Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Митне оформлення товарів

Название: Митне оформлення товарів
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Добавлен 23:22:25 15 сентября 2010 Похожие работы
Просмотров: 5097 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій

1.2 Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств

1.3 Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів

Розділ 2. Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"

2.1 Характеристика підприємства ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

2.3 Дослідження митних процедур при здійсненні підприємством імпортних операцій

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на прикладі підприємства ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"

3.1 Основні напрямки спрощення процедур митного оформлення

3.2 Удосконалення організації митного оформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством

3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Зовнішньоекономічні зв'язки на сьогодні - це об'єктивно обумовлена необхідність, важливий фактор економічного зростання, невід'ємна складова національного процесу розширеного відтворення. Вони все більшою мірою визначають не тільки темпи і пропорції процесу виробництва, але й обміну та розподілу.

Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток. Окремими завданнями ДМСУ є здійснення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

За останній час почастішали такі порушення як декларування товарів не за своїм найменуванням, заниження митної вартості товарів тощо. Вирішення цих складних питань потребує спеціальних знань не тільки з митної справи, а й з товарознавства та експертизи товарів. Тому питання вивчення порядку митного контролю та оформлення товарів, порядку проведення експертизи, правил визначення митної вартості не втрачають своєї актуальності і набувають особливого значення на сучасному етапі. Ці обставини і обумовили вибір теми, мети та завдань курсової роботи.

Підвищення якості обслуговування зовнішньоекономічних операцій - одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості

обслуговування експортно-імпортних операцій.

Виходячи із зазначеного вище, та враховуючі стрімкі темпи росту ринку рослин та супутніх товарів, вважаємо, що обрана тема для курсової роботи є актуальною.

Проблема правового забезпечення, що регулює митну діяльність розв'язана ще недостатньо. Про це свідчать часті зміни і доповнення до чинних митних законів. Процес формування митного законодавства започатковано у 1991 році. Серед останніх митних нововведень важливого значення набув вступ у силу 1 січня 2005 року нового Митного кодексу України.

Мета дипломної роботи - дослідити та описати процедуру митного оформлення та контролю товарів під час переміщення через митний кордон України.

Відповідно до мети роботи необхідно було розв’язати такі завдання:

дослідити проведення митного контролю та оформлення товарів на українських митницях;

вивчити основні вимоги до митного оформлення зовнішньоекономічних операцій продукції, яка перевозиться через кордон підприємством, обраним у якості бази практики;

запропонувати заходи, що будуть сприяти удосконаленню процедур митного контролю та оформлення товарів.

Об’єктом досліджень є нормативна документація на перетин кордону, законодавча база митної служби, сертифікати якості.

Предметом дослідження є порядок оформлення товарів при переміщенні через митний кордон України.

Методи дослідження: аналіз предметної області, статистичні методи, аналітичні методи.

Інформаційною базою під час написання курсової роботи були праці таких відомих в Україні і за кордоном авторів як Захаренко Н.А., Борзенков І., Гришин А., Дерев’янко С., Ксенз Л., Лісовенко М., Макаренко О.В., Мілейко Я., Мовчан В., Омельченко Е., Циганок А., Шаренко С., Мазаракі А.А. та інших. Крім того, використовувались нормативні документи Київської регіональної митниці, звітні бухгалтерські документи підприємства.

Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури. У першому розділі розглянуті теоретичні засади митного оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. У другому розділі дана оцінка ефективності здійснення митного оформлення на підприємстві. У третьому розділі розроблені шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на підприємстві.

Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій

Митне оформлення - це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об’єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені, для купівлі-продажу.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

В СРСР вантажну, митну декларацію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб’єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

облікова картка суб’єкта ЗЕД;

свідоцтво про державну реєстрацію;

свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

довідку про декларування валютних цінностей, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Після отримання облікової картки суб’єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати вантажі. Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. СІЛА, декларуються митницею за умови наявності відомостей про нього у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про них в супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, прЬ відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов’язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об’єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до 10 днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за одним контрактом в незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.

Вантажна митна декларація складається з 5-х однотипних зброшурованих аркушів встановленої форми (додаток Е2). У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим. Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного контролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної декларації має 4 розділи, позначені літерами А, Б, С, Д, і 54 графи, позначених арабськими цифрами або цифрою і буквою (наприклад, 15а, І7а). Частина граф містить підрозділи. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовими позначеннями, що вказують на відомості, про які має заявити декларант.

У відповідності до вимог заповнення певних типів вантажної митної декларації декларант самостійно вписує відомості у необхідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться про нарахування обов’язкових платежів) декларант може не заповнювати з метою прискорення проходження вантажів через митний кордон. Якщо ця графа і розділ декларантом не заповнені, це робить митний орган. Розділи А, С, Д, заповнюються виключно митним органом після декларування товарів та інших предметів і пред’явлення їх декларантом до митного оформлення.

Якщо для зазначення необхідних відомостей, що вимагаються у відповідній графі, не вистачає місця, їх можна подавати на зворотному боці декларації. Такий запис засвідчується декларантом, а у графі роблять позначку “див. на звороті". На зворотному боці документа допускається прославлення відміток і штампів інших контролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюють українською (російською) мовою на друкарській машинці або комп’ютері.

Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт майна, експорт комплектного об’єкта, ордерні поставки, транзит Іноземних товарів через територію України, імпорт товарів майна комплектного об’єкта тощо.7 В окремих випадках при розмитненні вантажів по експортно-імпортних операціях мають пред‘являтися такі документи:

ліцензія на експорт або імпорт товарів, що підпадають під режим ліцензування, квотування. Вимагається з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку України;

дозвіл на переміщення через митний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих та отруйних речовин, який видається урядовою комісією з експортного контролю;

дозвіл на вивезення за кордон історико-культурних цінностей. Видається закладами Міністерства культури України;

дозвіл на переміщення через митний кордон України ліків, медичних препаратів та джерел іонізуючого випромінювання. Видається закладами Міністерства охорони здоров‘я України;

сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на продукцію, що піддягає обов‘язковій сертифікації. Видається органами Державного комітету України із стандартизації, метрології та сертифікації;

документ, що підтверджує повноваження суб‘єкта зовнішньоекономічної діяльності при експорті окремих видів товарів. Вимагається з метою захисту державних економічних інтересів;

документ, що підтверджує реєстрацію контракту на експорт окремих видів товарів у Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі України;

довідка про надходження попередньої оплати за продукцію, що відвантажується в країни СНД. Мета - контроль за надходженням на територію України коштів за зовнішньоекономічними контрактами. Видається банками, уповноваженими Національним банком України;

довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами (додаток Е1). Необхідна з метою контролю за вчасним надходженням на територію України валютних коштів за експортними контрактами. Видається регіональними управліннями Національного банку України та органами податкової інспекції;

лист-підтвердження галузевого міністерства чи комітету про призначення товарів, що постачаються за держзамовленням чи держконтрактом. Таке підтвердження необхідне, оскільки товари, що надходять в Україну за держзамовленням чи держконтрактами, звільняються від обкладення митом;

довідка обласного управління сільського господарства і продовольства. Необхідна для товарів, що імпортуються сільськогосподарськими товаровиробниками і звільняються від обкладення митом.

підтвердження Кабінету Міністрів України про те, що товар надходить як гуманітарна чи технічна допомога, оскільки такі товари за поданням Кабінету Міністрів можуть звільнятися від обкладення митом;

підтвердження про закупівлю товару за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського (Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів, оскільки ці товари, звільняються від обкладення митом. Надасться Кабінетом Міністрів України або Міністерством фінансів.

підтвердження Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій про надходження товарів та обладнання з країн ЄС для виконання проектів за програмою ТАСІS. Такі товари за поданням Агентства звільняються від обкладення митом;

дозвіл Державного комітету з науки і техніки про звільнення від обкладення митом приладів, обладнання, науково-технічної літератури тощо;

сертифікат походження товару (додаток Е3). Необхідний для визначення країни походження товару, що імпортується та відповідного надання пільг, якщо в конкретному випадку такі пільги передбачені;

інвестиційне повідомлення, необхідне для підтвердження факту, що товар надходить в Україну в рахунок іноземних інвестицій. Видасться місцевими органами влади;

рахунок-фактура: виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару (додаток Е1);

транспортні документи. Перш за все, це товарно-транспортні накладні, коносамент (додаток Е5), якщо вантаж доставляється морем; міжнародна транспортна накладна (СМR) або корнет - ТІR, якщо вантаж доставляється автотранзитом через декілька країн Західної Європи.

Для розмитнення вантажу по експортно-імпортних операціях обов’язково потрібно пред’явити документи, що підтверджують проведення платежів по отриманому або відправлюваному вантажу. До митних платежів, які справляються митними органами, належать:

мито;

плата за проведення митних процедур;

утримання акцизу при перетинанні кордону;

нарахування та сплата податку на добавлену вартість при імпорті товарів, майна та інших предметів.

Проблемі митного оформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже час роботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дуже багато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності в законодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактовані по-різному.

Так в статті Рівного М.П. „Митниця має сприяти зовнішній торгівлі та бути прозорою і прогнозованою" [57] аналізуються проблеми і перспективи української митниці та ті досягнення й набутки, що були здійснені протягом останніх років. У лютому 2002 року Колегія Держмитслужби затвердила Основні напрями розвитку Державної митної служби України на 2002-2004 роки. Сьогодні ми вже бачимо перші позитивні результати впровадження цього документа. Зроблено реальні кроки у напрямку суттєвого покращення роботи митної системи.

До позитивів належить віднести і те, що значно збільшилися платежі до держбюджету, вдосконалено організацію боротьби з контрабандою та порушеннями митного законодавства, посилено взаємодію із правоохоронними органами, зроблено серйозні кроки у напрямку поглиблення співпраці із митними службами сусідніх держав. Завершено аналіз діючої нормативно-правової бази і вже розпочато масштабну роботу з її удосконалення. Проте резервів залишається ще багато, далеко не всі проблеми розв'язано, отже, працювати є над чим.

Сьогодні боротьба з контрабандою, яка проводиться правоохоронними органами, зводиться до надання "посильної" допомоги митникам, а точніше - до виявлення недоліків у роботі митниці. Але це абсолютно не відповідає тим завданням та повноваженням, які покладено на правоохоронців. Отже, потрібно об'єднати зусилля всіх правоохоронних органів для виправлення ситуації. Кабінетом Міністрів України затверджено "Програму протидії контрабанді та захисту внутрішнього ринку на 2005-2007 роки". Митна служба сьогодні не спроможна самостійно вести системну боротьбу з контрабандою, в неї для цього недостатньо повноважень. Сьогодні повноваження митника дійсні лише у зоні митного контролю. Жодних оперативних заходів самостійно проводити вони не мають права. Тому в пункті пропуску перед митником постає серйозна проблема: проводити поглиблений догляд кожного автомобіля, пасажира, таким чином створюючи кілометрові черги, чи спиратися лише на інтуїцію, яка, на жаль, не завжди спрацьовує.

В статті Чередниченка А.Р. „Реалії нового митного кодексу" [52] маємо аналіз розвитку митної служби та перспектив на майбутнє. Так, автор пише, що прийшов час удосконалювати не тільки роботу митної служби, треба удосконалити митну політику України. Прийнятий новий Митний кодекс - це вже великий крок уперед, проте кардинального перегляду потребують і засоби митного регулювання та технології митного контролю й митного оформлення. Належить встановити чесні та прозорі правила гри. Митниця має сприяти зовнішній торгівлі і при цьому бути прозорою та прогнозованою.

Інша проблема - велика кількість контрольних служб у пунктах пропуску, а також велика кількість дозволів різних інстанцій, які треба зібрати підприємцю для проведення митного оформлення. У всьому світі більшість контрольних процедур щодо якості та безпеки продукції проводиться за місцем реалізації, а не під час увезення.

В новому Митному кодексі найбільше порадувало підприємців відміна митних зборів. Крім того, прозорішими та зрозумілішими стали процедури митного контролю та митного оформлення товарів. У новому кодексі та нормативних документах значно зменшилися можливості для суб'єктивного підходу працівника митниці до того чи іншого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Підприємці можуть заздалегідь отримувати висновки митного органу щодо класифікації товарів, значно прозорішим є процес визначення митної вартості. З'являться нові терміни - митний перевізник, склад тимчасового зберігання, вантажний митний комплекс та інші.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних позначок на митній декларації та інших товаросупровідних документах (ст.72 МК України).

Під час митного оформлення представники підприємств, а також громадяни, що мають належним чином оформлені повноваження щодо товарів і інших предметів, які підлягають митному оформленню, мають право бути присутніми при його здійсненні. Декларанти можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, які пред'являються ними для такого оформлення (ст.73 МК України).

У передбачених чинним законодавством України випадках присутність представників підприємств, а також громадян при митному оформленні є обов'язковою. Митне оформлення проводиться українською мовою або на офіційних мовах митних союзів, якщо Україна є їх членом.

З метою митного контролю і митного оформлення митниці на підставі мотивованого письмового розпорядження можуть брати проби і зразки товарів, інші предмети для проведення їхнього дослідження. Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечує можливість їхнього дослідження:

а) щодо встановлення країни походження товарів;

б) щодо визначення місця товару в тарифній класифікації;

в) щодо експертиз сертифікації товарів і послуг.

У передбачених законодавством випадках митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон держави, може бути проведене тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного й інших видів державного контролю.

З початком митного оформлення на товари і транспортні засоби поширюється режим, що різко обмежує можливість користування і розпорядження ними. Ніхто не вправі користуватися і розпоряджатися товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не закінчене. Винятки з цього правила встановлені митним законодавством. Митне оформлення здійснюється на підставі закону. Окрім МК України, митне оформлення врегульовано "Положенням про вантажну митну декларацію"36, яка затверджена постановою КМУ 9 червня 1997 p., та затвердженою наказом № 828 ДМСУ від ЗО грудня 1998 р. "Типовою технологією митного контролю і митного оформлення товарів і інших предметів". Загалом процедура митного оформлення з часом стала уніфікованою.

Митне оформлення має формальне визначення. Повне оформлення ВМД полягає у формальній ознаці - проставлені на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці.

У різних країнах світу підхід до митного оформлення різний. Так у РФ воно складається із п'яти етапів, в інших країнах - із чотирьох. Існують системи спрощеного митного оформлення. Тим часом, як зазначалось, такі етапи є уніфікованими в межах певних митних союзів.

Відповідно до згаданої Типової технології в Україні передбачено чотири етапи митного оформлення.

Перший етап митного оформлення - попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа "Перевірено".

До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.

Другий етап митного оформлення - перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД "Сплачено".

Третій етап митного оформлення - перевірка вантажним відділом митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп "Під митним контролем" і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок - з цього моменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ.

Вантажна митна декларація не приймається до оформлення, якщо вона:

направляється без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

заповнена декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію;

заповнена з підчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені лише шляхом перекреслення помилкових і внесення правильних відомостей та в інших передбачених законом випадках.

Якщо підстави для відмови в митному оформленні відсутні, то вантажним відділом приймається рішення про здійснення огляду товару. За зверненням особи, яка отримує товар, може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою.

Четвертий етап митного оформлення - проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими.

ВМД важається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснював митне оформлення. Залежно від митного режиму інспектором вантажного відділу, який завершив митне оформлення, накладається чи знімається митне забезпечення.

Оформлені митницею листи ВМД розподіляються в такому порядку:

перший основний лист ("Примірник для митниці") зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення в митному підрозділі, що здійснював це оформлення на протягом 12 місяців. Після цього терміну передаються в архів митниці;

другий основний лист ("Примірник для статистики") використовується в підрозділах митної статистики органу ДМСУ;

третій основний лист ("Примірник для митниці") використовується в підрозділах митних прибутків і платежів органу ДМСУ;

четвертий основний лист ("Примірник для митниці") використовується в залежності від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, лист передається декларанту для доставки разом із товаром в пункт пропускання на державному кордоні України. Після процедури пропускання він передається в архів митниці, що здійснила пропускання товарів через державний кордон;

б) під час оформлення товарів ввозяться на митну територію України, лист передається декларанту;

п'ятий основний лист ("Примірник для декларанта") передається декларанту. В той же час можуть бути передбачені і додаткові листи ВТД (форми ТД-3).

У разі необхідності митні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспектора митниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальний журнал.

При кожному закінченні митного оформлення складається реєстр, в який заносяться всі використані при митному оформленні товару документи. Сам реєстр засвідчується особистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митне оформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугували підставою для митного оформлення.

Оформлення ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує відзначені у ВТД права і обов'язки щодо здійснення відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення транспортних засобів і товарів, які підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур відповідно до заявленого митного режиму.

У той же час митним законодавством передбачено спрощений порядок митного оформлення. У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений термін чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо - і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переправляються за процедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку. Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються KM України.

Митний орган вправі відмовити у здійсненні митного оформлення. У разі відмови у митному оформленні та пропускання через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати зацікавленим особам письмове повідомлення з зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропускання цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

1.2 Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію Щодо митної справи, становить єдину митну територію. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою митного кордону України.

На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон визначається Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.

Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію. У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності. Якщо такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації.

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так, Верховна Рада України визначає:

головні напрями митної політики України;

структуру системи органів державного регулювання митної справи;

розміри мита та умови митного обкладення;

спеціальні митні зони та митні режими на території України;

перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Кабінет Міністрів України забезпечує:

здійснення митної політики України відповідно до законів України;

встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;

координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи;

проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України;

подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.

Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки відповідно до Митного кодексу та інших законів України.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів. Митні органи України, здійснюючи митну політику, розв'язують такі головні завдання:

Митне регулювання ЗЕД підприємств:

захист економічних інтересів України;

контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів за участю України стосовно митної справи;

використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю відповідних міністерств;

створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;

боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

ведення митної статистики.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать:

одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів;

правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні

Митний контроль містить сукупність заходів спостереження за об'єктами контролю, перевірки фактичного дотримання митних норм і правил, реагування на встановлені правомірні і неправомірні дії і бездіяльність контрольованих осіб, що мають відношення до переміщення товарів через митний кордон. Сукупність цих заходів залежить від конкретних ситуацій, але в загальному вигляді це - організаційно-управлінські заходи, пов'язані з реалізацією законів та інших нормативних актів про організацію і здійснення митного контролю за визначеними об'єктами, управлінням ними.

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає у вивченні документів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленим правилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формам митного контролю: огляду, обліку і т.д. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тільки перевіркою документів.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, діляться на такі групи: транспортні, торгові, митні, інші.

До транспортних документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості, передатні відомості, багажні, інші.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші, інші.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т.п.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи кілька спеціально створених підрозділи.

В статті Лисичко О.Н. „Перспективи наближення української митниці до європейських стандартів” [64] аналізуються основні заходи, що були здійснені з початку 2005 року в плані реорганізації української митниці для полегшення процедури перетину кордону. Так, з 30 квітня 2005 р. введено в дію Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва (протягом однієї доби, раніше затримки сягали до 10 днів). Також суб'єктам ЗЕД надано можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

Проведено об'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначення порядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено подання декларації зобов`язання. З метою максимального сприяння сумлінним суб'єктам ЗЕД у 2005 році 16 з них внесено в реєстр сумлінних вітчизняних підприємств (проти 3 у 2004 році). Готується до затвердження наказ про внесення до цього реєстру ще 11 суб'єктів ЗЕД. Передбачається максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. На сьогоднішній день переглянуто базу нормативних документів і скасовано 122 накази та 334 розпорядчих листи ДМСУ як такі, що стримували розвиток ЗЕД.

За поданням ДМСУ 27 серпня 2005 року Урядом схвалено проект постанови, яким відмінено вимоги подання копії ВМД з країни експорту. Також завершується погодження з міністерствами та відомствами проекту нормативного акту ДМСУ, що передбачає зменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.

Згідно з наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 р. „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів декларант подає митному органу документи й потрібну кількість їх копій, наведені нижче: [8]

1. Документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів та інших предметів.

Це такі документи:

Договір про проведення декларування на договірній основі - документ, що підтверджує наявність договірних відносин із суб'єктом підприємницької діяльності, який переміщує товари та інші предмети. Вимагається при зверненні до митного органу підприємства, що здійснює декларування на договірній основі.

Свідоцтво на право здійснення декларування на договірній основі підтверджує повноваження підприємства, що здійснює декларування на договірній основі, дається ДМСУ України.

Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування підтверджує повноваження особи, що безпосередньо декларує товари митному органу. Додатково надається паспорт цієї особи. Видається митницею після складання даною особою іспитів. Використання регламентується Наказом ДМСУ від 22.07.97 № 340 "Про затвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору".

Лист-узгодження - документ, що використовується для здійснення декларування товарів та митного оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД. Видається митним органом за місцем акредитації суб'єкта господарської діяльності. Не видається при імпорті підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів).

2. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Облікова картка - це документ, який підтверджує поставлення на облік (акредитацію) суб'єкта ЗЕД у митних органах України. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах. Використання регламентується Наказом ДМКУ від 31.05.96 № 237 "Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах". Облікова картка заноситься в графу 44 ВМД за кодом 9020. [11]

3. Вантажна митна декларація, заповнена згідно з обраним митним режимом.

Вантажна митна декларація - письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів. Оформлюється на бланках встановленої форми МД-2, МД-3, МД-8. Не складається на товари фактурною вартістю до 100 $ США (за винятком товарів, що підлягають експортному контролю та імпортних товарів, на які встановлено акцизний збір).

4. Декларація митної вартості за формою ДМВ-1, ДМВ-2, ДМВ-3. Це заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких застосовується митний режим. Використовується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" та згідно з Наказом ДМСУ від 02.12.03 р. № 828 "Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості". [15]

5. Товаротранспортні й інші товаросупровідні документи.

1). Документи, які супроводжують транспортні засоби. Свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, у якості товаротранспортного документа може використовуватись: міжнародна автомобільна накладна (CMR) - вноситься в графу 44 ВМД за кодом 2730; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна; коносамент (Bill of Lading); інші встановлені документи.

Документи, що підтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практиці для оформлення відповідних угод та використовуються декларантами для визначення митної вартості товарів. В якості таких документів можуть використовуватися:

документ, що визначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів від місця відправлення до місця призначення;

рахунок-фактура від виконавця угоди доставки, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також предмет платежу;

банківські платіжні документи, що підтверджують факт сплати послуг по доставці у відповідності до виставленого рахунку-фактури.

2). Комерційні документи:

Рахунок-фактура (invoice, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 3380.

Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди. Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

3). Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір вноситься в графу 44 ВМД за кодом 4010, а доповнення до нього - 4040.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності складається у письмовій формі. [8]

6. Дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД. Це такі документи:

1) Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного знаходження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. У разі відсутності таких цінностей, надається довідка про відсутність валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходять за межами України. Щоквартально поновлюється у Державній Податковій Адміністрації України та Національному Банку України до 15 числа місяця наступного кварталу (для спільних підприємств до 20 числа). Завжди вимагається при здійсненні декларування товарів (предметів) митним органам. Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 6001.

2) Сертифікат відповідності - документ, що видається Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики України або уповноваженим (акредитованим) ним органом та підтверджує відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. Цей дозвіл державного органу регулює сертифікацію сільгосппродукції.

3) Свідоцтво про визнання - документ, що видається Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики або уповноваженим (акредитованим) ним органом на підставі іноземного сертифіката та підтверджує відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні.

4) Фітосанітарний сертифікат - документ, який повинен бути при транспортних документах, що супроводжують підкарантинний вантаж. Видається державними органами з карантину й захисту рослин країни-експортера. Вимагається при ввезенні та митному оформленні підконтрольних товарів. Заноситься в графу 44 ВМД за кодом 6841. [9]

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи є необхідним документом для ввезення санітарно-гігієнічних виробів. Цей документ заноситься у графу 44 ВМД під кодом 6852.

5) Сертифікат про походження товарів форми СТ-1 - документ встановленої форми, який застосовується для підтвердження країни походження товару. Видається уповноваженими органами (як правило, це Торгово-промислові палати країни-виробника товару). Сертифікат надається митним органам України в надрукованому вигляді, без підчисток та виправлень, російською мовою. У графу 44 ВМД цей документ заноситься за кодом 6866.

Строк дії сертифіката форми СТ-1 не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката.

У встановлених законодавством випадках надання сертифікату про походження товару є обов'язковим, а саме у випадках ввезення продуктів для продажу населенню. Надання сертифіката походження регламентується Законом України ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.97 № 468/97-ВР. [7]

7. Документи, зазначені в графі 40 ВМД: (номер вантажної митної декларації на ввезення давальницької сировини, відомості про ВМД, на підставі якої товари, що реекспортуються, при ввезенні на митну територію України були розміщені в певний митний режим, або зазначаються відомості про ВМД, за якою товари, що реімпортуються, були оформлені в митний режим експорту. Якщо після ввезення на митну територію України товари були розміщені в інший митний режим, ніж митний режим реімпорту, то додатково зазначаються відомості про ВМД, згідно з якою здійснювалося таке розміщення)

8. Реєстр документів, завірений підписом і печаткою декларанта

9. Листок проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД.

Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів [1].

1.3 Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню - держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать: одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів; правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бартерні) операції, на транспортування, навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані зі збереженням, експертизою товарів і т.п.; одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної політики; оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усі необхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікації товарів відповідно до ТН ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т.п.; сплата відповідних податків, мит і зборів або надання гарантій такої сплати; доставка товарів і документів в узгоджені місце і час; декларування товарів митним органам для здійснення митного контролю і митного оформлення; розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного контролю [21, с.175].

Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації [13, с.145]. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

свідоцтво про державну реєстрацію;

свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

довідка про декларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Митне оформлення товарів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення митний орган засвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровідних документах відповідних відміток - як правило, штампа "Під митним контролем".

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу:

українською мовою;

офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна;

іншою іноземною мовою, поширеною у світі.

Якщо оригінали таких документів складено іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову.

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України" квіткові рослини з пуп'янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп'янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов'язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів - довжина, колір, кількість бутонів на гілці [2]. Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукції передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем - не менше 5 шт., гвоздик и лілей - не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер - не менше 50 шт.

Всі українські імпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї - eur2, гладіолуса - eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.

Митниця наказом скасувала спеціальну звітність митних органів у випадку, якщо задекларована вартість оформлюваних квітів нижче контрольного рівня, а це, як очікується, прискорить час проходження митних процедур при імпорті квітів.

Також Митниця ініціює істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиниці вимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, що буде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасує необхідність їхнього поштучного перерахунку.

Для остаточного спрощення митних процедур під час ввезення до України товарів, які швидко псуються, зокрема квітів, необхідно делегувати Держмитслужбі функції здійснення перевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, що сьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крім Митниці.

Закон України "Про карантин рослин" визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.

Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частині першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторної діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

З метою прискорення митного оформлення Держмитслужба організовує функціонування вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, де, як правило, розміщуються відповідні підрозділи митних органів і проводиться митне оформлення товарів і транспортних засобів. На їх території можуть розміщуватись також інші служби державного контролю.

Як правило, у пунктах пропуску через митний кордон України митне оформлення здійснюється цілодобово. Такий порядок їх функціонування встановлюється відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку.

Розділ 2. Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ "

2.1 Характеристика підприємства ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі "

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (код ЕДРПОУ 34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Л. Толстого, б.63, к.414. Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.

Сфера діяльності:

Оптова торгівля насіння овочевих культур, газонних трав (виробництва Нідерландів)

торфових субстратів (виробництва Германії)

насіння квітів (виробництва Японії).

Компанія також є ексклюзивним дистриб’ютором в Україні таких компаній-виробників як:

"ДЕ РОЙТЕР СІДЗ" - виробника насіння овочевих культур для закритого грунта;

"БАРЕНБРЮГ" - світового лідера у виробництві насіння газонних і кормових трав;

"КЛАСМАНН" - лідера у виробництві торф’яних субстратів;

"САКАТА", виробника насіння квітів.

Основний акцент в розвитку надається роботі з професіональними замовниками, з якими проводяться локальні випробування перспективних сортів і гібридів, підтримуючи необхідною агротехнічною інформацією в рамках асортименту продукції, яка продається.

ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" активно бере участь в спеціалізованих виставках, організовує семінари в різних областях України для ознайомлення виробників з базовим асортиментом и перспективними новинками.

Далі проведемо дослідження структури органів управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі", яка наведена нижче (рис.2.1).

Рис.2.1 Організаційна структура управління управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

Отже можна зробити висновок, що ця лінійно-функціональна структура управління підходить для управління даним підприємством. Принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі значно підвищує ефективність прийняття рішень. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій. Також, із схеми організаційної структури випливає, що функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на виконавців.

При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок:

1) або вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника;

2) або функціональному керівнику передається лише певна частина повноважень;

3) або функціональному керівнику передається тільки право рекомендацій.

Розглянемо фактичний розподіл функцій між органами управління компанії. (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл функцій між вищими органами управління управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

Органи управління підприємством Функції за статутом Примітки
Збори засновників

- визначення основних напрямків діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

внесення та затвердження будь-яких змін до Статуту;

прийняття рішення про будь-які зміни розміру Статутного Фонду;

призначення та звільнення генерального директора до закінчення строку їхніх повноважень;

визначення форм контролю за діяльністю Дирекції, створення та визначення повноважень Ревізійної комісій, а також призначення та звільнення членів Ревізійної комісій до закінчення строку їх повноважень;

затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, вирішення будь-яких питань, пов’язаних із розподілом прибутку підприємства та покриттям збитків Приватного підприємства;

прийняття рішення про придбання підприємством частки Учасника;

прийняття рішення про виключення учасника із Приватного підприємства;

визначення політики щодо виду, якості та обсягу позик або кредитів, що їх отримує Приватне підприємство;

прийняття рішення про ліквідацію приватного підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційних балансів підприємства;

визначення порядку створення, розміру та способу здійснення грошових відрахувань до фондів приватного підприємства; визначення валюти таких фондів;

створення, придбання, передача або припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв Приватного підприємства в Україні та за кордоном, включаючи зміни їхніх статутних фондів та організаційних структур;

затвердження внутрішніх правил та процедур. А також визначення організаційної структури Приватного підприємства;

визначення умов оплати праці посадових осіб підприємства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

притягнення до матеріальної відповідальності Директора (-ів) Приватного підприємства у разі, якщо він/вона/вони перевищують свої повноваження або права;

вирішення інших питань щодо діяльності підприємства, які віднесено до компетенції Загальних Зборів учасників чинним законодавством.

Загальні збори засновників здійснюють повний контроль над діяльністю компанії, визначають її пріоритети та здійснюють розподіл прибутків.
Генеральний директор

Виконавчим органом Приватного підприємства є Дирекція Приватного підприємства.

Дирекцію очолює Генеральний Директор Приватного підприємства.

До компетенції Генерального Директора відноситься:

розробляти стратегії та процедури для виконання цілей Приватного підприємства та рішень Зборів Учасників

розгляд результатів господарської діяльності Приватного підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік);

розгляд результатів роботи окремих підрозділів Приватного підприємства та їх керівництва з прийняттям відповідних рішень за результатами;

забезпечувати виконання політики та вказівок Зборів Учасників;

здійснювати управління, передачу та розпорядження активами Приватного підприємства;

встановлювати відповідні ціни на продаж та купівлю товарів та послуг, визначати обсяги купівлі та продажу товарів;

вчасно надавати Зборам Учасників такі управлінські та фінансові звіти, які Збори Учасників можуть час від часу вимагати;

наймати та звільняти працівників підприємства, здійснювати нагляд над ними, зокрема визначати розміри винагороди та умови працевлаштування, а також розробляти посадові інструкції.

підписання договорів на суму, що не перевищує 1 млн. дол. США

Фінансовий директор

- фінансовий директор здійснює загальне керівництво фінансовим відділом.

фінансовий директор здійснює керування підлеглими, розподіляє їх функціональні обов’язки, організовує роботу відділу.

фінансовий директор здійснює та визначає завдання на поточний день, а також стратегічне планування роботи відділу.

в разі відсутності генерального директора має повноваження підписувати важливі документи та підписувати рахунки на суму, що не перевищує 100000 грн.

Паралельно фінансовий директор являється заступником генерального директора і в разі відсутності генерального директора має всі права щодо управління компанією. Обмеження фінансового директора - не має права впливати на торгову діяльність підприємства.
Директор відділу продажу

- директор відділу закупівель здійснює контроль над відділом.

визначає задачі та розподіляє обов’язки підлеглих.

має повноваження щодо підписання договорів на суму, що не перевищує 400000 грн.

здійснює контроль над продажами товарів.

Разом з відділом маркетингу визначає оптимальні ціни на товари. Вибирають акційні товари. Директор відділу продажу має повноваження власноруч без згоди генерального директора змінювати ціни під час акцій та визначати кількість товарів

Отже, можна зробити висновок, що основні повноваження щодо затвердження стратегічних рішень належать Загальними зборам засновників Приватного підприємства. При цьому розробкою, організацією та реалізацією цих рішень займаються керівники вищого рівня. Генеральний директор визначає, здійснює та координує всі види діяльності підприємства під наглядом Загальних зборів засновників Приватного підприємства. Також, генеральний директор керує всіма структурними підрозділами підприємства, організовує їх роботу, здійснює контроль за своєчасним та якісним виконанням посадових обов’язків працівників. Крім того, саме генеральний директор здійснює кадрову політику та контроль за наймом співробітників, забезпечує їх навчання. Генеральний директор виконує роль представника компанії перед державними органами, орендодавцями та постачальниками. Основна задача генерального директора - забезпечити безперебійну роботу підприємства таким чином, щоб діяльність підприємства приносила прибутки. Керівники функціональних відділів здійснюють керівництво відповідними відділами, організовують їх роботу, контролюють виконання завдань своїми підлеглими.

Організаційну структуру та менеджмент управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" оцінимо за наступною таблицею (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Оцінка організаційної структури та менеджменту управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

№ з/п Показник Вага показника Еталон Підприємство значення / рейтинг
1 2 3 4 5 6
1 Ділові якості менеджерів, балів 0,2 10 7 0,14
2 Ефективність організаційної структури управління, балів 0,1 10 8 0,08
3 Віковий стан персоналу,% до 45 років 0,05 50 80 0,08
4 Рівень освіти,% з вищою освітою 0,05 90 90 0,05
5 Продуктивність праці, грн. 0,2 87,6 111,47 0,25
6 Середньомісячна оплата праці, грн. 0,2 958,0 1200,0 0,25
7 Виробіток, грн. 0,05 0,1 0,1 0,05
8 Рівень делегованості повноважень,% 0,05 50,0 30,0 0,03
9 Єдність напрямків інтересів,% до кількості осіб зі спільними інтересами 0,05 80,0 70,0 0,04
10 Рівень захворюваності,% до кількості працівників 0,05 30,0 12,0 0,02
Сума місць 1 х х 1,03

Оцінку ефективності організаційної структури управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" представимо у табл.2.3

Таблиця 2.3

Оцінка ефективності організаційної структури управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

№ з/п Показник Позитивна якість (1) Негативна якість (0)
1 2 3 4
1 Цілеспрямованість підприємства:
1.1 наявність конкретних цілей 1
1.2 реалізація цілей 1
1.3 контроль за цілями 1
2. Гнучкість структури підприємства
2.1 швидкість реагування на останні зміни 1
2.2 швидкість прийняття рішення 1
3 Чи добре проглядається організаційна структура
3.1 для всіх співробітників 1
3.2 для споживачів 0
3.3 наявність схеми структури організації, описання функцій та процедур 1
4 Делегованість повноважень
4.1 достатність ступеня свободи різних рівнів управління 0
5 Що служить опорою організації
5.1 залежність організації від декількох клієнтів 1
5.2 залежність добробуту організації від передових досягнень у технології 0
5.3 наявність незамінних співробітників 1
6 Робота підприємства з економічної точки зору
6.1 достатність інформації про фінансовий стан 1
6.2 достатність коштів на утримання менеджменту та інших обслуговуючих підрозділів 1
6.3 дотримання економії витрат працівниками 1
6.4 залежність оплати праці персоналу від виробничих досягнень 1
7 Достатність часу для обговорення стратегічних завдань
7.1 ефективність розподілу функцій менеджерів для їх зосередження на стратегічних завданнях 1
7.2 частота винесення стратегічних питань на обговорення менеджерів 0
8 Дух співробітництва на підприємстві
8.1 сила психології "моя хата з краю" 1
8.2 частота виникнення розбіжностей з питань внутрішньої компетенції 1
8.3 використання системи "менеджмент проектом" 0
9 Достатність інформації для менеджерів
9.1 швидкість повідомлення менеджерів про останні події 1
9.2 завантаженість менеджерів великою кількістю цифр, які ні про що не свідчать по суті 1
9.3 можливість прийняття відповідальних рішень на основі наявної інформації 1

Як ми бачимо з наведених у табл.2.2 та 2.3 даних організаційну структуру управління управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" можна вважати позитивною, але вона має декілька недоліків, що негативно сказується на стратегічному управлінні підприємством:

1. Виникає неадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апарату управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень.

2. Необхідність погодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботи керівника організації і його заступників, тобто. вищого ешелону управління.

Далі дамо оцінку основних техніко-економічних показників діяльності управління ТОВ "Компанія насіннєвої торговлі" (табл.2.4)

Таблиця 2.4

Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 - 2008 рр.

Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. Зміна, за три роки,%
1. Об’єм реалізованого товару, всього, тис. грн. 30205 29515 35195 16,519
2. Чисельність працівників, осіб 48 48 49 2,08
3. Продуктивність праці, тис. грн. 62,28 61,23 71,68 15,095
4. Собівартість товарів, тис. грн. 24014,50 24172,9 25171 4,816
5. Витрати на 1 грн. товару, коп. 79,50 81,90 71,52 -10,044
6. Прибуток від основної діяльності, тис. грн. 6190,6 5341,9 10023,7 61,918
7. Рентабельність основної діяльності,% 20,50 18,10 28,48 38,963
8. Середньорічна вартість ОФ, тис. руб. 15671 14612,95 11477,05 -26,762
9. Фондовіддача, грн. / грн. 1,927 2,020 3,067 59,098

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що підприємство на протязі останніх років підвищує обсяг продажу, тобто у реалізовано товару обсягом 35195 тис. грн., що на 16,52% більше, ніж у 2006 році. При цьому чисельність персоналу збільшується за цей же період з 48 ос. у 2006 році до 49 ос. у 2007 році. Все це позитивно впливає на такий якісний показник, як продуктивність праці, значення якого збільшилось у 2008 році по зрівнянню з 2006 роком на 14,14% і становить у 2008 році 718,26 тис. грн. /ос.

Слід також відзначити і збільшення розміру собівартості товару, значення якої становить у 2008 році 25171 тис. грн., що на 4,82% більше, ніж у 2006 році. В той же час витрати на 1 грн. товару зменшились з 79,50 коп за 2006 рік до 71,52 коп. за 2008 рік. Це свідчить про поліпшення значення такого показника, як прибуток від основної діяльності, розмір якого збільшився з 6190,6 тис. грн за 2006 рік до 10023,7 тис. грн. за 2008 рік. Дана зміна впливає на показник, що характеризує ефективність діяльності - рентабельність, яка склала у 2006 році 20,50%, а у 2008 році - 28,48%.

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі "

Аналіз вартості й структури активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр. розглянемо у таблицях 2.6- 2.8

Таблиця 2.6

Аналіз вартості й структури активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 рік

Групування активів (майна) На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% з початку періоду В структурі,%
1 2 3 4 5 6 7 8
Усього активів з них 29414,7 100 36246,4 100 6831,7 23,23 -
1. Необоротні активи 15315,5 52,07 21663,5 59,77 6348 41,45 7,70
2. Оборотні активи 14093,3 47,91 14525,6 40,07 432,3 3,07 -7,84
-запаси 3514,6 11,95 6150,5 16,97 2635,9 75,00 5,02
-дебітори 9919,8 33,72 5260,4 14,51 -4659,4 -46,97 -19,21
-кошти і їхні еквіваленти 656,4 2,23 3114,7 8,59 2458,3 374,51 6,36
-поточні фінансові інвестиції 2,5 0,01 0 0,00 -2,5 -100,00 -0,01
3. Витрати майбутніх періодів 5,9 0,02 57,3 0,16 51,4 871, 19 0,14

У структурі активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2004-2005 рр. відбулися наступні зрушення: необоротні активи збільшились на 41,45% і становлять 21663,5 тис. грн., а оборотні активи - на 3,07% і становлять на кінець 2006 року 14525,6 тис. грн. У цілому, активи підприємства зросли на 6831,7 тис. грн. за 2005 рік.

Таблиця 2.7

Аналіз вартості й структури активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2007 рік

Групування активів (майна) На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В%, з початку періоду В структурі,%
Усього активів з них 36246,4 100 34941,8 100 -1304,6 -3,60 -
1. Необоротні активи 21663,5 59,77 14853 42,51 -6810,5 -31,44 -17,26
2. Оборотні активи 14525,6 40,07 19967,4 57,14 5441,8 37,46 17,07
-запаси 6150,5 16,97 5130,1 14,68 -1020,4 -16,59 -2,29
-дебітори 5260,4 14,51 5077,5 14,53 -182,9 -3,48 0,02
-кошти і їхні еквіваленти 3114,7 8,59 9759,8 27,93 6645,1 213,35 19,34
-поточні фінансові інвестиції 0 0 0 0 0 0 0
3. Витрати майбутніх періодів 57,3 0,16 121,4 0,35 64,1 111,87 0, 19

У структурі активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2007 р. відбулися наступні зрушення: необоротні активи зменшились на 31,44% і їх розмір становить станом на 31.12.2007 р.14853,0 тис. грн., оборотні активи за 2007 рік збільшились на 37,46% та становлять на 31.12.2007 р. 19967,4 тис. грн. У цілому, активи підприємства зменшились у 2007 році на 1304,6 тис. грн.

Таблиця 2.8

Аналіз вартості й структури активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2008 рік

Групування активів (майна) На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% з початку періоду В структурі,%
Усього активів з них 34941,8 100 34317,3 100 -624,5 -1,79 -
1. Необоротні активи 14853 42,51 15587,8 45,42 734,8 4,95 2,91
2. Оборотні активи 19967,4 57,14 18559,9 54,08 -1407,5 -7,05 -3,06
- запаси 5130,1 14,68 4781,4 13,93 -348,7 -6,80 -0,75
- дебітори 6313,7 18,07 8942,5 26,06 2628,8 41,64 7,99
- кошти і їхні еквіваленти 8523,5 24,39 4832,6 14,08 -3690,9 -43,30 -10,31
- поточні фінансові інвестиції 0 0 0 0 0 0 0
3. Витрати майбутніх періодів 121,4 0,35 169,6 0,49 48,2 39,70 0,15

У структурі активів підприємства, що є об’єктом дослідження даної роботи, за 2008 р. відбулися наступні зміни: необоротні активи збільшились на 4,95% і становлять на 31.12.2008 р.15587,8 тис. грн., оборотні активи зменшились на 7,05% та становлять на 31.12.2008 р.18559,9 тис. грн. У цілому, активи підприємства зменшились на 624,5 тис. грн.

Вертикальний і горизонтальний аналіз пасивів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр. наведено у табл.2.9- 2.11

Таблиця 2.9

Аналіз капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2006 рік

Групування пасивів джерел фінансових ресурсів На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
Усього капіталу (валюта балансу) 29414,70 100 36 246,40 100 6 831,70 23,23 -
1. Власний капітал 6984,60 23,75 7984,1 22,03 999,50 14,31 -1,72
2. Позичковий капітал 22430,10 76,25 28262,30 77,97 5832, 20 26,00 1,72
-довгострокові зобов'язання 9 333,40 31,73 15042,2 41,50 5708,80 61,17 9,77
-короткострокові кредити 118,00 0,40 0 0,00 -118,00 -100,00 -0,40
-поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 12978,70 44,12 13220,10 36,47 241,40 1,86 -7,65
3. Доходи майбутніх періодів 0,00 0 0 0 0 0 0

У структурі капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" питома вага власного капіталу на 30.09.2006 року складає 23,75%, а на його кінець 2006 року - 22,03%.

Підприємство фінансує свою поточну діяльність за рахунок позичкового капіталу та є залежним від зовнішнього фінансування. Дана залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування у 2005 році стала ще сильнішою.


Таблиця 2.10

Аналіз капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2007 рік

Групування пасивів джерел фінансових ресурсів На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
1 2 3 4 5 6 7 8
Усього капіталу (валюта балансу) 36 246,40 100 34 941,80 100 -1304,60 -3,60 -
1. Власний капітал 7 984,10 22,03 8086,8 23,14 102,70 1,29 1,12
2. Позиковий капітал 28 262,30 77,97 26 855,00 76,86 -1407,30 -4,98 -1,12
- довгострокові зобов'язання 15 042, 20 41,50 11218,7 32,11 -3823,50 -25,42 -9,39
- поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 13 220,10 36,47 15 636,30 44,75 2416, 20 18,28 8,28
3. Доходи майбутніх періодів 0 0 0 0 0 0 0

За 2007 рік на підприємстві зріс розмір власного капіталу на 102,70 тис. грн., а розмір позикового капіталу зменшився на 1407,3 тис. грн. Однак дані зміни не привели до покращення стану фінансової незалежності підприємства у 2007 році, про що свідчить значення питомої ваги власного капіталу станом на 31.12.2007 р., значення якого становить 23,14%, що свідчить про недостатність власних коштів підприємства для фінансування діяльності.


Таблиця 2.11

Аналіз капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2008 рік

Групування пасивів джерел фінансових ресурсів На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолют-не відхилен-ня, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
Усього капіталу (валюта балансу) 34 941,80 100 34 317,30 100 -624,50 -1,79 -
1. Власний капітал 8 086,80 23,14 9490,4 27,65 1403,60 17,36 4,51
2. Позиковий капітал 26 855,00 76,86 24 826,90 72,35 -2028,10 -7,55 -4,51
-довгострокові зобов'язання 11 218,70 32,11 7401,5 21,57 -3817, 20 -34,03 -10,54
-поточні зобов'язання й кредиторська заборгованість 15 636,30 44,75 17 425,40 50,78 1789,10 11,44 6,03
3. Доходи майбутніх періодів 0 0 0 0 0 0 0

Як ми бачимо з наведених у таблиці 2.11 даних, за 2008 рік на підприємстві має місце наступна ситуація з формування капіталу: власний капітал підприємства збільшився на 1403,6 тис. грн., позиковий зменшився на 2028,10 тис. грн., але питома вага власного капіталу підприємства становить на 31.12.2008 р.27,65%, що не є достатнім для фінансування діяльності підприємства.

Це свідчить про фінансову залежність ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" від зовнішніх джерел фінансування.

Наявність власного оборотного капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр. проаналізована в табл.2.12- 2.14.


Таблиця 2.12

Розрахунок наявності власного оборотного капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2006 рік

Показники На 30.09.2006 На 31.12.2006 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
1. Власний капітал 6984,6 23,75 7984,1 22,03 999,5 14,31 -1,72
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 0 0 0 0 0 0 0
3. Необоротні активи 15315,5 52,07 21663,5 59,77 6348 41,45 7,70

4. Наявність власного оборотного капіталу

-8330,9 -28,32 -13679,4 -37,74 -5348,5 64, 20 -9,42
5. Валюта капіталу 29414,7 100,00 36246,40 100,00 6831,7 23,23 -

Таблиця 2.13

Розрахунок наявності власного оборотного капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2007 рік

Показники На 31.12.2006 На 31.12.2007 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
1. Власний капітал 7984,1 22,03 8086,8 23,14 102,7 1,29 1,12
1 2 3 4 5 6 7 8
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 0 0 0 0 0 0 0
3. Необоротні активи 21663,5 59,77 14853 42,51 -6810,5 -31,44 -17,26

4. Наявність власн. оборотного капіталу

-13679,4 -37,74 -6766,2 -19,36 6913,2 -50,54 18,38
5. Валюта капіталу 36246,4 100,00 34941,8 100,00 -1304,6 -3,60 -

Таблиця 2.14

Розрахунок наявності власного оборотного капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" станом за 2009 рік

Показники На 31.12.2007 На 31.12.2008 Зміна за рік
Сума, тис. грн. Питома вага,% Сума, тис. грн. Питома вага,% Абсолютне відхилення, тис. грн. В% відносно початку періоду В структурі,%
1. Власний капітал 8086,8 23,14 9490,4 27,65 1403,6 17,36 4,51
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 0 0 0 0 0 0 0
3. Необоротні активи 14853 42,51 15587,8 45,42 734,8 4,95 2,91

4. Наявність власного оборотного капіталу

-6766,2 -19,36 -6097,4 -17,77 668,8 -9,88 1,60
5. Валюта капіталу 34941,8 100,00 34317,3 100,00 -624,5 -1,79 -

На підприємстві спостерігається нестача власного оборотного капіталу станом на 31.12.2008 р. у розмірі 6097,4 тис. грн., тобто його розмір зменшився зі значення станом на 30.09.2006 р. на 7582,00 тис. грн.

Власний оборотний капітал використовується для фінансування оборотних коштів. Розрахунок його достатності або дефіциту представлений у табл.2.15.

Таблиця 2.15

Аналіз забезпеченості запасів і товарів власним оборотним капіталом ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 - 2008 рр., тис. грн.

Показники 31.12.2006 31.12.2007 31.12.2008 Зміна за період,%
1. Наявність власного оборотного капіталу -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43
2. Запаси й товари 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26
3. Забезпеченість власним оборотним капіталом запасів -19829,9 -11896,3 -10878,8 -45,14

Висновок: на підприємстві спостерігається дефіцит власного оборотного капіталу для формування запасів і товарів у розмірі 10878,8 тис. грн. на кінець 2008 року. Відносно 2006 року дефіцит власного оборотного капіталу для формування запасів та товарів на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" зменшився на 45,14%.

Далі проведемо аналіз ділової активності підприємства, яка оцінюється показниками оборотності оборотних коштів.

Таблиця 2.16

Аналіз оборотності активів ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 - 2008 рр.

Показники Од. вим. 2006 2007 2008 Зміна за період,%
1 2 3 4 5 6
1. Чистий доход від реалізації тис. грн. 30205,1 29514,8 35194,7 17
2. Середні залишки оборотних активів тис. грн. 14309,45 17246,5 19263,65 35
3. Дебіторська заборгованість тис. грн. 7590,1 5168,95 6937,3 -9
4. Кількість днів у періоді днів 360 360 360 0
5. Коефіцієнт оборотності оборотних активів частки одиниці 2,11 1,71 1,83 -13
6. Коефіцієнт оборотності дебіторів частки одиниці 3,98 5,71 5,07 27
7. Тривалість одного обороту оборотних активів днів 170,55 210,36 197,04 16
8. Період інкасації дебіторської заборгованості днів 90,46 63,05 70,96 -22

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився у 2008 році на 13% по зрівнянні з 2006 роком при зростанні тривалості одного обороту на 26,50 дн., що свідчить про нераціональне використання оборотних коштів. У той же час період інкасації дебіторської заборгованості на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" зменшився на 19,50 дн.

Аналіз поточної платоспроможності представлений у табл.2.17.

Таблиця 2.17

Аналіз поточної платоспроможності ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 - 2008 рр., тис. грн.

Показник 31.12.2006 31.12.2007 31.12.2008 Зміна за період,%
1 2 3 4 5
1. Кошти і їхні еквіваленти 3114,7 9759,8 4832,6 55,15
2. Короткострокові фінансові інвестиції 0 0 0 -
3. Дебітори 5260,4 5077,5 8942,5 70,00
4. Запаси 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26
5. Витрати майбутніх періодів 57,3 121,4 169,6 195,99
6. Поточні зобов'язання 13220,10 15636,30 17425,40 31,81
7. Доходи майбутніх періодів 0,00 0,00 0,00 -
8. Робочий капітал 1362,80 4452,50 1300,70 -4,56
9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,24 0,62 0,28
10. Коефіцієнт критичної ліквідності 0,63 0,95 0,79
11. Коефіцієнт загальної ліквідності 1,10 1,28 1,07

Як ми бачимо з розрахунку можна сказати, що ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" як на 31.12.2006 р., так і на 31.12.2008 р. не має змоги погасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів, поточних фінансових інвестицій та за умов своєчасного розрахунку дебіторів, а також за умов реалізації всього обсягу оборотних активів. Зі всіх показників ліквідності тільки коефіцієнт абсолютної ліквідності має значення, що вище нормативних. Однак цього не достатньо для того, щоб ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" признати можливою платоспроможнім підприємством.

У табл.2.18 представлений розрахунок показників фінансової стабільності.

Таблиця 2.18

Розрахунок показників фінансової стабільності ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр., тис. грн.

Показник Умовна позначка

31.12.

2006

31.12.

2007

31.12.

2008

Зміна за період,%
1 2 3 4 5 6
Власний капітал СК 7984,1 8086,8 9490,4 18,87
Забезпечення майбутніх витрат і платежів БЗ 0 0 0 -
Необоротні активи НА 21663,5 14853 15587,8 -28,05
Власний оборотний капітал СОК -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43
Довгострокові зобов’язання ДО 15042,2 11218,7 11218,7 -25,42
Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів СОК + ДО 1362,8 4452,5 5121,3 275,79
Короткострокові кредити й позики КК 0 0 0 -
Загальний розмір основних джерел покриття запасів СОК + ДО + КК 1362,8 4452,5 5121,3 275,79
Запаси З 6150,5 5130,1 4781,4 -22,26
Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу для покриття запасів +СОК10-СОК10 -19829,9 -11896,3 -10878,8 -45,14
Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу, довгострокових зобов'язань +СОК11-СОК11 -4787,7 -677,6 339,9 -107,10
Надлишок (+) або дефіцит (-) основних джерел покриття запасів +СОК12-СОК12 -4787,7 -677,6 339,9 -107,10
Тип фінансової стійкості кризовий стійкий
Запас стійкості фінансового стану, днів - -57,06 -8,26 3,48 -106,09
Надлишок (+) або дефіцит (-) капіталу на 1 грн. запасів - -0,78 -0,13 0,07 -109,13

Як ми бачимо з розрахунку, станом на 31.12.2006 р. підприємство, що є об’єктом дослідження даної роботи, мало кризовий фінансовий стан, а вже станом на 31.12.2008 р. ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" має стійкий тип фінансової стабільності.

Станом на 31.12.2008 р. ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" має надлишок капіталу на 1 грн. запасів у розмірі 0,07 коп., це свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства за 2006-2008 рр.

Далі проведемо розрахунок основних коефіцієнтів фінансової стабільності ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі", який представлений у табл.2.19.

Таблиця 2.19

Розрахунок коефіцієнтів фінансової стабільності ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр., тис. грн.

№ з/п Показники складу Умов. позн.

31.12.

2006

31.12.

2007

31.12.

2008

Зміна за період,%
1 2 3 4 5 6 7
1 Усього капіталу ΣК 36246,4 34941,8 34317,3 -5,32
2 Власний капітал СК 7984,1 8086,8 9490,4 18,87
3 Забезпечення майбутніх витрат і платежів БР 0 0 0 -
4 Необоротні активи НА 21663,5 14853 15587,8 -28,05
5 Оборотні активи ОА 14582,9 20088,8 18729,5 28,43
6 Власний оборотний капітал СОК -13679,4 -6766,2 -6097,4 -55,43
7 Довгострокові зобов'язання ДО 15042,2 11218,7 11218,7 -25,42
8 Коефіцієнт автономії Ка 0,22 0,23 0,28 25,55
9 Коефіцієнт фінансової залежності Кфз 4,54 4,32 3,62 -20,35
10 Коефіцієнт фінансової стабільності Кфу 1,53 1,72 1,85 20,59
11 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км 0,17 0,55 0,54 216,15
12 Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом Коб -1,94 -1,34 -1,33 -31,60
13 Коефіцієнт нагромадження амортизації Кам 0,33 0,30 0,28 -15,43

Висновок: всі коефіцієнти, що характеризують фінансову незалежність підприємства мають значення набагато нижче нормативних показників (коефіцієнт автономії має нормативне значення не менше 0,5, коефіцієнт фінансової залежності - не більше 2,0, коефіцієнт фінансової стабільності - не менше 0,5, коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом - не менше 0,1). Це свідчить про те, що ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" фінансує свою діяльність за рахунок позичених коштів.

Основним узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства є чистий прибуток, що підприємство одержало за звітний період. Чистий прибуток - це джерело економічного й соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення прибутку зміцнює конкурентні позиції підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства представлений у табл.2.20.

Таблиця 2.20

Аналіз прибутку ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр., тис. грн.

Показники за рік Умовна позначка 2006 2007 2008 Зміна за період,%
1. Чистий доход ЧД 30205,10 29 514,80 35194,70 16,52
2. Собівартість реалізованого товару С 24014,50 24 172,90 25171,00 4,82
3. Валовий прибуток Пв 6 191 5 341,90 10 024 61,92
4. Інші операційні доходи Доп 411,50 259,00 192,10 -53,32
5. Адміністративні витрати Ра 1619,40 1 093,90 2367,00 46,17
6. Витрати на збут Рс 140,00 1 068,40 1000,10 614,36
7. Інші операційні витрати Рпр 1404,40 1 616,00 3328,90 137,03
8. Прибуток від операційної діяльності Піп 3 438,60 822,60 3 519,80 2,36
9. Фінансові доходи Дф 0,00 0,00 0,00 -
10. Інші доходи Дпр 994,00 7360,60 175,10 -82,38
11. Фінансові витрати Рф 1769,60 1414,60 1163,00 -34,28
12. Інші витрати Рпр 17,40 6501,30 1,30 -92,53
13. Прибуток від звичайної діяльності до оподатковування Поб 2645,60 267,30 2 531 -4,35
14. Податок на прибуток Нпр 1646,30 163,40 1126,70 -31,56
15. Чистий прибуток ПЧ 999,30 103,90 1 403,90 40,49

Валовий прибуток ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" у 2008 році становить 10024 тис. грн., що на 3833 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Тобто значення валового прибутку на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" збільшилось на 61,92% Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис. грн., це на 405 тис. грн. більше, ніж біло у 2006 році.

Розрахунок показників рентабельності власного капіталу представлений у табл.2.21.

Таблиця 2.21

Показники рентабельності власного капіталу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006-2008 рр.

Показник Умовна позначка 2006 2007 2008 Зміна за період,%
Капітал, тис. грн., усього А 36246,40 34941,80 34317,30 -5,32
Власний капітал, тис. грн. СК 7984,10 8086,8 9490,4 18,87
Чистий доход ЧД 30 205 29 515 35 195 16,52
Чистий прибуток ПЧ 999 104 1 404 40,49
Рентабельність чистого доходу,% Рчд 3,31 0,35 3,99 20,57
Оборотність активів Коб 0,83 0,84 1,03 23,07
Фінансовий леверідж Кфл 4,54 4,32 3,62 -20,35
Рентабельність власного капіталу,% Рск 12,52 1,28 14,79 18, 19

Рентабельність чистого доходу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" становить у 2008 році 3,99%, що вище, ніж було у 2006 році на 0,68%. За цей же період має місце зменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 за 2005 рік до 3,62 за 2008 рік, тобто на 18,19%. На підприємстві за аналізований період також покращилось використання власного капіталу. Так у 2006 році підприємство мало рентабельність власного капіталу у розмірі 12,52%, а у 2008 році вже має рентабельність власного капіталу у розмірі 14,79%, тобто на 2,28% вище.

2.3 Дослідження митних процедур при здійсненні підприємством імпортних операцій

В даній роботі ми розглянемо митне оформлення квітки фіалки, який надійшов з Литви на адресу ТОВ "Компанії насіннєвої торгівлі". Даному товару відповідає код згідно УКТЗЕД - 0603108010. До цієї товарної позиції включаються не лише зрізані квітки та пуп’янки як такі, але і букети, вінки, квіткові кошики та аналогічні вироби (наприклад, бутоньєрки), що складаються з квіток чи пуп’янків. За умови, що такі букети і т.п. мають основні властивості виробів з квітів, вони залишаються в цій товарній позиції навіть за наявності в них аксесуарів з інших матеріалів (стрічки, паперові прикраси і т.п.).

Зрізані гілки дерев, кущів чи чагарників з квітками або пуп’янками (наприклад, магнолії і деяких різновидів троянд) розглядаються як зрізані квітки або пуп’янки цієї товарної позиції.

До цієї товарної позиції не включаються квітки, пелюстки та пуп’янки, що використовуються головним чином у парфумерних, фармацевтичних, інсектицидних, фунгіцидних чи аналогічних цілях, за умови, що в тім вигляді, в якому вони подані, вони непридатні для складання букетів чи для декоративних цілей (товарна позиція 1211). До цієї товарної позиції також не включаються колажі та аналогічні декоративні зображення товарної позиції 9701. УКТЗЕД.

Розглянемо основні правила інтерпретації класифікації товарів:

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до викладених нижче правил.

1. Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень:

2. а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь - який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним;

б) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь - який матеріал чи сировину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

3. У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

4. Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.

5. На додаток до наведених Правил до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

а) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, а також подібна тара (упаковка), яка має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатних для довготермінового використання, і подана разом з виробами, для яких вона призначена, класифікуються разом з упакованими у них виробами. Однак ця вимога не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробами одне ціле і надає останньому істотно інший характер;

б) відповідно до зазначеного вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, що поставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони відносяться до такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів. Однак це положення є необов'язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали або контейнери придатні для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь - якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише підпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше.

Згідно коду товару та митному режиму "імпорт" визначаються митні процедури, які необхідні при митному оформленні:

Платежі при імпорті товару, які нараховуються під час здійснення імпортних операцій ТОВ "Компанія насінної торговлі":

1. Ввізне (імпортне) мито-м ито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Повна/пільгова ставка - 10%

Документ: [Закон, ВРУ] від 31.05.2007 № 1109-V діє 01.01.2008р.

2. Податок на додану вартість (ПДВ):

ПДВ (англ. value added tax, VAT) - непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулювання експорту фірмам-експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентноздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва. (Стаття 4. База оподаткування) .

Ставка-20%

Документ: [Закон, ВРУ] від 03.04.1997 № 168/97-ВР діє 01.01.2008р.

3. Єдиний збір у пунктах пропуску:

Єдиний збір складається з:

плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;

плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється:

у разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів;

у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.

з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Документ: [Закон, ВРУ] від 04.11.1999 № 1212-XIV діє 01.01.2008р.

Нетарифне регулювання, яке має місце під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності на ТОВ "Компанія насінної торговлі" (сертифікати, дозволи та ін):

1. Заборони

Заборонено для ввоза в Україну:

імпорт будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п, які суперечать відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Коментарії: Лист Мінприроди № 3890-к/20/ч-2 06.04.2007 діє з 28.04.07р.

1.1 Заборона для ввозу без маркування

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп УКТ ЗЕД, можуть бути випущені з-під митного контролю... абзац 2 статті 4 ЗУ N468/97-ВР 17.07.1997 "... ввезеннявУкраїну iмпортних харчових продуктiв без маркування державною мовою України, що мiстить в доступнiй для сприймання споживачем формi iнформацiю..." (Лист ДМСУ N 11/2-5718)

"... контроль за додержанням вимог щодо маркування сільськогосподарської продукції,... митні органи здійснюють при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією" (Лист ДМСУ N 25/2-9-18/3344-ЕП)

Документ: ЗВРУ N 468/97 17/07/1997 Додатково див. Лист N 11/2-5718 діє з 07.10.97р.

1.2 Заборони реалізації готової продукції з давальної сировини

Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1 - 24 груп згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі продукції, отриманої як розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, на митній території України забороняється.

Документ: ЗУ № 309-VI 03/06/2008 діє з 05.06.08р.

Не дозволяється відсрочка і звільнення від сплати мита і ПДВ

При ввезенні товарів, зазначених у статті 6 цього Закону, не дозволяються:

відстрочення сплати мита та ПДВ;

звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних або юридичних осіб, які мають пільги зі сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.

Документ: ЗВРУ N 468/97-ВР 17.07.1997 діє з 21.11.97р.

2. Обмеження

2.1 Податковий вексель по ПДВ не застосовується в наступних випадках.

Дія Порядку випуску, обігу та погашення векселів не поширюється на операції з імпорту на митну територію України підакцизних товарів та товарів, які належать до товарних груп 01 - 24 УКТЗЕД, а також на операції з імпорту на митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, які були зареєстровані як платники цього податку менше ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, в якому здійснюється такий імпорт, чи тими, які є суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж встановлені пунктами 6.1 статті 6 та 81.2 статті 81 Закону № 168/97-ВР.

2.2 Карантинний дозвіл Укрголовдержкарантин:

Код документу 5045 Карантинний дозвіл (Мінагрополітики України).

Карантинний дозвіл - документ, що засвідчує право на ввезення в Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів) на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин України. (Закон України від 30.06.93 N 3348-XII "Про карантин рослин"). Додатково див. Лист ДМСУ від 02.08.2004 р. № 25/9-18/9589-ЕП

2.3 Фітосанітарний сертифікат:

Код документу 5046 Фітосанітарний сертифікат (Мінагрополітики України) . Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведення фітосанітарного контролю.

Фітосанітарний сертифікат, який видано країною експортера повинен супроводжувати товари, що підлягають цьому виду контролю.

Ввезення підкарантинних матеріалів із країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.

Див. Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів.

Без узгодження з Укрголовдержкарантином, без карантинного дозволу і без фітосанітарного сертифіката в пункті пропуску на державному кордоні дозволяється ввезення в Україну:

Переробленої рисової соломки і виробів з неї, ворсувальних шишок, хни, басми;

Художньо-декоративних та технічних виробів, виробів народних промислів із деревини (меблів, агломерованої паркетної фрези, заготовок для тари, ДВП, ДСП тощо);

Дерев'яної тари, що не виділена окремою товарною позицією;

Дерев'яних рам для картин, фотографій, дзеркал;

Свіжих плодів, овочів (крім картоплі) у кількості, що не перевищує 2-х кг кожного найменування на одну особу, у ручній поклажі та в поштових відправленнях;

Продукції рослинного походження, вільної від карантинних організмів, яка передбачена для харчування команд суден, екіпажів літаків і персоналу інших видів транспорту;

Кави меленої у вакуумній упаковці, кави розчинної, какао тертого, какао-масла, дріжджів, тютюнових виробів, кондитерських виробів, виробів з борошна, крохмалю;

Зрізу живих квітів (крім хризантем та гіацинтів) не більше 50 штук.

Документ: [Наказ, Мінагрополітики] від 23.08.2005 № 414 діє 06.12.05р.

Зрізані квітки та пуп’янки, придатні для складання букетів або декоративних цілей, свіжі, засушені (крім вибілених, пофарбованих, просочених або оброблених іншим способом).

2.4 Екологічний контроль:

Код документу 5133 Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України) . Екологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України контроль здійснюється на митній території України.

Проведення екологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів у товаросупровідних документах. Підставою для митного оформлення є штамп "Ввіз/вивіз дозволено" на товаросупровідних документах.

Документ: [Наказ, МОНС] від 08.09.1999 № 204 діє з 08.09.99р.

2.5 Радіологічний контроль:

Код документу 5133 Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України).

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України контроль здійснюється на митній території України.

Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль". Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю.

2.6 Висновок санитарно-епідеміологічної експертизи:

Код документа: 5065

Залежно від виду товару, що ввозиться, митному органу подається санітарно-гігієнічнийвисновок.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.7 Дозволи і сертифікати на флору и фауну:

Код документа: 5136

Увезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин і рослин, які занесені до додатка I, а також на експорт зразків, занесених до додатків II і III Конвенції здійснюється за дозволом (сертифікатом), який видається Адміністративним органом України з питань виконання вимог Конвенції відповідно до ПКМУ від 13 грудня 2000 року N 1822 (засвідчують право юридичних і фізичних осіб на переміщення зразків через митний кордон України).

Для кожної партії зразків оформлюється окремий дозвіл або окремий сертифікат. В один дозвіл або сертифікат не може бути внесено більш трьох різних видів зразків. Унесення виправлень у дозволи та сертифікати і застосування їх після закінчення терміну використання не допускається.

2.8 Сертифікат про походження товара:

Коди документів: 7000 ...7007

Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни. (стаття 283 МКУ).

Сертифікат походження є необхідною підставою для здійснення митного оформлення продуктів, призначених для продажу населенню (з метою вільного використання на митній території України). Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП 27.12.2002

Документ: ЗУ N 468/97-ВР 17.07.97 ч.2 ст.4 Лист ДМСУ N 11/2-10-13147-ЕП 27.12.2002

Будь-який імпортований (експортований) товар має пройти через митницю. Митниця існує для того, щоб контролювати ввезення (вивезення) товарів.

При митному оформленні товару здійснюються:

1) визначення товару;

2) митне оцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума мита і податків.

За звичайних умов товар проходить через митницю і ввозиться в країну одночасно.

Виняток із цього правила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у "вільну економічну зону".

В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб оплата за векселем була гарантована банками. Використовуючи систему таких векселів, можна, наприклад, відразу сплатити загальну суму мита і податків на імпорт за всі товари, завезені за визначений період.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення на ТОВ "Компанія насінної торгівлі" виникають такі основні труднощі, пов'язані зі здійсненням митних процедур:

дуже складні митні процедури. Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується. Щоб перебороти ці перешкоди в торгівлі, 1973 року у Кіото, у рамках Всесвітньої митної організації, було укладено Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних правил.25 червня 1999 р. прийнято нову редакцію конвенції;

для різних товарів існують різні митні ставки. Для полегшення роботи митниці в кожній країні існують спеціальні переліки товарів (класифікації), в яких товари розбиті на групи, підгрупи, і т. ін.5 Не в усіх країнах такі переліки однакові. Може трапитися і так, що той самий товар класифікується в різних країнах по-різному;

ставки мита і зборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum. Це питання стосується і ГАТТ, яка вимагає, щоб інформація про зміни в ставках мита і зборів публікувалася заздалегідь, з тим щоб учасники торгової діяльності могли ознайомитися з ними і вжити усіх відповідних заходів (в тому числі сплатити необхідні суми у встановленому порядку);

багато держав стягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товар надходить. Методи визначення походження товарів, а також пов'язані з ними формальності і процедури в різних країнах можуть відрізнятися. Нерідко ці формальності і процедури надзвичайно складні. Все це перешкоджає нормальному процесу торгівлі;

розмір мита (і нерідко митних зборів) часто залежить від вартості товару. При ввезенні товарів імпортер (або його представник) вказує вартість товару в митних документах, розміри мита і зборів розраховуються на основі цих даних. Але буває і так, що митна служба "не вірить" твердженням імпортера і визначає вартість товару на основі своєї інформації. При цьому часто виникають труднощі, пов'язані з методом визначення митної вартості товару.

В той же час, щоб ввезти куплений товар з-за кордону, потрібно пройти адміністративні процедури. Наприклад, необхідно пройти митні процедури (представити певні документи, в певному порядку сплатити необхідну суму мит та зборів тощо).

Такі процедури виникли задовго до появи електронної торгівлі і не враховують певних її особливостей.

Це зумовлює три основні проблеми в багатьох країнах:

1) неможливо заздалегідь підрахувати суму мит та зборів;

2) неможливо заздалегідь сплатити суму мит та зборів;

3) неможливо переводити валюту за кордон, якщо угода - "електронна".

З розвитком нових інформаційних технологій буде все більше можливостей для розвитку "електронної торгівлі". З іншого боку, зараз деякі адміністративні процедури є бар'єром для "електронної торгівлі", причому бар'єр навіть більший, ніж для звичайної торгівлі.

Сьогодні торгівці висловлюють все більше незадоволення таким станом речей і все активніше вимагають реформ.

Під впливом цих вимог багато держав вже починають вживати заходів, спрямованих на зменшення бар'єрів в "електронній торгівлі". Наприклад, поправки до Конвенції Кіото, прийняті в рамках Всесвітньої митної організації 25 червня 1999 року, спрямовані на зменшення таких бар'єрів. На жаль, поки дуже небагато держав ратифікувало ці поправки. Але цілком очевидно, що рано чи пізно митні процедури почнуть змінюватися в багатьох країнах.

Такі зміни, що відбуваються під впливом революційних технологій, приведуть до розвитку цілком нового митного процесу. Це приклад того, як розвиток технології змінює законодавство.

Навіть у тих випадках, коли ТОВ "Компанія насінної торговлі заздалегідь відомо, за якою "статтею" буде класифікуватися товар і ставка мита, виражена у відсотках до вартості товару, можуть виникнути труднощі, якщо імпортер і митники не узгодять вартість ввезеного товару. В таких випадках представники митниці звичайно визначають вартість товару на основі свого розуміння.

Багато держав встановили спеціальні методи визначення митної вартості, які митники повинні використовувати в таких спірних ситуаціях.

Наприклад, деякі країни встановлюють "мінімальну митну вартість товару", і митниця не має права встановлювати митну вартість нижчу від цієї "мінімальної вартості". Інший спосіб - встановити митну вартість імпортного товару на основі оптової ціни того ж товару, коли він продається в країні імпорту.

Подібні методи оцінювання часто викликають незадоволення ТОВ "Компанія насінної торгівлі", оскільки використання таких методів призводить до того, що підприємство змушено сплачувати, на думку керівництва, занадто велике мито.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на прикладі підприємства ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ "

3.1 Основні напрямки спрощення процедур митного оформлення

Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;

2) скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

3) скороченні термінів сплати митних платежів;

4) вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

5) попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;

6) зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;

7) забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці і впровадженні заходів для вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

10) вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

Можливості застосування передових технологій митного оформлення в цьому напрямку визначаються насамперед законодавчою вітчизняною базою, яка регулює порядок проведення митного оформлення. На сьогодні проводиться активна робота щодо прискорення товаро - та пасажиропотоків, спрощення митних процедур та процедур державного контролю.

Першим напрямком цієї діяльності є перегляд та актуалізація нормативної бази, що регулює питання митного контролю та оформлення. Скасовано або визнано не чинними положення 55 наказів та близько 285 розпорядчих листів.

Зокрема, скасовано накази, якими були визначені місця митного оформлення окремих товарів. Митне оформлення товарів буде здійснюватися не в спеціально визначених місцях, а за місцем обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втратив чинність наказ, яким запроваджувався комісійний огляд товарів з давальницької сировини та накладення на такі вантажі запірно-пломбувальних пристроїв. Скасовано розпорядження, якими було зменшені строки переміщення товарів автомобільним транспортом митною територією України. Крім того, скасовані вимоги щодо: застосування виняткових посилених форм митного контролю при переміщенні через митний кордон та митному оформленні насіння та рослин; обмеження можливості митного оформлення товарів поза робочий час, а також у вихідні та святкові дні.

Багато нарікань у ТОВ "Компанія насінної торгівлі" викликає порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окремі етапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений досить жорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різними посадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митного контролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а також додаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.

У цьому відношенні відбувається реальне удосконалення схеми організації митного контролю.

Це надасть можливість:

спростити процес проходження ВМД (зменшення етапів) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів;

скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій (неодноразова перевірка документів на кожному з етапів тощо);

зменшити кількість копій документів, що подаються декларантом митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів;

зменшити кількість додаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротити час, потрібний для їх оформлення; забезпечити можливість постійного контролю (аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю й митного оформлення товарів за ВМД;

зменшити імовірність помилок з боку посадових осіб митного органу за рахунок широкого використання програмного забезпечення, інформаційних і довідкових баз даних (зменшення впливу людського фактору - пам’ять, уважність тощо).

З метою створення сприятливих умов для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які є сумлінними платниками податків та зборів, наказом ДМСУ внесено ряд підприємств до Реєстру підприємств, щодо товарів яких установлено спрощений порядок застосування процедур митного оформлення (ТОВ "Сандора", АТЗТ "Альба Україна", ТОВ "ХФК "Біокон", СП ЗАТ "РКТФ", ДП "Авто-Інтернешнл", ВАТ "Гостомельський склозавод", ТОВ Фірма "Ревайвел-Експрес", ТОВ "Добриня-Дар", ККЗБН "Росинка", ТОВ "Ілта". ТОВ "Інтерфом", ТОВ "Вініл").

ТОВ "Компанія насінної торгівлі" необхідно працювати над тим, щоб також увійти до переліку даних підприємств.

Раніше існувала процедура, що ускладнювала ввезення на митну територію України товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації. Була обов’язковою норма надання митним органам у пунктах пропуску через митний кордон сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності. В межах правового поля Держмитслужбою разом з Держспоживстандартом знайдено рішення щодо можливості пред’явлення сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) не в пунктах пропуску через державний кордон України, а в митницях призначення. Тому на сьогодні митні органи можуть не вимагати подання сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) безпосередньо при перетині державного кордону України. Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.

Для спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України з метою гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав розроблено проект наказу про затвердження Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення. Порядком передбачено ввезення товарів на митну територію України та контроль за їх доставкою виключно на підставі книжки МДП та її електронної копії, що формується у митниці відправлення. Цей Порядок суттєво спростить процедури контролю за доставкою товарів, що ввозяться з метою імпорту.

Вирішенню проблемних питань, пов’язаних з оподаткуванням при тимчасовому ввезенні товарів, що постачаються в рамках лізингу, та обладнання для виконання давальницьких операцій, сприятиме прийняття Верховною Радою України розробленого Держмитслужбою проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України". Пропонується за кожний повний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачувати 3 відсотки суми ввізного мита, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг. При цьому законопроектом установлюється, що загальна сума ввізного мита, яка підлягає сплаті у разі часткового звільнення від оподаткування, не повинна перевищувати суму, яка підлягала б сплаті при випущенні товарів у вільний обіг.

Також відбувається вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу. На даний час Держмитслужбою здійснюються заходи щодо реорганізації митних органів з метою оптимізації їх діяльності та структури, підвищення ефективності керованості ними: всі митниці виведено з підпорядкування регіональних митниць та підпорядковано Державній митній службі України, при цьому за ними залишено раніше визначені зони діяльності, таким чином може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

І все ж незважаючи на всі позитивні зрушення стосовно можливості застосування передових технологій митного оформлення товарів ТОВ "Компанія насінної торгівлі" важливу роль на вітчизняних митницях грає людський фактор, фактор культури та порядності. На нашу думку, над ним перш за все необхідно працювати, щоб всі здійснювані заходи забезпечили реальне покращення організації митного контролю.

Останнім часом спостерігається значне падіння обсягів імпорту та експорту продукції. В умовах фінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митними органами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктів господарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платників передбачено нормами Закону України „Про податок на додану вартість".

Такі дії митних органів спричиняють перешкоди у здійсненні господарської діяльності суб’єктів господарювання, погіршують їх фінансовий стан через зменшення обігових коштів. Особливо це впливає на виробників-експортерів, які використовують у виробничому процесі імпортну сировину та комплектуючі.

Відновлення права надання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарів дозволить покращити фінансовий стан підприємств, збільшити обігові кошти та відновити законні права суб’єктів господарювання.

З метою недопущення порушень суб’єктами господарювання порядку погашення векселів, вважаємо за доцільне, удосконалити порядок погашення податкових векселів, виданих в рахунок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів, як шляхом їх грошової оплати, так і шляхом заліку підтверджених органами державної податкової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що світова практика щодо подолання кризових ситуацій в економіках різних країн встановлює доцільність утримання від дій з підвищення регульованих цін і тарифів під час кризи.

У зв’язку з цим необхідно внести зміни до Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо заборони підвищення державних фіксованих та регульованих цін і тарифів під час здійснення заходів, спрямованих на подолання кризового стану в економіці та здійснення дій по стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі, зокрема, на період з 2008 по 2010 рік.

На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.

3.2 Удосконалення організації митного оформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством

Тривалість митного оформлення товарів визначається кожною митницею окремо, залежно від характеру товару, обсягу товарної партії, від того, чи підлягає той або інший товар перевірці інших контролюючих служб. Хоч часом митне оформлення товарів може займати досить багато часу, тому необхідно вдосконалювати законодавство з метою прискорення декларування.

Відповідальна особа після перевірки поданих документів на комплектність і відповідність іншим вимогам передає їх начальнику підрозділу митної статистики. За наявності достатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Особовий склад повинен забезпечуватися особистими номерними печатками, штампами "Під митним контролем". Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним з нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ є нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документи спеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюються Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень:

а) особиста номерна печатка інспектора - проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;

б) штамп "Під митним контролем" - проставляється на митних документах і свідчить про перебування вантажу під митним контролем;

в) спеціальний пломбір з пуансонами - для накладання спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

г) особиста металева печатка - для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по "зеленому коридору". У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.

У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного декларантом митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутність його буде незмінною - документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.

Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.

Одним із можливих заходів, що необхідно запровадити на митницях, є видача кваліфікаційного свідоцтва. Для цього має створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності. Необхідно зробити іспити більш строгими з метою недопуску до роботи некваліфікованого персоналу.

Для спрощення та прискорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". На розгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часові нормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

До існуючої митної документації, яка регулює ввезення імпортних товарів потрібно розробити ще більше законів, постанов, які створили б ще жорсткіші умови пропуску товарів через митний кордон України. Потрібно вдосконалювати як методи контролю і заходи митного оформлення, так і митне забезпечення з допомогою якого здійснюється контроль за ввезеними товарами.

Необхідно провести об'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначення порядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено подання декларації-зобов`язання.

Необхідно також передбачити максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. Також необхідно передбачити зменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.

3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі "

Розрахуємо ефективність впровадження автоматизованої системи митного оформлення рослин на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Реалізація приведеного проекту потребує:

1. Інвестицій на придбання комп¢ютерів та системи автоматизації митного оформлення, вартість якого складе 235 тис. грн.

2. Збільшення експлуатаційних витрат:

2.1 Найом на роботу додаткового персоналу. Витрати на оплату праці робочих в перший рік складуть 216 тис. грн. (9 х 24) і щорічно збільшуватимуться на 18 тис. грн.

2.2 Придбання виробничих матеріалів, вартість яких в перший рік складе 154 тис. грн. і щорічно збільшуватиметься на 15 тис. грн.

2.3 Інші додаткові щорічні витрати складуть 36 тис. грн.

Приміщення, що орендуються, під магазини надаються після проведення ремонту даних будівель, отже, ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" витрат по ремонту будівель не несе.

Тривалість життєвого циклу проекту визначається терміном експлуатації устаткування і складає 5 років. Амортизація проводиться рівними долями протягом терміну служби устаткування. Через 5 років ринкова вартість устаткування складе 10% його первинній вартості. Витрати на ліквідацію складуть 5% від ринкової вартості устаткування через 5 років.

Для придбання устаткування потрібно буде узяти довгостроковий кредит, рівний 235 тис. грн. під прості відсотки розміром 17% строком на 5 років. Відсотки виплачуються в кінці року щорічно. Кредит береться в кінці 0-го року.

Повернення основного боргу - рівними долями, починаючи з другого року і проводиться в кінці року.

Норма доходу на капітал для подібних проектів рівна на підприємстві становить 17%. З метою спрощення розрахунків приймається, що всі платежі доводяться на кінець відповідного року і фірма сплачує тільки податок на прибуток у розмірі 25% і все.

Основні складові потоку (і сальдо) реальних грошей приведені в табл.3.1 - 3.4

Чиста ліквідаційна вартість об'єкту (чистий потік реальних грошей на стадії ліквідації об'єкту) визначається на підставі даних, що приводяться в табл.3.1

Таблиця 3.1

Чиста ліквідаційна вартість устаткування, грн.

Найменування показника Земля Будівлі, споруди і т.д. Машини і устаткування Всього
Ринкова вартість 235000 235000
Витрати 235000 235000
Нараховано амортизації 235000 235000
Балансова вартість на Т-ом кроці 23500 23500
Витрати по ліквідації 1175 1175
Дохід від приросту вартості капіталу Немає Немає
Операційний дохід (збиток) Немає 22325 22325
Податки 5358 5358
Чиста ліквідаційна вартість 16967 16967

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, розподілених по періодах (крокам) розрахунок, приведених в табл.3.2

Таблиця 3.2

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності, грн.

Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку
0 1 2 3 4 5
Земля Відтік
Притока
Будівлі, споруди Відтік
Притока
Машини, устаткування, передавальні пристрої Відтік -235000
Притока 16967
Нематеріальні активи Відтік
Притока
Разом: вкладення в основний капітал Відтік
Притока 16967
Сальдо грошового потоку -235000 16967

Потік реальних грошей від операційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, приведені в табл.3.3

Таблиця 3.3

Потік реальних грошей від операційної діяльності, грн.

Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку
0 1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7
Виручка 645000 677000 709000 741000 773000
Витрати на товари 154000 169000 184000 199000 214000
Фонд оплати праці 216000 234000 252000 270000 288000
Оренда будівель 56160 60840 65520 70200 74880
Амортизація будівель
Амортизація устаткування 47000 47000 47000 47000 47000
Відсотки за кредит 32900 24675 16450 8225
Прибуток оподаткування 147165 149710 152255 146575 149120
Податки і збори 35320 35930 36541 35178 35789
Чистий прибуток 111845 113780 115714 111397 113331
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності 183520 177230 170939 166622 160331

Потік реальних грошей від фінансової діяльності включає наступні види притоки і відтоку реальних грошей, приведених в таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Потік реальних грошей від фінансової діяльності, грн.

Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку
0 1 2 3 4 5
Власний капітал 235000
Короткострокові кредити
Довгострокові кредити 235000
Погашення заборгованостей по кредитах 58750 58750 58750 58750
Виплата відсотків по кредитах 39950 29963 19975 9988
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для перевірки тієї, що фінансової реалізовується проекту 470000 -98700 -88713 -78725 -68738 0
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для оцінки комерційної ефективності участі підприємства в проекті -98700 -88713 -78725 -68738 0 0

Далі визначимо потік реальних грошей (сумарне сальдо грошового потоку від інвестиційної і операційної діяльності), розрахунок якого проведемо по кожному року життєвого циклу проекту. Розрахунки зведемо в табл.3.5


Таблиця 3.5

Потік реальних грошей, грн.

Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку
0 1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності -235000 0 0 0 0 16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності 0 183520 177230 170939 166622 160331
Разом потік реальних грошей -235000 183520 177230 170939 166622 177298

Таблиця 3.6

Розрахунок ефективності проекту по роках, грн.

Найменування показника Значення показника по кроках розрахунку
0 1 2 3 4 5
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності -235000 0 0 0 0 16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності 0 183520 177230 170939 166622 160331
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності 235000 -98700 -88713 -78725 -68738 0
Разом сальдо реальних грошей 0 84820 88517,1 92213,8 97884,5 177298

Далі знайдемо сальдо накопичених реальних грошей (сальдо реальних грошей з наростаючим підсумком).

Снрд = 85820 + 88517,1 + 92213,8 + 97884,5 + 177298 - 235000 = 305734 грн.

Тепер визначимо показники ефективності даного проекту.

Чиста приведена вартість (чистий дісконтований дохід) рівна різниці між поточною вартістю майбутніх вигод від проекту і поточною вартістю потоку майбутніх витрат на здійснення, експлуатацію і технічне обслуговування проекту на всьому протязі терміну його життя і визначається по формулі (3.1):


(3.1)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту чиста приведена вартість буде рівна:

Внутрішня норма прибутковості - це та ставка дисконту, при якій чиста приведена вартість звертається в нуль. Внутрішня норма прибутковості рівна максимальному відсотку по позиках, який може оплачувати компанія, працюючи на неприбутковому рівні. Значення даного показника може трактуватися як нижній рівень рентабельності інвестиційних витрат. Якщо даний показник перевищує середню вартість капіталу в даному секторі інвестиційної діяльності з урахуванням інвестиційної риски, то проект може бути рекомендований до здійснення.

Розрахунок внутрішньої норми прибутковості ведеться методом послідовних наближень величин чистої приведеної вартості при різних ставках дисконту. Якщо чиста приведена вартість має позитивне значення, то коефіцієнт дисконтування підвищується. Якщо при цьому величина NPV набуває негативного значення, то внутрішня норма прибутковості визначається як усереднене значення коефіцієнта дисконтування при двох ставках. При позитивних і негативних ставках чистої приведеної вартості, близьких до нуля, точніша і коротша методика розрахунку внутрішньої норми прибутковості полягає у використанні наступної формули лінійної інтерполяції (3.2):


(3.2)

де R1 - ставка дисконту, яка дає позитивну чисту приведену вартість;

R2 - ставка дисконту, яка дає негативну чисту приведену вартість;

NPV1 - величина позитивної чистої приведеної вартості;

NPV2 - величина негативної чистої приведеної вартості.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості нашого проекту визначимо чисту дісконтовану вартість при нормі прибутку, рівною 17% і 50%.

При R = 17% ЧДД = 45203,7 грн.

При R = 50% ЧДД = - 124404 грн.

Тепер розрахуємо внутрішню норму прибутковості нашого проекту:

Індекс прибутковості є відношення приведених ефектів (чистого дісконтованого доходу) до величини капіталовкладень (інвестицій) і визначається по наступній формулі (3.3):

(3.3)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту індекс прибутковості буде рівний:

В результаті проведеної роботи можна сказати, що даний проект економічно вигідний і його слід реалізувати.

Складемо тепер графік погашення заборгованості перед банком по довгостроковому кредиту (табл.3.7).

Таблиця 3.7

Графік погашення довгострокового кредиту, грн.

Роки Борг на початок року Погашення боргу Сплата відсотків Борг на кінець року
0 235000
1 235000 58750 39950 176250
2 176250 58750 29963 117500
3 117500 58750 19975 58750
4 58750 58750 9988 0
Разом 235000 99875

Далі дамо оцінку зміни беззбитковій при впровадженні даного проекту.

Таблиця 3.8

Розрахунок беззбиткового об'єму продажів і запасу фінансової стійкості ТОВ "Компанія насіннєвої торговлі" в результаті впровадження проекту

Показник Плановані періоди
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 3753 3785 3817 3849 3881
Прибуток, тис. грн. 242 244 247 242 244
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 3439 3477 3515 3552 3590
Сума змінних витрат, тис. грн. 3268 3306 3344 3381 3419
Сума постійних витрат, тис. грн. 171 171 171 171 171
Сума маржинального доходу, тис. грн. 314 308 302 297 291
Частка маржінального доходу у виручці% 8,37 8,14 7,91 7,72 7,50
Беззбитковий об'єм продажів, тис. грн. 2043,8 2101,4 2161,3 2216,1 2280,6
Запас фінансової стійкості:
Тис. грн. 1709,2 1683,6 1655,7 1632,9 1600,4
% 45,54 44,48 43,38 42,42 41,24

Розрахунок, проведений в таблиці 3.8, свідчить про те, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ "Компанія насіннєвої торговлі" підвищується запас фінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньому році реалізації проекту.

Висновки та пропозиції

Проблемі митного оформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже час роботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дуже багато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності в законодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактовані по-різному.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Всі українські імпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї - eur2, гладіолуса - eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (код ЕДРПОУ 34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Толстого, б.63, к.414. Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.

Підприємство на протязі останніх років підвищує обсяг продажу, тобто у 2008 році реалізовано товару на 16,52% більше, ніж у 2006 році. При цьому чисельність персоналу збільшується за цей же період з 48 ос. у 2006 році до 49 ос. у 2007 році. Все це позитивно впливає на такий якісний показник, як продуктивність праці, значення якого збільшилось у 2008 році по зрівнянню з 2006 роком на 14,14% і становить у 2008 році 718,26 тис. грн. /ос.

Валовий прибуток ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" у 2008 році становить 10024 тис. грн., що на 3833 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Тобто значення валового прибутку на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" збільшилось на 61,92% Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис. грн., це на 405 тис. грн. більше, ніж біло у 2006 році.

Рентабельність чистого доходу ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" становить у 2008 році 3,99%, що вище, ніж було у 2006 році на 0,68%. За цей же період має місце зменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 за 2005 рік до 3,62 за 2008 рік, тобто на 18,19%. На підприємстві за аналізований період також покращилось використання власного капіталу. Так у 2006 році підприємство мало рентабельність власного капіталу у розмірі 12,52%, а у 2008 році вже має рентабельність власного капіталу у розмірі 14,79%, тобто на 2,28% вище.

В даній роботі було розглянуте митне оформлення квітки фіалки, який надійшов з Литви на адресу ТОВ "Компанії насіннєвої торгівлі". Даному товару відповідає код згідно УКТЗЕД - 0603108010. До цієї товарної позиції включаються не лише зрізані квітки та пуп’янки як такі, але і букети, вінки, квіткові кошики та аналогічні вироби (наприклад, бутоньєрки), що складаються з квіток чи пуп’янків. За умови, що такі букети і т.п. мають основні властивості виробів з квітів, вони залишаються в цій товарній позиції навіть за наявності в них аксесуарів з інших матеріалів (стрічки, паперові прикраси і т.п.).

Організація митного контролю і митного оформлення - це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Багато нарікань у ТОВ "Компанія насінної торгівлі" викликає порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окремі етапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений досить жорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різними посадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митного контролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а також додаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.

На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.

Для спрощення та прискорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". На розгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часові нормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.

Також під час написання дипломної роботи проведено розрахунок ефективності проекту автоматизації митного оформлення товарів на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Розхрахунки свідчать, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" підвищується запас фінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньому році реалізації проекту.

Список використаної літератури

1. Митний кодекс України від 11.07.02 p. № 92-IV.

2. Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 р. № 771/97 ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24.10 02 p. № 191-IV.

3. Закон України "Про карантин рослин" від 30.06.93 р. № 3348-ХП (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18.06.07 р. № 367/97 ВР).

4. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. № 4004-ХП (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р. № 637/97-ВР, від 30.06.99 № 783-XIV, від 14.12.99 р. № 1288-XIV, від 21.12.00 р. № 2171-ІП, від 07.02.02 р. № 3037-ПІ).

5. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

6. Постанова КМУ від 09.06.97 р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1211 "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), пю підлягають обов'язковій сертифікації".

8. Постанова КМУ від 24.10 02 р. № 1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України".

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.02 р. № 1864 "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України".

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.03 р. № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що перемішуються через митний кордон України".

11. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 р. № 72 "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України".

12. Наказ Державного Комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації від 02.06.97 р. № 322 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів".

13. Наказ Державної митної служби України від 14.10 02 р. № 555 "Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі та Порядку використання формуляра-специфікації форми МД-8".

14. Наказ ДМСУ від 21.10 03 р. № 715 "Про внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації"".17. Наказ ДМСУ від 02.12.03 р. № 828 "Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості".

15. Апопій В.В., Бабенко С.Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Підручник. - К., 2002. - 457 с.

16. Акулич М. Анализ конкурентоспособности продукции в аспекте взаимоотношений с потребителями // Маркетинг №6, 2003. - с.33-43.

17. Анурин В.Ф., Муромкина И.И., Евтушенко Е.В. Маркетинговые исследования потребительского рынка: Уникальный отечественный опыт. - СПб.: Питер, 2004. - 269с.

18. Балабанова Л.В., Кривенко А.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга. - Донецк: ДонГУЭТ им.М. Туган-Барановского, 2004. - 147с.

19. Бевзенко В.Ф., Балабанова И.В., Баширов И.Х. Маркетинг торговли. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. - 148с.

20. Бондаренко С., Бокій В. Про механізм формування конкурентоспроможності продукції промислового підприємства // Економіст №9, 2001. - с.58-59.

21. Борзенков И. Бытовые войны // Деловой квартал №32, 2003. - с.7.

22. Вісящев В.А., Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О. Маркетинговий менеджмент. - Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2005. - 440с.

23. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: навч. посібник - К.: - Вища школа, 1994 - с.128-130.

24. Год "Норда" в Украине // Бизнес № 15, 2003. - с.94-95.

25. Гришин А. Кников С. Пренко Е. Плата за холод // Коммерсант Деньги №20, 2001. - с.55-59.

26. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технологии торговли: учебник - М.: - Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999 - с.121-125, 347-357.

27. Деревянко С. Лидеры бытовой техники // Новый маркетинг №6, 2002. - с.59-62.

28. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. - К.: КНЕУ, 2005. - 392с.

29. Ещенко В.Ф., Товароведение хозяйственых товаров: Учебник для товаровед, фак. торг. Вузов. В 2-х томах. Т.2. - М.: Экономика, 1984. - 400с.

30. Жиряева Е.В., Товароведение. - СПб: Питер, 2002. - с.122-181.

31. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір М.К., Орлова Н.Ю., Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2000. - с.91-167.

32. Захаренко Н.А., Ну откуда в Европе мороз? // Бизнес №8, 2001. - с.56-57.

33. Захаренко Н.А., Холодильное лето '2003 // Бизнес №24, 2003. - с.60-62.

34. Захаренко Н.А. Холодильное лето '2004 // Бизнес №26, 2004. - с.55-58.

35. Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект: за заг. ред. Л.В. Ніколаєвої. - К.: КНТЕУ, 2002. - с.155-198.

36. Зозулев А.В. Промышленный маркетинг: стратегический аспект. - Х.: Студцентр, 2005. - 328с.

37. Ксенз Л. Холодное предложение // Компаньон №20, 2000. - с.57-59.

38. Ксенз Л. Холодный расчет // Компаньйон №4, 2000. - с.21-24.

39. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. - М.: Юрайт - М, 2001. - с.13-157.

40. Лісовенко М. Технологічний прорив "Норду" // Урядовий кур'єр № 130, 2003. - с. 19.

41. Макаренко О.В. Стан і перспективи розвитку ринку холодильників в Україні // Вісник КНТЕУ №6, 2003. - 131-137.

42. Милейко Я. Бытовые холодильники // Ukrainian Market Review №2, 2003. - с.59-60.

43. Михайлов B.I. Товарознавство електропобутових товарів: підручник. - К.: ВІД КДТЕУ, 1999. - с 73-110.

44. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основи: учебник для вузов. - М.: Издательство НОРМА, 2000. - с.51-109.

45. Омельченко Е. Скоро в холодильники будут встраиваться даже будильники // Потребитель "Бытовая техника" №8, 2003. - с.55-69.

46. Павлова Н. Маркетинговый подход к оценке конкурентоспособности товара // Маркетинг в России и за рубежом №1, 2004. - с.82-89.

47. Памбухчиян О.В. Организация и технология комерческой деятельности: учебник - М.: - Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999 - с.173-182.

48. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України // затверджено від 11.04.2004 № 98.

49. Прилади холодильні електричні побутові. Загальні технічні умови. ДСТУ 2295-93 (ГОСТ 16317-95). - К.: Держстандарт України, 1994. - 35 с.

50. Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства. Навч. Посіб. - К.: КНТЕУ, 2001 - с.25-31.

51. Чередниченко А.Р. „Реалії нового митного кодексу" // „ГК" - №18, IV, 2004. р

52. Синецкий Б.И. Основы комерческой деятельности: учебник - М.: - ЮРИСТЪ, 1998 - с.306-323

53. Смолін І. В, Лещук Н.М. Стратегія розвитку торговельного підприємства в ринкових умовах: навч. посіб. - К.: - КДТЕУ, 1998 - с.37.

54. Ткаченко Н.Б. Маркетингова товарна політика: навч. посіб. - К.: - КДТЕУ, 2000 - с.32-57.

55. Товарознавство. Терміни та визначення. ДСТУ 3993-2000, К.: Держстандарт України, 2001. - 17 с.

56. Рівний М.П. „Таможня должна способствовать внешней торгове и бать прозрачной и прогнозированной” - „Бизнес" - №2, 2005 г.

57. Хейг П.Х., Ник, М.К. Маркетинговые исследования на практике. - Д.: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 306с.

58. Цыганок А. Холодильное лето '2003 // Бизнес № 25, 2003. - с.113-119.

59. Чубинский А. Ракитова О. Расчетная методика оценки конкурентоспособности продукции // Маркетинг и маркетинговые исследования в России №4, 2002. - с. 19-27.

60. Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. - М., 1990.

61. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 268с.

62. Дашков Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір в системы ЗЕД: від укладення до виконання. - К.: „Капрал", 2003.

63. Лисичко О.Н. „Перспективи наближення української митниці до європейських стандартів” // Митниця - №3, 2005 р.

64. Еванс Дж., Берман Б. Маркетинг. - М.: Економика, 1990. - 350с.

65. Економика и организация деятельности торгового предприятия: учебное пособие \ Под общ. Ред.А.Н. Соломатина. - М., 2004.

66. Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова. - М., 1998

67. Економика предприятия // под ред. проф.О.И. Волкова - М:, 2004

68. Економика предприятия /Под ред. проф.В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара,-Москва: "Банки и биржи". - 1998.

69. Економіка підприємства /За ред. проф. С.Ф. Покропивного. - Київ, 2003

70. Журнал "ТЕСТ" Ізд. Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз. № 5, 2003 р.

71. Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998.

72. Коваленко В.В. Повышение ефективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций. - М., 2004.

73. Корефанов Ю.А. Готовим по домашнему. - М., 2000. - 192с.

74. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. - Спб., 1999.

75. Лігоненко Л.О., Чумак І.М. Управління товарним забезпеченням обороту торговельного підприємства: Навч. Посіб. - К., 1998. - 265 C.

76. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. Підручник. - К., 1999. - 797 с.

77. Медецинська газета "Здоров’я України" 03.06.2004

78. Москвитов О.Л. Пейзаж нарисованный чаем. - М., 2000. - 268 с.

79. Мочерний С.В., С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: "Академія", 1997.

80. Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник для вузов. - М. Маркетинг. - 1999.

81. Панкратов Ф.Г., Серїогіна Т.К. Комерційна справа: Навч. Посіб. - Рівне: „Вертекс", 2001.

82. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К., Комерційна справа. - Х., 2001.

83. Похлебкин В.В. История важных пищевых продуктов. - М., 1999. - 290 с.

84. Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. - К., 1994.

85. Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг. - К.: Вища школа. - 1994.41. Уткін Е.А. Ціни. Ціноутворення. - М: Екмос, 1997.

86. Сиволап И.К. Книга о вкусной и здоровой пище. - М., 2000. - 500 с.

87. Синецький Б.И. Основы коммерческой деятельности- М., 1998

88. Синяева И., Якоби А. Модель комплексной оценки рыночного потенциала торгово-посреднических структур // Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция. - 2004.

89. Уткин Е.А. Цены. Ценообразование. - М: Ексмо, 1999

90. Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Головачук Т.І. Олейник С.І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової економіки. - К. 1993.

91. Фесюк В.А., Гончаренко H.I., Кириченко М.Р. Товаропостачання торговельних підприємств. Навчальний посібник. - К., 2003.

92. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. - К., 1998. - Т.2. - 416С.

93. Шмален Г. Основы и проблемы економики предприятия / Под. ред. проф.А.Г. Поршнева. - Москва: "Финансы и статистика", 2002.

94. Яновский A. M. Конкурентоспособность товара и производителя продукции в системе рыночной економики // Стандарты и качество. - 2004. - № 2.

95. http://www.di.com.ua/invinukr. htm

Додатки

Додаток А

Таблиця А1. Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 рік

Актив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 10 2 72,8
- первісна вартість 11 11,3 82,6
- знос 12 9,3 9,8
Основні засоби:
- залишкова вартість 30 13173,5 18168,5
- первісна вартість 31 18178,1 24709,6
- знос 32 5004,6 6541,1
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 0 0
- інші фінансові інвестиції 45 0 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 50 0 0
Відстрочені податкові активи 60 0 18,9
Інші необоротні активи 70 0 0
Усього за розділом I 80 15315,5 21663,5
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси 100 1648,9 4152,4
- готова продукція 130 761,8 762,9
- товари 140 65,4 486,9
Векселі одержані 150 475,9 475,9
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 2201 1540,5
- первісна вартість 161 2201 1540,5
- резерв сумнівних боргів 162 () ()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом 170 179,2 0,2
- за виданими авансами 180 2394,9 0
- з нарахованих доходів 190 7,2 7,2
- із внутрішніх розрахунків 200 0 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 4661,6 3236,6
Поточні фінансові інвестиції 220 2,5 0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 387,5 1420,6
- в іноземній валюті 240 268,9 53,5
Інші оборотні активи 250 0 1640,6
Усього за розділом II 260 14093,3 14525,6
III. Витрати майбутніх періодів 270 5,9 57,3
Баланс 280 29414,7 36246,4
Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 12 12
Пайовий капітал 310 0 0
Додатковий капітал 320 0 0
Інший додатковий капітал 330 6700,9 6701,1
Резервний капітал 340 92,8 92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 179,1 1178,4
Неоплачений капітал 360 () ()
Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2
Усього за розділом I 380 6984,6 7984,1
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0
Інші забезпечення 410 0
Цільове фінансування 420 0
Усього за розділом II 430 0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 9162,2 14643,1
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 0 0
Відстрочені податкові зобов'язаня 460 171,2 399,1
Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0
Усього за розділом III 480 9333,4 15042,2
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 0 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0 0
Векселі видані 520 118 118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 9510,9 4 584,70
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 540 88,5 39
- з бюджетом 550 319,7 1644,6
- з позабюджетних платежів 560 199,8 0
- зі страхування 570 59,7 83,5
- з оплати праці 580 144,9 193,7
- з учасниками 590 52,9 52,9
- із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 2602,3 6503,7
Усього за розділом IV 620 13096,7 13 220,10
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 29414,7 36 246,40

Додаток Б

Таблиця Б1. Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2006 рік

Стаття Код За попередній період За звітний період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізованого (товарів, робіт, послуг) 10 37 583,4 36 287
Податок на додану вартість 15 5 937,4 6002,4
Акцизний збір 20 0,0 0
Інші вирахування з доходу 30 0,0 79,1
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 31 646,0 30 205,1
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 964,6 24 014,50
Валовий:
- прибуток 50 6 681,4 6190,6
- збиток 55
Інші операційні доходи 60 1 265,7 411,5
Адміністративні витрати 70 2 188,2 1619,4
Витрати на збут 80 92,4 140
Інші операційні витрати 90 2 012,4 1404,4
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток 100 3 654,1 3438,6
- збиток 105
Доход від участі в капіталі 110 0 0
Інші фінансові доходи 120 0 0
Інші доходи 130 420,9 994
Фінансові витрати 140 1 959,7 1769,6
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160 97,1 17,4
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток 170 2 018,2 2645,6
- збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 300,9 1646,3
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток 190 1 717,3 999,3
- збиток 195
Надзвичайні:
- доходи 200 0,0 0
- витрати 205 0,0 0
Податки з надзвичайного прибутку 210 0,0 0
Чистий:
- прибуток 220 1 717,3 999,3
- збиток 225

Додаток В

Таблиця В1. Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі за 2007 рік

Актив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 10 72,8 72,8
- первісна вартість 11 82,6 82,6
- знос 12 9,8 9,8
Основні засоби:
- залишкова вартість 30 18168,5 11057,4
- первісна вартість 31 24709,6 15162
- знос 32 6541,1 4104,6
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 0
- інші фінансові інвестиції 45 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 50 0
Відстрочені податкові активи 60 18,9 18,9
Інші необоротні активи 70 0
Усього за розділом I 80 21663,5 14853
II. Оборотні активи 0
Запаси: 0
- виробничі запаси 100 4152,4 3713,8
- готова продукція 130 762,9 627,2
- товари 140 486,9 385,4
Векселі одержані 150 475,9 475,9
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 1540,5 1191,5
- первісна вартість 161 1540,5 1191,5
- резерв сумнівних боргів 162 () ()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом 170 0,2 0,5
- за виданими авансами 180 0 0
- з нарахованих доходів 190 7,2 7,2
- із внутрішніх розрахунків 200 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 3236,6 3402,4
Поточні фінансові інвестиції 220 0 0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 1420,6 8523,5
- в іноземній валюті 240 53,5 0,1
Інші оборотні активи 250 1640,6 1236,2
Усього за розділом II 260 14525,6 19967,4
III. Витрати майбутніх періодів 270 57,3 121,4
Баланс 280 36246,4 34941,8
Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 12 12
Пайовий капітал 310 0
Додатковий капітал 320 0
Інший додатковий капітал 330 6701,1 6699,9
Резервний капітал 340 92,8 92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1178,4 1282,3
Неоплачений капітал 360 () ()
Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2
Усього за розділом I 380 7984,1 8086,8
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0
Інші забезпечення 410 0
Цільове фінансування 420 0
Усього за розділом II 430 0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 14643,1
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 0 10819,6
Відстрочені податкові зобов'язання 460 399,1 399,1
Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0
Усього за розділом III 480 15042,2 11218,7
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0
Векселі видані 520 118 118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 4584,7 10 849,60
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 540 39 39
- з бюджетом 550 1644,6 1060,3
- з позабюджетних платежів 560 0 0
- зі страхування 570 83,5 83,6
- з оплати праці 580 193,7 202,2
- з учасниками 590 52,9 52,8
- із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 6503,7 3230,8
Усього за розділом IV 620 13220,1 15 636,30
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 36246,4 34 941,80

Додаток 4

Таблиця Г1. Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2007 рік

Стаття Код За попередній період За звітний період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 10 36 286,6 35 426
Податок на додану вартість 15 6 002,4 5885,5
Акцизний збір 20 0,0
25
Інші вирахування з доходу 30 79,1 25,3
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 30 205,1 29514,8
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 014,5 24172,9
Валовий:
- прибуток 50 6 190,6 5341,9
- збиток 55
Інші операційні доходи 60 411,5 259
Адміністративні витрати 70 1 619,4 1093,9
Витрати на збут 80 140,0 1068,4
Інші операційні витрати 90 1 404,4 1616
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток 100 3 438,6 822,6
- збиток 105
Доход від участі в капіталі 110 0,0
Інші фінансові доходи 120 0,0
Інші доходи 130 994,0 7360,6
Фінансові витрати 140 1 769,6 1414,6
Втрати від участі в капіталі 150 0,0
Інші витрати 160 17,4 6501,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток 170 2 645,6 267,3
- збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 646,3 163,4
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток 190 999,3 103,9
- збиток 195
Надзвичайні:
- доходи 200 0,0
- витрати 205 0,0
Податки з надзвичайного прибутку 210 0,0
Чистий:
- прибуток 220 999,3 103,9
- збиток 225

Додаток Д

Таблиця Д1 Баланс ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2008 рік

Актив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 10 72,8 73,2
- первісна вартість 11 82,6 83
- знос 12 9,8 9,8
Незавершене будівництво 20 3703,9 3568,6
Основні засоби:
- залишкова вартість 30 11057,4 11896,7
- первісна вартість 31 15162 17028
- знос 32 4104,6 5131,3
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 0
- інші фінансові інвестиції 45 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 50 0
Відстрочені податкові активи 60 18,9 49,3
Інші необоротні активи 70 0
Усього за розділом I 80 14853 15587,8
II. Оборотні активи
Запаси:
- товарні запаси 100 3713,8 3219,1
- товари 140 385,4 292,5
Векселі одержані 150 475,9 6294,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 1191,5 1172,9
- первісна вартість 161 1191,5 1172,9
- резерв сумнівних боргів 162 () ()
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом 170 0,5 37,7
- за виданими авансами 180 0
- з нарахованих доходів 190 7,2 7,2
- із внутрішніх розрахунків 200 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 3402,4 1284,8
Поточні фінансові інвестиції 220 0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 8523,5 4832,6
- в іноземній валюті 240 0,1 3,4
Інші оборотні активи 250 1236,2 145,4
Усього за розділом II 260 19967,4 18559,9
III. Витрати майбутніх періодів 270 121,4 169,6
Баланс 280 34941,8 34317,3
Пасив Код На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 12 12
Пайовий капітал 310 0
Додатковий капітал 320 0
Інший додатковий капітал 330 6699,9 6699,6
Резервний капітал 340 92,8 92,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1282,3 2686,2
Неоплачений капітал 360 () ()
Вилучений капітал 370 -0,2 -0,2
Усього за розділом I 380 8086,8 9490,4
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0
Інші забезпечення 410 0
Цільове фінансування 420 0
Усього за розділом II 430 0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 10819,6 7401,5
Відстрочені податкові зобов'язання 460 399,1 0
Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0
Усього за розділом III 480 11218,7 7401,5
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0
Векселі видані 520 118
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 10849,6 12 310,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 540 39 0
- з бюджетом 550 1060,3 2856,2
- з позабюджетних платежів 560 0 0
- зі страхування 570 83,6 95,6
- з оплати праці 580 202,2 225,5
- з учасниками 590 52,8 52,8
- із внутрішніх розрахунків 600 0
Інші поточні зобов'язання 610 3230,8 1885,2
Усього за розділом IV 620 15636,3 17 425,40
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 34941,8 34 317,30

Додаток Е

Таблиця Е1 Звіт про фінансові результати ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" за 2008 рік

Стаття Код За попередній період За звітний період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 10 35 425,6 42 272,0
Податок на додану вартість 15 5 885,5 7 045,3
Акцизний збір 20 0,0
25
Інші вирахування з доходу 30 25,3 32,0
Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) 35 29 514,8 35 194,7
Собівартість реалізованої (товарів, робіт, послуг) 40 24 172,9 25 171,0
Валовий:
- прибуток 50 5 341,9 10 023,7
- збиток 55
Інші операційні доходи 60 259,0 192,1
Адміністративні витрати 70 1 093,9 2 367,0
Витрати на збут 80 1 068,4 1 000,1
Інші операційні витрати 90 1 616,0 3 328,9
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток 100 822,6 3 519,8
- збиток 105
Доход від участі в капіталі 110 0,0
Інші фінансові доходи 120 0,0
Інші доходи 130 7 360,6 175,1
Фінансові витрати 140 1 414,6 1 163,0
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160 6 501,3 1,3
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток 170 267,3 2 530,6
- збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 163,4 1 126,7
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток 190 103,9 1 403,9
- збиток 195
Надзвичайні:
- доходи 200
- витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
- прибуток 220 103,9 1 403,9
- збиток 225
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:06:40 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:48:09 25 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Митне оформлення товарів
Взаємодія митних органів з іншими державними органами та ...
КУРСОВА РОБОТА ВЗАЄМОДІЯ МИТНИХ ОРГАНІВ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ Т А ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ Вступ митний орган правоохоронний ...
Ѭ використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
12. Про порядок взаємодії митних та залізничних органів України, спільний Наказ Державної адміністрації Залізничного транспорту України та Державної митної служби України від 8 ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: курсовая работа Просмотров: 5524 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" \укр\
ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ" 1 Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі. 2 ...
ліст-го в-ва);-ос-ті торг.проц-в(вивіз кап-лу;ріст товарообігу;зміна співвіднош-я сил на св.ринку(зменш-я впливу Англії та Фр.);концентр-я торг.зв-в між розв-ми кр-ми);
Передумови та сутн.хар-ка торг-лі прод-цією у розібр.вигляді.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: шпаргалка Просмотров: 1020 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Экономическая система
1. Эк-я с-ма - ед-во ч-ка и общ-го пр-ва В любой ЭС существует 2 вида отношений: 1-отношение людей к природе; 2. отношение людей друг к другу. В ...
К пар= Т пар пр. ц/ Тпосл пр. ц.5. - Непрерывность - сокращение или сведение к минимуму перерывов.
Преим-ва: созд-ся благопр-е усл-я для внедр-я новой техники, поточного метода орг-ции пр-ва, механизации и автом-ции, сокращ-ся дл-сть цикла.
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: шпаргалка Просмотров: 1654 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по финансовому менеджменту
... фин риском предп-ия поним вероятность возник-ия неблагоприятных фин последствий в форме потери дохода или кап-ла в ситуации неопред-ти условий осущ-
Ст-ть доп кап-ла, привлек-ого за счет эмиссии простых акций ССКпа = (Ка*Дпа*ПВт*100)/(Кпа*(1-ЭЗ)), где Ка - кол-во доп-но эмитир-х акций; Дпа - Ѭ див-дов, выплач-х за 1 простую ...
Осущ-ся по 2 параметрам: а) предполагаемому ур див-дов, б) з-т по выпуску акций и разм-ю эмиссии Расч-я ст-сть привл-го кап-ла сопост-ся с факт.
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: реферат Просмотров: 5458 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по Госам МСХА
... Она состоит из общих основ эк теории, микрои макроэкономики и интерэкономики (мировой экономики). В общ осн эк теории дается: хар-ка понятия общества ...
В зав-ти от степени риска влож-я ср-в в оборот к-л различ с миним-ым риском влож-я, с малым риском влож-я, со средним риском вл-я и с высоким риском вл-я. В зав-ти от матер ...
Ѭ, включ. % и осн. долг; возмож. отсроч. выпл. осн. долга и ка-питал.%; в) проект. фин-е - все ср-ва от реализ. проекта (часть ср-в) напрвл. на обслуж. долга (классич.)
Раздел: Остальные рефераты
Тип: реферат Просмотров: 2892 Комментариев: 5 Похожие работы
Оценило: 4 человек Средний балл: 3.3 Оценка: неизвестно     Скачать
Проблемы философии
(шпаргалка) 1.Ф.как форма общ.созн.,предм.ф.Становл.ф.,отл.от миф.,религ. Ф. (любовь к мудрости) зарод. ок.2500 лет наз. в странах др. мира (Индия ...
С.И. счит. первич. сознание ч-ка, кот. признается единств. реальностью, при этом действ-сть явл. рез-том дух. творч-ва субъекта.
С развитием капит. отношений все больше стран вовлекаются в механизм кап. экономики.
Раздел: Рефераты по философии
Тип: шпаргалка Просмотров: 412 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Шпоры по международной экономике
Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку. Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек ...
загальний (зд-ся між великими сферами д-сті людини - пром-сть, сільське госп-во, транспорт, зв"язок, буд-во, освіта, к-ра, наука..
Митний тариф - зведення митних стягнень, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон, систематизоване у відповідності з товарною номенклатурою ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Просмотров: 2029 Комментариев: 10 Похожие работы
Оценило: 12 человек Средний балл: 4.3 Оценка: 4     Скачать
Ідентифікація автомобільних причепів та митне оформлення
Вступ На сучасному етапі розвитку України одним із стратегічних завдань є використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу такої ...
- вивчити законодавчо-правову базу щодо переміщення автомобільних причепів через митний кордон України;
Загальний порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України, визначається Митним кодексом, постановами Кабінету Міністрів України, наказом Держмитслужби України ...
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: дипломная работа Просмотров: 3478 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Митне оформлення товарів (479)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150908)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru