Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Методи визначення митної вартості товарів

Название: Методи визначення митної вартості товарів
Раздел: Рефераты по таможенной системе
Тип: контрольная работа Добавлен 12:04:40 24 сентября 2009 Похожие работы
Просмотров: 462 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Контрольна робота

з дисципліни: “Митна політика”

Виконала:

студентка 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Перепада Алла

Перевірив:

Викладач

Шереметинська Оксана Валеріївна

Київ – 2009


Зміст

Теоретичне питання 1. Визначення митної вартості

Теоретичне питання 2. Основні джерела міжнародного митного права

Теоретичне питання 3. Переміщення валюти через митний кордон України

Список використаної літератури

Додатки


ВАРІАНТ 12

Теоретичне питання 1.

Визначення митної вартості

Звернемося до Митного кодексу України (від 10.02.2007), а саме до розділу 11 «митна вартість товарів. Методи визначення митної вартості товарів» та глав 46, 47, 48.

Розділ XIМИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ.МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВГлава 46ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 259. Митна вартість товарівМитною вартістю товарів, які переміщуються через митнийкордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цьогоКодексу.Стаття 260. Визначення митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон УкраїниМитна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цьогоКодексу.Порядок визначення митної вартості товарів поширюється натовари, які переміщуються через митний кордон України.Для цілей визначення митної вартості використовуєтьсяінформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципамибухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні ідоцільними для певного методу визначення митної вартості.Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуютьсячерез митний кордон України, та умови їх застосуваннявстановлюються цим Кодексом.Стаття 261. Використання відомостей про митну вартістьтоварівВідомості про митну вартість товарів, які переміщуються черезмитний кордон України, використовуються для нарахування податків ізборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а такожу відповідних випадках для розрахунків у разі застосуванняштрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядкудоступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти,нормативні документи та судові рішення загального застосуваннящодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.Стаття 262. Декларування митної вартості товарівМитна вартість товарів і метод її визначення заявляються(декларуються) митному органу декларантом під час переміщеннятоварів через митний кордон України шляхом подання деклараціїмитної вартості.Порядок та умови декларування митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон України, встановлюютьсяКабінетом Міністрів України, а порядок заповнення деклараціймитної вартості - спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузі митної справи.Стаття 263. Додержання вимог щодо конфіденційності інформаціїУся інформація, що стосується митної вартості товарів, якіпереміщуються через митний кордон України, може використовуватисямитним органом виключно для митних цілей і не може безспеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію,розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи іншіоргани державної влади, крім подання її у порядку, визначеномузаконом.Умови, викладені у частині першій цієї статті, не стосуютьсязнеособленої зведеної інформації для статистичних цілей,знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальнихпитань роботи митниці, інформації, яка не відноситься доконкретних фізичних та/або юридичних осіб, та інформації, яка неможе становити комерційну таємницю. Крім того, це не стосуєтьсяінформації стосовноправопорушень, публічного обговорення взасобах масової інформації проблем митної справи тощо.За розголошення зазначеної у частині першій цієї статтіінформації посадові особи митних органів несуть відповідальністьзгідно із законом.Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларуємитну вартість товарівЗаявлена декларантом митна вартість товарів і подані нимвідомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних,документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартостітоварів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні дляцього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповіднодо порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митноївартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю,визначеною митним органом, декларант має право звернутися домитного органу з проханням випустити товари, що декларуються, увільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатитиподатки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цихтоварів, визначеною митним органом.На письмову вимогу декларант має право на надання йому втижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того,як митним органом було визначено митну вартість оцінюванихтоварів.Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею,не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товаріву вільний обіг.Після надання банком гарантій, зазначених у частині третійцієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільнийобіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів(обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів,визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосуваннямитної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплаченихподатків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларантуу місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку,передбаченому законодавством.Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку зуточненнямзаявленої ним митної вартості або поданням митномуоргану додаткової інформації, несе декларант.Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодовизначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органувищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищогорівня прорезультати розгляду скарги обґрунтовується прийняте заскаргою рішення та міститься інформація про право декларантаоскаржити це рішення в судовому порядку.Стаття 265. Права та обов'язки митного органу під часздійснення контролю правильності визначеннямитної вартості товарівМитний орган здійснює контроль правильності визначення митноївартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такийконтроль може здійснюватися в установленому порядку іззастосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю,оформлення та пропуску через митний кордон України товарів ітранспортних засобів. Порядок контролю правильності визначеннямитної вартості товарів після закінчення операції митногоконтролю, оформлення та пропуску через митний кордон Українитоварів і транспортних засобів та донарахування обов'язковихплатежів визначається Кабінетом Міністрів України.Митний орган має право упевнитися в достовірності аботочності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої дляцілей визначення митної вартості.Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантоммитна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цьоготовару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих,які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язатидекларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж вінвикористав для її визначення.Глава 47МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯСтаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, якіімпортуються в УкраїнуВизначення митної вартості товарів, які імпортуються вУкраїну,здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістьоперації);2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;4) на основі віднімання вартості;5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);6) резервного.Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціноюдоговору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводитьсяпроцедура консультацій між митним органом та декларантом з метоюобґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартостівідповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході такихконсультацій митний орган та декларант можуть здійснити обміннаявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодоїї конфіденційності.У разі неможливості визначення митної вартості товарів, якіімпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цьогоКодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінюваніідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україніне пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271,або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексувартість товарів.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митнавартість товарів не може бути визначена шляхом застосуванняпопереднього методу.Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчисленавартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності нарозсуд декларанта.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначенихметодів, митна вартість визначається за резервним методомвідповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.Стаття 267. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо товарів, які імпортуються(вартість операції)Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, якіімпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактичносплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються наекспорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно дочастини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена абопідлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які булиздійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюванихтоварів на користь продавця та/або на користь продавця черезтретіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежіможуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказугрошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків(вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що буллафактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціниоцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користьпродавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиноюмитної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена абопідлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основіоб'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаютьсяобчисленню.При визначенні митної вартості до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаютьсяподальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що буллафактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:1) витрати, понесені покупцем:а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійнихза закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за наданняпослуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордономдля закупівлі оцінюваних товарів;б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаютьсяєдиним цілим з відповідними товарами;в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів таробіт, пов'язаних з пакуванням;2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарівта послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередкованопокупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання узв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюванихтоварів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті:а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів,комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюванихтоварів;б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів,використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюванихтоварів (мастильні матеріали, паливо тощо);г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну,художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межамиУкраїни і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюванихтоварів;3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюванихтоварів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередкованояк умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі невключаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуютьсяпатентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витратина право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні неповинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягаєсплаті за оцінювані товари;4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшогоперепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, намитній території України, яка прямо чи опосередковано йде накористь продавця;5) витрати на транспортування оцінюваних товарів доаеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територіюУкраїни;6) витрати на завантаження, розвантаження та обробкуоцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту,порту або іншогомісця ввезення на митну територію України;7) витрати на страхування цих товарів.При визначенні митної вартості до ціни, що була фактичносплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніякихінших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митноївартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умовивиділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплатіза оцінювані товари, які документально підтверджено та якіпіддаються обчисленню:а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічнеобслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезенняімпортних товарів, таких як промислова установка, машини абообладнання;б) витрати на транспортування після ввезення;в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються вУкраїні.Метод визначення митної вартості за ціною договору щодотоварів, які імпортуються (вартості операції), використовується вразі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) навикористання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:а) встановлюються законом чи запроваджуються органамидержавної влади в Україні;б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бутиперепродані (відчужені повторно);в) не впливають значною мірою на вартість товару;2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутнібудь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначеннявартості цих товарів;3) жодна частина виручки від будь-якого подальшогоперепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем ненадійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не можебути зроблено відповідне коригування відповідно до положеньчастини другої цієї статті;4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особамиабо хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини невплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати,що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митнийорган повинен повідомити про це декларантові та надати йомуможливість для відповіді та доказу відсутності впливувзаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що буллафактичносплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогудекларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними міжсобою тільки в разі, якщо:1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств одину одного;2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншійдіяльності, яку не заборонено законодавством;3) вони є роботодавцем і найманим працівником;4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролюєабо утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають правоголосу, або акцій обох з них;5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьоюособою;7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третюособу;8) вони є членами однієї сім'ї.Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібнимдистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це неназивалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщовони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієїстатті.При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операціїбереться за основу для визначення митної вартості оцінюванихтоварів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартістьє максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведенихоперацій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами абомайже в той же час:1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцямідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту вУкраїну;2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належнимчином враховується наявна у митного органу та подана декларантомінформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількіснихпоказниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієїстатті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу,коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесеніпродавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані міжсобою.Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларантаі тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не можевикористовуватися замість вартості операцій з оцінюванимитоварами.Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними,піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо ідентичних товарівУ разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митнувартість береться вартість операції з ідентичними товарами, якіпродаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експортуяких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього.При застосуванні цього методу визначення митної вартості заоснову береться вартість операції з ідентичними товарами здотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому підідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками зоцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:1) фізичні характеристики;2) якість та репутація на ринку;3) країна походження;4) виробник.Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою длявідмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такітовари відповідають вимогам частини другої цієї статті.Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу длявизначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезеноприблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що йоцінювані товари.У разі відсутності такого продажу використовується вартістьоперації з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншійкількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх цінакоригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно відтого, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація,що використовується при здійсненні коригування, повинна бутидокументально підтверджена.У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниців таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способахтранспортування.У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, длявизначення митної вартості оцінюваних товарів використовуєтьсянайменша така вартість.Стаття 269. Метод визначення митної вартості за ціноюдоговору щодо подібних (аналогічних) товарівУ разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, замитну вартість береться вартість операції з подібними(аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і часекспорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього.Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і неє однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики іскладаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однаковіфункції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаютьсякомерційно взаємозамінними.Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними),враховуються такі ознаки:1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;2) країна походження;3) виробник.Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться заоснову для визначення митної вартості товарів, якщо ці товариввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційнихумовах, що й оцінювані товари.У разі якщо такого продажу не виявлено, використовуєтьсявартість операції з подібними (аналогічними) товарами, якіпродавалися в Україну в іншій кількості та/або на іншихкомерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуваннямзазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це дозбільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовуєтьсяпри здійсненні коригування, повинна бути документальнопідтверджена.У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниціу таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиподібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею увідстанях і способах транспортування.У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними)товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товаріввикористовується найменша така вартість.Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методіввизначення митної вартості товарів за ціноюдоговору щодо ідентичних товарів та за ціноюдоговору щодо подібних (аналогічних) товарівТовари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари,які оцінюються.Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншоюособою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних,ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою -виробником товарів, які оцінюються.Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи,художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також іншіаналогічні роботи виконано в Україні.Стаття 271. Метод визначення митної вартості на основівіднімання вартостіУ разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бутивизначена відповідно до положень статей 267-270 цього Кодексу, їхмитна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті наоснові віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогудекларанта порядок застосування цієї статті та статті 272 можебути зворотним.У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні)товари продаються (відчужуються) на митній території України унезмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цимметодом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільшапартія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортнихтоварів продається на території України покупцю, що не єпов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимальнонаближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умовивирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплаченіабо підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, якіробляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат узв'язку з продажем на митній території України товарів того жкласу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якіпідпадають під групу або спектр товарів, що виробляютьсяконкретною галуззю чи сектором промисловості та включаютьідентичні або подібні (аналогічні) товари. Поняття "товари того жкласу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що йоцінювані товари, а також товари, ввезені з інших країн.Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі танепрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повиннабратися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахуванняцієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом,якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержанимипри продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж классуабо виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума дляобчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншійвідповіднійінформації, а не тій, що надана декларантом.При визначенні комісійних або звичайних прибутків тазагальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу абовиду" повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку зпосиланням на відповідні обставини;2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження,вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних зтакими операціями витрат;3) сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та іншихобов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку зввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні(аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час,максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів вУкраїну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціниодиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чиподібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні вкількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такоготовару, в тому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільшранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але дозакінчення 90 днів після їх ввезення.У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чиподібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вониперебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларантамитна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиницітовару, за якою зазначені товари продаються в Україні післяподальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, непов'язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьомуробляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою(переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1-3частини другої цієї статті.Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою(переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними,підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належатьдо вартості такої роботи. За основу для обчислень берутьсяприйняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та іншагалузева практика.Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються вразі, якщо:1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачаютьсвою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втратуідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкоюможе бути точно визначена;2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, алестановлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, щовикористання цього методу оцінювання буде невиправданим.Можливість застосування положень частини четвертої цієїстатті визначається в кожному конкретному випадку залежно відконкретних обставин.Стаття 272. Метод визначення митної вартості товарів наоснові додавання вартості (обчислена вартість)Для визначення митної вартості товарів на основі додаваннявартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробникомтоварів, які оцінюються, або від його імені інформація про їхвартість, яка повинна складатися із сум:1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником привиробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватисяна комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахункисумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку,які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яказвичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду,що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країніекспорту для експорту в Україну;3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезеннятоварів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження,розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування доаеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територіюУкраїни, витрат на страхування цих товарів та інших витрат,пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.Посадова особа митного органу не може вимагати абопримушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати длявивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чиінших записів для цілей визначення обчисленої вартості.Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митноївартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена вкраїні - виробникові товарів органами влади України за згодоювиробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни -виробника товарів та за відсутності заперечень проти такоїперевірки.Стаття 273. Резервний методУ разі якщо митна вартість товарів не може бути визначенашляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товаріввизначається з використанням способів, які не суперечать законамУкраїни і є сумісними з відповідними принципами і положеннямиГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті,повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній заметодами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартостівідповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванніцих методів.Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно зположеннями цієї статті на підставі:1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринкуУкраїни;2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість,визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товаріввідповідно до положень статті 272 цього Кодексу;5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера дотретіх країн;6) мінімальної митної вартості;7) довільної чи фіктивної вартості.Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогудекларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати йогопро митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті,та про використаний при цьому метод.Глава 48МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ(ЕКСПОРТУЮТЬСЯ) З УКРАЇНИСтаття 274. Визначення митної вартості товарів, щовивозяться (експортуються) з УкраїниМитна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору купівлі-продажу або міни,визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або якапідлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордонуУкраїни.До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються),також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше донеї включені:а) на навантаження, вивантаження, перевантаження,транспортування та страхування до пункту перетинання митногокордону України;б) комісійні та брокерські винагороди;в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів праваінтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічноздійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору, відмінного від договорівкупівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни,підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими,бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості провартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат натранспортування та страхування товарів до пункту перетинаннямитного кордону України.У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення(експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін,ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо)митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх зУкраїни визначається з урахуванням положень, що визначають порядокзастосування зазначених обмежень.Стаття 275. Декларування митної вартостіУ разі вивезення (експорту) товарів, на які встановленовивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита,митна вартість декларується шляхом подання декларації митноївартості.Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди,яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо нанеї не вплинули такі фактори:1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, щооцінюються, за винятком:а) обмежень, встановлених законами;б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди віддотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;3) відомості, використані декларантом для визначення митноївартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісновираженими та достовірними;4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежнимиособами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність невплинула на ціну угоди, що повинно бути доведено декларантом. Прицьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одназ таких умов:а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особаодного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовоюособою іншого підприємства - учасника угоди;б) учасники угоди є співвласниками підприємства;в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями зправом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, якістановлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу;ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямимконтролем третьої особи;д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третюособу;е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншогоучасника угоди;є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особипідприємств - учасників угоди є родичами.

Теоретичне питання 2.

Основні джерела міжнародного митного права

Звернемося до Митного кодексу України (від 10.02.2007), а саме до розділу 1 «Загальні положення» глави 5 «Міжнародне співробітництво з питань митної справи».Назад

Глава 5МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИСтаття 34. Участь України у міжнародному співробітництвіз питань митної справиУкраїна бере участь у міжнародному співробітництві з питаньмитної справи.У митній справі Україна додержується загальновизнаних уміжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів,митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих усвітових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечуєвиконання міжнародних договорів України з питань митної справи,укладених в установленому законом порядку.Стаття 35. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади в галузімитної справиМіжнародна діяльність спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується ікоординується Президентом України та Кабінетом Міністрів України.Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаноїз підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод зпитань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі митної справи задорученням Президента України, Кабінету Міністрів України в обсязінаданих відповідно до закону повноважень.Стаття 36. Зв'язки спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузі митної справи зміжнародними митними організаціямиСпеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митнійорганізації, інших міжнародних митних організаціях.Міжнародне співробітництво в галузі митної справиздійснюється спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузі митної справи за погодженням зМіністерством закордонних справ України.Стаття 37. Міжнародне співробітництво в галузі митноїсправиВідповідно до міжнародних договорів, укладених вустановленому законом порядку, митними органами України спільно змитними органами суміжних держав може здійснюватися:1) створення спільних пунктів пропуску на митному кордоніУкраїни;2) проведення спільного контролю у пунктах пропуску намитному кордоніУкраїни;3) узгоджене застосування процедур митного контролю, митногооформленнята взаємне визнання документів, що використовуютьсямитними органами дляздійснення митних процедур;4) проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання,виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил;5) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходівз питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актівзаконодавства України належать до компетенції митних органів.Стаття 38. Підтримання оперативного зв'язку між митнимиорганами України і митними органами суміжнихіноземних державЗ метою вирішення невідкладних питань щодо пропуску товарів ітранспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди іпорушення митних правил, забезпечення законності і правопорядку впунктах пропуску через митний кордон України керівникурегіональної митниці, керівнику митниці та їх заступникамнадається право проведення робочих зустрічей з представникамимитного органу суміжної іноземної держави.Про час, умови і мету таких зустрічей керівник митного органуабо його заступник інформує керівника відповідного органу охоронидержавного кордону України.Порядок проведення таких зустрічей визначається положенням,затвердженим Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбаченоміжнародним договором України, укладеним в установленому закономпорядку.Стаття 39. Взаємодія митних органів України з митними таіншими органами іноземних держав, а також зміжнародними організаціямиВзаємодія митних органів України з митними та іншимиуповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнароднимиорганізаціями з питань, пов'язаних з провадженням у справах проконтрабанду та порушення митних правил, здійснюється митнимиорганами України в порядку, передбаченому міжнародними договорамиУкраїни, укладеними в установленому законом порядку.

Джерела митного права — різноманітні зовнішні форми вираження норм митного права, які встановлюють загальні правила поведінки суб'єктів у митній сфері. У зв'язку з тим, що здебільшого митні відносини є владовідносинами, то основне регулятивне навантаження припадає на нормативні акти. Це пояснюється тим, що при здійсненні митної справи митні органи та їх посадові особи повинні керуватися виключно нормами права.

Основним джерелом митного права, як і інших галузей законодавства, є Конституція України. В ній встановлено низку норм, які мають загальне значення: про спрямування діяльності держави та її органів, про верховенство права, про міжнародні договори як частину національного законодавства України, про забезпечення регулювання і захисту власності, екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, спрямованість зовнішньоекономічної діяльності на забезпечення національних інтересів шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства та інші.

Другий рівень конституційних норм — спеціальний і встановлює висхідні засади митної діяльності в Україні. Так, відповідно до п. 9 ст. 92 Конституції України засади зовнішньоекономічної діяльності і митної справи визначаються виключно законами України. За пунктом 22 цієї статті виключно законами України також встановлюється державний бюджет і бюджетна система; система оподаткування; податки і збори; засади створення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційних ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України. До повноважень KM України п. 8 ст. 116 Конституції України віднесено організацію й забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Основне ж навантаження регулювання митних відносин припадає все ж таки на МК України як кодифіковане зібрання найбільш важливих норм митного права. МК України прийнято 20 грудня 2001 р. і підписано Президентом України 11 липня 2002р..

Структурно МК України складається із преамбули, 21 розділу, що розбиті на 67 глав і мають 432 статті. Характерно, що кодекс у редакції від 20 грудня 2001р. мав 24 розділи, що були розбиті на 78 глав і мали аж 524 статті.

Новий МК України містить:

I — «Загальні положення», статті 1—39;

II — «Митний контроль», статті 40—69;

III — «Митне оформлення», статті 70—90;

IV — «Переміщення та пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України», статті 91—109;

V — «Митні процедури при переміщенні товарів через митний кордон України різними видами транспорту», статті 110—153;

VI — «Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем», статті 154—175;

VII — «Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів,що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем», статті 176—184;

VIII — «Митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України», статті 185—246;

IX — «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами», статті 247—255;

X — «Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності», статті 256—258;

XI — «Митна вартість товару і методи визначення митної вартості товарів», статті 259—275;

XII — «Країна походження товарів», статті 276—285;

XIII — «Митні пільги», статті 286—302;

XIV — «Митна статистика», статті 303—310;

XV — «Українська Класифікація товарів зовнішньоекономічної
діяльності», статті 311—314;

XVI — «Верифікація сертифікатів про походження товарів з України», статті 315—318;

XVII — «Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, що беруть участь у провадженні у справах про порушення вимог митних правил», статті 319—355;

XIX — «Провадження у справах про порушення вимог цього кодексу», статті 356—406;

XXI — «Працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій України», статті 407—432;

XXII — «Прикінцеві положення».

Структура митного кодексу України зумовлює систему цього права та відповідно послідовність викладення матеріалу у цьому посібнику. У той же час на наполягання Президента України і ряду народних депутатів відносини, що стосуються митно-тарифного регулювання, і в подальшому зберегли свою відносну автономію.Положення МК України деталізуються у поточних законах. Наприклад, Закон України «Про єдиний митний тариф» регулює види та порядок стягнення мита. Серед інших законів України, що належать до митного права, варто відзначити такі, як «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р., «Про введення єдиного збору, що стягується у пунктах пропуску через Державний кордон України» від 4.11.1999 р., «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби» від 24.05.19% І p., «Про транзит вантажів» від 20.10.1999 p., «Про звільнення від І обкладення митом предметів, які вивозяться (переміщуються) громадянами через митний кордон України», «Про режим іноземного І інвестування», «Про вивіз, ввезення й повернення культурних цінностей», «Про гуманітарну допомогу» та інші.

Значна кількість норм митного права міститься в підзаконних нормативних актах, які дістали назву адміністративної нормотворчості. І за її допомогою наповнюються реальним змістом відсилочні норми законів. Окрім цього, дається трактування деяких термінів: «недобросовісний декларант», «життєво-важливі інтереси» тощо. До І таких нормативних актів належать Укази Президента України, Постанови KM України. Це пояснюється характером митної справи та необхідністю оперативно вирішувати ряд питань щодо забезпечення вигоди для українських громадян при перетині митного кордону, підприємців при здійсненні ЗЕД, інших джерел права.

У митному праві України присутня значна частка відомчих норм, що приймаються наказами Державної митної служби України. Державна митна служба України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи та здійснює управління цією сферою відповідно до п.8 Положення про державну митну службу України, в межах своєї компетенції видає накази, організовує і контролює їх виконання. У передбачених законодавством України випадках її рішення є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоуправління, підприємствами, закладами і організаціями всіх форм власності та громадянами. В разі необхідності ДМСУ видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Нормативно-правові акти Держмитслужби України, як і інші, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Значне місце в сучасних умовах посідають міжнародні угоди з митної справи. Окрім вищезазначеного, ці норми охоплюють такі питання:

— процедуру догляду міжнародних поштових відправлень;

— уніфікацію митних правил при морському, залізничному, повітряному, автомобільному сполученні та змішаних перевозках;

— митне оформлення контейнерів;

— правовий статус осіб, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, і митний режим багажу, що перевозиться окремо від пасажирів.

Серед джерел митного права можна назвати такі акти:

1) публікації Міжнародної торговельної палати, наприклад Міжнародні торгові терміни — «Інкотермо-90», «Уніфіковані звичаї й практика для документарних акредитивів»;

2) документи Європейської економічної комісії ООН, наприклад загальні умови постачань, проформи контрактів і т.п.;

3) звичайне право (звичаї, звичаї ділового обігу);

4) судово-арбітражна практика.

Чинне законодавство визнає регулятором ЗЕД контракти між безпосередніми учасниками такої діяльності. Цей регулятор ґрунтується на нормах національного права, що мають обов'язковий (імперативний) характер, і нормах міжнародного права, що носять диспозитивний характер, коли сторони мають право відступати від цих норм. Диспозитивний характер властивий міжнародним конвенціям, наприклад Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція 1980 p.). Диспозитивні норми права відіграють велику роль у взаєминах іноземних партнерів, тому що сприяють, однаковості в розумінні самих термінів, прав і обов'язків сторін, прискоренню проведення переговорів не вимагають знання законодавства країни іноземного партнера.

Теоретичне питання 3.

Переміщення валюти через митний кордон України

Звернемося до інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 N 148. 1. Загальні положення 1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютногорегулювання і валютного контролю", а також пункту 14 статті 7 та статті 44 Закону України "Про Національний банк України". 2. Ця Інструкція встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. 3. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в такому значенні: готівка - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки; банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999; повноважний представник - особа, якій згідно з розпорядженням керівника юридичної особи надані повноваження щодо здійснення конкретних дій. Інші терміни вживаються в значеннях, визначених у Декреті КабінетуМіністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". 4. Для вимог цієї Інструкції перерахунок сум готівки в євро здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком, або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівки. 5. Фізична особа незалежно від віку має право вивозити за межі України і ввозити в Україну готівку і банківські метали відповідно до норм, передбачених цією Інструкцією. 6. Митна декларація є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації. 7. Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України. 2. Увезення в Україну та вивезення за межі України готівки 1. Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу. 2. Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. 3. Юридична особа ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі. Повноважний представник юридичної особи, якій належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні/за межами України) транспортні засоби, що здійснюють пасажирські рейси, ввозить/вивозить готівку, що отримана на транспортному засобі за надані послуги та/або реалізований товар, на підставі відповідних касових документів. Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи та власні кошти, окремо з використанням двох примірників митної декларації. 4. Фізична особа, юридична особа ввозять в Україну і вивозять за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. 5. Фізична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації. 3. Пересилання готівки 1. Дозволяється пересилати в Україну та за межі України готівку в міжнародних поштових відправленнях та в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях": а) фізичним особам, юридичним особам (крім уповноважених
банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро; б) уповноваженим банкам. 2. Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладена готівка в сумі, що перевищує встановлені цією Інструкцією норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам. 4. Переміщення банківських металів 1. Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі. 2. Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів (далі - ліцензія) (додаток 1) та за умови письмовогодекларування митному органу. Ліцензію видає територіальне управління Національного банку (далі - Управління) за місцем проживання фізичної особи. Для отримання ліцензії фізична особа має подати такі документи: заяву про видачу ліцензії в довільній формі; копії сторінок паспорта (або документа, що його замінює), які містять прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або документа, що його замінює), місце проживання; копії документів, що підтверджують придбання банківських металів в уповноважених банках. Управління надсилає копію заяви фізичної особи про видачу ліцензії відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України і відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України і видає ліцензію з урахуванням цих висновків, якщо ці висновки надійшли протягом 14 днів з дня подання заяви на розгляд. 3. Банківські метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки. 4. Юридичні особи (крім уповноважених банків) не мають права ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали, за винятком увезення в Україну юридичною особою-резидентом банківських металів, що виготовлені нерезидентом за договором про перероблення (афінаж) давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Національному банку України (Державній скарбниці України). Підставою для ввезення в Україну цих банківських металів є спеціальний дозвіл Національного банку України (додаток 2). Підставою для надання юридичній особі-резиденту спеціального дозволу є такі документи: заява (додаток 3); копія договору з нерезидентом про перероблення (афінаж) банківських металів з давальницької сировини; копія договору про продаж банківських металів Національному банку України. Юридична особа-резидент подає до Національного банку України в строк не більше ніж 10 робочих днів з дати оформлення вантажної митної декларації на ввезення банківських металів копію вантажної митної декларації та опис увезених банківських металів з розподілом за вагою зливків, за номіналом монет, засвідчені підписом керівника або заступника керівника юридичної особи-резидента та відбитком печатки цієї юридичної особи.
Список використаної літератури

1. http://www.mito.org.ua/rozdil_11/g48/ Митний кодекс України

2. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0520-08 Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України

3. http://www.readbookz.com/book/189/6906.html бібліотека он-лайн


Додаток 1до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України ІНДИВІДУАЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ N на вивезення за межі України банківських металів Національний банк України (територіальне управління Національного банку України) дозволяє ___________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) паспорт, серія ____, N _________, виданий _______________________,(документ, що його замінює) _________________________________________ вивезти за межі України банківські метали ________________________ _________________________________________________________________(вид банківського металу, форма, вага в грамах) Індивідуальна ліцензія дійсна на строк до 1 року. Ця ліцензія підлягає здаванню відповідному митному органу. М.П. Підпис керівника банку (територіальне управління банку) Дата видачі ліцензії
Додаток 2до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ N на ввезення в Україну банківських металів Національний банк України дозволяє ____________________________________________________________________________________________ (найменування юридичної особи-резидента, __________________________________________________________________ місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ) __________________________________________________________________ відповідно до договору між ____________________________________(назва контрагентів, номер, дата) _________________________________________________________________ ввезти в Україну банківські метали ________________________________________________________________________________________________ (вид банківського металу, форма, вага в грамах) Спеціальний дозвіл дійсний протягом ________________________. Цей спеціальний дозвіл підлягає здаванню відповідному митному органу. М.П. Підпис керівника банку Дата видачі дозволу
Додаток 3до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України ЗАЯВА Найменування юридичної особи ________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ __________________________________, місцезнаходження, телефон _______________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________. Прошу надати спеціальний дозвіл на ввезення в Україну банківських металів ______________________________________________ (вид банківського металу, форма, вага в грамах) __________________________________________________________________ на підставі договору (договорів) між _____________________________ __________________________________________________________________ (назва контрагентів, номер, дата та предмет договору) __________________________________________________________________ _________________________________________________________________. М.П. Підпис керівника
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:06:37 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:47:49 25 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Методи визначення митної вартості товарів

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150696)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru