Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США

Название: Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: курсовая работа Добавлен 00:20:09 13 февраля 2010 Похожие работы
Просмотров: 391 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат

На тему

Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США


План

1. Вступ

2. Програми й технології соціальної роботи з девіантними підлітками в Голландії

2.1 Проект Thuislozen Team (TT) - робота з бездомною молоддю, із бродяжництвом підлітків.

2.2 Проект Yoorkoming Thuisloosheid (VT) - робота із запобігання втеч із інтернатів.

2.3 Проект Halt - робота з підлітками, що допустили дрібні крадіжки або акти вандалізму.

2.4 Проект Stichting psychologisch pedagogisch instituut (PPI) - робота з учнями, що кинули або збираються кинути школу.

2.5 Проект Family First (FF) - робота з неблагополучними родинами, щодо яких органами влади вирішується питання про позбавлення батьківських прав.

2.6 Проект Home Video Training (HVT) - робота з поліпшення взаємин між її членами, допомога в рішенні проблем, пов'язаних з вихованням дітей.

7. Проект Nieuwe Perspectieven (NP) - робота з підлітками засудженими умовно.

3. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками й підлітками «групи ризику» у США

4. Служби допомоги для неповнолітніх з поводженням, що відхиляється, у Німеччині.

Висновок

Список літератури


1. Вступ

Робота з важкими дітьми й підлітками є обов'язковим компонентом загальної соціальної роботи в багатьох країнах Західної Європи й США. Таких дітей відносять до «групи ризику», тобто, такий, у якій висока ймовірність здійснення протиправних дій. До цієї групи ставляться діти, що тікають із будинку, школи, кинуті батьками, що випробували насильство, що вживають алкоголь і наркотики, що займаються проституцією. Робота з ними за рубежем будується, як правило, на основі цілого ряду програм. Характерною рисою цих програм роботи з важкими дітьми й підлітками в країнах Заходу й США є її превентивний характер. Орієнтація на запобіжні заходи ґрунтується на розумінні того, що чим більше часу проходить до моменту надання допомоги дитині в кризовій ситуації, тим складніше усунути наслідку.

Ціль роботи: Вивчити й узагальнити досвід закордонних країн з девіантними підлітками. Зупинитися докладно на досвіді роботи в Голландії, проаналізувати програми, їхню спрямованість і основну мету, перелічити категорії підлітків, що попадають у зону уваги соціальних служб, зробити висновки.


2. Програми й технології соціальної роботи з девіантними підлітками в Голландії

Голландія вважається однієї із самих благополучних країн Західної Європи. І все-таки, незважаючи на те, що рівень життя в Голландії дуже високий, тут існують проблеми підліткової й молодіжної злочинності, бродяжництва й вандалізму. Правопорушення молоді в цій країні зв'язані, в основному, з некорінним населенням. До числа важких підлітків і молодих людей найчастіше ставляться вихідці з Туреччини, Марокко, Антильських островів.

Соціальна робота з важкими дітьми й підлітками здійснюється по декількох програмах (проектам).

2.1 Проект Thuislozen Team (TT) - робота з бездомною молоддю, із бродяжництвом підлітків

Цей проект був впроваджений в 1992 році. У різних містах Голландії створені спеціальні бюро, що займаються цією діяльністю Бюро ТТ у Роттердамі має в штаті чотирьох соціальних працівників, які ведуть одночасно з 28 підлітками. При цьому вони залучають до своєї роботи інших фахівців, наприклад наркологів психологів.

Основний контингент проекту - молоді люди у віці до 25 років, що не мають протягом трьох місяців постійного місця проживання, що не зробили злочинів, але замічені органами правопорядку. Фахівці цієї служби не вживають яких-небудь насильницьких способів залучення бездомних підлітків у систему своєї роботи: викликів по повістках, примусових приводів. У бюро ТТ приходять тільки ті підлітки, які насправді хочуть змінити своє життя, хто готовий прийняти допомогу й одночасно взяти на себе відповідальність за реалізацію своїх життєвих планів. Як пишуть джерело. У цей час існує запис підлітків на включення в систему роботи бюро ТТ.

2.2 Проект Yoorkoming Thuisloosheid (VT) - робота із запобігання втеч із інтернатів, а також конфліктних ситуацій, що виникають між співробітниками інтернату і його вихованців

Слід зазначити, що робота з даного проекту тісно перетинається із проектом ТТ, оскільки 70% всіх бурлак - колишні вихованці інтернатів. У Голландії існують різні види інтернатів, деякі з них нагадують наші, російські. Вони також створені органами утворення або соціального захисту населення, у них постійно проживають 100, 200 і більше вихованців. Діти, що проживають у них, відвідують звичайну міську школу.

Є інтернати, створені з ініціативи недержавних благодійних організацій або окремих осіб і за підтримкою державних і місцевих органів влади. У таких, як правило, проживає від 8 до 12 вихованців. Вони скоріше нагадують молодіжний гуртожиток. Кожний вихованець має окрему кімнату, що він улаштовують за своїм розсудом, сам роблять ремонт і збирання. Мають право приймати гостей. Гарантом порядку й дисципліни є погроза виключення підлітка із проекту VT, що означає для кожного втрату життєвих перспектив. У такому інтернаті є побутові приміщення, хлопці вчаться господарювати, розраховувати бюджет, що складається зі скромного соціального посібника, є приміщення, де проводяться різні заняття адаптаційно-навчального характеру, тренінги, організується спільне дозвілля.

2.3 Проект Halt - робота з підлітками, що допустили дрібні крадіжки або акти вандалізму

Даним проектом охоплено 79% території Голландії. Суть цього проекту полягає в тім, що підліткові, що зробив правопорушення, пропонується відшкодувати матеріальний або моральний збиток власною працею. Він може відмовитися, але в цьому випадку буде мати справа з місцевими органами правопорядку. Судимість у Голландії, як відомо, має серйозні соціальні наслідки, тому що в у цьому випадку виникають складності при надходженні у вищий навчальний заклад і на роботу.

Всі правопорушення перевіряються в поліції за наступними критеріями:

1. величина нанесеного збитку не повинна перевищувати певної суми (приблизно тисячу доларів);

2. якщо це друге правопорушення, то воно повинне бути зроблене не раніше, ніж через рік після першого;

3. третє правопорушення виключає можливість участі підлітка в проекті Halt. У цьому випадку участь у програмі можливо тільки за рішенням органів юстиції.

Якщо правопорушення задовольняє цим критеріям, то матеріали по підлітку з поліції направляються в бюро Halt. Працівник бюро виступає як посередник, намагаючись знайти компроміс між родителями підлітка, потерпілим і прокуратурою. Підліткам пропонується кілька варіантів усунення наслідків правопорушення, домовленість оформляється документально, і бюро стежить за його виконанням всіма сторонами. У випадку відмови дається хід протоколу про правопорушення.

Відповідно до договору підліток зобов'язаний: принести вибачення потерпілим, відшкодувати збиток, відвідувати заходу, спрямовані на підвищення правової грамотності. Найпоширенішими способами відшкодування заподіяного збитку є:

- пряме усунення результатів правопорушення (миття, фарбування стін);

- робота в організації, який нанесена втрата (наприклад, у магазині);

- відшкодування збитку грошима, заробленими самим підлітком на суспільних роботах (наприклад, за ушкодження автомобіля).


2.4 Проект Stichting psychologisch pedagogisch instituut (PPI) - робота з учнями, що кинули або збираються кинути школу

Цей проект працює по наступних напрямках:

1. допомога підліткам, що навчаються у звичайній школі, але, що втратили з нею всякі зв'язки;

2. допомога підліткам, що не втратили зв'язку зі школою, але в наявності ознаки дезадаптації (відставання в навчанні, високий рівень конфліктності);

3. спеціальна школа для підлітків, які внаслідок різних причин не можуть повернутися до регулярних занять у звичайній школі.

Наприклад, у комплексі PPI у північному районі Амстердама постійно працюють, крім адміністрації й технічного персоналу, соціальний працівник, два психологи, чотири ортопеди, діяльність яких те саме що діяльності нашого звільненого класного керівника, учителі-предметники, майстри виробничого навчання. Усього в бюро працює 22 співробітника.

Робота зазначеного проекту має й свої проблеми. Наприклад, педагоги вважають, що доцільно сконцентрувати соціальних працівників і психологів, що працюють у штатах шкіл, в PPI. Робота безпосередньо в школах повинна вестися на договірних засадах між PPI і директорами шкіл. Проблема в тім, що праця соціальних працівників і психологів у школах оплачуються міністерством утворення, а робота з дітьми, що кинули школу в PPI - міністерством по справах молоді.

2.5 Проект Family First (FF) - робота з неблагополучними родинами, щодо яких органами влади вирішується питання про позбавлення батьківських прав

Як правило, це неповна родина, у якій мати (звичайно не голландського походження) веде асоціальний спосіб життя. Представники влади, що курирують цю родину, ухвалюють рішення щодо позбавленні матері батьківських прав і підготовляють документи. Але, перш ніж дати справі хід, пропонують матері співробітництво із соціальним працівником, що працює по проекті FF. Виключення становлять критичні випадки, що загрожують життя дітей. Рішення працювати по проекті приймається матір'ю добровільно. Коли місцеві влади, що контролюють результат (але не процес), переконуються, що мати здатна займатися вихованням дітей, вони ліквідують раніше підготовлені документи про позбавлення батьківських прав. За даними статистики 11% родин вертаються в початкову асоціальну ситуацію (вихідний кризовий стан).

2.6 Проект Home Video Training (HVT) - робота з поліпшення взаємин між її членами, допомога в рішенні проблем, пов'язаних з вихованням дітей

Рекомендації звернутися до фахівців HVT батьки можуть одержати від адміністрації школи або від органів правопорядку. Батьки можуть і самі звернутися в бюро зі своєї ініціативи. Але в кожному разі робота ведеться по добровільній згоді всіх дорослих членів родини. Відповідно до взаємної домовленості, у родину приходить соціальний працівник з відеокамерою. Дорослі й діти заздалегідь підготовлені до того, що він не має наміру порушувати їхній звичайний порядок життя. Зйомка ведеться невеликими фрагментами. Після зйомки влаштовується загальний перегляд і обговорюється поводження членів родини. При цьому соціальний працівник концентрує увагу членів родини на позитивних моментах спілкування. Робота завершується, коли члени родини й об'єктивні дані говорять про істотне поліпшення ситуації.

Робота із проектів FF і HYT здійснюється в Амстердамі соціальним центром (аналогічно центру допомоги родині й дітям у Росії).

2.7 Проект Nieuwe Perspectieven (NP) - робота з підлітками засудженими умовно

Основний контингент цього проекту - молоді люди у віці 14-25 років, що мають проблеми з органами правопорядку. У сферу уваги проекту вони попадають різними шляхами: через поліцію, направляються зі шкіл і інших установ. Більшість із них - вихідці із країн Азії й Африки. Необхідно помітити, що останнім часом голландські фахівці стурбовані також проблемою молоді російського походження. Зокрема, вони відзначають, що росіяни молоді люди дуже замкнуті, у соціальні служби самі не звертаються й спілкуються з ними поки тільки волонтери, а не професійні соціальні працівники.

У сферу уваги розглянутого проекту не включені дівчини, що займаються проституцією, ними в Амстердамі займається спеціальна молодіжна поліція й суд.

Робота з парубком відбувається в такий спосіб. Напрямок підлітка в районне відділення NP виробляється в той момент, коли рішення про його карний, адміністративний або інший вид покарання по суті вже прийняте й документально оформлено. Парубку пропонується стати клієнтом NP для того, щоб не збільшити ситуацію. Робота розрахована на 4-6 місяців. По статистиці 74% підлітків успішно реабілітується в соціальному відношенні, 24% підлітків роблять повторні правопорушення.

Аналіз джерел, що описують роботу голландських фахівців з важкими дітьми, дозволяє, виділити деякі принципові моменти, на яких базується більшість представлених проектів і технологій.

1. Особливості організації роботи.

Міністерство, або місцева адміністрація тільки формулюють проблему, на конкурсній основі розглядають проекти й визначають виконавця. Роль міністерств і місцевої влади полягає також у пошуку, виділенні, контролі засобів і результатів застосування обраної технології. Безпосередня робота з кожного проекту ведеться недержавними організаціями. Варто підкреслити що:

- робота з кожного проекту спрямована на певну, строго обмежену групу;

- кожний проект спрямований на рішення проблем конкретного підлітка і його родин;

- робота з кожного проекту ведеться на сугубо добровільних початках;

- всі проекти виключають зі сфери своєї уваги підлітків-наркоманів і підлітків з важкими психічними проблемами (для визначення цього контингенту проекти залучають наркологів, психологів, психіатрів і ін.);

- у роботі з підлітками використовуються два шляхи: «м'який», що включає бесіди, установлення контактів та ін. і «твердий» шлях, коли застосовуються штрафи, приміщення в спеціалізовані установи. І в тім, і в іншому випадку в профілактичній роботі бере участь поліція;

- багато проектів передбачають широку рекламу своєї діяльності, мають фірмовий стиль, емблему, девіз, можливість орендувати рекламний час у ЗМІ.

2. Етапи безпосередньої роботи з підлітком.

Умовно роботу з кожного проекту можна розділити на два етапи. Перший пов'язаний з діагностикою, що містить у собі вивчення ситуації, що зложилася навколо підлітка (положення в родині, школі, середовищі вільного часу) і вивчення мотиваційної сфери наймолодшої людини (він сам визначає значимі для нього проблеми, наприклад, труднощі взаємин або професійного самовизначення). Цей етап завершується складанням разом з підлітком і його родиною плану рішення виниклої проблеми й висновком контракту між бюро й клієнтом. Контракт передбачає тільки моральну відповідальність, він не має юридичної чинності.

Другий етап - рух за виробленим планом, що містить у собі колись всі психосоціальну допомога шляхом регулювання ситуації навколо підлітка. Паралельно ведеться робота з розвитку навичок і вмінь самого підлітка.

3. Роль соціальних працівників.

Соціальний працівник є ключовою фігурою всіх проектів. Взагалі в Голландії дуже високий престиж даної професії. Майже всі соціальні працівники бюро мають вище утворення. Примітно, що вони працюють одночасно з невеликою кількістю клієнтів. Це дозволяє зробити роботу адресної. Наскільки вистачає засобів і фахівців, стільки клієнтів задіяне в роботі. Існує конкурс на участь у роботі із проекту. Це, природно, підсилює бажання підлітків працювати в ньому.

Парубок, що бере участь у роботі проекту, має можливість зв'язатися із соціальним працівником у будь-який час доби. У цілому, основні обов'язки соціального працівника по зазначених проектах полягають у встановленні довірчих відносин, ретельному вивченні ситуації й особистісних особливої клієнта, складанні плану роботи, контракту, у встановленні й координації контактів із працівниками різних установ, у забезпеченні прогресу в роботі й допомозі з боку соціального оточення.

Необхідно помітити, що, крім соціальних працівників, що працюють безпосередньо в бюро допомоги різним підліткам, у Голландії існують і інші категорії соціальних працівників, що займаються реабілітацією важких дітей. Наприклад, є дільничні соціальні працівники, що діють у громаді й будинках (один дільничний опікує, як правило, 1-2 удома з 250-280 квартирами), соціальні працівники, що працюють у лікувальних, освітніх установах, у місцевих державних соціальних службах. Важкими підлітками займаються також численні суспільні й посередницькі організації, які на час, залежно від ситуації, створюють у громаді різні оперативні загони, бригади розвитку, цільові групи. Все це дозволяє голландським фахівцям здійснювати роботу з підлітками повсякденно за місцем проживання й навчання дітей.


3. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками й підлітками «групи ризику» у США

В 70 роки в США минулому зроблені реформи в області судочинства для неповнолітніх. В 1974 році конгрес прийняв закон про суди для неповнолітніх і профілактиці підліткової злочинності, що переніс акцент із судової відповідальності неповнолітніх, що зробили дрібні карні й цивільні правопорушення, на виправлення їх за місцем проживання. Цей закон установлював тривалість перебування неповнолітніх, що зробили цивільні правопорушення, у виправних установах, заохочував альтернативні міри покарання замість тюремного ув'язнення для підлітків карні злочини, що зробили дрібні, і призивав до створення служб для виправлення підлітків на основі спеціальних програм. Закон також забороняв спільне перебування у в'язниці дорослих і підлітків і проголосив профілактику як пріоритетна мета.

Цей факт послужив стимулом для розвитку спеціальних служб для неповнолітніх правопорушників і важких підлітків і створенню різних програм для роботи з ними.

Більшу роль у цьому зіграли й проведені експерименти, наприклад, у штаті Массачусетс. У цьому штаті були закриті виправні установи, підлітки-правопорушники були випущені на 2 місяці на волю. Результати експерименти були такі:

- у тих місцях, де були створені різноманітні умови для виправлення, адаптація підлітків пройшла більш успішно;

- незважаючи на велику кількість правопорушників, що повернулися додому, істотного росту злочинів не відбулося;

- масове виправлення було досягнуто «навіть без підготовки громадськості».

Експерименти, на думку фахівців, довели ефективність виправлення хлопців за місцем проживання, хоча аж до сьогоднішнього дня йдуть суперечки із приводу покарання підлітків за зроблені провини.

Термін «за місцем проживання» використовується для позначення центрів виправлення, бюро молоді, прийомних будинків, пансіонів сімейного типу й відділень для підлітків у психіатричних клініках. Всі ці установи, зрозуміло, відрізняються рівнем і характером послуг, але є загальні риси, які властиві всім типам програм даних установ. Основна мета полягає в створенні сприятливої взаємодії індивіда з навколишнім соціальним середовищем. Всі програми будуються на участі неповнолітнього в певних акціях і заходах з метою включення його в повсякденну діяльність.

У літературі виділяють три типи програм.

1. Базові програми поліції.

2. Базові програми шкіл.

3. Базові програми судів по справах про неповнолітні.

Зупинимося докладніше на кожній із програм.

Перший контакт молодих людей із правоохоронною системою, як правило, відбувається в місцевій поліцейській ділянці. Саме від поліції багато в чому залежить кількість справ, переданих у суди для неповнолітніх.

Одна із проблем, по авторів, саме й полягає в тім, що на першій стадії роботи з неповнолітніми правопорушниками вся ініціатива віддана винятково на розсуді поліції. Поліцейські повинні стежити за виконанням закону, але іноді, як відзначається в літературі, вони занадто вільно розуміють свої обов'язки.

В останні роки в багатьох округах влади наймають поліцейських, що є фахівцями з роботи з неповнолітніми. Їхньої функції трохи ширше, ніж просто дотримання закону. Вони ставлять перед собою ціль допомогти молодим людям і їхнім родинам, тому сфера діяльності поліції в багатьох округах містить у собі, крім простого спостереження за порядком, широкий комплекс заходів, здійснюваних поліцією разом з іншими організаціями.

Ці заходи містять у собі організацію різних клубів для підлітків, програм по боротьбі з наркоманією серед молоді, навчання техніці особистої безпеки в місцевих школах.

Наприклад, у США поширені спеціальні поліцейські атлетичні клуби, які залучають неповнолітніх до корисних справ і тим самим сприяють зміцненню відносин у родині.

Шкільні програми підрозділяються на дві групи: програми для звичайних шкіл і програми для спеціальних шкіл, розрахованих на важких і засуджених підлітків. І ті, і інші школи беруть на себе відповідальність за надання допомоги тим підліткам, яких правоохоронні органи або соціальні служби направляють у ці школи або звертаються із проханням звернути на них особлива увага. Таким чином, ці програми допомагають уникнути ізоляції якої-небудь групи підлітків, дозволяючи їм у той же час відвідувати в школі заняття, спрямовані на профілактику злочинності неповнолітніх і розраховані при цьому на всіх школярів.

Ціль системи судів по справах неповнолітніх, існуючої в США в цей час (виникла в 1899г), полягає в реабілітації неповнолітніх злочинців. Система судів по справах неповнолітніх концентрує свою увагу не на покаранні, як це відбувається з дорослими в системі судів по кримінальних справах, а на їхній соціалізації. У цьому змісті, уважає Ш. Бечкі, про американський суд по справах неповнолітніх можна говорити, як про суд по наданню допомоги неповнолітнім, котрий поєднує в собі властивості благодійної організації й установи по здійсненню соціального нагляду.

Суди по справах про неповнолітній, виниклі під впливом традицій рухи за порятунок дітей, існують завдяки тому, що американське суспільство визнає принципову відмінність між діями дітей і дорослих, бачить головне завдання цих судів у вихованні підлітків, що зробили карне діяння, а також у попередженні злочинності.

Сьогодні в США працює близько 3500 судів по справах неповнолітніх, організація й діяльність яких перебуває в компетенції штатів і їхнього законодавства.

У більшості штатів вік осіб, охоплених судовою практикою судів по справах неповнолітніх, визначається в 18 років (у більшості штатів це вік повноліття). У компетенцію судів по справах неповнолітніх входить робота із трьома категоріями підлітків

1. с неповнолітніми, що зробили карного діяння, які були б визнані злочином у випадку здійснення їхньою дорослою людиною;

2. с неповнолітніми, що зробили карного діяння, які не були б бути визнані злочином у випадку здійснення їхньою дорослою людиною, ця категорія дітей позначається як «статус оффендерс»;

3. с неповнолітніми, занедбаними родителями або, з яким жорстоко поводяться батьки.

Закони штатів про суди по справах неповнолітніх відносять до категорії «статус оффендерс» дітей, провини яких полягають у прогулах шкільних занять, у втечі з будинку, дітей неслухняних, важковиховуваних. У багатьох штатах це коло хлопців визначаються як «діти, що бідують в опікунстві».

Незважаючи на те, що стосовні до американської системи правосуддя суди по справах про неповнолітні формально не можуть виносити вироки, діти, що зробили карне діяння, безсумнівно, повинні зазнати кари відповідно до загальної правової концепції. Покаранням, певним судом, може бути умовний осуд, попередження, вселяння, суспільно корисна праця, відшкодування принесеного збитку, домашній арешт. У цьому випадку неповнолітній продовжує жити в будинку батьків, але щодня й в обов'язковому порядку бере участь в одній з консультаційних або виховних програм. Системою судів по справах про неповнолітні розроблений цілий ряд соціальних заходів, проведених різними соціальними службами або ж уповноваженими співробітниками відділів соціального забезпечення, керувань по справах молоді, органів забезпечення громадського порядку й безпеки. У випадку умовного осуду неповнолітнього, соціальний працівник здійснює нагляд за ним протягом випробного терміну й повідомляє суддю, як підліток виконує покладені на нього обов'язку.

У літературі відзначається (Ш. Бечкі), що реалізація зазначених програм часто зіштовхується із проблемою, що полягає в недостатності знань деяких суддів по справах неповнолітніх про організації й установи, що працюють на їхній території, про якість пропонованих послуг. Все це, природно, може привести до прийняття рішень, які можуть негативно вплинути на соціальну реабілітацію підлітка. Це положення може бути викликано різними причинами, наприклад, плинністю кадрів у судах. Тому в США багато експертів вимагають призначення на посаду судді по справах неповнолітніх на довічний строк.

З метою усунення наявних недоліків у роботі з підлітками в США створені бюро соціальних послуг молоді. Ці установи є координаційними центрами, створюваними громадами з метою надання допомоги засудженим і не засудженим підліткам, що направляється поліцією, судом по справах неповнолітніх, соціальною службою, родителями або школою. Наявність бюро соціальних послуг молоді гарантує, що підлітки, справи яких були передані в поліцію через пропуски занять, поганого поводження або дрібних правопорушень, зможуть споконвічно уникнути некомпетентного ведення справи й передачі їхніх справ у суд без надання допомоги громадою.

За організаційною структурою ці бюро різні, багато хто з них не пропонують власних послуг. Вони виступають у ролі посередника й контролюють діяльність сервісних організацій для того, щоб вона відповідала потребам неповнолітнього. Є й такі, які пропонують послуги, наприклад, консультаційну допомогу, медичну допомогу, забезпечення зайнятості й ін. (Каліфорнія). Прийом неповнолітніх у цьому випадку виробляється за певними критеріями, наприклад, підліток не повинен бути умовно засудженим, мова може йти про незначне й перше відоме правопорушення, підліток повинен постійно проживати в місцевості, на території якої реалізується проект (згадаємо соціальні бюро для підлітків у Голландії).

Які існують установи в США для тих підлітків, яким виносять вирок про позбавлення волі? Виділяють дві категорії установ: закриті місця позбавлення волі й закритих виховних установ. Закриті місця позбавлення волі - це установи, що обмежують фізичну волю пересування підлітків, що перебувають у попередньому висновку, на час перевірки обставин справи. Закриті виховні установи - це всі державні або частки організації, покликані розмістити й обмежити волю підлітків, спрямованих за рішенням суду. Існує чотири типи виховних установ для таких неповнолітніх, вони різняться по ступені обмеження волі. До них ставляться:

1. школи по перевихованню;

2. молодіжні табори й ранчо;

3. закриті притулки й дитячі будинки;

4. центри цілодобового нагляду.

При відправленні в те або інша установа враховується багато різних факторів, наприклад, споживання алкоголю або наркотичних речовин, сімейні обставини. У ряді випадків перед відправленням проводиться психіатричне обстеження в спеціалізованому діагностичному центрі для неповнолітніх.

Виховні установи різняться по ступені обмеження волі. Програми розраховані на різний строк перебування в них дітей, наприклад, у молодіжному ранчо в Раперте (штат Айдахо), де більшість вихованців - жертви фізичного або сексуального насильства з боку батьків, програма розрахована на строк від 9 до 14 місяців. Майже всі підлітки включені в шкільну систему громади. Державна виховна установа в Сент-Ентоні, розраховане на підлітків, що зробив крадіжки, зґвалтування, підпали, працює по програмі більше тривалого строку Цікаво відзначити, що зазначені виправні установи являють собою окремі домики або гуртожитку квартирного типу, є басейн, різні ігрові кімнати. В установах працюють різні фахівці, що займаються з підлітками.


4. Служби допомоги для неповнолітніх з поводженням, що відхиляється, у Німеччині

На відміну від США в Німеччині є загальнонаціональний Закон про допомогу молоді, що вийшов в 1991 році, перемінивши старий закон 1962 року. Відповідно до цього закону допомога молоді повинна носити превентивний характер. Новий закон скасував виховання виправне як примусове. Відомствам по справах молоді пропонувалося створювати відповідні й у достатній кількості служби допомоги дітям і підліткам, які повинні бути диференційованими й розташованими в місці проживання дітей. У законі також відзначалося, що всі види допомоги повинні здійснюватися тільки на добровільній основі, і при участі парубка в пошуку підходящі для нього пропозиції, наприклад, місця проживання.

От деякі види допомоги дітям і молоді за Законом:

1. позашкільне навчання молоді;

2. залучення в спортивні організації;

3. стимуляція розвитку в денний час;

4. педагогічний захист;

5. педагогічна консультація, соціальна робота із групами

6. служби соціально-педагогічної допомоги родині;

7. виховання в інтернатах на додаток до сімейного виховання або які замінюють їх;

8. інтенсивна соціально-педагогічна допомога підліткові й ін.

Необхідно помітити, що в Німеччині дуже сильні традиції соціальної педагогіки.

Терміни «соціальний працівник» і «соціальний педагог» там уживаються як тотожні.

Соціально-педагогічний підхід припускає, насамперед, усунення факторів і умов, що перешкоджають соціалізації дітей і підлітків у найближчому соціумі.

Розглянемо деякі з перерахованих видів допомоги.

Педагогічний захист спрямований на зменшення, зниження й усунення причин, що ведуть до поводження, що відхиляється. Вона повинна перешкоджати доступу до наркотиків, підвищеній готовності до насильства, безробіттю, соціальній ізоляції, недостатній упевненості в собі, дефіциту утворення й відставанню в розвитку. Діяльність педагогічних консультацій, служб соціально-педагогічної допомоги спрямована на досягнення основної мети: допомогти родині в кризовій ситуації. Але зазначені служби мають деякі розходження.

Назва «педагогічна консультація» говорить саме за себе. Консультаційні служби надають підтримку й сприяння підліткам і батькам у з'ясуванні й урегулюванні індивідуальних і сімейних проблем. Консультування батьків і підлітків здійснюється баклаги бригадою фахівців. Німецькі фахівці вважають, що в цій роботі важливий відкритий підхід до підлітків (без формальностей), довіра, збереження анонімності (без повідомлення в органи влади).

Крім індивідуальної консультаційної допомоги в процесі виховання виявляється й соціальна групова допомога в дитячих установах. Вона націлена на соціальне навчання в групі. Вихователь, що рекомендується фахівцями державних і суспільних установ, повинен намагатися разом з підлітком вирішити проблеми виховання в умовах звичної для підлітка середовища. Ця робота виправдала себе в останні роки в практиці служб по наданню допомоги підліткам.

Служба соціально-педагогічної допомоги родині надає інтенсивну допомогу при дозволі проблем, як підлітків, так і батьків. Це тривалий вид допомоги й він вимагає активної участі всієї родини (сімейна терапія). Робота проводиться звичайно в колі родини, і консультант повинен добре знати всі її турботи. Очевидно, що така діяльність жадає від фахівця високої кваліфікації й великої напруги. Соціальний працівник може давати ради, рекомендації зі спілкування, навчати батьків прийомам проведення занять із дітьми, давати інструкції з ведення господарства, надавати підтримку в забезпеченні матеріальними засобами, залучати фахівців інших служб для надання допомоги.

На думку німецьких авторів, діяльність фахівців, що працюють в інтернатах, повинна бути спрямована:

1. на повернення дітей у родину;

2. на підготовку підлітків на проживання в іншій родині;

3. на створення умов життя, близьких до сімейних умов і розрахованих на довгий час.

У Німеччині інтернати мають лікувально-педагогічну або терапевтичну спрямованість. Ця спрямованість визначається професійною кваліфікацією персоналу. Кількість дітей у різних інтернатах по-різному: від 8 до 150 чоловік. Є інтернати, у яких тільки живуть дівчини або тільки юнаків. В основному інтернати приймають і дівчат, і юнаків.

Максимальна кількість чоловік у групі від 6 до 9. Інтернати самі вирішують, кого приймати, але майже у всіх випадках приймаються діти, що бідують в особливому відході й згодні з таким розміщенням. Особливою формою виховання в інтернатах є «проживання під керівництвом». Один або трохи підлітків живуть в орендованій квартирі під керівництвом соціального педагога. Звичайно середній вік таких підлітків - 16 років.

Німецькі фахівці вважають, приміщення підлітка в закриту установу (колонію) надзвичайним заходом у рамках допомоги. Передумовою для відправлення підлітка в закриту установу є заявка батьків у раду опікунів. У закриті установи повинні міститися тільки ті підлітки, які становлять потенційну небезпеку й ухиляються від терапії й допомоги. Таким підліткам виявляється так звана індивідуальна інтенсивна соціально педагогічна допомога, що розрахована на тривалий строк і відрізняється від інших видів допомоги розмаїтістю форм і змісту. Звичайно з такими дітьми (максимально із трьома) займається дипломований соціальний педагог.

Як ставляться служби допомоги в Німеччині до залучення неповнолітніх до суду й дитячої психіатрії? Служби допомоги молоді розглядають співробітництво із судовими підлітковими органами й установами психіатрії як необхідне. Вони сприяють тому, щоб у рамках компетенції судової відповідальності підлітків ураховувалися виховні потреби молодих людей. Відмова багатьох молодіжних служб від приміщення підлітка в закриті установи не повинен вести до посиленого застосування інших заходів, пов'язаних з позбавленням волі. Крім того, якщо молоді люди містяться в установи юстиції або психіатрії, співробітники служб допомоги повинні розробляти додаткові варіанти педагогічної допомоги після виходу із цих установ.


Висновок

Із усього сказаного можна виділити те загальне, що характеризує соціальну роботу з важкими підлітками в різних країнах:

1. робота має профілактичну спрямованість;

2. робота здійснюється за місцем проживання підлітків (у громаді);

3. робота здійснюється на основі програм, які спрямовані на певну групу підлітків;

4. робота здійснюється різними фахівцями, що координують свою діяльність;

5. професійною базою, на яку опираються соціальні працівники, є розгалужена мережа соціальних служб, розташованих у громаді.


Список літератури

1.Соціальний захист родини й дітей: закордонний досвід. - К.: Інститут соціальної роботи, 2000

2. Бечкі Ш. Молодь і допомога неповнолітнім у США. – К.: Інститут молоді, 2004.

3. Соціальна робота: теорія й практика / Під ред. А. Сорвіна. - К.: Аспект Пресс, 2001.

4. Соціальне забезпечення в країнах Північної Європи. – К.: МГСУ, 2004.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:41:03 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:20:55 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150512)
Комментарии (1836)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru