Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Контрольная работа: Адвокатура України

Название: Адвокатура України
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: контрольная работа Добавлен 13:18:30 31 января 2010 Похожие работы
Просмотров: 52 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Спілка адвокатів України

2. Підготовка захисником апеляційної скарги

3. Кодекс адвокатської етики: основні поняття

Висновок

Література

Задачі


Вступ

Реальна можливiсть здiйснення, а також захисту основних прав людини кожною конкретною особою забезпечується перш за все юридичними механiзмами держави. Iншими словами, основними гарантiями прав людини повиннi бути нацiональне законодавство i сама держава, на територiї якої проживає людина.

Адвокатура як важливий iнcтрумент демократії повнiстю вiдповiдає вимогам спецiального правового iнституту громадянського суспiльства. Без iснування iнституту адвокатури просто неможливi створення правової держави, забезпечення гарантiй захисту прав людини.

Предметом курсу "Адвокатура Украiни" є вивчення закономiрностей органiзацii адвокатури, шляхiв демократизацiїїї дiяльностi, правового статусу адвокатури в системi opгaнiвУкраїнської держави. Така спрямованiсть курсу створює можливiсть поряд iз загальнонауковими та спецiальними науковими методами широко використовувати сучасну методологiю пiзнання та вдосконалення соцiально-правової дiяльностi, яка дає змогу визначити та описати систему адвокатури в єдностi та взаємозумовленостi елементiв, якi її утворюють. Унаслiдок цього курс набуває статусу комплексної теоретико-практичноi та прикладноi дисциплiни, яка вивчає у рамках єдиної систем и юридичної пiдготовки самостiйну, недостатньо розроблену галузь суспiльних знань, що стосується дiяльностi opгaнiв адвокатури.

Розглянуті питання стосовно адвокатських спілок, підготовка захисником апеляційної скарги, кодекс адвокатської етики.


1. Сп i лка адвокат i в України

Органiзацiйне оформлення Української адвокатури фактично розпочалося зi створення у 1990 р. Спiлки адвокатiв України. Це адвокатське об'єднання є найбiльшим в Українi, тому заслуговуе на особливу увагу.

Громадська органiзацiя "Спiлка aдвокатів Укрaїни" (далi Спiлка) - добровiльна, професiйна, незалежна, самоврядна вса Українська органiзацiя aдвокатів Укрaїни.

Мета створення Спiлки:

1 об'єднання зусиль aдвoкaтів Укрaїни у сприяннi формуванню демократичної правової держави;

2 пiдвищення рiвня правової допомоги, що надається громадянам, пiдприемствам, установам, органiзацiям, у тому числi iноземним фiзичним i юридичним особам;

3 пiдвищення ролi й авторитету адвокатури в суспiльствi тадержавi;

4 вдосконалення законодавчого регулювання дiяльностi адвокатури;

5 сприяння досягненню адвокатурою повної самостiйностi i самоврядування;

6 захист законних iнтepeciв членiв Спiлки;

7 поширення iсторичних традицiй Української адвокатури;

8 сприяння розвитку i поглибленню мiжнародних зв'язків aдвoкaтiв.

Спiлка та її регiональнi вiддiлення в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мicтax Києвi та Севастополi є юридичними особами, мають самостiйний баланс та рахунки в банкiвських установах, печатки, штампи i можуть мати власну символiку.

Вiддiлення Спiлки керується у своїй дiяльностi власним Положенням, що приймається вiдповiдно до Примiрного положення та затверджується Правлiнням Спiлки. Вiддiлення Спiлки рееструеться в порядку, встановленому законодавством.

Спiлка є неприбутковою органiзацiєю, веде статистичну звiтнiсть та подає фiнансовим органам декларацiю та звiти про свої доходи i витрати згiдно з чинним законодавством.

Спiлка взаємодiє з державними органами, громадськими органiзацiями, зарубiжними та мiжнародними органiзацiями.

Спiлка ставить перед собою тaкi завдання:

а) сприяти роз витку демократичних засад дiяльностi адвокатури, удосконаленню й органiзацiйної структури, пiдвищенню престижу адвокатської професії, створенню належних умов для активної професiйної i громадської дiяльностi адвокатiв, впровадженню науково-технiчних засобiв у їх роботу;

б) вносити пропозиції, що випливають з мети дiяльностi Спiлки, до opгaнiв влади та управлiння;

в) забезпечувати захист соцiальних та професiйних прав i законних iнтepeciв членiв Спiлки; захищати iнтереси членiв Спiлки у державних органах, громадських та iнших органiзацiях, зокрема, у квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiях адвокатури i Вищiй квалiфiкацiйнiй комісії адвокатури;

г) сприяти пiдвищенню квалiфiкацiї й обмiну досвiдом робот и адвокатiв, вивчати й узагальнювати адвокатську практику, забезпечувати членiв Спiлки методичною лiтературою, що видається Спiлкою;

д) пропагувати неухильне дотримання норм адвокатської етики;

е) сприяти науковiй розробцi питань, пов'язаних з дiяльнiстю адвокатури, усуненню недолiкiв у правозастосовнiй дiяльностi;

є) розвивати мiжнароднi зв'язки, обмiн професiйним доcвiдом, спiвробiтництво з рiзними мiжнародними органiзацiями, всебiчно сприяти iмплементацiї мiжнародних норм i стандартiв адвокатської дiяльностi.

Для виконання статутних завдань у встановленому законом порядку Спiлка:

а) розглядає звернення членiв Спiлки, пов'язанi з порушенням їх професiйних i соцiальних прав, приниженням честi та гiдностi, а також з питань виключення з адвокатських об'єднань, направляє подання у вiдповiднi державнi, правоохороннi органи, адвокатськi об'єднання, громадськi органiзації щодо усунення виявлених порушень, представляє iнтереси членiв Спiлки;

б) органiзовує науково-методичну роботу, обмiн досвiдом роботи адвокатiв;

в) сприяє поширенню правових знань i правової культури через друкованi видання та iншi iнформацiйнi органи;

г) вивчає правовий досвiд iнших країн i розвиває рiзнi форми мiжнародних контактів;

д) встановлює нагороди i заохочує членiв Спiлки за активну роботу у Спiлцi, вносить у встановленому законом порядку пропозицiї стосовно представлення членiв Спiлки до державних нагород, почесних звань;

е) сприяє оздоровленню членiв Спiлки, реалiзацiїїх соцiальних прав;

є) створює фонди Спiлки, займається благодiйною дiяльнiстю;

ж) для виконання своїх статутних завдань Спiлка може бути засновником iнших юридичних осiб.

Спiлка створюється за принципами iндивiдуального i колективного членства. Членами Спiлки можуть бути адвокати, адвокатськi об'єднання й асоцiацiї, якi визнають Статут Спiлки, добровiльно виявили бажання вступити до Спiлки i брати участь у її дiяльностi. Почесними членами Спiлки можуть бути вченi-юристи, провiднi громадськi дiячi, особи, якi займаються адвокатською дiяльнiстю за межами України. Прийняття у члени Спiлки здiйснюється вiддiленням Спiлки на пiдставi поданої заяви, а для колективного члена на пiдставi рiшення загальних зборiв (конференцiї). Членовi Спiлки вручаються членський квиток i значок.

Членство у Спiлцi припиняється за заявою члена Спiлки, а для колективного члена - за рiшенням загальних зборiв (конференцiї); у разi анулювання адвокатського свiдоцтва, припинення адвокатської дiяльностi, кpiм випадкiв виходу на пенсiю. За порушення Статуту Спiлки член Спiлки може бути виключений з неї з'їздом, Радою, загальними зборами регiональних вiддiлень в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мicтax Києвi та Севастополi. Рiшення регiонального вiддiлення про виключення зi Спiлки може бути протягом мiсяця оскаржене у Paдi Спiлки.

Вступний внесок встановлюється у розмiрi 10 % мiнiмальної заробiтної плати, щорiчнi членськi внески встановлюються в розмiрi мiнiмальної заробiтної плати на час сплати.

Вiддiлення Спiлки залишають iз внecкiв, що надiйшли, 50 %, витрачаючи їх за власним розсудом для здiйснення цiлей i завдань Спiлки, решту перераховують на рахунок Спiлки aдвoкaтiв Укрaїни. Розмiр цих вiдрахувань за рiшенням з'їзду або Ради може змiнюватися. Колективнi члени сплачують вступний i щорiчний членськi внески залежно вiд кiлькостi членiв об'єднання, асоцiацiї, що є колективним членом.

Iндивiдуальнi члени Спiлки та повноважнi пред ставники колективних членiв мають право:

а) обирати i бути обраними до керiвних opгaнів Спiлки;

б) брати участь у роботi з'їздiв, конференцiй та iнших заходах, що їх органiзовує Спiлка, як безпосередньо, так i через своїх представникiв для виконання статутних завдань;

в) звертатися до Спiлки за захистом своїх соцiальних та професiйних прав, законних iнтepeciв, зокрема з приводу необг'рунтованого позбавлення права займатися адвокатською дiяльнicтю;

г) одержувати вci види консультативної i методичної допомоги, яку нaдaє Спiлка, методичнi посiбники та iншi матерiали, що видаються Спiлкою;

д) користуватися культурними, соцiально-побутовими та матерiальними благами, якi нaдaє Спiлка;

е) одержувати iнформацiю про дiяльнiсть Спiлки, вносити до opгaнiв Спiлки запити i пропозицiї щодо питань, пов'язаних з її статутною дiяльнiстю, та одержувати на них вiдповiдi;

є) використовувати емблему Спiлки за згодою Правлiння Спiлки, користуватись послугами створених Спiлкою пiдприємств i органiзацiй на пiльгових умовах.

Член Спiлки зобов'язаний:

а) дотримуватися Статуту Спiлки;

б) дотримуватися норм моралi та професiйної етики;

в) брати активну участь у роботi регiонального вiддiлення та органу Спiлки, до якого вiн обраний;

г) сприяти втiленню в життя рiшень керiвних opгaнiв Спiлки, дбати про змiцнення авторитету Спiлки;

д) своечасно сплачувати членськi внески.

За актив ну участь у роботi Спiлки, вагомий внесок у розвиток адвокатської професiї iндивiдуальним членам Спiлки можуть присвоюватись почеснi звання Спiлки адвокатiв Укрїни, вони можуть заохочуватись iншими засобами, що є в розпорядженнi Спiлки, а також представлятись до державних нагород i почесних звань.

Осередками Спiлки є вiддiлення Спiлки в Автономнiй Республiцi Крим, областях, містax Києвi та Севастополi, що об'єднують iндивiдуальних i колективних членiв, якi:

а) реалiзують цiлi та завдання Спiлки;

б) беруть участь у статутнiй дiяльностi Спiлки;

в) приймають у члени Спiлки, вiдраховують та виключають iз неї;

г) висувають делегатiв на з'їзд i до рiзних керiвних оргaнiв Спiлки, а також обирають представникiв у квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комісії адвокатури (голова вiддiлення Спiлки висувається до складу комісії за посадою);

д) вносять пропозицiї про представлення своїх членiв до державних нагород, почесних звань, рекомендують їх для поїздок по крїнi i за кордон для вивчення правового досвiду, вносять пропозицiї з iнших питань, пов'язаних зi статутною дiяльнiстю Спiлки;

е) здiйснюють матерiальне та моральне стимулювання членiв Спiлки;

є) забезпечують своечасне збирання i перерахування членських внecкiв на рахунок Спiлки.

Вiддiлення Спiлки дiє на пiдставi Положення, яке приймається загальними зборами членiв вiддiлення i затверджується Правлiнням Спiлки.

Керiвними органами Спiлки адвокатiв України е: з'їзд, Рада, Правлiння, Ревiзiйна комiсiя; створюються постiйнi та тимчасовi комісії, секpeтapiaт та iншi структури для здiйснення цiлей i завдань Спiлки. Вищим керiвним органом Спiлки е з'їзд, який скликається не рiдше одного разу на п'ять pоків. Делегати на з'їзд обираються на загальних зборах вiддiлень Спiлки. Норма представництва на з’їзд визначаеться на засiданнi Ради, що передує з’їздовi. Позачерговий з'їзд Спiлки скликається у тримiсячний строк з iнiцiативи Ради, а також на вимогу Правлiння, Ревiзiйної Kомiciї Спiлки або не менш як 1/3 членiв Спiлки. 3'їзд вважається правомочним, якщо в його роботi бере участь не менше 2/3 обраних депутатiв.

3'їзд Спiлки розглядає будь-якi питання, що стосуються дiяльностi Спiлки, заслуховує звiт про роботу Спiлки. Виключною компетенцiєю з'їзду є:

а) затвердження Статуту Спiлки, внесення до нього змiн i доповнень, затвердження Положення про Ревiзійну комiсiю;

б) обрання президента, першого вiце-президента, вiце-президентiв, Ревiзiйноїкомiсiї;

в) формування Ради Спiлки.

Для внесення змiн у Статут Спiлки потрiбно не менше 2/3 голосiв делегатiв, якi беруть участь у роботi з'їзду.

3'їзд Спiлки прямим таємним або вiдкритим (за рiшенням з'їзду) голосуванням обирає з числа делегатiв з'їзду Президента, першого вiце-президента, вiце-президентiв Спiлки строком на п'ять pоків. Для їх обрання необхiдно набрати бiльше 50 % голосiв делегатiв, якi беруть участь у роботi з'їзду. Президент, перший вiце-президент, вiце-президенти можуть виконувати свої обов'язки на штатнiй основi, громадських засадах та за сумiсництвом. Президент, перший вiце-президент, вiце-президенти, члени Ради, члени Правлiння, голова i члени Ревiзiйної Kомiciї можуть бути достроково вiдкликанi за рiшенням з'їзду.

Президент Спiлки здійснює загальне керiвництво Спiлкою, роботою Ради, Правлiння та Ceкpeтapiaту Спiлки, подає звiти про роботу Спiлки, представляє Спiлку в державних органах, судах, громадських та мiжнародних органiзацiях, зокрема у Вищiй квалiфiкацiйнш комiciї адвокатури, пiдписуєвiд iмeнi Спiлки, Ради, Правлiння та Ceкpeтapiaту документи, здiйснює iншi дiї згiдно зi Статутом.

Вiце-президенти обираються з числа делегатiв з'їзду i за посадою входять до складу Ради та Правлiння Спiлки. На вiце-президентiв покладається забезпечення постiйного зв'язку мiж керiвними органами Спiлки та адвокатами на мiсцях, координацiя дiяльностi вiддiлень Спiлки, сприяння виконанню рiшень Спiлки в peгioнax Укрaїни. Перший Biце-президент Спiлки координує роботу вiце-президентiв Спiлки та голiв постiйних комiсiй Спiлки.

У перiод мiж з'їздами вищим керiвним органом Спiлки є Рада Спiлки. До складу Ради входить представник вiд кожного регiонального вiддiлення, який обирається загальними зборами регiонального вiддiлення в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мicтax Києвi та Севастополi на пiдставi положення про нього; у разi вибуття члена Ради, Рада за поданням вiддiлення Спiлки має право на перiод до наступного з'їзду кооптувати до складу Ради виконуючого обов'язки члена Ради. До складу Ради за посадою делегуються президент Спiлки, перший вiце-президент та вiце-президенти Спiлки, голов и регiональних вiддiлень в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мicтax Києвi та Севастополi, голови, їх заступники та члени постiйних комiсiй Спiлки.

Рада Спiлки:

-визначае плани роботи Спiлки;

- розглядає питання статутної дiяльностi Спiлки;

- затверджує бюджет Спiлкиi розглядає звiт про його виконання;

-заслуховує звiтипрезидента Спiлки, комiсiй, здiйснює iншi функції згiдно зi Статутом Спiлки, кpiм вiднесених до виключної компетенцiї з'їзду;

- щорiчно заслуховує звiтиПравлiння;

- встановлює компетенцiюi затверджує положення про постiйнi та тимчасовi комісії Спiлки;

-затверджує символiку йатрибутику Спiлки, положення про почеснi звання, нагороди та вiдзнаки Спiлки адвокaтiв Укрaїни;

-за пропозицiями комiсiйСпiлки приймає загальнi для неї програми;

-скликає з'їзди Спiлки та встановлює норму пред ставництва, звiтує перед з'їздом про свою дiяльнiсть;

-затверджує рiчнi бюджети Правлiння Спiлки i розглядає звiти про їх виконання;

-затверджує рiшення Правлiння Спiлки про вступ Спiлки до iнших громадськихорганiзацiй (об'єднань) та вихiд з них;

-вирiшує iншi питання дiяльностi Спiлки, що не входять до виключної компетенцiї з'їзду Спiлки.

Основна форма роботи Ради Спiлки - пленарнi засiдання, якi проводяться за необхiдностi, але не рiдше одного разу на piк.

3асiдання Ради проводяться з iнiцiативи Правлiння Спiлки, на вимогу президента Спiлки, першого вiце-президента, Ревiзiйної Kоміciї або не менше третини членiв Ради Спiлки.

Виконавчим органом Спiлки є Правлiння, до складу якого входять президент Спiлки, перший вiце-президент Спiлки, вiце-президенти Спiлки з дiяльностi в peгioнax, вiце-президент Спiлки з мiжнародних зв'язкiв i голови постiйних комiсiй Спiлки. Правлiння розробляє пропозицiї та готує матерiали для розгляду на з'їздах, засiданнях Ради Спiлки та здiйснюе виконання їх рiшень; формує постiйнi й тимчаcові комiciї; органiзовує господарську та iншу поточну роботу Спiлки.

Для технiчного забезпечення роботи Спiлки дiє Секретapiaт, який очолює Голова Ceкpeтapiaту. Кiлькiсний склад Ceкpeтapiaту та його Голова затверджуються Правлiнням Спiлки.

Ревiзiйна комiсiя обирається в кiлькостi трьох осiб таємним або вiдкритим (за рiшенням з'їзду) голосуванням строком на п'ять pоків i дiє згiдно з Положенням про Ревiзiйну комiсiю, яке затверджуеться з'їздом.

Спiлка може створювати комiciї, склад як их формує Правлiння:

а) iз захисту прав та законних iнтepeciв членiв Спiлки;

б)законопроектну;

в) iз соцiальних питань;

г) з мiжнародних зв'язкiв;

д) з господарської дiяльностi;

е) з професiйної майстерностi;

е) з професiйної етики;

ж) молодiжну;

з)жiночу;

i) з вивчення iстopiї адвокатури України.

Спiлка aдвoкaтiв, за рiшенням Ради або Правлiння, може створювати й iншi комісiї (у тому числi тимчасовi) для реалiзацiї статутних завдань.

Кошти Спiлки формуються iз:

-вступних i членських BHecKiB;

- коштiв або майна, якi надходять безоплатно або у виглядi безвозвратної фiнансової до помоги чи добровiльних пожертвувань;

- коштiв iмайна, переданих в установленому порядку державою;

-надходжень вiд господарської дiяльностi заснованих Спiлкою пiдприємств i органiзацiй;

- спонсорських та благодiйних внескiв, пожертвувань громадян;

- будь-яких пасивних доходiв;

-iнших джерел, не заборонених чинним законодавством. Спiлка, її вiддiлення можуть мати у власностi будинки, споруди, обладнання та iнше майно.

Члени Спiлки, якi припинили членство в Спiлцi або виключенi з нeї, не мають права на частку майна i коштiв Спiлки.

Розпорядження майном Спiлки здiйснюють кepiвнi органи Спiлки, а майном вiддiлень Спiлки - кepiвнi органи вiддiлень.

Припинення дiяльностi Спiлки може вiдбуватися шляхом реорганiзацiї або лiквiдацiї. Реорганiзацiя Спiлки вiдбувається згiдно з рiшенням з'їзду. Лiквiдацiя Спiлки можлива за рiшенням з'їзду або суду. У разi лiквiдацiї створюється лiквiдацiйна комiсiя.

Кошти та майно Спiлки не можуть перерозподiлятися мiж членами Спiлки i використовуються для виконання статутних завдань або на благодiйнi цiлi.

2. Підготовка захисником апеляційної скарги

Готуючись до складання апеляцiйної скарги (апеляції), адвокат повинен вивчити наявнi матерiали, переговорити з клieнтом, чиї iнтереси вiн представляє, за необхiдностi одержати додатковi докази, якi пiдкрiплюють його позицiю при оскарженнi, ще i ще раз з'ясувати судову практику та норми матерiального i процесуального права.

Усе це трудомiстка, але необхiдна робота. Адвокат повинен враховувати, що у КПК застосовано неоднаковий пiдхiд до строків подання апеляцiй. Апеляцiї на постанови мiсцевих судiв подаються: 1) протягом трьох дiб з дня їх винесення у випадках, передбачени статтями 525, 165/2, 165/3, 177, 205 КПК;2) протягом семи діб з дня іх винесення у випадках передбачених статтями 106, 236/2, 236/6, 246, 248, 251, 276,281,282,407,408,408/2,408/3,410,411/1, 414, 414/1 КПК; 3) протягом семи дiб з дня одержання копi'їi постанови у випадку, передбаченому ст. 99/1 КПК; 4) обвинувальнi i виправдувальнi вироки - протягом 15 дiб з моменту їх проголошення, азасудженим, який перебуває пiд вартою, - з моменту вручення йому копiївироку; 5) oкpeмi ухвали (постанови) - протягом 15 дiб з моменту їх проголошення. Такий рiзнобiй у строках створює труднощi у судовiй практицi i викликає чимало запитань. Критично його оцiнює i Голова Верховного Суду України.

Передусiм слiд вивчити вирок суду. Якщо адвокат брав участь у судовому засiданнi, йому легше зорiєнтуватись, в чому полягає необг'рунтованiсть i незаконнiсть ухваленого вироку.

Таким чином, уся пiдготовча робота полягає в критичному аналiзi вироку суду, виявленнi його слабких мiсць, спiрних оцiнок та помилкового застосування законодавства.

Важливим процесуальним документом який адвокат, готуючи апеляцiю, зобов'язаний вивчити, є протокол судового засiдання. Потрiбно мати на увазi, що стаття 87-1 КПК, якою кодекс доповнено, зобов'язує суд повiдомити учасникiв процесу про виготовлення i пiдписання протоколу. Адже вищестоящi суди оцiнюють процес за протоколом судового засiдання.

В процесi зiставлення протоколу i вироку можна виявити розбiжностi мiж ними або неправильний виклад обставин справи, порушення вимог процесуального законодавства. Усе це можна використати пiд час написання скарги.

Виявивши невiдповiдностi у протоколi судового засiдання, захисник має подати на них свої зауваження з тим, щоб в апеляцiйнiй скарзi його доводи не суперечили записам у протоколi. Ще пiд час пiдготовки до продесу у першiй iнстанцiї адвокат повинен продумати та заявити письмовi клопотання, в яких на пiдтвердження своїх apгументiв навести пояснення допитаних осiб. Вiдомостi, наведенi у клопотаннi i не спростованi судом у постановi про їх задоволення або вiдхилення, можуть вказувати на те, що обставини, якi не були вiдображенi у протоколi судового засiдання або неправильно зафiксованi, насправдi мали мiсце.

Taкi клопотання нерiдко виконують роль логiчної пастки для суду i окремими досвiдченими адвокатами готуються навмисно. На вiйнi, як на вiйнi. Проте адвокат завжди повинен пам'ятати, що він «воює») не з судом i не проти суду. Нехтування цiєю iстиною може мати для адвоката i його клiента сумні наслiдки.

Вiдповiдно до ст. 87/1 КПК України на вимогу хоча б одного учасника забезпечується повне фiксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної апаратури. Тому слiд продумати таку можливiсть, щоб мати повну фонограму процесу.

Для звукозапису краще використовувати власний диктофон i в кожному випадку заявляти вiдповiднi клопотання щодо звукозапису для себе вiдповiдно до ст. 48 КПК України.

Із протоколом судового засiдання необхiдно знайомитись у вcix випадках, навiть тодi, коли адвокат згоден з вироком i не має намipy його оскаржувати. Проте вирок може бути оскаржений iншими учасниками процесу i адвокат повинен бути до цього готовий, щоб потiм виступити в апеляцiйнiй iнстанції або пiдготувати свої заперечення на апеляцiю.

Важливою для адвоката є критично розцiнена В.Т. Маляренком норма ст. 359 КПК про повернення справи до суду першої iнстанцй, якщо останнiй не надав сторонам за їх клопотанням передбачену ст. 349 КПК можливiсть для ознайомлення з матерiалами справ.

Готуючи апеляцiйну скаргу, захи сник зобов'язаний обговорити її з пiдзахисним, з'ясувати можливостi одержання i додаткових доказiв та узгодити позицiю щодо скарги. Довести судову помилку можна, тiльки бездоганно знаючи чинне законодавство, судову практику та завдяки вмiнню правильно сприймати i тлумачити їx.

Склaдання апеляції:

Методика складання апеляцiйних скарг повинна насамперед враховувати вимоги КПК зокрема, в апеляцiї необхiдно зазначити:

-назву суду, якому адресовано апеляцiю;

- особу, яка її подає;

- вирок, ухвалу, постанову, на якi подається апеляцiя, i назву суду, який їх постановив;

-вказiвку на те, в чому полягає незаконнiсть вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;

- прохання особи, яка подає апеляцiю:перелiк документiв, якi додаються.

Обгрунтовуючи апеляцiю, захисник повинен посилатися на вiдповiднi аркушi справи, де мiстяться докази, якими оперує адвокат.

Практика пiдготовки апеляцiй ще не напрацьована, тому дамо кiлька загальних рекомендацiй. До речi, як називати скаргу, яка направляється до апеляцiйного суду? Вiдповiдь на запитання мiститься уст. 32 КПК України, де подано роз'яснення теpмінів. Отже, апеляцiя - подання прокурора i скарга учасника процесу щодо скасування або змiни судового рiшення в апеляцiйному порядку.

У вступнiй частинi апеляцiї слiд стисло викласти суть вироку суду, з яким адвокат не погоджується, або резолютивну частину вироку. Припустимо, є виклад тiльки тiєї частини вироку, з якою адвокат не згоден.

Якщо оспорюється об'єктивна сторона складу злочину, то лаконiчно викладають описову частину втроку та коротко фабулу справи, щоб той, хто читатиме скаргу, мав уявлення про обставини справи.

Пiсля цього викладається мотивувальна частина скарги - критика оскаржуваного вироку.

Якщо у справi, на думку адвоката, допущено кiлька порушень, то кожне з них викладається окремо.

Написания апеляцiї має певнi вiдмiнностi у пiдходах порiвняно з касацiйними скаргами, якi продиктованi особливостями розгляду справ и за апеляцiєю.

При попередньому розглядi апеляцiї та вирiшеннi питань, пов'язаних з пiдготовкою справи до апеляцiйного розгляду, апеляцiйний суд вирiшує питання про необхiднiсть проведення судового слiдства та його обсяг.

Очевидно, що в апеляцiї або додатках до неї адвокат повинен висловити свою позицiю щодо доцiльностi та необхiдностi проведення судового слiдства. Так само це стосується й питання про витребування додаткових доказiв, список осiб, якi пiдлягають виклику у судове засiдання, змiну, скасування або обрання запобiжного заходу, виклик перекладача, розгляд справи у вiдкритому чи закритому судовому засiданнi.

Оскаржуючи висновки суду, якi мiстяться у вироку, адвокат повинен потурбуватися, щоб цей спiр мав конкретний, предметний характер. Кожне оспорюване твердження суду слiд обгрунтовувати доказами, якi його спростовують або пiддають сумнiву. При цьому докази бажано наводити точно (дослiвно), з посиланнями на аркуш справи, а для зручностi i на рядок, в якому мiститься вiдповiдне твердження. «Якщо обставини справи викладенi в оскаржуваному вироку неправильно, їх краще, навести спочатку в редакції суду» а потiм у тiй, яку автор скарги вважає правильною, i на пiдтвердження викласти докази з посиланням на їх джерело».

Особливо уважним слiд бути з обсягом оскарження вироку.Вiдповiдно до ст. 265 КПК України вирок, ухвала, постанова перевiряються апеляцiйним судом у межах апеляцiї. Висновки суду першої iнстанцiї щодо фактичних обставин справи, якi не оспорювалися i стосовно яких докази не дослiджувалися, не перевiряються.

Якщо розгляд апеляцiї дає пiдстави для прийняття рiшення на користь осiб, щодо яких апеляцiї не надiйшли, апеляцiйний суд зобов'язаний прийняти таке рiшення.

Отже, «золоте правило» адвоката - не писати скаргу бiльше двох cтopiнок - об'єктивними обставинами апеляцiйного провадження ставиться пiд сумнів. Обсяг апеляцiї залежить вiд кiлькостi фактичних обставин, а також тверджень суду, якi оспорюються апелянтом. За таких умов вкластися у двi сторiнки iнодi неможливо.

Не буде правильним, мабуть, i виклад в апеляцiї основних найпринциповiших положень та доповнення їх поясненнями у виглядi додаткiв. Можливо, практика пiдготовки i написання апеляцiй пiде шляхом подання в суд устислому виглядi основних i найважливiших момeнтів, якi оскаржуються, а в порядку ст. 355 КПК України вноситимуться доповнення та змiни до апеляцiї.

Проте така практика може бути пов'язана з певними труднощами у пiдготовцi справи до розгляду у судi, особливо якщо цi доповнення та змiни вимагатимуть проведення судового слiдства та допиту (передопиту) свiдкiв.

Пiдставами для скасування або змiни вироку є:

- однобiчнiсть або неповнота дiзнання, попереднього чи судового слiдства;

- невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи;

- iстoтнe порушення кримiнально-процесуального закону;

- неправильне застосування кримiнального закону;

- невiдповiднiсть призначеного покарання тяжкостi злочину

та особi засудженого.

Ч. 2 ст. 367 КПК Укрaїни мiстить важливе положення, вiдповiдно до якого апеляцiйний суд не вправi скасувати виправдувальний вирок лише з мотивiв iстотного порушення прав пiдсудного. Апеляцiйний суд не вправi скасувати постанову про незастосування примусових заходiв виховного або медичного характеру лише з мотивiв iстотного порутення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобiв.

Таким чином, норма ч. 2 ст. 367 є доречною. 3агалом пiдстави для скасування та їx тлумачення принципово не змiнились. Однак враховано особливостi aпеляцiйного процесу, його право провести власне судове слiдство в повному обсязi або лише в окремій його частині.

Якщо суд касацiйної iнстанцiї, що дiяв до 6 липня 2001 р., не міг переглянути оцiнку доказiв, якi були предметом дослiдження суду першої iнстанцiї, то апеляцiйний суд має на це право.

Нове процесуальне законодавство передбачає (ст. 374 КПК) скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслiдування чи новий судовий розгляд у таких випадках:

1) коли пiд час дiзнання чи попереднього слiдства були допyщенi тaкi iстотні порушення кримiнально-процесуального закону, що виключали можливiсть ухвалення вироку чи постанови;

2) якщо є пiдстави для застосування кримiнального закону, який передбачає бiльш тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненнi якого засудженому не пред'являлося;

3) якщо пiд час апеляцiйного розгляду справи встановлено таку однобiчнiсть або неповноту дiзнання чи попереднього слiдства, якi не можуть бути усунені в судовому засiданнi.

Скасовуючи вирок, апеляцiйний суд не має права вирiшувати наперед питання про доведенiсть чи недоведенiсть обвинувачення, достовiрнiсть або недостовiрнiсть доказiв, переваги одних доказiв над iншими, застосування судом першої iнстанцiї того чи того кримiнального закону та покарання.

Апеляцiйний суд має право скасувати вирок i повернути справу на додаткове розслiдування чи новий судовий розгляд у частинi обвинувачення, залишивши в рештi судове рiшення без змiни, за умови, що це обвинувачення мало самостiйну кримiнально-правову квалiфiкацiю i може бути розглянуто в окремому провадженнi. У цьому випадку апеляцiйний суд дiє як касацiйна iнстанцiя, тобто в апеляцiйному судi поєднано елементи касацiйної iнстанцiї та суду перщої iнстанцї.

Якщо апеляцiйний суд встановлює обставини, передбаченi статтями 6-10 КПК, він скасовує обвинувальний вирок чи постанову i закриває справу.

Вiдповiдно до ст. 378 КПК України апеляцiйний суд скасовує вирок суду першої iнстанцiї i постановляє свiй вирок у випадках застосування закону про бiльш тяжкий злочин чи збiльшення обсягу обвинувачення за умови, якщо засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненнi такого злочину чи у такому обсязi i вiд цього обвинувачення він захищався у судi першої iнстанцiї;

4) за необхiдностi застосування бiльш суворого покарання;

5) з метою скасування необr'рунтованого виправдувального вироку суду першої iнстанцiї;

6) якщо мало мicце необr'рунтоване звiльнення засудженого вiд вiдбуття покарання.

Як бачимо, норми процесуального закону певною мiрою пiдштовхують обвинувачення i попередне слiдство до дiй «про запас», щоб у разi потреби в апеляцiйному судi пiдтримати обвинувачення у бiльш тяжкому злочинi.

Про надходження апеляцiї суд першої iнстанцiї повiдомляє прокурора та iнших осiб, зазначених уст. 348 КПК, iнтepeciв яких стосується апеляцiя, направляючи вiдповiднi повiдомлення та вмiщуючи оголошення на дошцi оголошень суду.

У разi невиконання особою, яка подала апеляцiю, вимог, передбачених ст. 350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцiю без руху й повiдомляє про необхiднiсть виконання вимог закону про тягом семи дiб вiд моменту одержання повiдомлення. Якщо у визначений строк цi вимоги не будуть виконанi, апеляцiя визнається такою, що не пiдлягає розгляду. Постанову про це може бути оскаржено до суду апеляцiйної iнстанції, який має право визнати апеляцiю такою, що пiдлягає розгляду, i дати розпорядження суду першої iнстанцiї щодо виконання ним вимог ст. 351 КПУ, тобто повiдомлення про апеляцiю.

Якщо тepмiнподання апеляцiї, встановлений ст. 349 КПК:, пропущено з поважних причин, суд, який постановив вирок, на клопотання апелянта може вiдновити його. Питання про вiдновлення тepмiну розглядається у судовому засiданнi. Постанова суддi чи ухвала суду з питань вiдновлення пропущеного тepмiну може бути оскаржена до суду апеляцiйної iнстанцiї.

Подання апеляцiї на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними чинностi. Справа призначається до розгляду не пiзнiше, нiж за три мiсяцi з дня направлення її до апеляцiйного суду. До початку розгляду справ и захисник має право доповнити, змiнити або вiдкликати її, а також подати своїзаперечення на апеляцiю iншого захисника.

Закон встановлює певнi обмеження для захисника щодо права вiдкликання апеляцiї - воно можливе лише за згодою iз засудженим чи виправданим.

Чи має право адвокат самостiйно, незалежно вiд клiента, подати апеляцiйну скаргу? Питання непросте. Захисник повинен погоджувати свою позицiю з пiдзахисним, тому у бiльшостi випадкiв на нього слiд вiдповiсти негативно. Якщо пiсля проголошення вироку пiдзахисний вiдмовився вiд захисника, то подання апеляцiї є неприпустимим.

Проте як бути, якщо адвокат вважає, що вирок необхiдно оскаржити, а пiдзахисний цього не хоче? Заслуговують на увагу рекомендації адвоката Живулiної, яка вважає, що в такiй ситуацiї необхiдно роз'яснити вci наслiдки подання i неподання скарги, зокрема те, що така скарга не погiршить становища клiента. Якщо засуджений продовжує заперечувати проти подання апеляцiї, а адвокат впевнений у його необхiдностi, рекомендують:

- скласти апеляцiю вiд свого iмeнi;

- ознайомити з нею клiента;

- одержати вiд нього заяву про небажання подавати апеляцiю;

- за необхiдностi скласти апеляцiю вiд iмeнi клiента.

Виконавши це, адвокат, так би мовити, «рятує свою душу» i до кiнця виконує свiй професiйний обов'язок. Це i захист вiд можливих нарiкань, якщо пiдзахисний змiнить свою думку i подасть скаргу вiд свого iменi.

Слiд мати на увазi, що пiдзахисний досить часто не все розкриває адвокату, в якому iнодi бачить «тiнь закону».

3дiйснюючи свої професiйнi обов' язки, адвокат зобов'язаний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати вci передбаченi законом засоби захисту прав i законних iнтepeciв громадян та юридичних осiб i не має права використовувати свої повноваження на шкоду особi, iнтереси якої захищає, та вiдмовитись вiд взятого на себе захисту пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного (ст. 7 3акону України «Про адвокатуру»).

Отже, адвокат викориетовуєсвої права та повноваження в межах, якi не йдуть на шкоду особi, яку вiн захищає. 3ахисник не вправi обг'рунтовувати вину свого пiдзахиеного, тобто погоджуватися з доведенiстю обвинувачення, якщо цього не визнае пiдзахиений. Тому на адвоката не можна покладати обов'язок щодо встановлення icтини у справi, на чому наголошують oкpeмi судовi дiячi.

Водночас, виконуючи свої обов'язки щодо захисту клiента, адвокат виступає як «дух заперечення», протиставлення i в такий спосiб сприяє повному, всебiчному й об'єктивному дослiдженню справи. Важливо тiльки не впасти в очевидну однобiчнiсть i свiдому несправедливiсть щодо протилежної сторони. Несправедливiсть, упередженiсть до противника завжди викликають роздратування суддiв. «Недосвiдченi захисники постiйно забувають, що у них спiр з доказами, а не з прокурором» , - писав П. Сергеїч. Вiн рекомендував бути поблажливим i люб'язним до противника. «Не говоpiть про упередженiсть або однобiчнiсть прокурора. Покажiть, що він не зовсiм правий. Якщо була упередженiсть, присяжнi помiтять її i без вашої допомоги».

3ахисник повинен вiдшукати i подати суду тaкi факти, документи та показання, якi свiдчать на користь обвинуваченого, згрупувати їх i, не впадаючи у фальш, дати їм сприятливе для обвинуваченого тлумачення. Ще П. Сергеїч наголошував: «3розумiйте, що рiшення справи залежить не вiд вашоi думки, а вiд вашого захисту. Вiзьмiться за факти, тлумачте, пояснюйте присяжним пiдсудного».

3аслуговує на увагу питання про межi подання доказiв захисником. Ст. 48 КПК передбачає, що захисник використовуєвci засоби захисту з метою з'ясування обставин, якi спростовують пiдозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримiнальну вiдповiдальнiсть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Отже, вiнне вправi подавати докази, якi ускладнюють становище його пiдзахисного. Не повинен вiн висловлювати також позицiю, продиктовану його внутрiшнiм переконанням, якщо вона здатна погiршити становище обвинуваченого, пiдсудного. «Найважливiше правило захисту, - писав П. Сергеїч, - полягає в тому, щоб розумно обмежити свое завдання».

Вiдповiдно до презумпцiї невинуватостi (ст. 63 Конституцiї України) на обвинуваченого i його адвоката не можна покладати обов'язок доводити свою невинуватiсть або меншу винуватiсть, наявнiсть обставин, якi виключають його кримiнальну вiдповiдальнiсть.

Проте як бути, коли клiєнт вiдмовляється вiд оскарження вироку? Вважають, що вiдмова пiдзахисного є необов'язковою, якщо вiн неповнолiтнiй, або участь у справi щодо нього захисника є обов'язковою.

3асуджений або виправданий вправi вiдкликати свою апеляцiю, а також апеляцiю свого захисника, кpiм випадкiв, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК України.

3. Кодекс адвокатської етики: основні поняття

Професiйнаетикаадвокатаєдужеспецифiчною, маєцiлунизкуособливостей, спiрнихпитань i вiдрiзняєтьсявiдбудь-яких iншихрiзновидiвпрофесiйноїетики.

Kpiм того, принцип додержання адвокатами норм професiйної етики мiстить у собi конфiденцiйнiсть, проголошену статтею 4 Закону України "Про адвокатуру".

У Вступi до Загального кодексу правил для адвокатiв країн Європейського Спiвтовариства вказується, що адвокату в будь-якому суспiльствi уготована особлива роль. Його обов'язки не обмежуються виконанням лише свого обов'язку в межах закону. Адвокат має дiяти в iнтepecax права в цiлому так само, як i в iнтepecax тих, чи і права i свободи йому довiрено захищати; не лише виступати в судi вiд iмeнi клiєнта, а й надавати йому юридичну до помогу у виглядi порад i консультацiй. У зв'язку з цим на адвоката покладається цiлий комплекс зобов'язань як юридичного, так i морального характеру, якi часто вступають у взаємну суперечнiсть.

Правила професiйної етики передбачають добровiльне виконання їх тими, на кого поширюється їхня дiя, для забезпечення виконання адвокатом своїх обов'язкiв так, як це прийнято в будь-якому цивiлiзованому суспiльствi. Недодержання адвокатом цих правил карається аж до застосування до нього дисциплiнарних санкцiй.

Довiрчi стосунки мiж адвокатом i клiентом можуть виникнути лише за умови вiдсутностi в останнього сумнiвiв щодо чесностi й сумлiнностi адвоката.

Особливicть професiї адвоката полягає в тому, що вiн одержує вiд клiєнта вiдомостi, якi той не буде повiдомляти iншiй особi, а також iншу iнформацiю, яку йому належить зберiгати в таємницi. Довiра до адвоката може скластися лише за умови обов'язкового дотримання ним принципу конфiденцiйностi. Таким чином, конфiденцiйнiсть є першорядним i фундаментальним правом та обов'язком адвоката.

Адвокат може вiдмовитися вiд надання консультацiй двом або кiльком клiєнтам, якi беруть участь у розглядi однієї i тiєї самої справи, або не виступати вiд їх iмeнi за наявностi суперечностi iнтepeciв клieнтiв або обгрунтованої загрози виникнення такої суперечностi.

Адвокат зобов'язаний припинити обслуговування обох клiентiв у випадку виникнення суперечностей мiж їх iнтeресами, а також у разi виникнення загрози порушення конфiденцiйностi або загрози незалежностi самого адвоката.

Адвокат також зобов'язаний утриматися вiд обслуговування нового клiента, якщо це може викликати виникнення загрози порушення конфiденцiйностi вiдомостей, довiрених йому попереднiм клiентом або якщо iнформацiя про стан справ попереднього клiента, яка є в розпорядженнi адвоката, може стати джерелом переваг для нового клiента.

Адвокатська професiя стала iстотною запорукою охорони прав людини у вiдносинах з державною владою. Це формує особливi вимоги до юридичної деонтологiї. Наявнiсть чiтких норм адвокатської етики, якi вiдповiдають загальновизнаним свiтовим стандартам, розглядається як необхiдна передумова, без якої неможлива довiра до захисникiв.

Статтею 9 3акону України "Про адвокатуру" визначено поняття aдвoкaтcькoї таємницi: "Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таемницю. Предметом адвокатської таємницi є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, одержаних адвокатом при здiйсненнi своїx професiйних обов' язкiв. Данi попереднього слiдства, якi стали вiдомi адвокату у зв'язку з виконанням ним своїx професiйних обов'язкiв, можуть бути розголошенi тiльки з дозволу слiдчого або прокурора. Адвокати, виннi у розголошеннi вiдомостей попереднього слiдства, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством. Адвокату, помiчнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати вiдомостi, що становлять предмет адвокатської таємницi, i використовувати їх у своїх iнтepecax або в iнтеpecax тpeтix осiб".

1 жовтня 1999 р. Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю адвокатури при Кабiнетi Мiнicтpiв України схвалено Правила адвокатської етики (протокол вiд 1-2 жовтня 1999 р . №6/VI), якi, як зазначено в Преамбулi до Правил, покликанi слугувати системою орiєнтирiв для адвокатiв України у збалансуваннi, практичному узгодженнi ними своїх багатоманiтних професiйних прав i обов'язкiв вiдповiдно до статусу, основних завдань адвокатури та принципiв її дiяльностi, визначених Конституцiею України, Законом України "Про адвокатуру" та iншими законодавчими актами України, а також мають закрiпити едину систему критеріїв оцiнки етичних аспектiв поведiнки адвоката в дисциплiнарному провадженнi квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй адвокатури у разi оскарження дiй адвоката як таких, що порушують присягу адвоката через порушення Правил адвокатської етики.

Kpiм того, зазначений документ мiстить тaкi положення у межах дотримання принципу законностi адвокат зобов'язаний у своїй професiйнiй дiяльностi виходити з переваги iнтepeciв клiєнтiв перед власними iнтересами, iнтeресами колег, партнерiв, спiвробiтникiв, iнтересами законних представникiв клiєнтiв або їх опiкунiв, пiклувальникiв та iнших осiб, а також будь-якими iншими мiркуваннями.

Адвокат не може представляти одночасно двох або бiльш (клiентiв, iнтереси яких є взаємно суперечливими або з високим ступенем вiрогiдностi можуть стати суперечливими.

Дотримання принципу конфiденцiйностi є необхiдною щонайважливiшою передумовою довiрчих стосункiвміж адвокатом i клiєнтом, без яких неможливе належне надання правової допомоги.

Розголошення вiдомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконнi спроби opгaнiв дiзнання, досудового слiдства суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Адвокат повинен як у професiйнiй дiяльностi, так i в приватному життi бути чесним i порядним; не вдаватися до обману, погроз, шантажування, пiдкупу, використання тяжких матерiальних чи особистих обставин iнших осiб або iнших протизаконних засобiв для досягнення своїх професiйних чи особистих цiлей; поважати права, законнi iнтереси, честь, гiднicть, репутацiю та почуття осiб, з якими вiн спiлкується в рiзних вiдносинах.

Якщо за наявностi фактичних i правових пiдстав для виконання доручення свiдомо для адвоката є поширена несприятлива (щодо гiпотетичного результату, бажаного для клiента) практика застосування вiдповiдних норм права, адвокат зобов'язаний повiдомити про це клieнту.

Адвокат не повинен пред'являти позовних вимог, клопотань та iнших процесуальних документiв, що свiдомо для нього не грунтуються на чинному законодавствi, кpiм випадкiв, коли нормативний акт, що регулює спiрнi вiдносини, сам видається незаконним або неконституцiйним i пiдлягає оскарженню у передбаченому законом порядку.

Адвокат має право всупереч вимогам клiента вiдмовитись посилатися на фактичнi обставини справи i подавати докази, стосовно яких у нього є обгрунтованi сумнiви щодо їх правдивостi. .

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосованi заходи дисциплiнарної вiдповiдальностi в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру.

Отже, додержання норм професiйної етики є важливою i дуже специфiчною засадою дiяльностi адвокатiв. Наявна сьогоднi законодавча база, на жаль, не регулює дiяльність адвокатiв так, щоб уникнути можливих суперечностей мiж етичними i юридичними нормами, та потребуєвдосконалення. Потрiбен i реальний механiзм контролю за дотриманням адвокатами норм професiйної етики та вiдповiдальностi за їх порушення, що забезпечило б гiдний piвень правової допомоги, яку надають адвокати.

Таким чином, змiст принципу додержання адвокатами норм професiйної етики поля гає в тому, що у зв'язку зi специфiкою своеї дiяльностi, кpiм законодавчих норм, вони задля забезпечення якiсного виконання своїх обов'язкiв у повному обсязi повиннi безумовно дотримуватися певних морально-етичних норм, вироблених згiдно з iснуючими традицiями, практикою та свiтовими юридичними стандартами.


Висновки

Органiзацiйне оформлення Української адвокатури фактично розпочалося зi створення у 1990 р. Спiлки адвокатiв України. Це адвокатське об'єднання є найбiльшим в Українi, тому заслуговуе на особливу увагу.

Громадська органiзацiя "Спiлка aдвокатів Укрaїни" (далi Спiлка) - добровiльна, професiйна, незалежна, самоврядна вса Українська органiзацiя aдвокатів Укрaїни.

Готуючись до складання апеляцiйної скарги (апеляції), адвокат повинен вивчити наявнi матерiали, переговорити з клieнтом, чиї iнтереси вiн представляє, за необхiдностi одержати додатковi докази, якi пiдкрiплюють його позицiю при оскарженнi, ще i ще раз з'ясувати судову практику та норми матерiального i процесуального права.

3ахисник повинен вiдшукати i подати суду тaкi факти, документи та показання, якi свiдчать на користь обвинуваченого, згрупувати їх i, не впадаючи у фальш, дати їм сприятливе для обвинуваченого тлумачення. Ще П. Сергеїч наголошував: «3розумiйте, що рiшення справи залежить не вiд вашоi думки, а вiд вашого захисту. Вiзьмiться за факти, тлумачте, пояснюйте присяжним пiдсудного».

3аслуговує на увагу питання про межi подання доказiв захисником. Ст. 48 КПК передбачає, що захисник використовуєвci засоби захисту з метою з'ясування обставин, якi спростовують пiдозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримiнальну вiдповiдальнiсть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Отже, вiн не вправi подавати докази, якi ускладнюють становище його пiдзахисного. Не повинен вiн висловлювати також позицiю, продиктовану його внутрiшнiм переконанням, якщо вона здатна погiршити становище обвинуваченого, пiдсудного. «Найважливiше правило захисту, - писав П. Сергеїч, - полягає в тому, щоб розумно обмежити свое завдання».

Кодекси професiйної поведiнки встановлюються вiдповiдними органами адвокатури або положеннями нацiонального права i звичаями, визнаними мiжнародними стандартами та нормами. Обвинувачення або порушення справи проти адвоката у зв'язку з його професiйною дiяльнiстю мають провадитись у рамках швидкої i справедливої процедури. Адвокату має бути надане право на справедливий розгляд, що включає можливiсть надання йому до помоги iншим адвокатом за його вибором. Дисциплiнарне провадження проти адвоката має бути вiднесене до вiдання без стороннix дисциплiнарних комiсiй, рiшення яких може бути оскаржене в судi. Усе дисциплiнарне провадження має здiйснюватися згiдно з кодексом професiйної поведiнки та iншими визнаними стандартами й етичними нормами адвокатської професiї вiдповiдно до зазначених Положень.


Література

1. Адвокатура України. Навчальний посібник. В.К, Шкарупа, О.В. Філонов, А.М. Титов, Ю.Я. Кінаш. – К.,2007р.

2. Баршевский М.Ю. Адвокатская этика. – 2-е изд. – М.,2000р.

3. Головацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі.Навчальний посібник. – К.,2003р.

4. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі.(Видання друге)-К.,2006.

5. Логінова С.М.Адвокатьсяка таємниця. теорія і практика.-Київ. 2002.

6. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 серп. 2008р. – К, 2008.

7. Кримiналъний кодекс Укрaiни: Прийнятий на сьомiй сесії Верховної Ради Укрaiни 5 квiтня 2001 р. i вступив у законну силу з 1.09.2001 р. –К, 2001.

8. Кримінально-виконавчий кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 1 трав.2008р.-Київ.2008.

9. Кримінально-процесуальний кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 20 жовт.2008р.-Київ.2008.

10.Цивільний процесуальний кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 1 лип.2008р.-Київ.2008.


Задачі

1

До адвоката П. звернувся громадянин В. з проханням захищати його у суді, по звинуваченню за ст. 264 КК України. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Адвокат П. Відмовився захищати в суді звинуваченого посилаючись на Закон України «Про адвокатуру», що він не може захищати родичів, а громадянин В. є троюродним братом його першої дружини.

Чи вірно вчинив адвокат П.?

Вкажіть статтю на яку зперався адвокат П.?

Відповідь : Адвокат П. вчинив не вірно, бо згідноЗУ “Про адвокатуру” статті де шлось би про те, що адвокат не має права захищати своих родичів. За таких обставин громадянин В. міг би звернутися КДК зі каргою на дії адвоката, бо він ввів його в оману.

№2

Громадянин В. Звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії зї скаргою на кваліфікаційно-дисциплінарну комісію яка знаходиться за місцем його реєстрації на те, що йому було відмовлено у складанні іспиту до КДК через відсутність вищою юридичної освіти. Але Громадянин В. має стаж роботи в органах МВД три роки, диплом спеціаліста за фахом «Економіст», та диплом бакалавра за фахом «Правознавство», а також продовжує навчання на спеціаліста за фахом «Правознавство», то вважає що КДК не мала права йому відмовити.

Чи законна відмова КДК?

Обгрунтуйте відповідь.

Відповідь : відмова КДК законна. Згідно ст.2 ЗУ “Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України, або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої караїни.

№3

Адвокат Д. вчинив злочин передбачений п.1.,ст.19 КК України. Вбивство вчинене через необережність. Кримінальна справа знаховиться в органах дізнання. КДК закрила його адвокатську діяльність, і анульовала свідоцтво адвоката.

Чи законні дії КДК?

Обгрунтуйте відповідь.

Відповідь : Ні. Дії КДК були не законними, згідно ст. 17 ЗУ «Про адвокатуру» адвокатська діяльність може бути припинена КДК адвокатури, а видане анульоване у випадках:

Засудження адвоката за вчиненная злочину - після набирання вироком законної сили.

Обмеженням судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним.

№4

Адвокат З. був затриманий за підозрою у скоєнні злочину передбаченим п. 1., ст. 192. КК України, прокурором району. Адвокат З. оскаржив дії прокурора.

Чи законні дії прокурора?

Відповідь : Ні, прокурор району перевищів свої повноваженя.

Згідно: ст. 10 ЗУ «Про адвокатуру» Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена лише Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, області, міста Київа.

№5

На вимогу помічника адвоката, до слідчий відмовив надати матеріали по справі мотивуючи тим, що він може надати відомості по справі тільки особисто адвокату. Помічник адвоката оскаржив такі дії слідчого.

Чи законні дії слідчого?

Відповідь : Ні, дії слідчого були не законні. Згідно ст. 8 ЗУ “Про адвокатуру” помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуального впровадження останнього.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:58:41 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:29:08 25 ноября 2015

Работы, похожие на Контрольная работа: Адвокатура України

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151067)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru