Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (1888 – 1991 рр.)

Название: Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (1888 – 1991 рр.)
Раздел: Рефераты по краеведению и этнографии
Тип: реферат Добавлен 02:45:08 10 апреля 2009 Похожие работы
Просмотров: 65 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кангієва Едіє Меметівна

УДК 930.1:[94+39](477.75):070.15(=512.145)- 054.7«1888/1991»

ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ В ТЮРКОМОВНІЙ ПЕРІОДИЦІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ДІАСПОРИ (1888 – 1991 рр.)

07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Непомнящий Андрій Анатолійович , Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Пінчук Юрій Анатолійович , Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу Української історіографії та спеціальних історичних дисциплін

кандидат історичних наук, доцентБездрабко Валентина Василівна , Київський національний університет культури та мистецтв, з авідувачкафедри державного управління

Захист відбудеться 28 травня 2008 р. о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац студентів, ауд. 30.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.

Автореферат розіслано 24 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент І. О. Кривий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток суспільно-політичного життя в Україні після розпаду СРСР створив умови для розширення дослідницької проблематики історичної науки, переосмислення подій на основі доповнення джерельної бази за рахунок документів, які були вилучені з ідеологічних міркувань із наукового обігу. Виявлення, введення до наукового обігу й аналіз корпусу раніше невідомих праць істориків, їхнє оприлюднення є одним із найважливіших завдань сучасної історіографії.

Особливий інтерес у зв'язку з цим становитьзначний комплекс публікацій на сторінках тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, які видавалися в Німеччині, Румунії, США й Туреччині з 1888 до 1991 р. Видавнича діяльність була важливою складовою суспільно-політичного та культурного життя кримськотатарської діаспори. До сьогодні не існувало узагальнюючої праці, присвяченої вивченню цієї проблеми. Складання зведеного списку цих видань, їхнього змісту, аналіз публікацій уможливив увести до наукового обігу матеріал, що дозволяє значно доповнити історіографічну картину вивчення Криму. Видання діаспори містять різноманітну за формою та змістом (наукові статті, документи, спогади, огляди, некрологи) інформацію, що дає більш повну уяву про життя кримськотатарської діаспори, розвиток національно-визвольного руху кримських татар. Цінність становлять й численні новаторські публікації істориків діаспори з історії Криму. В еміграційних виданнях уміщувалися дослідження, які з політично-ідеологічних причин були закриті або висвітлювалися заангажовано в радянській літературі. Комплексне дослідження цього матеріалу дозволило не тільки визначити закономірності розвитку кримськотатарських видань за кордоном, але й визначити науковий потенціал істориків у діаспорі.

Таким чином, дисертаційне дослідження зумовлене необхідністю заповнення наукової прогалини – вивченнязначного за обсягомі цілком недослідженого корпусу студій, надрукованих у часописах кримськотатарської діаспори, а також неупередженої оцінки їхніх здобутків. Дисертаційне дослідження має важливенаукове й практичне значення в контексті відродження національної культури, науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами . Дисертація є складовоючастиною науково-дослідної роботикафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, яка виконувалася згідно здержбюджетною науково-дослідною темою «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).

Об'єктом дослідження є наукова спадщина вчених кримськотатарської діаспори та західноєвропейських і північноамериканських істориків 1888-1991 років, присвячена історії й етнографії Криму, яка оприлюднена на сторінках тюркомовної періодики кримськотатарської діаспори.

Предметом дослідження є особливості висвітлення історії й етнографії Криму, національно-визвольного руху кримських татар, визначення кола досліджуваних проблем і результатів цієї роботи як відображення основних тенденцій розвитку кримознавчої зарубіжної історіографії вказаного періоду, а також видавнича діяльність кримськотатарської діаспори.

Хронологічні межі дисертації визначаються, з одного боку, появою першого номера тюркомовного видання кримськотатарської діаспори (1888 рік); з іншого – 1991 рік – розпадом СРСР, утворенням незалежної української держави, коли з'явилася можливість усебічного й об'єктивного вивчення історії кримських татар безпосередньо на їх батьківщині; з цього часу періодичні видання діаспори вступили в іншу фазу свого існування.

Географічні межі дисертаційного дослідження охоплюють територію Німеччини, Румунії, США і Туреччини, де в ході еміграції сформувалася кримськотатарська діаспора.

Метою дослідження є наукова реконструкція процесу історико-етнографічного вивчення Криму в публікаціях тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, розкриття принципів його відображення в опублікованій спадщині; вивчення історії заснування та програм періодичних видань зазначеної діаспори в різних країнах; відтворення біобібліографічних характеристик і просопографічного портрету авторів.

Завдання дослідження визначено відповідно до поставленої мети:

– реконструюватизагальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори;

– виявити архівні джерела, пов'язані з темою дисертації, провести їх класифікацію та змістовний аналіз;

– проаналізувати рівень науково-теоретичної розробкипроблеми в історіографії;

– дослідити основні закономірності й напрямки історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори;

– здійснити наукову репрезентацію вивчення історико-етнографічної кримознавчої спадщини, провести класифікацію й аналіз родо-видового складу матеріалу;

– на підставі просопографічного методу визначитиперсональний склад істориків і етнографів, відновити основні моменти їхньої творчої біографії, оцінити їхній історіографічний доробок.

Методологічною основою дисертації склали принципи історизму, наукової об’єктивності, системності при висвітленні історичних фактів і явищ. Використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження: індукція, дедукція, опис, пояснення, історичний і логічний, а також історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, синхронний і ретроспективний. Виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань вимагало застосування також методів біоісторіографії та просопографії.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

а) уперше виявлено, введено до наукового обігу, систематизовано та проаналізовано кримознавчі публікації тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори від кінця XIX cт. до 1991 р. (близько 4 тис. позицій), що дозволило визначитивнесок цього корпусу публікацій в історіографію;

б) уперше в історіографії комплексно й усебічно відтворено історію становлення та розвитку видавничої діяльності кримськотатарської діаспори в 1888-1991 роках;

в) репрезентовано біографії видавців, редакторів і авторів публікацій;

г) установлено провідні тенденції й основні напрямививчення Криму закордоннимикримськотатарськимивченими;

д) відтворено повний історико-етнографічний репертуар публікацій тюркомовних видань діаспори до 1991 р.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження дозволяють значно розширити історіографічну базу кримознавства, розкрити специфічні риси невідомого раніше корпусу публікацій. Уперше показано роль дослідників діаспори у вивченні історії й етнографії кримських татар. Відтворено повний корпус кримознавчої бібліографії з історії й етнографії Криму на сторінках емігрантських видань (до 1991 р.). Введено до наукового обігу значний масив джерел із історії кримськотатарської діаспори. Отримані результати можуть прислужитися у процесі підготовки узагальнюючих праць з історії кримських татар, історіографії України, історичної бібліографії. На сьогодні вони вжевикористовуються в підготовці нового видання «Кримськотатарської національної енциклопедії» й «Енциклопедії історії України», у процесі читання курсів у вищих навчальних закладах із історії Криму, історіографії, спецкурсів із краєзнавства, історії науки, історії періодичної преси в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського та Кримському інженерно-педагогічному університеті.

Апробація результатів дисертації здійснена на більш, ніж 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, серед яких: Науково-практична конференція «Україна – країни Сходу: Від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій» (Київ, 2000); I та II Міжнародні конгреси «Археологія та етнологія Східної Європи » (Одеса, 2002; Донецьк, 2004); VIII та IX Всеукраїнські науково-теоретичні конференції «Українська періодика: Історія і сучасність» (Львів, 2003; 2005); Четвертий міжнародний симпозіум «Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі» (Севастополь – Ласпі, 2003); ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція «Знаки питання в історії Україні: Українська історія у східноєвропейському контексті» (Ніжин, 2004); XV міжнародна конференція «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (Київ, 2006); I та II Всеукраїнські науково-практичні конференції «Актуальні проблеми етнополітичної й соціально-економічної історії та культури Криму» (Сімферополь, 2006, 2007).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації розкриті в монографії (з додатком бібліографічного покажчика на 3938 позицій), 13 наукових публікаціях (у т.ч. в 7 статтях у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України).

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів (8 підрозділів), висновків (усього 180 стор.), списку використаних джерел і літератури (689 позицій, 41 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукове значення, визначені предмет і об`єкт дослідження, окреслені хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета й завдання, визначені новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв`язок із науковими програмами, темами, вказано на апробацію роботи.

У першому розділі«Методологічні прийоми дослідження, історіографія та джерельна база» – здійсненоаналіз наукових робіт із проблематики дослідження та використаних джерел, розкрито основні методи, що дозволили вирішити поставлені у дослідженні завдання.

У підрозділі 1.1. «Методологічні прийоми дослідження» –наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. Його концептуальні засади базуються на таких традиційних науках, як історія, історіографія, етнографія, біографістика, бібліографія й інші. В дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження. Серед загальнонаукових: індукція, дедукція, опис, пояснення й інші, які є конкретними пізнавальними засобами окремих фактів і подій. Із числа загальнонаукових методів, передусім, найширше використовувалися історичний, логічний і структурно-системний методи. Активно використано просопографічний підхід до історіографічного дослідження, коли наукова спадщина розглядається в річищі біографій кримознавців.

У підрозділі 1.2. «Історіографія питання» – визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в літературі,проаналізовано історіографічну спадщину з досліджуваної проблеми, яка хронологічно включає три періоди: довоєнний; кінець 40-х років ХХ ст. – 1991 р. та сучасний.Періодичні видання кримськотатарської діаспори стали об'єктом вивчення починаючи з кінця 20-х років. ХХ ст. Загальна інформація про періодичні видання кримських татар в еміграції виявлена у студіях Д. Сейдамета (Киримера)[1] , Б. В. Чобан-заде[2] . В дослідженнях довоєнного періоду не висвітлювалася історія заснування та розвитку видань. Не був репрезентований тематичний діапазон публікацій.

В основу наступних досліджень історії періодики кримських татар за кордоном покладені праці М. Хаджі Фазила (Улькусала), який уперше зібрав і оприлюднив відомості про періодичні видання кримськотатарської діаспори, що видавалися в Румунії й Туреччині наприкінці XIX – на початку XX ст.[3] . В монографії М. Улькусала «Kırım Türk-Tatarları: Dünü-Bugünü-Yarını»[4] систематизовані відомості щодо історії заснування та діяльності редакцій журналів «Emel», «Kırım» та «Dilde, Fikirde, İşte Birlik», газети «Halk». Однак, ці матеріали обмежені лише інформацією про початок їх видання. Відомості про періодичні видання тюрків, у т.ч. кримських татар, були систематизовані в ґрунтовній статті американського історика турецького походження Х. Іналджика, яка ввійшла до збірника Інституту досліджень тюркської культури в Туреччині «Türk Dünyası El Kitabı» («Настольная книга тюркского мира»)[5] . 1981 року в Анкарі була видана праця Ю. Уралгірая «Romanya’da Türk ve İslam Kültürü» («Тюркська та мусульманська культура в Румунії»), в одному з розділів якої автор подав назви всіх періодичних видань тюрків у Румунії, які видавалися наприкінці XIX – на початку ХХ століття[6] .

Видавнича діяльність кримських татар в еміграції стала об'єктом вивчення в дослідженні К. Чапраза «Видавнича діяльність кримськотатарських тюрків»[7] . Автор доповнив відомості, наведені у працях М. Улькусала, інформацією про американські, турецькі та румунські видання кримських татар другої половини ХХ ст. Турецький історик Г. С. Алтуг – автор біографічної праці «Життя та діяльність Мустеджипа Улькусала»[8] – зупинилася на його видавничій діяльності. Нею висвітлені деякі аспекти, пов'язані з історією видання періодичних видань кримських татар у Румунії в 30-х роках ХХ ст. Таким чином, історіографія зазначеної проблеми в часописах кримськотатарської діаспори до 1991 р. представлена виключно зарубіжними студіями, в яких було зроблено спробу зібрати відомості про кримськотатарські періодичні видання. Взагалі був відсутній аналіз матеріалу, опублікованого на сторінках цих видань, не було репрезентовано й повного списку часописів кримськотатарської діаспори.

На сучасному етапі інтерес до історії періодичної преси та кримознавчої спадщини кримськотатарської діаспори посилився. Х. Киримли[9] відновив історію видання в Туреччині на початку ХХ ст. кримськотатарських журналів «Tonguз» («Первісток») і «Зolpan» («Зірка Венера») «Tearrif-i Muslimin» та «İslam Dünyası», та намагався простежити змістовнулінію цих журналів і газет. Важливим для вивчення періодики став початок роботи з транслітерації текстів періодики. Були транслітеровані публікації журналу «Emel» за 1930 р.[10] . 2003 року в Констанці окремим збірником було транслітеровано статті журналу «Mektep ve Аile» («Школа та родина»)[11] . За два роки в Стамбулі побачило світ дослідження, присвячене одному з авторів публікацій журналу «Kırım» Февзі Алтугу, були транслітеровані з арабської латинським шрифтом і перевидані його публікації з журналу «Kırım»[12] .

Наприкінці ХХ ст. з'явилися ґрунтовні дослідження, присвячені систематичному вивченню періодичних видань народів Криму13 , але багата наукова та популярна кримознавча історико-етнографічна спадщина там не розглядалася. Проблема емігрантської преси стала предметом інтересу в наукових студіях С. Нагаєва та Р. Фазилова14 . Г. Юксель висвітлені обставини, що обумовили появу таких видань, як «Emel», «Yıldırım», «Halk»15 , зроблена спроба визначити основний діапазон проблем, які порушувалися на сторінках «Emel» в 30-х роках ХХ ст.16 . Професор І. А. Керімов уперше в історіографії відмітив значення публікацій журналу «Emel», для розвитку кримськотатарської літератури17 .

Вивченню преси народів Криму було присвячене комплексне ґрунтовне дослідження Н. В. Яблоновської1 8. Питання вивчення кримськотатарської періодичної преси в еміграції хоча й було порушене автором, але не отримало належного висвітлення. Залишилися нерозкритими процеси зародження та розвитку видавничої діяльності діаспори, біоісторіографічні характеристики авторських колективів.

У цілому, аналіз праць із проблематики дисертаційного дослідження виявив фрагментарне вивчення історії періодичних видань кримськотатарської діаспори. Багата, різноманітна за рівнем і сюжетною гамою історико-етнографічна кримознавча спадщина, що міститься на сторінках таких часописів, узагалі до останнього часу була поза зором дослідників. У історіографії досі не існує комплексної праці, присвяченої проблемі дослідження спадщини кримськотатарської тюркомовної емігрантської преси.

Підрозділ 1.3.«Джерельна база дослідження» – відображає результат бібліографічної й архівної евристики, містить аналіз опублікованих матеріалів, а також архівних документів, виявлених дисертанткою в державних і приватних архівах України та Турецької Республіки. Це праці діячів діаспори, подвижників просвітництва, статутні матеріали громадських організацій і редакцій часописів, а також архівні документи, які за формою репрезентовані рукописами кримознавчих статей, діловодною документацією (звіти, протоколи засідань, службове листування) та джерелами особового походження: автокомунікативними (щоденники) та міжособистої комунікації (епістолярій). Зазначено, що основою джерельної бази дисертаційного дослідження є опубліковані на сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори праці, пов'язані з вивченням історії й етнографії народів Криму. За формою викладу, науковим рівнем, особливостями жанру ці праці можна розділити на декілька груп. Особливу цінність становлять наукові публікації дослідників, присвячені окремим питанням історії Криму, етнографії кримських татар, і археографічні роботи. Виявлення та систематизація джерел дали можливість виділити істориків-кримознавців діаспори (Н. Агат, Б. Акджар, Е. Киримал, Д. Сейдамет (Киример), А. Наджі, А. Сойсал та інших) і окреслити проблематику їхніх досліджень. Значною за обсягом є група науково-популярних кримознавчих публікацій. Їхньою особливістю як історіографічного джерела є компілятивний характер публікацій, відсутність опертя на архівні матеріали.

У ході дослідження виявлені чисельні некрологи видатних лідерів громадського, культурного життя кримськотатарської діаспори, видавців періодичних видань кримськотатарської діаспори й авторів публікацій . Важливу групу джерел, використаних у дисертації, становлять спогади. Найбільшого значення для розкриття проблеми мають мемуари Д. С. Киримера, М. Улькусала. Чимало їх присвячено самому Д. С. Киримеру, а також І. Гаспринському, В. Ібраїму. Окрему групу становлять спогади про різні події з життя кримських татар (голод 1933 р., депортація 1944 р., життя в німецьких таборах у 1944-1945 роках). У цілому, мемуарна література стала важливим джерелом для відновлення історії періодичних видань кримськотатарської діаспори (спогади М. М. Севдіяра).

Особливий інтерес як джерело дисертаційного дослідження становили передовиці перших номерів більшості видань, а також уміщені на їх шпальтах звернення до читачів, – оскільки саме в них містилися програмні завдання цих видань.

Для висвітлення історії кримськотатарської діаспорної періодики, встановлення біографічної канви авторів публікацій важливе значення мають архівні матеріали. В ході розробки проблеми були досліджені матеріали архівів Туреччини: документи відділу рукописів Бібліотеки імені Алі Гьокгірая (м. Стамбул) (Ali Kemal Gцkgiray Kьtьphanesi) при Фонді дослідження культури кримських тюрків «Emel Kırım». Ці документи можна об'єднати в декілька груп: папери, що характеризують діяльність товариств кримських татар в еміграції; матеріали щодо видання журналу «Emel»; документи особового походження (біографічного характеру) та значне листування. Важливі документи для відновлення біографічної канви авторів публікацій були виявлені в Державному архіві Ради Міністрів Республіки Туреччина (м. Анкара) (Başbakanlık Cumhuriyet Arєivi) (анкети, автобіографії). Охарактеризувати окремі сторони діяльності кримськотатарської діаспори в Німеччині та США стало можливим завдяки залученню джерел із приватного архіву лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва (м. Сімферополь). Документи зібрані за тематикою: кримськотатарська еміграція в Німеччині (1952-1964), кримські татари в Німеччині (1987-1993), Національний центр кримських татар у США (1971-1995), Американська асоціація кримських татар (США).

Загалом, архівні документи відіграють у дисертації допоміжну роль. Вони використовувалися для розкриття біографічної канви істориків діаспори, доповнення відомої з наукових праць історії створення та діяльності періодичних видань кримськотатарської діаспори.

У цілому, джерельна база є достатньо ґрунтовною для виконання завдань, які визначені у дисертаційній роботі.

Розділ 2 – «Заснування та діяльність тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори» – присвячено історії становлення та ґенезі видавницької діяльності кримських татар у Туреччині, Румунії, Німеччині та США.

У підрозділі 2.1. – «Періодика кримськотатарської діаспори в Туреччині» – показана видавнича діяльність кримських татар як важлива складова громадського та культурного життя кримськотатарської діаспори в Туреччині; досліджені причини й умови появи часописів кримських татар. Причинами появи таких видань стало прагнення зберегти національну самосвідомість, традиційну народну культуру, необхідність отримувати об'єктивну інформацію про життя мусульманського населення в Російській імперії, а також про життя кримських татар в Анатолії та Добруджі. Організаторами кримськотатарських часописів у Туреччині, їх редакторами-видавцями ставали провідні діячі культурно-просвітницького руху діаспори: Х. Бешев, А. Гьокгірай, О. Джуді, Я. Ільмі, Н. Киримман, Е. Намик, С. Октай Д. Орталан, М. Саїд, С. Суді, Я. М. Якуб-Кемаль, та інші.

Проаналізовані програми видань («Tonguз», «Зolpan», «Тeariüf-ü Muslimin», «Kırım», «Emel» та ін.), які змінювалися залежно від політичної, соціальної, культурної дійсності. Відтворено просопографічний портрет діячів кримськотатарської діаспори – авторів зазначеної періодики. Показанояк залежно від зміни складу редакційної колегії видання могли змінюватися рубрикації, увага до історико-етнографічних і національно-визвольних сюжетів.

У підрозділі 2.2. – «Видання діаспори кримських татар у Румунії, Німеччині та США» – розглянуто видання тюркомовних періодичних видань у Добруджі, яке розпочалося після її включення до складу Румунії. Серед перших – газети «Dobruca», «Hareket», «Sadakat», «Єark», «Sadai Millet» й інші. Перед цими часописами стояли наступні завдання: сприяти просвіті мусульман Добруджі; захист прав та інтересів тюркських народів, що проживали на цій території. Видавнича діяльність тут була пов’язана з іменами Е. Кемаля, Д. Кемаля, А. Киримзаде, М. Ніязі, М. Улькусала й інших. Подальший розвиток преси кримських татар у Румунії на початку ХХ ст. був пов'язаний із ім'ям поета і педагога Мехмета Ніязі (1878-1931). З його ініціативи та завдяки його старанням видавалася газета «Dobruca Sadası» («Голос Добруджі») як орган Товариства поширення освіти серед мусульман Добруджі з метою просвітницької діяльності серед мусульман цього регіону та надання допомоги бідним дітям. Авторитетними періодичними виданнями кримськотатарської діаспори були також часописи «Teşvik», «Işık», «Mektep ve Aile». Детально висвітлена історія заснування і перших років існування журналу «Emel» та діяльність представників діаспори, з ім’ям яких була пов'язана поява цього видання. Відтворено історичні умови та просопографічний портрет персонального складу редакцій кримськотатарьської діаспорної періодики в США («Birlik», «Kırım», «Емель», «The Crimean Review») та діяльність в цьому напрямку Е. Киримала в Німеччині.

Розділ 3 – «Основні тенденції вивчення історії та етнографії Криму в публікаціях істориків діаспори» – присвячено аналізові друкованої спадщини періодичних видань, котрі висвітлювали проблеми історії, етнографії, національного руху та культури кримських татар.

У підрозділі 3.1. – «Дискусійні моменти історії Криму в інтерпретації істориків діаспори» – визначені та проаналізовані основні сюжети, які привертали увагу авторів: історія тюркських племен на території Кримського півострова (їхня роль в етногенезі кримськотатарського народу); діяльність кримських ханів; політичне, економічне становище півострова до та після захоплення Кримського ханства Російською імперією; питання вивчення й охорони мусульманських пам'яток; роль жінок-аристократок у житті Кримського ханства; військова організація та військові традиції кримських татар; особливості політичного становища населення в складі Російської імперії; політика Радянської влади в Криму. Серед публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори, присвячених історії Кримського ханства, наявні як науково-популярні, так і самостійні наукові дослідження, побудовані на значній джерельній базі. Проаналізована наукова спадщина М. Агата, Х. Іналджика й А. Каракая, А. Сойсала, присвячена вивченню діяльності правителів Кримського улусу Золотої Орди й історії Кримського ханства, що публікувалися в 60-70-х роках ХХ ст. на сторінках журналу «Emel», а також упродовж наступних років у інших виданнях. Зазначена тематика була особливо актуальною з огляду на повне замовчування цих сюжетів повоєнною радянською історіографією другої половини ХХ ст., аж до початку 90-х років ХХ ст. представленої працями, для яких характерне однобоке висвітлення історії середньовічного Криму (П. Н. Надінський, П. В. Нікольський, А. Л. Якобсон). Історики діаспори висвітлювали аспекти, багато з яких у силу своєї дискусійності або невивченості зберігають актуальність до теперішнього часу. Значну наукову спадщину з історії Кримського ханства залишив А. Сойсал. Він висвітлив одне зі складних питань, що й зараз не має однозначної оцінки в науковій літературі, – про характер взаємовідносин між Кримським ханством і Османською імперією; також ним були відновлені імена видатних учених, поетів Кримського ханства з найближчого оточення ханів. Розробка А. Сойсалом проблеми ролі жінки в суспільному житті Кримського ханства стала значним внеском у розвиток історіографії. Особливий інтерес становлять маловідомі дослідження знаного фахівця з історії Кримського ханства Х. Іналджика, присвячені внутрішньому устрою держави, історії аристократичних бейських родів у Кримському ханстві та їхній ролі в житті суспільства. Для дослідників історії Криму з числа істориків кримськотатарської діаспори завжди серед найбільш актуальних займала місце тема скликання та діяльності першого Курултаю кримських татар 1917 р. та встановлення Радянської влади в Криму.

У підрозділі 3.2 . – «Висвітлення національно-визвольного руху кримських татар» – показано, що більшість публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори присвячені проблемі національно-визвольного руху кримських татар упродовж 50-х років ХХ ст., написані на основі інформації, отриманої із західноєвропейських, американських і турецьких засобів масової інформації, а також радянського нелегального самвидаву. Найбільш репрезентативний матеріал поданий у журналі «Emel» – одному з небагатьох рупорів кримськотатарської діаспорної періодики, що видавалася в 60-80-х роках ХХ ст. Матеріали, присвячені національному рухові кримських татар, представлені публікаціями різного типу: аналітичними статтями, оглядами самвидаву, документами. Окремою проблемою виступає тема національного руху кримських татар у Туреччині, висвітлення якої знайшло відображення на сторінках журналу «Kırım». У численних статтях Е. Киримала, П. Почія, Г. Симона, А. Фішера ставилися питання про антинародну національну політику в Радянському Союзі на прикладі кримських татар (аналізувалися рішення державних установ та судових інстанцій, печаталися звернення представників кримських татар до радянських органів влади та світовіх правозахисніх організацій). Висвітлена національна діяльність видатних лідерів опору М. Джемілєва (публікації Х. Киримли, К. Яргиджі). Вказано на значення цих матеріалів як історичного джерела для історії національного руху кримських татар.

У підрозділі 3.3. – «Питання етнографії й культури кримських татар у виданнях діаспори» – зазначено, що періодичні видання кримськотатарської діаспори містять значну кількість публікацій, присвячених питанням розвитку національної культури й етнографії кримських татар. Це матеріали, пов'язані з вивченням мови, літератури, освіти, усної народної творчості, обрядів життєвого циклу кримських татар, їх календарних свят тощо.

Найбільш чисельними були публікації, присвячені різним жанрам фольклору кримських татар – прислів'ям і приказкам, чинам і мане (частівкам), епосу, казкам, легендам. Одним із перших на сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори до питання вивчення чинів і мане звернувся турецький дослідник Б. Акджар. Серед публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори окремо слід виділити статті, присвячені епосу кримських татар. Ці публікації можна розділити на групи: дослідження епічних оповідань (дестанів) тюркських народів загалом і їх кримськотатарські особливості.

Проаналізовано публікації періодичних видань кримських татар в еміграції, які присвячені вивченню родинної обрядовості кримських татар у Криму, Туреччині, Румунії, зокрема: весільного, поховального циклу, а також пов’язаного з народженням. Наголошується, що ці публікації становлять цінність як важливе етнографічне джерело. Проблема вивчення родинних обрядів і звичаїв кримських татар стала об'єктом дослідження в працях А. Акташ, А. Каракая, А. Наджі й інших.

Висновки узагальнюють авторські підходи й інтерпретації кримознавчих публікацій в періодиці та містять стислий виклад результатів дослідження, основний зміст яких виноситься на захист:

1. В останній третині XVIII ст.розпочався процес еміграції кримських татар, який із перервами продовжувався більше двохсот років. Унаслідок еміграції в ряді держав (Туреччина, Румунія, США, Німеччина) сформувалися кримськотатарські етнічні колонії, що обумовило виникнення кримськотатарської діаспори. Початкова стадія кримськотатарської еміграції пов'язана з територією Добруджі, що входила до складу Османської імперії, а наприкінці XVIII ст. опинилася в кордонах Румунії. На сьогодні найбільш чисельна діаспора мешкає в Туреччині. Історія утворення діаспори в Німеччині та США пов'язана з політичними перипетіями ХХст. В суспільному житті кримськотатарської діаспори значну роль відігравали періодичні видання, що виходили в країнах проживання кримськотатарських емігрантів. Початок діаспорної видавничої справи був зумовлений, передусім, прагненням зберегти національну самосвідомість, кримськотатарську культуру. Важливим стимулом до створення власної періодичної преси стала необхідність інформування членів діаспори про події на історичній батьківщині. У країнах, де сформувалася кримськотатарська діаспора, протягом досліджуваного періоду видавалося 25 тюркомовних друкованих органів: 15 газет і 10 журналів.

2. Історіографічний аналіз свідчить про практично цілковиту відсутність узагальнюючих досліджень з проблеми. Перегляд de visu і систематизація значного бібліографічного масиву публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори в Німеччині, Румунії, Туреччині та США, а також матеріалів відділу рукописів Бібліотеки імені А. Гьокгірая (м. Стамбул), Державного архіву Ради Міністрів Республіки Туреччина (м. Анкара) й приватного архіву М. Джемілєва (м. Бахчисарай) дали можливість зробити об'єктивний аналіз означених публікацій із 1888 до 1991 р.

3. Історію становлення та розвитку періодики кримськотатарської діаспори можна розділити на декілька етапів: 1) кінець XIX – початок XX століття: період зародження суспільної та культурної діяльності кримських татар у місцях еміграції, який ознаменувався появою перших кримськотатарських періодичних видань у Туреччині й Румунії «Dobruca Sadası», «Teşvik», «Işık», «Mektep ve Aile», «Tonguз», «Зolpan», «Tearrьf-ь Mьslimоn», «Kırım». Цей період пов'язаний із суспільно-просвітницькою діяльністю видатних діячів діаспори С. Абдульхаміта, Я. Ільмі, Д. Кемаля, Я. Кемаля, Е. Намика, М. Ніязі, М. Саїд-бея, С. Суді; 2) 30-ті роки ХХ ст. – до початку Другої світової війни: час активізації суспільного життя кримських татар у Румунії, коли було засноване одне з найбільш авторитетних видань діаспори – журнал «Emel». Одним із засновників і головним редактором цього журналу був видатний громадський діяч кримськотатарської діаспори, лідер національного руху М. Улькусал. «Emel» із самого початку свого існування виконував функції спрямовуючого органу національно-визвольного руху кримських татар. Працівниками видавництва й авторами публікацій були громадські діячі, учасники кримськотатарського національного руху. Їхня діяльність була спрямована на об'єднання тюркських народів, налагодження зв'язків зі співвітчизниками, що мешкали в Радянському Союзі. На часопис були покладені завдання просвітництва кримських тюрків. Видання повинне було сприяти відродженню національної самосвідомості. Значну роль у суспільно-просвітницькому русі кримськотатарської діаспори в цей період відіграли газети «Yıldırım» (головний редактор М. Нурі) і «Halk-Poporul» (головний редактор Х. Нусрет); 3) кінець 50-х років – кінець 80-х років ХХ ст.: час піку видань кримськотатарської діаспори. Протягом указаного тридцятиріччя систематично виходив журнал «Emel», що поновив видання з 1960 р. в Туреччині, журнал «Kırım», бюлетень «Kırım» (орган Асоціації кримських татар у США), а також журнал «Dergi» (Німеччина). Важливою у справі об'єднання й просвіти кримських татар в еміграції була роль часописів, які виходили у цей період упродовж нетривалого часу: «Kırım» (1957, 1960-1961, Туреччина), «Dilde, Fikirde, İşte Birlik» (1977 , Туреччина) і «Emel» (1976, 1978, США); 4) кінець 1980-х років – 1991 рік: поява нових видань – у США «Birlik» (орган Національного центру кримських татар); поновлення кримськотатарських видань у Румунії румунською, турецькою та кримськотатарською мовами (журнали «Renkler» і «Emel», газети «Caє», «Karadeniz»). Демократичні зміни в суспільно-політичному житті в СРСР, початок повернення кримських татар на територію півостріву сприяли активізації видань у діаспорі, початку нових дискусій з різних питань історії та національного руху кримських татар.

4. На сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори зазначеного періоду публікувалися як дослідники з числа кримських татар, так і ряд видатних західноєвропейських і американських учених-тюркологів, кримознавців (М. Агат, Х. Іналджик, Р. Конквест, А. Сойсал, А. Фішер). Друкувалися як оригінальні дослідження, так і переклади турецькою мовою кримознавчих досліджень цих вчених із наукових європейських і американських видань. Виявлена й систематизована дисертантом інформація про ці маловідомі публікації значно доповнює стале уявлення про творчість низки вчених (Х. Іналджик, А. Фішер). Окремим напрямом діяльності редколегій діаспорної кримськотатарської періодики стала публікація (журнали «Emel», «Dergi») перекладів турецькою мовою класичних кримознавчих студій, пов'язаних із вивченням історії й етнографії кримських татар, які були видані в першій третині ХХ ст. (У. Боданінський, О. Олесницький, Б. Чобан-заде й інші).

5. Основна увага в публікаціях досліджених видань була присвячена висвітленню історії, етнографії та сучасних проблем мусульман, що мешкали в межах Радянського Союзу, насамперед – кримських татар. Позиція авторів публікацій у висвітленні внутрішньополітичного життя, суспільного та культурного розвитку кримськотатарського народу, як правило, були діаметрально протилежними до трактування цих-таки питань радянською пресою. Історичні дослідження вченими діаспори здійснювалися з позицій, характерних для західноєвропейської й американської історіографії (об'єктивність, широка джерельна база, право народу на автономію, роль особистості в історичному процесі та розвитку культури народу).

6. Періодичні видання кримськотатарської діаспори є важливим історіографічним джерелом із проблем історії, національного руху, етнографії та культури кримських татар. Наукові дослідження у сфері історико-етнографічного вивчення Криму репрезентовані публікаціями різного типу: науковими й науково-популярними дослідженнями з найбільш актуальних проблем історії Криму; прикладними науковими дослідженнями, написаними на основі експедиційних розвідок; публікаціями фольклорних пам'яток.

7. Предметом дослідження більшості авторів (І. Агат, М. Бала, Х. Іналджик, А. Каракая, Х. Ортекін, І. Отар, А. Сойсал) була, передусім, історія Криму. Багато з-поміж опублікованих на шпальтах кримськотатарської діаспорної періодики праць являли собою значний крок уперед у вивченні деяких аспектів історії Криму як на тлі заідеологізованих і однобоких, сумнівно наукових радянських, так і позбавлених опертя на широкий корпус східних джерел сучасних досліджень (висвітлення зовнішньої та внутрішньої політики кримських ханів, біографіка видатних учених і політичних діячів середньовічного періоду, роль жінок-аристократок у житті Кримського ханства). Частину публікацій істориків діаспори можна вважати новаторськими лише в порівнянні з некомпетентними розробками радянських дослідників. Так, не витримують наукової критики висновки кримськотатарських і турецьких авторів, що наполягали на виключній ролі старотюрських народів в етногенезі кримських татар. Особливий інтерес для істориків діаспори становили питання політичного, економічного становища Криму до загарбання Кримського ханства Російською імперією; військова організація та військові традиції кримських татар; зміни в суспільно-політичному й економічному житті Криму в складі Російської імперії; розкриття антинародної політики Радянської влади в Криму; історія національного руху після депортації кримськотатарського народу 1944 р.; різні аспекти етнографії кримських татар.

8. Більшість періодичних видань діаспори кримськотатарського народу створювалися як органи національно-визвольного руху кримських татар. Ця проблема представлена статтями видатних громадських діячів, ідеологів кримськотатарського національного руху Н. Алтуга, Е. Киримала, Д. Киримера, І. Отара й інших. У їх публікаціях розкрито історію руху, відновлено основні етапи діяльності, творчої спадщини його лідерів, висловлено оцінку подій, сучасниками або учасниками яких їм довелося бути. Особливий інтерес становлять публікації 60-70-х років ХХ ст. – часу активізації кримськотатарського національного руху в СРСР. Завдяки цим матеріалам читачі мали можливість ознайомитися з різноманітними статтями про стан руху на сучасному етапі, проблеми подальшого розвитку, боротьбу кримських татар за право повернутися в Крим, результати цієї боротьби, причини чисельних невдач. Із цією метою на сторінках видань також публікувалися документи й коментарі до них.

9. Посилена увага в програмах часописів приділялася вивченню культури кримських татар. У руслі освітніх програм на сторінках журналів була опублікована велика кількість художніх творів авторів, творчість яких була заборонена на території Радянського Союзу. Публікувалися зразки усної народної творчості, дослідження з етнографії. Серед цих студій були важливі та досі маловідомі дослідження з літератури, театру, національних і релігійних традицій, звичаїв, обрядів кримських татар.

10. Дослідження істориків діаспори базуються на документах архівів, головним чином Туреччини та Польщі. В межах етнографічних досліджень проводилися польові дослідження. Широкого поширення набула практика запису пам'яток усної народної творчості.

Наукова спадщина, виявлена на сторінках тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, має вагоме наукове й практичне значення на сучасному етапі розвитку історичної науки. Використання закладеної в них наукової інформації буде сприяти подальшому розвиткові вивчення історії, етнографії й історіографії Криму, України загалом.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у наступних публікаціях

1. Кангиева Э. М.Крымоведение на страницах тюркоязычных периодических изданий крымскотатарской диаспоры.– К.; Симферополь: СГТ, 2007.– 424 с.– (Биобиблиография крымоведения; Вып. 10).

2. Кангиева Э. М. Авторский коллектив журнала крымскотатарской общины в эмиграции «Emel»: Опыт просопографической характеристики // Література та культура Поліся.– Ніжин, 2004.– Вип. 27: Регіональна історія та культура в українському та східноєвропейському контексті.– С. 220-226.

3. Кангієва Е. М. Журнал кримськотатарської громади в еміграції «Emel» як джерело до вивчення історії національно-визвольного руху кримських татар // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України.– Львів, 2004.– Вип. 12.– С. 482-495.

4. Кангиева Э. М. Из истории периодической печати крымских татар // Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі.– Тернопіль, 2004.– Вип. 3.– С. 191-196.

5. Кангиева Э. М. Периодические издания крымскотатарской диаспоры как средство популяризации истории и культуры // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер.: История.– 2005.– Т. 18 (57), № 1: Спецвыпуск: Историческое краеведение Крыма на рубеже столетий: Вопросы истории крымоведения и охраны памятников: Сборник научных трудов в честь 150-летия со дня рождения Арсения Ивановича Маркевича.– С. 73-80.

6. Кангиева Э. Журнал «Kırım» как явление общественно-политической и культурной жизни диаспоры крымских татар в Турции // Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі.– 2006.– Вип. 4.– С. 198-204.

7. Кангієва Е. Періодичні видання кримських татар у Європі та США // Проблеми історії України XIX – початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України.– К., 2006.– Вип. 12.– С. 268-279.

8. Кангієва Е. Периодічні видання кримськотатарської діаспори в Туреччині // Історичний журнал.– 2007.– № 1.– С. 52-62.

Статті у наукових виданнях, матеріали, тези:

9. Кангиева Э. М. Культурное развитие Крыма на страницах журнала «Emel» // Україна – країни Сходу: Від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій: Мат-ли науково-практичної конф., 11-13 травня 2000 р.– К., 2001.– С. 117-120.

10.Кангиева Э. М. Изучение истории крымских татар на страницах журнала «Emel» // Археологія та етнологія Східної Європи: Мат-ли та дослідження / Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова.– Одеса, 2002.– Т. 3.– С. 212-213.

11.Кангієва Е. Журнал кримськотатарскої общини на еміграції «Emel» як джерело із вивчення історії Криму // Українська періодика: Історія і сучасність: доп. та повідомл. Восьмої Всеукраїнської науково-теоретичної конф., Львів, 24-26 жовтня 2003 р. / Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України.– Львів, 2003.– С. 388-393.

12.Кангиева Э. М. Изучение этнографии крымских татар в периодике крымскотатарской общины в эмиграции // Археологія и етнологія Східної Європи: Мат-ли та дослідження / Донецький нац. ун-т.– Донецьк, 2004 р.– Т. 4.– С. 76-77.

13.Кангієва Е. Журнал «Kırım» – періодичне видання кримськотатарської діаспори в Туреччині // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. Дев’ятої Всеукраїнської науково-теоретичної конф. 28-29 жовтня 2005 р. / Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України – Львів, 2005.– С. 200-205.

14.Кангієва Е. Пам’ятки історії і культури Кримського ханства на сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК.– К., 2006.– Вип. 15.– С. 285-288.


АНОТАЦІЯ

Кангієва Е. М. Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (1888–1991 рр.) .– Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.– Дніпропетровський національний університет.– Дніпропетровськ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню кримознавчої спадщини істориків і публіцистів, яка публікувалася в кримськотатарській діаспорній періодиці в Німеччині, США, Румунії, Туреччині. Хронологічні рамки роботи визначені з 1888 р. (поява першого номера тюркомовного видання кримськотатарської діаспори) до 1991 р. (розвал СРСР, утворення незалежної України). У трьох главах дисертаційного дослідження розглянуті джерельна база, історіографія проблеми, надана характеристика основних етапів і аспектів розвитку видавничої справи кримських татар в еміграції. Систематизовані та проаналізовані кримознавчі публікації періодичних видань кримськотатарської діаспори, визначена основна тематика і тенденції у висвітленні історії й етнографії Криму.

Дисертація є першим комплексним дослідженням із історії становлення та розвитку видавничої діяльності діаспори в 1888–1991 роках. На основі архівних матеріалів реконструйовані біографічні характеристики видавців і авторів публікацій, просвітників кримськотатарського народу в еміграції, вперше зроблений просопографічний портрет діячів кримськотатарської діаспори, авторів періодичних видань.

Ключові слова: кримознавство, історіографія, кримськотатарська діаспора, періодичні видання, етнографія.

АННОТАЦИЯ

Кангиева Э. М. Изучение истории и этнографии Крыма в тюркоязычной периодике крымскотатарской диаспоры (1888–1991 гг.) .– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины.– Днепропетровский национальный университет.– Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена изучению крымоведческого наследия историков и публицистов, публиковавшихся в периодических изданиях крымскотатарской диаспоры в Германии, США, Румынии, Турции. Хронологические рамки работы определены с 1888 г. (выход первого номера тюркоязычного издания крымскотатарской диаспоры) до 1991 г. (развалом СССР, образованием независимой Украины). В трех главах диссертационного исследования рассмотрены источниковая база, историография проблемы, представлена характеристика основных этапов и аспектов развития издательского дела крымских татар в эмиграции. Систематизированы и проанализированы крымоведческие публикации (научные, научно-популяпные, а также воспоминания, некрологи, передовые статьи) периодических изданий крымскотатарской диаспоры («Emel»,«Karadeniz», «Kırım», «Kırım-Bьlten»,«Renkler» «TheCrimeanReview» и др.).Выявлены основные тематики в освещении истории и этнографии Крыма. Показана новизна, актуальность и основные тенденции исследований в области истории древнего и средневекового Крыма, присоединения Крымского ханства к Российской империи, эмиграции крымских татар, революционных событий 1917 г. в Крыму. Выявлен широкий диапозон этнографических публикаций. Раскрыта роль периодических изданий в освещении истории и развития национального движения крымских татар.

Диссертация является первым комплексным исследованием по истории становления и развития издательской деятельности диаспоры в 1888–1991 гг. На основе архивных материалов воссозданы биографические характеристики издателей и авторов публикаций, просветителей крымскотатарского народа в эмиграции, впервые воссоздан просопографический портрет деятелей крымскотатарской диаспоры, авторов периодических изданий. Показана роль исследователей диаспоры в изучении истории и этнографии крымских татар.

Ключевые слова: крымоведение, историография, крымскотатарская диаспора, периодические издания, этнография.

SUMMARY

Kangiyeva E.M. Research on history and ethnography of Crimea in Turkic-speaking periodicals of the Crimean Tatar Diaspora (1888-1991 years) . – Manuscript.

Dissertation seeking for the academic degree of Candidate of History specializing at 07.00.06 – historiography, resources studies and special historical disciplines – Dnipropetrovsk National University – Dnipropetrovsk, 2008.

Dissertation is dedicated to heritage of historical studies on Crimea of historians and publicists in Germany, USA, Romania and Turkey, which were published in periodicals of the Crimean Tatar Diaspora. The chronological frame for the published works is defined in between 1888 (the very first issue of Turkic-speaking edition of the Crimean Tatar Diaspora) and 1991 (collapse of USSR, the establishment of independent Ukraine). Studies on the sources, historiography of the problem, and description of major stages and aspects of development of publishing by the Crimean Tatars in exile have been provided in the three chapters of the dissertation research. Publications of periodicals of the Crimean Tatar Diaspora concerning Crimea have been systematized and analyzed. The major topics and tendencies in history and ethnography interpretation were discovered.

The dissertation is a first comprehensive research on history of establishment and development of publishing by the Diaspora in 1888-1991. Basing on archive materials, biographical features of publishers, authors of the publications, enlighteners of the Crimean Tatar people in exile were renewed. Prosopographic portrait of the Crimean Tatar Diaspora activists and authors of the periodicals is reconstituted.

Key words: Crimean studies, historiography, Crimean Tatar Diaspora, periodicals, ethnography.


[1] SejdametD. Krym / In-twschodnı.– Warszawa, 1930.– 114 s.

[2] Çoban-zadә B. Krьm-tatar әdәbijatьnda kyryltajcьlьк vә millәtсiliq.– Baku, 1929.– 33 s.

[3] Ülküsal M. Dobruca ve Türkler.– Ankara: Türk Kültürünü Araştırma Enstitüsü, 1987.– 270 s.

[4] Ülküsal M. Kırım Türk-Tatarları: Dünü-Bugünü-Yarını.– İstanbul: Baha Matbaası, 1980.– 366 s.

[5] Türk Dünyası el Kitabı.– Ankara, 1976.– 1452 s.

[6] Uralgiray Y. Romanya’da Türk ve İslam Kültürü.– Ankara, 1981.– 354 s.

[7] Çapraz K. Kırım-Tatar Tüklerinde basın (1881-1990): Yüksek lisans tezi.– Istanbul, 1990.– 57 s.

[8] Altuğ G. S. Müstecib Ьlküsal’ın Hayatı ve Faaliyetleri: Yüksek lisans tezi.– Istanbul, 1994.– 162 s.

[9] Kırımlı H. Kırım Tatarlarında Milli Kimlik ve Milli Hareketler (1905-1916).– Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi,1996.–296 s.

[10] Yьksel Z. Romanya’da 1930-1940 yılları arasında yayınlanan Emel mecmuasının birinci cildinin yeni türk alfabesine çevrilmesi / İstanbul Üniversitesi edebiyat fakültesi türk dili ve edebiyatı bölümü mezuniyet tezi.– İstanbul, 1980.– 486 s.

[11] Mektep ve Aile Mecmuası (1915-1916) / Hazırlayanlar E.Ülgen, A.Aksu.–Constanta, 2003.– 208 s.

[12] Altuğ F. Dikinli İlişkiler: Kırımlı Bir Öğretmenin Anıları ve Şiirleri.– İstanbul, 2005.– 200 s.

13 Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок XX століття): Біобібліографічне дослідження.– Сімферополь, 2003.– 456 с.

14 Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы.– Симферополь: Крымское учебно-педагогическое изд-во, 2001.– 640 с.

15 Юксель Г.Къырымтатар иджрет матбуасы // Йылдыз.– 2003.– № 3.– С. 103-110.

16 Юксель Г. З. Кримськотатарська пресса в 1917-1928 гг.: Тенденції розвитку й національна своєрідність: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / 10.01.08 – журналістика; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т журналістики.– К., 2006.– 17 с.

17 Керимов И. Къырымтатар эдебияты.– Симферополь, 1995.– 352 с.

18 Яблоновська Н. В. Етнічна преса в Криму: Історія та сучасність.– Сімферополь, 2006.– 312 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:07:35 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:49:52 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (1888 – 1991 рр.)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151152)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru