має достатньо стабільну відвідуваність, у нього є шанс добитися успіху. На якомусь етапі він може навіть обійтися без постійної рекламної підтримки. Як правило, на відвідуваність впливає маса чинників: час доби, можливості доступу користувача в Інтернет, свята, канікули. Нові явища в житті регіонів – віялові відключення електрики – теж впливають на відвідуваність. Деякі магазини прагнуть до того, щоб у них на сайті була більше супроводжуючої інформації, наприклад, онлайнові консультації фахівців з побутової техніки або відгуки читачів на книгу, що продається, або новий CD. Все це створює атмосферу, щоспонукає покупця ухвалити позитивне рішення про покупку. Створення позитивного іміджу сайту вельми корисно. Були випадки, коли покупці магазинів, представлених в рейтингу Rambler’s TopShop зверталися до керівників проекту TopShop як до авторитетного журі з скаргами такого роду: «Ви тримаєте магазин N в своєму рейтинговому списку, а мене там погано обслужили». Негативна інформація у віртуальному середовищі розповсюджується дуже швидко.[38]

Сенс публікації і постійного оновлення добровільного рейтингу Інтернет-магазинів швидше не в тому, щоб порівнювати, який з магазинів краще і крутіше, а в тому, що користувачам потрібний каталог і рубрикатор. Тут дух конкуренції відступає перед необхідністю знати реальне положення справ в тому або іншому сегменті е-торгівлі. Ідея рейтингового каталогу достатньо проста. Це елементарний рубрикатор, де сайти збудовані в певному порядку. Користуючись статистикою покупок або відвідин, можна визначити ступінь популярності сайту, час пікових навантажень, характер запитів, що направляються відвідувачами і багато що інше. Рубрикація в TopShop’е влаштована за іншим принципом, ніж у Top100. Це обумовлено перш за все тим, що у TopShop і Top 100 різних цілей. Рейтинг TopShop мобільніший, краще відображає поточну ситуацію на ринку Інтернет-торгівлі. На сайті наочно показана динаміка надходження замовлень, регулярно міняються дані, що публікуються в прайс-листах. Учасники рейтингу зуміли обзавестися власною службою доставки. Сьогодні в рейтингу Rambler’s TopShop зареєстровано майже 2 тисячі великих і малих Інтернет-магазинів. У цей престижний «клуб гідних» приймаються лише ті, хто повністю відповідає всім вимогам, що пред'являються до учасників рейтингу. Беручи участь в рейтингу магазинів, маленька компанія може піднести свій каталог не менш гідний, чим більша. При створенні рейтингу основним завданням була об'єктивність і повнота.[5]

В Україні почала з'являтися велика кількість різноманітних інтернет- проектів. Це такі проекти, як

- проекти за поданням платного контента,

- проекти електронних торгових майданчиків,

- інтернет-аукціони,

- різнорідні портали,

- інтернет-магазини і ін.

Одним з найпопулярніших бізнесів в інтернеті стало створення інтернет-магазина або інакше модель B2C (B2C, business-to-consumer - продаж товарів і послуг приватним особам). [46]

Що було обумовлене стрімкими темпами розвитку подібного роду проектів на заході, в першу чергу, Amazon.com. А також, це пов'язано з тим, що дана модель бізнесу інтуїтивно найбільш зрозуміла більшості українських підприємців. По суті, це реалізація схеми звичайного торгового підприємства з застосуванням новітніх технологій. Експлуатується властивість мережі інтернет, що в одне і теж місце (на сайт компанії) може одночасно прийти необмежена кількість потенційних покупців. Так, на сайти магазинів Amazon.com, eToys.com у день приходять декілька мільйонів відвідувачів. Жоден реальний offline магазин не витримає такого напливу. Плюс до цього, потенційна можливість скорочення витрат за оренду приміщення, кількості персоналу, можливість представлення великої номенклатури видань і тому подібне

Розглянемо загальну схему роботи бізнес моделі B2C, яку використовують більшість підприємств.

Принципова схема роботи моделі B2C: через мережу Інтернет покупець за допомогою броузера заходить на web-сайт інтернет-магазина. Web-сайт містить електронну вітрину, на якій представлені каталог товарів (з можливістю пошуку) і необхідні інтерфейсні елементи для введення реєстраційної інформації, формування замовлення, проведення платежів через інтернет, оформлення доставки, отримання інформації про компанію-продавцеві і on- line допомогу.

Реєстрація покупця проводиться або при оформленні замовлення, або при вході в магазин. Після вибору товару від покупця потрібно заповнити форму, в якій указується, яким чином буде здійснена оплата і доставка. Після закінчення формування замовлення і реєстрації вся зібрана інформація про покупця поступає з електронної вітрини в торгову систему інтернет-магазина. У торговій системі здійснюється перевірка наявності товару, що зажадався, на складі, ініціюється запит до платіжної системи. За відсутності товару на складі прямує запит постачальникові, а покупцеві повідомляється про час затримки. [44]

В тому випадку, якщо оплата здійснюється при передачі товару покупцеві (кур'єром або післяплатою), необхідне підтвердження факту замовлення. Найчастіше це відбувається за допомогою електронної пошти або по телефону. При нагоді оплати через інтернет, підключається платіжна система. Після повідомлення про проведення on-line платежу торговою системою формується замовлення для служби доставки.

Однією з головних перешкод широкому розповсюдженню електронної комерції в Україні, особливо по напряму В2С (споживач-бізнес), є відсутність адекватних сучасних систем безготівкового розрахунку. Розповсюдження системи пластикових карт, що почалося, різко загальмувалося після серпневого 1998 року фінансової кризи. В даний час лише в крупних Інтернет-магазинах можна розплатитися за допомогою недебетових карт. У дрібніших - готівкою з кур'єром або через систему CyberPlat (для чого потрібний рахунок у відповідному банку) післяплатою, через Ощадбанк, поштовим переказом. Освоюються і прогресивніші технології розрахунків в Інтернет. Так, деякі Україні банки вже в 1999 році почали освоювати системи електронних платежів, що дозволяють набувати товарів в Інтернет-магазинах. У основу таких систем закладається технологія "цифрової готівки" або електронних гаманців.

Електронний гаманець є клієнтською програмою, що дозволяє переводити і отримувати гроші, зберігати їх в Інтернет-банку, конвертувати, виводити з системи на звичайні банківські рахунки, проводити ряд інших операцій. В даний час за допомогою цієї технології розрахунків можна купити такі товари і послуги, як доступ в Інтернет або послуги комп'ютерної телефонії, довідки про прогноз погоди, адреси служб знайомств, пейджинговий зв'язок. Технологія цифрової готівки має високий ступінь конфіденційності інформації і захисту від підробок, фальсифікацій і копіювання.

Слід зазначити, що в Україні успіх розвитку електронного бізнесу типу В2С істотно залежатиме від можливості завоювання необхідного рівня довіри населення до компаній, що продають товар через віртуальний магазин. Непрямою ознакою перспективності роздрібного сектора електронного ринку Україні, а також гострій конкуренції, що наближається, в українській частині Інтернет є пожвавлення інвестиційної активності в цьому напрямі.

Останнім часом ейфорія у сфері електронної комерції не те щоб пройшла, а швидше змістилася з області близьких і зрозумілих кожному обивателеві B2C-проектів в область B2B-проектів.

В Україні з урахуванням її специфіки найбільші перспективи має розповсюдження В2В напряму електронного бізнесу. Слід зазначити, що і в країнах, де електронна комерція набула найбільш широкого поширення, на цей вид електронного бізнесу доводиться близько 80% його загального об'єму. Але навіть і в цих країнах з подальшим просуванням в Інтернет-бізнес крупних компаній реального сектора експерти зв'язують новий етап розвитку електронної комерції.

Основні вигоди від участі в електронній комерції підприємства реального сектора отримують в результаті:

· збільшення об'ємів реалізації вироблюваної продукції;

· підвищення ефективності унаслідок зниження комерційних витрат (завдяки Інтернет-комерції продавці отримують повну інформацію про запити клієнтів. Це дозволяє відмовитися від дорогого складського зберігання товару);

· зниження витрат на придбання матеріально-технічних ресурсів.

В результаті структурної перебудови економіки, що відбулася на початку 90-х років, були кардинально порушені економічні зв'язки між підприємствами і їх споживачами. Ситуація ускладнюється наступними специфічними особливостями підприємств:

· витрати на транспортування надзвичайно великі через те, що підприємства рознесені на величезні відстані, а комунікації і транспортні засоби характеризуються високим ступенем зносу і енергоємністю;

· багато крупних підприємств, особливо підприємства військово- промислового комплексу, частково поміняли асортимент продукції, що випускалася, унаслідок зниження об'єму державного замовлення;

· взаємодія продавців і покупців забезпечується довгими ланцюжками посередників;

У зв'язку з цим у вітчизняних підприємств і їх клієнтів існують наступні потреби, які можуть бути задоволені за допомогою В2В- проектів:

Покупці устаткування і комплектуючі дістають можливість понизити ціну в результаті конкуренції між виробниками і, таким чином, отримати економічну вигоду. З іншого боку, виробники рідкісного устаткування можуть підвищити ціну в результаті конкуренції покупців. В цілому можна сказати, що в результаті функціонування торгової системи реалізується ефективніше ціноутворення, ніж у разі окремих операцій, рознесених в часі і просторі, коли може виникати монопольна перевага в результаті асиметрії інформації.[33]

Реалізація механізму швидкого пошуку пропозицій на покупку і продаж устаткування і що комплектують забезпечує значне зниження витрат, що пов'язаних з цією процедурою, мають невиробничий характер. Слід зазначити, що знижуються витрати як з боку виробників, так і з боку споживачів (реклама, зв'язок і додатковий персонал), відпадає потреба у використанні широкої посередницької мережі.

У підприємств існує можливість здійснювати планування виробництва, маючи в своєму розпорядженні при цьому розгорнену картину ринку, значно понизивши при цьому витрати на маркетингові дослідження. Так, наприклад, цьому сприяє статистика, що безперервно накопичується, про існуючі об'єми виробництва і збуту продукції. [8]

Розглянемо типовий приклад взаємодії постачальника і споживача в секторі економіки business-to-business. Співробітник фірми-покупця дзвонить менеджерові фірми продавця. З'ясувавши всі особливості товарів або послуг, які він хоче замовити, співробітник фірми-покупця ухвалює рішення про покупку і запрошує у менеджера рахунок. Для цього менеджерові фірми-продавцю потрібні координати покупця, як мінімум назва фірми, телефон і факс, на який потрібно слати копію рахунку. Для підготовки рахунку менеджерові потрібний певний час. Коли рахунок готовий, менеджер пересилає його факсом в співробітникові фірми покупця. Це теж нерідко віднімає багато часу і зусиль, оскільки при поганому телефонному зв'язку доводиться кілька разів повторювати факс, а потім ще звіряти по телефону з приймаючою стороною суми і номера банківських рахунків. В середньому всі описані вище процедури займають половину робочого дня.

Якщо ж співробітник фірми-покупця зайшов на сайт продавця, ознайомився з каталогом товарів, вибрав потрібні йому позиції в потрібній кількості, ввів координати своєї компанії, то він виконав всі необхідні для виписки рахунку операції самостійно. Результатом дій покупця по он-лайновому замовленню товарів і послуг повинен бути саме рахунок. Причому необхідний для рахунку друк і підписи обов'язково повинні бути присутніми на web-сторінці рахунку, що згенерував на web-сайті продавця у вигляді картинок. Тоді такий рахунок, роздрукований покупцем з web-броузера вже нічим не відрізнятиметься від копії, присланої йому факсом.

Таким чином, при збереженні традиційного для сектора B2B способу оплати банківським переказом, значно спрощується і прискорюється процедура оформлення замовлення, даючи її учасникам наступні переваги:

· Економляться ресурси і час як продавця, так і покупця. Наприклад, скорочується час телефонних з'єднань для переговорів і передачі факсів.

· Виключаються помилки, які можуть виникати і накопичуватися на будь-якому етапі оформлення замовлення старим, традиційним способом.

· Виключається багато можливостей помилки при виконання замовлення продавцем.

· Знижується час обслуговування замовника. Це приводить до підвищення лояльності замовника до продавця і до підвищення оборотів продавця. [51]

З'являються додаткові можливості для супроводу і відстежування виконання замовлення продавцем

Потенціал електронної торгівлі В2В вельми високий. У США і Європі спеціалізовані галузеві портали по хімії, автозапчастинам, металургії, "нафтянці" і продуктам харчування приносять мільярди доларів в рік. Типова схема організації бізнесу така: ініціативні фірми створюють Інтернет-компанію, яка забезпечує доступ до ресурсів, сервіс і безпеку торгів і отримує за це відсотки від операцій. При такому підході перетвориться вся схема збуту і збутової і маркетингової діяльності підприємств, забираються зайві ланки в ланцюжку виробник- дистриб'ютор- ділер- посередник- покупець, і створюються передумови для операцій "безпосередньо". Приклад - спеціалізована електронна біржа, в створенні якої беруть участь Microsoft і чотири найбільші аерокосмічні компанії - Boeing, Raytheon, Lockheed Martin і BAE Systems з Великобританії. На біржі проводитимуться аукціони і тендери, а також продаватися що комплектують до авіаційної техніки. Всі учасники проекту володітимуть рівними пакетами акцій, при цьому 20% акцій резервуються для майбутніх партнерів. На думку експертів з Forrest Research, об'єм торгів на біржі може до 2008 року досягти 2,7 трлн. дол. в рік. [33]

Іншим стимулом впровадження сучасних інформаційних технологій матеріально-технічного постачання є економія витрат при придбанні виробничих ресурсів (машин, устаткування, сировини і матеріалів, палива, енергії і тому подібне). За даними компанії Anderson Consulting, у сфері реальної економіки впровадження Інтернет-систем інтеграції каналів постачань дозволяє понизити вартість вироблюваної продукції на 5-15% - в зв'язку, 11-20% - при виробництві комп'ютерів, 29-39% - електронних компонент, 3-5% - харчових добавок, 15-25% - в лісопереробці, 3-5% - у вантажних перевезеннях, 10-15% - в ЗМІ і рекламі, 5-15% - в нафтогазовій і 11- 15% - в сталеливарній промисловості.

2 АНАЛІЗ СТАНУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

2.1 Аналіз відвідуваності (аграрних) сайтів

Ми провели аналіз найбільш відвідуваних аграрних сайтів за кількістю відвідувачів . Результати рейтингу представлені у таблиці 2.1. Встановлено лідер – це Торгова система - ЗЕРНО ОН-ЛАЙН (http://www.zol.ru/)- сайт, який пропонує велику кількість підприємств, які пропонують продукцію агропромислового комплексу, з різних країн стран-СНД.

Таблиця 2.1

Найбільш відвідувані аграрні сайти[69]

Назва торгового майданчика відвідувачі хости візити Кількість сторінок
1 Торгова система - ЗЕРНО ОН-ЛАЙН

2,430

+1,916

2,213

+1,682

19,515

+16,772

1,563
2. Селянські відомості

1,680

+1,282

1,624

+1,209

6,004

+4,857

101
3. АПК-ІНФОРМ. Краща інформація про сільськогосподарський ринок

909

+629

901

+606

3,529

+2,520

97

4.

ЗЕРНО на IDK.ru. Торговий майданчик N1 в Росії

856

+650

866

+589

7,277

+6,034

511

5.

Російський круп'яний портал - Крупа Зерно Устаткування

687

+521

684

+510

2,612

+2,100

86

6.

ЗАТ Науково-виробнича корпорація "НК лтд"

644

+434

663

+439

12,207

+8,863

27

7.

AGRORU.com. Сільське господарство Росії

549

+372

578

+395

1,826

+1,132

508

8.

Об'єднаний форум бджолярів

517

+205

548

+215

6,427

+3,567

7

9.

OilWorld.ru - Всі масла миру, ціни, каталог.

455

+384

427

+355

2,481

+2,154

22

10.

Агрофірма "Аеліту" - оптовий продаж насіння

352

+206

372

+218

4,360

+2,532

1,330
11. Портал Російського аграрного руху

345

+255

344

+254

1,323

+1,082

96

12.

"ПроАгро" - інформація для професіоналів агробізнеса

290

+186

293

+185

1,015

+383

305

13.

ПЧЕЛАНДІЯ - спеціалізований бджільницький сайт

265

+105

278

+114

1,083

+473

312

14.

НПП "Агротехніка"

176

+157

239

+220

847

+689

246

15.

Agroferma.com -информационно-торговый портал АПК

216

+137

220

+137

516

+352

89

16.

Pchelovod.COM

211

+125

218

+127

2,136

+1,488

498

17.

Агропоїськ - пошук по аграрних сайтах

221

+83

218

+83

346

+155

51

18.

Зерновий портал центрального черноземья

217

+181

213

+176

1,081

+966

223

19.

Агропромисловий портал Півдня Росії

196

+152

200

+154

687

+601

217

20.

Центр "Совекон"

189

+126

187

+121

695

+537

88

21.

Агро Перспектива - інформація про ринки сільгосппродукції

167

+106

178

+106

538

+290

213

22.

Агросправка - колгоспи РФ

177

+143

174

+137

739

+544

320

23.

Група компаній Гавріш

150

+82

153

+84

443

+217

153

24.

Фермер.Ру - головний фермерський портал Росії

148

+49

150

+45

961

+375

335

25.

Вебптіцепром.Ру - галузевий портал по птахівництву

144

+93

148

+89

778

+506

42

26.

АГРОТВ Перше аграрне телебачення

145

-4

148

+5

165

+4

6

27.

Агропромисловий комплекс Алтайського краю

155

+144

144

+132

903

+868

176

28.

Агрофірма "Седек"

128

+56

142

+65

691

+384

33

29.

AGRO.ru - агропортал, сільське господарство, агропромисловість

137

+115

137

+114

815

+680

36

30.

Портал "Агроринок Херсона"

114

+52

127

+59

447

+143

16

31.

МІРАТОРГ

115

+96

112

+93

557

+438

102

Розглянемо стан відвідуваності аграрних сайтівна прикладі наступних електронних торгових систем: AGROTORG.net та agrorynok.com.ua.

Торгова система AGROTORG.net дає можливість знаходити ділових партнерів, а також продавати і купувати товари і послуги агропромислового комплексу і супутніх галузей.

Основу системи AGROTORG.net складає каталог товарів і послуг, який формується учасниками системи.

Для продажу товарів/послуг компанія (користувач) повинна реєструватися в системі, що дає можливість створити своє веб-сервер-представництво (сайт) і виставити товари/послуги на продаж, які потрапляють в загальний каталог і у відповідну рубрику.

У системі AGROTORG.net компанії можуть безкоштовно створити своє веб-сервер-представництво і розміщувати товари/послуги або скористатися платним сервісом.


Рис.2 1 Процентнеспіввідношення відвідувачів сайту

AGROTORG.net у 2007р

Безкоштовне представництво компанії включає:

опис компанії ( коротке і повне)

логотип (якщо логотип не указується, то автоматично встановлюється прапор країни реєстрації компанії)

адресну і контактну інформацію

можливість розміщення на продаж необмеженої кількості найменувань товарів/послуг (опис товара+фото)

можливість розміщення потреби компанії в товарах/послугах без обмеження.

Введення товарів і послуг здійснюється після реєстрації представництва компанії. При необхідності можна редагувати всі записи, додавати або видаляти їх.[26]

Після введення товари/послуги автоматично включаються в загальний каталог у відповідну рубрику.

Крім того, в системі є дошка оголошень, куди можна написати пропозиції про покупку товарів/послуг без обмежень і по спрощеній схемі.

Торговий майданчик : agrorynok

Web Site:www.agrorynok.com.ua

Категорія:економіка і фінанси

Таблиця 2.2.

Співвідношення сторінок в Інтернеті та відвідувань сату www.agrorynok.com.ua[72]

Повн види сторінок 690,809 Оперативні відвідувачі 0
Повн. Візити 264,784 Разряд Shinystat 16/50

Таблиця 2.3

Динаміки відвідувань сайту www.agrorynok.com.ua[72]

24.06.08 Поточний місяць Тенденція 14 днів Тенденція 28 днів
Візити 7 6,675 +8.0% -0.6%
Відкриті сторінки 25 20,168 +6.7% -3.7%

Рис.2.2. Кількість відвідувань сайту www.agrorynok.com.ua[72]

Таблиця 2.4

Кількість відвідувань сайту www.agrorynok.com.ua[72]

Дата Кількість відвідуваньs Дата Кількість відвідуваньs Дата Кількість відвідуваньs
26 05 2008 325 6 06 2008 321 17 06 2008 333
27 05 2008 337 7 06 2008 160 18 06 2008 319
28 05 2008 368 8 06 2008 142 19 06 2008 322
29 05 2008 326 9 06 2008 334 20 06 2008 354
30 05 2008 277 10 06 2008 333 21 06 2008 176
31 05 2008 167 11 06 2008 346 22 06 2008 123
1 06 2008 148 12 06 2008 305 23 06 2008 361
2 06 2008 345 13 06 2008 344 24 06 2008 365
3 06 2008 355 14 06 2008 149 25 06 2008 322
4 06 2008 310 15 06 2008 156
5 06 2008 329 16 06 2008 238

Прямий запит 66.40 %
Сайт 31.65 %
Пошук.системи 1.36 %

Рис.2.3.Процентне співвідношення систем пошуку www.agrorynok.com.ua[72]

Україна 92.24 %
РФ 3.73 %
Білорусь 0.62 %
Китай 0.62 %
Греція 0.62 %
Інші 2.17 %

Рис.2.4.Відвідуваність сайту в розрізі країн світу(2007р.)www.agrorynok.com.ua, %

При аналізі рис.2.4., що показує відвідуваність сайту в розрізі країн світу(2007р.), % безперечним лідером є Україна, якій належить 92,24 %. Країни, що входять до СНД складають 4,33%(РФ,Білорусь).

2.2 Аналіз способів оплати

У даній главі представлений звіт по проведеному аналізу послуг інтернет-магазинів по доставці і оплаті товарів сільськогосподарчого призначення, програм по збільшенню лояльності і залученню нових покупців. Для проведення дослідження в лютому 2008 р. було відібрано 2 інтернет-магазини, що реалізовують товари в категоріях "Сільськгосппродукція", "Сільськгосптехніка:

- AGROTORG.net

- agrorynok.com.ua.

Критерії по яких були вибрані інтернет-магазини для проведення аналізу: [33]

географічний (магазини надаючі послуги не тільки м. Херсону , але і всій України);

по кількісному показнику (від невеликих партій до достатньо крупних)

по ціновій категорії (від недорогих товарів (<50 дол.) до товарів подорожче (>500 дол.))

Таблиця 2.5

Залежність методів оплати, пропонованих інтернет-магазинами від категорії товарів, що продаються

Категорія товару Методи оплати

Системи електронних грошей

(WebMoney, Яндекс.гроші і так далі)

Системи електронних переводів

(E-port, Рапіда, Rupay і так далі)

Системи карткових платежів

(Chronopay, Assist, HandyBank і так далі

Готівка

Безготівковий розрахунок

Банківськими картами (VISA, EuroCard/MasterCard

STB, DINERS CLUB, JCB)

зернові та зернобобові

культури

20% - 40% 100% 80% 40%
насіння соняшнику 100% 100% 50% 100% 50% 100%
цукрові буряки - - - 100% 71% 86%
картопля 22% 22% 11% 100% 22% 66%
овочі 75% 25% - 100% 25% -

худоба та птиця

(у живій вазі)

17% - - 100% 50% 33%

Як випливає з порівняльної таблиці, продаж товарів за готівковий розрахунок здійснюють всі інтернет-магазини. Продаж оптових партій і сільськгостехніки в основному здійснюється за допомогою "традиційних" методів оплати - готівкою, за безготівковим розрахунком, банківською картою. Продавці щодо недорогих товарів акцентровані на таких методах, як оплата через системи електронних платежів і перекладів і готівкою.

Переказ грошей у системі WebMoney : система WebMoney дозволяє будь-якому користувачеві (юридичній чи фізичній особі) оперувати в Інтернеті «електронною» готівкою майже так само, як і звичайними паперовими грошима. При цьому не треба відкривати рахунок у звичайному банку, а надходження і зняття грошей з електронного рахунка відбуватиметься абсолютно конфіденційно (про переміщення грошей знає тільки власник гаманця).[44]

Платіжна система WebMoney, що функціонує зараз майже повсюдно, застосовується з 1998 року. Щоб нею скористатися, потрібен комп’ютер, що має вихід в Інтернет, і обмінний пункт, у якому можна обміняти електронні гроші на готівку. За допомогою WebMoney можна оплачувати товари і послуги на підключених до системи сайтах, здійснювати грошові перекази, швидко конвертувати в спеціальних обмінних пунктах електронні гроші у звичайні паперові.

Перевага відправлення грошей контрагенту з використанням системи WebMoney є безперечною — гроші в його веб-гаманці опиняються майже миттєво, у той час як звичайний переказ між банками займає іноді кілька днів. Зараз з’явилася можливість обміну грошових еквівалентів WMU, WMR, WMZ, WME1 на гривні і долари практично у всіх відділеннях комерційних банків[1] .

Електронні грошові знаки після надходження їх на певний гаманець згодом можна швидко переказати, використати їх як засіб платежу або навіть виплатити зарплату на картки працівникам. Крім того, усередині системи WebMoney можна вільно конвертувати гривні в долари або навпаки, для здійснення міжнародних торгових операцій за вигідним крос-курсом.

Підприємства, що планують розширити бізнес шляхом продажу своєї продукції через Інтернет або здійснювати введення і виведення грошей з платіжної системи WebMoney, повинні провести «розширену» реєстрацію в системі WebMoney Transfer. При цьому здійснювати розрахунки можна буде тільки з гаманців типу WMU.

Приймання платежів від клієнтів на гаманець підприємства і викуп у нього прав вимоги забезпечує ТзОВ «Українське Гарантійне Агентство», здійснюючи переказ коштів на розрахунковий рахунок підприємства у будь-якому українському банку.

Уклавши з УГА відповідний договір, підприємство зможе, використовуючи гаманець WMU, вирішити питання безготівкового виведення коштів.

Rupay :Електронна платіжна система, головною метою якої є полегшення і уніфікація здійснення торгових операцій в Інтернеті. Загальний принцип функціонування RUpay звичайний для подібних систем: будь-який охочий може відкрити рахунок в цій системі, що відображає баланс засобів, які користувач може мати в своєму розпорядженні для оплати покупки товарів і оплати послуг в Інтернеті (за умови, що приймач платежів працює з системою RUpay). Користувач може поповнювати рахунок безліччю різних способів (готівкою, банківським переказом, перекладом з інших електронних платіжних систем (наприклад, e-gold)); приймати платежі через систему RUpay (наприклад, будучи власником інтернет-магазина); виводити засоби з свого рахунку, також безліччю способів. За операції із засобами стягується комісія. Сума коштів, що переводяться, для одного рахунку обмежена $2000 в день.Номером рахунку в системі Rupay, що відрізняє один рахунок від іншого, є Ваш e-mail, для оплати на інший рахунок Вам досить знати e-mail одержувача.[32]

Paycash :Технологія PayCash є могутнім інструментом для зберігання і передачі по відкритих мережах критичною, в першу чергу, фінансовій інформації. У основі технології лежать спеціалізовані запатентовані протоколи захисту, зберігання і обміну інформацією. Для розвитку і просування технології була створена міжнародна група компаній PayCash об'єднуюча власників і ліцензіати технології.[51] У 2004 році група включила сім компаній і сумісних проектів, включаючи Яндекс.Деньги (Росія), Cyphermint і VCOM (США), Інтернет.Гроші (Україна). З погляду користувача, технологія PayCash є безліччю “електронних гаманців”, у кожного з яких є свій власник. У свою чергу всі гаманці сполучені з єдиним процесинговим центром.

Завдяки сучасним технологіям, користувачі можуть проводити операції з своїми грошима, не відходячи від комп'ютера. Технологія дозволяє переводити цифрову готівку з одного гаманця в іншій, зберігати її в інтернет-банку, конвертувати, виводити з системи на традиційні банківські рахунки або в інші платіжні системи.

E-gold

Інтернаціональна платіжна система створена в 1996 р. компанією Gold & Silver Reserve, Inc., грошові кошти якої, кореспондуються в дорогоцінні метали: срібло, золото, платину і палладіум. Ця особливість робить e-gold особливо ефективною для проведення міжнародних платежів, оскільки рахунки користувачів не прив'язані до якої або національній валюті. Відкриваючи рахунок і купуючи e-gold, клієнт як би, купує вибраний їм дорогоцінний метал за ринковою вартістю і віддає на зберігання в CS&R. Таким чином, реалізується одне з найбільших достоїнств e-gold, це захищеність клієнтських рахунків в e-gold від судових посягань. Варто відразу ж відзначити, не дивлячись на те, що ваш рахунок буде захищений від домагань третіх осіб, сам рахунок може бути заблокований адміністрацією e-gold, у разі виявлення яких-небудь протиправних дій з вашого боку.

PayPal :Американська платіжна ситема. Одними з найголовніших її переваг є : миттєве зарахування платежів, високий рівень безпеки і можливість зробити повне або часткове повернення сплаченої суми, якщо куплений товар не отриманий або не відповідає опису. На даному етапі використовувати PayPal жителям більшої частини пострадянського простору (окрім країн Прибалтики) можна тільки для відправки платежів. Другий обов'язковий момент -это те, що для самостійної роботи з системою платежів PayPal вам знадобиться пластикова карта, з якою зніматимуться засоби. Заковика в тому, що діючи по невідомому алгоритму, деякі карти емітовані в країнах СНД, PayPal просто не приймає і всі спроби ввести їх реквізити в систему закінчуються тим, що робот вимагає іншу карту. Тому з цієї ситуації є два виходи : оформити іншу карту або звернутися до послуг фірми-посередника, яка, за невелику комісію, сплатить куплений вами товар з свого аккаунта PayPal.[13]

StormPay Нова, але вже така, що отримала визнання платіжна система. У StormPay використана система переказу електронних платежів на основі електронної пошти. Тобто для того, щоб перевести кому-небудь гроші, Ви просто вводите в системі е-mail одержувача. Це сильно схоже на PayPal і, мабуть, тому StormPay називають системою, PayPal, що замінила. Хоча до повної заміни, звичайно, далеко. До достоїнств системи відноситься те, що при реєстрації з Вас не зажадають ніякого роду спеціальних підтверджень Вашої особи (у PayPal це або кредитка, або номер стільникового). Крім того, StormPay надає 6-рівневу реф-систему (всі рівні по 2,5%). Основні недоліки StormPay такі: мінімальна сума для перекладу 1$. Хоча Ви не платите нічого при отриманні грошей, з Вас стягується певний відсоток при переказі грошей з Вашого рахунку.[18]

Рапіда Досвід міжнародних платіжних систем, правова база російських міжбанківських розрахунків і можливості сучасних електронних технологій лежать в основі платіжної системи “Рапіда”. Вона забезпечує приватним особам, банкам, торговим і сервісним підприємствам можливості дистанційного платіжного сервісу (видалене управління банківськими рахунками, універсальні платіжні карти і грошові перекази). Технології і принципи роботи системи побудовані на використанні видаленого управління засобами в режимі реального часу, без відкриття додаткових банківських рахунків. Скористатися послугами системи можна за допомогою універсальної платіжної карти “Рапіда”. Вона об'єднує в собі можливість оплати доступу в інтернет, міжміських переговорів, покупок в інтернет-магазинах. [31]

e-port Організація прийому платежів разом з Платіжною Системою e-port за стільниковий зв'язок, інтернет, супутникове телебачення, комунальні послуги: МТС через платіжний термінал, мобільний телефон, Інтернет, касовий апарат і іншими способами. Платіжна Система e-port дозволяє швидко організувати пункт прийому платежів на Ваших крапках від абонентів близько 300 провідних операторів і провайдерів у всіх регіонах Росії з допомогою: платіжного терміналу, комп'ютера і інтернет, мобільного телефону, каси або банкомату. У будь-який момент утримувач карти може:[16]

- отримати виписку по довершених операціях з нею; - поповнити карту e-port; - змінити ПІН-код карти e-port;

- провести переклад з карти на карту. Пропонуються карти e-port номіналом 7 і 21 умовних одиниць. Клієнт може протестувати роботу сервісу e-port, скориставшись тестовою картою e-port.


Таблиця 2.6

Залежність способів доставки від категорії товарів, що продаються

Категорія товару Служба доставки Самовивезення

зернові та зернобобові

культури

60% 40%
насіння соняшнику 50% 50%
цукрові буряки 15% 85%
картопля 73% 27%
овочі 75% 25%

худоба та птиця

(у живій вазі)

84% 16%

Інтернет-магазини в рівній мірі здійснюють доставку своїх замовлень як власною, так і зовнішнім службам доставки. Самовивезення пропонують інтернет-магазини у всіх товарних категоріях і яких-небудь кореляцій між товарними групами не простежується.

Таблиця 2.7

Залежність способів доставки від географічного розташування покупця

Міста і регіони Служба доставки Самовивезення
Київ 92% 8%
Херсон 46% 64%

Найбільшою популярністю, як видно з представленої таблиці, користуються зовнішні служби доставки , власною кур'єрською службою в основному доставляються замовлення по Київу.


Таблиця 2.8.

Програми по збільшенню лояльності покупців

Категорія товару Бонусні програми Партнерські програми Кредитні програми

Дисконтна программа

(накопичувальна)

Кількість магазинів
Знижки Бонуснапрограма сайту

зернові та зернобобові

культури

60% 60% 60% 20% 40% 5
насіння соняшнику 100% - 50% - - 2
цукрові буряки 71% - 14% 100% 29% 7
картопля 55% 22% 22% - 11% 9
овочі 25% 25% 25% - - 4

худоба та птиця

(у живій вазі)

33% 16% - 33% 16% 6

Як видно з порівняльної таблиці, не багато інтернет-магазинів розвивають програми по збільшенню лояльності що існують і залученню нових покупців. Найбільш популярними методами є надання знижок і продаж товарів в кредит .

Проведений статистичний аналіз виявив наступні тенденції:

Визначальними чинниками, в пропонованих магазинами способах доставки і методах оплати товарів, є вартість товару і його габарити. Не дивлячись на те, що оплату готівкою приймають всі проаналізовані магазини, "нетрадиційні" методи (системи електронних платежів, безготівковий розрахунок) пропонують переважно продавці щодо недорогих товарів. Доставку менш дорогих товарів інтернет- магазини, як правило, довіряють зовнішнім службам доставки, коли як дорогокоштуючу техніку вважають за краще доставляти самостійно.

В цілому, тенденція така - чим дешевше товарний асортимент , що продається, тим великі можливості надають покупцям інтернет-магазини по способах доставки, методах оплати, бонусним і дисконтним програмам.

2.3 Аналіз аудиторії торгових площадок (сайтів)

Аудиторія усесвітньої комп'ютерної мережі перевищила один мільярд чоловік, повідомляє AFP. За даними дослідження, проведеного eMarketer, регулярно в світі користуються інтернетом 845 мільйонів чоловік, що складає 13 відсотків від чисельності населення Землі. Кожен четвертий інтернет-користувач вже перейшов на високошвидкісний інтернет. У дослідженні мовиться, що порогове значення в один мільярд чоловік було досягнуте в 2005 році.

Перше місце серед країн по числу інтернет-користувачів як і раніше займають США. За даними дослідження, інтернетом користуються 59 відсотків американських громадян або 175 мільйонів чоловік. У Європейському союзі налічується 233 мільйони інтернет-користувачів, що складає 50 відсотків населення Євросоюзу. У Китаї інтернет є майже у кожного десятого. За даними дослідження, налічується 111 мільйонів китайських інтернет-користувачів.[71]

Чисельність інтернет-користувачів з країн азіатсько-тихоокеанського регіону складає 315 мільйонів чоловік. Країни Латинської Америки, за даними проведеного дослідження, є лідерами по динаміці зростання чисельності інтернет-користувачів. За рік загальне число інтернет-користувачів в Латинської Америки збільшилося на 70 відсотків і склало 70 мільйонів чоловік.

У Росії, за даними ROMIR Monitoring, регулярно користуються інтернетом 25 мільйонів чоловік або 17 відсотків російських громадян. На тлі решти регіонів виділяється Центральний регіон, в якому знаходиться 26 відсотків всієї аудиторії Рунета.

За даними порталу Bigmir.net, у січні 2008 року місячна аудиторія українських інтернет-аукціонів склала 1 230 000 чоловік. Порівняно з минулим роком, показник виріс більш ніж в два рази. Це доводить затребуваність цього сервісу в Україні і бурхливе зростання ринку інтернет-аукціонів.

До уваги бралася середня відвідуваність найбільш відомих інтернет-аукціонів в Україні: www.auction.ua, www.torg.alkar.net, www.etorg.com і www.aukro.ua.

Що примітно, приблизно 70% аудиторій, а це більше 780 000 чоловік, доводиться на www.auction.ua. [70]

Більше всього користуються інтернет-аукціонами кияни, більше 50% від загального числа користувачів. Далі слідують жителі інших великих міст: Дніпропетровська, Донецька, Одеси і Львова.

Кількість користувачів аграрними інтернет аукціонами у 2007року (географічна характеристика) показана на рис. 2.1. Визначили , що велика кількість споживачів , що відвідують аукціони з приводу купівлі-продажу товарів АПК належить до Київа і становить 50%.

Рис. 2.6 Кількість користувачів аграрними Інтернет аукціонами у 2007 року (географічна характеристика)[69]

За даними найбільших учасників ринку, зростання аудиторії зв'язане, не тільки із зростаючою кількістю інтернет-користувачів в Україні, але і із збільшенням довіри до подібних сайтів.

У травні розмір української інтернет-аудиторії, визначуваний по кількості унікальних користувачів, що зробили більше 1 перегляду сторінки за місяць, і користувачів, які проглядали сторінки в даному і минулого місяця, збільшився на 0,8% до 8,472 млн. чоловік. Про це сказано в звіті компанії Sputnikmedia.net (портал bigmir.net).

Середня тижнева аудиторія українського Інтернету в травні склала 3,97 млн. чоловік, збільшившись на 0,25% в порівнянні з квітнем.

Середньодобова аудиторія склала 1 565,137 тис. чоловік, скоротившись на 0,6%.

Середній час, що проводиться на сайтах українськими користувачами, склав 3,49 хвилин, скоротившись на 1,71% в порівнянні з квітнем.

Загальний час, проведений українськими користувачами в Інтернеті в травні, збільшився на 3,88% до 3,577 млрд. хвилин.

Географічно лідером по числу користувачів є Київ, займаючи в травні 58,8% від загальної кількості користувачів.

Користувачі з інших крупних міст і регіонів (Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків, Крим) склали 30,9%, з решти регіонів — 10,3%. [72]

Менше всього відвідувачів Інтернету в травні було з Чернівецької і Житомирської областей — по 0,17% від загальної кількості користувачів.

Серед пошукачів, з яких здійснювалися переходи на українські сайти, лідером в травні залишився google.com.

Переходи з цієї пошукової системи склали 55,64%, з yandex.ru — 28,68%.

Як повідомлялося, в квітні українська інтернет-аудиторія збільшилася на 0,5% до 8,4 млн. чоловік.

У 2007 році в порівнянні з попереднім роком українська інтернет-аудиторія збільшилася на 44,2%, або 1,956 млн. чоловік до 6,383 млн.

Заснований на початку 2000 року інтернет-холдинг Sputnikmedia.net є підрозділом видавництва KP Publications, яке випускає англомовну газету Kyiv Post, журнали “Кореспондент”, “Афіша”, Pink, щоденну газету “15 хвилин”.

Sputnikmedia.net об'єднує 8 інтернет-проектів: SputnikMedia, BigMir)net, Korrespondent.net, KpNews, Afisha.ua, BigBn.com.ua, Ukrbiz.net, UaSport.net.

Інтернет-аудиторія в Україні складає 17,8 користувачів на 100 жителів, а кількість веб-сайтів досягла 45,5 тисяч. [70]

58% всій Інтернет-аудиторії України знаходиться в Києві.

Далі йдуть Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим і Запоріжжя, які в сумі дають 31% користувачів. На решту регіонів випадає лише 11% аудиторій.

На початку року Інтернетом в Україні користувалися 12 чоловік з 100, повідомляє Міністерство транспорту і зв'язку України.

Дані про аудиторію сайтів збираються із сайтів з відкритою статистикою доступу, що надається рейтинговими системами. Рейтингові системи переважно надають право власнику сайта визначати відкритий чи закритий статус статистики, що збирається рейтинговою системою про сайт і його аудиторію (на відміну від параметрів відвідуваності, які в більшості рейтингових систем є завжди доступними). Проте близько половини сайтів, що зареєстровані в рейтингових мережах все ж вибирають відкритий статус для своєї статистики. Тому на базі сайтів з відкритою статистикою ми можемо зробити загальні висновки про аудиторію сайтів досліджуваної тематики.

Слід зазначити, що основною проблемою при дослідженні аудиторії сайтів не є недостаток сайтів з відкритою статистикою, а високий ступінь залежності аудиторії від конкретного сайту, ніж загалом від досліджуваної тематики. Зрозуміло, що для здобуття узагальнених даних про аудиторію в даній тематиці слід дослідити декілька сайтів. Проте, якщо аудиторія цих сайтів сильно відрізняється, то узагальнювати ці дані не є правильно. Слід вибрати один сайт, який можна вважати найближчим до нашого і проаналізувати його аудиторію. [47]

Дані про відвідувачів сайтів дають важливі знання про аудиторію сайту, що включає постійну аудиторію – тих користувачів, які більше ніж один раз заходять на сайт і є його постійними відвідувачами. Друга, значно більша, частина аудиторії сайтів теж поділяється на цільову та випадкову. Цільова аудиторія – це користувачі, що прийшли на сайт в пошуках конкретної інформації, що міститься на сайті. З іншого боку постійну аудиторію можна розглядати, як складову частину цільової аудиторії. Одним з евристичних методів означення цільової аудиторії є виділення тих користувачів, в яких налічено на сайті два або більше запитів підряд. Випадкові користувачі – це користувачі, які без наперед заданої мети потрапили на сайт (в певних тематиках такі користувачі мають високу цінність).

Важливою інформацією є географічний розподіл користувачів сайту. Така інформація грає суттєву роль, як при побудові рекламної компанії сайту, так і при забезпеченні кращими каналами зв’язку з технічної точки зору для користувачів того регіону. Ця інформація є незамінною при плануванні і вдосконаленні сайтів електронної комерції та бізнесу.

Як показано нижче дослідження такої вибраної ланки AGROTORG.net є складним і потребує різносторонніх підходів. Проте спробуємо застосувати описану вище методику для проведення цього дослідження. Слід зауважити, що дослідження українського сектора електронної торгівлі в АПК є дослідженням високої складності, як для описаної методики, і є дуже об’ємними та складними.

Для отримання об’єктивного результату по пошукових серверах було вибрано пошуковці різні за призначенням межами застосування. Meta-Ukraine – найрозповсюдженіший вітчизняний пошуковець. Yandex – російський пошуковий сервер, в якому реєструються більшість українських ресурсів. Google – найбільший міжнародний пошуковий сервер. За їх допомогою визначається кількість сторінок що були ними проіндексовані.

Meta 36712

Yandex 41588

Google 52376

Слід зауважити, що в даному випадку неможливо точно визначити кількість ресурсів певної тематики (в даному загально пов’язаної з Україною) через неможливість точної побудови пошукових фраз. Тому в даному випадку не можна сказати, що потрібним результатом буде мінімальний, адже в базі даних пошуковця може не значитися ресурсів, що нас цікавлять. З цієї точки зору правильним буде максимальний результат, але тут слід врахувати, що максимальний результат було надано міжнародним пошуковим сервером, в результат пошуку якого, в наслідок нечіткості пошуку, неодмінно ввійшли ресурси в яких ми не зацікавлені.

За допомогою каталогів ми намагаємось дізнатися кількість хостів – сайтів, що тематично пов’язані з Україною.[70] Для проведення досліджень по тематичних каталогах виберемо каталоги, що відповідають попереднім вибраним пошуковим серверам. Це – Meta-Ukraine, Yandex та ODP. Meta-Ukraine – каталог українських ресурсів, і його повний вміст відповідає шуканій кількості хостів. В каталозі Yandex є окрема група, що відповідає ресурсам, які пов’язані з Україною. ODP – найповніший на даний час міжнародний каталог, в якому теж є тематична група, що пов’язана з Україною.

Український сектор за географічним розташуванням.

З іншої сторони українським Інтернетом можна вважати ті ресурси, які географічно розташовані в межах України. Ці ресурси не обов’язково тематично пов’язані з Україною, але, як правило, призначені для українських користувачів, чи безпосередньо зв’язані з українськими компаніями. Ця множина ресурсів є складною для дослідження через складність побудови відповідних критеріїв, за якими її можна було б відрізнити. Одним з таких критеріїв є кількість комп’ютерів підключених до Інтернету за статичною IP адресою, адже саме такі комп’ютери можуть виступати в ролі серверів інтернет сервісів. Проте їх кількість не може визначати кількість ресурсів, що на них розміщені.

Нижче наведено найбільші компанії, що пропонують свою С/г продукцію на сайті http://agrotorg.net/.

Таблиця 2.9

Компанії, що пропонують свою С/г продукцію на сайті http://agrotorg.net/.[72]

Технолог(Днепр) Климат Стиль-Окна, ООО
ПКФ ООО "Эффект-ПЛЮС" Украгросервис Дорадча служба Любарського району
СТО СПД Григорьев С.В. Трактормаш, ЗАО Информационно-консультационная служба УКРХМЕЛЬ
Консультационная служба Института с.-х. Полесья УААН Білошапське Фермерське господарство Агроторговий дом "ДЕМЕТРА"
Житомирская областная ассоциация ученых и консультантов "Дорадчий центр" Дорадча служба Чуднівського району Консультационная служба НВП
ООО Агромашхолдинг-Украина Плантон-Украина, ООО Промстройсервис
Новоград - Волынсксельмаш, ОАО ОПЫТНО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ ЗАВОД, ДП

При проведенні аналізу аудиторії встановлено, що сайт відвідує аудиторія, що відноситься до категорії покупців: юридичні особи(підприємства, що придбають певну с/г продукцію для ведення бізнесу) та фізичні особи (придбають певну с/г продукцію для особистого користування)(Рис.2.7.)

Рис.2.7.Співвідношення аудиторії http://agrotorg.net/[72]

3 ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

3.1 Використання систем електронної торгівлі для підвищення ефективності аграрного бізнесу

Одне з найважливіших завдань сучасної електронної комерції - заміна традиційного механізму торгівлі між підприємствами. При цьому передбачається, що клієнт попередньо вибирає товар, а з допомогою Інтернету проводиться операція продажу. У майбутньому, з розвитком віртуального ринку, принципи електронної комерції проникнуть і в решту сфер торговельних відносин між підприємствами. Вони будуть використовуватися для дослідження та зміни переваг корпоративних клієнтів, а також для створення та просунення нових марок.

Для України актуально на сьогоднішній день, для ведення бізнесу в Інтернет, вирішення наступних питань:

· прийняття та регламентація законів, нормативних актів, інструкцій;

· фінансування наукових досліджень;

· криптографії;

· цифрового підпису;

· платіжних систем для ведення розрахунків в Інтернет;

· створення в правоохоронних органах, зокрема в МВС, підрозділів по боротьбі з кіберзлочинами[12].

Для аграрного бізнесуінформація є найбільш цінним активом. Незважаючи на те, що Інтернет дає можливість освоювати велику кількість нових ринків, паралельно виникає питання безпеки інформаційної та інтелектуальної власності.

Також Інтернет дає можливість заощадити велику кількість часу і коштів на корпоративних закупівлях. Жодна інша модель бізнесу так не підкреслює необхідність тісної інтеграції між виробниками, постачальниками та дистриб'юторами, в процесі якої встановлюється ринкова ціна. Збільшення швидкості проходження цього ланцюжка за допомогою можливостей, які відкриває Інтернет, значно підвищує ефективність.

Сьогодні, приблизно 60 000 видів бізнесу обмінюються із своїми партнерами діловою документацією типу замовлень і рахунків за допомогою стандартного зв'язку і протоколу, що називається Електронний Обмін Даних (EDІ). Більшість реалізацій EDI використовують орендовані лінії або спеціалізовані мережі (value added networks, VANs), а це спричиняє необхідність значної інтеграції між всіма партнерами. Мережний дизайн, інсталяція й адміністрація можуть бути дорогими в термінах апаратних засобів, програмного забезпечення і штату. Фактично, ці витрати — ключова причина того, що EDІ найбільше широко розгорнуті тільки в великих компаніях.

Проблеми впровадження Незважаючи на очевидні переваги електронної комерції, розвинути і впровадити комерційну систему досить важко.[25]

Компанії можуть зіштовхнутися з істотними проблемами, такими як:

- Затрати

- Цінність

- Безпека

- Посилення існуючої системи

- Функціональна сумісність

Затрати. Електронна торгівля вимагає істотних інвестицій у нові технології які можуть торкнутися багатьох із основних ділових процесів компанії. Як всі головні ділові системи, електронні системи торгівлі вимагають істотних інвестицій в апаратні засоби, програмне забезпечення, укомплектування персоналом, і навчання. Комерційна діяльність має потребу у всеохоплюючому рішенні, яке буде простим у використанні і сприятиме збільшенню рентабельності.

Цінність. Компанії хочуть знати, що їхні інвестиції в електронні системи торгівлі окуплять себе і принесуть прибутки. Досягнення цілей типу визначення кола потенційних споживачів, автоматизації ділових процесів, скорочення вартості повинно гарантуватися. Системи, які використовуються для розв'язання таких задач, повинні бути досить гнучкі, щоб змінитися, коли змінюється бізнес.

Безпека. Internet забезпечує універсальний доступ, але компанії повинні захистити їхні активи від випадкового або зловмисного неправильного використання. Системний захист, однак, не повинен створити перешкоджаючу складність або зменшити гнучкість. Інформація клієнта також повинна бути захищена від внутрішнього й зовнішнього неправильного використання.

Посилення існуючої системи. Більшість компаній уже використає інформаційні технології для ведення бізнесу поза межами Internet, в таких сферах як маркетинг, управління замовленнями, складання рахунків, обслуговування клієнтів, тощо. Internet надає альтернативний додатковий спосіб ведення бізнесу, але обов'язково електронні системи торгівлі повні бути інтегрованими із вже існуючими таким чином, щоб не було дублювання функціональних можливостей й підтримувалися їх застосовність, поточна робота і надійність.

Функціональна сумісність. Коли системи двох або більше видів комерційної діяльності здатні обмінюватися документами без безпосереднього втручання, бізнес досягає скорочення вартості, поліпшеної роботи і збільшення динамічності ланцюжків створення вартості. Невдача по будь-якому із зазначеним пунктів може привести до краху всіх зусиль по впровадженню системи. Тому стратегія комерції компанії повинна бути розроблена так, щоб вирішувати всі ці проблеми й допомагати клієнтам досягати вигоди від електронної торгівлі.

Бачення компанією електронної торгівлі повинне також допомагати бізнесу встановлювати більш міцні відносини з партнерами й клієнтами.

Щоб створити основу для швидкого росту електронної комерції в аграрному бізнесі, підприємства аграрного сектору повинні прийняти ефективну політику технології електронної комерції, що полягає в наступних чотирьох критичних принципах:

Сильний захист інтелектуальної власності: Сильне авторське право, патент, і інші форми захисту інтелектуальної власності є ключовими до підбадьорення інформаційної економіки.[22]

Інтерактивна довіра: захист і таємність: Без упевненості споживача в безпеці, захисті, і таємності інформації в кібер-просторі, не буде ніякої електронної комерції й ніякого росту.

Вільна й відкрита міжнародна торгівля: Закриті ринки й дискримінаційна обробка будуть душити електронну комерцію. Internet — глобальне середовище, і правила інформаційної економіки повинні відбити той факт.

Вкладення в інфраструктуру технології електронної комерції: Підтримка фізичної інфраструктури, необхідної, щоб поставляти цифровий зміст, життєвий для заохочення технологічного росту.

Міждержавна програма створення мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки держав-учасників Співдружності Незалежних Держав розроблена в цілях реалізації Вирішення Ради розділів держав Співдружності від 21 червня 2000 року про хід виконання вирішень Ради розділів держав Співдружності Незалежних Держав від 2 квітня 1999 року про створення зони вільної торгівлі (997 463) і Програми дій з розвитку Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року, затвердженою Вирішенням Ради розділів урядів Співдружності Незалежних Держав від 20 червня 2000 року (997 452).

Створення міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів має на меті забезпечення інформаційної підтримки зовнішньоекономічної і підприємницької діяльності в державах-учасниках СНД, сприяючих підйому виробництва і розширенню товарообміну між державами Співдружності.

Рис.3.1. Переваги застосування електронного торгівлі в сфері АПК[31]

Мережа ІМЦ сприятиме ефективнішому виходу підприємств і організацій держав-учасників СНД в світовий торговельно-економічний простір, створивши додаткові можливості для:

- отримання доходів від транзитних проектів;

- встановлення тривалих і стабільних економічних відносин;

- зміцнення позитивного іміджу держав-учасників СНД на світовій арені як регіонального співтовариства, що формує цивілізований ринок на сучасній правовій і технологічній основі.

Міждержавна програма створення мережі інформаційно-маркетингових центрів (далі – ІМЦ) для просування товарів і послуг на національні ринки держав – учасників СНД на період до 2005 року (далі – Міждержавна програма) прийнята Вирішенням Ради розділів урядів країн СНД від 29.11.2001 р. і ратифікована Законом України №720-IV від 03.04.2003 р. Національним державним замовником Міждержавної програми в Україні є Міністерство аграрної політики України в особі державного підприємства “розрахунково-кліринговий центр”.

Створення мережі ІМЦ в Україні здійснюється через організації, визначені як регіональні і галузеві системні інтегратори Міждержавної програми, які забезпечують інтеграцію інформаційних і технологічних ресурсів на своїх територіальних і відомчих рівнях.

Проведення робіт із створення мережі ІМЦ в Україні показало, що Міждержавна програма, забезпечуючи розгортання інфраструктури для просування товарів і послуг на національні ринки держав – учасників СНД, є базовою по формуванню інформаційно-аналітичної і операційної платформи для реалізації інших міждержавних програм, які розгортаються органами виконавчої влади країн СНД по формуванню спільних ресурсних ринків (зерна, цукру, лізингу і ін.), а також по підключенню до глобальних торгових, біржових і бізнес-системам[24].

Реалізація вищезгаданої Міждержавної програми як основні елементи припускає розгортання системи моніторингу економічних процесів на галузевому, регіональному, міжгалузевому і міжрегіональному рівнях, забезпечення розрахунково-клірингового обслуговування для гарантування платежів, обслуговування операцій з відкладеним платежем, проведення клірингу і оптимізації взаєморозрахунків між учасниками ринку при здійсненні міжнародних торгових операцій в рамках мережі ІМЦ, а також припускає впровадження товарних деривативів для розгортання сучасних механізмів фінансово-кредитного обслуговування ринків базових товарних активів[30].

Вирішення цих завдань базується на використанні в рамках Міждержавної програми міжнародних стандартів в області електронного обміну документами (UN/EDIFACT) і електронного бізнесу (ebXML, UDDI і ін.), які дозволяють автоматизувати рутинні бізнес-процеси по пошуку бізнес-партнерів, логістичному, фінансовому, страховому супроводу торгових операцій, а також по моніторингу ринків, цін, ресурсопотоків і видів економічної діяльності.

Враховуючи важливість реалізації вищезгаданої Міждержавної програми, Вирішенням Ради розділів урядів країн СНД від 03.06.2005 вона була продовжена до 2008 року у зв'язку з недостатнім фінансуванням робіт протягом 2001-2005 років і пріоритетним значенням цієї програми для реалізації інших економічних програм (що зафіксоване дорученням Кабінету Міністрів України №44454/0/1-05 від 23.08.2005).

З 01.08.2005 р. в Україні почата дослідна експлуатація послуг мережі ІМЦ, з січня 2006 року почато промислове використання мережі ІМЦ шляхом впровадження послуг ІМЦ в різних галузях і регіонах СНД, а також шляхом розгортання електронних товаропровідних систем для обслуговування спільних ресурсних ринків держав – учасників СНД. Зараз в дослідну експлуатацію мережі ІМЦ окрім українських підприємств і організацій увійшли підприємства і органи виконавчої влади Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Азербайджан і Республіки Вірменія, створення спільних ресурсних ринків країн СНД, що займаються питаннями (ринків зерна, цукру, лізингу і ін.).

В ході дослідної експлуатації мережі ІМЦ проводитиметься тестування і відробіток типових технічних рішень, а також здійснюватися залучення позабюджетних засобів для фінансування розділів програми ІМЦ відповідно до затвердженого плану сумісних заходів.

Керівником технічної експертної групи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ в Україні є Чупрін Володимир Михайлович. Вся інформація про дослідну експлуатацію мережі ІМЦ в Україні знаходиться на сайті www.e-center.com.ua.

Планується здійснити низку організаційних заходів щодо створення національного, галузевих, регіональних та комерційних ІМЦ, провести інсталяцію серверного та телекомунікаційного обладнання і об’єднати створені ІМЦ на базі єдиної корпоративної мережі передачі інформації, забезпечити підключення національного сегменту мережі ІМЦ до мереж ІМЦ держав – учасниць СНД, узгодити формати інформаційної та операційної взаємодії в рамках мережі ІМЦ (зокрема, для електронного документообігу, електронного цифрового підпису тощо), забезпечити технічний захист інформації та інше. Планується забезпечити: 1) підтримку обслуговування міжнародних торгових угод в режимі онлайн на основі формування електронних репозитаріїв банківських, страхових, митних, транспортних та логістичних документів; 2) розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування; 3) узгодження з органами державного управління форматів надання послуг з економічного моніторингу цін, ресурсопотоків та видів економічної діяльності (КВЕД) в розрізі галузей та регіонів.

Планується створити національний та міждержавний інформаційно-маркетингові центри, на базі яких будуть розгорнуті електронні репозитарії та регістри для здійснення електронних угод і електронного обміну даними на базі міжнародних стандартів (ebXML, UN/CEFACT та ін.).

Технологічне наповнення інформаційної системи мережі ІМЦ планується здійснити, коли до послуг ІМЦ будуть підключені державні підприємства та організації з метою здійснення моніторингу їхніх економічних показників, а також підприємства приватної форми власності, які зацікавлені у використанні послуг ІМЦ для ведення електронного бізнесу та здійснення міжнародних торгових операцій. [18]

На протязі 2007-2008 років для органів державного управління будуть впроваджуватись послуги ІМЦ, які стосуються:

- статистичного моніторингу ринкових операцій;

- цінового моніторингу ринків;

- формування ресурсних балансів ринків;

- проведення бізнес-аналізу ринків (аналіз попиту та пропозиції на ринку; динамічний аналіз економічних та фінансових показників; визначення економічного потенціалу підприємств, галузей та ін.);

- оперативного аналізу стосовно питань податкової та митної політики держав – учасниць СНД та ін.

Всі роботи по дослідній експлуатації мережі ІМЦ сьогодні умовно розділені на наступні напрями:

1. Надання хостингу бізнес-сайтів підприємств в системі ContentNet із забезпеченням функцій електронних каталогів, онлайнових замовлень товарів і послуг, онлайнової роботи з партнерами, захищеної електронною поштою, хостингом фінансових показників і ін.

2. Підключення користувачів до мультисервісної мережі ІМЦ із забезпеченням інтегрованого надання послуг (Інтернет, IP-телефонії, “голос поверх широкосмугового каналу” VOB (Voice over Broadband), відео, мультимедійних конференцій і ін.).

3. Створення отраслевых/региональных сайтів в системі ContentNet з розгортанням на них на основі використання міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT, UDDI і ін.): електронних реєстрів бізнес-профілів підприємств різних форм власності; електронного репозитарія (для структуризації, ведення і автоматизованого використання нормативно-правових отраслевых/региональных документів в семантичних бізнес-системах); електронного регістра (для ведення і надання електронних сервісів); системи економічного моніторингу цін, ринків і ресурсопотоків на галузевому/регіональному рівнях.

4. Розгортання системи економічного моніторингу цін, ресурсопотоків, кон'юнктура ринків (попиту-пропозиції) і видів економічної діяльності (КВЕД).

5. Розгортання систем електронного бізнесу (наприклад, товаропровідних систем, логістичних, платіжних, розрахунково-клірингових і ін.) в мережі ІМЦ на основі міжнародних стандартів (ebXML, UN/EDIFACT і ін.) з формуванням електронного репозитария і регістра для автоматизації здійснення електронних операцій і забезпечення електронного документообігу в мережі ІМЦ.

6. Розгортання інтелектуальної системи комутації контента для забезпечення доступу до інформаційних і прикладних ресурсів з будь-яких мультимедійних каналів і будь-яких видів терміналів (комп'ютерів, телефонів, мобільних телефонів і ін.), а також для обробки і маршрутизації контента відповідно до будь-яких інтелектуальних процедур.

В даний момент інформаційна система мережі ІМЦ забезпечує ведення на бізнес-сайтах підприємств даних про паспорт підприємства, його економічні показники, ведення електронних каталогів продукції і онлайнових прайс-листів, фінансових звітів і ін[31]. При цьому забезпечується можливість автоматичного розміщення замовлень на покупку, а також автоматичного формування договорів з одночасною комплектацією відповідних податкових, митних, страхових, логістичних і нормативних документів. Для органів державного управління почато впровадження системи моніторингу цін і економічних показників підприємств в розрізі галузей, регіонів і видів економічної діяльності (КВЕД).

Важливим елементом при реалізації Міждержавної програми є розгортання електронного Репозітарія і електронного Регістра, які, забезпечуючи накопичення і семантичну обробку іизнес-інформації, дозволяють підприємствам взаємодіяти в електронному вигляді. Репозітарій і Регістр забезпечують наступні ключові функції електронного бізнесу:

· створення і розміщення бізнес-профілів підприємств в Регістрі;

· централізоване накопичення бізнес-інформації в Репозітарії;

· пошук бізнес-партнерів і укладання угод про співпрацю між підприємствами;

· електронне уявлення і моделювання бізнес-процессів з вказівкою ролей учасників і видів операцій;

· узгодження протоколів торгових і бізнес-процедур;

· створення і моделювання бізнес-документів;

· відправка бізнес-документів через захищені і надійні служби повідомлень і ін.

На основі цих електронних систем планується розгортання електронної транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування, яка забезпечить супровід торгових операцій між підприємствами держав, – учасників СНД в рамках різноманітних товаропровідних систем. Необхідність розгортання транзакційної системи розрахунково-клірингового обслуговування в рамках реалізації Міждержавної програми зафіксовано в дорученні Кабінету Міністрів України №2487/3/1-04 від 16.04.2004.

Функції по розгортанню вищеперелічених електронних технологічних систем на міждержавному рівні забезпечуються Міждержавним ІМЦ, який створюється на підставі затвердженого Плану заходів щодо створення мережі ІМЦ (пункт 2.4 – “Створення міждержавного ІМЦ держав – учасників СНД”).

Міждержавний ІМЦ повинен забезпечити виконання наступних завдань:

обслуговування систем електронного бізнесу (товаропровідних, логістичних, платіжних, розрахунково-клірингових і ін.) держав – учасників СНД;

забезпечення роботи електронного Репозітарія і електронного Регістра для підтримки необхідних форматів і правил електронної взаємодії підприємств держав – учасників СНД;

здійснення розрахунково-клірингового обслуговування торгових операцій між підприємствами країн СНД (на основі розвитку механізмів відкладених платежів, гарантування взаєморозрахунків і ін.);

забезпечення на міждержавному рівні роботи системи управління електронним документообігом і системи страхування рисок );

забезпечення на міждержавному рівні роботи системи логістики і транспортно-експедиційного обслуговування і ін.

На сьогоднішній день питання про створення Міждержавного ІМЦ вирішується Координатором Міждержавної програми – Міністерством інформаційних технологій і зв'язку РФ. Разом з тим, проблеми, пов'язані з розгортанням електронного Репозітарія, електронного Регістра, системи розрахунково-клірингового обслуговування, системи страхування рисок, системи логістики, транспортно-експедиційного обслуговування і ін. знаходяться поза компетенцією цієї організації, що затягує рішення питання. Тим часом, створення Міждержавного ІМЦ і розгортання вищеперелічених технологічних систем украй необхідні для запуску мережі ІМЦ в промислову експлуатацію на початку 2006 року для обслуговування розгортаних спільних ресурсних ринків країн СНД (ринків зерна, цукру, лізингу і ін.)

Перелік організацій, що підключилися до дослідної експлуатації мережі ІМЦ до 01.01.2008 г.наведен у додатку А :

При проведенні дослідної експлуатації вироблений ряд практичних пропозицій, які рекомендуються для успішної реалізації системи інформаційно-маркетингових центрів:

- створити при міністерствах держав – учасників СНД галузеві інформаційно-маркетингові центри (у вигляді структурних підрозділів міністерств або окремих організацій), які забезпечать практичне впровадження міжнародних стандартів в області електронного обміну документами і електронного бізнесу, прийнятих в Організації Об'єднаних Націй (ООН), що дозволить підприємствам взаємодіяти в електронному вигляді і припускає розгортання загальних для країн СНД систем регістрів і репозитариїв документів, служб електронних повідомлень, протоколів здійснення електронних торгових операцій, форматів представлення даних і схем бізнес-процессів[82];

- визначити джерела бюджетного і позабюджетного фінансування для інформаційно-маркетингових центрів, які створюються як окремі підприємства на основі корпоративних організаційних форм господарювання (у формі ЗАТ, корпорації або асоціації);

- визначити міждержавний статус для Державного підприємства «розрахунково-кліринговий центр» Міністерства аграрної політики України в області проведення розрахунків між державними органами і суб'єктами підприємницької діяльності країн СНД, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.

3.2 Необхідність впровадження малими та середніми підприємствами АПК електронної торгівлі

Український ринок електронного бізнесу розвивається на фоні загального розвитку бізнесу в нашої країні. Впровадження електронних методів в сучасний бізнес визначається виробничою необхідністю, де вирішальним цілком є економічна вигода від застосування нових технологій. Більшість великих і середніх українських підприємств вже зрозуміли зручності, що досягаються ними при використанні Інтернет у бізнесі.

У цей час багато великих українських компаній впроваджують, або вже впровадили у себе корпоративні інформаційні системи. Потрібно чекати, що в найближчому часі багато хто з них почнуть думати про автоматизацію своїх взаємовідносин з іншими учасниками ринку.

Розвиток електронного бізнесу, що почався в період бурхливого зростання Інтернет, на перших етапах характеризувався прагненням найбільш активних і прогресивних представників бізнесу реалізувати свою присутність в мережі за рахунок створення і просування власних Інтернет - проектів. Але безпрецедентна новизна Інтернету як середовища для побудови бізнес-рішень не дозволила відразу адекватно оцінити весь діапазон можливостей, що відкрилися. Це привело до появи безлічі ретельно спроектованих сайтів і порталів, що виконували лише функцію рекламних буклетів компаній. Цілком закономірно, що моделі отримання прибутку у таких проектів практично однакові і орієнтовані на залучення максимального числа відвідувачів з метою продажу реклами на своїх сторінках [1]. Індустрія сервісів, що виникла - рейтинги, лічильники, баннерні мережі - служить саме такій економічній моделі Інтернет – проекту. [32]

Очевидно, що ця модель, хоч і має право на існування, дуже слабо пов'язана з прибутковістю, що, власне, і підтверджується нинішнім станом речей - більшості експериментів в області електронної комерції так і не вдалося досягнути окупності. І багато які проекти, що шумно стартували, до теперішнього часу або закриті, або заморожені в очікуванні нових інвесторів, в появу яких творці ресурсів вже не дуже вірять.

На жаль, тенденція самодостатності інформаційних технологій широко розповсюджена в пострадянському Інтернет - бізнесі. Багато підприємств - суб’єктів електронної комерції України стали жертвами саме такого непродуманого підходу. Інтернет - проекти будувалися досвідченими Web-дизайнерами і Web-майстрами, які часто не мали відповідного досвіду в практиці реального бізнесу. Вони створювали грамотні, професійні сайти, просували та рекламували їх в мережі, домагалися збільшення їх відвідуваності, але це не вело до зростання об'ємів реального продажу [21]. Причини, на нашу думку, криються в надмірному захопленні технічною стороною створення Інтернет - ресурсів.

Першопроходці електронної комерції ринулися в найбільш поширену й очевидну галузь підприємництва - роздрібну торгівлю. Інтернет - магазини росли як гриби після дощу, нічим не відрізняючись один від одного і копіюючи своїх американських побратимів. При цьому відкрилася ще одна помилка українського електронного бізнесу: пряме перенесення американського досвіду на українські реалії не принесло бажаних результатів. Основна причина цього, на нашу думку, криється в психологічній оцінці вартості вільного часу та особистих зусиль. Ціни в українських Інтернет - магазинах часто вищі, ніж у традиційних магазинах, тому їх клієнтами можуть стати лише заможні люди, які цінують особистий час та комфорт.

За інформацією компанії TNS Interactive, з 37 країн, що досліджувались, Україна виявилася найбільш консервативною щодо популярності Інтернету та Інтернет - купівель. Згідно з цими даними, всього 4% жителів нашої країни мають доступ до мережі і лише 1% користувачів Інтернет є одночасно Інтернет - покупцями. На відміну від більшості країн, де як основні причини відмови від on-line купівель називалися питання безпеки, жителі України взагалі не довіряють Інтернет - магазинам.

Важливу роль в розвитку ринку роздрібної Інтернет - торгівлі грає соціальний аспект - готовність покупців до роботи в мережі, доступність Інтернет, масове поширення платіжних карток і електронних платіжних систем, платоспроможність населення. Крім того, стримуючими чинниками є також погана організація доставки товару та недовіра до систем передоплати. Очевидним результатом такого становища є те, що більшість підприємств електронної комерції В2С в Україні являють собою вітрини магазинів, а не джерело заробітку.[46]

Таким чином, на поточній стадії розвитку електронної комерції в Україні функціонування Інтернет - магазинів не виходить за рамки експерименту щодо використання можливостей мережі. Однак все вищесказане зовсім не заперечує майбутнього української роздрібної торгівлі в Інтернет. Існують ринки товарів і послуг, для яких електронна торгівля значно вигідніша за традиційну торгівлю, а загальні проблеми (недосконалість апаратної і технологічної бази, систем доставки й оплати, низька платоспроможність населення і т.п.) не так значущі. Це цифрові товари та інформація, для якої важлива оперативність доставки, предмети розкоші (автомобілі, антикваріат, коштовності), рідкісні товари, витрати на пошук і придбання яких є значними (запчастини, спеціальна література), туристичні послуги. Багатообіцяючим, на нашу думку, є також ринок продажу та оренди житла.

Крім того, при належному підході on-line - торгівля товарами АПК може виявитися вельми життєздатною. Ринок АПК є нішевим, а не масовим, тому найбільш вірогідними товарами на цьому ринку можуть стати продукти з тривалим терміном зберігання. [22]

Одним з шляхів розвитку on-line - торгівлі товарами АПК можна назвати гібридні моделі, при яких покупець робить замовлення через Інтернет, а забирає його в традиційному магазині. Такі моделі можуть використовують готову інфраструктуру супермаркетів для отримання додаткового прибутку. В умовах недосконалості технічних можливостей Інтернет в Україні розумно також пропонувати формування замовлень в режимі off-line з подальшою передачею інформації в Інтернет.

Гібридна модель застосовна і при торгівлі електронними товарами. У цьому випадку покупці приймають рішення щодо купівлі на Web – сторінці компанії, але вважають за краще тестувати подібні товари безпосередньо в магазині.

Однак, на наше глибоке переконання, найбільш перспективним в Україні є ринок електронної комерції В2В. На сьогоднішній день є всі підстави вважати, що корпоративний сектор України має щільність підключення, порівнянний з доступністю Інтернет для населення розвинених країн Заходу. При цьому корпоративні клієнти постійно здійснюють операції купівлі-продажу з використанням однієї з кращих в світі систем безготівкових розрахунків системи електронних платежів Національного банку України.

Також, на наш погляд, позитивним чинником, що впливає на розвиток масштабних В2В - проектів, є позиція Національного банку України щодо надійності та безпеки заходів електронної комерції. Його бажання з приводу суворих вимог до безпеки торгівельних систем в Інтернет не має прямого відношення до їх функціонального розвитку, але жорсткі вимоги НБУ стануть каменем спотикання для будь-яких примітивних проектів. З цієї точки зору створення високо надійних, добре захищених, але функціонально обмежених систем є нераціональним.

Але найбільш істотним є те, що в нашій країні вже з'явилася соціальна потреба в В2В - системах: Одним з ключових чинників такої трансформації став прихід так званого «нового менеджменту» - керівників, гнучко реагуючих на вимоги ринку. У своїй діяльності вони роблять упор на прозорість бізнесу, швидкість прийняття рішень, зниження собівартості трансакцій, аналіз результатів і прогнозів розвитку бізнесу, персоналізацію відповідальності і акумулювання знань в компанії.

На жаль, більшість українських корпоративних порталів ще не реалізують покладену на них місію і представляють лише стандартну інформацію про продукцію компанії та її реквізити. Але слід зазначити, що останнім часом багато корпоративних сайтів урізноманітнили свій зміст, додали режим зворотного зв'язку, інформацію про вакансії тощо [32].

На нашу думку, необхідною умовою успішного бізнесу в Інтернет є наявність сучасної розвинутої системи управління і планування виробництва. Без упорядкування процесів усередині організації Інтернет - рішення не приносять серйозного ефекту, а формують лише додаткові канали зв'язку [64].

Саме така внутрішня інформаційна система є своєрідним стартовим кроком для переходу на системи електронної взаємодії з клієнтами, постачальниками і партнерами. В Україні ж далеко не всі навіть великі підприємства мають добре розвинену систему ERP.

Тим часом на Заході поголовне захоплення системами ERP середини 90-х років вже змінилося таким же масштабним розвитком систем управління відносинами з клієнтами . Якщо раніше компанії намагалися підвищити ефективність свого бізнесу за рахунок оптимізації внутрішньої структури, то зараз вони також зайнялись і оптимізацією відносин з клієнтами, оскільки Інтернет є чудовим середовищем підвищення прозорості бізнесу та узгодженості функцій бізнес – партнерів [41].

Більш того, розвиток електронної торгівлі сприяє так званої спільної комерції, при якій підприємства не тільки купують один в одного продукцію, але працюють спільно над створенням нових товарів і послуг. Компанія - покупець в цьому випадку виступає в ролі виразника інтересів кінцевого споживача. У зв'язку з цим виникає нова концепція корпоративної інформаційної системи, призначеної для управління ресурсами і зовнішніми зв'язками підприємств.

В Україні, на жаль, позитивний досвід впровадження звичайних систем ERP ще дуже малий, а досвід впровадження систем CRM зовсім відсутній. Проте, деякі українські підприємства активно переглядають свої бізнес - стратегії і впроваджують технології електронного ведення бізнесу. Насамперед це відноситься до систем ERP і їх адаптації до автоматизації процесів взаємодії з іншими учасниками ринку. Позитивно, що цей сектор розвивається вельми динамічно. Так, раніше основними критеріями вибору корпоративних систем були розвинена функціональність для автоматизації внутрішніх процесів, податкового і управлінського обліку, готовність модулів системи до інтеграції. Сьогодні ж на перше місце виходить мінімізація сукупної вартості володіння системою і автоматизація зовнішніх бізнес - процесів на базі ERP - системи, інтегрованій з Інтернет. Вагомими факторами є також можливість роботи з ERP - системою у видаленому режимі, реалізація механізму електронної торгівлі, повна CRM-функціональність, управління ланцюжками постачання [65].

На жаль, використання розвинутих інформаційних систем для удосконалення бізнес - процесів доступне лише великим підприємствам, оскільки впровадження систем класу ERP, CRM і т.п. досить коштовне та вимагає значних додаткових зусиль. Малим та середнім підприємствам поки приходиться задовольнятися безкоштовним програмним забезпеченням типу MS Excel чи стандартними «клаптевими» програмами типу 1-С Бухгалтерія тощо.

Також в Україні ще відсутні електронні ринки світового зразка, що дозволяють завдяки новітнім технічним рішенням проводити операції між підприємствами цілковито в режимі on-line. Багато так званих електронних ринків не включають фінансових послуг (проведення платежів, гарантій виконання операції, короткострокового кредитування покупця, клірингу), надто рідкі послуги логістики. Існуючі торгівельні майданчики реалізують лише так звані електронні дошки оголошень - дозволяють покупцям і продавцям знайти один одного і укласти угоду. Наступні кроки, що стосуються виконання угоди, в більшості випадків залишаються за межами торгівельної системи.

Крім того, перше покоління систем міжфірмової on-line торгівлі було створено фірмами - виробниками. Але такі рішення накладають обмеження на розвиток клієнтської бази (на такому вузлі фактично представлений лише один продавець). Розумним рішенням для української В2В – торгівлі є створення спеціалізованих великих торгових систем, які нададуть змогу вийти на ринок великої кількості малих і середніх фірм.

Першопроходці електронної комерції В2В стикаються з серйозними, специфічними для нашої країни, проблемами. Справа в тому, що розвиток електронних ринків на Заході спирається на багатий досвід, отриманий компаніями при розробці і експлуатації корпоративних сайтів і інформаційних систем. В Україні ж такого досвіду немає. Як немає і звички ретельно планувати і розробляти стратегію свого бізнесу. Це перешкоджає великим інвестиціям в В2В-проекти, тому багато з них живе довгий час лише на папері [23].

Традиційна непрозорість українських компаній, а також неготовність ділитися з конкурентами інформацією є основними перешкодами розвитку електронної комерції B2B в Україні. Висока міра концентрації і вертикальної інтеграції ключових українських ринків не сприяють прагненню гравців включити електронну міжкорпоративну торгівлю в розряд першочергових задач.

Іншими причинами повільного розвитку B2B в Україні є неготовність більшості управлінського апарату до складного процесу впровадження B2B - систем, недолік в IT - фахівцях, що добре розуміють бізнес-процеси, відсутність відповідного законодавства і загальний скептицизм, пов'язаний з Інтернет - проектами.

Таким чином, цей сектор електронної комерції перебуває в стадії становлення і перед ним стоїть багато проблем. Головною задачею його учасників є розвиток клієнтської бази і перетворення технологічних ідей в прибутковий бізнес. При цьому необхідно вирішити безліч організаційних, технологічних і фінансових питань.

У будь-якому випадку, системи В2В в Україні поки не приносять прибутку, і перед ними гостро стоять питання підвищення прибутковості. У пошуках рішень для збільшення рентабельності В2В - проектів звичайно використовуються дві стратегії - розширення спектру послуг, що надаються, та впровадження механізмів довіри клієнтів.

Розширення спектру послуг, що допомагають в проведенні трансакцій, робить електронні ринки більш привабливими для їх учасників. Насамперед це стосується впровадження систем стеження ланцюжків постачання, електронних розрахунків по операціях і логістики. Це включає також такі механізми торгівлі, як узгодження цін в режимі on-line, проведення аукціонних торгів тощо. Для збільшення довіри клієнтів українські системи В2В можуть впровадити механізми страхування операцій, оцінки і рейтингу репутації учасників торгів, сертифікації товарів і гарантування оплати здійснених операцій.

Ще раз необхідно підкреслити, що в Україні творцями потужних електронних ринків повинні стати великі підприємства (банки) чи їх конгломерати, оскільки в сучасних умовах для середніх, і особливо для малих підприємств не має можливості створити повнофункціональні і захищені В2В - системи через їх велику коштовність та трудомісткість. С другого боку, такі системи дозволять малим та середнім підприємствам активно використовувати переваги електронного бізнесу шляхом проведення електронних закупівель, керування ланцюжками постачань, спільного планування і прогнозування тощо.

Необхідно також відзначити, що одним зі шляхів залучення малих і середніх підприємств до електронного бізнесу, а також значного спрощення їхньої діяльності є електронна взаємодія з державними органами. Це включає електрону подачу обов'язкової звітності податковим і іншим органам, одержання on-line консультацій, електронне декларування митних вантажів тощо.

Дуже перспективним як з погляду ефективності господарської діяльності державних органів, так і з боку розвитку підприємництва в нашій країні є залучення малого і середнього бізнесу до системи електронних державних закупівель. Практика роботи подібних систем довела їх очевидні переваги. По-перше, це одержання і надання інформації в електронному вигляді і внаслідок цього прискорення процесу закупівель. По-друге, прозорість процесу закупівель, при якому уся релевантна інформація є відкритої для всіх користувачів системи. По-третє, залучення великого числа учасників, у тому числі малих і середніх, у процес державних закупівель і автоматичний відбір найбільш доцільного варіанта.[61]

Сьогодні лише небагато які українські компанії чітко розуміють свій шлях в сфері електронного бізнесу. Щоб оцінити доцільність різних моделей електронного бізнесу варто порадити традиційним компаніям запустити пілотні проекти. Такі проекти можуть здійснювати продаж в режимі on-line, реалізовувати зовнішні зв’язки з існуючими та новими клієнтами чи виконувати закупівлю on-line .

Таким чином, незважаючи на складність і невизначеність, традиційні українські компанії розуміють, що в довгостроковій перспективі електронний бізнес одночасно представляє загрозу і відкриває нові можливості. Вони бачать, як конкуренти роблять перші кроки по впровадженню електронного бізнесу і деякі вже сьогодні домагаються значних результатів. Тому на українському ринку електронного бізнесу в найближчі роки має бути стадія жорсткого конкурентного розвитку. Багато хто з учасників не витримає цієї гонки і зійде з дистанції. Інші підуть на злиття зі своїми колишніми конкурентами з метою консолідації аудиторії і зниження витрат. У результаті, виживуть найсильніші гравці, що домоглися широкого визнання у Інтернет - користувачів.

3.3 Оптимізація роботипідприємствза допомогою B2B рішень

Більшість компаній, торгуючих сільськогосподарською продукцією не вважають необхідністю розглядати серйозно оптимізацію своїх бізнес процесів, тим більше за допомогою B2B рішень. Це цілком з'ясовно. У разі, коли компанія добивається додаткових знижок від постачальників, заощаджені гроші видно відразу, те ж саме відбувається при продажі свого товару за вищу ціну. Трохи інакше йде справа з оцінкою результатів впровадження B2B рішень, оскільки в цьому випадку для ясності картини заощаджених засобів необхідний детальний аналіз. Більш того, результат, що отримується від використання цих рішень, не завжди є негайним і яскраво вираженим, що і породжує сумніви, тим більше що у багатьох присутній страх перед новими технологіями.

Як би там не було, для того, щоб успішно використовувати системи управління бізнес процесами не обов'язково бути багато мільярдною корпорацією. Будь-яка компанія, будь то виробник, дистриб'ютор, імпортер, експортер, торговий дім, ділер, і навіть роздрібний продавець може підняти свою продуктивність шляхом зниження витрат і зростання продажів за допомогою наявних рішень B2B. Такі рішення досить багатообразні і багатогранні і вони можуть бути підібрані, щоб задовольнити потреби бізнесу будь-якого вигляду.

Не дивлячись на те, що B2B-сегмент в Україні розвинений все ще досить слабо, в деяких галузях відкрилося декілька проектів, що активно розвиваються. Таким чином, в таких сегментах, як агропромисловий ринок, на даний момент існує найбільша кількість B2B-рішень, між проектами починається конкуренція. В цьому випадку просте створення майданчика, на якій компанії можуть розміщувати свої пропозиції, стає неактуальним. Учасникам потрібні рішення, які оптимально відповідатимуть їх потребам, - забезпечувати електронний документообіг, контролювати рух замовлень і так далі Подібні рішення вимагають інтеграції ERP -систем компаній з мережевими рішеннями.

Можливий варіант, коли майданчик дозволяє інтегрувати внутрішню ERP-систему з B2B-системою, або повне обслуговування компанії, здійснюване майданчиком.

У такому разі взаємодія здійснюється по наступній схемі:

Рис. 3.1 В2В майданчики інтегрують ERP -систем учасників з он-лайн бізнесом

Під повним обслуговуванням розуміються можливості планування, замовлення і контролю постачань товарів через інтернет. Прикладом подібного обслуговування компаній в Інтернеті є майданчик Faktura.ru, яка на даний момент пропонує компаніям-учасникам комплекс додаткових послуг - виписку документів, допомога в організації відносин з постійними постачальниками, контроль і планування.[70]

Ще одним крупним міжгалузевим рішенням є Business.ru - бізнес-співтовариство, чиї сервіси максимально оптимізовані під потреби учасників системи. Клієнти дістають можливість не тільки взаємодії один з одним, але також і створення клієнтських профілів і зберігання історії замовлень і продажів.

Вже зараз існують B2B-проекти, які дозволяють здійснювати комплексне обслуговування компаній, і у міру подальшого зростання кількості B2B-рішень і збільшення кількості сервісів, пропонованих ними компаніям, потреба у використанні ERP -систем зросте.

Використання компаніями ERP -систем для оптимізації діяльності в Інтернеті не обмежується B2B-майданчиками. Вся більша кількість організацій використовує свої Інтернет-ресурси для взаємодії з постачальниками або дистриб'юторами.

Використання ERP -систем в даному випадку дозволяє оптимізувати процеси як закупівель, так і продажів. Інформація про замовлення, отримані через інтернет, інтегрується з даними складу, відділів доставки, продажів, сервісних центрів, що дозволяє створити єдиний профіль клієнта, ефективно обробляти замовлення і швидко відповідати на них, створювати і зберігати дані про всі його звернення, аналізувати їх і прогнозувати нові звернення.

Клієнт, у свою чергу, відправивши замовлення через сайт, дістає можливість контролювати процес обробки замовлення: автоматичне повідомлення про його ухвалення і початок роботи, дані про підготовку замовлення, коли його заявка отримана складом, відомості про відвантаження, коли замовлення сформоване і відправлене, а також пакет необхідних документів.

Аналогічно використовується система при закупівлях. Менеджер через систему дістає доступ до каталога товарів постачальника, вибирає необхідні товари і відправляє замовлення. При розрахунку постачальник автоматично отримує повідомлення про оплату рахунку і дані про отримання замовлення, коли товари будуть доставлені на склад клієнта.

Наприклад, постачальник соняшника зазвичай отримував замовлення факсом і електронній пошті. Замовлення поступали у великій кількості, хоча середня сума замовлення була невисокою. Ручна обробка бланків замовлень займала багато часу, в результаті багато постачань затримувалися. Природно, покупці були цим незадоволені. Процес обробки замовлень був довгим, замовлення постійно відкладалися на пізні терміни, що негативно позначалося на покупцях. Для вирішення цієї проблеми підприємство вирішило упровадити рішення механізм електронних продажів і об'єднати його з існуючою системою обробки даних по продажах за допомогою XML інтерфейсу. В результаті від продуктивності, що покращала, і зниження витрат на обробку замовлень підприємство заощадило 70000 тис. грн.

Такі рішення як Електронна Закупівля і Електронний Продаж дійсно можуть вплинути на бізнес підприємства незалежно від його розміру.[68]

Нижче наведено перелік переваг для підприємства при розміщенні інформації про товари та послуги на сайтах торгівельного майданчику www.agrorynok.com.ua .

Але що робити невеликим підприємствам , у яких немає достатніх засобів для впровадження B2B рішень, але які розуміють, що від використання подібних механізмів бізнес може вийти на вищий рівень?


Рис.3.3 Переваги для підприємства при розміщенні інформації про товари та послуги на сайтах торгівельного майданчику www.agrorynok.com.ua

Існує декілька B2B порталів, які можуть запропонувати вихід з цієї ситуації. Rusbiz.ru є одним з таких порталів. Щоб скористатися системою управління процесу закупівель-продажів, необхідно зайти на сайт і зробити наступні кроки:

1. Реєструватися на Rusbiz.ru, вибрати спосіб участі.

2. Додати свої товари в електронний каталог Rusbiz.

3. Запросити своїх постачальників і клієнтів, якщо вони ще не зареєстровані на Rusbiz.

4. Після того, як у вас створиться своє коло з постачальників і покупців, ви можете почати повноцінно використовувати високо технологічний, але простий у вживанні торгово-закупівельний ланцюжок.

У розділі FAQ детально описані всі переваги і способи роботи з ланцюжком управління операціями.

Ключові елементи, які Ви зможете використовувати і почати отримувати результати негайно, перераховані нижче:

Комерційний запит

З Каталогу Вашого Електронного магазина, Каталога Rusbiz або торгового майданчика — (якщо у Вас там є пропозиції), покупці можуть заповнювати стандартну форму комерційного запиту і пересилати Вам.

Пропозиція

Після отримання запиту Ви можете його перевірити, змінити, перетворити в пропозицію відхилити його або відіслати покупцеві.

Торги

Покупець може прийняти Вашу пропозицію, створивши Замовлення або зробити зустрічну пропозицію. Ви, у свою чергу, можете прийняти зустрічну пропозицію або відіслати ще одне.

Замовлення

Після Вашої остаточної пропозиції, якщо всі умови взаємно підходять, покупець може перетворити його в Замовлення і відіслати Вам.

Рахунок

Отримавши Замовлення, Ви створюєте Рахунок і посилаєте його покупцеві.

Також в ланцюжку передбачені поля статусу платежу і відвантаження/доставки товару. У рахунку враховані всі можливості надання знижок і нарахування податків.

Ви можете використовувати вищезгадані елементи як Покупець, для закупівельних цілей і як Продавець через систему Електронних продажів. Після того, як Ви почнете регулярно користуватися всіма можливостями системи і отримувати відчутні результати, Ви зможете почати думати про створення власного, спеціально для Вас розробленого порталу.

Рано чи пізно більшість компаній будуть вимушені автоматизувати свої бізнес процеси, щоб залишитися конкурентноздатними.

При завчасній автоматизації і впровадження рішень подібних до управління торгово-закупівельною системою, Ваше підприємство зможе отримати всі позитивні результати, які дані рішення можуть принести.

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі проведено аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України і встановлено наступне:

1. Електронна торгівля – оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних систем і мереж.

2 .Прийнято виділяти чотири напрями електронній комерції:

· бізнес - бізнес (business-to-business, B2B);

· бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C);

· бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A);

· споживач - адміністрація (consumer-to-administration, C2A).

· 3. Електронний ринок дозволяє з найменшими витратами погоджувати ефективність діяльності всього ланцюжка постачальників. Якщо підприємство довіряє своєму замовникові, а він - своєму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар і, отже, проводити тільки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизація процесу покупки дозволить значно збільшити прибуток, а значить, і річний дохід.

· 4.Ми провели аналіз найбільш відвідуваних аграрних сайтів за кількістю відвідувачів . Встановлено лідер – це Торгова система - ЗЕРНО ОН-ЛАЙН (http://www.zol.ru/)- сайт, який пропонує велику кількість підприємств, які пропонують продукцію агропромислового комплексу, з різних країн стран-СНД.

Проведено детальний аналіз відвідуваності аграрних сайтівна прикладі наступних електронних торгових систем: AGROTORG.net та agrorynok.com.ua. Проаналізовано аудиторію сайту agrorynok.com.ua, і встановлено: відвідуваність сайту в розрізі країн світу(2007р.). Безперечним лідером є Україна, якій належить 92,24 %. Країни, що входять до СНД складають 4,33%(РФ,Білорусь).

5. Проведен аналіз послуг інтернет-магазинів по доставці і оплаті товарів сільськгосппризначення, програм по збільшенню лояльності і залученню нових покупців. Розглянута залежність методів оплати, пропонованих інтернет-магазинами від категорії товарів, що продаються. Продаж товарів за готівковий розрахунок здійснюють всі інтернет-магазини. Продаж оптових партій і сільськгостехніки в основному здійснюється за допомогою "традиційних" методів оплати - готівкою, за безготівковим розрахунком, банківською картою. Продавці щодо недорогих товарів акцентровані на таких методах, як оплата через системи електронних платежів і перекладів і готівкою.

6. Встановлено , що у травні 2008р розмір української інтернет-аудиторії, визначуваний по кількості унікальних користувачів, що зробили більше 1 перегляду сторінки за місяць, і користувачів, які проглядали сторінки в даному і минулого місяця, збільшився на 0,8% до 8,472 млн. чоловік. Про це сказано в звіті компанії Sputnikmedia.net (портал bigmir.net).

7. Визначені несприятливі умови для Інтернет-бізнесу в Україні: незадовільна інфраструктура телекомунікацій, що робить Інтернет доступним лише для мешканців великих міст, відсутність електронних платіжних систем загальнонаціонального масштабу, законодавча неврегульованість (відсутність закону про електронний підпис зокрема), низький загальний рівень культури, що провокуватиме до шахрайств з одного боку і відлякуватиме клієнтів з іншого.

8. Обумовлено, що одним з шляхів розвитку on-line - торгівлі товарами АПК можна назвати гібридні моделі, при яких покупець робить замовлення через Інтернет, а забирає його в традиційному магазині. Такі моделі можуть використовують готову інфраструктуру супермаркетів для отримання додаткового прибутку. В умовах недосконалості технічних можливостей Інтернет в Україні розумно також пропонувати формування замовлень в режимі off-line з подальшою передачею інформації в Інтернет.

9.Не дивлячись на те, що B2B-сегмент в Україні розвинений все ще досить слабо, в деяких галузях відкрилося декілька проектів, що активно розвиваються. Таким чином, в таких сегментах, як агропромисловий ринок, на даний момент існує найбільша кількість B2B-рішень, між проектами починається конкуренція. В цьому випадку просте створення майданчика, на якій компанії можуть розміщувати свої пропозиції, стає неактуальним. Учасникам потрібні рішення, які оптимально відповідатимуть їх потребам, - забезпечувати електронний документообіг, контролювати рух замовлень і так далі Подібні рішення вимагають інтеграції ERP -систем компаній з мережевими рішеннями.

Рано чи пізно більшість компаній будуть вимушені автоматизувати свої бізнес процеси, щоб залишитися конкурентноздатними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 3114 від 17.02.2003 р. // Електронна правова система „Законодавство України”

2. Про електронну торгiвлю. Проект Закону України № 2137 від 12.09.2006 р. // Електронна правова система „Законодавство України”

3. Про заходи щодо створення електронної системи "Електронний Уряд": Постанова Кабінету Міністрів... 24 лют. 2003 р. № 208 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 9. - С.112.

4. Александров Д. Вступаючи у сферу Інтернет-права: [Правове регулювання електронної комерції] // Підприємництво в Україні. - 2001. - № 4-5. - С.16 - 18.

5. Балабанов И.Т., Электронная коммерция, Учебное пособие для вузов. - СПб: Знание, 2001. - С.191.

6. Барицька Л. Включення України в інтеграційні процеси міжнародної електронної торгівлі // Економіст. - 2002. - № 9. - С.24-27.

7. Білоус О., Скаленко О., Ярова Н. Можливості та шляхи інтеграції України у світовий ринок інтелектуальних продуктів // Економ. часопис. - 2002. - №1. - С.15-20.

8. Бондаренко І. На шляху до європейських стандартів: електронне декларування: [Щодо проблеми спрощення митних процедур шляхом застосування електронних засобів] // Митна справа. - 2005. - № 1. - С.51 - 57.

9. Бородкіна І. Л. Електронні публікації в сучасному інформаційному просторі // Вісник / Київський нац. ун-т культури і мистецтв. Сер.: Педагогіка. - К., 2002. - Вип.6. - С.10-16.

10. Бульвінська О. Інформаційне суспільство і література: перспективи співіснування: [Початок третього тисячоліття - це новий етап розвитку людської цивілізації - створення глобального інформаційного суспільства] // Зарубіжна література. - 2004. - №6. - С.7-10.

11. Велтман К. Дистанционное обучение: Преимущество программ электронного обучения очевидно, но определить их эффективность не всегда легко // Деловая неделя. - 2003. - 17-23 апр., №13 (127). - С.21.

12. Високі технології: час відродження: [Розгляд проекту закону "Про засади відродження та розвитку електронної промисловості в Україні" у Ком. ВР з питань промислової політики і підприємництва] /За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради України. // Голос України. - 2005. - 26 лют. - С.2.

13. Голдовский И. Безопасность платежей в Интернете. – Спб.: Питер, 2001. – 240с.

14. Гресь А. М. Про створення систем електронної торгівлі // Наукові записки / Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Терпопіль, 2004. - Вип.13, ч.2. - С.183-186.

15. Гресь А. М. Сучасні проблеми здійснення продажу товарів електронними магазинами в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.7. - С.189-194.

16. Гресь А. М. Удосконалення організації систем доставки товарів у електронній торгівлі в Україні // Науковий вісник / Український держ. лісотехн. ун-т. - Львів, 2004. - Вип.14.4. - С.288-294.

17. Гурч Л. Проблемы электронной торговли в Украине. // Персонал. - 2004. - №1.-С.68-77.

18. Гуцалюк М. Другий міжнародний конгрес з проблем електронної злочинності: [Інтеграція концепцій інформаційного суспільства та електронної злочинності. Концептуальний зміст Другого міжнародного конгресу з проблем боротьби з електронною злочинності] // Право України. - 2004. - №5. - С.171 - 172.

19. Давидов М. В. Особливості регулювання послуг страхування в системі електронного бізнесу // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Суми, 2004. - Вип.9. - С.153-161.

20. Давидов М. В. Роль банків в організації та забезпеченні операцій електронного бізнесу // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Суми, 2004. - Т.11. - С.338-340.

21. Демченко О. Українська наука: чорна дірка в потоках інформації: [Обговорення проблемних сторін фінансування (державного) вітчизняної наукової діяльності, проблеми публікації наукових досліджень (робіт), електронна база наукових знань] // Дзеркало тижня. - 2005. - 7-13 трав. (№ 17). - С.15.

22. Доротюк В. І. Технології створення електронних навчально-методичних комплектів / В. І. Доротюк, О. В. Кохан, В. І. Гадецький // Зб. наук. пр. / Херсонський держ. пед. ун-т. Педагогічні науки. - Херсон, 2004. - Вип.37. - С.335-339.

23. Дорош Н. Аудит в умовах електронної комерції: [Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи аудиторських послуг у контексті розвитку електронного бізнесу] // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. - 2005. - № 5-2. - С.150-153.

24. Зякун В. В. Електронне урядування в Україні: сучасний стан та перспективи // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы междунар. науч.-практ. конф., г. Донецк, 20 нояб. 2003 г. - Донецк, 2003. - С.162-165.

25. Йовенко М. О. Фактори розвитку електронної комерції в Україні // Управління розвитком. - Х., 2004. - N2: Спецвип.: Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці: Мат. конф. - С.13-14.

26. Кириллов В. Интернет против коррупции: Система электрон. гос. закупок обеспечит прозрачность расходования бюджет. средств: [Ст. нар. депутата України, голови міжфракц. групи "Електрон. Україна"] // Кіевскій телеграфъ. - 2004. – 26 марта-1 апр. - С.31.

27. Конференція "Електронна торгівля - 2006" у Москві // Електронний ресурс. Режим доступу: http://conf.oborot.ru/

28. Копитько, Т. Електронна комерція : впровадження європейських норм ведення бізнесу / Т. Копитько. // Маркетинг в Україні. - 2006. - № 2. - С. 61

29. Кравець В. Інтернет-комерція в Україні: Електронна комерція, електронне ведення бізнесу // Вісн НБУ. - 2004. - № 3. - С.9 - 12.

30. Кравець В. Інтернет-платежі в системі безготівкових розрахунків // Вісн. податк. служби України. - 2005. - № 37. - С.49-52.

31. Крилов В. "Електронна Україна" звучить гордо: [Про перспективи включення нашої країни до світової інформаційної спільноти] // День. - 2004. - 21 квіт. (№ 71). - С.5.

32. Кушнаренко Н. Нова бібліотека - нові кадри: Електронна мережа бібліотек // Культура і життя. - 2004. - 31 берез. (№ 12). - С.4.

33. Лесюк М. Електронні засоби масової інформації і деякі питання культури мови // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук.-метод. пр. - Львів, 2003. - Вип.5. - С.106-110.

34. Лисицький В. І. Електронний Уряд України: з чого починати? // Інформаційне суспільство. Шлях України. - К., 2004. - С.68-77.

35. Лукинська М. Ю. Рішення як процес у стратегічному плануванні розвитку електронного бізнесу // Управління розвитком. - Х., 2004. - N2: Спецвип.: Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці: Мат. конф. - С.18-19.

36. Меджибовська Н. С. Електронна Україна: погляд у майбутнє // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - О., 2004. - Вип.17. - С.206-211.

37. Меджибовська Н. С. Шляхи розвитку електронного бізнесу в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - Одеса, 2003. - Вип.14. - С.206-210.

38. Моргенштерн И.Г. Аспекты развития электронной библиографии: [Мова йдеться про розвиток електронної бібліографіїї та бібілографічні електронні ресурси Росії] // Научные и технические библиотеки. - 2004. - №8. - С.25-30.

39. Мочёнов В.Ю. Основные международно-правовые акты в сфере электронной коммерции: Типовой закон UNCITRAL об электронной коммерции / Российский государственный институт интеллектуальной собственности. – М., 2006. – 6 с. – Библиогр.: с.6. Деп. в ИНИОН РАН 04.07.2006 №59835.

40. Перспективы развития электронной торговли: [Темпы прироста электронной торговли, и прежде всего межфирменной торговли в Интернете, и прежде всего в Интернете, продолжают ускоряться] // Діловий вісник. - 2004. - № 2. - С.12 - 13.

41. Пластун В.Л. Проблеми та тенденції розвитку системи електронних розрахунків на міжнароних ринках // Вісн. Укр. академії банківської справи. - 2003. - №1(14). - С.8-10.

42. Плескач В. Л. Електронна комерція як засіб підвищення ефективності електронного бізнесу // Электронная коммерция в Украине: Проблемы и перспективы: Сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф. - К., 2004. - С.61-74.

43. Поперечнюк Н. Державне управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності регіону в умовах глобальної інформатизації економіки: [Електронний обмін даними та електронна торгівля] // Управління сучасним містом. - 2004. - № 4 - 6 (14). - С.157-162.

44. Рожен О. 20 днів, які можуть відродити українську електроніку: [Дослідження обговорюваних проблем та конкретних шляхів її подолання за круглим столом, присвяченим розвитку та підтримці галузі виробництва (зокрема приватним підприємствам) електронного устаткування] // Дзеркало тижня. - 2005. - 16-29 лип. (№ 27-28). - С.18.

45. Слободнянюк М. Е. Електронна інформаційна система укладання угод з використанням електронного цифрового підпису // Управління розвитком. - Х., 2004. - N2: Спецвип.: Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці: Мат. конф. - С.34.

46. Сніжной Г. В. Електронні торгові системи для підприємств // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні: Зб. наук. пр. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 29-30 трав. 2003. - Запоріжжя, 2003. - [Вип.3]. - С.56-60.

47. Третько В. В. Розвиток електронної комерції в Україні / В. В. Третько, О. М. Синюк, Н. Г. Точанська // Соціально-гуманітарні та психолого-педагогічні науки: Зб. наук. пр. викладачів гуманіт. ін-ту, підготовлений за результатами н.-д. роботи 2004 р. - Хмельницький, 2004. - С.65-67.

48. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. – Спб.: Питер, 2001. – 432с.

49. Храбан А. М. Процес прийняття рішень споживачем під час здійснення покупки через Інтернет і застосування цінової дискримінації в електронній комерції // Маґістеріум. - К., 2004. - Вип.14: Економічні студії. - С.76-83.

50. Чучковська. А. В. Правове регулювання електронної комерції в Україні : навчальний посібник для вузів / А.В. Чучковська. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 223

51. Якименко М. І. Розвиток мережі Інтернет та електронна комерція: світовий і вітчизняний досвід // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - Одеса, 2003. - Вип.14. - С.335-340.

52. An overview of electronic commerce.(Electronic Commerce: A Managerial Perspective): An article from: Competitiveness Review // Andrew Stewart Burns. – London, GB - Jun 22, 2002. – p. 25-35.

53. E-Commerce and Information Technology in Hospitality and Tourism (E Commerce and Information Technology in Hospitality and Tourism) // Zongqing Zhou. - Bejing, China - Jul 15, 2003. – 302 р.

54. Electronic Business & Commerce // Michael Chesher, Rukesh Kaura, and Peter Linton. - London, GB - Dec 16, 2002. – 234 р.

55. Electronic Commerce 2004: A Managerial Perspective, Third Edition // Efraim Turban, David King, Jae K. Lee, and Dennis Viehland. - Seattle, USA: - Oct 23, 2003. – 352 р.

56. Electronic Commerce: A Managerial Perspective 2006 (4th Edition) // Efraim Turban, Dave King, Jae Kyu Lee, and Dennis Viehland. – Washington,USA: Aug 9, 2005. – 241 p.

57. Electronic Commerce: From Vision to Fulfillment (3rd Edition) // Elias M. Awad. - Brisbain, Australia: - Feb 16, 2006. – 458 р.

58. Electronic Commerce: Principles and Practice // Hossein Bidgoli. - Tokyo, Japan: - Aug 23, 2001. – 531 р.

59. Electronic Commerce, Seventh Annual Edition // Gary Schneider. - Vancouver, Canada: - Mar 27, 2006. – 154 р.

60. Electronic Commerce, Sixth Edition // Gary P. Schneider. - Calgary, Canada: - April 4, 2005. – 351 р.

61. Eu Electronic Commerce Law // Soren Jakobsen and Ruth Nielsen. - Geteborg, Sweden: - Sep 15, 2004. – 231 р.

62. From Edi to Electronic Commerce: A Business Initiative // Phyllis K. Sokol. - Seattle, USA: - Jan 1995. – 256 р.

63. Hospitality Information Systems and E-Commerce // Dana V. Tesone. - Melbourne, Australia: - Mar 8, 2005. – 94 р.

64. Report (2005) of the Comitee on trade and development in dedicated session and the Sub-comitee on least-developed countries. // Trevor Clarke. - WT/COMTD/55/: November 2005. – 7 p.

65. Sales, Leases and Electronic Commerce: Problems and Materials on National and International Transactions (American Casebook Series) // John Edward Murray and Harry M. Flechtner. - Chicago, USA: - May 2003. – 235 р.

66. trategies for Electronic Commerce and the Internet // Henry C., Jr. Lucas. – Capetown, SA: - April 1, 2003. – 203 р.

67. http://www.vuzlib.net/banki/4.htm - Електронна комерція

68. http://www.unicyb.kiev.ua/MMEDIA/reports/Dovgal/index.html - Дещо про електронну комерцію

69. http://www.rusnauka.com- Електронна комерція: сучасний стан та проблеми впровадження

70. http://www.gemius.com.ua- Электронная коммерция в Украине

71. http://www.bigmir.net/

72. www.agrorynok.com.ua

ДОДАТОК А

Перелік організацій, що підключилися до дослідної експлуатації мережі ІМЦ до 01.01.2008 г.

1. Інтегратори органів виконавчої влади:

1.1. ГП «РКЦ» (Міністерство аграрної політики України).

1.2. Державна організація "Виконавче бюро" (Державний департамент рибного господарства).

1.3. ВАТ НАК «Украгролізінг» (Міністерство аграрної політики України).

1.4. ГАК «Хліб України» (Міністерство аграрної політики України).

1.5. Центр ринкових інформаційних технологій і маркетингу (Міністерство промислової політики України).

1.6. ГИВЦ ДП НЕК "Укренерго" (Міністерство палива і енергетики України).

1.7. «Софтвер-Рейтинг» (Міністерство освіти і науки України).

1.8. ГАК “Укрресурси” (Державний комітет з державного матеріального резерву).

1.9. "Інститут аграрної економіки" УААН (Українська академія аграрних наук).

2. Інтегратори обласних державних адміністрацій:

2.1. Кримський державний аграрний учбово-консультаційний центр (Автономна Республіка Крим).

2.2. ОКП "Агроїнформ" (Вінницька облдержадміністрація).

2.3. ВРІАЦ "Волиньсофт" (Волинська облдержадміністрація).

2.4. Житомирський "Центр науково-технічної і економічної інформації" (Житомирська облдержадміністрація).

2.5. ТОВ «Радіогрудка» (Запорізька облдержадміністрація).

2.6. ТОВ "Агроїнформсервіс" (Івано-франківська облдержадміністрація).

2.7. Асоціація промислових підприємств Луганської області (Луганська облдержадміністрація).

2.8. ПТЦ «Агрософт» (Львівська облдержадміністрація).

2.9. КП "Обласний інформаційно - аналітичний центр" (Одеська облдержадміністрація).

2.10. Полтавський Центр науково-технічної і економічної інформації (Полтавська облдержадміністрація).

2.11. Регіональний фонд підтримки АПК (Сумська облдержадміністрація).

2.12. Херсонський державний університет (Херсонська облдержадміністрація).

2.13. Хмельницька Торговельно-промислова палата (Хмельницька облдержадміністрація).

2.14. Товарна біржа АПК ЦО України (Черкаська облдержадміністрація).

2.15. «Агентство економічного розвитку м. Севастополя» (Севастопольська міськадміністрація).

3. Постачальники контента і технологічні партнери:

3.1. ЗАТ "Українська фондова біржа" (Київ).

3.2. ТОВ "Філадельфія - Т" (Одеса).

3.3. ТОВ "Інтелект" (Київ).

3.4. АОЗТ "Інтер-телеком" (Київ).

3.5. ТОВ "Координаційний центр Інноваційної діяльності" (Київ).

3.6. Національна асоціація агроторгових будинків України (Київ).

3.7. Асоціація «Український діловий центр економічного розвитку СНД» (Київ).

3.8. ЧП "Швейна фабрика «ГАЯН».

3.9. ТОВ «НАТІКАННЯ» (Київ).

3.10. АТ «Кредит-банк (Україна)» (Львів).

3.11. ТОВ «Фінсвязьсервіс» (Київ).

3.12. ТП «Агротехнопарк» (Київ).

4. Організації-учасники з країн СНД:

4.1. ФДМ «Центр ринкової інформації АПК» (Міністерство сільського господарства Російської Федерації).

4.2. ГНУНІЇ економіки сільського господарства Росельхозакадемії (Російська академія сільськогосподарських наук).

4.3. ІРУП "Національний центр маркетингу і кон'юнктури цін" (Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь - Національний замовник Республіки Білорусь).

4.4. Асоціація «Український діловий центр економічного розвитку СНД» (Москва).

4.5. ТОВ "Торговельно-промислова група Інтеграція плюс" (Москва).

4.6. Міністерство сільського господарства Республіки Азербайджан.

4.7. ЗАТ «Республіканський центр сприяння сільському господарству» (Міністерство сільського господарства Республіки Вірменія).


[1] 1 WMU, WMR, WMZ, WМЕ — електронні еквіваленти гривні, рубля, долара, євро

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:53:48 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:35:21 25 ноября 2015
Спасибо, очень был нужен подобий материал.
Сергей19:06:07 21 мая 2011

Работы, похожие на Дипломная работа: Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
Длит-сть зависит от ф-ров конструкторского, технолог-го и организ-го хар-ра.
Преим-ва: созд-ся благопр-е усл-я для внедр-я новой техники, поточного метода орг-ции пр-ва, механизации и автом-ции, сокращ-ся дл-сть цикла.
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1652 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Розробка програмного забезпечення для Інтернет-підтримки діяльності ...
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА Тема роботи: "Розробка програмного забезпечення для Інтернет-підтримки діяльності громадських організацій ...
Ѭ веб-сайт повинен підтримувати використання графічних вставок, анімації, які повинні підсилювати емоційно-ціннісний компонент змісту, формувати мотивацію;
Користувачам сайту пропонується питання і варіанти відповідей (радіокнопки).
Раздел: Рефераты по информатике
Тип: дипломная работа Просмотров: 2774 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 2 Оценка: неизвестно     Скачать
Комерційна діяльність посередницьких підприємств
1. Економічна суть, особливості організації та розвитку комерційного підприємництва та бізнесу 1.1 Підприємництво як елемент бізнесу і тип ...
Електронний магазин - це магазин у мережі Інтернет, створений у формі спеціалізованого сайту, що належить фірмі-виробнику або торговельній компанії та призначений для просування ...
Визначається як середня кількість відвідувань сайту користувачем за одиницю часу (день, місяць тощо).
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: курсовая работа Просмотров: 2853 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать
Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих ...
ДИПЛОМНА РОБОТА магістра Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку ...
... а паперова інформація банківських платіжних документів все більше заміщується системою кодованих комп"ютерних файлів з "електронним підписом", що є єдиними носіями інформації про
Будь-який користувач, крім адміністратора й технолога, бачить і має доступ тільки до наданим йому рахункам, і ніяким іншим.
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: дипломная работа Просмотров: 5094 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Електронний уряд
О. Голобуцький О.Шевчук Електронний уряд /e-government/ концепція здійснення державного управління, притаманна Інформаційному суспільству ...
Універсальність порталу означає доступ до всіх державних служб з одного сайту, звільняє від необхідності розшукувати адресу потрібного сайту через пошукові системи та іншими ...
Прикладами є електронна комерція або торгівля (е-commerce або e-trade), в тому числі ті, що використовують мобільні засоби комунікації ( m-commerce), електронний консалтинг ( e ...
Раздел: Рефераты по политологии
Тип: дипломная работа Просмотров: 1063 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 7 человек Средний балл: 3 Оценка: 3     Скачать
Глобальні інформаційні мережі
ОСНОВИ РОБОТИ В ОС UNIX Операційна система - це набір програм, який керує комп'ютером, здійснює зв'язок між користувачем і комп'ютером, і забезпечує ...
Найчастіше, для доступу до публічного відкритого FTP-сайту користувач реєструється як анонімний (anonymous) і не має особливих прав доступу на віддаленому сервері.
Якщо ж сайт існує досить довго, це значить, що його власник є досвідченим за даною темою і користувачу більше підійде сайт, що існує вже кілька років, ніж той, який з'явився ...
Раздел: Рефераты по информатике, программированию
Тип: учебное пособие Просмотров: 1237 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Билеты и ответы по туризму и экскурсиям
БИЛЕТ № 1 Школы научного управления: общая характеристика, значение для сферы сервиса и туризма. Порядок образования туристской фирмы. Туристский ...
Церковь Успения на Торгу (1135)
Поскольку опас-сть возникновения конфликта в связи с планируемой по-авкой зенитного комплекса С-300 могла сорвать турист-лй сезон, президент Кипра принял решение об изменении повий ...
Раздел: Рефераты по туризму
Тип: реферат Просмотров: 11930 Комментариев: 21 Похожие работы
Оценило: 20 человек Средний балл: 4.2 Оценка: 4     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України (842)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149988)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru