Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Аналіз розчинення азоту в рідких і тугоплавких металах при температурах до 3125К

Название: Аналіз розчинення азоту в рідких і тугоплавких металах при температурах до 3125К
Раздел: Промышленность, производство
Тип: реферат Добавлен 10:56:39 05 июля 2010 Похожие работы
Просмотров: 70 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра «Технолог ії машинобудування »

Реферат:

«Аналіз розчинення азоту в рідких і тугоплавких металах при температурах до 3125К»

Дисципліна: фізика металів

Виконав:

Ст. гр. ____

___________

Викладач

___________

Львів – 2008р.


Зміст

Вступ

1. Вибір методів дослідження та характеристика обладнання

2 Дослідження термодинамічних залежностей розчинення азоту в рідких залізованадієвих, залізоніобієвих сплавах та в рідких чистих ванадії та ніобії

3.Побудова кінетичних залежностей розчинення азоту в чистих ванадії, ніобії, цирконії і титані

4.Загальні висновки

Література

Вступ

Швидкий розвиток нових галузей техніки зв'язаний з розробкою й застосуванням нових конструкційних матеріалів, що мають такі властивості, як тугоплавкість, жароміцність, корозійна стійкість і т.д. Сполучення подібних властивостей дає можливість застосування даних матеріалів у найрізноманітніших умовах експлуатації. У зв'язку з цим, провідне місце в розробці нових конструкційних матеріалів займають тугоплавкі і високореакційні метали. При використанні цирконію, ванадію, ніобію й титану як конструкційних матеріалів дуже важливим фактором є чистота металу, тобто низький вміст домішок проникнення. Одержання високоякісних сплавів, легованих тугоплавкими і високореакційними металами, стало можливим завдяки застосуванню таких способів, як вакуумнодуговий, електрошлаковий, плазмоводуговий і електронно-променевий процеси. Однак останнім часом великий інтерес викликає додаткове легування сталей і сплавів азотом, що традиційно вважався шкідливою домішкою. Легування сталей азотом, дозволяє стабілізувати аустенітну фазу і домогтися підвищення пластичності, не змінюючи характеристик міцности металу, добавки азоту застосовуються також і з метою заміни нікелю в сплавах, що вміщують хром. Додавання невеликих кількостей азоту в сталь феритного класу дає можливість понизити вміст вуглецю. Окреме місце займають аустенітні сталі леговані ванадієм, ніобієм, алюмінієм, титаном і іншими елементами з “надрівноваговим” вмістом азоту, що є аустенізатором. Азот вводять у сталь шляхом присадки в рідкий метал феросплавів, що вміщують азот. Поряд із цим способом, останнім часом застосовується технологія легування азотом сталей безпосередньо з газової фази методами плазмоводугового й індукційного переплаву металу. У той же час особливий інтерес викликають сполуки ванадію, ніобію, цирконію, титану з азотом (нітриди). Нітриди як самостійний конструкційний матеріал володіють високою вогнетривкістю, композиційною стабільністю, зносостійкістю, твердістю та т.і., що робить ці матеріали перспективними для експлуатації в екстремальних умовах. Для розробки технологічних процесів легування азотом в електрометалургії, необхідно знати стандартну розчинність азоту в чистих металах і багатокомпонентних сплавах, залежність вмісту азоту в металі від парціального тиску його в газовій фазі й температури ведення процесу. Ці дані необхідні для розрахунку газового режиму переплаву з метою одержання заданої концентрації азоту в злитку. Відсутність надійних термодинамічних і кінетичних даних про розчинність викликало необхідність вивчення взаємодії рідких ніобію, ванадію, цирконію і титана з азотом газової фази в області температур близьких до процесів спеціальної електрометалургії.

1.Вибір методів дослідження та характеристика обладнання

Розглянемо існуючі методи та устаткування необхідні для досліджень розчинності азоту в рідких металах. Виходячи з аналізу наведених методик, обґрунтовано застосування методу левітаційної плавки металу. На відміну від інших методів, левітаційна плавка металу дозволяє уникати взаємодії між рідким металом та матеріалом тиглю, що дуже важливо у випадку дослідів з рідкими металами IVА та VА груп та сплавів на їх основі. Цей метод, також, дозволяє вивчати термодинаміку та кінетику взаємодії рідких металів з азотом газової фази в досить широкому інтервалі температур та парціальних тисків азоту в газовій суміші.

Зважаючи на високу хімічну активність металів IVА та VА груп та сплавів на їх основі до азоту, було запропоновано розплавляти метал та доводити його до температури дослідів у середовищі чистого аргону, а після досягнення рідким металом температури досліду та короткочасної витримки при цій температурі, подавати в реакційну камеру газову суміш Ar+N2 заданого складу. Це дозволяє уникати утворення тугоплавких нітридів металів ще у твердому стані. Як відомо, швидкість поглинання рідким металом азоту із газової фази прямо пропорційно залежить від площі поверхні металу відкритої для такої взаємодії.Тому швидкість гетерогенної реакції, можливо, буде залежати від співвідношення між величинами поверхні розділу фаз та об’єму зразка рідкого металу. При дослідах процесу сорбції газу яким-небудь рідким металом чи сплавом це явище враховується в основному кінетичному рівнянні:

(1)

де C - концентрація азоту в металі; ф – час; D – коефіцієнт дифузії; S – площа поверхні рідкого металу; V – об’єм рідкого металу.

При виконанні порівнювальних досліджень, у яких вивчається взаємодія азоту з різними розплавами зручно порівнювати кінетику поглинання у вигляді графіків залежності [N] = f (ф). Але таке порівняння можливе тільки при одному і тому ж значенні S для різних металів. Це положення було враховано в розробленій методиці, де обов'язковою умовою є постійне значення S, або постійне відношення маси зразка металу до його питомої ваги в рідкому стані:

(2)

де m – маса зразка металу, г; с – питома ваги металу в рідкому стані, г/см3 .

Прийнявши, для зручності, що маса зразка титану дорівнює 1г , то відношення маси до питомої ваги дорівнює приблизно 0,243309.

Вміст азоту в зразках визначався методом Кьельдаля і методом відновлювальної плавки металу в графітових тиглях у потоці газу носія.

2.Дослідження термодинамічних залежностей розчинення азоту в рідких залізованадієвих, залізоніобієвих сплавах та в рідких чистих ванадії та ніобії

Вивчення розчинення азоту в рідкому ванадії проводилося в діапазоні температур 2273-2573К, при парціальних тисках азоту 0,01-100кПа. На мал.2 наведені ізотерми розчинності азоту в рідкому ванадії. Прямолінійність залежності [%N] зберігається лише при малих концентраціях азоту в металі. З підвищенням вмісту розчиненого газу в металі спостерігається відчутне позитивне відхилення від закону Сівертса. При цьому утворення нітридів у рідкому металі у всьому діапазоні парціальних тисків азоту не спостерігалося тільки при найвищій температурі досліду – 2573К. Нахил прямолінійної ділянки кривих зі збільшенням температури зменшується, а прямолінійність залежності [%N] спостерігається тільки при малих парціальних тисках азоту. Наявність прямолінійних ділянок залежності [%N] спостерігається в інтервалі парціальних тисків азоту від 0,1 (кПа)Ѕ при температурі досліду 2273К до 0,35кПа при температурі досліду 2573К. Це дає підставу вважати, що в цих інтервалах парціальних тисків виконується закон квадратного кореня. З ростом температури, як і очікувалось, зона чинності закону Сівертса розширюється.

На підставі отриманих результатів, була розрахована теплота утворення розбавленого розчину азоту в рідкому ванадії, що складає ДH158703±12600Дж/моль. Негативне значення теплоти змішування в системі рідкий ванадій – азот, говорить про екзотермічний характер реакції - підвищення температури процесу приводить до зниження розчинності азоту в рідкому ванадії. Відхилення від прямолінійної залежності, представленої на мал. 2. можна пояснити тим, що при великих концентраціях азоту в розчині крім зв'язків V—N, що характерні для ідеального розбавленого розчину, з'являються зв'язки N—N і розчин відхиляється від ідеального. Параметр взаємодії азот-азот, що враховує це відношення для наших температур, підрахований за результатами експериментів має вид:

(3)

Дослідження абсорбції азоту рідким ніобієм були проведені в інтервалі температур 2925-3125К и при парціальних тисках азоту 0,05; 0,1; 1,0; 3,0; 5,0; 10,0; 30,0 і 100 кПа.

Розчинність азоту в рідкому ніобії підкоряється закону Сівертса при дуже незначних парціальних тисках азоту. При тиску вище 1 кПа спостерігаються позитивні відхилення від закону Сівертса. З підвищенням температури розчинність азоту в ніобії зменшується. Константи Сівертса в даній системі існують у вузькому інтервалі парціальних тисків азоту (мал.3), так при температурі 2923К область чинності закону Сівертса усього лише 0-1200 (Па.)Ѕ , а при 3123К 0-1700(Па.)Ѕ . На підставі експериментальних даних, а також розрахованої уявної розчинності азоту в рідкому ніобії для різних температур і парціальних тисків були отримані чисельні значення параметра взаємодії азоту (℮ ) у рідкому ніобії для трьох температур.

Користуючись методом регресивного аналізу можна одержати рівняння температурної залежності ℮ для ніобію, що має вид:

(4)

Розрахована на підставі відомого рівняння теплота розчинення азоту складає ДH =−130010±6000Дж/моль. Негативне значення теплоти змішування азоту в рідкому ніобії показує, що процес розчинення супроводжується виділенням тепла. Звідси випливає, що з підвищенням температури розчинність азоту в ніобії значно зменшується.

Абсорбція азоту рідкими сплавами системи Fe – V . Для вивчення термодинамічних закономірностей розчинності азоту в сплавах системи Fe-V були використані сплави заліза з ванадієм із вмістом легуючого елемента 20,30; 41,05; 58,60; 78,60V %мас. Дослідження проводилися в діапазоні температур 2173-2373К при парціальних тисках азоту 0.25-100кПа. Вміст кисню в досліджуваних зразках (≤0.07 % мас.), а також хімічний склад у процесі плавки у вивченому діапазоні температур не змінювалися.

Сплав з вмістом 20,30%мас. ванадію підкоряється закону Сівертса у всьому дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків азоту (мал. 4). Утворення нітридів ванадію не спостерігалося навіть при обдуві металу чистим азотом. Зі збільшенням вмісту легуючого елемента в сплаві до 41,05%мас., при температурі досліду 2173К спостерігається відхилення від закону квадратного кореня при підвищенні парціального тиску азоту вище 2(кПа.)Ѕ. При спостереженні за зразком рідкого металу в індукторі візуально можна було побачити утворення нітридівванадію на поверхні зразка. Так при температурі досліду 2173К утворення нітридів на поверхні розплаву відбувалося вже при 36кПа. азоту в газовій фазі, при температурі 2273К нітриди ванадію утворювалися при тиску азоту 64кПа, а зі збільшенням температури експерименту до 2373К утворення нітридів ванадію відбувалося при тиску азоту 81кПа. При подальшому збільшенні вмісту легуючого елемента в сплаві, відхилення від закону Сівертса настає при ще менших тисках азоту (мал. 4), а утворення нітридів при температурі досліду 2173К спостерігалися на сплаві Fe + 58.60%V при 9кПа., а на сплаві Fe + 78.60%V при 2,25кПа. Зі збільшенням температури досліду до 2273К, утворення нітридів ванадію для сплаву Fe + 58,60%V спостерігається при 25кПа. азоту, а для сплаву Fe + 78,60%V це значення тиску дорівнювало 16кПа., при температурі 2373К утворення нітридів було візуально зареєстроване для сплаву Fe + 58.60%V при 72,25кПа., а для сплаву Fe + 78,60%V значення тиску азоту понизилося до 16кПа. Отже, чим більше концентрація ванадію в сплавах із залізом і чим нижче температура взаємодії у системі метал-азот, тим при менших парціальних тисках азоту можна виявити утворення на поверхні розплавленого зразка нової фази, очевидно нітридів ванадію. Сказати що-небудь про сполуку нітриду ванадію не можна. Швидше за все, це мононітрид VN, хоча можливе утворення і нестехіометричних нітридів типу VNx , де x < 1.

Аналіз залежностей показує, що відхилення від закону Сівертса для різних сплавів відбувається при різних концентраціях азоту. Так, для сплаву Fe+41,05%V прямолінійний характер залежності порушується при [%N] ≥ 0,77%мас., для сплаву Fe + 58,60% V при [N]≥1,09%Vмас., а для сплаву Fe + 78,60% V при [%N] =1,49%V. Виразивши концентрацію азоту в атомних відсотках, одержимо, що для системи Fe-V відхилення від закону Сівертса починається при співвідношенні атомів азоту й атомів ванадію ~ 1:15. Крім того, необхідно відзначити, що зазначене співвідношення зберігається у всьому дослідженому діапазоні температур.На підставі експериментально отриманих значень розраховані термодинамічні константи розчинності азоту в рідких залізованадієвих сплавах, що наведені в таблиці1.

На мал 5. приведено графік теплоти змішування азоту (ДH ) зі сплавами системи Fe-V. Зі збільшенням вмісту ванадію в сплаві теплота змішування істотно зростає. На підставі отриманих результатів методом регресивного аналізу були розраховані аналітичні вираження температурної залежності параметрів взаємодії азоту першого, другого і третього порядків для сплавів системи залізо-ванадій. Аналіз залежності показує, що для сплавів зі вмістом ванадію до можна прийняти r і q . У цьому випадку зазначена залежність лінійна і визначається параметром взаємодії першого порядку. При збільшенні вмісту ванадію до 20%мас. коефіцієнт активності азоту добре описується рівнянням другого порядку, а для опису всієї системи Fe-V необхідно враховувати параметри взаємодії першого, другого і третього порядків. Узагальнююча залежність константи рівноваги реакції розчинення азоту в залізованадієвих сплавах при різній температурі може бути записана в такий спосіб:

(5)

Дана залежність дозволяє розраховувати рівноважні вмісти азоту в залежності від температури і вмісту ванадію в сплаві на основі заліза.

Абсорбція азоту рідкими сплавами системи Fe – Nb . Дослідження системи Fe-Nb були виконані зі сплавами з концентрацією легуючого елемента 20,0; 35,80; 56,50Nb %мас. у діапазоні температур 2173-2373К. На мал.6 приведені ізотерми розчинності азоту в сплавах системи Fe-Nb. Сплав зі вмістом ніобію 20%мас. підкоряється закону Сівертса у всьому дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків азоту. Утворення нової фази - нітриду ніобію в даному сплаві не спостерігалося. При збільшенні вмісту легуючого елемента в сплаві спостерігається позитивне відхилення від закону Сівертса, що збільшується з підвищенням вмісту ніобію. При збільшенні температури дослідження того самого сплаву, позитивне відхилення залежності зменшується. Аналіз наведених залежностей показав, що відхилення від закону Сівертса відбувається при співвідношенні атомів азоту й атомів ніобію ~1:12. Аналогічне співвідношення для системи Fe-V ~ 1:15. На графіку зміни теплоти розчинення азоту в досліджених сплавах у залежності від вмісту ніобію (мал.7.) нанесені крім результатів наших досліджень, дані раніше проведеної роботи, що знаходяться в гарному сполученні.

Зі збільшенням вмісту ніобію в сплаві теплота змішування монотонно зростає від сплавів зі вмістом легуючого елемента менш 5%мас. до чистого ніобію. На підставі отриманих результатів методом регресивного аналізу були розраховані аналітичні вираження температурної залежності параметрів взаємодії азоту першого, другого і третього порядків для сплавів системи залізо-ніобій. Аналіз залежності , показує, що для сплавів даної системи зі вмістом ніобію <10%мас. можна прийняти r і q . Таким чином, для сплавів зі вмістом ніобію до 10%мас. залежність прямолінійна і визначається винятково параметром взаємодії першого порядку. При збільшенні вмісту ніобію в сплавах понад 10%мас., для опису залежності коефіцієнта активності азоту необхідне введення параметра взаємодії другого порядку. Величина параметра взаємодії третього порядку настільки мала, що q можна прийняти рівним нулю навіть для сплавів зі вмістом ніобію до 50% мас. Однак для сплавів з більш високим вмістом ніобію необхідно враховувати величину параметра взаємодії третього порядку. З урахуванням отриманих виражень параметрів взаємодії, залежність, що узагальнює логарифм константи рівноваги абсорбції азоту залізоніобієвими сплавами може бути записана в такий спосіб:

(6)

Таблиця 2.

Константи розчинності азоту в сплавах системи Fe-Nb і в чистому Nb.

Склад сплавів, % мас. ,кПа
80 20 2173-2373 0.01-6.4 67270
64.20 35.80 2173-2373 0.1-6.4 94277
43.50 56.50 2173-2373 0.1-6.4 108206
0 100 2923-3123 0.05-10 130010

Обговорення результатів. Для оцінки вірогідності термодинамічних констант реакцій розчинення газів у рідких металах і сплавах у залежності від тиску і температури звичайно використовують методи математичної статистики.Однак, для подібної оцінки можна використовувати парціальну стандартну ентропію , що є величиною постійною і не залежить від концентрації розчиненого газу, через відсутність взаємодії між його атомами. Аналіз рівняння парціальної молярної ентропії показав, що парціальна стандартна ентропія залежить тільки від відносної силової взаємодії однотипних атомів газу й атомів розчинника. Таким чином, багато в чому буде визначатися силовим полем атомів металів, що складають основу розплаву, вплив якого буде зменшуватися в міру збільшення температури внаслідок ослаблення міжатомних сил. Це означає, що в області дуже високих температур () стандартна ентропія газу для різних металів повинна бути однаковою. Таким чином, політерми розчинності азоту в сплавах і чистих металах повинні сходитися в одну вузьку область, а в ідеальному випадку – у крапку. Представивши концентрацію азоту в атомних частках, були розраховані значення парціальної стандартної ентропії і коефіцієнтів “А” і “В” для чистих ванадію і ніобію, а також для досліджених сплавів систем Fe-V і Fe-Nb. На графіку (мал.8) видно, що всі політерми досліджених сплавів і чистих металів, мають тенденцію сходитися в одну вузьку область. Це дає підстави припустити, що отримані результати є достовірними.

3.Побудова кінетичних залежностей розчинення азоту в чистих ванадії, ніобії, цирконії і титані

Часові залежності поглинання азоту рідким ніобієм. Дослідження кінетичних залежностей розчинності азоту в рідкому ніобії проводилися при двох температурах ведення процесу 2923 і 3123К, у діапазоні парціальних тисків азоту 0,05–100кПа. При підвищенні температури досліду відбувається зниження рівноважної концентрації газу в металі і збільшення швидкості процесу. Підвищення парціального тиску також призводить до збільшення швидкості насичення металу азотом. Скориставшись графічним методом визначення стадії процесу, що лімітує поглинання азоту, були побудовані залежності для випадку протікання реакції по рівнянню першого порядку:


f (ф) (7)

і для випадку протікання реакції по рівнянню другого порядку:

f (ф), (8)

виконані за експериментальним значенням абсорбції азоту рідким металом.

Кінетика реакції поглинання азоту рідким ніобієм описується рівнянням другого порядку. У цьому випадку графічні залежності мають прямолінійний характер. З цього випливає, що стадією процесу, що лімітує поглинання азоту рідким ніобієм є хіміко-адсорбційна ланка, на поверхні металевої ванни з боку газової фази.

Кінетичні залежності взаємодії азоту з рідким ванадієм. Дослідження кінетичних залежностей розчинності азоту в рідкому ванадії проводилося в діапазоні температур процесу 2273–2573К, при парціальних тисках азоту 0,09–1кПа. При взаємодії рідкого ванадію з азотом при Т=2273К, було зареєстроване утворення нітридів ванадію при парціальному тиску газу Р =1кПа., а при парціальних тисках азоту Р =0,09кПа , Р =0,25кПа і Р =0,56кПа ми одержували рівноважні концентрації газу в металі. У випадку протікання реакції при температурі 2373К у всьому дослідженому діапазоні парціальних тисків утворення нітридів не виявлено. При парціальному тиску азоту Р =1кПа кінетичні криві мають “концентраційні горби”, вміст азоту в яких перевершує рівноважні концентрації газу в металі. Швидкість реакції насичення збільшувалася з підвищенням парціального тиску азоту в газовій суміші. Так при парціальному тиску азоту 0,09кПа. насичення ванадію азотом при Т=2273К наставало через 80 хвилин, а при 0,25 кПа рівновага наставала через 45 хвилин. У вивченому інтервалі температур і парціальних тисків кінетика процесу абсорбції описується рівнянням другого порядку. У цьому випадку стадією процесу, що лімітує насичення в системі ванадій-азот, також як і в системі ніобій-азот, є хіміко-адсорбційна ланка.

Кінетичні залежності поглинання азоту рідким цирконієм. Вивчення кінетичних залежностей розчинення азоту в рідкому цирконії проводилося при температурах процесу Т=2273–2573К в діапазоні парціальних тисків азоту 0,09–1кПа. На мал.9 представлені графіки кінетичних залежностей розчинення азоту в рідкому цирконії при температурі 2273К. У випадку взаємодії рідкого цирконію з азотом, рівноважних концентрацій газу в металі одержати не вдалося у всьому дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків, тому що реакція йшла в одну сторону до утворення нітридів, що викликано дуже високою хімічною спорідненістю цирконію до азоту. Залежність [%N] - f (ф), для цирконію, має лінійний характер. Як і у випадку реакції V і Nb з азотом, швидкість даної реакції прямо пропорційно залежить від парціального тиску азоту і, хоча й у меншому ступені, від температури процесу. В усьому дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків отримані дані добре описуються рівнянням другого порядку. Лімітуючою стадією реакції, що протікає в системі цирконій-азот, є хіміко-адсорбційна ланка в газовій фазі на поверхні рідкого металу.

Часові залежності поглинання азоту рідким титаном. При взаємодії азоту з рідким Ti, реакція йде в одному напрямку до утворення нітридів титана. Залежність [%N] - f (ф) носить лінійний характер. Швидкість реакції збільшувалася з підвищенням парціального тиску азоту й температури процесу. Графік часової залежності насичення рідкого титана азотом представлен на мал. 10. Кінетичні залежності, отримані при плавці металу у зваженому стані, були перевірені при насиченні рідкого титана методом плавки металу лазером. Така перевірка показала гарний збіг даних між собою. Скориставшись графічним методом визначення стадії процесу, що лімітує поглинання азоту, по рівнянням (7, 8), були побудовані залежності, виконані за експериментальним значенням абсорбції азоту рідким титаном. Кінетичні залежності в логарифмічному виді, розраховані по рівнянню (8) для чистого титану при різних парціальних тисках азоту, можна інтерпретувати прямими лініями. Це говорить про те, що процес поглинання азоту рідким титаном описується рівняннями другого порядку щодо концентрації азоту в металі, тому що вираження логарифма для цього металу прямо пропорційно часу ф.

Обговорення результатів. Як відомо, усі реакції взаємодії газів з рідкими металами є гетерогенними реакціями. З усієї сукупності процесів, що протікають при взаємодії газів з рідким металом, найбільш важливими є адсорбційні явища, що містять у собі адсорбцію молекул на поверхні розплаву, дисоціацію їх на атоми і перехід адсорбованих атомів у розчин. При високих температурах адсорбція характеризується хімічними силами зв'язку між атомами газу та поверхневих атомів металу і називається хемосорбцією. В даний час існують два погляди на механізм протікання цієї стадії процесу. Відповідно до першого варіанта, з наближенням молекули газу (у нашому випадку – азоту) до поверхні розділу фаз на відстань, яку можна порівняти з розміром молекули, відбувається її осадження на поверхні металу, а потім дисоціація на атоми. Адсорбований атом вступає у взаємодію з вільною вакансією на поверхні металу і займає її. Наступним етапом газ відводиться в глиб металу, звільняючи при цьому вакансію на поверхні металу. У цьому випадку концентрація газу в металі описується рівнянням першого порядку.

По другому варіанту з наближенням молекули азоту до поверхні розділу фаз, вона дисоціює на атоми, що адсорбуються на поверхні металу на вільних вакансіях, потім атоми азоту розчиняються в металі, звільняючи вакансії на поверхні металу. За цим варіантом передбачається, що молекула азоту дисоціює при наявності двох вільних вакансій. У цьому випадку концентрація азоту в металі описується рівнянням другого порядку, а константа рівноваги реакції дорівнює константі Сівертса в квадраті.

Як показали результати проведених експериментів по вивченню розчинення азоту в рідких ніобії, ванадії, цирконії і титані, стадією, що лімітує процес абсорбції азоту є хіміко-адсорбційна ланка в газовій фазі на поверхні рідкого металу. Кінетика такого процесу описується рівнянням другого порядку. У нашому випадку, коли процес масопереносу азоту лімітується другою стадією і, зокрема швидкістю дисоціації молекул на поверхні розплаву, то кінетичне рівняння буде мати вид:

(9)

де і характеризують швидкості прямого і зворотнього процесів. Тому що відповідно до закону Сівертса , то в стані рівноваги, звідки . Таким чином, кінетичне рівняння приймає вид:

(10)

де коефіцієнт швидкості хімічної реакції на поверхні рідкого металу; - константа Сівертса; і - площа й об'єм рідкого металу; і – рівноважна і поточна концентрації азоту в рідкому металі.

Тоді, після інтегрування, рішення рівняння (10) буде мати вид:


(11)

На підставі отриманих залежностей були визначені константи швидкості хіміко-абсорбційногопроцесу для різних парціальних тисків і температур, що приведені втаблиці 3. Із приведених у таблиці 3. даних походить, що зі збільшенням хімічної активності досліджуваних металів до азоту зменшується коефіцієнт масопередачі. У ряді металів Nb → V → Ti → Zr найбільш різке зменшення величини спостерігається при переході від ніобію до ванадію і титану – на два порядки, а найповільний процес розчинення азоту – у рідкому цирконії. При цьому величина залежить також і від температури розплаву. Збільшення температури приводить до зменшення сил хімічного зв'язку і, як наслідок, до збільшення . Отримані результати дозволяють нам висловити наступні припущення. Таблиця 3

Значення для різних металів

Метал
Nb 0.05-30

2923

3123

1.77 10-3

1.77 10-3

V 0.09-1

2273

2373

2.9 10-5

3.5 10-5

Ti 6.25-25

2273

2373

2.0 10-5

2.0 10-5

Zr 0.09-1

2273

2373

1.05 10-5

1.43 10-5

Азот як домішка проникнення, адсорбуючись на металі, насичує його зв'язки і, якоюсь мірою блокує поверхню, подібно поверхнево-активним речовинам. Природно, процес дифузії азоту в металі не припиняється, але він іде з меншою швидкістю, чим насичення зв'язків азот-метал. Тому в поверхневому шарі, який можна порівняти з дифузійним шаром, відбувається накопичення азоту. При підвищенні парціальних тисків і температури, азот як би проштовхується через бар'єрний шар і конвективними потоками розноситься по всьому об’єму металу.

Виходячи з викладеного, ми припускаємо, що стадією всього процесу, що лімітує, розчинення азоту у високореакційних металах є хіміко адсорбційна ланка.

4. Загальні висновки

1. Проведено систематичні дослідження розчинності азоту в чистих ванадії, ніобії, у сплавах Fe-V і Fe-Nb у широкому інтервалі температур і парціальних тисків газу. Отримано основні термодинамічні величини, що описують процес розчинення азоту в досліджених системах у залежності від температури, парціального тиску й концентрації легуючого елемента в сплаві.

2. Показано, що теплота змішання в залізованадієвих і залізоніобієвих сплавах збільшується за абсолютною величиною з підвищенням концентрації легуючих елементів. Величина теплоти змішання для цих сплавів у всьому концентраційному інтервалі залишається негативною величиною, що говорить про екзотермічний характер процесу.

3. Визначено температурні залежності логарифма коефіцієнта активності азоту першого, другого і третього порядків для досліджених сплавів систем Fe-V і Fe-Nb. З отриманих залежностей випливає, що з ростом температури вплив параметрів другого й третього порядків на величину слабшає. Для сплавів системи Fe-Nb, параметр взаємодії третього порядку необхідно враховувати починаючи з концентрації ніобію в сплаві 80% мас.

4. Отримано рівняння, що дозволяють розраховувати розчинність азоту в сплавах систем Fe-V і Fe-Nb у широкому інтервалі концентрацій легуючих елементів, а також у чистих ванадії й ніобії.

5. При вивченні розчинності азоту в цирконії й титані було виявлено, що в дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків, термодинамічна рівновага не досягається, тому що реакція йде в одну сторону до утворення нітридів даних елементів.

6. Методом плавки металів у зваженому стані досліджено кінетичні залежності розчинності азоту в рідких ванадії, ніобії, цирконії й титані.

7. У результаті досліджень було встановлено, що при розчиненні азоту в рідких ванадії, ніобії, цирконії й титані стадією, що лімітує процес є хіміко-адсорбційна ланка.

8. Визначено значення константи швидкості хіміко-абсорбційного процесу хімічних реакцій розчинення азоту в рідких ванадії, ніобії, цирконії й титані.

9. Встановлені значення термодинамічних і кінетичних величин можуть бути використані при визначенні параметрів газового режиму в процесах спеціальної електрометалургії при легуванні металу азотом із газової фази й дегазації металу.


Література

1. Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Методика и оборудование для исследования поглощения азота сталями и сплавами при избыточном давлении // Проблемы специальной электрометаллургии, 1990, №3,с 21-23

2. Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Абсорбция азота железованадиевыми расплавами и жидким ванадием // Проблемы специальной электрометаллургии, №2, 1992, с 92-96

3. Орловский В.Ю., Григоренко Г.М.., Помарин Ю.М. Абсорбция азота жидкими сплавами системы Fe-Nb // Проблемы специальной электрометаллургии, №1, 1997, с 61-65

4. Статкевич И.И., Нероденко М.М., Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Абсорбция азота жидким ниобием // “Известия АН СССР. Металлы”, 1991, №4, с.175-178.

5. Помарин Ю.М., Орловский В.Ю., Медовар Б.И., Величко О.А., Григоренко Г.М., Саенко В.Я., Гургу С.Р. Лазерная обработка поверхности титана и его сплавов в атмосфере азота // Проблемы специальной электрометаллургии, №2, 1992, с 102-105.

6. Лакомский В.В., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю., Григоренко Г.М., Статкевич И.И. Кинетические особенности растворения азота в высокореакционных металлах // Проблемы специальной электрометаллургии, №1-2, 1994. с.75-81.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений06:55:03 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:24:02 25 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Аналіз розчинення азоту в рідких і тугоплавких металах при температурах до 3125К

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150061)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru